Формування капітальних вкладень в розвиток агропромислового виробництва (теоретичні і практичні аспекти)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УДК 338.109.4

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

ФОРМУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ В РОЗВИТОК АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА (ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ)

08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК

АКСЬОНОВ РУСЛАН АНАТОЛІЙОВИЧ

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Полтавському державному сільськогосподарському інституті, Міністерство аграрної політики України.

Науковий керівник:

Рабштина Василь Михайлович, доктор економічних наук, професор, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, завідувач кафедри економіки та маркетингу.

Офіційні опоненти:

Радченко Віктор Васильович, доктор економічних наук, професор, Дніпропетровський державний аграрний університет, професор кафедри організації сільськогосподарського виробництва;

Васильєва Валентина Георгіївна, кандидат економічних наук, Академія митної служби України, доцент кафедри бухгалтерського обліку, аудиту в митній системі.

Провідна установа: Харківський державний аграрний університет, ім. В.В. Докучаєва, кафедра організації виробництва і агробізнесу, Міністерство аграрної політики України, м. Харків.

Захист відбудеться "23" червня 2000р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.804.01 Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25, ауд. 342.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Дніпропетровського державного аграрного університету за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ - 27, вул. Ворошилова, 25.

Автореферат розісланий 22 травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, професор Макаренко П.М.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з головних причин кризового стану АПК України є нехтування фінансовими чинниками ринкового середовища: відсутність механізмів забезпечення еквівалентності обміну, паритету цін, оптимізації фінансових ресурсів товаровиробників, оподаткування та страхування ринкових суб'єктів з врахуванням специфіки галузей, доходів аграрних товаровиробників, що призвело до порушення ритмічності та скорочення обсягів капітальних вкладень, темпів оновлення та зниження ефективності діючого виробничо-технічного потенціалу. У 1990р. в АПК України було спрямовано 34 % загального обсягу капітальних вкладень, в т.ч. в сільське господарство - 21,3 %, а у 1997р. - лише 19,4 %, в т.ч. в сільське господарство - 7 %. У 1990р. аграрними підприємствами Полтавської області освоєно 316,7 млн. грн. капітальних вкладень, а у 1998р. - 56,0 млн. грн. (17,7 %). Крім того, у 1985-1998рр. знизились: фондовіддача - на 69,5 % і склала 0,18, рівень рентабельності - на 41,3п. і став від'ємним (-27,1 %).

Механізм інвестиційного процесу в умовах ринкових відносин принципово відрізняється від традиційного в умовах адміністративної економіки: державна система розподілу ресурсів поступається механізму переливу капіталу залежно від попиту і пропозиції, що якісно змінює структуру та джерела капітальних вкладень. У зв'язку з цим актуального народногосподарського значення набуває проблема пошуку додаткових джерел залучення та підвищення економічної ефективності капітальних вкладень як ключова у пожвавленні економіки. У роботах вітчизняних та зарубіжних вчених Л.І. Бровко, Л. Гітмана, О.М. Голованова, В.В. Гришко, Б.В. Губського, М.Я. Дем'яненко, І.Й. Дороша, Б. Койлі, Ю.О. Кудрі, І.І. Лукінова, Г.М. Підлісецького, В.М. Рабштини, В.В. Радченка, Т. Райса, І.І. Сталєва, Е.І. Чигринова та інших, висвітлено низку концептуальних положень загального підвищення ефективності капітальних вкладень. Проте, окремі питання вимагають детального опрацювання з урахуванням ринкових змін в економіці. Так, за сучасного стану вкрай недостатніх капітальних вкладень в агропромислове виробництво, важливішим завданням є пошук додаткових джерел їх фінансування та системне використання з метою удосконалення матеріально-технічної бази, технології і організації виробництва, обґрунтування шляхів досягнення його конкурентоздатності.

Актуальність проблеми, її теоретичне та практичне значення обумовили необхідність здійснення даного дослідження, визначили тему дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з тематичним планом кафедри економіки та маркетингу Полтавського державного сільськогосподарського інституту, як складової частини досліджень з проблеми "Організаційно-економічні аспекти забезпечення конкурентоспроможності АПК шляхом ресурсо- та енергозбереження".

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в опрацюванні додаткових шляхів залучення і підвищення ефективності капітальних вкладень шляхом реконструкції діючого виробничо-технічного потенціалу аграрного виробництва. Відповідно до цієї мети в роботі вирішені наступні задачі:

досліджено стан оновлення матеріально-технічної бази аграрної сфери;

уточнено сутність поняття "капітальні вкладення";

обґрунтовано місце і роль капітальних вкладень у процесі відтворення;

визначено суб'єкти фінансового ринку - постачальники і користувачі інвестиційних ресурсів;

встановлено джерела капітальних вкладень, оптимізовано шляхи залучення капіталу в аграрне виробництво;

досліджено динаміку та причини скорочення обсягу капітальних вкладень в сільське господарство та потребу аграрного виробництва Полтавської області в капітальних вкладень;

вивчено стан виробничо-технічного потенціалу аграрного виробництва та вплив капітальних вкладень на його ефективність;

обґрунтовано сутність, об'єктивну необхідність, мету та принципи сучасної реконструкції аграрного виробництва;

досліджено економічну ефективність технологій виробництва молока, інженерно-будівельних рішень скотарських ферм, комплектів машин молочного скотарства та здійснено комплексне техніко-економічне обґрунтування використання виявлених резервів підвищення ефективності капітальних вкладень шляхом реконструкції.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних проблем, пов'язаних з формуванням і ефективним використанням капітальних вкладень у агропромисловому виробництві.

Об'єктом дослідження прийняті аграрні підприємства Полтавської області, а поглибленого дослідження - АТ "Обрій" Шишацького району цієї області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень є положення економічної теорії, наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених з питань інвестування, фінансового забезпечення виробництва, ефективності капітальних вкладень, економіки та організації виробництва молока, реконструкції виробничо-технічного потенціалу галузі.

Документальною основою досліджень прийняті річні звіти аграрних підприємств Полтавської області, бухгалтерська і статистична звітність, статистичні збірники Полтавського обласного управління статистики і Комітету статистики України, матеріали наукових і науково-практичних конференцій, літературні джерела, результати досліджень науково-дослідних установ, матеріали зібрані автором безпосередньо в аграрних підприємствах, особисті обстеження, експерименти та спостереження.

В процесі дослідження використані методи, прийняті в дослідженнях економічного спрямування: статистико-економічний, монографічний, економіко-математичний, економіко-експериментальний, розрахунково-конструктивний, математичного моделювання, аналізу і синтезу, порівнянь, співставлень тощо.

Наукова новизна отриманих результатів. Положення, висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, містять певні елементи наукової новизни:

розмежовано та уточнено поняття "інвестиції" і "капітальні вкладення";

уточнено місце капітальних вкладень у процесі інтенсифікації виробництва;

обґрунтовано переваги додаткового залучення капітальних вкладень шляхом емісії акцій;

встановлено суперечності становлення ринку цінних паперів України;

обґрунтовано об'єктивну необхідність сучасної реконструкції, як чинника підвищення ефективності капітальних вкладень та конкурентоздатності продукції.

За участю автора розроблено та дістало подальший розвиток комплексне опрацювання техніко-економічних резервів виробництва молока у разі реконструкції молочних ферм.

Практичне значення одержаних результатів дослідження. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що на основі аналізу альтернатив залучення капіталу опрацьовано пропозиції щодо розширення джерел формування капітальних вкладень в агропромислове виробництво шляхом виходу підприємств на ринок цінних паперів, на основі аналізу технологій виробництва, інженерно-будівельних рішень та комплектів машин опрацьовано генеральний план молочної ферми № 2, комплект машин для механізації технологічних процесів виробництва молока та проект реконструкції молочного скотарства АТ "Обрій" Шишацького району Полтавської області.

Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційної роботи використані в практичній діяльності ТОВ "Агрофірма Дружба", ТОВ "Агрофірма імені Шевченка" Зіньківського району, КСП "Шишаки" Шишацького району Полтавської області.

Використання результатів досліджень дозволить аграрним підприємствам оптимізувати структуру та розширити джерела капітальних вкладень шляхом виходу на ринок цінних паперів та емісії акцій. Використання залучених коштів у реконструкцію виробничого потенціалу аграрного виробництва підвищить конкурентоздатність продукції, ефективність капітальних вкладень та прискорить їх колообіг.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень та основні положення дисертації доповідались на науково-практичних конференціях Полтавського державного сільськогосподарського інституту (м. Полтава, 1997-1998рр.). Повний зміст дисертаційної роботи доповідався на розширеному засіданні кафедри економіки та маркетингу ПДСГІ (протокол № 16 від 07.03. 2000р.).

Публікації. Основні ідеї, положення та результати досліджень опубліковані у 7 статтях у наукових журналах та збірниках наукових праць обсягом 1,53 обл. -вид. арк.., з них 6 - у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і пропозицій, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації - 213 сторінок, з яких рисунки займають 4 сторінки, таблиці - 4, список використаних джерел з 184 найменувань - 18, додатки - 10 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтована актуальність, необхідність, мета і задачі дослідження, наукова новизна і практичне значення одержаних результатів, подано загальну характеристику роботи.

У першому розділі - "Теоретичні аспекти взаємодії капітальних вкладень і процесу відтворення" - досліджено стан оновлення матеріально-технічної бази аграрної сфери; категорії "інвестиції" та "капітальні вкладення", їх класифікація; місце і роль капітальних вкладень у процесі відтворення; суб'єкти фінансового ринку - постачальники та користувачі інвестиційних фондів, встановлено найефективніші шляхи додаткового залучення капітальних вкладень.

У визначенні сутності економічних категорій "інвестиції" і "капітальні вкладення" є чимало суперечливих та дискусійних питань. Перехід до ринкових відносин надає категорії "інвестиції" нові змістовні ознаки, які обов'язково поєднують невід'ємні складові поняття інвестицій: ресурси, вкладення, доход. Поняття "капітальні вкладення", з погляду спрямованості дії, є більш вузьким аспектом вкладень, ніж поняття "інвестицій", і може розглядатися лише як одна із їх форм (реальні інвестиції).

Призначення капітальних вкладень в аграрному виробництві - відтворення засобів, необхідних для нормального функціонування виробництва на основі врахування специфічних особливостей сільського господарства, що обумовлює необхідність підвищення рівня його фондоозброєності, що віддзеркалює кількість засобів виробництва і необхідність додаткових капітальних вкладень у їх збільшення.

Переважна кількість галузей сучасної аграрної сфери недостатньо механізована: рівень комплексної механізації скотарства в аграрних підприємствах Полтавської області у 1997 р. становив 72 %, свинарства - 63 %. Навіть у потенційно високомеханізованих галузях (виробництво зерна, птахівництво - 82 %), енергоозброєність не створює умов виконання технологічних процесів в оптимальні терміни за принципом системи машин. Саме відсутність багатьох видів машин в аграрних підприємствах Полтавської області визначила те, що у 1998р. незібрано 13327 га кукурудзи на зерно, неповністю здійснено комплекс осінньо-польових робіт на площі 343127 га. капітальне інвестиція реконструкція молочна

Подальший розвиток аграрного виробництва пов'язаний з подальшою його інтенсифікацією, метою якої є поступальне підвищення ефективності виробництва, а засобом його досягнення - послідовні капітальні вкладення в поєднанні з аргументованими організаційно-економічними заходами поліпшення використання виробничо-технічного і ресурсного потенціалів.

Дослідження сутності капіталотворення потребує, по-перше, прибутковості суб'єктів господарювання (нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування і заощадження населення), що формує потенційну базу нагромадження реального капіталу, по-друге, сукупних інвестиційних витрат - вкладення коштів у реальну сферу економіки. Фінансові потреби підприємств, як правило, перевищують їх заощадження, тому, на ринку інвестиційного капіталу чистим кінцевим позичальником є підприємницький сектор. Особисті заощадження надходять на ринок капіталу двома потоками: менший, спрямований до позичальників без посередників, інший (опосередковане перетворення) основний - капітал надходить до посередників (проміжні позичальники), а потім до користувачів (кінцеві позичальники). При цьому, заощадження набувають форми банківських внесків, сертифікатів недержавних пенсійних фондів, облігацій держаної позики, корпоративних цінних паперів, страхових полісів тощо, а заклади, що їх обслуговують, є основними постачальниками інвестиційного капіталу.

Сучасний фінансовий стан аграрних підприємств вимушує їх виходити на ринок інвестиційних ресурсів (позичкового капіталу і цінних паперів): станом на початок 1998р. ними емітовано цінних паперів на 383,6 млн. грн. Це визначено тим, що ринок цінних паперів разом з кредитним ринком дозволяє певною мірою стабілізувати фінансовий стан підприємства за рахунок оперативного перерозподілу грошових коштів в ті сфери діяльності, які мають в них найвищу потребу.

На первинному ринку шляхом емісії боргових цінних паперів можливо отримати позичковий капітал, який, як і будь-яку позичку, потрібно вчасно повернути. У цьому разі капітал, отриманий від емісії боргових цінних паперів, мало чим відрізняється від банківського кредиту: залучені за допомогою емісії облігацій, векселів чи банківського кредиту кошти, згідно законодавства України, є обов'язковими до повернення, а їх використання передбачає встановлення фіксованої плати за користування до повного розрахунку по отриманих коштах. У разі залучення коштів за допомогою емісії векселів чи банківського кредиту, відсоткова ставка на залучений капітал буде вищою, бо позичальник звертається до посередника, який концентрує у себе фінансові ресурси. Припустивши, що термін на який залучаються ресурси (1000 тис. грн.) - 3 роки, необхідні для повернення кошти складуть: у разі розрахунків векселем чи банківським кредитом - 2680 тис. грн., у разі випуску облігацій - 1911 тис. грн. При цьому, рівень рентабельності фінансованого заходу повинен скласти відповідно не менше 67,7 і 42 % (табл. 1).

У разі залучення ресурсів за допомогою емісії акцій не обов'язковим є викуп інвестованих в емітента коштів, а дивіденди на акцію визначаються рішенням зборів акціонерів після закінчення фінансового року. Однак, може бути прийняте рішення про не виплату дивідендів з

Таблиця 1. Розрахунок повернення коштів за різних варіантах залучення капіталу

подальшою їх реінвестицією у виробництво. У цьому разі сума обов'язкових до повернення коштів складе 11 тис. грн., а можливість отримання капіталу за допомогою емісії акцій є найдоцільнішою формою фінансування внутрішнього інвестиційного проекту. При цьому, у закритому товаристві процеси інвестування та реінвестування, розміщення кожної чергової емісії носять характер замкнутого кола та лягають на плечі акціонерів, кількість яких у разі збільшення статутного фонду майже не змінюється, що, як правило, визначено статутом закритого товариства. Відкрите товариство, не обмежуючись замкненим колом акціонерів, спроможне залучити значно більші кошти від чисельних інвесторів, диверсифікувати джерела отримання коштів, реструктурувати пасиви і отримати фінансові ресурси капітальних вкладень.

В другому розділі - "Джерела і динаміка капітальних вкладень в аграрну сферу економіки" - досліджено джерела капітальних вкладень в аграрне виробництво, розкрито проблеми їх формування; на прикладі молочного скотарства розраховано потребу в капітальних вкладень аграрного виробництва Полтавської області; досліджено динаміку та причини скорочення обсягу капітальних вкладень в аграрне виробництво; проаналізовано напрямки та вплив обсягів капітальних вкладень на результативність виробництва.

Науково обґрунтоване використання капітальних вкладень повинно тісно пов'язуватися з наявністю фінансових ресурсів (власних, позичкових, залучених, бюджетних).

Протягом 80-90-х рр. поточного століття визначальним джерелом капітальних вкладень були власні інвестиційні ресурси аграрних підприємств (амортизація і прибуток). Причому, частка амортизації в стуктурі джерел фінансування складала від 44,8 % у 1995 р. до 81,4 % у 1998 р. (табл. 2).

Таблиця 2. Структура джерел фінансування капітальних вкладень в аграрне виробництво Полтавської області, %

Однак, нарахована амортизація не завжди використовується за призначенням. У 1998 р. з 205317 тис. грн. нарахованої амортизації на повне відновлення основних виробничих фондів аграрних підприємств Полтавської області, реально на капітальні вкладення було використано 45580 тис. грн. (22,2 %). Решту сум включено у собівартість продукції, що зменшило очікуваний прибуток та погіршило показники виробничо-комерційної діяльності аграрних підприємств.

Питома вага прибутку в структурі джерел капітальних вкладень у 1990-1998рр. скоротилася до 7,7 % (на 5,4 п.), що обумовлено збитковістю аграрного виробництва (86,6 % господарств Полтавської області закінчили 1998р. із збитками на суму 230421 тис. грн.). Незначна частка прибутку (15962 тис. грн.) використовується ними на поточне споживання (26,6 %) та сплату обов'язкових платежів (24,4 %), що стало однією з головних причин двадцятикратного скорочення використання прибутку на нагромадження (7,1 %). Зазначені тенденції ускладнюють проблему розширеного відтворення та змушують керівників аграрних підприємств вишукувати альтернативні джерела фінансування шляхом виходу підприємств на фондовий ринок. На початок 1999р. в Полтавській області налічувалось 21 аграрне підприємство (3,5 % загальної кількості), які емітували акцій на суму 5374,2 тис. грн. (0,4 % загальної емісії). Однак, ринок цінних паперів України ще не достатньо розвинутий, що не дозволяє активно використовувати його з метою залучення капіталу та має певні суперечності свого становлення: сформовано біржову структуру, є емітенти та інвестори, але немає розвинутого біржового ринку: системи локальних депозитаріїв, розрахункової палати, клірингової системи розрахунків тощо, тобто є об'єкт ринку - цінні папери, але неповністю сформовано інфраструктуру; позабіржовий ринок розвивається швидшими темпами, ніж біржовий; брак економічної мотивації інвесторів до цінних паперів, бо акціонування державних підприємств здійснюється адміністративними методами через що, акції, які випускаються вітчизняними емітентами, є неліквідними; відсутність умов розвитку вторинного ринку, бо первинний ринок, створений в процесі приватизації, не дав підприємствам реальних інвестицій. Зазначені проблеми обумовили різке скорочення обсягу капітальних вкладень і порушення ритмічності їх надходження в аграрне виробництво. За визначеної потреби в капітальних вкладенях аграрного виробництва Полтавської області у 1015,6 млн. грн. (ціни 1998 р.) їх у 1998 р. освоєно 56,0 млн. грн. (5,5 % потреби та 17,7 % рівня 1991 р.), що обумовило не лише зменшення введення в дію об'єктів виробничого призначення на 35,6 %, а й посилило процес старіння основних фондів, підвищивши коефіцієнт зношення у 1998р. до 0,37.

В аграрних підприємствах Полтавської області, за скорочення інвестиційних ресурсів і обсягу капітальних вкладень, найсуттєвішим був вплив цінових чинників. Порівняно з 1990р. паритет цін у 1997р. погіршився не на користь сільського господарства в 3,9 рази, що призвело до значних структурних змін витрат виробництва аграрної продукції (частка вартості покупних матеріальних ресурсів зросла у 1990-1998рр. з 15,8 до 25,9 %) та зменшило можливості поновлення виробничого апарату: зменшилося придбання тракторів на 98,9 %, комбайнів - на 89,4 %, сівалок - на 96,8 %. Це вплинуло на зменшення активної і збільшення пасивної частин основних виробничих фондів аграрних підприємств у 1985-1998 рр. з 68,0 до 76,1 %, що стало однією з причин погіршення фондовіддачі з 0,59 до 0,18. Характер зазначеної залежності ускладнюється і недоліками у використанні пасивної частини основних виробничих фондів. На початок 2000р. поголів'я великої рогатої худоби та свиней в крупних підприємствах Полтавської області склало відповідно 442,5 та 307,6 тис. гол. В той же час, наявні тваринницькі приміщення дозволяють розмістити 1170 тис. гол. великої рогатої худоби та 1156 тис. гол. свиней, але використовуються на 37,8 і 26,6 % (табл. 3).

Таблиця 3. Наявність і використання тваринницьких приміщень в Полтавській області

За мінімуму капітальних вкладень в аграрне виробництва їх не можна використовувати не комплексно. Це обумовлює подальше підвищення питомої ваги технічного переозброєння і реконструкції, як найефективнішого напряму капітальних вкладень.

В третьому розділі - "Підвищення ефективності капітальних вкладень шляхом реконструкції" - обґрунтовано необхідність сучасної реконструкції виробничо-технічного потенціалу; проаналізовано економічну ефективність технологій виробництва молока, інженерно-будівельних рішень скотарських ферм, системи машин молочного скотарства та здійснено комплексне техніко-економічне обґрунтування використання виявлених резервів підвищення ефективності капітальних вкладень шляхом реконструкції. Об'єктивна необхідність сучасної реконструкції визначається, по-перше, необхідністю своєчасного освоєння досягнень науково-технічного прогресу, що об'єктивно визначає скорочення термінів використання активної частини основних виробничих фондів в результаті прискореного морального старіння машин і обладнання (у разі доїння корів в доїльному залі використання автоматизованої доїльної установки УДА-8 замість морально застарілої УДТ-6 підвищує пропускну спроможність на 16,9 %, скорочує витрати праці на 13,8 %), а також прискореним фізичним їх зношуванням через підвищення інтенсивності їх використання (збільшення навантаження на трактори і комбайни в сільському господарстві через зменшення їх кількості підвищило технологічну щільність механізованих робіт на 36-52 %); по-друге, капітальні тваринницькі приміщення та споруди функціонують у декілька разів триваліший час (понад 50 р.), ніж машини і обладнання (7-10 рр.), а отже повинні відтворюватися неодночасно (тваринницький об'єкт за період функціонування підлягає не одній, а декільком реконструкціям); по-третє, технічний і технологічний рівень проектних рішень діючих і новозбудованих підприємств через моральне старіння не відповідає сучасним конкурентним вимогам до технології і механізації. Впровадити комплексну механізацію тут можливо лише на основі реконструкції; в-четверте, в більшості аграрних підприємств наявність тваринницьких приміщень повністю забезпечує розміщення поголів'я, що виключає необхідність нового будівництва основних тваринницьких приміщень; в-п'яте, функціонуючі об'єкти в більшості випадків збудовані без попереднього опрацювання генерального плану чи з його опрацюванням, але зорієнтовані на об'єкти неоптимального розміру; в-шосте, в умовах скорочення обсягу капітальних вкладень, ресурсно-фінансове забезпечення розвитку тваринництва ставить як пріоритетне завдання саме реконструкцію діючого виробничо-технічного потенціалу. При скороченні поголів'я овець та птиці, переобладнання вівчарень та пташників під утримання телят від 10-15-денного до 90-120-денного віку у 2 рази дешевше нового будівництва. Отже, реконструкція дозволяє скоротити питомі капітальні вкладення та забезпечити їх вищу окупність.

Доцільність реконструкції визначається на етапі передпроектних робіт. При цьому, найдоцільніше порівнювати дані прийнятого варіанта з проектами будівництва нового і діючого передового об'єкта аналогічної потужності та з показниками даного об'єкта до його реконструкції (табл. 4).

Таблиця 4. Обрання бази порівняння з метою оцінки ефективності капітальних вкладень у реконструкцію

Опрацювання завдання на реконструкцію ферм, а також проектно-кошторисної документації, слід починати з вибору технології виробництва, де визначальним є спосіб утримання тварин (прив'язний чи безприв'язний). Від нього значною мірою залежать інші технологічні процеси (роздавання кормів, прибирання гною, доїння тощо), внутрішнє перепланування приміщень, комплект машин і механізмів тощо.

За технічного переозброєння молочних ферм (коефіцієнт оновлення основних фондів до 0,2), доцільно залишати попередні способи утримання корів; за часткової і середньої реконструкції (коефіцієнт оновлення основних фондів - 0,2-0,4), залежно від конкретної організаційно-виробничої ситуації, впроваджувати нові прогресивні ресурсо- та енергоощадні технології чи вносити докорінні зміни в діючу технологію. В останньому випадку здійснюють заходи з удосконалення застосовуваної технології з метою підвищення рівня механізації виробництва і якості продукції, а також умов праці (використання доїльних залів, централізованого збору молока тощо). За комплексної реконструкції молочних ферм (коефіцієнт оновлення основних фондів - понад 0,4) впровадження прогресивних технологій неминуче.

Інженерно-будівельні рішення у разі реконструкції слід починати з удосконалення генерального плану реконструйованого об'єкту, що визначає умови виконання внутріфермських технологічних потоків, ефективність санітарно-ветеринарних заходів, обсяг капітальних вкладень у реконструкцію і поточні витрати на експлуатацію реконструйованої ферми та передбачає зонування території. В генеральному плані молочної ферми № 2 АТ "Обрій" виділено зони: виробничу; кормову; ветеринарну; зберігання гною.

Доцільна наступна етапність реконструкції: основні загальнофермські приміщення і споруди; приміщення основного стада; приміщення обслуговування основного стада; складські приміщення; допоміжні споруди.

Будівельні рішення у разі реконструкції повинні передбачати: збільшення місткості тваринницьких приміщень, що підвищує щільність забудови, збільшує навантаження на оператора машинного доїння на 38,5 %, виробництво молока на 1м ² приміщення - на 9 % та знижує питомі капітальні вкладення; блокування корівників з доїльно-молочним блоком, обладнаним переддоїльним чи післядоїльним нагромаджувачем, що дозволяє ефективніше використовувати доїльне обладнання і підвищує навантаження на оператора машинного доїння на 32-38,5 %; обладнання корівників вентиляційно-опалювальними системами для підтримання сприятливих параметрів мікроклімату приміщень; у разі прив'язного утримання використання настилів з кордогумобітумних плит, що покращує теплозахисні якості підлоги, у разі безприв'язного - використання щілинної підлоги з штампованого стального профілю чи чавунних решіток.

В процесі поліпшення утримання та обслуговування тварин в умовах реконструкції важливішого значення набуває проблема комплексної механізації виробництва тому, що, по-перше, приміщення і частина засобів механізації на фермах вже функціонують, а тому необхідно передбачати максимальне їх використання і ефективне поєднання з новими в процесі формування технологічних ліній, по-друге, у зв'язку з коротшими термінами реконструкції, порівняно з новим будівництвом, необхідно використовувати машини і обладнання наявні на момент здійснення реконструкції, по-третє, діапазон вибору комплектів машин обмежується габаритами існуючих тваринницьких приміщень.

З урахуванням об'ємно-планувальних рішень та прогресивності і економічної ефективності прийнятої безприв'язно-боксової технології утримання тварин на щілинній підлозі, здійснено оптимізацію комплекту машин для молочних ферм АТ "Обрій". В результаті найефективнішим комплектом машин визнано:

транспортування і роздавання кормів - мобільний кормороздавач КТУ-10А;

доїння корів - автоматизована доїльна установка УДА-8А "Тандем-автомат";

прибирання і видалення гною з корівників - дельта-скреперна установка УС-Ф-170, гноєтранспортер ТСН-160А та причіп 2-ПТС-4М.

Вартість оптимізованого комплекту - 388,5 тис. грн., а капітальні вкладення на 1 голову корів - 597,7 грн., приведені витрати - 104 грн.

Значний економічний ефект реконструкції має місце на фермах, де вона спрямована на освоєння прогресивної технології, оновлення обладнання і покращення умов праці. Після реконструкції молочних ферм АТ "Обрій" Шишацького району поголів'я корів зменшилося з 765 до 620 гол. і розміщено на двох реконструйованих фермах. Прив'язне утримання корів (535 гол.) замінено на безприв'язне боксове з утриманням на щілинній підлозі. Добудовані доїльно-молочні зали зблокували з корівниками, що дозволило встановити і високоефективно використовувати доїльні установки УДА-8А. Утримання решти корів залишено прив'язним з встановленням автоматичної прив'язі ОСП-Ф-26 та лінійної доїльної установки АДМ-8А.

На реконструкцію молочних ферм було витрачено 828 тис. грн. (ціни 1998р.) коштів фонду розвитку виробництва, науки і техніки. У 1993р. після реконструкції молочні ферми АТ "Обрій" за технологічним рівнем, технічним оснащенням та техніко-економічними показниками перевищили базовий 1990р. (табл. 5).

Таблиця 5. Техніко- економічні показники молочного скотарства АТ "Обрій"

У 1990-1993рр. продуктивність корів зросла до 4452 кг (на 3,6 %), витрати праці на 1 ц молока знизились до 5,54 люд. -год. (на 8,3 %), кормів - до 1,38 ц корм. од. (на 9,8 %). При скороченні кількості працюючих в молочному скотарстві на 34,9 %, навантаження на основного працівника зросло на 50 %, оператора машинного доїння - в 2,36 рази. Рівень рентабельності молочного скотарства підвищився до 132,2 % (на 43,3п.), а період окупності додаткових капітальних вкладень склав 4,2 року.

Враховуючи науково обґрунтований період поміж реконструкціями (8-10 рр.), з метою збереження конкурентоздатності молочного скотарства, в господарстві опрацьовано проект чергової реконструкції. За потреби в капітальних вкладеннях 854 тис. грн. (з урахуванням коефіцієнту прив'язки 1,4), за рахунок використання функціонуючих засобів виробництва, її здійснення реально потребує 760 тис. грн. (на 11 % менше).

Здійснення реконструкції молочних ферм АТ "Обрій" збільшить виробництво молока у розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь (співставні ціни 1996р.) до 38,2 тис. грн. (на 17,5 %), на 100 грн. основних виробничих фондів молочного скотарства - до 25,1 грн. (на 2,4 %), знизить собівартість 1 ц молока до 30,1 грн. (на 10,1 %), підвищить рівень його рентабельності до 64,5 %, забезпечивши одержання прибутку від корови 862,6 грн. (табл. 6).

Таблиця 6. Техніко-економічні показники проекту реконструкції молочних ферм АТ "Обрій"

При цьому, коефіцієнт ефективності капітальних вкладень у реконструкцію становитиме Е=0,145>Е_Н=0,14, період окупності - 1,5 року, а норма прибутку - 66,8 %.

Враховуючи, що реконструкція здійснюється за 1 рік, капітальні вкладення використовуються одночасно у нульовому році життєвого циклу проекту реконструкції, а період експлуатації молочних ферм у нинішньому вигляді - 8 років - до чергової реконструкції, чиста нинішня вартість проекту склала 595,5 тис. грн. (за коефіцієнту дисконтування r=30 %), індекс прибутковості - ІП=1,784>1, внутрішня норма прибутковості - ВНП=59,2 %>r=30 %, що вказує на конкурентоздатність проекту реконструкції молочних ферм АТ "Обрій".

ВИСНОВКИ

АНОТАЦІЯ

Аксьонов Руслан Анатолійович. Формування капітальних вкладень в розвиток агропромислового виробництва (теоретичні і практичні аспекти). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю - 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК. - Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, 2000.

Дисертація присвячена питанням, які науково обґрунтовують напрямки додаткового залучення капітальних вкладень і ефективнішого їх використання шляхом реконструкції діючого виробничо-технічного потенціалу агропромислового виробництва. Викладено організаційно-економічні аспекти капітальних вкладень, їх місце і роль у процесі відтворення. Досліджено джерела капітальних вкладень, динаміку та причини скорочення обсягу капітальних вкладень в сільське господарство, розраховано потребу аграрного виробництва Полтавської області в капітальних вкладеннях. Оптимізовано шляхи додаткового залучення капіталу у розвиток виробництва через вихід підприємств на ринок цінних паперів і емісію акцій.

Обґрунтовано сутність, об'єктивну необхідність, мету та принципи сучасної реконструкції аграрного виробництва. На основі аналізу технологій виробництва молока, інженерно-будівельних рішень скотарських ферм, системи машин молочного скотарства здійснено комплексне техніко-економічне обґрунтування використання виявлених резервів підвищення ефективності капітальних вкладень шляхом реконструкції.

Ключові слова: капітальні вкладення, відтворення, ринок цінних паперів, акція, реконструкція.

АННОТАЦИЯ

Аксёнов Руслан Анатольевич. Формирование капитальных вложений в развитие агропромышленного производства (теоретические и практические аспекты). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК. - Днепропетровский государственный аграрный университет, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена вопросам, которые научно обосновывают направления дополнительного привлечения капитальных вложений и более эффективного их использования путём реконструкции действующего производственно-технического потенциала агропромышленного производства.

В работе проанализировано понятие "инвестиции" и "капитальные вложения". Определено, что переход к рыночным отношениям расширяет понятие "инвестиций" до любого вложения капитала с целью дальнейшего его увеличения, а категория "капитальные вложения" отражает более узкий аспект вложений и может рассматриваться только как одна из форм инвестиций (реальные инвестиции).

Определено, что для капитальных вложений аграрные предприятия используют, в основном, собственные источники, которые сейчас ограничены, что обуславливает поиск дополнительных путей привлечения капитальных вложений путем выхода на рынки капитала и ценных бумаг. Анализ субъектов фондового рынка и путей привлечения капитала, дал возможность сделать вывод, что наиболее эффективной формой финансирования внутреннего инвестиционного проекта является эмиссия акций. Но, широкое использование рынка ценных бумаг сдерживается недостатками его формирования и функционирования, что нашло отражение в работе.

Проанализировано динамику и причины сокращения объёмов капитальных вложений в сельское хозяйство, определена потребность аграрного производства Полтавской области в капитальных вложениях.

Обосновано, что наиболее эффективной формой использования капитальных вложений является реконструкция действующего производственно-технического потенциала. При этом, раскрыты объективная необходимость, сущность, цель и принципы современной реконструкции аграрного производства.

Проанализировано экономическую эффективность технологий производства молока, инженерно-строительных решений скотоводческий ферм, системы машин молочного скотоводства и осуществлено комплексное технико-экономическое обоснование использования выявленных резервов повышения эффективности капитальных вложений путём реконструкции.

Ключевые слова: капитальные вложения, воспроизводство, рынок ценных бумаг, акция, реконструкция.

ANNOTATION

Aksionov Rouslan Anatolijovich. Capital investments forming for the development of agroindustrial production (theoretical and practical aspects). - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of Candidate of Economics by specialty - 08.07.02 - Economy of Agriculture and Agro-Industrial Complex. - Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, 2000.

The dissertation is devoted to the questions which scientifically ground the ways of additional capital investments attraction and their more effective use by reconstruction of agro-industrial production's operating manufacture-technical potential. Organizing-economical aspects of capital investments, their place and role in reproduction process are described. The capital investments sources, the dynamics and reasons of capital investments volume reduction are investigated, the capital investments needs of agrarian production in Poltava Region are calculated. The ways of additional capital attraction in agrarian production through the appearance on securities market and stock issue are optimized.