Оптимізація технологічних режимів і норм згодовування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі

З метою вивчення впливу ферментного препарату на обмін речовин та перетравність поживних речовин кормів у 6-місячному віці було проведено фізіологічний (балансовий) дослід на 3 кабанцях із кожної групи за методикою М.А. Коваленка (1977). Під час цього досліду тварини знаходились у спеціально обладнаних клітках. У дослідженнях вивчали фактичну кількість з'їдених кормів та їх поживність, динаміку живої маси і середньодобових приростів тварин, оплату кормів, економічну ефективність застосування мацеробациліну Г3х у раціонах годівлі молодняку свиней.

Примітка: ** - вірогідність P<0,01; *** - вірогідність P<0,001

У дослідженнях ми визначали інтенсивність росту поросят залежно від кількості ферментного препарату, введеного до складу раціону. Дані таблиці свідчать про те, що в результаті введення до складу раціонів різної кількості ферментного препарату одержано неоднакові показники ефективності його згодовування.

Про це свідчать дані живої маси тварин у кінці досліду. Якщо на початку експерименту жива маса підсвинків була однаковою, то по завершенні науково-господарського досліду у тварин контрольної групи вона складала 111,2 кг, у II дослідній групі - 112,3, у III - 118,2, IV - 125,8 і V - 114,7 кг. Тобто, приріст живої маси був найвищим у III і IV дослідних групах і більшим, ніж у тварин контрольної групи, відповідно на 6,9 і 14,6 кг, або відповідно на 8,9 і 19,6 %. Аналогічно з показником абсолютного приросту живої маси піддослідних тварин змінювався і середньодобовий приріст. Так, у тварин III і IV дослідних груп він був більшим, порівняно з контролем, відповідно на 45 і 99 г.

Однак, із збільшенням кількості ферментного препарату до 0,07 % в сухій речовині раціону загальна жива маса, а також абсолютний і середньодобові прирости були дещо вищі, ніж у контрольній групі, але значно менші, порівняно з III і IV дослідними групами тварин. Якщо абсолютний приріст живої маси поросят V дослідної групи складав 79,6 кг і був більшим від контрольної на 3,72 кг, то порівняно з III і IV дослідними групами він був меншим на 3,1 і 11,2 кг відповідно.

Таким чином, динаміка живої маси, інтенсивність росту піддослідних тварин, а також витрати кормів на 1 кг приросту живої маси свідчать про можливість застосування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі. Опти-мальними є дози 0,03-0,05 % від сухої речовини раціону. При цьому слід зазначити, що мацеробацилін значно ефективніше впливає на прирости живої маси після досягнення тваринами 7-місячного віку.

Перетравність поживних речовин

Відомо, що мацеробацилін Г3х гідролізує складові речовини рослин-них тканин типу пектинів, ксиланів, лігніну, а також руйнує міжклітинні структури рослинних тканин і переводить нерозчинний протопектин у розчинну форму. З огляду на це особливу увагу звертали на вміст сирої клітковини у раціонах, рівень якої переважав норму удвічі. У зв'язку з цим важливим було визначення впливу зазначеного фактора на перетравність поживних речовин (табл. 3). Аналіз даних таблиці свідчить про те, що при введенні у раціони мацеробациліну Г3х перетравність поживних речовин була досить високою. Однак, наявність у раціонах різної кількості ферментного препарату та значний надлишок клітковини, на нашу думку, вплинув на перетравність деяких поживних речовин. Згодовування тваринам ферментного препарату в кількості 0,03-0,05 % від сухої речовини значно підвищує перетравність сирої клітковини, порівняно з контролем, при досить високому рівні засвоєння інших поживних речовин.

Таблиця 3 Перетравність поживних речовин раціонів піддослідних тварин, %

Баланс азоту

При вивченні обміну речовин, зокрема білків, особливе значення має ступінь відкладання азоту в тілі тварин, оскільки цей показник найбільш точно визначає інтенсивність синтезу органічних речовин, а також збільшення живої маси поросят за рахунок нарощування м'яса. Тому поряд із перетравністю речовин вивчали обмін азоту (табл. 4).

Таблиця 4 Середньодобовий баланс азоту у піддослідних тварин, г

Про ефективність використання перетравленого азоту в організмі піддослідних тварин можна судити за показниками виділення його із сечею. Дані, отримані в нашому досліді, свідчать про зменшення вмісту азоту в сечі поросят III-IV дослідних груп на 1,19-2,56 г, порівняно з контролем.

Інтегральним показником інтенсивності обміну азоту є його баланс. В організмі поросят III, IV i V дослідних груп у середньому за добу відкладалось азоту відповідно на 1,57, 3,08 і 0,68 г, або на 5,1 % (P> 0,05), 10 % (P< 0,05) і 2,2 % (P> 0,05) більше, ніж у контрольних тварин. У поросят другої дослідної групи середньодобове відкладення азоту, навпаки, зменшилось на 0,31 г, порівняно з контролем. Таким чином, аналіз даних середньодобового балансу азоту свідчить про краще відкладення його у тварин дослідних груп, у раціоні яких було введено 0,03 і 0,05 % мацеробациліну Г3х від сухої речовини. Баланс мінеральних речовин у піддослідних тварин

Однією із основних функцій мінерального живлення є регулювання обміну і створення таких умов, при яких використання поживних речовин кормів в організмі тварин досягає найкращого ефекту (табл. 5).

Таблиця 5 Середньодобовий баланс кальцію і фосфору, г

У наших дослідженнях додавання ферментного препарату до раціонів покращувало використання сирої золи тваринами дослідних груп. Під час проведення фізіологічного (обмінного) досліду визначали баланс мінеральних елементів, зокрема кальцію і фосфору в організмі свиней. Дані табл. 5 свідчать, що баланс кальцію і фосфору в організмі поросят усіх груп був позитивним, а найкраще їх засвоїли піддослідні тварини III i IV груп. Так, поросятами цих груп щодобово засвоювалось кальцію на 0,21-0,39 г більше, порівняно з контролем, а поросятами II і V дослідних груп засвоєння кальцію щодобово було меншим на 0,065-0,15 г, ніж у контрольній групі. Що стосується фосфору, то у тілі тварин II групи фосфору відкладалося на 0,37, III групи - на 0,69, IV- на 0,77 і V - на 0,55 г більше, порівняно з контролем. Але найкраще засвоїли цей елемент піддослідні тварини ІII i IV груп.

Краще засвоєння мінеральних речовин тваринами пов'язуємо з більш інтенсивним використанням поживних речовин із травного каналу за рахунок підсилення дії ендогенних ферментів мацеробациліну Г3х.

Упродовж досліду у тварин не виявляли захворювань, пов'язаних із порушенням мінерального обміну.

Аналіз результатів досліджень крові свиней

Тривале застосування мацеробациліну Г3х не викликало суттєвих змін у концентрації гемоглобіну та кількості еритроцитів і лейкоцитів у крові свиней. Проте, слід зазначити, що середні показники вмісту гемоглобіну, еритроцитів і лейкоцитів протягом усього дослідного періоду були у межах фізіологічних норм.

При вивченні концентрації загального білка і його фракцій у сироватці крові дослідних свиней у 5-місячному віці (через 30 днів від початку застосування ферментного препарату) доведено, що вірогідних розбіжностей між ними не було виявлено.

У 6-місячному віці загальний вміст білка в сироватці крові свиней дослідних груп був нижчим: у II групі - на 13 % (P> 0,05), III - на 13,2 % (P< 0,05), IV - на 13,1 % (P< 0,05), V - на 14,4 % (P< 0,05), ніж у сироватці крові поросят контрольної групи. За показниками концентрації білкових фракцій у сироватці крові суттєвої різниці у цьому віці не спостерігали.

Поряд з вивченням вмісту загального білка визначали рівень вмісту глюкози. Результати свідчать про вірогідне підвищення глюкози в сироватці крові (P< 0,05) поросят дослідних груп, порівняно з контролем. Слід відзначити, що показники концентрації кальцію і фосфору у сироватці крові дослідних і контрольних тварин протягом використання ферментного препарату не виходять за межі фізіологічної норми. Таким чином, можна зробити висновок, що згодовування поросятам мацеробациліну Г3х у дозах 0,01; 0,03; 0,05 і 0,07 % від сухої речовини раціону не мало негативного впливу на морфологічні та біохімічні показники крові, і підвищений вміст глюкози у сироватці крові дослідних поросят, на нашу думку, позитивно позначився на продуктивності тварин.

Результати контрольного забою тварин, оцінка якості продуктів забою.

Окрім кількісних показників, вивчали також вплив згодовування мацеробациліну Г3х на м'ясну продуктивність піддослідних свиней. Відомо, що одержання високих показників продуктивності та економічної ефективності не завжди супроводжується отриманням продукції високої якості.

У поросят дослідних груп, які споживали із раціонами ферментний препарат, забійний вихід практично був на рівні контролю і складав у ІІ групі 54,9 %, у ІІІ - 57,6 %, у IV - 57,3 % і у V -56,1 % (у тварин контрольної групи - 55,4 % ). Товщина сала над 6-7-им грудними хребцями в усіх групах була майже однаковою.

Аналіз показників хімічного складу м'яса піддослідних тварин, зокрема найдовшого м'яза спини, свідчить про відсутність істотної різниці між групами, хоча слід відзначити деяке підвищення осаленості тварин дослідних груп.

У системі оцінки якості м'яса і м'ясопродуктів поряд із визначенням фізичних властивостей, хімічного складу та інших показників, важливим є органолептичний аналіз. У нашому досліді дегустаційну оцінку свинини, отриманої від дослідних і контрольних тварин, проводили за 9-бальною системою. Отримані результати свідчать про те, що м'ясо контрольних і дослідних тварин має добру якість. Вірогідної різниці у показниках дегустаційної оцінки м'яса тварин контрольної та дослідних груп не виявляли. Показники дегустаційної оцінки проб із поздовжніх м'язів спини (аромат і прозорість бульйону, ніжність і соковитість м'яса) у III і IV дослідних групах були дещо кращими, порівняно з показниками у контрольних тварин. Таким чином, згодовування ферментного препарату не справило негативного впливу на якість м'яса, а за деякими показниками навіть поліпшило його властивості. Отже, отримане від дослідних і контрольних тварин м'ясо має показники, які характеризують його як продукцію високої якості. Оптимізація технологічних режимів згодовування мацеробациіну Г3х Важливим показником, за яким можна характеризувати ефективність різних технологічних режимів застосування ферментного препарату, є динаміка живої маси піддослідних тварин та витрати кормів на 1 кг приросту живої маси. У своїх дослідженнях ми визначали інтенсивність росту свиней на відгодівлі, залежно від режимів згодовування мацеробациліну Г3х, введеного до складу раціону.

Результати біометричної обробки показників динаміки живої маси піддослідних тварин та витрати кормів наведено в табл. 6.

Таблиця 6 Результати впливу мацеробациліну Г3х на продуктивність молодняку свиней на відгодівлі

Дані таблиці свідчать про те, що різні режими згодовування ферментного препарату у складі раціону мають свої особливості. Про це можна судити за даними кінцевої живої маси тварин. Якщо на початку науково-господарського досліду вона була однаковою, то після завершення його у тварин контрольної групи складала 123,8 кг, у другій дослідній групі - 127,3; у III - 128,29 кг. Причому, різниця за живою масою у тварин дослідних і контрольної групи була вірогідною (P< 0,001). Абсолютний і середньодобові прирости живої маси у підсвинків дослідних груп були вищими, ніж у підсвинків контрольної групи відповідно на 2,82 і 4,58 кг та 47 і 78 г (P< 0,001). Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у тварин контрольної групи склали 8,77 корм. од., у другої дослідної - 7,89 корм. од., третьої - 7,43, що відповідно на 10 і 15,3 % менше, ніж у контролі.

Інтенсивність росту поголів'я свиней при періодичному режимі згодовування ферментного препарату була вищою на 6,6 %, а витрати кормів нижчі на 5,8 %, ніж при постійному режимі згодовування. Результати цього досліду також підтвердили думку про доцільність періодичного режиму використання ферментного препарату.

Стабільність, збереженість і сумісність мацеробациліну Г3х з компонентами преміксу і комбікорму

На сьогодні доведено, що комплексне застосування природних і синтетичних біологічно активних речовин у вигляді преміксів значно підвищує повноцінність раціонів для всіх видів і вікових груп сільськогосподарських тварин.

Відомо, що ферментні препарати включають у раціони тварин у дозах 0,2-0,01 % від маси комбікорму. Таку незначну кількість досить точно можна ввести у комбікорм за рахунок преміксу.

Дослідження, спрямовані на виявлення активності мацеробациліну Г3х у чистому вигляді, а також у складі преміксу і комбікорму показали, що стабільність чистого ферментного препарату протягом п'яти місяців першого досліду і двох місяців другого повністю збереглась. Активність ферментного препарату у складі преміксу за вказаний строк також майже повністю збереглась. Якщо в перший місяць пектолітична активність склала 19,8 од/г проти 20 од/г розрахункових, то наприкінці п'ятого місяця вона становила 19,7 од/г.

Стабільність і активність мацеробациліну Г3х у складі комбікорму за досліджуваний період протягом двох місяців також виявилась близькою до розрахункової. Так, згідно розрахунку вона повинна складати 20 од/г ПкС, а фактично в кінці другого місяця зберігання було виявлено 21 од/г.

Таким чином, результати досліджень вказують на досить високу збереженість пектолітичної активності як чистого ферментного препарату, так і у складі преміксу та комбікорму протягом тривалого часу.

Економічна ефективність результатів досліджень

Враховуючи позитивний вплив ферментного препарату на продуктивні якості молодняку свиней на відгодівлі, а також порівняно невисоку вартість цього препарату, слід чекати значного економічного ефекту від його застосування (табл. 7).

Таблиця 7 Економічна ефективність згодовування ферментного препарату молодняку свиней на відгодівлі

Отже, при застосуванні ферментного препарату протягом 60 днів відгодівлі додатковий прибуток на 1 голову щоденно становить 7,99 грн., періодично - 13,5 грн.

Висновки

1. Результати проведених досліджень дають підставу вважати, що тривале згодовування оптимальної дози мацеробациліну Г3х молодняку свиней на відгодівлі на фоні традиційного концентратно-коренеплодного основного раціону, характерного для зони лісостепу України, позитивно впливає на продуктивність та якість продукції. Упродовж дослідів, захворювань, пов'язаних зі споживанням препарату, у тварин не спостерігалось. Періодичний режим використання мацеробациліну Г3х у рекомендованій дозі економічно вигідніший, ніж постійне його згодовування.

2. Згодовування підсвинкам мацеробациліну Г3х у кількості 0,03 і 0,05 % від сухої речовини раціону забезпечувало отримання 551 і 605 г середньодобових приростів живої маси, що на 45 і 99 г (P< 0,001), або 8,9 і 19,6 %, більше від контролю (506 г). Це забезпечило підвищення приросту живої маси однієї голови протягом досліду на 6,9 і 14,9 кг (Р< 0,001). Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси у цих групах були нижчими на 8,3 і 16,3 %.

Дози мацеробациліну Г3х у кількості 0,01 і 0,07 % від сухої речовини раціону є неефективними, хоч і зумовлюють збільшення середньодобових приростів живої маси свиней на 8 г (P> 0,05) і 25 г (P< 0,05), або на 1,6 і 4,9 %. 3. Добавка ферментного препарату до складу раціонів свиней на відгодівлі в кількості 0,03-0,05 % від сухої речовини раціону зумовлює збільшення перетравності сирої клітковини, сирого протеїну, підвищує середньодобове відкладення азоту в організмі на 1,57-3,08 г, призводить до кращого використання мінеральних елементів. Зокрема, середньодобовий баланс кальцію підвищується на 0,21-0,39 г, фосфору - на 0,69-0,77 г, порівняно з контролем.

4. Застосування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі не викликало відхилень від фізіологічно нормальних гематологічних і біохімічних показників крові тварин.

5. Результати контрольного забою свиней показують, що добавка ферментного препарату у складі раціонів, приводить до підвищеного відкладення жиру, що є наслідком посилення вуглеводно-жирового обміну, а також не справляє негативного впливу на кулінарні якості м'яса піддослідних тварин.

6. Пектолітична активність мацеробациліну Г3х як у чистому вигляді, так і у складі преміксу та комбікорму упродовж тривалого (5 місяців) часу повністю зберігається, що зумовлює можливість його використання у складі комбікормів.

7. Випробування найбільш ефективної дози мацеробациліну Г3х (0,05 % від сухої речовини раціону) при різних режимах його згодовування забезпечило підвищення середньодобових і абсолютного приростів у підсвинків дослідних груп на 47 і 78 г та 2,82 і 4,58 кг (Р< 0,01) і сприяло зниженню витрат кормів на 10 і 14,3 % відповідно, проти контролю. Проте, кращий ефект виявився при періодичному режимі згодовування препарату з інтервалом в один тиждень. При цьому економічна ефективність на 1 голову при щоденному режимі згодовування ферментного препарату становить 7,99, а при періодичному - 13,5 грн. (у цінах 1997 року).

Пропозиції виробництву

1. З метою підвищення ефективності виробництва свинини до раціонів свиней на відгодівлі рекомендуємо додавати мацеробацилін Г3х у кількості 0,05 % від сухої речовини раціону.

2. При тривалому (кілька місяців) застосуванні вищезазначеної дози ферментного препарату в годівлі свиней доцільнішим є ритмічне його згодовування з тижневим інтервалом у складі комбікорму.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

Бабенко С.П. Вплив різних доз мацеробациліну Г3х на продуктивність молодняку свиней на відгодівлі // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 3. - Ч. 1. - Біла Церква, 1997. - С. 194-198.

Бабенко С.П. Вплив різних доз мацеробациліну Г3х на обмінні процеси та гематологічні показники крові в молодняку свиней на відгодівлі // Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Вип. 4. - Ч. 1.- Біла Церква, 1998.- С. 151-157.

Бабенко С.П. Вплив різних доз мацеробациліну Г3х на забійні показники та якість продуктів забою молодняку свиней на відгодівлі // Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Вип. 4.- Ч. 1.- Біла Церква, 1998.- С. 148-151.

Бабенко С.П. Оптимізація технологічних режимів згодовування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі // Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Вип. 8.- Біла Церква, 1999.- (у друці).

Бабенко С.П., Гришко Г.І., Москалик О.Ю. Ефективність добавок мацеробациліну Г3х у раціони свиней на відгодівлі // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту: Зб. наук. праць.- Вип. 1.- Ч. 1.- Біла Церква, 1996.- С. 49-50. Дисертант приймав участь у проведенні експериментів і досліджень, аналізі результатів та написанні даної роботи.

АНОТАЦІЇ

Бабенко С.П. Оптимізація технологічних режимів і норм згодовування мацеробациліну Г3х свиням на відгодівлі.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20 - біотехнологія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 1999.

У дисертаційній роботі викладено теоретичний і практичний матеріал з вивчення продуктивності, обміну речовин, перетравності поживних речовин раціонів, забійні якості і морфолого-функціональний стан внутрішніх органів молодняку свиней великої білої породи на відгодівлі при використанні у раціонах мацеробациліну Г3х. Встановлено оптимальні режими та дози його згодовування.

Збагачення раціонів молодняку свиней на відгодівлі мацеробациліном Г3х у дозах 0,03-0,05 % від маси сухої речовини активує біосинтетичні процеси у організмі свиней, сприяє підвищенню продуктивності тварин на 8,9-19,6 % та зниженню витрат кормів на 1 кг приросту живої маси на 8,3-16,3 %.

Періодичний режим згодовування найбільш оптимальної дози препарату (0,05 % від маси сухої речовини) на 6,6 % покращує ріст і розвиток свиней на відгодівлі, на 5,8 % знижує витрати кормів на 1 кг приросту живої маси, на 5,51 грн. дає більш високий економічний ефект у порівнянні з постійним режимом.

Ключові слова: мацеробацилін Г3х, пектолітична активність, перетравність, поживні речовини, продуктивність, режим згодовування, відгодівля свиней, ефективність.

Бабенко С.П. Оптимизация технологических режимов и норм скармливания мацеробациллина Г3х свиньям на откорме.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.30 - биотехнология. Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 1999.

При организации рационального кормления свиней надо учитывать, что их желудочно-кишечный тракт не наделен ферментативной способностью гидролизовать целлюлозно-лигнинный комплекс, а процессы бактериального расщепления (гидролиза) играют сравнительно небольшую роль с точки зрения удовлетворения энергетических потребностей.

С целью повышения эффективности усвояемости компонентов сырой клетчатки в кормлении свиней при выращивании на мясо впервые использовали экзогенный ферментный препарат бактериального происхождения мацеробациллин Г3х активностью 2000 ед/г, который содержит комплекс пектолитических ферментов (пектаттрансэлиминазу, эндополигалактуроназу, экзополигалактуроназу, гемицеллюлазу и др.). Оптимальными условиями действия препарата являются 35-40°С, рН=4,5-8,5. Он имеет свойства разрыхлять цементирующие вещества растительных тканей типа пектина, ксиланов, лигнина и разрушать межклеточные структуры растительного сырья, переводя нерастворимый протопектин в растворимую форму.

В первом опыте изучали влияние мацеробациллина г3х на хозяйственно-биологические качества подопытных животных и устанавливали оптимальные дозы его скармливания. Для этого по принципу аналогов сформировали пять групп свиней крупной белой породы, где I группа была контрольной, животные II группы дополнительно к рациону получали 0,01 % препарата от массы сухого вещества, III группы - 0.03 %, IV - 0,05 %, V- 0,07 %.

Основной рацион откармливаемых свиней состоял из дерти ячменной, кормовых корнеплодов, травяной муки и обрата. Корма скармливали два раза в сутки. В среднем на 1 кг сухого вещества приходилось от 1,11 до 1,21 корм. ед. или 14,1 МДж обменной энергии, 153 г сырого протеина, 125 г переваримого, 7,4 г - лизина, 4,6 г - метионина+цистина. Уровень сырой клетчатки составил 11,8 % от сухого вещества, количество жира - 2,1 %, а концентрация минеральных веществ -- 4 г соли, 8,7 г кальция, 6,7 г фосфора.

В результате проведенных исследований установлено, что наиболее оптимальными дозами оказались 0,03-0,05 % препарата от массы сухого вещества рациона. Указанные дозы мацеробациллина Г3х обеспечивают повышение энергии роста на 8,9-19,6 % и снижение затрат корма на 1 кг прироста на 8,3-16,3 %. Результаты физиологического опыта показывают, что животные, которым скармливали ферментный препарат в дозах 0,03-0,05 % от массы сухого вещества рациона, лучше переваривали клетчатку на 11,1 и 11,8 %, протеин - на 0,4 и 2 %. Также отмечено у животных этих групп лучшее отложение азота - на 1,57 и 3,08 г, кальция - на 0,21-0,39 г, фосфора - на 0,69-0,77 г.

Исследования крови показали, что количество эритроцитов, лейкоцитов, гемоглобина, белка и его фракций, глюкозы, кальция, фосфора, резервная щелочность крови у подопытных животных находились в пределах физиологической нормы. Вместе с тем, установлена достоверная разница в содержании глюкозы между III, IV и контрольной группами, что свидетельствует о более высокой интенсивности обменных процессов в организме животных, которым дополнительно к рациону вводили мацеробациллин Г3х в дозах 0,03-0,05 % от массы сухого вещества.

Существенных различий по выходу мяса между группами не установлено. Но наиболее осаленными оказались туши II и IV групп, у которых выход сала был на 2,58-2,68 % выше, чем у свиней контрольной группы. Использование оптимальных доз ферментного препарата в рационах положительно отразилось на развитии внутренних органов. Результаты дегустации мяса и бульона из длиннейших мышц спины свидетельствуют, что все показатели между сравниваемыми группами были близкими. Во втором опыте нами проведены исследования по изучению постоянного и периодического (с интервалом в одну неделю) режимов скармливания наиболее оптимальной дозы (0,05 % от массы сухого вещества) мацеробациллина Г3х на рост и развитие молодняка свиней на откорме. Результаты исследований показали, что периодический режим скармливания ферментного препарата на 6,6 % улучшает рост и развитие свиней, на 5,8 % снижает затраты кормов на 1 кг прироста живой массы, на 5,51 грн. дает более высокий экономический эффект по сравнению с постоянным режимом.

Ключевые слова: мацеробациллин Г3х, пектолитическая активность, переваримость, питательные вещества, продуктивность, режим скармливания, свиньи на откорме, эффективность.

Babenko S.P. The optimisation of technological regimes and feeding norms of Macerobacillinum G₃x to feeding pigs. Handwriting. Dissertation in seek for a scientific degree of candidate of agrarian sciences on the speciality 03.00.20.- biotechnology. The state agrarian university Bila Tserkva, 1999.

The dissertation shows theoretical and practical material about the studying the productivity matter exchange, nutrient digestibility of rations, slaughter quality, the functional stage of internal organs in young pigs of great white breed when they are feed with the using of Macerobacilline G₃x.

There were established the optimal regimes and dosages to Macerobacilline G₃x. The enriching of young feeding pigs rations with Macerobacilline G₃x in dosages 0,03-0,05 % to dry water content activate biosynthetic processes in swine organism, facilitate the increasing of swine productivity for 8,9-19,6 % and decreasing of feed expenditures for 8,3-16,3 %.

The periodical feeding regimes with the dosages equal to 0,05 % to dry water content, comparing with the constant using of the preparation increases the pigs grow and development for 6,6 %, decreased the feeding expenditures for 5,8 %. The economic efficiency for proposed feeding procedure is equal to 5,51 grivna.

Key words: Macerobacillini G₃x, pectolitic activity, digestibility, nutrients, productivity, feeding procedure, swine feeding, efficiency.

Размещено на Allbest.ru