Технологічні прийоми поліпшення якості молозива і молока та їх вплив на ріст і збереження телят

Размещено на http://www.allbest.ru/

Білоцерківський державний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Дисципліна: Біотехнологія

Технологічні прийоми поліпшення якості молозива і молока та їх вплив на ріст і збереження телят

Пацеля Олег Андрійович

Біла Церква 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Білоцерківському державному аграрному університеті

Міністерства АПК України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Адмін Євген Іванович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри крупного тваринництва.

Офіційні опоненти:

доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії ветеринарних наук РФ, Нікітенко Анатолій Мефодійович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни та основ ветеринарії;

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Черненко Раїса Михайлівна, Уманська сільськогосподарська академія, доцент кафедри тваринництва.

Провідна установа: Вінницький державний сільськогосподарський інститут, Міністерство АПК України, м.Вінниця.

Захист відбудеться “ 30 ” червня 1999р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті: 256400, м.Біла Церква Київської області, Соборна площа 8/1, аудиторія _22

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету за адресою:256400, м.Біла Церква Київської області, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “25” травня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Розпутній О.І.

1. Загальна характеристика роботи

молозиво теля бактеріальний якість

Актуальність теми. Існуючі способи утримання і годівлі новонароджених телят молозивом і молоком поки що не дозволяють істотно знизити серед них кількість захворювань і падіж, значною мірою через те, що при годівлі не враховується якість молозива, котре випоюється телятам. Крім того, окремі елементи технології утримання новонароджених телят, а також ряд питань поліпшення якості молозива, поки що залишаються суперечливими і потребують додаткових досліджень. Недосконалою є і технологія утримання сухостійних корів на вигульно-кормових майданчиках у літню пору. В зоотехнічній літературі майже повністю відсутні відомості щодо впливу методів утримання сухостійних корів на якість їх молозива і молока після отелення, а також на показники росту і розвитку телят. Дискусійними є питання поліпшення якості молока і молозива шляхом внесення в них різних добавок та їх впливу на ріст, здоров'я, фізіологічний стан і стійкість телят до захворювань.

Відсутність наукового обґрунтування методів поліпшення якості молозива і молока, а також думка, про те, що натуральне молозиво і молоко не можна зробити кращим, стримує нові можливості підвищення збереженості та інтенсивності росту молодняку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження за темою дисертації проводилися протягом 1989-1998 рр. відповідно до розділів наступних планових тем:

№08211-11 МСГіП України -“Розробка та впровадження ефективних технологій годівлі, утримання і доїння високопродуктивних корів у зимовий та літній періоди року для кооперативних та фермерських господарств.” 1992-1995рр., № держреєстрації 019U042481;

№2/841-97 Міністерства АПК України -“Наукове обґрунтування та розробка проекту енергозберігаючої технології виробництва високоякісного рентабельного молока при переоснащенні ферм”.1998 р., № держреєстрації 0197U018183.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи стало вивчення складу і розробка наукових методів поліпшення натурального молозива і молока за рахунок внесення в них різних добавок, а також за рахунок удосконалення методів утримання сухостійних корів.

Виходячи з мети роботи, були поставлені такі завдання:

- вивчити якість молозива і молока отриманого від корів, котрі утримувалися на прив'язі у приміщенні і безприв'язно на вигульно-кормовому майданчику з зонами годівлі, відпочинку і кормовим столом;

- вивчити вплив на постнатальний ріст, розвиток і здоров'я телят молозива і молока різної якості;

- розробити способи оптимізації рівнів густини і кислотності молозива для покращення росту і здоров'я приплоду;

- розробити методи, котрі зменшують бактеріальну забрудненість молозива та підвищують в ньому вміст вітамінів.

Наукова новизна одержаних результатів. Експериментально встановлено, що на якість і склад молозива істотно впливають умови утримання корів у сухостійний період. У свою чергу доведено, що домінуючий вплив на здоров'я та збереженість новонароджених телят у подальші вікові періоди справляє якість молозива, особливо видоєного у перший день після отелення.

Також встановлено і науково обґрунтовано, що несприятливі умови утримання сухостійних корів-матерів менше впливають на здоров'я і ріст майбутнього приплоду в ембріональний період, ніж якість молозива.

У дослідах на телятах з'ясовані оптимальні параметри густини і кислотності молозива, одержаного у перший і наступні дні після отелення. Обґрунтовані і розроблені методи нормалізації натурального молозива за вказаними показниками, а також поліпшення якості молозива за D-вітамінною недостатністю та бактеріальним обсіменінням.

Практичне значення одержаних результатів. Практичну цінність роботи визначає економічна ефективність, яка досягається через впровадження окремих результатів досліджень у виробництво.

Так, безприв'язне утримання сухостійних корів на удосконалених і пропонованих вигульно-кормових майданчиках після отелення тварин поліпшує якість молозива, що в свою чергу сприяє збереженню телят, підвищує їх ріст і розвиток.

Обґрунтована в дослідах методика внесення в неякісне молозиво соди, імуноглобулінів, а також його опромінювання УФ променями, сприяє покращенню здоров'я, росту і розвитку телят.

Особистий внесок здобувача. Поданий в дисертації матеріал є результатом власних досліджень автора. У наведених результатах досліджень особистий внесок дисертанта становить близько 90%. Здобувач самостійно формував дослідні і контрольні групи тварин, проводив експериментальні дослідження спрямовані на підвищення якості молозива і молока, аналізував та узагальнював результати експериментальних досліджень. Наукова гіпотеза напрямку теми досліджень належить науковому керівнику професору Є.І. Адміну.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались:

на Всесоюзній науковій конференції, присвяченій 140-річниці Харківського зооветеринарного інституту “Підвищення продуктивності та удосконалення заходів боротьби з хворобами тварин в умовах промислового тваринництва та дрібнотваринних господарств'' (Харків, 1991 р);

на науково-виробничій конференції “Проблеми інтенсифікації виробництва молока” (Мінськ, 1991 р);

на науково-практичній республіканській конференції “Вчені Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту - виробництву” (Біла Церква, 1994 р);

на науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю Білоцерківського державного сільськогосподарського інституту (Біла Церква, 1995 р);

на науково-практичній республіканській конференції “Відродження тваринництва в Україні” (Біла Церква, 1998 р);

Публікації результатів досліджень. Основні положення дисертації викладені в 5 опублікованих статях, 4 з яких - одноосібні.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація включає такі розділи: вступ, огляд літератури, загальна методика і основні методи досліджень, результати власних досліджень, обговорення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел, додатки. Робота виконана на 130 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 51 таблицею та 7 рисунками. Список літературних джерел включає 328 робіт, з них 50 - іноземних авторів.

2. Загальна методика і основні методи досліджень

Робота виконана на молочній фермі чорно-рябої худоби у період 1989-1998 років у ПСГТ “Устимівське” Васильківського району Київської області.

Для розв'язання поставлених у дисертаційній роботі завдань було проведено п'ять науково-господарських дослідів, схема яких наведена в таблиці 1.

Для добору корів і телят в аналогічні групи і виконання кожного досліду був використаний загальноприйнятий зоотехнічний метод груп.

Тварин кожної групи досліду годували за раціонами, однаковими за рівнем і поживністю, відповідно до існуючих науково обгрунтованих норм.

У період отелення корів проводили хронометражні спостереження за перебігом родів, а після отелення визначали кількісні і якісні показники молозива і молока.

При цьому молозиво для аналізу відбирали, враховуючи величину разових та добових удоїв щоденно протягом 3-х днів, а також включаючи 10-й і 19-й удої.

Тривалість й інтенсивність видоювання молозива і молока визначали, використовуючи ковшовий лічильник та УЗМ - 1.

Визначали такі якісні показники молозива і молока:

-процент молочного жиру - кислотним методом за Гербером;

-густину - пікнометром, ареометром і лактоденсиметром;

-процент СЗМЗ - на приладі АМ-2;

-процент сухої речовини - за П.В.Кугеневим, Н.В.Барабанщиковим;

-кислотність - на приладі рН 222,2 і за Тернером;

Таблиця 1 Схема проведення дослідів

№ досліду	№ і кіл-ть	Особливості утримання і годівлі тварин
Залежність росту і розвитку теличок від способу утримання корів у сухостійний період
1	1 (n=15)	Сухостійні корови в умовах прив'язного утримання у приміщенні
		Новонароджених теличок годували молозивом і молоком:
	1.1 (n=10)	від своїх корів-матерів 1 групи
	1.2 (n=5)	від корів-годувальниць 2 групи
	2 (n=15)	Сухостійні корови в умовах безприв'язного утримання на вигульно-кормовому майданчику
		Новонароджених теличок годували молозивом і молоком:
	2.2 (n=5)	від корів-годувальниць 1 групи
	2.1 (n=10)	від своїх корів-матерів 2 групи
Вплив кислотності і густини першого молозива, згодованого телятам, на їх ріст і збереження
2	1 (n=15)	Кислотність в межах 45-50°Т, густина в межах 52-58°А
	2 (n=15)	Кислотність понад 50°Т, густина понад 58°А
	3 (n=15)	Кислотніть понад 50°Т, густина понад 58°А+додавали в молозиво соду до кислотності 45-50°Т
	4 (n=15)	Кислотність понад 50°Т, густина понад 58°А+додавали в молозиво Н2О до кислотності 45-50°Т
Ріст телят-близнят і двійнят при їх годівлі опроміненим УФ променями молозивом
3	1 (n=5)	Молозиво опроміненню не піддавали
	2 (n=5)	Молозиво опроміненню піддавали 3 рази на день протягом 5 діб
Ріст телят-близнят і двійнят при їх годівлі молозивом з додаванням імуноглобулінів
4	1 (n=3)	Молозиво натуральне
	2 (n=3)	Молозиво з додаванням імуноглобулінів
Вплив пастеризованого молока на ріст телят-близнят і двійнят
5	1 (n=3)	Телята споживали натуральне молоко
	2 (n=3)	Телята споживали пастеризоване молоко

-процент білка - на приладі АМ-2, перевіряючи методами формольним і Маттіопуло;

-процент імуноглобулінів - за методикою, запропонованою В.І.Левченком, В.П.Заярнюком;

-розмір міцел казеїну молозива і молока - за допомогою електронного мікроскопа;

-кількість соматичних клітин у молоці - приладом СОМАТАС.

Протягом профілакторного періоду у телят щоденно реєстрували випадки захворювань шлунково-кишкового тракту і клінічні показники.

Живу масу визначали зважуванням, а середньодобовий приріст - за зазначеними періодами.

Біометрична обробка матеріалів досліджень проводилася за допомогою персонального комп'ютера за програмою “Мікроста”.

2.1 Результати досліджень

Залежність росту і розвитку теличок від способу утримання корів у сухостійний період (дослід 1)

У приміщенні, де утримували сухостійних корів 1-ї групи, в окремі дні температура повітря досягала 29°С при відносній вологості 84%, а вміст NH4 становив 9,7 мг/м3.

На вигульно-кормових майданчиках, де утримували корів 2 групи, ці параметри були значно кращими. Тварини цієї групи на майданчику за добу проходили шлях близько 2,5 км.

Дані аналізу крові свідчать про те, що у корів обох груп були істотні розбіжності показників, але сухостійні корови другої групи характеризувалися біохімічними показниками крові, які були ближче до норми.

Отелення корів обох груп відбувалися у пологовому приміщенні у стійлі на прив'язі. Найбільш енергійні, нетривалі пологи були у корів 2-ї групи. Встановлено, що слабкі перейми частіше спостерігалися у корів 1-ї групи (33%) і рідше - 2-ї групи (6%), а сильні - відмічалися більше у корів 2-ї групи (26%) і менше - 1-ї групи(6%). Вихід посліду після отелення у корів 1-ї групи відбувався через 4,5 0,2, а у 2-ї - 3,4 0,2 години.

Доїння корів у родильному відділенні було триразове: перше - о 6 год ранку, друге - о 13 год, третє - о 18 год. Отже інтервали між доїннями відповідно становили 12-7-5 годин.

На першому етапі роботи було вивчено, як різні способи утримання корів в сухостійний період впливали на якісні показники молозива (табл. 2, 3).

З таблиць 2 та 3 видно, що густина молозива в обох групах корів неухильно знижувалася по мірі того, як збільшувався час, який минув від дня отелення. У першому після отелення разовому удої густина молозива в обох групах корів була практично однаковою. Починаючи з 3-го удою, густина молозива корів 2-ї групи почала різко падати і на 7-е доїння наближалася до рівня молока.

Таблиця 2 Зміни показників молозива за перші 2 дні після отелення залежно від способу утримання сухостійних корів (дослід 1)

Показник	Група корів	Номер разового удою після отелення
		1	2	3	4	5	6
Густина,	1	58,7	+0,72	47,3	+1,38	42,3	+1,01	39,66	+0,87	32,3	+0,54	32,1	+0,46
оА	2	57,8	+0,5	46,7	+0,2	37,1	+0,14	32,19	+0,2	31,49	+0,28	31,42	+0,24
Кислот-	1	50,6	+0,5	39,2	+0,6	34,2	+0,8	30,6	+1,1	19,8	+1,05	19,6	+0,6
оТ	2	49,8	+0,3	38,2	+0,3	28,1	+0,1	23,7	+0,1	21,2	+0,1	19,7	+0,05
Білок,	1	15,3	+0,3	10,1	+0,2	8,15	+0,33	7,28	+0,3	4,51	+0,2	4,42	+0,2
%	2	15,32	+0,1	11,05	+0,1	6,7	+0,02	5,22	+0,02	4,57	+0,02	4,17	+0,1
Імуноглобуліни	1	7,04	+0,2	5,05	+0,2	3,67	+0,2	2,94	+0,2	1,35	+0,17	1,31	+0,16
%	2	7,94	+0,06	5,56	+0,07	2,98	+0,02	1,98	+0,02	1,52	+0,02	1,29	+0,001

Таблиця 3 Зміни показників молока за 3 добу та ранок 4-го, 10-го дня після отелення

Показник	Група корів	Номер разового удою після отелення
		7	8	9	Ранок 4-го дня	10-го дня
Густина,	1	32,2	+0,4	32,3	+0,3	31,8	+0,27	31,57	+0,37	30,1	+0,27
оА	2	30,3	+0,14	29,4	+0,19	29,4	+0,17	31,18	+0,12	30,7	+0,12
Кислот-	1	18,1	+0,6	18,8	+0,5	18,7	+0,5	18,1	+0,4	16,1	+0,2
оТ	2	18,5	+0,03	17,0	+0,2	16,7	+0,1	17,6	+0,1	17,2	+0,1
Білок,	1	4,28	+0,16	4,25	+0,17	4,31	+0,16	3,86	+0,14	3,63	+0,04
%	2	3,88	+0,01	3,83	+0,07	3,85	+0,02	3,69	+0,003	3,56	+0,03
Імуноглобуліни	1	1,2	+0,16	1,2	+0,12	1,17	+1,1	0,88	+0,11	0,78	+0,08
%	2	0,93	+0,006	0,92	+0,003	0,75	+0,003	0,71	+0,005	0,48	+0,005

Кислотність молозива хоч і незначно (td=1,4), але менша у 2-й групі корів, які утримувалися безприв'язно, порівняно з молозивом корів, що знаходилися на прив'язі. Вірогідна різниця між групами корів спостерігається (Р<0,001) при третьому і четвертому доїннях.

Вміст білків у молозиві і молоці дослідних корів так само різко знижується після першого від часу отелення доїння. Але більш інтенсивно до 5-го удою знижуються показники вмісту білків у молозиві корів 2-ї групи.

Встановлено з високою вірогідністю (Р>0,001), що в молозиві першого удою у корів 2-ї групи, котрі утримувалися в сухостійний період на вигульно-кормовому майданчику і отримували моціон, містилося імуноглобулінів більше, ніж у молоці корів 1-ї групи, що знаходились в цей період на прив'язі у приміщенні. Проте, в четвертому і в подальших разових удоях вміст імуноглобулінів був вірогідно (Р<0,001) вищим у корів 1-ї групи (табл. 2, 3).

Якщо порівнювати групи корів за кількістю видоєного молозива і молока (табл. 4), то корови 1-ї групи за 1-й і 3-й день після дня отелення давали дещо більше молозива порівняно з коровами 2-ї групи. Однак, починаючи з 4-го дня добовий і разовий удої корів 2-ї групи стали перевищувати надої 1-ї групи корів, на 10-й день разовий ранішній удій на 26% (Р<0,001) перевищував удої корів 1-ї групи.

Сухий знежирений молочний залишок (СЗМЗ) у перший день був незначно більшим у 1-й групі корів, а починаючи з 3 дня, цей показник істотно різнився і був більшим у 2-й групі корів (табл. 4).

Середній розмір міцел казеїну молозива 1-го удою у корів 1-ї групи був меншим, ніж у корів 2-ї групи відповідно були 127,74 48 та 199 6,7 нанометри, а в молоці 19-го удою - 88,5 2,6 та 98,7 2,6 нм. Інтенсивність видоювання була більшою за весь період досліджень у корів 2-ї групи.

Таким чином, молозиво, отримане від корів, яких у сухостійний період утримували різними способами, значно відрізнялося за своїми якісними показниками. Тому закономірно виникає питання, як різне за своїм складом молозиво при згодовуванні його телятам впливає на їх ріст і здоров'я?

Наведені дані (табл. 5) щодо величини середньодобових приростів у дослідних теличок у різному віці чітко показують, що телиці, яким випоювали молозиво і молоко від корів 2-ї групи (підгрупи 1.2 і 2.1) мали кращі середньодобові прирости, ніж телички, які споживали молозиво від корів 1-ї групи, незалежно від того були ці корови матерями цих телят чи годувальницями.

Телиці підгруп 1.2 і 2.1 також відрізняються більшими лінійними промірами будови тіла, вони менш хворіли, в їх крові була вища концентрація гемоглобіну та імуноглобулінів, а також відмічалася більша лізоцимна і бактеріостатична активність крові, ніж у телиць підгруп 1.1 і 2.2.

Таблиця 4 Кількісні та якісні показники молозива залежно від способу утримання корів у сухостійний період

Показник	Група корів	Номер разового та добового удою після отелення
		за 1-й день	за 2-й день	за 3-й день	ранок 4-го дня	ранок 10-го дня
Разовий	1	6,13	+0,35	6,39	+0,23	7,3	+0,29	2,91	+0,2	3,74	+0,16
удій, кг	2	5,36	+0,18	6,44	+0,14	6,33	+0,14	3,16	+0,13	4,72	+0,2
Молочний	1	5,78	+0,11	4,53	+0,44	4,38	+0,1	4,15	+0,7	3,87	+0,08
жир, %	2	5,84	+0,02	4,33	+0,02	4,55	+0,02	4,03	+0,04	3,74	+0,04
СЗМЗ,	1	21,7	+0,37	12,28	+0,59	8,63	+0,18	8,14	+0,1	7,87	+0,6
%	2	21,49	+0,1	9,86	+0,03	9,26	+0,02	9,46	+0,04	9,65	+0,06

Таблиця 5 Вплив способу утримання сухостійних корів і якості споживаного телицями молозива на їхні середньодобові прирости, г

Вік телиць, дні	Прив'язне утримання сухостійних корів 1 група	Безприв'язне утримання сухостійних корів2 група
	підгрупа телиць 1.1 (молозиво від своїх матерів)	підгрупа телиць 1.2 (молозиво від корів-годувальниць 2-ї групи)	підгрупа телиць 2.1 (молозиво від своїх матерів)	підгрупа телиць 2.2 (молозиво від корів-годувальниць 1-ї групи)
0-5	410	+ 2,8	304	+ 2,4	302	+ 1,5	401	6,0
0-10	302	+ 2,5	408	+ 3,7	415	+ 2,0	299	5,5
0-15	249	+ 2,6	635	+ 5,3	669	+ 3,0	291	2,7
0-20	327	+ 3,0	753	+ 1,9	794	+ 3,0	352	2,5
0-25	419	+ 11,0	811	+ 3,3	793	+ 2,5	454	4,3
0-35	497	+ 3,6	743	+ 1,8	751	+ 3,0	512	2,3
0-60	463	+ 4,5	800	+ 3,5	787	+ 3,5	484	2,9
0-180	593	+ 4,6	752	+ 2,5	745	3,1	620	6,5

Вплив кислотності і густини першого молозива, згодованого телятам, на їх ріст і збереження (дослід 2)

Попередні наші масові дослідження показали, що на ріст і збереження новонароджених телят значно впливає густина і особливо кислотність молозива перших годин після отелення корів. Показники кислотності молозива в межах 45-50°Т, а густина в межах 52-58°А сприяли кращому збереженню і росту телят. Для перевірки цього був проведений дослід 2, результати якого наведені у таблиці 6.

Від чотирьох груп корів отримано по одному теляті. З таблиці видно, що кислотність молозива, отриманого протягом першої години після отелення від корів першої групи (контрольної), була оптимальною - 47,6°А. У корів інших груп кислотність молозива була вищою. Густина молозива корів 1-ї групи становила 56,6°А, а в інших групах корів також була вищою.

Після додавання у натуральне молозиво, отримане від корів 3-ї групи, харчової соди перед випоюванням телятам, його кислотність знизилася на 9,3%, а густина підвищилася на 1,8%.

У 4-й групі після додавання у натуральне молозиво дистильованої води його кислотність стала нижчою, ніж у контрольній групі на 8,4%, а густина - на 4,0%. Жива маса телят при народженні, по групах, була практично однаковою. Середньодобові прирости телят за перший місяць життя у 1-й групі становили 355 г; у 3-й - 356 г; у 4-й - 249 г. В 1-й, 3-й і 4-й групах за весь період досліджень падежу телят не було, а у 2-й групі всі телята загинули.

Таким чином, із викладеного вище можна зробити висновки про те, що телята, котрі отримували молозиво, яке мало кислотність понад 50°Т, гірше ростуть і частіше хворіють. Очевидно, певний рівень кислотності молозива позитивно впливає на проникність епітелію тонкого відділу кишечнику, й таким чином краще засвоюються імуноглобуліни. Підвищена густина молозива у перший день після отелення (вище 59°А) негативно впливає на здоров'я і подальший розвиток приплоду.

Ріст телят-близнят і двійнят при їх годівлі опроміненим УФ молозивом (дослід 3)

Відповідно до мети і методики роботи ми поставили завдання вивчити, як впливає опромінене УФ променями молозиво, що згодовувалося телятам, на їх ріст і здоров'я (див. табл. 1).

Результати досліду, проведеного на телятах-двійнятах і близнятах, наведені у таблиці 7.

Телята, котрим випоювали молозиво та молоко не опромінене УФ променями, на 3,6 дні довше хворіли порівняно з телятами, які отримували опромінене молозиво. У телят 2-ї групи середньодобовий приріст за 20 днів був вищим на 39%.

Таблиця 6 Вплив кислотності і густини молозива, одержаного у першу годину після отелення корів, на ріст і збереження телят (дослід 2)

Підгрупа корів	Кількість одержаних телят	Кислотність о Т	Густина о А	Жива маса приплоду, кг	Приріст за	Загинуло
		натуральне молозиво	після додавання NaHCO3 , H2 O	натуральне молозиво	після додавання NaHCO3 , H2 O	принародженні	у віці 1 місяць	1 місяць, г	телят
1	8	47,60,5	-	56,60,5	-	32,9	43,5	3554,3	-
2	8	56,60,5	-	59,10,3	-	32,6	-	-	8
3	8	56,90,6	51,60,5	61,00,7	62,10,6	32,5	43,2	3567,0	-
4	8	56,70,7	51,90,7	61,70,7	59,20,6	32,2	39,7	2490,4	-

Таблиця 7 Показники росту і здоров'я телят при годівлі їх молозивом, опроміненим і не опроміненим УФ промінням (дослід 3)

Групателят	Двійнята та близнята (у розрахунку на 1 голову)	з них близнята (у розрахунку на 1 голову)
	маса при народженні, кг	хворіли, днів	Середньодобовий приріст за20 днів, г	маса при народженні ,кг	хворіли, днів	Середньодобовий приріст за20 днів, г
1 - Контрольна (молозиво не опромінювали, n=5)	24	10,2	437	20	10	430
2 - Дослідна(молозиво опромінювали, n=5)	24	6,6	606	20	5	700

Для більшої вірогідності у контрольну і дослідну групи згідно зі схемою досліду включили однояйцевих близнят. Отримані дані вірогідно підтвердили ефективність опромінення молозива і молока.

Ріст телят при годівлі їх молозивом з додаванням імуноглобулінів (дослід 4)

Згідно зі схемою досліду було відібрано 3 пари одностатевих двоєнь, у тому числі пара однояйцевих близнят. Телятам першої (контрольної) групи випоювали молозиво від їх матерів, не поліпшуючи його якість, телятам другої (дослідної) групи випоювали молозиво також від матерів, але додавали в нього сироватку з імуноглобулінами, яка була отримана з молозива від інших новотільних корів. Середня маса при народженні телят 1-ї і 2-ї груп відрізнялася незначно. Отримані в результаті досліджень дані наведені у таблиці 8. Встановлено, що захворюваність у телят 2-ї групи була на 32,5% меншою, ніж у 1-й групі. Як наслідок, у цій групі телят середньодобовий приріст за 20 днів вирощування був на 22% вищим, ніж у телят 1-ї (контрольної) групи.

Дані щодо однояйцевих близнят підтверджують цю закономірність. Теля 2-ї групи хворіло на діарею на 3 дні менше, порівняно з його близнюком у 1-й групі; у нього також був вищим середньодобовий приріст за 20 днів досліджень.

Таким чином, ми припускаємо, що з додаванням імуноглобулінів у молозиво корів-матерів підвищується резистентність організма телят. Відповідно вони мають краще здоров'я і приріст, ніж телята, які отримували молозиво, якість якого не поліпшували.

Вплив пастеризованого молока на ріст телят (дослід 5)

Цей дослід був проведений згідно з методикою (див. табл. 1) на телятах-двійнятах та близнятах.

Показники впливу пастеризованого і непастеризованого молока на здоров'я і ріст телят дослідних груп наведені у таблиці 9.

Дані, які були отримані за час проведення досліду, свідчать про сприятливий вплив випоювання пастеризованого молока на здоров'я дослідних телят.

Кількість захворілих телят у 2-й групі, які отримували пастеризоване молоко, скоротилася, а середньодобовий приріст у розрахунку на 1 голову за 20 днів життя у них був вище на 72 г. Ці дані підтверджені і на близнюках: теля, якому випоювали натуральне молоко, хворіло 8 днів із 20-ти і мало приріст живої маси на 12,9% менший, ніж його брат-близнюк у другій групі. Таким чином, результати досліджень показали, що телята, які народилися від однієї матері і отримували пастеризоване і непастеризоване молоко, мали різні прирости живої маси і хворіли різну кількість днів.

Таблиця 8 Показники росту і здоров'я телят при годівлі їх молозивом із додаванням до нього імуноглобулінів (дослід 4)

Група телят	Двійнята та близнята (у розрахунку на 1 голову)	з них близнята (у розрахунку на 1 голову)
	маса при народженні, кг	хворіли, днів	середньодобовий приріст за 20 днів, г	маса при народженні, кг	хворіли, днів	середньодобовий приріст за 20 днів, г
1 Контрольна (молозиво без додавання імуноглобулінів, n=3)	25,3	8,3	662	27	7	775
2 Дослідна (молозиво з додаванням імуноглобулінів, n=3)	24,8	5,6	805	27	4	925

Таблиця 9 Показники росту і здоров'я телят при годівлі їх пастеризованим молоком (дослід 5)

Група телят	Двійнята та близнята (у розрахунку на 1 голову)	з них близнята (у розрахунку на 1 голову)
	маса при народженні, кг	хворіли, днів	середньодобовий приріст за 20 днів, г	маса при народженні, кг	хворіли, днів	середньодобовий приріст за 20 днів, г
1 Контрольна (молоко непастеризоване, n=3)	19,5	9,6	608	18,5	8	675
2 Дослідна (молоко пастеризоване, n=3)	19	8	680	18,5	6	775

2.2 Економічна ефективність результатів досліджень

Економічна ефективність результатів дослідів 1, 3, 4 і 5 досягається за рахунок збільшення приростів і зменшення витрат кормів на їх отримання у телят дослідних груп, порівняно з контрольними групами тварин. Цьому сприяла краща якість молозива і молока, яке споживали телята дослідних груп. Кінцевий показник ефективності результатів досліджень виражається в зниженні собівартості 1 ц приросту живої маси телят дослідної групи, порівняно з телятами контрольної групи.

Так, у досліді 1 це зниження становило 40,8 грн (на 14%), у досліді 3 - 52,7грн (на 17,8%), у досліді 4 - 22.1 грн (на 9,5%), у досліді 5 - 15,8 грн (на 6,5%).

Із результатів наших досліджень та порівняння даних інших дослідників можна зробити висновок, що сухостійних корів у літню пору слід утримувати на вигульно-кормових майданчиках, а в зимову - надавати їм можливість для прогулянок на свіжому повітрі і згодовувати їм при цьому доброякісні корми з високим процентом сіна у раціоні.

У тих випадках, коли немає можливості в раціонах сухостійних корів збільшувати вміст сіна, а в родильному відділенні в основному використовують силосну масу, що містить велику кількість кислот, слід штучно поліпшувати якість молозива і молока. Тільки за такої умови можна досягти високих показників приросту і розвитку телят та високої економічної ефективності їх вирощування.

Висновки

На основі проведених досліджень щодо впливу якості молозива і молока на ріст та здоров'я телят у перші місяці після народження можна зробити наступні висновки:

Безприв'язне утримання сухостійних корів влітку на вигульно-кормовому майданчику з відокремленими зонами відпочинку, годівлі і кормовим столом (2-а група), порівняно зі стійловим утриманням тварин на прив'язі у приміщенні (1-а група), позитивно вплинуло на якість молозива і молока, згодовування якого сприяло кращому росту і збереженню телят, а також на підвищення рівня молочної продуктивності корів у перші місяці лактації.

Так, середньодобові прирости живої маси дослідних телят, які споживали молозиво від корів (матерів і годувальниць) 2-ї групи, становили 745 - 752 г, а тих, що випоювали молозивом від корів (матерів і годувальниць) 1-ї групи - 593 - 620г.

У молозиві корів першого доїння, яких у сухостійний період утримували безприв'язно на вигульно-кормовому майданчику, була більша кількість поживних речовин, особливо імуноглобулінів, і більші

розміри міцел казеїну. Показники густини і кислотності молозива, а також кількість соматичних клітин у молоці корів цієї групи були оптимальними для росту та збереження телят.

Так, вміст імуноглобулінів у молозиві першого удою у корів 1-ї групи становив 7,04 %, а у корів 2-ї групи - 7,94%, розміри міцел казеїну відповідно 127 нанометри та 199 нанометри.

3. Пологи у корів першої групи, які не отримували моціону, проходили більш тяжко, їх тривалість була в середньому 1,6 год, а у корів другої групи - 1,0 год, тривалість виходу посліду відповідно становила 4,5 год та 3,4 год.

4. Ріст, розвиток, стан здоров'я, клінічні та фізіологічні показники були кращими у тих телят, що споживали молозиво від корів 2-ї групи незалежно чи вони були матерями (підгрупа телят 2.1), чи годувальницями (підгрупа телят 1.2). Це свідчить, що ембріональний період має дещо менше значення, для життєздатності, росту і розвитку приплоду в постнатальний період, ніж якість молозива.

5. Утримувати сухостійних корів на вигульно-кормовому майданчику з кормовим столом економічно вигідно, при цьому затрати праці скорочуються у 19,6 рази, а втрати кормів у 10,7 рази порівняно з утриманням тварин у приміщенні та їх годівлі з годівниці.

6. Собівартість 1 ц приросту телят, корови-матері котрих утримувалися на вигульно-кормовому майданчику, на 14% нижча, ніж телят від сухостійних корів, яких утримували у приміщенні.

7. У дослідах установлено, що для збереження і нормального росту новонароджених телят кислотність молозива у першу годину після отелення має бути не вище 50 Т, при густині 59 А.

8. Поліпшення якості молозива в перший день після отелення може бути досягнуто за рахунок нормалізації його густини і кислотності, а саме за допомогою внесення в нього харчової соди та розбавлення дистильованою водою.

9. Експериментально встановлено, що для підвищення імунних якостей молозива доцільно додавати до нього імуноглобуліни, а при дефіциті в молозиві D-вітаміну слід використовувати ультрафіолетове опромінення.

10. Для одержання на фермах та комплексах здорових телят з високими приростами слід цілодобово утримувати сухостійних корів безприв'язно на вигульно-кормових майданчиках, які обладнані зонами відпочинку, годівлі та кормовим столом.

На молочних фермах, особливо у зимовий період, слід періодично досліджувати якість молозива і при його погіршенні штучно поліпшувати біологічні та біохімічні показники.

Публікації

Пацеля О.А. Альтернативні способи пастеризації молока // Вісник Білоцерків.держ.аграр.ун-ту.- Біла Церква, 1996.- Вип.1.- С. 66-68.

Пацеля О.А. Вплив способу утримання корів на показники їх клініко-фізіологічного стану та якість молока // Вісник Білоцерків.держ.аграр.ун-ту.- Біла Церква, 1998.- Вип.4, ч.1.- С. 269-273.

Пацеля О.А. Етологічні дослідження і якісні показники молока корів, яких утримували на прив'язі в приміщенні та на вигульно-кормовому майдачнику в сухостійний період // Вісник Білоцерків.держ.аграр.ун-ту.- Біла Церква, 1998.- Вип.4, ч.1.- С. 273-275.

Пацеля О.А. Про зміну якості молока та молозива корів, залежно від умов їх утримання в сухостійний період // Вісник Білоцерків.держ.аграр.ун-ту.- Біла Церква, 1998.- Вип.4, ч.1.- С. 275-279.

Адмін Є.І., Борщ О.В., Пацеля О.А. Ефективність застосування вигульно-кормових майданчиків з кормовим столом для літнього утримання корів // Вісник Білоцерків.держ.аграр.ун-ту. - Біла Церква, 1998.- Вип.7, ч.1.- С. 124-129. Дисертантом виконані експериментальні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів.

Анотація

Пацеля О.А. Технологічні прийоми поліпшення якості молозива і молока та їх вплив на ріст і збереження телят.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.20. - біотехнологія. Державний аграрний університет, Біла Церква, 1999.

На основі експериментів встановлено, що на якість молозива істотно впливають умови утримання корів у сухостійний період, разом з тим несприятливі умови утримання сухостійних корів-матерів менше впливають в ембріональному періоді на здоров'я і ріст майбутнього приплоду, ніж якість молозива.

У дослідах установлено, що для збереження і нормального росту новонароджених телят, кислотність молозива у першу годину після отелення має бути не вище 50Т, при густині 59А.

Молозиво можливо нормалізувати за допомогою внесення у нього харчової соди та розбавлення дистильованою водою.

Розроблені методи зниження бактеріального забруднення молозива та підвищення у ньому вмісту вітамінів групи D.

Ключові слова: корови сухостійні, телята, якість молозива, якість молока, ультрафіолетове опромінення, пастеризація, біохімічні показники, вигульно-кормовий майданчик, кормовий стіл.

Аннотация

Пацеля О.А. Технологические приемы улучшения качества молозива и молока, их влияние на рост и сохранность телят.

Диссертация на соискание учной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.20.-биотехнология. Государственный аграрный университет, Белая Церковь, 1999.

На основе экспериментов установлено, что на качество молозива существенно влияет условия содержания коров в сухостойном периоде, вместе с тем неблагоприятные условия содержания сухостойных коров - матерей меньше влияют на здоровье и рост будущего приплода в эмбриональном периоде, чем качество молозива.

В опытах установлено, что для сохранения и нормального роста новорождённых кислотность молозива в первый час после отёла должна быть не выше 50Т, при плотности 59А. Молозиво можно нормализовать с помощью внесения в него пищевой соды и разбавления дистиллированной водой.

Разработаны методы снижения бактериальной обсеменённости молозива и повышения содержания в нем витаминов группы D.

Ключевые слова: коровы сухостойные, телята, качество молозива, качество молока, ультрафиолетовое облучение, пастеризация, биохимические показатели, выгульно-кормовая площадка, кормовой стол.

Annotation

O.Patselya. Technological enlistments of increasing of colostrum and milk quality and their influence on growth and reviving of calves. - Manuscript.

Thesis for agricultural science candidate degree on speciality 03.00.20 - biotechnology. Bila Tserrkva State Agrarian University, 1999.

On the experiments basis the tecnological enlistments of increasing of colostrum quality by the method of ultraviolete ray; adding of immunohlobulines, artificial decreasing of its acid level and milk pasterization were developed.

It has been established that the untethered keeping of cows in arid period on the feeding ground provides the optimization of colostrum quality.

Due to the ultraviolete raying of colostrum and milk their mikrobe contant is decreased by 25,6 and 50,9% corresponding and contant of vitamin D is increased by 33,0 and 9,6%.

Adding to the milk of cerum with high concentration of immunohlobulines and artifical decreasing of its and level by soda to 50°T provides a significant increasing of calves integrity.

The milk pasterization decreases containing of bacterias by 96% and provides the calves integrity.

In Bila Tserrkva State Agrarian University at the big cattle farming chair under the leading of Y.Admin the original project of feeding ground with separate zones of recreation, feeding and fodder tables. They were built in Volodarka and Tetiyiv districts of Kyiv region farms where they have been used successfully for 10 years.

Thus, everiy stage for 200 cows for every farm has 8 cections per 25 cows. The stage is divided into 3 main zones - the rest; feeding and fodder table. The rest zone has not hard covering, for every cows there is 25m 2 of space. From the rest zone there is a cross throug the getes to the feding zoner wich is separated. The feeding zone is 3,5m wide and 20m long and has hard covering and room over it. The fodder table is close to feding zone is a kind of asphalt way 5m wide, han ged ove 10m comparing, with fedding zone and is a kind of boarder line 30cm in high where the collumns for catle are bailt in.

Over the fodder table on the roof there is a lamp made of poliethylen for natural lightening.

The feeding front is taken 0,8m per a cow. It is laid throug the cetntre of the road for the rain water didn't water the fodder but the flow away. The cows kept untethered out of doors may walk from one zone to anothec and they walk 2-2,5km a day as a rule, the main part of cattle is in the rest zone where there is no hard covering. As this zone is large, cows mowe inside of it and don't disturb each o ther. To water cattle the machine has been established. While feeding, cows enter the feeding zone and eat free throug fodder board which fix cow's had and doesn't let it push others. The getting of fotter radius is abaut 0,5 - 0,8m depenting on the highth of cow. Atter eating cows moove to rest zone again.

In the feeding zone it is cleaned every day with traktor with spade in the rest zone it is cleaned 2 times a year with eskowator - machine and traktor.

Such a stages were built for milking, arid cows and haffers.

Keepinq of deepcalvinq arid cows on such a graunds comparinq with tether one decreases the labaur expenses by 95% and fodder ones by 90,6%.

The bear of cows of the first group who did not get motions was more difficult and lasted for 1,6 hour on the average, the cows of the sekond group - for 1,0; the period of placenta dopping out was 4,5 and 3,4 hour corresponding.

Colostrum got from cows, kept untethered on fresh air grounds comparing to the colostrum got from cows kept tethered in doors was of better bacteriostatic activity against E.Colli, and of immunohlobulines by 12,7%. Casein mitsels of untethered cows colostrum were larger by 55,7%.

The dominating influence on the health and keeping of neco born calves in next age periods is caused by the quality of colostrum got in first day after bear.

The cosprice of l c of calves increase, whose cow-mothers were kept on untethered out of doors grounds was by 14% lower than of calves beared from kept indoors ones.

So, the construction of out of doors feedinq qround that provides an optimal scheme of keepinq of arid caws, makes it possible not only to economire the labour but to decrease the fodder loosing as well.

The economical effect of usaqe of such a graund for 60 days of arid period per 1 cow is 9,08 qrn.

It has been also established and determined that in unfavourable keepinq conditions for arid cow-mothers has less influence on health and growth of litter during embrional period than the colostrum guality.

All the calves which got milk and colostrum of their mothers and helm, kept untethered out of doors had much better growth indexes then arid ones.

In many farms of Ukraine there is a technology of bear process in day grounds applying a short-time suckinq. But there the quelity of colostrum is not mind.

Some aspect of new born calves keeping and many questions of colostrum quelity increasing, are still discrepant and require additional exploration. The technology of keeping of arid cows on out of doors grounds, in summer is still unperfect. In zootechnical literature information dealing with the technology of such a keeping is missed. The question of milk and colostrum quelity increasing by mean of different addings and its influence on growth, health, phisiology and immunity of calves is debatable.

Absence of scientific foundation of methods of colostrum quality increasinq as well as thesis about the fact that milk and colostrum can't be incresed hampers the new possibilities for intensification of grows and keeping of offspring.

We have established experimentally that to increase the immunity quality of colostrum it's advisable to add immunoglobulines; in case of vitamin D deficite the ultraviolete rays should be used.

To get healty calves in farms and complexes the arid cows should be kept untethered round the clock out of doors, equipped with recreation, feeding zones.

At the milk farms, especially in winter period the colostrum quelity should shoul be periodically tested. In case of its decreasing the biological and biohemical indexes should be increased.

Key words: arid cows, calves, colostrum quality, ultraviolete raus, pasterisation, biochemical indexes, out of doors feding ground, feding board.

Размещено на Allbest.ru

...