Наукове обґрунтування захисту соняшнику від некротрофних патогенів на сході Лісостепу України

Розгляд проблеми підвищення стійкості соняшнику до збудників білої гнилі, сірої гнилі, фомопсису. Дослідження закономірності розвитку некротрофних патогенів в системах: патоген, господар, середовище; виявлення основних чинників їх поширеності у рослин.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 125,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

За співавторством створено і передано на державне сортовипробування 6 гібридів: Світоч, Погляд, Кий, Ной, Світозар, Красень. Гібриди Світоч і Погляд внесені в Реєстр сортів рослин України - на 1998 р. (Світоч) і 1999 р. (Погляд), гібрид Кий внесений в Реєстр перспективних на 1998 р., а гібриди Ной, Світозар і Красень проходять державне сортовипробування.

Доля співавторства в створенні гібридів 10%. Робота характеризується створенням інфекційних фонів, фітопатологічною оцінкою стійкості вихідного матеріалу до збудників хвороб, відбором стійких біотипів, створенням самозапилених батьківських форм з високою стійкістю до патогенів (табл. 3).

Таблиця 3 Характеристика сортів і гібридів соняшнику, створених за участю і в співавторстві здобувача, за стійкістю до збудників некротрофних патогенів (1994-1997 рр.)

Сорт, гібрид

Ураженість, %

збудником білої гнилі

кошиків збудником сірої гнилі

стебел збудником фомопсису

стебел

кошиків

Харківський скоростиглий

5,1

8,5

0,6

40,3

Харківський 3

10,8

10,9

1,5

37,1

Харківський 7

11,2

17,2

0,8

28,1

Харківський 49

0

6,7

2,2

21,2

Харківський 58

6,6

10,5

1,5

13,8

Зустріч

1,5

10,6

0

21,6

Світоч

0,9

4,6

0,4

29,8

Погляд

0,3

6,4

0

7,5

Кий

0

0,9

0

7,3

Ной

0

6,4

1,0

11,6

Світозар

0,7

0

0

13,0

Красень

0

6,4

0

8,8

Висновки

1. В умовах східного Лісостепу України біла та сіра гнилі проявляються на соняшнику щорічно. В останні роки широкого розповсюд ження набула сіра плямистість стебел, або фомопсис. Підвищення стійкості соняшнику до збудників цих хвороб забезпечує більш повне використання біологічного потенціалу культури, знижує поширеність хвороб на рослинах, насіннєвому матеріалі, зменшує накопиченість інфекційного начала грибів в ґрунті, стабілізує фітосанітарну напруженість на посівах культури.

2. Одним із основних факторів поширеності білої та сірої гнилей соняшнику є сума опадів за весь період вегетації культури. Виявлено прямий кореляційний зв'язок між кількістю опадів за період “утворення кошика ... початок цвітіння” і поширеністю білої та сірої гнилей. Як правило, в роки з кількістю опадів в цей період менше 62 мм спостерігається слабкий їх розвиток, а понад 85 мм - інтенсивний. Тому відзначена кількість опадів в даний період розвитку рослин визначена як сигнальна в прогнозуванні розвитку хвороб.

3. Виявлена залежність ураженості рослин збудниками некротрофних патогенів від тривалості вегетаційного періоду генотипу. Ураженість Sclerotinia sclerotiorum, Botrytis cinerea, Phomopsis helianthy рослин середньоранньої та середньостиглої груп стиглості у 2...3 рази перевищує рівень ураженості генотипів скоростиглої та ранньостиглої груп. В уражених Sclerotinia sclerotiorum стеблах і кошиках генотипів скоростиглої групи формується мінімальна кількість склероціїв гриба (18,2 шт.), а в генотипах середньостиглої групи - максимальна (158,4 шт.).

4. Установлено, що розвиток білої гнилі позитивно корелює з тривалістю вегетаційного періоду і площею листової поверхні; розвиток сірої гнилі - з висотою рослин і площею листової поверхні; розвиток фомопсису - з тривалістю вегетаційного періоду, площею листової поверхні і продуктивністю.

5. Вивчений вплив на видовий склад патогенів в насінні соняшнику, вирощеного в різних країнах світу. Збудником білої гнилі насіння з Франції заражене у 3 рази, збудником сірої гнилі насіння з США, Голландії, Іспанії, Франції, Туреччини у 3,7...6 разів, а збудником фомопсису насіннєвий матеріал з Молдови у 1,6 рази заражений більше, ніж посівний матеріал з України.

6. Зафіксовано міцеліально-дріжджоподібний диморфізм роз-витку збудників некротрофних патогенів - прихована форма їх існування і доведена необхідність її врахування в посівних партіях насіння соняшнику.

7. Доведена необхідність фітосанітарної експертизи насіння для підвищення ефективності заходу знезаражування конкретної посівної партії. Протруєння насіння визначеним препаратом для цілеспрямованого обмеження розвитку визначених збудників хвороб у посівних партіях з високим ступенем зараженості дає можливість підвищити їх польову схожість на 11,3...17,8% та збільшити урожайність, в середньому на 4,5 ц/га.

8. Показано, що обприскування рослин соняшнику фундазолом, рониланом, або ровралем в дозі 1,5 кг/га зменшує поширеність хвороби на кошиках у 1,7...2,3 рази лише в роки з помірним розвитком білої гнилі.

Визначені якісні показники інокулюму: патогенність різних штамів Sclerotinia sclerotiorum, Botrytis cinerea, пектолітична активність ферментів Sclerotinia sclerotiorum, пік ферментативної активності росту його міцелію, залежність проростання склероціїв міцелієм від їх розміру. Все це забезпечує достовірність оцінки стійкості соняшнику до збудників хвороб в умовах лабораторії і поля та підвищує її ефективність.

Розроблені методи оцінки стійкості соняшнику для виділення стійких форм на ранніх етапах розвитку рослин та в період вегетації культури:

експрес-метод оцінки стійкості селекційного матеріалу соняшнику до Sclerotinia sclerotiorum, який передбачає зараження кореневої системи і гіпокотиля проростків гомогенатом міцелію визначеними за якістю штамами гриба і забезпечує відбір стійких проростків протягом 10 діб;

експрес-метод оцінки стійкості селекційного матеріалу соняшнику до Botrytis cinerea (аналогічний вище описаному методу);

метод визначення зараженості насіння фітопатогенами, який забезпечує виявлення прихованої форми збудників хвороб на ранніх етапах розвитку рослин. Суть методу полягає в відборі здорових проростків після пророщування насіння в дистильованій воді і вирощуванні їх на світлі в стерильній дистильованій воді протягом 2...10 діб при температурі +20...23С. При цьому усувається живлення мінеральними елементами і підвищується ферментативна активність патогенів, що знаходяться в них;

метод оцінки стійкості соняшнику до Phomopsis helianthy, що забезпечує диференціацію матеріалу за стійкістю при зараженні рослин в умовах теплиці в фазу 3...4 пар справжніх листків прикладанням 5...6 - денної міцеліальної культури гриба в місце з'єднання черешка з стеблом;

метод оцінки стійкості стебел соняшнику до Sclerotinia sclerotiorum в

польових умовах, який забезпечує відбір рослин з стійкими стеблами при зараженні їх без травмування в період бутонізації рослин інокулюмом із уражених в природних умовах стебел популяційних сортів;

метод оцінки стійкості кошиків соняшнику до Sclerotinia sclerotiorum і Botrytis cinerea в польових умовах, який забезпечує відбір рослин з стійкими кошиками при зараженні їх в період пожовтіння без травмування інокулюмом із уражених в природних умовах кошиків популяційних сортів;

додатковий метод оцінки стійкості соняшнику до Sclerotinia sclerotiorum, що базується на визначенні вмісту полісахарів в черешках листків в період бутонізації рослин (для оцінки стійкості стебел) і в кошиках в період їх пожовтіння (для оцінки стійкості кошиків).

На основі розроблених методів створені несприйнятливі до зараження Sclerotinia sclerotiorum в фазі проростків самозапилені лінії Х 2035, W 501, RW 637, з високою стійкістю стебла (Х 3448, Х 4022, Х 2035) та кошика (Х 2035, W 501, RW 637), слабкосприйнятливі до зараження Botrytis cinerea в фазі проростків самозапилені лінії Х 2040/7, Х 2024/6. Виділені 108 селекційних номерів стійких до Phomopsis helianthy та 65 слабкосприйнятливих.

Створена робоча колекція самозапилених ліній соняшнику, в яку ввійшли найбільш цінні 153 лінії. Всі вони передані в Національний центр генетичних ресурсів рослин України для збереження і використання селекційними установами країни та за її межами. Номери реєстрації ІР 2001...2153.

Створено і передано на державне сортовипробування за участю здобувача протягом 1990...1997 рр. 6 сортів і гібридів соняшнику з груповою стійкістю до збудників хвороб та цінними господарськими показниками. З них 5 (Харківський 49, Харківський 3, Харківський 58, Зустріч, Харківський 7) занесені в Реєстр сортів рослин України, а 1 (Харківський скоростиглий) - в Реєстр сортів рослин Росії.

За останні роки (1996...1999 рр.) в співавторстві створені 6 високоцінних гібридів соняшнику, з яких Світоч і Погляд занесені в Реєстр сортів рослин України, Кий - визнаний перспективним, а Ной, Світозар і Красень проходять державне сортовипробування.

Пропозиції селекційній практиці та виробництву

1. Службам захисту рослин використовувати дані кількості опадів в період “утворення кошика ... початок цвітіння”, як основний чинник поширеності хвороб на соняшнику в період його вегетації для забезпечення контролю за поширеністю хвороб і організації заходів захисту культури.

2. Контрольно-насіннєвим лабораторіям використовувати метод виявлення прихованої форми збудників хвороб, для визначення посівних партій соняшнику, які потребують знезаражування.

3. Селекційним установам:

-- оцінку соняшнику на стійкість до збудників білої і сірої гнилей на ранніх етапах розвитку рослин проводити окремо до кожного збудника. Для інокулюму використовувати штами з високою пектолітичною активністю ферментів на 6 та 11 добу його росту на рідкому живильному середовищі;

-- оцінку соняшнику на стійкість до збудника фомопсису проводити в умовах теплиці з використанням 5...6-денної міцеліальної культу-ри гриба. Рослини заражати в період 3...4 пар справжніх листків прикладанням 0,5 см диска міцелію, вирощеного на картопляно-глюкозному агарі, в місце з'єднання черешка з стеблом. Інкубувати заражені рослини протягом 10 днів при вологості 80% і температурі +24...26°С;

-- для оцінки стійкості сходів соняшнику в польових умовах до Sclerotinia sclerotiorum і Botrytis cinerea вносити в лунку при сівбі насіння 2...3 склероціїв збудника білої гнилі розміром 0,2...0,3 см, або 100 мг/лунку подрібненого насіння, ураженого склеротиніозом в природних умовах (для інфекційного фону збудника білої гнилі) чи 100мг/лунку подрібненого насіння, ураженого в природних умовах збудником сірої гнилі (для інфекційного фону збудника сірої гнилі);

для оцінки стійкості стебел соняшнику до Sclerotinia sclerotiorum та кошиків до Sclerotinia sclerotiorum і Botrytis cinerea заражати рослини тканинами із уражених патогеном в природних умовах стебел або кошиків. При оцінці стебел на стійкість до збудника білої гнилі інокулюм прикладати до прикореневої частини рослин в період їх бутонізації і присипати вологим ґрунтом, а при тестуванні кошиків - під обгортковий лист в період пожовтіння;

-- рівень вмісту сахарів в черешках листків в період бутонізації рослин і кошиках в період їх пожовтіння використовувати як маркерну ознаку стійкості зразків до Sclerotinia sclerotiorum;

при конструюванні архітектоніки рослин соняшнику слід створювати генотипи з площею листової поверхні до 65 дм2, висотою стебла - 111,3...167 см, з вегетаційним періодом до 90 днів;

-- зареєстровані в каталозі ІР ім. В.Я. Юр'єва самозапилені лінії соняшнику (№№ реєстрації 2001...2153) використовувати в якості батьківських форм при створенні високостійких до патогенів та високопродуктивних і високоолійних гібридів соняшнику.

4. Для впровадження у виробництво рекомендуються такі сорти і гібриди соняшнику: Харківський 3, Харківський 7, Харківський 49, Харківський 58, Світоч, Зустріч, Погляд, Кий.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кириченко В.В., Долгова О.М., Божко М.Ф., Петренкова В.П. Низькорослі гібриди соняшника для енергозберігаючих і екологічно чистих технологій // Селекція і насінництво. - К.: Урожай. - 1992. - Вип. 71. - С. 41-45. (Особистий внесок 25%. Проведено узагальнення даних, сформовані висновки).

Долгова О.М., Петренкова В.П., Христофорова Е.В., Коваленко Н.М. Спосіб оцінки соняшнику на стійкість проти склеротиніозу і гнилі сірої

// Селекція і насінництво. - К.: Урожай. - 1992. - Вип. 71. - С. 45-50. (Особистий внесок 50%. Проведені експериментальні дослідження, узагальнені дані).

3. Долгова Е.М., Петренкова В.П. Комплекс мероприятий по защите подсолнечника от заболеваний // Технические культуры. - 1992. - № 4 - 5 - 6. - С. 11-15. (Особистий внесок 50%. Проведені експериментальні дослідження, узагальнені дані, сформовані висновки).

4. Кириченко В.В., Петренкова В.П. Создание скороспелых сортов и гибридов, устойчивых к болезням // Технические культуры. - 1993. - №1. - С. 6-7. (Особистий внесок 50%. Проведені експериментальні дослідження, узагальнені дані, сформовані висновки).

5. Петренкова В.П., Михайлова В.Н., Коваленко Н.Н. Оценка селек-ционного материала на устойчивость к фомопсису // Технические культуры. - 1993. - №1. - С. 7-8. (Особистий внесок 70%. Проведені експериментальні дослідження, узагальнені дані, сформовані висновки).

6. Петренкова В.П., Долгова Е.М., Михайлова В.Н., Коваленко Н.Н. Результаты фитоэкспертизы семян подсолнечника // Технические культуры, - 1993. - №1. - С. 9-10. (Особистий внесок 50%. Визначені збудники хвороб, узагальнені дані, сформовані висновки).

7. Петренкова В.П. Выживаемость склероциев возбудителя белой гнили // Защита растений. - 1994. - №4. - С. 20.

8. Петренкова В.П., Долгова Е.М. Значение инфекционного фона в селекции подсолнечника на устойчивость к белой гнили // Вісник аграрної науки. - К. - 1995. - №1. - С. 60-63. (Особистий внесок 50%. Відібрані стійкі біотипи, створені лінії з високою стійкістю, узагальнені дані, сформовані висновки).

9. Петренкова В.П., Долгова Е.М. Болезни подсолнечника на Украине // Защита и карантин растений. - 1996. - №5. - С. 41-42. (Особистий внесок 50%. Узагальнені дані та сформовані висновки).

10.Petrenkova V.P., Kirichenko V.V., Krivoshejeva N.V., Kosova V.V. Sunflower gene pool testing for desease susceptibility and affection rate //EUCARPIA Section Oil and Protein Crops. Symposium on Breding for, Oil and Protein Crops 5-8 August, 1996, Zaporozhye, Ukraine. - 1996. - P. 196-198. (Особистий внесок 50%. Проведена оцінка соняшнику на стійкість до збудників хвороб, узагальнені дані, сформовані висновки).

11.Петренкова В.П. Методи створення селекційного матеріалу соняшнику стійкого до білої та сірої гнилей // Селекція і насінництво. - Харків. - 1996. - Вип. 76. - С. 47-50.

12. Долгова О.М., Петренкова В.П. Стадія біотрофного типу живлення у некротрофних паразитів на прикладі збудника білої гнилі соняшнику // Селекція і насінництво. - Харків, 1996. - Вип. 77. - С. 6-9. (Особистий внесок 50%. Проведені експериментальні дослідження, сформовані висновки).

13. Петренкова В.П. Прихована форма збудників // Захист рослин. - 1997. - №4. - С. 12-13.

14. Петренкова В.П. Интегрированные методы защиты подсолнечника от белой гнили // Вісник аграрної науки. - 1997. - №10. - С. 34-37.

15. Петренкова В.П. Стійкі сорти та гібриди // Захист рослин. - 1997. - №11. - С. 12-13.

16.Петренкова В.П., Кривошеєва О.В., Родигін Г.В. Генетична цінність ліній соняшнику // Селекція і насінництво. - Харків, 1997. - Вип. 79. - С. 21-24. (Особистий внесок 80%. Проведено схрещування стійких ліній соняшнику, визначена їх загальна та специфічна комбінаційна здатність, сформовані висновки).

17.Лісовий М.П., Скрипник Н.В., Кириченко В.В., Петренкова В.П. Фомопсис //Захист рослин. - 1998. - № 10. - С. 11. (Особистий внесок 25%. Проведена оцінка самозапилених ліній соняшнику на стійкість до збудника фомопсису, визначені високостійкі лінії).

18.Петренкова В.П., Кривошеєва О.В., Родигін Г.В. Некротрофні патогени //Захист рослин. - 1998. - № 10. - С. 12-13. (Особистий внесок 80%. Проведені експериментальні дослідження, узагальнені дані, сформовані висновки).

19. А.с. на сорт рослин № 325. Соняшник Світоч /В.П. Петренкова, В.В. Кириченко, А.Д. Гуменюк, З.К. Аладьїна, В.І. Повякало, Л.В. Бондаренко /Україна/. - № 82404; Заявлено 20.11.92. (Особистий внесок 10%. Створені інфекційні фони, відібрані стійкі форми, створені стійкі лінії).

20. А.с. на сорт рослин № 770. Соняшник Погляд /В.П. Петренкова, В.В. Кириченко, З.К. Аладьїна, А.Д. Гуменюк, В.І. Повякало, Л.В. Бондаренко /Україна/. - № 94017002; Заявлено 28.10.94. (Особистий внесок 10%. Створені інфекційні фони, відібрані стійкі форми, створені стійкі лінії).

21. Свідоцтво про реєстрацію зразків генофонду рослин в Україні №1. Соняшник - лінії відновники фертильності: Х 711, Х 712, Х 720, Х 762, Х 782 /В.П. Петренкова, В.В. Кириченко, К.М. Макляк, З.К. Аладьїна, А.Д. Гуменюк, В.І. Повякало, В.І. Сивенко /Україна/. - № 000001; Заявлено 19.07.96; Зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України в 1996 році. (Особистий внесок 25%. Проведена оцінка на стійкість до збудників хвороб, вивчена генетична цінність ліній).

22. Свідоцтво про реєстрацію зразків генофонду рослин в Україні №2. Соняшник - лінії закріплювачі стерильності: Х 503, Х 1010, Х 4353, Х 1008, Х 1012, Х 2552 /В.П. Петренкова, В.В. Кириченко, К.М. Макляк, З.К. Аладьїна, А.Д. Гуменюк, В.І. Повякало, В.І. Сивенко /Україна/. - № 000002; Заявлено 19.07.96; Зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України в 1996 році. (Особистий внесок 25%. Проведена оцінка на стійкість до збудників хвороб, вивчена генетична цінність ліній).

23. Свідоцтво про реєстрацію зразків генофонду рослин в Україні №3. Соняшник - мутантні лінії: МХ 7249Б, МХ 7388Б, МХ 7322Б /В.П. Петренкова, В.В. Кириченко, К.М. Макляк, З.К. Аладьїна, А.Д. Гуменюк, В.І. Повякало, В.І. Сивенко /Україна/. - № 000003; Заявлено 19.07.96; Зареєстровано в Національному центрі генетичних ресурсів рослин України в 1996 році. (Особистий внесок 25%. Проведена оцінка на стійкість до збудників хвороб, вивчена генетична цінність ліній).

Методичні рекомендації

24. Оценка подсолнечника на устойчивость к склеротиниозу и серой гнили / ИР им. В.Я. Юрьева; Е.М. Долгова, В.П. Петренкова, Э.В. Христофорова, Н.Н. Коваленко. - Харьков, 1989. - 14с. (Особистий внесок 50%. Вивчено патогенність грибів, пектолітичну активність їх ферментів).

25. Прогноз распостранения вредителей, болезней и сорняков в Харьковской области и меры борьбы с ними в 1990 году. Болезни подсолнечника / Харьковский облагропром; В.П. Петренкова. - Харьков, 1990. - С. 83-87.

26. Прогноз распостранения вредителей, болезней и сорняков в Харьковской области в 1991 году. Болезни подсолнечника /Харьковский облагропром; В.П. Петренкова. - Харьков, 1991. - С. 54-56.

27. Оцінка соняшнику на стійкість до фомопсису /ІР ім. В.Я. Юр'єва; В.П. Петренкова, В.В. Кириченко, О.М. Долгова, В.М. Михайлова. - Харків, 1992. - 6с. (Особистий внесок 50%. Вивчені особливості розвитку гриба, відібрані стійкі біотипи соняшнику, визначені високостійкі лінії).

28. Прогноз распостранения вредителей, болезней и сорняков в Харьковской области в 1993 году. Болезни подсолнечника /Харьковское областное управление сельского хозяйства; В.П. Петренкова. - Харьков, 1993. - С. 54-55.

29. Технология защиты сельскохозяйственных культур от вредителей, болезней и сорняков. Подсолнечник /ИР им. В.Я. Юрьева, Харьковское областное управление сельского хозяйства; В.П. Петренкова. - Харьков, 1993. - С. 39-41.

30. Прогноз розвитку і розповсюдження основних шкідників, хвороб і бур'янів с.-г. рослин та рекомендації щодо боротьби з ними в господарствах України в 1994 році. Хвороби та шкідники соняшнику / Міністерство сільського господарства і продовольства України, УААН, Укр. держ. об'єднання “Украгрохім”; В.П. Петренкова. - К., 1994. - С. 57-59.

31. Фитосанитарная обстановка и меры борьбы с вредителями, болезнями и сорняками в Харьковской области в 1995 году. Болезни подсолнечника /Харьковское областное управление сельского хозяйства; В.П. Петренкова. - Харьков, 1995. - С. 21-23.

32. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів в господарствах України в 1995 році. Хвороби та шкідники соняшнику / Міністерство сільського господарства і продовольства України, УААН, Укр. держ. об'єднання “Украгрохім”; В.П. Петренкова. - К., 1995. - С. 62-63.

33. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів в господарствах України в 1996 році. Хвороби та шкідники соняшнику / Міністерство сільського господарства і продовольства України, УААН, Укр. держ. об'єднання “Украгрохім”; В.П. Петренкова. - К., 1996. - С. 59-61.

34. Каталог рабочей коллекции самоопыленных линий подсолнечника Института растениеводства им. В.Я. Юрьева /ИР им. В.Я. Юрьева; В.В. Кириченко, З.К. Аладьина, А.Д. Гуменюк, В.П. Петренкова, В.И. Повякало, Е.Н. Макляк, В.И. Сивенко. - Харьков, 1996. - 83с. (Особистий внесок 25%. Створені інфекційні фони, оцінений матеріал за стійкістю до збудників хвороб, відібрані стійкі біотипи).

35. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів в господарствах України в 1997 році. Хвороби та шкідники соняшнику / Міністерство сільського господарства і продовольства України, УААН, Укр. держ. об'єднання “Украгрохім”; В.П. Петренкова. - К., 1997. - С. 49-50.

36. Прогноз фітосанітарного стану агроценозів та рекомендації щодо захисту сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур'янів в господарствах України в 1998 році. Хвороби та шкідники соняшнику / Міністерство сільського господарства і продовольства України, УААН, Укр. держ. об'єднання “Украгрохім”; В.П. Петренкова. - К., 1998. - С. 51-53.

Тези доповідей

37. Долгова Е.М., Петренкова В.П. Влияние сортов и гибридов подсолнечника на количественный и качественный состав возбудителя белой гнили // Тезисы докладов IX Всесоюзного совещания по иммунитету растений к болезням и вредителям. - Т. 2. - Минск. - 1991. - С. 176. (Особистий внесок 50%. Проведені експериментальні дослідження, узагальнені дані, сформовані висновки).

38. Петренкова В.П., Кириченко В.В. Резистентность исходного материала подсолнечника к основным болезням // Тезисы докладов Международного совещания по молекулярно-генетическим маркерам и селекции растений - К.: Аграрная наука. - 1994. - С. 142. (Особистий внесок 50%. Проведено оцінку на стійкість до збудників хвороб, виділені стійкі зразки).

39. Петренкова В.П., Кириченко В.В., Михайлова В.Н. Создание исходного материала подсолнечника с групповой устойчивостью к болезням // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Селекція, насінництво і технології вирощування польових культур”. - Чернівці: Буковина. - 1996. - С. 68-69. (Особистий внесок 50%. Створені інфекційні фони, відібрані стійкі біотипи, створені лінії з груповою стійкістю).

40. Петренкова В.П., Кириченко В.В., Кривошеева Е.В. Исходный материал для селекции подсолнечника на устойчивость к патогенам // Материалы международного симпозиума “Методологические основы формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений” - Харьков: ИР. им. В.Я. Юрьева. - 1996. - С. 157. (Особистий внесок 50%. Проведена оцінка на стійкість до збудників хвороб, визначені стійкі зразки).

41. Кириченко В.В., Петренкова В.П., Макляк Е.Н. Линии подсолнечника - доноры высокой продуктивности // Материалы международного симпозиума “Методологические основы формирования, ведения и использования коллекций генетических ресурсов растений”. - Харьков: ИР им. В.Я. Юрьева. - 1996. - С. 148. (Особистий внесок 40%. Вивчена селекційна цінність стійких до збудників хвороб ліній).

42. Петренкова В.П., Кривошеєва О.В., Косова В.В. Стійкість генофонду соняшнику до хвороб в умовах східного Лісостепу України //Тези доповідей науково-практичної конференції, присвяченої 50-річчю Інституту захисту рослин “Проблеми захисту рослин від шкідливих організмів в сучасних економічних та екологічних умовах”. - К. - 1996. - С.54. (Особистий внесок 70%. Створені інфекційні фони, проведена оцінка генофонду соняшнику на стійкість до збудників хвороб, узагальнені дані, сформовані висновки).

Анотація

Петренкова В.П. “Наукове обґрунтування захисту соняшнику від некротрофних патогенів на сході Лісостепу України”. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.11 - фітопатологія. - Національний аграрний університет, Київ, 1998.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми підвищення стійкості соняшнику до збудників білої гнилі, сірої гнилі, фомопсису.

Досліджено закономірності розвитку некротрофних патогенів в системі “патоген - господар - середовище”, виявлено основні чинники їх поширеності.

Розроблено методи оцінки стійкості соняшнику до Sclerotinia sclerotiorum (Lib) de Bary, Botrytis cinerea Pers, Phomopsis helianthy Munt.-Cvet. et al. на послідовних етапах вегетації рослин та обґрунтовано ефективність інфекційних фонів у відборі стійких форм і створенні вихідного матеріалу для селекції соняшнику на стійкість до збудників хвороб.

Основні результати роботи впроваджені в селекційну практику та господарства агропромислового комплексу України.

Ключові слова: біла гниль, сіра гниль, фомопсис, соняшник, стійкість, оцінка, відбір.

Аннотация

Петренкова В.П. “Научное обоснование защиты подсолнечника от некротрофных патогенов на востоке Лесостепи Украины”. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.11 - фитопатология. - Национальный аграрный университет, Киев, 1998.

Диссертация посвящена решению проблемы повышения устойчивости подсолнечника к возбудителям белой гнили, серой гнили, фомопсиса. Исследованы закономерности развития некротрофных патогенов в системе “патоген - хозяин - среда”, выявлены основные факторы их распространения. Установлено, что сумма осадков за период вегетации культуры является основным фактором их распространения. При этом количество осадков в период “формирование корзинки ... начало цветения” определяется как сигнальное и дает возможность прогнозировать развитие этих заболеваний в течение вегетации. Важное значение имеют биологические и хозяйственно-ценные показатели генотипов подсолнечника. Развитие белой гнили положительно коррелирует с длиной вегетационного периода и площадью листовой поверхности, серой гнили - с высотой растения и площадью листовой поверхности, фомопсиса - с длиной вегетационного периода, площадью листовой поверхности и продуктивностью. Установлено, что семена являются одним из основных источников инфекции и географическая зона выращивания подсолнечника влияет на видовой состав патогенов в семенном материале. Определены регионы представляющие угрозу распространения болезней на подсолнечнике. Обосновано, что фитоэкспертиза посевных партий семян на наличие патогенов позволяет выявить их состав и обеспечить защиту посевной партии. Разработаны методы оценки устойчивости подсолнечника к Sclerotinia sclerotiorum (Lib) de Bary, Botrytis cinerea Pers, Phomopsis helianthy Munt.-Cvet. et al. на последовательных этапах вегетации растений и обоснована эффективность инфекционных фонов в отборе устойчивых форм и создании исходного материала для селекции подсолнечника на устойчивость к возбудителям заболеваний. Разработан метод оценки селекционного материала подсолнечника на устойчивость к возбудителям белой и серой гнилей в лабораторных условиях. Созданы самоопыленные линии, у которых в I4 получены проростки невосприимчивые к заражению Sclerotinia sclerotiorum и в I2 слабовосприимчивы к заражению Botrytis cinerea. Разработан метод оценки устойчивости подсолнечника к возбудителю фомопсиса в условиях искусственного климата. Выделены устойчивые и слабовосприимчивые селекционные номера. Разработаны методы оценки подсолнечника на устойчивость всходов, стеблей и корзинок в полевых условиях к возбудителям белой и серой гнилей. Созданы самоопыленные линии с высокой устойчивостью стеблей и корзинок к Sclerotinia sclerotiorum. Разработан косвенный метод оценки подсолнечника на устойчивость к Sclerotinia sclerotiorum. Установлена разница по содержанию сахаров в черешках устойчивых и восприимчивых образцов, что и является маркерным признаком для определения устойчивости. Разработан метод определения скрытой формы возбудителей заболеваний. Основные результаты работы внедрены в селекционную практику и хозяйства агропромышленного комплекса Украины. Методами индивидуального отбора и самоопыления растений на инфекционном фоне создана рабочая коллекция 153 линий подсолнечника. Создано и передано в государственное сортоиспытание 12 сортов и гибридов подсолнечника, из которых 7 внесены в Реестр сортов растений Украины, 1 - в Реестр сортов растений России, 1 - в Реестр перспективных для выращивания в Украине, 3 - проходят государственное сортоиспытание.

Ключевые слова: белая гниль, серая гниль, фомопсис, подсолнечник, устойчивость, оценка, отбор.

Summary

Petrenkova V.P. "Scientific substantiation of sunflower protection from necrotrophic pathogens in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine". - Manuscript.

The thesis for a doctor's degree in Agriculture on the speciality 06.01.11 - Phytopathology. - National Agricultural University, Kiev, 1998.

The thesis deals with solving the problem on improvement of sunflower's resistance to the pathogenes of cottony, bud rots and phomopsis. The objective laws of necrotrophic pathogenes' development in the' "pathogene - host - envirоnment" system were investigated; the main factors for their distribution were revealed. Some methods for evaluation of sunflower resistance to Sclerotinia sclerotiorum (Lib) de Bary, Botrytis cinerea Pers, Phomopsis helianthy Munt.-Cvet. et al. at the successive stages of plant vegetation were elaborated and there was substantiated the efficiency of infective backgrounds during screening of resistant forms and the development of the original materials for sunflower breeding for resistance to pathogenes. The major results of investigation have been introduced into breeding practice and on some farms of the agroindustrial complex of Ukraine.

Key words: cottony rot, bud rot, phomopsis, sunflower, resistance, evaluation, screening.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.