Теоретичне обґрунтування та розробка методів підвищення ефективності біотехнології відтворення великої рогатої худоби

Дисбаланс ЛГ на 7-8 день с. ц., може створити в крові тривале збільшен-ня рівня естрогенів і призвести до неплідності. В цей критичний період з морули розвивається бластоциста, і збільшення концентрації естрогенів може викликати морфологічні зміни ендометрію матки, які негативно діють на перебіг процесу приживлення ембріона. Крім того, дисбаланс ЛГ, негативно впливаючи на ріст ж. т., призведе до зниження рівня в крові про-гестерону, концентрація якого в цей період значно збільшується. Порушен-ня пропорції між прогестероном та естрогенами також відібється негатив-но на приживленні ембріона. Такі аргументи послужили підставою для розробки нової гормональної схеми обробки самиць аналогом ЛГ - Ово-гон-Тіо. Проведена нами експериментальна її перевірка підтвердила пра-вильність теоретичних підходів щодо необхідності регуляції гормонально-го фону у тварин саме на 6-8-й день циклу з метою поліпшення умов приживлення ембріонів. Введення Овогон-Тіо на 7-8-й день с. ц. та дворазове в день штучного осіменіння і на 7 чи 8-й день після нього підвищила приживлюваність ембріонів у корів на 25-37% (Р0,01) (табл.5).

Введення в організм самки екзогенного тестостерону, стимулюючи або нормалізуючи процес синтезу естрогенів та ендокринний статус організму, спричинить статеве збудження та охоту (Богданов Г.О. і інші, 1981). Використання препарату Тестенат (80% енантового та 20% пропіонового ефі- рів у тестостероні) для регуляції статевого циклу та процесу приживлення ембріонів у корів і телиць заслуговує на увагу науковців та практиків.

Таблиця 5 Приживлюваність ембріонів у корів при використанні Овогон-Тіо у різні дні статевого циклу

Наші дослідження показали, що двократна інєкція Тестенату в дозі 2 мл з інтервалом 7 днів у 50-70% корів та телиць стимулювала статеву охоту. Приживлюваність ембріонів у них була на такому ж рівні, як у тварин зі спонтанною охотою. Підвищенню ефективності препарату (на 15%) сприяло одночасне введення тваринам вітамінів (Тетравіт).

Вихід придатних ембріонів при суперовуляції у донорів

Розробка способів корекції обмінних процесів в організмі донорів з метою отримання більшої кількості придатних до пересадження ембріонів стала четвертим прийомом збільшення ефективності цього біотехнологічного методу відтворення.

У значній мірі варіабельність результатів суперовуляції обумовлена станом обмінних процесів у організмі донорів. Нами було встановлено, що у донорів з більшим на 68,7% (Р0,05) балом анізотропних включень ліпопротеїнів високої щільності, які характеризують патологію обмінних процесів на 7-й день с. ц, рівень суперовуляції та вихід придатних ембріонів були меншими відповідно на 18,9% та 62,3% проти контрольних. Нами відмічено збільшення маси селезіки як наслідку проведеної стимуляції суперовуляції, тобто вона є активним у імунному відношенні органом, який реагує на введення чужорідних білкових антигенів, - гормонів. Її активність багато в чому визначає ефективність суперовуляції, низький рівень якої спостерігається у тварин із більшою концентрацією -глобуліну в плазмі (Hakanishi U. et.al.,1991).

Зіставленням морфологічної оцінки ж. т. донорів за розробленими нами критеріями для реципієнтів, метаболічного стану організму та результатів суперовуляції вдалося встановити, що тварини у яких на 10-й день с. ц. верхівка ж. т. виходить над поверхнею яєчника не вище як на 1 см, можна отримати в середньому до 20 овуляцій (Р0,05). Донори, у яких в цей день виялені ж. т. на обох яєчниках ( гр.), мали такий рівень обмінних процесів, який дозволив отримати при стимуляції суперовуляції на 20% більше придатних ембріонів, тобто метаболічна ситуація у таких самок більш сприятлива для утворення повноцінних яйцеклітин та раннього ембріогенезу (табл.6).

Наші гістологічні дослідження та дані щодо кількісного і якісного складу одержаних ембріонів дозволяють твердити, що якість гонадотропних гормонів, впливає на морфологію, фолікулогенез яєчників та на вихід придатних ембріонів при індукції поліовуляції (дослід на мишах, =53).

Таблиця 6 Рівень суперовуляції та вихід ембріонів у позитивних донорів

Примітка. * Р0,05.

Тому при випробуванні нових серій гонадотропних препаратів слід враховувати поряд з кількісною характеристикою суперовуляції і морфологію та фолікулогенез яєчників.

Перша спроба нормалізації обмінних процесів у організмі донорів, що полягала в інтравенозному введенні як стимулятора стерильного, опроміненого ультрафіолетом 20%-вого тіосульфату натрю в дозі 40 мл у нульовий день с. ц. донорів та у корів з патологічним станом обмінних процесів, виявилась не результативною і подальші дослідження в цьому напрямку були припинені.

Серед біологічно активних речовин значний інтерес для корекції обмінних процесів представляють природні сорбенти, в т. ч. хумоліт. При його згодовуванні телицям-реципієнтам в дозі 0,5 г на 1 кг живої маси впродовж двох місяців у них не спостерігали істотних змін інтенсивності росту, які можна було б вважати свідченням негативного впливу цієї добавки на обмінні процеси. Внаслідок виявлених деяких позитивних змін в мінеральному обміні, і в т.ч. зниженні концентрації у крові нітратів та нітритів, було зроблено припущення щодо можливості поліпшення результатів суперовуляції у корів-донорів шляхом включення хумоліту до їх раціонів. Виявилось, що його згодовування в зазначеній вище дозі впродовж 6-70 днів не впливає на чутливість донорів до екзогенних гонадотропних гормонів, спричинює стабілізацію реакції суперовуляції та дозволяє отримати на 19,2% більше придатних ембріонів.

Вважаючи, що суперовуляція у тварин пов'язана з напруженням всіх функціональних систем організму, можна передбачити, що збільшення в ньому, в першу чергу, енергетичних та пластичних субстратів, в тому числі за рахунок такого препарату як Глютам, позитивно впливатиме на рівень виходу придатних ембріонів, тим більше, цей показник вірогідно корелює (=+0,48) з концентрацією глюкози в крові донорів в день їх осіменіння. Для перевірки цієї гіпотези та відпрацювання оптимальної схемивикористання препарату були проведені три серії дослідів. У першому досліді виявилося, що чотирикратне внутрішньовенне введення коровам-донорам біологічно активного препарату Глютам у дозі 125 мл під час стимуляції суперовуляції поряд із застосуванням ФСГ зумовлює збільшення виходу придатних до пересадженя ембріонів на 28,7% (5,61,4 у контролі проти 7,31,8 в досліді), але також у 10 разів яйцеклітин. Досліджувана доза Глютаму не спричинила значних змін у обмінних процесах, за винятком тенденції інтенсивнішого зменшення концентрації сечовини та стабілізації напруги БАК.

Другий дослід проводився з метою зниження у донорів виходу яйцеклітин при стимуляції суперовуляції ФСГ у комплексі з препаратом Глютам, для чого кількість ін'єкцій препарату в І-й дослідній групі була вдвічі зменшена та збільшена до 140 мл доза. У -й дослідній групі Глютам у дозі 140 мл вводився чотирикратно: - перший та другий раз - при стимуляції статевої охоти одночасно з інєкцією простагландину та в наступний день, третій і четвертий - в перші два дні обробки їх ФСГ. Експериментальна перевірка цих схем показала, що використання названого препарату дозволяє збільшити вихід придатних до пересадження ембріонів на 18,9% ( схема: 5,4 1,9 у контролі проти 6,70,9 в досліді) та 32,7% ( схема: 5,81,7 у контролі проти 8,71,5 досліду), а приживлюваність у реципієнтів, відібраних за спонтанною охотою, - на 11,3%. Крім того, у донорів, оброблених за другою схемою, не було вимито яйцеклітин, що очевидно зумовлено впливом Глютаму на фолікулогенез яєчників після введення його в період стимуляції статевої охоти.

Для зменшення затрат праці при використанні Глютаму вивчали вплив препарату на вихід придатних ембріонів при підшкірному його введенні донорам в дозі 60 мл 9%-ї концентрації, контролем служили тварини, яким вводили інтравенозно препарат та фізіологічний розчин. Результати підтвердили, що введення (внутрішньовенне та підшкірне) в організм донорів Глютаму сприяє збільшенню виходу придатних ембріонів відповідно на 83,1% (1,00,26 у контролі проти 6,01,0 в досліді,Р0,05) та 78,8% (4,71,5). При чому підшкірне введення препарату на 21,5% менш ефективне, ніж внутрішньовенне.

Отже, інтравенозне введення біологічно активного препарату Глютам у період стимуляції статевої охоти телиць ПГ та суперовуляції у донорів ФСГ стимулює довготривалу функціональну активність як всього організму, так і окремих систем, що спричинює збільшення енергетичного та пластичного потенціалу клітин органів та тканин, функціонально активних у цей період, а саме - системи відтворення тварин.

Таким чином, дані літературних джерел та власні дослідження впливу ендогенних та екзогенних факторів на приживлюваність ембріонів у самок великої рогатої худоби були підставою для ряду теоретичних гіпотез, експериментальна перевірка яких сприяла розробці способів оцінки функціонального стану фолікулів та жовтого тіла яєчників самиць, відбору і підготовки реципієнтів до пересадження ембріонів, стимуляції приживлюваності останніх у тварин та отримання у донорів, а також розробку мінерального преміксу і біологічно активного препарату Глютам, використання яких збільшує вихід придатних ембріонів та їх рівень приживлюваності, дозволили запропонувати ідею дистанційної дії при рефлексотерапії та формулу для визначення доцільності повторного штучного осіменіння корів. Морфобіохімічні дослідження дозволили обгрунтувати біологічну дію препарату Глютам на організм самки в цілому та її статеву систему зокрема.

ВИСНОВКИ

1. Рівень приживлюваності ембріонів у самок великої рогатої худоби підвищується в середньому на 32,3%, при використанні комплексу заходів, що включають: відбір реципієнтів на основі морфофункціональ-ної оцінки жовтого тіла, біохімічних показників крові та інтенсивності росту живої маси; корекції обмінних процесів та гормонального фону за рахунок згодовування мінерального премікса та введення екзогенних гормонів, вітамінів і біологічно активних препаратів; енерго-пластично-го забезпечення стимуляції суперовуляції у корів-донорів з метою збільшення життєздатності ембріонів; визначення овуляції та терміну осіменіння корів.

2. Способи оцінки жовтого тіла на 6-7-й день статевого циклу, розроб-лені з урахуванням, виходу його верхівки за межі яєчника та вмісту ліпопротеїнів високої щільності, зумовлюють відбір 80% придатних реципієнтів для пересадження ембріонів, що дозволяє підвищити приживлюваність відмінних та добрих ембріонів до 60-70%.

3. Рівень приживлюваності пересаджених ембріонів залежить від концентрації на 6-7-й день статевого циклу в крові реципієнтів глюкози, сечовини, каротину та БАК. У рецепнтв 80-100%-ва приживлюваність трансплантованих ембронв спостерігається за умови в цей день естрального циклу такого метаболчного профлю кров: концентраця загального блка та -глобулнв на рвн - 74,220,75 г/л та 24,772,94% відповідно; каротину не менше 5,3 0,4 мкмоль/л; рвень глюкози, сечовини, лпдв, -глобулнв та БАК в межах - 2,225-2,7750 ммоль/л, 2,5-3,5 ммоль/л. 3,76-4,61 ммоль/л, 14-17%, 80,5-90,5% вдповдно; альбумно-глобулнове спввдношення - 1,150,1.

4. Процес росту живої маси і генотип за системами поліморфних білків (трансферин, амілаза, церулоплазмін) впливають на приживлюваність ембріонів у телиць-реципієнтів. Приживлюваність ембріонів вірогідно знижується (45,712,8%, Р0,05), якщо середньодобовий приріст у період, що передує трансплантації, не перевищує 400 г, а оптимальним є приріст живої маси реципієнтів у межах 720-770 г впродовж 30-90 днів до пересадження ембріонів і супроводжується 857,6% (Р0,05) їх приживлюваності. Спостерігається тенденція більшої приживлюваності ембріонів (83,4%) у реципієнтів гетерозигот, ніж у гомозигот (43,5-60%) за досліджуваними поліморфними системами білків.

5. На приживлення пересаджених ембріонів у реципієнтів впливає звязок середньодобового приросту впродовж 120 днів (90 днів до пересадження ембріонів та 30 днів після) з концентрацією сечовини, глюкози та каротину (відповідно у тільних = -0,54; -0,51 та 0,69, Р0,01 проти нетільних =-0,03; -0,44; 0,36), а також між бактерицидною актив-ністю крові та вмістом загальних білків, глобулінів, альбумінів, сечови-ни на 7-й день статевого циклу (відповідно у тільних = 0,69, Р0,01; 0,48; -0,49; -0,43, Р0,05 проти нетільних = 0,39; -0,18; 0,22; +0,13).

6.Згодовування телицям-реципієнтам впродовж трьох місяців розробленого мінерального премікса (хумоліт+мікроелементи) поліпшує у них процеси обміну макро- та мікроелементів: у крові збільшує (Р0,01) концентрацію кальцію, цинку, марганцю та неорганічного фосфору, зменшує вміст нітритів та нітратів відповідно на 13%, 16,6% (Р0,01); зростає на 7,3% швидкість росту; у організмі телиць з субклінічною формою кетозу нормалізує обмінні процеси, що сприяє приживлюваності ембріонів на рівні 60%.

Запропонований біологічно активний препарат Глютам, використа-ний згідно з розробленою схемою дворазової та одноразової стимуляції в реципієнтів статевої охоти простагландинами, інтенсифікує обмінні процеси як всього організму, так і окремих систем, зумовлює збільшення енергетичного і пластичного потенціалу клітин, органів та тканин, функціонально активних у цей період, а саме, системи відтворення тварин, що збільшує приживлюваність ембріонів.

Три-чотирикратне інтравенозне введення Глютаму спричинює у те-лиць короткочасну інтенсифікацію процесів обміну вуглеводів, білків та активності ферментів переамінування, а також довготривалі функціона-льні зміни в крові, гіпоталамо-гіпофізарній системі, печінці і репродук- тивних органах. На 7-й день статевого циклу у них в крові вірогідно підвищує концентрацію тирозину, 1-метилгістидину, гістидину, трипто-фану, аргініну та незаміних (на 22,7%, Р0,05) амінокислот у цілому. Од-ночасно зростає вміст гонадотропних гормонів, які стимулюють ендок-ринну функцію яєчників та спостерігається інтенсифікація процесу глю-конеогенезу та ліпідного обміну в печінці, рогах матки і жовтому тілі.

Трикратне внутрішньовенне введення телицям біологічно активного препарату Глютам у період стимуляції статевої охоти зумовлює на 7-й день статевого циклу звязок вмісту прогестерону з 17-естрадіолом (=0,87, Р0,05) та останього з АсАТ і АлАТ (=0,79; 0,77, Р0,05).

У донорів, що на 10-й день статевого циклу мають на яєчнику жовті тіла, верхівка яких виходить над його поверхнею не вище як на 1 см, можна отримати в середньому до 20 овуляцій (Р0,05). У донорів, у яких в цей день виявлені жовті тіла на обох яєчниках, спостерігається тенденція збільшення на 20% виходу придатних ембріонів.

Вихід придатних для трансплантації ембріонів залежить від рівня процесів обміну білків, вуглеводів у корів-донорів. На вихід придатних ембріонів у корів-донорів впливає концентрація в крові -глобулінів і сечовини в день початку гормональної обробки (=0,53; 0,40, Р0,05) та вміст глюкози в день статевої охоти (=0,44, Р0,05).

Згодовування коровам-донорам природного сорбенту хумоліту в дозі 0,5 г на 1 кг живої маси впродовж 6-70 днів спричинює стабілізацію реакції суперовуляції та отримання на 19,2% (4,71,8 у досліді проти 3,81,2 у контролі) більше придатних до пересадження ембріонів.

13. Біологічно активний препарат Глютам в 4-9%-вій концентрації при інтравенозному та підшкірному введенні донорам в дозі 140-60 мл у період гормональної обробки ФСГ збільшує вихід придатних ембріонів (на 18,9-87%, Р0,05) та їх рівень приживлюваності (на 11,3%).

14. У телиць впродовж статевого циклу змінюються величини параметрів вольт-амперної характеристики біологічно активних точок матки та яєчників, спостерігається їх звязок з морфофункціональними змінами у статевій системі самки. Зміна напруги в зоні біологічно активної точки яєчників корів при вимірювальному струмі 20 мкА в період статевої охоти в діапазоні з не більше 3,50,3 В до не менше 4,70,4 В є критерієм визначення овуляції (Р0,05).

15. В умовах безпривязного утримання корів при двократному штучно-му осіменінні, доцільно обчислювати величину функціонала В матки, коли значення напруги, визначається в діапазоні струмів 10-20 мкА при експозиції 0 секунд. При умові, що функціонал В матки менший 200, друге осіменіння проводити недоцільно.

16. Введення коровам екзогенного препарату лютеїнізуючого гормонуОвогон-Тіо за запропонованою схемою на 7-8-й день статевого циклу або дворазова інєкція в день штучного осіменіння та на 7-й чи 8-й день після нього спричинює підвищення приживлюваності ембріонів на 25-37% (Р0,01).

17. Двократна інєкція тваринам суміші ефірів тестостерону - препарату Тестенат в дозі 2 мл з інтервалом 7 днів у 50-70% корів та телиць, стимулює статеву охоту, зумовлює приживлюваність у них ембріонів на такому ж рівні, як у тварин зі спонтанною охотою. Підвищенню ефективності Тестенату (на 15%) сприяє одночасне введення вітаміного препарату Тетравіт.

1. Відбір телиць у реципієнти проводити на підставі результатів рек-тальних досліджень на 7-й день статевого циклу, позитивно оцінюючи тих, у яких верхівка жовтого тіла виходить за межі яєчника. Трансплантувати ембріони слід реципієнтам, у яких цей показник становить понад 0,5 см.

2. Використовуючи спосіб функціональної оцінки жовтого тіла яєчників реципієнтів, на підставі визначення в крові кристало-оптичним методом ліпопротеїнів високої щільності на 6-8-й день статевого циклу, серед клінічно здорових реципієнтів слід відбирати в першу чергу тих, які мають жовте тіло з високою та середньою функціональною активністю, а потім з низькою в (1-2 бали), що дозволить отримати приживлюваність відмінних та добрих ембріонів на рівні 60-70%.

3. З метою збільшення приживлюваності ембріонів реципієнтів слід підготовлювати, для чого за 60 днів до трансплантації включити до їх раціону розроблений мінеральний премікс та вводити 2-5 разів внутріш-ньомязово 10 мл на голову препарат Тетравіт.

Для збільшення приживлюваності пересаджених ембріонів реципієнтам внутрішньовенно вводити в дозі 140 мл на голову препарат Глютам три дні підряд, починаючи за день до обробки простагландином.

Для збільшення виходу придатних ембріонів донорам два дні вранці одночасно з інєкцією ФСГ вводити внутрішньовенно препарат Глютам 4%-вії концентрації в дозі 140 мл або 9%-вої - підшкірно 60 мл та робити двократну інєкцію Тетравіту (перший раз в дозі 10 мл при синхронізації статевої охоти, другий - в дозі 5 мл на початку обробки гонадотропінами).

6. Для збільшення приживлюваності ембріонів у корів слід вводити аналог лютеїнізуючого гормону Овогон-Тіо в дозі 1000 І.ОД. на 7-8-й день після їх штучного осіменіння або двічі (за годину до нього та на 7-й чи 8-й день).

7. Статеву охоту у корів та телиць з порушеним статевим циклом можна стимулювати двократним внутрішньомязовим введенням 2 мл препарату Тестенат з інтервалом 7 днів.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шеремета В.І. Овогон-тіо при трансплантації ембріонів // Тваринництво України.-1997.- № 3.-С. 18-19.

2. Шеремета В.І. Використання аналога лютеїнізуючого гормону - овогон-тіо в скотарстві // Тваринництво України.- 1997.- № 7.- С. 22-23.

3 Шеремета В.І. Приживлюваність ембріонів залежно від стану обмінних процесів в організмі телиць-реципієнтів // Вісник аграрної науки.- 1997.- № 12.- С. 29-32.

4. Шеремета В.І. Нова схема використання овогон-тіо // Тваринництво України.- 1997.-№ 1.-С.17-18.

5. Шеремета В.І. Вплив біологічно активного препарату Глютам на рівень статевих гормонів телиць // Науковий вісник Національного аграрного університету.- 1998.-№ 6.-С. 138-140.

6. Шеремета В.І. Кореляційні звязки імунобіохімічних показників у тільних та нетільних телиць-реципієнтів чорно-рябої породи // Вісник аграрної науки.- 1998.- № 5.- С. 53-56 .

7. Шеремета В.І. Концентрація глюкози в крові та глікогену в репродуктивних органах і печінці телиць на 7-й день статевого циклу // Науковий вісник Національного аграрного університету.- 1998.-№11.-С. 78-79.

8. Шеремета В.. Стимуляція суперовуляції у корів-донорів з використанням біологічно активного препарату Глютам // Науковий вісник Національного аграрного університету.-1998.- № 4.- С. 10-14.

9. Шеремета В.І. Стимуляція приживлюваності ембріонів у телиць-реципієнтів // Тваринництво України.-1998.-№ 8-9.- С.9-10.

10. Шеремета В.І. Оцінка функціональної активності жовтого тіла яєчників телиць-реципієнтів // Науковий вісник Національного аграрного університету .- 1998.-№ 4.-С. 111-116.

11. Шеремета В.І. Вплив генотипу телиць-реципієнтів за поліморфними білками на приживлюваність ембріонів // Вісник аграрної науки.- 1998.- № 8.- 44-47 с

12. Шеремета В.І. Особливості росту телиць-реципієнтів та приживлюваність у них ембріонів // Науковий вісник Національного аграрного університету.- 1998.-№ 1.-С. 91-95.

13. Шеремета В.І. Оцінка гонадотропних гормонів за рівнем суперовуляції та морфологією яєчників тварин // Розведення і генетика тварин.- К.: Аграрна наука, 1999.- № 30.- С. 81-85.

14. Шеремета В.І., Смілянський В. Стимуляція статевої охоти у корів // Тваринництво України.- 1995.-№ 9.- С.28.

15. Шеремета В.І., Опанасенко В.О. Морфологічна оцінка яєчників телиць-реципієнтів // Тваринництво України.- 1995.- № 6.- 17 с.

16. Шеремета В.І., Лакатош В.М., Опанасенко В.О. Звязок морфологічної оцінки жовтого тіла та деяких імунобіохімічних показників крові з рівнем суперовуляції у корів-донорів залежно від імунобіохімічних показників крові // Розведення і генетика тварин.- К.: Аграрна наука, 1996.- № 28.- С. 81-85.

17. Шеремета В..,Лакатош В.М., Опанасенко В.О Рвень суперовуляц у корів-донорів залежно від показників крові // Розведення і генетика тварин.- К.: Аграрна наука.-1996, № 28.- С. 136-140.

18. Шеремета В.І., Богданов Г.О., Опанасенко В.О., Засєкін Д.А., Лакатош В.М., Слепченко В.М. Коригування обмінних процесів у реципієнтів і донорів шляхом згодовування мінеральних добавок // Вісник аграрної науки .-1997.- № 10.- С.41-45.

19. Шеремета В.І., Квіцинський А.О., Бородань С.В. Електрофізіологічні параметри біологічно активних точок статевої системи корів та телиць // Науковий вісник Національного аграрного університету.- 1998.-№ 3.-С. 91-95.

20. Шеремета В.І., Терес М.О. Вплив деяких антиоксидантів на показники суперовуляції у корів-донорів // Розведення і генетика тварин.- К.: Аграрна наука, 1998.- № 29.- С. 105-109.

21. Bukarov N., Bukarova V., Felix B., Sheremeta V. A High-performance Scheme of Superovulation Inuction Based on the Use of Gonadjtropic and Antiserums in Laboratory mice // Biological and Chemical Factors in Animal Production-Veterinaria.-1990.- 6.- С. 467-475.

22. Лауренчик Й., Овчинников А.В., Пивко Ю., Графенау П., Оберфранц М., Свиридов Б.Е., Шеремета В.И. Профиль лютеинизирующего гормона, стадии и качество ооцитов телок, обработаных половыми гормонами // Сельскохозяйственная биология.- 1992.-№ 2.- С.61-63.

23. Пат. 17291А Україна, МКИ А61D 19/02, A01K 67/02 Спосіб стимуляції приживлюваності ембріонів у самок сільськогосподарських тварин та препарат Глютам для використання в ньому / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Опанасенко В.О., Лущик А.А..-№ 95125209 ; Заявл.11.12.95; Опубл.01.04.97.-4 с

23. Пат. 22350А Україна, МКИ А 61 D 19/04. Спосіб відбору тварин- ре-ципієнтів / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Лакатош В.М., Опанасенко В.О. (Україна).- № 97030999; Заявл. 06.03.97.; Принято рішення 03.02.98.

24. Пат. 22400А Україна МКИ А 61 F 19/04 Спосіб підготовки тварин-реципієнтів та мінеральний премікс для його здійснення / Шеремета В.І., Богданов Г.О. (Україна).- № 97031202; Заявл. 18. 03. 97; Опубл. 03.03.98.

25. Пат.23290 А Україна, МПК 6. А 61 D 19/04 Спосіб визначення овуляції фолікулів яєчників самиць / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Квіцинський А.О., Бородань С.В. (Україна).-№ 97052366; Заявл. 22,05.97; Опубл.31.08.98.-№4.-4 с.

26. Пат. 22361А Україна, МПК 6. А01 К 67/02 Спосіб отримання ембріонів у великої рогатої худоби для трансплантації / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Опанасенко В.О., Лущик А.А. (Україна).-№ 97020711; Заявл. 12.02.97; Рішення про видачу 03.03.98.

27. Пат. 24471А Україна, МПК 6. А61D 19/04 Спосіб відбору тварин-реципієнтів / Шеремета В.І. (Україна).- № 97042023; Заявл. 25.04.97; Рішення про видачу 21.07.98.

28. Пат. 23772А Україна, А 61 Н 39/00 Спосіб дистанційної дії при рефлексотерапії / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Квіцинський А.О., Бородань С.В. (Україна).- № 97020792; Заявл. 24,02.97; Опубл. 31.08.98..-№4.- 5 с.

29. Пат. 14875А Україна, ПМК6. А61D 19/02, A01K67/02 Спосіб стимуляції приживлюваності ембріонів у самок сільськогосподарських тварин / Шеремета В.І., Богданов Г.О..- (Україна).- № 96072640; Заявл.03.07.96; Принято рішення 18.02.97.

30. Рішення про видачу патенту № 97073999 Україна, МПК 6 А 61 D 19/04 Спосіб штучного осіменіння корів та телиць / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Квіцинський А.О., Бородань С.В (Україна).- Заявл. 28.07.97; Принято рішення 02.07.1998.

31. Рішення про видачу патенту № 97126058 Україна, МПК 6 А 61 D 19/04 Спосіб оцінки функціональної активності жовтого тіла яєчників / Шеремета В.І (Україна).- Заявл. 16.12.97; Принято рішення 08.10.1998.

32. Рішення про видачу патенту № 98031515 Україна, МПК 6 А 01 K 67/02 Спосіб отримання ембріонів у великої рогатої худоби для трансплантації / Шеремета В.І., Богданов Г.О., Опанасенко В.О., Лущик А.А. (Україна).-Заявл.25.03.98; Принято рішення 10.11.1998.

33. Sheremeta V.I., Bogdanov G.A., Poleshuk V.P., Luschik A.A., Lakotosh V.M., Opanasenko V.A. Some aspects of stimulation of superovulation in donors // Proceedings of the First Integrated European Conference on Progress in Embryo technology and genetic engineering in Cattle and Sheep Breeding Krakow, March 24-25, 1994.- Krakov, 1994.- C. 266.

Размещено на Allbest.ru