Оцінка помісних коропів від схрещування української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет і перспективи їх використання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМIЯ АГРАРНИХ НАУК

IНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА

УДК 639.3.032

Автореферат

дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ОЦIНКА ПОМIСНИХ КОРОПIВ ВІД СХРЕЩУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ РАМЧАСТОЇ ТА РАМЧАСТОЇ РУМУНСЬКОЇ ПОРОДИ ФРЕСИНЕТ І ПЕРСПЕКТИВИ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

06.02.03 - рибництво

БЕХ Вiталiй Валерiйович

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис “Оцінка помісних коропів від схрещування української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет і перспективи їх використання”

Робота виконана в лабораторії генетики та селекції риб Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук

Науковий керівник - кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Василь Гаврилoвич ТОМІЛЕНКО, провідний науковий співробітник лабораторії селекції риб Інституту рибного господарства УААН

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент УААН Михайло Якович ЄФИМЕНКО, директор Інституту розведення і генетики тварин УААН

- кандидат біологічних наук, доцент Вадим Романович АЛЕКСІЄНКО, доцент кафедри зоології біологічного факультету Київського університету імені Тараса Шевченка

Провідна установа - Національний аграрний університет кафедра генетики і розведення сільськогосподарських тварин

Захист відбудеться “28” жовтня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради К. 26.364.01. з захисту дисертацій на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук при Інституті рибного господарства УААН /252164, Київ, вул.Обухівська, 135/

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту рибного господарства УААН

Автореферат розісланий “ 28” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат біологічних наук С.А. Кражан

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Коропівництво є традиційним і найбільш розвинутим напрямком ставового рибництва в Україні. На сучасному етапі перед рибоводною наукою постає завдання з створення нового високопродуктивного коропа, який би був зорієнтований на забезпечення потреб як внутрішнього, так і зовнішнього ринку в нових економічних умовах.

Серед коропів виділяють чотири генетичні групи, які відрізняються між собою за великою кількістю ознак (лускаті, лінійні, розкидані, голі). При сприятливих умовах вирощування розкидані коропи практично не поступаються лускатим за темпом росту та життєздатністю (Schaperclaus, 1961; Кирпичников 1987). Враховуючи те, що світові ціни на малолускатих коропів на 20-25 % вищі, ніж на лускатих, то цілком зрозуміло, що вирощуванню рамчастих коропів в Україні приділяється недостатня увага і селекційно-племінна робота з ними має значну перспективу в майбутньому.

Серед малолускатих коропів в Україні нараховується одна порода і один внутрішньопородний тип українського рамчастого коропа, а також несвіцький масив малолускатого коропа. Крім того, до нас імпортовані рамчасті коропи румунського та німецького походження. Всі ці різні за генезисом групи мають певні недоліки. Так імпортовані коропи характеризуються високоспинною тілобудовою, чистим спадкуванням лускового покриву у вигляді “рамки”, але вони недостатньо пристосовані до наших еколого-кліматичних умов вирощування. Українським коропам, навпаки, властиві високі рибоводно-біологічні якості, при посередніх показниках екстер'єру.

Запропонована робота спрямована на синтез ознак, які властиві українській рамчастій і румунській рамчастій породі фресинет, що дає змогу створити нові промислові помісі малолускатого коропа, притаманними ознаками яких є: привабливий товарний вигляд, високі рибоводно-біологічні якості, пристосованість до місцевих умов вирощування. Крім того, створення нової генетичної групи рамчастого коропа дозволяє поповнити генетичний фонд ставового рибництва України і відшукати шляхи подолання інбредної депресії в структурі українських рамчастих та лускатих коропів (Томиленко и др., 1990).

В сучасному рибництві практикується двохлінійна система розведення, яка дає можливість проведення неспорідненного схрещування та вирощування товарних гібридів. Тому, одним з головних напрямків дисертаційної роботи є дослідження генетичних груп коропа за комбінаційною спроможністю на гетерозис.

Зв'язок роботи з науковими планами. Дисертаційна робота є складовою частиною довгострокового завдання “Вивести новий тип малолускатого коропа для ставових господарств України”, що входить до науково-технічної програми “Розведення і генетика тварин”.

Мета і задачі досліджень. Метою досліджень дисертаційної роботи є комплексна оцінка помісних коропів від реципрокних схрещувань української рамчастої і румунської рамчастої породи фресинет, а також встановлення закономірностей успадкування екстер'єрних та інтер'єрних ознак.

Основними задачами досліджень є:

- оцінити екстер'єрні та репродуктивні ознаки вихідних порід;

- дати комплексну рибоводно-біологічну оцінку помісних коропів на першому та другому році життя;

- встановити особливості спадкування екстер'єрних та інтер'єрних показників у помісних коропів;

- провести комплекс фізіолого-біохімічних досліджень з виявлення ефекту гетерозису в помісних коропів. Наукова новизна. Вперше отримані і комплексно досліджені в умовах ставових господарств України реципрокні помісні коропи від схрещування української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет, встановлений характер успадкування ознак, визначені можливості рибогосподарського використання.

Практичне значення. В результаті проведення науково-дослідних робіт виробництву запропонована нова помісна форма рамчастого коропа з покращеними товарними якостями, використання якої дозволяє підвищити рибопродуктивність ставів на 10 -15 %. В дослідному господарстві “Нивка” ІРГ УААН сформовано стадо помісних коропів першого покоління селекції, одержаних від реципрокного схрещування коропів української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет, які будуть використані в довгостроковій програмі виведення нового типу українського рамчастого коропа.

На основі матеріалів дисертації написана інструкція з промислового схрещування коропів української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведені науково-дослідні та рибоводні роботи в господарстві “Нивка” ІРГ УААН, а саме: бонітування плідників вихідних стад, отримання помісних нащадків, порівняльне вирощування цьоголіток та товарної риби. Особисто дисертантом проведені фізіолого-біохімічні дослідження, зокрема, з гематології, білкового поліморфізму, впливу екстремальних температур на розвиток помісних ембріонів та виживання нащадків на ранніх стадіях розвитку. Крім цього, досліджена інтенсивність живлення помісних цьоголіток в різні періоди вегетаційного сезону, проведений фізичний аналіз та встановлений вихід їстівних частин тіла в товарних дворічок.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на засіданнях Вченої ради ІРГ УААН, Міжнародній науковій конференції “Прісноводна аквакультура в умовах антропогенного пресу” (Київ, 1994), Міжнародній науковій конференції “Підвищення якості рибної продукції внутрішніх водойм” (Київ, 1996), Міжнародному симпозіумі “Ресурсозаощаджуючі технології в аквакультурі” (Адлер, 1996).

Публікації. За темою дисертаційної роботи опубліковано 8 наукових праць, в т.ч. 5 статей в центральних спеціалізованих виданнях України.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 126 сторінках, складається з вступу, п'яти розділів, висновків, двох додатків. Робота проілюстрована 27 рисунками та 21 таблицею. Список використаних джерел містить 199 робіт, у тому числі 42 на іноземних мовах.

ДОСЛІДНА БАЗА. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ

помісний короп рибоводний схрещування

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились в 1993-96 рр. на базі дослідного господарства “Нивка” Інституту рибного господарства УААН. Матеріалом для досліджень були плідники коропа української рамчастої породи і румунської рамчастої породи фресинет, а також їх чистопородні та помісні нащадки на першому-другому році життя.

Заводський та природний нерест, бонітування, інвентаризацію та мічення плідників проводили згідно “Інструкції з організації племінної роботи в коропівництві України” (Томіленко, Олексієнко, Кучеренко, 1995).

Вивчення кормової бази дослідних ставів та відбір проб кишечників, для встановлення інтенсивності живлення цьоголіток, проводили за рекомендаціями С.А. Кражан та Л.І. Лупачової (1991).

Температурний та газовий режим дослідних ставів контролювали щоденно, з застосуванням комбінованих приладів “HORIBA U-7” та термооксиметру Н20-ИОА.

Дослідження якості сперми самців вихідних порід проводили за методиками запропонованими В.А. Мусселіус (1951), У Цзин Гуй (1959) та Чжен Ень Шоу (1965). Вивчення зрілості коропів проводили за О.Ф. Сакун та Н.А. Буцькою (1968).

Відбір та обробку гематологічних проб проводили за загальноприйнятими методиками (Лиманский и др, 1984). Білок сироватки крові визначали рефрактометричним методом на приладі ІРФ-22.

Дослідження поліморфних білкових систем сироватки крові (трансферин) та печінкового ферменту (лактатдегідрогеназа) проводили електрофоретичним методом з застосуванням камери Трувеллера-Нефедова. Електрофорез проводили з використанням 7.5 % поліакріламідного гелю при напрузі 200-220 V та силі струму 120-140 мА. Фарбування фореграм та приготування розчинів проводили за стандартними методиками (Маурер, 1971; Корочкин и др., 1977).

Дослідження показників інтер'єру проводилось згідно “Інструкції з фізіолого-біохімічних аналізів риб” (Лиманский, 1984).

При проведенні фізичного аналізу та встановленні виходу їстівних частин тіла, розтин коропів проводився на наступні складові частини: тушка з плавцями, голова, внутрішні органи, луска. Потім тушка та голова відварювались на протязі 15 хв. і визначався вихід їстівної та неїстівної частини. Речовини, які під час відварювання переходили в розчин не враховувались. Гонади, очі та зябра відносили до неїстівних частин тіла. Голова відокремлювалась від тушки відламуванням в місці прикріплення основної потилочної кістки з тілом першого хребця. Кров, що виділялась під час розтину риби, відносили до маси внутрішніх органів.

Співвідношення самок та самців у всіх фізіолого-біохімічних та морфологічних дослідженнях, що проводились на товарних дворічках, складало 1:1.

Оцінку ефекту гетерозису у відносних показниках проводили за формулами запропонованими К.Б. Свєчиним (1967). Подібність помісних коропів відносно вихідних батьківських форм визначали за В.В. Хмельницьким (1962). Відносну швидкість росту досліджували за І.І. Шмальгаузеном (1935). Показник тілобудови - коефіцієнт округленості, вираховували за Г.І. Шпетом (1975). При вирощуванні коропів на першому році життя використовували метод загального контролю в модифікації A. Nagy (1980). Використання цього методу дозволяє порівнювати окремі, різні за генезисом генетичні групи, що вирощуються в неідентичних умовах (різних ставах). Суть методу полягає в тому, що у кожний ставок, де вирощуються малолускаті групи цьоголіток, що потребують порівняння, підсаджуються коропи нивківської лускатої породи однорідного походження. При цьому робиться припущення, що малолускатим коропам властива подібна реакція разом з лускатими коропами на різноманітні фактори зовнішнього середовища (спектр живлення, вплив забруднення, взаємовідносини “хижак-здобич” тощо). Таким чином, можливо провести порівняння дослідних груп риб, виключивши фенотипову мінливість, що обумовлена неоднорідними умовами вирощування в різних ставах. Результати дослідів коректували за формулою:

R = R₁ x K₂:K₁

де R - відкоректований показник риб дослідної групи у певному ставку;

R₁ - середній фактичний показник риб дослідної групи у певному ставку;

К₁ - середній фактичний показник коропів контрольної групи у цьому ж ставку;

К₂ - середній фактичний показник коропів контрольної групи для всіх ставків.

За період досліджень вирощено близько 6 тис. дволіток та 100 тис. цьоголіток коропа різного походження. Проведено мічення 5 тис. риб шляхом підрізання грудних та хвостового плавців. Досліджено вміст 320 кишечників цьоголіток. Проведено фізичний аналіз 80 товарних дворічок. Відібрано і оброблено близько 800 проб зообентосу і зоопланктону. Виконано більш як 20 тис. різноманітних промірів тіла дослідних коропів. Всі вихідні дані, що були отримані в процесі досліджень, проходили статистичну обробку на персональних комп'ютерах типу IBM за стандартними методиками (Минцер, 1991).

ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛІДНИКІВ ВИХІДНИХ ПОРІД

В нашій роботі використовувались плідники середнього віку (5-8 років) української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет, які були вирощені в дослідному господарстві “Нивка” ІРГ УААН.

Коропи української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет мають різний тип конституції і суттєво відрізняються між собою (табл.1). Так, для плідників української рамчастої породи характерним є золотисто-жовте забарвлення та дещо валькувате тіло помірної високоспинності. Індекс l/H у самок складає 2.46, у самців 2.55, коефіцієнт вгодованості становить 3.12 для самок та 2.95 для самців. Коропи української рамчастої породи мають продовгувате хвостове стебло та відносно більшу висоту голови. Лусковий покрив у вигляді “рамки” у них не є таким чітким, як у породи фресинет, часто присутні окремі лусочки з боків тіла поза “рамкою”. Для плідників породи фресинет властиве попелясто-сіре забарвлення та високоспинна тілобудова. Індекс l/H у самок цієї породи становить 2.09, у самців - 2.13, коефіцієнт вгодованості становить 3.43 для самок та 3.29 для самців. Крім того, коропи фресинет мають коротке та м'ясисте хвостове стебло і відносно меншу висоту голови. Лусковий покрив у них утворює чітку “рамку” відповідної форми і стандарту.

Плідники української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет в значній мірі відрізняються між собою й за репродуктивними ознаками (Табл. 2).

Таблиця 1 Показники тілобудови плідників вихідних порід (Mm)

Таблиця 2 Репродуктивні показники плідників вихідних порід

Незважаючи на те, що самкам породи фресинет властивий ефектний зовнішній вигляд, об'єктивні дослідження свідчать про низький рівень їх репродуктивної спроможності, принаймні, в умовах Полісся та Лісостепу, коли температура води під час нересту інколи знижується до 16-18 ^оС. При заводському відтворенні у них часто спостерігається тенденція до порційного дозрівання і утворення тромбів, внаслідок чого висока плодючість не знаходить свого віддзеркалення на практиці.

На відміну від породи фресинет, самки української рамчастої породи мають високі репродуктивні якості. Вони добре пристосовані як до умов заводського відтворення, так і до умов природного нересту в ставах. При високій плодючості, ікра, що отримана від самок цієї породи, має високий гатунок.

Репродуктивні ознаки самців української рамчастої та румунської рамчастої породи фресинет, на відміну від відповідних їм самок, суттєво не відрізняються між собою. В цілому, самцям вихідних порід властиві високі репродуктивні якості.

ОТРИМАННЯ ПОМІСНИХ НАЩАДКІВ ТА ЇХ ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА НА РАННІХ СТАДІЯХ РОЗВИТКУ

З метою проведення комплексного та достовірного порівняння, помісну та чистопородну молодь коропа отримували заводським методом за наступною схемою:

Основними показниками, за якими порівнювали молодь коропів різного походження, були: відсотки запліднення ікри та її розвитку на стадії морули і рухливого ембріону, кількість градусо-годин необхідних для вилуплення передличинок, маса тридобових личинок.

За всіма перерахованими показниками спостерігається перевага помісної молоді перед чистопородною, найкращі показники властиві варіанту Р х Ф (табл.3). Для іншої помісі Ф х Р характерна незначна перевага перед українським рамчастим коропом, що обумовлено, насамперед, незадовільною якістю ікри, яку продукують самки породи фресинет.

Важливим показником, який в значній мірі характеризує термофільність коропів, є кількість тепла, що необхідне для вилуплення передличинок. За цією ознакою спостерігається чітка закономірність: чистопородний короп фресинет, як більш термофільний, потребує на свій розвиток на 80.5 градусо-години більше, чим короп української рамчастої породи. Помісні форми займають проміжне становище, причому виявляється материнський вплив на молодь обох реципрокних варіантів, так подібність з материнською формою коропів Ф х Р складає 68.9 %, у коропів Р х Ф вона дещо нижча - 66.5 %.

Таблиця 3 Показники розвитку помісних та чистопородних коропів на ранніх стадіях онтогенезу

За показником маси тридобових личинок зафіксована достовірна різниця за другим ступенем безпомилкового судження (Р0.99) між чистопородним коропом фресинет та коропами всіх інших поєднань (Ф х Ф Ф х Р z=3.71; Ф х Ф Р х Ф z=5.85; Ф х Ф Р х Р z=2.69), а також між чистопородним українським рамчастим коропом та поміссю Р х Ф (z=3.02). За цим показником помісні коропи перевершили чистопородних на 0.018-0.087 мг.

Оцінка ефекту гібридної сили на ранніх стадіях розвитку за показниками істинного гетерозису (0.44-5.76 %) виявляє суттєву перевагу помісних коропів перед чистопородними.

ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИРОЩУВАННЯ ПОМІСНИХ КОРОПІВ НА ПЕРШОМУ РОЦІ ЖИТТЯ

Порівняльне вирощування помісних та чистопородних цьоголіток проводилось з використанням методу загального контролю. Для цього, в стави разом з рамчастими коропами підсаджувались личинки нивківського лускатого коропа у співвідношенні 4:1, при загальній густоті посадки 40 (32+8) тис. шт./га. Починаючи з липня, проводилась підгодівля цьоголіток штучними комбікормами (протеїн -15 %).

В результаті порівняльного вирощування встановлено, що за відкоректованими показниками середньої маси та виходу з вирощувальних ставів, найкращих результатів досягли цьоголітки помісі Р х Ф - 20.5 г та 51.1 % (табл.4). За вказаними показниками вони перевершили кращу батьківську форму - українського рамчастого коропа (істинний гетерозис) на 8.5 та 9.4 % відповідно. Інша реципрокна помісь - Ф х Р, також виявила високу потенцію росту та життєстійкість. Середня маса і відсоток виходу з вирощувальних ставів у помісних коропів цього походження на 2.6 та 6.9 % перевищує відповідні показники в українського рамчастого коропа і складає 19.4 г та 49.9 %. Найнижчими вказані показники зафіксовані в цьоголіток породи фресинет - 16 г та 38.9 %. В підсумку, істинний гетерозис за показником рибопродукції складає 9.6 % для помісі Ф х Р та 18.6 % для помісі Р х Ф.

Порівняння зимостійкості помісних та чистопородних коропів проводили за показниками виходу з зимувальних ставів, втратою маси, а також за зниженням коефіцієнта вгодованості протягом періоду зимівлі. В зв'язку з обмеженою кількістю зимувальних ставів молодь помісних та чистопородних коропів висаджували в зимівлю разом з коропами старших вікових груп з розрахунку 10 т/га.

В результаті порівняльного зимового утримання коропів встановлено, що показник відкоректованого виходу з зимувальних ставів найнижчий у коропа породи фресинет - 31.8 %. Помісні форми Р х Ф та Ф х Р виявили підвищений вихід з ставів 62.4 та 59.8 % відповідно і перевершили за вказаним показником кращу батьківську форму -українського рамчастого коропа на 5.4 та 1.0 %. Коефіцієнт вгодованості за період зимівлі менше всього знизився в помісної форми Р х Ф та в українського рамчастого коропа - на 0.059, тоді як в чистопородного коропа фресинет його зниження склало 0.124. Втрата маси за зимовий період у двох помісних форм та в українського рамчастого коропа є приблизно однаковою - 10.3 -10.5. В однорічок породи фресинет цей показник є вищим і складає 13.7 %.

Таблиця 4 Рибоводно-біологічна характеристика помісних та чистопородних коропів на першому році життя

Порівняльне вирощування чистопородних та помісних коропів на першому році життя виявило у останніх значний гетерозисний ефект за всіма основними рибоводно-біологічними показниками. Серед помісних форм кращими за продуктивними якостями є коропи Р х Ф.

ПОРІВНЯЛЬНЕ ВИРОЩУВАННЯ КОРОПІВ НА ДРУГОМУ РОЦІ ЖИТТЯ

Дослідні групи дволіток різного генезису вирощувались в умовах одного ставка. Для цього, перед посадкою коропів у ставок, проводилось попереднє мічення риби шляхом підрізання грудних та хвостового плавців. Загальна густота посадки однорічок на вирощування складала 1200 шт/га. В результаті порівняльного вирощування дволіток різного генезису встановлені такі особливості (табл.5 ): помісні коропи Р х Ф досягли найвищої середньої маси - 1010 г, маса іншого варіанту Ф х Р склала 935 г . За цим показником помісні коропи перевершили кращу батьківську форму - українського рамчастого коропа на 18.8 та 10.0 % відповідно.

Таблиця 5 Рибоводно-біологічна характеристика помісних та чистопородних коропів на другому році життя

Дволітки коропа фресинет виявили невисокий темп росту, вони досягли лише 710 г, незважаючи на те, що їх початкова маса суттєво перевершувала масу інших дослідних груп однорічок.

За показником питомої швидкості росту (С_w), в періоди з невисокою температурою води - 4-15 ^оС (квітень-травень та вересень-жовтень), спостерігається перевага помісної форми Р х Ф та чистопородного українського коропа. При сприятливих температурних умовах, коли середньодобова температура води перевищує 20 ^оС, високу відносну швидкість росту виявляють помісні форми Ф х Р та чистопородний короп фресинет. Останній, в окремі декади вегетаційного сезону перевершив усі інші дослідні форми, що підтверджує літературні дані про термофільність та високу продуктивність цієї породи в сприятливих умовах (Pojoga, 1972; Томиленко, Лобченко, 1981; Сержант и др., 1995). В цілому, найвища швидкість росту спостерігається в травні, в цей час коропи мають ще незначну масу, вода в ставах достатньо прогрівається і кормова база водойми не підпадає під значний пресинг риби. Показник виходу коропів з нагулу є приблизно однаковим для українських рамчастих та помісних коропів (близько 80 %). У породи фресинет він нижчий і складає лише 72 %. В підсумку, за показником рибопродукції помісні коропи перевершили кращу батьківську форму - українського рамчастого коропа на 21.8 та 10.0 % відповідно. Дослідні групи дволіток на зимове порівняльне утримання висаджувались в один ставок з розрахунку 10 т/га. Оцінку зимостійкості помісних та чистопородних дворічок проводили за показниками виходу з зимувальних ставів, втратою маси, а також за зниженням коефіцієнта вгодованості протягом періоду зимівлі. Найкращий вихід з зимувальних ставів зафіксований у помісі Р х Ф - 90.5 %, найнижчий у коропа фресинет - 75.5 %. Втрата маси та зниження коефіцієнта вгодованості за період зимівлі є приблизно однаковими для двох помісних форм і чистопородного українського рамчастого коропа. Дворічки породи фресинет значно поступаються їм за вказаними показниками. Порівняльне вирощування чистопородних та помісних коропів на другому році життя виявило у останніх значний гетерозисний ефект за всіма основними рибоводно-біологічними показниками. Серед помісних форм кращими за продуктивними якостями є коропи Р х Ф.

МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОМІСНИХ КОРОПІВ

В результаті дослідження екстер'єру та інтер'єру помісних та чистопородних коропів встановлена математично достовірна різниця за першим та другим ступенем безпомилкового судження (Р0.95, Р0.99) за наступними показниками (табл. 6-7):

- Р х Р Ф х Ф: W, l, K_в, К_о, l/H, l/C, l/Br, l/O, h_c/H, h_x/H, l_x/h_x, відносна маса печінки, відносна довжина передньої та задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об'ємом;

- Р х Р Ф х Р: W, K_в, К_о, l/H, l/C, l/Br, l/O, h_c/H, h_x/H, l_x/h_x, відносна маса печінки, відносна довжина задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об'ємом;

- Р х Р Р х Ф: W, K_в, К_о, l/H, l/C, l/Br, l/O, h_c/H, h_x/H, l_x/h_x, відносна довжина передньої та задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об'ємом;

- Ф х Ф Ф х Р: W, l, K_в, l/H, l/C, l/O, h_c/H, h_x/H, l_x/h_x, відносна маса печінки, відносна довжина передньої та задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за об'ємом;

- Ф х Ф Р х Ф: W, l, K_в, К_о, l/H, l/C, l/O, h_c/H, h_x/H, l_x/h_x, відносна маса печінки, відносна довжина задньої камери плавального міхура, співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною та об'ємом;

- Ф х Р Р х Ф: W, відносна маса печінки та співвідношення передньої та задньої камери плавального міхура за довжиною.

Таблиця 6 Показники тілобудови помісних та чистопородних дволіток (Mm) n=50

Таблиця 7 Показники інтер'єру помісних та чистопородних дворічок (Mm) n=20

Як свідчать результати обчислень, помісні коропи суттєво відрізняються від вихідних батьківських форм і за переважною більшістю показників тілобудови відхиляються в сторону породи фресинет. За окремими меристичними ознаками, такими як: кількість тичинок та кількість пелюсток на першій зябровій дузі, спостерігається материнський ефект. Помісні форми в значній мірі успадковують характер розташування лускового покриву від породи фресинет і за формою та якістю лускової рамки значно наближаються до неї. Цікава ситуація спостерігається при спадкуванні показника відносної висоти хвостового стебла (l_x/h_x) - його значення в обох помісних варіантів перевершує значення у вихідних форм. Такий характер спадкування цієї ознаки пов'язаний з тим, що у помісних коропів зменшується висота тіла у порівнянні з породою фресинет, але висота хвостового стебла залишається на тому ж самому рівні, тобто хвостове стебло є таким ж високим і коротким, як у чистопородного коропа фресинет.

Різниця високого ступеня достовірності спостерігається за довжиною передньої та задньої камери плавального міхура, а також за їх співвідношенням між собою. У коропа фресинет задня камера плавального міхура значно менша ніж в української рамчастої породи, в окремих випадках спостерігається майже повна її редукція. Помісні коропи за цим показником займають проміжну позицію.

В умовах центральної України найбільш скоростиглими серед самців дворічного віку виявились самці коропа фресинет (кінець ІІІ - початок IV стадії зрілості, коефіцієнт зрілості - 4.20 %), одночасно коли самки цієї породи є найбільш пізньостиглими серед самок (початок II стадії зрілості, коефіцієнт зрілості - 0.42 %). В українського рамчастого коропа спостерігається зворотня ситуація - самки цієї породи є найбільш скоростиглими серед самок, а самці - пізньостиглими серед самців. Помісні коропи займають проміжну позицію.

Фізичний аналіз та встановлення виходу їстівних частин тіла проводилось у двох напрямках: у першому - всі різні за походженням коропи підбирались в групи з приблизно однаковою масою (750 г), у другому - маса кожної різної за походженням групи коропів відповідала середньому значенню. В останньому випадку, помісні коропи перевершували чистопородних за середньою масою тіла на 195 - 262 г.

У першому варіанті досліду, перевага помісних коропів та коропа фресинет перед чистопородним українським рамчастим за виходом їстівної частини в перерахунку на 1 кг товарної продукції складає 2.26 - 2.57 %, що пов'язане, насамперед, з будовою тіла (екстер'єром). Коропи породи фресинет та обидві помісні форми характеризуються високоспинною тілобудовою, більшою масою тушки, меншою масою голови та внутрішніх органів, їм властиве якісне спадкування лускового покриву в вигляді “рамки”. Оскільки голова риби на 57 - 58 % складається з їстівної частини, то за рахунок її розміру, український рамчастий короп помітно наздоганяє інших коропів у кінцевому виході харчової продукції. Різниця за загальною масою їстівної частини у вареній тушці і голові між українським рамчастим коропом та коропами іншого походження становить 10.71 - 12.19 г (табл. 8-9). Вказана різниця є достовірною за першим ступенем безпомилкового судження (Р 0.95).

Таблиця 8 Окремі показники тілобудови і співвідношення частин тіла помісних та чистопородних коропів при однаковій середній масі n=10

Таблиця 9 Співвідношення їстівної та неїстівної частини вареної тушки і голови помісних та чистопородних коропів при однаковій середній масі n=10

У другому варіанті досліду, за рахунок кращого росту, а отже й більшої маси, перевага помісних коропів перед чистопородним українським за виходом їстівної частини в перерахунку на 1 кг товарної продукції досягає 10.81 -10.89 % та 5.31 - 5.38 % перед коропом породи фресинет. З збільшенням середньої маси коропів зростає відносна частка тушки та м'яса в ній, а також зростає частка їстівної частини у голові, зменшується відсоток внутрішніх органів та кісток з плавцями. Відносна частка голови та лускового покриву значно більше залежить від генезису коропів, ніж від її маси.

ФІЗІОЛОГО-БІОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОМІСНИХ КОРОПІВ

Дослідження впливу екстремальної температури води (4.2 та 36.0 ^оС) на розвиток помісних та чистопородних ембріонів та виживання нащадків на ранніх стадіях онтогенезу виявили значний гетерозисний ефект у помісних коропів, що проявляється, насамперед, в підвищеному відсотку вилуплення передличинок та довшому їх виживанні при відсутності їжі. Так, найбільш стійкими до впливу пониженої температури виявились коропи Р х Ф, відсоток вилуплення яких склав 44 %. Найбільш стійкими до підвищеної температури - помісні ембріони іншого реципрокного поєднання Ф х Р, у яких відсоток вилуплення дорівнював 42 %. При контрольній температурі води (19.0 ^оС) помісні ембріони перевершили чистопородних на 8 - 12 %.

Дослідження інтенсивності живлення помісних та чистопородних цьоголіток, що проводились в різні періоди вегетаційного сезону, встановили достовірну перевагу помісних коропів перед чистопородними за загальним індексом наповнення кишечника. Помісі Ф х Р та Р х Ф за рахунок гетерозисної сили перевершують кращу батьківську форму - українського рамчастого коропа на 11.0 і 25.4 % в період годівлі штучним комбікормом (II декада липня, температура води 23-24 ^оС), та на 27.6 і 33.1 % в період живлення природною кормовою базою (III декада вересня, температура води 9.5 - 11.5 ^оС). Вказану перевагу можна віднести за рахунок кращої пошукової здібності та підвищеної активності живлення помісних коропів при низькій температурі води.

Електрофоретичні дослідження ...