Фізіологічні та імунобіологічні показники імпортних корів і їх телят голландської та німецької чорно-рябих порід

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького

03.00.13 - Фізіологія людини і тварин

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Фізіологічні та імунобіологічні показники імпортних корів і їх телят голландської та німецької чорно-рябих порід

Синюк Зоряна Володимирівна

Львів 1999

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті землеробства і біології тварин УААН

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Маслянко Роман Петрович, Львівський державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжецького, професор кафедри епізоотології

Офіційні опоненти:

доктор біологічних наук, професор Смолянінов Борис Вікторович,

Одеський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри фізіології і біохімії с.- г. тварин

- доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Клос Юліан Степанович, завідувач лабораторії імунології Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок.

Провідна установа:

Інститут землеробства і біології тварин УААН, м.Львів

Захист відбудеться “15“ липня 1999 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.826.01 у Львівській академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького за адресою: 290010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50, аудиторія №1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького за адресою: 290010, м.Львів-10, вул. Пекарська, 50

Автореферат розісланий “15” червня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцентГоловач П.І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Подальший розвиток молочного скотарства, незалежно від величини фермерських чи колективних господарств, можливий у наш час лише за умови широкого використання досягнень біологічної науки. Наукова розробка цієї надзвичайно складної проблеми тісно пов'язана з інтенсифікацією галузі, створенням високопродуктивних порід тварин із підвищеною стійкістю до різних захворювань. Властиво, для цього використовують не лише вітчизняні генетичні ресурси, а й кращі породи cвітової селекції (Винничук Д.Т., Мережко П.М., 1983; Зубець М.В. і спів., 1996).

Для поліпшення племінних і продуктивних якостей власного поголів'я корів у Львівську область завозять значну кількість племінних корів різних відрідь німецької та голландської чорно-рябих порід, які вважаються найбільш молочними тваринами на європейському континенті, про що свідчать публікації у науковій літературі (Баранова К.В.,1959; Архипов А.В., Криворучко Н.І.,1983; Барабанщиков Н.В і спів. 1990).

Згідно зі сучасними даними, стійкість тварин до захворювань, їх адаптація до умов середовища визначається насамперед фізіологічним станом організму, функціонуванням імунної системи, а саме клітинних і гуморальних механізмів захисту тварин. Це має вирішальне значення у формуванні племінних стад. Тим часом ряд дослідників (Ернст Л.К. та ін., 1986; Маслянко Р.П., 1988; Бороздін Е.К., Клеберг К.В., 1990; Klein J., 1992; Демченко А.В. та ін., 1996) вивчив і експериментально довів роль фено- та генотипічних факторів у становленні та функціонуванні захисних механізмів у корів. До того ж виявлено певну залежність імунобіологічної реактивності організму від спадковості та умов зовнішнього середовища. Все це зумовлює необхідність проведення всебічних комплексних досліджень у конкретних умовах певної кліматичної зони, зокрема у Львівській області.

Принагідно зауважимо, що окремі автори (Вахуткевич Н.М.,1990; Федак Н.М., 1990, 1993; Буюклу Г.І.,1997; Гаранович І.І.,1997; Соколова Г.О., 1998) вивчали ряд господарських і біологічних ознак у тварин чорно-рябої породи та їх помісей. Свої досліди ці науковці здійснювали саме у цьому напрямку і головну увагу зосереджували на формуванні племінних стад корів для молочної та м'ясної продуктивності. Зазначимо, що вони не враховували фізіологічних властивостей дослідних тварин до адаптації, а також імунобіологічну реактивність їх організму.

Досі залишається не повністю вивченим питання фізіологічних основ адаптації та імунобіологічної реактивності саме в імпортної чорно-рябої худоби та її нащадків, які утримуються в нових екологічних умовах. Для розв'язання власне цих наукових проблем ми провели порівняльні дослідження властивостей до адаптації організму корів, завезених у Львівську область із різних країн Європи, та отриманих від них телят. До того ж ці дані мають надзвичайно важливе значення для виявлення кращих груп тварин за життєздатністю і природною резистентністю їх організму, що є головною умовою для реалізації генетичного потенціалу продуктивності.

Зв'язок роботи з науково-дослідною тематикою. Роботу виконано згідно з планом науково-дослідних робіт лабораторії імунології Інституту землеробства і біології тварин УААН (реєстраційний номер ДРUA 01001643 Р).

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - вивчити фізіологічні особливості функціонування імунної системи корів і отриманих від них телят з урахуванням імунобіологічних показників, що лежать в основі адаптації та життєздатності організму. Ці тварини були завезениі у Львівську область із Голландії та Німеччини ще нетелями.

Завданням роботи було дослідити:

- фізіологічний стан імунної системи за гематологічними та імунобіологічними показниками у корів різної селекції у процесі тільності;

- особливості формування клітинних та гуморальних факторів природної резистентності у телят, які народилися від корів різної селекції;

- можливість взаємозв'язку між окремими факторами резистентності у крові й молозиві корів-матерів різної селекції та у крові їх нащадків;

- рівень молочної продуктивності корів голландської та німецької чорно-рябих порід як інтегральну ознаку здоров'я та процесу адаптації організму. імунний корова фізіологічний

Наукова новизна отриманих результатів. Уперше в умовах західного регіону України вивчено фізіологічні особливості адаптації та імунобіологічну реактивність організму імпортних чорно-рябих корів різної селекції та імунний статус їх телят із врахуванням субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів та імуноглобулінів різних субкласів.

На основі одержаних даних встановлено відмінності за властивостями до адаптації високопродуктивних корів різного походження та вірогідний взаємозв'язок між рівнем загального білка, Ig G, Т-хелперних лімфоцитів й еозинофілів у крові сухостійних тварин та імунним статусом новонароджених телят.

Отримані результати можуть бути використані в селекційній роботі як тест, що характеризує фізіологічний стан племінних корів. Окрім цього варто враховувати властивості імпортних корів до адаптації для прогнозування захисних пристосувань приплоду в неонатальний період. Результати наших досліджень також доцільно долучити в програму “Фізіологя тварин” для навчання студентів у сільськогосподарських вузах України.

Практичне і теоретичне значення отриманих результатів. Одержані дані важливо використовувати в селекційній роботі при формуванні племінного повноцінного стада з урахуванням особливостей функціонування імунної системи. Поряд з тим потрібно зважати на властивості до адаптації високопродуктивних корів різного походження та вірогідний взаємозв'язок між рівнем загального білка, Ig G, Т-хелперних лімфоцитів й еозинофілів у крові сухостійних тварин та імунним статусом новонароджених телят.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто підготувала обгрунтування теми дисертації, розробила методичні підходи до вирішення поставлених завдань, вивчила джерела літератури з теми дисертації, виконала весь обсяг експериментальної частини роботи, здійснила біометричний аналіз отриманих даних та їх інтерпретацію, висвітлила результати дослідження у наукових журналах у формі публікацій, написала дисертацію.

Апробація результатів досліджень. Матеріали дисертації доповідались і були схвалені науковцями різного профілю на наукових конференціях "Наукове забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин" (Львів, 1992), "Ефективність методів інтенсифікації виробництва продукції тваринництва" (Харків, 1994), на річних звітах аспірантів і молодших науковців Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1992, 1993), на розширеному засіданні відділів тваринництва Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (1995), на міжлабораторному засіданні Інституту землеробства і біології тварин УААН (1999), наукових конференціях Львівського державного університету імені Івана Франка (ЛДУ) (1995, 1996).

Основні положення дисертації висвитлені у 4 статтях у наукових виданнях та 2 тезах.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація викладена на 127 сторінках основного тексту, містить 30 таблиць, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів і методів досліджень, результатів досліджень, обговорення результатів досліджень, висновків, пропозицій і списку використаних джерел (304 назв, в т. ч. 117 на іноземних мовах).

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА РОБОТИ

Науково-експериментальна частина роботи виконана в агрофірмі "Правда" Бродівського району Львівської області, а також у лабораторії імунології Інституту землеробства і біології тварин УААН. Для поліпшення продуктивних якостей корів місцевої української молочної чорно-рябої породи в господарство завезені нетелі голландської чорно-рябої породи з Голландії (92 тварини), а також німецької чорно-рябої породи (95 тварин зі Західної Німеччини (селекція ФРН) і 97 тварин зі Східної Німеччини (селекція колишньої НДР)).

Для фізіологічних досліджень було підібрано за принципом аналогів три групи клінічно здорових корів, котрі розтелилися у лютому-березні і перебували на четвертій лактації, по 8 тварин у кожній групі. У першу групу ввійшли тварини, завезені зі Західної Німеччини, у другу - з Голландії, у третю - зі Східної Німеччини. Тварини німецької чорно-рябої породи селекції Західної та Східної Німеччини до завезення перебували у різних господарсько-економічніх умовах, що стало підставою для дослідження їх в окремих групах.

Годівля дослідних тварин була однаковою і проводилася за прийнятими в господарстві раціонами, розробленими за загальновизнаними нормами (Калашников А.П., Клейменов Н.І., 1985) із урахуванням продуктивності корів, маси їх тіла та фізіологічного стану.

У відповідності до завдань дослідження ми використовували дані записів племінного, зоотехнічного та ветеринарного обліку господарства, що характеризують нормальні фізіологічні показники здоров'я, молочної продуктивності, здатності до відтворення, та власні дослідження що відображають рівень імунобіологічної реактивності організму корів та їх телят.

Для проведення фізіолого-біохімічних та імунохімічних досліджень у корів кожної із трьох сформованих дослідних груп відбирали кров щомісячно, протягом усього періоду тільності, та молозива і молока на перший, третій та сьомий день лактації, а від їх телят - кров на перший, сьомий, тридцятий та дев'яностий день після народження. Кров для аналізу брали з яремної вени до ранішньої годівлі.

У крові тварин визначали концентрацію гемоглобіну та кількість еритроцитів на еритрогемометрі, загальне число лейкоцитів у камері Горяєва, співвідношення окремих популяцій лімфоцитів до нейтрофілів та інших клітин у лейкоцитарній формулі у мазках, зафарбованих за методикою Романовського-Гімза, субпопуляції Т- і В_лімфоцитів методом розеткоутворення з використанням еритроцитів вівці за методикою Понякіної І.Д. і Лебедева К.О. (1983), співвідношення Т_хелперних до Т_супресорних лімфоцитів за чутливістю клітин до теофіліну з наступним визначенням розеткоутворення (Павлюк А.С., Крюков Б.В., Петров Р.В., 1982). Фагоцитарну активність лейкоцитів досліджували за Гостєвим В.С. (1958).

У сироватці крові досліджували вміст загального білка рефрактометрично, відносну й абсолютну концентрацію її окремих білкових фракцій - методом електрофорезу в агаровому гелі за методикою, яку описав Маслянко Р.П. (1987). Загальну концентрацію імуноглобулінів визначали сульфіт-цинковим тестом (Литвин В.П., Тарабара І.М. (1979)), а активність лізоциму - за Дорофейчуком В.Г. (1967).

У сироватці молозива і молока корів-матерів визначали вміст загального білка рефрактометрично, а співвідношення окремих білкових фракцій - методом електрофорезу в агаровому гелі (Лагодюк П.З., 1965).

Під час виконання досліджень здійснювали постійний контроль за тільністю, родами, післяродовим періодом у корів, а також враховували вагу, фізіологічний стан народжених ними телят, наявність та характер захворювань серед останніх.

За даними бонітування і зоотехнічного обліку в господарстві проведено біометричний аналіз поголів'я (n=284) імпортної худоби за основними параметрами молочної продуктивності 1-ї і 3-ї лактацій за 305 днів.

Одержані експериментальні дані аналізували за однофакторним дисперсійним комплексом з використанням основних констант біометричної статистики, що описані в посібниках (Нікоро З.С. і ін., 1968, Плохінский П.Ф.,1973, Рокицкий П.Ф., 1973, 1974, Меркурьєва Е.К. і спів., 1982). Оцінку вірогідності здійснювали за критеріями Стьюдента () і Фішера (). Результати цифрового матеріалу вважали статистично вірогідними за Р<0,05 (P< 0,05 - *, P<0,01 - **, P<0,001 - ***).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛIДЖЕНЬ

Гемограма корів різної селекції та їх телят.

При оцінці фізіологічного стану, перебігу окислювальних процесів в організмі тварин істотне значення має визначення морфологічних показників крові. Зокрема, в результаті досліджень ми виявили, що за показниками кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну у крові тварини різного походження істотно не відрізнялися між собою. Ці показники протягом тільності також коливалися у межах фізіологічної норми. Зокрема, встановлено, що у корів трьох дослідних груп упродовж перших трьох місяців тільності, що збігається зі стадією першої половини лактації, концентрація гемоглобіну та кількість еритроцитів у крові зростали до максимальних величин, а відтак і до періоду перед розтеленням знижувались до мінімальних величин. Якщо врахувати те, що основна кількість молока утворюється саме у першу половину лактації, то цим можна пояснити саме те зростання кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну в крові, таких необхідних для посилення окисно-відновних процесів в організмі дійних корів. Одержані дані узгоджуються з результатами досліджень на коровах симентальської (Савостін А.Н., 1990) і чорно-рябої (Вахуткевич Н.М., 1993; Каци Г.Д., Коюда Л.І., 1998) порід.

Дані щодо більшої кількості еритроцитів у циркулюючій крові у тварин I-ї дослідної групи протягом другої половини тільності були статистично невірогідними. При цьому не завжди виявлялась пряма залежність між показником концентрації гемоглобіну і кількістю еритроцитів у крові дослідних корів. Зокрема, у тварин I-ї дослідної групи перед отеленням показник кількості еритроцитів зменшувався за збільшення концентрації гемоглобіну. Привертає увагу те, що пряма залежність між цими двома показниками виявлялась також і у телят, що народилися від цих же корів. За показниками кількості еритроцитів та концентрацією гемоглобіну телята дослідних груп упродовж усього періоду експериментів між собою істотно не відрізнялися.

Важливо зауважити, що показник кількості лейкоцитів і їх фагоцитарна активність у крові трьох дослідних груп корів упродовж тільності змінювались неоднозначно (таблиця 1). Зокрема, спочатку загальне число лейкоцитів зростало до максимальних величин на 5-му місяці вагітності, а відтак знижувалося до мінімальних величин перед розтеленням. У корів першої та другої груп порівняно з третьою виявлений дещо вищий рівень лейкоцитів у всі періоди тільності був статистично невірогідним. Подібну тенденцію зміни загального числа лейкоцитів у корів під час тільності також встановили Лебенгарц Я.З., (1986), Абовян Ю.Г., (1991), Вахуткевич Н.М., (1993). Зменшення кількості лейкоцитів у крові корів у цей період у наших дослідженнях, очевидно, пояснюється рівнем інтенсивності їх лактації та відповідним зниженням захисних властивостей організму.

Щодо досліджень окремих клітин лейкограми у крові корів в окремих групах упродовж усього періоду тільності, то істотної різниці між ними не виявилось. Винятком було лише незначне зниження загального числа лімфоцитів і зростання кількості нейтрофільних гранулоцитів та оезинофілів перед родами. Зменшення числа лімфоцитів зумовлюється, очевидно, переходом їх із крові у сухостійний період у молочну залозу, а зростання кількості нейтрофілів й еозинофілів зумовлювалось підсиленням фагоцитарних реакцій, функція яких у цей період підвищується. Згідно зі сучасними даними, оезинофіли відображають реакцію організму на стресові явища й процеси адаптації. Ми виявили пряму залежність між вмістом оезинофілів у крові корів перед розтеленням і рівнем імуноглобулінів у їх молозиві. Така залежність також виявилась у крові народжених ними телят.

Таблиця 1

Кількість лейкоцитів і їх фагоцитарна активність у крові корів різного походження, ( n=8)

Група тварин	Місяці тільності
	1	3	5	9
Лейкоцити, 10/л
І	8.3± 0.3	7.9±0.3	10.1±0.5**	7.3±0.3**
ІІ	8.1±0.3	7.7±0.3	9.9±0.4**	7.2±0.3**
ІІІ	7.5±0.4	7.3±0.3	9.2±0.3**	6.9±0.3**
Фагоцитарна активність, %
І	20.20±4.33	25.00± 5.68	29.50± 2.90	36.00± 1.53***
ІІ	24.33±3.18	25.00± 3.16	32.25± 5.74	35.33± 2.03**
ІІІ	17.00±2.76	19.80± 1.46	24.40± 4.56	29.00± 2.31**
Фагоцитарне число, одиниці
І	4.73±0.95	4.39± 0.89	4.93± 0.38	6.03± 0.59
ІІ	5.17±0.52	4.98± 0.62	6.09± 1.15	6.56± 0.55
ІІІ	5.35±0.59	5.32± 0.30	5.41± 1.07	5.75± 0.84

Аналіз цифрових даних таблиці 1 показує, що під час тільності показник фагоцитарної активностї лейкоцитів у крові корів трьох дослідних груп також зростав. Зокрема, активність фагоцитарних клітин на 9-му місяці тільності порівняно з першим місяцем у тварин I-ї групи вірогідно зростала на 69,8%, у тварин II-ї групи - на 45,2%, у тварин III-ї групи - на 70,59%. Так само змінювалося фагоцитарне число, яке характеризує кількість захоплених мікробних збудників одним активним фагоцитом. Результати наших досліджень узгоджуються з даними інших авторів, що одержані на коровах вітчизняної селекції. Дослідники вважають, що підвищення фагоцитозу як клітинного механізму захисту у корів перед розтеленням можна розглядати як реакцію материнського організму на плід, котрий є своєрідним аллотрансплантатом і підлягає відторгненню (роди).

При дослідженні показника кількості лейкоцитів у крові телят з'ясовано, що в день народження ї кількість лейкоцитів коливалася в межах 7,1-7,5 10/л, через тиждень вона збільшувалась до 8,7-9,6 10/л (Р<0,01), а відтак навіть зменшувалась до вихідних даних у 3-місячному віці. Таке підвищення кількості лімфоцитів у крові телят однотиждневого віку трьох дослідних груп узгоджується із результатами досліджень Федик Ю.Я.(1998). Це пояснюється, очевидно, їх міграцією у перші години і дні після народження у кров через епітелій кишківника з молозива матерів.

Особливої уваги заслуговує аналіз даних співвідношення Т- і В-лімфоцитів та їх субпопуляцій (табл.2), оскільки за останні роки з'ясована їх вирішальна роль у захисних функціях організму людини і тварин. Було доведено, що ці клітини займають центральне місце в імунній системі. Зокрема, за їх співвідношенням оцінюють рівень захисних пристосувань організму.

Таблиця 2

Співвідношення Т- і В-лімфоцитів і їх субпопуляцій у крові корів різної селекції (n=4), %

Показники співвідношення	Групи корів	Місяці тільності
		1	3	5	7	9
Т- до В-лімфоцитів	І	56/16	65/28	64/20	75/18	56/14
	ІІ	58/16	60/28	62/21	70/19	54/16
	ІІІ	57/19	58/24	69/19	69/20	57/15
Т-хелперів до Т-супресорів	І	23/47	-	29/54	-	36/49
	ІІ	29/50	-	36/57	-	30/54
	ІІІ	25/54	-	30/50	-	34/40

З таблиці 2 видно, що кількість Т-лімфоцитів у декілька разів переважала число В-клітин у крові корів під час тільності, особливо перед отеленням. Статистично вірогідної різниці за цим показником серед тварин різних груп не виявлено. Виражене зменшення відносної кількості В-лімфоцитів перед розтеленням може бути наслідком пригнічення гуморальних механізмів захисту організму в період, коли спостерігається активація клітинних факторів імунітету.

Згідно зі сучасними даними, розвиток повноцінної імунної відповіді забезпечується певним співвідношенням хелперної і супресорної активності, а також взаємовідношенням специфічних і неспецифічних до антигену клітин (Петров Р.В., 1990; Маслянко Р.П., 1999). Порушення механізмів імунорегуляції із переважанням супресорної або хелперної функції може служити причиною різних захворювань у тварин. У наших дослідах співвідношення цих клітин у крові корів у різні періоди тільності, в основному, відповідали показникам фізіологічної норми, встановленої іншими авторами (Костина М.А., 1997; Гаранович І.І., 1997).

Результати наших досліджень показали, що на першому місяці тільності у крові корів усіх груп міститься майже у 2 рази більше супресорних клітин, ніж хелперних. У наступні періоди досліджень кількість Т-хелперів збільшувалась без суттєвого зменшення числа Т-супресорів. Порівняно вищий вміст супресорних клітин, ніж хелперних, у крові корів різних груп протягом тільності, очевидно, відображає процеси пригнічення імунної системи у матері як реакцію на плід, який вважається своєрідним аллотрансплататом.

Серед телят різних дослідних груп протягом перших трьох місяців постнатального онтогенезу не виявлено суттєвих змін у співвідношенні Т-і В-лімфоцитів крові ( табл.3), що узгоджується з даними інших дослідників (Брода Н.А., 1993; Allison J., 1993, Criebel P.H., Hein W.R. 1996).

Таблиця 3

Співвідношення популяцій та субпопуляцій лімфоцитів у крові телят від корів різної селекції (n=4), %

Показники співвідношення	Групи телят	Дні після народження
		1	7-8	30	90
Т- до В-лімфоцитів	І	69/21	62/28	40/36	39/40
	ІІ	68/22	62/28	44/40	36/44
	ІІІ	69/16	65/25	39/31	31/39
Т-хелперів до Т-супресорів	І	38/42	45/35	52/27	42/25
	ІІ	42/41	46/36	55/22	36/21
	ІІІ	40/44	42/37	50/24	38/17

Із таблиці 3 видно, що кількість тимусзалежних клітин, котрі подані у чисельнику, у крові телят усіх груп упродовж перших 90 днів життя поступово зменшувалась, а тимуснезалежних (В-лімфоцити), навпаки, зростала. Як відомо, В-лімфоцити належать до антитілоутворюючих клітин, і їх відносно невелика кількість у неонатальних телят свідчить про недостатню спроможність їх організму синтезувати імуноглобуліни та зв'язані з ними антитіла. Із ростом і розвитком організму здатність його до самостійного синтезу антитіл зростала і, відповідно, збільшувалось число імунокомпетентних клітин. Схожі результати одержано в дослідах Броди Н.А. (1993), Маслянка Р.П.,Скорохода І.В.та ін., (1994), Маслянка Р.П. і спів. (1998) на телятах від корів різного віку місцевої селекції. Зменшення кількості Т-лімфоцитів, у тому числі й супресорних клітин, протягом 90-денного віку в усіх телят, незалежно від походження їх матерів, може свідчити про зниження їх гальмівної дії на процеси антитілоутворення. Підтвердженням цього можуть служити дані про здатність організму телят до самостійного синтезу імуноглобулінів підкласу G у трьохмісячному віці (див. табл.5).

Склад білків сироватки крові та молозива корів і крові телят.

Дослідження складу білків сироватки крові показало, що, зокрема, вміст загального білка, окремих його фракцій у корів різної селекції у процесі тільності зазнають певних змін.

При цьому встановлено, що за загальним вмістом білка у сироватці крові корови трьох дослідних груп у різні періоди тільності між собою суттєво не відрізнялися. Незначне збільшення його у корів другої дослідної групи було статистично невірогідним. Найвищий рівень його встановлено у корів цієї ж групи на третьому місяці тільності. Привертає увагу те, що на 9-му місяці тільності він у тварин різного походження знижувався до мінімальних величин. Подібні результати досліджень також одержали на коровах симентальської і чорно-рябої порід місцевої селекції Чекішев В.М., (1989), Федак Н.М., (1993). Тим часом ми виявили, що у корів третьої групи протягом усьго періоду досліджень вміст загального білка у сироватці крові утримувався на відносно найнижчому рівні, особливо в останні місяці перед розтеленням. Виходячи з власних досліджень і даних літератури можна вважати, що зниження вмісту загального білка у тварин усіх груп в останні місяці тільності є наслідком перенесення окремих його фракцій із крові в молочну залозу для утворення білкових компонентів молозива, які пов'язані з функцією захисту новонароджених телят.

У цьому відношенні заслуговують уваги дані про те, що на 9-му місяці тільності вміст г-глобулінів вірогідно знижувався у сироватці крові всіх дослідних тварин. Це є свідченням їх транспорту в молочну залозу для утворення молозива. Ці дані узгоджуються з результатами досліджень інших авторів, зокрема, Маслянка Р.П. і ін., (1981), Чекішева В.М., (1985), Федерова Ю.Н., (1988), Perino L.J., (1995), Read D.E., (1996). Це дозволяє зробити висновок, що саме фракція г-глобулінів (IgG), проникаючи у молозиво, є основним імуноглобуліном із превентивними властивостями щодо захисту телят. Доведено, що г-глобуліни (IgG), які також відіграють домінуючу роль у захисних процесах дорослих тварин, з крові корів у молочну залозу перед розтеленням не переносяться, оскільки у наших дослідах їх концентрація протягом тільності утримувалась на однаковому рівні.

Серед глобулінових фракцій найбільш вірогідні зміни у наших дослідах виявлено з боку г-глобулінів. У імунохімічному відношенні вони відповідають підкласу імуноглобулінів G. Зокрема, вміст г-глобулінів у сироватці крові корів трьох груп упродовж тільності коливався з незначними відхиленнями і лише на 9-му місяці вірогідно знижувався. Це зниження відбувалось у корів першої дослідної групи на - 0,31 г% (55%), другої та третьої дослідних груп на - 0,18 г% (33%) порівняно з їх тільністю на 8-му місяці . Подібне зниження IgG виявляли у сироватці крові корів (Карпуть І.М.,1994; Кравців Ю.Р., 1998) і вівцематок перед родами (Cripps A.V.,1985; Ciupercescu D.D., 1987).

Щодо г-глобулінів, то їх концентрація у сироватці крові корів першої групи досягала максимальних величин на четвертому місяці тільності, у той же час у тварин другої та третьої дослідних груп цей білок перебував на мінімальному рівні.

У результаті проведених нами досліджень простежується взаємозв'язок між рівнем імуноглобулінів класу Gу сироватці крові корів на 9-му місяці тільності і їх кількісним вмістом у молозиві та крові телят в неонатальний період. У сироватці молозива за перші 3 дні та молока на 7-й день у досліджуваних трьох груп корів кількісні співвідношення білків були неоднаковими (таблиця 4).

Таблиця 4

Білковий склад сироватки молозива і молока корів різної селекції (M±m;n=8), %

Групи корів	Лактальбу- міни	В-лактоглобуліни	б- лакт-альбуміни	Імунні гло- буліни
		в	в
Через 1 год. Після отелення
І	7.1±0.2	7.9±0.3	12.4±0.5	4.7±0.1	67.9±1.4
ІІ	6.7±0.2	7.2±0.2	13.6±0.3	5.3±0.1	67.2±1.6
ІІІ	6.3±0.2	7.8±0.3	17.3±0.5	6.6±0.2	62.0±1.4
Третій день лактації
І	12.1±0.4	21.5±0.4	47.6±1.1	6.3±0.2	13.5±0.7
ІІ	15.6±0.4	12.3±0.4	48.8±1.2	7.4±0.2	15.9±0.6
ІІІ	15.7±0.4	12.7±0.4	47.9±1.1	8.2±0.3	15.5±0.6
Сьомий день лактації
І	16.9±0.5	23.4±0.9	54.6±2.4	4.7±0.1	0.4±0.01
ІІ	15.2±0.4	24.1±0.9	55.1±2.5	5.2±0.1	0.4±0.01
ІІІ	16.3±0.4	23.7±0.9	54.1±2.5	6.5±0.1	0.4±0.01

У таблиці 4 показано, що у білковому складі секрету молочної залози корів у перші 7 днів лактації відбуваються істотні зміни. Молозиво корів трьох дослідних груп першого надою суттєво не відрізнялося як за вмістом імунних глобулінів, так і за співвідношенням інших білкових фракцій. Домінуючими білками у ньому були імуноглобуліни. Порівняно висока концентрація захисних білків у молозиві може свідчити про те, що корови-матері всіх груп були здоровими, здатними забезпечити новонародженим телятам достатній рівень пасивного імунітету.

Аналіз цифрових даних таблиці 4 показує, що рівень імуноглобулінів у молозиві дослідних корів на 3-й день після родів знижується у 4-5 разів, а на 7-й день - аж у 155-170 разів. Ці дані узгоджуються з результатами досліджень Матузенко Н.В. (1990), Броди Н.А. (1993), Кондрич Л.I. (1994), що отримані у дослідах на коровах різних порід та різного віку.Таке зниження вмісту захисних білків у молозиві корів різних генотипів пояснюється видаленням першої порції молозива і подальшим їх розведенням у молочній залозі новими порціями секрету внаслідок інтенсивної лактації.

У числі інших білкових фракцій молозива і молока у корів трьох дослідних груп найбільш істотних змін зазнавали лактальбуміни та в -лактоглобуліни. Кількість перших зростала до сьомого дня лактації більше ніж у 2 рази, а - других, особливо підфракція в-глобулінів, у корів першої групи більше ніж у 3,1-4,4 рази.

Зміни складу білків сироватки крові у телят трьох дослідних груп, за споживання однакової кількості молозива матерів, здебільшого залежали від їх віку (табл. 5).

З одержаних результатів досліджень (табл.5) видно, що у сироватці крові телят фракція г-глобулінів утворювалася аж на 90-й день після їх народження. Ці дані узгоджуються з аналогічними дослідженнями інших авторів (Чекішев В.М., 1985; Нейланд Я.А., 1989).

Наші досліди показали, що рівень загального білка в сироватці крові телят усіх груп за 90-днів вірогідно збільшувався на 7-8-му та 90-му днях після їх народження. У складі білкових фракцій найбільш вірогідних змін зазнав рівень альбуміну, в- та г-глобулінів. Зокрема, вміст альбумінової фракції вірогідно зростав у крові телят трьох груп на 30-й день, що узгоджується з результатами досліджень (Лісова Н.Е. і спів., 1998).

Окремої уваги заслуговує рівень концентрації г-глобулінів у сироватці крові телят трьох груп. Як видно з даних таблиці 5 , у крові телят І і ІІ дослідних груп вміст г-глобулінів порівняно з ІІІ групою протягом 90-денного періоду був вищим. Ця різниця найбільш вираженою виявилася на 7-8 день після народження, а потім утримувалася, але була менш вираженою.

За вмістом г-глобулінів, синтез яких починається у 3-місячному віці, найвигідніше виділялися телята І групи, оскільки в останніх вміст його у 90-денному віці був більший, ніж у ровесників ІІ та ІІІ груп (табл.5). Ці результати вказують на те, що телята І-ї групи, народжені коровами колишньої Західної Німеччини, не лише засвоюють більше г-глобулінів з молозивом, але й володіють дещо більшою здатністю як до їх самостійного синтезу, а також, можливо,і до синтезу зв'язаних з ними інших антитіл.

Таблиця 5

Фракційний склад білків сироватки крові телят, народжених коровами

різної селекції (Mm; n=6), г%

Групи телят	Вік (дні)	Заг.бі-лок	Альбумін	Глобуліни
				б	б	в	в	г	г
І	1	5.67	2.89	0.71	0.53	0.39	0.51	0.64	0
		±0.08	±0.04	±0.02	±0.02	±0.01	±0.02	±0.02
	7-8	6.35	2.47	0.63	0.55	0.58	0.63	1.49	0
		±0.09**	±0.05***	±0.02*	±0.02	±0.01**	±0.03**	±0.03***
	30	5.86	3.12	0.63	0.61	0.42	0.49	0.59	0
		±0.08	±0.04**	±0.02*	±0.02	±0.02	±0.02	±0.02
	90	6.27	2.51	0.76	0.65	0.61	0.65	0.59	0.50
		±0.08**	±0.04***	±0.02	±0.02***	±0.02**	±0.02***	±0.02	±0.02
ІІ	1	5.72	2.83	0.75	0.60	0.41	0.47	0.66	0
		±0.08	±0.04	±0.02	±0.02	±0.01	±0.01	±0.02
	7-8	6.26	2.51	0.65	0.57	0.40	0.69	1.44	0
		±0.09**	±0.04***	±0.02**	±0.02	±0.01	±0.02**	±0.04***
	30	5.91	3.07	0.62	0.60	0.47	0.45	0.70	0
		±0.08	±0.04**	±0.02***	±0.02	±0.01***	±0.01	±0.03
	90	6.31	2.60	0.75	0.63	0.61	0.61	0.67	0.44
		±0.08**	±0.04	±0.02	±0.02	±0.02**	±0.02**	±0.02	±0.01
ІІІ	1	5.63	2.85	0.70	0.54	0.43	0.57	0.54	0
		±0.08	±0.04**	±0.02	±0.01	±0.01	±0.01	±0.01
	7-8	6.18	2.43	0.67	0.59	0.59	0.68	1.22	0
		±0.09**	±0.04***	±0.02	±0.01**	±0.01***	±0.02***	±0.03***
	30	5.87	3.20	0.61	0.64	0.48	0.51	0.43	0
		±0.08	±0.04**	±0.02**	±0.02***	±0.01**	±0.01**	±0.01***
	90	6.18	2.59	0.74	0.60	0.61	0.70	0.57	0.37
		±0.09**	±0.04***	±0.02	±0.02*	±0.02***	±0.02***	±0.01	±0.01

Щодо змін концентрації інших білкових фракцій сироватки крові телят усіх груп, то вони були менш вираженими. Зокрема з'ясовано, що на долю альбуміну у телят одноденного віку, незалежно від походження їх матерів, припадає половина всіх розчинних білків сироватки крові. У наступні періоди досліджень це співвідношення коливалось хвилеподібно. Зниження концентрації альбуміну протягом перших днів після народження можна пояснити використанням цих білків організмом телят на пластичні цілі росту внаслідок їх активного аутосинтезу. У 90-денному віці відбувається, очевидно, перерозподіл білкових фракцій сироватки крові внаслідок самостійного синтезу імуноглобулінів усіх класів, що характерні для дорослих тварин. Щодо вмісту б - та в -глобулінових фракцій та їх підфракцій, то вірогідних змін у телят різних груп не виявлялось.

Важливо зауважити, що проведені дослідження вмісту імуноглобулінів реакцією осадження сульфітом цинку підтвердились методом електрофоретичного аналізу.

Отже, концентрація білків сироватки крові коливалась у межах, що характерні власне для здорових і резистентних телят. Наші дані добре узгоджуються з даними інших авторів, котрі отримані в дослідах на коровах інших генотипів за використання методів електрофоретичного та імунохімічного аналізу в агаровому (Маслянко Р.П., 1980) і поліакриламідному (Холод В.М., 1989; Кармолієв Р.Х., 1993) гелях та методом радіальної імунодифузії (Butler J., 1984).

Лізоцимна активнисть сироватки крові корів і їх телят.

Для більш повного з'ясування захисних властивостей і функцій імунологічного захисту у дослідних тварин ми додатково вивчали важливий фактор їх неспецифічної резистентності організму, зокрема лізоцимну активність. У крові корів різних груп значення цього показника коливалося у межах 59,67-71,20%. Причому максимальні рівні його утримувалася на 4-5 місяцях тільності. Вірогідної різниці між окремими групами корів за цим фактором захисту організму протягом усього періоду досліджень не виявлено.

Активність лізоциму у сироватці крові телят різних дослідних груп виявлялись вірогідні зміни. Вони, зокрема, залежали від їх віку. Активність лізоциму в сироватці крові телят усіх дослідних груп від народження і до 3-місячного віку зростала майже на однакову величину (22,8-26,3%). Відомо, що бактеріолітична функція лізоциму пов'язана з високою концентрацією цього фермента у нейтрофільних гранулоцитах і моноцитах крові (Newboard F.H., 1996). Варто зауважити, що лізоцим також може надходити в кров зі зруйнованих гранулоцитів.

Молочна продуктивність корів дослідних груп різного походження. Одним із інтегральних показників здоров'я та процесу адаптації корів різних генотипів до нових умов утримання є динаміка рівня молочної продуктивності. У таблиці 6 відображені параметри фенотипової мінливості за показником надою молока за 305 днів у1-у і 3-ю лактацію загалом по стаду і окремо у групах корів чорно-рябої породи селекції Західної Німеччини (n=95), Голландії (n=92), Східної Німеччини (n=97), а також надій їх матерів за вищу лактацію.

Фенотипова варіабельність () у стаді корів за 1-у лактацію становила 14,5±0,61%, за 3-ю - 17,3±0,85%; у їх матерів вони відповідно становили - 10,8±0,45% і 13,2±0,65%. Це свідчить про те, що, незважаючи на наявність у стаді корів різної селекції, показники коефіцієнту варіабельності є відносно низькими, і стадо виявилось досить однорідним за рівнем надоїв молока.

Таблиця 6

Фенотипова варіабельність надою молока корів різної селекції, кг

Група корів	І	ІІ	ІІІ	Середнє по стаду мплексу
1- лактація	n	95	92	97	284
M ± m	Дочки	5676.3 ±92.67	5527.6 ±63.84	5343.6 ±74.16	5514.5 ±47.50
	Матері	6525.3 ±71.26	6629.8 ±56.67	5012.7 ±58.49	6042.5 ±38.71
± до решти dа )	()	243**	19	-260**
у ± mу	Дочки	903.2 ±65.53	612.4 ±45.14	730.4 ±52.44	800.4 ±33.58
	Матері	694.6±50.39	543.6±40.07	576.1±41.36	652.3±27.37
Cv%±mcv	Дочки	15.9 ±1.15	11.1 ±0.82	13.7 ±0.98	14.5 ±0.61
	Матері	10.6±0.77	8.2±0.60	11.5±0.86	10.8±0.45
3-лактація	n	73	70	65	208
M ± m	Дочки	7203.7 ±145.88	6614.1 ±123.24	6293.1 ±150.98	6720.7 ±80.65
	Матері	6591.4 ±85.75	6519.9 ±114.26	4986.2 ±85.86	6065.7 ±55.45
± до решти (dа )	()	745***	161	- 622***
у ± mу	Дочки	1246.4 ±103.15	1031.1 ±87.80	1217.2±106.76	1163.1 ±57.03
	Матері	732.7±60.64	956.0±80.80	692.2±60.71	799.7±39.21
Cv%±mcv	Дочки	17.3 ±1.43	15.6 ±1.32	19.3 ±0.85	17.3 ±0.85
	Матері	11.1±0.92	14.7±1.24	13.9±1.22	13.2±0.65

Група корів селекції Західної Німеччини мала кращі показники за рівнем надоїв молока. За 1-у лактацію надій молока у цій групі становив 5676±92,7 кг, а за 3-тю - 7203±145,9 кг. З даних таблиці 6 видно, що група корів селекції Західної Німеччини за надоєм молока за 1-у лактацію вища за середні дані ровесниць інших груп () на 243**кг, а за 3-тю лактацію - на 735*** кг.

Група корів селекції Голландії посідала проміжне місце. Надій молока від неї за 1-у лактацію становив 5527±63,8 кг, за 3-ю - 6614±123,2 кг. Із даних таблиці 6 видно, що від корів цієї групи за 1-у лактацію надоєно молока на 19 кг більше, ніж середній надій у інших групах корів. За 3-ю лактацію ця різниця зросла до 161 кг, але виявилась невірогідною.

Група корів селекції Східної Німеччини за надоєм молока за першу і третю лактацію поступається попереднім градаціям корів. За 1-у лактацію надій молока по цій групі корів на 260** кг, а за 3-ю - на 622*** кг був нижчим від середнього надою інших корів.

Порівняння корів трьох груп різної селекції свідчить, що найвищу молочну продуктивність мали корови селекції Західної Німеччини.

Порівняння середніх показників у дисперсійному комплексі виявило, що кращі показники за вмістом жиру у молоці за 1-у лактацію мали корови селекції Східної Німеччини, котрі переважали інших на 0.1308***% , гірші на 0.106***% показники мали корови селекції Голландії. За 3- лактацію щодо вмісту жиру у молоці порівняно з іншими групами кращі показники мали корови голландської селекції (на 0.0778*%) і селекції Східної Німеччини (на 0.0105%).

При порівнянні середніх показників у дисперсійному комплексі доведено, що за 1-у лактацію кращі показники за виходом молочного жиру мали корови селекції Західної Німеччини, які переважають інших на 8.64***кг. Для корів груп селекції Східної Німеччини та Голландії не має достатніх підстав для відкидання нульової гіпотези.

Корови селекції Західної Німеччини порівняно з тваринами іншіх груп за 3-ю лактацію за виходом молочного жиру мали перевагу на 25.8*** кг. У тварин селекції Східної Німеччини за 3-ю лактацію вихід молочного жиру був на 25.4***кг меншим порівняно з іншими групами. Для корів селекції Голландії немає підстав для відкидання нульової гіпотези.

ВИСНОВКИ

1. Фізіологічний стан організму корів під час тільності залежить від функціонування імунної системи, а саме фагоцитарної активності лейкоцитів, активності лізоциму, рівня загального білка і його фракцій, Т- і В-лімфоцитів. Для виявлення цього було здійснено комплексне вивчення фізіологічних, імунобіологічних та продуктивних показників, що дозволило повніше оцінити стан захисних пристосувань корів різних генотипів і їх телят до нових екологічно-господарських умов.

2. У крові корів чорно-рябої породи різної селекції у період тільності зростав рівень Т-лімфоцитів з 56-58% до 69-75%, в тому числі популяції Т-хелперів з 23-29% до 30-36%, а число В-лімфоцитів і Т-супресорів суттєво не змінювалося.

3. У сироватці крові корів, незалежно від їх походження, на дев'ятому місяці тільності вміст г-глобулінів (IgG) знижувався з 0,81-0,87 г% до 0,52-0,56 г%, а в молозиві першого надою цей показник досягав максимального рівня (62,0-67,9 г%). На сьомий день лактації вміст імуноглобулінів у молоці корів дослідних груп знижувався більше, ніж у 150 разів.

4. У крові телят, народжених від корів різної селекції, у перші 90 днів життя кількість Т-лімфоцитів зменшилась з 68-69% до 31-39%, а число В-лімфоцитів зростало з 16-22% до 39-44%. Число Т-хелперів за цей період істотно не змінювалося, а число супресорних клітин знижувалось майже у 2 рази.

5. У сироватці крові телят, народжених від корів, завезених із Західної Німеччини та Голландії, порівняно з ровесниками, народженими від корів, імпортованих з колишньої Східної Німеччини, містилося більше імунних глобулінів класу Gна 15-18% (7-8 день), а IgGна 16-26% (90-й день).

6. У корів різної селекції у період тільності підвищується фагоцитарна активність лейкоцитів. У тварин, завезених із Західної Німеччини, вона зростала на 69,8%, із Голландії - на 45,2%, зі Східної Німеччини - на 70,59%. Фагоцитарна реакція у перші 3 місяці життя найбільш виражена у телят першої групи. Вона була значно вищою порівняно з тваринами другої та третьої груп, відповідно на 13,2-23,4 та 37,1-55,6%%.

7. Виявлено зв'язок між рівнем загального білка, IgG, Т-хелперних лімфоцитів та еозинофілів у крові сухостійних корів різного походження, і станом колострального імунітету в народжених ними телят.

8. Від корів західнонімецької селекції за 305 днів у першу лактацію надоєно 5676±92,7кг молока, що на 243кг (Р <0,01) більше порівняно з тваринами голландської та східнонімецької селекції. За третю лактацію перевага становила 735кг при Р <0,001. За виходом молочного жиру корови, завезені із Західної Німеччини, також вигідно відрізнялися від аналогів іншої селекції (перевага становила 8.64кг при Р <0,001 за 1-шу, і 25.8кг при Р <0,001 за 3-тю лактації).

9. Телята, народжені коровами західнонімецької та голландської селекції, у 3-місячному віці досягали живої маси 104.1±3.5 та 101.5±3.2 кг, а їх ровесники, народжені коровами східнонімецької селекції, відставали за цим показником на 3.3 -5.9 кг.

10. Проведені експерименти дають право вважати, що високопродуктивні корови голландської та німецької чорно-рябої порід різної селекції, за належної годівлі й утримання, виявляють високий рівень фізіологічних функцій та захисних пристосувань організму, який забезпечує реалізацію генетичного потенціалу їх продуктивності.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. Оцінку функцій до адаптації імпортних корів різної селекції до нових природно-господарських умов середовища необхідно здійснювати на підставі комплексного вивчення. При формуванні стада корів важливо враховувати фізіологічні, імунологічні та продуктивні властивості їх організму. При цьому важливо зважати на високу інформативність показників кількості еозинофілів, співвідношення субпопуляцій Т- і В-лімфоцитів та кількості імуноглобулінів класу G.

2. Господарствам при доборі телиць чи нетелів зарубіжної селекції, добирати їх від матерів, продуктивність яких перебуває у довірчих діапазонах (бажано зміщених вправо):

німецька чорно-ряба порода: надій молока 4441.6-8609.0 кг; вміст жиру у молоці 3.4619-5.0120 %; вихід молочного жиру 186.15-365.83 кг.

голландська чорно-ряба порода: надій молока 4999.0-8260.5 кг; вміст жиру у молоці 3.5992-4.9480 %; вихід молочного жиру 219.36-346.12 кг.

Господарствам, які прагнуть мати високі надої з високим виходом молочного жиру за оптимального вмісту жиру в молоці, вигідно завозити телиць і нетелів німецької чорно-рябої породи.

3. Отримані результати пропонуємо використовувати в селекційній роботі для виявлення властивостей імпортних корів до адаптації і прогнозування захисних пристосувань у приплоду в неонатальний період. Одержані дані також доцільно внести у програму “Фізіологія тварин” для навчання студентів у сільськогосподарських вузах України.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Синюк З.В. Гуморальні фактори природної резистентності організму імпортних голштинізованих корів //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства.- Львів: Віче.- 1997.- С. 149-150.

2. Синюк З.В. Клітинні фактори природної резистентності організму імпортних голштинізованих корів //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства.- Львів: Віче.- 1997.- С. 150-151.

3. Синюк З.В., Маслянко Р.П. Фактори природної резистентності телят, народжених від корів різного походження //Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства.- Львів: Віче.- 1997.- С. 151-152.

4. Синюк З.В. Варіабельність молочної продуктивності корів голландської та німецької чорно-рябих порід //Сільський господар .- 1999.- N5-6.- C. 46-47.

5. Синюк З.В., Маслянко Р.П. Природна резистентність імпортної голштинізованої худоби різної селекції.// Мат. міжнар. наук.-практ. конф. "Ефективність методів інтенсифікації виробництва продуктів тваринництва".- Харків, 1994.- с. 54-55.

6. Синюк З.В. Деякі гематологічні показники голштинізованих корів різної селекції в процесі вагітності.// Тези доп. наук.-вироб. конф. "Наукове забезпечення агропромислового комплексу західного регіону України в умовах переходу до ринкових відносин".- Львів, 1992.- с.178-179.

Размещено на Allbest.ru

...