Ріст, розвиток і урожайність соняшника в післяукісних посівах в залежності від обробітку грунту, способів сівби і прийомів догляду

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА УААН

06.01.09 - Рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Ріст, розвиток і урожайність соняшника

в післяукісних посівах в залежності

від обробітку грунту, способів сівби

і прийомів догляду

Гришин Олександр Миколайович

Дніпропетровськ - 1999

Размещено на http://www.allbest.ru

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті зернового господарства Української академії аграрних наук в 1995-1997 р.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор

Ткаліч Ігор Дмитрович,

завідувач лабораторією технології вирощування

ранніх зернових і олійних культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор

Храмцов Леонід Іванович,

завідувач кафедрою рослинництва

Дніпропетровського державного

аграрного університету

кандидат сільськогосподарських наук

Краєвський Анатолій Миколайович,

директор ТОВ “Технаука”

Провідна установа: Український науково-дослідний інститут олійних культур УААН

Захист дисертації відбудеться “__24_” ______09______ 1999 р. о _9__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 320027 м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14, телефон 45-02-36.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту зернового господарства УААН.

Відгуки на автореферат просимо надсилати в двох примірниках, засвідчених печаткою.

Автореферат розісланий “_17__” ____08_______1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, О.Д. Артюх

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В Степу України важливим резервом інтенсивного використання ріллі та збільшення виробництва насіння соняшника є післяукісні його посіви на незрошуваних землях після озимого жита (Ткаліч І.Д., 1986, 1998 рр.). При цьому повніше використовуються біокліматичні ресурси, грунт збагачується органічною речовиною, послаблюються ерозійні процеси, зменшується забур'яненість (Гаврилов А.М., 1971; Остапов В.І., Ісічко М.В.. 1973; Бегей С.В., 1980; Балахонкіна Н.Д., 1994).

Однак, дослідженню цього питання приділялося недостатньо уваги, а спеціальних дослідів по вивченню способів обробітку грунту, гербіцидів, страхових добавок до норми висіву, прийомів догляду при сівбі нових гібридів післяукісного соняшника до початку нашої роботи не проводили.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі дисертації були складовою частиною тематичного плану Інституту зернового господарства по виконанню державної програми “Зернові і олійні культури” теми “Розробити і освоїти комплексні системи виробництва рослинної олії шляхом впровадження екологічно чистих, ресурсозберігаючих технологій вирощування олійних культур”.

Мета і завдання роботи. Головною метою було вивчити особливості росту і розвитку післяукісного соняшника в залежності від обробітку грунту, способів сівби, страхових добавок, гербіцидів, прийомів догляду за посівами. Встановити можливості підвищення його врожайності при зниженні витрат за рахунок оптимізаціі агротехнічних прийомів.

Для досягнення мети треба вирішити такі завдання:

- вивчити вплив агротехнічних прийомів на ріст, розвиток надземної частини і кореневої системи соняшника, поглинання ФАР, водоспоживання, забур'яненість посівів, продуктивність, якість врожаю;

- встановити вплив боронувань на виживання рослин соняшника, забур'яненість посівів;

- визначити економічну ефективність агротехнічних прийомів вирощування соняшника. агротехнічний урожайність соняшник

Наукова новизна роботи. Вперше в умовах північної підзони Степу України вивчені обробіток грунту, страхові добавки до густоти посіву, прийоми догляду за післяукісним соняшником на гербіцидному і безгербіцидному фонах. Досліджені особливості росту і розвитку рослин, формування надземної частини і кореневої системи, водоспоживанния, поглинання ФАР, економічна ефективність агротехнічних прийомів.

Практична цінність. На основі одержаних даних розроблено і рекомендовано виробництву основні прийоми вирощування соняшника в післяукісних посівах після озимого жита (обробіток грунту, способи сівби, прийоми догляду). Кращі варіанти досліджень пройшли виробничу перевірку в КСП “Зоря” Новомосковського району Дніпропетровської області і впроваджені у виробництво, що забезпечує одержання 220-270 ц/га зеленої маси озимого жита і 10-18 ц/га насіння соняшника з однієї площі за рік.

Особистий внесок. Здобувач приймав безпосередню участь в розробці програми і проведенні дослідів, узагальненні наукової літератури, одержаних даних, складанні звітів і рекомендацій виробництву.

Апробація роботи та публікації. Результати роботи доповідались на республіканській конференції по олійним культурам (м. Запоріжжя, 1997), науково-методичній нараді інституту зернового господарства, районних нарадах працівників сільського господарства (1996, 1997, 1998 рр.)

По темі дисертації опубліковано 5 наукових робіт.

Розміри роботи. Дисертація викладена на 142 сторінках машинопису, включає вступ, 5 глав, висновки і список літератури, який включає 205 найменувань. Робота містить 8 малюнків, 38 таблиць, 16 додатків.

ГРУНТОВО-КЛІМАТИЧНІ УМОВИ, МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Експериментальна робота виконана в лабораторії технології вирощування ранніх зернових і олійних культур Інституту зернового господарства. Польові досліди проводили в 1995-1997 рр. в КСП “Зоря” Новомосковського району Дніпропетровської області (північна підзона Степу України) в ланці сівозміни: озима пшениця - кукурудза на силос - озиме жито - поукісний соняшник. Грунт - звичайний середньосуглинковий чорнозем. Вміст гумусу - 3,8%.

Об'єктом досліджень були сорт озимого жита Харківське 78 та гібрид соняшнику Харківський 62 (Світоч). Першу культуру - озиме жито на зелений корм - вирощували згідно рекомендацій для степової зони. Після збирання жита вносили добрива (N40P60), поле обробляли БДТ-7, потім проводили оранку з котком, вносили гербіцид (нітран, 6 л/га або харнес, 2 л/га) і проводили передпосівну культивацію КПС-4. Сіяли на глибину 6-7 см. Після сівби поле прикотковували і згідно схеми дослідів боронували БЗСС-1,0, а на широкорядному посіві додатково проводили 1-2 міжрядних обробітки.

Досліди і спостереження проводили згідно методики Б.А. Доспехова (1979) і методичних вказівок інституту зернового господарства (1982). Розміщення ділянок - систематичне, повторність - трикратна, облікова площа ділянок першого рахунку - 40 м2.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Умови сівби і розміщення рослин на площі

Узагальнення кліматичних умов і польові дослідження показали, що в умовах степової зони після збирання озимого жита на зелений корм тривалість післяукісного періоду складає в середньому 135 днів з сумою активних температур 23640С і опадами в межах 180 мм, що є достатнім для одержання врожаїв ранньостиглих і середньоранніх гібридів соняшника. Однак, вологість посівного шару грунту після збирання жита не завжди забезпечує одержання повноцінних сходів соняшника, тому в 1995 р. сіяли його з запізненням, після опадів, 16 червня, в 1996 р. - 12, в 1997 р. - 6 червня. Польова схожість насіння в 1995 р. дорівнювала 86-96%, в 1996 р. - 85,4-91,9%, в 1997 р. - 71,5-77,2% і зменшувалась з підвищенням страхової добавки. Вища вона по оранці і в більшості при сівбі звичайним рядковим способом. Гербіциди на польову схожість не впливали.

Найбільш рівномірно на площі рослини соняшника розміщуються при сівбі з міжряддями 15 см, тому що площа живлення тут наближується до багатокутника, а не витягнутого в середину міжряддя прямокутника, як при сівбі з міжряддями 70 см.

Вплив боронувань на зрідження соняшнику і забур'яненість посівів

Дослідами встановлено, що при боронуванні посівів соняшнику бороною БЗСС-1,0 в фазі 1-2 пар листків пошкоджується в середньому 32-38% рослин. З них 10-13% переломлюється і виривається зубами борони, 9-11% повністю, а 12-14% частково пригортається грунтом. В фазі 2-3 пар листків пошкоджується 15-17% рослин, з яких 4-6% виривається і переломлюється, 4-5 повністю і 6-7% частково пригортається грунтом. Практично всі рослини вирвані з грунту або переломлені гинуть зовсім. Загибель рослин, присипаних повністю землею, складає 37-54%, а частково - 1,6%.

Стійкого чіткого впливу способів сівби на пошкодження соняшника при боронуваннях не встановлено. При збільшенні густоти посіву за рахунок підвищення страхової добавки з 20 до 60%, а також по оранці в порівнянні з поверхневим обробітком, загибель соняшника підвищувалась на 2-5%.

При проведенні боронувань і міжрядних обробітків оптимальна передзбиральна густота посівів соняшника досягається на широкорядному посіві (50-52 тис./га) при страховій добавці 40%, а суцільному (68-76 тис./га) - 40-60%.

Боронування під час сходів соняшника знищує 76,5% бур'янів, а в фазі 1-3 пар листків - 79,5-82,1%. Особливо високий ефект (90-92%) дає внесення гербіцидів або проведення двох післясходових боронувань при появі паростків бур'янів. Забур'яненість посівів менша по оранці, ніж по поверхневому обробітку в 0,7-2,2 рази. Зменшується вона на 26,7-127% з підвищенням страхової добавки до норми висіву від 20 до 60%. Більша (на 40-56%) кількість бур'янів спостерігається на звичайному рядковому посіві в порівнянні з широкорядним, де крім боронувань проводили додатково міжрядні обробітки. Але по масі вони відрізняються набагато менше, тому що більш густі суцільні посіви краще пригнічують бур'яни. Так, якщо в варіанті, де проводили до- і післясходові боронування на безгербіцидному фоні маса бур'янів склала 9,2-20,4 г/м2, гербіцидному - 2,8-5,4 г/м2, то на широкорядному посіві відповідно - 7,9-12,4 і 5,4-5,9 г/м2.

Високу ефективність в боротьбі з бур'янами дає сумісне застосування грунтових гербіцидів і механічних прийомів догляду.

Вплив обробітку грунту, способів сівби та прийомів догляд на ріст і розвиток соняшника

На ріст і розвиток соняшника значно впливають агротехнічні прийоми, тому за допомогою їх можна сформувати бажаний високопродуктивний агрофітоценоз (Васильєв Д.С., 1990; Храмцов Л.І., 1991; Нікітчин Д.І., 1993).

Дослідами встановлено, що в умовах зони при сівбі ранньостиглого гібриду Харківський 62 після озимого жита на зелений корм 6-16 червня соняшник достигає в другій - на початку третьої декади жовтня. Вологість його складає: на суцільному посіві - 9,9, широкорядному - 14,9%. При звуженні міжрядь з 70 до 15 см і підвищенні густоти стояння рослин довжина вегетаційного періоду скорочується на 2-5 днів, що є позитивним, бо збирати соняшник можна раніше, до наступу несприятливих осінніх погодних умов.

Самі високі рослини по оранці. По всім фонам збільшення страхової добавки до норми висіву з 20 до 60% сприяло підвищенню висоти рослин на 5-6 см. Звуження міжрядь з 70 до 15 см, при збільшенні густоти посіву, сприяло зменшенню висоти рослин у посушливі роки і підвищенню у вологі.

ФОТОСИНТЕТИЧНІ ПОКАЗНИКИ СОНЯШНИКА

Досліди показали, що найбільша площа листя однієї рослини формується по оранці, на широкорядному посіві, при проведенні боронувань і при страховій добавці 20%, тобто там, де густота стояння рослин менша. Так, в середньому за роки досліджень по всім фонам площа листя однієї рослини дорівнювала: на широкорядному посіві 4366 см2, суцільному - 3254 см2; при страховій добавці 20% - 3990 см2, 40% - 3865 см2, 60% - 3451 см2. Проведення посходових боронувань, в зв'язку із зменшенням густоти, також забезпечує ріст площі листя на 31,4% в порівнянні з варіантами, де їх не проводили.

Площа листя на 1 га мала зворотню закономірність тому, що вона визначається співвідношенням площі листя однієї рослини і їх кількістю. В фазі повного цвітіння максимальна листкова поверхня (2,64 м2/ м2) формується по оранці на суцільному посіві при страховій добавці 40%. Більш високі показники (1,85-2,43 млн. м2.днів) мав тут і фотосинтетичний потенціал.

Зіставлення даних поглинання фотосинтетично активної сонячної радіації показує, що при індексі листкової поверхні 2,5-2,6 м2/м2 її поглинається 64,4-65,7% від падаючої на посів (табл. 1). Найбільше ФАР поглинається звичайним рядковим посівом, де формується більша площа листя на 1 га. Однак, з її підвищенням погіршуються умови для фотосинтезу середніх і, особливо, нижніх листків соняшнику в зв'язку з зменшенням освітленості. Так, серед способів сівби кращу освітленість (на 5,4-7,2%) мав широкорядний посів, а також посіви, де проводили післясходові боронування. В зв'язку з цим продуктивність роботи листя тут сама висока (8,9-9,3 г/м2. добу). Більш високою чиста продуктивність фотосинтезу була по оранці (на 0,1-0,4 г/м2. добу), а також при проведенні посходових боронувань (на 0,2-0,4 г/м2. добу).

Маса однієї рослини соняшника і суха маса рослин на 1 м2 змінювалась аналогічно зміні листкової поверхні. Сама висока маса сухої речовини з 1 м2 при сівбі звичайним рядковим способом по оранці при страховій добавці 60%.

В дослідах по оранці при страховій добавці 20% вихід насіння самий високий (36,4%), тому що тут сонячна радіація більше використовується на створення репродуктивних органів, а не вегетативної маси. В звичайному рядковому посіві цей показник нижчий на 0,5-3%, однак і тут вихід насіння зменшувався з 33,2-34,7 до 24,2-27,8% при підвищенні страхової добавки з 20 до 60% і був вищим по оранці.

Розвиток кореневої системи, водоспоживання

Найбільш розвинену кореневу систему формують рослини по оранці, при сівбі широкорядним способом, тому що тут менша густота, ніж при звичайній рядковій сівбі. Так, середня кількість скелетних коренів склала по оранці 67 шт., по поверхневому обробітку- 62, а при сівбі звичайним способом - 47 і 38 шт., що, мабуть, пов'язане з більш кращим водно-повітряним і поживним режимом грунту по оранці. Загущення посіву приводе до зменшення кореневої системи через конкуренцію між рослинами. В широкорядному посіві коренева система сягає глибини 190 см і поширюється в сторони на 70-76 см, але засвоює вологу і поживні речовини середини міжрядь не повністю, бо тут зосереджується мало коренів, які при міжрядних обробітках руйнуються і при пересиханні грунту не відновлюються. На посівах з міжряддями 15 см у рослин коренева система сягає глибини 170-180 см, але корені швидко і найбільш повно освоюють грунт між рослинами і не руйнуються, а більш довгий час використовують родючий орний шар грунту, що сприяє підвищенню врожайності і більш раціональному використанню вологи.

Найбільшу кількість вологи з 1 га (3344-3365 м3) післяукісний соняшник витрачає при сівбі звичайним рядковим способом по оранці, але тут вона використовується більш ефективно, на що вказують самі менші коефіцієнти водоспоживання (1979-2067 м3/т). Ефективно використовується волога також при проведенні посходових боронувань і при внесенні грунтового гербіциду (2058 м3/т).

ПРОДУКТИВНІСТЬ РОСЛИН, УРОЖАЙНІСТЬ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ОБРОБІТКУ ГРУНТУ, СПОСОБІВ СІВБИ ТА ПРИЙОМІВ ДОГЛЯДУ ЗА ПОСІВАМИ

В роки досліджень, в зв'язку з підвищеною густотою стояння на звичайному рядковому посіві в порівнянні з широкорядним, а також при підвищенні страхових добавок з 20 до 60%, зменшувались маса насіння з кошиків на 19,6 та 10,6%, маса 1000 насінин на 9,7-11,6%. Позитивно на продуктивність рослин вплинула оранка. Маса насіння з кошика і його крупність підвищилися в порівнянні з поверхневим обробітком на 3,4-4,8%.

Із зменшенням густоти стояння рослин, за рахунок страхової добавки і збільшенням кількості посходових боронувань, продуктивність соняшника зростала. Позитивно вплинуло на продуктивність соняшника також застосування гербіциду, тому що зменшилась забур'яненість посівів і покращилися умови для росту і розвитку рослин.

Урожайність визначалася співвідношенням кількості рослин та їх продуктивності. Встановлено, що звичайний рядковий посів має перевагу над широкорядним тільки при дотриманні посівів в чистому стані.

В середньому за роки досліджень на безгербіцидному фоні проведення тільки одного боронування після сівби на звичайному рядовому посіві забезпечило такий же врожай (12,6-12,8 ц/га), як на широкорядному, де провели додатково два міжрядних обробітки. У вологому 1997 р., коли склалися сприятливі умови для розвитку бур'янів, рядковий посів виявився дуже забур'яненим і врожайність знизилася в порівнянні з широкорядним на 1,2-2,6 ц/га. Проведення посходових боронувань, а також внесення грунтового гербіциду забезпечило їх пригнічення, створило кращі умови для формування більш високої врожайності. В середньому по досліду від внесення гербіциду приріст врожаю складав 2,0 ц/га на рядовому і 0,6 ц/га - на широкорядному посіві, а проведення боронувань по сходах на безгербіцидному фоні по поверхневому обробітку - 1,4 і 0,7 ц/га. На гербіцидному фоні ефективність боронувань виявилася нижчою. По поверхневому обробітку приріст врожаю дорівнював: на посіві з міжряддями 15 см - 0,4 ц/га, 70 см - 0,1 ц/га, а по оранці - 0,8 і 0,4 ц/га.

По оранці в 1995 і 1997 рр. урожайність соняшника була вищою, ніж по поверхневому обробітку, в 1996 р. - однаковою, а в середньому по досліду за роки досліджень на гербіцидному фоні - на 0,7 і безгербіцидному - на 0,5 ц/га більшою.

Якість насіння, економічна оцінка

В середньому за роки досліджень вміст олії в насінні склав 49,2-49,5%, а білку - 14,9-15,0%. По роках ці показники коливалися. Так, в 1995 р. на звичайному рядковому посіві вміст жиру був нижчим на 0,1-1,1%, ніж на широкорядному, в 1996 і 1997 рр. - вищим на 0,2-0,8%.

Поверхневий обробіток більш енергозберігаючий, ніж оранка. Собівартість продукції тут знизилася на 6,6-9,7%, а виробництво насіння в розрахунку на 100 кг палива підвищилося на 18,5-25,1%. При сівбі звичайним рядковим способом в порівнянні з широкорядним собівартість 1 ц насіння знизилася на 4,6-8,6%. При застосуванні грунтових гербіцидів, за рахунок скорочення технологічних прийомів, питома вага енерговитрат в енергії, що накопичена в урожаї, знижується з 10,6 до 7%.

ОСНОВНІ ВИСНОВКИ

1. В північному Степу України після збирання озимого жита на зелений корм залишається 120-160 днів теплого періоду з сумою активних температур 2062-24800С і вологозабезпеченістю, достатньою для одержання в 90% років другого врожаю насіння ранньостиглих і скоростиглих гібридів соняшника, який достигає в середині жовтня.

2. При звуженні міжрядь з 70 до 15 см і підвищенні густоти стояння рослин довжина вегетаційного періоду скорочується на 2-5 днів. Обробіток грунту, гербіциди, прийоми догляду за посівами на строки наступу фаз росту і розвитку рослин не впливають.

3. Польова схожість соняшника по оранці вища, ніж по поверхневому обробітку на 1,2-3%, з підвищенням страхової добавки з 20 до 60% вона зменшується на 2,8-4,4% при звичайному рядовому посіві і на 6,1-6,7% на широкорядному.

4. При боронуванні соняшника БЗСС-1,0 під час сходів пошкоджується в середньому 18,6% рослин соняшника і знищується 76,5% бур'янів, в фазі першої пари листя відповідно 18,2 і 79,5%, 2-3 пар листків - 7,4% та 82,1%.

5. Після оранки кількість і маса бур'янів менша, ніж по поверхневому обробітку в 0,7-2,2 рази. При внесенні грунтових гербіцидів (нітран, 6 л/га, харнес, 2 л/га) або проведенні боронувань, забур'яненість соняшника зменшується, в порівнянні з ділянками, де боронували тільки до сходів, в 2-4,6 разів. Із загущенням посівів забур'яненість знижується, але вона вища на звичайному рядовому посіві, ніж на широкорядному, де проводили міжрядні обробітки.

6. Найбільш рівномірно на площі розміщуються рослини при сівбі звичайним рядковим способом. На широкорядному посіві рослини скучені в рядках, а площа живлення має форму витягнутого в міжряддя прямокутника, що підсилює конкуренцію між рослинами, знижує ефективність використання вологи, ФАР і продуктивність посіву.

7. В посушливі роки на широкорядному посіві рослини вищі за звичайний рядовий на 10-21 см, у вологі - нижчі на 2-12 см. Позитивно впливають на ріст соняшника оранка, а також певне загущення посіву.

8. Найбільша площа листя на 1 га (26,1 тис.м2) і фотосинтетичний потенціал посіву (2,05 млн.м2.днів) при страховій добавці 40% і проведенні післясходових боронувань.

9. При збільшенні листової поверхні підвищується кількість вбираної ФАР, але посилюється затінення листя, що приводе до зменшення продуктивності фотосинтезу. В середньому за 1995-1997 рр. по оранці на широкорядному посіві вона склала 9,13 г/м2.добу, по поверхневому обробітку - 8,83, а на звичайному посіві - відповідно 8,30 та 8,15 г/м2.добу. По оранці та при збільшенні страхової добавки з 20 до 60% більше на 0,6-8,7%, ніж на других варіантах, поглинається ФАР, що забезпечує накопичення більшої біомаси, але питома вага насіння зменшується з 33,2-36,4% до 24,2-28,3%.

10. В післяукісних посівах коренева система соняшника гібриду Харківський 62 сягає глибини 170-190 см. Найбільш розвинена вона у рослин по оранці при міжряддях 70 см завдяки більшій площі живлення. На звичайному рядовому посіві, завдяки рівномірному розміщенню рослин на площі і підвищеній густоті, корені бистріше і повніше засвоюють грунт між рослинами.

11. Сумарне водоспоживання мало залежить від гербіцидів і кількості боронувань, але вище при звичайному посіві на 4,3-4,5%, ніж на широкорядному і на 1,4-2,4% по оранці. Менше всього витрачається вологи на формування 1 т насіння по оранці на звичайному посіві та внесенні гербіциду або проведенні боронувань (1979-2058 м3/т).

12. Сама висока врожайність насіння (16,5-17,2 ц/га) при мінімальних витратах енергії і зниженні собівартості на 4,6-8,6% забезпечується при сівбі з міжряддями 15 см на фоні внесення грунтових гербіцидів або проведенні досходових і післясходових боронувань при страхових добавках 40-60%. На широкорядному посіві найбільша урожайність забезпечується при страховій добавці 40%.

13. Вплив способів сівби, обробітку грунту, прийомів догляду за посівами на вміст в насінні олії і білку незначний.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В післяукісних посівах після озимого жита на зелений корм соняшник сіяти по оранці на 20-22 см або (для зниження собівартості врожаю насіння на 6,6-9,7%) по поверхневому обробітку, забезпечуючи при страхових добавках 40-60% густоту стояння рослин 68-76 тис./га. Для боротьби з бур'янами застосовувати грунтові гербіциди (нітран, харнес) або боронування до і після сходів соняшника.

При сівбі широкорядним способом (густота 50-52 тис./га) додатково при необхідності проводити міжрядні обробітки з окучуванням.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ткаліч І.Д., Дідик М.З., Гришин О.М., Скляренко Ю.В. До питання про способи сівби соняшнику // Наук.-техн. бюл./ Інститут олійних культур. - Запоріжжя, 1997. - № 2. - С. 231-234.

2. Ткалич И.Д., Рыбка В.С., Гришин А.Н. Резервы повышения ресурсо- и энергосбережения при выращивании подсолнечника в поукосных посевах в условиях северной Степи Украины // Придніпровський наук. вісник. - Дніпропетровськ, 1998. - № 57 (124). - С. 79-85.

3. Ткаліч І.Д., Дідик М.З., Гришин О.М., Скляренко Ю.В. Обробіток грунту, удобрення і догляд за посівами післяукісного соняшника // Бюл./ Інститут зернового господарства. - Дніпропетровськ, 1998. - № 6-7. - С. 122-127.

4. Ткаліч І.Д., Гришин О.М. Особливості догляду за соняшником в післяукісних посівах при сівбі різними способами // Бюл./ Інститут зернового господарства. - Дніпропетровськ, 1999. - № 8. - С. 12-17.

5. Ткаліч І.Д., Скляренко Ю.В., Гришин О.М. Вплив добрив при різних способах сівби і обробітку грунту на урожайність післяукісного соняшнику // Бюл./ Інститут зернового господарства. - Дніпропетровськ, 1999. - № 9. - С. 14-17.

АНОТАЦІЯ

Гришин О.М. Ріст, розвиток і урожайність соняшника в післяукісних посівах в залежності від обробітку грунту, способів сівби і прийомів догляду. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства, Дніпропетровськ, 1999.

Встановлено, що найбільші врожаї післяукісного соняшника формуються по оранці на 20-22 см, при сівбі звичайним способом з страховою добавкою насіння 40-60%, внесенні грунтового гербіциду або проведенні посходових боронувань. Вивчені особливості росту і розвитку рослин, їх виживання, формування кореневої системи, водоспоживання, забур'яненість, продуктивність, якість насіння.

Ключові слова:

післяукісний соняшник, способи сівби, обробіток грунту, догляд за посівами.

АННОТАЦИЯ

Гришин А.Н. Рост, развитие и урожайность подсолнечника в поукосных посевах в зависимости от обработки почвы, способов посева и приемов ухода. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства, Днепропетровск, 1999 г.

Диссертация посвящена изучению особенностей роста и развития подсолнечника в поукосном посеве в зависимости от обработки почвы, способов посева, страховых добавок, гербицидов, приемов ухода за посевами.

Установлено, что в условиях зоны при посеве раннеспелого гибрида подсолнечника Харьковский 62 после озимой ржи на зеленый корм 6-16 июня он созревает во второй-третьей декаде октября. Влажность семян составляет 10-15% и их можно использовать на товарные цели.

При бороновании посевов бороной БЗСС-1,0 в фазе 1-2 пар листьев повреждается 32-38% растений. Из них 10-13% ломается и вырывается зубьями бороны, 9-11% полностью, а 12-14% частично присыпаются почвой. Все растения, вырванные из почвы или переломленные, гибнут полностью, а присыпанные - только на 37-54%.

Боронование подсолнечника обеспечивает уничтожение 76,5-92,0% сорняков. После вспашки засоренность посевов меньше, чем по поверхностной обработке в 0,7-2,2 раза. При внесении почвенных гербицидов (харнес, нитран) или проведении послевсходовых боронований она снижается, в сравнении с делянками, где бороновали только до всходов, в 2-4,6 раза, что сказывается на росте, развитии растений и способствует повышению урожайности.

При сужении междурядий с 70 до 15 см и повышении густоты стояния растений продолжительность их вегетации сокращается на 2-5 дней, а рост растений уменьшается на 10-21 см в засушливые и увеличивается на 2-12 см во влажные годы. Положительно влияют на рост растений, формирование листовой поверхности, поглощение фотосинтитически активной радиации вспашка, небольшое загущение посевов, внесение гербицидов и боронования.

В поукосных посевах корневая система гибрида Харьковский 62 достигает глубины 170-190 см. Наиболее развитая она по вспашке на широкорядном посеве, где густота стояния растений меньше на 30%, чем на обычном рядовом. Однако, вследствие более равномерного размещения растений на площади, в последнем посеве корни быстрее и полнее осваивают почву между растениями, листья лучше затеняют поверхность поля, это сказывается также на водопотреблении.

Суммарное водопотребление мало зависило от гербицидов и боронований, но выше на 4,3-4,5% при обычном рядовом посеве и на 1,4-2,4% - по вспашке. Меньше всего расходуется влаги (1979-2058 м3/т) на формирование 1 т семян по вспашке, внесении гербицида или проведении боронований при посеве с междурядьями 15 см.

Агротехнические приемы мало влияют на качество семян подсолнечника. В среднем за годы исследований содержание масла в семенах составило 49,2-49,5%. В большинстве лет приемущество было за посевом с узкими междурядьями. Так, в 1995 г. при таком посеве содержание масла в семенах оказалось ниже, чем на широкорядном на 0,1-1,1%, в 1996 и 1997 гг. - выше на 0,2-0,8%.

Самые высокие урожаи поукосного подсолнечника (13,9-23,1 ц/га) формируются при посеве по вспашке на глубину 20-22 см, обычным рядовым способом (страховая добавка 40-60%), внесении почвенного гербицида (харнес, нитран) или проведении до- и послевсходовых боронований. Поверхностная обработка почвы более энергосберегающая, чем вспашка. Себестоимость продукции здесь ниже на 6,6-9,7%, а производство семян в расчете на 100 кг топлива выше на 18,5-25,1%. При посеве обычным рядовым способом в сравнении с широкорядным себестоимость семян подсолнечника снижается на 4,6-8,6%.

Ключевые слова:

поукосный подсолнечник, способы посева, обработка почвы, уход за посевами.

SUMMARY

Grichin A.N. Sunflower growth, development and yield in aftercropping sowings as influenced by tillage, seeding methods and agrotechnical practices.

Thesis for candide's degree maintaing in the speciality 06.01.09 - Plant industry. Manuscript. UAAS Institute of Grain Farming - Dniepropetrovsk, 1999.

It is established that the highest yields of aftercropped sunflower are formed at soil ploughing to the depth of 20 to 22 cm, usual sowing method (the insurance seeding - rate increase by 20 to 40 %), soil herbicide application or postemergence harrowing. Some features of plant growth development and survival, root system formation, water consumption, weed infestation, yilding capacity and sunflower seed quality have been studied.

Key words:

Aftercropped sunflower, sowing methods, svil tillage, agrotechnical practices.

Размещено на Allbest.ru