Антиоксидантний статус організму курчат яєчних ліній у ранньому віці і фактори його регуляції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА І БІОЛОГІЇ ТВАРИН

УДК 57.05: 577.121: 591.3: 636.082.474

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

АНТИОКСИДАНТНИЙ СТАТУС ОРГАНІЗМУ КУРЧАТ ЯЄЧНИХ ЛІНІЙ У РАННЬОМУ ВІЦІ І ФАКТОРИ ЙОГО РЕГУЛЯЦІЇ

ЯРЕМКО Роман Миколайович

03.00.04. - біохімія

ЛЬВІВ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин УААН.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор,

член-кореспондент УААН,

заслужений діяч науки і техніки України

СНІТИНСЬКИЙ Володимир Васильович,

Львівський аграрний університет, ректор.

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор СОЛОГУБ Леонід Ілліч, Інститут землеробства і біології тварин, завідувач лабораторією обміну речовин;

кандидат біологічних наук, доцент ГАЛЯС Віктор Людвикович, Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, завідувач кафедрою біохімії і біотехнології.

Провідна установа

Харківський зооветеринарний інститут, Міністерство агропромислового комплексу України, кафедра біохімії, м. Харків.

Захист відбудеться " 25 " березня 1999 р. о “ 13-00 ” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.368.01., Інститут землеробства і біології тварин УААН (290034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства і біології тварин УААН (290034, м. Львів, вул. В. Стуса, 38).

Автореферат розісланий " 25 ” лютого 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук Чаркін В.А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми

Проблема підвищення збереження курчат у ранньому віці і забезпечення високої інтенсивності їх росту на всіх стадіях вирощування є однією з найбільш актуальних проблем сучасного птахівництва. Низька резистентність курчат у ранньому віці обумовлена їх біологічними особливостями, високою концентрацією поголів'я, негативним впливом промислових технологій і недостатньо збалансованою годівлею. Внаслідок впливу вказаних факторів в організмі птиці порушується обмін речовин і знижується активність системи антиоксидантного захисту, що приводить до посилення перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) [Бурлакова и др., 1985; Bochev, 1989; Задубский, 1990]. Згідно сучасних уявлень, інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів в організмі птиці є важливою ланкою в патогенезі всіх патологій [Владимиров и др., 1972; Bochev, 1989; Dargel, 1992]. Основним шляхом попередження вільнорадикальних патологій у курчат є забезпечення високої активності системи антиоксидантного захисту в їх організмі [Калитка, 1994]. Особливо посилюються вільнорадикальні процеси в організмі курчат в "критичні" періоди онтогенезу, що обумовлено підвищеною потребою їх в основних елементах живлення, особливо в вітамінах і мікроелементах, які посилюють антиоксидантний захист. Центральне положення в забезпеченні високої активності антиоксидантної системи в організмі курчат займає вітамін Е, який є найбільш ефективним природним антиоксидантом [Журавлёв, 1975; Спиричев и др., 1989], а також мікроелемент селен, який входить в активний центр глутатіонпероксидази - одного з найбільш активних антиоксидантних ферментів [Flohe, 1989; Baez et al., 1994; Cuesta et al., 1995]. Цим пояснюється підвищена увага в останні роки до вивчення вікових особливостей перекисного окиснення ліпідів і стану антиоксидантної системи в організмі птиці в ранньому віці, впливу вітаміну Е і селену на вказані процеси [Калитка, 1994; Снітинський і ін., 1994]. Проте ряд аспектів цього питання лишаються не з'ясованими, або з'ясовані недостатньо. Це стосується, зокрема, даних про вікову динаміку перекисного окиснення ліпідів в організмі курчат яєчних ліній, про вплив нових, водорозчинних форм вітаміну Е і сполук селену, на вказану динаміку, їх впливу на неферментативну і ферментативну частини антиоксидантного захисту.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота, виконувалась згідно плану науково-дослідних робіт Інституту фізіології і біохімії тварин УААН на 1990-1995 роки по темі 01.08.: “Розробити ефективні способи отримання нових форм вітамінів, білково-вітамінних препаратів на основі сучасних біотехнологій та вивчити фізіолого-біохімічні основи їх використання”

Мета і задачі дослідження

Метою дисертаційної роботи було розробити науково-практичні основи підвищення антиоксидантного статусу організму курчат яєчних ліній у ранньому віці, забезпечення високої їх життєздатності, інтенсивності росту і розвитку.

У задачі дослідження входило:

- з'ясувати вікову динаміку інтенсивності перекисних процесів, активності антиоксидантної системи захисту організму курчат і інтенсивності їх росту в період з 30- до 60-добового віку;

- вивчити особливості впливу вітаміну Е і селену на вікову динаміку інтенсивності перекисних процесів і активності антиоксидантної системи захисту організму курчат в період з 30- до 60-добового віку з метою підвищення інтенсивності їх росту;

- розробити спосіб підвищення активності антиоксидантної системи захисту організму курчат, з метою зниження інтенсивності перекисних процесів в їх організмі у період з 30- до 60-добового віку і підвищення інтенсивності їх росту.

Наукова новизна одержаних результатів

Вперше проведено дослідження динаміки вмісту продуктів ПОЛ і жиророзчинних вітамінів в плазмі крові і печінці, а також активності антиоксидантних ферментів в еритроцитах і печінці курчат яєчних ліній в період з 30- до 60-добового віку.

Встановлено, що на фоні поступового збільшення вмісту продуктів ПОЛ в плазмі крові і печінці курчат в період з 30- до 60-добового віку виявлено його різке зростання з 38- до 45-добового віку і зниження в наступний період, що дозволяє віднести цей віковий період до критичних періодів онтогенезу курчат яєчних ліній. Збільшення у раціоні курчат окремо вітаміну Е і селену відповідно на 10 мг/кг і 0.16 мг/кг комбікорму приводить до зменшення, а одночасне додавання вказаних вітаміну і мікроелементу - попереджує підвищення вмісту продуктів ПОЛ в плазмі крові і печінці в період з 38- до 45-добового віку. Підвищення у раціоні курчат вітаміну Е приводить до збільшення його вмісту і також вмісту вітаміну А в печінці, підвищення селену - до підвищення активності глутатіонпероксидази в печінці і еритроцитах. Виявлено стимулюючий вплив вказаного вітаміну і мікроелементу, особливо при їх одночасному збільшенні у раціоні курчат, на їх ріст.

Практичне значення одержаних результатів

Одержані результати розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про вікові особливості вільнорадикальних процесів і їх знешкодження в організмі курчат яєчних ліній.

На основі одержаних результатів рекомендується використовувати водорозчинні препарати вітаміну Е (аквавіт-Е) і сполуки селену (селеніт натрію) в годівлі курчат яєчних ліній в період з 30- до 60-добового віку.

Особистий внесок здобувача

Здобувач особисто підготував обґрунтування теми дисертації, розробив методичні підходи до вирішення поставлених завдань, освоїв необхідні біохімічні методи досліджень, виконав експериментальну частину роботи (проведення дослідів, аналіз і підготовка до друку одержаних результатів), написав дисертацію.

Апробація результатів дисертації

Матеріали дисертації доповідались на звітних сесіях Інституту фізіології і біохімії тварин (1993-1995 р.), на Всеукраїнській конференції з фізіології і біохімії тварин (Львів, 1994 р.), на науково-практичній конференції “Неінфекційна патологія тварин” (Біла Церква, 1995 р.), на конференції молодих вчених Інституту землеробства і біології тварин (Львів, 1996 р.), на міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини" (Харків, 1997 р.), на VII Українському біохімічному з?їзді (Київ, 1997 р.), на міжлабораторному засіданні Інституту землеробства і біології тварин (1998 р.).

Публікації

Результати дисертаційної роботи опубліковано в 3 статтях, 4 матеріалах і тезах доповідей конференцій і VII біохімічного з?їзду.

Структура і обсяг роботи

Дисертація викладена на 134 сторінках машинописного тексту, містить 28 таблиць і один рисунок, складається із змісту, переліку умовних позначень, символів і термінів, вступу, чотирьох розділів (огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів власних досліджень, обговорення результатів досліджень), висновків, списку використаних джерел, який містить 291 джерело, в тому числі 189 іноземних.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

В дисертації представлені результати двох дослідів, проведених на 3600 курчатах яйценосних ліній кросу “Білорусь-9” в умовах птахофабрики акціонерного товариства “Давидів” Львівського птахотресту. В обох дослідах курчатам усіх груп згодовували стандартний комбікорм ПК-3-4 (ГОСТ 18221-72), який містив вітаміну Е - 10 мг/кг, вітаміну А - 10 тис. МО/кг, каротину - 4 мг/кг, селену - 0,01мг/кг.

У першому досліді курчата були розділені на 2 групи по 1400 голів у кожній. Перша група курчат, яка одержувала вказаний комбікорм, була контрольною. При цьому дослідній групі курчат з 30- до 55-добового віку випоювали 2 % водний розчин Е вітамінного препарату аквавіт-Е.

Другий дослід проведений на 4-х групах курчат, по 200 голів у кожній, яким згодовували вказаний комбікорм. З 30- до 60-добового віку курчатам першої дослідної групи випоювали 0,02% водний розчин селеніту натрію, що забезпечувало щоденне споживання 0,16 мг селену з розрахунку на кілограм комбікорму, курчатам другої дослідної групи - 2% розчин аквавіту-Е, в кількості 10 мг ?-токоферилацетату на кг комбікорму, курчатам третьої дослідної групи - розчини обидвох препаратів разом у вказаній кількості. Курчата контрольної групи вказаний вітамін і мікроелемент не одержували. Щотижня по 60 курчат з кожної групи зважували.

Забій курчат у першому досліді проводили у 55-, а у другому - у 30-, 34-, 38-, 45- і 60-добовому віці. Для біохімічних досліджень використовували одержані від них зразки крові і печінки.

Стан ферментативної антиоксидантної системи в організмі курчат оцінювали за активністю глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах і тканині печінки, за активністю супероксиддисмутази в еритроцитах. За вмістом вітамінів А, Е і каротину в плазмі крові і печінці оцінювали стан неферментативної антиоксидантної системи в організмі курчат. Інтенсивність перекисного окиснення ліпідів в організмі курчат оцінювали за швидкістю переокиснення ліпідів плазми крові і печінки в інкубаційному середовищі з залізом і за вмістом в них продуктів перекисного окиснення ліпідів - диєнових кон'югатів і гідропероксидів.

Визначення рівня вітамінів А і Е в плазмі крові і печінці проводили методом високоефективної рідинної хроматографії на апараті "Міліхром-4", описаним Скуріхіним і сп. (1989, 1991), вміст каротину в печінці визначали за методом Маслієвої (1975).

Вміст гідропероксидів в плазмі крові і печінці визначали за методом Мірончика (1984), вміст диєнових кон'югатів - за методом Стальної (1977). Швидкість перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові і гомогенаті печінки визначали за методом, описаним Мартинюком і сп. (1991).

Активність глутатіонпероксидази в гомогенаті печінки і еритроцитах визначали за методом Пінто і Бартлі (1976), активність каталази - за методом, описаним Королюком і сп. (1988), активність супероксиддисмутази - за методом Фрайда, в модифікації Чеварі і сп. (1991). Одержані цифрові дані опрацьовували статистично (Кокунін, 1975).

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

курча антиоксидантний ріст селен

Вікові зміни пероксидації ліпідів і антиоксидантного статусу в організмі курчат. Відомо, що курчата яєчного напрямку продуктивності характеризуються інтенсивним ростом у період з 5- до 8-тижневого віку (Зарытовский, 1984; Караващенко, 1986). Проведені нами дослідження динаміки росту курчат показали (рис. 1), що найбільші середньодобові прирости у них виявляються в період з 39- до 45-добового віку. В наступний період вони поступово знижуються. В біохімічних процесах, що лежать в основі життєдіяльності курчат у ранньому віці, важливу роль відіграють вільно-радикальні процеси (Niva, 1984; Robberecht, 1995). Проведені нами дослідження (табл. 1) показали, що найбільш інтенсивно процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) в організмі курчат протікають у період найбільш інтенсивного росту. Зокрема, вміст диєнових кон'югатів у плазмі крові курчат за період з 30- до 38-добового віку істотно не змінюється (Р>0.5), в 45-добовому віці він значно зростає (P<0,05), а в 60-добовому віці знижується (Р<0,05). Аналогічна вікова динаміка змін вмісту диєнових кон'югатів виявлена також в печінці досліджуваних курчат.

Вікова динаміка змін вмісту гідропероксидів, які є вторинними продуктами перекисного окиснення ліпідів, в плазмі крові курчат аналогічна до динаміки змін вмісту диєнових кон'югатів. А саме, вміст гідропероксидів у плазмі крові курчат у 45-добовому віці значно більший, ніж у 30-, 38- і 60-добовому віці (Р<0,05-0,001). Підвищення вмісту гідропероксидів в печінці курчат у 45-добовому віці виражене меншою мірою, ніж у плазмі крові, проте вікова динаміка його змін в обох випадках однакова.

Швидкість переокиснення ліпідів у плазмі крові курчат, яку визначали за кількістю утвореного малонового диальдегіду в інкубаційній системі з залізом, протягом досліджуваного періоду, змінювалась аналогічно до змін вмісту в плазмі крові первинних і вторинних продуктів перекисного окиснення ліпідів. Зокрема, найбільше утворення малонового диальдегіду в плазмі крові курчат відмічено в 45-добовому віці (Р<0,001), тобто в період, коли у ній виявлено найбільший вміст диєнових кон'югатів і гідропероксидів. Утворення малонового диальдегіду в плазмі крові курчат у 60-добовому віці порівняно до 45-добового суттєво зменшилось (P<0.05), проте воно було статистично достовірно більшим (Р<0.01), ніж у 30-добовому віці.

Вікова динаміка змін швидкості переокиснення ліпідів у печінці курчат була аналогічною до її змін в плазмі крові: в 45-добовому віці вона була значно вища, ніж у 30-, 34-, 38- і 60-добовому віці (Р<0,05-0,001).

Зміни інтенсивності перекисних процесів в організмі курчат у період з 30-добового до 60-добового віку супроводжуються істотними змінами активності ферментів антиоксидантної системи (див. табл. 1). Зокрема, активність СОД в еритроцитах курчат у період з 30- до 38-добового віку суттєво не змінюється (Р>0,5), в 45-добовому віці підвищується у 1,5 рази (Р<0,001), а в 60-добовому віці знижується (Р<0,001). З одержаних нами даних випливає, що високий рівень продуктів ПОЛ в плазмі крові і печінці курчат в 45-добовому віці виявляється на фоні високої активності супероксиддисмутази в еритроцитах.

Активність каталази в еритроцитах курчат протягом досліджуваного періоду істотно не змінювалась. Активність цього ферменту в печінці досліджуваних курчат в 60-добовому віці значно вища, ніж в 30-45-добовому (Р<0,05).

Активність глутатіонпероксидази в еритроцитах і печінці курчат, статистично достовірно підвищується у період з 45- до 60-добового віку (Р<0,05).

Динаміка вмісту вітамінів А, Е і каротиноїдів у плазмі крові і печінці курчат у період з 30- до 60-добового віку змінюється відносно мало. Зокрема, зміни вмісту каротиноїдів і токоферолу в плазмі крові і печінці курчат у вказаний період статистично недостовірні (Р>0,5). Проте вміст ретинолу в плазмі крові курчат в 45-добовому віці нижчий, ніж на інших стадіях дослідження (Р<0,05). Порівняння вмісту ретинолу, токоферолу і каротиноїдів у плазмі крові і печінці курчат в період із 30- до 60-добового віку свідчить про загальну тенденцію до зниження їх вмісту у 45-добовому віці.

Одержані нами дані в цілому дозволяють зробити висновок, що підвищення вмісту продуктів ПОЛ у плазмі крові і печінці курчат в 45-добовому віці обумовлено недостатньою активністю системи антиоксидантного захисту в їх організмі. Цим пояснюється необхідність оптимального забезпечення потреби курчат у вказаний період в основних елементах живлення, зокрема, у вітаміні Е і селені, які відіграють важливу роль у забезпеченні високої активності системи антиоксидантного захисту в їх організмі. Виходячи з цього, ми провели дослідження впливу добавок вітаміну Е і селену до раціону курчат вgнеріод з 30- до 60-добового віку на перекисне окиснення ліпідів і стан антиоксидантного захисту в їх організмі.

Вплив селеніту натрію і аквавіту-Е на процеси перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантний статус в організмі курчат. Результати досліджень (табл. 2) показують, що через 15 днів після початку випоювання курчатам розчину селеніту натрію рівень усіх продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі їх крові і печінці був значно нижчий, ніж у плазмі крові і печінці курчат контрольної групи (P<0,05-0,01). Аналогічні різниці у вмісті продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові курчат через 30 днів після початку випоювання їм розчину селеніту натрію були виражені меншою мірою (P<0,5-0,05). Ці дані свідчать про інгібуючий вплив селену на процеси перекисного окиснення ліпідів в організмі курчат у критичний період їх вирощування. Як буде показано нижче, цей вплив обумовлений стимуляцією селеном різних ланок системи антиоксидантного захисту в організмі курчат.

Випоювання курчатам аквавіту-Е також приводить до зменшення вмісту продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові і печінці порівняно до їх рівня у плазмі крові і печінці курчат контрольної групи, яке найбільшою мірою виражене в 45- і 60-добовому віці (Р<0,05-0,001). Ці дані свідчать про інгібуючий вплив вітаміну Е на різні ланки перекисного окиснення ліпідів в організмі курчат. При цьому встановлено, що випоювання курчатам водорозчинного Е-вітамінного препарату меншою мірою впливає на утворення у печінці гідропероксидів, які є вторинними продуктами перекисного окиснення ліпідів, порівняно до утворення первинних продуктів (диєнових кон'югатів). З одержаних нами результатів випливає, що для підтримання високого функціонального стану антиоксидантної системи в організмі курчат самого вітаміну Е недостатньо. Про це свідчить виявлений нами більший інгібуючий одночасний вплив вітаміну Е і селену на перекисне окиснення ліпідів в організмі курчат порівняно до впливу самого вітаміну Е чи селену.

При одночасному випоюванні курчатам розчину вітаміну Е і селеніту натрію вміст усіх продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові і печінці курчат на всіх етапах дослідження, особливо в 45- і 60-добовому віці, був менший, порівняно до їх вмісту в плазмі крові і печінці не тільки курчат контрольної групи, а й у курчат, яким випоювали аквавіт-Е і селеніт натрію окремо. Ці дані свідчать про обґрунтованість використання аквавіту-Е і селеніту натрію в раціоні курчат яєчних ліній у ранньому віці з метою підвищення їх життєздатності.

Вплив аквавіту-Е і селеніту натрію на антиоксидантний статус організму курчат. З приведених у табл. 3 результатів досліджень видно, що при випоюванні курчатам розчину селеніту натрію вміст ?-токоферолу в плазмі крові курчат істотно не змінюється, а в печінці він зростає в період з 45- до 60-добового віку (Р<0,01).

Вміст каротиноїдів у плазмі крові курчат контрольної групи протягом досліду істотно не змінюється, за винятком 45-добового віку, коли їх рівень помітно, хоч і статистично недостовірно (Р<0,5), зменшується. У плазмі крові курчат дослідної групи у 38-, 45- і 60-добовому віці вміст каротиноїдів був значно менший, ніж у курчат контрольної групи (Р<0,05).

Вміст ретинолу в плазмі крові курчат контрольної групи в 45-добовому віці був значно менший (Р<0,05), ніж у 30-, 34-, 38- і 60-добовому віці. У курчат дослідної групи в 45-добовому віці зменшення рівня ретинолу в плазмі крові не спостерігалось (Р<0,5). Вміст вітаміну А в печінці курчат контрольної групи в 45-добовому віці також був менший, ніж у 38- і 60-добовому віці, тоді як у курчат дослідної групи він у вказаний період не зменшувався. Хоч ця різниця і статистично недостовірна (Р>0,05), тим не менше вона, як і різниця у вмісті ретинолу в плазмі крові курчат контрольної групи порівняно до дослідної у 45-добовому віці, також свідчить про зниження антиоксидантної активності в їх організмі у цей період.

Випоювання курчатам дослідної групи селеніту натрію привело до значного підвищення активності селензалежної глутатіонпероксидази в еритроцитах і печінці(Р<0,05-0,001). Ці дані дозволяють зробити висновок, що низька активність цього ферменту в еритроцитах курчат контрольної групи обумовлена дефіцитом селену в їх раціоні.

На відміну від змін активності глутатіонпероксидази, активність каталази і супероксиддисмутази в еритроцитах і печінці курчат не залежить від рівня селену в їх організмі.

Одержані при виконанні цього етапу досліджень дані свідчать про те, що селен при збільшенні його споживання курчатами проявляє стимулюючий вплив на активність глутатіонпероксидази в їх організмі.

З приведених результатів досліджень (див. табл. 3) видно, що випоювання курчатам аквавіту-Е не викликало статистично достовірних змін у вмісті ?-токоферолу в плазмі крові протягом усього досліджуваного періоду, хоч тенденція до підвищення рівня вітаміну Е в плазмі крові курчат дослідної групи порівняно до контрольної досить виражена. На відміну від плазми крові, в печінці курчат після випоювання аквавіту-Е виявлено значно більшу концентрацію токоферолу, ніж в печінці курчат контрольної групи на всіх стадіях дослідження, особливо в 45- і 60-добовому віці (Р<0,05 і Р<0,001). Ці дані свідчать про депонування вітаміну Е в печінці курчат при тривалому випоюванні його з водою.

Одержані нами дані свідчать про стимулюючий вплив вітаміну Е на трансформацію каротиноїдів, зокрема ?-каротину, у вітамін А в організмі курчат. Про це свідчить значно більший вміст ретинолу в печінці курчат дослідної групи, ніж в печінці курчат контрольної групи на всіх стадіях дослідження, особливо в 45- і 60-добовому віці (Р<0,001). В цей період у плазмі крові курчат дослідної групи виявляється найменший рівень каротиноїдів (Р<0,05; Р<0,001).

Вміст вітаміну А в плазмі крові курчат контрольної групи в 45-добовому віці був значно менший (Р<0,05), ніж на інших стадіях дослідження. Таке зниження рівня ретинолу в плазмі крові відсутнє у курчат дослідної групи в 45-добовому віці, що свідчить про взаємозв'язок між обміном вітамінів А і Е в організмі курчат. Найбільш високий рівень вітаміну А в плазмі крові курчат дослідної групи виявлено в 60-добовому віці, тобто в період, коли відмічався найбільш високий вміст вітаміну А в їх печінці. В 45- і 60-добовому віці в печінці курчат, яким випоювали аквавіт-Е, спостерігається значне підвищення вмісту ретинолу (Р<0,001; Р<0,01), що свідчить про зв'язок між вмістом вітаміну Е в раціоні курчат і вмістом вітаміну А в їх печінці.

Різниці в активностях глутатіонпероксидази і каталази в еритроцитах і печінці курчат дослідної групи порівняно до контрольної на всіх стадіях дослідження статистично недостовірні (Р<0,5), що свідчить про відсутність впливу вітаміну Е на активність глутатіонпероксидази в еритроцитах і печінці курчат в ранньому віці.

На відміну від вказаних ферментів активність супероксиддисмутази в еритроцитах курчат дослідної групи на 15-й день досліду, тобто в 45-добовому віці, була менша (Р<0,05), ніж в еритроцитах курчат контрольної групи.

При одночасному випоюванні курчатам аквавіту-Е і селеніту натрію (див. табл. 3) їх вплив на досліджувані показники системи антиоксидантного захисту в їх організмі виражений більшою мірою, ніж при випоюванні їм вказаного вітаміну і мікроелементу окремо.

Підвищене споживання курчатами аквавіту-Е і селеніту натрію приводить до збільшення вмісту ?-токоферолу в плазмі крові і печінці в 45- і 60-добовому віці (Р<0,05 і Р<0,001). При цьому збільшення вмісту ?-токоферолу в печінці курчат виражене значно більшою мірою, ніж в плазмі крові, що свідчить про депонуючу роль печінки курчат по відношенню до ?-токоферолу при підвищеному його споживанні.

Випоювання курчатам аквавіту-Е і селеніту натрію приводить до значного зниження вмісту каротиноїдів у плазмі крові у 38-,45- і 60-добовому віці. Причиною цього є посилення трансформації каротиноїдів, зокрема ?-каротину, у вітамін А в печінці курчат, які отримували раціон з високим вмістом антиоксидантів. В плазмі крові і печінці курчат, які отримували підвищену кількість ?-токоферолу і селеніту натрію в 45- і 60-добовому віці виявлено значно більший вміст вітаміну А, ніж в печінці курчат контрольної групи (Р<0,05; Р<0,001).

Активність глутатіонпероксидази в еритроцитах і печінці курчат дослідної групи на всіх стадіях дослідження була значно вища, ніж в еритроцитах курчат контрольної групи (Р<0,05-0,001), тоді як різниці в активності каталази при цьому відсутні (Р>0,5).

Випоювання курчатам розчину аквавіту-Е і селеніту натрію попереджувало підвищення активності супероксиддисмутази в еритроцитах крові (Р<0,5). Пояснення цього, мабуть, слід шукати в компенсаторному підвищенні активності супероксиддисмутази в еритроцитах курчат контрольної групи у вказаний період внаслідок посилення перекисного окиснення ліпідів. У курчат дослідної групи в 45-добовому віці аналогічне підвищення активності супер-оксиддисмутази відсутнє.

Вплив вітаміну Е і селеніту натрію на інтенсивність росту курчат. З результатів досліджень (рис. 2) видно, що інтенсивність росту курчат усіх дослідних груп майже на всіх стадіях дослідження була значно вища, ніж у курчат контрольної групи. У 60-добовому віці жива маса курчат, яким випоювали аквавіт-Е і селеніт натрію окремо і разом, була значно більша, ніж у курчат контрольної групи.

Підсумовуючи результати проведених нами досліджень можна зробити висновок, що у 45-добово-му віці в організмі курчат різко посилюється перекисне окиснення ліпідів і знижується інтенсивність росту, що дозволяє віднести цей вік до критичних періодів їх росту і розвитку. Цим пояснюється необхідність оптимального забезпечення потреби курчат у вказаний період в основних елементах живлення, особливо у вітамінах і мікроелементах. Проведені нами дослідження показали, що оптимізація нормування живлення курчат за такими важливими елементами, як вітамін Е і селен позитивно впливає на їх ріст і зменшує або попереджує накопичення продуктів ПОЛ в їх організмі. Це свідчить про актуальність дальших досліджень, спрямованих на обґрунтування оптимального вмісту вказаного вітаміну і мікроелементу в раціонах курчат на окремих "критичних" стадіях індивідуального розвитку.

ВИСНОВКИ

1. На фоні поступового збільшення вмісту продуктів ПОЛ (диєнових кон'югатів, гідропероксидів, малонового диальдегіду) в плазмі крові і печінці курчат яєчних ліній в період з 30- до 60-добового віку виявлено різке його зростання з 38- до 45-добового віку і зниження в наступний період, внаслідок чого цей віковий період є критичним періодом онтогенезу курчат яєчних ліній.

2. В період з 38- до 45-добового віку в плазмі крові курчат зменшується вміст каротиноїдів і вітаміну А, а в печінці - вміст вітаміну А. Разом з тим, в печінці курчат у вказаний період різко підвищується активність супероксиддис-мутази.

3. Підвищення у раціоні курчат в період з 30- до 60-добового віку рівня селену на 0.16 мг/кг комбікорму приводить до підвищення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах і печінці, до зменшення вмісту продуктів ПОЛ в плазмі крові і печінці.

4. При підвищенні у раціоні курчат у вказаний період рівня вітаміну Е на 10 мг/кг корму його вміст в печінці поступово підвищується. При цьому в плазмі крові і печінці курчат в період з 38- до 45-добового віку зменшується вміст продуктів ПОЛ.

5. Одночасне підвищення у раціоні курчат рівня вітаміну Е і селену у вказаній кількості попереджує збільшення вмісту продуктів ПОЛ в плазмі крові і печінці в період з 38- до 45-добового віку. При цьому в печінці курчат збільшується вміст вітамінів Е і А і підвищується активність глутатіонпероксидази, в еритроцитах - підвищується активність глутатіонпероксидази і знижується активність супероксиддисмутази.

6. Підвищеня у раціоні в період з 30- до 60-добового віку як рівня вітаміну Е, так і селену у вказаних кількостях приводить до підвищення їх приростів курчат. При одночасному підвищенні у раціоні курчат рівня вказаного вітаміну і мікроелементу їх стимулюючий вплив на ріст курчат збільшується.

Практичні рекомендації. З метою оптимального забезпечення потреби курчат у вітаміні Е і селені, підвищення активності системи антиоксидантного захисту в їх організмі і попередження зниження інтенсивності їх росту з 30- до 60-добового віку рекомендується випоювати їм одночасно водні розчини 2% -аквавіту-Е і 0,02% селеніту натрію.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Яремко Р.М., Паєнок С.М., Снітинський В.В. Вплив селену та "аквавіту-Е" на активність глутатіонпероксидази, каталази і супероксиддис-мутази в крові та печінці курчат // НТ бюл. Інституту фізіол. і біохім. тварин УААН.- 1996, Вип. 18(1), С. 7 - 11.

2. Яремко Р.М., Снітинсьний В.В. Вплив антиоксидантних препаратів на вміст вітаміну А і каротину в тканинах організму ремонтних курчат // НТ бюл. Інституту фізіол. і біохім. тварин УААН.- 1996.- Вип.18(1), С. 11-14.

3. Яремко Р.М., Снітинський В.В. Вікові зміни вмісту продуктів пере-кисного окиснення ліпідів і активності ферментів антиоксидантного захисту в печінці курчат // НТ бюл. Інституту фізіол. і біохім. тварин УААН.-1997.- Вип. 19(1).- С. 90-92.

4. Яремко Р.М., Андрійчук П.Є., Снітинський В.В. Антиоксидантний статус курей при застосуванні аквавіту-Е // Тез. доп. Всеукр. конф. з фізіології і біохімії тварин.- Львів, 1994.- С. 186.

5. Яремко Р.М., Снітинський В.В., Андрійчук П.Є. Вплив аквавіту-Е на антиоксидантну систему курчат // Матеріали наук.-практ. конф. “Неінфекційна патологія тварин”.- Ч. 1.- Біла Церква, 1995.- С. 234-235.

6. Яремко Р.М., Снітинський В.В., Гусак Я.С. Вплив вітаміну Е і селену на антиоксидантний статус організму курчат // Тез. доп. VII Українського біохімічного з?їзду.- Ч. II.- Київ, 1997.- С. 50-51.

7. Яремко Р.М. Вплив вітаміну Е і селену на антиоксидантний статус курчат // Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. “Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини”.- Харків, 1997.- С. 125-126.

АНОТАЦІЇ

Яремко Р.М. Антиоксидантний статус організму курчат яєчних ліній у ранньому віці і фактори його регуляції.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.04 - біохімія.- Інститут землеробства і біології тварин УААН, Львів, 1999.

В дисертації представлені дані про зміни антиоксидантного статусу курчат яєчного напрямку продуктивності в період з 30- до 60-добового віку. Встановлено, що в період найбільш інтенсивного росту курчат з 38- до 45-добового віку в їх організмі різко посилюються процеси перекисного окиснення ліпідів. Запропоновано способи зменшення інтенсивності перекисного окиснення ліпідів в організмі курчат у вказаний період, в основі яких лежить використання в їх годівлі водорозчинних препаратів селену (селеніту натрію) і вітаміну Е (аквавіту-Е). Встановлений позитивний вплив використання добавок вітаміну Е і селену у годівлі курчат яєчних ліній на їх ріст.

Ключові слова: курчата, антиоксидантна система, селен, вітамін Е, ріст.

Яремко Р.Н. Антиоксидантный статус организма цыплят яичных линий в раннем возрасте и факторы его регуляции.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственних наук по специальности 03.00.04 - биохимия.- Институт земледелия и биологии животных УААН, Львов, 1999.

В диссертации представлены данные об изменениях интенсивности процессов перекисного окисления липидов и активности антиоксидантных ферментов в организме цыплят яичных линий в период с 30- до 60-суточного возраста, о влиянии селена и витамина Е в рационе цыплят на указанные процессы и систему антиоксидантной защиты в их организме. В частности, приведены данные о содержании продуктов перекисного окисления липидов (диеновых конъюгатов, гидропероксидов и малонового диальдегида) в плазме крови и печени, об активности супероксиддисмутазы, каталазы и глутатионпероксидазы в эритроцитах и печени цыплят в 30-, 34-, 38-, 45- и 60-суточном возрасте, о содержании витаминов Е, А и каротиноидов в плазме крови и печени цыплят в указанном возрасте при скармливании им стандартного комбикорма, а также данные о влиянии на эти показатели в крови и печени цыплят и их рост витамина Е и селена при повышении их уровня в рационе соответственно на 10 мг/кг и 0,16 мг/кг комбикорма.

Приведённые в диссертации данные свидетельствуют о том, что в плазме крови и печени цыплят яичных линий в период с 38- до 45-суточного возраста, то есть в период наиболее интенсивного их роста, имеет место резкое повышение содержания продуктов перекисного окисления липидов (диеновых конъюгатов, гидроперекисей и малонового диальдегида) и его дальнейшее снижение до 60-суточного возраста, что позволяет отнести этот период к критическим периодам онтогенеза цыплят яичных линий. При этом в период с 38- до 45-суточного возраста в плазме крови цыплят уменьшается содержание каротиноидов и витамина А, а в печени - содержание витамина А. Вместе с тем, в печени цыплят в указанный период резко повышается активность супероксиддисмутазы.

Повышение в рационе цыплят в период с 30- до 60-суточного возраста уровня селена на 0,16 мг/кг комбикорма приводит к повышению активности глутатионпероксидазы в эритроцитах и печени, к уменьшению содержания продуктов перекисного окисления липидов в плазме крови и печени. При повышении в рационе цыплят в указанный период уровня витамина Е на 10 мг/кг комбикорма его количество в печени постепенно повышается. При этом в плазме крови и печени цыплят в период с 38- до 45-суточного возраста уменьшается содержание продуктов перекисного окисления липидов. Одновременное повышение в рационе цыплят уровня витамина Е и селена в указанном количестве предупреждает увеличение содержания продуктов перекисного окисления липидов в плазме крови и печени в период с 38- до 45-суточного возраста. При этом в печени цыплят увеличивается содержание витаминов Е и А и повышается активность глутатионпероксидазы, в эритроцитах - повышается активность глутатионпероксидазы и снижается активность супероксиддисмутазы.

Повышение в рационе уровня как витамина Е, так и селена на указанное количество приводит к повышению приростов цыплят яичных линий в период с 30- до 60-суточного возраста. При одновременном повышении в рационе цыплят уровня указанного витамина и микроэлемента их стимулирующее влияние на рост цыплят увеличивается.

На основании полученных результатов рекомендуется с целью оптимального обеспечения потребности цыплят в витамине Е и селене, повышения активности антиоксидантной защиты в их организме и предупреждения снижения интенсивности роста с 30- до 60-суточного возраста выпаивать им одновременно водные растворы 2% аквавита-Е и 0,02% селенита натрия.

Ключевые слова: цыплята, антиоксидантная система, селен, витамин Е, рост.

Yaremko R.M. Antioxidant status in egg-lined chickens in early age and the factors of its regulation. Manuscript.

Candidate's thesis of agricultural science by speciality 03.00.04 - biochemistry.- The Institute of Agriculture and Animal Biology of UAAS, Lviv, 1999.

Data about the antioxidant status changes of egg-lined chickens in the period from 30 to 60 days of age are presented in the Ph. D.Thesis. It was determined that in the period of the most intensive growth of the chickens from 38 to 45 days of age in their organism the processes of lipid peroxidation were significantly increasing. Here were proposed some methods of decreasing intensity of lipid peroxidation in chicken organism in the definite period. The methods are based on the utilization of watersoluble preparation of selenium (sodium selenite) and vitamin E (aquavit-E). It was noted the positive influence of vitamin E and selenium addition to the diet of egg-lined chickens upon their growth.

Key words: chickens, antioxidant system, selenium, vitamin E, growth.

Размещено на Allbest.ru