Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

05.18.03: Первинна обробка та зберігання продуктів рослинництва

Удосконалення біологічного способу приготування льонотрести

Рожко Валентин Іванович

1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті, Кабінету Міністрів України

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, Хилевич Василь Сергійович Національний аграрний університет, завідувач кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, професор, Ковальов Віталій Борисович Інститут сільського господарства Полісся України УААН, заступник директора з наукової роботи, завідувач відділом льону

кандидат сільськогосподарських наук, Мокринський Владислав Михайлович Науково-інженерний центр “АКСО” НАН, старший науковий співробітник, м. Київ

Провідна установа - Уманська сільськогосподарська академія, Міністерство АПК України, м. Умань.

Захист відбудеться “5“ листопада 1999 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.10 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного аграрного університету: Київ - 41 вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий “4“ жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Дмитришак М.Я.

1. Загальна характеристика роботи

льонотреста вуглеамонійний урожайність

Актуальність теми. Аналіз виробництва льону показує, що його невисока врожайність та низька якість продукції є результатом великих кількісних і якісних втрат льоносировини, особливо в процесі збирання та післязбиральної обробки. Вихідна якість сировини знижується при перетворенні соломи на тресту. Використовуючи потенційні можливості сучасних сортів льону, господарства вирощують льоносолому високої якості номером 1,5 - 2,0 і більше, але внаслідок втрат кількості та якості при первинній обробці реалізують тресту номером 1,0 і нижче.

Технологічна якість льонотрести оцінюється не лише загальним вмістом волокна в стеблах, а, головним чином, кількістю і якістю довгого волокна, одержаного при переробці її на льонозаводах. У результаті впливу умов приготування трести питома частка довгого волокна по відношенню до валового з кожним роком зменшується, спостерігається тенденція до зниження виходу чесаного волокна та його якості.

Який би спосіб підвищення врожайності не використовувався, питання про збереженість початкової цінності зберігає актуальність.

Тому проведення досліджень у напрямі інтенсифікації процесу приготування трести, направлених на збереженість початкового рівня якості льоносировини, у даний час є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичної програми досліджень кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва Національного аграрного університету з теми “Розробка та впровадження прийомів підвищення схоронності сільськогосподарської продукції на етапах збирання, первинної обробки і переробки (льон)”, номер державної реєстрації 0193 U 022568.

Мета і завдання досліджень. Метою досліджень було удосконалення біологічного способу приготування льонотрести, який забезпечив би підвищення виходу з нього волокна кращої якості. Для цього необхідно було переглянути питання формування товщини стрічки соломи на льонищі при комбайновому способі збирання льону, а також штучно створити сприятливі умови для підвищення життєдіяльності пектиноруйнівної мікрофлори. З цією метою був використаний 2%-й розчин вуглеамонійних солей (ВАС), опираючись на той факт, що даний розчин служить джерелом азотного живлення для спороносних грибів, підсилюючи їх життєдіяльність і тим самим прискорюючи процес приготування трести. ВАС - це суміш гідрокарбонатів амонію, в основу яких входять карбонат (6-12%) і гідрокарбонат амонію (75-88%).

Для досягнення поставленої мети вивчались такі питання:

визначення тривалості приготування трести з льону зібраного в фазі ранньої жовтої, жовтої та повної стиглості при розстиланні льону двома, трьома і чотирма секціями комбайна з обприскуванням сформованих стрічок 2%- ним розчином ВАС;

визначення впливу строків збирання льону та способів приготування трести на урожайність і якість льонопродукції;

встановлення впливу вуглеамонійних солей на збереженість вихідного рівня якості льонопродукції при різних способах і строках збирання;

вивчення впливу вуглеамонійних солей в концентрації 2 % на кількісний і якісний склад мікрофлори льону при обприскуванні стрічок, сформованих 2-ма, 3-ма та 4-ма секціями комбайна;

визначення економічної та енергетичної ефективності запровадження цих прийомів.

Наукова новизна досліджень полягає у вивченні впливу строків збирання льону та способів приготування трести на підвищення урожайності і збереженість початкового рівня її якості.

Вперше запропоновано і доведено позитивну дію 2%-го розчину вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести, збереження сформованого рівня якості та урожайності льонопродукції.

Вперше досліджено розвиток видового і кількісного складу пектиноруйнівної мікрофлори при застосуванні 2%-го розчину ВАС у процесі росяного приготування трести.

Вивчено вплив товщини стрічок на вихід і урожайність волокна та значення його комплексного показника.

Практичне значення отриманих результатів. Всебічна оцінка проведених досліджень дозволила встановити, що удосконалення біологічного способу приготування трести шляхом формування оптимальної товщини стрічки та застосування 2%-го розчину ВАС забезпечує (незалежно від строків збирання льону) збереженість сформованого рівня якості і разом з тим дає можливість отримати значний урожай льоноволокна з високими показниками якості. Результати досліджень впроваджені в КСП “Правда” Коропського району Чернігівської області.

Особистий внесок здобувача в одержанні результатів досліджень полягає у самостійному плануванні, здійсненні науково-дослідних робіт, обробці та аналізі експериментального матеріалу, а також узагальненні результатів даних досліджень.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на наукових конференціях професорсько-викладацького складу НАУ (1996-1998 рр.) та засіданнях кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва.

Публікації. За результатами досліджень опубліковано чотири статті в наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 138 сторінках машинописного тексту, включає 29 таблиць, 21 рисунок і складається із вступу, 7 розділів, висновків та додатків. Список використаних наукових джерел охоплює 211 найменувань, у тому числі 11 зарубіжних авторів.

2. Зміст роботи

2.1 Огляд літератури

У розділі подається короткий огляд літературних джерел стосовно сучасного стану поставлених у роботі проблем. Розглядаються питання формування та накопичення волокна в процесі росту і розвитку льону-довгунця, вмісту хімічних речовин, які входять до складу рослин і відношення до них мікроорганізмів. Особлива увага приділялась вивченню питання перетворення соломи на тресту методом росяного мочіння, інтенсифікації цього процесу з метою прискорення приготування трести і збереження сформованого рівня врожайності та якості льонопродукції.

2.2 Місце, умови, методика і програма проведення досліджень

2.2.1 Місце та метеорологічні умови проведення досліджень

Польові і виробничі досліди проводили в умовах колективного сільськогосподарського підприємства “Правда” Коропського району Чернігівської області. Анатомо-морфологічні та технологічні властивості льоносировини визначали в технологічній лабораторії льону кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва НАУ. Мікробіологічні дослідження проводили у відділі фізіології та систематики мікроміцетів інституту мікробіології і вірусології НАН України ім. Заболотного.

Клімат зони проведення дослідів помірно-континентальний. Середня багаторічна температура повітря становить 6,6 - 7,2 ⁰С з відносною вологістю повітря 79 %. Середня кількість опадів - 550-575 мм. Розподіл їх по періодах року такий: взимку - 95-110 мм, навесні - 120-130, влітку - 220-210 і восени - 135-140 мм. За вегетаційний період випадає близько 60 % опадів, що достатньо для забезпечення вологою більшості вирощуваних культур.

Згідно з даними Покошичської метеостанції Коропського району Чернігівської області, у середньому за 1996-1998 р.р погодні умови для вирощування льону та приготування трести були сприятливі.

2.2.2 Методика та програма проведення польових дослідів та лабораторних досліджень

Вивчення поставлених питань проводили польовим та лабораторними методами досліджень.

Схема досліду з удосконалення біологічного способу приготування трести передбачала:

1) збирання льону чотирма секціями комбайна з обробкою стрічок водою (контроль);

2) збирання льону чотирма секціями комбайна з обробкою стрічок 2%-м розчином ВАС;

збирання льону трьома секціями комбайна з обробкою стрічок водою;

збирання льону трьома секціями комбайна з обробкою стрічок 2%-м розчином ВАС ;

збирання льону двома секціями комбайна з обробкою стрічок водою;

6) збирання льону двома секціями комбайна з обробкою стрічок 2%-м розчином ВАС.

Збирання льону-довгунця проводили у фазах ранньої жовтої, жовтої та повної стиглості.

Повторність у досліді чотириразова, розмір облікової ділянки - 100 м².

Розчин вуглеамонійних солей готували безпосередньо перед обприскуванням розстелених стрічок соломи з розрахунку 12 кг ВАС та 800 л води на 1 гектар. Внесення розчину ВАС проводили обприскувачем С-300 в агрегатуванні з трактором МТЗ-80 у початковий період приготування трести на 2-й день після збирання.

Програма наукових досліджень передбачала вивчення таких питань:

вивчення характеристики стеблостою та якості льоносоломи для приготування трести (густота рослин, штук на 1 м²; маса розстеленої соломи, ц/га; кількість стебел на одному лінійному метрі стрічки, штук; загальна і технічна довжина стебел, см; технічна частина в іі загальній частині, %; діаметр стебел, мм; вміст лубу, %; міцність, даН; колір, еталон; миклість, одиниць та якість соломи, номер);

визначення тривалості приготування трести залежно від строків та способів збирання льоносоломи, днів;

визначення видового та кількісного складу мікрофлори;

визначення врожайності, ц/га та якості льонотрести: вихід трести від соломи, %; номер трести за стандартом, зниження її номера, рівень збереженості, %;

визначення технологічних показників льонотрести: вміст волокна, %; вихід волокна всього, у тому числі довгого; %, якість довгого та короткого волокна (номер), проценто-номерів;

визначення врожайності льонопродукції: урожайність волокна всього у тому числі довгого, ц/га; відносний вміст довгого волокна в загальному врожаї, %;

визначення комплексного показника волокна всього, у тому числі довгого.

Для оцінки технологічних ознак льонопродукції відбирали типові рослини льону, близькі за морфологічними ознаками переважаючого номера.

Визначення якості льоносоломи проводили згідно з методикою, передбаченою ГОСТ 14897-69 “Солома льняная.”

Технологічні властивості льонопродукції визначали відповідно до методик встановлених ГОСТ 2975 - 73 “Треста льняная. Технические условия”, а вихід довгого волокна - шляхом проведення контрольних розробок на м'яльно-тіпальному верстаті СМТ-2000 згідно з методикою вказаною в ГОСТ 24838 - 89 “Треста льняная. Требования при заготовках”. Визначення фізико-механічних властивостей чесаного волокна проводили за методикою, передбаченою ГОСТ 10330 - 76 “Лен трепаный. Технические условия “ із змінами № 4 від 28.06.88 № 2441.

Видовий і кількісний склад мікроорганізмів, які брали участь у приготуванні льонотрести, встановлювали згідно з методиками, вказаними в “Методических указаниях по проведению микробиологических работ со льном-долгунцом” (Е.І. Дударєв, В.Ф. Корнєєв) та “Методах экспериментальной микологии” (В.І. Білай).

Енергетичну ефективність проведених досліджень визначали відповідно до методик, наведених у методичних рекомендаціях “Энергетическая эффективность возделывания сельскохозяйственных культур” (В.В. Корінець, А.Ф. Козловцев) та “Енергетичний аналіз інтенсивних технологій в сільськогосподарському виробництві” (О.К. Медведовський, П.І. Іваненко). Статистичний аналіз одержаних експериментальних даних проводили за методикою Б.О. Доспехова.

2.3 Характеристика стеблистою льоносоломи для приготування трести

З наукових джерел відомо, що найкращі умови для приготування трести створюються в тих стрічках, де кількість стебел не перевищує 1800-2000 шт. на 1 погонному метрі.

Виходячи з цього, для проведення досліджень з удосконалення біологічного способу приготування льонотрести були вибрані виробничі ділянки, які за густотою стеблостою, урожайністю та його якістю повністю відповідали агротехнічним умовам.

Згідно з отриманими даними в середньому за три роки густота стояння рослини на 1 м² становила 2143 шт. Така кількість рослин дала можливість сформувати стрічки при збиранні льону повним захватом комбайна (чотирма секціями) з щільністю 3290 рослин на 1 погонному метрі. Під час збирання льону відповідного врожаю трьома секціями комбайна на метр стрічки розміщувалось 2503, а двома секціями - 1627 стебел.

За морфологічними ознаками стебла льону можна віднести до середньої довжини і товщини. Інші технологічні властивості, урожайність та якість соломи дещо різнились між собою залежно від строків збирання. Так, урожайність льоносоломи в середньому за три роки при збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості становила 43,1 ц/га, при збиранні у фазі жовтої стиглості - 41,3 і при збиранні у повній стиглості - 39,8 ц/га. Найбільший вміст лубу-32,8%- був отриманий у варіантах, де збирання льону проводили у фазах ранньої жовтої та жовтої стиглості. Дещо нижчі ці показники були отримані в фазі повної стиглості -31,6%. Найвищі показники міцності мали стебла льону, зібраного у фазах ранньої жовтої та жовтої стиглості - 16,1-16,3 даН. При збиранні льону у фазі повної стиглості цей показник дорівнював 14,8 даН.

Збирання льону у фазах ранньої жовтої та жовтої стиглості характеризувались найвищими показниками якості льоносоломи номер - 1,75, на відміну від збирання льону у фазі повної стиглості, де номер соломи становив 1,50.

Технічна довжина стебел у загальній її довжині по всіх строках збирання становила досить високу частку - від 94,5 до 95,3 %.

2.4 Тривалість вилежування трести залежно від строків збирання льону та способів її приготування

Значний вплив на збереження сформованого рівня урожайності та якості льонопродукції має тривалість приготування трести.

Отримані дані показують (табл.1), що при обробці стрічок льоносоломи сформованих двома секціями комбайна і оброблених 2%-м розчином вуглеамонійних солей було одержано тресту через 23 дні при збиранні льону в фазах жовтої та повної стиглості і через 26 днів - у фазі ранньої жовтої. Порівняно з контролем, де приготування трести проходило без застосування ВАС і стрічки формувались 4-ма секціями комбайна, процес приготування скоротився на 7-8 днів, або в середньому на 22 - 26%.

Збільшення товщини стрічки при збиранні льону 3-ма і 4-ма секціями комбайна, не зважаючи на те, що вони були оброблені розчином ВАС, призвело до зростання тривалості приготування льонотрести, проте вона була меншою порівняно з контролем. Так, при формуванні стрічок льону трьома секціями комбайна тривалість приготування трести скоротилась на 5-6 днів. Порівнюючи з контролем, це становило 15,2-19,8%. Обробка стебел в стрічках сформованих чотирма секціями комбайна дала можливість скоротити вилежування трести на 3-4 дні, що в середньому дорівнювало 9,6-12,1%.

Таблиця 1 Тривалість вилежування льонотрести залежно від строків збирання льону та способів її приготування (у середньому за 1996-1998 рр.)

Фаза стиглості рослин	Росяне мочіння при розстиланні льону
	4-ма секціями з обробкою стрічок	3-ма секціями з обробкою стрічок	2-ма секціями з обробкою стрічок
	Водою (контроль)	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС
Рання жовта	33	29	30	28	29	26
Жовта	31	28	29	25	28	23
Повна	31	27	28	26	27	23

У варіантах, де приготування трести проходило без застосування ВАС, зменшення тривалості вилежування було несуттєвим.

Таким чином, можна вважати встановленою тенденцію до прискорення процесу приготування трести шляхом обприскування її 2%-м водним розчином ВАС та регулювання товщини стрічки льоносоломи.

2.5 Активність мікрофлори льону-довгунця залежно від способів її приготування та строків збирання льону

В основу біологічного способу приготування льонотрести покладено життєдіяльність пектиноруйнівних пліснявих грибів Cladosporium herbarum Link та Alternaria linicola. Крім них у розкладанні пектинових речовин стебла беруть участь й інші гриби (Rhizopus nigricans Ehr.), а також аеробні бактерії.

З метою прискорення приготування трести штучно створюються сприятливі умови для інтенсифікації життєдіяльності пектиноруйнівних грибів шляхом поліпшення їх мінерального живлення. Нами рекомендовано для цього використовувати вуглеамонійні солі (ВАС), опираючись на той факт, що їх розчин у концентрації 2% служить джерелом азотного живлення для спороносних грибів, підсилюючи їх життєдіяльність.

2.5.1 Інтенсивність розвитку мікрофлори та її видовий склад

У результаті проведених нами досліджень було встановлено, що під час приготування трести на стеблах льону містилось залежно від строків збирання льону від 11 до 16 видів грибів.

Так, при збиранні льону довгунця у фазі ранньої жовтої стиглості на початку вилежування соломи видовий склад мікрофлори характеризувався домінуванням таких видів, як Fusarium avenacеum (фузаріозне побуріння) та Dothiorela gregaria (антракноз). Крім них у процесі приготування трести також брали участь Fusarium gibosum (фузаріозне в'янення), Phoma exigua (фомоз) та пектиноруйнівні гриби Alternaria linicola і Cladosporium herbarum.

На 14-й день приготування трести видовий склад грибів змінився. Так на контролі до переважаючої кількості Fusarium avenacеum і Dothiorela gregaria добавились такі види грибів, як Fusarium gibosum та Septoria linicola, які залишились домінуючими до кінця вилежування. На кінець періоду вилежування змінилась і кількість пектиноруйнівних грибів. Якщо на початку вилежування вони зустрічались рідко, то в кінці приготування трести були відмічені з частотою, близькою до домінуючої. Подібна зміна видового складу грибів спостерігалась і при збиранні льону 2-ма та 3-ма секціями. Проте слід відзначити, що на 14-й день вилежування найбільша кількість грибів Fusarium avenacеum та Dothiorela gregaria зменшилась і на кінець приготування трести вони зустрічались рідко і лише в деяких випадках із середньою частотою. Видовий склад пектиноруйнівних грибів у цих випадках на кінець приготування трести ставав домінуючим.

При внесенні 2%-го розчину ВАС видовий склад грибів також змінився, але характер цієї зміни був інший. Так, у варіантах, де льон збирали 2-ма секціями комбайна, домінуюча кількість грибів, що зустрічались на початку приготування трести, змінилась - вони стали зустрічатись рідше. Пектиноруйнівні гриби почали зустрічатись набагато частіше і на кінець періоду вилежування (22-й день) були повністю переважаючими.

При збиранні льону 3-ма секціями комбайна були отримані майже аналогічні результати. Так, на 14-й день приготування трести домінуючими залишились лише два види грибів - Colletotricum lini та Fusarium avenaceum, а Cladosporium herbarum і Alternaria linicola зустрічались рідко. На кінець вилежування пектиноруйнівні гриби стали повністю переважати.

Такі ж самі результати за видовим складом у середині та кінці приготування трести були отримані і при формуванні стрічок чотирма секціями комбайна.

Подібна тенденція зміни видового складу мікроорганізмів була відмічена і при збиранні льону у фазах жовтої та повної стиглості.

2.5.2 Зміна кількісного складу мікрофлори льону-довгунця

Не завжди видовий склад повною міоюі може відображати дійсну картину мікробіологічних процесів, які проходять під час приготування трести. Дані процеси можна зрозуміти, вивчивши зміну кількісного складу мікроорганізмів, особливо пектиноруйнуйнівних, які беруть участь у приготуванні льонотрести.

Нашими дослідженнями було встановлено, що на початку приготування трести з стебел льону, зібраних у фазі ранньої жовтої стиглості, кількість грибів на стеблах становила близько 30 тис.1г соломи. Основну їх масу (17 тис.1г) становили гриби - збудники хвороб фузаріозу (Fusarium avenacеum та Fusarium gibosum). Загальна кількість пектиноруйнівних грибів - 14 тис.1г, з яких Cladosporium herbarum - 8 та Alternaria linicola - 6 тис.1г.

На 7-й день приготування трести кількісний склад пектиноруйнівних грибів збільшився. Так, при збиранні льону 4-ма секціями (контроль) їх загальна кількість становила 34 тис.1г, 2-ма - 39 і 3-ма - 36 тис.1г.

Більш суттєве збільшення кількості пектиноруйнівних грибів спостерігалось у варіантах, де стрічки льону були обприскані 2%-м розчином ВАС. При формуванні стрічок 4-ма секціями комбайна цей показник становив-53 тис.1г, 3-ма секціями - 56 і 2-ма - 58 тис.1г.

Стосовно інших видів грибів, то найбільша їх кількість спостерігалась на контролі - 39 тис.1г, а найменша - 16 тис.1г, у варіанті, де стрічки формувались 2-ма секціями комбайна і були оброблені розчином ВАС.

Подібна зміна кількісного складу мікрофлори спостерігалась і на 14-й день вилежування трести.

На 21-й день приготування трести, у варіантах з використанням ВАС було відмічене більш різке збільшення кількості пектиноруйнівних видів грибів і зменшення інших видів. Найбільша кількість Cladosporium herbarum спостерігалась на стеблах, де льон збирали 2-ма секціями комбайна - 136 тис. 1г соломи. При збиранні 3-ма секціями цей показник становив 125, а при збиранні 4-ма - 135 тис.1г. Кількість пектиноруйнівних грибів виду Alternaria linicola була меншою і варіювала від 40, при збиранні льону 4-ма секціями, до 48 тис.1г при збиранні 2-ма та 3-ма секціями комбайна. На контролі загальна кількість пектиноруйнівних грибів становила 101 тис.1г, у тому числі Alternaria linicola- 26 та Cladosporium herbarum- 75 тис.1г соломи.

Характер розподілу кількісного складу мікрофлори у варіантах, де збирання льону проводили 2-ма та 3-ма секціями комбайна без застосування ВАС, не відрізнявся від контролю. Проте слід відзначити, що кількість пектиноруюнівних грибів перевищувала у варіанті, де формування стрічок проводили 4-ма секціями.

Кінець приготування льонотрести в усіх варіантах досліджень характеризувався незначним зменшенням кількості пектиноруйнівних мікроорганізмів. Хоча потрібно відзначити, що у варіантах, де приготування трести проходило при застосуванні ВАС, кількість таких грибів була більшою, ніж на контролі та у інших варіантах де не застосовували розчин ВАС, а кількість інших видів грибів, у тому числі і целюлозоруйнівних - набагато меншою.

Подібна зміна кількісного складу спостерігалась також при приготуванні трести з льону, зібраного у фазі жовтої та повної стиглості на всіх її етапах.

2.6 Вплив строків збирання льону та способів приготування трести на урожайність і якість льонопродукції

Сучасні умови ведення льонарської галузі акцентують особливу увагу на вирішенні питання підвищення якості льоносировини шляхом створення таких агротехнічних і технологічних прийомів, при яких льонопродукція (треста) надходитимуть на переробку з високими показниками якості.

Вирішення проблеми зменшення втрат продукції в післязбиральний період як по кількісним так і по якісним показникам є і залишається на сьогоднішній день одним з головних завдань сільськогосподарської науки. Величина втрат льоносировини, особливо в процесі приготування трести, в кінцевому рахунку визначає її урожайність та якість.

2.6.1 Урожайність трести

У результаті проведених досліджень (табл.2) з удосконаленню біологічного способу приготування трести було встановлено, що найбільшу її урожайність було отримано при збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості при формуванні стрічок 2-ма секціями комбайна та обробці їх 2%-м розчином ВАС. У цьому варіанті урожайність трести становила 37,8 ц/га, що на 2,7 ц/га вище порівняно з контролем. Збільшення товщини стрічки негативно вплинуло на цей показник. Так, при збиранні льону 3-ма секціями урожайність трести дорівнювала 36,7, а при збиранні 4-ма - 35,8 ц/га, що на 1,6 та 0,7 ц/га більше, ніж на контролі. У варіантах, в яких для приготування трести не застосовували 2%-й розчин ВАС, урожайність льонотрести суттєво не відрізнялась від контрольної. Так, при збиранні льону 2-ма секціями урожайність трести становила 35,7, а при збиранні 3-ма - 35,6 ц/га, що більше від контролю відповідно на 0,5 та 0,6 ц/га.

Таблиця 2 Урожайність льонотрести залежно від строків збирання та способів її приготування, ц/га (у середньому за 1996-1998 рр.)

Показник	Росяне мочіння при збиранні льону
	4-ма секціями з обробкою стрічок	3-ма секціями з обробкою стрічок	2-ма секціями з обробкою стрічок
	Водою (контроль)	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС
Фаза ранньої жовтої стиглості
1. Урожайність, ц/га	35,1	35,8	35,6	36,7	35,7	37,8
2. +/- до контролю	-	+0,7	+0,5	+1,6	+0,6	+2,7
НІР05 загальна, ц/га - 0,25; НІР05 впливу ВАС, ц/га - 0,14; НІР05 способів збирання, ц/га - 0,18
Фаза жовтої стиглості
1. Урожайність, ц/га	30,3	31,2	30,8	32,1	30,9	33,3
2. +/- до контролю	-	+0,9	+0,5	+1,8	+0,6	+3,0
НІР05 загальна, ц/га - 0,26; НІР05 впливу ВАС, ц/га - 0,15; НІР05 способів збирання, ц/га - 0,18
Фаза повної стиглості
1. Урожайність, ц/га	28,5	29,6	29,4	30,2	30,0	31,5
2. +/- до контролю	-	+1,1	+0,9	+1,7	+1,5	+3,0
НІР05 загальна, ц/га - 0,29; НІР05 впливу ВАС, ц/га - 0,16; НІР05 способів збирання, ц/га - 0,20

Подібна тенденція впливу товщини формування стрічки та внесення 2%-го розчину ВАС на урожайність трести спостерігалась при збиранні льону в інші фази стиглості.

2.6.2 Вихід волокна та його якість

У результаті проведених нами досліджень було встановлено загальну тенденцію позитивного впливу внесення 2%-го розчину ВАС на технологічні показники льонотрести.

Так, при збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості (табл. 3) було встановлено, що найвищий вихід всього і довгого волокна був отриманий у варіанті, де росяне мочіння проходило при збиранні льону 2-ма секціями комбайна та обробці стрічок 2%-м розчином ВАС. Показник виходу волокна в цьому варіанті становив 28,0% і перевищував контроль на 1,5%; вихід довгого волокна - 17,7%, що більше від контролю на 1,4%. При збиранні льону 3-ма секціями - вихід всього волокна дорівнював 27,1%, вихід довгого- 16,9%, що

Таблиця 3 Вплив способів збирання льону та обробки соломи розчином ВАС на технологічні показники трести і волокна (середнє за 1996-1998 рр.)

Показник	Росяне мочіння при розстиланні льону
	4-ма секціями з обробкою стрічок	3-ма секціями з обробкою стрічок	2-ма секціями з обробкою стрічок
	Водою (контроль)	Розчином ВАС	Водою	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС
Збирання льону у фазі ранньої жовтої стиглості
1.Вихід волокна,%, всього у т.ч. довгого 2.Номер довгого волокна 3.Проценто-номерів, всього	26,5 16,5 12,2 231,3	26,9 16,6 13,8 261,1	26,5 16,5 12,5 236,3	27,1 16,9 12,5 274,3	26,8 16,8 13,8 262,8	28,0 17,9 14,5 290,5
Збирання льону у фазі жовтої стиглості
1.Вихід волокна,%, всього у т.ч. довгого 2.Номер довгого волокна 3.Проценто-номерів, всього	25,5 16,7 12,0 230,8	25,9 17,2 13,0 254,1	25,2 16,8 12,0 232,1	26,3 17,5 13,5 265,3	26,0 17,2 13,0 254,4	26,5 17,7 14,0 278,6
Збирання льону у фазі повної стиглості
1.Вихід волокна,%, всього у т.ч. довгого 2.Номер довгого волокна 3.Проценто-номерів, всього	23,8 12,5 11,5 177,7	23,9 12,5 12,0 196,8	23,9 13,0 12,5 199,9	24,3 14,5 12,7 212,7	24,0 13,3 12,5 203,0	25,2 15,4 13,5 242,2

Відповідно на 0,6 та 0,4% більше порівнянні з контролем. При формуванні стрічок 4-ма секціями вихід всього волокна становив 26,9%, довгого - 16,6%.

У варіантах, де приготування трести проходило без застосування ВАС, вихід як всього, так і довгого волокна був нижчий, ніж у варіантах, де застосовувався розчин ВАС. Так, при формуванні стрічок 3-ма секціями комбайна вихід всього і довгого волокна за своїм значенням дорівнював контролю. У варіанті, де стрічки формувались 2-ма секціями комбайна, вихід всього і довгого волокна перевищував контроль на 0,3%.

Разом з тим у варіантах, де росяне мочіння проходило при застосуванні ВАС, довге волокно відзначалось кращими показниками якості і перевищувало контроль у середньому на 1,6 - 2,3 номера.

Відповідна закономірність позитивної дії ВАС збереглась і при збиранні льону у жовтій та повній фазах стиглості.

2.6.3 Збереженість якості льнопродукції

Строки збирання льону та способи приготування трести впливали також на якість продукції.

При приготуванні трести без застосування ВАС якість її порівняно з соломою знижувалась. Так, при збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості зниження відбулось на 2 номери при збиранні льону 3-ма та 4-ма секціями комбайна та на 1 - при збиранні 2-ма секціями.

Аналогічне зниження якості трести спостерігалось і при збиранні льону у фазі жовтої та повної стиглості.

Застосування ВАС позитивно вплинуло на збереженість показника її якості. Рівень збереженості в більшості варіантів з використанням ВАС становив100%, тобто зниження номера трести порівняно з номером соломи не відбулось. Проте збільшення товщини стрічок, особливо при збиранні льону 4-ма секціями комбайна, призвело до його зниження на 9,1- 18,6%.

Помітне зниження якості трести порівняно з соломою відмічене при збиранні льону у фазі повної стиглості.

2.6.4 Урожайність волокна та його комплексний показник

Показники вмісту всього і довгого волокна дають можливість зробити висновок щодо його урожайності.

Отримані дані (табл. 4) показують, що обробка стрічок 2%-м розчином вуглеамонійних солей сприяє отриманню значно вищих показників урожайності як всього, так і довгого волокна.

Таблиця 4 Вплив строків збирання льону та способів приготування трести на врожайність льнопродукції і її комплексний показник (у середньому за 1996-98 рр.)

Показники	Росяне мочіння при збиранні льону
	4-ма секціями з обробкою стрічок	3-ма секціями з обробкою стрічок	2-ма секціями з обробкою стрічок
	Водою (контроль)	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС	водою	Розчином ВАС
Збирання льону в фазі ранньої жовтої стиглості
1.Урожайність волокна, ц/га: всього в т.ч. довгого 2.Центнеро-номерів всього	9,3 5,8 81,3	9,6 5,9 92,9	9,4 5,8 83,3	9,9 6,2 100,5	9,5 6,0 93,7	10,6 6,8 110,4
НІР05 загальна, ц/га, - 0,18; НІР05 впливу ВАС, ц/га, - 0,10; НІР05 способів збирання, ц/га, - 0,13
Збирання льону в фазі жовтої стиглості
1.Урожайність волокна, ц/га: всього в т.ч. довгого 2.Центнеро-номерів всього	7,7 5,1 70,3	8,1 5,4 79,7	7,85 5,2 71,7	8,4 5,6 84,8	8,1 5,4 79,7	8,8 5,9 92,7
НІР05 загальна, ц/га, - 0,22 НІР05 впливу ВАС, ц/га, - 0,13; НІР05 способів збирання, ц/га, - 0,15
Збирання льону в фазі повної стиглості
1.Урожайність волокна, ц/га: всього в т.ч. довгого 2.Центнеро-номерів: всього	6,8 3,6 51,0	6,9 3,7 54,0	6,9 3,8 58,4	7,3 4,4 65,1	7,1 4,1 61,8	7,9 4,1 76,7
НІР05 загальна, ц/га, - 0,12; НІР05 впливу ВАС, ц/га, - 0,07; НІР05 способів збирання, ц/га, - 0,09

Так, найвищу урожайність волокна було одержано при збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості 2-ма секціями комбайна - 10,6 ц/га, що на 1,3 ц/га більше порівняно з контролем. Збільшення товщини стрічки призводило до зниження урожайності волокна, оскільки із значної частини стебел верхнього і нижнього шарів стрічки його не було одержано. Так, при формуванні стрічок 3-ма секціями урожайність волокна становила 9,9 ц/га, а 4-ма - 9,6 ц/га. Подібна тенденція спостерігалась і при збиранні льону в інших фазах стиглості.

Стосовно врожаю довгого волокна відмічено таку ж саму тенденцію, що і по врожаю всього волокна. Найвищий показник урожайності довгого волокна був отриманий при збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості 2-ма секціями комбайна - 6,8 ц/га, що перевищувало контроль на 1,0 ц/га.

Найбільшою кількістю центнеро-номерів відзначались варіанти, де збирання льону проводили 2-ма і 3-ма секціями комбайна та сформовані стрічки оброблені 2%-м розчином ВАС.

За відносним вмістом довгого волокна в загальному врожаї та кількістю центнеро-номерів можна зробити висновок про високу ефективність застосування вуглеамонійних солей для прискорення процесу приготування трести.

2.6.5 Фізико-механічні властивості волокна

Одержані результати дослідження впливу способів приготування трести на фізико-механічні властивості волокна показали, що внесення 2%-го розчину ВАС значною мірою сприяє покращанню міцності, гнучкості та згиностійкості волокна.

Найкращі фізико-механічні властивості волокна отримані у варіантах, де збирання льону проводили 2-ма та 3-ма секціями комбайна з обприскуванням сформованих стрічок 2%-м розчином ВАС. У середньому в цих варіантах міцність волокна перевищувала контроль на 1-3 даН, гнучкість - на 2-6 мм і згиностійкість - на 10-34 цикли.

2.7 Економічна та енергетична ефективність удосконалення біологічного способу приготування трести

2.7.1 Економічна ефективність

Економічна оцінка способів удосконалення біологічного способу приготування трести показала, що внесення 2%-го розчину ВАС є вигідним технологічним прийомом, який дає можливість значно збільшити рентабельність виробництва льонопродукції та отримати високий прибуток.

Найбільші значення показника умовно чистого прибутку були одержані при приготуванні трести, зібраної 2-ма та 3-ма секціями комбайна. При збиранні льону у фазі ранньої жовтої стиглості 2-ма секціями цей показник становив 328,1 грн. 1га, 3-ма - 301,4, 2-ма - 99,84 грн. 1га. Аналогічна тенденція по розподілу умовно чистого прибутку спостерігалась і при збиранні льону у фазі жовтої та повної стиглості. Проте збільшення грошових витрат, пов'язаних з використанням ВАС, показало, що за рівнем рентабельності найефективнішим є приготування трести зібраної 3-ма секціями комбайна. Так, в даному випадку рівень рентабельності в середньому становив від 322% - при збиранні льону у фазі жовтої стиглості - до 574% - у фазі повної стиглості.

2.7.2 Енергетичний аналіз

Дослідження показали, що найбільш енергетично вигідним способом приготування трести при використанні ВАС є збирання льону 3-ма секціями комбайна (рис. 1).

Рисунок 1 Вплив способів приготування трести на коефіцієнт енергетичної ефективності продукції (у середньому за 1996-1998 рр.)

Даний спосіб має найменшу енергоємкість 1ц додаткової продукції від 416,6 до 506,2 МДж та найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності - 1,08 - 1,31.

Висновки

Результати проведених досліджень з вивчення прийомів удосконалення біологічного способу приготування трести дають можливість зробити такі висновки.

1. Застосування 2%-го розчину ВАС при приготуванні трести шляхом обприскування стрічок льоносоломи обумовлює скорочення тривалості приготування трести на 3-8 днів. Найменша тривалість вилежування трести спостерігається при формуванні стрічок льону 2-ма та 3-ма секціями комбайна. Збільшення товщини стрічок подовжує період приготування трести.

2. Вуглеамонійні солі в концентрації 2% активізують розвиток пектиноруйнуючої мікрофлори, збільшуючи при цьому її кількість. Особливо помітне збільшення чисельності пектиноруйнуючих грибів Cladosporium herbarum Link та Alternaria linicola спостерігалось на 14-й день приготування трести. Разом з тим видовий і кількісний склад супутніх мікроорганізмів зменшується.

3. Обприскування сформованих стрічок льоносоломи 2%-м розчином ВАС дає можливість підвищити збереженість льонотрести на 1-3 номери. Найвища збереженість (100 %) встановлена при збиранні льону 2-ма та 3-ма секціями комбайна у фазі ранньої жовтої та жовтої стиглості.

4. Обробка стебел у стрічках 2%-м розчином ВАС дозволяє отримати найбільший вихід всього волокна - 29 %, довгого - 17,9%.

5. Урожайність всього і довгого волокна при застосуванні ВАС збільшується на 0,1-1,3 ц/га, а кількість центнеро-номерів на 9-34,1.

6. Якість довгого волокна у варіантах з використанням ВАС підвищується на 0,5-2,3 номери. Одержане волокно відзначається кращими показниками міцності, гнучкості та згиностійкості.

7. Обприскування стрічок льоносоломи 2%-м розчином ВАС підвищує відносний вміст довгого волокна в загальному врожаї в середньому на 4 %.

8. Застосування 2%-го розчину ВАС є економічно вигідним прийомом удосконалення біологічного способу приготування трести, який дає можливість отримати умовно чистий прибуток у розмірі до 495,54 грн. з 1 га та значно підвищити рівень рентабельності.

9. Найвищим показником енергетичної ефективності відрізняється приготування трести з льону, зібраного 3-ма секціями комбайна з коефіцієнтом енергетичної ефективності від 1,08 до 1,31. Енергоємкість 1 ц льнопродукції у цьому варіанті становить 416,6-506,2 МДж залежно від строків збирання.

10. Рекомендувати льоносіючим господарствам проводити обробку стрічок льоносоломи 2%-м розчином вуглеамонійних солей з метою прискорення приготування трести, підвищення збереженості сформованого врожаю та його вихідної якості.

Для отримання максимального прибутку при мінімальних енергетичних та грошових затратах проводити збирання льону 3-ма секціями льонокомбайна.

Проводити приготування трести з льоносоломи зібраної у фазах ранньої жовтої та жовтої стиглості з метою одержання максимального врожаю льонопродукції з найкращими фізико-механічними властивостями.

Публікації по темі дисертації

1. Рожко В.І. Вплив вуглеамонійних солей на мікробіологічну активність пектиноруйнівної мікрофлори льону-довгунця за різних строків його збирання // Вісник аграрної науки-№2, 1999.- ст.76-78 (Викладені результати впливу 2%-ного розчину ВАС на зміну видового складу мікрофлори льону-довгунця).

2. Хилевич В.С., Сеньков А.М., Рожко В.І. Вплив способів збирання льону-довгунця та вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести і збереженість льонопродукції. // Науковий вісник НАУ №10 1998.- ст.167-173 (Вивчена ефективність різних способів збирання та 2%-ного розчину ВАС на урожайність і якість льонопродукції).

3. Рожко В.І. Вплив вуглеамонійних солей на кількісний склад пектиноруюнівної мікрофлори льону-довгунця з різними строками його збирання. // Науковий вісник НАУ №10 1998.-ст.178-182 (Охарактеризовано вплив 2%-ного розчину ВАС на кількісний склад пектиноруйнівної мікрофлори льону).

4. Сеньков А.М., Нинько П.І., Рожко В.І. Вихід і якість волокна залежно від різних строків, способів збирання льону-довгунця та внесення вуглеамонійних солей (ВАС).// Науковий вісник НАУ №13 1999.- ст.211-214 (Викладені результати вивчення впливу вуглеамонійних солей на вихід і якість волокна при різних строках і способах збирання льону-довгунця).

Аннотація

Рожко В.І. Удосконалення біологічного способу приготування льонотрести.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 05.18.03.- первина обробка, зберігання зерна та іншої продукції рослинництва. - Національний аграрний університет. - Київ. - 1999.

Дисертація присвячена вивченню ефективності збирання льону-довгунця 2-ма, 3-ма і 4-ма секціями комбайна, а також впливу обробки стрічок 2%-м розчином вуглеамонійних солей на прискорення процесу приготування трести, збереженість вихідної кількості та якості сировини, підвищення виходу трести та волокна, їх урожайності та якості продукції.

Ключові слова: вуглеамонійні солі, стрічки, треста, волокно, строки збирання, способи збирання, пектиноруйнуючі мікроорганізми, збереженість, урожайність.

Аннотация

Рожко В.И. Усовершенствование биологического способа приготовления льнотресты.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 05.18.03.- первичная обработка, хранение зерна и другой продукции растениеводства. Национальный аграрный университет. Киев, 1999.

Диссертация посвящена изучению эффективности уборки льна-долгунца двумя, тремя и четырьмя секциями комбайна, а также влиянию обработки лент 2%-ным раствором углеаммонийных солей на ускорение процесса приготовления тресты, сохранности исходного количества и качества сырья, повышению выхода тресты и волокна, их урожайности и качеству продукции.

В работе приведены результаты изучения влияния углеаммонийных солей на микробиологическую активность пектиноразлогающей микрофлоры льна-долгунца при разных сроках и способах уборки.

Установлено, что применение 2%-ного раствора углеаммонийных солей путем опрыскивания лент льносоломы в начале ее вылежки уменьшает продолжительность приготовления тресты на 3-8 дней. Самым коротким периодом вылежки характеризуются ленты, сформированные двумя секциями комбайна. Увеличение толщины лент удлиняет приготовление тресты.

Изучение применения углеаммонийных солей показало, что внесение их в концентрации 2% активизирует развитие пектиноразлогающей микрофлоры, увеличивая при этом их количество и видовой состав. Особенно четко проявляется увеличение количества таких пектиноразлогающих грибов, как Cladosporium herbarum Link и Alternaria linicola на 14 день приготовления тресты. При этом видовой и количественный состав вредных микроорганизмов уменьшается.

Обработка сформированных лент льносоломы раствором углеаммонийных солей дает возможность повысить сохранность льнотресты на 1-3 номера. Самая высокая сохранность (100%) отмечается при уборке льна двумя и тремя секциями комбайна фазах ранней желтой и желтой спелости.

Опрыскивание лент 2%-ным раствором УАС дает возможность увеличить выход всего волокна до 29, а долгого- до 17,9%. При этом урожайность долгого волокна увеличивается в пределах до 1,3 ц/га, а количество центнерономеров - на 9 - 34,1 номеров. Качество долгого волокна повышается до 2,3 номера. Оно отличается лучшими физико-механическими показателями. Относительное содержание длинного волокна в общем урожае увеличивается в среднем на 2%.

Применение 2%-ного раствора углеаммонийных солей зарекомендовало себя как экономически выгодный прием усовершенствования биологического способа приготовления тресты, который дает возможность получить условно чистый доход в размере до 495,54 грн/га и значительно повысить уровень рентабельности.

Результаты исследований показали, что самый высокий показатель энергетической эффективности обеспечивает уборка льна тремя секциями комбайна с коэффициентом энергетической эффективности 1,08 - 1,31. Энергоемкость 1ц продукции составляет 416,6 - 506,2 МДж.

На основании проведения лабораторных и полевых производственных исследований рекомендуется льносеющим хозяйствам производить обработку лент льносоломы 2%-ным раствором углеамонийных солей с целью ускорения процесса приготовления тресты, повышения сохранности сформированного урожая, а также его исходного качества.

Для получения максимальной прибыли при минимальных энергетических потерях производить уборку льна-долгунца тремя секциями комбайна, при которой на 1 га расстилается не более 7,0 т соломы.

Производить уборку льна в фазе ранней желтой спелости с целью получения максимального урожая льнопродукции с наилучшими физико-механическими свойствами.

Ключевые слова: углеаммоныйные соли, треста, волокно, сроки уборки, способы уборки, пектиноразлагающие микроорганизмы, сохранность, урожайность.

Annotation

Rozhko V.I. Improvement of the biological method of flax harvesting.- Manuskript.

Thesis for the Degree of candidate of Agricultural Science. Mater 05.18.03- Initial processing, storage of grain and other crop production out put. NAU. Kyiv, 1999.

The thesis studies the efficiency of fiber flax harvesting done with the combine having two, three and four units and the impact of belts treatment with 2% carbon-ammonia salt solution on accelerating the rotted straw preparation process, consistency of initial raw materials quantity and quality, increasing the rotted straw and fiber output, their yielding capacity and production quality.

Key words: Carbon-ammonia, belts, rotted straw, fiber, pectin-decompose microorganisms, preservation, yield.

Размещено на Allbest.ru

...