Продуктивність, перетравність поживних речовин раціонів та забійні показники свиней при згодовуванні нових кормових добавок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького

УДК 636.084:636.4

ОГОРОДНІЧУК ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА

ПРОДУКТИВНІСТЬ, ПЕРЕТРАВНІСТЬ ПОЖИВНИХ РЕЧОВИН РАЦІОНІВ ТА ЗАБІЙНІ ПОКАЗНИКИ СВИНЕЙ ПРИ ЗГОДОВУВАННІ НОВИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК

06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата

сільськогосподарських наук

Львів - 1999



Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фізіології сільськогосподарських тварин Вінницького державного сільськогосподарського інституту.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор ЮРЧЕНКО Василь Климентійович, завідувач кафедри фізіології сільськогосподарських тварин, Вінницький державний сільськогосподарський інститут

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ВУДМАСКА Василь Юрійович, Інститут землеробства і біології тварин УААН, завідувач лабораторії технології кормів і кормових добавок, смт. Оброшине Львівської області.

Доктор сільськогосподарських наук, професор КАРУНСЬКИЙ Олексій Йосипович, Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри годівлі, розведення і генетики сільськогосподарських тварин, м. Одеса.

Провідна установа: Подільська аграрно-технічна академія, кафедра годівлі тварин і технології кормів, м. Кам'янець-Подільський.

Захист відбудеться “ 5 “ жовтня 1999 року на засідання Спеціалізованої вченої ради Д 35.826.02 при Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького за адресою: 290010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці академії.

Відзиви на автореферат у двох примірниках, завірених печаткою, просимо надсилати на ім'я вченого секретаря спецради.

Автореферат розісланий “ 2 “ вересня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої Ради, доцент Півторак Я.І.



ВСТУП

На сучасному етапі розвитку тваринництва в нашій країні рівень годівлі сільськогосподарських тварин не відповідає науково-обґрунтованим нормам. Хронічний дефіцит протеїну та мінеральних елементів в раціонах призводить до недобору 30 - 40 % продукції і в 2 - 2,5 рази підвищує її собівартість.

Вирішення проблеми збалансованої годівлі і підвищення продуктивності тварин вимагає удосконалення існуючих і розробки нових технологій виробництва протеїнових, вітамінних і мінеральних добавок та способів згодовування їх сільськогосподарським тваринам.

Актуальність теми. В даний час в годівлі сільськогосподарських тварин широко застосовуються продукти мікробіологічного синтезу - кормові дріжджі, амінокислоти, вітаміни, антибіотики та інші. Це дає можливість забезпечити повноцінність раціонів і таким чином підвищити продуктивність тваринництва.

Особливе місце серед вказаних продуктів займають ферментні препарати, промислове виробництво яких практикується в багатьох країнах світу. Вивченням способів використання ферментних препаратів в раціонах сільськогосподарських тварин займались відомі вчені І.С. Попов, О.П. Дмитроченко, П.Д. Пшеничний, М.Т. Таранов, О.М. Венедіктов, С.М. Бакай, Г.О. Богданов, М.В. Єздаков, А.М. Модянов, А.І. Свєженцов, П.З. Столярчук та ін.

Проте ефективність згодовування ферментів мікробіологічного виробництва в значній мірі залежить від складу раціону, наявності в ньому біологічно активних речовин, функціонального стану органів травлення та системи утримання тварин, а також сезону року.

Тому дослідження по застосуванню комплексних ферментних препаратів в свинарстві з метою підвищення його продуктивності має важливе науково-господарське значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота входить до науково-технічної програми "Кормовиробництво": "Розробити зональні екологічно безпечні системи виробництва високобілкових кормів, які забезпечують одержання з 1 га посіву 7 - 9 т кормових одиниць і 1,0 - 1,4 т білка", "Розробити та впровадити у виробництво рецепти преміксів та кормових добавок на основі нетрадиційних біологічно-активних речовин рослинного й тваринного походження" (номер державної реєстрації шифр 15).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи було вивчення продуктивної дії комплексу ферментних препаратів, впливу їх на перетравність поживних речовин, баланс азоту, забійні показники свиней на відгодівлі, а також можливості заміни частини концентрованих кормів в раціонах свиней повноцінною кормовою добавкою ПКД-10. Відповідно до поставленої мети визначалися наступні завдання.

1. Експериментально обґрунтувати доцільність згодовування трикомпонентного ферментного препарату та білково-вітамінно-мінеральної добавки ПКД-10 молодняку свиней.

2. Визначити вплив трикомпонентного ферментного препарату при додаванні його до збалансованих і незбалансованих за окремими поживними речовинами раціонів на продуктивність відгодовуваних свиней.

3. Вивчити динаміку живої маси та витрати кормів на одиницю приросту молодняку свиней при заміні в їх раціоні частини концентрованих кормів кормовою добавкою ПКД-10.

4. Вивчити вплив кормової добавки ПКД-10 та трикомпонентного ферментного препарату на перетравність основних поживних речовин раціонів і баланс азоту в організмі піддослідних тварин.

5. Дослідити морфологічні особливості і функціональний стан органів травлення та окремих ендокринних залоз у піддослідних тварин.

6. Дослідити якість м'яса піддослідних свиней, відгодованих на раціонах з додаванням трикомпонентного ферментного препарату і білково-вітамінно-мінеральної добавки ПКД-10.

7. Розрахувати економічну ефективність заміни частини концентрованих кормів кормовою добавкою ПКД-10 та використання ферментних препаратів на збалансованих та незбалансованих за окремими поживними речовинами раціонах.

8. На основі експериментальних даних запропонувати виробництву обґрунтовані рекомендації по використанню ферментних препаратів та кормової добавки ПКД-10.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в науково-господарських і фізіологічному дослідах встановлена ефективність використання трикомпонентного ферментного препарату на різних за поживною цінністю раціонах, а також білково-вітамінної мінеральної добавки ПКД-10 при відгодівлі свиней, вивчено вплив їх на продуктивність, перетравність основних поживних речовин, забійні показники, гістоструктуру внутрішніх органів піддослідних тварин.

Нами не виявлено позитивного впливу згодовування ферментних препаратів на збалансованих раціонах свиней.

Вперше встановлено, що балансування раціонів свиней на відгодівлі кормовою добавкою ПКД-10 та введення до незбалансованих раціонів трикомпонентного ферментного препарату сприяє підвищенню перетравності основних поживних речовин раціонів.

Доведено, що під впливом трикомпонентного ферментного препарату і кормової добавки ПКД-10 у поєднанні з ним збільшується товщина стінки шлунка свиней.

Показано, що згодовування тваринам трикомпонентного ферментного препарату на фоні незбалансованих за окремими елементами живлення раціонів викликало збільшення кишкового тракту.

Встановлено, що введення до раціонів свинок ПКД-10 у поєднанні з ферментним препаратом викликало посилення функціональної діяльності печінки і підшлункової залози.

Виявлено, що найбільш інтенсивно процеси утворення інсуліну проходили у тварин, яким вводили ферментні препарати до збалансованого кормовою добавкою ПКД-10 раціону.

Збільшення розмірів фолікулів виявлено у щитовидній залозі, зареєстровані також значні морфологічні зміни в наднирниках під впливом досліджуваних добавок.

М'ясо свиней, у раціони яких вводили трикомпонентний ферментний препарат та кормову добавку ПКД-10, після 30-добового зберігання не втрачало, а поліпшувало свою якість.

Практичне значення одержаних результатів полягає у вивченні продуктивної дії комплексного ферментного препарату на різних за поживною цінністю раціонах, а також можливості заміни частини концентрованих кормів і балансування раціонів свиней кормовою добавкою ПКД-10.

Одержані результати є теоретичною основою практичних рекомендацій по використанню ферментних препаратів у годівлі сільськогосподарських тварин, а також можуть бути підставою для промислового виготовлення повноцінної кормової добавки ПКД-10.

Особистий внесок здобувача. Автором дисертаційної роботи розроблено програму та методику досліджень, самостійно одержано і проведено аналіз первинного матеріалу, опрацьовано основні положення, висновки роботи і літературу, проведена статистична обробка й аналіз даних.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва" у Львівській академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького (м. Львів, 9-11 жовтня 1997 р.) та на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Вінницького державного сільськогосподарського інституту (м. Вінниця; 1998, 1999 рр.).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 3-ох наукових працях у фахових виданнях.

Структура і об'єм дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках машинописного тексту, містить 28 таблиць, 2 рисунки і складається із вступу, огляду літератури (розділ 1), матеріалу і методики досліджень (розділ 2), результатів власних досліджень (розділ 3), аналізу й узагальнення результатів досліджень (розділ 4), висновків та рекомендацій виробництву, списку використаної літератури (292 джерел, в тому числі - 37 іноземних авторів) та 27 додатків.

Матеріал та методика досліджень

З метою вивчення впливу комплексного трикомпонентного ферментного препарату і кормової добавки ПКД-10 на продуктивність та стан внутрішніх органів свиней, а також на перетравність поживних речовин раціонів, у трьох господарствах Вінницької області /КСП "Кинашівське", НВО "Еліта", експериментальне господарство "Бохоницьке"/ в 1997-1999 рр. було проведено два науково-господарських і один фізіологічний досліди.

Перший науково-господарський дослід проводили протягом 144 днів на чотирьох групах свиней (по 15 голів) великої білої породи.

Вивчали продуктивну дію трикомпонентного ферментного препарату на раціонах збалансованих і незбалансованих за поживними речовинами (табл. 1). Балансування основного раціону проводили кормовою добавкою ПКД-10. Рецептура ПКД-10 розроблена Інститутом кормів УААН і Трипільським біохімічним заводом Обухівського району Київської області.

Трикомпонентний ферментний препарат виробництва Ладижинського НВО "Ензим" представляє собою суміш ферментів амілосубтиліну, протосубтиліну і пектинази.

У першому науково-господарському досліді основний раціон для свиней складався за поживністю із 59% ячмінної дерті, 22% пшеничної дерті, 5% соєвого шроту, 2% сінного борошна, 12% бурякового жому. Другий науково-господарський дослід по вивченню заміни частини концетрованих кормів балансуючою кормовою добавкою ПКД-10 проводили на двох групах молодняку свиней (по 12 голів) великої білої породи (табл. 1). Тривалість досліду - 144 дні. Основний раціон піддослідних свиней складався за поживністю з дерті горохової (10%), дерті пшеничної (30%), дерті ячмінної (45%), сироватки (5%), кормового буряка (10%). Третій (фізіологічний) дослід по вивченню впливу кормової добавки ПКД-10 та трикомпонентного ферментного препарату на перетравність поживних речовин (раціони збалансовані і незбалансовані за окремими елементами живлення) проводили на чотирьох групах свиней великої білої породи (по 4 голови) дотримуючись умов годівлі, що наведені в схемі першого науково-господарського досліду (табл. 1). Тривалість облікового періоду - 8днів, підготовчого - 10. Дослідження по вивченню перетравності поживних речовин проводили за методикою ВАСГНІЛ (Томме М.Ф., 1969, Овсянников А.І., 1976). Зважували кал і сечу один раз на добу, середні проби кормів, калу і сечі для аналізу відбирали в посуд, який щільно закривався. Зразки калу консервували толуолом, сечі - тимолом, з'їди - формаліном. Поживність кормів при складанні раціонів визначали за даними довідкової літератури М.Ф. Томме (1969), Г.О. Богданова та ін. (1977) і А.П. Калашникова (1985). Живу масу піддослідних тварин визначали шляхом індивідуального зважування свиней на початку і в кінці зрівняльного та основного періодів.

Таблиця 1 - Схема дослідів

№ досліду	Групи	Кількість тварин, гол.	Умови годівлі
Науково-господарський
1	1- контрольна	15	Основний раціон (ОР)
	2 - дослідна	15	В ОР 10% зернових кормів замінили ПКД-10
	3 - дослідна	15	В ОР додавали 0,11% від маси концентрованих кормів трикомпонентного ферментного препарату
	4 - дослідна	15	В ОР 10% зернових кормів замінили ПКД-10 + 0,11%від маси концентрованих кормів трикомпонентного ферментного препарату
Науково-господарський
2	1- контрольна	12	Основний раціон (ОР)
	2 - дослідна	12	В ОР 10 % горохової дерті замінили ПКД-10

З метою вивчення забійних якостей свиней в кінці першого науково-господарського досліду був проведений їх контрольний забій (з кожної групи по 4 голови). Після забою визначали масу внутрішніх органів шляхом зважування і відбирали зразки для вивчення структури. Відбір проб проводили на одних і тих же ділянках органів. Зразки переносили у фіксувальні рідини для подальших досліджень.

В ендокринних залозах визначали загальну гістоструктуру, розміри ядер та їх кількість на одиницю площі.

Для встановлення ступеня вірогідності отриманих результатів проводили обробку статистичними методами, рекомендованими М.О. Плохінським (1969).

Для аналізу табличного матеріалу прийняті такі умовні позначення:

* - Р<0,05; ** - Р<0,01; *** - Р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Продуктивна дія трикомпонентного ферментного препарату в дослідах на свинях

Результати першого науково-господарського досліду показали, що досліджувані кормові добавки сприяли підвищенню інтенсивності росту піддослідних свиней (табл. 2).



Таблиця 2 - Прирости живої маси піддослідних свиней у першому науково-господарському досліді

Показник	Групи
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна	4-дослідна
Жива маса на початок основного періоду, кг	26,9	26,3	26,5	26,0
Жива маса на кінець досліду, кг	84,0±2,5	91,3±1,6*	91,7±2,5*	90,3±1,7*
Приріст маси за період досліду, кг	57,1±1,9	65,1±1,4**	65,2±1,6**	64,3±1,6**
Середньодобовий приріст, г	396±9,6	451±10,0**	452±8,1**	446±7,9**

Фактично середньодобові прирости свиней контрольної групи були найнижчими, тобто 396 г проти 451 г в другій, 452 г в третій та 446 г в четвертій групах. Звертає на себе увагу і те, що тварини четвертої дослідної групи, яким вводили трикомпонентний ферментний препарат до збалансованого кормовою добавкою ПКД-10 раціону мали гіршу продуктивність порівняно з тваринами третьої групи, які одержували трикомпонентний ферментний препарат на фоні незбалансованого раціону.

При згодовуванні свиням на відгодівлі трикомпонентного ферментного препарату та кормової добавки ПКД-10 у поєднанні з ним негативного впливу на м'ясо-сальні якості не виявлено (табл. 3).

Аналіз внутрішніх органів свиней, яким згодовували трикомпонентний ферментний препарат на фоні різних за поживною цінністю раціонів, показує, що використання цих добавок не призводить до суттєвих змін в їх массі.

Таблиця 3 - Забійні якості піддослідних свиней

Показник	Групи тварин
	1-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Передзабійна жива маса, кг	87,5 ± 5,5	95,0±6,2	95,0±4,1
Забійна маса, кг	68,58 ± 3,6	71,37±3,94	71,62±3,5
Забійний вихід, %	78,63 ± 2,93	75,32±2,57	75,73±4,27
Маса туші, кг	52,0 ± 3,3	54,5±3,0	55,2±3,3
Вихід туші, %	59,54 ± 2,34	57,50±2,02	58,41±4,23
Внутрішній жир, кг	0,85 ± 0,06	0,98±0,24	0,73±0,56
Товщина шпику, см: холка спина крижі середня	3,3 ± 0,24 3,6 ± 0,27 2,8 ± 0,14 2,9 ± 0,12	3,3±0,34 2,7±0,17 2,2±0,13 2,7±0,19	4,0±0,24 2,6±0,43 3,6±0,35 3,0±0,31
Маса голови, кг	6,6 ± 0,08	5,82±0,5	6,25±0,38
Маса ніг, кг	1,68 ± 0,03	1,6±0,06	1,685±0,12

Динаміка живої маси піддослідних свиней при заміні в їх раціоні частини концентрованих кормів повноцінною кормовою добавкою ПКД-10.

Аналіз показників живої маси піддослідних свиней у другому науково-господарському досліді показує, що заміна горохової дерті в їх раціонах балансуючою кормовою добавкою ПКД-10 сприяє підвищенню приростів (табл. 4).

Середньодобові прирости у тварин другої дослідної групи були на 19,2% вищі, ніж у свиней контрольної групи, відповідно загальний приріст за основний період досліду у них також був вищим на 14,9 кг.

Таблиця 4 - Прирости живої маси піддослідних свиней у другому науково-господарському досліді

Показник	Групи тварин
	1-контрольна	2-дослідна
Жива маса на початок основного періоду, кг	26,5	26,3
Жива маса на кінець досліду, кг	88,8±5,3	103,5±2,8*
Приріст маси за період досліду, кг	62,3±4,2	77,2±2,2**
Середньодобовий приріст, г	445±29,9	551±15,9**

Вплив трикомпонентного ферментного препарату та кормової добавки ПКД-10 на перетравність поживних речовин раціонів піддослідних тварин

Результати балансового досліду (табл. 5) свідчать про те, що балансування раціонів свиней на відгодівлі кормовою добавкою ПКД-10 (друга група) та додавання до незбалансованих раціонів трикомпонентного ферментного препарату сприяє підвищенню перетравності органічних речовин відповідно на 5,2 та 4,7%, протеїну - на 8,0 та 7,8%, клітковини - на 7,6 та 5,7% та безазотистих екстрактивних речовин - на 3,5 та 2,8%.

Таблиця 5 - Коефіцієнти перетравності поживних речовин раціонів піддослідних свиней, (n=4)

Поживна речовина	Групи тварин
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна	4-дослідна
Суха речовина	85,4±1,9	85,7±0,5	85,3±0,9	85,7±1,3
Органічна речовина	85,6±0,4	90,8±0,2***	90,3±0,07***	90,6±0,3***
Протеїн	77,8±0,7	85,8±0,3***	85,6±0,07***	85,4±0,3***
Жир	69,2±1,9	71,2±1,3	71,5±1,1	70,8±2,3
Клітковина	47,8±1,7	55,4±1,2*	53,5±1,1*	52,8±1,0
БЕР	91,3±0,2	94,8±0,1***	94,1±0,2***	94,2±0,3**

Введення трикомпонентного ферментного препарату до раціонів збалансованих кормовою добавкою ПКД-10 (четверта група) не покращує перетравності поживних речовин раціонів.

Аналіз балансу азоту у піддослідних тварин свідчить, що використання трикомпонентного ферментного препарату в годівлі свиней на фоні незбалансованого за окремими елементами живлення раціону підвищує ефективність засвоєння цього елементу.

Морфологічні дослідження органів травлення піддослідних свиней

Встановлено, що згодовування свиням кормової добавки ПКД-10 у поєднанні з комплексним ферментним препаратом призвело до потовщення стінки шлунка за рахунок слизової і серозно-м'язової оболонок у фундальній (на 8 %) та пілоричній (на 11,9%) зонах (табл.6).

У тварин, що одержували як добавку до основного раціону лише комплексний ферментний препарат, спостерігалося потовщення стінки шлунка на 9,8 %, а також її серозно-м'язової оболонки - на 11,9 %.

Таблиця 6 - Морфологічна характеристика шлунка та кишечника піддослідних свиней

Показник	Групи тварин
	1-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
ШЛУНОК
КАРДІАЛЬНА ЗОНА Товщина стінки, мм	10,41 ± 0,20	11,43±0,30**	10,84±0,50
в т.ч.: слизова оболонка, мм	2,01 ± 0,05	2,03±0,003	2,04±0,05
серозно-м'язова оболонка, мм	8,40 ± 0,20	9,40±0,20***	8,80±1,8
ФУНДАЛЬНА ЗОНА
Товщина стінки, мм	6,00 ± 0,05	5,90±0,14	6,49±0,10***
в т.ч.: слизова оболонка, мм	3,00 ± 0,06	2,80±0,09	3,49±0,12***
серозно-м'язова оболонка, мм	3,00 ± 0,07	3,10±0,12	3,00±0,08
ПІЛОРИЧНА ЗОНА
Товщина стінки, мм	10,84 ± 0,2	11,65±0,34*	12,14±0,26***
в т.ч.: слизова оболонка, мм	2,36 ± 0,06	2,43±0,06	2,56±0,08
серозно-м'язова оболонка, мм	8,48 ± 0,21	9,22±0,2	9,58±0,21**
КИШЕЧНИК
Тонкий кишечник: маса, кг довжина, м	1,41±0,13 19,9±1,34	1,63±0,13 20,3±0,25	1,53±0,16 19,6±0,86
Товстий кишечник: маса, кг довжина, м	1,4±0,15 5,7±0,42	1,54±0,05 5,8±0,36	1,21±0,02 5,0±0,47

Дослідження показали, що додавання до раціонів свиней кормової добавки ПКД-10 та комплексного ферментного препарату не призводить до суттєвих змін у морфологічних показниках їх шлунково-кишкового тракту. Однак у тварин третьої дослідної групи, яким згодовували трикомпонентний ферментний препарат, дещо збільшувалася порівняно з свинками контрольної та четвертої дослідних груп маса та довжина тонкого і товстого відділів кишечника.

Морфологічні показники печінки піддослідних свинок свідчать про посилення діяльності цього органу при додаванні трикомпонентного ферментного препарату до збалансованого кормовою добавкою ПКД-10 раціону (табл. 7).

Таблиця 7 - Морфологічна характеристика печінки свиней

Показник	Групи тварин
	1 - контрольна	3- дослідна	4- дослідна
Маса, кг	1,48 0,04	1,56 0,07	1,34 0,003
Кількість ядер на 1 мм2, шт	3349 113	3191 172	3366 75
Розміри ядер: діаметр, мкм об'єм, мкм3	4,28 0,04 41,0	4,11 0,05** 36,3	4,57 0,05*** 49,9
Кількість каріоплазми на 1 мм2, тис. мкм3	137	115	167

У підшлунковій залозі свиней першого науково-господарського досліду під дією досліджуваних факторів також пройшли певні зміни. Так, у свиней третьої дослідної групи вірогідно зменшувалась кількість ядер на 1мм2 на 7,0% (Р0,05), тоді як у тварин четвертої групи спостерігалася тенденція до їх збільшення.

Діаметр ядер у тварин третьої та четвертої дослідних груп порівняно з тваринами контрольної групи також збільшився (Р0,001). Відомо, що із збільшенням кількості плазми збільшується синтез поживних речовин клітини, тому збільшення кількості каріоплазми у тварин третьої та четвертої груп вказує на більш інтенсивне виділення травних соків підшлунковою залозою.

Структурні особливості залоз внутрішньої секреції піддослідних свиней

Морфологічні зміни у всіх зонах кори і в мозковій речовині наднирників свиней дослідних груп порівняно з контрольними були суттєвими і у кожній зоні різними (табл. 8).

При згодовуванні досліджуваних кормових добавок у тварин третьої та четвертої дослідних груп спостерігалася тенденція до збільшення маси залоз. Введення трикомпонентного ферментного препарату до незбалансованих раціонів свиням на відгодівлі посилювало мінералокортикотропну функцію клубочкової зони. У сітчастій зоні наднирників у тварин третьої та четвертої дослідних груп відмічено явище компенсації функції. Структурні зміни в мозковій речовині наднирників свиней при згодовуванні ферментних препаратів свідчать про зниження її функціональної активності.

свиня кормовий добавка раціон

Таблиця 8 - Морфологічні зміни наднирників у піддослідних свиней

Показники	Групи тварин
	1-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Маса, г	6,67±0,07	7,02±0,54	7,12±0,51
Клубочкова зона
Кількість ядер на 1 мм2, шт. Діаметр ядер, мкм	6703±58 4,60±0,05	6387±343 5,12±0,05***	6410±98* 4,60±0,05
Пучкова зона
Кількість ядер на 1 мм2, шт. Діаметр ядер, мкм	7756 ± 50 4,89 ± 0,06	7575±358 4,64±0,06**	7440±488 4,99±0,05
Сітчаста зона
Кількість ядер на 1 мм2, шт. Діаметр ядер, мкм	8755 ± 114 5,31 ± 0,3	8534±207 5,40±0,07	8833±44 5,05±0,07**
Мозкова зона
Кількість ядер на 1 мм2, шт. Діаметр ядер, мкм	5554 ± 76 5,92 ± 0,06	5893±292 5,18±0,06***	5786±359 4,80±0,05***

Під впливом досліджуваних добавок відбулися також окремі зміни у структурах острівцевого апарату піддослідних тварин (табл. 9).

Таблиця 9 - Морфологічні показники панкреатичних острівців піддослідних свиней

Показник	Групи тварин
	1 - контрольна	3- дослідна	4- дослідна
Кількість острівців Лангергансана на 1 мм2, шт	2,7 0,5	3,0 0,8	2,5 0,5
Площа острівця, мкм2	3448 66,7	3927 83,1*	3534 69,2
Кількість ядер в острівці, шт Діаметр ядер, мкм Об'єм ядер, мкм3	39 17 3,2 0,04 29,6	47 27 3,1 0,04 26,9	49 13 3,3 0,04** 38,7
Кількість каріоплазми в острівці, на 1 мм2, тис. мкм3	1166	1275	1900

Так у тварин, яким додавали до основного раціону комплексний ферментний препарат, спостерігалося збільшення кількості острівців Лангерганса, а у свинок четвертої групи, яким вносили ферментний препарат до раціону, що балансувався добавкою ПКД-10, цей показник був дещо меншим порівняно із свиньми контрольної групи.

У піддослідних тварин обох дослідних груп відмічено збільшення площі острівців відповідно на 13,9 - 2,5% та кількості ядер в них - на 20,5 - 25,6% (у третій групі збільшення площі острівців Лангерганса було вірогідним Р 0,05).

Аналізуючи розміри ядер в острівцях можна відмітити, що найбільшими ці показники були у тварин четвертої групи, тоді як у тварин першої та третьої груп вони були майже на однаковому рівні.

Узагальнюючим показником у характеристиці інсулярного апарату є кількість каріоплазми. Як свідчать дані наших досліджень, найбільш інтенсивно процеси утворення інсуліну проходили у тварин, яким вводили ферментний препарат до збалансованого добавкою ПКД-10 раціону. Отже, про рівень функції залози ми можемо судити саме за цим показником. Тому одержані результати дають підставу стверджувати, що збільшення кількості каріоплазми є показником збільшення загального об'єму всіх ядер в острівці, а це в свою чергу свідчить про посилення функції інсулярного апарату.

Введення піддослідним свиням комплексного ферментного препарату до збалансованих та незбалансованих раціонів призвело до збільшення діаметру фолікулів щитовидної залози, що свідчить про її активізацію.

Якість м'яса піддослідних свиней

Згодовування свиням на відгодівлі трикомпонентного ферментного препарату та кормової добавки ПКД-10 у поєднанні з ним не призводили до вірогідних змін якості м'яса через 24 години після забою, за винятком показника ніжності (табл. 10). При цьому підвищився вміст загальної та вільної вологи у тварин третьої групи, які одержували ферментний препарат як добавку до незбалансованого раціону в порівнянні з контрольною. Показник калорійності м'яса у свиней третьої та четвертої груп був вищим відповідно на 6,4 - 9,4 %, підвищилась також інтенсивність забарвлення м'яса цих тварин.

Таблиця 10 - Показники якості м'яса піддослідних свиней (через 24 години після забою)

Показник	Групи тварин
	1-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Загальна волога, %	76,84±1,46	77,38±2,74	72,38±1,67
в т.ч.: вільна, %	35,28±3,45	37,74±2,27	37,32±3,08
зв'язана, %	41,56±4,55	39,56±4,87	35,06±2,59
Суха речовина, %	23,15±1,46	22,68±2,73	27,61±1,67
рН	5,43±0,07	5,41±0,04	5,46±0,21
Інтенсивність забарвлення, е-100	15,6±0,5	16,9±0,9	21,9±3,4
Площа відпресованого м'яса, см2	2,60±0,14	2,21±0,11	2,51±0,13
Ніжність, см2/г загального азоту	212±12,4	180±7,9*	182±4,2**
Мармуровість	7,0±1,34	7,4±1,27	7,2±1,25
Калорійність, кДж	5060±385	5386±614	5539±183
Азот, %	4,1±1,17	4,29±0,23	4,6±0,11
Жир, %	2,05±0,35	2,30±0,5	2,42±0,3

Після 30- і 60-денного зберігання в замороженому стані м'ясо не втрачало, а поліпшувало свою якість.

Економічна ефективність проведених досліджень

Введення трикомпонентного ферментного препарату в незбалансовані раціони молодняку свиней дозволило суттєво підвищити їх середньодобові прирости (табл. 11).

Таблиця 11 - Економічна ефективність використання кормових добавок в раціонах свиней на відгодівлі (за результатами першого науково-господарського досліду)

Показник	Групи тварин
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна	4-дослідна
Поголів'я в групі, гол.	15	15	15	15
Приріст живої маси за період досліду, кг	856,5	976,5	978	964,5
Середньодобовий приріст, г	396	451	452	446
Затрати кормових одиниць на 1 кг приросту, корм. од.	5,76	5,10	5,0	5,16
Собівартість 1 кг приросту, грн.	1,43	1,26	1,25	1,27
Реалізаційна ціна на 1 ц приросту, грн.	210	210	210	210
Прибуток на 1 ц приросту, грн.	67	84	85	83
Рентабельність, %	46,8	66,6	68,0	65,3

Збільшення середньодобових приростів призвело до зниження собівартості 1 кг приросту, яка складала 1,25 грн. у тварин третьої групи, 1,26 грн. - у тварин другої, 1,27 грн. - у тварин четвертої групи, тоді як у контрольних собівартість була 1,43 грн. Ці фактори відбилися на рівні собівартості. Найвищий рівень рентабельності отримано при виробництві свинини у тварин третьої групи.

Додавання трикомпонентного ферментного препарату до збалансованих кормовою добавкою ПКД-10 раціонів свиней економічно не виправдано. Розрахунки по другому науково-господарському досліді вказують на доцільність заміни 10% концентрованих кормів за поживністю кормовою добавкою ПКД-10.

Собівартість 1 кг приросту була на 19,1% нижчою у свинок другої дослідної групи порівняно з першою контрольною групою. Прибуток на 1 ц приросту становив у другій групі 89 грн, у контрольній - 64 грн, при цьому рівень рентабельності досягав 83,9 %.



ВИСНОВКИ

1. Згодовування трикомпонентного ферментного препарату і білково-вітамінної мінеральної добавки ПКД-10 при відгодівлі свиней дозволяє заощадити дефіцитні білкові корми без негативного впливу на продуктивність, перетравність основних поживних речовин та забійні показники.

2. Введення трикомпонентного ферментного препарату до збалансованих кормовою добавкою ПКД-10 раціонів не сприяє підвищенню живої маси свиней на відгодівлі.

3. Згодовування свиням на відгодівлі в складі раціонів кормової добавки ПКД-10 з метою їх балансування за окремими біологічно активними речовинами забезпечує підвищення інтенсивності росту на 19,2% і знижує витрати кормових одиниць на 22,7%.

4. Балансування раціонів свиней на відгодівлі добавкою ПКД-10 та додавання до незбалансованих раціонів трикомпонентного ферментного препарату підвищує перетравність органічних речовин відповідно на 5,2 та 4,7%, протеїну - на 8,0 та 7,8%, клітковини - на 7,6 та 5,7% та безазотистих екстрактивних речовин - на 3,5 та 2,8 %.

5. Додавання трикомпонентного ферментного препарату до раціонів свиней, збалансованих кормовою добавкою ПКД-10, знижує перетравність жиру (0,4%) та клітковини (2,6%) порівняно з тваринами, які одержували трикомпонентний ферментний препарат на фоні незбалансованого раціону.

6. Згодовування трикомпонентного ферментного препарату свиням на фоні незбалансованих за окремими елементами живлення раціонів підвищує ефективність засвоєння азоту в організмі тварин.

7. При включенні до раціонів молодняку свиней 0,11% від маси концентрованих кормів трикомпонентного ферментного препарату на голову за добу і кормової добавки ПКД-10 в кількості 10% від маси зернових кормів у поєднанні з ним спостерігається збільшення товщини стінки шлунка за рахунок потовщення слизової та м'язової оболонок. Під впливом даних кормових добавок підсилюється функціональна активність печінки та підшлункової залози.

8. Зміни структури ендокринних залоз свиней, що відбуваються під впливом згодовування кормових добавок, не мають певних закономірностей, не супроводжуються зниженням продуктивності, а тому не можуть бути показником негативного впливу досліджуваних факторів на здоров'я піддослідних тварин. Ці зміни пов'язані із способом використання кормових добавок і мають адаптивний характер.

9. Балансування раціонів свиней на відгодівлі протеїновою вітамінно-мінеральною добавкою ПКД-10 за рахунок дефіцитних білкових кормів та додавання до них трикомпонентного ферментного препарату не впливає негативно на показники якості м'яса.

10. Білково-вітамінний мінеральний препарат ПКД-10 може використовуватись при відгодівлі свиней замість дефіцитних протеїнових кормів, або для балансування раціонів за біологічно активними речовинами.

11. Трикомпонентний ферментний препарат (амілосубтилін+протосубтилін+пектиназа) слід згодовувати свиням при відгодівлі на незбалансованих за біологічно активними речовинами раціонах в дозі 0,11% від маси концентрованих кормів. Додавання такого препарату до збалансованих за всіма показниками раціонів економічно не виправдані.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Огороднічук Г.М. Якість м'яса свиней при згодовуванні комплексного ферментного препарату // Тваринництво України.- 1998.- № 7.- С. 23-24.

2. Огороднічук Г.М. Білково-вітамінна мінеральна добавка ПКД-10 у раціонах молодняку свиней // Тваринництво України.- 1999.- №5-6.- С. 30.

3. Юрченко В.К., Огороднічук Г.М. Структура органів травлення свиней при згодовуванні комплексних кормових добавок // Зб. наук. праць Він. с.-г. ін-ту., вип.5 - 1998.- С. 221-226.

4. Огороднічук Г.М. Продуктивність і стан залоз внутрішньої секреції молодняку свиней при згодовуванні комплексного ферментного препарату. // Зб. наук. праць Він. с.-г. ін-ту., вип.6 - 1998.- С. 140-144.



АНОТАЦІЯ

Огороднічук Г.М. Продуктивність, перетравність поживних речовин раціонів та забійні показники свиней при згодовуванні нових кормових добавок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. - Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, вул. Пекарська, 50, Львів, 1999.

Проведено вивчення впливу трикомпонентного ферментного препарату при додаванні його до збалансованих і незбалансованих за окремими поживними речовинами раціонів на продуктивність та перетравність основних поживних речовин свиней на відгодівлі.

Автором запропоновано використовувати в годівлі свиней білково-вітамінний мінеральний препарат ПКД-10 замість дефіцитних протеїнових кормів, або для балансування раціонів за біологічно активними речовинами. Ферментні препарати слід вводити свиням при відгодівлі до незбалансованих за біологічно активними речовинами раціонах в кількості 0,11% від маси концентрованих кормів.

Ключові слова: трикомпонентний ферментний препарат, кормова добавка ПКД-10, продуктивність, перетравність, шлунок, підшлункова залоза, печінка, щитовидна залоза, якість м'яса.



АННОТАЦИЯ

Огородничук Г.М. Продуктивность, переваримость питательных веществ в рационах и убойные показатели свиней при скармливании новых кормовых добавок.- Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02-кормление животных и технология кормов. - Львовская академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 1999.

В диссертации изложены материалы изучения продуктивного действия ферментных препаратов, влияния их на переваримость питательных веществ, баланс азота, убойные показатели свиней на откорме, а также возможности замены части концентрированных кормов в рационах свиней полноценной кормовой добавкой ПКД-10.

Установлено, что балансирование рационов свиней на откорме ПКД-10 и добавка к несбалансированным рационам трёхкомпонентного ферментного препарата увеличивают переваримость органических веществ соответственно на 6,0 и 5,4%, протеина - на 10,2 и 10,0%, клетчатки - на 15,8 и 11,9% и безазотистых экстрактивных веществ - на 3,8 и 3,0%.

Скармливание свиньям на откорме в составе рационов кормовой добавки ПКД-10 с целью их балансирования по отдельным биологически активным веществам обеспечивает повышение интенсивности роста свиней на 19,2% и снижает затраты кормовых единиц на 1кг прироста массы на 22,7%.

Добавка трёхкомпонентного ферментного препарата в сбалансированные кормовой добавкой ПКД-10 рационы не способствует увеличению живой массы свиней на откорме. Совместное включение в рационы молодняка свиней трёхкомпонентного ферментного препарата в количестве 0,11% от массы концентрированных кормов на голову в сутки и кормовой добавки ПКД-10 в количестве 10% от массы концентрированных кормов способствует увеличению толщины стенки желудка за счёт слизистой и мышечной оболочек.

Установленные изменения структуры эндокринных желез свиней при скармливании им указанных выше добавок не имеют определённых закономерностей и поэтому не могут быть показателями негативного влияния исследуемых кормовых факторов на здоровье и продуктивность подопытных животных.

Скармливание трехкомпонентного ферментного препарата и белково-витаминной минеральной добавки ПКД-10 при откорме свиней позволяет сэкономить дефицитные белковые корма без негативного влияния на их продуктивность, переваримость основных питательных веществ и убойные показатели.

Предложено использовать в кормлении свиней на несбалансированных рационах ферментные препараты в количестве 0,11% от массы концентрированных кормов. Белково-витаминную минеральную добавку ПКД-10 вводить в рационы свиней вместо дефицитных протеиновых кормов или для балансирования рационов по биологически активным веществам.

Ключевые слова: трёхкомпонентный ферментный препарат, кормовая добавка ПКД-10, продуктивность, переваримость, желудок, поджелудочная железа, печень, щитовидная железа, качество мяса.



SUMMARY

Ohorodnijchuk H.M. Productivity, Digestability of nutrients of Rations and Slaughter Indices of Hogs when Fed with the new Feeding additives (Script).

A thesis for the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on speciality 06.02.02 - Feeding Farm Animals and Technology of Fodder.

Lviv Acsdemy of Veterinary Medicine named after S.Z. Hzytsky, Pecrsky, 50, Lviv, 1999.

A research of the effect of threecomponental fermetatitive preparation whet added to the balanced and non-balanced in ferms of separate nutrients in the rations in the rations in the productivity and digestability of the fattened hags has been carried ant.

The author suggests that in feeding hogs the profeinvitamine mineral preparation PKD-10 shonld be used instead of the scarce protein fodders or for the balancing of rations in ferms of biologically active substances. Fermentative preparations should be added to the non-balanced rations of hogs when fattened.

Key words: thereecomponentall fermentative preparation, feeding additive PKD-10, productivity, digestability, pancreas, liver, thyroid, meat gvality.

Размещено на Allbest.ru

...