Оптимізація технологічних підходів застосування природних імуномодуляторів в умовах хронічного опромінення телят

28

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Оптимізація технологічних підходів застосування природних імуномодуляторів в умовах хронічного опромінення телят

03.00.20 Біотехнологія

ТКАЧЕНКО ТАМАРА ПАВЛІВНА

УДК 636.2.035:612.014.48/017]:573.6

Біла Церква 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у проблемній лабораторії імунології сільськогосподарських тварин при кафедрі зоогігієни та основ ветеринарії Білоцерківського державного аграрного університету та в Чорнобильському державному науковому центрі міжнародних досліджень.

Науковий керівник: доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії ветеринарних наук Російської Федерації, Нікітенко Анатолій Мефодійович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри зоогігієни та основ ветеринарії

Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, академік Нью-Йоркської академії наук, Рухляда Валентин Васильович, Білоцерківський державний аграрний університет, завідувач кафедри мікробіології, вірусології і зоології

кандидат біологічних наук, Троценко Борис Леонідович, Інститут ветеринарної медицини УААН, завідувач лабораторії неінфекційної патології сільськогосподарських тварин з біохімією

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут біотехнології і штамів мікроорганізмів, м. Київ

Захист дисертації відбудеться “ 29 ” червня 1999 року о 15-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.821.01 в Білоцерківському державному аграрному університеті за адресою: 256400, м.Біла Церква, Соборна площа, 8/1, ауд. ___.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського державного аграрного університету. Автореферат розісланий “ 24 ” травня 1999 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Розпутній О.І.

Анотація

імунний радіопротекторна гомотин кровотворний препарат худоба

Ткаченко Т.П. Оптимізація технологічних підходів застосування природних імуномодуляторів в умовах хронічного опромінення телят. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогос-подарських наук за спеціальністю 03.0020 біотехнологія. Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 1999.

Результати досліджень свідчать, що в організмі телят під впливом тривалої дії зовнішнього та внутрішнього опромінення розвиваються імуносупресивні зміни.

Препарати гомотин і КАФІ позитивно впливають на основні ланки кровотворної та імунної системи організму. Дія імуномодулюючих факторів тимуса полягає у переважному впливі на проліферацію, дозрівання та спеціалізацію клітин лімфоїдного ряду, стимуляцію спонтанного розеткоутворення, підвищення їх функціональної активності.

Поряд з імунокоригуючою доведена радіопротекторна властивість препаратів.

Застосування імуномодуляторів на всіх технологічних етапах вирощування молодняку великої рогатої худоби сприяє підвищенню природних захисних функцій організму та продуктивних якостей тварин, запобігає розвитку імунодефіцитного стану, компенсуючи таким чином вплив негативних чинників навколишнього середовища, у тому числі радіації.

Ключові слова: іонізуюче випромінювання, радіонукліди, природна резистентність, імунологічний статус, клітинний та гуморальний імунітет, імуномодулятори, технологія застосування.

T.Tkachenko. Optimization of technological approaches to applying of nature immunomodulators in chronikally rayed calves. Manuscript.

Thesis for candidate degree of agricultural sciences on speciality 03.00.20 biotechnology. The State Agrarian University, Bila Tcerkva, 1999.

The exploration results shows that here are immunosupressive changes in calve organisms under the influence of long lasting ionizing rays.

Homotyn and CAFI preparates posess a positive influence on the organism. The action is displayed through the influence on proliferation, maturing and specializing of cells of limphoid row, stimulation of spontaneous rosetting, increasing of their functional activity.

Beside immunocorrecting the radioprotective ability of preparates has been established.

Applying of thymus preparates through all technological stages of cattle farming provides increasing of nature defence functions of organism and productive qualities of cattle, preserves the development of immunodeficite state, compence the influence of negative factors of environment, and radiation as well.

Key words: ionizing rays, radionuclides, nature resistance, cell and humoral immunity, immunomodulators, applying technology.

Ткаченко Т.П. Оптимизация технологических приемов использования естественных иммуномодуляторов в условиях хронического облучения телят. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.20 биотехнология. Белоцерковский государственный аграрный университет, Белая Церковь, 1999.

Результаты проведенных гематологических, иммунологических и гистологических исследований свидетельствуют о том, что под влиянием длительного воздействия ионизирующего излучения в организме телят развивается комплекс неспецифических реакций, происходят изменения, которые в первую очередь отрицательно влияют на функциональную активность иммунокомпетентных клеток и органов.

С целью стабилизации гематологических показателей и поддержания гомеостаза нами были проведены исследования по изучению влияния препаратов тимуса гомотин и КАФИ (комплекс активирующих факторов иммунитета) на организм телят.

Оптимальные дозы и режимы введения препаратов установлены экспериментальным путем. При этом учитывали сохранность телят и среднесуточные приросты живой массы, а также влияние препарата на гематологические и иммунологические показатели.

Полученные результаты исследований свидетельствуют о том, что оптимальным режимом в условиях радиоактивного загрязнения есть двукратное введение гомотина в дозе 0,03 мл/кг и КАФИ 0,015 мл/кг с двухнедельным интервалом и цикличностью введения препаратов соответственно 2,5 и 3 месяца.

Использование гомотина способствовало повышению сохранности телят на 5%, КАФИ на 10%, а также повышало среднесуточные приросты живой массы соответственно на 14,3% и 11,5%.

Применение препаратов тимуса способствовало активации эритропоэза у телят. При использовании гомотина содержание гемоглобина повысилось на 14,8% (Р 0,05), количество эритроцитов на 25,8%, а после использования КАФИ на 11,2% и 22,4% соответственно.

Препараты тимуса способствуют активации пролиферации, дифференциации и специализации клеток лимфоидного ряда. В крови телят постепенно повышалось количество сегментоядерных нейтрофилов и моноцитов, а количество атипичных клеток уменьшалось.

Под влиянием гомотина в крови телят увеличилось количество Т-лим-фоцитов на 3,9%, а под действием КАФИ на 3,4% (Р 0,01) с одновременным повышением их активности и содержания Т-хелперов соответственно на 3,9% и на 3,2% и достоверным снижением количества О-лимфоцитов.

В сыворотке крови телят, обработанных препаратами тимуса отмечали повышение титра гетерогемагглютининов с 1: 4,12 до 1: 4,96 при использовании гомотина и с 1: до 3,6 до 1: 5,8 КАФИ.

В мясе телят, обработанных препаратом КАФИ, установлено повышение содержания протеина на 5,3% (Р0,05) и белково-качественного показателя на 8,5% (Р 0,01).

Гистологическими исследованиями выявлены патологические изменения в мембране клеток, дистрофия и некробиоз клеток паренхиматозных органов, склеротизация и сосудистые нарушения. Обработка животных препаратом КАФИ значительно снижает влияние радиационных факторов и повышает развитие регенеративно- компенсаторных реакций в организме телят.

Использование препарата КАФИ способствовало снижению концентрации ¹³⁷Cs в мясе телят на 27%, сердечной мышце на 34,8%, печени на 30,7%, легких на 20,2%, почках на 38,2%, селезенке на 28,5%.

Таким образом, с целью повышения продуктивности молодняка крупного рогатого скота и неспецифической резистентности организма телят в условиях постоянного воздействия ионизирующих излучений, предлагаем двукратное с интервалом две недели использование препарата КАФИ в дозе 0,015 мл/кг или гомотина 0,03 мл/кг с повторной обработкой животных через 2,5 и 3 месяца соответственно.

Ключевые слова: ионизирующее излучение, радионуклиды, естественная резистентность, иммунологический статус, клеточный и гуморальный иммунитет, иммуномодуляторы, технология использования.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність досліджень. Для ведення тваринництва на радіоактивно забрудненій території розроблені загальні рекомендації (Пристер Б.С. та ін., 1994). Окрім них, виникла необхідність підвищення неспецифічної резистентності організму телят та розширення адаптивних можливостей організму. Основою підвищення загальної резистентності організму вважається створення оптимальних умов навколишнього середовища, забезпечення тварин повноцінним і збалансованим раціоном та зниження негативного впливу стрес-факторів (Плященко С.І., Сидоров В.Т, 1979; Митюшніков В.Н., 1985; Чумаченко В.Ю. та ін., 1990; Апатенко В.М., 1994)

Низькі дози радіації та інші несприятливі фактори навколишнього середовища сприяють ураженню імунної системи, що призводить до нестійкого стану організму і розвитку комплексу неспецифічних реакцій. Внаслідок дії зовнішнього та внутрішнього опромінення в організмі тварин виникають зміни, які в першу чергу негативно впливають на функціональну активність імунокомпетентних органів і клітин (Клемпарская Н. Н. та ін., 1969; Мальцев В. Н., 1983; Когл Дж., 1986; Киршин В.А., Бударков В.А., 1990; Серкиз Я.И. та ін., 1992). Важливе значення має вивчення біологічної дії іонізуючого випромінювання на імунну систему тварин та пошук шляхів її корекції (Карпуть И.М., 1993; Чумаченко В.Ю., 1997; Нікітенко А.М. та ін., 1996).

На думку деяких учених, які займаються розробкою препаратів із радіозахисними властивостями, при тривалому опроміненні, поряд із застосуванням радіопротекторів, виникає необхідність профілактики можливих наслідків за допомогою антистресових засобів природного походження (Барабой В.А., 1991; Чайка Л.А., Видюкова А.В., Френкель Л.А., 1993).

У медицині проводиться всебічне вивчення ролі тимуса та його факторів у захисті організму від дії радіації. На основі аналізу одержаних результатів досліджень зроблено висновок про перспективність подальшого вивчення препаратів вилочкової залози як нової фармакологічної групи радіопротекторних засобів (Чорна І.В. та ін., 1994; Барабой В.А., Ялкут С.І., 1992; Baraboy V.A. та ін., 1994; Лисяний М., 1998).

Вищезгадані теоретичні передумови послужили основою для вибору даного напряму наших досліджень.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проводилась у рамках Комплексної програми науково-дослідних робіт Чорнобильського державного науково-технічного центру міжнародних досліджень Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, згідно розділу 2 (підрозділи 2.2.3. та 2.2.4).

Мета та задачі досліджень. Оптимізувати технологію застосування природних імуномодулюючих препаратів гомотину і КАФІ з метою підвищення неспецифічної резистентності організму молодняку великої рогатої худоби при його вирощуванні в умовах постійної дії іонізуючих випромінювань.

Для реалізації поставленої мети необхідно було виконати наступні завдання:

вивчити стан неспецифічної резистентності організму великої рогатої худоби при її вирощуванні в умовах хронічного опромінення;

визначити оптимальні дози та режими застосування гомотину і КАФІ;

вивчити вплив імуномодуляторів на гематологічні та імунобіологічні показники організму телят;

провести ветеринарно-санітарну оцінку продуктів забою тварин;

визначити рівень забрудненості радіонуклідами тканин і органів молод-няку великої рогатої худоби;

провести гістологічні дослідження зразків органів і тканин тварин;

Наукова новизна роботи. У результаті проведених досліджень доведено, що застосування препаратів гомотин і КАФІ молодняку великої рогатої худоби сприяє підвищенню його продуктивності; розроблено оптимальні дози та режими застосування препаратів для телят при їх вирощуванні в умовах хронічного опромінення, а також технологію їх застосування з метою підвищення неспецифічної резистентності телят.

Теоретичне і практичне значення роботи. Результати проведених досліджень доповнюють сучасні уявлення про вплив довготривалої дії іонізуючих випромінювань на організм телят. Доведено вплив препаратів на формування імунної системи телят та їх продуктивні якості.

Використання препаратів гомотин і КАФІ на всіх технологічних етапах вирощування великої рогатої худоби сприяє нормалізації функцій імунної системи організму телят, підвищує їх стійкість до захворювань.

На основі одержаних результатів проведених досліджень розроблені та видані рекомендації по корекції імунної системи молодняку великої рогатої худоби та використанню препарату КАФІ у ветеринарній медицині.

Результати досліджень використовуються в навчальному процесі кафедрою зоогігієни та основ ветеринарії БДАУ при підготовці зооінженерів та лікарів ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто або при його безпосередній участі проведені експериментальні дослідження, їх аналіз та теоретичне обгрунтування одержаних результатів.

Апробація результатів роботи. Матеріали результатів досліджень доповідались і обговорювались на: науково-практичній конференції “Вчені БЦДСГІ виробництву” (м.Біла Церква, 1994); 7-ій Міждержавній міжвузівській науково - практичній конференції “ Новые фармакологические средства в ветеринарии” (Санкт-Петербург, 1995); Міжнародному симпозіумі з питань гігієни тварин (Львів,1995); V-ій Міжнародній науково-технічній конференції “Итоги 10 лет работ по ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС” (Зелёный Мыс, 1996); підсумковій науково-практичній конференції “Наука,Чорнобиль-96” (Київ, 1997); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва” (Львів,1997); підсумковій науково-практичній конференції “Наука,Чорнобиль-97” (Київ,1998); а також на щорічних звітних наукових конференціях БДАУ (1995-1998р.р.).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 3 статті, 2 рекомендації та 7 публікацій у матеріалах і тезах конференцій.

Обсяг і структура роботи. Дисертація викладена на 130 сторінках машинописного тексту, містить 28 таблиць, 26 рисунків і складається з таких розділів: вступу, огляду літератури, матеріалів і методики досліджень, результатів досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій виробництву та списка літературних джерел. Список літератури нараховує 258 джерел, з яких 46 іноземних авторів.

2. Основний зміст роботи

Огляд літератури

В огляді літератури наведені дані про резистентність організму тварин та висвітлено вплив факторів навколишнього середовища, у тому числі іонізуючого випромінювання, на її формування. Розкрито також роль біологічно активних речовин у формуванні природної резистентності та корекції функцій імунної системи організму, відображені основні напрями фармакологічного захисту від впливу іонізуючих випромінювань. На підставі аналізу літературних даних обгрунтовані актуальність теми, мета та завдання досліджень.

Матеріали і методи досліджень

Експериментальні дослідження проводились на протязі 19931998 рр. в умовах Об'єднаного дослідного господарства (ОДГ) “Куповате”, розташованого на території 30-км зони Чорнобильської АЕС. Радіоекологічна ситуація на території ОДГ “Куповате” характеризується забрудненостю грунтів на полях, де вирощуються зернові та кормові культури від 52 до 98 Бк/кг по ¹³⁴Cs та від 0,7х10³ до 1,3х10³ Бк/кг по ¹³⁷Cs. Концентрація радіоцезію в сіні коливалася від 1х10³ до 18х10³ Бк/кг. Рівень ¹³⁷Cs у зразках комбікорму не перевищував 0,65х10³ Бк/кг. Телята в господарстві утримуються на підсосі. Рівень забрудненості молока в середньому становив 0,36х10³ Бк/л по ¹³⁷Cs та 40 Бк/л по ¹³⁴Cs.

У роботі використовували препарати гомотин і КАФІ, розроблені співробітниками кафедри зоогігієни та основ ветеринарії під керівництвом д-ра вет. наук, професора, дійсного члена Академії ветеринарних наук Російської Федерації А.М. Нікітенка.

Препарат гомотин - це комплекс поліпептидних фракцій, виділених із вилочкової залози (тимуса) великої рогатої худоби, а препарат КАФІ (комплекс активуючих факторів імунітету) є безбілковим фізіологічно збалансованим набором гуморальних факторів, виділених із лімфоїдної тканини тварин.

Дослідження проводили на молодняку великої рогатої худоби чорно-рябої породи віком від 12-15 днів до 10 міс. За принципом аналогів (порода, вік, стать, жива маса, фізіологічний стан) формували дослідні групи по 5 тварин у кожній (табл.1.).

Таблиця 1 Схема проведення науково-виробничих дослідів з вивчення впливу різних режимів застосування імуномодулюючих препаратів

Групи тварин	Назва препарату	Доза мл/кг	Кратність введення	Інтервал між введеннями
Дослідна 1	КАФІ	0,015	одноразово
Дослідна 2	КАФІ	0,015	дворазово	14 днів
Дослідна 3	КАФІ	0,015	триразово	14 днів
Контрольна 1	Ізотонічний розчин NaCl	0,015	дворазово	14 днів
Дослідна 4	гомотин	0,03	одноразово
Дослідна 5	гомотин	0,03	дворазово	14 днів
Дослідна 6	гомотин	0,03	триразово	14 днів
Контрольна 2	Ізотонічний розчин NaCl	0,03	дворазово	14 днів

Для досліджень від тварин дослідних і контрольних груп відбирали периферичну кров і готували сироватку крові, а також проби м'язової тканини та внутрішніх органів (серце, легені, печінка, селезінка, нирки, вилочкова залоза, лімфатичні вузли).

Кров у телят брали із яремної вени вранці до годівлі й одночасно проводили клінічний огляд тварин. Дослідження крові проводили до введення препаратів, а також на 34-й, 55-й, 136-й та 163-й дні після.

При виконанні роботи використовували такі методи досліджень:

гематологічні: у периферичній крові тварин визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів, гематокрит, абсолютну і відносну кількість лейкоцитів та оцінювали морфологічний склад клітин білої крові (Кудрявцев А.А., Кудрявцева Л.А., 1984);

імунологічні: кількість Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій визначали методом Gondall із співавт. (1972) у модифікації Новикова Д.К., Новикової В.І. (1976) , кількість В-клітин - методом С. Вianco et al, 1970.

Функціональну активність імунокомпетентних клітин визначали за їх здатністю приєднувати певну кількість індикаторних еритроцитів. Залежно від кількості приєднаних еритроцитів, кожну популяцію імунокомпетентних клітин розділяли на три субпопуляції:

низькоавидні лімфоцити, які приєднали 3-4 еритроцити;

середньоавидні лімфоцити, які приєднали 5-9 еритроцитів;

високоавидні лімфоцити, які приєднали 10 і більше еритроцитів.

Титр гетерогемагглютинінів визначали методом Шиффа (1985);

зоотехнічні: вивчали умови та технологію утримання тварин, рівень і повноцінність годівлі, збереженість поголів'я та середньодобові прирости живої маси тварин;

зоогігієнічні: вимірювали параметри мікроклімату в приміщеннях для тварин за загальноприйнятими методиками (Високос М.П., 1990).

Ветеринарно-санітарну експертизу тварин проводили за методикою згідно “Правил ветеринарного огляду і ветеринарно-санітарної експертизи м'яса і м'ясопродуктів” (1988р.) безпосередньо в забійному цеху, використовуючи органолептичні методи досліджень.

Фізико-хімічні дослідження м'яса тварин проводили після його трьохдобового дозрівання. Хімічний склад і калорійність м'яса визначали розрахунковим шляхом, а концентрацію водневих іонів - на потенціометрі ЛПУ-01.

Токсичність та відносну біологічну цінність м'яса забійних тварин визначали експрес- методом, основаним на посіві лабораторної культури Тетрахімена піриформіс у флакони з досліджуваними пробами м'яса (1988).

Для проведення гістологічних досліджень відбирали шматочки тканин і органів з дотриманням загальноприйнятих методик. Морфометричну оцінку проводили за допомогою окуляр-мікрометра за А.Ф. Кисельовою і співавт., (1983). Мікрофотографії отримували за допомогою фотоприставки ФП-3.

Проби для радіологічних досліджень відбирали відповідно до загальних вимог взяття матеріалу, забрудненого радіонуклідами, дотримуючись правил особистої безпеки. Гамма-фон у приміщеннях, де утримувались піддослідні тварини, на вигульних майданчиках і на пасовищах визначали дозиметром-СРП-68-01. Радіометричні дослідження проводили на гамма-спектрометричному обладнанні “Canberra” і “Guantulus”, а також на радіометричному лічильнику “СОМРИСАММА”.

Біометричну обробку результатів експериментів проводили на програмованих мікро-ЕОМ “Електроніка-МК-61” з використанням методів варіаційної статистики (Плохінський Н.А.,1969; Рокицький П.Ф.,1973; Соколов І.Д, 1987; Лакін Г.Ф.,1990).

3. Результати досліджень та їх обговорення

Визначення гематологічних показників і стану загальної резистентності великої рогатої худоби в умовах радіаційного забруднення

Результати виконаних гематологічних досліджень (табл.2) свідчать про те, що в периферичній крові телят і корів спостерігається зниження вмісту еритроцитів та їх насиченість гемоглобіном.

Таблиця 2 Гематологічні показники крові тварин

Показники	Одиниці виміру	Корови	Телята
Вміст гемоглобіну	г/л	79.00 3.16	86.60 2.99
Гематокритна величина	%	30.58 1.45	34.00 1.31
Кількість еритроцитів	1012/л	4.40 0.31	5.16 0.29
Кількість лейкоцитів	109/л	6.52 0.74	6.36 0.54
Паличкоядерні нейтрофіли	%	11.00 1.54	13.40 0.94
Сегментоядерні нейтрофіли	%	9.80 0.85	15.00 0.89
Еозинофіли	%	9.80 1.15	4.40 3.41
Моноцити	%	0.80 0.20	3.80 0.63
Лімфоцити	%	58.60 2.00	59.40 4.01
Атипові клітини	%	10.00 1.26	4.00 0.83

Виражені зміни виявлені також у морфологічних структурах клітин крові. Цитоморфологічні аномалії в еритроцитах характеризувались наявністю змінених патологічних форм (зірчасті, шиповидні, чашкоподібні, сферичні еритроцити) внаслідок змін у мембранах еритроцитів. Наявність аномальних форм еритроцитів розцінюється як ознака гіпохромної форми анемії, а поява шиповидних і сферичних форм еритроцитів свідчить про прискорення процесу старіння еритроцитів у кров'яному руслі (Нягу А.І. із співавт., 1992). Отже, зміни картини червоної крові вказують на порушення функції еритропоезу в організмі тварин.

Більш суттєві зміни виявлені в кількості лейкоцитів, співвідношенні окремих видів та в їх гістоструктурах. До стабільних змін, що спостерігали в кожній серії дослідів належать: абсолютна і відносна еозинофілія та наявність патологічних клітин внаслідок радіаційних пошкоджень (гігантські гіперсегментовані нейтрофіли, фрагментація ядер, включення ядерної речовини у цитоплазму, двох- та поліморфноядерні лімфоцити).

Значна роль у підтримці сталості організму належить циркулюючим у крові Т- і В- лімфоцитам, що беруть участь у формуванні специфічного імунітету.

За даними наших досліджень, відносна кількість Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій була порівняно невисокою. Вивчення їх функціональної активності показало низьку експресію рецепторного апарату плазматичних мембран клітин, оскільки представлені вони були, головним чином, низькоавидними і середньоавидними лімфоцитами. Відносна кількість В-лімфоцитів була в межах фізіологічних норм, однак інтенсивність спонтанного розеткоутворення у лімфоцитів була низькою. Встановлено також високий вміст нульових клітин. Все це свідчить про низьку функціональну активність імунокомпетентних клітин.

Про високий ступінь дії радіаційного впливу на гомеостаз організму та імунну систему, зокрема, свідчать і результати гістологічних досліджень. Виявлені ознаки акцидентальної інволюції у тканині тимуса, які проявлялись виснаженням її лімфоїдними клітинами, розвитком у них ознак дистрофії, накопиченням епітеліальних тілець Гассаля дистрофічно-дегенеративної природи. Порушення в лімфатичних вузлах відображають стан структурної дезорганізації органів імуногенезу. Разом з виявленими змінами у вилочковій залозі і селезінці вони характеризують структурний базис імуносупресивного стану тварин.

Визначення оптимальних доз та режимів застосування гомотину і КАФІ

З метою стабілізації гематологічних показників та імунної системи і підтримки гомеостазу нами були проведені дослідження по з'ясуванню дії препаратів тимуса гомотину і КАФІ на організм телят. Оптимальні дози та режими введення препаратів були встановлені експериментальним шляхом. При цьому враховували збереженість телят та середньодобові прирости живої маси, а також вплив препаратів на гематологічні та імунологічні показники.

Результати досліджень показали, що максимальний середньодобовий приріст живої маси був у тварин, яким вводили гомотин у дозі 0,03 мл/кг та після введення препарату КАФІ у дозі 0,015 мл/кг.

Проведені дослідження з визначення впливу кратності введення препаратів та інтервалів між ними (через 7; 14; 21 та 28 днів) свідчать про те, що дворазова обробка тварин сприяла збільшенню середньодобових приростів живої маси тварин на 9 16% при обробці гомотином та на 7 13% при застосуванні КАФІ. Максимальне збільшення середньо- добового приросту живої маси тварин спостерігалося при дворазовому введенні гомотину та КАФІ з інтервалом 14 днів у дозах 0,03 мл/кг та 0,015 мл/кг.

Вплив різних режимів застосування препаратів гомотин і КАФІ на гематологічні показники організму телят

Дослідження крові телят, одержані після одноразового введення препарату гомотин у дозі 0,03 мл/кг, показали, що на 34-у добу досліджень спостерігалося підвищення вмісту гемоглобіну на 6%, гематокритної величини - на 6,5% та кількості еритроцитів - на 10,3%, порівняно з аналогічними показниками тварин контрольної групи. Абсолютна кількість лейкоцитів зросла одночасно у тварин обох груп.

На 55-у добу досліджень у дослідній групі тварин спостерігалося наближення гематологічних показників до їх початкового рівня, у той час як показники тварин контрольної групи залишалися зниженими, що свідчить про пригнічення еритропоезу.

Після одноразового введення препарату КАФІ у дозі 0,015 мл/кг спостерігали збільшення кількості еритроцитів у периферичній крові на 22,9% (Р<0,05) на 34-й день. Вміст гемоглобіну підвищився на 13,6%, а гематокритна величина - на 15,5% (Р0,01). На 55-у добу досліджень було встановлено зниження гематологічних показників, порівняно з попередніми даними. У лейкоцитарній формулі вірогідних змін у периферичній крові тварин обох дослідних груп як на 34-у, так і на 55-у добу досліджень не виявлено.

Дворазове застосування гомотину в дозі 0,03 мл/кг з інтервалом 14 днів (табл. 3) сприяло збільшенню кількості еритроцитів у периферичній крові тварин дослідної групи на 7,6%. Вміст гемоглобіну підвищився на 4,9%. Аналогічне підвищення спостерігали і на 55-у добу досліджень. Одночасно поступово підвищувалася абсолютна кількість лейкоцитів у периферичній крові тварин контрольної та дослідної груп.

Таблиця 3 Вплив гомотину на гематологічні показники молодняку великої рогатої худоби (n=5)

Показники	Термін досліджень, днів
	до введення	34	55	136	163
Вміст гемоглобіну, г/л	92,22,77 94,81,43	81,83,90 78,51,30	91,82,14 88,52,60	96,01,06 86,01,06	98,01,01* 85,32,4
Гематокритна величина, %	36,61,28 37,80,64	31,81,71 30,30,58	36,20,97 34,91,18	38,31,25 33,71,06	38,90,1* 33,41,12
Кількість еритроцитів, *1012/л	5,720,28 5,980,14	4,680,39 4,350,13	5,630,25 5,350,26	6,101,06 5,101,06	6,330,05* 5,030,24
Кількість лейкоцитів, *109/л	6,951,05 6,920,53	7,840,84 8,901,66	7,400,45 6,950,29	9,600,36 10,900,69	9,270,82 10,60,69
Паличкоядерні нейтрофіли, %	8,81,28 10,02,06	11,01,33 11,71,32	12,01,08 12,81,04	13,01,52 18,72,33	13,00,58 14,32,03
Сегментоядерні нейтрофіли, %	14,331,96 16,002,64	18,331,55 17,042,04	21,750,85 18,250,85	27,331,76 13,002,57	22,01,0* 14,01,53
Еозинофіли, %	6,500,99 10,002,09	5,001,96 9,562,05	4,500,65 8,751,55	7,330,58 10,332,40	6,330,88* 9,661,20
Моноцити, %	2,700,49 2,200.37	2,670,88 1,800,58	2,750,86 1,500,65	2,000,58 0,670,33	3,000,58 2,000,58
Лімфоцити, %	63,842,81 59,205,25	61,002,56 57,554,28	58,751,49 56,703,28	50,331,33 56,333,48	55,31,45 58,02,65
Атипові клітини, %	3,830,54 2,600,40	2,000,57 2,350,58	0,250,25 2,000,41	___0____ 2,000,58	___0____ 2,000,58

Примітка: у чисельнику - дослід; у знаменнику - контроль; * - різниця вірогідна.

У лейкоцитарній формулі виявлено покращення співвідношення паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів, незначне зниження відносної кількості еозинофілів, стабільність вмісту моноцитів при зниженні їх у крові тварин контрольної групи та зменшення відносної кількості лімфоцитів і атипових клітин.

Дворазове введення препарату КАФІ у дозі 0,015 мл/кг з інтервалом 14 днів (табл. 4) сприяло підвищенню кількості еритроцитів на 19,0% (Р<0,05) уже на 34-у добу досліджень та збільшенню їх насиченості гемоглобіном на 11,2% (Р<0,05). Така ж тенденція зберігалася і на протязі усього досліду. Гематокритна величина за даний період зросла на 12,5 % (Р<0,05); відзначалось підвищення абсолютної кількості лейкоцитів у периферичній крові телят на 15,1% (Р<0,05).

Таблиця 4 Вплив препарату КАФІ на гематологічні показники молодняку великої рогатої худоби (Хх)

Показники	Термін досліджень, днів
	до введення	34	55	136	163
Вміст гемо глобіну, г/л	92,22,77 94,81,43	95,72,85* 86,02,95	97,34,96 93,51,19	91,30,78* 80,03,06	91,03,2* 81,05,9
Гематокритна величина, %	36,61,28 37,80,64	38,01,32* 33,81,36	38,52,02 36,80,59	35,981,64* 30,871,25	35,861,4* 31,202,7
Кількість ерит роцитів, *1012/л	5,720,28 5,980,14	6,070,29* 5,100,29	6,180,12 5,850,12	5,630,78* 4,500,53	5,600,32* 4,600,60
Кількість лейко цитів, *109/л	6,951,05 6,920,53	9,530,68* 8,281,20	10,251,16 9,921,36	10,000,98 9,261,78	9,060,59 8,530,84
Паличкоядерні нейтрофіли, %	8,31,28 10,02,06	13,82,03 12,01,89	15,00,58* 13,01,00	15,71,76 16,01,51	12,670,88* 23,672,03
Сегментоядерні нейтрофіли, %	14,31,96 16,02,64	18,41,86 17,02,08	20,01,41 17,00,58	23,31,45* 16,75,18	23,672,33* 18,671,86
Еозинофіли, %	6,5,0,99 10,02,09	5,60,49* 8,30,88	4,50,86* 7,01,53	7,32,06* 10,02,65	3,331,86* 8,330,67
Моноцити, %	2,70,49 2,20,37	3,00,58 2,00,58	3,50,64* 1,30,88	3,70,88 0,70,33	3,32,40* 2,01,00
Лімфоцити, %	63,82,81 59,25,25	57,22,38 57,73,42	56,31,10 58,72,40	50,02,52 53,07,37	57,02,60 52,02,08
Атипові клітини, %	3,80,54 2,60,40	2,00,57 3,00,88	0,80,48* 3,00,58	____0____ 3,7 0,33	____0____ 2,330,88

Примітка: у чисельнику - дослід; у знаменнику - контроль; * - різниця вирогідна..

Протягом перших двох місяців у периферичній крові тварин дослідної групи спостерігали підвищення відносної кількості паличкоядерних (6,17%) та сегментоядерних (5,67%) нейтрофілів, на два відсотки зменшилася кількість еозинофілів. Вміст моноцитів підвищився до 3,5%, у той час як у крові тварин контрольної групи їх кількість зменшилася за два місяці майже удвічі, а відносна кількість лімфоцитів - на 10%. На 55-у добу досліджень достовірно знизилася кількість атипових клітин у тварин дослідної групи при підвищенні їх вмісту у крові тварин контрольної групи.

Триразове введення препаратів призвело до зниження вмісту гемоглобіну, кількості еритроцитів, гематокритної величини. У лейкоцитарній формулі вірогідних змін у тварин дослідних та контрольної груп не виявлено.

Таким чином, лише дворазове введення гомотину і КАФІ забезпечувало найкращий ефект у телят, що перебували в умовах постійнодіючих іонізуючих випромінювань. Тому подальші дослідження проводили на тваринах, яким препарати вводили дворазово.

Вплив препаратів на субпопуляції імунокомпетентних клітин

З метою виявлення впливу препаратів на стан імунологічної реактивності тварин визначали співвідношення Т- і В-лімфоцитів, субпопуляції Т-лімфоцитів, функціональну активність імунокомпетентних клітин (табл. 5, 6).

Таблиця 5 Вплив препарату КАФІ на субпопуляції імунокомпетентних клітин, %

Показники	Термін досліджень (діб)
	до введення	34	55	136	163
ТЕ-РУК	29,12 1,90 28,00 1,50	29,62 1,46 28,90 1,81	30,40 1,60 29,20 1,74	32,00 1,72* 28,50 1,68	33,001,21* 29,601,08
акт. ТЕ-РУК	18,40 1,80 18,80 2,10	19,85 1,94 17,52 1,72	19,32 1,65* 16,90 1,92	21,32 1,70* 18,40 1,35	20,001,29* 17,201,45
Т-хелпери	21,30 1,30 22,40 1,50	22,59 1,46 21,51 1,63	24,45 1,39 22,30 1,74	23,51 1,36* 20,41 1,65	22,411,15* 19,211,30
Т-супресори	8,10 1,80 8,90 1,20	9,12 1,38 8,92 1,70	9,16 1,35 8,49 1,51	11,40 1,04 9,71 1,08	10,101,77 9,651,60
В-лімфоцити	17,32 1,46 17,21 1,68	18,16 1,90 16,95 1,57	18,14 1,32 16,58 1,84	19,81 1,74 17,32 1,61	20,001,74 18,361,32
О-лімфоцити	53,56 2,16 55,79 2,08	52,22 1,84 54,15 1,44	51,46 1,35* 54,22 1,48	48,19 1,70* 54,18 1,96	47,001,35* 54,041,49

Примітка: чисельник - дослід; знаменник - контроль; * - різниця вирогідна.

Найбільш виразні зміни відмічені у підвищенні кількості загальних Т-лімфоцитів на 14,4% у крові тварин, яким вводили імуномодулюючий препарат КАФІ та на 18% - у тварин, яким застосовували гомотин.

Використання препарату КАФІ сприяло поступовому збільшенню кількості Т-лімфоцитів та їх активної субпопуляції в крові телят, в той час як у контрольній групі тварин їх кількість майже не змінювалась.

Вивчення функціональної активності імунокомпетентних клітин показало, що відбувається активація експресії рецепторного апарату плазматичної мембрани лімфоцитів. Так, Т_Е-РУК були представлені, головним чином середньоавидними лімфоцитами - 19,8% проти 8,0% у контрольних тварин (Р0,001). Високоавидних лімфоцитів у крові тварин дослідної групи виявили 1,25%, в той час як у контрольній групі вони відсутні. Вміст низькоавидних лімфоцитів зменшився до 13,2% (Р0,01) в крові тварин дослідної групи проти 21,6% у крові тварин контрольної групи.

Таблиця 6 Вплив препарату гомотин на субпопуляції імунокомпетентних клітин, %

Показники	Термін досліджень (діб)
	до введення	34	55	136	163
ТЕ-РУК	32,80 1,95 32,10 1,84	33,29 1,62 31,19 1,82	35,14 1,90* 30,12 1,85	37,31 1,98* 31,18 1,60	34,92 1,86 29,98 1,46
акт. ТЕ-РУК	23,32 1,99 22,40 1,74	22,11 1,64 20,90 1,28	25,10 1,13* 21,94 1,68	24,12 1,36 22,02 1,65	1,90 21,13 1.51
Т-хелпери	18,86 1,69 19,84 1,48	21,11 1,16 20,00 1,93	22,00 1,55* 19,17 1,72	22,14 1,69* 18,91 1,44	24.00 1,42 20.14 1,.67
Т-супресори	9,25 1,79 9,18 1,75	10,16 1,45 9,48 1,35	11,18 1,74 9,28 1,68	12,14 1,78 9 ,68 1,25	1.65 10.12 1.34
В-лімфоцити	16,85 1,37 16,62 1,46	19,31 1,42 16,94 1,58	19,48 1,54 17,65 1,69	19,02 1,94 17,19 1,35	1,18 16,35 1,49
О-лімфоцити	50,35 1,64 52,28 1,90	47,40 1,81 51,87 1,29	45,38 1,90* 52,23 1,44	43,67 1,78* 51,63 1,61	47,46 1,.54* 54,17 1,72

Примітка: чисельник - дослід; знаменник - контроль; * - різниця вірогідна.

Паралельно спостерігали вірогідне збільшення активної субпопуляції Т-лімфоцитів у крові тварин обох дослідних груп. У той же час під впливом постійної дії радіаційних факторів у крові тварин контрольних груп виявляли поступове зниження активної субпопуляції Т-лімфоцитів. Покращилося також співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів.

Вплив препаратів на В-лімфоцити був менш вираженим. Одночасно спостерігалось зниження О-лімфоцитів у крові тварин дослідних груп.

Слід відзначити підвищення функціональної активності імунокомпетентних клітин різних класів та субпопуляцій. Під впливом імуномодулюючих речовин відбувалася активація рецепторного апарату плазматичної мембрани лімфоцитів.

Титр гетерогемаглютининів в сироватці крові телят підвищився з 1:4,12 до 1:4,79 при використанні гомотину та з 1:3,6 до 1:5,86 КАФІ.

Такі зміни в організмі телят свідчать про активацію клітинного та гуморального імунітету під впливом імуномодулюючих препаратів КАФІ та гомотин.

Підтвердженням таких змін є результати проведених гістологічних досліджень. У гістологічній структурі тимуса тварин дослідної групи зберігалася достатня морфологічна основа функціонування і навіть активації органу. Такий висновок, з одного боку, базується на збереженні життєздатних структур тканин тимуса, з іншого - на суттєвому покращенні морфологічного статусу лімфоїдних органів (лімфатичних вузлів і селезінки, лімфатичного апарату бронхів та тонкого відділу кишечнику), виявленого у тварин дослідних груп, як прояв адекватного регулюючого та диференціюючого впливу тимуса на ці органи.

Ветеринарно-санітарна оцінка продуктів забою

При ветеринарно-санітарній експертизі продуктів забою молодняку великої рогатої худоби виявлено, що 80% туш тварин дослідних груп належать до першої категорії вгодованості, 20% до другої, у той час як у контрольній групі 25% до першої та 75% туш другої категорії.

У внутрішніх органах (печінка, нирки, легені) виражених патологічних змін не виявляли. Однак, у більшості тварин дослідних і контрольних груп спостерігали дряблість серцевого м'яза, незначну припухлість селезінки, збільшення мезентеріальних лімфатичних вузлів. Ці зміни були більш вираженими у тварин контрольних груп.

Показники хімічного складу і калорійності м'яса (табл.7) тварин контрольної і дослідної груп характеризують його як м'ясо доброї якості.

Таблиця 7 Хімічний склад і калорійність м'яса тварин дослідної і контрольної груп

Показники	Одиниці	Групи тварин
	виміру	дослідна (n=5)	контрольна (n=4)
Сухий залишок	г%	25,502,39	25,741,67
Вміст протеїну	г%	19,921,65	18,921,27
Вміст жиру	г%	4,620,14	4,370,74
Вміст золи	г%	0,970,02	1,120,03
рН		6,1 0,10	5,40,23
Колір Б1000		381,22 1,46	382,241,38
Фосфор: загальний	мг%	21,742,34	20,422,38
кислоторозчинний		3,08 0,38	3,020,65
неорганічний		4,90 0,20	4,800,10
Азот	%	3,20 0,60	3,200,30
Азотекстрактивні речовини	%	0,33 0,01	0,340,02
Ніжність	кг/см2	0,63 0,038	0,640,027
Загальна волога	г%	74,492,796	74,263,574
Калорійність 2 кг м'яса	ккал	1249,647,45	1220,3510,17
Триптофан	мг%	364,706,40	371,907,20
Оксипролін	мг%	56,42,20	65,903,50
Білково-якісний показник	од.	6,122,10	5,640,36

Однак, у м'ясі тварин дослідної групи вміст протеїну був вищим на 5,3%, ніж у контрольної, а вміст оксипроліну знизився на 14,4%, внаслідок чого білково-якісний показник м'яса підвищився на 8,5%. Результати мікробіологічних досліджень показали різний ступінь обсіменіння м'яса дослідної і контрольної груп коковою мікрофлорою та ентеробактеріями.

З метою визначення біологічної цінності м'яса вивчали вплив екстракту м'язової тканини на Тетрахімену піриформіс. Найпростіші швидко гинули і спостерігалася зміна форм клітин (видовжені, дрібні, округлі) та їх рухів (сповільнені, спіралеподібні або незвичайно активні). Ці порушення були виражені меншою мірою у тварин, оброблених препаратами тимуса.

Результати досліджень свідчать про покращення відносної біологічної цінності м'яса від тварин, яких обробляли препаратами тимуса.

Результати радіометричних досліджень продуктів забою молодняку великої рогатої худоби

Результати спектрометричних досліджень різних органів і тканин свідчать про вміст у аналізованих зразках ізотопів ¹³⁴Cs, ¹³⁷Cs, ⁹⁰Sr, ⁴⁰K. Однак, розрахунки проводили лише за традиційним і загальноприйнятим маркером радіаційного забруднення ¹³⁷Cs.

Таблиця 8 Вміст ¹³⁷Cs в органах і тканинах телят, оброблених КАФІ та контрольної групи (Бк/кг)

Органи і тканини	Групи тварин
		дослідна, (n=5)	контрольна, (n=5)	% від контролю
Серцевий м'яз		42914	68537	62,63
Легені		33910	425105	79,76
Печінка		35520	512103	69,34
Нирки		62430	1009158	61,84
Селезінка		37710	52765	71,54
М'язова тканина		96616	136528	72,97

Результати досліджень свідчать, що найбільш забрудненою радіонуклідами була м'язова тканина тварин контрольної і дослідної груп. Однак, рівень забрудненості м'яса у тварин дослідної групи був на 369 Бк/кг (27%) меншим, порівняно з контрольною. Спостерігали також і зниження концентрації радіоактивного ізотопу у внутрішніх органах тварин дослідної групи.

Висновки

1. В організмі телят під впливом тривалої дії іонізуючих випромінювань відбуваються імуносупресивні зміни.

2. В умовах радіоактивного забруднення дворазове введення препаратів гомотин в дозі 0,03 мл/кг маси та КАФІ в дозі 0,015 мл/кг з двотижневим інтервалом максимально покращує природну резистентність організму телят.

3. Використання гомотину сприяє підвищенню збереженості телят на 5% та КАФІ на 10% , а також збільшує середньодобові прирости живої маси відповідно на 14,3% та 11,5% . Економічна ефективність від використання препарату КАФІ за період досліду становить 4,3 грн на одну тварину.

4. Під впливом препаратів тимуса відбувається активація еритропоезу у телят: гомотин підвищує вміст гемоглобіну на 14,8%, (Р0,05), кількість еритроцитів на 25,8%, а КАФІ на 11,2% та 22,4% відповідно.

5. Препарати тимуса сприяють активації проліферації, диференціації та спеціалізації клітин лімфоїдного ряду. У крові телят поступово зростає кількість сегментоядерних нейтрофілів і моноцитів та зменшується кількість атипових клітин.

6. Під дією гомотину збільшується кількість Т-лімфоцитів на 3,9% , а під впливом КАФІ на 3,4% , (Р 0,01) та підвищується їх активність, а вміст Т-хелперів зростає відповідно на 3,9% та на 3,2% і вірогідно відбувається зменшення О-лімфоцитів.

7. У сироватці крові телят, оброблених препаратами тимуса, відбувається підвищення титру гетерогемаглютинінів з 1: 3,6 до 1: 5,86 при використанні КАФІ та з 1: 4,12 до 1: 4,79 при застосуванні гомотину.

...