Продуктивні та технологічні якості корів бурої породи німецької селекції в умовах лісостепу України

Вивчення вікових особливостей росту і розвитку молодняку. Визначення ступеню впливу інтенсивного вирощування ремонтних телиць у молочний період на ріст, розвиток і молочну продуктивність. Оцінка продуктивні та відтворювальні ознаки корів швіцької породи.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 05.01.2014
Размер файла 30,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний аграрний університет

УДК 636.22./28.03:237.1

Продуктивні та технологічні якості корів бурої породи німецької селекції в умовах лісостепу України

Спеціальність 06.02.04 - технологія виробництва продуктів тваринництва

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Салогуб Анатолій Миколайович

Суми 1999

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі скотарства та зоогігієни Сумського державного аграрного університету Міністерства агропромислового комплексу України

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, доцент Ладика Володимир Іванович, завідувач кафед скотарства і зоогігієни Сумського державного аграрногоуніверситету

Офіційні опоненти: Рубан Юрій Дмитрович, доктор сільськогосподарських наук, професор Харківського зооветеринарного інституту Змійов Віктор Володимирович , кандидат сільськогоспо - дарських наук, доцент Луганського державного аграрного університету

Провідна установа: Полтавський державний сільськогосподарський інститут

Захист відбудеться 28 квітня 1999 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К.55.815.02 Сумського державного аграрного університету за адресою: 244030, м. Суми, вул. Петропавлівська, 57.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці університету.

Автореферат розісланий “ 27 ” березня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Машкін М.І.

АНОТАЦІЯ

Салогуб А.М. Продуктивні та технологічні якості корів бурої породи німецької селекції в умовах Лісостепу України. Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеню кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04. - технологія виробництва продуктів тваринництва. Сумський державний аграрний університет, Суми, 1998.

У роботі викладені результати досліджень основних продуктивних та технологічних якостей корів бурої породи німецької селекції в умовах двох племзаводів “Бездрик” і “Михайлівка” при високих рівнях годівлі.

Встановлено, що при інтенсивному вирощуванні телиць у молочний період продуктивність корів-первісток підвищилась на 475 кг молока і вміст жиру - на 0,06%, вік першого отелення скоротився на 24,9 дні. Високий рівень годівлі дозволив виявити коровам бурої породи високий генетичний потенціал - від 4970 кг молока за першу до 5962 кг за третю. Встановлено, що в процесі адаптації відбувається формування молочного типу тварин з незначним відхиленням в сторону м'ясності. Тварини мають гармонічну форму тулуба, відрізнялись міцним кістяком, бажаною формою вим'я. У подальшій роботі необхідно враховувати частку крові щвіців американської селекції “BS”. Матеріали досліджень використані для розробки комплексної програми удосконалення швіцької худоби та методичних рекомендацій за лінійною оцінкою екстер'єру та типу будови тіла корів.

Ключові слова: ріст, розвиток, продуктивність, відтворення, оцінка, екстер'єр, племзавод.

АННОТАЦИЯ

Салогуб А.Н. Продуктивные и технологические качества коров бурой породы немецкой селекции в условиях Лесостепи Украины. Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.04 - технология производства продуктов животноводства. Сумский государственный аграрный университет, Сумы, 1999.

В работе изложены результаты исследований основных продуктивных и технологических качеств коров бурой породы немецкой селекции в условиях двух племзаводов “Бездрик” и “Михайловка” при высоком уровне кормления.

Телки, выращенные в ГПЗ "Бездрик", превышали стандарт живой массы в 6,12 и 18 мес. соответственно на 8,0…29,4%, телки из ГПЗ "Михайловка" - 3,8…19,9%. При интенсивном выращивании телок до возраста 6 месяцев, их последующая молочная продуктивность за первую лактацию повысилась на 475 кг молока и содержание жира - +0,06%. Коровы первого отела, которые были интенсивно выращены, имели оптимальные воспроизводительные способности. Возраст первого отела коров опытной группы составил 802,1 дня, контрольной - 827,0 дней, а индекс осеменения соответственно - 1,8 и 2,1.

Коровы первого отела ГПЗ "Бездрик" обладали высокой молочной продуктивностью - удой составил 5855 кг молока, жирностью 4,42% и содержанием белка - 3,51%. Животные полученные и выращенные в племзаводе "Бездрик", превосходят по молочной продуктивности коров, родившихся и эксплуатирующихся в Германии - на 10,4% и коров, поступивших нетелями из Германии - на 10,3%. Это указывает на большие потенциальные возможности разведения импортного бурого скота немецкой селекции в наших условиях.

В наших исследованиях впервые уделено внимание влиянию быков швицкой породы американской селекции "BS" на последующую продуктивность их потомства. Так, животные, имеющие 51% и более наследственности "BS", превосходят животных, у которых доля "BS" менее 25%, соответственно, по лактациям - 4,4; 9,7 и 14,9%.

Усилия специалистов по улучшению морфологических признаков облегчается тем, что они положительно коррелируют с основными признаками вымени. Наличие высокодостоверной корреляции служит базой для одновременного улучшения основных промеров вымени путем отбора. При отборе коров для ферм индустриального типа особое внимание необходимо уделять взаимосвязи технологических признаков с продуктивностью. Высокодостоверный коэффициент корреляции между разовым удоем и средней скоростью молокоотдачи (r = +0,71±0,08) и коэффициенты регрессии подтверждают, что отбор скота на повышение удоев будет способствовать улучшению молокоотдачи.

Высокая интенсивность отбора племенных животных предъявляет высокие требования к воспроизводительной функции коров. Как у завезенных, так и у животных собственной репродукции межотельный период составил в среднем 430 дней. Это привело к потере молока - по первому завозу недополучено 18,9%, по второму - 12,5% и по третьему завозу - 5,7%.

В процессе акклиматизации у швицкого скота немецкой селекции снижается количество осеменений на одно оплодотворение. Индекс осеменения коров составил 2,34 раза, что больше на 14,2% в сравнении с животными собственной репродукции. При этом оплодотворяемость увеличилась с 54,5 до 63,8%.

Нами установлено, что у высокопродуктивных коров с повышением уровня удоя сервис-период увеличивается, особенно начиная с 5000 кг. Сокращение сервис-периода способствует увеличению выхода телят в расчете на 100 коров. Так, выход телят повысился на 7,8% (в среднем по всем завозам) при сокращении сервис-периода на 39,4 дня. Увеличился и коэффициент воспроизводительной способности - с 0,81 до 0,94.

Оценка типа телосложения коров швицкой породы племзаводов имела высокую достоверную связь со всеми общими признаками экстерьера и молочной продуктивностью. Так, коровы племзаводов "Бездрик" и "Михайловка" с оценкой типа телосложения 60-70 баллов имели соответственно удой по первой лактации 4681 и 3206 кг, а с оценкой 81 балл и выше - 5625 и 4453 кг молока.

Материалы исследований использованы для разработки комплексной программы совершенствования швицкого скота и методических рекомендаций по линейной оценке экстерьера и типа телосложения коров.

Ключевые слова: рост, развитие, продуктивность, воспроизводство, оценка, экстерьер, племзавод.

АNNOTATION

A.N.Salogub. Productive and technological qualities of brown breed cows of barman selection in forest-steppe conditions of Ukraine.

Manuscript for research of scientific clergee of master of agricultural sciences in speciality 06.02.04 - technology of cattle breeding products production. Sumy Agrarian University, Sumy, 1998.

In the work the results of researches of principal productive and technological qualities of the brown breed cows of barman selection in conditions of two breedfarm ``Bezdruk`` and ``Mikhailovka`` with high feeding level are given.

It was established that with intensive breeding of calves in milking period the productiveness of cows-first heifers increased in 475 kg of milk and fat contents in 0,06%, the age of first calving retched in 24,9 days. High feeding level allowed brown breed cows to reveal high genetic potential from 4970 kg of milk by first loctation to 5962 kg by third loctation.

Was established that clueing the process of adaptation the formation of animals type with slight meat bias is taking place. The animals have harmonious shape of body, differ by a firm skeleton, preferable shape of udder. In further work we should take into consideration the share of ``blood`` of swisses of American selection. The materials of research were for designing of complex program of improving of swiss cattle and methodical recommendations in line estimation of exterior and body build type of cows.

Key word: growth, development, productiveness, reproduction, estimation, exterior, breedfarm.

молодняк корова теплиця

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Збільшення обсягів виробництва продуктів тваринництва може бути досягнуте на основі зміцнення кормової бази, підвищення генетичного потенціалу існуючих та новостворюваних, більш продуктивних порід худоби, придатних до індустріальних технологій виробництва.

Деякі вітчизняні породи великої рогатої худоби, у тому числі оригінальна лебединська, не повністю відповідають наведеним умовам. Тому для нарощування генетичного потенціалу молочної продуктивності та покращенню технологічних якостей цієї породи проводять роботу по створенню нового молочного типу на основі використання тварин швіцької породи американської та західноєвропейської селекції як поліпшуючої.

Питання підвищення продуктивності худоби за рахунок поліпшення якості є актуальним в даний час. У зв'язку з цим державні племінні заводи повинні відігравати провідну роль в удосконаленні порід і поширенні висококласних генотипів. На базі племзаводів “Бездрик” та “Михайлівка” створені репродуктори чистопородної швіцької худоби з кращих популяцій Західної Європи.

У Сумській області худобу німецької селекції розводять з метою отримання тварин (в основному бугаїв-плідників) різних генотипів для виведення нового високопродуктивного молочного типу бурої породи. Він має поєднувати в собі високу продуктивність і бажаний тип конституції, бути конкурентноспроможним по розвитку основних господарсько-корисних ознак.

Особливо важливим при цьому є об'єктивна оцінка племінних та продуктивних особливостей імпортованої худоби, так як від якості використаних в подальшій селекції тварин залежить селекційний успіх в цілому. Подальше вивчення та пошук технологічних та селекційних рішень розведення завезеного поголів'я в наступних поколіннях дасть можливість постійно отримувати з репродукторів цінний племінний матеріал.

Ці питання знайшли відображення в роботах М.В.Зубця, В.П.Бурката та ін. (1990), В.П.Бурката та ін. (1992), Ю.Д.Рубана (1994), Г.Н.Котенджі, В.І.Ладики та ін. (1995), В.П.Бурката, М.В.Зубця та ін. (1995).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації проводились протягом 1993-1998 років згідно з планом науково-дослідних робіт Сумського державного аграрного університету за темою “Удосконалення селекційних програм і технологій при розведенні молочної та м'ясної худоби” (№ державної реєстрації 01.944017732) і лабораторії розведення бурої та м'ясної худоби інституту розведення і генетики тварин УААН за темою “Створити буру молочну породу з використанням бугаїв-плідників швіцької породи американської селекції з продуктивністю 5,0-5,5 тис. кг молока і кількості жиру 4,0% та більше, білка 3,5% та більше за лактацію з живою масою 600-650 кг” (№ державної реєстрації 0196U016323).

Мета і завдання дослідження. Мета досліджень - вивчити продуктивні, технологічні та біологічні особливості бурої худоби німецької селекції, імпортованої з Німеччини в процесі її акліматизації до умов північного сходу України.

Для досягнення мети були поставлені такі завдання:

вивчити вікові особливості росту і розвитку молодняку;

визначити ступінь впливу інтенсивного вирощування ремонтних телиць у молочний період на ріст, розвиток і молочну продуктивність;

оцінити продуктивні та відтворювальні ознаки корів швіцької породи німецької селекції в умовах Лісостепу України;

вивчити екстер'єр і провести лінійну оцінку будови тіла корів;

оцінити морфологічні ознаки та функціональні властивості вим'я корів за їх придатністю до технології машинного доїння;

розробити шляхи якісного удосконалення продуктивних та технологічних ознак бурої породи;

визначити економічну ефективність чистопородного розведення швіцької породи німецької селекції в умовах Лісостепу України.

Наукова новітність одержаних результатів. Вперше серед швіцької худоби німецької селекції провідних племзаводів “Бездрик” та “Михайлівка” проведені комплексні аналітичні та експериментальні дослідження оцінки продуктивних і технологічних ознак корів в умовах господарського і підвищеного рівня годівлі.

Вперше на поголів'ї корів швіцької породи німецької селекції проведена лінійна оцінка будови тіла з урахуванням рівня молочної продуктивності, віку та лінійної належності.

Розроблені конкретні пропозиції щодо удосконалення племінних та продуктивних якостей корів швіцької породи німецької селекції, які дозволяють отримати від них 7000 кг молока за лактацію.

Практичне значення одержаних результатів. Результати роботи мають важливе значення для розробки теоретичного та практичного обгрунтування використання селекційного матеріалу швіцької породи Західної Європи різних поколінь у загальній системі якісного поліпшення популяції бурої худоби України в напрямку виведення нової бурої молочної породи. Імпортні тварини із різних екологічних зон Німеччини та їх нащадки при акліматизації в умовах Лісостепу України зберігають основні продуктивні і технологічні якості і здатні проявити високий генетичний потенціал при оптимальних умовах зовнішнього середовища.

Отримані результати доцільно використовувати при створенні нових високопродуктивних стад.

Племзаводи “Бездрик” і “Михайлівка”, окремі корови-рекордистки неодноразово ставали чемпіонами республіканських виставок (с.Чубинське, 1994-1998 рр.).

Результати досліджень використані у підготовці до апробації північно-східного молочного типу бурої породи, при розробці плану селекційної роботи із стадом племзаводів на 1997-2000 роки.

Матеріали досліджень стали основою методичних пропозицій по лінійній оцінці екстер'єру корів швіцької породи (м. Київ, 1994. - 19 с.) та використовуються в навчальному процесі на зооінженерному факультеті Сумського державного аграрного університету.

Окремі результати досліджень увійшли до монографії “Генетика, селекція і біотехнологія у скотарстві” (м. Київ: БМТ, 1997. - 722 с.).

Особистий внесок здобувача. Дисертант брав безпосередню участь у створюванні племзаводу “Бездрик”, працюючи його керівником з 1993 по 1997 р.р.

При безпосередній участі здобувача розроблена методика досліджень, проведений науково-господарчий дослід, зроблений аналіз результатів та їх узагальнення, сформульовані висновки, розроблені пропозиції виробництву та заходи по якісному удосконаленню продуктивних ознак бурої худоби німецької селекції на перспективу.

Окремі фрагменти досліджень проводились разом із спеціалістами племзаводів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень і основні положення дисертації викладені, обговорені і схвалені на виробничих нарадах спеціалістів племзаводів “Бездрик” і “Михайлівка” (1994-1998 р.), наукових конференціях викладачів і аспірантів (м. Суми. 1996-1997 р.), міжкафедральному засіданні зооінженерного факультету Сумського державного аграрного університету (м. Суми, 1998 р.), науково-виробничій конференції “Теоретичні й практичні аспекти породоутворювального процесу в молочному та м'ясному скотарстві (м. Київ, 1995 р.), міжнародній науково-виробничій конференції “Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби (м. Київ, 1996 р.), міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 125-річчю від дня народження М.Ф.Іванова (м. Харків, 1996 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано в 10 наукових працях.

Структура дисертації. Загальний обсяг роботи 143 сторінок, у т.ч. 56 таблиць, додатки 14 табл., 4 малюнка. Дисертація має такі розділи: вступ, огляд літератури, матеріал та методики досліджень, результати досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки й пропозиції виробництву. Бібліографія - 196 найменувань, в т.ч. 15 - на іноземній мові.

2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські дослідження були проведені у виробничих умовах племзаводів “Бездрик” Сумського району та “Михайлівка” Лебединського району Сумської області у 1993-1998 роках згідно зі схемою (мал. 1).

Об'єктом досліджень були чистопородні нетелі бурої породи, які завезені з різних племінних союзів Німеччини: Кемптена, Вайльхайма, Бібераха і Кауфбойрена.

Годівлю тварин здійснювали згідно з нормами та раціонами кормів, що виробляються в господарствах і є характерними для зони Лісостепу України. У середньому на корову припадало у ДПЗ "Бездрик" -6498 кг корм. од., в ДПЗ "Михайлівка" - 5430 кг корм. од. при 105-107 г перетравного протеїну в одній кормовій одиниці.

Живу масу тварин визначали зважуючи їх при народженні, у 6, 12, 18 місяців, та на 2-3 міс. кожної лактації корів.

Відповідно до цих вікових періодів враховували абсолютний, середньодобовий та відносний прирости живої маси тварин.

Здійснюючи проміри тіла піддослідних тварин, вивчали екстер'єрні особливості та лінійний ріст. На основі одержаних промірів вираховували індекси будови тіла. Лінійну оцінку будови тіла корів проводили на 2-4 місяці лактації.

Молочну продуктивність визначали щодекадними добово-контрольними доїннями з подальшим перерахунком за лактацію. Враховували продуктивність за 305 днів, або за скорочену (не менше 240 днів) лактацію. Вміст жиру і білку в молоці корів визначали по методикам, прийнятих у зоотехнії. Розраховували збитки молока у зв'язку з днями неплідності.

Придатність до машинного доїння корів-первісток визначали на підставі морфологічних ознак та функціональних властивостей вим'я у відповідності до методичних вказівок (Москва, 1990 р.).

Відтворну здатність корів оцінювали за загальноприйнятими методиками: за віком першого отелення, за кількістю осіменінь на одне запліднення, за процентом заплідненості після першого осіменіння, тривалістю сервіс-періоду і міжотельного періоду, виходом телят на 100 корів.

Економічну ефективність розведення швіцької худоби в умовах Лісостепу України визначали за методикою ВАСГНІЛ (1980).

Біометричну обробку матеріалів досліджень здійснювали методом варіаційної статистики за методиками Є.К.Меркур?євої (1984) та М.О.Плохинського (1969) з використанням ЕОМ ІВМ РС/АТ- 486 ДХ та програмного забезпечення компанії “Microsoft”.

3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Ріст і розвиток молодняка бурої породи. Показниками збільшення маси тіла тварин в зоотехнії, що характеризують господарську і фізіологічну скоростиглість, є жива маса (табл. 1).

Телиці бурої породи, які були зрощені в ДПЗ "Бездрик" у всі вікові періоди (окрім маси при народженні) перевершують аналогів з ДПЗ "Михайлівка" у 6 міс - 4,0%, у 12 міс - 4,2% та у 18 міс - 6,7% (Р?0,99). За 18 міс жива маса у телиць ДПЗ "Бездрик" збільшилась у 14,1 разів, у телиць ДПЗ "Михайлівка" - 13,0 разів.

Найбільшою інтенсивністю росту відзначаються телиці, які вирощені в ДПЗ "Бездрик", у яких середньодобовий приріст за період від народження до 18 міс склав 785 г або на 7,4% вище, ніж у телиць ДПЗ "Михайлівка". Вікові зміни відносної швидкості росту також підкреслюють більш високу інтенсивність її у телиць ДПЗ "Бездрик".

Проміри та індекси тілобудови у телиць бурої худоби. Оцінка енергії росту тварин тільки за їх приростом не дає необхідої уяви про зміни в інтенсивності росту окремих тканин та частин тіла. Тому, ці дані необхідно доповнити основними промірами. Телиці бурої породи, які вирощені в ДПЗ "Бездрик" мають більш округлі форми тіла та перевершують аналогічних тварин ДПЗ "Михайлівка" за більшістю промірів. З віком телиці як у ДПЗ "Бездрик", так і у ДПЗ "Михайлівка" стають більш ростягнутими, меньш високоногими з більш глибоким та широким тулубом.

Вплив інтенсивності вирощування телиць у молочний період на їх ріст та продуктивність. В умовах ДПЗ "Бездрик" був проведений виробничий дослід по вивченню впливу рівня годівлі у перві шість місяців життя на подальший ріст та розвиток ремонтних телиць, молочну продуктивність. Телиці контрольної групи до 6 міс віку одержували 650 кг незбираного молока, 200 кг сіна, 150 кг концентрованих кормів, а дослідна група - відповідно 850, 260 і 280 кг. Після 6 міс віку телиці обох груп одержували однаковий господарський раціон. Різниця в рівні годівлі ремонтних телиць бурої породи вплинула на їх ріст, розвиток та продуктивність (табл. 2).

Найвищі показники по живій масі у всі вікові періоди були у телиць дослідної групи. Так, у 18 міс. віці вони перевищували стандарт породи на 108,9 кг (30,3%), а телиці з контрольної групи - на 66,6 кг (18,5%).

Інтенсивність росту була також вище у телиць дослідної групи. Так, у період від народження до 18 міс. телиці дослідної групи перевищували аналогів контрольної групи за добовим приростом на 10,9%.

У телиць дослідної групи з віком інтенсивніше збільшуються такі проміри як ширина і глибина грудей, ширина в маклоках. Корови-первістки були добре розвинені, мали рівну спину, плоске прикріплення лопатки, бажане положення тазу і форму задніх кінцівок, добрий стан копитець. Корови-первістки двох груп мали міцну конституцію і за типом будови тіла відносяться до тварин молочно-м'ясного направлення продуктивності.

За рівнем молочної продуктивності корови-первістки дослідної групи мали перевагу в порівнянні з контрольною, незважаючи на те, що вони були на один місяць молодші (табл. 2). Так, перевага за надоєм склала 475 кг (8,7%). При цьому необхідно відзначити, що корови-первістки дослідної групи перевищували своїх матерів по молочній продуктивності на 349 кг, контрольній - менш на 193 кг.

Корови-первістки бурої породи, які були більш інтенсивніше вирощені, мали добру відтворювальну здатність. Вік першого отелення корів дослідної групи склав 802,1 дня, контрольної - 827,0 днів, а індекс осіменіння відповідно - 1,8 і 2,1.

Вірогідної різниці за морфологічними ознаками та функціональними властивостями вимені корів-первісток дослідної та контрольної груп не встановлено, при цьому вони повністю відповідали стандартам придатності їх до технології машинного доїння.

Молочна продуктивність. Оцінка корів бурої породи показала, що тварини в умовах ДПЗ "Бездрик" практично повністю реалізували генетичний потенціал молочної продуктивності (табл. 3).

Аналізуючи зміни молочної продуктивності в розрізі лактацій ДПЗ "Бездрик" з'ясували, що найбільша молочна продуктивність припадає на третю лактацію. В ДПЗ "Михайлівка" повновікові тварини, певно, не витримали фізіологічної напруги та зменшили надій. Вплинула, певно, і різниця в технологічних процесах годівлі та утримання.

Останнім часом при розведенні бурої худоби широко використовують бугаїв американської селекції, які наближаються до молочного типу та відселекціоновані на високу молочність при двократному доїнні.

Тому все маточне поголів'я ДПЗ "Бездрик" було поділене на три групи в залежності від частки крові "BS" (американських швіців) (табл. 4).

З даних табл. 4 видно, що із збільшенням кровності по "BS" молочна продуктивність зростає. Так, тварини, які мали 51% і більше у частці крові по "BS" перевищують тварин, у яких вона менше 25% відповідно по лактаціям - 4,4 і 14.9%. Тому, на перспективу планується використовувати швіцьку худобу американської селекції як поліпшуючу при подальшому удосконаленні масивів бурої худоби в усіх зонах його розведення.

Оцінка придатності корів до машинного доїння. Проміри вимені та сосків характеризують розвиток молочної залози та підвищують об'єктивність оцінки вим'я за морфологічними ознаками (табл. 5).

Худоба бурої породи ДПЗ "Бездрик" перевищує аналогів із ДПЗ "Михайлівка" за обхватом вим'я на 4,3% (Р 0,999), за довжиною вим'я - на 6,5% (Р 0,99), за шириною - 8,3% (Р 0,99), за відстанню між передніми сосками - на 2,6 см (Р0,95), між задніми сосками та сосками збоку - на 0,5 і 0,2 см відповідно. Відстань між задніми сосками склала 52-59% від відстані між передніми. За розмірами сосків тварини бурої породи в обох племзаводах відповідають вимогам машинного доїння.

Зв'язок між окремими промірами вим'я та разовим надоєм у корів-первісток бурої породи свідчить про високий взаємозв'язок між обхватом вим'я (r=0,56), довжиною (r=0,43), глибиною передньої четверті вим'я (r=0,55) та дає підставу для селекції корів за конкретними ознаками вим'я, обмеживши їх кількість.

Нами встановлені різниці у функціональних властивостях вим'я корів-первісток бурої породи ДПЗ “Бездрик” та "Михайлівка" (табл. 6).

Встановлено, що між тривалістю доїння та разовим надоєм існує позитивна, а зі швидкістю доїння відзначений тісний негативний зв'язок: ДПЗ "Бездрик" - +0,75 і -0,79 та ДПЗ "Михайлівка - +0,69 і -0,72, відповідно. Виділяючи селекційним шляхом корів за швидкістю доїння навіть при одночасному підвищенні надоїв можна скоротити час, який був затрачений на доїння.

Індекс вим'я не має стійкого зв'язку з основними морфофункціональними властивостями вим'я, але являєтся важною технологічною ознакою. Пропонуємо селекцію корів за рівномірністю розвитку чвертей вим'я проводити окремо, незалежно від розвитку інших ознак.

Відтворювальна здатність корів. Переміщення імпортного поголів'я бурої породи німецької селекції із Спілок з розведення Німеччини в умови Лісостепу України відобразилось на їх відтворювальній здатності (табл. 7).

Із даних табл. 7 випливає, що міжотельний період за трьома завезеннями ДПЗ “Бездрик” у середньому дорівнює 430 дням, у ДПЗ “Михайлівка” - 415 дням при оптимальному 370-380 днів. Аналогічні дані і за тривалістю сервіс-періода - 112,0-167,2 днів. В процесі акліматизації у бурої худоби знижується кількість осіменінь на одне запліднення. Так, за трьома завозами в ДПЗ “Бездрик” індекс осіменіння склав 2,34 рази, що вище на 14,2% в порівнянні з тваринами власної репродукції. В ДПЗ “Михайлівка” кількість осіменінь снизилась від 1,88 до 1,73 рази. Позитивним показником адаптації до нових умов розведення бурої худоби є збільшення запліднюваності після першого осіменіння: ДПЗ “Бездрик” - з 54,5 до 63,8%, ДПЗ “Михайлівка” - з 53,8 до 60,0%.

Однією з ознак репродуктивних якостей тварин є вік першого отелення. По періодам завозу в племзаводі “Бездрик” він склав: по першому - 31,4 міс., по другому - 31,5 міс., по третьому - 29,5 міс. та у тварин власної репродукції - 26,7 міс. У племзаводі “Михайлівка” ці показники відповідно дорівнювали - 32,3 і 28,7 міс. Зменшення віку першого отелення приводить до зниження віку першого плодотворного осіменіння від 22 до 17 місяців. Це говорить про підвищення скоростиглості тварин, що важливо враховувати при направленому вирощуванні ремонтного молодняка.

Висока ступінь різниць по більшості ознак плодовитості (сервіс-період - 40,9-64,9; сухостійний період - 22,1-54,3; міжотельний період - 16,3-23,5; індекс осіменіния - 50,0-60,8) вказує на те, що відбір за цими ознаками є дійовим методом інтенсифікації відтворювальної функції при створенні оптимальних умов годівлі та утримання.

Проміри та індекси будови тіла корів бурої породи. Форми будови тіла тварин, що є відбиттям його конституції, дають уяву не тільки про можливу його продуктивність, але й дає змогу також робити висновок про його придатність до того середовища, у якому вони існують.

Нами встановлено, що у корів ДПЗ "Бездрик" з віком більш інтенсивно збільшуються такі проміри як ширина (13,5%) та глибина грудей (9,3%), ширина в маклоках (9,1%) та ширина в тазостегнових сплетіннях (7,2%). У корів ДПЗ "Михайлівка" ці проміри зменьшуються менш інтенсивно (6,0…6,2%).

У процесі акліматизації у бурої худоби ДПЗ "Бездрик" та "Михайлівка" відбувається зменшення таких індексів будови тіла як довгоногості, перерослості, м'ясності та формату тазу. Відзначалось незначне збільшення індексів широкогрудості, костистості, грудного та тазо-грудного.

Нами встановлено, що величина та напрямок корелятивних зв'язків відмінні та коливаються у досить широких межах. Так, найбільш высока кореляція спостерігалась між шириною та глибиною грудей - 0,544 (Р?0,999), обхватом грудей та шириною грудей - 0,498 (Р?0,999), висотою в холці та глибиною грудей - 0,410 (Р?0,999). Отже, збільшення грудної клітки буде позитивно поєднуватись із збільшенням висоти в холці.

Лінійна оцінка екстер'єра та типу будови тіла корів буде сприяти створенню тварин, конкурентноспроможних за розвитком основних ознак.

Нами встановлено, що між порівнювальними групами корів-первісток ДПЗ "Бездрик" і "Михайлівка" спостерігалась різниця за розвитком статей та ознак екстер'єру (табл. 8).

У процесі адаптації до нових технологічних умов у бурої худоби ДПЗ "Бездрик" збільшувалась обмускуленість тіла (6,04 проти 5,73 балів). Загальний об'єм тіла був декілька більшим у корів-первіток ДПЗ "Бездрик". Однак, за такими окремими ознаками як довжина тулуба, ширина і глибина грудей перевага була на стороні бурих корів-первіток ДПЗ "Михайлівка". У цілому корови двох племзаводів мали достатньо гармонійну форму тулуба (6,50 - 6,54) та відрізнялись кріпким кістяком.

Нами бул вивчений екстер'єр і тип тілобудови корів-первісток бурої породи ДПЗ "Бездрик" у залежності від рівня надою за першу лактацію (табл. 9).

Обмускуленість тулуба бурих корів-первісток з різним надоєм молока практично не мали великої різниці (5,94 - 6,30 балів). Із збільшенням надою за лактацію можна встановити чітку тенденцію: об'єм тіла корів зменшується з 6,60 балів до 5,80 балів, форма тулуба збільшується з 6,30 балів до 7,60 балів, якість вим'я - з 5,56 до 8,00 балів.

Відбір корів за типом будови тіла дозволяє збільшити молочну продуктивність бурої худоби. Об'єктивним доказом цього є розподіл надою в залежності від підсумкового бала при класифікації за типом будови тіла (табл. 10).

Так, корови племзаводів "Бездрик" і "Михайлівка" з оцінкою типа будови тіла 60 - 70 балів мали надій 4681 та 3206 кг молока, а з оцінкою 81 бал і більше - відповідно 5625 і 4453 кг.

Повновікові корови ДПЗ "Бездрик" (n=79) мали також высокий достовірний взаємозв'язок надою та типу будови тіла (r=0,359, Р?0,99) і такий розподіл: менше 70 балів за тип будови тіла - надій 7145 кг молока, 71 - 74 бала - надій 8157 кг молока.

Економічна оцінка результатів досліджень

Інтенсивне вирощування телиць у молочний період дозволило отримати додатково в середньому на одну корову 86,3 грн. Поліпшення відтворювальної здатності корів бурої породи знизило збитки молока у зв'язку з днями безпліддя, підвищило вихід телят у розрахунку на 100 корів. Скорочення віку першого отелення в ДПЗ “Бездрик” на 15,2% і “Михайлівка” - на 12,4% свідчить про зниження витрат на вирощування ремонтного молодняка.

ВИСНОВКИ

1. Телиці бурої породи німецької селекції, вирощені в племзаводі “Бездрик”, перевершують аналогів з племзаводу “Михайлівка” у 6 міс. - 4,0%, у 12 міс. - 4,2%, у 18 міс. - 6,7%. Середньодобовий приріст за період від нарождення до 18 міс. склав 785 г, що на 7,4% вище, ніж у телиць з ДПЗ “Михайлівка”.

2. Інтенсивне вирощування телиць бурої породи німецької селекції в молочний період дозволило підвищити їх молочну продуктивність за 1-у лактацію на 475 кг молока, за вмістом жиру в молоці 0,06%, скоротити вік першого отелення на 24,9 дні.

3. Високий рівень годівлі (65-55 ц корм. од.) позитивно вплинув на виявлення тваринами бурої породи німецької селекції високого генетичного потенціалу: по першій лактації - 4985,6-4970,0 кг, по третій лактації та старше -5961,9-4863,0 кг при вмісті жиру в молоці 3,87-4,27%.

4. Із збільшенням кровності по “BS” у тварин ДПЗ “Бездрик” зростає молочна продуктивність. Тварини, які мають 51% і більше частки “крові по BS” перевершують тварин, у яких частка “крові по BS” менше 25% відповідно по лактаціям: перша - 218,1 кг (4,4%), третя - 847,0 кг (14,9%).

5. Оцінка корів за технологічними ознаками вим'я показала, що корови-перівстки племзаводів “Бездрик” і “Михайлівка” відповідають стандартам машинного доїння. Тварини з часткою “крові по BS” 51% і більше відповідає самим високим вимогам, як вимагає сучасна індустріальна технологія по виробництву молока.

6. У корів бурої породи німецької селекції в процесі акліматизації покращується відтворювальна здатність. Індекс осіменіння знизився на 14,2%, заплідненність після першого осіменіння збільшилась з 54,5 до 63,8%. Висока ступінь розбіжностей за більшістю ознак плідності, Сv% (сервіс-період - 40,9-64,9; сухостійний період - 22,1-54,3; міжотельний період - 16,3-23,5; індекс осіменіння - 50,0-60,8) вказує на можливість проведення ефективного відбору за цими ознаками.

7. Наявність високих і вірогідних кореляцій у тварин бурої породи німецької селекції між основними промірами тіла та живої маси свідчить про те, що в процесі адаптації відбувається формування молочного типу тварин з незначним ухилом у бік м'ясності, в першу чергу у корів ДПЗ “Михайлівка”.

8. На підставі лінійної оцінки екстер'єру корів бурої породи німецької селекції встановлено, що тварини двох племзаводів мали гармонічну форму тулуба, відрізнялися міцним кістяком, бажаною формою вим'я.

9. Відбір тварин за типом будови тіла дасть можливість підвищити молочну продуктивність бурої худоби. Корови бурої породи німецької селекції племзаводів “Бездрик” та “Михайлівка” з оцінкою типу будови тіла 60-70 балів мали надій 4681 та 3206 кг молока, а з оцінкою 81 бал і більше - відповідно 5625 і 4453 кг.

10. Інтенсивне вирощування телиць у молочний період дозволило одержати додатково в середньому на одну корову 86,3 грн. Скорочення віку першого отелення в ДПЗ “Бездрик” на 15,2% і “Михайлівка” - на 12,4% свідчить про зниження витрат на вирощування ремонтного молодняка.

Пропозиції виробництву

1. З метою збереження та підвищення генетичного потенціалу бурої породи німецької селекції необхідно вести інтенсивний добір тварин з оптимальним типом будови тіла та часткою “BS” в генотипах 50-75%.

2. У провідних племзаводах, які розводять буру породу німецької селекції добір корів проводять за наступними основними параметрами бажаного типу:

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Створення репродуктора швіцької породи - складова успіху в поліпшенні продуктивності бурої худоби / Г.П.Котенджі, В.І.Ладика, О.О.Вакал, І.О.Корнієнко, А.М.Салогуб // Теориетичні й практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному та м'ясному скотарстві / Науково-виробнича конференція. - Київ, 1995. - С.82.

2. Оценка коров-первотелок бурой немецкой породы по технологическим признакам / Котенджи Г.П., Ладыка В.И., Обливанцов В.В., Салогуб А.Н. // Материалы международной научно-практической конференции, посвященной 125-летию со дня рождения акад. М.Ф.Иванова. - Харьков: РИО ХЗВИ, 1996. - С. 38-39.

3. Сравнительная характеристика состава, технологических свойств молока коров швицкой и лебединской пород / Г.П.Котенджи, Н.И.Машкин, В.М.Овчаренко, А.Н.Салогуб, Т.А.Тарасова, С.В.Меликджанов // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби / Матеріали науково-виробничої конференції 25-27 червня 1996 р. - Київ, 1996. - С.60-61.

4. Салогуб А.М., Ладика В.І. Продуктивні якості бурої худоби Німеччини в умовах ДПЗ "Бездрик" Сумської області // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби / Матеріали науково-виробничої конференції 25-27 червня 1996 р. - К., 1996. - С. 37.

5. Салогуб А.М., Губар М.Г., Ладика Л.М. Залежність надою від розвитку та віку першого отелу корів // Удосконалення племінних і продуктивних якостей популяції бурої худоби / Матеріали науково-виробничої конференції 25-27 червня 1996 р. - К., 1996. - С. 73.

6. Салогуб А.М., Ладика В.І., Обливанцов В.В. Вплив інтенсивності вирощування ремонтних швіцьких телиць на їх тип тілобудови і молочну продуктивність // Науково-виробничий бюллетень “Селекція”, число четверте. - Київ, 1997. - С.31-33.

7. Салогуб А.М. Залежність росту швіцьких телиць від походження та методу підбору // Тваринництво України. - 1997. - № 10. - C. 21-22.

8. Оцінка типу будови тіла корів швіцької породи різних селекційних груп ДПЗ “Бездрик” / Обливанцов В.В., Ладика В.І., Котенджі Г.П., Салогуб А.М. // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 1998. - № 2. - С. 361-365.

9. Рубцов І.О., Салогуб А.М. Молочна продуктивність корів, отриманих від бугаїв-плідників різних генотипів // Вісник Сумського державного аграрного університету. - 1998. - № 2. - С. 370-372.

10. Ефективність використання бугаїв різної селекційної належності при удосконаленні бурої худоби / Бондарчук Л.В., Ладика В.І., Корнієнко І.О., Салогуб А.М. - Вісник Сумського державного аграрного університету. Науково-методичний журнал, серія “Тваринництво” - 1999. - Випуск 3. - С.13-17.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.