Регіональна оцінка агрокліматичних ресурсів та їх районування на території України у зв’язку з продуктивністю винограду

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський гідрометеорологічний інститут

Ляхова Стелла Валеріївна

УДК 551.582:624.8

Регіональна оцінка агрокліматичних ресурсів та їх районування на території України у зв'язку з продуктивністю винограду

11.00.09 - метеорологія,кліматологія,агрометеорологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук

Одеса -1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському гідрометеорологічному інституті Міністерства освіти України.

Науковий керівник

доктор географічних наук ,професор Міщенко Зинаїда Антонівна,

Одеський гідрометеорологічний інститут, професор кафедри агрометеорології та агрометеорологічних прогнозів

Офіційні опоненти

доктор географічних наук,професор

ХМЕЛЕВСЬКИЙ КОСТЯНТИН КИРИЛОВИЧ,

Одеський сільськогосподарський інститут,

професор кафедри ботаніки;

кандидат географічних наук,старший науковий співробітник

АНТОНЕНКО ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ,

Український науково-дослідний гідрометеорологічний інститут (м.Київ),

завідуючий лабораторією аерокосмічних методів вимірювань

Провідна установа

Національний університет ім. Т.Г.Шевченка

Міністерства освіти України (м. Київ)

Захист відбудеться “1 “липня 1999 р. о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.090.01 при Одеському гідрометеорологічному інституті за адресою:

270016,м. Одеса,вул. Львівська,15,ОГМІ.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Одеського гідрометеорологічного інституту,м. Одеса,вул. Львівська 15, ОГМІ

Автореферат розісланий “26“ травня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лобода Н.С.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В реалізації Продовольчої програми країн СНД, у тому числі й України, важливе місце займає проблема раціонального використання всіх природних ресурсів, серед яких провідна роль належить клімату. Рішення цієї актуальної проблеми пов'язане з розробкою ефективних методів детальної оцінки агрокліматичних ресурсів, з використанням показників клімату,що характерізуються високою біологізацією та чутливі до мікроклімату. Важливе значення при цьому має й розвиток методів агрокліматичного районування в різному масштабі генералізації (країна, адміністративна область, район, окреме господарство). Ці дослідження повинні бути спрямованими не тільки на обгрунтування раціонального розміщення видів та сортів сільськогосподарських культур, але й на кількісну оцінку їх урожаїв, котрі можна отримати як в виробничих умовах,так і розрахунковим шляхом у відповідності з біокліматичним потенціалом території.

Актуальність теми полягає в необхідності детальної оцінки агрокліматичних ресурсів та їх районування на території України з урахуванням мікроклімату у зв'язку із продуктивністю винограду. Подібних наукових розробок раніше не виконувалося.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилася у рамках науково-дослідної роботи Міністерства освіти України (№ 0294U002760) “Комплексна еколого-географічна оцінка використання, охорони, відродження природних ресурсів України” , розділ “Комплексна оцінка змін агрокліматичних та водних ресурсів у зв'язку з коливаннями глобального клімату з метою оптимального використання та збереження природних ресурсів України”, 1992-1994 рр.), а також за планом НДР ДN300-З з Держкомгідрометом України ”Розробити метод оцінки та районування мезо- і мікрокліматичних ресурсів України для оптимізіції розміщення сільськогосподарських культур” (1994 - 1996 рр.)

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є регіональна оцінка агрокліматичних ресурсів та їх районування на території України з урахуванням мікроклімату складного рельєфу та з кількісною характеристикою урожаїв винограду різного рівня.

Для обгрунтування та реалізації цієї мети необхідно було вирішити такі задачі:

оцінити просторово-часову мінливість виробничих урожаїв винограду на основі аналізу динаміки та імовірностних характеристик можливих урожаїв;

розробити методи розрахунків показників радіаційно-теплових ресурсів і зробити їх агрокліматичне районування на території України з урахуванням мікроклімату схилів;

встановити взаємозв'язки між основними показниками морозонебезпечності для зимівлі винограду і виконати їх комплексне районування на території України з імовірністною оцінкою;

на основі фізико-статистичного моделювання виконати агрокліматичну оцінку урожаїв винограду різного рівня для районів промислового виноградарства.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше для території України стосовно до винограду вирішені такі задачі:

виконано кількісну оцінку просторово-часової мінливості виробничих урожаїв ягід винограду в різних регіонах;

розроблені методи розрахунків показників радіаційно-теплових ресурсів та виконане їх агрокліматичне районування з урахуванням мікроклімату схилів;

розроблені методи розрахунків показників морозонебезпечності взимку та виконане їх комплексне агрокліматичне районування з урахуванням мікроклімату;

на основі концепції максимальної продуктивності розроблена фізико-статистична модель й виконана агрокліматична оцінка урожаїв винограду різного виду і рівня.

Теоретичне та практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дозволили встановити закономірності географічного розподілу основних агрокліматичних показників у теплу та холодну пори року на території України з урахуванням мікроклімату та кількісно оцінити їх вплив на формування продуктивності винограду. Це дозволяє вирішувати задачі агрокліматичного обслуговування розвитку виробничого виногосподарства. Результати наукових розробок по детальній оцінці агрокліматичних ресурсів та їх районуванню у зв'язку з урожайністю винограду можуть бути використані плануючими організаціями для наукового обгрунтування розширення сільськогосподарських угідь під виноградні плантації в масштабі України. Розробки по мікрокліматичній мінливості сумарної радіації та ФАР (фотосинтетично активна радіація), а також показників морозонебезпечності знайдуть практичне застосування для здійснення макрорайонування винограду на сортовому рівні в конкретній місцевості з пагорбковим на низькогірським рельєфом.

Особистий внесок здобувача. Результати наукових розробок автора представлені у вигляді методів розрахунку основних агрокліматичних показників на основі встановленого взаємозв'язку між ними та комплексного районування агрокліматичних ресурсів на території України у масштабі . Для визначених макрорайонів зроблена оцінка мікрокліматичної мінливості сумарної радіації та ФАР, а також показників морозонебезпечності. На основі фізико-статистичної моделі продуктивності, адаптованої до винограду, надана агрокліматична оцінка урожаїв винограду різного виду та рівня, оцінено ступінь сприятливості клімату та ефективності його використання у виноградарстві. Підготовлені методичні рекомендації по детальному урахуванню агрокліматичних ресурсів на рівнинних та схилових землях, які можуть бути переданими заінтересованим у розвитку виробничого виноградарства України установам.

Усі результати, що надані в роботі, одержані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Оскільки тема дисертаційної роботи пов'язана з науковими дослідженнями, то ії результати щорічно докладались на розширенних засіданнях науково-технічної ради та кафедри агрометеорології та агрометеорологічних прогнозів, а також на наукових семінарах та наукових конференціях ОГМІ (1995,1996,1997,1999 рр.).

Публікації. Основні результати дослідження опубліковані у 7-ми наукових статтях, з них 4 статті - у наукових журналах,що рекомендовані ВАК України,та 3 депоновані. Дві статті написані особисто автором.

Обсяг і структура дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу,чотирьох розділів, висновків та додатка. Повний обсяг дисертації становить 185 сторінок, з них 22 рисунки, 25 таблиць, список використаних джерел з 155 найменувань та додатків на 17 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, сформульовані ії цілі та задачі, наукова новизна і практичне значення. Перелічені отримані результати й основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі досліджується просторово-часова мінливість виробничих урожаїв ягід винограду в Україні. Вихідною інформацією є статистичні ряди урожаїв винограду для 23 адміністративних районів Одеської області за період з 1958 по 1987 роки. Для кожного району розраховані карти-схеми розподілу середніх багаторічних,максимальних та мінімальних урожаїв винограду й виявлена їх географічна мінливість. Встановлено, що всі види виробничих урожаїв значно збільшуються в напрямку з півночі на південь. Наприклад, середній багаторічний урожай () змінюється у північних районах в межах , а в південних - . Коефіцієнт варіації, пов'язаний із змінами погоди (), що характерізує кліматичну складову урожайності, змінюється у зворотньому напрямку. Його значення істотно зменшується з півночі на південь від 0,55-0,72 до 0,33-0,49, що вказує на відносно сталі урожаї винограду в південних районах області. Виявлені особливості в розподілі виробничих урожаїв зберігаються в інших областях України. А саме, простежується чітка тенденція збільшення урожаїв від Закарпатської області до Кримської при збереженні істотного розкиду їх значень у середені тієї чи іншої області.

На основі аналізу трендів, що розраховані за методом найменьших квадратів та гармонійних зважувань, вперше кількісно оцінена динаміка урожайності ягід винограду під впливом культури землеробства та агрометеорологічних факторів в окремі роки в Одеській області та інших регіонах України. Виділено 4 типи динаміки тенденції урожайності. Запропоновані відповідні рівняння парабол другого або третього ступеня, за допомогою яких можна розрахувати очікуваний урожай винограду на найближчі роки в тому чи іншому районі при існуючий технології вирощування. Встановлено, що не дивлячись на підвищення чи зниження рівня культури землеробства повсюдно зберігається велика залежність урожаю винограду від кліматичних умов окремих років. Виробничі урожаї виявляються значно нижчими біологічних можливостей сортів винограду, а біологічний потенціал території використовується недостатньо.

Надана імовірністна оцінка можливих урожаїв ягід винограду стосовно до території Одеської області та України. Відповідні розрахунки зроблені за формулою Г.А. Алексєєва

, (1)

де Px - забезпеченість у відсотках;

m - порядкові номери членів статистичного ряду x1,x2,....,xn, розташованих у порядку зменшення;

n - довжина статистичного ряду,тобто число років спостережень.

Складено серію кривих сумарної імовірності та розрахівну таблицю для визначення можливих значень урожаїв винограду відносно їх середньобагаторічних величин. Це дозволило побудувати номограми забезпеченості можливих урожаїв (рис.1). Характерною особливістю є мала імовірність отримання добрих та великих урожаїв. Наприклад, при , що дорівнює 20ц/га, 8-9 разів з десяти років гарантоване отримання урожаїв не нижче 8-5 ц/га, й тільки на 10-20% забезпечене отримання урожаїв у межах 32-37ц/га. А при на 80-90% забезпечені урожаї ягід винограду не нижче 51-43ц/га і тільки 1-2 рази в 10 років можливі великі урожаї порядку 105-85ц/га.

У другому розділі надано агрокліматичне районування радіаційно-світлових та теплових ресурсів на території України з урахуванням мікроклімату схилів. З метою отримання необхідного банка даних та скорочення трудомістких робіт по картографуванню окремих радіаційно-світлових та теплових ресурсів за теплий період з температурою повітря (Tc) вище 10C пристосована методика ущільнення агрокліматичної інформації. Суть ії міститься в установленні кількісних залежностей між відомими та пошуковими показниками клімату.

Установлені залежності між сумами температур повітря за період з Tc вище 10C і сумарною радіацією за той же період , та і сумою ФАР , а також і тривалістю сонячного сяйва , і тривалістю теплого періоду (NТП). Отримані відповідні рівняння (коефіцієнти кореляції становлять 0,91-0,96).

Установлена також залежність від та від полуденноЇ висоти Сонця, що виражена через . Отримані рівняння мають такий вигляд:

Весна (2).

Літо (3).

Осінь (4).

Коефіціенти кореляції становлять 0,90-0,98.

За даними 155 станцій для території України складено комплексну агрокліматичну карту розподілу сум сумарної сонячної радіації і сум ФАР за теплий період з температурою повітря вище 10C (рис.2). За основу прийнято метод утворення фонових кліматичних та агрокліматичних карт, розроблений З.А. Міщенко. Для кожного макрорайону, що виділений на карті, по відповідним рівнянням зв'язку розраховані значення (табл.1).

На агрокліматичній карті виділено 7 макрорайонів, що суттєво відрізняються по та NТП. Для всіх показників характерний значний діапазон різниць в зональному розрізі. А саме - суми сумарної радіації та суми ФАР змінюються на території країни на 1000 та 500МДж/м 2 відповідно, а тривалість сонячного сяйва за теплий період - на 550 годин. Діапазон різниць для та NТП також великий і складає відповідно 1150С та 40 днів. Розраховані біоекологічні показники потреби семи груп сортів винограду в теплі та ФАР. Розроблені рекомендації по раціональному розміщенню цих груп в різних регіонах України.

За допомогою розрахованих перехідних коефіцієнтів для кожного з семи макрорайонів надана кількісна оцінка мікрокліматичної мінливості та на північних,південних,західних й східних схилах (ПН,ПД,З,С),а також для проміжних експозицій схилів (ПНЗ,ПНС,ПДЗ,ПДС) крутизною 5,10,15,20. Наприклад, на півночі в макрорайоні 1 південні схили крутизною 10,20 отримують за теплий період з температурою повітря вище 10C додачу в сумах сумарної радіації та ФАР, що дорівнює 135-80 та
68-40МДж/м2, а на північних схилах тієї ж крутизни має місце недобір сонячного тепла
-200,-380 та -100,-190МДж/м2. На південному березі Криму (7-мий мікрорайон) південні схили крутизною 10,20 отримують додачу у та ,що становить 185-400 та
92-225МДж/м2. На північних схилах тієї ж крутизни недобір тепла порівняно з горизонтальною поверхнею зростає до -400,-900 та -200,-450МДж/м2.

Таблиця 1

Агрокліматична оцінка радіаційно- світлових та теплових ресурсів України за період з температурою повітря вище 10C

№ п/п	Макрорайон					NТП,дні
1	Крайній північний холодний	<2700	<1350	<1200	<2500	<157
2	Північний відносно холодний	2700 -2900	1350 - 1450	1200 - 1320	2500 - 2750	157-163
3	Центральний прохолодний	2900 - 3100	1450 - 1550	1322 - 1416	2750 -2950	163-172
4	Центральний теплий	3100 -3300	1550 - 1650	1416 - 1534	2950 - 3200	172-180
5	Південний теплий	3300 - 3500	1650 - 1750	1534 - 1628	3200 - 3400	180-188
6	Південний дуже теплий	3500 - 3700	1750 - 1850	1628 - 1745	3400 - 3650	188-196
7	Південний жаркий	>3700	>1850	>1745	>3650	>196

Третій розділ присвячений агрокліматичній оцінці умов морозонебезпечності для зимівлі винограду в Україні. Розглядаються існуючі методи розрахунків показників морозонебезпечності взимку та їх біокліматична роль. З метою ущільнення агрокліматичної інформації шляхом графування, встановлені залежності проміж головним показником морозонебезпечності - середнім з абсолютних річних мінімумів температури повітря - і температурою найхолоднішого місяця (ТХ); та тривалістю холодного періоду з температурою повітря нижче 0C(NХП), та сумою мінусових температур повітря нижче 0C(). Розраховані відповідні рівняння прямолінійної регресії виду

(5)

(6)

(7)

Коєфіцієнти кореляції дорівнюють 0,83-0,96.

За даними 240 станцій складена агрокліматична карта розподілу на території України (рис.3). А в подальшому для кожного макрорайону, що виділений на карті, визначені величини ТХ, NХП та за формулами 5-7. До комплексної карти додається кількісна легенда у вигляді табл.2., з аналізу якої витікає, що суворість клімату взимку зростає у напрямку з заходу на схід та з півдня країни на північ та північний схід. Надана кількісна оцінка мезо і мікрокліматичної мінливості та ТХ у складному рельєфі в залежності від базисів ерозії () та ухилів місцевості. Діапазон різниць в та ТХ між випнутими та увігнутими формами рельєфу дорівнює 6-11С.

Для визначення ступеня ризику при вирощуванні винограду, а також плодових культур необхідна імовірністна характеристика зазначених вище показників морозонебезпечності. Ось чому зроблені розрахунки можливих різної імовірності відносно до середніх багаторічних значень для дев'яти регіонів України. Складені номограми забезпеченості можливих значень середнього з абсолютних річних мінімумів температури повітря, які є доповненням до агрокліматичної карти морозонебезпечності. Наприклад, на північному сході у першому макрорайоні при , що дорівнює -28С забезпеченість морозів міцністю до -35,-33С становить 10-20%, тобто 1-2 рази в 10 років. На Південному березі Криму, у восьмому макрорайоні, при порядку -16,-14С можливе зниження мінімальних температур повітря до -21,-19С та -19,-17С. Базуючись на урахуванні морозостійкості п'яти груп сортів винограду та значеннях можливих з 10-20% -ною забезпеченістю розроблені практичні рекомендації по оптимізації розміщення неукривних та укривних виноградників у різних регіонах України.

Таблиця 2

Агрокліматична оцінка умов морозонебезпечності взимку на території України

№ п/п	Макрорайон, тип зими			ТХ,С	NТП,дні
1	Помірно сувора	-28	-34	-25	135	-650
2	Дуже холодна	-28,-26	-34,-32	-25,-23	135-120	-650,-530
3	Помірно холодна	-26,-24	-32,-30	-23,-21	120-110	-530,-440
4	Помірно холодна	-24,-22	-30,-28	-21,-19	110-95	-440,-350
5	Помірно м'яка	-22,-20	-28,-26	-19,-17	95-80	-350,-265
6	М'яка	-20,-18	-26,-24	-17,-15,5	80-65	-265,-175
7	Дуже м'яка	-18,-16	-24,-22	-15,5,-13,5	65-55	-175,-85
8	Тепла	-16,-14	-22,-20	-13,5,-11,6	55-35	-85,-20

У четвертому розділі представлено регіональну агрокліматичну оцінку продуктивності винограду в Україні. Оцінка урожаїв різного виду та рівня зроблена за методом еталонних урожаїв на основі фізико-статистичної моделі Х.Г. Тоомінга. Модель “клімат- урожай” адаптована до виноградної рослини з введенням ряду методичних прийомів та модифікаційних формул. Розрахунок потенційно можливих та дійсно можливих урожаїв винограду проведений з прив'язкою до агрокліматичної карти радіаційно-теплових ресурсів України та з урахуванням географічної мінливості показника вологозабезпечення у вигляді відносного випаровування - ЕФ/Е0(табл.3).

Потенційний урожай сухої біомаси кущів винограду забезпечується надходженням енергії ФАР за період активної вегетації та розраховується при різних (%) за формулою

(8)

де УПТ - потенційний урожай сухої біомаси ,кг/м2;

- коефіцієнт корисної дії використання виноградниками;

q - питома теплота горіння , МДж/м2;

сума ФАР рослини від дати набухання бруньок до дозрівання винограду, МДж/м2.

Потенційно можливий урожай сухої біомаси китиць винограду (УПВ) розраховується за формулою

, (9)

де КХОЗ - коефіцієнт,що визначає господарчо цінну частину урожаю.

Потенційно можливий урожай сухих китиць винограду (УПС) розраховується за формулою

, (10)

де ВС- вміст сухої речовини у гомогенаті ягід винограду (%).

Встановлено, що УПВ та УПС істотно збільшуються у напрямку з півночі на південь від 3-го до 7-го макрорайонів відповідно до збільшення сум ФАР

Таблиця 3

Дійсно можливі урожаї сухої біомаси винограду (УДВ) та сирих ягід (УДС) по окремих макрорайонах України

Макро- район	Станція	УДВ при	ЕФ/Е0	УДС при
		0,5	1,0	2,0	3,0		0,5	1,0	2,0	3,0
4	Любашівка	2,2	4,4	9,0	13,5	0,55	3,6	7,2	14,4	21,6
	Вознесенськ	2,0	4,0	8,0	12,0	0,47	3,2	6,3	12,6	18,9
	Запоріжжя	2,1	4,2	8,4	12,6	0,50	3,3	6,5	13,0	19,5
5	Берегово	2,7	5,5	11,0	15,5	0,65	4,4	8,7	17,4	26,1
	Роздільна	2,0	3,9	6,8	10,7	0,46	2,7	6,3	12,6	18,9
	Миколаїв	1,8	3,6	7,2	10,8	0,42	2,9	5,8	11,6	17,4
	Асканія - Нова	1,7	3,4	6,8	10,2	0,39	2,7	5,4	10,8	16,2
6	Одеса	2,0	3,9	7,8	11,7	0,44	3,1	6,2	12,4	18,6
	Ізмаїл	2,0	3,9	7,8	11,7	0,43	3,2	6,3	12,4	18,9
	Владиславівка	1,8	3,6	7,2	10,8	0,40	2,8	5,7	11,4	17,1
	Стрелкове	2,0	3,9	7,8	11,7	0,43	3,1	6,2	12,4	18,6
	Керч	1,9	3,8	7,6	11,4	0,42	3,0	60	12,0	18,0
7	Євпаторія	1,7	3,3	6,6	9,9	0,36	2,7	5,3	10,6	15,9
	Севастополь	1,8	3,7	7,4	11,1	0,40	3,0	6,0	12,0	18,0
	Ялта	1,7	3,4	6,8	10,2	0,39	2,9	5,8	11,6	17,4
	Алушта	1,8	3,6	7,2	10,8	0,39	2,8	5,7	11,4	17,4

Дійсно можливий урожай сухої біомаси кущів (УДВ) в існуючих грунтово-кліматичних умовах розраховується за формулою

(11)

де ЕФ - фактичне водоспоживання винограду (сумарне випаровування);

Е0- оптимальне водоспоживання (випарність).

Дійсно можливий урожай сирих китиць винограду (УДС) розраховується за формулою

, (12)

де КХОЗ приймається рівним 0,4, а ВС дорівнює 25%.

Дійсно можливі урожаї (УДВ и УДС) зменшуються із півночі на південь (табл.3), услід за географічною мінливістю показника вологозабезпеченості винограду у вигляді ЕФ/Е0. Зроблено мікрокліматичну оцінку потенційно можливих урожаїв винограду на північних схилах для ряду макрорайонів. Встановлено, що діапазон різниць в потенційно можливих урожаях сирих китиць під впливом мікроклімату схилів зростає у напрямку з півночі на південь у відповідності із збільшенням крутизни схилів.

Оцінена ступінь сприятливості клімату та ефективності його використання для вирощування винограду у різних регіонах України. З'ясовано, що мається величезний резерв для отримання більш високих урожаїв ягід винограду відповідно до агрокліматичних ресурсів ряду макрорайонів України в ареалі виробничого виноградарства.

Висновки

виноград урожай тепловий землеробство

Виявлені географічні особливості формування урожаїв ягід винограду,що вирощений у виробничих умовах на території України. Встановлено, що повсюдно їх рівень значно нижче біологічних можливостей сортів і не відповідає біокліматичному потенціалу території.

На основі аналізу трендів урожайності надано кількісну оцінку динаміки виробничих урожаїв винограду під впливом культури землеробства та агрометеорологічних факторів. Зроблено імовірністну оцінку можливих урожаїв ягід винограду відносно середніх багаторічних значень з побудовою номограм забезпеченості урожайності.

Розроблені методи розрахунків показників радійно-світлових і теплових ресурсів за теплий період з температурою повітря вище 10С. На основі методики ущільнення кліматичної інформації зроблено агрокліматичне районування радіаційно-теплових ресурсів території України з виділенням семи макрорайонів,що значно відрізняються по та NТП.

Визначені перехідні коефіцієнти за теплий період для розрахунку сумарної радіації та ФАР на схилових землях. Надана кількісна оцінка мікрокліматичної мінливості та на схилах з різною експозицією та крутизною 5,10,15,20С для семи макрорайонів.

Розроблено методи розрахунків показників морозонебезпечності для оцінки умов зимівлі винограду та плодових культур. Зроблено комплексне районування умов морозонебезпечності по величинах та NХП на території України з ймовірністною оцінкою. Виконано кількісну оцінку мезо й мікрокліматичної мінливості та ТХ для пагорбкуватого та гірського рельєфу.

На основі концепції максимальної продуктивності та фізико-математичного моделювання зроблено агрокліматичну оцінку потенційно можливих та дійсно можливих урожаїв винограду різного виду (суха біомаса кущів, суха біомаса китиць, сирі китиці) при різних значеннях ККД (коєфіцієнту корисної діі) використання ФАР виноградниками (0,5%;1;2;3%) з прив'язкою до 3-7 макрорайонів, що виділені на карті радіаційно-теплових ресурсів. Розглянута мікрокліматична мінливість УПТ , УПС на північних та південних схилах.

Розроблені рекомендації по оптимізації розміщення груп сортів винограду,що відрізняються по їх потребі в теплі й по морозостійкості в ареалі виробничого виноградарства. Оцінено ступінь сприятливості клімату та ефективності його використання для вирощування винограду у різних регіонах України з метою отримання високих й стабільних урожаїв.

Список опублікованих наукових праць,у яких відображені основні положення дисертації

Ляхова С.В.,МищенкоЗ.А. Пространственно-временная изменчивость урожаев в Причерноморье Украины// Межвед. сб. Метеорология, климатология и гидрология.- Одесса. -1996. - вып.33 - С. 24-32.

Ляхова С.В. Оценка микроклиматической изменчивости суммарной радиации и ФАР на склонах в Украине// Межвед. сб. Метеорология, климатология и гидрология.- Одесса. -1998. - вып.35 - С. 209-222.

Ляхова С.В.,МищенкоЗ.А. Агроклиматическая оценка условий морозоопасности для перезимовки винограда на территории Украины// Межвед. сб. Метеорология,климатология и гидрология.- Одесса. -1999. - вып.36 - С.119 -134.

Ляхова С.В.,МищенкоЗ.А. Региональная оценка агроклиматических ресурсов на территории Украины и урожай винограда// Межвед. сб. Метеорология,климатология и гидрология.- Одесса. -1999. - вып.36 - С.100 -118.

Ляхова С.В.,МищенкоЗ.А.,Ляшенко Г.В. Взаимосвязь агроклиматических показателей радиационно-световых ресурсов в Украине// Киев,1994.-11с. -Рус. -Деп. В ГНТБ Украины 07.06.94г.№1110-Ук-94//Аннот. в ВИНИТИ РАН,№10,1994. -С.30.

Ляхова С.В.,МищенкоЗ.А.,Ярмольская Е.Е. О взаимосвязи показателей ресурсов влаги в Украине// Киев,1995.-15с. -Рус. -Деп. в ГНТБ Украины 28.08.95г.№1990-Ук-95//Аннот. в ВИНИТИ РАН,№12,1995. -С.52.

Ляхова С.В. Динамика урожайности винограда в различных районах Одесской области// Деп. в ГНТБ України 12.09.96г. №155 //Анот. в в ВИНИТИ РАН,№3 (303).- С.82.

АНОТАЦІЇ

Ляхова С.В. Регіональна оцінка агрокліматичних ресурсів та їх районування на території України у зв'язку з продуктивністю винограду. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук за спеціальністю 11.00.09 - метеорологія, кліматологія, агрометеорологія. - Одеський гідрометеорологічний інститут,Одеса,1999.

Дисертацію присвячено дослідженню агрокліматичних ресурсів та їх районуванню на территорії України у зв'язку з продуктивністю винограду. Вперше кількісно оцінено просторово-часову мінливість виробничих урожаїв ягід винограду в межах Одеської області та інших регіонів. Запропоновано методи розрахунків показників радіаційно-світлових та теплових ресурсів і зроблене їх агрокліматичне районування на території України з урахуванням мікроклімату схилів. Запропоновані методи розрахунків показників морозонебезпечності взимку та зроблене їх комплексне агрокліматичне районування на території України з імовірністною оцінкою й урахуванням мікроклімату складного рельєфу. Розглянута та адаптована до винограду фізико-статистична модель продуктивності, на ії основі зроблено регіональну агрокліматичну оцінку урожаїв цієї культури різного виду й рівня в ареалі виробничого виноградарства. Головні результати можуть бути використані для оптимізації розміщення існуючих та нових виноградників на території України.

Ключові слова: сонячна радіація, морозонебезпечність, районування, фізико-статистична модель, продуктивність, мікроклімат.

Ляхова С.В. Региональная оценка агроклиматиеских ресурсов и их районирование на территории Украины в связи с продуктивностью винограда. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата географических наук по специальности 11.00.09 - метеорология, климатология, агрометеорология. - Одесский гидрометеорологический институт, Одесса, 1999.

Диссертация посвящена исследованию агроклиматических ресурсов и их районированию на территории Украины в связи с продуктивностью винограда. Впервые количественно оценена пространственно-временная изменчивость производственных урожаев ягод винограда в пределах Одесской области и в других регионах. На основе анализа трендов рассмотрена динамика урожайности под влиянием культуры земледелия и агрометеорологических факторов. Дана вероятностная оценка возможных урожаев винограда с анализом построенных номограмм обеспеченности урожайности.

Предложены методы расчетов показателей радиационно- световых и тепловых ресурсов (та NТП) с соответствующими формулами. На основе методики уплотнения агроклиматической информации представлено комплексное районирование радиационно-световых и тепловых ресурсов за теплый период с температурой воздуха выше 10С для территории всей Украины с выделением семи макрорайонов. Для каждого из них дана количественная оценка микроклиматической изменчивости сумм суммарной радиации и сумм ФАР на склонах разной экспозиции (С,Ю,З,В,СЗ,СВ,ЮЗ,ЮВ) крутизной 5,10,15,20С.

Установлена взаимосвязь между основными показателями морозоопасности зимой и предложены формулы для расчета температуры самого холодного периода (ТХ), продолжительности холодного периода с температурой воздуха ниже 0С (NХП) и сумм отрицательных температур воздуха ниже 0С () со средним из абсолютных годовых минимумов температуры воздуха (). Дана агроклиматическая оценка условий мороопасности для перезимовки винограда в виде комплексного районирования показателей морозоопасности на территории Украины с выделеним восьми макрорайонов. Для каждого из них оценено влияние микроклимата сложного рельефа. Дана вероятностная оценка условий морозоопасности с анализом номограмм обеспеченности урожайности.

Рассмотрена физико-статистическая модель продуктивности, адаптированная к винограду. На её основе выполнена региональная агроклиматическая оценка урожаев этой культуры разного вида и уровня с привязкой к ряду макрорайонов на карте радиационно-тепловых ресурсов. Рассмотрены потенциально возможные урожаи сухой биомассы кустов и сырых гроздей винограда (УПТ , УПС) и действительно возможные урожаи (УДВ , УДС) с учетом лимитирующего фактора в виде относительного испарения при заданных значениях КПД использования ФАР виноградниками (0,5%;1;2;3%). Дана количественная оценка вариабельности потенциально возможных урожаев винограда под влиянием микроклимата склонов. Оценена степень благоприятности климата и эффективности его использования в виноградарстве Украины.

Ключевые слова: солнечная радиация, морозоопасность, районирование, физико-статистическая модель, продуктивность, микроклимат.

Lyakhova S.V. Regional estimation of agroclimatic resources and their zoning in Ukraine in connection with the vine productivity - Manuscript.

Thesis for the candidate degree of geographical science by speciality 11.00.09 - meteorolology, climatology, agrometeorology.- Odesa Hydrometerological institute, Odessa, 1999.

The dissertation deals with the investigation of agroclimatic resources and their zoning in the Ukrainian territory in connection with the vine productivity. For the first time spatio-temporal variability of grapes yield productivity in Odessa region and some others in estimated quantitativaly. Calculation methods of radiation, light and heat resources indices are given and their agroclimatic zoning in the Ukrainian territory considering the microclimate of slopes is made. Calculation methods of frost dangerous indices are suggested and their complex agroclimatic zoning in Ukraine with the probable estimation considering microclimate of complicated relief is made.

Physical and statistical model of productivity adopted to vine is examined here and on its base the regional agroclimatic estimation of this culture yields of various kinds and level in industrial vine-growing area is given. The main results of this work may be used for optimization of existing and new arrangements of vine yards in Ukraine.

Key words: solar radiation, frost- danger, probability, zoning, physical and statistical model, productivity, microclimate.

Размещено на Allbest.ru

...