Генотипічні особливості амінокислотного складу і якісних показників м’ясо-сальної продукції свиней різного напрямку продуктивності

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХЕРСОНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БІЛА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 636. 4. 082

ГЕНОТИПІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АМІНОКИСЛОТНОГО СКЛАДУ І ЯКІСНИХ ПОКАЗНИКІВ М'ЯСО-САЛЬНОЇ ПРОДУКЦІЇ СВИНЕЙ РІЗНОГО НАПРЯМКУ ПРОДУКТИВНОСТІ

06.02.01 - Розведення та селекція тварин

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Херсон - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Херсонському державному аграрному університеті Міністерства АПК України.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України

Яременко Віктор Іванович,

Херсонський державний аграрний університет, завідувач кафедри спеціальної зоотехнії

Офіційний опонент - доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Крилова Людмила Федорівна, інститут тваринництва степових районів ім.М.Ф.Іванова “Асканія - Нова” УААН, провідний науковий співробітник відділу свинарства

Офіційний опонент - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Калініченко Галина Іванівна, Миколаївський сільськогосподарський інститут, кафедра спеціальної зоотехнії

Провідна установа - Одеський сільськогосподарський інститут Міністерства АПК України, м.Одеса

Захист дисертації відбудеться “ 25 “ травня 1999 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.47.830.02 у Херсонському дер-жавному аграрному університеті (325006, м.Херсон, вул. Р.Люксембург, 23, головний учбовий корпус, аудиторія 64).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Херсонського державного аграрного університету за адресою: 325006, м. Херсон, вул. Р. Люксембург, 23, головний учбовий корпус.

Автореферат розісланий “ 23 “ квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Карапуз В.Д.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

м'ясо амінокислотний продуктивність свиня

Актуальність теми. Для того, щоб задовольнити потреби населення на високобілкові продукти харчування, необхідно перш за все збільшити виробництво м'яса і м'ясопродуктів у колективних, підсобних селянських та фермерських господарствах.

У м'ясі свиней порівняно велика кількість сухої речовини, повноцінного білка, незамінних амінокислот, відносно низький вміст колагену, еластину та підвищений вміст вітамінів групи В, що зумовлює його високу харчову цінність і перетравність. Наявність внутрім'язового жиру підвищує в м'ясі калорійність, ніжність, уварювання.

Результати багатьох досліджень свідчать про те, що в однакових умовах середовища виробництво свинини в значній мірі визначається генотипом тварин, їх генетичним потенціалом та фенотиповими особливостями.

У свою чергу, оптимізація генетичного потенціалу тварин, умов годівлі та утримання, віку та реалізаційної маси свиней сприяє одержанню більшої кількості високоякісної свинини. Особливо це актуально сьогодні при переході на ринкові відносини і організацію селянських та фермерських господарств.

Для оцінки харчових якостей м'яса, крім даних про його хімічний склад (волога, протеїн, жир, зола) і калорійність, важливе значення має визначення повноцінності складу білків м'язової тканини і особливо амінокислотного складу.

Найбільш важливими якісними показниками м'яса, що зумовлюють його товарну цінність, є ніжність, колір, вологоутримуюча здатність, активна кислотність, уварювання, білково-якісний показник та інші. Ці якісні показники зумовлюють харчову цінність свинини і заслуговують уваги на їх вивчення в умовах промислової технології.

Проте, питання якісних показників м'яса і особливо амінокислотного складу найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності в умовах великих комплексів вивчено недостатньо. Саме цим і зумовлена необхідність вибору теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною науково-дослідних робіт Херсонського державного аграрного університету і виконувалася згідно теми “Розробка і впровадження технологічного проекту підвищення репродуктивних якостей свиней універсальних і м'ясних порід” (номер державної реєстрації 0196 V 015903).

Мета і задачі досліджень. Встановити генотипічні особливості якісних показників м'яса і амінокислотного складу найдовшого м'яза спини (mus. longissimus dorsi) універсальної великої білої породи, спеціалізованих м'ясних порід (дюрок, полтавська м'ясна і українська м'ясна) і сальної української степової рябої породи. Було поставлено завдання вивчити:

відтворні, відгодівельні та м'ясо-сальні якості тварин при відгодівлі їх до живої маси 100 кг в умовах 108 тис.промислового комплексу;

основні фізико-хімічні властивості м'яса та амінокислотний склад найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності;

генотипову та паратипову залежність якісних показників і амінокислотного складу найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності;

економічну оцінку виробництва свинини при чистопородному розведенні в умовах 108 тис. промислового комплексу.

Наукова новизна одержаних результатів. Полягає в тому, що вперше в умовах 108 тис. промислового комплексу вивчені якісні показники м'яса і амінокислотний склад найдовшого м'яза спини, кореляційний і регресійний зв'язок, генотипова та паратипова залежність їх від мінливості напрямку продуктивності.

Практична цінність роботи. Полягає в тому, що дає можливість диференційовано встановити якісні показники м'яса і амінокислотний склад найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності при використанні їх в умовах 108 тис. промислового комплексу. Вивчені показники можна ефективно використовувати при селекції свиней на підвищення якості м'яса.

Реалізація результатів досліджень. Виявлені якісні показники і амінокислотний склад найдовшого м'яза спини відповідають прийнятим держстандартам, а вироблена свинина в умовах 108 тис. свинокомплексу в повній мірі придатна для виготовлення високоякісних ковбас і копченостей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота містить результати досліджень, які одержані здобувачем особисто при виконанні наукової тематики (проведення експериментів, закладання дослідів, виконання аналітичних робіт). Автор приймав безпосередню участь у розробці схем досліджень та їх виконанні, обробці і систематизації отриманих даних.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень доповідались на науковій конференції Херсонського державного аграрного університету, техраді свинокомплексу “Нивотрудівський”, а також на розширеному засіданні кафедр спеціальної зоотехнії та розведення сільськогосподарських тварин ХДАУ.

Публікації. Основні матеріали дисертації опубліковані в 4 наукових роботах.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, основної частини із трьох розділів, заключення висновків та списку використаних джерел.

Робота викладена на 126 сторінках машинописного тексту, має 22 таблиці і 6 малюнків. Список використаних джерел налічує 226 найменувань.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Для виконання поставлених задач експериментальні дослідження проводились в умовах 108-тис.свинокомплексу радгоспу-комбінату “Нивотрудівський” Дніпропетровської області протягом 1989…1996 років.

Досліди проведені за відповідною схемою (табл.1).

Таблиця 1 - Схема досліду

Примітка:

ВБ- велика біла порода; Д- порода дюрок; ПМ- полтавська м'ясна порода ; УМ- українська м'ясна порода (АМТ); УСР- українська степова ряба порода.

Відтворні якості свиноматок вивчали за багатоплідністю, великоплідністю, молочністю, середньою масою поросят і збереженістю при відлученні (44…60 гол. чистопорідних).

Для вивчення відгодівельних якостей від отриманого молодняку різних генотипів були сформовані групи із чистопородних свиней. На відгодівлю за загально прийнятими методиками ставили по 36 тварин. Відгодівлю проводили при використанні стандартних комбікормів. Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп.

Забій проводили при досягненні тваринами живої маси 100 кг. Кількість тварин для визначення хімічного складу і якісних показників м'яса коливалась в межах з 4 до 10 голів, а для визначення амінокислотного складу від 4 до 6 голів в кожній групі. Оцінку відгодівельних і м'ясних якостей, фізико-хімічні властивості м'яса проводили за загально прийнятими методиками. Амінокислотний склад найдовшого м'яза спини визначали на амінокислотному аналізаторі ААА-339М.

Біометричну обробку даних проводили за М.О.Плохинським (1969). Економічну оцінку виробництва свинини при чистопородному розведенні розраховували відповідно “Методиці визначення економічної ефективності використання в сільському господарстві результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, наукової техніки, винаходів та раціоналізаторських пропозицій” (1980).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивні якості свиноматок. Вивчаючи генофонд свиней різних генотипів за відтворними якостями (табл.2) встановили, що кращими за багатоплідністю були свиноматки універсальної великої білої і української м'ясної порід - 10,3… 10,5 гол. (р<0,001). Великоплідність свиноматок була майже на одному рівні, але поросята порід дюрок і великої білої мали більшу великоплідність на 0,11…0,06 кг порівняно з своїми ровесниками. Більша молочність встановлена у свиноматок полтавської м'ясної і української м'ясної порід - 43,60… 45,40 кг.

Найбільш висока жива маса поросят при відлученні була у маток породи дюрок (р<0,001). Найбільша збереженність поросят отримана у свиноматок української м'ясної, великої білої, української степової рябої порід - 85,60…84,10%.

Виявлено досить високі відгодівельні якості вивчаємих порід. Вік досягнення живої маси 100 кг у м'ясних порід коливався від 195,22 днів до 197,22 днів (р<0,001), на 80,90…44,05 г мали вищі середньодобові прирости і на 0,3…0,29 корм. од. менше витрачали кормів на 1 кг приросту (р<0,001).

Таблиця 2 - Продуктивні якості чистопородних свиней різного напрямку продуктивності

Примітка: *р<0,05 **р<0,01 ***р<0,001

При забої тварин живою масою 100 кг у спеціалізованих м'ясних породах забійний вихід був більший на 4,03…2,8%, ніж в універсальній великій білій породі. Найменша товщина шпику над 6-7 грудними хребцями встановлена у м'ясних породах (26,4…28,6… 33,1мм) при статистичній достовірності.

Якісні показники м'яса свиней різних генотипів. Результати досліджень фізико-хімічних показників якості м'яса свиней, відгодованих до живої маси 100 кг (табл.3) свідчать, що вміст вологи коливався в межах від 72,08% (порода дюрок) до 73,86% (українська м'ясна порода). За вмістом внутрім'язового жиру особливо виділялись свині породи дюрок (4,49%) р<0,01, порівняно низькою концентрацією характеризувались свині української м'ясної породи (2,29%). За вмістом білка і величиною білково-якісного показника виділялись свині української степової рябої, полтавської м'ясної і української м'ясної порід, найменший показник мала порода дюрок (5,76…58,71од.) при р<0,001. Значення вологоутримуючої здатності і активної кислотності знаходились у межах оптимальних показників. Найкращим показником ніжності характеризувалось м'ясо порід дюрок (0,511 кг/см2) і полтавської м'ясної (0,520 кг/см2), більш тверде м'ясо мали свині української м'ясної (0,590 кг/ см2) і української степової рябої порід (0,584 кг/см2 ). Найбільший показник уварювання мав місце у тварин полтавської м'ясної (37,46%) і української м'ясної порід (37,19%). Показник кольору у свиней породи дюрок становив 179,0 од., значно нижчий - у тварин полтавської м'ясної (149 од.) і української м'ясної (161,6 од.) порід.

Вивчення кореляційних і регресійних взаємозв'язків показало, що величина і напрямок коефіцієнтів кореляції і регресії зумовлені генетичними особливостями тварин та напрямком їх продуктивності. Для великої білої породи (табл.4) встановлено, що волога позитивно корелює з білково-якісним показником (r=0,78), а вологоутримуюча здатність негативно (r= -0,67) - з кольором, але коефіцієнт регресії високий позитивний між ніжністю і білком (Rх/у=6,38) і від'ємний (Rх/у = -14,59) - між ніжністю і вологоутримуючою здатністю. Для спеціалізованої української м'ясної породи встановлено, що волога позитивно корелює з вологоутримуючою здатністю (r=0,62), а негативно з жиром (r= -0,82) - з ніжністю і кольором (r= -0,73), високе позитивне значення коефіцієнта регресії між ніжністю і вологоутримуючою здатністю (Rх/у = 37,39), а від'ємне - між білково-якісним показником і жиром (Rх/у=-1,18). Така ж закономірність проявляється для полтавської м'ясної і породи дюрок.

Таблиця 3 - Генотипові особливості хімічного складу і якісних показників м'яса найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності

Таблиця 4 - Коефіцієнти кореляції і регресії якісних показників м'яса і хімічного складу найдовшого м'яза спини свиней

Велика біла порода r

Українська м'ясна порода r

Rх/у

Для української степової рябої породи встановлено, що ніжність позитивно корелює з уварюванням (r = 0,99), а негативно - жир з вологоутримуючою здатністю (r= -0,95), високе і позитивне значення коефіцієнта регресії між активною кислотністю і вологоутримуючою здатністю (Rх/у=25,05), а від'ємне - між білково-якісним показником і білком (Rх/у= -13,16).

Результати дисперсійного аналізу (табл.5) свідчать про високовірогідний вплив генотипів на хімічний склад і якісні показники найдовшого м'яза спини (p<0,01 і р<0,001). Найвищий вплив генотипу проявляється на білково-якісний показник (83,70%, р<0,001), колір (80,83%, р<0,001), вологоутримуючу здатність (78,98%, р<0,001), білок (77,72%, р<0,001), вологу (77,40%, р<0,001).

Таблиця 5 - Дисперсійний аналіз мінливості хімічного складу і якісних показників найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності

Амінокислотний склад найдовшого м'яза спини свиней різних генотипів. Аналіз амінокислотного складу найдовшого м'яза спини (табл.6) свідчить про те, що найбільша кількість незамінних амінокислот, які вивчали, встановлена у породах - великій білій, українській степовій рябій і дюрок, а менша кількість - у полтавській м'ясній та українській м'ясній породах. Така ж закономірність проявляється за вмістом замінних амінокислот.

Встановлені досить високі як прямі, так і від'ємні коефіцієнти кореляції і регресії між амінокислотами найдовшого м'яза спини для порід великої білої і дюрок, дещо нижчі ці показники мали вітчизняні породи - полтавська м'ясна і українська м'ясна, а проміжне місце займали тварини української степової рябої породи.

Дисперсійним аналізом встановлено (табл.7), що на рівень концентрації амінокислотного складу найдовшого м'яза спини великої білої породи і української степової рябої породи впливають генотипові фактори при статистичній достовірності. Найбільший вплив генотипові фактори мають на мінливість концентрації незамінних амінокислот - валіну (84,06 …87,10%, р<0,05 і p<0,01), ізолейцину (73,34…76,38%, р<0,05 і p<0,001), лейцину (84,40…97,80%, р<0,01 і р<0,001) і замінних амінокислот - глутамінової кислоти (92,05…92,23%, р<0,01), аланіну (67,57…75,83%), серину (76,95…77,27%, р<0,05). Але на рівень концентрації незамінних амінокислот гістидину (86,14%), треоніну (68,88%) у великій білій породі впливають паратипові фактори. У спеціалізованій м'ясній породі дюрок вплив генотипу в основному проявляється на рівень концентрації замінних амінокислот - тирозину (75,76%, р<0,01), аспарагінової кислоти (55,15%), а на рівень концентрації незамінних амінокислот впливають паратипові фактори. Така ж закономірність проявляється для полтавської і української м'ясної порід.

Економічна ефективність досліджень

Розраховуючи економічну ефективність порід свиней на промисловому комплексі як вартість додаткової продукції на 100 голів, встановлено, що найбільший економічний ефект отримано від генотипів м'ясного напрямку продуктивності - породи дюрок 3615,24 грн., української м'ясної 2056,57 грн., полтавської м'ясної 1894,21 грн.

Таблиця 6 - Генотипові особливості амінокислотного складу найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності

Таблиця 7 - Дисперсійний аналіз мінливості концентрації амінокислот найдовшого м'яза спини

ВИСНОВКИ

В умовах 108 тис.промислового комплексу по відтворним якостям кращими виявились тварини великої білої і української м'ясної порід, тоді як спеціалізовані м'ясні породи дюрок, українська м'ясна і полтавська м'ясна проявили максимальні відгодівельні якості за віком досягнення живої маси 100 кг (195,38…197,22 дня), середньодобовими приростами (681,92…702,94 г, р<0,001), витратами корму (3,95…3,98 корм. од., р<0,001).

За м'ясо-сальними показниками м'ясні генотипи перевищували універсальну і сальну породи. Так, порода дюрок мала товщину шпику 24,4 мм (р<0,05), масу найдовшого м'яза спини 1,93 кг (р<0,001), а полтавська м'ясна - 1,92 кг (р<0,01), вихід м'яса в туші коливався від 58% (полтавська м'ясна порода) до 64% (порода дюрок).

Мінливість хімічного складу і якісних показників м'яса найдовшого м'яза спини (mus. longissimus dorsi) в умовах 108 тис. свинокомплексу залежить від генотипу та напрямку продуктивності, що підтверджується дисперсійним аналізом. Так, доля впливу генотипу складала від 63,81% до 83,70% (р<0,01 і р<0,001).

Коефіцієнти кореляції і регресії хімічного складу і якісних показників найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності були високими для універсальної великої білої породи, з них прямі - за білково-якісним показником і вологою (r=0,78), білком і ніжністю (R=6,38), а від'ємні - за жиром і вологою (r= -0,61), вологоутримуючою здатністю і ніжністю (R= -14,59); для м'ясних порід дюрок, української м'ясної і полтавської м'ясної - прямі за кольором і білково-якісним показником (r=0,94; 0,90), вологоутримуючою здатністю і вологою (r=0,62), білком і ніжністю (R=5,10), від'ємні за вологоутримуючою здатністю і білком (r= -0,92), кольором і жиром (r= -0,73), білком і вологою (r= -0,94), жиром і білково-якісним показником (R= -1,18), білково-якісним показником і ніжністю (R = -3,28), вологоутримуючою здатністю і ніжністю (R= -8,18).

В умовах 108 тис. свинокомплексу кількісні і якісні показники амінокислотного складу найдовшого м'яза спини характеризувались значними величинами у генотипів (велика біла, дюрок, українська степова ряба), які мають високу консолідацію спадкових якостей, ніж створені недавно полтавська і українська м'ясні породи.

Дисперсійним аналізом встановлено, що на рівень мінливості концентрації амінокислотного складу найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності в основному впливають генотипові фактори (р<0,01, p<0,001), за винятком концентрації гліцину, треоніну і метіоніну, де суттєвий вплив мають паратипові фактори (63,85% …73,06%).

Як прямі так і від'ємні високі показники коефіцієнтів кореляції і частково регресії амінокислотного складу найдовшого м'яза спини встановлені для консолідованих генотипів (великої білої і дюрок), дещо нижчі ці показники мали вітчизняні генотипи - полтавська м'ясна і українська м'ясна породи, а проміжне місце займали тварини української степової рябої породи.

З метою підвищення відтворних якостей в умовах 108 тис. cвинокомплексу рекомендувати для відтворення молодняка свиней як материнську форму українську м'ясну і велику білу породи, які мають досить високі репродуктивні якості.

При відборі свиней на підвищення м'ясної продуктивності слід виходити з виявлених закономірностей кореляційних і регресійних ознак, що характеризують м'ясні якості свиней.

Рекомендувати в селекційно-гібридних центрах, племінних заводах при удосконаленні свиней м'ясних порід включати в селекційні програми показники якості м'яса і його амінокислотного складу найдовшого м'яза спини (mus. longissimus dorsi).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Яременко В.И., Белая Т.А. Аминокислотный состав мяса свиней разных генотипов // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1996. Вип.1.- ч.1. - С.119-122 (Експериментальна частина).

Яременко В.І., Біла Т.А. Якісні показники м'яса свиней різного напрямку продуктивності // Тваринництво України. - 1997. - №5. - С.6 (Експериментальна частина, обробка даних).

Біла Т.А. Генотипна мінливість м'ясних і відгодівельних якостей свиней // Тваринництво України. - 1997. - №5. - с.13.

Яременко В.І., Біла Т.А. Якісні показники м'яса найдовшого м'яза спини свиней різного напрямку продуктивності в умовах великого комплексу // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1998. Вип.5.- ч.2. - С.41-43 (обробка даних).

АНОТАЦІЇ

Біла Т.А. Генотипічні особливості амінокислотного складу і якісних показників м'ясо-сальної продукції свиней різного напрямку продуктивності. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1999.

Дисертація присвячена вивченню генотипових особливостей якісних показників і амінокислотного складу найдовшого м'яза спини універсальної (великої білої), спеціалізованих м'ясних порід - дюрок, української м'ясної і полтавської м'ясної, і сальної української степової рябої породи в умовах індустріальної технології виробництва свинини. Встановлено, що найвищі показники репродуктивних якостей мають свині української м'ясної і великої білої порід. Мінливість якісних показників і амінокислотного складу найдовшого м'яза спини залежить від генотипу і напрямку продуктивності.

Ключеві слова: порода, якісні показники, амінокислотний склад, індустріальна технологія, генотип.

Белая Т.А. Генотипические особенности аминокислотного состава и качественных показателей мясо-сальной продукции свиней различного направления продуктивности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1999.

Диссертация посвящена изучению генотипических особенностей качественных показателей и аминокислотного состава длиннейшей мышцы спины универсальной (крупной белой), специализированных мясных пород дюрок, украинской мясной и полтавской мясной и сальной украинской степной рябой породы в условиях индустриальной технологии производства свинины.

Выявлено, что наивысшими показателями многоплодия, сохранности и крупноплодия характеризовались свиноматки украинской мясной и крупной белой пород, что свидетельствует об их высоких адаптационных возможностях.

Установлено, что мясные породы дюрок, украинская мясная и полтавская мясная имели самые низкие показатели затрат корма на 1 кг прироста (от 3,95 до 3,98 корм.ед.), Р<0.001; по среднесуточным приростам (681,92702,94 г) и возрастом достижения живой массы 100 кг (195,38 - 197,22 дня) превышали все изучаемые генотипы (Р<0.001).

При оценке убойных качеств мясные генотипы имели преимущество по всем показателям, такими как убойный выход, масса окоста, толщина шпига над 6-7 грудными позвонками, масса длиннейшей мышцы спины, выход мяса в туше. Следовательно, в условиях промышленных комплексов мясные генотипы лучше адаптируются и не уменьшают свойственные им высокие продуктивные показатели по откормочным и мясным качествам.

Качество свинины характеризуется показателями, величина и изменчивость которых в значительной мере зависит как от эндогенных, так и экзогенных факторов. Изменчивость химического состава и качественных показателей длиннейшей мышцы спины в условиях 108-тысячного свинокомплекса зависят от генотипа и направления продуктивности, что подтверждается дисперсионным анализом. Так, доля влияния генотипа составила от 63,81% (жир), 73,98% (влагоудерживающая способность), 72,47% (нежность), 77,4 % (влажность) до 80,83% (цвет), 83,70% (белково-качественный показатель).

Исследованиями установлено, что величина и направление коэффициентов корреляции и регрессии обусловлены в основном генетическими особенностями животных и направлением их продуктивности.

Установлено, что качественные и количественные показатели аминокислотного состава длиннейшей мышцы спины характеризуются значительными величинами у крупной белой породы, украинской степной рябой и породы дюрок, по сравнению с полтавской мясной и украинской мясной породами. Дисперсионным анализом установлено, что на уровень изменчивости концентрации аминокислотного состава длиннейшей мышцы спины в основном влияют генотипические факторы (Р<0.01 и Р<0.001), за исключением влияния паратипических факторов на уровень концентрации глицина, треонина и метионина. Учитывая породы различного направления продуктивности для определения влияния генотипической и паратипической зависимости на уровень концентрации аминокислот длиннейшей мышцы спины, подход должен быть дифференцированным.

Изучение показателей коэффициентов корреляции и регрессии показало, что наиболее высокие значения свойственны консолидованным генотипам, таким как крупная белая и дюрок, более низкие показатели - для полтавской мясной и украинской мясной пород, а промежуточное положение занимают животные сальной украинской степной рябой породы.

Ключевые слова: порода, качественные показатели, аминокислотный состав, индустриальная технология, генотип.

T.A.Belaja. “Genotypical Peculiarities of Amino Acid Composition & Quality Indicators of Meat and Fat Production in Swines of different Breeds” - a manuscript.

The dissertation is for maintaining a candidate's degree of agricultural sciences on specialized field 06.02.01. - “Animal Breeding and Selection”. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 1999.

The research is devoted to studying of genotypical peculiarities of quality indicators and amino acid composition in the long spinal muscle tissue of universal white breeds, specialized meat breeds, ukrainian and Poltava meat and fat breeds and in Ukrainian steppe fat dappled breed as well. Industrial technology of pork production had been taken into concideration.

Ukrainian meat breeds and large white breeds are proved to obtain the highest reproductive quality indicators. Changeability of quality indicators and amino acid composition in the long spinal muscle tissue depends from the genotype and productivity.

Key words: breed, quality indicators, amino acid composition, industrial technology, genotype.

Підписано до друку 19 березня 1999 р. Формат 60х90/16

Обс.друк.арк. 1.0 примірників 100

Херсонський ДАУ: Редакційно-видавничий центр “Колос”

Размещено на Allbest.ru