Захист озимих і ярових культур
Інтегрована система захисту озимої пшениці від борошнистої роси, хлібної жужелиці, п’явиці та однодольних і дводольних бур’янів на площі 70 га. Методи захисту рослин. Препаративна форма і застосування препаратів, розрахунок потреби в них для захисту.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 20.12.2013 |
Размер файла | 210,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра організації авіаційних робіт і послуг
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни
"Авіаційні способи та система захисту рослин "
Завдання №5
Тема: " Захист озимих ярових культур".
Виконала студентка:
ОР-306 ФМЛ
Кардон Вікторія Костянтинівна
Перевірив: старший викладач ОАРП
Пронь С.В.
Київ - 2013
Зміст
- Вступ
- 1. Методи захисту рослин
- 1.1 Агротехнічний метод
- 1.2 Біологічний метод
- 1.3 Біотехнологічний метод
- 1.4 Хімічний метод
- 2. Препаративна форма і способи застосування препаратів
- 2.1 Препаративні форми препаратів та способи їх застосування
- 2.2 Обробка насіння сільськогосподарських культур
- 2.3 Обприскування
- 3. Фізико-хімічні і токсикологічні властивості препаратів
- 4. Розрахунок потреби препаратів для захисту сільського господарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів
- 5. Техніка безпеки при зберіганні, транспортуванні та застосуванні препаратів
- 6. Заходи охорони навколишнього середовища
- Список використаної літератури
Вступ
Серед найважливіших зернових культур озима пшениця за посівними площами займає в Україні перше місце і є головною продовольчою культурою. Це свідчення великого народногосподарського значення озимої пшениці, її необхідності у задоволенні людей високоякісними продуктами харчування. Основне призначення озимої пшениці - забезпечення людей хлібом і хлібобулочними виробами. Цінність пшеничного хліба визначається сприятливим хімічним складом зерна. Серед зернових я культур пшеничне зерно найбагатше на білки. Вміст їх у зерні м'якої пшениці залежно від сорту та умов вирощування становить у середньому 13-15 %. У зерні пшениці міститься велика кількість вуглеводів, у тому числі до 70 % крохмалю, вітаміни В-І, В2 РР, Е та провітаміни A, D, до 2 % зольних мінеральних речовин. Білки пшениці є повноцінними за амінокислотним складом, містять усі незамінні амінокислоти - лізин, триптофан, - валін, метіонін, треонін, фенілаланін, гістидин, аргінін, лейцин, ізбдейцин, які добре засвоюються людським організмом.
Захист сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів є важливою ланкою у системі виробництва рослинницької продукції, істотним резервом поліпшення якості врожаю та підвищення продуктивності рослин. Подальша інтенсифікація сільськогосподарського виробництва потребує не лише відповідних сортів, а й технологій та систем захисту, що базуються на застосуванні високоселективних і малотоксичних препаратів хімічного й біологічного походження з нетривалим терміном очікування після обробки до збирання врожаю. Сучасний напрям у захисті рослин від шкідливих організмів одержав назву інтегрованого, оскільки враховує агротехнічні прийоми, ступінь стійкості вирощуваних сортів до хвороб і шкідників, чисельність ентомофагів, а також застосування хімічних і біологічних засобів. Стратегічними принципами організації інтегрованого захисту рослин є оптимізація шляхів одержання максимально можливих урожаїв високої якості та зменшення затрат енергетичних ресурсів на одержання одиниці продукції. Кінцевою метою захисних заходів є збереження високих урожаїв сільськогосподарських культур шляхом обмеження інтенсивності розвитку шкідливих видів до економічно невідчутного рівня. Інтегрована система захисту рослин від шкідників, хвороб і бур'янів передбачає застосування комплексу сучасних методів, спрямованих на зниження рівня шкідливих організмів в агроценозі до господарсько невідчутного шляхом розробки екологічно безпечних та економічно доцільних заходів.
Заходи щодо захисту сільськогосподарських культур від шкідливих організмів є невід'ємною складовою загальної системи агрокультурних заходів вирощування тієї чи іншої культури. Сучасні способи та засоби захисту рослин поділяються на селекційно-генетичні, агротехнічні, біологічні, фізико-механічні, хімічні та інші. Їх проводять у певній послідовності, і вони складають ту систему, яка дає змогу вести ефективну боротьбу зі шкідливими організмами, зменшити шкоду від них і цим самим забезпечити значне збереження врожаю та поліпшення його якості. Система захисту від шкідливих організмів спрямована на знищення джерел інфекцій та пригнічення шкідливих організмів у найбільш уразливий період їх розвитку, поки вони ще не завдали відчутної господарської шкоди, на одержання максимального врожаю з високою якістю продукції, унеможливлюючи при цьому забруднення навколишнього природного середовища.
препарат захист ярова культура
1. Методи захисту рослин
1.1 Агротехнічний метод
Агротехнічний метод це використання агроценозів, спрямоване на підвищення продуктивності рослин як чинника, що змінює умови життя шкідливих організмів. У загальній системі заходів цей метод є одним з основних. Агротехнічні заходи поєднують дві функції: забезпечення сприятливих умов для росту й розвитку культурних рослин та обмеження розмноження і поширення шкідників, хвороб і бур'янів. Комплекс агротехнічних заходів створює фон, на якому застосовуються засоби захисту рослин. Своєчасне та якісне проведення агротехнічних заходів дає змогу істотно знизити як запас інфекції збудників хвороб у ґрунті, так і чисельність зимуючих видів шкідників. За допомогою агротехнічних заходів змінюються екологічні умови у ґрунті, підвищується або знижується стійкість рослин до збудників хвороб і шкідників. Крім того, змінюються патогенні властивості мікроорганізмів, рівень життєдіяльності комах. Чинники, які формуються при проведенні агротехнічних заходів, впливають на умови існування шкідників, живлення рослин і порушують взаємовідносини, що склалися між шкідливими організмами і рослиною-живителем. У регулюванні чисельності, розвитку та шкодочинності шкідливих організмів важливе місце відводиться сівозмінам.
Сівозміна це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур у часі й на території. Її основним принципом є розмежування у часі й просторі біологічно споріднених культур шляхом поєднання в ланках рослин різних родин. Порядок чергування культур у сівозмінах визначається з урахуванням агроекологічних умов, що створюються на полі культурою-попередником. Не можна висівати культури на полі, де попередниками були рослини, які мають спільну шкідливу фауну або уражуються однаковими збудниками хвороб. Таким чином, сівозміна є головним профілактичним заходом, який дає змогу значною мірою обмежити шкодочинність або й повністю нейтралізувати небезпеку для врожаю потенційних, спеціалізованих шкідників, хвороб і бур'янів.
Система обробітку ґрунту у сівозміні. Під час обробітку ґрунту під дією робочих органів ґрунтообробних машин і знарядь здійснюють такі технологічні операції: перевертання, розпушування, ущільнення, вирівнювання поверхні ґрунту, підрізування бур'янів, створення мікрорельєфу. Важливе значення має глибоке загортання післязбиральних решток рослин, які є джерелом збереження і поширення навесні хвороб і шкідників. Водночас такі заходи, як лущення стерні, оранка на зяб, культивація міжрядь просапних культур, негативно впливають на розвиток багатьох шкідливих організмів.
Удобрення та підживлення. Від внесення добрив залежать умови розвитку як рослин, так і шкідливих організмів. Цей вплив виявляється у зміні мікроклімату в посівах, морфологічних особливостей рослин і фенологічних фаз їх розвитку, що створює передумови різних рівнів розвитку хвороб, розмноження шкідників і бур'янів.
Найбільші можливості і провідне значення у формуванні задовільних фітосанітарних умов у посівах сільськогосподарських культур за допомогою добрив має оптимізація режиму живлення рослин. Цей підхід дає змогу поєднати захист рослин з одержанням високого урожаю культури. Певне значення у підвищенні стійкості сільськогосподарських культур проти хвороб має внесення мінеральних добрив, збалансованих за фосфором і калієм. Застосування підвищених доз азоту сприяє регенерації пошкодженої вегетативної маси рослин і зменшенню втрат урожаю від багатьох видів шкідників. Водночас не збалансовані за фосфором і калієм дози азоту можуть значно знизити стійкість культур проти хвороб. Це необхідно враховувати, особливо у застосуванні азотних добрив для позакореневого підживлення. Істотна роль в обмеженні розвитку низки хвороб належить мікродобривам. Так, внесення бору є ефективним заходом захисту буряків від гнилі сердечка. Позакореневе підживлення рослин солями цинку, мангану, купруму, молібдену та інших мікроелементів сприяє стійкості багатьох культур проти інфекційних хвороб.
Підготовка насіннєвого і садивного матеріалу. Якість насіннєвого і садивного матеріалу часто має вирішальне значення для зменшення пошкодження сільськогосподарських культур шкідниками і ураження хворобами. Підготовка насіння до сівби залежить від культури та стану насіння і передбачає такі основні прийоми: очищення, сортування, калібрування, повітряно-теплове обігрівання, протруювання тощо. Сівба високоякісним насінням є одним з основних агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.
Способи і строки сівби залежать від біологічних особливостей культур. Однією з основних вимог до способів сівби є створення оптимальної густоти рослин у посівах, що забезпечує найбільш інтенсивне наростання асиміляційної листкової поверхні основного чинника урожайності. Строки сівби залежать також і від умов навколишнього середовища. Вони визначаються утворенням сприятливих умов прогрівання та зволоження ґрунту для одержання дружних сходів та їх інтенсивного розвитку на першому етапі органогенезу рослин. Строками сівби необхідно маневрувати так, щоб забезпечити дружні сходи та максимально обмежити дію шкідливих організмів. Дотримання оптимального строку сівби має важливе значення для формування майбутньої продуктивності, а також підвищення стійкості посівів проти хвороб і деяких шкідників.
Сівозміни (озима пшениця)
Насичення колосовими культурами в полях сівозміни не повинно бути більшим 40-50 % з часткою колосових у структурі попередників озимих до 10-15 %. При надмірному насиченні сівозміни однією культурою або при монокультурі підвищується шкодочинність збудників хвороб кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу, борошнистої роси, бактеріальних і вірусних хвороб. Слід також зауважити, що загальні затрати на проведення захисних заходів проти хвороб при цьому зростають у 3-5 разів.
Кращими попередниками озимої пшениці, які забезпечують задовільний фітосанітарний стан у Степу, є чорний пар, зайнятий пар, горох, ранньостиглі сорти сої. Значно гіршими є стерньові попередники і кукурудза на силос у молочно-восковій стиглості.
Дотримання просторової ізоляції між товарними і насіннєвими посівами, між полями минулорічних посівів культури і цього року, а також між культурами, що мають спільних збудників захворювань суттєво знижує поширення і розвиток хвороб. Насіннєві ділянки необхідно розташовувати на віддалі не менше 0,5 км від товарних посівів. Чим менше насичення сівозміни однією культурою, тим більша просторова ізоляція між рослиною-живителем, джерелом інфекції патогена.
1.2 Біологічний метод
Суть біологічного методу полягає у використанні для захисту рослин від шкідливих організмів їх природних ворогів (хижаків, паразитів, антагоністів, гербіфагів), продуктів їх життєдіяльності (антибіотиків, гормонів, феромонів та їх аналогів). Біологічний метод охоплює три основні групи заходів: збереження та збагачення природних популяцій ентомофагів і корисних для захисту рослин мікроорганізмів в агроценозах; випуск на поля ентомофагів, розведених у лабораторних умовах; використання патогенних організмів і продуктів їх життєдіяльності. Максимальне збереження природних компонентів агроценозів є найбільш перспективним, доступним і ефективним. Це можна здійснити за допомогою раціонального застосування пестицидів і використання комплексу агротехнічних заходів. Важливими елементами менш небезпечного для корисної фауни і флори застосування пестицидів є використання критеріїв граничної шкодочинності шкідливих організмів, диференційованих норм витрат препаратів з урахуванням чисельності шкідливих організмів і співвідношення їх з корисними, фенологічних строків і засобів локального застосування токсикантів, впровадження селективних препаратів тощо. Основним способом збагачення агроценозу ентомофагами є їх інтродукція і акліматизація (завезення з однієї зони в іншу та пристосування їх до існування в нових умовах); внутрішньоареальне переселення (переселення в межах ареалу) спеціалізованих ентомофагів зі старих осередків шкідників у нові, де ці види відсутні або нечисленні; сезонна колонізація, що полягає у штучному розмноженні та щорічному випуску ентомофагів. Наявність масових захворювань комах у природі та їхня роль в обмеженні чисельності шкідливих видів є передумовою для штучного відтворення захворювань комах, тобто для розробки мікробіологічного методу захисту. На основі мікроорганізмів створено декілька біопрепаратів, зокрема бітоксибацилін, боверін, вірин, гаупсин, лепідоцид, фітоверм. Біологічна боротьба із збудниками хвороб рослин ґрунтується на використанні таких взаємовідносин між організмами, як антагонізм, конкуренція, гіперпаразитизм. Найширшого практичного використання серед антагоністів набули гриби Trichoderma і актиноміцети, бактерії - спорові Bacillus subtilis і неспорові з роду Рseudomonas. Можливості біологічного методу боротьби з бур'янами на основі використання кліщів, комах, вірусів, грибів поки що обмежені. Серед численних бактерій і грибів є види, продукти обміну яких можна використовувати проти бур'янів, але теоретичні основи такого підходу поки що не розроблені. Велике значення у використанні природних популяцій ентомофагів для захисту рослин мають заходи, що сприяють їх розмноженню: підсів нектароносів, зменшення застосування пестицидів, застосування інсектицидів вибіркової дії, уникнення суцільних обробок посівів інсектицидами, застосування профілактичних обробок посівів пестицидами тощо.
Біологічний метод - безумовна альтернатива хімічному. Головний плюс біометоду - абсолютна екологічність, жодних наслідків для біоценозу! Головний мінус: живі препарати непросто напрацьовувати, багато з них практично не зберігаються
Щорічно на посівах озимих та інших культур відзначаються пошкодження мишоподібними гризунами. Замінити сильні та небезпечні для навколишнього середовища хімічні препарати на основі фосфіду цинку може біологічний препарат Бактороденцид, в якому поєднані дві головні властивості - висока біологічна ефективність і безпека для птахів та інших теплокровних.
Біологічний метод захисту рослин визнаний найбільш ресурсозберігаючими прийомом, який дозволяє захистити рослини від хвороб, шкідників та підвищувати їх продуктивність без витрат невідновних природних ресурсів і без шкідливих викидів у навколишнє середовище. За цим стоїть наше майбутнє, про це потрібно пам'ятати, плануючи в черговий раз систему захисту рослин для свого поля.
1.3 Біотехнологічний метод
Біотехнологія це використання біологічних процесів і систем у різних галузях сільськогосподарського виробництва, промисловості, медицини; науковий напрям, який поєднує можливості біології і техніки. Термін "біотехнологія" набув поширення з середини 70-х років XX століття.
Біотехнологія у рослинництві це збагачення рослин конкретними спадковими ознаками для отримання їх нових різновидів. Вона передбачає перенесення одного або кількох генів у живому організмі. Методика модифікації, перенесення генів у живому організмі лежить в основі генетичної інженерії. Генетична інженерія цілеспрямоване конструювання рекомбінантних молекул ДНК на основі чужорідних. У 1983 р. створено перші модифіковані рослини, а в 1995р. компанія "Монсанто" (США) зареєструвала перший генетично модифікований сорт картоплі серії "Новий лист", високостійкий проти колорадського жука. А вже у 1999 р. отримано понад 120 видів трансгенних рослин. Під біотехнологією у контексті до захисту рослин розуміють сукупність методів і засобів отримання корисних для людини продуктів і явищ за допомогою біологічних агентів. Найважливішими напрямами її в цій галузі є:
· створення трансгенних, стійких до шкідників, збудників хвороб і гербіцидів сортів, а також рослин, що синтезують гормональні речовини для принаджування корисних комах;
· отримання трансгенних біологічних організмів, які синтезують нові біологічно активні речовини, нові біопестициди або руйнують хімічні пестициди та інші токсиканти в ґрунті й воді;
· рання високоточна діагностика розвитку стійких до пестицидів шкідливих організмів, визначення залишкових кількостей пестицидів у ґрунті, рослинах та продуктах харчування;
· використання біотехнологічних методів для вивчення генетичних характеристик і виконання екологічних аналізів популяцій шкідників і патогенів, тенденцій зміни стійкості їх до пестицидів, добору рослин при цілеспрямованій селекції на стійкість.
Створення та впровадження у виробництво сортів і гібридів, несприйнятливих до розмноження шкідливих організмів і стійких проти пошкоджень, має виняткове значення у захисті посівів і насаджень сільськогосподарських культур від шкідників і хвороб та для обмеження застосування спеціальних захисних заходів, особливо хімічних. У зв'язку з цим на особливу увагу заслуговують добір і використання тих сортів, які виявляють стійкість проти найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів у конкретних агрокліматичних зонах. Необхідність зміни сортів пов'язана з тим, що їх стійкість з часом зменшується, а згодом втрачається зовсім. Причиною цього є властива патогенним мікроорганізмам здатність пристосовуватись до нових рослин-живителів. Кожен вид патогена на території представлений багатьма популяціями, які з генетичного погляду є гетерогенними, тобто складаються з різних за вірулентністю рас, штамів, патотипів. Крім того, у популяціях мікроорганізмів спостерігається швидке утворення нових за вірулентністю й агресивністю форм внаслідок їх мінливості. До того ж завдяки значній швидкості розмноження, нові раси патогена впродовж кількох років здатні поширитись на великій території, витісняючи інші, менш вірулентні та агресивні раси збудників і уражуючи сорти, раніше стійкі до тієї чи іншої хвороби. Вирощування сортів з підвищеною стійкістю до хвороб і шкідників зводить до мінімуму проведення захисних заходів, значно знижує витрати на їх проведення, підвищує ефективність виробництва, істотно зменшує забруднення навколишнього природного середовища. Нині в Україні є багато сортів і гібридів різних культур, стійких і відносно стійких до одного чи групи збудників хвороб і шкідників, широке використання яких радикально впливає на стан навколишнього середовища і рентабельність рослинництва.
У систему біотехнологічного методу включені способи і засоби боротьби з комахами - шкідниками, безпечні для людини і навколишнього середовища, зокрема спосіб вилову комах - шкідників за допомогою біопасток. Дія біопасток побудовано на теорії поведінки комах, в основі якого лежать такі фактори, як харчування, розмноження, турбота про потомство, міграції і т.п. Активізацію того чи іншого типу поведінки, крім внутрішньої готовності особини до дії, викликають сигнали з навколишнього середовища. Комахи реагують на зовнішні подразники, поєднуючи високу чутливість з вибірковістю. У них добре розвинений зір, нюх, дотик, смак, вони розрізняють предмети за забарвленням і яскравості, реагують на вібрацію і звуки, чутливі до електричного і магнітного полів.
1.4 Хімічний метод
Хімічний метод передбачає використання пестицидів для запобігання розвитку і знищення шкідників, хвороб рослин і бур'янів при масовому їх розмноженні та поширенні.
Пестициди (від лат. pest шкода і caedо знищувати) загальноприйнята у світовій практиці збірна назва хімічних препаратів для захисту культурних рослин від шкідників, збудників хвороб, знищення бур'янів. Пестициди використовують для знищення живих організмів: комах, кліщів, гризунів, бактерій, вірусів, грибів, небажаної трав'янистої та чагарникової рослинності тощо, які завдають шкоди рослинництву і тваринництву. За своєю природою пестицидні речовини є біологічно активними, вони здатні спричинювати порушення життєдіяльності живих організмів рослинного і тваринного походження. Однак ступінь порушення життєдіяльності різних організмів тією самою речовиною різний, що пов'язано з вибірковістю її дії, або вибірковою токсичністю, тобто здатністю уражати один вид живих організмів без спричинення небажаного впливу на інші види. Сучасний асортимент пестицидів охоплює велику кількість препаративних форм, більшість з яких належать до різних груп органічних сполук. Різні групи хімічних речовин і навіть окремі препарати характеризуються певною специфікою фізіологічного механізму дії, при цьому деяким речовинам притаманна вибіркова токсичність щодо різних груп або окремих видів шкідливих організмів. За походженням діючого інгредієнта пестициди бувають неорганічні, органічні та біологічні. Неорганічні і органічні сполуки становлять найбільш численну групу. Залежно від хімічного складу діючих речовин органічні пестициди поділяються на хімічні групи (класи). Біологічні пестициди мають рослинне, грибне, вірусне, бактеріальне походження.
Використання пестицидів визначається їх високою біологічною, економічною, господарською ефективністю, доступністю використання. За цими та іншими позитивними показниками хімічний метод належить до числа найпоширеніших. Поряд з низкою переваг хімічний метод має і свої недоліки. Висока стійкість пестицидних речовин до впливу на них чинників природного середовища сприяє забрудненню останнього. Найважливішими чинниками, що запобігають зменшенню забруднення навколишнього природного середовища, є зменшення норм витрати препаратів, кратності їх застосування. Широке впровадження у виробництво інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур значною мірою спричинює зростання пестицидного навантаження на поля, призводить до порушення рівноваги в агробіоценозах, можливого підвищення резистентності шкідливих організмів, збільшення небезпеки забруднення навколишнього природного середовища та урожаю. Враховуючи сучасні успіхи та відповідні недоліки інтенсивних технологій, вчені сформували новий екологічний напрям у захисті рослин, який передбачає не повне знищення тих чи інших видів, які завдають шкоди сільськогосподарським культурам, а обмеження їх чисельності нижче порогу шкодочинності. Цей напрям у світовому землеробстві дістав назву інтегрованого захисту рослин.
За характером дії на шкідливі організми всі пестициди поділяються на дві групи: контактної дії - препарати, що спричинюють загибель або пригнічення розвитку шкідливих організмів за безпосереднього контакту з ними, та системної дії - препарати, здатні проникати в рослини, переміщуватися в їх тканинах і спричиняти загибель шкідливих організмів.
Інсектициди та акарициди залежно від способу їх надходження в тіло комах і кліщів поділяються на: кишкові - спричинюють отруєння шкідників при надходженні в організм разом з їжею; контактні - спричинюють загибель комах і кліщів при контакті з будь-якою частиною тіла; системні - проникають у рослину і разом із соком рослин у шлунок комах і кліщів; фуміганти - проникають в організм комах і кліщів через дихальні шляхи; препарати комплексної дії - здатні діяти одночасно через шлунок, шкірні покриви, дихальні органи.
Фунгіциди за характером дії на збудників хвороб поділяються на: контактні - не проникають у рослини, залишаючись на їх поверхні і діють на збудника хвороби при безпосередньому контакті; системні - проникають у тканини рослини, переміщуються в них, знищуючи збудника хвороби чи запобігаючи ураженню; захисні (профілактичні) - діють на репродуктивні органи збудника хвороб до його проникнення в тканини рослини, таким чином запобігаючи ураженню рослин; лікувальні (терапевтичні, викорінювальної дії) - діють на вегетативні та репродуктивні органи збудника хвороби, а також на його зимуючу стадію, знищуючи або обмежуючи розвиток патогена в тканинах рослин.
Гербіциди за характером дії на бур'яни поділяються на: контактні - знищують лише ті ділянки тканини бур'янів, на які безпосередньо потрапили; системні - проникають у рослини через листя або через корені і можуть поширюватися в них по судинній системі; суцільної дії - знищують усі види бур'янів; селективні (вибіркової дії) - знищують лише певні види бур'янів.
2. Препаративна форма і способи застосування препаратів
2.1 Препаративні форми препаратів та способи їх застосування
Дусти - це порошки дуже тонкого розмелювання, що представляють собою суміш діючої речовини (д. в.) І наповнювача. Як наповнювач використовують речовини, які не змінюють хімічних властивостей пестициду: тальк, пірофіліт, крейда, каолін, трепел, силікагель і різні глини. Перевагу віддають пірофіліту і тальку, так як вони мають шарувату структуру і тому краще прилипають до рослин. Для зменшення непродуктивної розпиляємості і втрат у зв'язку зі знесенням дрібних і найдрібніших частинок до дусту додають 3 - 5 % мінерального масла. Оптимальний діаметр частинок дусту при наземних обробках 15 - 25 мкм, а при авіаопиліваніі 25 - 50 мкм грубіші дусти (з діаметром часток 70 мкм і більше) погано утримуються на листі рослин.
Змочується порошки - порошкоподібні пестициди, які містять діючу речовину, наповнювачі та поверхнево - активні речовини (інгредієнти). При розведенні водою вони дають стійкі суспензії. Їх застосування має значні переваги: зменшуються непродуктивні втрати, так як суспензії краще прилипають до рослин і довше утримуються на них. Змочується порошки високодисперсних і містять 80 % часток діаметром 30 мкм. До складу, що змочуються порошків поряд з діючою речовиною і наповнювачем входять поверхнево - активні речовини і прилипачі. Зазвичай змочується порошки містять 30 - 80 % д. р." 15 - 60 % наповнювача, 2 - 4 % поверхнево - активної речовини та прилипача. Змочується порошки часто використовують для приготування водяних суспензій, що представляють стійкі суспензії твердих частинок у воді. Для цього порошок спочатку змішують з невеликою кількістю води до отримання сметаноподібної маси, яку потім при постійному помішуванні з'єднують з рештою кількістю води. Більш зручною формою порошкоподібних пестицидів є розчинні порошки, що утворюють у воді і органічних сполуках однорідні стабільні склади - розчини.
Гранульовані препарати - цей пестициди зернистої форми, які з діючої речовини і наповнювача. Середній діаметр гранул складає 0,25 - 5 мм. Гранульовані препарати готують шляхом просочення пестицидом гранул з мінералів перліту, вермикуліту або гранулюванням порошкоподібних препаратів. Такі препарати вносять у грунт в якості захисту від живуть у ній шкідників, для інтоксикації рослин через кореневу систему. Застосування гранульованих препаратів зменшує небезпеку забруднення навколишнього середовища.
Розчини пестицидів у воді і органічних розчинниках застосовують рідко, так як вони мають велике поверхневий натяг, внаслідок чого погано змочують оброблювану поверхню, а також незручні при зберіганні і транспортуванні. Найбільш досконалі, ефективні і зручні в застосуванні і зберіганні масляні розчини.
Суспензії - це суспензії твердих частинок у воді. Для приготування суспензій використовують змочується порошки. Чим довше тверді частинки знаходяться в підвішеному стані, чим повільніше вони осідають, тим рівномірніше розподіляються пестициди по оброблюваної поверхні. Для підвищення стабільності суспензій у яких додають допоміжні речовини - боніфікатори. Вони сприяють кращому покриттю і утриманню розчину на рослинах.
Концентрати емульсій - рідкі або пастоподібні пестициди, які містять діючу речовину, розчинник, емульгатор і змочувач. При розведенні водою утворюють стійкі, довго не розшарені емульсії, дисперсну фазу яких складають крапельки масла з розчиненим у ньому пестицидом, а дисперсне середовище - вода. Концентрати емульсій готують із застосуванням гомогенізаторів.
Розрізняють два типи концентратів емульсій. Концентрати першого типу отримують диспергуванням у воді розчину пестициду в не змішується з водою розчиннику. Концентрати другого типи складаються з пестициду, розчинника і емульгатора. Для отримання концентрату емульсії пестициди розчиняють і змішують із емульгаторами при нагріванні до 40.80° С.
Застосовують також зворотні емульсії, в яких дисперсною фазою є пестицид, розчинений у воді, а дисперсної середовищем - масло. При цьому дрібні крапельки водного розчину пестициду як би вмонтовано у великі краплі олії. Зворотні емульсії використовують для малооб'ємного обприскування, вони краще прилипають до рослин і не випаровуються.
Фуміганти являють собою газо - або пароподібні пестициди, застосовувані для знезараження ґрунту, складських приміщень, сховищ.
2.2 Обробка насіння сільськогосподарських культур
Протруювання насіння - нанесення пестицидів на насіннєвий чи садив-ний матеріал з метою захисту насіння і рослин від ураження хворобами і пошкодження шкідниками. Протруєння може бути завчасним (за 2-3 тижні до посіву), передпосівним (за 5-10 днів до посіву), припосівним (у день посіву). Основними вимогами до якості протруювання насіннєвого матеріалу є: суворе дотримання норм витрати пестициду та робочої рідини; рівномірний розподіл препарату по поверхні насіннєвого матеріалу; вологість насіннєвого матеріалу після протруювання не повинна більше ніж на 1% перевищувати базисну. Прогресивні методи обробки насіннєвого матеріалу: дражування насіння - передбачає нанесення на нього одно - або багатошарової оболонки, що складається з макро- і мікроелементів, регуляторів росту і пестицидів; інкрустація насіння - передбачає нанесення полімерної плівки, до складу якої входять необхідні для активізації проростання насіння речовини та пестициди; гідрофобізація насіння - передбачає обробку насіння гідрофобним плівкоутворювальним розчином, до складу якого входять відповідні пестициди; капсулювання насіння - передбачає створення навколо насіння штучної оболонки (вода, пестициди, репеленти та інші біологічно активні речовини), яка на певний час захищає насіння від несприятливих погодних умов, що дає змогу регулювати строки його проростання.
2.3 Обприскування
Обприскування - найпоширеніший та універсальний спосіб застосування пестицидів, який передбачає нанесення на поверхню, що обробляється, пестицидів у краплинно-рідинному стані. Переваги обприскування: малі витрати діючої речовини пестициду на одиницю площі; рівномірний розподіл діючої речовини на поверхні, що обробляється; добре прилипання та утримання препарату на поверхні, що обробляється.
Технології обприскування розвиваються в напрямі зниження норм витрати робочої рідини та зменшення розміру крапель. Розміри крапель для багатолітражного обприскування - 120-300 мкм, малооб'ємного - 200-100 мкм, ультрамалооб'ємного (УМО) - 60-100 мкм.
3. Фізико-хімічні і токсикологічні властивості препаратів
Таблиця 1
Фізико хімічні властивості препаратів
Назва препарату |
Клас, група хім. сполук |
Класифікація по |
Культура на якій дозволенно використання |
Обєкт використання (шкідливий об'єкт) |
Норма витрати кг/га, л/га |
Тривалість захисної дії |
Кратність обробок |
||
Об'єкту використання |
Дії на об'єкт |
||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
Круйзер |
3 клас, Неонікотиноїди, Тіаметоксам |
Інсектицид |
системний |
Озима пшениця |
Злакові мухи, цикадки, попелиці, хлібна жужелиця |
0,5-0,7 л/га |
6-8 тижнів |
Максималь-на кратність обробок - 1. Тара: 5л |
|
БІ-58 новий |
2 клас, диметоад |
Інсектицид |
системний |
Озима пшениця |
Клоп шкідлива черепашка, п'явиці, злакові мухи, попелиці, трипси |
1,5 л/га |
30 днів |
2 |
|
Рекс С |
3 клас, епоксиназол |
фунгіцид |
системний |
Озима пшениця |
Борошниста роса, септоріоз листя та інші плямистості, іржа (бура, стєблєва та ін.), фузаріоз, церкоспорельоз, септоріоз колос |
0,6-0,8 л/га |
40 днів |
2 |
|
Банвел |
3 клас, дикамби, диметиламінна сіль |
Гербіцид |
системний |
Озима пшениця |
Однорічні, дводольні бур'яни, у т. ч. стійкі до 2,4-Д і МЦПА, і багаторічні дводольні |
0,15 - 0,3 л/га |
4-6 тижнів |
1/ строк очікування не встановлюється |
|
Карате зеон |
2 клас, Неонікотиноїди, піретроїди, лямбда-цигалотрину |
Інсектицид |
Контактно - кишковий |
Озима пшениця |
Хлібні жуки, трипси, блішки |
0,15 |
20 днів |
2 |
|
Раксил |
3 клас, Тебуконазол |
фунгіцид |
Контактно-системний |
Озима пшениця |
тверда та летюча сажки, кореневі гнилі, септоріоз, плямистості |
0,2 л/т |
3-5 тижнів |
1 |
|
Децис Профи |
3 клас, Дельтаметрин |
інсектицид |
Контактно-кишковий |
Озима пшениця |
Клоп шкідлива черепашка, пшеничний трипс, п'явиці, злакові попелиці, блішки |
0,03-0,04 кг/га |
20 днів |
2 |
Таблиця 2
Токсиколого-гігієнічна характеристика препаратів)
Назва препарату |
СД мг/кг, група по токсичності |
Клас шкідливості для бджіл |
Період очікування, дн |
Строки виходу на роботу людей, дн |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
||
Круйзер |
3 |
1 |
40 |
5 |
|
БІ-58 Новий |
2 |
1 |
30 |
7 |
|
Рекс С |
3 |
4 |
40 |
5 |
|
Банвел |
3 |
3 |
40 |
5 |
|
Карате зеон |
2 |
1 |
20 |
7 |
|
Раксил |
3 |
2 |
35 |
5 |
|
Децис Профі |
3 |
1 |
20 |
5 |
4. Розрахунок потреби препаратів для захисту сільського господарських культур від шкідників, хвороб і бур'янів
Таблиця 3
Розрахунок потреби препаратів для захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бурянів
Заходи (вид обприскування) |
Препарат, препаративна форма |
Обєкт проти якого використовується |
Витрата препарату кг/га, л/га |
Робоча рідина |
Потреба на всю площу |
|||
Витрата л/га |
Концентрація, % |
Препарату, кг, л |
Робочої рідини, л |
|||||
Ультрамалооб'ємне обприскування |
Круйзер |
Хлібна жужелиця |
0,5-0,7 |
15-20 |
2,5 |
7700 |
231000 |
|
Малообємне обприскування |
Рекс С |
Борошниста роса |
0,6-0,8 |
300 |
0,2 |
9240 |
4620000 |
|
Ультрамалооб'ємне обприскування |
Раксил |
Борошниста роса |
0,2 |
10 |
2 |
3080 |
154000 |
|
Багатолітражне обприскування |
Децис профі |
П'явиця |
0,03-0,04 |
200-400 |
0,01 |
462 |
6160000 |
|
Багатолітражне обприскування |
БІ-58 новий |
П'явиця |
1,5 |
200-400 |
0,4 |
23100 |
4620000 |
|
Багатолітражне обприскування |
Банвел |
Однодольні дводольні |
0,15 - 0,4 |
200-400 |
0,15 |
4620 |
3080000 |
|
Багатолітражне обприскування |
Карате зеон |
П'явиця |
0,15 |
400 |
0,04 |
2310 |
6160000 |
Робоча концентрація розраховується за формулою:
Де
К-концентрація робочої рідини, %;
Н - норма витрати препарату на 1 га/л; кг;
Рж - норма витрати робочої рідини, л/га;
100 - коефіцієнт для перерахунку, %.
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Норма висіву насіння озимої пшениці вираховується виходячи з норми висіву насіння на 1 га і маси 1000 зерен.
Маса 1000 зерен - 40 г.
1000 насіння - 40 г
5 000 000 насіння - Х
Х= 40* 5 000 000 = 200 000 г = 200 кг
Враховуючи можливі чинники, що знижують схожість насіння, норма висіву може бути на 10 - 15% і складе для озимої пшениці 220 кг.
Потреба препарату на всю площу обчислюється за формулою:
Пс - потреба насіння на всю площу;
Н - норма витрати препарату на 1 кг/т;
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
Потреба робочої рідини на всю площу обчислюється за формулою:
Пс - потреба насіння на всю площу;
Нр-норма витрати робочої рідини;
5. Техніка безпеки при зберіганні, транспортуванні та застосуванні препаратів
Зберігання пестицидів
Зберігайте препарати у замкненому приміщенні, недоступному для дітей, окремо від харчових продуктів, напоїв та кормів для худоби. Зберігайте препарати лише у непошкодженій герметичній тарі з етикеткою. Зберігайте препарати у прохолодному приміщенні, яке добре провітрюється. Зберігайте препарати у пожежобезпечному приміщенні, окремо від займистих речовин. До початку роботи з препаратом уважно прочитайте тарну наклейку і ретельно виконуйте зазначені в ній інструкції виробника.
Транспортування
Пестициди входять у перелік небезпечних вантажів, які потребують спеціальних умов транспортування та виконання вантажно-розвантажувальних робіт. В якості вантажів за ступенем небезпечності пестицидні препарати класифікуються як:
1. легкозаймисті рідини (ЛЗР);
2. легкозаймисті речовини та матеріали (ЛЗМ);
3. речовини, що окислюються, (ОР) і органічні перекиси (ОП);
4. отруйні (токсичні) речовини (ТР);
5. їдкі і корозійні речовини (ЇР);
6. інші небезпечні речовини.
Небезпечні вантажі кожного класу розділяються на групи:
1. Високого ступеня небезпечності (група пакування 1) - вантажі в сталевих барабанах, бочках, спеціальних контейнерах;
2. Середнього ступеня небезпечності (група пакування 2) - вантажі в тарі з полімерних матеріалів, дерев'яних ящиках;
3. Низького ступеня небезпечності (група пакування 3) - вантажі в паперових мішках, картонних ящиках.
Перевезення вантажів здійснюють з застосуванням відповідних засобів індивідуального захисту. Пестициди перевозяться тільки в спеціально виділених для цих цілей транспортних засобах (залізничні вагони, морські і річкові судна, літаки, автомобілі та ін.). Транспортування пестицидів разом з іншими вантажами забороняється.
Перед початком роботи з препаратом
Важливим фактором, що визначає стійкість організму до отруйних речовин, є харчування. Виснажені люди, як правило, більше піддаються шкідливій дії пестицидів. Перед роботою з пестицидами необхідне вживання їжі. Бажано, щоб вона була повноцінною за складом і містила продукти з обволікаючими властивостями (крохмаль, желатин), що зменшують подразнюючу дію хімічних сполук. Не рекомендується вживати надто солону їжу (оселедці, солоні овочі), яка затримує рідину в організмі, а разом нею і отруйні речовини. Небажано вживати жири, бо вони сприяють всмоктуванню отруйних речовин в організмі. Молоко і молочні продукти дуже корисні, але їх забороняється вживати при роботі з препаратами групи міді.
При роботі з пестицидами не можна палити, бо це посилює надходження отруйних речовин в організм. Категорично забороняється під час роботи або безпосередньо перед нею вживати алкогольні напої, бо дія отруйних речовин при цьому посилюється в десятки разів.
Під час роботи з препаратом
Не допускайте попадання препарату на шкіру та в очі. Категорично забороняється під час роботи з пестицидами їсти, пити, палити. Це можна робити тільки в спеціально відведених місцях на відстані не менше 200 м від місця роботи з навітряного боку. Не вдихайте пари робочого розчину. Не проводьте обприскування проти вітру. Не працюйте без спецодягу - рукавиць, захисних окулярів, респіратора. Під час обробітку культур дотримуйтесь рекомендованих доз застосування препарату.
Після роботи
Ретельно очистіть обприскувач і вимийте його одразу після закінчення роботи. Переодягніться та здайте одяг на прання. Вичистіть засоби індивідуального захисту, особливо рукавиці. Після роботи необхідно прийняти душ. Перед прийманням їжі треба ретельно вимити руки, прополоскати рот.
Знищення решток і тари
Не використовуйте порожню тару вдруге. Не викидайте порожню тару і не зливайте рештки препарату в каналізаційну систему, в річки або водойми. Знищення (утилізація) тари повинна відбуватися шляхом захоронення її в спеціально відведених для цього місцях, які погоджені з органами місцевого самоврядування, та відповідати вимогам ДСан Пін 8.8.1.2.002.98.
6. Заходи охорони навколишнього середовища
Дія пестицидів на біоценози, в тому числі і на лісові біогеоценози, складно і різноманітне. Систематичне застосування пестицидів викликає часткове знищення комах - запилювачів, мурах, водних безхребетних, птахів, грунтової флори і фауни, сприяє появі у шкідливих організмів (фітопатогенних грибів, комах) стійкості до дії пестицидів.
Потрапляючи в грунт, пестициди змінюють склад її мікрофлори. Пестициди в основному швидко розкладаються в грунті і внаслідок цього їх вплив на грунтову флору і фауну незначно. Встановлено, що грунтові фунгіциди та фуміганти негативно діють на більшість представників грунтової мікрофлори. Але, пригнічуючи одні види, вони можуть стимулювати розвиток інших. Наприклад, карбатіоном пригнічує розвиток всіх грунтових мікроорганізмів, крім актиноміцетів. Хлорпікрин знижує кількість грибів в грунті, яке згодом відновлюється, але при цьому змінюється їх видовий склад. Після фумігації грунту переважним видом в ній часто стає гриб Trichoderma viride - це сильний антагоніст збудників вилягання і кореневої губки.
Дія пестицидів на грунтові мікроорганізми (позитивне і негативне) змінює родючість грунту, що позначається на подальших ланках лісового геоценоза. Дія пестицидів на рослини. Воно може бути позитивним чи негативним в залежності від властивостей пестициду, застосовуваної норми витрати, видових і вікових особливостей захищаються рослин, умов зовнішнього середовища. Негативна дія на рослини проявляється при неправильному застосуванні пестицидів. Підвищення норм витрати пестицидів призводить до серйозних порушень обміну речовин, що виражається в пригніченні росту і розвитку, пошкодженні і навіть загибелі рослин. Повреждающее (фітонцидна) дія пестицидів на рослини проявляється в освіті опіків. Пошкоджені листя і хвоя набувають бурий або коричневий колір і відмирають.
Застосування пестицидів у невеликих дозах надає стимулюючу дію на рослини: підвищує схожість та енергію проростання насіння, посилює ріст і розвиток рослин. Пестициди повинні бути токсичними для шкідливих організмів і нешкідливими для рослин. Для визначення придатності препарату до застосування користуються хемотерапевтичним індексом, який характеризує порівняльну токсичність пестицидів для шкідливих організмів і захищаються рослин.
Децис Профі
Дельтаметрин практично не розчиняється у воді (2 мкг/л за 20°С), добре розчиняється в органічних розчинниках. Температура загоряння - 40-45°С. Стабільний до дії світла Для теплокровних - високотоксичний (ЛД50 орально для щурів - 135 мг/кг, II гр. т.к.), шкірно-резорбтивна токсичність помірна (ЛД50 для кролів > 2000 мг/кг, II гр. г. к.), шкірно-оральний коефіцієнт - 3. Помірно подразнює шкіру і слизову оболонку. Кумулятивні властивості виражені слабко. Коефіцієнт кумуляції <5. Сильнотоксичний для бджіл та інших корисних комах, риб. Гарантований строк придатності при дотриманні правил зберігання у тарі з антикорозійним покриттям - до двох років з часу виготовлення.
Карате зеон
Практично не розчиняється у воді (0,003 мг/л). Для теплокровних - середньотоксичний (ЛД50 орально для щурів - 467-955 мг/кг, III гр. т.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність помірна ЛД50 1800 мг/кг). Володіє вираженою подразнюючою дією. Практично нетоксичний для бджіл, не впливає на дощових черв'яків. Токсичний для риб. Стабільний у кислому середовищі.
Би-58 Новий
Диметоат помірно розчиняється у воді (2,9 мг/л за температури 20°С). Легко гідролізується у лужних водних середовищах, відносно стійкий у слабкокислому середовищі. Добре розчиняється в органічних розчинниках. Руйнування диметоату відбувається двома шляхами. В умовах лужного водного середовища він гідролізується з утворенням диметілтіофосфорної кислоти, малотоксичної для теплокровних і комах, що окислюється з утворенням диметілфосфорної кислоти і потім - фосфорної кислоти. В кислому середовищі утворюється нова сполука 0-рогор (0-демітоат) з підвищеною токсичністю для теплокровних і комах (ЛД50 для щурів - 55 мг/кг). Але ця сполука нестійка і швидко руйнується до фосфорної кислоти. Процеси руйнування диметоату в ґрунті відбуваються під впливом мікроорганізмів, а в рослинах, в організмі тварин і людини - під впливом внутрішньоклітинних ферментних систем. Для ссавців - високотоксичний (ЛД50 орально для щурів - 220, для мишей - 140 мг/кг, II гр. т.к.). Шкірно-резорбтивна токсичність помірна (ЛД50 для щурів - 1120 мг/кг). Період напіврозпаду у рослинах становить 2-5 діб, що відповідає тривалості дії проти шкідників (максимально - 16 діб, тобто, поки зберігається у рослині близько 1/8 частини кількості, що проникла).
У ґрунті розпадається на 77% за-15 діб. Помірно токсичний для риб. Гарантований строк зберігання в алюмінієвій або металевій тарі з антикорозійним покриттям - до двох років.
Круізер
Тіаметоксам практично не розчиняється у воді (4,1 г/л за 25°С), стабільний за температури 0 - +35°С. Тіаметоксам малотоксичний для теплокровних (ЛД50 орально для щурів - 1563 мг/кг, III гр. г. к.). Шкірно-резорбтивна токсичність помірна (ЛД50 >2000 мг/кг). Не подразнює шкіру і слизову оболонку. Препарат і його діюча речовина не справляють алергенної, нейротоксичної дії. Малотоксичний для корисних комах.
Раксил
Для ссавців тебуконазол середньотоксичний (ЛД50 орально для щурів - 390-500 мг/кг, III гр. г. к.). Шкірно-резорбтивна токсичність середня (ЛД50 для щурів - 500 мг/кг, коефіцієнт - 1-3). Не подразнює шкіру та очі кролів. Не спричиняє ембрітоксичних і мутагенних явищ. Гарантований строк придатності за дотримання правил зберігання - до двох років з моменту виготовлення. Раксил добре витримують рослини, має ретардантну дію, що проявляється в укороченні колеоптиле в озимої пшениці. Завдяки високій здатності прилипання - поліпшує санітарно-гігієнічну ситуацію за обробки та використання насіннєвого матеріалу. Препарат знищує фіто-патогенних грибів на поверхні і всередині насіння.
З точки зору захисту навколишнього середовища доцільно розглянути вплив пестицидів на екосистеми. Так, пестициди використовуються проти одного або кількох представників екосистем і при цьому досягається значний економічний ефект. Поряд з цим, використання пестицидів може мати і згубні для екосистем наслідки, зокрема це загибель корисних організмів, насамперед, комах запилювачів і ентомофагів, а також до знищення ряду інших чутливих видів. Внаслідок цього, в межах екосистем можуть розмножуватися нехарактерні представники флори і фауни, що є причиною порушення стабілізації і навіть переродження екосистем.
При застосуванні пестицидів необхідно враховувати всі можливі наслідки. У першу чергу, слід враховувати можливість зростання концентрації стійких пестицидів в ланцюгах харчування, адже для вищих тварин вони можуть надавати ембріотоксичну і мутагенну дію. Таким чином, екосистеми уразливі до дії пестицидів.
На основі цього можна уявити такі вимоги до сучасних пестицидів:
* Пестициди повинні бути ефективними, мати виборчий характер і бути малотоксичними для теплокровних організмів;
* Пестициди повинні швидко мінералізуватісь з утворенням нетоксичних сполук;
* Пестициди не повинні мати здатність до біокумуляції;
* Пестициди повинні мати малу рухливість у навколишньому середовищі.
При дотриманні цих вимог, можна попередити негативний вплив пестицидів як на людину, так і на природу. Водночас, сьогодні має місце забруднення природних об'єктів пестицидами. Масштаби забруднення залежать від способу їх використання, летючості, стійкості до факторів навколишнього середовища.
Шляхи зниження шкідливого впливу пестицидів на об'єкти навколишнього середовища можуть бути різними. По-перше, це дотримання термінів хімічної обробки, як правило воліють ранній, коли більшість ентомофагів не з'явились після зимівлі, і правильний вибір препаративної форми пестициду. Перевагу слід віддавати попередній обробці посівного матеріалу і обприскуванню наземним обладнанням. По-друге, це використання пестицидів виборчої дії, особливо в місцях скупчення шкідників. Для цього можна використовувати атрактанти - харчові та статеві подразнювані, що закликають комах до скупчення на певних ділянках. По-третє, з метою захисту водойм встановлюється санітарно - захисні зони між робочою територіями і цими водоймами до 300 м, а на схилах - до500 р. По-четверте, чергування застосування препаратів, попередить звикання шкідників до їх дії. За п'яте, при використанні аерозолів слід враховувати напрям вітру, з метою попередження забруднення повітря населених пунктів, і приймати попереджувальні заходи захисту населення. Сюди відносять оповіщення населення про використання пестицидів, установка знаків небезпеки по периметру оброблюваних площ, попередження про терміни карантину.
Список використаної літератури
8. Секун М.П., Жеребко В.М. та ін. Довідник із пестицидів
9. Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.; За ред.М. ПЛісового. - К.: Урожай, 1999. - 744 с
10. www.agromage.com
11. http://www.znanius.com/
12. "Економіка аграрних підприємств" - Андрійчук В. Г
13. "Хімічний захист рослин: засоби, технологія і екологічна безпека"-Зінченко В. А.247с
14. "Інтегрирований захист рослин" Миренков Ю.А., Саскевич П. А 360с.
15. Косилович Г.О. Інтегрований захист рослин Навчальний посібник Львів 2010
16. Дядечко М.П., Падій М.М., Шелестова B. C. та ін. Біологічний захист рослин.
17. Волецкий И.Н., Лисов А.К., Лепехин И.С. и др. Механизация защиты растений - М.: Агропромиздат, 1992 - 223 с.
18. Антонюк С.І., Гончаренко О.І., Рубан М.Б. Сільськогосподарська ентомологія. - К.: Вища школа, 1984. - 271 с.
19. Фітофармакологічний довідник / За ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна - Харків, 2000 - 512 с.
20. Химическая защита растений / Под ред.Г.С. Груздева. - М.: Агропромиздат. 1987 - 415 с.
21. http://www.agrouslugi.ru/Kataloguslug.html
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Система інтегрованого захисту озимої пшениці від шкідників, хвороб і бур’янів соняшника. Хімічні та біологічні засоби захисту. Біологічні особливості шкідників, збудників хвороб і бур’янів, заходи боротьби з ними. Робочий план проведення заходів захисту.
курсовая работа [42,1 K], добавлен 12.11.2012Найпоширеніші ентомофаги шкідників сільськогосподарських рослин. Морфологія, анатомія, біологія розвитку окремих видів шкідників. Календарний план проведення робіт із захисту рослин. Екологічне обгрунтування інтегрованого захисту насаджень від шкідників.
курсовая работа [249,3 K], добавлен 01.09.2014Віруси у захисті рослин. Використання бакуловірусів для захисту рослин. Бактерії, що спричинюють хвороби комах, та препарати для захисту рослин. Препарати на основі Bacillus thuringiensis. Безпечність мікробіологічних препаратів захисту рослин.
контрольная работа [633,4 K], добавлен 25.10.2013Оптимізація системи удобрення озимих та ярих зернових культур в степовій зоні України. Комплексне використання мікроелементного живлення і хімічних засобів захисту рослин в технології вирощування озимої пшениці та ячменю. Ґрунтово-кліматичні умови.
дипломная работа [749,3 K], добавлен 13.12.2014Дослідження стійкості сільськогосподарських рослин до шкідників. Методика польової оцінки рівня стійкості селекційного матеріалу. Застосування мікробіологічних препаратів в інтегрованих системах захисту сільськогосподарських культур від шкідників.
отчет по практике [36,3 K], добавлен 11.05.2015Оцінка умов Ужгородського району. Ботанічна характеристика озимої пшениці. Оцінка впливу різних факторів на формування врожаю озимої пшениці. Догляд за посівами і засоби захисту від бур’янів, хвороб і шкідників. Збирання врожаю та його зберігання.
курсовая работа [615,3 K], добавлен 27.05.2015Методи захисту сільськогосподарських культур від комах, шкідників і хвороб. Обґрунтування вибору пестицидів для проведення заходів хімічного захисту пшениці від шкідливих організмів. Календарний план проведення заходів захисту пшениці від шкідників.
курсовая работа [83,4 K], добавлен 13.11.2010Загальна характеристика епіфітотичних хвороб: іржа злаків, фітофтороз картоплі, мілдью винограду. Інфекційне захворювання рослин як результат взаємодії між патогеном та рослиною. Розгляд основ захисту озимої пшениці від бурої листкової іржи пшениці.
курсовая работа [2,0 M], добавлен 18.04.2013Оцінка товарного асортименту засобів захисту рослин та методів їх продажу на ринку України. Підвищення ефективності використання засобів захисту рослин з урахуванням позиціонування та маркетингу. Вивчення рекомендованих норм внесення кожного пестициду.
дипломная работа [962,2 K], добавлен 18.01.2013Загальна характеристика господарства "Великоснітинське". Особливості вирощування озимої пшениці залежно від системи землеробства. Фітосанітарний стан культури. Сучасні методи і прийоми в захисті рослин. Обробіток грунту та догляд за посівами культури.
реферат [59,0 K], добавлен 10.11.2010Характеристика культури баклажан. Особливості біології шкідливих організмів. Сутність агротехнічного та селекційно-насінницького методів захисту рослин від шкідників. Технологія застосування хімічних та біологічних препаратів в посівах баклажанів.
курсовая работа [61,1 K], добавлен 03.10.2014Екологічні проблеми використання пестицидів. Історія розвитку біологічного захисту рослин. Методи біоконтролю патогенних мікроорганізмів та комах-шкідників. Використання біотехнологічних препаратів у комплексному захисті сільськогосподарських рослин.
контрольная работа [38,1 K], добавлен 25.10.2013Видовий склад основних шкідників картоплі та їх шкідлива чинність. Основні особливості розвитку найголовніших шкідників і захисні заходи на картоплі. Методика виявлення та обліку кількості шкідників сільськогосподарських культур, методи їх захисту.
курсовая работа [34,9 K], добавлен 26.10.2009Дослідження господарського значення, хімічного складу та фармакологічних властивостей Hibiscus rosa. Опис морфології, біології, циклу розвитку та шкідливості оранжерейного трипса. Характеристика економічної ефективності методів захисту квіткових культур.
магистерская работа [1,5 M], добавлен 20.03.2012Спеціалізація фермерського господарств. Розрахунок планової структури амортизаційних відрахувань по видам сільськогосподарських культур. Використання засобів захисту рослин. Витрати на насіння, гербіциди та добрива. Науково обґрунтовані сівозміни культур.
дипломная работа [62,5 K], добавлен 28.01.2014Вплив регуляторів росту на продуктивність, структуру врожаю озимої пшениці, врожайність і якість зерна. Вплив регуляторів росту на польову схожість насіння і коефіцієнт кущення озимої пшениці. Економічна ефективність застосування регуляторів росту рослин.
научная работа [2,8 M], добавлен 29.12.2007Агробіологічні особливості вирощування озимої пшениці на богарних землях. Система основного і передпосівного обробітку ґрунту, розміщення культури в сівозміні. Наукові методи програмування врожайності озимої пшениці сорту "Херсонська-86" в умовах богари.
курсовая работа [100,5 K], добавлен 04.08.2014Еколого-біологічні характеристики родів, які використовуються для газону. Технології створення газону різними шляхами. Міри захисту від шкідників, бур’янів і хвороб. Розрахунок витрат на створення партерного, спортивного і мавританського газонів.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.05.2015Головні методи захисту рослин. Вплив протруювання насіння на врожайність. Огляд конструкцій машин для навантаження та протруювання насіння. Методи знезаражування насіння сільськогосподарських культур. Охорона праці при роботі з комбінованою машиною.
дипломная работа [4,4 M], добавлен 26.04.2014Науково обґрунтована система сівозмін для господарства. Характеристика ґрунтового покриву. Удосконалення структури посівних площ і системи сівозмін. Загальні відомості про господарство та кліматичні умови. Система захисту рослин від бур’янів у сівозміні.
курсовая работа [50,9 K], добавлен 25.02.2015