Яблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка у східному лісостепу України (фенологія, шкодо чинність, прогноз)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. В.В. ДОКУЧАЄВА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Яблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка у східному лісостепу України (фенологія, шкодо чинність, прогноз)

03.00.09 - ентомологія

Вассіліс Андреа Вассіліу

Харків 1999

УДК 632.768.12+632.782:632.914: 634.11

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному аграрному університеті імені В.В. Докучаєва.

Науковий керівник:

доктор біологічних наук, професор Литвинов Борис Митрофанович, Харківський державний аграрний університет, професор кафедри зоології та ентомології.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Красиловець Юрій Гаврилович, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, завідувач лабораторії технології захисту рослин;

кандидат біологічних наук, доцент Максимова Юлія Петрівна, Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди, доцент кафедри біології .

Провідна установа: Уманська сільськогосподарська академія, кафедра захисту рослин, Міністерство АПК України, м. Умань.

Захист дисертації відбудеться "26" листопада 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 64.803.02 при Харківському державному аграрному університеті ім. В.В. Докучаєва: 312131, Харківський район, Харківська обл., п/в "Комуніст-1", ХДАУ, учбовий корпус № 4, аудиторія 418.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного аграрного університету імені В.В. Докучаєва.

Автореферат розісланий "20" жовтня 1999 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат біологічних наук, доцент Білик М.О.

квіткоїд плодожерка яблунева шкодочинність

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У Східному Лісостепу України понад 50 видів шкідників пошкоджують генеративні органи яблуні. В роки наших досліджень (1996-1998) найбільш численними і шкодоносними були яблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка. Вони "причетні" до значних втрат урожаїв як у Східному Лісостепу, так і в цілому по Україні. І для кожного окремо взятого регіону дуже важливим є вивчення особливостей їх біології, екології, етології та шкодочинності.

Не всі особливості розвитку та шкодочинності вказаних видів висвітлені в науковій літературі, не розроблена математична модель річного прогнозу шкодочинності яблуневої плодожерки для умов Східного Лісостепу України.

Надолужити це важливо як з теоретичного, так і з практичного боку.

Дослідники раніше не вивчали поведінку жуків яблуневого квіткоїда, їх міграцію в умовах екстремальних температур та пов'язану з цим пошкодженість бутонів і листя в різних частинах крони дерев - на периферії та в центрі, а також пошкодженість залежно від форми крони. Оцінка ступеня пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою стосувалася дерева в цілому і характеризувала тільки кількісній бік шкоди. Нами ж була запропонована і перевірена оцінка ступеня пошкодженості бутонів і плодів окремо на периферії крони (де урожай плодів більш якісний) і в її центральній частині, що дало можливість визначити не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди, яку спричиняють яблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка.

В науковій літературі також відсутні порівняльні дані про біохімічний склад непошкодженого та пошкодженого яблуневим квіткоїдом листя, а також про біохімічний склад і масу непошкоджених та пошкоджених яблуневою плодожеркою плодів на периферії крони дерев і в її центральній частині.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи є складовою досліджень кафедри зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва стосовно завдання "Обгрунтувати теорію та розробити прийоми управління динамікою популяцій комах на основі екологічних прогнозів різної завчасності". Номер державної реєстрації 0194U012990.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - вивчити особливості фенології та шкодочинності яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки у Східному Лісостепу України.

Завдання досліджень:

виявити особливості розвитку яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки;

визначити кількісну і якісну оцінку шкодочинності яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки та їх вплив на урожай;

розробити річний прогноз шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше досліджено поведінку жуків яблуневого квіткоїда в залежності від температурного режиму дня та його роль у визначенні ступеня пошкодженості бутонів у весняний період і листя в літній період. Раніше ступінь пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою визначався для дерева в цілому. Нами вперше запропоновано методику визначення ступеня пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою окремо на периферії крони та в її центральній частині, що дало можливість здійснити не тільки кількісне, а й якісне визначення шкоди і оцінити вплив шкідників на урожай.

Встановлено, що периферійна частина крони, яка дає більш якісні плоди, пошкоджується в більшій мірі, ніж центральна, і яблуневим квіткоїдом, і яблуневою плодожеркою.

Визначено міру ушкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом в залежності від форми крони дерев (розріджена або загущена).

Вперше виявлено значну загибель метеликів яблуневої плодожерки першого покоління через тривале зниження температури повітря нижче порогової під час їх масового льоту та відкладання яєць в цей період.

Вперше отримано порівняльні дані про біохімічний склад непошкодженого листя та пошкодженого жуками яблуневого квіткоїда, а також про біохімічний склад і масу непошкоджених і пошкоджених яблуневою плодожеркою плодів на периферії крони та в її центральній частині.

Розроблено річний прогноз шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України.

Практичне значення отриманих даних. Трирічними дослідженнями доведено, що розріджування крон (обрізування), крім відомих позитивних сторін цього агротехнічного прийому, забезпечує більш рівномірне розосередження яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки в кроні дерев. Це дозволяє знизити пошкодженість бутонів і плодів на периферії крон, яка дає більш якісні плоди.

Для успішного знищення яблуневого квіткоїда в роки його масового розмноження обробку дерев інсектицидами слід проводити під час масового оголення суцвіття - перед масовим відкладанням яєць шкідника замість, традиційного обприскування у фенофази зелений конус або рожевий бутон, що дає можливість збільшити врожай плодів.

В роки з тривалим утримуванням температури повітря нижче порогової (як у 1997 р.) під час масового льоту та відкладання яєць метеликами яблуневої плодожерки першої генерації ( в таких умовах відбувається значна загибель шкідника) необхідно хімічні обробки проти першого покоління звести до мінімуму або повністю виключити їх.

Службі сигналізації та прогнозів пропонується використовувати розроблену нами математичну модель річного прогнозу шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України.

Особистий вклад здобувача. Всі викладені в дисертаційній роботі матеріали досліджень та публікації виконані особисто автором.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень з теми дисертації доповідалися на засіданнях кафедри зоології та ентомології Харківського державного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, на підсумкових науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів факультету захисту рослин ХДАУ в 1996-1998 рр. Автор виступив з доповіддю на V з'їзді Українського ентомологічного товариства в 1998 р. у м. Харкові.

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано чотири статті: три - в журналі "Известия Харьковского энтомологического общества", одна - в журналі "Вестник зоологии", а також тези доповіді на V з'їзді Українського ентомологічного товариства.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 139 сторінках комп'ютерного тексту, складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел в кількості 172 найменувань, в тому числі 31 іноземних авторів, має 3 додатки, сім рисунків, 27 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Огляд літератури з теми досліджень. В розділі подається аналітичний огляд літератури з біології, екології, шкодочинності яблуневого квіткоїда та яблуневої плодожерки, підкреслюється недостатня вивченість багатьох питань теми досліджень, особливо фенології та шкодочинності вказаних видів.

Так, попередніми дослідниками не було вивчено поведінку жуків яблуневого квіткоїда в залежності від температурного режиму дня. Оцінка ступеня пошкодженості бутонів проводилася раніше в цілому на дереві, що виключало можливість її визначення окремо на периферії крони яблуні і в її центральній частині (різниця чимала: плоди різної якості).

Не проводилися також спостереження за впливом тривалості періоду низьких температур (нижче порогової) на шкідника, яка є причиною масової загибелі метеликів і відкладених яєць яблуневої плодожерки першої генерації. Ступінь пошкодженості плодів яблуневою плодожеркою визначався в цілому для дерева без роздільного обліку на периферії та в центрі крони, що не дозволяло дати якісну оцінку шкоди. Не проводилося порівняння даних про біохімічний склад непошкоджених плодів і пошкоджених яблуневою плодожеркою як на периферії, так і в центральній частині крони.

Математичні моделі річного прогнозу шкодочинності яблуневої плодожерки з урахуванням космічних і геофізичних факторів не розроблялися.

Невивченість цих питань і стала підставою для проведення наших досліджень.

Методологія, методика та місце проведення досліджень. Вивчення динаміки шкідливості яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки здійснювалося згідно з методологією системного підходу та системного аналізу (Авер'янов, 1985). В розділі описуються методики, за якими проводилися дослідження.

Експериментальні дослідження проведені в 1996-1998 рр. в садах учбово-дослідного господарства ХДАУ ім. В.В. Докучаєва, теоретичні - на кафедрі зоології та ентомології.

В розділі наводяться метеорологічні дані за роки досліджень та їх відхилення від середніх багаторічних, описуються фенологія яблуневих насаджень, вказуються пов'язані з цим строки розвитку яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки.

Ябленевий квіткоїд

Особливості фенології яблуневого квіткоїда в роки досліджень. В 1996-1998 рр. яблуневий квіткоїд развивався в такі строки. Вихід жуків з місць зимівлі розпочався у фенофазу набухання плодових бруньок у яблуні сорту Білий налив, масовий вихід - через три дні після його початку. Відкладання яєць розпочалося у фенофазу оголення суцвіть, відродження перших личинок - у фенофазу рожевого бутону, перетворення в лялечку - наприкінці цвітіння, вихід жуків нової генерації - через 11-12 днів після закінчення цвітіння, під час першої хвилі опадання надмірної зав'язі.

Шкодочинність яблуневого квіткоїда в роки досліджень. В 1996-1998 рр. яблуневий квіткоїд зустрічався в масовій кількості і значно пошкоджував бутони яблуні. Облік пошкодженості проводили на літніх (Білій налив, Мелба, Мантет), осінніх (Слава переможцям, Мекинтош) і зимових (Спартан) сортах яблуні окремо на периферії та в центральній частині крони (табл.1). За периферійну частину крони було прийнято 50 см від кінця гілок і далі в середину крони, а решту - за центральну частину.

В середньому по шести сортах в 1996 р. частка пошкоджених бутонів в периферійній частині крони склала 60,8 % від загальної кількості пошкоджених бутонів, в центрі - 39,2 %, в 1997 р. - відповідно 53,9 і 46,1 %, в 1998 р. - 60,7 і 39,3 %.

Як видно з таблиці, найбільш висока пошкодженість бутонів була відмічена в 1997 р., найменша - в 1996 р.

Таблиця 1 - Пошкодженість бутонів різних сортів яблуні яблуневим квіткоїдом на периферії та в центрі крони(учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Роки	Сорт	Пошкоджено бутонів, %	НСР05
		на периферії крони	в центрі крони
1996	Лісова яблуня	94,0	82,0	2,317
	Білий налив	55,0	46,0
	Спартан	73,0	55,0
	Мелба	62,0	48,0
	Мантет	57,0	26,0
	Слава переможцям	76,0	38,0
	Мекинтош	81,0	47,0
	В средньому	69,4	46,3	-
1997	Лісова яблуня	93,5	77,6	1,352
	Білий налив	94,2	80,0
	Спартан	85,0	74,5
	Мелба	87,2	74,6
	Мантет	74,5	61,5
	Слава переможцям	70,0	58,4
	Мекинтош	80,0	70,5
	В средньому	83,5	71,0	-
1998	Лісова яблуня	81,5	69,1	1,291
	Білий налив	88,7	70,2
	Спартан	86,1	60,3
	Мелба	63,9	35,9
	Мантет	63,3	39,0
	Слава переможцям	67,6	40,5
	Мекинтош	58,2	31,1
	Мекинтош	58,2	31,1
	В средньому	71,6	48,6	-

Незважаючи на коливання ступеня пошкодженості по сортах і по роках, більш високий процент пошкоджених бутонів був відмічений в периферійній частині крони в порівнянні з центральною. Значно менша різниця у пошкодженості бутонів між периферійною і центральною частинами крони пояснюється формою крони (табл. 2).

Таблиця 2 - Пошкодження бутонів яблуні яблуневим квіткоїдом в залежності від форми крони (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Роки	Форма крони	Сорт	Пошкоджено бутонів, %	НСР05
			на периферії крони	в центрі крони
1996	Розріджена	Білий налив	55,0	46,0	1,532
		Спартан	73,0	55,0
		Мелба	62,0	48,0
		В середньому за рік	63,3	49,7
	Загущена	Мантет	57,0	26,0
		Слава переможцям	76,0	38,0
		Мекинтош	81,0	47,0
		В середньому за рік	71,3	37,0
1997	Розріджена	Білий налив	94,2	80,0	0,909
		Спартан	85,0	74,5
		Мелба	87,2	74,6
		В середньому за рік	88,8	76,4
	Загущена	Мантет	74,5	61,5
		Слава переможцям	70,0	58,4
		Мекинтош	80,0	70,5
		В середньому за рік	74,8	63,5
1998	Розріджена	Білий налив	88,7	70,2	1,073
		Спартан	86,1	60,3
		Мелба	63,9	35,9
		В середньому за рік	79,6	55,5
	Загущена	Мантет	63,3	39,0
		Слава переможцям	67,6	40,5
		Мекинтош	58,2	31,1
		В середньому за рік	63,0	36,9
В середньому за три роки: крона розріджена	77,2	60,5	-
крона загущена	69,7	45,8	-

На сортах Білий налив, Спартан, Мелба з розрідженою кроною частка пошкоджених бутонів в периферійній і центральній частинах крони становила в 1996 р. відповідно 56,0 і 44,0 % від загальної кількості пошкоджених бутонів, в 1997 р. - 53,8 і 46,2 %, в 1998 р. - 58,9 і 41,1 %.

На сортах Мантет, Слава, переможцям, Мекинтош із загущеною кроною це співвідношення було таким: 1996 р. - 65,8 і 34,2 %, 1997 р. - 54,2 і 45,8 %, 1998 р. - 63,1 і 36,9 %.

Як показали підрахунки, число пошкоджених бутонів в периферійній частині крони перевищувало їх число в центральній частині. Проте в центрі розрідженої крони пошкоджених бутонів було більше, ніж в центрі загущеної крони.

Лабораторні досліди Н.Н. Третьякова (1982) показали, що найбільша плодючість яблуневого квіткоїда (в середньому 40,5 яєць на одну самку) відмічена в межах температур +10-15 ⁰С. При температурі вище +15 ⁰С кількість відкладених яєць зменшується.

У Східному Лісостепу України самки в найбільш сприятливі за температурним режимом години інтенсивно відкладають яйця в бутони на периферії крони і тільки з настанням тепла, яке перевищує оптимум для квіткоїда (+20-25 ⁰С), жуки мігрують в середину крони, проте їх активність і здатність до відкладання яєць при цьому значно знижуються.

Якщо жуки у весняний період зосереджуються в основному на периферії крони, пошкоджуючи бутони, то жуки нового покоління в літній період (в найбільшу спеку - у червні-липні) знаходяться в центральній частині крони, значно пошкоджуючи листя (табл.3).

Таблиця 3 - Пошкодження листя яблуні сорту Білий налив яблуневим квіткоїдом (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва, 1998 р.)

Номер дерева	Всього листя на 4-х гілках, шт.	Периферія крони	Центр крони
		Всього листя, шт.	Пошкоджене листя, %	Всього листя, шт.	Пошкоджене листя, %
1	2421	1375	17,38	1046	29,61
3	1949	920	20,42	1029	35,30
4	2862	1520	16,77	1342	29,10
5	1494	701	20,48	793	41,63
Всього	10049	5228	18,32±1,72	4821	33,32 ± 2,83

Так, на п`яти яблунях літнього сорту Білий налив в центрі крони виявилося 33,3 % пошкодженого листя, на периферії - тільки 18,3 %.

Актуальним є питання про зміну біохімічного складу в листі, пошкодженому яблуневим квіткоїдом (табл. 4).

В листі, пошкодженому жуками яблуневого квіткоїда, вміст хлорофілу А зменшується на 9,5 %, хлорофілу В - на 33,3; каталази - на 3,0; пероксидази - на 17,6; поліфенолоксидази - на 6,0 %. Маса абсолютно сухої речовини знижується на 4,3 % в порівнянні з непошкодженим листям.

Таблиця 4 - Біохімічний аналіз листя сорту Білий налив (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Показники	Непошкоджене листя	Пошкоджене яблуневим квіткоїдом
Хлорофіл А, %	2,420	0,121	2,190	0,109
Хлорофіл В, %	0,270	0,014	0,180	0,009
Вологість, %	79,200	1,045	80,100	0,992
Каталаза, у.е.	6,600	0,330	6,400	0,320
Пероксидаза, у.е.	3,570	0,178	2,940	0,147
Поліфенолоксидаза, у.е	0,266	0,013	0,250	0,012
Маса абсолютно сухої речовини, %	20,800	1,040	19,900	0,995

Пошкоджене листя в значній мірі втрачає можливість нормального фотосинтезу, нагромадження пластичних речовин. А це, безумовно, позначається на кількості й якості урожаю. Цей висновок підтверджується даними В.Н. Корчагіна (1987): при втраті 10 % листя яблуні дерева втрачають майже 5 % урожаю, а при втраті 75 % листя урожай втрачається повністю.

Таблиця 5 - Вплив пошкодження бутонів яблуневим квіткоїдом в середньому на одно семи-восьмирічне дерево сорту Мелба на урожай (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

В середньому на одно дерево	Необроблені (контроль)	Оброблені фастаком
	Всього	%	Всього	%
Число бутонів, шт.	5610,6	100	5343,6	100
Пошкоджено бутонів яблуневим квіткоїдом, шт.	3888,3	69,3±8,00	553,7	10,1±3,95
Урожайність, шт.	295,7	5,3±2,66	545,0	10,1±2,96

Ми проводили абсолютні підрахунки на шести деревах літнього сорту Мелба семи-восьмирічного віку з метою визначення впливу пошкодженості бутонів квіткоїдом на урожай. Три дерева були оброблені фастаком (3-5 л робочого розчину на дерево) у фенофазу оголення суцвіть, три дерева не оброблялися інсектицидом (табл. 5). Обробки інсектицидами більше не проводилися, аж до збирання вражаю.

Бутони, пошкоджені яблуневим квіткоїдом, були зібрані під час цвітіння: вони визначалися по ковпачках. Опалі бутони, квітки та плоди не враховувалися. Урожай був знятий 28 липня. На контрольних деревах виявилося в середньому 296 плодів, на оброблених - 545.

В зв'язку з цим ми припускаємо існування у самок яблуневого квіткоїда вибірності при відкладанні яєць. Очевидно, віддається перевага більш продуктивним бутонам з периферійної частини крони, де розвиваються в основному найміцніші бутони та найякісніші плоди. Проведені нами біохімічні аналізи показали, що плоди з центральної частини крони поступаються за масою, вмістом цукру, мікро- та макроелементів плодам з периферії крони.

Яблунева плодожерка

Особливості фенології яблуневої плодожерки в роки досліджень. У Східному Лісостепу України яблунева плодожерка є найбільш небезпечним шкідником яблуневих насаджень.

В роки досліджень (1996-1998) розвиток яблуневої плодожерки відбувався в такі строки. Перетворення гусениць на лялечку після перезимівлі відмічено в 1996 р. 29 квітня, в 1997 р. - 4 травня, в 1998 р. - 5 травня, масове перетворення на лялечку в 1996 р. - 3 травня, в 1997 р. - 8 травня, в 1998 р. - 9 травня, перетворення на лялечку закінчилося відповідно 12 червня, 1 липня та 10 липня. Початок льоту метеликів яблуневої плодожерки відмічений в 1996 р. 13 травня, в 1998 р. - 18 травня, масовий літ - відповідно 15 та 20 травня, кінець льоту - 19 та 22 червня. Відкладання яєць розпочалося в 1996 р. 17 травня, в 1998 р. - 22 травня, масове відкладання - відповідно 20 та 29 травня.

В 1997 р. протягом двох тижнів (з 25 травня по 7 червня) температура повітря була нижче порогової (+10 ⁰С), що призвело до значної загибелі метеликів під час їх масового льоту та відкладених яєць плодожерки першої генерації. Все це призвело до того, що літ метеликів проходив у два піки: перший (до похолодання) - з 16 по 28 травня, другий (після похолодання) - з 8 по 28 червня. Відкладання яєць відбувалося також у два піки: перший - 21 травня, другий - 11 червня, масове відкладання яєць: перший пік - 23 травня, у другий - 12 червня. Це явище у Східному Лісостепу України відмічене і описане нами вперше. В 1997 р. була значно меншою пошкодженість плодів першим поколінням яблуневої плодожерки.

Як показали проведені нами узагальнення даних про температурний режим та про суми ефективних температур за останні 30 років (з 1969 р.), несприятливі для розвитку першої генерації яблуневої плодожерки умови були також в 1969 р. (майже вісім днів низьких температур в період масового льоту метеликів і відкладання яєць), в 1980 р. (14 днів) і в 1990 р. (14 днів). Подібні умови бувають в середньому через кожні сім-вісім років. І тоді можна звести до мінімуму кількість хімічних обробок проти першої генерації яблуневої плодожерки або повністю виключити їх.

Відродження гусениць яблуневої плодожерки першого покоління в 1996 р. відбулося 28 травня, в 1997 р. - 18 червня, в 1998 р. - 3 червня. Гусінь завершила живлення відповідно 22 червня, 11 липня, 28 червня. Перетворення гусениць на ляльок почалося в 1996 р. 25 червня, в 1997 р. - 14 липня, в 1998 р. - 1 липня. Виліт перших метеликів розпочався відповідно 4, 23 та 12 липня, відкладання яєць - 7, 25 та 16 липня. Відродження гусениць другого покоління відмічено в 1996 р. 16 липня, в 1997 р. - 1 серпня, в 1998 р. - 24 липня, а закінчення їх живлення - відповідно 15, 28 та 23 серпня.

Шкодочинність яблуневої плодожерки в роки досліджень. Ступінь пошкодженості плодів яблуневою плодожеркою визначався в 1996-1998 рр. в готовому для знімання урожаї по сторонах світу на осінньому сорті Слава переможцям. В 1996 р. середня кількість пошкоджених плодів склала 67,1 %, непошкоджених - 32,9 %, в 1997 р. - відповідно 20,9 і 79,1 %, в 1998 р. - 54,8 і 45,2 %. Найбільше пошкоджених плодів було на східному боці крони (36,1 - 59,7 % від загальної кількості пошкоджених плодів), найменше - на північному (6,2 - 17,3 %); на південному пошкодженість склала 23,9 - 32,7 %, на західному - 10,2 - 19,3 %.

Значний інтерес являють окремі обліки пошкодженості плодів яблуневою плодожеркою на периферії та в центральній частині крони (табл. 6). За периферійну частину крони теж було прийнято 50 см від кінця гілок і далі в середину крони, а решту - за центр крони.

Таблиця 6 - Пошкодженість плодів яблуні літнього сорту Білий налив
яблуневою плодожеркою (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Сорт	Дата збирання урожаю	Пошкоджено плодів, %	НСР05
		на периферії крони	в центрі крони
Білий налив	25.07.1996	76,5	43,9	0,994
	28.07.1997	4,4	2,7	*
	24.07.1998	25,9	11,9	0,459
В середньому	35,6	19,5	-

В 1996 р. на літньому сорті Білий налив частка пошкоджених плодів на периферії крони склала 63,5 % від загальної кількості пошкоджених плодів, в центрі - 36,5 %, в 1997 р. - відповідно 62,0 і 38,0 %, в 1998 р. - 68,5 і 31,5 %. Менша пошкодженість плодів в 1997 р. пояснюється значною загибеллю метеликів шкідника і відкладених яєць яблуневої плодожерки першої генерації через несприятливі погодні умови для її розвитку в останній декаді травня та в першій декаді червня.

Середня пошкодженість плодів яблуні сорту Білий налив яблуневою плодожеркою за три роки склала на периферії крони 35,6 %, в центрі - 19,5 %. В 1996 р. середня пошкодженість плодів на дереве в цілому (периферія + центр) становила 60,2 %, в 1997 р. - 3,6 %, в 1998 р. - 18,9 %.

В 1996 р. на осінньому сорті Слава переможцям частка пошкоджених плодів на периферії крони склала 69,3 % від загальної кількості пошкоджених плодів, в центрі - 30,7 % (табл. 7).

Таблиця 7 - Пошкодженість плодів яблуні осіннього сорту Слава переможця яблуневою плодожеркою (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Сорт	Дата збирання врожаю	Пошкоджено плодів, %	НСР05
		на периферії крони	в центрі крони
Слава переможцям	23.08.1996	75,1	33,3	0,903
	26.08.1997	16,7	7,0	0,335
	17.08.1998	46,3	18,4	0,799
В середньому	46,0	19,6	-

В 1997 р., незважаючи на значну загибель шкідника першого покоління, пошкодженість плодів яблуневою плодожеркою помітно збільшилася через зростання чисельності шкідника другого покоління: частка пошкоджених плодів на периферії крони склала 70,5 % від загальної кількості пошкоджених плодів, в центрі - 29,5 %: в 1998 р. - відповідно 71,6 % і 28,4 %. В 1996 р. середня пошкодженість плодів (периферія + центр) становила 54,2 %, в 1997 р. - 11,9 %, в 1998 р. - 32,4 %. Середня пошкодженість плодів цього сорту за три роки склала на периферії крони 46,0 %, в центрі - 19,6 %.

Ступінь шкодочинності яблуневої плодожерки прийнято визначати підрахунком кількості пошкоджених плодів у падалиці та в урожаї. Цей метод дає можливість виявляти кількісний бік шкідливості яблуневої плодожерки, якісний же бік не враховується. Але ж плоди з периферії крони за якістю багато в чому переважають плоди з центральної частини крони. Це підтверджують результати проведених нами біохімічних аналізів.

Біохімічні аналізи плодів з периферії та з центру крони показали істотну різницю щодо вмісту цукрів, мікро- та макроелементів (табл. 8). Середня маса одного пошкодженого плода з центральної частини крони знизилася в порівнянні з контролем на 35,2 %, маса абсолютно сухої речовини - на 17,8 %.

Таблиця 8 - Біохімічний склад і маса плодів яблуні сорту Білий налив (учбово-дослідне господарство ХДАУ ім. В.В. Докучаєва)

Показники	Непошкоджені плоди	Плоди, пошкоджені плодожеркою	НСР05
	Периферія крони	Центр крони	Периферія крони	Центр крони
Середня маса одного плода, г	42,930	30,930	30,200	27,800	9,800
Маса абсолютно сухої речовини, %	27,800	21,950	23,950	22,850	1,490
Моноцукри, %	43,750	40,000	38,900	36,200	2,020
Загальний цукор, %	57,680	50,140	54,700	48,140	2,760
Азот, %	1,090	0,924	1,056	0,942	0,108
Фосфор, %	0,066	0,032	0,075	0,032	0,007
Калій, %	0,690	0,690	0,759	0,690	0,055
Кальцій, %	0,638	0,524	0,492	0,328	0,038
Магній, %	0,198	0,195	0,098	0,098	0,006
Зола, %	1,990	1,990	1,870	2,160	0,050

В 1997 р. середня маса одного плода з центральної частини крони була нижчою в порівнянні з масою плода з периферії крони (контроль) в середньому на 27,9 %, маса абсолютно сухої речовини - на 21,0 %. Вміст моноцукру був нижчий, ніж на контролі, на 8,6 %; загального цукру - на 13; азоту - на 15,2; фосфору - на 51,5; магнію - на 1,5; кальцію - на 17,9 %. Вміст калію та золи не змінився.

Середня маса одного пошкодженого плода з периферійної частини крони знизилася в порівнянні з контролем на 29,7 %, маса абсолютно сухої речовини - на 13,9 %. Вміст моноцукру зменшився на 11,1 %; загального цукру - на 5,2; азоту - на 3,1; кальцію - на 22,9; магнію - на 50,5 %. Спостерігалося підвищення вмісту фосфору в пошкоджених плодах на 13,6 %, калію - на 10,0, золи - на 6,0 %. Вміст моноцукру зменшився на 17,3 %; загального цукру - на 16,5; азоту - на 13,5; фосфору - на 51,5; кальцію - на 48,6; магнію - на 50,5 %. Вміст калію не змінився. Вміст золи збільшився на 8,5 %.

Непошкоджені і пошкоджені яблуневою плодожеркою плоди з центральної частини крони поступалися за масою, вмістом цукрів, мікро- та макроелементів пошкодженим і непошкодженим плодам з периферії крони.

Отже, роздільні обліки пошкодженості плодів (окремо на периферії і в центрі крони) дають можливість визначити не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди.

Річний прогноз шкодочинності яблуневої плодожерки. Всі існуючі рекомендації щодо визначення строків проведення хімічних обробок проти гусениць яблуневої плодожерки служать тільки сигналізацією. Для розробки прогнозу необхідна довга серія часових рядів. Тому нами були використані багаторічні ряди шкодочинності яблуневої плодожерки за період з 1953 по 1984 рр. у Східному Лісостепу України для розробки математичної моделі річного прогнозу з урахуванням змін сонячної активності, вираженої в числах Вольфа, суми ефективних температур та суми опадів. Отримано рівняння регресії:

В = 28,11 + 0,144 W + 0,012 СЕТ + 0,004 СО

(В - прогнозна шкодочинність яблуневої плодожерки в наступному році;

W - сонячна активність (СА) в поточному році;

СЕТ - сума ефективних температур за вегетаційний період;

СО - сума опадів за вегетаційний період).

Застосування рівняння регресії дало нам можливість зробити розрахунки для прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки в 1997-1999 рр.

На 1997 р.:В= 28,11 + 0,144 х 8,6 + 0,012 х 1341,1 + 0,004 х 297,8 = 46,7%; на 1998 р.:В= 28,11 + 0,144 х 21,5 + 0,012 х1135,8 + 0,004 х 404 = 46,4%; на 1999 р.:В= 28,11 + 0,144 х 74,9 + 0,012 х 1311,9 + 0,004 х 218,1 = 55,5%.

Вірогідність прогнозу виявилася високою для 1998 р. (46,4 %, фактично - 54,8 %). Прогноз на 1997 р. не виправдався (46,7 %, фактично - 20,9 %). Це ми пояснюємо тим, що розроблена нами модель прогнозування шкодочинності яблуневої плодожерки не розрахована на аномальні явища природи (тривалі похолодання нижче порогу розвитку шкідника в період масового льоту метеликів та відкладання яєць першої генерації).

Наведене рівняння служить математичною моделлю кількісного прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки на наступний рік або сезон.

Такий підхід до розробки річного прогнозу повністю виправданий і був свого часу використаний Є.М. Білецьким (1992) для складання річного прогнозу появли шкідливої черепашки в Харківській області.

ВИСНОВКИ

1. Нами вперше запропоновано та перевірено метод оцінки шкодочинності яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо для периферійної та центральної частин крони, що дає можливість визначати не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди.

2. Вивчено фенологію яблуневого квіткоїда. Виявлено міграцію жуків яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і назад залежно від температурного режиму, що впливає на ступінь пошкодженості бутонів у весняний і листя в літній періоди.

3. Бутони на периферії крони яблуні в значно більшій мірі пошкоджуються яблуневим квіткоїдом, ніж в її центральній частині. В середньому по шести сортах в 1996-1998 рр. було пошкоджено 53,9-60,8 % бутонів (від загальної кількості пошкоджених бутонів) на периферії крони і 39,2-46,1 % в центрі крони.

4. Визначено ступінь пошкодженості бутонів яблуні яблуневим квіткоїдом залежно від форми крони: при загущеній кроні пошкоджувалося на периферії 54,2-65,8 % бутонів і 34,2-45,8 % в центрі крони, при розрідженій кроні - на периферії 53,8-58,9 % і в центрі 41,1-46,2 % (від загальної кількості пошкоджених бутонів).

5. Жуки яблуневого квіткоїда нового покоління в більшій мірі пошкоджували листя в центральній частині крони - 33,3 %, на периферії- 18,3 %, що пов`язано з міграцією шкідника.

6. Біохімічні аналізи непошкодженого листя та пошкодженого жуками яблуневого квіткоїда нової генерації показали, що в пошкодженому листі вміст хлорофілу "А"знижується на 9,5 %; хлорофілу "В" - на 33,3; каталази - на 3,0; пероксидази - на 17,6; поліфенолоксидази - на 6,0 %, що призводить до порушення метаболізму та втрати врожаю.

7. Абсолютні підрахунки на семи-восьмирічних не оброблених інсектицидом деревах показали, що при пошкодженні 69,3 % бутонів урожай плодів знижується майже на 50 % в порівнянні з обробленими деревами.

8. При вивченні фенології яблуневої плодожерки в 1997 р. вперше було виявлено значну загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової) з 25 травня по 7 червня. Наслідком цього стала незначна пошкодженість плодів (біля 4 %). Аналогічне явище було в регіоні в 1969, 1980 та 1990 рр.

8. Яблунева плодожерка в значно більшій мірі пошкоджує плоди на периферії крони, ніж в центральній, незалежно від їх стиглості. На літньому сорті Білий налив частка пошкоджених плодів в 1996-1998 рр. на периферії становила 62,0-68,5 %, в центрі - 31,5-36,5 % від загальної кількості пошкоджених плодів, на осінньому сорті Слава переможцям - відповідно 69,3-71,6 і 28,4-30,7 %.

9. Встановлено, що і пошкоджені, і не пошкоджені яблуневою плодожеркою плоди, взяті для аналізу з центральної частини крони, в значній мірі поступаються плодам з периферійної частини крони за вмістом цукру, мікро- та макроелементів і за масою. Роздільні обліки пошкодженості плодів як на периферії, так і в центрі крони дозволяють визначити не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди.

10. Яблунева плодожерка в більшій мірі пошкоджує плоди із східного боку крони дерева: в 1996-1998 рр. було пошкоджено 36,1-59,7 % плодів від загальної кількості пошкоджених; з південного боку - 23,9-32,7; із західного - 10,2-19,3; з північного - 6,2-17,3 %.

11. Вперше розроблено математичну модель прогнозу шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України з урахування космічних і геофізичних факторів. Згідно з нашим прогнозом, в 1999 р. очікувана пошкодженість плодів яблуні яблуневою плодожеркою може перевищити 50 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Наші трирічні дослідження показали доцільність розріджування крон (обрізання), яке забезпечує більше проникнення світла та тепла в центральну частину крони. Це обумовлює більш рівномірне розосередження яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки в кроні дерев і зменшення пошкодженості бутонів та плодів на периферії крон, яка дає більш якісні плоди.

2. За результатами наших досліджень рекомендується в роки масового розмноження яблуневого квіткоїда провести обприскування дерев не у фенофазу зеленого конусу або рожевого бутона, а у фенофазу оголення суцвіть, що співпадає з початком відкладання яєць самками шкідника. Обробка в цю фенофазу дає можливість збільшити урожай майже на 50 % в порівнянні з урожаєм на необроблених деревах.

3. В роки тривалого пониження температури повітря нижче порогової (подібно до 1997 р.) під час масового льоту та відкладання яєць метеликами яблуневої плодожерки першої генерації (похолодання призводить до значної загибелі шкідника) рекомендується звести до мінімуму кількість хімічних обробок проти указаного покоління або повністю виключити їх.

4. Службі сигналізації та прогнозів пропонується використовувати розроблений нами річний прогноз шкодочинності яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Розрахунки проводити за таким рівнянням регресії:

В = 28,11 + 0,144 W + 0,012 СЕТ + 0,004 СО

(В - прогнозна шкідливість яблуневої плодожерки в наступному році;

W - сонячна активність (СА) в поточному році;

СЕТ - сума ефективних температур за вегетаційний період.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Василиу В.А. О некоторых особенностьях развития яблонной плодожорки первого поколения в 1997 году // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1997. -Т. 5. -Вып. 2. -С. 159-160.

Василиу В.А. Фенология и вредоносность яблонного цветоеда (Anthonomus pomorum L.) в Восточной Лесостепи Украины // Вестник зоологии (праці V з^,їзду Українського ентомологічного товариства, 7-11 вересня 1998 р.). -1998. -№ 9. -С. 34-38.

Василиу В.А., Лукьянченко А. П. Изменения биохимического состава плодов яблони и груши в зависимости от освещенности и поврежденности плодожорками // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1998. -Т. 6. -Вып.1. -С. 137-139. (Особистий внесок здобувача 50 %. Отримано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).

Василиу Василис Андреа. Вредоносность яблонной плодожорки в Восточной Лесостепи Украины // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. -1999. -Т. 7. -Вып. 1. -С. 154-157.

Василиу В.А. Некоторые особенности поведения и вредоносности яблонного цветоеда // V з`їзд Українського ентомологічного товариства: Тези доп. -Київ, 1998. -С. 30-31.

АНОТАЦІЇ

Вассіліс Андреа Вассіліу. Яблуневий квіткоїд та яблунева плодожерка у Східному Лісостепу України (фенологія, шкодочинність, прогноз).- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук зі спеціальності 03.00.09 - ентомологія.- Харківський державний аграрний університет, Харків, 1999.

Вперше запропоновано і перевірено метод визначення шкодочинності яблуневого квіткоїда і яблуневої плодожерки окремо на периферії та в центральній частині крони, що дає можливість виявляти не тільки кількісний, а й якісний бік шкоди. Це підтверджується біохімічними аналізами.

Пошкодженість бутонів яблуневим квіткоїдом, а плодів яблуневою плодожеркою відбувається переважно на периферії крони. Встановлено міграцію яблуневого квіткоїда від периферії до центра крони дерев і навпаки залежно від температурного режиму, від чого залежить ступінь пошкодженості бутонів весною та листя влітку.

В 1997 р. відбулася значна загибель метеликів яблуневої плодожерки першої генерації в період їх масового льоту та відкладених яєць через тривале пониження температури повітря (нижче порогової). Це призвело до того, що літ метеликів і відкладання ними яєць пройшли у два піки. Аналогічне явище було в 1969, 1980 та 1990 рр. В такі роки число хімічних обробок можна звести до мінімуму або повністю виключити їх.

Розроблено математичну модель прогнозу шкідливості яблуневої плодожерки для Східного Лісостепу України. Запропоновано заходи щодо зниження пошкодженості бутонів яблуневим квіткоїдом і плодів яблуневою плодожеркою на периферії крони.

Ключові слова: яблуневий квіткоїд, яблунева плодожерка, фенологія, шкодочинність, прогноз.

Вассилис Андреа Вассилиу. Яблонный цветоед и яблонная плодожорка в Восточной Лесостепи Украины (фенология, вредоносность, прогноз). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология.- Харьковский государственный аграрный университет, Харьков, 1999.

Впервые предложен и проверен метод определения вредоносности яблонного цветоеда и яблонной плодожорки раздельно на периферии и в центральной части кроны. Метод дал возможность выявлять не только количественную, но и качественную сторону вреда.

Установлено, что яблонная плодожорка повреждает наиболее ценные по биохимическому составу плоды с периферии кроны деревьев. Биохимический анализ показал, что как неповрежденные, так и поврежденные плоды на периферии кроны содержат больше сахаров, микро- и макроэлементов, чем плоды в центральной части кроны.

Поврежденность бутонов яблонным цветоедом и плодов яблонной плодожоркой всегда значительно больше на периферии части кроны. В среднем доля бутонов, поврежденных яблонным цветоедом, на периферии кроны составляла 54-61 %, в центре - 39-46 %, плодов, поврежденных яблонной плодожоркой, - соответственно 62-72 и 28-36 %.

Установлена миграция жуков яблонного цветоеда от периферии к центру и от центра к периферии кроны деревьев в зависимости от температурного режима, от чего зависит степень поврежденности бутонов в весенний и листьев в летний период. Поврежденность листьев (июнь-июль) жуками яблонного цветоеда нового поколения в центральной части кроны составляла 33 %, на периферии - 18 %.

В 1997 г. произошла значительная гибель бабочек яблонной плодожорки первой генерации в период их массового лета и гибель отложенных яиц из-за продолжительного понижения температуры воздуха (ниже пороговой) в этот период. Это привело к тому, что лет бабочек и откладка ими яиц прошли в два пика: первый - с 16 по 28 мая, второй - с 8 по 28 июня. Следствием этого стала незначительная поврежденность плодов этим поколением (около 4 %). Годы с подобным температурным режимом - 1969, 1980 и 1990. В такие годы число химических обработок можно свести к минимуму или полностью исключить их.

Разработана математическая модель прогноза вредоносности яблонной плодожорки для Восточной Лесостепи Украины с учетом космических и геофизических факторов. Расчеты по уравнению регрессии показали, что в 1999 г. ожидаемая поврежденность плодов яблони яблонной плодожоркой превысит 50 %.

Предложены мероприятия, направленные на снижение повреждаемости бутонов яблонным цветоедом и плодов яблонной плодожоркой в периферийной части кроны.

Ключевые слова: яблонный цветоед, яблонная плодожорка, фенология, вредоносность, прогноз.

Vassilis Andrea Vassiliou. Apple blossom weevil and codling moth in the East Forest-Steppe zone of Ukraine (phenology, harmfulness, prognosis). - Manuscript.

Thesis for a candidate's degree by speciality 03.00.09. - entomology. - Kharkov State Agrarian University, Kharkov, 1999.

The method of defining of harmfulness of apple blossom weevil and codling moth has been suggested for the first time regarding separately periphery and central parts of the tree crown. It made possible to reveal both quantitative and qualitative aspects of the pest`s harmful effect. It is proved by results of biochemical analysis.

Harmful effect causing by apple blossom weevil and codling moth is more significant in the periphery part of the crown comparing with its central one.

Migration of the apple blossom weevil beetles from the periphery to the center and from the center to the periphery of the crown was noticed to take place depending on temperature regime, from which depends the degree of blossom injure during Spring and leaves in Summer time.

In 1997 there was stated a significant death of the first generation codling moth butterflies and hatched by them eggs as a result of continuous lowering of air temperature in this period. This resulted in the fact that the moth`s flying and hatching eggs by them took place during two peaks. The similar phenomenon was observed in 1969, 1980 and 1990. In such years the number of chemical treatments can be either decreased to minimum or fully excluded.

The mathematic model of prognosis of harmful effect of codling moth has been proposed concerning the East-Steppe of Ukraine. The measures have been proposed as to decreasing of the damage caused by apple blossom weevil and that of apples by codling moth in the crown`s periphery.

Key words: apple blossom weevil, codling moth, phenology, harmfulness, prognosis.

Размещено на Allbest.ru

...