Підвищення молочної продуктивності худоби з використанням кращого світового генофонду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Микитас Р.Є. Підвищення молочної продуктивності худоби з використанням кращого світового генофонду. - Рукопис

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин - Херсонський державний аграрний університет, Херсон - 1999.

Дисертація присвячена питанням вивчення продуктивних і відтворних якостей тварин червоної степової породи та помісям англерської, червоної датської та голштинської. Вивчені показники інтенсивності росту молодняка різних генотипів, показники молочної продуктивності за три лактації. Визначені параметри лактаційних кривих та встановлено високий зв'язок критеріїв Е.Брууна і константи моделі Т.Бріджеса з рівнем надою за лактацію.

Оцінені еколого-генетичні параметри вивчених генотипів за показниками пластичності і стабільності.

В результаті дослідження встановлено, що найбільш оптимальним варіантом схрещування є отримання 3/4 за голштинами помісей для формування високопродуктивних стад.

Ключові слова: генотип, генофонд, методи розведення, молочна продуктивність, крива лактації, пластичність, стабільність, помісі, дисперсійний аналіз, онтогенез, інтенсивність росту.

Микитас Р.Е. Повышение молочной продуктивности скота при использовании лучшего мирового генофонда. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет, Херсон - 1999.

Дисертация посвящена вопросам изучения воспроизводительных и продуктивных качеств животных красной степной породы и помесей различной кровности с улучшающими породами - англерской, красной датской и голштинской. Оценка наиболее эффективных вариантов скрещивания проведена по показателям интенсивности роста молодняка, молочной продуктивности помесей различной кровности, морфофункциональным параметрам вымени, пластичности и стабильности ежемесячных надоев.

Установлено, что голштинские помеси имели более высокую живую массу при рождении по сравнению с чистопородными сверсницами красной степной породы на 3,2…10,2 %. Среднесуточные приросты живой массы к 6-ти месячному возрасту были выше у помесей с красной датской и голштинской породами (черно-пестрые) и составили соответственно 759 и 661 г. По показателям индексов телосложения чистопородные телочки несколько уступали помесным.

Наиболее высокий уровень молочной продуктивности получен у 3/4-кровных голштинских помесей: от 4344,1 кг по первой лактации до 4871,7 кг по третьей, у чистопородных красностепных сверстниц соответственно 2514,7 и 3109,0 кг.

Дисперсионный анализ изменчивости признаков молочной продуктивности выявил существенное влияние генотипических различий и числа лактаций. При этом доля вариансы обусловленная генотипами животных составляет 29,3 % (Р0,01).

В сравнительном аспекте изучали параметры лактационных кривых методами Х.Тернера, В.Б.Веселовского, А.А.Калантара и Е.Брууна. Выявлена высокая корреляционная взаимосвязь коэффициента Е.Брууна с уровнем молочной продуктивности (r=0,54…0,68), что дает возможность раннего прогноза уровня молочной продуктивности.

Установлена эффективность использования параметров математической модели Т.Бриджеса для анализа эмпирических кривых лактации, а также определены теоретически ожидаемые месячные удои коров различных генотипов. Изучена целесообразность прогнозирования молочной продуктивности коров, исходя из параметров интенсивности формирования животных в раннем онтогенезе. Установлено высокую коррелятивную зависимость удоев с индексом равномерности роста (r=+0,945). Рекомендуется использовать выявленные взаимосвязи в практической работе для отбора ремонтного молодняка по интенсивности роста.

Для оценки приспособленности животных изучаемых групп к условиям содержания и кормления оценены их эколого-генетические параметры - пластичность и стабильность. Установлено, что животные красной степной породы отличаются средней пластичностью (в=1060…1,370), а полукровные животные и 3/4 кровные по голштинам имеют более низкую пластичность. Это свидетельствует о более высоком постоянстве удоев этих животных при изменении условий содержания и их лучшей приспособленности к условиям индустриальной технологии производства молока.

Предложены новые приемы оценки производителей, основанные на выявлении типа их препотентности в сходных и контрастных вариантах подбора. Более высокую продуктивность имели потомки голштинских производителей доминантного типа - 3985 кг молока при содержании жира 3,76 %. В то же время потомки производителей нейтрального типа имели надой 3575 кг, а уравнительного 3803 кг со сходными показателями содержания жира.

Установлено, что использование улучшающих пород при скрещивании с красной степной породой не сопровождается существенным снижением воспроизводительных качеств животных (коэффициент воспроизводительной способности у них был ниже на 2-3 % в сравнении с исходной породой).

Установлено, что голштинизированные животные по основным промерам вымени превышали чистопородных животных, что свидетельствует о их высоких технологических показателях.

Гематологические показатели изученных групп животных находились в пределах физиологической нормы, однако по содержанию общего белка (82,50 г/л) 3/4 кровные помеси по голштинам существенно превосходили чистопородных красных степных сверстниц (72,48 г/л).

Результаты проведенных исследован ий дают основание рекомендовать использовать 3/4 кровных голштинских помесей для формирования высокопродуктивных молочных стад.

Ключевые слова: генотип, генофонд, методы разведения, молочная продуктивность, кривая лактации, пластичность, стабильность, помеси, дисперсионный анализ, онтогенез, интенсивность роста.

Mikitas R.E/ Raising of cattle milk productivity using the best world genepool - manuscript.

Thesis for a degree of Candidate of Agricultural Sciences on specialization 06.02.01. - Breeding and Selection of Farm Animals - Kherson State Agrarian University, Kherson - 1999.

The thesis is dedicated to the problems of studying the productive and reproductive gualities of animals Red Steppe breeds of cows and their crosses with Angler, Red Danisk, Goldstein. The indeces of intensity of growing procesoes of young animals different genetic types were studied, the indeces of milk productivity for three lactation were found. The parametres of milk curves and high correlation between E.Broon's criterion, T.Bridges model's constant and milk yield per a lactation was determined. Ecological - genetic parametres of studied genetic types were appraised by indeces of plasticity and stability.

As a result of investigation it was established that the most optimal variation of interbreeding is represented by 3/4 crosses with Golshtein. It allows to form high productive stocks.

Кey words: genetype, genefund, metods of breeding, milk productivity, lactation curve, plasticity, stability, crosses, analysis of variance, ontogenesis, intensity of growing processes.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку молочного скотарства головним напрямком є розробка і впровадження таких селекційних програм, які забезпечують виведення тварин інтенсивного молочного типу, оптимально пристосованих до промислової технології.

В Україні за останні роки значно зросли темпи формування високопродуктивних стад. Виведені нові породи з бажаним рівнем репродуктивних і продуктивних якостей на основі використання кращого світового генофонду. Ці породи можуть з успіхом конкурувати з тваринами зарубіжної селекції (Зубець М.В., Буркат Л.П., 1997).

До 1963 р. червона степова порода удосконалювалась методом чистопородного розведення з використанням однорідного підбору за селекційними ознаками, відбору препотентних плідників з високим генетичним потенціалом, різних ступенів кросування ліній для отримання внутрішньопорідного гетерозису. Ці методи направлені на збереження цінного генофонду червоної степової породи, яка має міцну конституцію та хороші адаптаційні якості.

Однак, такий шлях удосконалення породи значно триваліший, тому поряд з чистопородним розведенням були намічені шляхи і методи удосконалення червоної степової породи на основі схрещування її з кращими молочними породами світу.

В молочному скотарстві нагромаджено досвід використання голштинської породи як найбільш відселекціонованої за молочною продуктивністю та пристосованої до машиного доїння, яка стійко передає свій генетичний потенціал нащадкам. (Кононенко Н.В., Салій І.І., Шпак А.Я., 1992). Але ще недостатньо вивчені породоутворювальні процеси виходячи з різних варіантів відтворного схрещування, особливості формування і реалізації генетичного потенціалу за рівнем продуктивності.

Всебічне вивчення цих питань є очевидним і актуальним, що й послужило основою для виконання даної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалась згідно з темою “Розробка генетичних основ селекції тварин з використанням сучасних досягнень популяційної і екологічної генетики” (номер державної реєстрації 0196 U 015903).

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було вивчення репродуктивних і продуктивних якостей тварин червоної степової породи (ЧС) та помісей різної кровності з поліпшуючими породами англерською (А), червоною датською (ЧД), голштинською (Г).

Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

- вивчити особливості росту і розвитку ремонтного молодняка різних генотипів;

- визначити генетичний потенціал молочної продуктивності чистопородних і помісних тварин різної кровності на протязі трьох лактацій;

- оцінити параметри лактаційних кривих корів та можливості прогнозування молочної продуктивності різними методами;

- удосконалити методи оцінки плідників в подібних і контрасних паруваннях для визначення типу їх препотентності;

- вивчити морфофункціональні властивості вимені у чистопородних і помісних тварин;

- встановити гематологічні особливості корів різних генотипів;

- вивчити відтворювальні якості чистопородних і помісних тварин;

- дати економічну оцінку використання помісей різної кровності.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в порівняльному аспекті вивчена ефективність використання помісей різної кровності за результатами cхрещування червоної степової породи з кращими породами світу - англерською, червоною датською та голштинською. Показана можливість прогнозування молочної продуктивності шляхом оцінки параметрів лактаційної кривої.

Встановлено, що математична модель Т.Бріджеса з високою точністю (r=0,96…0,98) описує лактаційну криву і дозволяє прогнозувати надій за 305 днів лактації, виходячи з даних за початковий період продуктивності.

Запропонований спосіб оцінки препотентності плідників шляхом випробовування в подібних і контрасних паруваннях, що дозволяє визначити долю адитивної дії генів.

Практичне значення одержаних результатів. Використання ѕ-кровних за голштинами корів дозволяє підвищити рівень молочної продуктивності в середньому за три лактації в порівнянні з червоною степовою породою на 1813,8 кг молока, збільшити вихід молочного жиру на 63,9 кг. Отримати прибуток в розмірі 28326 грн в розрахунку на 100 корів. Розроблені прийоми оцінки параметрів лактаційної кривої та спосіб оцінки плідників використовуються в практичній роботі по створенню високопродуктивного молочного гурту КСП “Україна” Білозерського району Херсонської області, увійшли в план племінної роботи на 1995…2000 рік.

Особистий внесок здобувача. Робота містить результати досліджень, які отримані автором особисто під час виконання наукових досліджень (підготовка об'єктів дослідження, проведення експерименту, аналітична робота).

Апробація результатів дисертації. Основні матеріали досліджень викладені на наукових конференціях Харьківського зооветеринарного інституту (1990 р.), Херсонського державного аграрного університету (1991…1998 рр.)., техраді КСП “Україна” Білозерського р-ну Херсонської області (1996, 1997 рр.), конференції молодих вчених (Асканія-Нова, 1998), розширеному засіданні кафедр генетики і розведення сільськогосподарських тварин, та спеціальної зоотехнії ХДАУ (1999).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 7 робіт, в яких викладено основний зміст наукових досліджень.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Робота включає вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних досліджень, висновки і пропозиції виробництву, список літератури.

Матеріали дисертації викладені на 125 сторінках машинописного тексту, вміщують 31 таблицю, 11 рисунків. Список використаної літератури включає 220 джерел, з них 28 іноземних авторів.

молодняк молочний продуктивність лактація

2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження виконані в період 1987-1997 рр. в КСП “Україна” Білозерського району, Херсонської області, на кафедрі генетики і розведення Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом для досліджень були взяті чистопородні тварини червоної степової породи та помісі різної кровності з плідниками кращих світових порід - англерської, червоної датської, голштинської.

Етапи досліджень і обсяг досліджуваного матеріалу наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Етапи і обсяг досліджень

Етап	Найменування досліджень	Кількість тварин
1	Вивчення закономірностей росту та розвитку чистопородних та помісних тварин	40
2	Вивчення молочної продуктивності чистопородних і помісних корів різної кровності за три лактації	119
3	Оцінка параметрів лактаційної кривої корів різного походження	357
4	Визначення еколого-генетичних параметрів тварин різних генотипів за молочною продуктивністю (пластичність, стабільність)	119
5	Удосконалення методів оцінки плідників в молочному скотарстві	344
6	Вивчення придатності корів до машинного доїння	15
7	Дослідження інтер'єрних особливостей тварин та встановлення їх зв'язку з молочною продуктивністю	35
8	Відтворювальні якості тварин різних генотипів	119

Ріст і розвиток тварин вивчали за живою масою при народженні і щомісяця до 6-ти місячного віку і далі в 12 та 18 місяців.

Індекси статури визначали в віці 3,6,9,12,18 місяців і у первісток за загальноприйнятими методиками.

Порівняльну оцінку корів різних генотипів за молочною продуктивністю проводили за 1,2,3 лактації. Визначення вмісту жиру в молоці , % та його вихід, кг - за загальноприйнятими методиками.

Параметри лактаційної кривої вивчали за коефіцієнтами: Х.Тернера, А.Калантара, Е.Брууна, В.Веселовського і обчислювали за моделлю Т.Бріджеса (модифікація В.П.Коваленка, С.Я.Плоткіна і С.Ю.Болілої, 1997) за формулою:

W t = Wg · 1ea · (tj + t)k , де (1)

Wt - надій за період часу t (міс.), кг

Wg - асимптота (максимальний надій за лактацію)

а - кінетична швидкість наростання надою

к - експоненційна швидкість наростання надою.

Максимально очікуваний надій за лактацію (Wg) розраховували за формулою:

А*

Wg = ------- t, де (2)

t*

А* - сума щомісячних надоїв з початку лактації, враховуючи максимальний місячний надій в віці t*;

t - тривалість лактації, міс.

Показники придатності корів до машиного доїння (форма, виміри вимені та дійок, швидкість молоковіддачі), а також фізіологічні показники крові тварин (загальний білок і його фракції, концентрація гемоглобіну, еритроцитів, резервну лужність) вивчали за загально прийнятими методиками.

Для оцінки закономірностей росту тварин різних генотипів визначали показник інтенсивності формування t , запропонований Ю.К.Свєчиним (1989) за формулою:

W6 - W3 W9 - W6

t = -------------- - -------------- (3)

0,5 (W6+W3) 0,5 (W9 + W6)

W3,W6,W9 - жива маса тварин в 3,6 і 9 місяців відповідно.

Показники напруги росту (Ін) та індексу рівномірності росту (Ір) визначали за методикою В.П.Коваленка (1998).

1

Ін= -------- СП (4)

1 + t

t

Ір= ------- СП (5)

ВП

Ін - індекс напруги росту;

t - інтенсивність формування;

Iр - індекс рівномірності росту;

СП - середньодобовий приріст, кг; ВП - відносний приріст, %.

Еколого-генетичні параметри тварин різної кровності вивчали за показниками пластичності (визначали величиною регресії місячних надоїв на відповідні середні усіх генотипів) та стабільності (визначали величиною дисперсії відхилення теоретично очікуваних і фактичних надоїв за місяцями лактації).

Тип спадковості ознак молочної продуктивності (визначення адитивного, материнського та гетерозисного ефектів) вивчали за методикою Д.Мінкема (1974).

Оцінка плідників (типи препотентності) була проведена в подібних та контрасних паруваннях за методикою В.П.Коваленка (1996).

Відтворну здатність корів (міжотельний період, сервіс-період, індекс осіменіння та коефіцієнт відтворної здатності) вивчали за загальноприйнятими методиками.

Статистичну обробку матеріалів досліджень проводили за алгоритмами Н.А.Плохінського (1969) і Е.К.Меркур'євої (1970), а також за допомогою відповідних програм для мікрокалькулятора МК-61.

Результати досліджень. Особливості росту і розвитку молодняка різних генотипів

Дослідження показали, що помісі народжувались більш крупнішими, жива маса при народженні напівкровних за голштинською (червоно-рябою і чорно-рябою) і за червоною датською породами відповідно становила - 30,1, 28,2 і 30,4 кг або на 2,8, 0,9 і 3,1 кг (10,2, 3,2 і 11,3 %) вище ніж у червоних степових теличок.

В 3-місячному віці чистопородні тварини зрівнялись в живій масі з помісними. Ця тенденція, в основному, збереглася до 6-ти місячного віку, однак в 12 місяців помісі перевищували за живою масою чистопородних теличок на 3,3…4,5 % і до 18-місячного віку зберегли перевагу на 1,0…5,4 %.

Середньодобові прирости живої маси в 6 місячному віці були вищими у помісей за червоними датськими та голштинськими породами - відповідно 759 г і 661 г. Починаючи з 12 місячного віку і до кінця вирощування помісні телички мали більш високі середньодобові прирости.

Напруга росту тварин до 6-місячного віку усіх генотипів знижується, а починаючи з 6 місяців і до 18-місячного віку відносний приріст був майже однаковий.

За показниками індексів статури чистопородні телички дещо поступаються перед помісями, але різниця не достовірна.

Молочна продуктивність чистопородних і помісних тварин різної кровності за поліпшуючими породами

Дослідження молочної продуктивності корів різних генотипів показали, що за 1, 2 і 3 вивчені лактації найбільш високі надої одержані від ѕ кровних голштинів відповідно - 4344,1, 4767,6 і 4871,7 кг проти 2514,7, 2917,8 і 3109,0 кг у чистопородних червоних степових ровесниць. Такі показники продуктивності досягнуті при забезпеченості тварин кормами на рівні 37…55 ц кормових одиниць на голову. В цих сприятливих умовах досить виразно проявився ефект поліпшуючих порід поряд з проявом гетерозису.

Слід відмітити, що при використанні плідників англерської та червоної датської пород, підвищення їх долі кровності не супроводжувалось збільшенням надоїв за лактацію. Тільки голштини зі збільшенням кровності забезпечують підвищення надоїв.

Найбільш характерне підтвердження такої закономірності приведене в таблиці 2.

Таблиця 2. Молочна продуктивність корів різних генотипів

Порода, породність	Жива маса, кг	Кількість молока, кг	Вміст жиру, %	Кількість молочного жиру, кг
матері	батька	S	S	S	S
ЧС	ЧС	464,08,2 474,37,2 463,98,6 488,51,3 476,29,6 496,77,9 549,911,4	3109,0220,1 3239,6204,1 3115,8233,0 3878,0223,5 3413,0220,7 4178,4294,6 4871,7312,1	3,740,02 3,750,03 3,710,02 3,800,02 3,750,03 3,720,02 3,640,02	116,0 8,6 121,68,2 114,19,3 147,58,7 128,08,3 152,111,5 177,311,7
Ѕ ЧС	Ѕ А
ј ЧС	ѕ А
Ѕ ЧС	Ѕ ЧД
ј ЧС	ѕ ЧД
Ѕ ЧС	Ѕ Г
ј ЧС	ѕ Г

Аналіз показників живої маси корів за вивченими лактаціями показав, що напівкровні помісі за англерською і червоною датською породами практично не відрізнялись в віці першої лактації від трьохчетвертних тварин, однак для голштинських помісей характерно збільшення живої маси з підвищенням їх долі кровності за голштинами.

В третю лактацію відмічено деяке збільшення живої маси у напівкровних помісей за англерською та червоною датською породами.

Вивчення вмісту жиру в молоці корів різних генотипів не дозволило встановити чіткої залежності зі зміною долі кровності поліпшуючих пород. Так якщо зі збільшенням кровності за англерами у першу лактацію спостерігається підвищення вмісту жиру в молоці (з 3,68 до 3,72 %), то 3/4 кровні помісі за червоною датською і голштинською породами мали дещо нижчі значення даного показника в порівнянні з напівкровними тваринами.

В третю лактацію істотної різниці між помісями різної кровності за поліпшуючими породами не встановлено.

Нашими дослідженнями встановлена значна перевага помісних тварин над чистопородними ровесницями червоної степової породи за виходом молочного жиру. В першу лактацію відмічена істотна перевага 3/4 кровних тварин над напівкровними (121,3 і 157,7 кг). В той же час відмічається, також, більш високий вихід молочного жиру у напівкровних помісей за англерською і червоною датською породами.

Таким чином в середньому за три лактації бажаними є ѕ помісі за голштинами, так як вони збільшили надій за лактацію на 1813,3 кг, а кількість молочного жиру - на 63,9 кг при деякому зменшенні вмісту жиру в молоці (на 0,08 %).

З метою вивчення впливу організованих в експерименті факторів на рівень молочної продуктивності корів був проведений дисперсійний аналіз мінливості ознак молочної продуктивності. Встановлено, що на мінливість показника “надій за лактацію” ймовірний вплив виявив генотип тварин (Р0,001). При цьому доля вкладу у загальну дисперсію складала 29,8 %, а у факторіальну - 83,0 %. Для інтегрального показника “кількість молочного жиру” виявився істотний вплив генотипа і числа лактацій (Р0,001). Доля впливу генотипу була переважною і склала 28,4 % у загальну дисперсію і 86,5 % - в факторіальну. Доля вкладу числа лактацій склала відповідно 2,9 і 8,9 % (Р0,001).

Аналізом повного двофакторного комплексу при вивченні впливу плідників і маток на мінливість і рівень молочної продуктивності, встановили, що із загальної фенотипової мінливості, мінливість обумовлена генотипом плідників складає 12,2 %, а матерів - 16, 8 %. Сила впливу взаємодії породи батька з породністю матері складає 12 %. Аналіз продуктивності корів показав, що найбільш вдалим поєднанням, що визначає величину взаємодії, являється схрещування чистопородних голштинських плідників з напівкровними матками. Це сприяє одержанню найбільш високої молочної продуктивності.

Оцінка параметрів лактаційних кривих корів різних генотипів і удосконалення методів прогнозування молочної продуктивності

Для оцінки параметрів лактаційних кривих використали коефіцієнти за методами Х.Тернера, В.Б.Веселовського, А.Калантара, Е.Брууна та параметри моделі Т.Бріджеса.

Встановлено, що вивчені параметри за винятком коефіцієнта Е.Брууна мають стабільні значення для всіх трьої лактацій. Для напівкровних тварин всіх генотипів значення коефіцієнта Е.Брууна були дещо нижчими, що вказує на високу рівномірність лактації обумовлену проявом гетерозисного ефекту.

Вивчення корелятивної взаємодії параметрів лактаційної кривої з надоєм за лактацію (таблиця 3) показало, що в залежності від лактації можна використовувати коефіцієнт Е.Брууна для прогнозування молочної продуктивності (r=+0,54, +0,68 відповідно в першу і третю лактації).

Всі інші коефіцієнти мали високу від'ємну взаємодію з рівнем молочної продуктивності за другу та третю лактацію (відповідно r=-0,62 та -0,81).

Таблиця 3. Кореляція між надоєм та параметрами лактаційних кривих

Лактація	Коефіцієнт кореляції з індексом
	Х.Тернера	В.Веселовського	А.Калантара	Е.Брууна
1	0,30	0,30	0,24	0,54
2	-0,73	-0,72	-0,81	0,29
3	-0,72	-0,66	-0,62	0,68

Використання модифікованої моделі Т.Бріджеса дозволяє з достатньою точністю прогнозувати надій за лактацію, виходячи з даних початкової продуктивності. Середній відсоток відхилення між фактичним надоєм і теоретично розрахованим усіх генотипів за три лактації становив 6,76 %.

Нами вивчена доцільність прогнозування молочної продуктивності корів різних генотипів, виходячи із сучасних уявлень про інтенсивність формоутворюючих процесів в ранньому онтогенезі. Встановлено, що найбільш інформаційним є період 3…6…9 місяців, так як отримані показники мають високу кореляцію з рівнем молочної продуктивності (таблиця 4).

Таблиця 4. Коефіцієнти кореляції параметрів інтенсивності формування в ранньому антогенезі з надоєм молока

Вік оцінки, міс.	Показник
	ВП	t	Ip	Iн
3…6…9	-0,308	-0,696	0,945	-0,797
6…9…12	0,382	0,042	0,288	-0,053

Наведені дані дають підставу стверджувати про доцільність прогнозування молочної продуктивності, користуючись показниками рівномірності росту, які мають високий кореляційний зв'язок з надоєм молока (r=+0,945). Поряд з цим також достатньо характеризує надій корів показник напруги росту, який має достовірний від'ємний коефіцієнт кореляції (r=-797). Вивчені взаємозв'язки можуть використовуватися у практичній роботі племінних та товарних ферм для відбору ремонтного молодняка за енергією росту.

З використанням показників лактаційних кривих нами визначені еколого-генетичні параметри молочної продуктивності (пластичність та стабільність). Дані показники (таблиця 5) являються критерієм оцінки середовищної чутливості корів різних генотипів.

Встановлено, що тварини червоної степової породи відрізняються середньою пластичністю (b=1,060…1,370) в той час, як напівкровні і ѕ кровні за голштинами та червоною датською породою мають більш низьку пластичність. Це свідчить про меншу чутливість цих тварин до змін умов середовища та кращу пристосованість до індустріальної технології виробництва молока.

Таблиця 5. Показники пластичності надою корів

Генотип	I лактація	II лактація	III лактація
	а	b	r	a	b	r	a	b	r
ЧC	72,323	1,060	0,978	-27,454	1,370	0,061	50,795	1,077	0,901
1/2Г	1211,760	4,130	0,980	114,617	0,500	0,855	45,975	0,754	0,966
3/4Г	-51,773	0,952	0,976	-18,041	0,857	0,995	5,249	0,815	0,967
1/2А	57,494	1,138	0,954	41,498	1,272	0,956	-83,964	1,774	0,883
3/4А	50,261	1,284	0,863	-225,198	2,042	0,938	-20,199	1,238	0,993
1/2ЧД	68,287	0,793	0,976	55,436	0,781	0,977	32,739	0,857	0,970
3/4ЧД	31,798	0,804	0,973	48,758	0,785	0,976	79,497	0,645	0,987

Удосконалення методів оцінки плідників в молочному скотарстві

Нами досліджена ефективність використання плідників голштинської і червоної датської порід в подібних і контрасних паруваннях для визначення типу їх препотентності (таблиця 6).

Таблиця 6. Продуктивність дочок плідників різного типу препотентності

Тип препотентності	Продуктивність матері	Продуктивність дочки
	надій, кг	% жиру	надій, кг	% жиру
Голштинська
Нейтральний	3242	3,70	3575	3,76
Зрівняльний	3334	3,75	3803	3,69
Домінантний	3314	3,74	3985	3,76
Червона датська
Нейтральний	3285	3,71	3326	3,81
Зрівняльний	3990	3,74	3175	3,80
Домінантний	3127	3,73	3812	3,82

При цьому до нейтрального типу відносили плідників, які мали дочок подібних з продуктивністю матерів, тобто мати М- і дочки М- (мінус-варіант), мати М+ і дочки М+ (плюс-варіант). До зрівняльного типу відносили плідників, які забезпечували рівень продуктивності дочок незалежно від продуктивності матерів (мати М- дочки М+, мати М+ дочки М+). До домінантного типу відносили плідників дочки яких мали оцінку протилежну продуктивності матерів (мати М--дочки М+ і навпаки).

Проведеними дослідженнями встановили, що більш високу продуктивність мали нащадки голштинських плідників домінантного типу препотентності - 3985 кг молока і вміст жиру 3,76 %. В той час як нащадки плідників нейтрального типу мали надій 3575 кг, а зрівняльного - 3803 кг з подібними показниками вмісту жиру. Аналогічна закономірність встановлена в оцінці плідників червоної датської породи. Так як нащадки плідників домінантного типу препотентності мають більш високу молочну продуктивність їх необхідно використовувати в міжпородному схрещуванні для отримання гетерозисного ефекту.

Морфофункціональні властивості вимені корів

Дослідження форми вимені показали, що найбільша кількість тварин з бажаною формою вимені зустрічається у помісей. Вим'я у них об'ємисте, рівномірно розвинуте, щільно прилягає до тіла.

За формою дійок в більшій мірі вимогам машинного доїння відповідають помісні тварини вивчених лактацій. Кількість корів які мають бажану форму дійок становить від 97,4 до 98,5 %. У чистопородних корів ці показники знаходяться в межах 92,0 …94,0 %.

Помісні тварини у першу лактацію вірогідно переважали червоних степових за шириною дійок на 14,4…16,2 %, Р 0,99, довжиною - на 21,3…26,0 %, Р0,95, обхватом на 1,6-3,6 %, Р0,95, глибиною на 1,7…3,5 %.

У голштинських помісей у третю лактацію виміри вимені були більші в порівнянні з червоними степовими коровами за шириною дійок на 15,8…17,8 %, довжиною - 6,7…8,9 %, обхватом - 2,9-4,6 %, глибиною на 11,8…14,7 %. Довжина та діаметр дійок у голштинізованих тварин відповідає вимогам стандарту, що являється важливим показником пристосованості корів до машинного доїння.

Аналіз даних таблиці 7 свідчить про те , що тварини різної кровності за голштинами мали більш високі технологічні показники ніж червоні степові ровесниці.

Таблиця 7. Функціональні властивості вимені корів різних генотипів

Генотип	I лактація	III лактація
	добовий надій, кг S	тривал. доїння,хв. S	швидкість молоковід., кг/хв S	добовий надій, кг S	тривалість доїння, хв. S	швидкість молоковід кг/хв. S
ЧС	12,600,65a	9,56 0,28	1,320,05a	15,21,01a	8,820,46	1,720,05а
1/2ЧСх1/2Г	14,820,99b	8,62 0,37	1,710,05b	18,41,21b	10,220,45	1,800,08a
1/4ЧСх3/4Г	15,910,85b	8,450,31	1,880,08c	19,60,79b	10,260,37	1,910,09b

Так за першу лактацію тривалість доїння у голштинізованих корів становила 8,62…8,45 хв. проти 9,56 хв. у чистопородних, а за третю лактацію тривалість доїння помісей була дещо більшою - 10,22…10,26 хв. проти 8,82 хв. у чистопородних.

Швидкість молоковіддачі за першу лактацію у помісних корів становила 1,71…1,88 кг/хв. проти 1,32 кг/хв у червоних степових, а за третю лактацію ці показники відповідно становили 1,80-1,91 кг/хв. проти 1,72 кг/хв у чистопородних корів.

Гематологічні особливості корів різних генотипів

Вміст гемоглобіну в крові ѕ голштинських помісей був вірогідно вищим (Р0,05) ніж у чистопородних червоних степових тварин (111,85 г/л проти 106,36 г/л). Дещо меншою виявилась різниця за кількістю еритроцитів та резервної лужності. Більш високим був вміст загального білку (82,5 г/л) у помісей ѕ за голштинами і найменший - у чистопородних червоних степових (72,48 г/л).

Вміст альбуміну в крові всіх генотипів значної різниці не мав, в той час як рівень глобуліну дещо підвищився зі збільшенням кровності за голштинами.

Відтворні якості чистопородних і помісних тварин

Дослідженнями встановлено, що тварини вивчених генотипів мали певну різницю за показниками відтворної здатності. Більш тривалий міжотельний період був у голштинських помісей (390,0; 392,0 днів), найкоротший у чистопородних червоних степових корів (377,6 днів). Сервіс-період у голштинських напівкровок був довшим ніж у червоних степових на 10,6 %, а у третьчетвертих - на 6,3 %. Коефіцієнт відтворної здатності був дещо більшим у червоних степових тварин, а індекс осіменіннія у них був найменшим - 1,44, 1,46.

Економічна ефективність проведених досліджень

Розрахунки економічної ефективності свідчать, що найбільший прибуток отримали від використання ѕ-кровних за голштинами корів (в 1,2 та 3 лактації відповідно 286,3; 294,2 та 269,3 грн. на 1 гол.).

Використання в господарстві помісей червоної датської породи також виявилось економічно ефективним, однак прибуток був значно нижчим порівняно з голштинськими помісями (51,8...178,2 грн. на одну голову).

ВИСНОВКИ

1.Дослідження параметрів росту та розвитку телиць різних генотипів виявило перевагу голштинських напівкровок (чорно-рябої масті) в живій масі в 6,12 і 18 місячному віці відповідно на 5,9; 6,3 і 5,4 % в порівнянні з червоними степовими ровесницями, що обумовлено більшими середньодобовими приростами. Чистопородні телиці за основними індексами статури поступаються помісним тваринам.

2. Схрещування червоних степових корів з плідниками англерської, червоної датської і голштинської порід показало, що найбільш високий рівень молочної продуктивності у помісей встановлено за голштинською породою: від 4344,1 кг в першу лактацію до 4871,7 кг в третю, а в чистопородних червоних степових відповідно від 2514,7 кг до 3109,0 кг.

3. Встановили, що бажаним генотипом є ѕ помісі за голштинами, які в середньому за три лактації збільшили надій в порівнянні з ровесницями червоної степової породи на 1813,8 кг, а кількість молочного жиру - на 63,9 кг. Вміст жиру в молоці помісних корів був на 0,08 % меншим.

4. За допомогою дисперсійного аналізу виявили, що на мінливість показника “надій за лактацію” ймовірний вплив мав генотип тварин (Р0,01). При цьому частковий вклад в загальну дисперсію склав 29,8 %, а в факторіальну - 83,0 %. Це вказує на високу спадкову обумовленість даного показника.

5. Оцінка параметрів лактаційних кривих методом Х.Тернера, В.Б.Веселовського., А.А.Калантара дозволяє виявити шляхи підвищення молочної продуктивності. Встановлений високий корелятивний зв'язок коефіцієнта Е.Брууна з надоєм за лактацію (r=0,54…0,68), що дає можливість використовувати ці параметри для прогнозування молочної продуктивності. Використання модифікації моделі Т.Бріджеса дозволяє з високою точністю прогнозувати надій за лактацію, виходячи з даних початкової продуктивності. Точність, прогнозу склала 96…98 % для усіх вивчених генотипів.

6. Використання поліпшуючих порід для схрещування з червоною степовою породою істотно не вплинуло на відтворні якості помісей. Коефіцієнт відтворної здатності у них був на 2…3 % нижчим в порівнянні з вихідною породою.

7. Об'єктивними показниками, що характеризують інтенсивність формування молочної худоби є критерії напруги і рівномірності росту. Дослідженнями встановлена висока корелятивна взаємодія критерія рівномірності росту тварин з рівнем молочної продуктивності (r=+0,945). Розроблені прийоми оцінки енергії росту дозволяють проводити відбір ремонтного молодняка для формування високопродуктивних молочних стад.

8. Проведена оцінка середовищної чутливості корів вивчених генотипів показала більш високу стабільність молочної продуктивності голштинських і червоних датських помісей в порівнянні з чистопородними червоними степовими та англерськими тваринами. Це підтверджується нижчими показниками пластичності і щомісячних надоїв для голштинських помісей 0,943 в середньому за три лактації в порівнянні з 1,361 для чистопородних червоних степових. Це вказує на більш високу пристосованність до умов промислової технології помісних тварин.

9. Використання методу випробовування плідників в подібних і контрасних паруваннях дозволяє виявити їх тип препотентності за показником молочної продуктивності. Найвищі показники надою і вмісту молочного жиру виявлені у дочок плідників домінантного типу - надій 3985 кг і вміст жиру в молоці 3,76 %.

10. Гематологічні показники крові вивчених генотипів знаходяться в межах фізіологічної норми. Збільшення деяких гематологічних показників у помісей пов'язані з більш високою їх продуктивністю, що в свою чергу супроводжується підвищенням рівня обмінних процесів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Микитас А.Н., Микитас Р.Є. Результаты скрещивания красной степной и голштинской пород // Ученые Херсонщины - народному хозяйству области в условиях перестройки. Сборник научных трудов. Херсон, -1988.- С.57.

2. Микитас Р.Є. Порівняльна ефективність використання плідників поліпшуючих порід для підвищення молочної продуктивності червоної степової породи.//Таврійський науковий вісник.-Херсон,-1998.- Вип.4, -С.96-99.

3.Микитас Р.Є. Порівняльна ефективність використання поліпшуючих порід для підвищення продуктивності молочного гурту // Таврійський науковий вісник..- Херсон.- 1998. - Вип.5, Ч.2.- С.58-59.

4.Микитас Р.Є.Удосконалення методу оцінки плідників за типом препотентності //Таврійський науковий вісник.-Херсон,-1999.-Вип.10.-С.113-114.

5. Микитас Р.Є. Використання параметрів лактаційних кривих для прогнозування молочної продуктивності корів // Аграрний вісник Причорномор'я. - Одеса. -1999.- Вип.3.(6), Част.III. - С.191-194.

6. Микитас Р.Є. Морфофункціональні властивості вимені корів різних генотипів // Вісник аграрної науки Причорномор'я. Миколаїв, -1999.- Вип.1, С.112-113.

7.Коваленко В.П., Микитас Р.Є. Прогнозування молочної продуктивності великої рогатої худоби для формування продовольчого ринку//Аграрний вісник Причорномор'я. Збірник наукових праць. Одеса - 1999. -Вип.3(6), -С.364-368.

Размещено на Allbest.ru

...