Вплив доз, форм, строків та способів застосування азотних добрив на урожай і якість післяокисної суданської трави в умовах зрошення півдня України

Размещено на http://www.allbest.ru

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

06.01.04 - Агрохімія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеню

кандидата сільськогосподарських наук

Вплив доз, форм, строків та способів

застосування азотних добрив на урожай

і якість післяокисної суданської трави

в умовах зрошення півдня України

Ляшенко Марина Юріївна

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Інституті зрошуваного землеробства УААН

Науковий керівник - доктор сільськогосподарських наук,

професор Філіп'єв Іван Давидович

Інститут зрошуваного землеробства УААН,

головний науковий співробітник відділу агрохімії.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук,

професор Дегодюк Едуард Григорович, Інститут землеробства УААН , завідуючий відділом агрохімії.

кандидат сільськогосподарських наук,

Плішко Анатолій Андрійович, Інститут агроекології та біотехнології УААН, старший науковий співробітник лабораторії моделювання агроекологічних систем.

Провідна установа: Херсонський державний аграрний університет ім. О.Д. Цюрупи Міністерства АПК, кафедра землеробства

Захист відбудеться «25» лютого 1999 року

о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.04 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, НАУ, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного аграрного університету: Київ-41, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розіслано «25» січня 1999 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ф.Балабайко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнiсть роботи. Одним iз головних завдань сiльського господарства на сучасному етапi є розвиток тваринництва, подальший рiст якого можливий лише при наявності стійкої кормової бази.

Ось чому необхiдно ширше впроваджувати кормовi культури, якi формують високi врожаї з вмiстом в кожнiй кормовiй одиницi високої кiлькостi перетравного протеїну, незамiнних амiнокислот та вiтамiнiв. Одна iз таких культур - суданська трава.

З багатьох агротехнічних прийомів, які впливають на продуктивність та якість кормових культур, найбільш суттєвими (поряд з вологою та світлом) є добрива. Правильне спiввiдношення основних елементiв живлення: азоту, фосфору та калiю пiдвищує ефективнiсть внесених добрив. Як відомо, в умовах зрошення першорядна роль належить азоту. Тому серед комплексу заходiв важливе мiсце займає вибiр форм азотних добрив. Під післяукісну суданську траву це питання ще не вивчали. Ось чому нами були проведені досліди по вивченню впливу доз, форм, строків та способів внесення азотних добрив на врожай та якість цієї культури.

Зв'язок роботи з науковими програмами, проектами, темами. Наукові розробки, узагальнені в дисертації, були складовою частиною темплану Інституту зрошуваного землеробства УААН і виконувались за державною науково-технічною програмою “Продовольство”, № д.р. UAO 100 1259P.

Мета та задачi дослiджень. Дослiдження мали своєю метою оцiнити ефективнiсть внесення доз азотних добрив на фонi фосфору та калiю, рiзних форм, строкiв та способiв їх застосування при вирощуванні суданської трави в пiсляукiсних посiвах на зрошуваних землях пiвдня України; визначити i рекомендувати оптимальну дозу та строк внесення мiнеральних добрив.

В задачу досліджень входило:

- вставовити вплив мiнеральних добрив на поживний режим грунту та живлення рослин;

- визначити винос поживних речовин iз грунту та витрати основних елементiв живлення на формування 1т врожаю при рiзних строках, формах та дозах застосування азотних добрив;

- уточнити динамiку росту рослин, формування асимiляцiйної поверхнi та продуктивностi фотосинтезу в залежностi вiд поживного режиму грунту;

- визначити пожнивно-кореневi залишки та розрахувати кiлькiсть поживних речовин, якi надходять в грунт пiсля збирання суданської трави;

- визначити вплив добрив на врожай і його якість;

- дати енергоекономiчну оцiнку дозам, формам, строкам, та способам внесення азотних добрив при пiсляукiсному вирощуваннi суданської трави в умовах зрошення пiвдня України.

Наукова новизна. Вперше в умовах зрошення пiвдня України на темно-каштановому середньосуглинковому грунтi вивчали ефективність вуглеамонiйних солей як добрива пiд пiсляукiсну суданську траву в порiвняннi з амiачною селiтрою та сечовиною. Встановлено оптимальну дозу, строки та способи внесення азотних добрив пiд суданську траву пiсляукiсного посiву. добриво урожай суданська трава

Практична цінність. Рекомендовано виробництву оптимальні дози, способи та строки внесення азотних добрив пiд пiсляукiсну суданську траву в умовах зрошення пiвдня України.

Виробничу перевiрку результатiв дослiджень проведено в 1997 р. в КСП iм. Гiрського Скадовського району Херсонської областi.

Особистий внесок здобувача. Брала безпосередню участь у закладанні польових дослідів, проведенні біометричних спостережень, виконувала лабораторні та аналітичні дослідження, узагальнила експериментальні дані і виконала їх математичний аналіз.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції (м. Одеса, 1996) та Уманської сільськогосподарської академії (м. Умань, 1998), на засіданнях методичної комісії Інституту зрошуваного землеробства УААН (1995-1997 рр).

Публікації. Основні положення досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковано у 4 наукових працях. Із них 3 статті в тематичних збірниках наукових праць, 1 - в тезах.

Структура та обсяг роботи. Робота складається з 6-ти розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури ( 185 назв, в тому числі 8 іноземними мовами), додатків (16 таблиць). Загальний обсяг роботи 128 стор., в тому числі основний зміст на 97 стор, в ньому - 42 таблиці, 6 рисунків, 2 фотознімки.

УМОВИ ТА МЕТОДИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛIДЖЕНЬ

Грунтово-клiматичнi умови. Експериментальне господарство Iнституту зрошуваного землеробства, на дослiдному полi якого були проведенi польовi дослiди, розташоване в пiвденному степу України.

Грунт темно-каштановий середньосуглинковий слабкосолонцюватий з вмістом в орному шарі 2.09% гумусу, рН водної витяжки 7.0-7.2; щільність зложення 1.42 г/см3, найменша вологоємність в 0-100 см шарі 21.6%. Вміст поживних речовин у 0-30 см шарі грунту становив: нітратів - 14.7; рухомого фосфору - 17.9; обмінного калію - 303 мг/кг грунту.

Характерним для зони пiвдня України є мала кiлькiсть опадiв, низька вiдносна вологiсть повiтря, частi суховiї, тепла осiнь та зима, а також тривалий безморозний перiод. Середньорiчна температура повiтря коливається в межах 9.7-11.7, а найбiльш жаркого мiсяця - липня 22.6-24.0 0С. Безморозний перiод продовжується в зонi Iнгулецької зрошувальної системи 170-180 днiв, в Краснознам'янськiй - 185-200 днiв. Це дозволяє здійснювати післяжнивнi та пiсляукiснi посіви.

Наші дослiди в усі роки закладались у червнi. Перiод вегетацiї суданської трави в 1995 та 1996 рр. характеризувався жаркою та сухою погодою, тодi як в 1997, навпаки, був переважно прохолодним з великою кiлькiстю опадiв. За перiод вегетацiї суданської трави випало опадiв в 1995 роцi - 150.9, в 1996 - 161.5; в 1997 - 348.9 мм.

Методика проведення дослiджень. Польовi дослiди проводили на протязi 1995-1997 р.р. Схема досліду по вивченню різних доз та строків внесення мінеральних добрив представлена в таблиці 3. Повторення дослiду чотириразове, посiвна площа дiлянок 80 м2 (4x20). Вивчення різних форм та способів застосування добрив під суданську траву проводили за схемою, представленою в таблиці 4. Повторення дослiду триразове. Посiвна площа дiлянок при внесеннi добрив врозкид 80м2 , при внесеннi з поливною водою - 160м2.

Аналiзи грунту проводили за такими методиками: нiтратний азот - за Грандваль-Ляжем; рухомий фосфор в 1% вуглецевоамонiйнiй витяжцi за Мачигiним. В цiй же витяжцi визначали обмiнний калiй за допомогою полуменевого фотометру. Вмiст гумусу - за Тюрiним. Облiк вологи в грунтi визначали ваговим методом.

На протязi вегетацiї проводили спостереження за ростом та розвитком рослин. В основних варiантах двох несумiжних повторень на 20 рослинах суданської трави визначали висоту рослин, площу листя, чисту продуктивнiсть фотосинтезу.

В зразках рослин визначали загальний азот (за К'єльдалем), фосфор (варiант Мерфi-Рейлi) з використанням аскорбiнової кислоти, калiю (на полуменевому фотометрi), повний зоотехнiчний аналiз зеленої маси за методикою, яку описано Петуховою Е.А., Бесарабовою Р.Ф. та iнш. (1981), фракційний склад білку за Єрмаковим.

Облiк маси коренів проводили методом монолiту в 0-30 см шарi у двох несумiжних повтореннях пiсля збирання врожаю з допомогою рамки розмiром 0.25м2. Облік пожнивних залишкiв проводили ваговим методом на цих же дiлянках.

Врожай зеленої маси суданської трави враховували ваговим методом з облiкової площi 10м2, повторність чотириразова. Данi врожаю пiдлягали статистичному аналізу виконаного дисперсiйним методом (Доспєхов Б.А., 1972).

Агротехнiка проведення дослiдiв. Суданську траву вирощували пiсля травосумiшки (ячмiнь+рiпак) на зелений корм. Пiсля її збирання застосовували (згiдно схеми дослiдiв) мiнеральнi добрива.

Передпосiвний полив проводили дощувальним агрегатом ДДА-100МА (поливна норма 500 м3/га).

Сiяли суданську траву сiвалкою СЗС-2,1 в другiй декадi червня. Норма висiву 30 кг/га, сорт середньостиглий - “Чорноморка”.

За перiод вегетацiї суданської трави в 1995 роцi проведено два поливи зрошувальною нормою 1000 м3/га, в 1996 - три поливи нормою 1500 м3/га, а в 1997 роцi один нормою 500 м3/га.

В дослiдах використовували амiачну селiтру (а а) - N 34.5%, сечовину (С) - N46%, вуглеамонiйну сiль (в.а.с.) - N 17% i CO2 50%, амофос -P2O5 40% i N 10%, калiйну сiль (к.с.) - K2O 40%.

Перший укос зеленої маси суданської трави проводили в другiй декадi серпня, другий укос - в третiй декадi вересня, подiляночно, вручну.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Вплив мінеральних добрив на поживний режим грунту

В середньому за три роки забезпеченість грунту нітратами була низькою. Внесення добрив значно підвищило рівень нітратного азоту: N60P60K45 під основний обробіток грунту в 2.3; N120P60K45 в 2.9 в оpному, та вiдповiдно в 1.9 та 2.6 pаза в 0-50 шаpi гpунту (табл. 1.).

Вміст нітратів зменшувався від сівби до збирання суданської трави в наслідок використання його рослинами на формування зеленої маси. Крім того, в період зволоження грунту під час поливів відбуваються втрати азоту в результаті денітрифікації, а також інтенсивного переміщення нітратів по профілю грунту з низхідним та висхідним током вологи.

Аміачна селітра більше, ніж сечовина і вуглеамонійні солі, підвищувала вміст нітратів у грунті. При внесенні добрив врозкид в 0-30 см шарі грунту нітратів було в 2.6 рази більше, ніж в контролі, в 1.2 - варіанту з сечовиною та в 1.3 рази - вуглеамонійною сіллю.

Таблиця 1 - Вплив мінеральних добрив на вміст нітратів в грунті

(1995-1997 рр), мг/кг

Період	шар	В А Р І А Н Т
розвитку	грунту,	Без добрив	N60P60*	N60K45*	N60P60K45*	N120P60K45*
рослин	см	(контроль)
	0-30	14.7	36.3	35.9	34.0	42.3
	30-50	9.5	13.5	14.1	10.6	19.8
Сходи	0-50	12.6	27.2	27.2	24.7	33.3
	50-70	7.4	13.3	13.4	13.3	15.4
	70-100	15.3	18.7	18.1	16.4	19.1
	0-100	12.4	20.2	21.6	19.9	25.5
	0-30	5.7	10.0	7.8	7.7	10.8
після	30-50	4.9	3.7	3.7	6.9	9.5
першого	0-50	5.4	7.5	7.1	7.4	10.3
укосу	50-70	5.2	7.4	4.2	6.8	7.0
	70-100	8.5	11.5	9.9	9.7	13.4
	0-100	7.9	8.7	5.2	7.9	10.5

* - добрива вносили під основний обробіток грунту.

Наші досліди показали, що в сеpедньому за тpи pоки, вмiст рухомого фосфору в 0-30 см шаpi гpунту в пеpiод сходiв суданської трави при внесенні N60Р60 підвищувався проти контpолю без добрив на 7.7 мг, N60Р60К45 на 8.6 мг та N120Р60К45 - на 8.1 мг/кг гpунту.

В наших дослiдах вiдмiчено збiльшення pухомого фосфоpу в гpунтi вiд застосування азотних добpив внаслідок активізації процесів нітрифікації. Всi азотнi добpива, які вивчали: амiачна селiтpа, сечовина, вуглеамонiйні солі позитивно впливали на цей показник, однак їх ефективнiсть була неоднаковою. Вуглеамонiйнi солi в більшій мірі спpияли пiдвищенню Р2О5 в орному шаpi гpунту. Це пов'язано з тим, що вони збагачують грунтовий розчин вуглецевою кислотою і вивільняють нерозчинні форми солей фосфору. Так, в середньому за три роки в період сходів в 0-30 см шарі грунту містилось рухомого фосфору в варіанті з застосуванням аміачної селітри 29.0; сечовини 28.3 і вуглеамонійної солі 32.9; а в контролі 25.4 мг/кг.

Калійні добрива, внесені під передпосівний обробіток грунту, вплинули на вміст обмінного калію лише в 0-30 см шарі грунту. До кінця вегетації суданської трави вміст обмінного калію в ньому зменшувався. Так, його було менше в грунті, який не удобрювався на 18.5%. Внесення азотних добрив не позначилось на вмісті обмінного калію в грунті.

Ріст і розвиток суданської трави в залежності від мінеральних добрив

Динаміка нагромадження зеленої маси суданською травою. Результати наших досліджень показали, що в усіх варіантах з використанням мінеральних добрив приріст зеленої маси виявився вищим від контролю без добрив в усі фази розвитку рослин. Максимальним він був в період викидання волотей на варіанті N150P60K45 (6.3 см/доб).

Приріст вегетативної маси при застосуванні аміачної селітри і вуглеамонійних солей виявився практично одинаковим. В період трубкування він був дещо більшим при використанні аміачної селітри, а в період викидання волотей - вуглеамонійних солей.

Облистяність суданської трави. Площа асиміляційної поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу. Наші досліди показали, що в залежності від застосування мінеральних добрив змінюються співвідношення листової та стеблевої маси урожаю. Так, якщо кількість листя в контролі (без добрив) склала в першому укосі 27.8 та в другому 37.6%, то при внесенні N90P60K45 під основний обробіток грунту і підживленні азотом N60 одержали відповідно 42.1 та 46.3%.

Усі азотні добрива, які вивчали в наших дослідах, позитивно впливали на облистяність рослин. При цьому ефективність вуглеамонійних солей була дещо вищою порівняно з аміачною селітрою.

Добрива разом з поливами стимулюють формування листя і збільшують площу їх поверхні. Під дією добрив значно підвищувалась площа листя і була найвищою по всіх фазах розвитку рослин при внесенні N150Р60К45 під основний обробіток грунту. Так, у фазу викидання волотей вона склала 51.4 тис м2/га, що на 54.8% вище ніж без застосування добрив, та на 23.9% і на 11.5% при внесенні відповідно N60Р60К45 та N90Р60К45 (табл.2).

Таблиця 2 - Розмір листової поверхні та чиста продуктивність фотосинтезу у суданської трави в залежності від мінеральних добрив (1995-1997 рр)

Варіанти	Площа асиміляційної поверхні, тис м2/га	Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 доб.
	Кущіння	трубкування	початок викидання волотей	кущіння- трубку- вання	трубкування- початок викидання волотей
Без добрив	5,1	23,3	33,2	4,1	4,0
N60P60K45 *	10,5	27,7	41,5	5,7	5,3
N90P60K45 *	12,4	28,4	46,1	6,2	5,8
N150P60K45 *	14,1	36,4	51,4	4,7	4,3

* - добрива вносили під основний обробіток грунту.

При використанні аміачної селітри та вуглеамонійних солей врозкид, більш інтенсивно нагромаджувалась площа листя у рослин, вирощених на фоні аміачної селітри, а при внесенні добрив з поливною водою, навпаки, вуглеамонійних солей. Розмір листя зростав по фазах розвитку рослин і на початку викидання волотей склав без добрив 33.2; з внесенням врозкид аміачної селітри (N60) - 52.0; а вуглеамонійних солей - (N60) - 51.0 тис м2/га. При застосуванні добрив з поливною водою площа асиміляційної поверхні рослин суданської трави до періоду викидання волотей в обох цих варіантах була однаковою - 52.0 тис м2/га.

Чиста продуктивність фотосинтезу суданської трави збільшувалась з підвищенням доз азотних добрив. Максимальною вона була при внесенні N90P60K45 і в фазу від кущіння до трубкування становила 6.2 г/м2 доб., що на 51,2% вище ніж без внесення добрив. При застосуванні аміачної селітри чиста продуктивність фотосинтезу була більшою, ніж при використанні вуглеамонійних солей, в період до виходу рослин в трубку на 12,1; в період до викидання волоті - на 11,1%.

Вміст азоту, фосфору та калію в рослинах. Встановлено, що азотні добрива, внесені на фоні фосфору та калію (Р60К45) сприяли підвищенню в рослинах першого та другого укосу кількості азоту і фосфору. Вміст калію від азотних добрив практично не змінювався. Така закономірність накопичення мінеральних речовин в рослинах спостерігалась як при використанні аміачної селітри, так і вуглеамонійних солей. Однак вуглеамонійні солі дещо в більшій мірі сприяли збільшенню в рослинах фосфору. Очевидно це пояснюється навністю у складі ВАС діоксида вуглецю (50%), який збагачує грунтовий розчин вуглецевою кислотою і вивільняє нерозчинні форми солей фосфору, тим самим поліпшуючи фосфорне живлення рослин.

Винос основних елементів живлення з врожаєм суданської трави та витрати їх на одиницю продукції. Неудобрена суданська трава післяукісного посіву в наших дослідах виносила з грунту 85.6 - 98.9 кг/га азоту, 19.5-22.3 кг фосфору та 108.2-118.5 кг калію. При внесенні під основний обробіток грунту N60P60K45 винос азоту, фосфору та калію рослинами збільшувався і склав відповідно 150.1; 32.1 та 153.2; а при подрібненому внесенні N120P60K45: азоту - 180.4; фосфору 37.6; калію 184.2 кг/га.

Найбільший винос азоту та фосфору суданською травою спостерігали при використанні вуглеамонійних солей. При внесенні їх врозкид винос азоту був на 23.4, а фосфору на 32.3% вище ніж рослинами без добрив та відповідно на 1.6 і 13.0% варіанту з застосуванням аміачної селітри.

З підвищенням дози азоту на фоні фосфору та калію (P60K45) витрати азоту та фосфору рослинами збільшувались. При внесенні N150P60K45 під основний обробіток грунту на формування 1т сухої речовини суданська трава витратила 24.3 кг азоту та 4.7 кг фосфору, а рослини без добрив лише 19.2 та 4.4 відповідно. Споживання калію при цьому практично не змінювалось.

Аміачна селітра та вуглеамонійні солі внесені врозкид одинаково вплинули на витрати азоту рослинами, збільшуючи його кількість в порівнянні з контролем без добрив відповідно на 1.2 та 1.1 кг на 1 т сухої речовини, або 6.3 та 5.8%.

Пожнивно-кореневі залишки суданської трави в балансі поживних речовин. Основну частку післяжнивних залишків складає коренева система. Після збирання суданської трави в грунті залишається 21.6-38,9 ц/га абсолютно сухого коріння, маса якого була більшою при внесенні мінеральних добрив.

Маса стебел в удобрених рослинах зростала із підвищенням дози азоту. Хімічний склад їх був також багатшим в варіантах з використанням азотних, фосфорних та калійних добрив.

Як показують розрахунки, частка повернення поживних речовин залежить від кількості рослинних залишків, які надійшли в грунт та їх хімічного складу. Максимальний відсоток повернення їх виявився при внесенні N90P60K45 під основний обробіток грунту та N30 після I-го укосу і склав 27,9% азоту, 88% фосфору та 25,1% калію, тоді як без застосування добрив відповідно 22.3; 69.7; 17.7.

Уpожай та якiсть зеленої маси суданської тpави в залежностi вiд мiнеpальних добpив

Уpожай суданської тpави. Дані обліку врожаю суданської трави показують, що з пiдвищенням дози азоту збiльшувався і вpожай зеленої маси. Максимальним вiн був пpи подpiбненому внесеннi N150P60K45 (N90P60K45 пiд основний обpобiток гpунту та N60 пiсля пеpшого укосу) i склав за два укоси 394 ц/га, що на 169 ц/га (75 %) бiльше ніж без застосування добрив. При внесенні подрібнено N120 врожай був дещо нижчим, але різниця знаходилась в межах помилки досліду (табл. 3).

Високий вpожай зеленої маси одеpжано i пpи одноpазовому внесеннi N120 та N150 на фонi фосфоpних та калiйних добрив (P60K45) пiд основний обpобiток гpунту i несуттєво поступався подpiбненому внесенню цих доз добpив.

Всi фоpми азотних добpив, які вивчали в дослiдах, спpияли пiдвищенню вpожаю суданської тpави.

В сеpедньому за тpи pоки внесення вpозкид амiачної селiтpи (N60) пiд суданську тpаву за два укоси забезпечило одеpжання 285 ц/га зеленої маси, сечовини та вуглеамонiйної солі (N60) - 269 і 270 ц/га. Це вiдповiдно на 28 та 21% вище контpолю без добрив.

Таблиця 3 - Врожай зеленої маси післяукісної суданської трави в залежності від мінеральних добрив, (1995-1997 рр.), ц/га

	Урожайність	Приріст врожаю
ВАРІАНТИ	1995р.	1996р.	1997р.	середнє	ц/га	%
				за 3 роки
Без добрив	167	224	285	225	---	---
N60P60 під основний обробіток грунту	196	297	403	299	73	33
N60K45 -“”-	191	305	388	295	70	31
N60P60K45 -“”-	201	311	419	310	85	38
N90P60K45 -“”-	199	417	422	346	121	54
N120P60K45 -“”-	209	461	467	379	154	68
N150P60K45 -“”-	209	461	495	388	163	72
N60P60K45 -“”- + N30 після І укосу	205	415	483	368	142	64
N90P60K45 -“”- + N30 після І укосу	213	421	482	372	146	65
N90P60K45 -“”- + N60 після І укосу	212	462	509	394	169	75
HiP05	14.8	23.3	25.9

Пpи застосуваннi азотних добpив з поливною водою вони забезпечують одеpжання бiльш високого вpожаю зеленої маси, нiж пpи внесеннi їх вpозкид у ваpiантi з амiачною селiтpою на 13, сечовиною - на 15 i з вуглеамонiйними солями - на 10%. (табл. 4.).

Разом з підвищенням вpожаю зеленої маси суданської тpави в залежностi вiд мiнеpальних добpив зpостав i збip сухої маси pослин. Так, при внесенні N60P60K45 одноpазово було одеpжано 67.2 ц/га, а N150P60K45 - 77.7 ц/га, тодi як без добрив лише 44.5 ц/га сухої pечовини.

Якiсть зеленої маси. Мінеральні добрива покращують якість врожаю суданської трави. Із збільшенням дози азоту на фоні фосфору та калію підвищувався вміст в рослинах перетравного протеїну та кормових одиниць. При внесенні N90P60K45 їх кількість була на 33.9 та 16.4% вище ніж без застосування добрив.

Таблиця 4 - Вплив азотних добрив та способів їх внесення на врожай суданської трави (1995-1997 рр.), ц/га

ВАРІАНТИ	Урожайність	Приріст врожаю
	1995р.	1996р.	1997р.	середнє за 3 роки	ц/га	%
Без добрив	190	174	305	223	---	---
N60 а.а. врозкид	217	299	338	285	62	28
N60 сечовина врозкид	208	269	331	269	46	21
N60 в.а.с. врозкид	221	231	357	270	47	21
N60 а.а. з водою	218	335	412	322	99	44
N60 сечовина з водою	219	318	392	310	87	39
N60 в.а.с. з водою	224	283	388	298	75	34
N60 а.а. врозкид + N30 а.а. з водою після І укосу	220	288	483	330	107	48
N60 в.а. врозкид + N30 в.а.с. з водою після І укосу	227	282	380	296	73	33
HiP05	15.2	9.8	15.6

Аміачна селітра та вуглеамонійні солі практично одинаково вплинули на якість суданської трави, але вміст сирого протеїну, альбумінів та глобулінів був більшим при застосуванні аміачної селітри, ніж вуглеамонійних солей.

Економічний і енергетичний аналіз застосування мінеральних добрив

Посів суданської трави на фоні N120P60K45, внесених одноразово під передпосівний обробіток грунту, забезпечив в середньому за роки досліджень максимальний чистий прибуток на рівні 146.2 грн/га. При застосуванні N90P60K45 та подрібнено N120P60K45 він був практично одинаковим.

Економічна оцінка використання різних форм азотних добрив показала, що найбільш вигідною із них була аміачна селітра внесена як врозкид, так і з поливною водою. Собівартість 1 ц зеленої маси при застосуванні її врозкид склала 1.59 грн., а при внесенні з поливною водою - 1.43 грн. При використанні ж вуглеамонійної солі одержали відповідно 1.85 та 1.69 грн.

Завдяки підвищенню вpожаю вiд внесених добpив, збiльшився пpихiд енеpгії з 74.10 в контpолi до 82.82 тис. МДж пpи внесеннi N120P60K45 і в кінцевому результаті перекрив додаткові витрати сукупної енергії, зумовленої внесенням добрив.

Розpахунки енеpгетичної ефективностi виpощування суданської тpави на фонi piзних фоpм азотних добpив показали, що пpи застосуваннi добpив вpозкид пpиpiст енеpгiї був найвищим пpи внесеннi амiачної селiтpи (59,56 тис. МДж), а енеpгоємнiсть 1 ц зеленої маси по варіантах була однаковою - 0.12 тис. МДж.

Витpати енеpгiї на одиницю пpодукцiї зменшуються пpи застосуваннi добpив з поливною водою як при внесенні вуглеамонійних солей, так і аміачної селітри; найменшими вони були при використанні останньої.

ВИСНОВКИ

Аміачна селітра в більшій мірі, ніж сечовина і вуглеамонійні солі, підвищує вміст нітратів в грунті при внесенні добрива врозкид під передпосівний обробіток грунту в дозі N60. При застосуванні аміачної селітри і вуглеамонійних солей з поливною водою в підживлення суданської трави після першого укосу кількість нітратів в грунті цих варіантів була однаковою. Максимальний вміст їх в грунті був при внесенні N120P60K45 і становив в період сходів цієї культури в 0-50 см шарі грунту 33.3 мг/кг, що в 2.6 рази більше, ніж без добрив.

Фосфорні добрива (Р60) збільшують вміст рухомих фосфатів в орному шарі грунту в період сходів суданської трави в порівнянні із кількістю його в грунті без добрив на 43.6%.

Облистяність суданської трави залежить від доз азотного добрива. При внесенні N60 на фосфорно-калійному фоні (P60K45) в першому укосі в порівнянні з неудобреними рослинами вона була більшою на 37.8, N90 - на 50.7 і N150 - 53.2 відносних відсотка. Тобто збільшення дози азотного добрива із N90 до N150 практично не позначилось на цьому показникові. Аміачна селітра і вуглеамонійні солі в однаковій мірі впливали на облистяність.

Мінеральні добрива позитивно впливали на асиміляційну поверхню суданської трави. Максимального розміру вона досягла на фоні N150P60K45 і була більшою, ніж в неудобрених рослин в період кущіння в 2.8, трубкування і на початку викидання волоті в 1.6 рази, а при внесенні N90P60K45 відповідно в 2.4; 1.2 та 1.4 рази. Тобто різниця між цими варіантами була незначною.

Чиста продуктивність фотосинтезу при внесенні аміачної селітри була більшою, ніж при використанні вуглеамонійної солі в період виходу рослин в трубку на 12.1, а на початку викидання волотей - на 11.1%.

Із збільшенням дози азотного добрива з 60 до 150 кг д.р. на фоні P60K45 вміст загального азоту в рослинах підвищується в порівнянні з контролем, при внесенні N60 - на 18.5, N90 - 20.6 і N150 - на 26.1%. Аміачна селітра і вуглеамонійні солі в однаковій мірі впливали на цей показник.

Мінеральні добрива помітно впливали на винос суданською травою елементів живлення із грунту. Максимальним він був на фоні застосування
N90P60K45 (N60P60K45 під основний обробіток грунту + N30 в підживлення після першого укосу). В порівнянні з неудобреними рослинами винос азоту збільшився в 2.2, фосфору в 1.9, а калію в 1.7 рази. Практично такий же винос елементів живлення, за виключенням калію, був і при внесенні N150P60K45.

При застосуванні вуглеамонійних солей винос азоту, в порівнянні з аміачною селітрою, збільшився на 1.6%, фосфору на 13.0%, а калію, навпаки, зменшився на 4.6%.

Витрати азоту та фосфору на формування однієї тонни врожаю післяукісної суданської трави, як і загальний їх винос, були найбільшими на фоні застосування N90P60K45. В порівнянні з неудобреними рослинами витрати азоту збільшились на 22.9, фосфору - на 9.1%, а калію - зменшились на 3.3%. Суттєвої різниці по впливу форм азотних добрив на витрати елементів живлення на формування одиниці врожаю не виявлено.

При низькому вмісті в грунті азоту та рухомого фосфору і середньому обмінного калію максимальний врожай суданська трава забезпечила при внесенні N60, а при низькому вмісті азоту і середньому фосфору та калію - N120-150.

Ефективність азотних добрив залежить від способів їх застосування. При внесенні аміачної селітри з поливною водою врожай підвищувався в порівнянні із застосуванням її врозкид на 13.1, сечовини на 15.1, вуглеамонійної солі - на 10.7%.

Одноразове внесення азотних добрив під передпосівний обробіток грунту забезпечує одержання такого ж врожаю суданської трави як і при подрібненому його застосуванні.

Азотні добрива на фоні фосфорних і калійних добрив змінюють показники якості врожаю. Внесення N90 підвищує в порівнянні з контролем вміст сирого протеїну на 21.8%, кормових одиниць в 100 кг корму на 16.4%, перетравного протеїну на 33.9%, а сирого жиру зменшує на 6.8 відносних відсотка. При цьому загальна зольність і кількість клітковини практично не змінюються.

На фоні внесення аміачної селітри в урожаї суданської трави містилось більше ніж при застосуванні вуглеамонійних солей, сирого протеїну на 8.2%, альбумінів та глобулінів на 15.3%, а проламінів, мало цінної фракції білка, навпаки, менше на 33.3%.

Повне мінеральне добриво (N120P60K45) забезпечує одержання найбільшого чистого прибутку, максимальну рентабельність і мінімальну собівартість врожаю суданської трави.

В умовах зрошення внесення N120P60K45 забезпечує найбільш ефективне використання сонячної енергії: з врожаєм зеленої маси фіксується 124.27 тис.МДж, енергетичний коефіцієнт при цьому складає 3.0.

При вирощуванні суданської трави в післяукісних посівах на зелений корм в умовах зрошення півдня України на темно-каштановому середньосуглинковому грунті при низькому вмісті в ньому азоту, фосфору та середньому калію слід вносити N120P60K45 одноразово під основний обробіток грунту. Із азотних добрив краще використовувати аміачну селітру. Ефективність її підвищується при внесенні з поливною водою. При відсутності аміачної селітри можна застосовувати сечовину або вуглеамонійні солі.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ляшенко М. Ю. Урожай и качество суданской травы в зависимости от минеральных удобрений. // Таврійський науковий вісник. - Херсон. - 1997. - вип. 1. част. 4.- С. 660.

2. Ляшенко М. Ю. Вплив добрив на урожай і якість післяукісної суданської трави в умовах зрошення: Зб. наук. статей.- Херсон, 1997. - С. 119-121.

3. Філіп'єв І. Д., Ляшенко М. Ю. Вплив добрив на урожай і якість післяукісної суданської трави в умовах зрошення півдня України: Зб. наук. праць Уманської с. - г. академії. - част. 1.- Сучасні проблеми рослинництва і кормовиробництва. - Умань, 1998. - С. 150-153.

Узагальнила вплив доз азотних добрив, форм, строків та способів їх застосування на врожай суданської трави.

4. Ляшенко М.Ю., Макарчук А.М. Влияние удобрений на урожай суданской травы при поукосном ее посеве в условиях орошения юга Украины // Матеріали міжнародної наукової конференції присвяченій 100-й річниці з дня заснування Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції. - Том 1. Землеробство. - Одеса. - 1996. - С. 160.

Внесок здобувача в статті полягає в самостійному проведенні оцінки впливу добрив на урожай суданської трави.

АНОТАЦІЯ

Ляшенко М.Ю. Вплив доз, форм, строків та способів застосування азотних добрив на урожай і якість післяукісної суданської трави в умовах зрошення півдня України.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія. Національний аграрний університет, Київ, 1999.

Встановлено, що застосування азотних добрив на фоні P60K45 покращує поживний стан грунту, ріст і розвиток суданської трави, збільшує її врожай та поліпшує якість. Запропоновано одноразове внесення N120P60K45 під основний обробіток грунту. Із азотних добрив краще використовувати аміачну селітру. Ефективність її підвищується при внесенні з поливною водою. При відсутності аміачної селітри можна застосовувати сечовину або вуглеамонійні солі.

Ключові слова: суданська трава, аміачна селітра, вуглеамонійна сіль, сечовина, дози добрив, форми, строки, азот, фосфор, калій, урожай, якість.

АННОТАЦИЯ

Ляшенко М.Ю. Влияние доз, форм, сроков и способов применения азотных удобрений на урожай и качество поукосной суданской травы в условиях орошения юга Украины.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04. - агрохимия. Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

Установлено, что внесение азотных удобрений повышает уровень нитратного азота в почве. Максимальное его содержание было при внесении N120P60K45 и составило в период всходов суданской травы в 0-50 см слое почвы 33.33 мг/кг, что в 2.6 раза больше, чем в контроле без удобрений.

При внесении азотных удобрений вразброс в дозе N60, аммиачная селитра в большей мере, чем мочевина и углеаммонийные соли повышает содержание нитратов в почве.

Облиственность и площадь ассимиляционной поверхности суданской травы увеличивается с увеличением дозы азотного удобрения на фоне P60K45. Максимальных размеров она достигла в фазу выбрасывания метелки - 51.4 тыс. м2/га в варианте с внесением N150P60K45, что на 54.8% выше неудобренного контроля.

При внесении азотных удобрений под суданскую траву увеличивалось содержание азота и фосфора в растениях. При этом возрастал и вынос основных элементов питания растениями из почвы и затраты их на формирование 1 т урожая.

Аммиачная селитра и углеаммонийные соли внесенные вразброс одинаково повлияли на затраты азота, увеличивая его количество в сравнении с контролем без удобрений соответственно на 1.2 и 1.1 кг на 1 т сухого вещества или 6.3 и 5.8%.

Применение азотных удобрений способствует росту урожая зеленой массы суданской травы, улучшает его качество. При чем практически по всем показателям качества зеленая масса суданской травы была лучше при выращивании ее на фоне аммиачной селитры. Установлена целесообразность одноразового внесения N120P60K45 под основную обработку почвы - обеспечивает получение наибольшей чистой прибыли на уровне 146.2 грн/га максимальную рентабельность производства и минимальную себестоимость урожая суданской травы. Из азотных удобрений лучше использовать аммиачную селитру. Эффективность ее увеличивается при внесении с поливной водой. При отсутствии аммиачной селитры можно применять мочевину или углеаммонийные соли.

Ключевые слова: суданская трава, аммиачная селитра, углеаммонийные соли, мочевина, дозы удобрений, формы, сроки, азот, фосфор, калий, урожай, качество.

RESUME

Lyashenko M.Y. The influence of dozes, forms, dates and methods of application of nitrogen fertilizers on yield and quality of sudangrass of after cutting sow in conditions of irrigation in the South of Ukraine.

Thesis for scientific degree of candidate of Agricultural Sciences with a Specialization 06.01.04. - agrochemistry. National Agricultural University of Ukraine, Kiev, 1999.

It has been established that application of nitrogen fertilizers on P60K45 phone improves nutrition regime of soil, growth and development of sudangrass, increases its yield and improves its quality. One-time application of N120P60K45 and basic soil treatment is offered. As a nitrogen fertilizer it had better be used the ammonium nitrate. Its efficiency is increased by entering with irrigation water. When lack of ammonium nitrate, the carbamide or carbonate-ammonium jalts may be applied.

Key words: sudangrass, ammonium nitrate, ammonium carbonates solt, carbamide, dozes of fertilizers, dates, nitrogen, fosfate, potassium, yield, quality.

Размещено на Allbest.ru

...