Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ РИНКУ СЕЛЕКЦІЙНО-ПЛЕМІННОЇ ПРОДУКЦІЇ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ В УКРАЇНІ

АНТОНЮК Сергій Миколайович

КИЇВ-2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у відділенні ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, академік УААН Шпичак Олександр Михайлович, завідуючий відділенням ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки УААН.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, член-коресподент УААН Андрійчук Василь Гаврилович професор кафедри аграрного менеджменту (Київський національний економічний університет, м. Київ) кандидат економічних наук Арсеньєва Олександра Петрівна, старший науковий співробітник (Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське)

Провідна установа: Національний аграрний університет Міністерства аграрної політики України, м. Київ

Захист дисертації відбудеться 11 квітня 2000 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук в Інституті аграрної економіки УААН за адресою 03127, м. Київ-127, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3-й поверх.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту аграрної економіки УААН.

Автореферат розісланий 10 березня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук,

професор, член-коресподент УААН Малік М.Й.

АНОТАЦІЇ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід України до ринкової економіки потребує створення нових і удосконалення існуючих економічних механізмів функціонування ринку сільськогосподарської продукції з метою збільшення виробництва конкурентоспроможної продукції, впровадження ефективних форм господарювання та управління виробництвом, активізації підприємництва. Для цього потрібні глибокі науково-аналітичні дослідження ринку сільськогосподарської продукції і вирішення комплексу теоретичних, методологічних, методичних аспектів ефективного функціонування економічних механізмів. Ці проблеми набули особливої ваги у селекційно-племінному підкомплексі, який у найближчі роки повинен забезпечити збалансований випуск конкурентоспроможної продукції тваринництва за рахунок підвищення продуктивності тварин та здешевлення її виробництва. Вирішення проблем конкурентоспроможності тваринницької продукції, як пріоритетне завдання, передбачає виявлення резервів та обгрунтування шляхів підвищення економічної ефективності селекційно-племінного підкомплексу на основі системного аналізу та економічної оцінки генетичного потенціалу тварин, опрацювання і освоєння ресурсо- та енергозберігаючих технологій селекції у тваринництві.

Питання удосконалення економічного механізму формування і функціонування ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби надзвичайно складні та актуальні. Значний вклад у розвиток селекції внесли такі відомі вчені і практики, як М.В. Зубець, В.П. Буркат, Г.О. Богданов, Ю.Ф. Мельник та інші. Проблемами розвитку економічного механізму ринку селекційно-племінної продукції займались вчені-економісти О.М. Шпичак, О.П. Арсеньєва, П.І. Шаран, Й.З. Сірацький, В.Н. Зимовець, Н.В. Сеперович, Ф.Ф. Ейснер, С.І. Кутіков та інші дослідники.

Однак на сучасному етапі формування ринкових відносин як методичний, так і прикладний спектр проблем щодо ефективного функціонування економічного механізму ринку селекційно-племінної продукції тваринництва вивчений недостатньо. Це стосується, зокрема, питань формування витрат виробництва, ціноутворення на селекційно-племінну продукцію великої рогатої худоби, визначення пропозиції і структури попиту на цю продукцію в процесі трансформації форм власності та господарювання. Висока актуальність проблем зумовила вибір теми і напрями дисертаційного дослідження.

Зв`язок дисертаційного дослідження з науковими програмами, планами і темами.

Матеріали дисертаційного дослідження відображені в наукових працях, доповідних записках, пропозиціях, аналітичних докладах Міністерству аграрної політики України, науково-виробничому об'єднанню “Укрплемоб`єднання”, УНПП “Асканія-генетик”. Деякі з них є складовою частиною наукового звіту відділу ціноутворення та інфраструктури ринку Інституту аграрної економіки УААН як завершені розділи науково-дослідних тем. Згідно з науково-технічною програмою на 1996 - 2000 роки “Наукові основи аграрної політики трансформування економічних відносин агропромислового виробництва в ринкові умови” автор брав участь при виконанні її підпрограми IV “Теоретичні основи ціноутворення та реформування інфраструктури ринку продукції АПК” (реєстраційний номер 0196U016297).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка і обґрунтування шляхів удосконалення економічного механізму формування і функціонування ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби в умовах становлення ринкових відносин, реформування підгалузі.

Відповідно до цієї мети в процесі дисертаційного дослідження поставлені та вирішувалися такі завдання:

провести аналіз економічної кон'юнктури ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, виявити ступінь збалансованості попиту та пропозиції, тенденції, що намітилися в його розвитку;

розробити принципи визначення собівартості і формування цін на селекційно-племінну продукцію великої рогатої худоби;

визначити економічну ефективність виробництва селекційно-племінної продукції та дослідити її рівень на всіх стадіях руху від виробництва до споживання цієї продукції;

дослідити і визначити вплив селекційно-племінної роботи на підвищення рівня продуктивності тварин та здешевлення продукції тваринництва;

зробити короткостроковий прогноз розвитку ринку селекційно-племінної продукції.

Предмет і об`єкт дослідження. Предметом дослідження є економічний механізм формування та функціонування ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби.

Джерелами інформації були матеріали Міністерства аграрної політики України, Державного комітету статистики України, “Укрплемоб`єднання”; розробки науково-дослідних інститутів; дані річних звітів племінних підприємств, наукові праці тощо.

Об'єкт дослідження - племінні підприємства, господарства та ферми, які входять до складу “Укрплемоб`єднання”; а для детального вивчення - українсько-німецьке племінне підприємство “Асканія-генетик”, племінна ферма дослідного господарства “Асканійське” Херсонської області, Головний селекційний центр та Київське племоб`єднання.

В дисертаційній роботі досліджувались ринки спермопродукції, племінної худоби та ембріонів великої рогатої худоби, як складові ринку селекційно-племінної продукції.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання та системний підхід до вивчення економічних процесів, законодавчі і нормативні акти органів державної влади України з питань розвитку АПК, праці вітчизняних та зарубіжних вчених з проблем ціноутворення і формування товарних ринків. У процесі роботи застосовувалися наступні методи економічних досліджень: статистико-економічний, абстрактно-логічний, математичний, балансовий, кореляційно-регресійний аналіз, експертних оцінок, монографічний та інші.

Отримані дисертантом результати, що відображають наукову новизну та виносяться на захист. Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі методичні та практичні результати:

проведено комплексний аналіз ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби в умовах становлення ринкової економіки;

виявлено фактори впливу на попит і пропозицію селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, визначено потенційні ринки її збуту;

досліджено тенденції експорту й імпорту селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби;

співставлено рівень економічної ефективності селекційної роботи в тваринництві у господарствах суспільного і приватного секторів та виявлено чинники, які його зумовили;

сформовано основні методичні принципи удосконалення системи визначення собівартості селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби;

удосконалено механізм нарахування амортизаційних відрахувань на племінних тварин, який враховує специфіку виробництва селекційно-племінної продукції;

визначене вплив селекційно-племінної роботи на підвищення рівня продуктивності тварин та здешевлення продукції тваринництва;

запропоновано основні заходи по формуванню повноцінного ринкового середовища;

розроблено основні методичні підходи і запропоновано з урахуванням соціально-економічної ситуації короткостроковий прогноз попиту і пропозиції селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висунуті пропозиції можуть бути використані для опрацювання заходів щодо формування і стабілізації ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, його наповненості конкурентоспроможною продукцією. Практичне значення мають запропоновані автором методичні підходи щодо визначення собівартості і механізму нарахування амортизаційних відрахувань на селекційно-племінну продукцію великої рогатої худоби; пропозиції щодо вдосконалення взаємовідносин між товаровиробниками і споживачами цієї продукції.

Апробація результатів дослідження. Автор в процесі дослідження використовував різні форми апробації одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження обговорювалися із спеціалістами “Укрплемоб`єднання” та керівниками племінних об`єднань, підприємств та господарств, які займаються племінною справою у тваринництві. Автор брав безпосередню участь при виконанні програми “Оцінка ринкової ситуації, короткострокові прогнози цін та підготовка аналітичних оглядів щодо основних ринків агропродукції і продовольства” (реєстраційний номер 0197U008672) в межах “Програми технічної допомоги по створенню системи аналізу ринку в Україні” Служби Економічних Досліджень Міністерства сільського господарства США (ERS\USDA) та доповідалися міжвідомчій комісії за участю спеціалістів Міністерства економіки, Міністерства аграрної політики, Державного комітету статистики України та інших відомств.

Результати досліджень автора впроваджені Національним об`єднанням по племінній справі у тваринництві “Укрплемоб`єднання”, українсько-німецьким племінним підприємством “Асканія-генетик”, окремими племпідприємствами України при реалізації заходів щодо підвищення економічної ефективності виробництва селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби.

Публікації. За результатами дослідження по темі дисертації опубліковано 5 наукових праць загальним обсягом авторського тексту 1,5 умовних друкованих аркуша.

Обсяг і структура дисертаційної роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації налічує 156 сторінок комп'ютерного тексту, у тому числі 16 таблиць, 40 рисунків, список використаних літературних джерел, який включає 105 найменування і 6 додатків.

Структура роботи:

Вступ.

Розділ 1. Теоретичні основи економічного механізму формування і функціонування ринків сільськогосподарської продукції. 1.1. Економічна сутність і місце ринків селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби у ринковій системі України. 1.2. Роль і структура економічного механізму в формуванні та функціонуванні ринків. 1.3. Методологія маркетингового дослідження і управління ринками селекційно-племінної продукції.

Розділ 2. Сучасний стан економічного механізму ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. 2.1. Кон`юнктура ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. 2.2. Аналіз витрат по виробництву і реалізації селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. 2.3. Ціна та ефективність виробництва селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби.

Розділ 3. Удосконалення економічного механізму формування і функціонування ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. 3.1. Удосконалення методики визначення собівартості селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. 3.2. Заходи по формуванню повноцінного ринкового середовища. 3.3. Короткостроковий прогноз розвитку ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби в Україні.

Висновки.

Список використаних джерел.

Додатки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі дисертаційної роботи “Теоретичні основи економічного механізму формування і функціонування ринків сільськогосподарської продукції” розглянуто сутність економічного механізму, ринку, пропозиції, попиту, системи цін та конкуренції. Висвітлено теоретичні основи ринкових відносин та досвід передових країн світу щодо формування ринкової економіки, інфраструктури, державного регулювання економічних відносин на ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби.

Досліджено, що особливе місце в системі ринків тваринницької продукції займає ринок селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, який складається з наступних субринків: ринку спермопродукції великої рогатої худоби, ринку ембріонів і ринку племінних тварин.

В результаті вивчення робіт вітчизняних та зарубіжних вчених ми прийшли до висновку, що економічне регулювання аграрного ринку, у тому числі і ринків селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, повинно ґрунтуватися на поєднанні законів ринку та елементів державного регулювання, яке передбачало б субсидування розширеного відтворення, податкове і кредитне стимулювання. На нашу думку, розв'язання завдань економічного стимулювання сільськогосподарського ринку в Україні має здійснюватися по таких напрямах, як: стимулювання продовольчої безпеки держави; встановлення науково обгрунтованих еквівалентних відносин між сільським господарством і промисловістю; підтримка доходів сільськогосподарських товаровиробників на рівні, який би забезпечував розширене відтворення; створення умов для широкого впровадження досягнень науково-технічного прогресу і росту ефективності виробництва; формування єдиного економічного простору в межах держави, вихід на ринки ближнього і дальнього зарубіжжя.

В другому розділі дисертаційної роботи “Сучасний стан економічного механізму ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби” досліджено і проаналізовано економічну кон`юнктуру ринку, збалансованість попиту і пропозиції селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, собівартість, ціни та ефективність виробництва селекційно-племінної продукції у племінних підприємствах, господарствах та фермах України.

Формування ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби в Україні пройшло декілька етапів. До 1993 року існував ринок закритої монополії, тобто єдиним монополістом на ринку селекційно-племінної продукції було державне виробничо-наукове об'єднання “Укрплемоб'єднання”, підпорядковане Міністерству сільського господарства і продовольства. З 1994 року почалася приватизація племінних підприємств, господарств і об'єднань “Укрплемоб`єднання”.

Більшість племінних підприємств за формою власності є приватними або колективними, їх частка складає 68% від загальної і лише 32 % - державні. Цей факт свідчить про те, що на ринку селекційно-племінної продукції конкурують різні племінні підприємства за формою власності та формою господарювання В Україні спостерігається спад виробництва всіх видів селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби: спермопродукції - в 4,9 раза, ембріонів - в 7,5 раза, племінної худоби - в 11,1 раза (табл. 1). Зниження пропозиції селекційно-племінної продукції зумовлено, насамперед, різким зменшенням споживання її у зв`язку з різким спадом поголів`я в суспільному секторі, де переважно використовувалась дана продукція, та погіршенням племінної роботи.

Таблиця 1 Виробництво селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби в Україні

За даними “Укрплемоб`єднання”

Основним засобом виробництва спермопродукції великої рогатої худоби на племінних підприємствах є бугаї-плідники, тому від їх чисельності залежать обсяги її виробництва. Поголів'я племінних бугаїв-плідників за останні вісім років (1990 - 1998 рр.) зменшилося на 73%. Зменшується не лише поголів'я племінних бугаїв-плідників, а й поголів'я племінної великої рогатої худоби. Наприклад, поголів'я племінних корів молочного напряму в головних постачальниках племінної худоби - племінних заводах, господарствах та фермах знизилось з 1990 по 1998 рік відповідно на 41,5%, 75 % і 67%. Постійним залишається поголів`я племінної худоби м`ясного напряму в господарствах-репродукторах.

Саме від поголів`я корів залежить споживання спермопродукції, тому необхідно проаналізувати, які ж структурні зміни відбулися за останні роки у тваринництві. У 1990 р. співвідношення часток поголів'я корів суспільного та приватного секторів становило відповідно 73,9 до 26,1 %, тоді як на кінець 1998 р. цей показник дорівнював 49,7 % до 50,3 % на користь приватного сектора. З 1990 по 1999 рр. в Україні поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 52,4 %. Скорочення відбувалось за рахунок поголів'я суспільного сектора. В приватному секторі, навпаки, поголів'я великої рогатої худоби збільшилось на 8,4 %. Важливим фактором є те, що це збільшення відбувалось за рахунок поголів'я корів.

Збільшення поголів'я корів у приватному секторі на 34,2 % і зменшення поголів'я корів у суспільному секторі на 53,4 % змінило ситуацію на ринку молока. Тепер домінуючу роль у виробництві молока став відігравати приватний сектор і його частка складає 61,5% від загального. Головною причиною скорочення поголів`я великої рогатої худоби в Україні було погіршення економічної ситуації з виробництвом продукції скотарства. Виробництва молока та м`яса в Україні є збитковим, рівень збитковості в 1998 р. становило молока - -46,7%, м`яса - -59,3% і в 1999 р. очікується молока - -32,7% і м`яса - -62,6%. Різке скорочення поголів'я худоби в суспільному секторі вплинуло на зменшення виробництва всіх видів селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. Зумовлено тим, що селекційно-племінна продукція використовувалась насамперед в суспільному секторі. Однак не лише чисельність поголів'я впливає на обсяги виробництва даної продукції, а й економічна ефективність виробництва селекційно-племінної продукції. Якщо розглядати господарську діяльність племінних підприємств України, то необхідно зазначити, що з кожним роком економічна ефективність виробництва спермопродукції знижується. У 1990 р. собівартість 1 спермодози в Україні становила 0,70 крб., при середній реалізаційній ціні 2 крб. і рентабельності 185,7 %, а вже в 1998 р. середня собівартість 1 спермодози дорівнювала 2,19 грн., при середній реалізаційній ціні 2,96 грн. і рентабельності 35,2%.

Показник економічної ефективності виробництва спермопродукції в Україні з кожним роком знижується, незважаючи на зростання ціни, оскільки рівень такого зростання значно відстає від рівня підвищення собівартості. Так, якщо собівартість 1 спермодози за 1990-1998 рр. зросла в 3,1 раза, то її ціна реалізації - лише в 1,5 раза.

Якщо проаналізувати ціни на спермопродукцію, які існують в Україні, то вони в декілька разів нижчі, ніж у країнах Заходу. Наприклад, найдешевша спермодоза в Німеччині коштує 30 нім. марок або 70 грн. (в Україні - 1,19 грн.), а найдорожча - більше 90 нім. Марок, або 225 грн., тоді як в Україні - 28 грн. Як бачимо, ціни на спермопродукцію в Україні значно відстають від світових.

Однією з якісних характеристик ведення селекційно-племінної роботи в тваринництві є продуктивність корів.

Падіння продуктивності корів у суспільному секторі позначилося і на загальному показнику продуктивності по Україні. За 1990 - 1998 рр. продуктивність корів в Україні знизилась в 1,29 раза.

Племінні господарства не стали виключенням, бо в них теж відбувалось зниження продуктивності корів. Середня продуктивність корів, які знаходяться у племінних господарствах, з 1990 по 1998 р. знизилась на 17%. За продуктивністю корів багато племінних господарств не відповідають своєму призначенню і не мають впливу на підвищення генетичного потенціалу молочного стада - 38 % господарств за надоєм не досягли рівня навіть 3000 кг молока на корову. Основними причинами падіння продуктивності корів є: економічні причини, неповноцінні і низькоякісні корми, порушення системи правильної годівлі і технології введення тваринництва.

Разом з тим у приватному секторі відбувалось постійне зростання продуктивності корів і за 1990-1998 рр. вона зросла на 7,5 %. Одним із факторів, що вплинув на збільшення продуктивності корів у приватному секторі, є відповідні організаційно-технологічні умови утримання корів.

Як відомо, той чи інший стан ринку певною мірою залежить від його потенційних можливостей. Що стосується потенціалу ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, то необхідно зазначити, що в Україні накопичена достатня кількість спермопродукції бугаїв-плідників як молочного, так і м'ясного напрямів. За нинішніх обсягів використання її вистачило б більше, ніж на десять років (рис. 2).

Дані рис.2 свідчать, що відсоток сперми, накопиченої від бугаїв-поліпшувачів, порівняно із загальним, з кожним роком збільшується і з 30% у 1990 р. зріс до 48,8% у 1998 р. Велика пропозиція сперми великої рогатої худоби є негативним чинником формування ціни на ринку спермопродукції, що призвела до великої затовареності ринку спермопродукції. На нашу думку, племінні підприємства України повинні вдвічі зменшити запаси замороженої сперми і залишити лише спермопродукцію накопичену від бугаїв-поліпшувачів, що дозволить на 50% зменшити витрати на її зберігання.

За останні роки імпорт племінних бугаїв збільшився і суттєво впливає на загальну пропозицію. Збільшується питома вага імпорту бугаїв до загального поголів`я бугаїв-плідників в Україні. В 1990 році вона становила 12 %, а в 1998 році їх частка дорівнювала 16 %.

У 1998 р. не продано жодної голови племінної великої рогатої худоби за межі країни, тоді як в 1991 р. було продано 52 442 тварини у країни СНД. Призупинення експорту племінних тварин з України зумовлено:

загальною кризовою ситуацією у тваринництві колишніх країн-імпортерів та їх неплатоспроможністю;

В Україні також існує державна програма підтримки селекції у тваринництві, яка передбачає розвиток його конкурентоспроможності до 2005 року. Державна програма “Селекція в тваринництві” передбачає поліпшення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин та ведення селекційного процесу на рівні міжнародних вимог. Бюджетні кошти, що виділяються на фінансування “Державної підтримки селекції в тваринництві”, направляються на: здешевлення племінної продукції господарствам-покупцям; виробництво і використання якісних племінних ресурсів та проведення робіт, спрямованих на якісне поліпшення сільськогосподарських тварин тощо. Фактично держава не виконує свої зобов'язання по фінансуванню. З кожним роком обсяг фінансування зменшується через дефіцит державного бюджету та економічну кризу. Наприклад, у 1998 р. на фінансування програми селекція в тваринництві було заплановано 75,8 млн. грн., реально було виділено 18,8 млн. грн., що становило 24,8 % від запланованого, в 1999 р. заплановано 75,8 млн. грн., профінансовано 3,3 млн. грн., або 4,3 % від запланованого За даними “Укрплемоб`єднання”. Програма селекції є комплексним механізмом і потребує цілісного фінансування, так зване “половинчате фінансування” не дозволяє вирішити завдання, передбачені програмою, та отримати позитивний результат.

В третьому розділі дисертаційної роботи “Удосконалення економічного механізму формування і функціонування ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби” обгрунтовано пропозиції щодо удосконалення механізму визначення собівартості та створення повноцінного ринкового середовища. Зроблено короткостроковий прогноз розвитку ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби.

Аналіз методики визначення собівартості виробництва селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби, яка існує сьогодні, показав її недосконалість. Згідно з “Типовим положенням з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робот, послуг) сільськогосподарських підприємств” (1996 р.) повна собівартість однієї дози реалізованої замороженої сперми визначається діленням загальної суми витрат поточного року та вартості придбаної сперми на кількість проданої в поточному році продукції На наш погляд, використання цієї методики калькуляції собівартості спермопродукції призвело до тих негативних явищ і тенденцій, які нині спостерігаються на ринку спермопродукції великої рогатої худоби. Це призводить до необгрунтованого здорожчання спермопродукції для споживача та є головною причиною створення величезних надлишків спермопродукції. Фактично порушена рівновага ринкової ціни, але не під впливом зміни попиту і пропозиції, як головних компонентів ринку, а внаслідок штучного збільшення запасів спермопродукції. Тобто споживач спермопродукції змушений покривати усі витрати виробництва сперми, включаючи і витрати на сперму, яка іде на зберігання.

Вважаємо, що для виправлення ситуації, яка склалась на ринку спермопродукції, слід удосконалити методику визначення собівартості спермопродукції та уніфікувати її з загально прийнятою методикою визначення собівартості. На нашу думку, собівартість однієї спермодози повинна визначатись як відношення виробничих витрат до обсягу виробленої спермопродукції. Удосконалення цієї методики зобов`яже керівників племінних підприємств вирішувати який повинен бути запас спермопродукції і скільки виробляти цієї продукції в залежності від кон`юнктури ринку спермопродукції великої рогатої худоби.

Крім того, існують недоліки нарахування амортизації на племінні тварини, що не дозволяє своєчасно відшкодувати усі витрати, пов'язані з придбанням цих тварин. Згідно із прийнятим у 1997 р. Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 8.1.2.): “Амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби…”. Тобто в даному законі чітко визначено, що на придбану племінну худобу нараховується амортизація і її відносять до 3 групи. Найкоротший строк нарахування повної амортизації на племінну тварину згідно із Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 8.6.2.) становить 7 років. Цей період експлуатації племінної тварини суперечить науково обгрунтованим нормам використання племінного бугая. Установлено, що тривалість використання бугая, як плідника складає в середньому 5 років За даними “Укрплемоб`єднання” і його вартість повинна бути відновлена за цей період.

Для усунення цього недоліку нами розроблена методика розрахунку собівартості разом із спеціалістами “Укрплемоб`єднання”, яка дозволила б нормально розвиватися племінним підприємствам України. Згідно з даною методикою амортизація має бути розподілена наступним чином:

перший рік - 30% від балансової вартості бугая-плідника;

другий рік - 25% від балансової вартості бугая-плідника;

третій рік - 20% від балансової вартості бугая-плідника;

четвертий рік - 15% від балансової вартості бугая-плідника;

п'ятий рік - 10% від балансової вартості бугая-плідника.

Із введенням амортизації, яка враховуватиме специфіку та особливості кожної галузі тваринництва, підприємства за допомогою механізму амортизаційних відрахувань зможуть накопичувати суму коштів, необхідних для купівлі нових племінних тварин та забезпечуватиметься відшкодування витрат племінних підприємств на рівні простого відтворення.

В даний час лише окремі передові господарства країни забезпечують ріст генетичного потенціалу продуктивності великої рогатої худоби. У якісному поліпшенні сільськогосподарських тварин, організації селекційно-племінної роботи в тваринництві є багато невирішених проблем, які негативно позначаються на перспективах розвитку ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби. Для їх вирішення нами розроблена система заходів щодо стабілізації і розвитку ринку селекційно-племінної продукції великої рогатої худоби в Україні, яка є складовою розвитку тваринництва в цілому. Ця система заходів спрямована на те, щоб у перспективі (2015-2020 рр.) рівень товарного виробництва забезпечувався переважно племінною худобою, як це відбувається в Німеччині, Нідерландах та інших країнах світу. Система складається з трьох етапів розвитку тваринництва.

Перший етап - процес стабілізації тваринництва, тобто припинення спаду поголів'я великої рогатої худоби і зниження її продуктивності. Основним моментом процесу стабілізації є створення необхідних економічних умов, міцної кормової бази і дотримання технології ведення тваринництва. При збалансованій повноцінній годівлі молочної худоби, за прогнозами спеціалістів “Укрплемоб`єднання”, середньорічна продуктивність корів в Україні повинна бути на рівні 3000 - 3500 кг молока.