Причини і механізми зниження заплідненості корів та її корекція

Размещено на http://www.allbest.ru

ХАРКІВСЬКИЙ ЗООВЕТЕРИНАРНИЙ ІНСТИТУТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

«Причини і механізми зниження заплідненості корів та її корекція»

Волков Сергій Семенович

Харків - 1999

Вступ

Актуальність теми. Стан відтворення поголів'я великої рогатої худоби молочного напряму в Україні протягом останніх років характеризувався зниженням виходу телят на 100 корів, що супроводжувалося збільшенням неплідності самок і значними економічними збитками. Серед різних форм неплідності корів однією з найбільш поширених є штучно набута, яка в окремих господарствах реєструється у 45-49% тварин. За даними В.С. Шипилова (1977), В.С. Шипилова, В.К. Копытина (1980), Г.В. Звєрєвої, О.І. Сергієнка, Б.М. Чухрія (1984), А. Гордона (1989), Н.И. Полянцева, А.Н. Синявина (1989), виникнення штучно набутої неплідності пов'язане з неправильним визначенням оптимального часу осіменіння, використанням сперми низької якості та малоефективних способів її введення, порушеннями технології штучного осіменіння, ігноруванням наукових розробок щодо методів підвищення заплідненості. Внаслідок перерахованих причин заплідненість корів від одного осіменіння досягає 50%, а в решти тварин реєструють штучно набуту неплідність. За нашими даними, суттєвою причиною неплідності корів є зниження заплідненості внаслідок морфофункціональних розладів статевої системи і неповноцінного перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу. В середньому близько 30% корів під час стадії збудження статевого циклу мають морфофункціональні розлади яєчників і матки, а при стійловому утриманні їх кількість зростає до 60% і більше.

Враховуючи викладене вище, розробка методів підвищення заплідненості, як засобу профілактики неплідності корів з розладами феноменів стадії збудження і морфофункціонального стану геніталій, є особливо актуальною.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження виконувалося як частина інноваційної теми 2.18-ВТ та держбюджетної теми 082/1-8, номер державної реєстрації 0193042476.

Мета роботи - обґрунтувати і розробити методи профілактики неплідності корів шляхом провокування овуляції і поліпшення лютеогенезу при деяких симптомокомплексах порушень феноменів стадії збудження і морфофункціональних розладах стану яєчників та матки перед осіменінням.

Для реалізації зазначеної мети були визначені наступні завдання:

вивчити причини і механізми порушень феноменів стадії збудження статевого циклу та зниження заплідненості корів;

вивчити форми і частоту порушень перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу та їх вплив на заплідненість;

обґрунтувати методи підвищення заплідненості корів при порушеннях тічки, загального збудження, стану яєчників і матки;

апробувати методи підвищення заплідненості корів та дати економічний аналіз доцільності їх застосування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше з'ясовані причини та деякі механізми розладу феноменів стадії збудження статевого циклу і морфофункціонального стану геніталій та обґрунтовані методи корекції заплідненості корів при різних симптомокомплексах сумнівного прогнозу шляхом провокування овуляції, сприяння розвитку жовтого тіла, профілактики ембріональної смертності з використанням простагландину F2, гонадотропін-релізінг фактору (ГРФ) і полівітамінів. Установлені ендокринні зміни, які характеризують трансформацію жовтого тіла статевого циклу в жовте тіло вагітності та першу і другу хвилі росту фолікулів у тільних і неплідних корів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дані, одержані при вивченні причин і механізмів зниження заплідненості корів з симптомокомплексом сумнівного прогнозу, та наслідки її корекції дають підстави рекомендувати практичним фахівцям ветеринарної медицини застосовувати суперфан, сурфагон і тетравіт для підвищення заплідненості корів при виявленні у них показників розладу феноменів стадії збудження статевого циклу і стану геніталій перед осіменінням. Матеріали дисертації використовуються при вивченні курсу "Акушерство, гінекологія і біотехнологія розмноження сільськогосподарських тварин" на факультеті ветеринарної медицини, зооінженерному факультеті та в Інституті післядипломного навчання керівників і спеціалістів ветеринарної медицини при Білоцерківському державному аграрному університеті. Результати досліджень, що викладені в дисертації, увійшли до “Методичних рекомендацій по відтворенню стада великої рогатої худоби молочного напряму”, схвалених радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету та науково-технічною радою Укрплемоб'єднання, а також - до рекомендацій “Штучне осіменіння корів і телиць”, схвалених радою факультету ветеринарної медицини Білоцерківського державного аграрного університету, які видані масовим тиражем.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно виконано весь обсяг експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення отриманих результатів.

Апробація результатів дисертації проводилася на міжнародних та державних наукових і науково-практичних конференціях (м. Біла Церква, 1994, 1995, 1998; м. Київ, 1994, 1996; м. Дніпропетровськ, 1994) та на засіданні науково-технічного товариства ім. І.І. Мечнікова Білоцерківського ДАУ (1999).

1. Вибір напрямків досліджень, матеріал та методи виконання роботи

Матеріалом для власних досліджень служили корови чорно-рябої породи, віком 3-5 років і з середньорічною продуктивністю 3000-3500 кг молока, що належали колективному пайовому сільськогосподарському товариству "Устимівське" Васильківського району Київської області та учгоспу Білоцерківського ДАУ.

Тічку у корів визначали оглядом статевих губ і слизової оболонки
переддвер'я піхви, загальне збудження - спостереженням за поведінкою, статеву охоту виявляли бугаєм-пробником, овуляцію - послідовним транс-ректальним дослідженням яєчників через кожні три години після виявлення статевої охоти. Статевий цикл вважали синхронним при 30-годинному інтервалі між виявленням статевої охоти і овуляцією. При збільшенні зазначеного інтервалу статевий цикл відносили до асинхронного.

Морфологічний стан жовтих тіл яєчників визначали пальпаторно при транс-ректальному дослідженні. Якість жовтих тіл визначали за методикою Г.Г. Харути (1994) з урахуванням їх розмірів (діаметр, висота), форми та розміщення на поверхні яєчника.

Тільність діагностували методом транс-ректального дослідження через 60-75 днів після останнього осіменіння. Діагностику затримання посліду, субінволюції матки, післяродового ендометриту, персистенції жовтого тіла, лютеїнових кіст, склерозу та гіпофункції яєчників проводили за прийнятими в акушерстві методиками. Прогноз заплідненості корів встановлювали спостереженням за перебігом тічки і статевого збудження та транс-ректальним дослідженням стану яєчників і матки.

Визначення вмісту прогестерону, естрадіолу, тестостерону, кортизону та пролактину в сироватці крові проводили радіоімунологічним методом після її попереднього заморожування у полістиролових пробірках. Дослідження проводили із застосуванням радіодіагностичних наборів реагентів виробництва ХОПІБОХ АН БРСР, детектованих J 125 на автоматизованих -лічильниках РІА-300 фірми LKB в умовах радіоімунологічних лабораторій Івановського с.-г. інституту та Київського НДІ педіатрії, акушерства та гінекології.

Ефективність методів підвищення заплідненості корів визначали на чотирьох групах тварин після встановлення сумнівного прогнозу. Препарати вводили внутрішньом'язово протягом години перед осіменінням корів. Схема проведення дослідів наведена у табл. 1.

Таблиця 1 - Схема досліду з вивчення ефективності методів підвищення заплідненості корів під час осіменіння

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за І.А. Ойвіним (1960), згідно з програмою комп'ютера Pentium 166.

Економічний ефект визначали за методиками Ф.Ф. Білоусова з співавт. (1982) та МСГ СРСР (Ветеринария. - 1984.- № 1.- С. 73-79).

2. Результати досліджень та їх аналіз

Причини і механізми зниження заплідненості корів.

Нами встановлено, що в пайовому сільськогосподарському товаристві (ПСГТ) "Устимівське" Васильківського району Київської області вихід телят протягом 1991-1993 років становив 79,5-70,4 голів, що супроводжувалося збільшенням інтервалу між отеленням і заплідненням до 144-175 днів, тривалості міжотельного інтервалу до 429-460 днів, кількості днів неплідності на корову - до 114-145 та зниженням реалізації потенціалу відтворення - до 70-61%. Серйозною причиною зниження показників відтворення, була низька заплідненість корів, яка становила 30-33 %, що на 17-20 % нижче від критично допустимого рівня. Це призводило до підвищення індексу осіменіння до 3,0-3,3 і використання шести і більше спермодоз на одне запліднення.

Годівля корів, особливо в зимовий період, була неповноцінною. Лактуючі тварини недоодержували цукор, сіль кухонну, кальцій, фосфор, йод. Цукрово-протеїнове співвідношення в раціоні для лактуючих корів на зимовий період було низьким і становило 0,44:1 (при нормі 0,8-1,5:1), кальцієво-фосфорне співвідношення дорівнювало 3,8:1 при низькому вмісті фосфору (на 100 г перетравного протеїну - 3 г) і високому вмісті кальцію (11 г). Вміст калію в добовому раціоні був вищим від норми (75 г при нормі 40-60 г) за відсутності солі кухонної, потреба в якій становить 75 г (30 г натрію).

В період з листопада по травень в господарстві практикували цілодобове прив'язне утримання корів, що виключало моціон та інсоляцію. Зазначені порушення годівлі та технології утримання тварин у господарстві призводили до порушень обміну речовин в організмі корів і збільшення частоти акушерських хвороб. Затримання посліду реєстрували у 34 % корів даного стада, субінволюцію - у 44 %, а ендометрит розвивався у 34 % з 800 тварин. Наслідком несприятливого впливу екзогенних факторів на організм корів та високої частоти акушерських патологій було масове виникнення гінекологічних хвороб з ураженням яєчників і матки (табл. 2) та анафродизією (відсутністю прояву стадії збудження статевого циклу протягом 30 і більше днів після родів), яку реєстрували у 91% корів.

Таблиця 2 - Частота гінекологічних хвороб корів з ознаками анафродизії

Серед гінекологічних хвороб найбільше поширення мали хвороби яєчників (гіпофункція, персистенція жовтого тіла, склероз) - 50% та асоціації хвороб яєчників і матки (гіпофункція, персистенція жовтих тіл, гіпотонія або атонія матки) - 26,6%. У частини корів (12%) при транс-ректальному дослідженні стану яєчників і матки відхилень від нормативних показників не виявили, що свідчить про ймовірність похибки при визначенні у них оптимального часу для введення сперми клініко-візуальним методом.

Отже, у 88% корів причиною анафродизії були гінекологічні хвороби з ураженнями яєчників і матки, які зумовлювали порушення розвитку фолікулів, лізису жовтих тіл вагітності та статевого циклу.

Під час стадії збудження статевого циклу в корів спостерігали високу частоту порушень біохімічних показників крові. Порушення вмісту кальцію загального, вітаміну А, імуноглобулінів та кальцієво-фосфорного співвідношення спостерігали у 50-78% тварин; вміст загального білка, фосфору неорганічного, каротину - у 23-28%. Порушення обміну речовин супроводжувалися розладами стероїдогенезу. Вміст прогестерону був порушений у 75% корів, естрадіолу - у 83%, кортизону - у83 % тварин. Порушення прогестероно-естрадіолового співвідношення спостерігалося у 67% корів. Кількість еритроцитів і лейкоцитів не відповідала нормі у 82 і 65 % корів відповідно, а вміст гемоглобіну порушувався у 35% тварин. Характерною особливістю було зниження вмісту імуноглобулінів у 50% корів, кальцію загального - у 43%, вітаміну А - у 70%, прогестерону - у 67%, естрадіолу - у 83%, прогестероно-естрадіолового співвідношення - у 58%, вмісту кортизону - у 75%, еритроцитів - у 82%, лейкоцитів - у 54% тварин та підвищення кальцієво-фосфорного співвідношення у 47% корів.

Зазначені причини зумовлювали також порушення перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу і стану геніталій у корів. Так, анестральний статевий цикл спостерігали у 34% корів, ареактивний - у 3%, порушення перебігу овуляції - у 31% самок (асинхронний перебіг овуляції - у 16%, ановуляторний статевий цикл - у 15%) та анестрально-ановуляторний - у 3%.

Неповноцінна годівля, порушення обміну речовин і стероїдогенезу та перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу справляли негативний вплив на формування і розвиток жовтих тіл у корів.

При повноцінному перебігу стадії збудження статевого циклу 62% корів мали жовті тіла відмінної та доброї якості, 31% - задовільної і у 6% корів жовті тіла не пальпувалися. Асинхронний статевий цикл супроводжувався зниженням якості жовтих тіл; 25% корів мали жовті тіла доброї якості, а у решти 75% тварин жовті тіла оцінювали у 3 бали. Анестральний і ановуляторний статевий цикли супроводжувалися утворенням жовтих тіл низької морфологічної якості, оцінка яких не перевищувала 3 бали, причому в 50% корів з ановуляторним статевим циклом жовті тіла не пальпувалися.

Розлади лютеогенезу в корів призводили до вірогідного зниження їх заплідненості, що пов'язано зі зростанням ймовірності ембріональної смертності.

На заплідненість корів впливала динаміка вмісту пролактину, прогестерону і естрадіолу протягом 0-22-го дня статевого циклу.

Вміст пролактину протягом 0-22-го дня у тільних корів поступово зростав, що підвищувало забезпечення морфофункціональної активності жовтого тіла протягом 0-17-го дня і супроводжувалося адекватним зростанням рівня прогестерону. На 21-22-й день спостерігали зниження вмісту прогестерону у тільних корів. Одночасне підвищення вмісту пролактину та зниження вмісту прогестерону (до 3,7 нмоль/л) розцінюється нами як унікальне явище трансформації жовтого тіла статевого циклу в жовте тіло вагітності.

Різке зниження рівня прогестерону може бути пов'язане з початком імплантації ембріона і зв'язуванням його у тканинах матки. На 10-11-й день статевого циклу спостерігалося зниження вмісту естрадіолу у неплідних корів та підвищення П:Е співвідношення, що свідчить про гальмування першої хвилі росту фолікулів. З 16-17-го дня відмічали зростання рівня естрадіолу і зниження П:Е співвідношення, що пояснюється поліпшенням фолікулогенезу під час другої хвилі.

У дослідних корів, крім порушень феноменів стадії збудження (анестральний, ареактивний, ановуляторний статеві цикли, асинхронний перебіг овуляції), спостерігали також розлади стану яєчників (зміна розмірів, форми, ущільнення консистенції, збільшення розмірів граафова міхурця, наявність “білуватих” жовтих тіл) та матки (гіпотонія або атонія). Г.Г. Харута (1995) зазначені показники відносить до симптомокомплексу сумнівного прогнозу заплідненості корів. Заплідненість корів з показниками симптомокомплексу порушень перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу та стану геніталій знижувалася порівняно з критично допустимим рівнем (50%) на 26% і становила 24%.

Показники симптомокомплексу сумнівного прогнозу заплідненості (С±) в окремих дослідних тварин мали різну комбінацію і кількість (від С±1 до С±8). Заплідненість після першого осіменіння у корів, що не мали таких показників (зі сприятливим прогнозом заплідненості, С+), становила 80%, а у корів з одним показником (С±1) - незначно знижувалася (на 8,6%). При наявності двох і більше показників (С±2-С±8) заплідненість корів різко знижувалася до 18% (Р< 0,05-0,001).

При вивченні впливу інтервалу від отелення до осіменіння на виникнення симптомокомплексу порушень стадії збудження, лютеогенез і заплідненість у корів встановили, що тривалість цього періоду закономірно не впливає на перебіг феноменів стадії збудження. Проте, за даних умов годівлі і утримання жовті тіла кращої якості утворювалися у корів через 46-90 днів після родів. Така сама закономірність простежувалася і щодо заплідненості корів.

Отже, при порушенні годівлі, технології утримання корів, при гіподинамії, відсутності інсоляції часто виникали родові і післяродові хвороби, що призводило до розвитку гінекологічних хвороб з ураженням яєчників і матки та проявом анафродизії. Патогенетичні чинники, що призводили до анафродизії, також справляли негативний вплив на стан обміну речовин, яєчників і матки, порушували прояв феноменів стадії збудження, що супроводжувалося підвищенням частоти анестрального, ановуляторного і асинхронного статевого циклу та розладів лютеогенезу. Внаслідок зазначених порушень знижувалася заплідненість корів.

Враховуючи зазначені механізми зниження заплідненості корів з симптомокомплексом сумнівного прогнозу, профілактику неплідності корів проводили шляхом поліпшення обмінних процесів, провокування овуляції та стимуляції розвитку і функції жовтого тіла.

Апробацію різних методів підвищення заплідненості корів проводили після визначення показників симптомокомплексу сумнівного прогнозу (табл. 4). Препарати вводили за годину перед першим введенням сперми коровам.

Отримані результати свідчать про підвищення заплідненості у корів усіх дослідних груп порівняно з контролем. Найвищою була заплідненість корів після першого осіменіння у третій дослідній групі, де застосовували внутрішньо-м'язове введення тетравіту в дозі 15 мл і суперфану в дозі 2 мл (0,15 мг) і становила 50 %, що на 26 % вище, ніж у контролі, та на 13 % вище, ніж при використанні тільки тетравіту. Такий результат можна пояснити впливом суперфану на статеву систему корів під час стадії збудження статевого циклу. Простагландин забезпечує розсмоктування сполучної тканини стінки граафового міхурця, відокремлення кумулюсу, чим сприяє овуляції та підвищує скоротливу функцію яйцепроводів і матки. Комбінована дія тетравіту і суперфану забезпечувала підвищення заплідненості за рахунок профілактики ановуляторних статевих циклів, поліпшення транспорту гамет у геніталіях та виживаності зигот і ембріона.

За 60-денний період досліду найвищою заплідненість була в другій дослідній групі корів, де застосовували внутрішньо м'язове введення тетравіту в дозі 15 мл і сурфагону в дозі 2 мл (10 мкг). Зазначене пояснюється сприятливим впливом сурфагону на регулятивну систему організму корів, про що свідчить майже синхронний прояв стадії збудження наступного статевого циклу у всіх корів даної групи, що залишились неплідними в термін до 45 днів після корекції.

Методи підвищення заплідненості у корів мали позитивний вплив на лютеогенез. Введення тетравіту в комбінації з іншими препаратами супроводжувалося підвищенням частоти утворення жовтих тіл відмінної та доброї морфологічної якості. В першій дослідній групі цей показник становив 70%, у другій - 71, у третій - 55%, що на 37, 38 і 22% більше, ніж у контролі. Поліпшення лютеогенезу у тільних та швидкий прояв статевої циклічності у корів, що залишилися неплідними після першого осіменіння, свідчать про профілактику ембріональної смертності у всіх дослідних групах корів.

При вивченні впливу кількості показників симптомокомплексу сумнівного прогнозу на ефективність методів підвищення заплідненості встановили, що при наявності одного показника істотного зниження заплідненості корів контрольної групи та підвищення її в дослідних групах не спостерігалося. Наявність двох і більше показників симптомокомплексу сумнівного прогнозу супроводжувалася зниженням заплідненості корів контрольної групи на 33-36%. Застосування методів корекції заплідненості корів у дослідних групах при наявності двох і більше показників сумнівного прогнозу супроводжувалося її підвищенням на 25% в середньому, порівняно з контролем. Отже, корекція заплідненості корів доцільна при виявленні двох і більше показників симптомокомплексу сумнівного прогнозу.

Ефективність методів підвищення заплідненості залежала від тривалості періоду між отеленням і осіменінням корів. Найвищою (33-100%) була заплідненість після застосування методів її корекції у корів з 60-го по 90-й день після родів. При зменшенні або збільшенні цього інтервалу заплідненість корів дослідних груп знижувалася.

Підвищення заплідненості корів дослідних груп супроводжувалося поліпшенням показників відтворної функції корів та зменшенням розмірів неплідності. Зниження індексу осіменіння в першій дослідній групі на 0,8, у другій - на 0,9 і в третій - на 1,0 супроводжувалося відповідним зменшенням витрат сперми для осіменіння однієї корови на 1,6; 1,8 та 2 гранул, порівняно з контролем. Розміри неплідності на корову в першій дослідній групі скоротилися на 5,5 днів, в другій - на 12,8 днів і в третій - на 7,7 днів, і відповідно збитки від неї зменшилися на 16,52; 35,84 та 19,42 гривні.

Висновки

1. Зниження показників виходу телят на 100 корів на 20-30% проти фізіологічно можливого у ПСГТ "Устимівське" пов'язане зі значним поширенням анафродизії (91%) та зниженням заплідненості на 17-19% від критично допустимого рівня (50%). У зв'язку з анафродизією та зниженням заплідненості корів індекс осіменіння підвищується до 3-3,2; тривалість міжотельного інтервалу - до 429-460 днів, а реалізація потенціалу відтворення знижується до 61-70%.

2. Причинами анафродизії у корів можуть бути: порушення повноцінності годівлі, гіподинамія, відсутність інсоляції та контакту з бугаями-пробниками, родова та післяродова патологія, яка викликає розвиток гінекологічних хвороб. Найбільш поширеними хворобами яєчників є: гіпофункція, персистенція жовтих тіл, склероз (50%); асоціації хвороб яєчників і матки (гіпофункція, персистенція жовтих тіл, гіпотонія або атонія матки) - 26%.

3. Зазначені вище причини викликають під час стадії збудження розлади феноменів та морфофункціонального стану геніталій у 80% корів. Анестральний статевий цикл спостерігається у 34% корів, ареактивний - у 3%, асинхронний та ановуляторний - у 31% тварин, морфофункціональні порушення стану яєчників і матки - у 41%.

4. Розлади прояву феноменів стадії збудження статевого циклу та морфофункціонального стану геніталій пов'язані з порушеннями обміну речовин, стероїдогенезу та кількістю еритроцитів і лейкоцитів у крові. У 50-78% дослідних корів порушується обмін речовин, у 83% - стероїдогенез і у 82% - змінюється кількість морфологічних показників крові.

5. Порушення обміну речовин, стероїдогенезу та зміна кількості морфологічних компонентів крові супроводжуються гальмуванням овуляції у 15% корів, асинхронним її перебігом - у 16%, порушенням лютеогенезу - у 58% та зниженням заплідненості на 37% (Р< 0,05).

6. Перебіг стадії збудження статевого циклу у корів із симптомокомплексом сумнівного прогнозу та результати їх осіменіння впливають на подальшу повноцінність фолікулогенезу. Перша хвиля росту фолікулів краще проявляється у корів, що стали тільними, а друга - у неплідних корів.

7. Корекція заплідненості корів із симптомокомплексом сумнівного прогнозу шляхом внутрішньом'язового введення тетравіту в дозі 15 мл за годину перед осіменінням підвищує заплідненість після першого осіменіння на 13,3%, за 60 днів - на 3,7%. В результаті індекс осіменіння знижується на 0,8, розміри неплідності на корову скорочуються на 5,5 днів, що дає економічний ефект 35,25 грн. на гривню витрат.

8. Одночасне внутрішньо-м'язове введення тетравіту в дозі 15 мл та сурфагону або суперфану в дозі 2 мл за годину перед першим введенням сперми сприяє підвищенню заплідненості корів у даний статевий цикл на 12,2 та 26,5% відповідно, за 60 днів - на 21 та 10,3%, при цьому відбувається зниження індексу осіменіння на 0,9 та 1,0 і скорочення розмірів неплідності на корову на 12,8 та 7,7 днів, що дає економічний ефект на гривню витрат 14,50 та 7,38 грн.

9. Заплідненість у корів із симптомокомплексом сумнівного прогнозу залежить від кількості його показників. При виявленні одного показника заплідненість істотно не змінюється, наявність двох і більше показників порушення перебігу феноменів стадії збудження статевого циклу і стану геніталій супроводжується вірогідним її зниженням (з 80% до 18%, Р< 0,001). Апробовані методи корекції дозволяють підвищувати заплідненість корів, що мають два і більше показників сумнівного прогнозу, на 25% у середньому.

10. На заплідненість корів із симптомокомплексом сумнівного прогнозу і на ефективність методів її корекції впливає термін від отелення до осіменіння. Більш фізіологічний перебіг овуляції і лютеогенезу у корів та вища ефективність методів корекції заплідненості спостерігаються через 46-90 днів після родів.

Пропозиції виробництву.

1. Для підвищення заплідненості корів із симптомокомплексом сумнівного прогнозу (порушення тічки, загального збудження, зміни форми, розмірів, консистенції яєчників, розмірів граафового міхурця, наявність “білуватих” жовтих тіл, гіпотонія або атонія матки) за годину до першого введення сперми застосовувати внутрішньо-м'язове введення тетравіту в дозі 15 мл; тетравіту (в тій самій дозі) у комбінації з сурфагоном у дозі 2 мл або суперфаном у дозі 2 мл.

2. Для профілактики гінекологічних хвороб, анафродизії, розладів феноменів стадії збудження і морфофункціонального стану геніталій застосовувати методи, подані у “Методичних рекомендаціях по відтворенню стада великої рогатої худоби молочного напряму” та рекомендаціях “Штучне осіменіння корів і телиць”, виданих нами у 1995 і 1999 роках.

статевий заплідненість рогатий

Література

Харута Г., Волков С., Бруєнко О. Методи підвищення запліднюваності корів і телиць // Тваринництво України. - 1995. - № 1. - С. 11.

Стимуляція статевої функції корів / Г. Харута, С. Волков, Б. Івасенко та ін. // Тваринництво України. - 1995. - № 3. - С. 14-15.

Харута Г.Г., Волков С.С., Власенко С.А. До механізмів і корекції овуляції та лютеогенезу у корів // Ветеринарна медицина України. - 1996. - № 7. - С. 20-22.

Волков С.С., Харута Г.Г. Корекція запліднюваності корів // Тез. доп. наук.-практ. конф. "Вчені Білоцерківського держ. с.-г. ін-ту - виробництву".- Біла Церква, 1994. - С. 67-68.

Харута Г.Г., Волков С.С. Прояв феномену овуляції і формування жовтих тіл в залежності від прогнозу перед осіменінням корів // Тез. доп. респ. наук.-практ. конф. "Проблеми підвищення продуктивності тварин та ефективності їх лікування". - Дніпропетровськ, 1994. - С. 12.

Волков С.С. Обгрунтування корекції заплідненості корів // Мат. наук.-практ. конф. "Неінфекційна патологія тварин". - Біла Церква, 1995. - С. 18-19.

Волков С.С. Гематологічні показники крові корів перед осіменінням і запліднюваність // Тез. доп. укр. конф. молодих вчених "Сучасні проблеми ветеринарної медицини". - К., 1994. - С. 85-86.

Размещено на Allbest.ru