Главная Коллекция "Revolution" Сельское, лесное хозяйство и землепользование Наукове обґрунтування агроекологічних заходів зниження забур’яненості кукурудзи в лісостепу України

Наукове обґрунтування агроекологічних заходів зниження забур’яненості кукурудзи в лісостепу України

Розробка та впровадження ефективних комплексних агроекологічних заходів та засобів зниження і регулювання рівня потенційної і фактичної забур'яненості посівів кукурудзи. Шкідливість найпоширеніших бур'янів, гербакритичні періоди конкурентних відносин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 62,6 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Страница:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора сільськогосподарських наук

Наукове обґрунтування агроекологічних заходів зниження забур'яненості кукурудзи в лісостепу України

06.01.01 - Загальне землеробство

ТАНЧИК СЕМЕН ПЕТРОВИЧ

УДК 632.51:633.15 (477.4)

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті

Науковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор ВЕСЕЛОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ, Національний аграрний університет, професор кафедри загального землеробства

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН КРУТЬ ВОЛОДИМИР МАРКІЯНОВИЧ, радник президії УААН

доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН ЦИКОВ ВАЛЕНТИН СЕРГІЙОВИЧ, Інститут зернового господарства УААН, завідувач відділом маркетингу та впровадження наукових розробок

доктор сільськогосподарських наук ІВАЩЕНКО ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСІЙОВИЧ, Інститут цукрових буряків УААН, завідувач лабораторією захисту від бур'янів

Провідна установа: Інститут землеробства УААН, смт. Чабани

Захист дисертації відбудеться "5 листопада 1999 року о 10 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м.Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НАУ, вул. Героїв оборони 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “30 “вересня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої ради Дмитришак М.Я.

Анотації

бур'ян кукурудза посів агроекологічний гербакритичний

Танчик С.П. Наукове обґрунтування агроекологічних заходів зниження забур'яненості кукурудзи в Лісостепу України.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 - загальне землеробство. - Національний аграрний університет. - Київ. - 1999.

Дисертація присвячена розробці та впровадженню ефективних комплексних агроекологічних заходів і засобів зниження як потенційної забур'яненості ґрунту, так і регулювання рівня фактичної забур'яненості посівів кукурудзи і на цій основі підвищення її врожайності. Встановлена шкодочинність найбільш поширених видів бур'янів, гербакритичні періоди конкурентних відносин між гібридами кукурудзи різних груп стиглості і бур'янами. Встановлена протибур'янова ефективність різних систем основного обробітку ґрунту, а також стрічкового внесення гербіцидів у поєднанні з міжрядними обробітками роторними робочими органами та присипанням бур'янів у рядках кукурудзи. Розроблені агроекологічні заходи і системи застосування нових гербіцидів. Встановлена можливість зниження забур'яненості посівів кукурудзи за допомогою післяжнивних проміжних культур родини Brassicaceae .

Ключові слова: кукурудза, бур'яни, обробіток ґрунту, гербіциди, післяжнивні посіви, сидерація, алелопатія, урожайність.

Аннотации

Танчик С.П. Научное обоснование агроэкологических приемов снижения засоренности кукурузы в Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.01 - общее земледелие. - Национальный аграрный университет. - Киев. - 1999.

Диссертация посвящена разработке и внедрению эффективных комплексных агроэкологических приемов и средств снижения как потенциальной засоренности почвы, так и регулирования уровня фактической засоренности посевов кукурузы и на этой основе повышение ее урожайности. Дан научный анализ состояния изученности проблемы и разработано теоретическое обоснование избранного направления исследований. Изучена динамика и особенности формирования видового состава сорняков в посевах кукурузы в зависимости от агротехнологических приемов и экологических условий среды. Установлена вредоносность наиболее распространенных видов сорняков, гербакритические периоды конкурентных отношений между гибридами кукурузы разных групп спелости и сорняками. Для раннеспелых и среднеспелых гибридов этот период продолжается от появления всходов и до окончания вегетации. Однако для коллективного 100 ТВ наиболее выраженными конкурентные отношения находятся на протяжении 40 дней от появления всходов, а Ювилейного 60 МВ от 20 до 50 дней. В этот период для раннеспелого гибрида на границе 35 дней, а среднеспелого - 45 дней наступает критический момент конкурентных отношений. Уничтожение сорняков до наступления критической фазы конкурентных отношений способствует формированию высокой урожайности зерна кукурузы. Изучено влияние засоренности на рост, развитие, продуктивность культурных растений и качество зерна кукурузы. На основе потенциальной засоренности почвы, жизнеспособности и всхожести семян разработан прогноз появления сорняков в агрофитоценозах и установлены эколого-экономические пороги внесения гербицидов.

Установлен механизм формирования потенциальной и фактической засоренности полей в агрофитоценозах кукурузы, противосорняковая эффективность различных систем основной обработки почвы, а также влияние этих систем на элементы плодородия почвы. Систематическое применение комбинированных обработок с чередованием систем отвальных и чизельных, отвальных и плоскорезных, построенных за принципом чередования глубокой ярусной вспашки один раз в 4-5 лет под сахарную свеклу та разноглубинных безотвальных обработок под другие культуры зерносвекловичного севооборота, уменьшило потенциальную засоренность пахотного слоя на 24-32%. Фактическая засоренность посевов кукурузы уменьшилась на 35-50%. В этих вариантах было оптимальное строение пахотного слоя. Систематические безотвальные обработки способствовали увеличению количества семян сорняков в 0-10 см слоя почвы в 2,2 -2.4 раза и увеличению количества корнеотпрысковых сорняков на 15-18%.

Установлены нормы, строки и способы внесения гербицидов рекомендованных для применения в посевах кукурузы, а также последействие их на последующие культуры севооборота. Из почвенных гербицидов высокою эффективность имели ацетал в норме 3,0-4,0 кг/га и нитонит - 3,0 кг/га. В борьбе с малолетними двудольными сорняками эффективен послесходовый гербицид лентагран-комби в норме 3,0-3,5 л/га. Против пырея ползучего, а также однолетних однодольных сорняков эффективен телл в норме 30,0-37,5 г/га, а против однолетних и многолетних двудольных сорняков - титус в норме 40-50 г/га. Определены остаточные количества препаратов в урожае кукурузы, влияние их на микрофлору и биологическую активность почвы. Установлена высокая эффективность ленточного внесения гербицидов в сочетании с междурядными обработками роторными рабочими органами и присыпанием сорняков в рядках кукурузы. Разработаны агроэкологические приемы и системы применения новых гербицидов.

Установлена возможность снижения засоренности посевов кукурузы при помощи послежнивных промежуточных культур семейства Brassicaceae. Водные вытяжки редьки масличной и озимого рапса имеют ростинбигирующие свойства. Обоснована возможность регулирования уровня засоренности посевов кукурузы на основе использования явления аллелопатии.

Дано обоснование экономической целесообразности и энергетической эффективности применения разработанных комплексных агроэкологических приемов снижения засоренности посевов кукурузы в Лесостепи Украины.

Ключевые слова: кукуруза, сорняки, обработка почвы, гербициды, послежнивные посевы, сидерация, аллелопатия, урожайность.

Annotation

S.P. Tanchik. Theoretical Based of Agroecological Practices of Weed Control in Maize cultivated in the Forest - Steppe Zone of Ukraine.-A Manuscript.

A thesis submitted for the Degree of Doctor of Science. Speciality 06.01.01 - Soil Management and Crop Production/ National Agrarian University. -Kyiv.-1999.

A thesis devoted to the development and practical implementation of the effective complex agroecological practices and means of control of potential and actual weed populations in maize and the soil infestation with weed, which ensure higher yields of grain. It established the level of damage caused by the most widely spread species of weeds and herbacricical periods of competitiveness between maize hybrids of various maturity groups and weed plants. Weed control effectiveness has been established for the various systems of soil tillage and band application of herbicides combined with an interrow tillage with rotary implements and burying of weeds in the rows of maize. New agroecological practices and new systems of herbicide application were developed. A possibility was established to control weeds in maize using after-harvest cover crops of Brassicaceae family.

Key words: maize, weeds, soil tillage, herbicides, after - harvest crop, green manures, allelopathy, yields.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Наприкінці XX століття глобальною є проблема харчового і кормового білків. Річний дефіцит кормового білка в Україні досягає близько 1,8 млн т (А.О.Бабич, 1995). Світовий розвиток землеробства свідчить, що вирішувати цю важливу проблему необхідно як за рахунок розширення посівних площ, так і підвищення продуктивності зернофуражних культур. За масштабами поширення, універсальністю використання та енергетичною поживністю кукурудза є найважливішою зернофуражною культурою. Проте виробництво зерна цієї культури в Україні зазнає великих коливань. За останні 20 років максимальний валовий його збір (8,23 млн т) отримано в 1985 році на площі 2,58 млн га, найвищу врожайність - у 1990 році, близько 39 ц/га. З 1990 по 1998 рік фактичне виробництво зерна кукурудзи не перевищувало 3,4 млн т, при щорічній потребі 10-12 млн т (М.В.Зубець, І997). Це зумовлює значні перевитрати менш енергоємних концентрованих кормів для відгодівлі ВРХ, свиней і птиці, низькорентабельне виробництво м'яса, утруднює роботу крохмалопатокових заводів.

Найбільш сильнодіючі фактори низької урожайності і валових зборів зерна кукурудзи в Україні такі:

- необґрунтоване розміщення кукурудзи у межах окремих агрокліматичних зонах (В.С.Циков, Л.А.Матюха, 1989; Л.А. Матюха, 1995);

- порушення технології вирощування кукурудзи (Л.А.Матюха, 1995; І.В.Веселовський, 1997);

- низька конкурентна здатність кукурудзи до бур'янів та висока забур'яненість ґрунту і посівів найбільш шкідливими й важковикорінюваними бур'янами (А.В.Воеводин, 1979; В.С.Циков, Л.А.Матюха, 1989; С.П.Танчик, І995).

Залежно від видового складу бур'янів, щільності заселення, тривалості конкурентних взаємовідносин культури з ними урожайність зерна кукурудзи знижується на 20-70%. Якщо маса бур'янів складає 5 кг/м2 і більше, то рослини кукурудзи часто не утворюють жіночих генеративних органів (І.В.Веселовський, С.П.Танчик, І997). При цьому бур'яни знижують ефективність добрив, збільшують витрати енергетичних ресурсів та хімічних засобів захисту рослин, внаслідок чого загальна шкода від них оцінюється в 2,0-2,5 млрд грн (Ю.П. Манько, І995).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою частиною досліджень кафедри загального землеробства Національного аграрного університету, які виконуються за державними програмами “Розробити модель нормативного землеробства при вирощуванні сільськогосподарських культур в Лісостепу України”, номер державної реєстрації 0194U001957; "Наукове обґрунтування та агроекологічні заходи регулювання рівня забур'яненості посівів у зернобуряковій сівозміні в Лісостепу України", номер державної реєстрації 0191U015718, а також цільовою програмою по селекції та захисту рослин і тварин, затвердженої колегією Мінсільгосппроду України, протокол № 16 від 2.07.1993 року.

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити динаміку ботанічного складу бур'янів в агрофітоценозах кукурудзи в Лісостепу України та визначити шкодочинність найбільш поширених їх видів. На основі комплексних досліджень планувалось обґрунтувати і розробити систему агротехнологічних і хімічних заходів зниження потенційної забур'яненості ґрунту і на цій основі підвищити ефективність заходів захисту кукурудзи від бур'янів.

Для досягнення поставленої мети передбачалося:

- вивчити динаміку і особливості формування видового складу бур'янів у посівах кукурудзи залежно від дії агротехнологічних заходів;

- встановити шкодочинність найбільш поширених видів бур'янів, розробити прогноз забур'яненості посівів та визначити її еколого-економічні пороги при застосуванні гербіцидів;

- встановити гербакритичні періоди конкурентних відносин між рослинами кукурудзи різних груп стиглості і бур'янами;

- вивчити вплив забур'яненості на ріст, розвиток, продуктивність і якість зерна кукурудзи;

- встановити протибур'янову ефективність систем основного обробітку ґрунту при вирощуванні кукурудзи та вплив їх на окремі елементи родючості ґрунту;

- встановити дози, строки і способи внесення гербіцидів, рекомендованих для застосування в посівах кукурудзи, а також їх післядію на наступні культури сівозміни;

- вивчити ефективність стрічкового внесення гербіцидів у поєднанні з новими механічними заходами по догляду за посівами кукурудзи;

- вивчити можливість зменшення забур'яненості посівів кукурудзи на основі використання явища алелопатії;

- встановити можливість зменшення кількості бур'янів у посівах кукурудзи шляхом використання післяжнивних проміжних культур родини Brassicaceae;

- визначити економічну й енергетичну оцінку системи заходів захисту кукурудзи від бур'янів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у визначенні закономірностей формування чисельності видової забур'яненості та біологічних груп бур'янів у посівах кукурудзи і їх динаміки протягом вегетаційного періоду. Встановлена шкодочинність домінантних видів бур'янів у посівах кукурудзи та її конкурентоздатність. Визначено гербакритичний період конкурентних відносин між рослинами кукурудзи різних груп стиглості і бур'янами. На основі удосконалення прогнозу забур'яненості визначені еколого-економічні пороги застосування гербіцидів у посівах кукурудзи.

Встановлено вплив тривалого застосування різних систем основного обробітку ґрунту на потенційну та фактичну забур'яненість посівів кукурудзи.

Визначені основні критерії оцінки біологічної ефективності нових ґрунтових і післясходових гербіцидів з різним спектром дії. За результатами наших досліджень окремі з них були передані і занесені у список препаратів дозволених для використання в сільському господарстві України. Встановлено високу протибур'янову ефективність стрічкового внесення гербіцидів у поєднанні з механічними обробітками в процесі догляду за посівами кукурудзи.

Доведена можливість зниження забур'яненості посівів кукурудзи за допомогою післяжнивних проміжних культур родини Brassicaceae, використаних на сидерат.

Встановлено кореляційну залежність між основними погодними елементами зони і урожайністю зерна кукурудзи, а також між забур'яненістю посівів та продуктивністю рослин кукурудзи. Дана економічна і енергетична оцінка заходів захисту кукурудзи від бур'янів.

Практичне значення одержаних результатів. Використання у виробництві рекомендованих комплексних заходів зниження забур'яненості посівів кукурудзи забезпечить підвищення урожайності і стабілізацію на високому рівні валових зборів зерна цієї культури при істотному зниженні енергетичних витрат.

Застосування в типовій зернобуряковій сівозміні Лісостепу України комбінованих систем обробітку ґрунту, побудованих за принципом чергування ярусної глибокої оранки один раз у 4-5 років під цукрові буряки та різноглибинних чизельних або плозкорізних розпушувань під інші культури сівозміни, знизило потенційну забур'яненість орного шару ґрунту фізично повноцінним насінням бур'янів на 24-32% і фактичну забур'яненість посівів кукурудзи до 50%. У господарствах Вінницької, Київської та Черкаської областей, де впроваджені наші рекомендації, річний економічний ефект на площі понад 500 тис. гектарів склав близько 160 грн/га за цінами 1997 року, а витрати пального знизилися на 28%. Результати досліджень і виробнича перевірка дали змогу визначити асортимент гербіцидів для прополювання кукурудзи та визначити екологічно безпечні і ефективні системи їх застосування. Особливо ефективним є стрічкове внесення гербіцидів, яке скорочує їх витрати на 60-70 відсотків.

Фітоценотичний метод боротьби з бур'янами у виробничих умовах знижує забур'яненість посівів кукурудзи на третину, річний економічний ефект становить близько 30 грн/га за цінами 1997 року.

Особистий внесок здобувача. Дисертант сформував напрямок досліджень, розробив програму і методичні підходи проведення науково-дослідних робіт. Особисто проводив лабораторні, вегетаційні, польові та виробничі дослідження; здійснював збір, обробку і аналіз експериментального матеріалу, сформулював висновки і пропозиції виробництву.

Автор висловлює щиру подяку науковому консультанту доктору сільськогосподарських наук, професору І.В.Веселовському за всебічну допомогу при виконанні експериментальної частини та оформленні дисертаційної роботи.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень систематично заслуховувалися на наукових конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Національного аграрного університету, координаційних нарадах по боротьбі з бур'янами, міжнародних та науково-практичних конференціях молодих учених і спеціалістів сільського господарства, республіканських та обласних семінарах, а також конференціях Українського наукового товариства гербологів протягом 1982-1998 роках. Узагальнені результати досліджень, основні висновки та практичні рекомендації розглянуті на засіданні кафедри загального землеробства НАУ (протокол № 22 від 5.03.1999 року).

Публікації. Основні положення дисертації викладені у навчальному посібнику "Бур'яни та заходи боротьби з ними" (І.В.Веселовський, Ю.П.Манько, С.П.Танчик, Л.В.Орел. - К.-І998.- 240 с.); "Применение ацетала на посевах кукурузы и сои (рекомендации)" (И.В.Веселовский, В.М.Жеребко, С.П. Танчик и др. - М.:Агропромиздат.-1989.-16с.); "Стан і проблеми виробництва зерна кукурудзи в Україні" (С.П.Танчик.-Вісник аграрної науки.-І998.-Спеціальний випуск.-с.32-34). Крім цього, за результатами досліджень у відкритому виданні опубліковано 27 наукових праць.

Обсяг та структура роботи. Дисертація у вигляді рукопису викладена на 346 сторінках машинописного тексту і включає 82 таблиці, 20 рисунків. Робота включає вступ, сім глав, висновки, список використаної літератури -699 джерел, серед яких 93 іноземних авторів. В додатках розміщені таблиці, які не увійшли в текст дисертації, а також матеріали, що підтверджують впровадження результатів досліджень у виробництво.

2. Зміст роботи

У вступній частині обґрунтовується актуальність проблеми, сформульовані завдання, при вирішенні яких досягається мета досліджень, приводяться теоретичне значення і практична цінність роботи, аналіз її результатів.

2.1 Стан вивчення проблеми та обґрунтування вибраного напрямку досліджень

Подається огляд літературних джерел, де обґрунтовуються агроекологічні та економічні аспекти проблеми, механічні, хімічні та нетрадиційні заходи регулювання забур'яненості агрофітоценозу кукурудзи, теоретичне обґрунтування вибраного напрямку досліджень.

2.2 Умови та методика проведення досліджень

Дослідження проводилися протягом 1979-1998 років в наукових лабораторіях кафедри загального землеробства та стаціонарних сівозмінах Агрономічної дослідної станції НАУ (с. Пшеничне Васильківського району Київської області). Ґрунтовий покрив дослідного поля - чорнозем типовий малогумусний крупнопилувато-середньосуглинковий за гранулометричним складом. Вміст гумусу в орному шарі становить 4,34-4,68%, рН -6,8-7,3, ємність вбирання - 30,7-32,5 мг-екв. на 100 г ґрунту. Щільність ґрунту в рівноважному стані - 1,16-1,25 г/см3, вологість стійкого в'янення - 10,8%. Ґрунти характеризуються великим вмістом валових і рухомих форм поживних речовин. Описані ґрунти займають 54,6% ґрунтового покриву зони Лісостепу України. Це дає можливість вважати, що польові дослідження проводили в типових для зони ґрунтових умовах. Виробничу перевірку розроблених заходів проводили в господарствах Вінницької, Київської та Черкаської областях, ґрунтові умови яких були близькі до умов Агрономічної дослідної станції НАУ.

Клімат зони Лісостепу України помірно теплий, з середньорічною температурою повітря 6-8°С, в середньому за рік випадає 565 мм і за вегетаційний період - 354 мм опадів, що становить 63% їх річної кількості. Аналіз багаторічних даних свідчить, що із метеорологічних умов найбільшою мінливістю відзначаються сума опадів і сума температур вище +10°С. Коефіцієнт варіації щодо вологості повітря (2,8%) свідчить про слабкий вплив цього показника на розвиток агрофітоценозу кукурудзи порівняно із сумою опадів і сумою температур вище +10°С, варіабельність яких становила відповідно 31 і 9%. Типовість метеорологічних умов у роки проведення досліджень підтверджується критеріями статистичного аналізу. Суттєво відрізнялися від багаторічної норми, тільки умови восьми із двадцяти років, вирогідність яких не перевищує 5-9%.

Між урожайністю зерна кукурудзи і загальною вологозабезпеченістю посівів встановлена середня позитивна кореляційна залежність (r=0,580,11). Проте урожайність кукурудзи майже не залежала від весняних запасів вологи в ґрунті (r=0,120,08), що особливо важливо при вирощуванні її після післяжнивних проміжних культур. Встановлено позитивну кореляційну залежність між урожайністю зерна кукурудзи і кількістю опадів за окремих місяців вегетаційного періоду. Найбільш високий коефіцієнт був у липні (r=0,610,14). Саме в цьому місяці встановлено максимальне водоспоживання рослинами кукурудзи. Позитивна кореляційна залежність була між урожайністю зерна кукурудзи та сумою температур вище +10°С (r=0,420,12).

При проведенні лабораторних дослідів використовувалися методичні рекомендації С.А.Котта (І937), П.В.Сапанкевича (І964), Ю.В.Ракитина, В.Е.Рудника (І966). Вегетаційні досліди проводилися за методиками В.А.Войтеховой (І967), А.В.Соколова (І967), З.И.Журбицкого (1968). Польові досліди проводили у відповідності з методиками А.А.Кудрявцевой (І959), А.В.Соколова, Д.Л.Аскинази (І967), Я.Ю.Старосельского (І967), Б.О.Доспехова (1979,1985), методичними вказівками ВІЗР (І961, 1973,1981) та інструкціями ЦІНАО (І986).

Розміри облікових ділянок визначалися завданнями і коливалися від 20 до 240 м2. Досліди закладалися в 3-4 разовому повторенні. Чергування варіантів у повторенні було послідовне або рендомізоване.

Потенційну забур'яненість дослідних ділянок і у виробничих умовах, а також розподіл насіння і органів вегетативного розмноження багаторічних бур'янів проводили за методом малих проб, який описано Б.А.Доспеховым, А.Д.Чекрыжовым (І972) і Б.А.Доспеховым, И.П.Васильевым, А.М. Туликовым (І977). В подальшому фізично повноцінне насіння піддавали якісній оцінці, пророщуючи його у бактеорологічних чашках протягом 30 діб, кількість проростків підраховували кожні 5 днів наростаючим підсумком. Життєздатність насіння бур'янів, яке не проросло, визначали при допомозі тетразольного тесту і візуальної оцінки роздавленого насіння при десятикратному збільшенні. Ці спостереження дали можливість отримати модель якісного складу насіння бур'янів і зміну його під впливом заходів і засобів, які вивчали.

Облік фактичної забур'яненості посівів проводили 2-3 рази за вегетацію кукурудзи за методиками, розробленими ВІЗР (1961,1973,1981), Я.Ю.Старосельским (1967), А.П.Расиньша, М.П.Таурия (І982). Чисельність окремих видів бур'янів в агрофітоценозах проводили за методикою розробленою А.П. Шенниковым (І964), а також за методикою Раункиера. Площу листкової поверхні визначали методом "висічок" (А.А. Ничипорович, 1961,1965), чисту продуктивність фотосинтезу (г/м2 за добу) розраховували за методикою А.А.Ничипоровича (І965), вміст цукрів у листках кукурудзи визначали за Бертраном (А.В.Петербурский, І968). Щільність ґрунту визначали за методом М.А.Качинського, вологість ґрунту - термостатно-ваговим і запас доступної вологи у ґрунті - розрахунковим методом (Б.А.Доспехов з співавт., І977). Вміст в ґрунті елементів мінерального живлення визначали: нітратний азот - за Грандваль-Ляжем з дисульфофеноловою кислотою (А.В.Петербургский, І968), рухомих фосфатів - за Б.П.Мачигіним і обмінного калію - методом полум'яної фотометрії вуглеамонійної витяжкки за Б.П.Мачигіним (А.С.Радов з співавт., І978).

Облік чисельності мікроорганізмів у ґрунті проводили методом висіву розведень на поживні середовища: загальну кількість бактерій визначали на пептонно-глюкозному агарі (ПГА); гриби обліковували на середовищі Чапека; актиноміцети - на середовищі Гаузе; олігонітрофіли - на безазотистому середовищі Ешбі; аммоніфікатори - на м'ясо-пептонному агарі (МПА). Ідентифікацію домінуючих амоніфікуючих бактерій проводили за М.О.Красильниковым (І949), видовий склад грибів - за М.А.Литвиновым (І967), групову приналежність актиноміцетів - за М.О.Красильниковым (І970).

Облік урожаю зерна кукурудзи проводили методом суцільного збирання з облікової ділянки у фазі повної стиглості і перераховували на вологість 14%. Вміст протеїну в зерні кукурудзи визначали через загальний азот за Кьєльдалем, "сирий” жир - методом знежиреного залишку в апараті Сокслета і крохмаль - за Евересом (А.В.Петербургский, І968).

Залишкову кількість гербіцидів у зерні і зеленій масі кукурудзи визначали методом газорідинної хроматографії (А.А.Красных, І980). Чутливість гібридів кукурудзи до гербіцидів та визначення критичного періоду конкурентного взаємовпливу культури з бур'янами визначали за методиками ВІЗР (1973), А.В.Воеводина (І974), а пороги шкодочинності окремих видів бур'янів - методиками ВІЗР (І973), В.А.Захаренка (1978,1980), П.М.Лазаускаса (І980), В.С.Зузи (І995).

Накопичення фізіологічно активних речовин і фенолкарбонових кислот у ґрунті визначали методом біологічних тестів запропонованих А.М.Гродзинським (1990).

Кукурудзу вирощували за інтенсивною технологією, прийнятою для Лісостепу України. В польових дослідах попередником кукурудзи була озима пшениця. Під кукурудзу вносили гній та мінеральні добрива у відповідності з науковими рекомендаціями.

2.3 Біологічні передумови регулювання рівня забур'яненості агрофітоценозу кукурудзи

Видова різноманітність бур'янової рослинності в посівах кукурудзи сформувалася під впливом кліматичних і ґрунтових умов, антропогенних факторів та їх взаємодії. Домінуючим типом забур'яненості є малорічний з коливанням видів рослин від 85 до 93%. Найбільш поширеними були: айстрові (5 видів), тонконогові (3 види), лободові (1 вид), щирицеві (2 види). Щорічно зустрічалися ті види, біологічні особливості яких співпадали з біологією культури (плоскуха звичайна, лобода біла, щириця звичайна). Багаторічні види в агрофітоценозі кукурудзи займали до 15%, але шкодочинність їх, особливо осоту рожевого, осоту жовтого польового, березки польової, пирію повзучого була значною із-за їх стійкості до агротехнічних та хімічних заходів захисту. При зіставленні показників агрометеорологічних умов і середньорічного балансу насіння бур'янів в орному шарі ґрунту спостерігалася тенденція до більшої їх загибелі в роки з вищим гідротермічним коефіцієнтом. І, навпаки, в умовах зниженого гідротермічного режиму насіння у ґрунті зберігалося краще (r=0,820,17). Встановлено, що в посушливі роки частка односім'ядольних бур'янів у посівах кукурудзи перевищує частку у потенційних запасах і, навпаки, в сприятливих умовах вологозабезпеченості мали місце аналогічні зміни щодо двосім'ядольних бур'янів.

В роки із вищим значенням ГТК (1,5-1,8) кількість бур'янів перед збиранням урожаю кукурудзи значно зростала (r=0,840,21) порівняно з їх масою (r=0,390,16). У посушливі роки спостерігається зворотна залежність. Збільшення маси бур'янів (r=0,760,18) над їх кількістю (r=0,470,19) зумовлено зниженням конкурентоздатності рослин кукурудзи стосовно до бур'янів. В роки із більш високим ГТК зменшувалась кількість бур'янів у репродуктивній формі розвитку (r=0,720,19) та їх частка щодо загальної кількості перед збиранням урожаю (r=0,890,16).

Ріст рослин кукурудзи має свої особливості. Фенологічні спостереження показали, що в перші 15 днів після з'явлення сходів темпи лінійного приросту рослин порівняно високі і становлять 1,2-2,3 см за добу. Наступні 12-14 днів приріст рослин істотно знижується - до 0,2 см за добу. У подальшому він поступово підвищується і досягає максимуму, як правило, за 7-10 днів до викидання волоті. Тому при сівбі широкорядним способом і повільним ростом рослин у початковий період кукурудза практично не здатна конкурувати з бур'яновою рослинністю. Період від появи сходів до настання 6-7 листків є критичним періодом конкурентних відносин кукурудзи за фактори життя.

Останнім часом в літературі існують різні тлумачення щодо поняття “критичний період конкурентних відносин". На нашу думку під цим терміном слід розуміти відрізок часу протягом якого бур'яни найбільш сильно пригнічують культуру і знижують її урожайність.

Нашими дослідженнями встановлено, що для гібридів різних груп стиглості цей період буває різним. Навіть 20 днів спільного перебування кукурудзи й бур'янів на початку вегетації призводить до зниження урожайності зерна ранньостиглого гібрида Колективний 100 ТВ на 17%, тоді як середньостиглого Ювілейний 60 МВ - на 7%. У цей період конкуренція між культурними рослинами і бур'янами велася за тепло, вологу, поживні речовини і в більшій мірі за освітлення, виявлявся алелопатичний взаємовплив. В інтервалі від 20 до 30 днів після з'явлення сходів при конкуренції з боку бур'янів урожайність гібрида Колективний 100 ТВ знижувалася на 22,2%, а гібрида Ювілейний 60 МВ на 10,2% порівняно з попереднім періодом. До речі, і в наступні періоди при конкуренції після з'явлення сходів кукурудзи відбувається значне зниження врожайності зерна обох її гібридів (табл. 1 і 2).

У варіантах дослідів де у перші фази розвитку кукурудзи бур'яни систематично знищували, зниження урожайності було значно меншим порівняно з альтернативними варіантами. Тут налічується менше бур'янів і значно меншою була їх надземна маса. Ступінь зниження врожайності гібрида Колективний 100 ТВ без конкуренції протягом 60 днів становив 15,6%, а гібрида Ювілейний 60 МВ - 9,8%.

Всебічне вивчення впливу бур'янів на ростові процеси, фотосинтетичну продуктивність та урожайність зерна кукурудзи дає змогу зробити висновок, що по мірі збільшення тривалості спільного перебування бур'янів з культурними рослинами ці показники погіршувалися і були найкращими у варіанті, де рослини кукурудзи не мали конкуренції з боку бур'янів протягом усього вегетаційного періоду. Було встановлено, що в умовах Лісостепу України тривалість критичного періоду конкурентних відносин між кукурудзою й бур'янами залежить від загального рівня забур'яненості посівів і тривалості вегетаційного періоду. Для ранньостиглих гібридів (ФАО 100) він триває від появи сходів кукурудзи і до кінця вегетації, хоч найбільше виражений протягом 40 днів, починаючи від появи сходів. В цей час на межі близько 35 днів настає критичний момент конкурентних відносин, тобто коли посіви кукурудзи повинні бути чистими від бур'янів від початку сівби і хоч би до 60-70-денного періоду вегетації, коли вже бур'яни виявляють незначний негативний вплив на зернову продуктивність рослин (рис 1).

Для середньостиглих гібридів (ФАО 250) критичний період конкурентних відносин між рослинами кукурудзи і бур'янами триває майже протягом усього вегетаційного періоду. Проте найбільш вузький і різко виражений інтервал конкурентних відносин спостерігається в межах від 20 до 50 днів після появи сходів культурних рослин. У цей час (у середньому на межі 45 днів) настає критичний момент конкурентних відносин. Це означає, що при вирощуванні кукурудзи цієї групи гібридів у початковий період вегетації необхідно вживати комплекс заходів для захисту посівів від бур'янів. Для ефективного використання гербіцидів хімічне прополювання доцільно проводити у фазі 3-5 листків у рослин кукурудзи, коли є можливість визначити тип і ступінь забур'яненості посівів (рис. 2)

Таблиця 1 - Вплив забур'яненості на продуктивність фотосинтезу, площу листя та урожайність зерна кукурудзи гібрида Колективний 100 ТВ при різній тривалості конкурентних відносин (середнє за 1988-1990 рр.)

Варіант досліду

Кількість бур'янів, шт/м2

Маса бур'янів, г/м2

Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу

Площа листя, см2

Суха маса рослин кукурудзи, г

Урожай-ність, ц/га

Зниження врожай- ності, ц/га

Увесь період вирощування кукурудзи без конкуренції з боку бур'янів (контроль)

-

-

12,45

6874

187

67,2

-

Вирощування кукурудзи з бур'янами протягом 20 днів після з'явлення сходів

48

336

10,37

6084

164

55,8

11,4

-//- 30 днів

52

740

9,77

5637

143

52,3

14,9

-//- 40 днів

65

1272

9,03

5362

131

47,7

19,5

-//- 50 днів

70

1876

8,29

5019

121

43,0

24,2

-//- 60 днів

77

2324

7,31

4469

109

34,4

32,8

Увесь період вирощування кукурудзи при конкуренції з боку бур'янів (контроль)

121

2871

6,57

4125

93

23,76

43,5

Вирощування кукурудзи без бур'янів протягом 20 днів після з'явлення сходів

49

1433

8,03

4812

118

43,7

23,5

-//- 30 днів

47

1060

8,56

5431

129

46,8

20,4

-//- 40 днів

42

948

9,55

5706

137

51,1

16,1

-//- 50 днів

37

715

10,32

5912

156

53,1

14,1

-//- 60 днів

23

427

10,77

6325

169

56,6

10,6

НІР05

4,3

Таблиця 2 - Вплив забур'яненості на продуктивність фотосинтезу, площу листя та урожайність зерна кукурудзи гібрида Ювілейний 60 МВ при різній тривалості конкурентних відносин (середнє за 1991-1993 рр.)

Варіант досліду

Кількість бур'янів, шт/м2

Маса бур'янів, г/м2

Чиста продуктивність фотосинтезу, г/м2 за добу

Площа листя, см2

Суха маса рослин кукурудзи, г

Урожай-ність, ц/га

Зниження врожайності, ц/га

Увесь період вирощування кукурудзи без конкуренції з боку бур'янів (контроль)

-

-

14,30

8218

205

80,4

-

Вирощування кукурудзи з бур'янами протягом 20 днів після з'явлення сходів

56

297

13,02

7542

189

74,8

5,6

-//- 30 днів

59

853

12,02

7068

172

72,2

8,2

-//- 40 днів

71

1084

10,99

6657

166

68,3

12,1

-//- 50 днів

69

1431

9,99

6328

157

63,5

16,9

-//- 60 днів

83

2146

9,21

5817

142

56,2

24,2

Увесь період вирощування кукурудзи при конкуренції з боку бур'янів (контроль)

98

3418

8,32

5377

129

36,6

43,8

Вирощування кукурудзи без бур'янів протягом 20 днів після з'явлення сходів

43

1283

9,45

6082

149

57,9

22,5

-//- 30 днів

52

932

10,56

6534

162

60,3

20,1

-//- 40 днів

39

785

11,43

6986

172

63,5

16,9

-//- 50 днів

35

629

11,88

7314

181

69,1

11,3

-//- 60 днів

37

509

12,57

7989

194

72,5

7,9

НІР05

3,3

Отже, в критичному періоді конкурентних відносин настає критичний момент, протягом якого повинна бути знищена бур'янова рослинність, бо в противному разі кукурудза різко знижує продуктивність.

Знання біологічних особливостей видового складу бур'янів та їх шкодочинність дозволяє обґрунтовано планувати заходи по зниженню їх чисельності і звести негативний вплив бур'янів до мінімальних значень. Найбільші втрати зерна кукурудзи мали місце при засміченості посівів осотом рожевим. Встановлено, що середня шкодочинність однієї рослини осоту рожевого дорівнює недобору 0,87 ц/га зерна кукурудзи. Найменшу шкодочинність виявила плоскуха звичайна - середнє зниження врожаю зерна при наявності однієї рослини на 1 м2 досягає 0,16 ц/га.

Порівняно з однорічними односім'ядольними більш шкодочинними є однорічні широколисті бур'яни. Підраховано, що наявність однієї рослини лободи білої або щириці звичайної на 1 м2 протягом вегетації обумовлює зниження урожайності зерна в середньому відповідно на 0,50 і 0,58 ц/га.

Кореляційний аналіз даних свідчить, що при збільшенні кількості бур'янів урожайність зерна кукурудзи зменшується, тобто існує тісна обернена кореляційна залежність. Коефіцієнт кореляції для гібрида кукурудзи Колективний 100 ТВ дорівнює 0,63, а детермінації - 0,40 або 40%, тоді як для Ювілейного 60 МВ - відповідно 0,50 і 0,25 або 25%. Коефіцієнт кореляції між масою бур'янів і урожайністю для ранньостиглого гібрида кукурудзи Колективний 100 ТВ дорівнює 0,87 і коефіцієнт детермінації - 0,76 або 76%, для середньостиглого гібрида кукурудзи Ювілейного 60 МВ ці показники становлять відповідно 0,81 і 0,66 або 66%. Отже, маса бур'янів сильніше впливає на зниження врожайності кукурудзи, ніж їх кількість.

2.4 Протибур'янова і ґрунтозахисна ефективність обробітку ґрунту при вирощуванні кукурудзи

Природне очищення ґрунту від запасів насіння бур'янів відбувається як шляхом проростання насіння, послідуючим знищенням сходів бур'янів, так і втратами життєздатності під дією різних екологічних факторів. На фоні оранки, залежно від строків і глибини відбирання зразків відбувається зміна схожості насіння бур'янів. Так, насіння відібране восени до проведення зяблевої оранки має кращу схожість у більш глибоких шарах (20-30 см). І, навпаки, насіння відібране навесні має кращу схожість у верхньому (0-10 см) шарі ґрунту і саме воно є джерелом фактичної забур'яненості полів. Тому для максимального очищення верхнього шару ґрунту від схожого насіння бур'янів до сівби кукурудзи допосівний обробіток ґрунту повинен проводитися з таким розрахунком, щоб забезпечити проростання можливо більшої кількості насіння з наступним їх знищенням.

З метою встановлення протибур'янової ефективності різних систем основного обробітку ґрунту в 1981 році в полях 10-пільної зернобурякової сівозміни було закладено стаціонарний двофакторний дослід (табл. 3). Половину площі цих ділянок обробляли гербіцидами за критерієм еколого-економічного порогу забур'яненості, а на іншій половині гербіциди не застосовувалися.

При тривалому беззмінному застосуванні окремих способів основного обробітку ґрунту утворюються три види орного шару за розподілом у ньому насіння бур'янів. При щорічній оранці утворюється гомогенний, з рівномірним розподілом насіння по всій глибині орного шару. Тривале безполицеве розпушення призводить до утворення гетерогенного оброблюваного шару з переважаючим розміщенням насіння бур'янів у шарі 0-10 см. Періодична оранка на фоні безполицевих обробітків утворює гетерогенний шар з акумуляцією основної маси насіння бур'янів у шарі ґрунту 10-25 см і незначною їх кількістю у верхньому, який є джерелом з'явлення сходів у посівах.

Диференційована і полицева системи основного обробітку ґрунту, основою яких є оранка, не повністю вирішують проблему зниження забур'яненості посівів, оскільки насіння бур'янів рівномірно розподіляється по всьому орному шару. Дослідженнями встановлено, що після кукурудзи на силос без застосування гербіцидів потенційна засміченість насінням бур'янів збільшувалася на 18%, а кукурудзи на зерно - на 14%, а при внесенні гербіцидів ці показники, навпаки, зменшувалися відповідно на 5-6% і 10-11%.

У варіантах чизельного, плоскорізного і поверхневого обробітків, де протягом 17 років оброблюваний шар ґрунту не обертався, мало місце стійке зростання кількості насіння бур'янів у ґрунті. У полях кукурудзи на силос і зерно в зернобуряковій сівозміні на безгербіцидному фоні потенційна засміченість 0-30 см шару ґрунту зросла порівняно з контрольним варіантом в 2,5-2,8 рази, а при застосуванні гербіцидів - в 1,4-1,8 рази. На фоні цих систем обробітку від 69 до 82% насіння бур'янів розміщується в шарі ґрунту 0-10 см, тобто потенційна забур'яненість верхнього шару ґрунту на безгербіцидному фоні підвищилася в 6-10 разів, а при застосуванні гербіцидів - в 2,4-5 разів.

Таблиця 3 - Система основного обробітку ґрунту в сівозміні

Чергування Культур

Система основного обробітку ґрунту

Диферен- ційована (контроль)

Полицева різногли- бинна

Плоскорізна різногли- бинна

Чергування полицевого і плоскорізного обробітків

Поверхневий обробіток

Чизельна різногли- бинна

Чергування полицевого і чизельного обробітків

Конюшина на 1 укіс

-

-

-

-

-

-

-

Озима пшениця

Оранка

20-22 см

Оранка

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Дискування 8-10 см

Чизелювання

20-22см

Чизелювання

20-22 см

Цукрові буряки

Оранка

28-30 см

Оранка

28-30 см

Плоскоріз 28-30 см

Ярусна оранка 28-30 см

Дискування 8-10см

Чизелювання

28-30 см

Ярусна оранка

28-30 см

Кукурудза на силос

Оранка

25-27 см

Оранка

25-27 см

Плоскоріз

25-27 см

Плоскоріз

25-27 см

Дискування 8-10 см

Чизелювання

25-27 см

Чизелювання

25-27 см

Озима пшениця

Дискування

5-6 см

Оранка

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Дискування

5-6 см

Дискування 5-6 см

Чизелювання

20-22 см

Дискування

5-6 см

Кукурудза на

Зерно

Оранка

25-27 см

Оранка

25-27 см

Плоскоріз

25-27 см

Плоскоріз

25-27 см

Дискування 8-10 см

Чизелювання

25-27 см

Чизелювання

25-27 см

Горох

Оранка

20-22 см

Оранка

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Дискування 8-10 см

Чизелювання

20-22 см

Чизелювання

20-22 см

Озима пшениця

Дискування

8-10 см

Оранка

20-22 см

Дискування 10-12см

Дискування

10-12см

Дискування 8-10 см

Дискування 10-12см

Дискування

10-12см

Цукрові буряки

Оранка

28-30 см

Оранка

28-30 см

Плоскоріз

28-30 см

Ярусна оранка 28-30 см

Дискування 8-10 см

Чизелювання

28-30 см

Ярусна оранка

28-30 см

Ячмінь з підсівом конюшини

Плоскоріз

20-22 см

Оранка

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Плоскоріз

20-22 см

Дискування 8-10 см

Чизелювання

20-22 см

Чизелювання

20-22 см

Високою протибур'яновою ефективністю відзначаються системи з чергуванням полицевого і плоскорізного та полицевого і чизельного обробітків ґрунту, побудованих за принципом чергування ярусної глибокої оранки один раз в 4-5 років під цукрові буряки та різноглибинних безполицевих обробітків під інші культури сівозміни. Насіння бур'янів, яке розміщується у ґрунті глибше 10 см протягом 4-5 років на 73-75% втрачає життєздатність, відбувається природне очищення ґрунту. Отже, лише 25-27% насіння бур'янів закінчує біологічний спокій без втрат життєздатності й при повторній оранці потрапляє у верхній шар ґрунту. Близько 15% схожого насіння, від загальної витратної частини, гине у вигляді проростків в процесі технологічних операцій і екологічних умов. За 17 років досліджень на фоні сучасних інтенсивних технологій вирощування кукурудзи потенційна засміченість ґрунту фізично повноцінним насінням знизилася на 24-32% (НІР05 = 10-19%).

Застосування гербіцидів істотно (на 47-62%) зменшило потенційну забур'яненість орного шару ґрунту порівняно з безгербіцидним контрольним варіантом незалежно від систем обробітку ґрунту.

Встановлено тісний кореляційний зв'язок між кількістю схожого насіння бур'янів в 0-10 см шарі ґрунту та фактичною забур'яненістю посівів кукурудзи на зерно (r=0,830,26) та кукурудзи на силос (r=0,840,27). Найменша забур'яненість посівів кукурудзи на зерно і силос була при застосуванні полицево-чизельного і полицево-плоскорізного основного обробітку ґрунту на фоні застосування гербіцидів (табл. 4). У варіантах систематичних безполицевих обробітків без застосування гербіцидів у кінці другої ротації сівозміни відбулося стійке зростання кількості бур'янів у 2,3-2,6 раза, а їх маси - в 1,7-2,0 раза порівняно з контрольним варіантом і в 1,2-2,2 раза порівняно з вихідною забур'яненістю.

Ефективність гербіцидів у середньому по сівозміні за 1981-1997 роки виявилася у зменшенні кількості бур'янів на 38-52% і їх маси на 58-69% порівняно з фоном, де гербіциди не застосовувалися, у тому числі в посівах кукурудзи на зерно по кількості на 80-86% і на 66-86% за їх масою, а в посівах кукурудзи на силос - відповідно 73-81% і 57-70%.

Встановлено, що здійснення систематичних безполицевих розпушувань у системі основного обробітку ґрунту привело до збільшення на 15-16% багаторічних коренепаросткових бур'янів, що обумовлено вищою регенерацією кореневих відрізків, що утворилися після безполицевих обробітків.

Таблиця 4 - Вплив систем основного обробітку ґрунту на фактичну забур'яненість посівів кукурудзи на зерно (фаза цвітіння)

Система основного обробітку

Фон гербіцидів

На початку 1-ої ротації (1981-1983р.).

В кінці 2-ої ротації (1995-1997р.).

Кількість бур'янів

Маса бур'янів

Кількість бур'янів

Маса бур'янів

Диференційована (контороль)

Г.

Бг.

7/0

47/0

347/0

1253/0

12/0

49/0

483/0

1427/0

Полицева

Г.

Бг.

-14

-6

+3

-6

-8

-4

-1

+5

Плоскорізна

Г.

Бг.

+57

+36

+57

+42

+58

+141

+46

+85

Полицево-плоскорізна

Г.

Бг.

+57

+32

+59

+41

-25

+24

-26

+23

Поверхнева

Г.

Бг.

+71

+43

+64

+54

+92

+149

+56

+92

Чизельна

Г.

Бг.

+43

+38

+53

+44

+67

+128

+51

+83

Полицево-чизельна

Г.

Бг.

+57

+40

+56

+38

-33

+20

-30

+17

НІР05 по обробітках,%

14

16

15

16

НІР05 по гербіцидах і взаємодії факторів,%

33

31

29

32

Примітка: Г. - гербіцидний фон. Бг. - безгербіцидний фон.

У чисельнику - кількість (шт/м2) і маса (г/м2) бур'янів, у знаменнику і наступних рядках - загибель і зменшення маси бур'янів, %

Показником ефективності агротехнічної і економічної доцільності різних систем основного обробітку ґрунту є урожайність. Найвищі показники продуктивності кукурудзи на силос і зерно були у диференційованого, полицевого, полицево-плоскорізного та полицево-чизельного обробітків (табл.5) Тут посіви кукурудзи були найменш забур'яненими, будова орного шару ґрунту, поживний, водний, світловий та тепловий режими були найбільш сприятливі.

2.5 Екологоекономічні передумови застосування гербіцидів

Невід'ємною складовою частиною сучасних технологій в землеробстві є застосування хімічного методу захисту рослин від бур'янів. Доцільність використання гербіцидів зумовлена швидкою й ефективною дією їх на бур'яни, економічною доступністю та екологічною безпекою нового покоління препаратів. Започатковане в кінці 60-х років на кафедрі загального землеробства НАУ формування асортименту гербіцидів для прополювання кукурудзи, ми продовжили вивчення нових препаратів.

З метою обмеження шкодочинності багаторічних бур'янів у системі основного обробітку ґрунту використовують переважно гербіциди суцільної дії. У 1979-1981 рр. ми вивчали ефективність амінної солі 2,4-Д, діалену, раундапу і лонтрелу. Одержані дані засвідчують високу знищуючу дію цих гербіцидів проти багаторічних коренепаросткових та кореневищних бур'янів, але їх дія не поширюється на малорічні бур'яни в наступному році.

Допосівні та досходові гербіциди діють на проростки бур'янів через ґрунтовий розчин утворюючи "гербіцидний екран”, через який проростає рослинний проросток. Дослідженнями в 1984-1986 рр. були встановлені оптимальні норми застосування ацеталу. Внесення препарату в нормі 3,0 кг/га в 1988-1989 роках в господарствах Лісостепу України на площі близько 360 тис. га забезпечило прибавку врожаю зерна кукурудзи до 7 ц/га.

Ряд переваг перед ґрунтовими препаратами мають післясходові гербіциди, які використовують, коли вже можна визначити тип і ступінь забур'яненості, видовий склад бур'янів та прийняти рішення про доцільність заходу, поєднати його з захистом культури від шкідників і хвороб, підживлення тощо. Асортимент гербіцидів, які вивчалися, включає лентагран-комбі, який найбільш ефективний проти малорічних двосім'ядольних бур'янів при застосуванні половинної норми (2,0 л/га) у фазі 3-4 листків і половинної норми (2,0 л/га) у фазі 5-6 листків у кукурудзи, а також при одноразовому внесенні препарату в нормі 3,0-3,5 л/га.

Наприкінці 70-х років науковцями синтезований новий клас гербіцидів - сульфонілсечовини. Хімічна будова і фізико-хімічні властивості препаратів характеризують високу їх вибірковість стосовно культурних рослин, широкий спектр дії проти бур'янів і низьку токсичність щодо теплокровних. Норми внесення цих сполук на 1-2 порядки нижчі порівняно з іншими рекомендо- ваними до цього часу гербіцидами. Тел у нормі 30-37,5 г/га ефективний проти пирію повзучого та малорічних злакових бур'янів, а тітус в нормі 40-50 г/га виявився досить ефективним проти однорічних і багаторічних злакових і двосім'ядольних бур'янів.

На основі проведених нами досліджень розроблена інтегрована система захисту кукурудзи від бур'янів на основі поєднання обробітку ґрунту з гербіцидами (табл. 6).

Проте внесення гербіцидів потребує додаткових витрат, які становлять 15-20% загальних витрат на вирощування кукурудзи. Одним із шляхів зменшення коштів на придбання гербіцидів, збільшення оброблюваних ними площ, зниження собівартості продукції й залишкової кількості препаратів у рослинній продукції, забруднення навколишнього середовища нами розроблено метод стрічкового внесення препаратів. Найкращі умови росту й розвитку рослин кукурудзи та формування високого врожаю створювалися при стрічковому внесенні ацеталу в нормі 1,0 кг/га у поєднанні із трьома міжрядними обробітками роторними робочими органами і присипанням бур'янів у рядках.

Таблиця 5 - Урожайність зерна кукурудзи в залежності від систем основного обробітку ґрунту та застосування гербіцидів, ц/га

Система основного обробітку ґрунту

Фон гербіцидів

На початку 1-ої ротації (1981-1983 рр.).

В кінці 2-ої ротації (1995-1997 рр.).

Середня за три роки

Ефект від обробітку, ± до контролю

Ефект від гербіцидів, ± до безгербіцид-ного фону

Середня за три роки

Ефект від обробітку, ± до контролю

Ефект від гербіцидів, ± до безгербіцид-ного фону

Диференційо-вана (контроль)

Г.

73,8

0

+16,6

74,0

<...

Страница:


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены