Бордетельозна інфекція свиней (епізоотологія, діагностика та заходи боротьби)

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК

ІНСТИТУТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ І КЛІНІЧНОЇ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби.

Бордетельозна інфекція свиней (епізоотологія, діагностика та заходи боротьби)

Ребенко Галина Іванівна

Харків - 1999

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема значної втрати продукції свинарства внаслідок захворювання свиней хворобами з невизначеною етіологією була й лишається актуальною для свинарських господарств України, особливо в сучасних економічних умовах ( Шахов А.Г., 1988, Собко А.І., 1995, Литвин В.П., 1995, Блохин В., 1996, Рибалко В., 1996, Голик М., 1997 та ін.).

Відомо, що неблагополучні по респіраторним хворобам свинарські господарства мають низьку рентабельність, що позначається на галузі в цілому (Берднік В.П.,1992).Особливої актуальності набувають хвороби, зумовлені так званими умовно-патогенними агентами, які, за умов багаторазового пасажування в організмі сприйнятливих тварин та надмірного накопичення у навколишньому середовищі, здатні спричиняти захворювання. Внаслідок недостатньої вивченості та відсутності методів лабораторної діагностики вони реєструються як патологія невстановленої етіології, що в свою чергу створює труднощі у боротьбі з ними (Шиков А.Т., Литвин В.П., Поживіл А.І., Яцишин А.Й., 1995, Петренко І., Гна- тюк С., 1996, та ін.).

Проблема захворювання свиней, спричиненого B.bronchibeptica (бордетельоз, бордетельозна інфекція) актуальна в багатьох країнах з високорозвиненим свинарством. З активізацією зовнішньоекономічних зв'язків України постало питання приведення нормативних кондицій для племінних свиней у відповідність з міжнародними стандартами.

В багатьох країнах гостро стоїть проблема перевірки імпортованих свиней на бордетелоносійство (Zhang W.,Feng Q., Zhang S., Ingkaninun P., 1993, Stehmann R., Mehlhorn G. 1994, Molnar T., 1995). Зважаючи на це, службі ветеринарної медицини необхідно враховувати ці питання при експорті племінних тварин з України.

Слід зазначити також про потенційний ризик зараження коклюшоподібними захворюваннями для обслуговуючого персоналу свиноферм, де діагностована бордетельозна інфекція (Осипова П.В., 1964, Скоморох Л.М., Пустовар А.Я., 1993 Stehmann R., Mehlhorn G., 1993).

Актуальність проблеми для сучасного свинарства стала підставою для проведення наших досліджень захворювання свиней, спричиненого B.bron-chiseptica.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній роботі проводилися у відповідності з робочою програмою, узгодженою з планами НДР кафедри епізоотології на 1994-1998 роки, а також затвердженою науково-методичною Радою Сумського ДАУ.

Мета і задачі дослідження. Основною метою було вивчення ступеню розповсюдженості респіраторних захворювань свиней, зумовлених Bordetella bronchiseptica, в господарствах північно-східних областей України, розробка методів діагностики та заходів боротьби з хворобою.

У зв'язку з цим були поставлені такі завдання:

1. Визначити епізоотичну ситуацію по респіраторним хворобам свиней бордетельозної етіології в господарствах України;

2. Встановити особливості епізоотології, а також клінічного прояву та патолого-анатомічних змін при природному перебігу захворювання та експериментальному зараженні поросят B.bronchiseptica;

3. Провести типування та визначити основні біологічні властивості виділених культур B.bronchiseptica;

4. Виготовити антиген з польових культур бордетел та провести випробування методів серологічної діагностики бордетельозної інфекції;

5. Провести серологічне обстеження свиней в господарствах, благополучних та неблагополучних з респіраторних хвороб, і на цій підставі визначити рівень враженності поголів'я B.bronchiseptica.

6. Провести випробування у виробничих умовах терапевтичних засобів та методів боротьби з бордетельозом поросят і визначити їх економічну ефективність.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі епізоотологічного обстеження, клінічних, патологоанатомічних, бактеріологічних та серологічних досліджень встановлена ступінь враженості свинопоголів'я колективних господарств бордетельозною інфекцією. В умовах експерименту на семиденних поросятах доведена етіологічна роль B.bronchiseptica при респіраторних хворобах свиней. На підставі випробування реакції аглютинації, сироватко-краплинної аглютинації та методу латексмікроаглютинації розроблений антиген з польових культур B. bronchiseptica та запропонована методика серологічної діагностики бордетельозної інфекції. Визначена чутливість епізоотичних культур B.bronchiseptica до 22 антимікробних препаратів. В господарствах, де нами була встановлена бордетельозна інфекція, проведений комплекс протиепізоотичних, лікувально-профілактичних та інших заходів, визначена їх економічна ефективність.

Практичне значення одержаних результатів. Проведено епізоотологічне обстеження і представлені його результати по 18 свинарським господарствам трьох областей України. З двох польових культур B.bronchiseptica виготовлений антиген для діагностики бордетельозної інфекції в реакції аглютинації. За результатами досліджень сироваток крові свиней у господарствах, неблагополучних з респіраторних хвороб невстановленої етіології, визначений рівень враженості поголів`я бордетельозною інфекцією. На підставі проведених досліджень по встановленню чутливості виділених в господарствах культур B.bronchiseptica до антимікробних препаратів, були визначені найбільш ефективні засоби для лікування свиней в цих господарствах.

В практику запропоновані " Методичні вказівки по діагностиці, терапії, профілактиці та заходах боротьби з бордетельозом поросят."(Міланко О.Я., Ребенко Г.І., Міланко О.О.,Душкін Д.В.,1997), розглянуті і схвалені науково-технічною Радою обласного управління ветеринарної медицини Сумської облдержадміністрації (протокол N7 від 12 грудня 1996р.) та методичною радою Сумського сільськогосподарського інституту (протокол N 5 від 19 квітня 1997 року ), а також "Настанова з лабораторної діагностики захворювання свиней бордетельозної етіології" та "Методичні рекомендації по діагностиці, терапії, профілактиці та заходах боротьби з захворюванням свиней, спричиненим В.bronchiseptica", затверджені методичною радою Сумського ДАУ (протокол №3 від 13.04.1998).

Матеріали дисертації використовуються при викладанні курсів епізоотології, мікробіології та патологічної анатомії на факультеті ветеринарної медицини Сумського ДАУ.

Особистий внесок здобувача. Особистий внесок дисертанта полягає в самостійному обґрунтуванні і виконанні запланованого об'єму методичної та експериментальної роботи, а також аналізі одержаних результатів.

За результатами проведених досліджень здобувачем сформульовані такі положення, що виносяться на захист:

- епізоотична ситуація стосовно захворювань свиней бордетельозної етіології в господарствах північно-східних областей України;

- особливості перебігу захворювання, зумовленого B.bronchiseptica, в умовах господарств та в експерименті;

- оцінка ефективності трьох модифікацій реакції аглютинації для діагностики бордетельозної інфекції свиней;

- результати серологічного обстеження свинопоголів'я господарств з використанням розроблених нами діагностикумів;

- результати визначення чутливості до антибіотиків виділених культур B.bronchiseptica, а також матеріали випробування антимікробних засобів для лікування хворих поросят;

- економічне обґрунтування заходів боротьби з захворюванням свиней бордетельозної етіології.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень, викладені у дисертації, заслухані та обговрені на засіданнях методичної та вченої рад факультету ветеринарної медицини Сумського ДАУ (1994-1998), на засіданні науково-технічної Ради обласного управління ветеринарної медицини Сумської облдержадміністрації (12 грудня 1996р.), на наукових конференціях Сумського ДАУ(1994-1998 роки), на 4-ому з'їзді паразитоценологів України (Харків, 1995), на міжнародній конференції "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы", (Харків,1995).

Публікації. По темі дисертації опубліковано 12 друкованих робіт. З них 4 - у фахових виданнях.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація викладена на 155 сторінках машинописного тексту і містить: загальну характеристику роботи, огляд літератури, методичну частину, експериментальні дослідження, аналіз одержаних результатів, висновки, перелік літературних джерел, додатки. Робота ілюстрована 20 таблицями та 6 малюнками. Перелік використаної літератури вміщує 291 джерело, серед них 149 вітчизняних авторів та 142 - іноземних.

ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

респіраторний хвороба свиня захворювання

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Дослідження проводилися протягом 1994-1998 років в кафедрі епізоотології Сумського Державного аграрного університету; в лабораторії мікробіології Полтавської філії Інституту ветеринарної медицини УААН; у районних та обласних лабораторіях ветеринарної медицини, Сумської, Чернігівської та Полтавської областей.

Епізоотичну ситуацію визначали на підставі результатів обстеження 18 свинарських господарств Сумської, Полтавської та Чернігівської областей, а також аналізу матеріалів державної ветеринарної звітності зазначених областей і України по хворобам органів дихання.

Об`єктами досліджень були 24 епізоотичні культури Bordetella bronchiseptica, виділені нами в неблагополучних господарствах, в тому числі 19 - від хворих свиней, забитих з діагностичною метою, і свиней, що загинули з ознаками респіраторної патології, та 5 - при дослідженні проб з свинарських приміщень, а також 10 штамів мікроорганізмів, одержані з музею Полтавської філії ІВМ (8101, 8103, 8106, 8107, 8210, 8214, 8216, 8218, 8220, 8341).

Первинні бактеріологічні дослідження патматеріалу та типізацію виділених культур проводили на кафедрі епізоотології Сумського ДАУ,в лабораторії мікробіології Полтавського філіалу ІВМ, а також в умовах районних та обласних ветеринарних лабораторій, згідно методик, запропонованих Собко А.І, Настенко В. Д.та ін. (1983), Кожевников С.В. (1990), Миланко О.Я. (1990) та ін.

Висіви робили на диференційно-діагностичні живильні середовища (кров`яний агар з пеніциліном та нітрофурантоїном, середовище Борде-Жангу з 10% крові та ін.).

Серійне культивування одержаних штамів проводили на агарі Мак-Конкі, казеїново-вугільному агарі, кров`яному (або шоколадному) агарі, середовищі Гартоха та ін.

Для ідентифікації виділених культур проводили вивчення рухливості добових культур, цукролітичних властивостей, визначення уреазної та каталазної активності, пробу на редукцію нітратів, пробу на розрідження казеїну молока (за Тимаковим та Гольдфарб), дегідратазну активність (у відношенні до знебарвлення метиленової сині, малахітової зелені).

Гемолітичні властивості вивчали по наявності зон гемолізу при вирощуванні на МПА з 10% крові барана.

Іімунні сироватки до епізоотичних та референтних штамів бордетел одержували на кролях за методикою, запропонованою Настенко В.Д., Миланко О. Я., Феркель Г.Я., Кожевников С.В.(1990).

Для визначення патогенності та в інших дослідженнях використано 473 білих миші, 91 морська свинка та 8 кролів.

Штами B.bronchiseptica, які за своїми морфологічними, культуральними, біохімічними та патогенними властивостями відповідали якостям, викладеним в "Кратком определителе бактерий Берги" (1997), підготовані для подальшого депонування у ДНДКІ ВП та КД, м.Київ.

Експериментальне відтворення бордетельозної інфекції проводили на 66 поросятах семиденного віку під семи свиноматками, одержаними з благополучних господарств. При спеціальному дослідженні сироваток крові свиноматок антитіл до B.bronchiseptica не виявлено. Вивчались особливості проявів захворювання, зумовленого B.bronchiseptica, які були виділені від хворих свиней. Простежували також рівень аглютинінів в сироватках крові дослідних поросят.

Дослідження сироваток крові експериментально заражених поросят та свиней з обстежуваних господарств в сироватко-краплинній реакції аглютинації (СКРА) та реакції аглютинації в полістіролових планшетах (РА) проводили за загальноприйнятими методиками ; реакцію латексмікроаглютинації ставили за методикою Амфітеатрової Н.Ф. та Кисельова О.О.(1991).

Антигени для серологічних досліджень були виготовлені з епізоотичних культур ЗК-2 та Л-4, а також з референтних штамів 8220 та 8341 за методикою, розробленою в Полтавській філії ІВМ (Миланко А.Я., Феркель Г.Я. та ін., 1991). Всього було досліджено 1522 проби сироваток крові.

Визначення чутливості виділених культур до 14 антибіотиків, 5 сульфаніламідних та 3 нітрофуранових препаратів проводили методом дисків, а також методом серійних розведень.

Експериментальне випробування антимікробних засобів для терапії проводили на 330 хворих на бордетельоз поросятах від`ємного віку, сформованих у групи за принципом аналогів.

Оздоровчі заходи були організовані в двох господарствах, де нами була встановлена бордетельозна інфекція свиней. Розрахунок економічної ефективності проведених ветеринарних заходів проти бордетельозу свиней вели за формулами, викладеними в методиках ГУВ (ВАСХНИЛ, 1982), Воскобойнікова В.А. (1993), Литвин В.П. (1995).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Результати епізоотологічного обстеження господарств.

Аналіз державної ветеринарної звітності по Україні, а також по Сумській, Полтавській, Чернігівській областях за останні 3 роки показав, що серед загальної кількості хвороб на долю респіраторних припадало 19.75 % (в цілому по Україні - 34.26 %). Загибель поросят від них становила 15.9 %.

Проведені нами серологічні дослідження у господарствах, стаціонарно неблагополучних по респіраторним хворобам з невстановленою етіологією (дослідженням патологічного матеріалу з яких, в лабораторіях не виявлено патогенних мікроорганізмів ), показали, що значний відсоток поголів'я ( 18.4 % - 27.5 % ) інфікований B.bronchiseptica.

Встановлено, також, що для виникнення захворювання окрім наявності вірулентного штаму, повинні скластися сприятливі для інфекції умови, а саме: порушення параметрів мікроклімату; наявність протягів та різкі зміни температури повітря в приміщеннях; неповноцінна або незбалансована годівля ( з нестачею солей К, Са, Мg, мікроелементів, вітамінів) як супоросних свиноматок, так і поросят.

В осінньо-зимово-весняний періоди захворювання перебігало із значним охопленням поголів`я та більшою летальністю. При проведенні обстеження свино-поголів'я в одному господарстві, де найбільш типово перебігала бордетельозна інфекція, встановлено, що в І кварталі захворюваність поголів'я складала 24.88%, в ІІ- 22.92%, в ІІІ- 9.58%, та в ІV- 20.08 %. Помітних коливань інтенсивності епізоотичного процесу (індексу періодичності) протягом 4 - 5 років не виявлено.

Встановлено, що до захворювання, спричиненого B.bronchiseptica, сприйнятливі поросята з перших днів життя. Показники захворюваності мають два підйоми: перший - по досягненні поросятами 20-30-денного віку (в середньому 34.3 %), другий - через 7-15 днів після відлучення та формування великих виробничих груп (33.9 %). У такі періоди серед поросят відмічена також максимальна летальність (14.8 % та 17.8 % відповідно). У віці старше 4 місяців захворюваність значно знижувалася - 9.16 %. Серед дорослих свиней вона становила в середньому 1.83%, а загибелі від бордетельозу у них не зареєстровано.

Взагалі в неблагополучних по бордетельозу господарствах клінічні ознаки відмічали у 4.78 - 28.2 % тварин. Захворювання проявлялося загальним пригніченням, відставанням в рості та розвитку, кашлем, чханням, задухою, температурою до 40-40,5°С, серозними витіканнями з носових отворів. У дорослих свиней хвороба клінічно не проявлялася, а перебігала переважно в латентній формі, або як мікробоносійство. Найбільш типовим шляхом передачі B.bronchiseptica є повітряно-крапельний шлях.

Результати бактеріологічних досліджень.

В результаті бактеріологічних досліджень патологічного матеріалу, відібраного від хворих свиней, забитих з діагностичною метою, і свиней, що загинули з ознаками бронхопневмоній, а також з повітря, з поверхонь стін та годівниць було виділено 68 культур Bordetella bronchiseptica.

Виділені культури були в більшості випадків грамнегативними рухливими паличками, які не утворюють спор і капсул. Добові культури B.bronchiseptica на поверхні агару мали вигляд крапчатих колоній: білуватих, опуклих, блискучих, прозорих, розміром з булавочну голівку. На середовищах з кров'ю патогенні штами B.bronchiseptica утворювали зони -гемолізу. На рідких поживних середовищах ріст проявлявся легким помутнінням, іноді утворенням плівки, яка легко розбивалася при струшуванні.

Для виділених культур B.bronchiseptica були властиві: повна відсутність активності по відношенню до цукрів, виражена уреазна активність, редукція нітратів в нітріти. Дегідратазна активність проявлялася у знебарвленні анілінових фарб (метиленової сині та малахітової зелені).

Слід зазначити, що серед виділених культур більшість (64.35 %) виявилась апатогенною для лабораторних тварин, тому при подальшому вивченні увагу приділяли тільки вірулентним ізолятам B.bronchiseptica. Патогенні культури збудника бордетельозу вдалося виділити також з повітря - у 1.96% проб; у зскріб-ках зі стін та годівниць в станках, де утримувалися хворі свині - 1.5 % та 3.5 % проб відповідно. Всього з приміщень було ізольовано 5, а при бактеріологічному дослідженні патологічного матеріалу, відібраного від хворих свиней, забитих з діагностичною метою та трупів - 19 патогенних культур B.bronchiseptica.

Серед підданих розтину трупів свиней, загиблих з респіраторною патологією, в 41.7 % - 78.6 % випадків виявляли характерні для бордетельозу патолого-анатомічні зміни: набряклість та гіперемія слизових оболонок верхніх дихальних шляхів; витончення та деформація носових перетинок; накопичення в`язкого сірого слизу у отворах бронхів та на слизовій оболонці гортані, трахеї та носової порожнини; чітко окреслені вогнища запалення на стадії червоної та сірої гепатизації (переважно у верхівкових та серцевих долях легенів). Збудник локалізувався переважно у тканинах вражених ділянок легенів (у 26.3% досліджених проб патологічного матеріалу). Крім того B.bronchiseptica виділено з слизу носової порожнини, з бронхіального та трахеального слизу (у 21.1 % проб), з бронхіальних лімфатичних вузлів (у 21.1 % проб), з крові серця (у 15.8 %), печінки (у 10.5%) та інших тканин (5.3% проб). Збудника бордетельозу було виділено у 17.6 % свиней з ознаками респіраторної хвороби.

Виділені патогенні культури, при внутрішньочеревному введенні їх лабораторним тваринам, призводили до загибелі останніх. Летальність серед білих мишей становила в середньому - 95.8 2.49%, а морських свинок - 79.1 9.88%.

Вірулентність ізолятів визначали по наявності атрофії селезінки у білих мишей, що свідчило про здатність виділених культур виробляти екзотоксин - основний фактор патогенності B.bronchiseptica.

Для підтвердження належності свіжоізольованих культур до виду B.bronchiseptica проводили їх типізацію протибордетельозними сироватками, які були виготовлені нами шляхом імунізації кролів музейними штамами N 8220 та N 8341, одержаними з Полтавської філії ІВМ. Встановлено, що в антигенному відношенні більшість з виділених нами культур близькі або споріднені до музейних штамів N 8220 та N 8341. Разом з тим, три культури за серологічними ознаками відрізнялись від них, що, напевне, могло свідчити про циркуляцію в неблагополучних стадах інших сероварів B.bronchiseptica.

Експериментальне зараження поросят B.bronchiseptica.

Дві з виділених нами культури B.bronchiseptica, найбільш типові за їх культурально-морфологічними, біохімічними та іншими біологічними властивостями були використані в експерименті по відтворенню бордетельозної інфекції на 66 поросятах 7-денного віку. По 5 поросят під шести свиноматками заражали інтраназально чи інтратрахеально епізоотичними культурами Л-4 та ЗК-2 і музейним штамом № 8220. Решту поросят в кожному гнізді лишали для контактного інфікування. Поросятам сьомої свиноматки вводили зазначеними способами стерильний МПБ. Спостереження за тваринами тривали 65 діб.

Вираженість клінічних ознак бордетельозу у поросят залежала від способу інфікування. Так, після інтраназального зараження на 6-10 день спостерігали серозні витікання з носових отворів, фиркання, чхання, кон`юнктивіт, сльозотечу; при інтратрахеальному способі - на 5-8 день відмічали кашель, хрипіння в легенях, задуху. Cлід зазначити також, що серед поросят, залишених для контактного інфікування, не у всіх були відмічені клінічні прояви хвороби.

Клінічні ознаки захворювання у дослідних поросят характеризувалися ускладненим та прискореним диханням ( частота - від 55 до 108 дихальних рухів на хвилину), хрипінням, задушливим кашлем. Серцева діяльність була зниженою; температура тіла підвищувалась до 40-40,5°С. Слід підкреслити, що кашель, задуха та інші розлади дихання були відмічені переважно через 2-5 днів після прояву гарячки, яка у окремих випадках супроводжувала хворобу протягом 24-33 днів.

Гематологічні зміни при бордетельозі проявлялися зменшенням вмісту гемоглобіну на 29.1%. та еритроцитів на 36.3%, і збільшенням числа лейкоцитів та лімфоцитів відповідно на 9.9 % та 24.8 %. Швидкість зсідання еритроцитів збільшувалася на 35.2 %, бактеріцидна активність знижувалася в 1.6, а лізоцимна активність - в 1.7 разів.

Протягом експерименту сироватки крові поросят досліджували у РА з антигеном, виготовленим з епізоотичних культур ЗК-2 та Л-4, якими проводили зараження. Встановлено, що в залежності від способу зараження імунна відповідь спостерігалася через 14 днів (після інтратрахеальної інокуляції), 17 днів (у поросят, заражених інтраназально) та через 23 дні (при контактному інфікуванні). Протягом трьох-чотирьох тижнів рівень аглютинінів у крові дослідних поросят збільшувався. Максимальні титри антитіл реєструвались між 37 та 44 днями після зараження, при контактному - на 51-58 день.

Після досягнення максимального рівня (1: 320 при інтраназальному зараженні, 1:640 - при інтратрахеальному та 1:160 - 1:320 - при контактному інфікуванні), титри антитіл протягом наступних 7-14 днів хвороби дещо зменшувалися, або з невеликими коливаннями залишалися на одному рівні до кінця строку спостережень (65 днів).

На 14, 23 та 44 дні після зараження для дослідження сироватки крові поросят були випробувані три методи діагностики (сироватко-краплинна реакція аглютинації - СКРА, реакція аглютинації в полістіролових планшетах - РА та реакція латекс-мікроаглютинації - РЛМА). Результати досліджень співставляли. Слід зазначити, що СКРА дає якісну реакцію (тобто "позитивну" чи "негативну"), тому її використовують лише для дослідження сироваток крові на наявність антитіл до B.bronchiseptica перед постановкою РА. Результати РЛМА можна вважати відносно кількісними, але вичерпної інформації вони не несуть. Найбільш доцільною є РА. Вона дозволяє простежити в дінаміці перебіг інфекційного процесу. В СКРА одержані позитивні результати у 58.3% досліджених проб, в РА- у 66.6%, в РЛМА- у 80,5% проб сироваток крові заражених поросят. Незважаючи на меншу, у порівнянні з РЛМА, точність результатів в експерименті, для діагностики захворювань свиней бордетельозної етіології в умовах районних лабораторій рекомендуємо СКРА та РА.

Результати серологічних досліджень в господарствах.

Дослідження сироваток крові свиней з обстежених господарств проводили за допомогою сироватко-краплинної реакції аглютинації та реакції аглютинації. Всі сироватки, одержані від свиней, спочатку досліджували в СКРА на наявність антитіл до B.bronchiseptica, а потім, сироватки, які позитивно реагували в СКРА, досліджували в РА з визначенням титру антитіл.

Титри протибордетельозних антитіл у сироватках крові серопозитивних дорослих свиней коливалися у межах 1:20 - 1:160 (за позитивні результати приймали +++ та ++++), у поросят підсисного періоду реєстрували титри - 1:20 - 1:320, а у поросят від`ємного віку максимальні зафіксовані титри антитіл становили 1:640.

Дослідження вели антигенами, виготовленими з епізоотичних культур B.bronchiseptica Л-4 та ЗК-2, виділеними нами з неблагополучних господарств "Рассвет" Тростянецького району та "Зоря" Краснопільського р-ну Сумської області.

В сироватках крові свиней з більшості обстежених господарств виявлено аглютиніни до двох антигенів. В дев'яти господарствах сироватки містили антитіла в титрах 1:40 та вище до антигену, виготовленого з культури Л-4 (в 27.5% всіх досліджених проб. До антигену ЗК-2 антитіла в титрах 1:40 та вище виявлені в сироватках крові свиней з 10 господарств (або у 18.4 % досліджених проб).

Таблиця 1. Результати діагностики бордетельозу клінічним та серологічним (РА) методами.

Господарства	Обстежено всього, голів	Виявлено клінічним оглядом, %	Позитивні результати РА, %	Виявлено в “парних” сироватках, %
"Зоря" Краснопільського р-ну Сумської обл.	2050	16,58	74.3	56.79
"Рассвет" Тростянецького р-ну Сумської обл.	1535	28,20	94.0	78.18
Ім.К.Маркса Тростянецького р-ну Сум. обл.	3200	16,25	51.2	48.78
"Свіга" С.-Будського р-ну Сумської обл.	2480	9,52	87.8	41.46
Ім.Чапаєва Хорольського р-ну Полт. обл.	1960	8,83	86.0	54.0
Ім.Воровського Полтавського р-н Полт.обл.	2620	10,99	62.6	34.66
Ім.Калініна Ічнянського р-ну Черн ігов. обл.	2550	4.78	40.0	26.60
Всього	16395	-	-	-
В середньому	-	13,59	70.8	48.6

В семи господарствах, де за результатами бактеріологічних досліджень була діагностована бордетельозна інфекція, при серологічному дослідженні крові свиней в РА було встановлено, що в середньому 70.8 % поголів`я серопозитивні. Дослідженням парних сироваток в цих господарствах встановлене чотирикратне збільшення титру антитіл у 48.6 % свинопоголів`я (табл. 1). Ці дані є достовірним підтвердженням етіологічної значимості B.bronchiseptica при захворюваннях респіраторного тракту поросят.

Результати випробування антимікробних засобів при захворюванні поросят, зумовленому B.bronchiseptica.

Для призначення лікувальних засобів для лікування свиней в господарствах, де нами діагностована бордетельозна інфекція, ми користувалися даними, одержаними при визначенні чутливості виділених в цих господарствах патогенних культур B.bronchiseptica до антибіотиків, сульфаніламідних та нітрофуранових препаратів.

Аналізуючи ці дані, ми встановили, що найвищу ефективність проти B.bronchiseptica мають: тетрациклін, який зумовлює утворення зони затримки росту(в середньому) 22 мм, гентаміцин- 21.1мм; трохи меншу зону затримки росту зумовлюють канаміцин (20.0мм), левоміцетин (16.9мм) та поліміксін (16.75мм). Серед сульфаніламідних препаратів B.bronchiseptica виявила найбільшу чутливість до сульфапірідазіну (15.3мм), норсульфазолу натрію (14.9мм). Серед нітрофуранових препаратів ефективним виявився фуразонал- 20.8 мм.

Слід зазначити, що чутливість культур B.bronchiseptica до деяких антибіотиків (поліміксін, неоміцин, інші) варіювала протягом досліджень досить помітно. Пояснюються такі результати фактом застосування зазначених антибіотиків раніше для лікувально-профілактичних обробок свинопоголів'я відповідних господарств, внаслідок чого могли виникнути антибіотикостійкі штами B.bronchiseptica. Одержані нами дані, а також повідомлення інших дослідників (Nagy A., 1990, Speakman A. J. з співавторами, 1997 та інших) про чутливість B.bronchiseptica до антибактеріальних засобів, свідчать, що найбільшу активність проти бордетел мають тетрациклін та гентаміцин.

З метою пошуку ефективних засобів антимікробної терапії нами були проведені дослідження на хворих поросятах 45-60 денного віку, з яких були сформовані 9 груп по 30 голів. В кожній з них був застосований окремий препарат. Дві контрольні групи складалися з хворих поросят, яких не лікували, а також здорових поросят.

Встановлено, що найкращі результати одержані при лікуванні хворих на бордетельоз поросят гентаміцином (у дозах 0.4 мг/кг маси тіла двічі на день, протягом 7 днів), тетрацикліном та окситетрацикліном (егоцином) (відповідно по 30 мг/кг маси двічі на день протягом 3 діб та по 0.5-1.0 г/кг маси раз на 96 годин), левоміцетином (50 мг/кг двічі, протягом 8 днів), фрадізіном-50 (2.5-3.7 г на голову в день). Застосуванням зазначених препаратів досягнуто одужання відповідно у 93.3%, 83.3 та 90.0%, 73.3%, 83.3% хворих поросят протягом 10 діб (таблиця 2).

Таблиця 2. Економічна ефективність застосування антибактеріальних засобів для лікування поросят при бордетельозній інфекції.

Показники	дослідні групи	Контроль ( хворі )	Контроль (здорові)
Поголів'я, голів	270	30	30
Середньодобові прирости маси, г /гол	183	73	593
Витрачено коштів всього, грн.коп	2993.60	197.10	331.60
Собівартість 1кг приросту, грн.коп	6.06	15.16	1.87

Взагалі по всіх експериментальних групах поросят спостерігали досить високий відсоток одужання - в середньому 67.47 % ( при 23,3% перехворілих в контролі).

Крім того, після застосування різних антимікробних препаратів були одержані різні прирости маси поросят. Найвищі середньодобові прирости були зафіксовані при застосуванні фрадізину-50 (208.53г) та егоцину L.A. (208.1г); значними були також результати по групах, де були застосовані: гентаміцин - ін'єкційно та у формі аерозоля (відповідно 190.1г та 194.6г), канаміцин (184.6г) та тетрациклін (179.2г). У порівнянні з приростами маси по контрольній групі (72.8г) вони підвищилися в середньому в 2.9 раз (фрадізин-50 та егоцин), в 2.6 рази (гентаміцин) та в 2.5 рази (тетрациклін та канаміцин). Але, якщо порівнювати загальну продуктивність поросят дослідних груп, то можна зазначити, що у порівнянні з групою хворих поросят вона збільшилася в середньому в 2.3 рази, але становила лише 30.8% від приростів маси по контрольній групі здорових поросят.

Економічне обґрунтування протибордетельозних заходів.

Аналізуючи результати, одержані при проведенні досліджень респіраторних хвороб свиней в 18 господарствах північних областей України, можна зазначити, що захворювання свиней, спричинене B.bronchieptica, було діагностоване в семи свинарських господарствах, що свідчить про широке розповсюдження бордетельозної інфекції.

Хвороба наносила економічні збитки внаслідок загибелі молодняка, недоодержання продукції, втрати племінної цінності та вимушеного забою тварин. В перерахунку на одну наявну тварину вони складали 2.68 грн (в господарстві з охопленням хворобою 9.51% поголів`я свиней) та 4.09 грн (в господарстві з 28% хворих свиней). З'ясували, що перехворювання кожного підсвинка зумовлює збитків в середньому на суму 72 грн 60 коп ( для порівняння: вартість поросяти при відлученні становила 60-65 грн в цінах на 1996 рік). Продуктивність хворих тварин була майже в 6 разів менша, ніж у здорових, а у перехворілих - в 2.5 рази. Натомість, витрати кормів на одержання 1 кг приросту маси були відповідно у 2.62 та 1.62 рази вищі, ніж у здорових свиней. Ремонтний молодняк після перехворювання не набував до встановленого строку нормативних кондицій, а тому підлягав реалізації як товарний. Найсуттєвіші, на наш погляд, збитки виникали при утриманні на відгодівлі до досягнення реалізаційної ваги хронічно хворих на бордетельоз свиней. Так, втрата приростів маси та перевитрачання кормів зумовлювали підвищення собівартості 1 кг приросту маси в 4.42 рази у хворих та в 1.75 разів - у тих, що перехворіли.

Таким чином, ветеринарні заходи, які б дозволили зменшити захворюваність, мають бути економічно виправдані. Окупність витрат на лікування свиней в господарстві з охопленням менше 10% поголів'я становила 6.49 грн на 1 грн витрат, а в господарстві з 28 % захворілих свиней - відповідно 0.60 грн, з чого можна зробити висновок, що при незначному розповсюдженні захворювання серед поголів'я лікувальні заходи можуть бути ефективними. У відповідних випадках слід рекомендувати заходи, основані на вибраковці клінічно хворих свиней та проведенні лікувально-профілактичних обробок решти поголів'я, чи (при захворюванні значної кількості свиней) проводити повну заміну поголів'я здоровими тваринами з благополучних господарств.

ВИСНОВКИ

1. Респіраторні хвороби свиней в колективних господарствах Сумської, Чернігівської та Полтавської областей, згідно офіційної ветеринарної звітності, становлять в середньому 19.75% від загальної їх захворюваності; в цілому по Україні - 34.26%.

2. В господарствах, неблагополучних по респіраторним хворобам з невизначеною етіологією, за результатами серологічних досліджень 18-27 % поголів'я свиней інфіковано B.bronchiseptica - збудником бордетельозу свиней.

3. В стадах свиней, де встановлена B.bronchiseptica-інфекція, максимальна захворюваність спостерігається серед поросят 20-30-денного віку - в середньому 34.3% (летальність 14.8%) та у 67-75-денних поросят - 33.9 % (летальність - 17.8 %).

4. Збудник бордетельозу поросят локалізується переважно у тканинах вражених ділянок легенів; бронхіальних та середстінних лімфатичних вузлах та в нашаруваннях слизу з бронхів, трахеї та носової порожнини.

5. Для прискореної ідентифікації культур B.bronchiseptica достатньо встановити відсутність цукролітичних властивостей, визначити уреазну активнсть, а також редуктазну активність у відношенні до нітратів та анілінових фарб. Високовірулентні культури B.bronchiseptica здатні утворювати на середовищах з кров'ю зони -гемолізу навколо колоній.

6. Двома культурами B.bronchiseptica, виділеними від хворих свиней двох господарств Сумської області, відтворене на поросятах семиденного віку захворювання, яке супроводжувалося сухим задушливим кашлем, серозно-катаральним ринітом та гарячкою ремітуючого типу. При патологоанатомічному дослідженні хворих поросят відмічені серозно-катаральні або катарально-гнійні вогнища пневмонії в верхівкових та серцевих, рідше діафрагмальних, долях легенів.

7. В реакції аглютинації з діагностикумами, виготовленими з виділених нами культур B.bronchiseptica, встановлено, що в крові експериментально заражених поросят аглютиніни з'являлися на 14 день після інтратрахеальної інокуляції, на 17 день у поросят, заражених інтраназально, та на 23 день при контактному інфікуванні. Максимальні титри антитіл (1:320 - 1:640) реєстрували між 37 та 44 днями при інтраназальному та інтратрахеальному зараженні і на 51-58 день при контактному.

8.В господарствах, де бактеріологічними дослідженнями була встановлена бордетельозна інфекція, клінічні прояви хвороби спостерігали у13.6 % свиней, а протибордетельозні антитіла виявлені в сироватках крові 70,8 % свинопоголів'я. У 48,6% тварин в сироватках крові був зареєстрований чотирикратний приріст протибордетельозних антитіл.

9.Для лікування хворих свиней в господарствах, де була встановлена бордетельозна інфекція, найбільш ефективними виявилися гентаміцин, тетрациклін, окситетрациклін (егоцин) та фрадізін-50, які зумовлювали одужання в середньому у 68% випадків та підвищення приростів маси тіла поросят в середньому на 109 г (у порівнянні з нелікованими).

10.Економічні збитки від захворювань свиней бордетельозної етіології складаються зі збитків від загибелі молодняка, недоодержання продукції, втрати племінної цінності та вимушеного забою тварин і становлять в середньому 18.96 грн в перерахунку на одну хвору тварину (в цінах на 1996 рік).

11.При охопленні хворобою до 10% поголів'я доцільно проводити лікування хворих свиней, а при більшому охопленні (при захворюванні більше, ніж 25-30% свиней) слід проводити заходи, основані на вибраковці клінічно хворих свиней, що не піддаються лікуванню та лікувально-профілактичних обробках решти поголів'я. Заміну поголів'я проводити серонегативними тваринами з благополучних господарств.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Міланко О.Я., Ребенко Г.І., Бут Г.Б., Вініченко О.В. Вивчення основних властивостей збудника бордетельозної інфекції свиней. //Напрямки підвищення продуктивності та якості сільгосп. продукції: Матеріали наукової конференції, Суми, 1995.- С. 50.

2. Міланко О.Я., Ребенко Г.І., Недошивкін Д.А. Вивчення перебігу та патологоанатомічних змін при бордетельозній інфекції свиней. //Напрямки підвищення продуктивності та якості сільгосп. продукції : Матеріали наукової конференції, Суми, 1995.- С. 51.

3. Міланко О.Я., Душкін Д.В., Ребенко Г.І. Виділення та типізація культур B.bronchiseptica.//Напрямки підвищення продуктивності та якості сільгосп. продукції: Матеріали наукової конференції, Суми, 1995. - С. 54.

4. Міланко О.Я., Душкін Д.В., Ребенко Г.І. Інфекційне захворювання - бордетельоз.//Київ: "Тваринництво України", N8. 1995.-С. 14-15.

5. Міланко О.Я., Калашник М.М., Ребенко Г.І., Душкін Д.В. Бордетельоз

свиней.//Київ: "Тваринництво України", N9. 1995.-С. 26-27.

6. Миланко А.Я., Ребенко Г.И. Ассоциированное течение бордетеллезной пневмонии поросят. // IV-й съезд паразитоценологов Украины, Харьков, 1995. - С.89.

7. Міланко О.Я., Ребенко Г.І. Бордетеллезная инфекция поросят.//Материалы международной научной конференции "Общая эпизоотология: иммунологические, экологические и методологические проблемы", 20,21,22 сентября, Харьков, 1995. - С. 173-175.

8. Миланко А.Я., Ребенко Г.И., Душкин Д.В. Бордетеллез свиней.//Москва:"Ветеринария" N3.1996.- С.22-24.

9. Ребенко Г.І., Міланко О.О. Клініко-епізоотологічні особливості та методи діагностики бордетельозної інфекції поросят.// Вісник Сумського сільсько-господарського інституту (науково-методичний журнал).-Вип.1. 1997.- С. 136-138.

10. Міланко О.Я., Ребенко Г.І., Міланко О.О., Душкін Д.В. Методичні вказівки по діагностиці, терапії, профілактиці та заходах боротьби з бордетельозом поросят. Суми, 1997.- 15с.

11. Міланко О.Я., Душкін Д.В., Ребенко Г.І., Міланко О.О. Методичні рекомендації по діагностиці, терапії, профілактиці та заходах боротьби з бордетельозом собак. Суми, 1997.- 15с.

12. Ребенко Г.І. Порівняльна оцінка лабораторних методів діагностики бордетельозу поросят //"Вісник Сумського Державного Аграрного Університету", (науково-методичний журнал).-Вип.1.1998. - С. 95-97.

Размещено на Allbest.ru

...