Вивчення поєднань різних генотипів свиней в умовах свинокомплексу з метою одержання високопродуктивних товарних гібридів

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА УААН

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Вивчення поєднань різних генотипів свиней в умовах свинокомплексу з метою одержання високопродуктивних товарних гібридів

Мороз Олег Григорович

Полтава, 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділі розведення та генетики

Інституту свинарства Української академії аграрних наук.

Науковий керівник -доктор сільськогосподарських наук, член-кореспондент УААН, професор Микола Давидович Березовський, Інститут свинарства УААН, зав. відділом розведення та генетики.

Офіційні опоненти: -доктор сільськогосподарських наук, професор Сергій Антонович Войналович, Кримський державний аграрний університет, завідувач кафедри тваринництва;

-кандидат сільськогосподарських наук, Іванченко Микола Іванович, голова правління (ВАТ "Полтаваплемсервіс", Укрплемоб'єднання Міністерства АПК України).

Провідна установа -Херсонський державний аграрний університет ім. О.Д. Цюрюпи, кафедра розведення і генетики, Міністерство агропромислового комплексу України, м. Херсон.

Захист відбудеться 10 вересня 1999 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої Ради К 44.351.01 при Інституті свинарства УААН за адресою: 314006, Полтава, Шведська Могила.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту свинарства УААН, 314006, Полтава, Шведська Могила.

Автореферат розісланий "9 " серпня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради,

кандидат біологічних наук О.І. Підтереба

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми досліджень. В свинарстві прискорення науково-технічного прогресу, як і в інших галузях, визначається успіхом в області селекції по удосконаленню існуючих та створенню нових порід, типів та їх кросів для одержання гібридних свиней.

Україна має достатній генетичний потенціал порід свиней, яких можна ефективно використовувати в системі гібридизації для одержання молодняку на відгодівлю. Однак і до теперішнього часу у багатьох господарствах, в тому числі і спеціалізованих, мало місце безсистемне використання генотипів, що негативно відбилося на формуванні стад, та усувало можливість ефективно впроваджувати у виробництво нові селекційні досягнення.

Останнім часом широкого розповсюдження набула міжпородна гібридизація, яка передбачає розведення свиней за спеціалізованими лініями, типами і породами та їх кросами для значно ефективнішого від промислового схрещування використання гетерозису. Тому важливим фактором у збільшенні прояву гетерозису при схрещуванні, а особливо гібридизації є вивчення впливу порід, ліній на їх комбінаційну здатність.

Науково-обгрунтоване використання генофонду України із застосуванням сучасних досягнень генетики (ДНК-технологій) дасть можливість виведення високопродуктивних кросів свиней для одержання товарних гібридів. І в майбутньому виробництво гібридів складатиме основну частину товарної продукції, тобто 11-12 млн. помісних свиней, з яких 6-8 млн. гібридів (Рибалко В.П. 1991.).

Отже, підставою для виконання досліджень по темі дисертації була необхідність вивчення ефективності чистопородного розведення та міжпородного схрещування на базі шести генотипів свиней української та англійської селекції. При цьому враховувались умови "Калитянського" свинокомплексу, які за своїми технологічними параметрами відгодівлі та утримання тварин практично не відрізняються від багатьох промислових господарств України, що і визначає актуальність вибраної теми.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Інституту свинарства УААН (номер державної реєстрації 01.86.0.042.309).

Мета і задачі досліджень. Визначити безпосередньо в умовах радгоспу-комбінату "Калитянський" найбільш ефективні варіанти поєднань вихідних форм українських та англійських генотипів свиней для одержання товарних гібридів, а також розробити пропозиції по їх використанню в промисловому свинарстві.

Завданням досліджень було вивчити:

- відтворювальні якості свиноматок внутріпородного типу великої білої породи (УВБ-1) у поєднанні з кнурами української та англійської селекції;

- ріст та розвиток піддослідного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 і 120 кг;

- відгодівельні, забійні та м'ясні якості чистопородного та помісного молодняку при відгодівлі до 100 і 120 кг;

- якість м'яса і сала в залежності від генотипу піддослідних тварин;

- молекулярно-генетичні особливості чистопородних і гібридних свиней при використанні ДНК-технологій;

- виділити найбільш економічно ефективні поєднання для виробництва товарних гібридів;

- розробити пропозиції по раціональному використанню материнських і батьківських форм в системі гібридизації свинокомплексу.

Наукова новизна. Вперше вивчено:

- ефективність використання внутріпородного типу у великій білій породі (УВБ-1) з кнурами української та англійської селекції в умовах промислової технології;

- проведено порівняльні дослідження щодо виявлення відгодівельних і м'ясо-сальних якостей чистопородного і помісного молодняку при досягненні різних вагових кондицій (100 і 120 кг);

- молекулярно-генетичні особливості чистопородних і помісних свиней. свиноматка порода селекція генетичний

З урахуванням одержаних результатів досліджень, подальший розвиток дістало положення про доцільність відгодівлі свиней отриманих генотипів до більш важких вагових кондицій(115…120 кг).

Практична цінність одержаних результатів. В результаті досліджень визначені та рекомендовані виробництву найбільш ефективні поєднання генотипів свиней української та англійської селекції в умовах "Калитянського" свинокомплексу, а також інших господарств України з промисловою технологією. Одержані дані дають можливість підвищити великоплідність маток внутріпородного типу у великій білій породі при схрещуванні з кнурами порід дюрок, ландрас та великої білої породи англійської селекції. Використати ефект гетерозису для покращання відгодівельних та м'ясних якостей товарних гібридів.

Реалізація результатів досліджень. Кращі поєднання генотипів рекомендовані та впроваджені на свинокомплексі "Калитянський" Київської області.

Особистий внесок здобувача. Практична частина роботи виконана особисто автором, а розробка теоретичної частини складає близько 90%. Уточнення теоретичних положень проведено науковим керівником доктором сільськогосподарських наук, член-кореспондентом УААН професором М.Д.Березовським.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на міжнародній науково-виробничій конференції "Интенсификация производства продукции животноводства в республике Беларусь" (м. Жодіно, 1998), ІІ міжнародній конференції "Використання сучасних молекулярно-генетичних і біотехнологічних розробок у генетико-селекційних дослідженнях" (м.Одеса,1998), науково-виробничій раді "Калитянського" свинокомплексу (у жовтні 1996), вченій раді інституту свинарства УААН (у лютому 1997). В повному об'ємі результати дисертаційних досліджень доповідались і обговорювались на розширеному засіданні відділу розведення та генетики інституту свинарства УААН (в лютому 1999) і отримали позитивну оцінку.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 5 статей.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини з трьох розділів, висновків, пропозицій виробництву та списку використаних джерел. Робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту і має 30 таблиць та 5 рисунків. Список використаних джерел налічує 297 найменувань, з них 93 на іноземних мовах.

Матеріал, методи досліджень.

Науково-виробничі дослідження проведені протягом 1995-1997 років в умовах "Калитянського" свинокомплексу та в лабораторіях Інституту свинарства УААН. Матеріалом досліджень були свині української та англійської селекції порід: внутріпородний тип у великій білій породі (УВБ-1), українська та полтавська м'ясні породи (УМ та ПМ), дюрок (Д), ландрас(Л) та велика біла порода англійської селекції (ВБА) і двохлінійні кнури одержані від поєднання генотипів української та англійської селекції(УВБ-1 х ВБА).

Дослідження проведені за відповідною методичною схемою (табл.1). Групи маток були сформовані методом аналогів за походженням, віком та продуктивністю. Їх штучно осіменяли, використовуючи для цього по 3 кнури у кожній групі. Всі задіяні в досліді тварини були типовими для даних генотипів і відповідали вимогам не нижче першого класу.

Таблиця 1. Схема досліджень

Групи тварин	Призначення груп	Порода і породність	Кількість, гол
		Маток	Кнурів	Маток	Кнурів
І	Контрольна	УВБ-1	УВБ-1	13-15	3
ІІ	Дослідна	УВБ-1	УМ	13-15	3
ІІІ	Дослідна	УВБ-1	ПМ	13-15	3
IV	Дослідна	УВБ-1	Д	13-15	3
V	Дослідна	УВБ-1	Л	13-15	3
VI	Дослідна	УВБ-1	ВБА	13-15	3
VII	Дослідна	УВБ-1	УВБ-1хВБА	13-15	3

Репродуктивні якості піддослідних свиноматок оцінювали за багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, масою поросят при відлученні і збереженністю приплоду до відлучення (в 26 денному віці).

Відібрані для подальшого вивчення тварини (1 свинка і 1 кастрат з кожного гнізда, характерні за масою) були поставлені на дорощування, а при досягненні живої маси 35-38 кг на відгодівлю.

Ріст та розвиток контролювали за зміною живої маси методом індивідуального зважування при народженні, в 26-, 106-, 222-, 256-денному віці і при досягненні живої маси 100 і 120кг.

Для вивчення відгодівельних і м'ясних якостей в 106-денному віці підсвинки були поставлені на відгодівлю в умовах промислового комплексу до живої маси 100 і 120 кг.

Відгодівля молодняку свиней проводилась за технологією італійської фірми "Джі-е-джі". У піддослідних тварин визначали слідуючі показники: вік досягнення живої маси 100 і 120кг; середньодобовий приріст при відгодівлі до 100 і 120 кг; витрати кормів у кормових одиницях за цей же період.

Після закінчення відгодівлі забій та обвалування туш дослідних тварин проведено в умовах свинокомплексу (по 5 голів з кожної групи, а також в ковбасному цеху по 5 голів з кожної групи (без обвалування туш), згідно із загальноприйнятими методиками.

Забійні та м'ясо-сальні якості визначали за таким показниками: маса парної і охолодженої туші; втрати маси туші при охолодженні; маса голови, ніжок, печінки, легень і серця; забійний вихід; довжина туші; товщина сала над 6…7 грудними хребцями; площа "м'язового вічка"; маса задньої третини півтуші; морфологічний склад туші.

Всього за період досліджень було забито 70 підсвинків, а 35 півтуш піддано обвалуванню.

При вивченні фізико-хімічних властивостей м'яса визначали: активну кислотність - рН (через 48 годин після забою); вологоутримуючу здатність; ніжність м'яса; інтенсивність забарвлення.

Хімічний склад м'яса оцінювали за вмістом початкової, гігроскопічної і загальної вологи, жиру, "сирої" золи, протеїну.

В свіжовиплавленому салі визначали: загальну вологу, температуру плавлення (початкову і кінцеву) та коефіцієнт рефракції.

Оцінку стресчутливості свиней здійснювали за допомогою приладу фірми "Boring Medical Engineering LTD" (Англія), за результатами тестування галотановим методом у модифікації інституту свинарства УААН.

Молекулярно-генетичну характеристику кнурів, свиноматок і всього молодняку на відгодівлі проводили шляхом (використання молекулярно-генетичних маркерів) вивчення генних частот, рівнів гомозиготності та генетичної подібності свиней різних генотипів.

Тварини всіх піддослідних груп протягом досліджень знаходились в аналогічних умовах годівлі та догляду, згідно з технологією італійської фірми "Джі-е-джі", прийнятою на свинокомплексі "Калитянський". Годівля тварин здійснювалась двічі на добу, повнораціонними комбікормами, виготовленими на Калитянському комбікормовому заводі у співвідношенні з водою 1:3.

Результати досліджень оброблені методами варіаційної статистики по Н.А. Плохинському., Е.К. Меркур'євій., Г.Н. Шагин-Березовському., Г.Ф. Лакіну. Біометрична обробка основної частини матеріалу здійснювалась на мікрокалькуляторі МК-61 та на персональному комп'ютері ІВМ АТ - 486, за допомогою пакету прикладних програм.

Результати досліджень.

Продуктивні якості свиноматок при чистопородному розведенні та схрещуванні. Аналіз експериментальних даних проводили шляхом порівняння кожного варіанту схрещування з чистопородним розведенням (І група). Найвища багатоплідність одержана при чистопородному розведенні 11,2 поросяти, що на 1,5; 1,0; 0,4 та 0,7 поросяти більше, ніж у свиноматок ІІ, ІІІ, ІV та V груп при схрещуванні (табл. 2). Статистично вірогідна різниця тільки з ІІ групою (р0,05). За великоплідністю і масою однієї голови при відлученні у IV та V групах був одержаний ефект схрещування, поросята в цих групах народжувалися на 14,3 та 16,1 % важчі при (р0,001) і мали більшу живу масу в 26-денному віці на 6,5 та 4,5 % відповідно.

Таблиця 2. Репродуктивні якості піддослідних свиноматок (Mm)

Збереженість поросят при відлученні кращою була у контрольній групі і склала 88,3 %. інші групи мали дещо нижчий рівень збереженності, а мінімальний показник належить тваринам поєднання (УВБ-І х ВБА) - 81,3 %. Однак, різниця середніх показників між усіма групами статистично не вірогідна.

Вікові зміни живої маси піддослідного молодняка. Проектом передбачена відгодівля свиней в умовах промислової технології при безвигульному утриманні, концетратному типу годівлі та регульованому мікрокліматі. В цих умовах молодняк різних генотипів ріс та розвивався не однаково.

Аналіз даних (табл. 3) свідчить, що молодняк при поєднанні внутріпородного типу у великій білій породі (УВБ-І) з кнурами порід дюрок та ландрас мав кращі показники росту та розвитку, ніж чистопородні аналоги в усі вікові періоди. Так при народженні і відлученні в 26-денному віці кращі показники живої маси мали тварини поєднання (УВБ-1 х Д) та (УВБ-1 х Л), що цілком закономірно, оскільки вони мали меншу середню кількість поросят при відлученні у цих групах. Відомо, що цей показник має негативну кореляцію з середньою масою поросят на гніздо.

Таблиця 3. Жива маса піддослідного молодняка в залежності від віку (Mm), кг

Після 106-денного віку, молодняк був поставлений на відгодівлю і теоретично всі групи мали однакові можливості у рості та розвитку при ідентичних умовах годівлі, утримання та вагових показниках.

За даних умов, в заключному технологічному періоді з 106- до 222-денного віку, гібридні тварини (ІІ - V груп) перевершували чистопородних ровесників у 222-денному віці на 1,3…7,0 кг або 1,8 … 6,89 % відповідно. Але при відгодівлі до більш важких кондицій (256 денного віку) чистопородні підсвинки поступалися лише IV,V та VI групам, а поєднання (УВБ-І х УМ) та (УВБ-І х ПМ) перевершували на 1,2 …1,1 кг, або 0,99 … 0,91 %.

Не дивлячись на найменшу живу масу поросят при народженні та відлученні тварин VI групи, поєднання (УВБ-1хВБА) показало досить високий рівень енергії росту у досягненні живої маси 100 та 120 кг, що вказує на можливість одержання ефекту гетерозису при внутріпородній гібридизації різних популяцій великої білої породи.

Темпи відносних приростів, які розкривають напруженість та швидкість росту, по всіх групах знижувались за віком. Максимальної величини вони досягали в період дорощування з 26- до 106-денного віку і становили 502,99…524,96 %.

Відгодівельні якості чистопородних і гібридних підсвинків.

Експериментальні дані свідчать про те, що свині, одержані при внутріпородних та міжпородних поєднаннях, мали перевагу над чистопородними ровесниками (І група). Підсвинки VI та VII груп при відгодівлі до живої маси 100 кг, в середньому на 6,6…3,8 дня раніше досягали кондиції, мали на 41…18 г більші сердньодобові прирости та на 0,3…0,13 кормової одиниці менше витрачали на 1 кг приросту в порівнянні з контрольною групою (табл. 4).

Таблиця 4. Відгодівельні якості молодняка при досягненні живої маси 100 і 120 кг (Мm)

Максимальні показники були зафіксовані при відгодівлі підсвиків IV та V піддослідних груп. Чистопородних ровесників вони перевершували, відповідно: за скоростиглістю на 8,7…10,4 дня; середньодобовим приростом 37…43 г; затратах кормів на 0,28 кормової одиниці, при статистичній вірогідності (р0,001).

Дана тенденція в основному зберігалася і при відгодівлі до 120 кг живої маси , крім ІІ та ІІІ груп. Тварини цих груп поступалися чистопородним ровесникам віком досягнення 120кг на 1,8…0,5 %, середньодобовим приростом - 1,4…1,8 % та затратах кормів на одиницю продукції - 1:…2,2 %, але вірогідна різниця не спостерігалась.

Найкращі показники відгодівельних якостей одержані у V групі поєднання генотипів (УВБ-1хЛ), як при відгодівлі до 100 так і 120 кг.

Забійні і м'ясо-сальні якості молодняку. Аналіз контрольного забою і обвалування тіш свиней, забитих при досягненні різних вагових кондицій показав, що при аналогічній годівлі піддослідний молодняк II-VII груп за довжиною півтуші, площі "м'язового вічка" та масі задньої третини півтуші перевершував ровесників І групи (табл. 5).

Таблиця 5. Забійні якості свиней різних генотипів при живій масі 100 і 120 кг (М м)

Забій підсвинків живою масою 100 кг виявив, що внутріпородні поєднання (УВБ-1хВБА) та [УВБ-1х(УВБ-1хВБА)] перевершували контрольне поєднання (УВБ-1хУВБ-1) по забійному виходу на 0,15…1,82 %, а міжпородна гібридизація II - V груп на 0,36…1,94%. Найбільшою довжиною півтуші характеризувався молодняк IV,V і VI піддослідних груп. Коротшими були туші чистопородних підсвинків (93,47 1,25) і гібридів від поєднання маток УВБ-1 з кнурами української м'ясної породи (93,61 1,42).

Мінімальну товщину сала над 6-7 грудними хребцями мали підсвинки VI групи, одержані при поєднанні свиноматок УВБ-1 з плідниками великої білої породи англійської селекції - 26,841,22, що на 17,20% менше, ніж у молодняка контрольної групи. Самими вірівняними за цим показником були гібриди (УВБ-1 х УМ), (С_v=5,81%).

Таблиця 6. Морфологічний склад туш піддослідного молодняка при живій масі 100 і 120 кг (Mm)

Групи	Середня маса півтуш, кг	Вміст у півтуші,%	Співвідношення м'ясо:сало
		М'яса	Сала	Кісток
Жива маса 100 кг
І	30,450,56	56,110,28	32,580,63	11,300,70	1:0,58
ІІ	31,160,65	56,490,97	31,750,82	11,750,26	1:0,56
ІІІ	31,400,44	56,880,41	31,780,39	11,330,11	1:0,56
IY	32,840,56	59,610,36	29,220,83	12,080,18	1:0,49
Y	32,180,74	57,570,67	30,350,63	12,080,18	1:0,53
YI	32,060,63	60,060,57	26,730,77	13,210,35	1:0,44
YII	30,940,48	56,320,37	31,260,54	12,420,50	1:0,55
В середньому по II-V гр.	31,760,25	57,82035	30,180,42	11,980,18	1:0,52
Гетерозисний ефект %	+4,3	+3,05	-7,37	+6,02	-10,34
Жива маса 120 кг
І	37,041,44	53,650,89	35,340,89	11,01031	1:0,66
ІІ	37,060,47	54,820,73	33.840,55	11,340,20	1:0,62
ІІІ	37,320,56	55,170,67	33,500,79	11,330,33	1:0,61
IV	37,900,56	58,220,60	31,310,60	10,460,36	1:0,54
V	37,950,45	56,770,40	32,240,33	10,990,36	1:0,57
VI	37,900,54	53,760,46	29,060,61	12,180,32	1:0,49
VII	37,530,35	53,960,72	34,940,62	11,100,16	1:0,65
В середньому по II-VІІ	37,610,77	56,280,40	32,510,43	11,230,14	1:0,58
Гетерозисний ефект, %	+1,54	+4,90	-8,01	+2,00	-12,12

Що ж стосується площі "м'язового вічка", то максимальний показник мало поєднання (УВБ-1хВБА) - при статистичній вірогідності в 100 кг (р0,001) і 120 кг (р0,01). Міжпородні гібриди IV та V груп також мали добрий показник в порівнянні з контрольною групою при статистичній вірогідності в 100 кг (р0,01), а 120 кг (р0,05).

Згідно з результатами обвалування туш свиней (табл. 6), забитих при досягненні живої маси 100 кг, найвищим виходом м'яса і найнижчим сала - характеризувалися тварини IV,VI та V піддослідних груп, які вірогідно перевершували І групу на 3,50…3,95 % (р0,001) та 1,46 % (р0,05).

Найменше значення виходу м'яса при забої в 120 кг спостерігались у тушах чистопородних тварин І групи (53,65 0,89). Кращими були поєднання свиноматок з плідниками дюрок та велика біла порода англійської селекції (58,22…58,76 %), (р0,01…0,001)

Фізико-хімічна характеристика м'язової та жирової тканини. Активна кислотність м'язової тканини вивчених поєднань генотипів була в межах 5,50…6,09 (табл. 7), вірогідну різницю з І групою мали IV - (р0,01) та VI - (р0,001) піддослідні групи.

Таблиця 7. Фізико-хімічні властивості м'язової тканини піддослідних тварин (Mm)

Групи	n	рН, одиниць кислотності	Вологоутримуюча здатність, %	Ніжність, сек	Інтенсивність забарвлення ( Е х 1000)
Передзабійна маса 100 кг
І	10	5,850,04	51,910,24	12,270,12	52,40,27
ІІ	10	5,770,06	51,890,48	12,350,17	50,20,57
ІІІ	10	5,830,07	50,06-,11	12,020,05	52,70,52
IV	10	6,090,06	48,80,26	12,060,10	50,20,55
V	10	5,760,03	47,930,16	12,570,20	47,80,39
VI	10	5,500,05	47,580,35	13,730,21	52,00,42
VII	10	5,800,04	52,660,15	12,650,14	48,90,67
Передзабійна маса 120 кг
І	10	5,850,04	53,220,98	12,130,14	52,70,71
ІІ	10	6,060,14	52,370,24	12,640,15	51,90,72
ІІІ	10	5,760,03	51,640,81	11,540,18	50,70,37
IV	10	5,910,04	51,470,38	12,340,34	56,00,39
V	10	5,830,05	50,490,37	12,200,13	50,80,39
VI	10	5,650,07	50,890,63	12,800,29	50,00,37
VII	10	5,960,05	50,130,19	12,870,26	49,10,48

За інтенсивністю забарвлення та ніжністю м'яса кращі показники мали чистопородні підсвинки при різній статистичній вірогідності.

Всі поєднання характеризувалися дещо зниженою вологоутримуючою здатністю, яка знаходилась в межах 47,58… 52,22%, причиною чого може бути промислова технологія свинокомлексу.

При вивченні фізико-хімічних властивостей сала суттєвої різниці між групами за йодним числом та коефіцієнтом рефракції не встановлено. При підвищенні живої маси тварин від 100 до 120 кг відмічається зниження загальної вологості сала на 0,14…1,41%.

Мінеральний склад кісток піддослідних тварин. Хімічний склад стегнових кісток свиней різних генотипів статистично вірогідної різниці не мав, оскільки умови годівлі та утримання були ідентичні.

В середньому, у кістковій тканині містилося 33,9 % золи. Максимальний її відсоток зафіксований у поєднанні генотипів української та англійської селекції [УВБ-1х(УВБ-1хВБА)], які перевершували контрольну групу на 2,3 % і мінімальний показник мала ІІІ група, де батьківською формою були кнури полтавської м'ясної породи.

При дослідженні мінерального складу кісток за вмістом Р та Са в золі мало поєднання (УВБ-1хПМ) на 0,84 % та 0,13% відповідно менше контрольної групи. Відношення фосфору до кальцію в середньому по I-VII групах складає 0,68, що знаходиться в межах показника трифосфата кальцію, який є основою кісток.

Одержані дані хімічного складу кісток піддослідного молодняку вказують на залежність вивчених показників від генотипу свиней з урахуванням віку тварин, годівлі та їх утримання.

Стресчутливість чистопородного і гідридного молодняку. Тестування поросят проведено галатановим методом у модифікації інституту свинарства УААН. За основним критерієм - ригідністю м'язів, у жодній із вивчених груп, сприятливих до стресів тварин не виявлено. Однак, за такими критеріями оцінки, як час приходу в нормальний фізіологічний стан та тремор, частка схильних до стресів тварин становила, відповідно: 7,69…30 % та 16,67…40 %. Так, позитивну реакцію схильних до стресів за часом приходу тварин у нормальний фізіологічний стан зафіксовано у 18,84 %, а за тремором - 32,26 %. Найбільший відсоток схильних тварин до стресу одержаний у VI групі (42,85 % та 66,67 % відповідно) поєднання (УВБ-1хВБА). Однак, вірогідної різниці між групами встановлено не було. Ці тести майже в однаковій мірі характеризують рівень стресчутливості свиней вивчених генотипів, хоча за тремором він виявився вищим на 8,98…10 %.

Молекулярно-генетичні дослідження свиней різних генотипів. Незначне використання RAPO-PCR у основних видів сільськогосподарських тварин можна пояснити слідуючими факторами: рядом обмежень, пов'язаних насамперед з відтворювальністю результатів, анонімністю ділянок ДНК, залучених в ампліфікацію, а з другого боку великою кількістю локус-специфічних маркерів. Однак в деяких випадках застосування методу RAPP-PCR оправдує себе [4,5].

Були проаналізовані амплікони ДНК свиней великої білої породи та її гібридів з кнурами різних генотипів. На основі проведених лабораторних досліджень, які обраховані за допомогою комп'ютерної програми "GELSTAR", одержані такі коефіцієнти генетичної подібності (табл. 8).

Аналізуючи одержані дані , за допомогою комп'ютерної програми "TREES", вивчені нами об'єкти виявили між собою подібність або відмінність, що є важливим критерієм для розподілу їх на класи. Головна мета кластерного аналізу - знаходження подібних груп об'єктів у вибірці даних. Одержана дендрограма відображає характер філогенетичних зв'язків відомих з історії їх створення, що і відмічає ряд авторів [1,2,3] [рис1].

Таблиця 8. Коефіцієнт генетичної подібності різних груп свиней

Поєднання	УВБ-1	УМ	ПМ	Д	Л	ВБА
УВБ-І	-
УМ	0,627	-
ПМ	0,554	0,475	-
Д	0,507	0,423	0,479	-
Л	0,611	0,628	0,553	0,393
ВБА	0,484	0,512	0,424	0,452	0,462	-

Економічна ефективність відгодівлі свиней різних генотипів. Розрахунок економічної ефективності показав суттєву різницю в собівартості та рівні рентабельності відгодівлі гібридних і чистопородних свиней. Найбільшими середньодобовими приростами і мінімальними витратами кормів на 1 кг приросту характеризувались гібридні тварини IV,V та VI груп. Собівартість одного центнера живої маси (у цінах 1995 року) у даних групах виявилася нижчою, порівняно з контрольною групою на 1,12, 1,12 та 1,20 млн. крб, або 6,22, 6,22 та 6,67 % відповідно.

Один з основних економічних показників ефективності відгодівлі є рівень рентабельності виробництва. В першій (контрольній) групі цей показник склав 3,9 %. У дослідних групах він коливався у межах 5,3 - 11,3 %. Найвища рентабельність зафіксована в VI групі (поєднання УВБ-1хВБА)-11,3%. Добре себе зарекомендували і міжпородні гібриди IV та V груп, де рівень рентабельності склав 10,8 %, що на 6,9 % вище у порівнянні з чистопородними ровесниками.

Середній відсоток рентабельності породно-лінійних та міжпородних поєднань склав 8,68 %, що перевищує контрольну групу на 4,78 %.

Висновки

Одержані результати в дослідах дають підставу зробити слідуючі висновки :

Прояв ефекту гетерозису при внутріпородному розведенні та міжпородному схрещуванні свиней визначається генетичною відселекціонованістю і комбінаторною здатністю батьківських та материнських форм (порід, типів і ліній), які використовуть.

Відтворні якості свиноматок залежать від методів розведення та поєднання генотипів. Найвищі показники багатоплідності були одержані при чистопородному розведенні (11,2 поросяти на опорос) і дещо нижчі результати за цією ознакою (9,7…10,8) були при міжпородному схрещуванні з кнурами порід українською та полтавською м'ясними, дюрок і ландрас.

Поєднання маток внутріпородного типу УВБ-1 з кнурами дюрок та ландрас сприяло збільшенню великоплідності на 14,3…16,1 %, молочності 2,4…5,2 %, маси 1-го поросяти при відлученні на 4,5…6,5 %. За показниками багатоплідності і збереженості поросят перевага була на боці тварин великої білої породи при чистопородному розведенні (3,6…6,2 % і 1,3…2,9 % відповідно).

Відгодівля чистопородних і гібридних підсвинків всіх вивчених поєднань до живої маси 100 кг сприяла одержанню високого рівня середньодобових приростів 570…605 г. Ця тенденція зберігалась і при відгодівлі до більш важких вагових кондицій -120 кг. Найвищі середньодобові прирости при двох варіантах відгодівлі мав молодняк, одержаний від поєднання свиноматок УВБ-1 з кнурами порід дюрок, ландрас, велика біла порода англійської селекції.

Мінімальними витратами кормів на 1 кг приросту живої маси характеризувались міжпородні поєднання (УВБ-1хД) та (УВБ-1хЛ) - 4,22 к.од. Особливо виділялось поєднання генотипів української та англійської селекції (УВБ-1х ВБА), використання якого дозволяє заощаджувати до 30 кг концкормів на кожній голові за період відгодівлі до 100 кг, порівняно з контрольною групою тварин.

М'ясність туш при забоях в 100 і 120 кг була різною і залежала від генотипу тварин. Кращими за цим показником були поєднання великої білої УВБ-1 з плідником дюрок, ландрас та великої білої породи англійської селекції. Тварини цих поєднань мали довші півтуші на 2,4…2,9 см при внутріпородних поєднаннях та 1,3…2,9 см - міжпородних, товщину сала на 2,6…5,6 мм і 4,5…7,1 мм та більшу на 0,9…1 кг масу окорока, відповідно в порівнянні з чистопородними підсвинками великої білої породи.

Визначено більш високу м'ясність туш у підсвинків внутріпородного поєднання (УВБ-1хВБА). Дещо поступалися їм за цією ознакою гібриди від поєднання: матки УВБ-1 з кнурами порід дюрок і ландрас. Використання плідників м'ясних порід зарубіжної селекції (Д, Л, ВБА) сприяло збільшенню вмісту м'яса в тушах на 1,46…3,95 % та зменшенню сала в них.

Якість м'яса чистопородних і міжпородних підсвинків при забої живою масою як в 100 так і 120 кг відповідало вимогам м'яса задовільної якості. Лабораторними дослідженнями встановлено, що кращими показниками якості м'яса характеризувався молодняк від поєднань (УВБ-1хУВБ-1) та [УВБ-1х(УВБ-1хВБА)].

Тварини вивчених генотипів характеризувались високою стійкістю до стресів, про що свідчить відсутність рігідності м'язів, як основного показника стресчутливості при тестуванні галотановим методом.

Використання молекулярно-генетичних досліджень, в да-ному випадку техніки RAPD, сприяє оцінці материнської та батьківських форм на генному рівні, що в певній мірі можна використовувати для обгрунтування кращих поєднань в системі гібридизації.

Найбільш доцільними варіантами одержання гібридного молодняку для відгодівлі, на основі проведених досліджень в умовах радгоспу-комбінату "Калитянський" є поєднання свиноматок УВБ-1 з кнурами порід дюрок, ландрас, великої білої англійської селекції, що дозволяє суттєво збільшити виробництво свинини високої якості і в інших господарствах України з промисловою технологією.

Розрахунок економічної ефективності відгодівлі підсвинків до живої маси 100 кг показав підвищення рентабельності і зменшення собівартості 1 ц приросту при міжпородній гібридизації на 6,9 % і 1120 крб. та внутріпородному розведенні поєднання (УВБ-1хВБА) - 7,4 % і 1200 крб. (у цінах 1995 року) в порівнянні з чистопородними аналогами внутріпородного типу УВБ-1.

Пропозиції виробництву.

Враховуючи те, що свиноматки внутріпородного типу великої білої породи (УВБ-1) мають задовільні адаптаційні та відтворювальні якості, а товарні гібриди характеризуються добрими відгодівельними і м'ясними показниками продуктивності, доцільно використовувати їх на промислових комплексах, котрі мають міцну кормову базу, для збільшення виробництва пісної свинини.

Рекомендувати для впровадження у виробництво в умовах Калитянського свинокомплексу, а також інших господарств України з промисловою технологією слідуючі варіанти поєднання генотипів внутріпородного материнського типу великої білої породи (УВБ-1) з кнурами порід дюрок, ландрас, велика біла англійської селекції.

Відгодівлю гібридного поголів'я рекомендованих поєднань генотипів закінчувати при досягнені тваринами живої маси 115…120 кг, що дозволить збільшити виробництво свинини без зниження якості продукції.

Основні положення дисертації викладені в слідуючих роботах:

1.Мороз О.Г. Вплив кнурів різних генотипів на репродуктивні якості маток УВБ-1 // Науково-виробничий бюллетень "Селекція".-К.-1998.-Число пяте.-с.224…225.

2.Мороз О.Г. Відгодівельні якості свиней різних генотипів в умовах промислового комплексу // Вісник аграрної науки.-1998.-№4.-с.73…74.

3.Мороз О.Г. Продуктивність свиноматок внутріпородного типу УВБ-1 у поєднанні з кнурами різних генотипів // Тваринництво України.-1998.-№5.-с.18…19.

4.Мороз О.Г., Шаповалова М.Б., Яхницкая В.П., Почерняев К.Ф., Балацкий В.Н., Березовский Н.Д. Использование RAPD-PCR для определения филогенетических связей чистопородных и гибридных свиней // Використання сучасних молекулярно-генетичних і біотехнологічних розробок у генетико-селекційних дослідженнях. Збірник матеріалів ІІ Міжнародної конференції. - Одеса. - К. - 1998.

5. Березовский Н.Д., Мороз О.Г. Гибридизация на внутрипородной и межпородной основе // Свиноводство. - 1999. - №2. - с.11…15.

Анотація

Мороз О.Г. Вивчення різних поєднань генотипів свиней в умовах свинокомплексу з метою одержання високопро-дуктивних товарних гібридів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальностю 06.02.01 - розведення та селекція тварин.- Інститут свинарства УААН. Полтава, 1999.

Дисертаційна робота присвячена вивченню найбільш ефективних варіантів поєднань генотипів свиней української та англійської селекції для одержання товарних гібридів на внутріпородній і міжпородній основі в умовах "Калитянского" свинокомплексу Київської області. Встановлено, що при використанні внутріпородного типу УВБ-1, як материнської форми, а кнурів порід дюрок, ландрас та великої білої англійської селекції, досягаються найвищі показники відтворювальних, відгодівельних і м'ясних якостей. Відгодівлю товарних гібридів, одержаних за такою схемою, в умовах України доцільно закінчувати при досягненні тваринами живої маси 115…120 кг.

Ключові слова: порода, поєднання генотипів, промислова технологія, гібриди, відгодівля, внутріпородна і міжпородна гібридизація.

Аннотация

Мороз О.Г. Изучение разных сочетаний генотипов свиней в условиях свинокомплекса с целью получения высокопродуктивных товарных гибридов. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных.- Институт свиноводства УААН. Полтава, 1999.

Диссертационная работа посвящена изучению наиболее эффективных вариантов сочетаний генотипов свиней украинской и английской селекции для получения товарных гибридов на внутрипородной и межпородной основе в условиях "Калитянского" свинокомплекса Киевской области. Установлено, что при использовании внутрипородного типа УКБ-1, как материнской формы, а хряков пород дюрок, ландрас и крупной белой английской селекции, достигаются наиболее высокие показатели по воспроизводительным, откормочным и мясным качествам. Откорм товарных гибридов, полученных по такой схеме в условиях Украины, целесообразно оканчивать при достижении свиньями живой массы 115…120 кг.

Ключевые слова: порода, сочетание генотипов, промышленная технология, гибриды, откорм, внутрипородная и межпородная гибридизация.

Summary

O.G.Moros. Studying the various combinations of pig genotypes in the complex production farm conditions with the purpose of receiving highly - productive commercial hybrids. - Manuscript.

Dissertation for the science degree of the Candidate of Agricultural Sciences in speciality 06.02.01 - Animal breeding and selection. - The UAAS Pig-Breeding Institute, Poltava, 1999.

The dissertation work deals with studying the most effective variants of genotypes combination in pigs of Ukrainian and English selection for receiving commercial hybrids on the interbreed and cross-breed basis. The experiments were conducted at the "Kalityansky" complex production farm in the Kiev Region. It was determined, that at using the interbreed type UWL-1 as the mother-form, and boars of duroc, landrace and English selection Large White breeds, the highest indices for the reproductive, fattening and meaty qualities are gained. Under the conditions of Ukraine, fattening of the commercial hybrids, received by the described way, should be finished at the age of pigs gaining 115-120 kg living weight.

Key words: breed, genotypes combination, industrial technology, hybrids, fattening, intrabreed and cross-breed hybridization.

Размещено на Allbest.ru

...