На створення 1 га саду на слаборослих підщепах без зрошення з веретеноподібною та округлою малогабаритною кронами капіталомісткість була меншою на 15-39, а трудомісткість на 14-33% порівняно з вільноростучою пальметою (табл.6).

Таблиця 5. Економічна та енергетична оцінка різних типів насаджень яблуні на сіянцях Антонівки, середнє по сортах Рубінове Дуки, Уманське зимове і Спартан за 1986-1993 рр. *) Садіння 1980 р., КСП "Рославичі”

*) Вартістні показники в табл.5 і в 6 подані в цінах 1991 року.

Капітальні вкладення на створення 1 га високощільних насаджень на слаборослих підщепах із площею живлення 4 х 2 м без зрошення становлять 12 тис. грн., а із схемою 3 х 1 і 2,5 х 1 м зростають в 1,7-2 раза.

Таблиця 6. Економічна та енергетична оцінка різних типів насаджень яблуні на слаборослій підщепі (57-476), середнє по сортах Рубінове Дуки і Зимове лимонне за 1986-1996 рр. Садіння 1983 р., КСП "Рославичі”

Економічна і енергетична оцінка. В садах з округлими формами крон (малогабаритна і веретеноподібна), що вивчалися в стаціонарних дослідах, встановлено пряму залежність між зростанням врожайності та зниженням собівартості плодів. По відношенню до насаджень на насіннєвих підщепах з розріджено-ярусною кроною в садах з округлою кроною (6 х 4 м) врожайність і собівартість плодів становлять 161 і 82,3 %, а з веретеноподібною (5 х 3 м) - 217,8 і 84,6%. Такі ж закономірності росту врожайності і зниження собівартості плодів відзначено в насадженнях з цими кронами на клонових підщепах. Встановлено ріст урожайності та зниження собівартості продукції у насадженнях на слаборослих підщепах з новими типами крон (див. табл.5 і 6).

У нових типах садів на насіннєвих підщепах з округлою малогабаритною і веретеноподібною кронами прибуток з 1 га був більшим на 88,2-145,8%, рентабельність виробництва на 50,5-39,7%, собівартість плодів нижчою на 23,1-18,2 % порівняно з садами із розріджено-ярусною кроною.

Структура енергетичних витрат на виробництво плодів залежить як від типу саду, так і від кількості дерев на 1 га. В структурі енергетичних витрат у насадженнях на середньорослій підщепі М 3 з округлою кроною за схемою садіння 5 х 5 м вони становлять: механізми - 31,7, пальне - 24,1, жива праця - 17,3%, а за схемою 5 х 3 м - відповідно 26,9; 30,9; 20,6 і 20,0%. Аналогічні дані одержали у варіантах з веретеноподібною кроною та вільноростучою пальметою.

В усіх типах садів з округлою і веретеноподібною кронами витрати техногенної енергії на 1 га підвищуються, а на 1 ц продукції із збільшенням щільності дерев зменшуються. Енергетична цінність одержаної продукції з 1 га збільшується в насадженнях з округлою і веретеноподібною кронами із щільним розміщенням дерев. На насіннєвій підщепі з округлою кроною (6 х 4 м) вона становить 94,8 ГДж, з веретеноподібною (5 х 3 м) - 128,1, на М 3 з округлою (5х3 м) - 114 і на 57-476 (4х2 м), з округлою-141,0, з веретеноподібною-151,6 ГДж.

Таким чином, найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності був у нових типах насаджень яблуні на насіннєвих і клонових підщепах із щільним садінням дерев з формуванням округлих малогабаритних і веретеноподібних крон.

Висновки

На підставі багаторічних досліджень з основ створення і продуктивного використання нових типів насаджень яблуні в Лісостепу України, критичного огляду числених літературних джерел і узагальнення виробничого досвіду наводимо такі висновки.

1. Яблуня характеризується високою адаптивністю до природних умов зони Лісостепу, що підтверджується кращим її ростом, розвитком, зимостійкістю і продуктивністю, а також тривалішим періодом споживання свіжих плодів порівняно з іншими плодовими породами. В західних і північних районах Західного Лісостепу насадження яблуні протягом вегетаційного періоду в основному забезпечені вологою, але для теплолюбних зимових сортів в окремих місцеположеннях не вистачає тепла, що знижує товарні якості плодів і морозостійкість дерев. Центральні та південні райони зони характеризуються сприятливим поєднанням екологічних умов, що забезпечує успішне вирощування тут цінних зимових сортів.

Східний Лісостеп за комплексом екологічних факторів є менш сприятливий для культури яблуні, особливо зимових сортів, що зумовлено більшою континентальністю клімату і значним дефіцитом вологи в кореневмісному шарі ґрунту. В цій зоні дерева більшості сортів частіше пошкоджуються взимку низькими температурами, особливо в насадженнях без зрошення, а тривалість продуктивного їх періоду скорочується в 1,5 раза порівняно з Західним Лісостепом.

У садах з недостатнім дренуванням повітря, нерівномірним зволоженням ґрунту, значним перевантаженням насаджень урожаєм і запізненням із зніманням плодів на 20-25 днів від оптимальних строків у період вегетації, який передував суворій зимі, вірогідність пошкодження дерев морозами зростає до 30-60 % років.

У насадженнях із вологоємкістю ґрунту 80 % НВ врожайність сортів на підщепі М 9 перевищує насадження ділянок з природним зволоженням на 39-104 %.

Основні фази розвитку, своєчасне закінчення ростових процесів та підготовка до успішної перезимівлі дерев яблуні в Лісостепу проходять при мінімальній сумі активних температур вище 10С та кількості днів із середньодобовою температурою вище 15С за період вегетації для літніх сортів 1800-2000 і протягом 70-80 днів, осінніх - 2000-2300 і 80-90 днів, зимових - відповідно 2300-2700 і 90-130 днів.

Північна межа промислової культури зимових сортів яблуні Ліберті, Новосілківське зимове, Перлина київська, Аскольда збігається з положенням ізотерми з сумою активних температур вище 10 ⁰С 2450⁰ і кількістю днів із середньодобовою температурою вище 15 ⁰С 90-95, Рубінове Дуки, Спартан і Флоріна - відповідно 2500 ⁰ і 95-100 днів; Аурелія, Росавка, Уманське зимове - 2600 і 105-110, Голден делішес і Ренет Симиренка - 2750 і 120-125.

2. Найкращі показники росту і найвищу продуктивність яблуні відзначено в садах, розміщених на темно-сірих опідзолених, сірих лісових ґрунтах, чорноземах опідзолених, типових і вилугуваних середнього і легкого гранулометричного складу. Урожайність основних сортів на цих ґрунтах становила 286-573 ц/га. В насадженнях на сірих лісових середньосуглинкових глеюватих ґрунтах і чорноземах опідзолених середньосуглинкових глеюватих цей показник становив 141-285 ц/га.

Чорноземи карбонатні глибокі та неглибокі, мало - і середньогумусні, а також чорноземи солонцюваті, лугово-чорноземні, чорноземи опідзолені глеєві, з ознаками оглеєння в межах півтораметрового шару без докорінної меліорації не забезпечують промислового урожаю конкурентоспроможних плодів яблуні.

Найсприятливіші умови для росту і плодоношення яблуні в Лісостепу створюються на узвишшях, добре дренованих і зволожених рівнинних ділянках. Під насадження тут придатні схили різної експозиції та крутістю до 15-16⁰. В Західному Лісостепу найсприятливіші умови для яблуні відмічені на південних і західних схилах, як найбільш забезпечених теплом, а у Східному - на північних, північно-західних і західних напрямків, як найбільш забезпечених вологою. У Правобережній підзоні вплив експозиції виражений у меншій мірі, але менш сприятливі для цієї культури ділянки південних і південно-східних схилів, де показники росту і врожайності були на 12-18 % нижчі, ніж на схилах інших напрямків.

3. Коренева система вегетативних підщеп парадизка Будаговського, 62-396, 57-476, парадизка полтавська №1, ІС-5-34, ІС 2-7, 57-491, 57-490, 54-118, Д 1071, 57-545, М 3, 58-238, Д 1161, А 2, ММ 109 витримує без пошкодження зниження температури ґрунту до мінус 12.13С, М 3, М 26, Д 471, Д 1102, Д 1161, ДОН-70-456 - 11.12 ⁰С, М 2, М 4, дусен Марголіна, ММ 102, ММ 106, Р 2, Р 22, Р 59, Р 60, Е 19, Е 56, Е 63, СК 2, ДОН-70-49 - 10.11 ⁰С, а М 8 і М 9 - до мінус 9.10 ⁰С.

Північна межа промислової культури вегетативно розмножуваних підщеп за морозостійкістю їх кореневої системи та характером розподілу абсолютного мінімуму температури ґрунту на глибині 20 см у Лісостепу на М 9 проходить через Дар'ївку - Донецьк - Чаплино - Комісарівку - Чигирин - Білу Церкву - Новоград-Волинський - Ковель - Свитязь; 62-396 - Луганськ - Комсомольське - Лебедин - Чернігів; 54-118 - Лисичанськ - Харків - Лебедин - Білопілля; на ММ 106 - Дар'ївку - Гуляйполе - Запоріжжя - Дніпропетровськ - Кобеляки - Золотоношу - Остер - Овруч - Сарни - Маневичі - Любешіво.

4. Основна маса найбільш діяльної кореневої системи дерев яблуні корелює з силою росту підщепи й сорту і розміщується на підщепі М 9 у шарі ґрунту глибиною 0-50 см, 62-396 - 0-70, на 54-118 і ММ 106 - 0-80 см, в горизонтальному напрямку - в радіусі відповідно до підщеп 1,0; 1,2 і 1,5 м. Найрівномірніше розміщуються корені в дерев на підщепах 62-396, 54-118 і ММ 106.

5. Клонові підщепи індукують слаборослість щеплених дерев, висота яких після закінчення формування крони досягає на карликових підщепах 60-70, на середньорослих - 74-90 % від дерев на сіянцях Антонівки. Крони дерев за цей період освоюють відведену площу живлення на карликових підщепах на 53-60, напівкарликових - 46-55, середньорослих - 35-39%, у 10-річному віці - відповідно на 62-73; 51-70 і 45-55%.

Об'єм крон дерев на карликових підщепах досягає 45,5-50,3, напівкарликових і з вставками слаборослих - 55-57, а на середньорослих - 87-90% від об'єму дерев на сіянцях Антонівки. Найбільший об'єм продуктивної крони на 1 га відзначений у дерев на слаборослих підщепах. Площа поперечного перерізу штамба дерев на карликових підщепах становить 41-60, середньорослих - 53-87% від дерев на насіннєвих підщепах. Площа листків на карликових деревах порівняно з деревами на сіянцях Антонівки в 1,5-1,7 раза менша, а у перерахунку на 1 га кількість їх зростає в 1,5-1,7 раза.

6. Дерева на клонових підщепах на 2-4 роки раніше вступають у пору товарного плодоношення, відзначаються вищою врожайністю і темпами її нарощування порівняно з деревами на насіннєвих. Урожайність основних сортів у середньому за 8-11 років плодоношення на карликових підщепах 57-257 і 57-476 становила 266,3-338,8, на М 9 і 62-396 - 204,4-237,8, на середньорослих М 3, ММ 102 і ММ 106 - 203,5-206,5 ц/га. Урожайність сорту Рубінове Дуки, Зимове лимонне, Антор, Кальвіль сніговий на підщепах 54-118, 57-545, 57-490 зростала на 41,6-88,7, на М 9, 57-257, 57-476, 62-396, М 3, ММ 102, ММ 106 та на сіянцях Антонівки з проміжними вставками слаборослих підщеп (парадизка Будаговського, 57-491, 3-3-35, 2-46-146) була вищою в 1,3-2,7 раза порівняно з насадженнями на сіянцях Антонівки.

Серед основних підщеп серії М і ММ у південних правобережних районах Західного Лісостепу найвищою врожайністю (306-460 ц/га) при високій якості плодів відзначаються основні сорти в насадженнях яблуні на М 9, М 4 і ММ 106. В західних районах Західного Лісостепу найпродуктивнішими виявилися сорти Айдаред і Джонатан на підщепах М 4, 54-118 і М 26, Слава переможцям на М 4 і Спартан на М 9 і М 26.

У Східному Лісостепу найпродуктивнішими були насадження сортів Слава переможцям і Мекінтош на підщепі 62-396, Спартан, Лобо, Зимове лимонне, Харківське на 54-118 та із вставками 58-146 і 58-238. З нових форм клонових підщеп за врожайністю дерев, щеплених на них, виділилися карликові - КФ 6, 69-6-27, напівкарликові - ДОН 70-49, КДУ, КД 2 та ін. У насадженнях дерева на підщепі 54-118 характеризуються більшою скороплідністю, вищою продуктивністю та морозостійкістю, ніж на ММ 106. У північно-східних районах зони урожайність і морозостійкість яблуні на нових клонових підщепах Д 1161, Д 1102, Д 1046, Д 1071, Д 471 була вищою, ніж на М 9 і ММ 106.

7. Поширені розріджено-ярусні крони та різні типи пальмет недосконалі за своїми конструктивними особливостями та способами формування. Перспективними є інтенсивні типи насаджень яблуні з формуванням округлих малогабаритних приземкуватих крон із зоною переважаючого плодоношення в нижньому ярусі та веретеноподібних без відгинання гілок. Формування таких крон забезпечує слаборослість, скороплідність, сталу врожайність, знижує затрати на догляд та збирання врожаю, підвищує економічну ефективність садів. При формуванні веретеноподібних крон бічні гілки не відгинають під кутом 60-70 ⁰ від стовбура, а спрямовують обрізуванням на нижче розміщену бічну гілку.

Врожайність насаджень сильно - і середньорослих сортів яблуні на насіннєвій підщепі з округлою кроною та оптимальною щільністю дерев при розміщенні 6 х 4 і 6 х 3 м становила 200-302 ц/га, з веретеноподібною та округлою малогабаритною (5 х 3 м) - 324-341 ц/га, що на 14-25 і 26-48 % була вищою, ніж відповідно з розріджено-ярусною і вільноростучою пальметою.

Вивчення росту, розвитку, стану дерев, урожаїв і якості плодів показало, що в Лісостепу успішна промислова культура яблуні можлива на середньорослих, напівкарликових і слаборослих клонових підщепах. Дерева на цих підщепах з округлою малогабаритною і веретеноподібною кронами характеризуються меншим розміром, більш раннім вступом у плодоношення та вищим урожаєм.

За продуктивністю відзначилися типи насаджень на середньорослих (М 3, ММ 106, 57-490) і напівкарликових (54-118, 57-545) підщепах з формуванням округлих малогабаритних і веретеноподібних крон при розміщенні дерев 5х3 м. Врожайність основних сортів яблуні в насадженнях такого типу становила 237-327,6 ц/га, що на 38,0-41,9 і 9,3-18,0 % вище, ніж відповідно з розріджено-ярусною кроною та вільноростучою пальметою.

Аналогічні закономірності відзначено в садах на сіянцях Антонівки із вставкою слаборослої підщепи М 9. Однак через недостатню морозостійкість стебла вставки М 9 такі насадження не забезпечують високу врожайність. У нових типах садів на насіннєвих підщепах із вставкою парадизка Будаговського з округлою малогабаритною кроною та схемою розміщення 4х2,5 м урожайність становила 225-265 ц/га, що в 1,8-2,3 раза вище, ніж без вставки.

На слаборослих підщепах 57-257 і 57-476 нові типи насаджень з веретеноподібною кроною та схемою садіння 4 х 2 м досягають урожайності залежно від сорту від 289,3 до 338,5 ц/га, що на 18,4-25,5 % вище, ніж у вільноростучої пальмети.

Сади на слаборослій підщепі 62-396 із щільністю 3333 і 4000 дерев на 1 га сформовані за типом стандартне веретено в перші чотири роки плодоношення забезпечують підвищення врожайності в 2,3-3,4 раза порівняно з веретеноподібним кущем і щільністю 1250 дерев/га.

8. Біологічні процеси в чорноземі опідзоленому відбуваються активніше в насадженнях з щільним садінням дерев на насіннєвих і клонових підщепах. Загальна біогенність шару ґрунту 0-60 см у насадженнях з округлою кроною на слаборослих підщепах збільшувалася в 2,6-3,2, а на напівкарликових і середньорослих в 1,6-1,7 раза порівняно з садами на насіннєвій підщепі. В ґрунті насаджень такого типу стимулюється розвиток груп мікроорганізмів, які здійснюють процеси трансформації фосфору та збагачують його біологічним азотом і активними сполуками, що поглинаються рослинами, стимулюють їх ріст і розвиток і не забруднюють навколишнє середовище.

9. У нових типах насаджень яблуні з округлою малогабаритною та веретеноподібною кронами щільне розміщення дерев сприяє раціональному використанню землі, своєчасному закінченню ними ростових процесів до настання холодів, кращій підготовці до зими, підвищенню зимостійкості, стримує ріст дерев на 15-22, збільшує проекцію та об'єм крони - відповідно на 7,1-14 і 18,6-36,4, середню довжину пагонів на 14,5-18,5, площу листкової поверхні - на 8,9-31,9, кількість плодових утворень - на 13,9-69,5% порівняно з деревами з розріджено-ярусною кроною та сформованими за типом вільноростуча пальмета. Значне насичення крон скелетними і обростаючими гілками та мінімальне обрізування без укорочення обростаючих гілок забезпечує збільшення найпродуктивніших ланок, площі листків в об'ємі крони, що зумовлювало до поліпшення генеративної функції у межах окремих гілок. Раціональне співвідношення між ростом і плодоношенням в об'ємі всієї крони підтримується за допомогою активізації ростових процесів у місцях проведення обрізування.

10. У насадженнях з веретеноподібною кроною кількість поглинутої радіації збільшується на 25,6% порівняно з вільноростучою пальметою. Коефіцієнт поглинання її найбільший у нижній (0,35-0,51), а найменший - у верхній частині крони (0,33-0,40). В кронах, незалежно від схем розміщення, в периферійній зоні чиста продуктивність фотосинтезу дерев була в 2 раза більшою, ніж у середині крони. У дерев з округлою малогабаритною кроною та з формуванням вільноростучої пальмети вона була практично однаковою, а при збільшенні щільності дерев на 1 га зменшувалася на 25-44 %.

11. На створення 1 га насаджень на насіннєвих підщепах з округлою кроною із збільшенням кількості дерев від 286 до 476 капітальні вкладення зростали на 16,8, витрати праці - на 9,5%, а на середньорослій клоновій підщепі М 3 із щільністю 666 дер. /га вони - відповідно збільшувалися на 14,7 і 43,2% порівняно з садами з 400 дер. /га. В нових типах насаджень на насіннєвій підщепі з веретеноподібною кроною і схемою садіння 5 х 3 м капітальні вкладення були більшими в 1,9, а витрати праці - в 2,4 раза порівняно з садами з округлою кроною (7 х 5 м). На створення 1 га насаджень на слаборослих підщепах (без зрошення) з веретеноподібною та округлою малогабаритною кронами із схемами садіння 4 х 2,5 і 4 х 2 м капіталоємкість зменшується на 14,9-39,8, а трудомісткість - на 14-40 % порівняно з вільноростучою пальметою.

Капітальні вкладення на створення 1 га високощільних насаджень на слаборослих підщепах із площею живлення 4 х 2 м без зрошення становили 12 тис. грн. При схемі садіння 3 х 1 м вони збільшуються в 1,7 раза, а при розміщенні 2,5 х 1,0 м - в 2 рази.

Капітальні вкладення на створення садів основних сортів яблуні на клонових підщепах відшкодовуються на третій-четвертий, а на насіннєвих - на п'ятий-сьомий рік від закладання.

12. У нових типах насаджень на насіннєвих підщепах з округлою малогабаритною та веретеноподібною кронами (схеми 6х4 і 5х3 м) збільшується прибуток з 1 га на 83,2-145,9, рівень рентабельності виробництва - на 50,5-39,7, а собівартість плодів була нижчою на 23,1-18,2% порівняно з розріджено-ярусною кроною (7 х 5 м). У садах на середньорослій підщепі М 3 з округлою кроною та схемою садіння 5 х 3 м прибуток з 1 га зростає на 41, рівень рентабельності виробництва на 23,4, а собівартість знижується на 8,9 % порівняно зі схемою 5х5 м. У нових типах насаджень на слаборослій підщепі з веретеноподібною кроною (схема садіння 4х2 м), прибуток з 1 га становить 8396 крб., або збільшується на 26,3 %, рівень рентабельності виробництва - на 11,0, а собівартість плодів була нижчою на 5,0 % порівняно із вільноростучою пальметою.

13. Витрати техногенної енергії на 1 га в нових типах насаджень яблуні підвищуються, а на 1 ц продукції зменшуються із збільшенням щільності дерев. Енергетична цінність одержаної продукції з 1 га підвищується у високощільних насадженнях. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності досягається в нових типах садів яблуні на насіннєвих підщепах з округлою малогабаритною кроною і розміщенням дерев 6 х 4 і 6 х 3 м, з веретеноподібною та сплощеною малогабаритною (5 х 3 м); на середньорослих клонових (5 х 3 м); на насіннєвих із вставками слаборослих (4 х 3-2,5 м) та на карликових при садінні 4 х 2 м при формуванні округлої малогабаритної та веретеноподібної крон.

14. За комплексом економічних, енергетичних і технологічних показників клонових підщеп для закладання інтенсивних насаджень яблуні слід рекомендувати в Західному Лісостепу такі підщепи: слаборослі - 62-396 і М 9, перспективні - 57-476; вставки слаборослих - парадизка Будаговського, 62-396, перспективні - 57-491, 2-46-146; напівкарликові - 54-118, М 26, перспективні - 57-545; середньорослі - ММ 106, 57-490; у Східному Лісостепу: слаборосла - 62-396; вставки слаборослих - 58-146, 58-238; напівкарликова - 54-118; середньоросла - 57-490. Підщепи М 9 і ММ 106 необхідно використовувати для створення садів на добре захищених ділянках в основному у південних районах Західного Лісостепу.

15. У Лісостепу рекомендуються такі нові типи інтенсивних насаджень яблуні: на насіннєвих підщепах - широкорядні з округлою малогабаритною кроною при розміщенні дерев сильнорослих сортів 6 х 4 м, середньорослих - 6 х 3 м з висотою дерев до 3,0-3,5 м; вузькорядні з веретеноподібною кроною і схемою садіння 5 х 3-4 м та висотою дерев до 3,0 м; на середньорослих клонових (М 3, ММ 106, 57-490) та на напівкарликових - (54-118, 57-545, М 26) з округлою малогабаритною кроною з подальшим сплощенням або веретеноподібною кроною при розміщенні дерев 5 х 3-4 м, а на насіннєвих із вставками слаборослих (парадизка Будаговського, 62-396, 57-391) - 4 х 3-2,5 м. Висота дерев обмежується до 3 м.

На слаборослих підщепах (62-396, М 9, 57-476, 57-257) рекомендуються насадження з округлою малогабаритною та веретеноподібною кронами при розміщенні дерев за схемою 4 х 2 м. Висота їх обмежується до 2,5 м. В таких садах обов'язкове встановлення опори та шпалери для підв'язування дерев.

Широке впровадження одержаних результатів досліджень у виробництво забезпечить значне збільшення виробництва яблук, високу їх якість і підвищення економічної та енергетичної ефективності промислового садівництва.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії, книги

1. Омельченко І.К. Культура яблуні в Україні // Монографія. - К.: Урожай, 1993 - 264 с.

2. Омельченко І.К., Третяк К.Д. Як формувати і обрізувати плодові дерева // Кн. - К.: Урожай, 1995. - 160 с. (глави 1, 2,3).

3. Омельченко І.К., Третяк К.Д. Як формувати і обрізувати плодові дерева // Кн. - К.: Урожай, 1999. - 172 с. (доповнене видання, глави 1, 2 і 3).

4. Рекомендації

5. Створення і продуктивне використання інтенсивних насаджень яблуні // Науковий центр Академії аграрних наук "Плодівництво” (Кондратенко П.В., Чиж А.Д., Омельченко І.К., Шестопаль О.М. та ін.), К., Інститут садівництва УААН, 1997. - 24 с. (розділ "Технології вирощування плодів яблуні з округлою і сплощеною кронами дерев на насінневих і середньорослих клонових підщепах").

6. Рекомендации по закладке интенсивных садов в колхозах и совхозах Украинской ССР (Андриенко М.В., Майдебура В.И., Омельченко И.К. и др.) - К.: Укр. НИИ садоводства, 1987. - 55 с. (подразделы "Подвои, схемы посадки деревьев, типы плодовых насаждений яблони с округлой и уплощённой кронами и их обрезка в разные возрастные периоды").

7. Рекомендации по выращиванию плодовых саженцев в Украинской ССР (Майдебура В.И., Попович П.Д., Омельченко И.К. и др.), К.: Укр. НИИ садоводства, 1983. - 57 с. (раздел "Рекомендации по районированию подвоев яблони в зонах Лесостепи и Полесья").

8. Методические рекомендации по освоению склонов под плодовые насаждения (основы почвозащитной технологии) (Попович П.Д., Омельченко И.К., Джамаль В.А., Карпенчук Г.К. и др., под общей ред. Поповича П. Д.).К., Уманський сільськогосподарський інститут, 1980. - 48 с. (подразделы "Лесомелиоративные и гидротехнические мероприятия, подвои и сорта, и их размещение, уход за садом в зонах Западной Лесостепи и Предкарпатье").

9. Рекомендации по выращиванию садов на склонах в УССР: Основы почвозащитной технологии // Попович П.Д., Омельченко И.К., Чикало Н.А. и др. /. - К., Укр. НИИ садоводства, 1982. - 45 с. (подразделы "Породы и сорта, их размещение, посадка деревьев, уход за садом в зонах Западной Лесостепи и Предкарпатье").

10. Методика економічної оцінки типів насаджень, сортів плодових і ягідних культур і результатів технологічних досліджень у садівництві (За ред.О.М. Шестопаля). - К., Інститут садівництва УААН, 1992. - 50с. (підрозділ "Економічна оцінка типів плодових насаджень").

11. Рекомендації по вирощуванню високих врожаїв с. - г. культур у колгоспах і радгоспах Львівщини (Вольський В.Г., Калашник Б.О., Омельченко І.К. та ін.) Львів: Каменяр. - 1968. - 158 с. (розділ "Садівництво").

12. Закладання садів на схилах Карпат. Омельченко І.К., Ращинська Г.І., Шестопаль О.М., Шуруба Г.А. Львів: Каменяр. - 1964. - 28 с. (підрозділи "Організація території саду, розміщення порід і сортів, густота садіння та догляд за садом в зонах Західного Лісостепу і Передкарпатті").

13. Статті у журналах, збірниках наукових праць та інших виданнях

14. Омельченко І.К. Ріст і врожайність насаджень яблуні залежно від густоти садіння і способів формування дерев на насіннєвій підщепі // Вісник с. - г. науки. - 1983. - № 2. - С.25-28.

15. Омельченко І.К. Культура яблуні на північно-східному макросхилі Українських Карпат // Вісник с. - г. науки. - 1975. - № 8. - С.79-82.

16. Андрієнко М.В., Омельченко І.К., Кондратенко Т. Є. Пошкодженість насаджень яблуні в зиму 1986-87 рр. в умовах Полісся і Лісостепу Української РСР // Вісник с. - г. науки. - 1988. - № 7. - С.69-76. (методика і результати досліджень в зоні Лісостепу).

17. Козак М.В., Козак Н.І., Омельченко І.К. Нітрати в плодах яблуні // Вісник с. - г. науки. - 1988. - № 6. - С.75-76. (дослідження з різними сортами яблуні на клонових підщепах).

18. Омельченко І.К. Сумісність сортів з підщепами // Дім, сад, город. - 1990. - № 9. - С.6.

19. Омельченко І.К. Обрізка насаджень зерняткових порід // Сад, виноград і вино України., 1998. - № 2-3 (4-5). - С.14-17.

20. Омельченко І.К. Колективний сад // Наука і суспільство. - 1980. - № 5. - С.36-37.

21. Омельченко И.К. Формирование уплощенной веретеновидной кроны яблони в интенсивном саду // Плодоовощное хозяйство. - Агропромиздат, - 1987. - № 10. - С.22-25.

22. Омельченко І.К. Обрізування плодових дерев // Сад. - 1994. - № 1. - С. 20-21.

23. Омельченко І.К., Сухолиткий М.Д. Польський сад // Сад. - 1995. - № 1. - С.24-26 (особистий внесок - узагальнив передовий досвід передових господарств).

24. Омельченко І.К., Жук В.М. Оцінка клонових підщеп яблуні в північному Лісостепу // Сад. - 1995. - № 3. - С. 20-21 (методика та результати дослідження).

25. Андрієнко М.В., Павленко В.П., Омельченко І.К. Вирощування яблуні на вегетативно розмножуваних підщепах - шлях до поліпшення біологічних властивостей ґрунту як основи його родючості // Сад. - 1995. - № 9. - С.3-6.

26. Омельченко І.К. Коли молодшають яблуні та груші // Сад. - 1996. - № 1. - С.24-26.

27. Омельченко І.К., Дубровський В. І Обрізування плодових дерев // Сад. - 1996. - № 3. - С.14-15 (спосіб формування веретеноподібної крони без відгинання гілок та система обрізування дерев).

28. Омельченко И.К., Андриенко М.В., Кондратенко Т.Е. Морозоустойчивость яблони в зиму 1986-87 гг. в условиях Полесья и Лесостепи Украинской ССР // Садоводство и виноградарство. - 1988. - № 1. - С.15-17 (методика и результаты исследований в зоне Лесостепи).

29. Омельченко І.К. Перспективні типи інтенсивних насаджень яблуні в зоні Лісостепу // Садівництво. - К.: Урожай, 1998. - Вип.46. - С.66-69.

30. Омельченко І.К. Продуктивність різних типів насаджень яблуні на середньорослих клонових підщепах в Лісостепу України // Садівництво. - К.: Урожай, 1998. - Вип.47. - С.81-85.

31. Омельченко І.К. Конструкції інтенсивних насаджень яблуні в Лісостепу України // Садівництво. К.: Урожай, 1989. - Вип.37. - С.3-9.

32. Омельченко І.К. Наукові основи підвищення продуктивності насаджень яблуні // Садівництво. - К.: Урожай, 1990. - Вип.39. - С.17-27.

33. Омельченко І.К., Копишинський П.В. Формування крон яблуні в інтенсивних насадженнях // Садівництво. - К.: Урожай, 1991. - Вип.40. - С.12-18 (способи формування округлої малогабаритної і веретеноподібної крони та система обрізування дерев).

34. Гущин М.Ю., Омельченко І.К. Територіальне розміщення яблуні залежно від теплозабезпеченості в Українських Карпатах // Садівництво. К.: Урожай, 1975. - Вип.23. - С.3-14 (методика та результати досліджень в зонах Західного Лісостепу і Прикарпаття)

35. Омельченко И.К. Продуктивность насаждений яблони на клоновых подвоях // Садоводство. - К.: Урожай, 1983. - Вип.31. - С.12-20 (особистий внесок - провів дослідження в зонах Західного Лісостепу і Передкарпаття).

36. Павленко В.П., Омельченко І.К. Вплив різних конструкцій яблуні на активність мікробіологічних і біохімічних процесів у чорноземі опідзоленому // Садівництво. - К.: Урожай, 1995. - Вип.44. - С.39-45 (дослідження в різних типах насаджень).

37. Омельченко І.К. Агроекологічний аналіз зимових пошкоджень яблуні в Передкарпатті і Західному Лісостепу // Садівництво. - К.: Урожай, 1977. - Вип.25. - С.10-20.

38. Кондратенко П.В., Омельченко І.К. Клонові підщепи для створення інтенсивних насаджень яблуні в Україні // Садівництво. - К.: Урожай, 1998. - Вип.46. - С.136-140 (методика та результати досліджень в зоні Лісостепу).

39. Омельченко И.К. Морозоустойчивость корневых систем вегетативно-размножаемых подвоев яблони и груши // Садоводство. - 1982. - № 6. - С.28-30.

40. Омельченко І.К. Морозостійкість кореневих систем вегетативно розмножуваних підщеп яблуні і груші // Садівництво. - К.: Урожай, 1984. - Вип.32. - С.21-32.

41. Омельченко И.К., Бурковский В.В. Морозоустойчивость клоновых подвоев яблони // Садоводство. К.: Урожай, 1987. - Вип.35. - С.47-52 (методика и результаты исследования за 1977-1979 гг.).

42. Омельченко І.К. Особливості вступу в пору плодоношення сортів яблуні в передгірних районах Карпат // Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - К.: Урожай, 1969, № 5. - С.139-144.

43.

44. Гущин М.Ю., Омельченко І.К. Розміщення садів в залежності від теплозабезпеченості в Прикарпатті і північно-східної частини Карпат // Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - К.: Урожай, 1973. - Вип.15. - С.65-74 (методика та результати досліджень в зонах Західного Лісостепу і Прикарпаття).

45. Омельченко І.К. Особливості створення садозахисних насаджень для садів передгірних і гірських районів Карпат // Передгірне і гірське землеробство і тваринництво. - К.: Урожай, 1976. - Вип.21. - С.74-83.

46. Омельченко И.К. Модели интенсивных насаждений яблони в Украине // Посадочный материал для интенсивных садов. Тр. Варшав. СХА. - Варшава., 1994. - С.52-56.

47. Омельченко И.К. Типы интенсивных яблоневых садов в Лесостепи Украины // Международный симпозиум "Экологическая оценка типов высокоплотных насаждений на клоновых подвоях”. Минск, 1997. - Тр. Белор. НИИП. - С.60-62.

48. Омельченко И.К., Бурковский В.В., Глазачева Л.Н. Оценка и подбор сорто-подвойных комбинаций яблони в северо-западной части Украины // Пути ускорения научно-технического прогресса в садоводстве. - Москва - Нальчик. 1987. - С.26-32 (методика и результаты исследований в зоне Лесостепи)

49. Омельченко И.К. Продуктивность яблони на клоновых подвоях // Сб. Тр. Плодоовощного института им. И.В. Мичурина. - Мичуринск, 1989. - С.16-22.

50. Омельченко И.К., Жук В.М. Продуктивность яблони на клоновых подвоях в условиях северной Лесостепи Украинской ССР // Проблемы интенсификации садоводства. Изд-во НИИ садоводства им. И.В. Мичурина. - 1990. - С.107-109 (методика и результаты исследований на основных подвоях).

51. Омельченко И.К. Клоновые подвои яблони в интенсивном садоводстве // Зимостойкие слаборослые клоновые подвои яблони. - Мичуринск. Изд-во НИИ садоводства им. И.В. Мичурина. - 1990. - С.141-146.

52. Омельченко І.К. Закладка молодих садів // Цвісти садам Передкарпаття. - Ужгород: Карпати. - 1969. - С.17-23.

Анотація

Омельченко І.К. Основи створення і продуктивного використання інтенсивних типів насаджень яблуні в Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 1999.

Висвітлено результати комплексного дослідження впливу екологічних умов і клонових підщеп на ріст і продуктивність садів. Дано оцінку ефективності насаджень на насіннєвих, середньо - та слаборослих клонових підщепах, а також на насіннєвих із вставками слаборослих. Розроблено нові підходи у визначенні районів і північних меж високоінтенсивної культури яблуні на основі відповідності термічних ресурсів біологічним вимогам сортів і підщеп, створенні нових слаборослих типів насаджень, які забезпечують скороплідність та сталу врожайність і високу якість плодів. Встановлено залежність продуктивності та зимостійкості сортів яблуні від тепло - та вологозабезпеченості вегетаційного періоду, градієнтів низьких температур ґрунту взимку, способів формування дерев та щільності їх садіння. Визначено економічну та енергетичну ефективність нових інтенсивних типів насаджень. Основні результати праці знайшли практичне застосування у створенні та продуктивному використанні інтенсивних типів насаджень яблуні в Лісостепу України.

Ключові слова: підщепа, сорт, екологія, адаптація, тип насаджень, формування, обрізування, морозостійкість, врожайність, ефективність.

Омельченко И.К. Основы создания и продуктивного использования интенсивных типов насаждений яблони в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Дисертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07-плодоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 1999.

Обоснована актуальность проблемы создания и продуктивного использования насаждений яблони, вскрыты причины их низкой урожайности и предложены пути ее повышения в зоне Лесостепи Украины.

В отечественной и зарубежной литературе вопросы влияния экологических условий на рост и продуктивность деревьев, а также оценки клоновых подвоев и современных типов интенсивных насаждений яблони освещены недостаточно. Разработанные ранее типы садов не обеспечивают высокую продуктивность, являются весьма трудоемкими. Обоснованы основные направления повышения продуктивности насаждений яблони через интенсивные системы ведения садоводства, основным звеном которой является тип сада, объединяющий такие компоненты, как сорт, подвой, схема посадки, форма кроны.

В разделе "Условия, объекты и методика проведения исследований” приведены характеристика почвенно-климатических условий зоны Лесостепи и опытных участков, условия, объекты и методика проведения исследований влияния экологических условий на рост и продуктивность яблони, оценка клоновых подвоев в саду. Представлены разработка и оценка новых типов насаждений с различными формами кроны и схемами посадки деревьев на семенных и клоновых подвоях, а также на семенных со вставкой слаборослых. Изложены способы формирования и обрезки деревьев с округлой малогабаритной и веретеновидной крон, разработанные автором.

На основании проведенных многолетних исследований, обобщенных в 4 разделах диссертации, установлена зависимость роста, продуктивности и зимостойкости деревьев яблони от экологических условий выращивания. Характер повреждения и морозостойкость деревьев яблони зависит от местоположения участков, теплообеспеченности, почвенных и агротехнических факторов. Наиболее активный рост, высокая продуктивность и морозоустойчивость сортов отмечены при увлажнении корнеобитаемого слоя почвы 75-80 % НВ. Определены минимальные суммы активных температур выше 10 ⁰С и количество дней со среднесуточной температурой выше 15 ⁰С, обеспечивающих нормальный рост, высокую продуктивность сортов яблони и подготовку растений к успешной перезимовке.

Разработаны новые подходы в определении районов и северных границ высокоинтенсивной культуры сортов яблони на семенных и клоновых подвоях на основе соответствия термических ресурсов районов выращивания биологическим требованиям сортов.

На основании оценки подвоев в маточниках и садах установлены градиенты температуры почвы, вызывающие гибель корневой системы семенных и клоновых подвоев зимой, выделены и научно обоснованы морозостойкие подвои для создания интенсивных насаждений в Лесостепи, определены районы и северные границы 90 % -ной обеспеченности промышленной культуры яблони на подвоях 62-396, М 9, 54-118, ММ 106 и др. Урожайность на слаборослых подвоях 57-257 и 57-476 составляла 287,3 - 363,7, на М 9 и 63-396 - 204,4-239,8, а на среднерослых - М 3, ММ 102 и ММ106 - 203,5 - 206,5 ц/га. В насаждениях на подвоях 54-118, 57-545, 57-490 и сеянцах Антоновки со вставкой слаборослых (парадизка Будаговского, 57-491, 3-3-35, 2-46-146) этот показатель был в 1,3-2,7 раза выше, чем в садах на семенном подвое.

Разработана и проведена в 11 стационарных опытах оценка новых типов насаждений яблони на семенных, средне - и слаборослых клоновых подвоях, а также на семенных подвоях со вставками слаборослых с округлыми, уплощенными и плоскими кронами при различных схемах посадки.

Новые типы садов на семенных и клоновых подвоях с округлой малогабаритной и веретеновидной кронами и оптимальными схемами посадки обеспечили урожайность от 194 до 387,6 ц/га. Установлена зависимость продуктивности насаждений от плотности посадки деревьев и способов их формирования.

Определена экономическая и энергетическая эффективность новых интенсивных типов садов яблони.

Основные результаты работы нашли практическое применение в создании и продуктивном использовании интенсивных типов насаждений яблони в Лесостепи Украины.

Ключевые слова: подвой, сорт, экология, адаптация, типы насаждений, формирование, морозостойкость, урожайность, эффективность.

Omel'chenko I.K. The basis of the creation and productive utilization of the apple intensive orchards in the Ukrainian Forest-steppe. - Manuscript.

The thesis for the degree of the doctor agricultural sciences, the speciality 06.01.07-fruit growing. - National Agrarian University, Kyiv, 1998.

The paper presents the results of the complex investigation of the ecological conditions and clonal root-stocks influence on the orchards growth and productivity. The effectiency of the orchards on the seedling and also average and weakly-growing clonal root-stocks as well as on the seedling ones with the insertions of the weaky-growing stoks is evaluated. New methods of defining regions and northern borders of the apple high-intensive cultivation are worked out. These methods are based on the thermoresources correspondence to the cultivars and root-stocks biological demands, on creating new weakly-growing orchards ensuring early - ripening, stable productivity and the fruits high quality. The author has detected the dependence of the apple cultivars productivity and winter-hardiness on the warm - and moisture ensurance during the vegetative period, on the soil thermal gradients in winter, ways of training trees and density of planting them. The new intensive orchards economic and energetic efficiency is determined.

The main results of the investigations are practically applied while creating and exploiting productively the apple intensive orchards in the Ukrainian Forest-steppe.

Key words: root-stock, cultivar, ecology, adaptation, orchard type, training, trimming, frost-resistance, productivity, efficiency.

Размещено на Allbest.ru