Створення та оцінка селекційного матеріалу картоплі для різних грунтово-кліматичних зон

Размещено на http://www.allbest.ru

Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, УААН

06.01.05 - Селекція і насінництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Створення та оцінка селекційного матеріалу картоплі для різних грунтово - кліматичних зон

Осипчук Алла Андріївна

Харків - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті картоплярства УААН

Науковий керівник - доктор біологічних наук, професор,

академік УААН, лауреат Державної премії

в галузі науки і техніки

Кучко Анатолій Андрійович, Інститут картоплярства УААН,

директор

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Манзюк Віталій Тимофійович, Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва УААН, зав. відділом селекції і генетики ячменю

доктор сільськогосподарських наук, професор Кожушко Неллі Семенівна, Сумський державний аграрний університет, професор кафедри селекції і насінництва

Провідна установа - Львівський державний аграрний університет, Міністерство АПК України, м. Дубляни Львівської області

Захист відбудеться “19 ” жовтня 1999 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва, 310060 м. Харків, проспект Московський, 142. тел.92 - 23 - 78.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва, м.Харків, проспект Московський, 142.

Автореферат розісланий “ 18 ” вересня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Петренкова В.П.

Размещено на http://www.allbest.ru

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Основним завданням селекції картоплі є створення сортів з високими показниками основних господарсько-цінних ознак. Для цього велике значення має використання різноманітного вихідного матеріалу та застосування ефективних методів селекції.

Більшість ознак у картоплі контролюються малими генами або полігенами. Такі ознаки змінюються під впливом нерегульованих факторів зовнішнього середовища (температура, вологозабезпеченість, сонячна інсоляція, тощо). Це ускладнює, з одного боку, відбір цінних генотипів, а з другого - призводить до нестабільного проявлення господарсько-цінних ознак сортів картоплі при їх вирощуванні. Тому необхідно створювати сорти картоплі, які характеризуються стабільною реалізацією своїх основних господарсько - цінних ознак: урожай, вміст у бульбах сухих речовин, смакові якості, тощо.Такі сорти в меншій мірі будуть знижувати урожай та інші цінні ознаки під впливом несприятливих умов зовнішнього середовища.

Для ефективного ведення селекції картоплі в цьому напрямку необхідно батьківські форми та їх потомство оцінювати не тільки в місцевих умовах, а і в різних грунтово-кліматичних зонах.

В Україні подібні дослідження з картоплею не проводили, і враховуючи їх важливість для селекції на пластичність і стабільність основних господарсько-цінних ознак, дана тема дисертаційної роботи є актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась за планом науково-дослідних робіт Інституту картоплярства і мала зв'язок з: республіканською НТП "Розробка на основі досягнень генетики, генної інженерії та біотехнології принципів створення нових поколінь рослинних організмів, спроможних забезпечити одержання високих сталих урожаїв цінної біомаси" та її темою 4.01 "Створити нові високопродуктивні сорти картоплі, стійкі проти хвороб, придатні для індустріальних технологій виробництва", N держреєстрації UA 010013 19 P; республіканською НТП "Створити інтенсивні сорти картоплі та розробити сучасні технології виробництва, зберігання та поглибленої переробки" та її темою 01 "Створити вихідний матеріал та високоврожайні (на 5 - 10 % вище стандартів) сорти картоплі, стійкі до основних хвороб, з високими і якісними показниками, придатні для механізованого виробництва", N держреєстрації 01.97 U 00 5459.

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є створення нового селекційного матеріалу картоплі для Полісся та інших грунтово-кліматичних зон України при застосуванні ефективних методів селекції та використанні батьківськими формами міжвидових гібридів і сортів картоплі.

Для досягнення вказаної мети були поставлені завдання:

- використати в селекції на високі показники урожайності, крохмалистості, сирого протеїну та інші ознаки вихідний матеріал переважно міжвидового походження;

- вивчити в зоні Полісся України потомства, отримані методом гібридизації та самозапилення батьківських форм за урожайністю, її структурою, вмістом крохмалю і сирого протеїну та успадкування цих ознак;

- встановити можливість поєднання високих показників господарсько-цінних ознак в процесі селекції;

- вивчити батьківські форми і їх потомство за урожайністю, вмістом крохмалю і сирого протеїну при вирощуванні в різних грунтово-кліматичних зонах України, виявити комбінації схрещувань з високими показниками ознак;

- оцінити батьківські форми і їх потомство за пластичністю і стабільністю урожайності, крохмалистості, вмісту сирого протеїну;

- створити селекційний матеріал з високими показниками цінних ознак; селекційний гібридизація картопля

- прийняти участь у створенні нових сортів картоплі з комплексом господарсько-цінних ознак.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в різних грунтово-кліматичних зонах України вивчено та виявлено комбінації схрещувань і потомства від самозапилення для одержання селекційного матеріалу картоплі з високими показниками урожайності, крохмалистості та вмісту сирого протеїну, пластичністю і стабільністю вказаних ознак.

При використанні вихідного матеріалу, переважно міжвидового походження, встановлено особливості підбору батьківських форм для селекції на вказані ознаки та доведена можливість поєднання їх високих показників в одному генотипі.

Практичне значення одержаних результатів. Виділено комбінації схрещувань і форми для самозапилення при селекції картоплі на високі показники урожайності, крохмалистості та вмісту сирого протеїну в різних грунтово-кліматичних зонах.

Одержано новий селекційний матеріал картоплі з високими показниками основних господарсько-цінних ознак. Створено, в співавторстві, нові сорти картоплі: ранні - Повінь, Веснянка; середньоранні - Купава; середньостиглі - Слов'янка, Явір, Віринея. Сорти Повінь, Купава, Слов'янка, Явір занесені до Реєстру сортів рослин України; Веснянка та Віринея проходять державне сортовипробування.

Реалізація результатів досліджень. Результати досліджень по вивченню бать-ківських форм та їх нащадків використовуються в Інституті картоплярства та його мережі при селекції на урожайність, вміст крохмалю і сирого протеїну, пластичність та стабільність ознак.

Особистий внесок здобувача. Дослідження по темі дисертації виконані здобувачем особисто.

Участь дисертанта полягає в отриманні результатів досліджень, викладених в дисертації, розробці програми, проведенні дослідів, узагальненні експериментальних даних, виділенні селекційного матеріалу та комбінацій схрещувань з високими показниками ознак, їх пластичністю і стабільністю.

Автор висловлює вдячність працівникам Інституту картоплярства, Інституту зрошуваного землеробства та Київської дослідної станції Інституту овочівництва і баштанництва за допомогу в проведенні дослідів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідались на засіданні методичної комісії та відділу селекції Інституту картоплярства (щорічно 1995 -1999 рр.), на конференції молодих вчених та спеціалістів "Наукові основи ведення картоплярства України в ринкових умовах" (Немішаєве, 1996р.), вченій раді Інституту картоплярства, 1999 р., міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство XXI століття - проблеми та шляхи вирішення" (Київ-Чабани, 8-10 червня 1999 р.), міжнародній конференції "Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва" (Харків, 6-9 липня 1999 р.)

Публікація результатів досліджень. За матеріалами досліджень, представлених в дисертаційній роботі, опубліковано 5 статей в наукових збірниках і журналах, 3 тез доповідей на конференціях, отримано 4 авторських свідоцтва на створені сорти картоплі.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 132 сторінках друкованого тексту, складається із загальної характеристики роботи, 7 розділів, висновків, пропозицій, переліку посилань, 12 додатків. Містить 31 таблицю, 7 малюнків, список літератури включає 200 найменувань, з них 33 - іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. Сучасний стан селекції картоплі на основні господарсько- цінні ознаки

(Огляд літератури)

Проведено аналіз наукових праць вітчизняних та іноземних авторів з питань, що виносяться на захист.

2. Умови, матеріал та методи проведення досліджень

Дисертаційна робота виконана в лабораторії селекції Інституту картоплярства УААН протягом 1994-1998 років.

Батьківськими формами використовували вітчизняні та зарубіжні сорти, а також гібриди міжвидового походження.

Схрещування та збір ягід від самозапилення провели на рослинах батьківського розсадника в 1994 році. Сіянці вирощували в 1995 році польовою культурою в Інституті картоплярства.

Бульбові покоління вивчали в Інституті картоплярства УААН (зона Полісся, 1996-1998 рр.), Київській дослідній станції ІОБ УААН (перехідна зона від Полісся до Лісостепу) (1996 - 1997 рр.) та Інституті зрошуваного землеробства УААН (зона Степу) (1996 - 1997 рр.).

Земельний масив Інституту картоплярства, де проводили польові досліди, характеризується дерново-підзолистими супіщаними та легкосуглинистими грунтами. В орному шарі міститься 0,85-1,5 % гумусу (по Тюрину). У 100г сухого грунту міститься рухомих форм: азоту-1,3 - 6,4 мг (за Тюриним і Кононовою), фосфору - 3,6 -16,5мг (за Кирсановим), калію - 4,7 - 8,6 мг (за Масловою). Сума увібраних основ складає 3,4 - 10,8 мг/екв., рН сольової витяжки в орному шарі становить 4,4-5,4.

Метеорологічні умови в роки проведення дослідів в Інституті картоплярства були, в основному, сприятливими для накопичення урожаю і сухих речовин у бульбах.

Грунти Київської дослідної станції темно-сірі, опідзолені, легкосуглинкового механічного складу з вмістом гумусу 1,43-1,64 %. Вміст рухомих форм становить: азоту - 5,02, фосфору - 12,0 і калію - 5,6 мг на 100 г грунту. Сума увібраних основ складає 13,65 - 18,2 мг/екв., рH сольової витяжки в орному шарі - 5,9.

Середньодобова температура за травень - червень тут була 18,9 0С в1996 році і 18,8 0С в 1997 році, що на 0,6 0С та 1,3 0С вище, ніж в Інституті картоплярства. Середньомісячна кількість опадів за вегетаційний період становила: в 1996 році - 54,3 мм, в 1997 - 41,4 мм, що на 11,7 та 58,1 мм менше, ніж в Інституті картоплярства.

Грунти Інституту зрошуваного землеробства, де проводили вивчення селекційного матеріалу і батьківських форм, темнокаштанові, середньосуглинкові, слабо солонцюваті. Великий вміст пилу обумовлює несприятливі фізичні властивості грунту - високу його щільність, слабке водопроникнення, схильність до набрякання, високу в'язкість після висихання, недостатню водоутримну здатність. В орному шарі міститься 2,17 % гумусу. В 100 г грунту міститься рухомих форм: - азоту - 1,31, фосфору - 2,4, калію - 28 мг.

В 1996 році метеорологічні умови вегетаційного періоду характеризувались як несприятливі для росту і розвитку картоплі та накопичення урожаю і сухих речовин. В червні середньодекадна температура повітря становила 18,6-23,1 0С. За місяць випало 16,7 мм опадів, що склало 34 % норми, налічувалось 6 днів з температурою повітря вище 30 0С та 11 днів з відносною вологістю повітря 23 - 30 %. Температура на поверхні грунту сягала 64 0С. В першій декаді липня температура повітря становила 26,2 0С (на 4 0С вище середньої багаторічної). В липні налічувалось 8 днів з температурою повітря вище 30 0С, 7 - з відносною його вологістю 21%, випало 1,6 мм опадів, або11 % норми. Температура на поверхні грунту сягала 64 0С.

Метеорологічні умови вегетаційного періоду 1997року були більш сприятливими для росту і розвитку рослин картоплі та накопичення урожаю.

Вивчення потомства за урожайністю, її структурою, вмістом крохмалю і сирого протеїну проводили в порівнянні з батьківськими формами. Кожної комбінації вивчали біля 100 генотипів.

Визначення урожайності проводили шляхом зважування кожного генотипу, вміст крохмалю і сирого протеїну - на інфрачервоному аналізаторі.

Відібраний матеріал вивчали згідно "Методичних рекомендацій по проведенню досліджень з картоплею" (1982).

Обробку отриманих експериментальних даних проводили методами варіаційної статистики (Молостов А.С,. 1965; Доспехов Б.А., 1973).

Визначення пластичності і стабільності ознак потомства провели за методикою Еберхарда і Рассела (Пакудин В.З., 1973; Иванченко Э.Г., Вольф В.Г., Литун П.П., 1978). В якості параметрів пластичності використовували коефіцієнт регресії (Ri), який характеризує реакцію генотипу на зміну умов середовища, стабільності - дисперсію Si2, яка вказує на середні квадратичні відхилення фактичних показників від теоретичних.

3. Створення високоурожайного потомства

При використанні батьківськими формами сортів та гібридів міжвидового походження, одержано високоурожайне потомство, як методом гібридизації, так і самозапиленням вихідних форм (табл.1).

Середню урожайність потомства понад 500 г/кущ на протязі двох років в Інституті картоплярства отримали в комбінаціях: 88.151-4 х Світанок київський, Gusto х Світанок київський, Gitte х 77.583/16, Gusto х 77.583/16, 88.137/1 х 77.583/16, Бородянська рожева х Аdretta, Gusto х Бородянська рожева та інші. Такі ж показники отримали і при самозапиленні сорту Світанок київський та гібрида 77.583/16. В цих комбінаціях вищеплялась найбільша кількість генотипів з урожайністю 751-1000 г/кущ і вище.

Середня урожайність потомства в більшості випадків була нижчою, в частині комбінацій займала проміжне місце, а в окремих - перевищувала середню обох батьківських форм - Gitte х 77.583/16, Granola х Зарево. В цілому чіткої залежності між фенотиповим проявленням урожайності батьківських форм і потомства не виявлено. Тому їх підбір на цю ознаку потрібно проводити за генотипом.

Потомства з високою кількістю бульб з куща (9,8-14 шт.) отримували як методом гібридизації, так і самозапиленням вихідних форм: Gusto х Світанок київський, 77.583/16 х Невська, Бородянська рожева х Adretta, Мавка х 88.151-4, Galina х Зарево, Горлиця х Adretta, 88.151-4 х Adretta, Gitte х 77.583/16, І1 Світанка київського, І1 Бородянської рожевої.

Середня маса бульби гібридного потомства була вищою, ніж від самозапилення. Так, в комбінаціях схрещувань 88.151-4 х Світанок київський, Gusto х Світанок київський, 77.583/16 х Воловецька середня маса бульби становила 46,8 - 80,5 г, а в потомстві від самозапилення Світанка київського, Бородянської рожевої і 77.583/16 - 36,7-60 г. Проте в потомстві від самозапилення, як і при гібридизації, вищепляються генотипи з високою середньою масою бульби.

Вивчення потомства в різних грунтово-кліматичних зонах і в різні за метеорологічними умовами роки дало змогу виявити їх реакцію на умови зовнішнього середовища, оцінити за придатністю відбора генотипів для цих зон, пластичністю та стабільністю ознак.

Таблиця 1.

Урожайність потомства, одержаного методом гібридизації та самозапилення, при випробуванні в різних

грунтово-кліматичних зонах (1996 - 1997 рр.)

Но-		Урожай потомства, М±m, г / кущ
мери попу-	Походження	Інститут картоплярства	Київська дослідна станція	Інститут зрошуваного землеробства
ляцій		1996	1997	1996	1997	1996	1997
212	І1 Світанка київського	821±36	594±41	195±12	594±31	119±8	255±20
106	88.151-4 х Світанок київський	725±31	602±37	160±11	560±33	48±6	302±26
28	Gusto х х Світанок київський	892±33	690±34	249±15	470±28	225±12	337±28
69	Nicola х Світанок київський	602±29	446±28	153±10	260±21	109±8	242±21
81	Пост 86 х Світанок київський	572±30	412±35	208±14	572±30	82±7	209±19
214	І1 77.583/16 (міжвидовий гібрид)	600±33	520±29	213±14	294±23	75±6	190±15
145	Зарево х 77.583/16	624±28	494±34	92±7	537±32	77±6	243±26
134	Gitte х 77.583/16	800±34	656±29	413±20	471±29	57±4	354±28
144	Gusto х 77.583/16	526±30	558±33	186±12	388±28	74±5	322±30
101	88.137/1 х 77.583/16	645±32	586±34	310±15	401±27	146±7	312±22
209	І1 Бородянської рожевої	580±29	426±27	138±8	451±33	82±6	314±25
19	Бородянська рожева х Adretta	715±35	546±29	186±9	493±29	140±8	314±22
26	Gusto х Бородянська рожева	672±33	621±32	214±11	468±31	93±7	350±24

Середня урожайність потомства в 1996 році була: в Інституті картоплярства 314-1072 г/кущ, на Київській дослідній станції - 76 - 413 г/кущ, в Інституті зрошуваного землеробства - 39 - 225 г/кущ, в 1997 році - відповідно 366 - 731 г/кущ, 260 - 594 г/кущ та 186 - 430 г/кущ. Генотипи з урожайністю вище 750 г/кущ на протязі двох років виявлені в потомстві комбінацій: в трьох зонах - 88.137/1 х 77.583/16, 88.151-4 х Adretta, в двох - Gusto х Світанок київський, Nicola х Світанок київський, Gitte х 77.583/16, Бородянська рожева х Adretta, Мавка х 88.151-4, Горлиця х Adretta. Вказані вище комбінації можна використовувати для одержання генотипів з урожайністю вище 750 г/кущ в трьох та двох грунтово-кліматичних зонах.

Параметри пластичності і стабільності урожайності потомства не відповідали середнім показникам обох батьківських форм. Можна вважати, що їх величина залежить від ефекта взаємодії генів. А тому їх підбір для селекції на пластичність і стабільність урожайності потрібно проводити за результатами попередньої оцінки гібридних комбінацій та самозапилення в різних грунтово-кліматичних зонах.

До екологічно пластичних (Ri=1) за 2-річними даними відноситься потомство комбінацій: Зарево х 77.583/16, Бородянська рожева х Adretta, Gusto х Бородянська рожева, до інтенсивного типу (Ri ? 1)- І1Світанка київського, 88.151-4 х Світанок київський, Gusto х Світанок київський, Gitte х 77.583/16, до нейтральної реакції (Ri ? 1) - Nicola х Світанок київський, І1 Бородянської рожевої (табл. 2) та інші.

За 2-річними даними відносною стабільністю урожайності (Si2 не велике) характеризується потомство слідуючих комбінацій: 88.151-4 х Світанок київський, Gusto х 77.583/16, І1 Бородянської рожевої, Бородянська рожева х Adretta, Gusto х Бородянська рожева (табл. 2) та інші.

4. Одержання висококрохмалистого потомства

Використавши вихідний матеріал, створений на міжвидовій основі, одержали потомство з високим вмістом крохмалю, як методом гібридизації, так і самозапиленням вихідних форм (табл.3).

На протязі двох років при випробуванні в Інституті картоплярства середню крохмалистість вище 17 % проявило потомство комбінацій схрещувань та самозапилення: І1 Світанка київського, I1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, Пост 86 х Світанок київський, Gitte х 77.583/16, Gusto х 77.583/16 та інші. В потомстві цих комбінацій вищепляється найбільше генотипів з крохмалистістю вище 20 %.

При використанні складного міжвидового гібрида 77.583/16 материнською формою, а батьківською - сорту Gitte, отримали потомство з вищою крохмалистістю, ніж при обернених схрещуваннях.

Таблиця 2

Пластичність і стабільність потомства за урожайністю, вмістом крохмалю та сирого протеїну

Номе-ри		За урожайністю	За крохмалистістю	За вмістом сирого протеїну
попу-	Походження	Ri	Si2	Ri	Si2	Ri	Si2
ляцій		1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997
212	І1 Світанка київського	1,22	1,45	1280	12210	1,27	0,82	0,36	0,15	1,40	0,76	0,009	0,004
106	88.151-4 х Світанок київський	1,15	1,26	24	4059	0,92	0,63	0,38	0,16	1,61	1,26	0,006	0,005
28	Gusto х - ? -	1,19	1,39	5031	40247	1,16	1,15	0,16	0,32	2,32	0,98	0,080	0,0001
69	Nicola х - ? -	0,86	0,77	1043	7125	1,45	0,75	1,16	0,01	2,37	0,76	0,009	0,004
81	Пост 86 х - ? -	0,80	0,95	950	38409	1,17	1,23	0,07	0,05	0,94	0,76	0,007	0,004
214	І1 77.583/16 (міжвидовий гібрид)	0,86	1,29	1245	5744	1,23	1,62	0,74	0,01	1,07	1,21	0,010	0,007
145	Зарево х 77.583/16	0,98	1,09	3815	13622	1,55	1,53	0,01	0,13	1,28	0,98	0,016	0,0001
134	Gitte х - ? -	1,11	1,19	29837	2669	0,99	1,21	2,88	0,40	0,95	1,26	0,07	0,003
144	Gusto х - ? -	0,74	0,92	636	3720	0,55	0,98	0,29	0,02	1,07	1,21	0,029	0,007
101	88.137/1 х - ? -	0,79	1,07	3440	3695	0,83	1,13	0,17	0,01	1,13	1,26	0,010	0,003
209	І1 Бородянської рожевої	0,86	0,28	567	3823	0,69	0,30	0,21	0,14	0,88	1,16	0,044	0,049
19	Бородянська рожева х Adretta	1,01	0,96	1742	1066	0,64	0,51	0,01	0,11	0,96	1,43	0,017	0,023
26	Gusto х Бородянська рожева	0,97	1,08	229	1281	0,52	0,56	0,03	0,43	0,68	1,21	0,006	0,010

Переважно відмічався проміжний характер успадкування крохмалистості. В окремих комбінаціях середня крохмалистість потомства перевищувала середню обох батьківських форм (Мавка х 88.151-4, 88.151-4 x Adretta), в деяких відмічено її зниження.

Встановлена середня і висока позитивна кореляційна залежність (r=0,517± 0,149...0,911±0,052) між крохмалистістю батьківських форм і потомства, що свідчить про можливість їх підбору для селекції за фенотиповим проявленням ознаки.

Середня крохмалистість потомств в різних грунтово-кліматичних зонах характеризувалась слідуючими показниками: в Інституті картоплярства в 1996 році - 14,9-22,8 %, на Київській дослідній станції - 14,8-22,6 %, в Інституті зрошуваного землеробства - 9,5-19,2 %; в 1997 році - відповідно 13,1 - 21,1, 13,2 - 20,8 та 11,6 - 20,0%.

Крохмалистість вище 20 % на протязі двох років в трьох грунтово-кліматичних зонах проявляли генотипи слідуючих комбінацій схрещувань і самозапилення: І1 Світанка київського, І1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, Gusto х 77.583/16, 77.583/16 x Воловецька, Зарево х Божедар, Зарево х Gusto, Galina х Зарево, Либідь х Зарево. Вказані вище комбінації можна вважати ефективними при селекції на крохмалистість для трьох грунтово-кліматичних зон України.

В потомстві інших комбінацій схрещувань виявляли генотипи, які в усіх грунтово-кліматичних зонах мали крохмалистість 17,1-20 %.

Параметри пластичності та стабільності крохмалистості потомства не залежали від величини цих показників у батьківських форм (табл.2). В зв'язку з цим, підбирати батьківські пари при селекції на пластичність і стабільність крохмалистості потрібно за результатами попередньої оцінки їх потомства.

До екологічно пластичних за крохмалистістю (Ri=1) відноситься комбінація Зарево х Gusto; до інтенсивного типу (Ri ? 1) - Gusto х Світанок київський, Пост 86 х Світанок київський, І1 77.583/ 16, Зарево х 77.583/ 16, до нейтральної реакції (Ri ? 1) - І1 Бородянської рожевої, Бородянська рожева х Adretta, Gusto х Бородянська рожева (табл. 2) та інші.

Високою стабільністю крохмалистості на протязі двох років характеризувалось потомство слідуючих комбінацій: Пост 86 х Світанок київський, Зарево х 77.583/16, 88.137/1 x 77.583/16, Бородянська рожева х Adretta (табл. 2) та інші. Потомство ряду інших комбінацій виділилось за стабільністю крохмалистості в одному році, а в другому - як не стабільне.

5. Отримання потомства з підвищеним вмістом у бульбах сирого протеїну

Внаслідок використання батьківськими формами сортів та гібридів міжвидового походження одержували потомство з високим вмістом у бульбах сирого протеїну, як методом гібридизації, так і самозапиленням вихідних форм.

Таблиця 3

Крохмалистість потомства, одержаного методом гібридизації та самозапилення при випробуванні в різних

грунтово-кліматичних зонах (1996-1997 рр.)

Но-		Середній вміст крохмалю, %
мери	Походження	Інститут картоплярства	Київська дослідна станція	Інститут зрошуваного землеробства
популя-		Батьківських форм	Потомства	Батьківських форм	Потомства	Батьківських форм	Потомства
цій		1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997
212	І1 Світанка київського	21,8	20,0	19,0±0,25	18,9±0,24	20,3	18,6	18,8±0,27	17,8±0,30	13,7	17,4	13,6±0,24	16,7±0,27
106	88.151-4 х Світанок київський	16,7	16	16,7±0,21	15,8±0,20	16,5	14,8	16,2±0,19	14,1±0,26	11,8	13,6	10,7±0,19	12,1±0,23
28	Gusto х - ? -	19,3	17,6	17,3±0,31	16,9±0,22	18,7	16,7	16,9±0,23	15,3±0,28	13,2	14,5	12,3±0,21	13,7±0,25
69	Nicola х - ? -	17,2	16,1	15,5±0,26	15,4±0,19	16,9	15,8	15,8±0,26	14,7±0,22	11,1	13,8	9,5±0,17	13,4±0,21
81	Пост 86 х - ? -	19,5	17,7	17,5±0,26	17,1±0,25	18,9	16,5	16,9±0,24	16,6±0,25	12,6	14,1	12,4±0,22	14,0±0,25
214	І177.583/16 (міжви-довий гібрид)	22,2	20,2	21,0±0,29	19,5±0,24	18,9	18,7	18,8±0,31	18,5±0,27	14,0	15,6	15,1±0,32	15,4±0,25
145	Зарево х 77.583/16	23,7	21,6	22,5±0,30	21,1±0,25	21,5	21,1	21,1±0,30	20,5±0,31	17,1	18,4	15,5±0,25	17,3±0,23
134	Gitte х 77.583/16	19,7	18,2	17,1±0,27	17,0±0,23	18,1	17,4	18,3±0,29	17,0±0,29	13,7	13,9	13,4±0,23	14,1±0,23
144	Gusto х 77.583/16	19,5	17,4	18,6±0,24	17,7±0,23	18	16,8	17,4±0,23	16,8±0,27	13,4	13,6	15,9±0,22	15,1±0,23
209	І1 Бородянської рожевої	17,6	15,0	17,0±0,23	15,9±0,25	13,8	12,6	15,9±0,28	13,5±0,25	13,3	13,3	14,1±0,29	13,9±0,21
19	Бородянська рожева х Adretta	18,1	14,9	16,9±0,20	15,6±0,24	15,8	14,6	16,7±0,24	14,6±0,23	15,6	14,1	14,1±0,29	14,2±0,23
26	Gusto х Бородянська рожева	17,2	15,1	16,0±0,22	15,0±0,23	15,5	13,7	15,8±0,25	13,7±0,24	13	12,4	13,8±0,23	13,3±0,22

В Інституті картоплярства на протязі двох років середній вміст сирого протеїну 2,5 - 3,1 % мало потомство слідуючих комбінацій схрещувань і самозапилення: І1Світанка київського, І177.583/16, Зарево х 77.583/16, Gitte х 77.583/16, Gusto х 77.583/16, 77.583/16 x Воловецька, 77.583/16 x Невська, І1 Бородянської рожевої, Бородянська рожева х Adretta, Зарево х Божедар, Зарево х Gusto, Galina х Зарево, Либідь х Зарево. В потомстві цих комбінацій вищеплялась найбільша кількість генотипів з вмістом сирого протеїну вище 3 %.

Спостерігався проміжний характер успадкування вмісту сирого протеїну, незначне зниження, а також підвищення, порівнюючи із середньою обох батьківських форм (табл.4).

Виявлена висока залежність вмісту сирого протеїну потомства від проявлення ознаки у батьківських форм (r=0,593?0,128...0,843?0,071), що свідчить про можливість їх підбору для селекції на цю ознаку за фенотипом.

При випробуванні в різних грунтово - кліматичних зонах були отримані слідуючі середні показники ознаки у потомства: в 1996 році - в Інституті картоплярства - 2,1 - 3,1, на Київській дослідній станції - 2,4 - 3,1, в Інституті зрошуваного землеробства - 1,7 - 2,8; в 1997 році - відповідно 2,0 - 3,1, 2,1 - 2,8 та 1,9 - 2,8%.

Високим середнім вмістом сирого протеїну (2,6 -3,1%) на протязі двох років в усіх зонах відмічалось потомство комбінацій схрещувань Зарево х Божедар та Либідь х Зарево (табл.4). Генотипи з вмістом сирого протеїну вище 3 % на протязі двох років в трьох грунтово - кліматичних зонах виявили в потомстві комбінацій: Зарево х Божедар, Galina х Зарево, Либідь х Зарево. В потомстві ряду інших комбінацій виявили генотипи з вмістом сирого протеїну вище 3 % на протязі двох років в двох грунтово - кліматичних зонах.

До екологічно пластичних (Ri=1) за вмістом сирого протеїну на протязі двох років віднесено потомство комбінації 77.583/16 x Gitte; до інтенсивного типу (Ri ? 1) - 88.151-4 х Світанок київський, 77.583/16 x Воловецька, 77.583/16 x Невська, Зарево х Gusto; до нейтрального типу (Ri ? 1) - Adretta х 88.151-4, Зарево х Божедар.

Найбільш високу стабільність за вмістом сирого протеїну на протязі двох років проявили потомства комбінацій: 88.151-4 х Світанок київський, Nicola х Світанок київський, Пост 86 х Світанок київський, І1 Бородянської рожевої (табл. 2) та інші.

Величина параметрів пластичності і стабільності вмісту сирого протеїну у потомства не завжди відповідала середнім показникам обох батьківських форм. Тому їх підбір для селекції на вказані ознаки потрібно проводити за результатами попередньої оцінки комбінацій схрещувань чи самозапилення.

Отримані результати досліджень необхідно використовувати в селекції на підвищений і високий вміст сирого протеїну.

Таблиця 4

Вміст сирого протеїну у бульбах потомства в залежності від батьківських форм, при випробуванні в різних

грунтово-кліматичних зонах (1996-1997 рр.)

Номе-		Вміст сирого протеїну, %
ри по-	Походження	Інститут картоплярства	Київська дослідна станція	Інститут зрошуваного землеробства
пуля-		Батьківських форм	Потомства	Батьківських форм	Потомства	Батьківських форм	Потомства
цій		1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997
4	Adretta х 88.151-4	2,1	2,1	2,4±0,027	2,4±0,026	2,3	2,2	2,5±0,025	2,3±0,024	2,2	1,9	2,3±0,024	2,2±0,026
39	Diamant х 88.151-4	2	2	2,3±0,026	2,0±0,027	2,3	2,3	2,5±0,029	2,1±0,022	1,7	1,9	1,9±0,022	1,9±0,022
61	Мавка х 88.151-4	2,1	2,1	2,4±0,029	2,4±0,028	2,4	2,2	2,6±0,031	2,3±0,025	2,1	1,9	2,2±0,024	2,2±0,028
44	Зарево х Божедар	2,6	2,5	3,1±0,033	3,0±0,029	2,8	2,6	3,0±0,034	2,6±0,030	2,6	2,4	2,8±0,031	2,6±0,026
46	Зарево х Gusto	2,5	2,5	2,7±0,034	2,8±0,028	2,6	2,5	2,7±0,031	2,7±0,032	2,4	2,3	2,3±0,025	2,4±0,025
145	Зарево х 77.583/16	2,8	2,8	2,8±0,033	2,8±0,032	2,8	2,8	2,8±0,034	2,8±0,038	2,5	2,6	2,4±0,026	2,6±0,034
30	Galina х Зарево	2,7	2,5	2,8±0,029	2,6±0,028	2,8	2,7	2,8±0,032	2,8±0,036	2,3	2,4	2,3±0,025	2,5±0,028
140	Granola х Зарево	2,5	2,5	2,3±0,022	2,4±0,027	2,8	2,5	2,7±0,035	2,3±0,027	2,3	2,3	2,2±0,024	2,2±0,024
151	Либідь х Зарево	2,7	2,6	3,1±0,034	3,1±0,035	2,8	2,8	3,1±0,038	3,1±0,035	2,5	2,6	2,8±0,030	2,8±0,032
29	Горлиця х Adretta	2,6	2,3	2,5±0,027	2,4±0,026	2,6	2,4	2,7±0,032	2,4±0,027	2,4	2,1	2,4±0,026	2,3±0,028
105	88.151-4 х Adretta	2,1	2,1	2,1±0,024	2,2±0,025	2,3	2,2	2,4±0,026	2,2±0,024	2,2	1,9	1,8±0,027	2,1±0,025
19	Бородянська рожева х Adretta	2,6	2,5	2,6±0,031	2,6±0,028	2,5	2,4	2,7±0,028	2,4±0,027	2,4	2,2	2,4±0,024	2,2±0,024

6. Створення селекційного матеріалу з комплексом цінних ознак

Між крохмалистістю потомства і їх урожайністю, урожайністю і вмістом сухої речовини, урожайністю і вмістом сирого протеїну виявили слабку і cередню негативну та позитивну кореляційну залежність. Це свідчить, що вказані пари ознак успадковуються незалежно і можуть поєднуватись в процесі селекції.

Між вмістом крохмалю і сирого протеїну, вмістом сухої речовини і сирого протеїну здебільшого існувала слабка, середня і висока позитивна кореляційна залежність, що вказує на можливість поєднання високих показників вказаних ознак.

Ефективними для селекції на комплекс ознак (висока урожайність, підвищений та високий вміст крохмалю і сирого протеїну) є комбінації схрещувань та самозапилення: І1 Світанка київського, Gusto x Світанок київський, І1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, Gitte x 77.583/16, Gusto x 77.583/16, 77.583/16 x Воловецька, 77.583/16 x Невська, Горлиця х Adretta, Мавка х 88.151-4, Зарево х Божедар, Galina x Зарево.

Нами отримано селекційний матеріал з урожайністю 697-1015 г/кущ, що на 141-391 г/кущ вище стандартів, з кількістю бульб 11,2-13,6 шт/кущ (у стандартів 10,8-12,0 шт/кущ), крохмалистістю 15,9-21,4 % (у стандартів 14,5-21,2 %), сирого протеїну 2,5-3,0 % (у стандартів 2,3-3,0 %), добрими смаковими якостями - 4,0-4,8 балів, відносною стійкістю проти фітофторозу, незначним або відсутністю ураження вірусними хворобами.

В співавторстві, створили шість сортів картоплі різних груп стиглості: ранні - Повінь і Веснянка, середньоранні - Купава, середньостиглі - Слов'янка, Явір, Віринея. Сорт Купава занесений до Реєстру сортів рослин України з 1998, Слов'янка - з 1999, Повінь і Явір - з 2000 року. Вони характеризуються комплексом цінних ознак, їх пластичністю і стабільністю.

7. Економічна ефективність вирощування нових сортів картоплі

Нові сорти картоплі характеризуються більш високою урожайністю, ніж старі. В більшості випадків вони стійкіші проти хвороб, мають комплекс господарсько-цінних ознак.

Господарську економічну ефективність встановлювали шляхом порівняння результатів виробництва картоплі нових сортів з сортами - стандартами.

Вартість продукції визначали за середніми фактичними цінами реалізації картоплі, що діють в даній зоні. Мінімальна вартість 1 т продукції становила 350 гривень.

Собівартість виражається сумою затрат в грошовій формі, віднесених на одиницю виробленої продукції.

Чистий прибуток визначали як різницю між вартістю продукції по цінах реалізації і затратами на її виробництво.

Перевищення чистого прибутку від впровадження сорту Купава над стандартом Невська становило 466 гривень, сортів Слов'янка і Явір над сортом - стандартом Луговська відповідно на 1813 і 760 грн/га.

ВИСНОВКИ

1. Використання батьківськими формами сортів та гібридів міжвидового походження дає змогу створити селекційний матеріал картоплі з високими показниками господарсько-цінних ознак.

2. При використанні залученого в гібридизацію та для самозапилення вихідного матеріалу не виявили чіткої залежності між урожайністю батьківських форм і потомства, тому їх підбір для селекції на цю ознаку потрібно проводити за генотипом. За вмістом крохмалю і сирого протеїну існувала висока та середня позитивна залежність між батьківськими формами і потомством, що свідчить про можливість їх підбору для селекції на ці ознаки по фенотипу.

3. Високоурожайні (в зоні Полісся понад 1000 г/кущ), з високим вмістом крохмалю (вище 20 %) та сирого протеїну (понад 3 %) генотипи отримували завдяки позитивним трансгресіям від схрещування та самозапилення батьківських форм.

4. Вивчення батьківських форм та їх потомств в різних грунтово-кліматичних зонах за середніми показниками та вищепленням генотипів з високими показниками ознак дає змогу виявити комбінації схрещувань та самозапилення, ефективні для селекції на урожайність, вміст крохмалю, сирого протеїну та інші.

5. В різних грунтово-кліматичних зонах спостерігався проміжний характер успадкування ознак, гетерозис та депресія; проявлення ознак потомства одних і тих же комбінацій відбувалось не одинаково.

6. Виділено комбінації схрещувань, в потомстві яких виявлені генотипи з урожайністю понад 750 г/кущ: в трьох грунтово-кліматичних зонах - 88.137/1 x 77.583/16, 88.151- 4 x Adretta; в двох зонах - Gusto x Світанок київський, Nicola x Світанок київський, Gitte x 77.583/16, Мавка х 88.151-4, Бородянська рожева х Adretta, Горлиця х Adretta. В потомстві цих комбінацій можна відбирати високоурожайні генотипи для трьох та двох грунтово-кліматичних зон.

7. Генотипи з крохмалистістю вище 20 % на протязі двох років в трьох грунтово-кліматичних зонах виявлено в потомстві комбінацій схрещувань та самозапилення: I1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, Gusto x 77.583/16, Зарево х Божедар, Зарево х Gusto, Galina x Зарево, Либідь х Зарево. Вони є ефективними при селекції на високу крохмалистість для трьох грунтово- кліматичних зон.

8. Вміст сирого протеїну вище 3% на протязі двох років проявили генотипи комбінацій в трьох грунтово - кліматичних зонах - Зарево х Божедар, Galina x Зарево, Либідь х Зарево; в двох грунтово-кліматичних зонах - I1 Світанка київського, І1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, Gusto x 77.583/16, 77.583/16 x Воловецька, Зарево х Gusto. В потомстві цих комбінацій можна відібрати генотипи з високим вмістом сирого протеїну для трьох та двох грунтово-кліматичних зон.

9. Випробування в трьох грунтово-кліматичних зонах дало змогу оцінити комбінації схрещувань та самозапилення, а також батьківські форми за пластичністю і стабільністю їх урожайності, крохмалистості та вмісту у бульбах сирого протеїну.

10. Показники параметрів пластичності і стабільності ознак потомства не залежали від проявлення їх у батьківських форм. Тому підбір батьківських пар для селекції на пластичність і стабільність необхідно проводити за результатами попередньої оцінки комбінацій в різних грунтово-кліматичних зонах.

11. Доведена можливість поєднання високих показників: крохмалистості і урожайності, урожайності і вмісту сирого протеїну, вмісту крохмалю і сирого протеїну, вмісту сухої речовини і сирого протеїну.

12. Створено селекційний матеріал з комплексом господарсько-цінних ознак та сорти картоплі (в співавторстві): ранні - Повінь, Веснянка; середньоранні - Купава; середньостиглі - Слов'янка, Явір, Віринея. Сорт Купава занесено до Реєстру сортів рослин України з 1998 року, Слов'янка - з 1999 року, Повінь і Явір - з 2000 року, інші - проходять державне сортовипробування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Виробництву.

Впровадити нові високопродуктивні, з комплексом ознак сорти картоплі, занесені до Реєстру сортів рослин України: ранній - Повінь, середньоранній -Купава, середньостиглі - Слов'янка та Явір.

Практичній селекції.

Використовувати вихідний матеріал в селекції на урожайність, крохмалистість та вміст сирого протеїну: 77.583/16, 88.137/1, Світанок київський, Бородянська рожева, Зарево, Мавка, Либідь, Воловецька, Galina, Gusto.

Впроваджувати комбінації схрещування та самозапилення для одержання селекційного матеріалу та створення сортів картоплі для різних грунтово-кліматичних зон: 88.137/1 х 77.583/16, 88.151-4 х Adretta, Gusto х Світанок київський, Gitte х 77.583/16, Бородянська рожева х Adretta, Мавка х 88.151-4, Горлиця х Adretta, 88.151-4 х Світанок київський, Gusto x 77.583/16, 77.583/16 x Невська, І1 Бородянської рожевої, Diamant x 88.151-4, Зарево х Божедар, Зарево х Gusto, Либідь х Зарево, І1 Світанка київського, І1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, 77.583/16 x Воловецька, Galina х Зарево, Пост 86 х Світанок київський.

Використовувати новий селекційний матеріал з комплексом господарсько-цінних ознак: 95.171/25, 95.29/2, 95.26/12, 95.28/26, 95.101/25, 95.144/3, 95.144/12, 95.26/15, 95.140/1, 95.170/28, 95.19/8, 95.101/7, 95.144/22, 95.105/1, 95.29/21, 95.170/1; результати досліджень по створенню селекційного матеріалу для різних грунтово-кліматичних зон.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Осипчук А. А. Успадкування урожайності та її структури при гібридизації та самозапиленні батьківських форм. //Картоплярство. - К.: Довіра. - 1998, вип.28. - С.79 - 82.

Осипчук А. А. Оцінка комбінацій схрещувань для селекції картоплі на підвищену і високу крохмалистість. //Вісник аграрної науки. - К.: Аграрна наука. - 1998, N 2. - С.72 - 74.

Кучко А. А., Осипчук А. А., Осипчук А. А. Створення селекційного матеріалу картоплі з підвищеним вмістом у бульбах сирого протеїну //Вісник аграрної науки. - К.: Аграрна наука, 1998, N 12, - С.29 - 32 (Доля авторства становить 85%: стаття написана на основі результатів та висновків дисертаційної роботи здобувача).

Осипчук А.А.Проблеми селекції картоплі на адаптивність//Картоплярство. - К.: Довіра. - 1999, вип. 29. - С. 160-163.

Осипчук А.А. Оцінка потомства картоплі за ознаками пластичності та стабільності крохмалистості//Вісник аграрної науки. - К.: Аграрна наука. - 1999, № 7. - С. 74-75.

А.С. на сорт рослин № 741 картопля Купава (А.А.Осипчук та інші) (Україна). - № 94013002; заявлено 18.11.94 р.

А.С. на сорт рослин № 763 картопля Слов'янка (А.А.Осипчук та інші) (Україна). - № 95031017; заявлено 14.11.95 р.

А.С. на сорт рослин № 918 картопля Повінь (А.А.Осипчук та інші) (Україна). - № 96031001; заявлено 20.11.96 р.

А.С. на сорт рослин № 917 картопля Явір (А.А.Осипчук та інші) (Україна). - № 96031002; заявлено 20.11.96 р.

Осипчук А.А. Вивчення батьківських форм за вирівняністю урожаю та іншими ознаками//Наукові основи ведення картоплярства України в ринкових умовах. Тези доп. конф. мол. вчених і спеціалістів, Немішаєво. - 1996. - С. 26.

Осипчук А.А., Назар С.Г., Осипчук А.А., Тарасенко О.О., Тактаєв Б.А. Нові сорти картоплі для стійкого землеробства//"Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирі-шення." Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ - Чабани, 1999 р. - С. 217.

Осипчук А.А. Оцінка комбінацій картоплі в різних грунтово-кліматичних зонах//Наукові основи стабілізації виробництва продукції рослинництва. Тези доповідей міжнародної конференції присвяченої 90-річчю заснування Інституту рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, 1999. - С. 79.

АНОТАЦІЇ

Осипчук А.А. Створення та оцінка селекційного матеріалу картоплі для різних грунтово-кліматичних зон.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція і насінництво. - Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва, Харків, 1999.

Для селекції картоплі на урожайність, крохмалистість та вміст сирого протеїну використано вихідний матеріал, переважно міжвидового походження. Батьківські форми та їх потомство за вказаними ознаками оцінені в трьох грунтово-кліматичних зонах України.

Виявили комбінації схрещувань, придатні для одержання нащадків з високими показниками урожайності, крохмалистості, вмісту сирого протеїну для різних грунтово-кліматичних зон. Проведено визначення пластичності і стабільності вказаних ознак у нащадків та їх батьківських форм.

При використанні залученого в гібридизацію та самозапилення вихідного матеріалу встановлені особливості підбору батьківських форм для селекції на урожайність, крохмалистість, вміст сирого протеїну, їх пластичність і стабільність.

Створено селекційний матеріал та сорти (в співавторстві) картоплі, які характеризуються комплексом господарсько-цінних ознак.

Ключові слова:картопля, батьківські форми, потомство, крохмаль, сирий протеїн, екологічна пластичність, стабільність, генотип, фенотип, комбінації схрещувань, самозапилення, сорт, гібрид.

Осипчук А. А. Создание и оценка селекционного материала картофеля для разных почвенно-климатических зон.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05. - селекция и семеноводство. - Институт растениеводства им. В.Я.Юрьева, Харьков, 1999.

Для селекции картофеля на урожайность, крахмалистость и содержание сырого протеина использовали исходный материал, созданный преимущественно на межвидовой основе. Это такие сорта и гибриды: Зарево, Пост 86, Воловецкий, Горлица, Бородянский розовый, Мавка, 77.583/16, 88.137/1, Горлица, Лыбидь, Свитанок киевский и другие.

Высокоурожайные (в зоне Полесья свыше 1000 г/куст), с высоким содержанием крахмала (более 20%) и сырого протеина (выше 3%) генотипы получали благодаря положительным трансгрессиям, как от скрещивания, так и самоопыления родительских форм.

При использовании вовлеченного в гибридизацию и для самоопыления исходного материала, отметили принципы подбора родительских форм для селекции на высокие показатели урожайности, содержания крахмала и сырого протеина. Не выявлено четкой зависимости между урожайностью родительских форм и потомством, поэтому их подбор для селекции на этот признак необходимо проводить по генотипу. По крахмалистости и содержанию сырого протеина между родительскими формами и потомством существовала высокая и средняя положительная зависимость, что свидетельствует о возможности их подбора для селекции на эти признаки за фенотипом. Наблюдали промежуточный характер наследования признаков, гетерозис и депрессию.

Родительские формы и их потомство изучали в трех почвенно-климатических зонах: Полесье, переходной от Полесья к Лесостепи и Степи.

Наиболее высокие показатели по всем признакам получены в зоне Полесья, наименее низкие - в Степной зоне.

Выделены комбинации скрещиваний, в потомстве которых выявлены генотипы с урожайностью выше 750 г/куст, крахмалистостью больше 20 %, содержанием сырого протеина свыше 3 % в трех и двух почвенно-климатических зонах.

Комбинации скрещиваний и самоопыления оценены по параметрам пластичности и стабильности признаков - урожайности, содержания крахмала и сырого протеина. Выделены комбинации с высокими показателями пластичности и стабильности по указанным признакам. Для селекции на комплекс признаков (высокие показатели урожайности, крахмалистости, содержания сырого протеина) выделены комбинации скрещиваний и самоопыления: I1 Свитанка киевского, Gusto х Свитанок киевский, I1 77.583/16, Зарево х 77.583/16, Gitte х 77.583/16, Gusto х 77.583/16, 77.583/16 х Воловецкий, 77.583/16 х Невский, Горлица х Adretta, Мавка х 88.151-4, Зарево х Божедар, Galina х Зарево.

Выявлено, что пар...