Вплив мікробізму пташника на стан організму курчат та епізоотичну ситуацію птахогосподарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового звання кандидата ветеринарних наук

ВПЛИВ МІКРОБІЗМУ ПТАШНИКА НА СТАН ОРГАНІЗМУ КУРЧАТ ТА ЕПІЗООТИЧНУ СИТУАЦІЮ ПТАХОГОСПОДАРСТВА

Спеціальність: Ветеринарна медицина, мікробіологія та вірусологія

НИЧИК СЕРГІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ

Харків, 1999 рік

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Надзвичайно висока концентрація на обмеженій території поголів'я птахів при використанні інтенсивних методів утримання, з одного боку - збільшує вірогідність дуже швидкого розповсюдження інфекцій, з іншого - призводить до еволюціонізації форм вияву відомих інфекцій і виникнення нових захворювань як заразної, так і незаразної етіології, які не виявляються при екстенсивних методах утримання. В наш час птахівничі господарства України найбільші збитки несуть від таких бактеріозів, як колібактеріоз, сальмонельоз, респіраторний мікоплазмоз, і вірозів - хвороба Марека, хвороба Гамборо, інфекційний ларинготрахеїт, синдром зниження яйценесіння. Багато з них мають атипічний та асоційований перебіг.

Здебільшого відзначається змішаний перебіг інфекції, викликаний двома і більше агентами вірус-бактеріальної етіології. В сукупності з інтенсивною експлуатацією.

А також частими стресовими ситуаціями, оточуюче середовище на промислових птахокомплексах зумовило підвищену чутливість організму до зниження загальної резистентності при багатьох захворюваннях інфекційної і незаразної етіології.

В науковій літературі останніх років використовується термін "Crowding disease complex" (хвороботворний комплекс скученості), під котрим розуміють розвиток хворобливого стану в наслідок дії умовно патогенної мікрофлори при надмірній концентрації тварин, яка викликає часто асоційовані нетипічним перебігом захворювання із-за низького рівня неспецифічної резистентності організму тварин, що зазнають дії стресового фактору. В вітчизняній літературі на протязі останніх 20 років використовують термін "мікробізм" (Байдевлятов А.Б., 1981, 1984) для визначення стану підвищеної забрудненості тваринницьких приміщень і повітря.

Пристосована до вільного існування птиця в онтогенезі не придбала механізмів захисту від впливу великих концентрацій шкідливих речовин (пилюки, амоніаку та інш.) та мікроорганізмів, які потрапляють в дихальні шляхи. З метою запобігання повітряно - крапельних інфекцій в умовах промислового утримання птиці потрібно контролювати рівень мікробного забруднення повітряного середовища птахівничих об'єктів господарств і своєчасно проводити дезінфекційні заходи (Кот А.І., 1986, Зон Г.А., і співавт. 1993, Steiger A., 1994).

Відомо, що організм птахів не завжди має необхідні і достатні засоби, що забезпечують збереження здоров'я особливо в умовах утримання в клітках. Багато факторів зовнішнього середовища і в тому числі стреси різноманітного походження здатні переборювати захист організму і призводити до хвороб (Сільвестров В.П., 1986, Абрамов, 1990, Пушкарьова Р.П., 1991, Алексеєва С.А., 1992, Ібрагімов А.А., 1993, Гладков А.Б., 1995).

Гранично-допустимі концентрації (ГДК) пилюки та мікроорганізмів в кубічному метрі повітря пташників, визначені нормами технологічного проектування (ЗНТП-4-88), але навіть їх дотримання не знижує суттєво не знижується рівень загибелі птахів від пневмонії та інших респіраторних захворювань, що розповсюджуються повітряно-крапельним шляхом. Мікробізм приміщень викликає стрес в організмі курчат і призводить до розвитку імунодефіцитного стану (Ібрагімов А.А., 1993), проте і до тепер науково не визначено рівень бактеріальної забрудненості, який ще до прояву клінічних ознак хвороби, свідчив би про наявність "мікробного стресу". Це допомогло б контролювати і прогнозувати ситуацію щодо появи повітряно-крапельних інфекцій у птахівництві.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема ініціативна, виконувалась на кафедрі вірусології, патанатомії та хвороб птиці Сумського ДАУ, в Сумській обласній лабораторії ветеринарної медицини і птахогосподарствах Сумської області на замовлення ВО "Сумиптахопром".

Мета і задачі досліджень.

Метою досліджень було вивчити вплив мікробізму пташника на загальний стан організму курчат та епізоотичну ситуацію птахогосподарства. На розв'язання нами були поставлені такі завдання:

1. Вивчити сучасний спектр основних факультативних анаеробів повітря птахівничих ферм;

2. Вивчити вплив динаміки мікробізму на рівень бактеріального обсіменіння забруднення органів дихання 1-60 денних курчат;

3. Вивчити реакцію організму курчат, які утримуються в умовах зростаючої концентрації факультативних анаеробів повітря;

4. Вивчити реакцію організму курчат на обмеження контамінації факультативними анаеробами повітря, яке вдихається;

5. Розробити науково-обґрунтований режим санації повітря пташників в присутності птиці для профілактики бактеріозів і впровадити його у виробництво птахівничих господарств Сумської області.

Наукова новизна одержаних результатів:

1. Вперше вивчено дію різних мікроорганізмів, що забруднюють повітря пташників на де які показники стану організму тварин та респіраторних органів;

2. Доказано, що гістологічними дослідженнями моніторингом легень, а також центральних органів імунокомпетентної системи курчат можливо встановити прояви впливу мікробного стресу на початку його розвитку;

3. З'ясовано, що коли коефіцієнт пропорційності складає 1,1, то верхні дихальні шляхи курчат спроможні максимально затримувати накопичення факультативних анаеробів. Перевищення цього показника веде до контамінації легень цими бактеріями є прогнозуючим вектором щодо розвитку аерогенних бактеріозів;

4. Визначені науково обґрунтовані терміни застосування бактерицидних аерозолей різних дезінфектантів для корекції рівня бактеріального забруднення повітря пташників.

Практичне значення одержаних результатів. В практику ветеринарного обслуговування промислового птахівництва пропонується запровадити контроль бактеріального забруднення повітряного середовища, який містить нові відомості про дію мікробного стресу на організм курчат.

Пропонується науково-обґрунтована схема режиму санації птахівничих приміщень, яка дозволяє контролювати рівень мікробізму, що не впливає негативно на організм і дозволяє підвищити збереження курчат.

Технічною радою при Сумському обласному управлінні агропромислового комплексу України затверджена "Тимчасова настанова по використанню препарату Віркона С для санації повітря пташника в присутності птиці" для птахогосподарств Сумської області.

Матеріали дисертації використовуються при викладанні курсів "Хвороби птиці" та "Зоогігієна" на факультеті ветеринарної медицини Сумського ДАУ.

Особистий внесок здобувача. Особливий внесок дисертанта в розробку наукових результатів складається з самостійного виконання всього обсягу експериментальних робіт, статистичної обробки отриманих даних та їх інтерпретації. Апробація результатів здобувача. Матеріали дисертації були розглянуті та обговорені на:

- Річних засіданнях Вченої ради факультету ветеринарної медицини Сумського державного аграрного університету;

- І-ій Українській конференції по птахівництву (1993);

- Щорічних конференціях професорсько-викладацького складу і аспірантів Сумського ДАУ (1994, 1995, 1996, 1997);

- Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених (“Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини” - Харків, 1997);

- V-ій міжз'їздівській конференції паразитоценологів України (жовтень, Харків - Луганськ, 1997);

- Міжнародній науково-практичній конференції (“Розвиток ветеринарної науки в Україні, здобутки та проблеми”. Харків, 1997) та Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 160-річчю О.А. Колесова (“Екологія та проблеми зооінженерії і ветеринарної медицини”, Харків, 1997).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць.

Обсяг роботи. Дисертація викладена на 144 сторінках машинописного тексту і містить загальну характеристику роботи, огляд літератури, матеріали і методи досліджень, результати власних досліджень, аналіз і обговорення отриманих результатів, висновки, практичні пропозиції, список використаних джерел і додаток. Перелік використаної літератури вміщує 254 джерел, в тому числі 73 іноземних авторів. Робота ілюстрована 36 таблицями і 14 малюнками.

2. ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ

Матеріали і методи.

Дослідження проведені у 1993-1997 роках на кафедрі вірусології, патанатомії і хвороб птиці Сумського Державного аграрного університету, в птахогосподарствах Сумської області: "Успенський", "Мирний", "Першотравневий".

Епізоотологічні дослідження були спрямовані на вивчення джерел збудників інфекцій, механізмів передачі, а також спектра факультативних анаеробів у повітряному середовищі пташників і у легенях курчат, при клітинному утриманні та груповій профілактиці бактеріальних інфекцій. При цьому з'ясовували динаміку загибелі курчат, їх гематологічний профіль, а також морфологічну реакцію та патолого-анатомічні зміни органів дихання та імунної системи залежно від рівня концентрації факультативних анаеробів в повітрі. Об'єктом дослідження були курчата породи леггорн, кросу "Білорусь-9" з 1 до 60-денного віку, які утримувались в умовах типових приміщень птахогосподарств. Для гістологічного та морфологічного досліджень відбирали в відповідні терміни легені, тимус, фабрицієву сумку, селезінку, наднирники. Проби повітря відбирали на протязі 5 хвилин седиментаційним методом в ранковий час при спокійному стані птахів на чашки Петрі з середовищами МПА, агаром Ендо в трьох місцях, розташованих по діагоналі пташнику з клітинним утриманням на рівні середнього ярусу батареї. Контроль за рівнем накопичення в повітрі факультативних анаеробів, проводили до посадки та на 5,10, 15, 20, 25, 30,35, 40, 45, 50, 55, 60 день вирощування птахів. Відібрані проби інкубували в термостаті при температурі 37⁰С, протягом 48 годин. Вирощені колонії підраховували при допомозі напівавтоматичного лічильника за методикою Н.О. Зубова (1976).

Підрахунок мікроорганізмів в 1м³ повітря проводили за загально прийнятою методикою.

Отримані данні співвідносили з ГДК мікроорганізмів в 1м³ повітря для різних вікових груп птиці (за методом Матусевича) які викладені в загальносоюзних нормах технологічного проектування (ЗНТП-4-88) для чого застосовували перерахунковий коефіцієнт 5,6, який був запропонований Зоном Г.А. з співавт. (1998).

Ізоляцію мікроорганізмів проводили з повітря пташників і трупів птахів. У всіх ізолятів вивчали морфологічні, біохімічні, та у деяких патогенні властивості у відповідності з методиками і вимогами, викладеними в довіднику "Лабораторні дослідження у ветеринарії. Бактеріальні інфекції" під редакцією Антонова В.П. (1986).

Висіви проводили на прості та елективні поживні, у тому числі і диференційно діагностичні середовища та інкубували 24 години при 37⁰С. Морфологічні властивості виділених культур вивчали в мазках-відбитках, пофарбованих за Грамом.

Вивчення культуральних і біохімічних властивостей проводили, використовуючи поживні середовища з вуглеводами і багатоатомними спиртами, які и містили індикатор Андреде, середовище Кларка, Олькеницького, МППЖ, середовище з сечовиною, середовище Хрістенсена. Ідентифікацію виділених агентів здійснювали у відповідності з вимогами, викладеними в "Короткому визначальнику бактерій Бергі" (1980).

Типізацію та ідентифікацію виділених культур бактерій сальмонельозної групи проводили методом послідовного збагачення. Легені, відібрані від тільки-но забитої птиці, поміщали в колбу з середовищем у співвідношенні 1:5 і розміщували в термостаті. Через 18-24 години проводили висіви в бактеріологічні чашки з диференційно-діагностичними середовищами, зокрема на вісмут-сульфітний агар, селенітовий бульйон, магнієве середовище та інші. Після 16-годинного витримування в термостаті при 37⁰С із збагачених середовищ проводили вторинні висіви на чашки з вісмут-сульфітним агаром і інкубували в тих же умовах. Ріст колоній обраховували на 16,24 і 48 годину.

Морфологію відібраних культур вивчали в мазках, пофарбованих за Грамом, на рухливість - у висячій краплі. На випадок виділення типових культур, їх піддавали дослідженню з аглютинуючими полісальмонельозними сироватками. Культури, які давали позитивні реакції, в подальшому вивчали - з моно-рецепторними аглютинуючими сироватками.

Для визначення кокової мікрофлори проводили розведення матеріалу із зразків легень. Після осідання зависі частинок з верхнього шару рідини відбирали проби і висівали на чашки Петрі з 5%-ним кров'яним МПА. Облік колоній проводили після інкубації в термостаті протягом 48 годин при 37⁰С. Для ідентифікації стрептококів отримані колонії пересівали на молочне середовище з 0,002% вмістом метиленового синього.

Патогенні властивості виділених культур вивчали на білих мишах і 11-добових курячих ембріонах. Для зараження курячих ембріонів використовували добові бульйонні культури ізольованих збудників (частіше 18-20-годинні), наносили їх по 0,2 см³ на хориоалантоїсну оболонку (Біргер О.М. з співавт., 1982). Після розтину вивчали патолого-анатомічну картину і проводили висіви з патматеріалу ембріонів та курчат на поживні середовища з метою реізоляції культур.

Гістологічно досліджували легені, тимус, фабрицієву сумку, селезінку, наднирники Патологічний матеріал фіксували в 10% формаліні протягом 10 днів, обезводнювали в спиртах наростаючої концентрації, потім об'єкти заливали в парафінові блоки з метою виготовлення зрізів товщиною 7-10 мкм. Отримані зрізи фарбували гематоксилін-еозином для встановлення цитоархітектоніки органів, пікрофуксином - для виявлення сполучної тканини.

Для визначення концентрації аміаку застосовували портативний газовий аналізатор типу УГ-2. Загальну кількість лейкоцитів підраховували у камері Горяєва за загальноприйнятою схемою. Для визначення вмісту катіонних білків в гранулоцитах птахів виготовлені мазки крові сушили на повітрі і фарбували спочатку стійким зеленим 15 хвилин, потім Азуром 20-30 секунд. При мікроскопії підраховували за формулою Астальді-Верга:

Де:

а, б, в, г - кількість однотипних клітин з певним ступенем пофарбованості цитоплазми стійким зеленим;

3, 2, 1, 0 - ступінь інтенсивності пофарбованості мазків;

100 - загальна кількість підрахованих клітин.

Відсутність яскраво-зелених гранул в цитоплазмі приймали за 0. Наявність в цитоплазмі 1/3 пофарбованих гранул відносили до 1. Якщо катіонні білки заповнювали 2/3 цитоплазми клітин, їх оцінювали числом 2, якщо повністю - 3.

З метою визначення реакції організму на обмеження контамінації аеробами повітря, що вдихається проводили експеримент на 30 курчатах з одноденного до 60-денного віку. В якості дезинфектанта використовували "Бальзам ЕКБ", молочну кислоту та Віркон С за схемою і в концентрації, які використовуються в промисловому птахівництві, зокрема, у птахорадгоспах "Мирний" Сумського району та "Першотравнева" Липоводолинського району Сумської області. Визначали рівні бактеріального забруднення повітря до дезінфекції через 2, 4, 24, 48, 72 години після дезінфекції, перевіряли на стерильність кров птахів у ці терміни та кількість лейкоцитів (тис./см³).

Проводили забої по 5 птахів через кожні 5 діб з метою визначення гістологічних змін в імунокомпетентних органах і легенях при використанні дезінфектантів.

З метою вивчення впливу Віркона С на рівень бактеріального забруднення проводили виробничий експеримент в дослідній типовій птахарні де кожні 5 діб контролювали рівень бактеріальної забрудненості повітря пташнику, і відбирали проби крові для проведення гематологічних досліджень, а також підраховували кількість загиблих птахів з встановленням патолого-анатомічного діагнозу в контрольній птахарні.

Дезінфекцію молочною кислотою проводили за схемою, застосовуваною у цьому птахорадгоспі з відповідними контролями становища повітря пташника та організму курчат.

Отримані при проведенні дослідів кількісні дані обробляли методом математичної статистики з вирахуванням середніх арифметичних величин, а також ступеню достовірності показників (Ашмарін І.П., Воробйов А.А., 1962, Воскобойников В.А., 1995 р.) за допомогою комп'ютера IBMPC/ATI.

При виконанні досліджень використано:

- 1-добових курячих ембріонів - 90 штук;

- курчат - з 1 до 60-денного віку - 870 голів.

Клінічному обстеженню піддавали 670 593 голови птиці.

Результати власних досліджень.

Епізоотичні обстеження були проведені птахорадгоспах ВО "Сумиптахопром":

- ім. "Куйбишева", "Мирний" Сумського району;

- "Білопільський", "Авангард" Білопільского району;

- ім. "Путивльських партизан" Путивльського району;

- "Ямпільський" Ямпільского району;

- "Першотравневий" Липоводолинського району;

- "Придеснянський" Шосткінського району;

- "Посульський" Недригайлівського району;

- "Присеймський" Конотопського району;

- "Ворскла" Тростянецького району та "Успенський" Краснопільського району, в яких утримувались курчата.

Для з'ясування динаміки уражень органів дихання загиблих курчат 1-60 денного віку за 1995-1997 роки ми обрали птахорадгоспи "Мирний", "Першотравневий" та "Успенський", де за останні 3 роки не реєструвалося гострих інфекційних хвороб серед курчат. Отримані данні, свідчать про зростання випадків ураження органів дихання з 15 до 30 денного віку курчат. Після 30 денного віку цей показник набував тенденції до зниження. Слід відзначити, що найбільшу загибель курчат з ураженнями органів дихання ми спостерігали з 20 до 40 денного віку коли гинуло близько 45-60 голів на добу. Характерно, що тенденція щодо динаміки уражень органів дихання курчат в різні роки досліджень залишається незмінною.

Епізоотичні обстеження птахорадгоспів Сумської області показали, що на цих об'єктах з профілактичною метою до 35-40 денного віку курчат застосовуються антибіотики, сульфаніламідні препарати, кокцидіостатики та інші. Інколи за економічних умов, які склалися не витримувалися курси або концентрація згаданих препаратів, або призначення їх не завжди доцільно. Це в певній мірі відображається на кількісному складі факультативних анаеробів повітря приміщень, концентрація яких поступово зростає незважаючи на профілактичні заходи. Так, вже в перші дні після розташування курчат, рівень бактеріального забруднення перевищує 150 тис. м. т/м³ повітря. В подальшому цей показник ще більше зростає корелюючи із строками утримання курчат та їх віком. Максимальні показники забрудненості в наших дослідах були в межах 665-710 тис. м. т/м³ повітря.

Певний інтерес викликає той факт, що застосування хлорного вапна для побілки стін приміщень та дезінфекції підлоги, обладнання, інвентарю зменшувало бактеріальну забрудненість приміщення і бактерицидно діяли на сальмонели.

Встановлено, що з 10-денного віку в повітрі спостерігається найбільший вміст, у загальному числі бактерій, кишкової палички. Кількість сальмонел у 5-денному віці при досліджені в умовах пташника складала 19% від загальної кількості факультативних анаеробів, а в 30-денному віці-35%, що викликає певне настороження. Вміст бактерій групи кишкової палички від загальної кількості факультативних анаеробів повітря складав за 2-х місячний період 62-93%. Проте кількість коків до 35 денного віку птиці становив 5-9%, а з 35 до 60-денного віку від 21 до 40%.

В результаті проведених бактеріологічних досліджень було ізольовано 164469 колоній бактерій. З них 12771 ідентифікували як S.virchowі та 3204-S.pullorum. Крім того, 121656 колоній ідентифікували як представників бактерій групи кишкової палочки:

- 67926 віднесені нами до роду Echerichia;

- 34379-до роду Enterobacter;19351 колонію до роду Citrobacter.

Також, були ізольовані кокові форми бактерій (26838 колоній). З них St.aureus 14927 колоній та Str.haemolyticus-11911колоній.

За своєю морфологією сальмонели уявляли собою дрібні з закругленими кінцями негативні за Грамом палички у 63,4% випадках надзвичайно рухливі. В більшості випадків (79,5%) вони давали типовий ріст на середовищі Ендо в вигляді круглих безкольорових або на півпрозорих колоній. На вісмут-сульфітному агарі вони утворювали чорні або коричневі колонії з характерним металевим блиском, а на МПБ-викликали дифузне потемніння середовища. На МПА вони росли у вигляді колоній діаметром 2-4 мм., а в 63.4% випадків дуже дрібних колоній до 1 мм.

Палички в ізоляті ешеріхій були негативні за Грамом, мали по краях закруглення. Деякі серовари бактерій мали кокоподібну форму, розташовувались окремо або попарно. Більша половина бактерій (71,2%) була рухлива. На МПБ виділені ізоляти викликали потемніння середовища з утворенням білого осаду, який струшуванні легко розбивався при струсі. Ряд колоній утворювали на поверхні МПБ світло-сірого кольору плівку (21,7%). На МПА культури формували ріст у вигляді круглих сірувато-білих колоній з блискучою поверхнею.

На середовищі Ендо більшість ізолятів (75,71%) утворювали яскраво червоні з металевим блиском колонії. В біохімічному відношенні виділені культури були досить активні зброджувати цукор та багатоатомні спирти з утворенням кислоти та газу або тільки кислоти, 79,1% ізольованих ешеріхій мали типові біохімічні властивості і були віднесені до E.coli 20,9% були атипічні і мали відхилення по1 або 2 показникам. З них 42% за антигенними ознаками було віднесено до E.coli сероварів 078, 02, 0111.

Рід Enterobacter був представлений рухливими, негативними за Грамом паличками. На МПБ вони викликали дифузне потемніння, на МПА-колонії сіро-білого кольору, слизоподібні. На середовищі Ендо вони росли у вигляді малинового кольору колоній, а на середовищі Плоскірева - жовтуватих або безкольорових колоній. Рід Enterobacter було представлено E.aerogenes (36%) та E.cloacae (64%).

Рід Citrоbacter був представлений дрібними, негативними за Грамом паличками, які тільки в 2,5% випадків були нерухливі. На МПБ спостерігали дифузний ріст. На МПА колонії були безкольорові, в окремих випадках сірувато-білі, різних розмірів. На середовищі Ендо у 51,2% випадках виділяли лактозопозитивні колонії, які мали рожевий кольор та в 48,8% випадків-лактозонегативні, які створювали безкольорові колонії. На вісмут-сульфітному агарі спостерігали ріст колоній світло-зеленого або коричневого кольору з характерним неприємним запахом. Рід Citrоbacter був представлений C.freundii (43%), C.intermedius (57%).

Кокова мікрофлора була представлена грампозитивними коками, серед яких ізолювали стрептококи та стафілококи. На глюкозо-кров'яному агарі стрептококи росли в вигляді дрібних, росинчатих колоній з зоною гемолізу. Стафілококи утворювали круглі опуклі колонії жовтого кольору. На МПБ Str.haemolyticus давав ріст, який при струсі пробірки розбивався на дрібні шматочки. St.aureus на МПБ створював слизовий осад, який при струсі підіймався в вигляді косички. Колонії Str.haemolyticus мали характерний ріст на середовищі з 40% вмістом жовчі та викликали редукцію метиленового синього. St.aureus диференціювали від Str.haemolyticus за допомогою каталазної проби та росту на МПБ, який містив 10% хлориду натрію. Str.haemolyticus на цьому середовищі не викликав потемніння з виникненням слизового осадку.

Патогенні властивості були встановлені у 7 культур з роду Echerichia та у 2 культур з роду Enterobacter.

Вивчаючи динаміку рівня бактеріальної контамінації легень птиці, ми встановили, що вже з 5-денного віку з легень виділяються культури сероваріантів сальмонел та кишкової палички, які одночасно ізолювали із повітря пташника. У курчат 20 денного віку рівень бактеріальної контамінації легень сягав 90 тис. м. т/г, при цьому також виділяли сальмонели та ешеріхії. Кількість цих бактерій на протязі періоду спостереження в відсотковому відношенні суттєво не змінювалась на протязі 2-3 декад. За весь період дослідження у клінічно здорової птиці, яка знаходилась в умовах бактеріально -забрудненого повітря, нам не вдалося висіяти кокових форм мікробів. Це може свідчити про те, що в верхніх дихальних шляхах птиці ці форми бактерій не розвиваються, в той час як паличкові форми бактерій спроможні до адгезії на епітелії легень. Дослідження показали, що при поступово зростаючій бактеріальній забрудненості не вдається виділити сальмонел та кишкової палички з легенів птиці. Це відбувається лише в випадках різкого підвищення загальної забрудненості повітря. Запропонований нами коефіцієнт пропорційності (відношення дійсного рівня бактеріальної забрудненості до початкового), який дорівнює 1,1 верхні дихальні шляхи спроможні затримувати бактерії з повітря, яке вдихається. Якщо згаданий коефіцієнт дорівнює 1,23 і вище захисні пристосувальні механізми верхніх дихальних шляхів не в змозі затримувати всю кількість мікробів. На поверхні легень можуть адгезуватися до 25% з їх загальної кількості.

Нами встановлено, що в виробничих умовах в останні роки спостерігається тенденція до змін в якісному складі бактерій на умовну одиницю об'єму середовища. На нашу думку, це може бути пов'язано з постійним використанням протягом багатьох років антибактеріальних препаратів, дезінфектантів та інших речовин, які мають бактеріостатичні та бактерицидні властивості.

Реакція організму курчат на вплив факультативних анаеробів повітря пташника.

Для з'ясування реакції організму 1-60-денних курчат на вплив факультативних анаеробів повітря, що проникають у легені ми досліджували стан цього органу у динаміці.

Морфологічна реакція легенів, яку спостерігали залежала від рівня бактеріального забруднення повітря пташника. Найбільш суттєвими змінами в комплексі цієї реакції був розвиток патологічно гістологічних змін властивих вогнищевій серозно-катаральної бронхопневмонії та набряку легенів. Процес запалення супроводжувався проліферацією лімфоідних клітин, в першу чергу завдяки псевдо еозинофілів, а в подальшому нагромадження гістіоцитів та плазмобластів. Дія патогенних факторів призводила до десквамації клітин респіраторного епітелію слизової оболонки.

Під впливом мікрофлори повітря (бактерій, а природно і вірусів), яка руйнує мерехтевий епітелій дихальних шляхів, а в подальшому стимулює його метаплазію, тобто перехід в площинний багатошаровий епітелій. На нашу думку поява ексудативних процесів в паренхімі легень, тобто серозно-катарального ексудату та активна реакція псевдо еозинофілів перешкоджає проникненню бактерій в товщу слизової оболонки. Найбільш активно ці процеси спостерігаються з початку в верхніх дихальних шляхах, а при подальшому зростаючому тиску мікрофлори вони охоплюють всю систему дихання курчат.

З'ясовуючи механізми реакції імунокомпетентної системи в загальній реакції організму на зростання концентрації бактерій у повітрі, що вдихається курчатами ми встановили, що фабрицієва бурса на зростання бактеріальної забрудненості починає реагувати на 10-20 день життя птиці. Суттєвої реакції не встановлено. Маса селезінки збільшувалась на 20 добу на 0,04%, а в 30-денному віці в порівнянні з дослідною групою на 0,15% була більшою, але вже в 40-денному віці курчат вагова різниця становила 0,03%. Тобто суттєву різницю в вазі селезінки проти контролю спостерігали на 30-й день утримування курчат. Найбільшу різницю у відносній масі наднирників у курчат дослідної та контрольної груп ми встановили в 10-20-денному віці. Наші дослідження підтверджують дані Фреєма і Сигель (1971), що мікробні стреси у птиці викликають зниження продуктивності та приросту живої ваги, збереження ембріонів і курчат та сприяють виникненню хвороб (колібактеріозу та інш.), знижують імунобіологічні показники у курчат.

При вивченні морфологічної реакції фабрицієвой бурси встановлено, що в перші 15 днів життя не зважаючи на зростаючий рівень бактеріальної забрудненості повітря, змін не відбувається. Але починаючи з 20-25 доби і особливо на 30-45 добу ми спостерігали істотні зміни, які притаманні активізації проліферативних процесів в органі. Інколи відмічалось збіднення бурси лімфоцитами, що нагадувало картину декомпенсації адаптаційного синдрому. Щодо тимусу то його реакція, яка проявлялась активною міграцією лейкоцитів, спостерігалась з 20-25 дня утримання птиці. Ці процеси поступово посилюються до 35-40-денного віку, коли ми відмічали руйнування тимоцитів в тільцях Гассаля, але в дольках органу збіднення лімфоцитами було виражене не однаковою мірою. Таким чином, реакція фабрицієвої сумки та тимусу до 25-30 днів життя курчат, на зростаючий тиск мікрофлори повітря характеризувались поступовими, а інколи і різкими як інфільтраційно-проліферативними процесами, так і активною міграцією лімфоцитів, що притаманні різним стадіям адаптаційного механізму. Відповідна морфологічна реакція в імунокомпітентних органах на аерогенну мікрофлору або повітряно-крапельну інфекцію описана в роботах Урбана В.П. (1992), Борисенкової А.Н. (1993), Ященко М.Ф. (1995).

Залежність динаміки лейкоцитів та лізосомально-катіонних білків крові від рівня мікробізму пташника. За нашими даними значну дію на клітинний склад крові чинять умови утримання птиці, насамперед високий рівень бактеріального забруднення повітря пташників. Так, у курчат 10-40-денного віку при цьому відмічали стійкий лейкоцитоз. Кількість лімфоцитів в крові курчат зменшувалась, а кількість псевдо еозинофілів збільшувалась. Відношення лімфоцитів до псевдоеозинофілів зменшувалось, а це свідчило про розвиток змін, які характерні для адаптаційних процесів на бактеріальний стрес (табл. 1). Данні отримані нами при вивченні гематологічного профілю та рівня лізосомально-катіонних білків у курчат 1-60-денного віку, які утримувались в умовах різного рівня бактеріальної забрудненості тиску допомогли встановити, що існує певна корелятивна залежність в зростанні як загального пулу лейкоцитів так і зокрема гранулоцитів та агранулоцитів. Особливо це чітко спостерігалося в перший місяць утримання курчат (з 5 до 30-денного віку). Ми пов'язуємо цю реакцію з активізацією відповідної системи організму на проникнення мікрофлори, що стверджується наведеними попередніми даними, щодо активності селезінки, тимусу та фабрицієвої сумки. При дослідженні динаміки лізосомально-катіонних білків (ЛКБ) у птиці відмічалось поступове зменшення рівня цього показника в дослідній групі починаючи з 10-денного до 40-денного віку. З 50-денного віку рівень ЛКБ починав підвищуватись. На нашу думку, це може бути пов'язано з пристосуванням організму курчат до змінюючихся умов існування, а також стабілізацією їх загального стану і підвищенням рівня неспецифічної резистентності їх організму (табл. 2).

Таблиця 1. - Динаміка лейкоцитарного профілю курчат дослідної групи в залежності від віку та накопичення факультативних анаеробів в повітрі пташника:

Вік птиці, днів	Лейкоцитарний профіль, тис/мм (М±m)
	Загальна кількість лейкоцитів	Гранулоцити	агранулоцити
		базофіли	%	еозинофіли	%	псевдо еозинофіли	%	лімфоцити	%	моноцити	%
5	49,63±0,9	0,63±0,07	1,3	2,1±0,7	4,2	31,1±1,3	62,7	12,01±0,9	24,2	3,79±0,7	7,6
10	53,71±1,2	0,57±0,03	1,1	1,65±0,71	3,1	23,45±1,8	63,7	20,83±1,1	38,8	7,21±0,51	13,3
20	59,93±1,7	0,66±0,03	1,1	2,2±0,65	3,6	21,99±2,1	36,7	29,0±1,13	48,4	6,08±0,53	10,2
30	66,4±1,5	0,60±0,05	0,9	2,82±0,58	4,6	23,39±0,9	35,3	31,9±1,5	48,1	7,39±0,64	11,1
40	61,37±1,6	0,64±0,06	1,0	2,76±0,77	4,5	23,2±1,5	37,8	28,41±1,17	46,3	6,36±0,71	10,4
50	58,52±1,5	0,59±0,04	1,0	2,39±0,13	4,1	22,78±1,1	38,9	26,39±1,4	45,1	6,37±0,8	10,9
60	52,7±1,7	0,56±0,05	1,0	2,14±0,41	4,1	18,75±1,13	35,6	24,29±1,2	46,0	6,96±0,9	13,2

Таблиця 2. - Динаміка ЛКБ у курчат контрольної та дослідної груп в залежності від віку та накопичення факультативних анаеробів у повітрі приміщення:

Вік, дні.	Контрольна концентрація фак. анаеробів тис. м. т/м3 повітря	Група кількість ЛКБ од.	Дослідна концентрація фак. анаеробів тис. м. т/м3 повітря	Група кількість ЛКБ од.	%ЛКБ дослідної до контрольної групи
5	70,0±8,5	1,17±0,07	160,0±9,1	1,17±0,1	100
10	60,0±7,4	1,14±0,05	170,0±8,3	1,13±0,09	99
20	68,0±9,1	1,11±0,11	485,0±7,8	0,91±0,08	82
30	66,0±7,8	1,66±0,11	500,0±9,2	0,72±0,09	43
40	78,0±5,6	1,81±0,011	568,8±8,7	0,68±0,07	38
50	94,0±8,7	1,87±0,09	665,0±9,4	0,89±0,09	48
60	117,0±5,9	1,93±0,11	615,0±8,7	1,25±0,13	65

Дослідження показали, що застосування птиці антибіотиків суттєво не вирішує проблеми обмеження виділення мікроорганізмів в навколишнє середовище при існуючих зоогігієнічних параметрах.

Тому найважливішою частиною технологічного процесу по захисту птахопоголів'я повинна бути санація повітря пташника в присутності птиці. Дослідженнями встановлено, що позитивний результат проведеної санації залежить як від якості та кількості, так і від своєчасності застосування дезінфекційних засобів.

При порівняльному вивчені дії бальзаму ЕКБ, молочної кислоти та Віркону С на мікрофлору пташника з метою встановлення їх активності з урахуванням концентрації та експозиції - кращі результати були отримані при використанні Віркону С (табл. 3).

Як видно з таблиці на протязі двох діб після застосування Віркон С перешкоджає підвищенню рівня мікроорганізмів в повітрі пташника. Позитивний вплив цього препарату також підтверджено при вивченні реакції організму курчат, як в умовах боксу так і при промисловому їх утриманні.

Таблиця 3. - Динаміка бактеріальної забрудненості повітря в залежності від часу після санації Вірконом С:

Вік птиці (діб)	Бактеріальне забруднення повітря (тис м. т/м3)
	до санації	години	Після	санації
		2	4	24	48	72
1	86,4±4,3	38,8±4,1	62,4±6,3	72,3±3,7	87,6±5,8	97,3±6,4
7	158,1±7,2	69,4±5,9	89,8±7,2	132,3±4,7	162,3±4,7	174,5±5,1
12	290,5±8,9	127,7±7,1	156,4±8,3	245,7±8,2	301,4±5,9	315,8±7,3
16	365,6±7,5	171,3±4,5	198,5±4,7	341,1±9,7	358,6±6,1	412,7±4,9
21	526,6±7,4	234,8±6,2	297,3±4,2	501,7±5,9	539,7±7,2	561,8±5,2
30	548,7±4,1	251,6±3,9	312,9±6,5	512,3±6,4	557,8±8,5	589,9±5,4
37	585,8±9,3	276,4±8,7	356,7±7,2	549,9±7,2	598,5±7,1	616±11,1
47	610,3±8,4	297,7±7,4	3058±4,6	578,8±5,2	591,4±6,8	642±9,4
57	593±9,2	231,8±5,7	287,7±5,9	512,7±6,3	599,6±7,9	612±8,3

Згідно проведених досліджень ми встановили, що ефективне застосування аерозолів з метою деконтамінації повітря пташника від факультативних анаеробів залежить від термінів проведення дезінфекції, яку необхідно робити: в першу декаду утримання курчат на кожний третій день, у другу-на кожний другий день, у третю і далі до 60 денного віку-на кожний п'ятий день. Запропонована схема пройшла виробниче випробування у двох птахогосподарствах Сумської області: "Мирний" Сумського району та "Першотравневий" Л. Долинського району на загальному поголів'ї 48820 курчат. Економічний ефект від застосування Віркону С за запропонованою схемою складається з підвищення збереженості курчат до 60 денного віку на 4-5%, зменшення витрат кормів на 1 ц. приросту на 0,5-0,7 ц., та збільшення на 5-7 г. середньодобового приросту живої маси курчат проти контролю.

ВИСНОВКИ

1. Епізоотологічним обстеженням птахогосподарств з промисловим утриманням птиці доведено, що загибель курчат 1-60-денного віку від патології респіраторних органів складає від 0,02 до 0,14%, що пов'язано з впливом зростаючої контамінації повітря пташника мікрофлорою та вичерпанням механізмів адаптаційно-пристосувальних процесів.

2. Встановлена пряма корелятивна залежність між строком утримання птиці та рівнем бактеріального забруднення повітря пташників. При клітинному утриманні різке зростання загальної бактеріальної забрудненості повітря починається з 10-20 дня після розташування курчат. Одночасно реєструються спорадичні випадки бактеріозів (колібактеріоз, пулороз та інші).

3. Визначено, що сучасний спектр факультативних анаеробів пташників складають переважно бактерії групи:

- кишкової палички (від 57,0 до 93,0%);

- кокової мікрофлори (від 5,0 до 40,0%);

- сальмонел (від 0 до 35,0%).

4. Встановлена пряма корелятивна залежність між зростанням рівня факультативних анаеробів повітря пташника (більше за 150 тис. м. т/м³) та контамінацією легень курчат переважно паличковою мікрофлорою.

5. Встановлено, що при коефіцієнті пропорційності 1,1 (відношення між встановленим та початковим рівнем бактеріальної забрудненості повітря пташника) верхні дихальні шляхи курчат здатні максимально затримувати розвиток факультативних анаеробів повітря. Перевищення цього показника є прогнозуючим вектором контамінації легень мікробами.

6. Морфологічним дослідженням імунокомпітентних органів курчат 1-60 денного віку показано, що вплив мікробного стресу призводить до зменшення відносної маси тимусу, бурси, селезінки та наднирників з 10 по 25 день утримання. З п'ятидобового віку за цих умов в легенях курчат спостерігаються процеси притаманні серозно-катаральній бронхопневмонії та набряку на фоні проліферації та еміграції лейкоцитів тимусу та бурси у 20-25 денному віці.

7. При зростанні концентрації мікробів в повітрі пташника загальна кількість лейкоцитів у крові курчат, з першого дня їх утримання до 30-денного віку в цих умовах, збільшується насамперед за рахунок лімфоцитів (1,24-2,4 рази) при зменшенні псевдо еозинофілів (у 1,63-1,8 рази), кількість лізосомально-катіонних білків зменшується відповідно до контролю з 99% (у 10денному віці) до 38% (у 40 денному віці).

8. Встановлена корелятивна залежність між ураженням легенів (застійна гіперемія, набряк, запалення) та концентрацією факультативних анаеробів і амоніаку в повітрі птахарні.

9. Запропоновані науково-обґрунтовані терміни оптимального використання засобів для аерозольної санації повітря пташників, що дозволяють запобігати виникненню бактеріального стресу. Застосування бактерицидних аерозолей в першу декаду утримання курчат на кожний третій день, у другу - на кожний другий день, у третю і далі до 60-денного віку - на кожний п'ятий день сприяє більш повільному зростанню концентрацій бактерій в повітрі пташника.

10. Застосування в промислових умовах Віркону-С, відповідно запропонованій схемі, дозволяє проводити профілактику виникнення повітряно-крапельних інфекцій та підвищувати збереженість курчат до 60-денного віку на 4-5%, зменшувати затрати кормів на 1 ц., приросту живої ваги на 0,5-0,7 ц., та збільшувати на 5-7 г. середньодобовий приріст живої ваги курчат.

ПЕРЕЛІК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ

1. Зон Г.А., Ничик С.А. Залежність рівня адгезії та спектру анаеробів на поверхні легень від рівня бактеріальної забрудненості повітря пташника. / Вісник Сумського сільськогосподарського інституту / Науково-методичний журнал / Вип. 1 - 1998, - с. 113-120.

2. Зон Г.А., Ничик С.А. Вплив факторів навколишнього середовища на організм птиці. Ветеринарна медицина, 1998, №8. - с. 14.

3. Зон Г.А., Ничик С.А. Функціональна та вікова морфологія центральних органів імунокомпетентної системи та наднирників курчат в залежності від умов їх утримання. // Вісник Сумського ДАУ / Науково-методичний журнал / 1999 вип. 3. - с. 39-43. птах ветеринарний бактеріальний

4. Зон Г.А., Ничик С.А. Реакція легень курчат в залежності від рівня бактеріальної забрудненості пташників. / Тези доповідей першої наукової конференції по птахівництву УВВНАП. - Борки, 1993. - с. 115.

5. Зон Г.А., Ничик С.А., Забара Г.М. Морфологічна реакція легень курчат на рівень бактеріальної забрудненості повітря пташників. // Напрямки підвищення продуктивності та якості сільськогосподарської продукції. / Матеріали наукової конференції. Суми. - 1995. - с. 86.

6. Ничик С.А., Зон Г.А. Морфологічна характеристика легень курчат при утриманні в умовах традиційної технології та з використанням Віркону С. // Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини / Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених. Харків, 1997, - с. 43.

7. Зон Г.А., Ничик С.А., Турчіна С.А. Реакція легень курчат на асоційовану інфекцію. // Проблеми та перспективи паразитоценології / Матеріали V міжз'їздівської конференції паразитоценологів України, Харків-Луганськ, 1997. - с. 71.

Размещено на Allbest.ru

...