Стійкість нових сортів озимої пшениці до кореневої гнилі в умовах північної частини Лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 632.633.11/477/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

СТІЙКІСТЬ НОВИХ СОРТІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ДО КОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ В УМОВАХ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.11 - фітопатологія

СЕФІУ МЕЛАКУ ХАІЛУ

Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фітопатології Національного аграрного університету.

Науковий керівник:

Пересипкін Володимир Федорович, академік УААН, доктор біологічних наук, професор, Національний аграрний університет, професор кафедри фітопатології.

Офіційні опоненти:

Корнійчук Микола Сергійович, доктор сільськогосподарських наук, професор, Інститут землеробства УААН, заступник директора, завідувач відділу захисту рослин;

Чабан Василь Сидорович, кандидат сільськогосподарських наук, Інститут захисту рослин УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу державних випробувань та технології застосування пестицидів.

Провідна установа: Державна агроекологічна академія України Міністерства АПК, м. Житомир.

Захист відбудеться "21" травня 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10, читальний зал.

Автореферат розісланий " 20 " квітня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Менджул В.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення виробництва зерна є головним завданням у сільському господарстві. Пшениці в цьому аспекті належить провідне місце. Коренева гниль нерідко стримує одержання високого врожаю і вважається найбільш шкідливою хворобою зернових у багатьох країнах світу. Недобір урожаю пшениці від кореневої гнилі інколи перевищує шкоду від інших хвороб. Сильне ураження рослин навесні змушує пересівати посіви.

У зв'язку з цим вивчення стійкості сортів озимої пшениці до кореневої гнилі вважається одним із актуальних завдань.

Дослідження з питань дисертаційної роботи проводили згідно з тематикою кафедри фітопатології факультету захисту рослин Національного аграрного університету, яка має державну реєстрацію 0196 U 0011932.

Мета і завдання дослідження. Основною метою досліджень було вивчення стійкості нових сортів озимої пшениці до кореневої гнилі в умовах північної частини Лісостепу України. У зв'язку з цим у дослідження входили такі завдання:

уточнити видовий склад збудників кореневої гнилі;

створити інфекційні фони збудників кореневої гнилі для вивчення стійкості нових сортів озимої пшениці в лабораторних та польових умовах;

дати оцінку стійкості нових сортів озимої пшениці до хвороби в різних фазах розвитку рослин і на різних інфекційних фонах;

визначити продуктивність нових сортів озимої пшениці при розвитку кореневої гнилі;

представити результати дослідження про стійкість нових сортів озимої пшениці до кореневої гнилі на розгляд Державній комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що основними збудниками кореневої гнилі озимої пшениці в північній частині Лісостепу є гриби роду Fusarium: F. oxysporum Sch, F. culmorum Saсс. і Bipolaris sorokiniana Shoem. Вони становили більше 50 % ізолятів виділених з уражених рослин. Показана можливість оцінки сортів озимої пшениці на стійкість до цих патогенів на польовому інфекційному фоні, створеному в результаті монокультури пшениці і на штучному інфекційному фоні в лабораторних умовах. Установлено корелятивний зв'язок між стійкістю сортів озимої пшениці і такими показниками як енергія проростання, схожість та кущення.

Практичне значення одержаних результатів. Проведено випробування на інфекційних фонах на стійкість до кореневої гнилі восьми перспективних сортів озимої пшениці. Встановлено, що найбільш стійкими сортами є Українська 3 і Київська 7. У цих сортів було найменше зниження врожайності та показників якості (вміст білку, азоту, цукрів). Результати цих досліджень передані Держкомісії по випробуванню та охороні сортів рослин.

Показано, що горох як попередник озимої пшениці, сприяє зниженню ураженості кореневою гниллю.

Одержані дані свідчать також про необхідність проведення заходів проти кореневої гнилі і передпосівного протруювання насіння.

Апробація роботи. Про щорічні результати досліджень доповідалось на засіданнях кафедри фітопатології, на засіданнях наукової ради факультету захисту рослин. Матеріали дисертаційної роботи заслуховувались та обговорювались на науковій конференції професорсько-викладацького складу Національного аграрного університету (1995-1997).

Публікація результатів досліджень. За матеріалами дисертації опубліковані чотири статті в журналі "Захист рослин" і одна стаття в "Науковому віснику" Національного аграрного університету.

Структура дисертації. Дисертаційна робота має обсяг 106 друкованих сторінок без переліку використаних джерел; включає 23 таблиці, 18 рисунків. Перелік літературних джерел охоплює 153 найменувань, серед яких 22 іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури. Вивчення стійкості нових сортів озимої пшениці проти кореневої гнилі, направлених на сортовипробування в умовах північної частини Лісостепу України на природному та штучно інфекційних фонах.

Узагальнені джерела літератури щодо вивчення стійкості рослин, як основного метода по захисту рослин від хвороби; уточнено видовий склад патогенів, вияснено їх розвиток та поширення.

Місце та умови досліджень. Дослідження на стійкість сортів озимої пшениці до кореневої гнилі проводились в 1994-1997рр. на Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету. Наведена характеристика вирощування сортів озимої пшениці, що вивчалися та метеорологічні дані за вегетаційний період.

Обліки розповсюдження та інтенсивності розвитку хвороби проводили у фазах кущення рослин, колосіння, цвітіння та воскової стиглості зерна.

Методи досліджень. Озиму пшеницю в період вегетації в 1994-1997 рр. висівали щорічно в першій декаді вересня, що вважається оптимальним строком для Агрономічної станції НАУ. Сівбу пшениці проводили з шириною між рядками 15 см, норма висіву насіння становила з розрахунку 5 млн. шт. на гектар. Досліди по вивченню розвитку та розповсюдження кореневої гнилі і визначенню стійкості до хвороби нових сортів озимої пшениці ставили в 4-кратній повторності.

При виділенні мікроорганізмів з ґрунту і уражених тканин рослин (корінь, підземні і надземні міжвузля кущіння, стебла) озимої пшениці виявлено, що більшість грибів кореневої гнилі із роду Fusarium.

З метою проведення оцінки сортів на стійкість до кореневої гнилі, ми вивчали видовий склад патогенів. Для виділення чистих культур штамів збудників кореневої гнилі озимої пшениці були зібрані зразки уражених рослин. Гриби культивували та розмножували на середовищі Чапека. Десятиденні штами грибів використовували для інокуляції рослин в лабораторних умовах.

Інтенсивність ураження рослин в лабораторних та польових умовах визначали візуально за міжнародною дев'ятибальною шкалою, призначеною для обліку кореневої гнилі озимої пшениці (М.П. Лісовий та ін.,1985 р.).

В умовах клімокамери вивчали два сорти озимої пшениці: Миронівська 61; Українська 3. Всі ураженні рослини ми аналізували на виявлення патогенів. Дослідження проводили в стерильних умовах.

На третій день після з'явлення сходів озимої пшениці відзначали проявлення кореневої гнилі, а на 9-й день розвиток хвороби. Провадили також облік енергії проростання і повної схожості насіння озимої пшениці.

Результати досліджень. Обліки енергії проростання і повної схожості насіння показали, що у сорту Миронівська 61 на нестерильному ґрунті, вона була на 12 і 15 % менша, ніж на стерильному, а у сорту Українська 3 - відповідно на 8 і 5 % (табл. 1). На нестерильному ґрунті у деяких рослин виявлені гнилі зерна та бурі плями у вигляді крапок на коренях і підземному міжвузлі. Спостерігалось побуріння окремих коренів чи значної частини підземного міжвузля, а пізніше у деяких випадках і вузла кущіння.

Істотна різниця в ураженні кореневою гниллю сортів озимої пшениці відмічалась на нестерильному ґрунті, а на стерильному ґрунті - ураження не відмічалося.

Таблиця 1 - Енергія проростання та схожість насіння озимої пшениці в умовах клімокамери на нестерильному та стерильному ґрунті за 1995-1997 рр., в %

Ґрунт	Сорт
	Миронівська 61	Українська 3
	енергія проростання насіння	схожість	енергія проростання насіння	схожість
Стерильний	85	96	88	97
НІР 095	0,123	0,130	0,127	0,143
Нестерильний	73	81	80	92
НІР 095	0,095	0,106	0,105	0,127

Таблиця 2 - Розвиток кореневої гнилі на сортах озимої пшениці в умовах клімокамери за 1995-1997 рр., в %

Ґрунт	Сорт
	Миронівська 61	Українська 3
	на 3-й день після сходів рослин	на 9-й день після сходів рослин	на 3-й день після сходів рослин	на 9-й день після сходів рослин
Стерильний	0	0	0	0
Нестерильний	11,40	20,0	11,0	19,80
НІР 095	0,050	0,0878	0,078	0,079

В своїх дослідах ми вивчали стійкість сортів озимої пшениці проти кореневої гнилі, а також визначали шкідливість хвороби залежно від ступені стійкості цих сортів. Результат обліку, проведеного в різні фази розвитку рослин озимої пшениці, свідчить про те, що ступінь ураження сортів не однакова.

Для встановлення збудників хвороби проводили біологічний аналіз уражених частин рослини (табл. 3).

Таблиця 3 - Патогени кореневої гнилі, виділені із уражених органів рослин озимої пшениці вирощеної на природньому інфекційному фоні Агростанції НАУ, в %

Патоген	Сорт Миронівська 61	Сорт Українська 3
	1995 р.	1996 р.	199 7р.	1995 р.	1996 р.	1997 р.
Fusarium oxysporum Schl.	18,2	19,5	23,7	17,7	17,9	24,1
Fusarium culmorum Sacc.	15,3	14,7	20,5	13,2	13,7	12,3
Bipoloris Sorokiniana Shoem.	14,8	12,4	17,3	15,6	12,5	9,8
Ophiobolus graminis Sacc.	8,7	8,4	12,5	7,3	7,1	10,3
Cercosporella herpotrichoides Fron.	6,9	7,2	10,7	7,8	6,8	9,9
та інші	36,1	37,8	15,30	38,4	42,0	33,60

З метою проведення оцінки нових сортів озимої пшениці на стійкість до кореневої гнилі, ми вивчали видовий склад патогенів, характерних для умов північної частини Лісостепу України. Для визначення збудників кореневої гнилі були зібрані зразки уражених рослин.

Відомо, що кореневі гнилі на озимій пшениці розвиваються протягом вегетаційного періоду від появи сходів до достигання врожаю. На початку захворювання з'являються некротичні плями на коренях і основі стебла. При сильному ураженні спостерігається розово-сірий або темно-сірий грибний наліт. Найбільш сильно хвороба проявляється під час цвітіння озимої пшениці, але інтенсивніше симптоми виявлялись у фазі воскової стиглості рослин (табл. 4, 5, 6 і рис. 1). Оцінку стійкості сортів проводили за комплексом хвороб. В умовах північної частини Лісостепу України кореневі гнилі на озимій пшениці появляються протягом усього вегетаційного періоду. Хвороба характеризується побурінням підземного міжвузля, вузла кущіння, основи стебла та коренів, а також у вигляді еліптичних плям у зоні кореневої шийки першого та другого міжвузля. Серед нових сортів озимої пшениці, які нами вивчались, імунних до кореневих гнилей не виявлено.

Таблиця 4 - Енергія проростання, повна схожість насіння, кущіння, маса 1000 насінин, а також урожайність нових сортів озимої пшениці за 1995-1997 рр.

Сорт	Енергія проростання, %	Повна схожість, %	Кущіння, шт.	Маса 1000 насінин, г	Урожайність, ц/га
Миронівська 61 (стандарт)	67,65	77,65	3,03	37,85	36,95
Миронівська 33	68,75	86,0	3,04	39,85	40,7
Миронівська 34	62,50	71,8	3,3	33,35	34,25
Київська 6	57,15	66,30	2,96	37,05	34,95
Київська 7	73,0	74,65	3,23	34,60	34,91
Поліська 1259	70,65	73,0	2,86	31,85	30,75
Циганка	65,0	73,25	2,97	39,40	32,70
Українська 3	75,25	84,0	3,76	41,95	44,95
НІР 095	3,18	3,98	0,213	2,62	3,34

Таблиця 5 - Розвиток кореневої гнилі на різних сортах озимої пшениці, що вирощувались на інфекційному фоні в Агростанції НАУ, 1995-1997 рр., (за 9 - бальною шкалою), в %

Сорт	Розвиток хвороби по фазах, %
	весняне кущіння	цвітіння	воскова стиглість
	9	8	7	6	5	4	3	2	1	9	8	7	6	5	4	3	2	1	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Миронівська 61 (стандарт)	82	4	14	0	0	0	0	0	0	70	24	6	0	0	0	0	0	0	70	0	2	6	16	2	4	0	0
Миронівська 33	86	2	12	0	0	0	0	0	0	80	14	4	0	0	2	0	0	0	78	0	4	0	16	0	2	0	0
Миронівська 34	86	12	0	2	0	0	0	0	0	87	6	7	0	0	0	0	0	0	80	0	2	0	14	2	2	0	0
Київська 6	84	4	4	4	4	0	0	0	0	81	4	11	0	0	4	0	0	0	76	0	4	0	16	4	0	0	0
Київська 7	88	2	10	0	0	0	0	0	0	82	4	12	0	2	0	0	0	0	78	0	2	0	16	4	0	0	0
Поліська 1259	82	4	12	0	2	0	0	0	0	75	10	13	0	0	2	0	0	0	76	0	4	0	12	8	0	0	0
Циганка	84	0	14	0	2	0	0	0	0	80	14	4	0	0	2	0	0	0	76	0	4	0	14	2	4	0	0
Українська 3	92	0	2	4	2	0	0	0	0	88	0	4	2	4	2	0	0	0	86	0	4	0	10	0	0	0	0

Таблиця 6 - Розвиток кореневої гнилі на різних сортах озимої пшениці у фазі воскової стиглості та урожайність на Васильківській сортовипробувальній ділянці Державної комісії України по вирощуванню та охороні сортів рослин за 1994-1997 рр., в %

Сорт	Фаза цвітіння	Фаза воскової стиглості	Маса 1000 насінин, г	Урожайність, ц/га
	9	8	7	6	5	4	3	2	1	9	8	7	6	5	4	3	2	1
Миронівська 61 (стандарт)	84	0	2	4	10	0	0	0	0	78	0	10	2	10	0	0	0	0	39,55	67,15
Миронівська 33	86	0	4	10	0	0	0	0	0	84	0	10	0	4	2	0	0	0	39,5	73,35
Миронівська 34	84	2	0	8	6	0	0	0	0	82	0	14	0	4	0	0	0	0	45,85	69,95
Київська 6	86	2	2	0	10	0	0	0	0	82	0	10	0	8	0	0	0	0	38	67,95
Київська 7	88	0	8	4	0	0	0	0	0	90	0	4	2	4	0	0	0	0	42	72,25
Поліська 1259	86	0	4	4	6	0	0	0	0	78	0	4	8	10	0	0	0	0	49,6	72,60
Циганка	82	0	8	4	6	0	0	0	0	76	0	10	0	14	0	0	0	0	42,65	66,0
Українська 3	88	0	4	2	6	0	0	0	0	86	0	0	8	4	2	0	0	0	43,85	70,50
НІР 095																			3,128	4,86

Біохімічні властивості стійкості нових сортів озимої пшениці до кореневої гнилі. Успіх в роботі щодо виведення стійких сортів, у тому числі озимої пшениці, може бути забезпечено при всебічному дослідженні взаємовідносин паразита та рослини-господаря. Нами вивчалась характеристика стійкості сортів озимої пшениці Миронівська 61, Українська 3 та Київська 7 до патогенів, які викликають кореневу гниль.

Дослід ставився в чотирикратній повторності на стерилізованому ґрунті з використанням дезінфікованого насіння.

При біохімічному аналізі здорових та хворих рослин сортів співвідношення білку, азоту та цукру було різне. Це в свою чергу пояснюється тим, що вміст хімічного складу у різних сортів озимої пшениці неоднаковий.

Результати біохімічного аналізу сирої маси підтверджують, що вміст білку, азоту та цукру в неуражених рослинах більший, ніж в уражених.

Економічна ефективність вирощування стійких сортів озимої пшениці проти кореневої гнилі. Серед комплексу заходів щодо захисту рослин найбільш ефективним методом вважається створення та впровадження у виробництво сортів стійких до хвороб сільськогосподарських культур.

Вивчення та виявлення цінних батьківських форм, які використовують-ся в селекції на стійкість, дають можливість створювати нові високопродуктивні сорти з груповою стійкістю проти найбільш шкідливих хвороб.

Озима пшениця в умовах північної частини Лісостепу України в значною мірою уражується кореневою гниллю, що є причиною зниження врожаю та погіршення якості зерна. Тому розробка заходів захисту проти хвороби, у тому числі створення нових високостійких та високоврожайних сортів, а також визначення економічної ефективності їх впровадження є актуальним завданням, яке стоїть перед наукою та сільськогосподарською практикою. пшениця коренева гниль збудник

Економічна оцінка сільськогосподарських культур та сортів вважається однією з передумов для прийняття рішення при обґрунтуванні раціональної структури посівних площ в сільськогосподарських підприємствах.

Економічну ефективність вирощування нових сортів озимої пшениці ми визначали за комплексом показників шляхом порівняння їх з районованим сортом Миронівська 61, прийнятим за стандарт.

З даних таблиць 7 та 8 видно, що відносною стійкістю до кореневої гнилі характеризуються сорти Українська 3, Київська 7, а середнє стійкими були сорти Миронівська 33, Поліська 1259.

Таблиця 7 - Порівняльна економічна ефективність нових сортів озимої пшениці при вирощуванні їх у монокультурі з передпосівною обробкою насіння препаратом вітавакс 200 (3 кг/т) проти кореневої гнилі (Агрономічна дослідна станція НАУ, 1995-1997 рр.)

Сорт	Урожайність зерна, ц/га	Прибавка врожаю порівняно з стандартом, ц/га	Вартість додаткової продукції, грн/га	Виробничі витрати, грн.	Чистий прибуток порівняно з стандартом, грн/га	Рівень рентабельності, %
				на 1 га	на 1ц продукції
Миронівська 61 (стандарт)	36,9	0	0	260	7,04	0	0
Миронівська 33	39,15	+ 2,25	49,55	263,38	6,7	56,75	739,55
Миронівська 34	37,05	+ 0,60	7,96	260,90	7,04	15,0	113,02
Київська 6	38,30	+ 1,40	28,2	262,1	6,84	35,0	412,3
Київська 7	37,70	+ 0,80	13,1	261,20	6,9	20,0	189,85
Поліська 1259	31,65	- 5,20	-	252,20	7,9	-	-
Циганка	34,50	- 2,40	-	256,40	7,43	-	-
Українська 3	41,39	+ 4,60	108,55	266,90	6,45	115,0	1682,9

Таблиця 8 - Порівняльна економічна ефективність нових сортів озимої пшениці при вирощуванні їх після передника горох з передпосівною обробкою насіння препаратом вітавакс 200 (3 кг/т) (Агрономічна дослідна станція НАУ, 1995-1997 рр.)

Сорт	Урожайність зерна, ц/га	Прибавка врожаю порівняно з стандартом, ц/га	Вартість додаткової продукції, грн/га	Виробничі витрати, грн.	Чистий прибуток порівняно з стандартом, грн/га	Рівень рентабельності, %
				на 1 га	на 1ц продукції
Миронівська 61 (стандарт)	47,60	0	0	260	5,46	0	0
Миронівська 33	49,15	+ 1,55	38,75	262,30	5,34	33,41	625,60
Миронівська 34	48,65	+ 1,05	26,25	261,60	5,37	20,88	388,80
Київська 6	50,40	+ 2,75	68,75	264,2	5,24	63,50	1211,80
Київська 7	51,20	+ 3,60	90,00	265,40	5,20	84,80	1630,7
Поліська 1259	48,75	+ 1,15	28,75	261,7	5,40	23,35	432,4
Циганка	51,30	+ 3,70	92,50	265,5	5,20	87,30	1678,80
Українська 3	54,0	+ 6,40	160,0	269,60	4,90	155,10	3165,1

Результати економічної ефективності вирощування нових сортів озимої пшениці наведені в табл. 8 і 9 показують, що виробничі затрати на одержання 1 ц зерна складали в середньому 260 грн. на га, а коштовна прибавка врожаю в той же час була 37,5 грн. за 1 ц.

Таким чином, чистий прибуток з 1 га при вирощуванні сортів озимої пшениці (Українська 3, Київська 7, Миронівська 33, Миронівська 34) по монокультурі з передпосівним протруюванням насіння препаратом вітавакс 200, 70 % з.п. (3 кг/т) проти кореневої гнилі зросло відповідно на 115; 56,75; 35; 20,0; 15,0 грн., а рівень рентабельності - на 1682, 90; 739,55; 412,3; 189,65 та 113,20 %.

При вирощуванні тих же сортів після попередника горох з використанням препарату вітавакс 200, 70 % з.п. (3 кг/т) для передпосівної обробки зерен проти кореневої гнилі, чистий прибуток та рентабельність поступово зростала. При цьому у сорту Київська 7 чистий прибуток та рентабельність складали 84,80 грн. і 1630,70 %, а у сорту Українська 3 155,10 грн. і 3165,10 %.

Розрахунки проведені за прямими затратами, включаючи накладні витрати на основі даних нормативних документів роботи.

До прямих затрат відносяться: вартість препарату, вартість додаткового врожаю, оплата праці та експлуатація енергії (розрахунок).

ВИСНОВКИ

У північній частині Лісостепу України однією з шкідливих хвороб озимої пшениці є коренева гниль. Мікологічним аналізом виділені збудники хвороби: Fusarium oxysporum Sch.., Fusarium culmorum Sacc, Bipolaris sorokiniana Shoem, Ophiobolus graminis Sacc, Cercosporella herpotrichoides Fron. та інші.

При штучному зараженні сортів озимої пшениці Миронівська 61 та Українська 3 суспензією виділених збудників кореневої гнилі енергія пророщування і схожість зерен зменшилась на 12 і 15 % (Миронівська 61) та на 5 і 8 % (Українська 3).

При цьому динаміка розвитку кореневої гнилі досягала 11,4-20 % на сорті Миронівська 61 і 11,0-19,8 % на сорті Українська 3.

Серед досліджуваних сортів імунних до кореневої гнилі не виявлено. Порівняно з сортом Миронівська 61 (стандарт) слабо були уражені збудниками кореневої гнилі сорти Українська 3, Київська 7, Миронівська 33 та Поліська 1259.

Розвиток хвороби відрізнявся залежно від фази розвитку рослин та від властивостей сорту. При цьому розвиток кореневої гнилі озимої пшениці в різних фазах розвитку рослин на сорті Миронівська 61 складав 30-32 %, а на сортах Українська 3-18-25 %, Київська 7-15-29 %.

Вплив препарату вітавакс 200 на динаміку розвитку кореневої гнилі також відрізнявся залежно від інфекційного фону. Встановлено, що протруєння насіння сортів озимої пшениці в польових умовах істотно впливає на динаміку розвитку хвороби в порівнянні з висівом непротруєного насіння тих же сортів озимої пшениці. Вирощування озимої пшениці по попереднику горох стримувало розвиток хвороби на 3-4 % та збільшувало врожай озимої пшениці на 2,5-4,2 ц/га.

Рекомендації виробництву. На основі проведених нами досліджень в 1994-1997 роках для умов північної частини Лісостепу України в системі захисту озимої пшениці до кореневої гнилі рекомендується такий комплекс заходів:

1. З метою підвищення ефективності вивчення сортів озимої пшениці на стійкість до збудників кореневої гнилі слід створювати штучний інфекційний фон шляхом вирощування монокультури для накопичення мікропатогенів у ґрунті.

2. Впроваджувати у виробництво сорти озимої пшениці з підвищеною стійкістю до кореневої гнилі. Порівняно із стандартом (Миронівська 61), сорти Українська 3, Київська 7, Миронівська 33 та Поліська 1259 виявили підвищену стійкість до кореневої гнилі та дали високий урожай. Тому рекомендуємо їх вирощування в північній частині Лісостепу України.

3. Розміщувати озиму пшеницю в сівозміні після кращих попередників (горох та інші), за винятком сівби після монокультури та інших зернових колосових культур.

4. Перед сівбою слід обов'язково проводити протруєння насіння.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Сефіу М.Х. Збудник кореневих гнилей озимої пшениці в умовах північної частини Лісостепу України // Захист рослин. - 1997. - №5. - С. 10.

2. Сефіу М.Х. Озима пшениця. Стійкість нових сортів озимої пшениці до кореневих гнилей в умовах північного Лісостепу України // Захист рослин. - 1997. - №9. - С. 10.

3. Сефіу М.Х. Стійкість до кореневих гнилей //Захист рослин. - 1997. - №10. - С. 9.

4. Сефіу М.Х. Стійкість нових сортів озимої пшениці до кореневих гнилей в умовах північного Лісостепу України // Науковий вісник Національного аграрного університету. К., 1997. - №2. - С. 67-72.

5. Сефіу М.Х. Економічна ефективність вирощування стійких сортів озимої пшениці проти кореневої гнилі //Захист рослин. - 1999. - №4. - С. 10-11.

АНОТАЦІЯ

Сефіу Мелаку Хайлу "Стійкість нових сортів озимої пшениці до кореневої гнилі в умовах північної частини Лісостепу України". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. Національний аграрний університет. Київ, 1999.

Завданням дисертаційної роботи було вивчення стійкості перспективних сортів озимої пшениці до кореневої гнилі, при контролі районованого сорту Миронівська 61 (стандарт), а також вивчення особливостей розвитку кореневої гнилі озимої пшениці в умовах північної частини Лісостепу України, шляхом вирощування їх на різних інфекційних фонах в лабораторних та польових умовах.

Визначений видовий склад збудників кореневої гнилі. При виділенні з уражених органів рослин озимої пшениці виявлені патогени Fusarium oxysporum Sch, Fusarium culmorum Sacc, Bipolaris Sorokiniana Shoem, Ophiobolus graminis Sau, Cercosposella herpofrichoides From та інші.

Вивчена продуктивність нових сортів озимої пшениці. Серед сортів, які вивчались, імунних не виявлено. Порівняно із сортом Миронівська 61 (стандартом) відносно стійкими виявились сорти Українська 3 та Київська 7. Проведені нами дослідження щодо вивчення ефективності використання препарата вітавакс, 70 % з.п. для передпосівної обробки насіння проти кореневої гнилі.

Результати дослідження щорічно подавались Державній комісії України по випробуванню та охороні сортів рослин.

Ключові слова: озима пшениця, стійкість, коренева гниль, патогени, інфекційний фон, імунність, продуктивність, вредоносність, районований, перспективний, сортів.

АННОТАЦИЯ

Сефиу Мелаку Хайлу "Устойчивость новых сортов озимой пшеницы к корневой гнили в условиях северной части Лесостепи Украины". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. Национальный аграрный университет. Киев, 1999.

Задачей диссертационной работы было изучение устойчивости перспективных сортов озимой пшеницы к корневой гнили, при контроле районированного сорта Мироновская 61, а также изучение особенностей развития корневой гнили озимой пшеницы в условиях северной части Лесостепи Украины, путем возделывания их на разных инфекционных фонах в лабораторных и полевых условиях.

Определен видовой состав возбудителей корневой гнили. При выделении из пораженных органов растений озимой пшеницы обнаружены патогены Fusarium oxysporum Sch, Fusarium culmorum Sacc, Bipolaris sorokiniana Shoem, Ophiobolus graminis Sau, Cercosposella herpofrichoides From и другие.

Установлена продуктивность новых сортов озимой пшеницы. Среди изучавшихся сортов иммунных не выявлено. По сравнению со стандартом относительно устойчивыми оказались сорта Украинская 3 и Киевская 7. Проведенные нами исследования по изучению использования препарата витавакс (70 % с. п.) для предпосевной обработки семян против корневой гнили дают основания сделать выводы об эффективности этого мероприятия.

Результаты исследования ежегодно представлялись Государственной комиссии Украины по испытанию и охране сортов растений.

Ключевые слова: озимая пшеница, устойчивость, корневая гниль, патогены, инфекционный фон, иммунность, продуктивность, вредоносность, районированный, перспективный, сортов.

ANNOTATION

Sefiw Melaku Hailu "The resistance of new varieties of winter wheat to the disease of root-rot, under the condition of East part Lesasstep of Ukraine". - Manuscripts.

Dissertation Sefiw Melaku Hailu presents for the award of a doctor of Philosophy (Ph.D.) degree in agricultural science on the specialty of 06.01.11. - Phytopathology, National Agricultural University of Ukraine, Kyiv 1999.

The decision factor of food productions is increasing the field with a high-quality product, especially winter wheat, which is widely cultivating all over the world.

Disease is harmful to the growth and reproduction of the winter wheat as an organism. Factors affecting root-rot disease include the influence of the soil environment on the pathogens.

In order to decrease the negative effects of chemical protection of agricultural crops and other living things scientists from many countries of the word are researching the means of integral plant protection by using progressive methods of cultivating crops, among which the first place is taking agriculturally acceptable resistance varieties.

The main task of our research has been successfully initiated to investigate the resistant varieties of winter wheat with a high quality yield.

In the research Variety of Mironovskaya 61 was served a purpose of Standard. As far as concerning different literature sources, the climate of Lesas-step Ukraine is favorable for growth and development of winter wheat.

The dissertation is devoted to design the following principles:

to specify the difference of available pathogen of root-rot disease from the soil and defeated organs of wheat plants;

to increase inoculum levels of soil with the pathogen, by preceding experiments (wheat), for studding resistant new varieties of Winter Wheat to root-rot disease.

The fungus that causes the "take all" disease of winter wheat, during the time of our research are the following: Fusarium oxysporum Sch., F. culmorum Sacc., Bipolaris sorokiniana Shoem., Ophibolus graminis Sacc., Cercosporella herpotrichoides Fron., e t c.

Those pathogens fungi species are isolated often from defeated or dead organs of plant tissue winter wheat plants. Our field Studies are planted in Soils naturally infested with root-rot disease, by increasing inoculum levels in field soil for three years preceding experiment (wheat).

We collected soil from a field having a high level of root-rot and used it in laboratory studies.

For disease test we planted the seed in to non-infested and infested soils with inoculum. Existing methods of examining seeds for contamination with disease enable information to be obtained as to the presence or absence of fungus. The incidence of disease among seedlings arising from seeds inoculated with fungus (infected soil) is determined by the extent to which is seeds are infected with fungus being made and there fore the field performance of seeds sample can be forecast in relation to the disease caused by this fungus.

Resistance to root-rot disease is similar to resistance to other plant pathogens and appears to result from similar mechanisms. Among the studied varieties of winter wheat comparing with a Standard, the Varieties of Ukrainskaya 3 and Kievskaya 7 had a high germination % seed in non-infected or infected soils with pathogen root-rot disease in the laboratory as well as in the field.

The development of disease (root-rot) on the varieties of Ukrainskaya 3 and Kievskaya 7 through the vegetation periods (1994-1997) in different stage of plants less than other Varieties, which are studied in our research.

By the help of Biochemical analysis of non-defeated or defeated plants of varieties Mironovskaya 61, Ukrainskaya 3 and Kievskaya 7 we concluded that, the contents of protein, nitrogen and sugar are decrease in defeated plants.

Evaluated the productivity varieties of winter wheat among the studied destructive and perspective winter wheat immune against root-rot disease did not identify. But compared with the Standard Mironovskaya 61 varieties of Ukrainskaya 3 and Kievskaya 7 are relatively resistance.

Realized research chemical using as means of protection Vitavacs 200, (3 kg/T).

The results of our research work every year send to the State Commission of Ukraine for testing and protection of plant varieties.

Key words: winter wheat, resistance, root-rot diseases, pathogen, infected phone, immune, defeated, productivity, harmful, biochemical, destructive, perspective, protein, nitrogen and sugar.

Размещено на Allbest.ru

...