Перетравність, засвоєння поживних і мінеральних речовин, продуктивність та якість продукції у свиней при згодовуванні мікроелементних добавок

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська державна академія ветеринарної медицини

ім. С.З. Гжицького

УДК: 636.087: 636.4

06.02.02.- годівля тварин і технологія кормів

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Перетравність, засвоєння поживних і мінеральних речовин, продуктивність та якість продукції у свиней при згодовуванні мікроелементних добавок

Чорнолата Людмила Петрівна

Львів - 2000

Дисертацію є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук в лабораторії зоотехнічної оцінки кормів

Науковий керівник: Кандидат біологічних наук, доцент Прокопенко Леонід Сергійович, Інститут кормів УААН, завідувач лабораторії зоотехнічної оцінки кормів.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри годівля тварин і технологія кормів Костенко Володимир Миколайович Вінницький державний аграрний університет,

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Кваша Василь Іванович, завідувач кафедри зоології Тернопільський державний педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Провідна установа: Одеський державний сільськогосподарський інститут, кафедра годівлі, розведення та генетики сільськогосподарських тварин.

Захист дисертації відбудеться

" 19 " грудня 2000року о 13 год. на засіданні спеціалізованої ради Д.35826.02 при Львівській державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, 29010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

З дисертацією можна ознайомитися в бібіліотеці Львівської академії державної ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.

Відгуки на автореферат просимо надсилати за адресою: 29010, м. Львів, вул. Пекарська, 50.

Автореферат розісланий " 16 " листопада 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат сільськогосподарських наук, доцент Я.І. Півторак

Анотації

Чорнолата Л.П. Перетравність, засвоєння поживних і мінеральних речовин, продуктивність та якість продукції у свиней при згодовуванні мікроелементних добавок. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02. - годівля тварин і технологія кормів. - Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, Львів, 2000.

Раціони сільськогосподарських тварин до складу яких входять корми, вирощені на грунтах Вінницької області, потребують обов'язкового збагачення мікроелементами: залізом, цинком, міддю, марганцем та кобальтом.

Викладений експериментальний матеріал дає підставу стверджувати, що свині, які отримують раціон, збалансований за вмістом цих мікроелементів солями вугільної кислоти, краще використовують поживні речовини корму порівняно з тваринами, що отримують раціони, збалансовані солями сірчаної або оцтової кислот.

Встановлено рівень використання свиньми азоту, фосфору, заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту при згодовуванні різних мінеральних добавок.

Вивчена продуктивність свиней при споживанні різних мінеральних добавок та витрати поживних речовин на їх приріст.

На основі досліджень гематологічних показників з'ясовано вплив мінеральних добавок на обмінні процеси в організмі свиней.

Запропоновано виготовляти мінеральні добавки на основі солей вугільної кислоти. свиня сільськогосподарський корм

Ключові слова: залізо, цинк, мідь, марганець, кобальт, ацетати, сульфати, карбонати, перетравність, продуктивність.

Чорнолата Л.П.. Переваримость, усвоение питательных и минеральных веществ, продуктивность и качество продукции у свиней при скармливании микроэлементных добавок.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. - кормление животных и технология кормов. - Львовская академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 2000.

Сельскохозяйственные животные нуждаются в обязательном пополнении их рационов железом, цинком, меддю, марганцем и кобальтом.

Изложенный экспериментальный материал дает основание утверждать, что животные, которые получают рацион, сбалансированный по содержанию этих микроэлементов солями угольной кислоты, лучше используют питательные вещества корма в сравнении с животными, которые получали рационы, сбалансированные солями серной или уксусной кислот.

Установлен уровень использования свиньями азота, фосфора, железа, цинка, меди, марганца кобальта при скармливании различных минеральных добавок.

Скармливание углекислых солей железа, меди, цинка, марганца и кобальта способствует лучшему усвоению этих элементов, чем сульфатных и ацетатных соединений микроэлементов. Это происходит вследствие уменьшения их выделения из организма.

Изучена продуктивность свиней при потреблении различных минеральных добавок и затраты питательных веществ на их рост. В одинаковых условиях расход питательных веществ на 1 кг прироста массы меньше на 13,5% у свиней, которым вводили в рацион карбонатную минеральную добавку, чем у животных, которые получали в рационах ацетатную или сульфатную минеральные добавки.

На основании гематологических показателей выяснено влияние минеральных добавок на обменные процессы в организме свиней. Так, морфологические и биохимические показатели крови свидетельствуют об увеличении содержания эритроцитов на 4-10%, а гемоглобина на 1,5 -1,7 % в крови животных, которые получали карбонатную минеральную добавку, что свидетельствует об усилении окислительно-восстановительных процессов и обмена веществ у этих животных.

Изучение внутренних органов и показателей продуктов убоя животных показало, что животные, которые получали минеральную добавку в виде солей угольной кислоты, лучше росли и развивались. Так среднесуточные привесы свиней, которые в составе рациона получали микроэлементную добавку, из солей серной кислоты, были на уровне 541 г, а животныех получавших микроэлементную добавку, из солей угольной кислоты - 606 г. что на 12,0 % больше. Среднесуточные привесы свиней получавших микроэлементную добавку из солей уксусной кислоты, были 556 г.

Включение минеральной смеси в состав зерновых рационов в виде солей биогенных микроэлементов подопытным животным оказало несущественное влияние на химический состав внутренних органов.

Реакция пищеварительной системы свиней, которым с кормами скармливали микроэлементные добавки, свидетельствует, что толщина стенки желудка в пилорической и фундальной зонах была толще у свиней, получавших карбонатную микроэлементную добавку, за счет серозно мышечной оболочки. Это свидетельствует о том, что стенки желудка были хорошо защищены от влияния желудочного сока.

Калорийность мяса свиней, получавших минеральную добавку изготовленную на основе карбонатов, была выше. Качественные показатели мяса этих животных были также лучше.

Предложено при производстве минеральных добавок использовать соли угольной кислоты, из которых лучше усваиваются необходимые для организма животных биогенные микроэлементы: железо на 1 - 8 %, марганец на 14 - 17, цинк 3 - 6, медь на 20 - 27, кобальт на 3 - 10% по сравнению с их доступностю из ацетатов и сульфатов.

Рентабельность производства свинины при использовании карбонатной микроэлементной добавки равняется 48,7 % поэтому экономически выгоднее использовать в кормлении свиней микроэлементные добавки, в состав которых входит углекислое железо, углекислый марганец, углекислый цинк, углекислая медь, углекислый кобальт.

Ключевые слова: железо, медь, цинк, марганец, кобальт, ацетаты, сульфаты, карбонаты, переваримость, продуктивность,

Chоrnolata L.P. Digest, mastering of nutritious and mineral substances, efficiency and guality of production at pigs atteeding of the microelement additives.

A thesis on the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on specialty 06.02.02. -Fuding farm animals and technology of fodder. - Lviv Academy of Veterinary Medicine named after S.Z. Hzhytsky, Lviv, 2000.

The ration of agricultural animals needs obligatory additions of iron, zinc, copper, manganese and cobalt.

On the basis of experimental material we can make the conclusion the animals, that are fed according to the well-balanced ration with contain of salt of carbonic acid in these elements, use the nutritious substances of ration better than the animals that receive rations balanced with sulfuric acid or acetic acid.

The level of usage of nitrogen, phosphorus, iron, copper, zinc, manganese and cobalt by pigs while feeding different mineral additions is defined in the work.

The productiveness of pigs after the usage of different mineral additions and expenditures of nutritious substances for their increase is studied.

On the basis of the research of the hematological indexes the influence of mineral additions on metabolism in the organism of pigs is determined.

It is offered to produce mineral additions on the basis of carbonic acid salts.

Key words biogenous microelements, iron, zinc, copper, manganese, cobalt, with sulphuric acid, with acetic acid, carbonic acid salts, productivity, digestion

Загальна характеристика роботи

Забезпечення тварин повноцінними раціонами або комбікормами, збалансованими не лише за основними поживними, а й біологічно активними речовинами, дає змогу знизити витрати кормів і краще їх використати. Важлива роль у цьому належить мінеральним сполукам, оскільки органічні речовини кормів краще використовуються організмом тварин при наявності достатньої кількості як макро-, так і мікроелементів.

Актуальність теми. Сучасний стан розвитку тваринництва вимагає удосконалення підходів до повноцінної годівлі тварин. Незбалансованість раціонів за вмістом мікроелементів веде до розладу процесів обміну у тварин, зниження природного імунітету, підвищення частоти захворювання, що негативно відбивається на економічній ефективності роботи галузі.

Дослідженнями О.П. Дмитроченка, В.І.Георгієвського, Г.Т. Кліценка, Б.Д. Кальницького встановлено важливе значення таких елементів, як заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту в стимулюванні росту і розвитку організму тварин, підвищенні їх продуктивності і покращенні якості тваринної продукції.

М.І. Лебедев, В.А. Кокорев, М.Г. Хузін, І.А. Єгоров, E.R. Miller, L. Veliky рекомендують поповнювати дефіцит мікроелементів солями сірчаної кислоти, тоді як М.Т. Таранов, А.Х. Садіров, Ю.К. Олль, D.L. O`Dell, W.J. Monson стверджують, що в практиці джерелом мікроелементів для тварин є сульфати або карбонати, а на думку С.Г. Кузнецова неорганічні сполуки засвоюються гірше ніж органічні.

Вміст мікроелементів в кормах залежить від їх наявності в грунтах, на яких вони вирощуються. Проведені нами дослідження свідчать про те, що раціони тварин, до складу яких входять корми, вирощені в Вінницькій області, що розміщена в Лісостеповій зоні, для якої характерні сірі опідзолені суглинисті грунти, потребують обов'язкового балансування за залізом, цинком, міддю, марганцем та кобальтом. Збагачення раціонів спеціально виготовленими мікроелементними добавками сприяє підвищенню ефективності виробництва свинини.

Вивчення мікроелементного складу грунтів та кормів є актуальним для кожної біогеохімічної зони України, оскільки це дає можливість забезпечити повноцінну годівлю тварин. А з'ясування у вигляді яких солей краще забезпечувати тварин необхідними мікроелементами дозволяє більш повно задовольнити потребу організму в цих елементах, раціональніше використати корми і добавки, об'єктивніше оцінювати нові кормові засоби і способи підготовки кормів до згодовування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Робота виконувалась у відділі зоотехнічної оцінки кормів Інституту кормів УААН і являлась складовою науково-технічного проекту 0100U005440 - Розробити та освоїти альтернативну технологію виробництва органомінеральних сполук для організації виробництва мінеральних преміксів в спеціалізованих підприємствах та господарствах", який входив в державну науково-технічну програму 03.05. Зональні системи виробництва кормів.

Мета та завдання досліджень. Метою досліджень було встановлення впливу сульфатних, ацетатних, карбонатних мікроелементних добавок до раціоні свиней на перетравність і засвоєння поживних і мінеральних речовин, продуктивність тварин та якість їх продукції. Одночасно вивчали деякі показники обміну речовин, від яких залежить інтенсивність росту тварин.

В задачу досліджень входило:

1. Вивчити особливості мікроелементного складу грунтів і вмісту біогенних мікроелементів у рослинних кормах на території Вінничини.

2. Дослідити вплив мікроелементних добавок, виготовлених на основі сульфатів, ацетатів, карбонатів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту, на перетравність поживних речовин і обмін азоту, фосфору, заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту у тварин.

3. Визначити особливості впливу солей біогенних мікроелементів на продуктивність свиней, ріст і розвиток, на деякі морфологічні і біохімічні показники крові та якісні показники м'яса.

4. Розрахувати економічну ефективність використання сумішей мікроелементів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту у вигляді солей вугільної та оцтової кислоти для балансування раціонів під час відгодівлі свиней порівняно з солями сірчаної кислоти.

5. На основі аналізу та узагальнення результатів досліджень зробити висновки і дати пропозиції виробництву щодо додавання мінеральних добавок до раціонів свиней.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше встановлено мікроелементний зв'язок у системі "грунт-рослина-тварина" в Вінницькій області. На основі досліджень обгрунтовується доцільність введення до раціонів карбонатної мікроелементної добавки та її вплив на перетравність поживних речовин, продуктивність, забійні якості свиней на відгодівлі.

Практичне значення одержаних результатів. Включення до раціону свиней мікроелементної добавки на основі карбонатів заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту сприяє підвищенню продуктивності тварин на 12,0% за рахунок кращого засвоєння з кормів протеїну, жиру, клітковини раціону, не впливає негативно на стан здоров'я свиней і якість м'яса. Це відповідно сприятиме підвищенню рентабельності свинарства і зниженню собівартості тваринницької продукції.

Ефективність використання карбонатної мікроелементної добавки апробована і впроваджена в колективному сільськогосподарському підприємстві приватних власників "Родина" с. Глинськ Калинівського району Вінницької області.

Особистий вклад здобувача полягає в проведенні науково-господарського та фізіологічних дослідів, виконанні аналітичних робіт, розробці схеми та методів досліджень, опрацюванні та інтерпретації одержаних результатів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, що включені до дисертації, оприлюднено на міжнародній конференції "Україна в світових продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах" в грудні 1995 року (Інститут кормів УААН, м. Вінниця), на міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва" 9-10 жовтня 1997 року (Львівська академія ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького, м. Львів).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в статтях, розміщених в журналах "Вісник аграрної науки" (№10, 1997 р.) і "Тваринництво України" (№8-9,1998 р), збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту (випуск 5, 1998 р.).

Структура і об'єм дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, загальної методики і основних методів досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу і узагальнення висновків, рекомендацій виробництву, списку літератури і додатків.

Дисертація викладена на 154 сторінках машинописного тексту, містить 34 таблиці, 10 малюнків. Список літератури включає 220 джерел і з них 56 іноземних. Додатки до дисертації - на 7 сторінках

Матеріал і методика досліджень

З метою встановлення вмісту заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту в грунтах та кормах, вирощених на цих грунтах, зразки відбирали в господарствах Калинівського, Вінницького, Липовецького, Тиврівського, Тульчинського та Тростянецького районів Вінницької області. Вміст мікроелементів після спеціальної підготовки зразків визначали на атомно-абсорбційному спектрофотометрі ААS-1 з дотриманням певних правил під час дослідження мікроелементного складу.

Досліди з визначення перетравності поживних речовин, балансу азоту, фосфору та мікроелементів раціонів, збагачених мікроелементними добавками, проводили на свинях різного віку у експериментальному господарстві "Бохоницьке" Вінницького району, з полів якого досліджували грунти і корми, що використовувались для годівлі тварин. З метою вивчення впливу мікроелементів, які згодовувались у вигляді сульфатних, карбонатних та ацетатних солей, на ріст, забійні якості, розвиток внутрішніх органів та продуктивність свиней, був проведений науково-господарський дослід в с. Глинськ Калинівського району Вінницької області. Схеми зоотехнічних дослідів наведені у таблиці 1.

Нормування годівлі тварин здійснювали за загальноприйнятими нормами О.П. Калашніков та ін. (1985)

Підбір піддослідних тварин в групи здійснювали з врахуванням походження, віку, статі, породи та живої маси тварин. При проведенні балансових дослідів тварин розміщували в індивідуальних станках, пристосованих для збирання калу і сечі. Відбір зразків проводився у відповідності до загальноприйнятих методик

Таблиця 1 Схема дослідів

№ досліду	Група	Кількість тварин	Періоди
Фізіологічні досліди
	підготовчий 10 днів	обліковий 8 днів
1	1-контрольна	4	52,1% зерна ячменю, 26 пшениці, 20,5 гороху, 0,6 к. солі, 0,8 крейди (ОР)
	2-контрольна	4	ОР+659 мг/гол/добу сульфатів
	3-дослідна	4	ОР+ 522 мг/гол/добу ацетатів
	4-дослідна	4	ОР+ 335 мг/гол/добу карбонатів
2	контрольна	5	52% зерна ячменю, 26 пшениці,15,6 гороху, 5,2 трав'яного борошна, 0,5 кухонної солі, 0,7% крейди (ОР) + 552 мг/гол/добу сульфатів
	дослідна	5	ОР+288 мг/гол/добу карбонатів
3	контрольна	5	47,4% зерна ячменю, 21,8 пшениці, 14,6 амаранту, 7,3 сої, 7,2 сінного борошна,0,7 кухонної солі, 1% крейди (ОР) + 593 мг/гол/добу сульфатів
	дослідна	5	ОР+330 мг/гол/добу карбонатів
Науково-господарський дослід
			зрівняльний 30 днів	обліковий 77+30днів
1	1-контрольна	10	33,2% зерна ячменю, 10 пшениці, 6,6 гороху, 33,2 зеленої маси люцерни, 16,6 збираного молока, 0,2 кухонної солі, 0,2% крейди (ОР)+ 362 мг/гол/добу сульфатів	ОР+ 368мг/гол/добу сульфатів
	2-дослідна	10	ОР+362 мг/гол/добу сульфатів	ОР+225 мг/гол/добу карбонатів
	3-дослідна	10	ОР+362 мг/гол/добу сульфатів	ОР+335 мг/гол/добу ацетатів

Дослідження по вивченню перетравності поживних речовин проводили за методикою О.І. Овсянніков (1976) у Інституті кормів УААН.

В кормах, з'їдах, калі і сечі за загальноприйнятими методиками (Н.А. Лукашик, В.А. Тащилін, 1961, А.В. Петербургський, 1963) визначали: початкову вологу, гігроскопічну вологість, загальний азот, "сирий" жир, "сиру" клітковину, "сиру" золу.

У науково-господарському досліді свині всіх груп утримувалися в однакових умовах.

Живу масу піддослідних свиней визначали шляхом їх індивідуального зважування кожного місяця та на початку і в кінці досліду.

У піддослідних свиней брали кров для гематологічних досліджень, які проводили за загальноприйнятими методиками.

З метою вивчення продуктивних якостей піддослідних свиней в кінці досліду на Калинівському м'ясокомбінаті Вінницької області був проведений контрольний забій тварин.

Для цього відібрали з кожної групи по чотири тварини середньою масою, що наближалась до середньої по групі.

Хімічний склад найдовшого м'яза і внутрішніх органів визначали за загальноприйнятими методиками Всесоюзного інституту тваринництва.

Біометричну обробку основних результатів досліджень проводили за М.А. Плохінським (1969).

Результати власних досліджень. Вміст окремих мікроелементів у грунтах та кормах.

Встановлено, що в опідзолених суглинистих грунтах Вінницької області за концентрацією мікроелементи розміщуються в такому порядку: залізо > марганець > цинк > мідь > кобальт. Частота зустрічання зразків грунту з концентрацією заліза 10 і 17 г/кг найбільша, марганцю 240 мг/кг, цинку 7 і 12 мг/кг, міді 1 і 6 мг/кг, кобальту 4 мг/кг. Це є характерною особливістю мінерального складу даних грунтів.

Вивчення вмісту біогенних елементів у зерні злакових та бобових культур, а саме: ячменю, пшениці, гороху, кукурудзи, сої, свідчить про те, що мінеральні премікси, які виробляються для використання в умовах Вінничини, повинні включати значну кількість біологічно активних сполук заліза, марганцю, міді, цинку та кобальту.

Підставою для цього є те, що зерно кукурудзи містило заліза лише 60 мг/кг сухої речовини, зерно ячменю - 45, зерно пшениці - 44,5, гороху - 60, сої -132 мг/кг, тоді як свині потребують на добу 157-259 мг заліза.

Низькою концентрацією марганцю характеризується більшість видів фуражного зерна: пшениця містить його 35 мг/кг сухої речовини, соя - 20, горох - 15, кукурудза - 12, ячмінь - 10 мг/кг. Потреба ж свиней в цьому елементі 85-150 мг на добу.

Зерно кукурудзи містить в своєму складі цинку 17 мг/кг сухої речовини, зерно ячменю, пшениці, сої - 30, зерно гороху - 22 мг/кг. Отже, як марганцем так і цинком зерно кормових культур не в змозі задовольнити потребу тварин, яка дорівнює 104-173 мг на добу.

Потреба свиней в міді менша від потреби в цинкові у п'ять разів, а її концентрація в зерні ячменю менша, ніж концентрація цинку, у вісім разів, у зерні пшениці - в десять, у зерні гороху - в три.

Хоча потреба свиней в кобальті невисока (2,2-3,8 мг) порівняно з іншими елементами і вміст його в грунті достатній, але корми, котрі широко використовуються при відгодівлі свиней, мають дуже низьку його концентрацію - від 0.08 до 0.26 мг/кг сухої речовини. Це майже в 14-15 раз менше, ніж потребують тварини.

Перетравність поживних речовин раціонів

У результаті проведених дослідів встановлено, що свині, які споживають раціон, збалансований за вмістом таких мікроелементів, як залізо, мідь, марганець, цинк та кобальт у вигляді суміші солей вугільної кислоти, мали найкращу здатність перетравлювати суху та органічну речовини, протеїн, жир, клітковину (табл.2).

Таблиця 2 Коефіцієнти перетравності поживних речовин кормів при згодовуванні різних мікроелементних добавок в першому досліді, %, М±m.

Показник	Групи
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Суха речовина	82,3±0,5	85,9±0,5**	85,7±0,5**	86,4±1,1*
Органічна речовина	84,4±0,9	87,2±7,0	87,3±0,5*	87,9±0,7
Протеїн	76,2±1,5	79,6±0,9	79,5±0,8*	82,9±1,2*
Жир	60,9±3,1	60,6±1,8	64,1±1,8	68,9±2,8
Клітковина	17,4±1,1	31,4±1,1***	26,1±4,0	37,7±4,4**
Безазотисті екстрактивні речовини	90,5±0,8	92,7±0,3	92,9±0,4*	92,7±0,5*
примітка *Р<0,05, **Р<0,01, ***Р<0,001 відносно першої групи

Перетравність сухої речовини порівняно з першим контролем була вища на 4,1% (Р<0,01), протеїну - на 6,7% (Р<0,05), жиру - на 8.0%, перетравність клітковини зросла у 2,2 рази (Р<0,001), а порівняно з другим контролем перетравність протеїну вища на 3,3% (Р<0,05), жиру - на 8,3 (Р<0,05), клітковини - на 6,3 (Р <0,01).

Добавка солей вугільної кислоти порівняно з добавкою солей оцтової кислоти обумовлювала дещо вищу перетравність сухої та органічної речовини раціону, а протеїну - на 3,4% (P<0,05).

Другий і третій досліди підтвердили, що свині у чотиримісячному і семимісячному віці, отримуючи раціон, збалансований за вмістом мікроелементів у формі вуглекислих солей заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту, також краще перетравлювали поживні речовини. Перетравність протеїну була вищою на 1,4-2,0 % порівняно з тваринами, які отримували раціон з сульфатною мінеральною добавкою.

Використання азоту піддослідними свинями

Дослідження балансу азоту свідчать, що суттєвий вплив на його обмін у свиней мала сіль, у вигляді якої згодовували мікроелементи (табл. 3).

Таблиця 3 Баланс азоту у свиней при згодовуванні мікроелементних добавок в першому досліді, М±m, n=4

Показник	Групи
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Прийнято з кормом, г	42,34	41,01	42,43	41,82
Виділено з калом, г	10,8±0,49	8,36±0,31	8,71±0,26	7,16±0,40
Виділено з сечею, г	15,96±0,71	14,01±0,69	15,67±0,26	14,79±0,20
Утрималось в тілі: г	16,30±1,13	18,62±0,69	18,05±,09	19,87±0,50*
% від прийнятого	38±3,4	45±2,1	42±3,2	47±1,4
% від пере- травленого	50±3,6	57±2,6	53±4,3	57±1,1
примітка *Р<0,05 відносно першої групи

Про це свідчить закономірне зниження середньодобового виділення азоту з калом. Якщо в першій контрольній групі тварини виділяли з калом 10,08 г азоту, що становило 23,8% від спожитої його кількості, то у другій контрольній групі, коли тваринам згодовували сумішку на основі сірчаної кислоти, вони виділяли з калом 20,4% спожитої кількості азоту. При згодовуванні тваринам мікроелементної добавки на основі оцтової кислоти (третя група) вони виділяли 20,5% спожитого азоту з не перетравленими рештками раціону. Низький рівень виділення азоту з неперетравленими залишками корму відмічено у тварин, які споживали раціон, збагачений мінеральним преміксом на основі суміші карбонатів (17,1%).

Дані балансу азоту, отримані в другому і третьому дослідах, свідчать, що свині у чотирьохмісячному і семимісячному віці трансформують азот краще на 12-14% з раціону, збалансованого за вмістом мікроелементів заліза, міді, цинку, марганцю та кобальту карбонатами цих елементів.

Баланс мікроелементів

Включення мінеральних добавок, виготовлених на основі сумішей різних солей мікроелементів, до складу раціону неоднаково впливає на баланс та утримання заліза в організмі дослідних тварин (табл. 4). Слід звернути увагу на те, що тварини першої контрольної групи отримували лише 78 мг заліза на добу з основними кормами раціону, тоді як тварини другої контрольної і дослідних груп отримували біля 155 мг, що на 99% більше.

Таблиця 4 Баланс заліза у свиней в першому досліді, М±m, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Прийнято з кормом, мг	77,68	155,69	154,51	155,52
Виділено з калом, мг	34,53±1,27	65,33±1,12	58,03±1,38*	58,38±1,47*
Виділено з сечею, мг	2,14±0,07	2,63±0,22	2,45±0,07	1,88±0,05*
Відкладено в тілі, мг	41,01±1,26	87,99±1,08	94,02±1,41*	95,26±1,48*
% від прийнятого	52±1,5	57±0,7	61±1,4*	61±0,9**
примітка *Р<0,05, **Р<0,01 відносно другої групи

Основним каналом виведення заліза з організму у свиней є виділення його з калом. У першій контрольній групі тварини виділяли з калом біля 45% заліза, прийнятого з кормом, тоді як отримуючи мікроелементну добавку, виготовлену на основі сірчанокислих солей мікроелементів, тварини з калом виділяли значно менше заліза (42% від кількості спожитого).

Заміна сульфатів ацетатами позитивно вплинула на засвоєння заліза. У тварин цієї групи виділялось з калом 37,6% заліза від спожитого. При споживанні свинями раціону, збагаченого мікроелементами у вигляді карбонатів, виділялось 37,5% заліза, прийнятого з кормом, і найменше його виділялось при цьому з сечею.

Аналізуючи одержані дані вивчення балансу міді, можна також прийти до висновку, що на засвоєння цього мікроелементу істотно впливає сіль, у вигляді якої він поступає (табл.5).

Таблиця 5 Баланс міді у свиней в першому досліді, М±m, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Прийнято з кормом, мг	8,70	22,11	22,01	22,16
Виділено з калом, мг	5,69±0,19	14,61±0,35	14,93±0,4	13,36±0,4*
Виділено з сечею, мг	0,49±0,002	0,91±0,01	0,84±0,42	0,83±0,02*
Відкладено в тілі, мг	2,51±0,21	6,60±0,36	6,25±0,42	7,98±0,42*
% від прийнятого	29±2,5	30±1,6	28±3,1	36±1,9
примітка: *Р<0,05 відносно другої групи

Раціон, складений на основі зернових компонентів, виявився з низьким рівнем міді. З основними кормами тварини споживали лише 8,7 мг міді. Введення до раціону спеціально виготовлених сумішок підвищило вміст міді до 22 мг на добу, тобто концентрація її зросла в 2,5 рази. Це значною мірою обумовило особливості обміну міді у тварин.

Коли тваринам згодовували корми без додаткового збагачення мікроелементами, то в їх тілі відкладалось 29% спожитої міді, а виділялось з калом і сечею 71,0%, тоді як згодовування сумішок з мікроелементів у вигляді сульфатів, ацетатів і карбонатів сприяло утриманню в тілі відповідно 30%, 28 і 36% спожитої міді.

Збагачення раціонів мікроелементними добавками також підвищило кількість спожитого піддослідними тваринами цинку в два рази (табл. 6).

Таблиця 6 Баланс цинку у свиней в першому досліді, М±m,n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Прийнято з кормом, мг	50,03	101,04	100,04	101,79
Виділено з калом, мг	24,66±0,86	29,75±0,41	27,07±1,54	26,50±0,61*
Виділено з сечею, мг	0,62±0,03	1,0±0,002	0,89±0,04	0,75±0,02
Відкладено в тілі, мг	24,75±0,89	70,3±0,40	72,1±1,54	74,5±0,62**
% від прийнятого	49±1,8	70±0,4	72±1,5	73±0,6**
примітка:*Р<0,05,**Р<0,01 відносно другої групи

Відкладання цинку в тілі тварин зросло при додаванні сульфатів на 45,6 мг (Р<0,001), тобто у 2,8 рази порівняно з першою контрольною групою тварин, при додаванні ацетатів - на 47,3 мг, або у 2,9 раза порівняно з першою і на 1,79 (0<0,05) мг порівняно з другою, а при додаванні карбонатів відповідно - на 49.8 мг (Р<0,001), тобто у 3 рази і на 4,24 мг (Р<0,01).

Зовсім по іншому формується баланс марганцю у піддослідних тварин (табл. 7).

Таблиця 7 Баланс марганцю у свиней в першому досліді, М±m, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	3-дослідна
Прийнято з кормом, мг	46,92	82,56	83,34	83,31
Виділено з калом, мг	32,18±1,5	33,93±1,11	33,66±1,2	26,69±0,57**
Виділено з сечею, мг	1,12±0,04	0,99±0,01	0,90±0,02*	0,81±0,07*
Відкладено в тілі, мг	13,77±0,9	47,64±1,2	48,78±1,2*	55,82±0,54*
% від прийнятого	29,±3,1	58±1,5	58±1,6	67±3,03*
примітка:*Р<0,05,**Р<0,01 відносно другої групи

Згодовування тваринам солей біогенних мікроелементів у вигляді мікроелементних добавок сприяло зростанню кількості спожитого тваринами марганцю в 1,7 раз. При споживанні тваринами раціону, збагаченого добавкою, виготовленою з карбонатів, з неперетравленими залишками втрачалось марганцю менше на 7,24 мг і на 0,18 мг з сечею порівняно з тваринами, яким згодовували сульфатну добавку, і на 6,97 мг з калом і на 0,08 мг з сечею - коли ацетатну.

Утримання в тілі тварин кобальту мало свої особливості (табл.8).

Таблиця 8 Баланс кобальту у свиней в першому досліді, М±m, n=4

Показник	Група
	1-контрольна	2-контрольна	3-дослідна	4-дослідна
Прийнято з кормом, мг	0,342	2,351	2,325	2,357
Виділено з калом, мг	0,282±0,01	0,356±0,01	0,462±0,03*	0,324±0,005*
Виділено з сечею, мг	0,007	0,038	0,026	0,019
Відкладено в тілі, мг	0,052±0,01	1,957±0,01	1,83±0,03*	2,014±0,01**
% від прийнятого	15±3,8	83±0,5	79±1,4*	85±0,2*
примітка:*Р<0,05,**Р<0,01 відносно другої групи

У першій групі тварини з основними кормами отримували 0,342 мг кобальту. Введення ж до складу раціону мікроелементних добавок збільшило кількість кобальту в ньому до 2,34 мг, або у 6,8 раз. Це сприяло зростанню утримання в організмі тварин цього вкрай важливого для них мікроелементу у 35-39 раз.

Отримуючи сульфатну мікроелементну добавку, тварини з калом втрачали 15% кобальту, тоді як при споживанні ацетатної - 20%, а карбонатної лише 13,7% від спожитого.

Продуктивність свиней при збагаченні їх раціонів мікроелементами (науково-господарський дослід)

За період досліду всього на одну голову було затрачено в середньому 245,7 кормових одиниці і 25,9 кг перетравного протеїну. На одну кормову одиницю приходилось 105 перетравного протеїну. Поїдання кормів було однаковим в усіх трьох групах.

Згодовування мікроелементів у вигляді карбонатів позитивно вплинуло на ріст і розвиток свиней.

Жива маса свиней контрольної та дослідних груп при постановці на науково-господарський дослід була однакова і становила 50 кг. По закінченню зрівняльного періоду і на початку основного періоду, тривалість якого 107 днів, середня вага тварин була 60 кг. При знятті ж з досліду свині дослідних груп переважали за масою своїх контрольних аналогів в другій групі на 5,9 %, а в третій групі на 1,6 % . Загальний приріст свиней другої групи зріс на 6,9 кг (P,0,05) (11,9%), а третьої групи - на 1,6 кг(P,0,001) (2,8%).

Морфологічні і біохімічні показники крові піддослідних свиней

Під час проведення науково-господарського досліду морфологічні показники крові піддослідних свиней знаходились в межах фізіологічних норм.

Але у крові тварин другої і третьої групи, які отримували відповідно добавку мікроелементів на основі карбонатів та ацетатів, містилось еритроцитів більше порівняно з контрольними, відповідно на 10,5% і на 4,1%.

Поряд з цим згодовування у складі раціону мікроелементної добавки на основі карбонатів сприяло підвищенню вмісту гемоглобіну у тварин. Так, у свиней другої групи даний показник був вищий порівняно з тваринами першої групи на 1,78 г/% (Р<0,01), а третьої - на 1,51 г/% (Р<0,01).

Біохімічні показники, що характеризують інтенсивність обмінних процесів піддослідних тварин, вказують на те, що у свиней другої групи була вища активність білкового обміну

Характеристика продуктів забою піддослідних тварин

Одержані під час контрольного забою дані показали, що найбільший вихід туші мали свині другої дослідної групи, яким згодовували мікроелементи у вигляді карбонатів (табл.9).

Таблиця 9 Маса туші і внутрішніх органів піддослідних свиней, M±m, n=4

Показник	Групи
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна
Передзабійна маса, кг	118,3 ± 1,1	125,1 ± 1,6	120,0 ± 1,4
Забійна маса, кг	91,7 ± 2,4	99,6 ± 1,9	90,1 ± 0,1
Маса туші, кг	66,8±4,3	71,3±1,7	64,3±0,2

Вони перевищували тварин контрольної групи за масою туш на 6,7 %, а тварин третьої групи, які отримували мікроелементи у вигляді ацетатів - на 10,9% (Р<0,01).

Свині всіх трьох груп мали добре розвинені внутрішні органи. Маса внутрішніх органів мала прямий зв'язок з живою масою тварин.

Якість м`яса піддослідних свиней

При дослідженні парного м'яса свиней усіх трьох груп отримані дані, які свідчать, що м'ясо свиней, котрі споживали карбонатну добавку, було краще з кулінарної точки зору (табл. 10).

Таблиця 10 Показники якості парного м'яса піддослідних свиней, М ±m.

Показники	Групи
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна
Загальна волога, %	76,52 ± 0,5	75,31 ± 0,6	76,07 ± 0,4
в т.ч. зв'язана, %	46,54 ± 3,2	48,73 ± 1,6	48,16 ± 1,5
вільна, %	29,98 ± 3,5	26,58 ±1,6	27,91 ± 1,6
Інтенсивність забарвлення, Є · 100	13,8 ± 0,01	15,4 ± 0,01	15,0 ± 0,05
Ніжність, см/г загального азоту	186 ± 17,7	188 ± 16,5	195,5 ± 7,3
Показник мармуровості, коеф.	6,29 ±0,9	6,12 ± 0,1	5,99 ± 0,8
Калорійність, МДж	5091 ± 99	5379 ± 129	5140 ±86

У ньому було менше загальної вологи на 1,21 % порівняно з контролем і на 0,76 % порівняно з м'ясом тварин третьої групи.

Але саме основне полягало в тому, що в м'ясі була і кількість вільної води на 3,40 % менша порівняно з м'ясом контрольних тварин і на 1,33% - порівняно з м'ясом тварин третьої групи, що свідчить як раз про його кращу кулінарну якість.

Економічна ефективність отриманих результатів

Встановлено, що найбільш ефективно росли і відгодовувались свині при згодовуванні їм раціонів, збагачених мікроелементною добавкою, виготовленою на основі карбонатів (табл.11).

Таблиця 11 Порівняльна характеристика згодовування мікроелементних добавок

Показник	Група
	1-контрольна	2-дослідна	3-дослідна
Поголів'я в групі	10	10	10
Приріст живої маси за період досліду, кг	579	648	595
Тривалість досліду, днів	107	107	107
Затрати кормів, корм. од.	2431,8	2397,6	2439,5
Затрати кормів на 1 кг приросту, корм. од.	4,2	3,7	4,1
Середньодобовий приріст, г	541	606	556
Виробничі затрати, грн.	910,0	915,0	920,0
в т.ч. на корми	345,0	350,0	355,0
Собівартість 1 кг приросту, грн.	1,6	1,4	1,5
Економічний ефект на 1 кг приросту, грн.	0,23	0,27	0,25
Економічний ефект на 1 голову, грн.	13,3	17,5	14,9
Прибуток на 1 ц приросту, грн.	22,9	27,0	25,0
Реалізаційна ціна 1 ц приросту, грн.	210	210	210
Валовий прибуток, грн.	1215	1360	1249
Рентабельність, %	33,6	48,7	35,8

Затрати на 1 кг приросту у свиней на відгодівлі з використанням мікроелементних добавок заліза, міді, цинку, марганцю, кобальту у вигляді солей вугільної кислоти були нижчими на 0,5 кормових одиниць, у вигляді солей оцтової кислоти - на 0,4 кормових одиниць, а економічний ефект на 1 кг приросту вищий відповідно на 17,4% і на 8,0%.

Виробничі затрати на вирощування і відгодівлю свиней дослідних груп в цінах 1999 р. становили у другій дослідній групі 915,0 грн., що на 0,5% більше ніж у контрольній групі, а у третій дослідній групі 920 грн. - на 1,1% більше.

Собівартість 1 кг приросту свиней при згодовуванні карбонатних мікроелементних добавок знизилась на 0,2 грн. або на 14,3%.

Мікроелементна добавка з солей вугільної кислоти позитивно впливала на валовий прибуток, який відповідно у другій групі становив 1360,8 грн., що на 8,8 % більше ніж в контрольній групі і на 8,9 % більше ніж у третій групі.

Рентабельність виробництва свинини при використанні карбонатної мікроелементної добавки більша на 15,1% ніж коли використовувати раціон, збалансований сульфатною мікроелементною добавкою, і на 12,9% ніж ацетатною.

Отже економічно доцільно використовувати в годівлі свиней мікроелементну добавку до складу якої входять залізо, мідь, цинк, марганець, кобальт у вигляді солей вугільної кислоти.

Висновки і пропозиції виробництву

1. Раціони свиней, до складу яких входять корми, вирощені на грунтах Вінницької області, не задовольняють потребу ростучих свиней у мікроелементах і потребують обов'язкового збагачення їх залізом, цинком, міддю, марганцем та кобальтом.

2. Мікроелементні добавки, виготовлені на основі карбонатів заліза, цинку, міді, марганцю і кобальту, сприяють кращому перетравлюванню поживних речовин раціонів у порівнянні з мікроелементними сумішками, виготовленими на основі сульфатів і ацетатів.

3. Згодовування тваринам раціонів, збагачених мікроелементними домішками, виготовленими на основі карбонатів, підвищує утримання азоту на 7-14%, та сприяє кращому засвоєнню протеїну раціонів. За ефективністю дії на обмін азоту у свиней мікроелементні добавки можна розмістити у наступному порядку: карбонати > ацетати > сульфати.

4. Збагачення раціонів свиней мікроелементними домішками, виготовленими на основі карбонатів, ацетатів і сульфатів, сприяє підвищенню доступності фосфору відповідно на 29%, 23, 11% та кращому його засвоєнню тваринами.

5. Додаткове згодовування свиням різних солей мікроелементів у складі мінеральних добавок сприяє кращому надходженню і включенню їх в обмінні процеси організму тварин. З вуглекислих солей біологічна доступність заліза краща на 1-8%, марганцю - на 14-17, цинку - на 3-6, міді - на 20-27 та кобальту - на 3-10% порівняно з їх доступністю з сульфатів і ацетатів

6. Тварини, які отримують мікроелементну сумішку, виготовлену на основі карбонатів, мають вищу інтенсивність росту на 12%, краще використовують поживні речовини корму, при цьому менше витрачають енергії і протеїну на одиницю тваринницької продукції.

7. При згодовуванні тваринам мікроелементної сумішки, виготовленої на основі карбонатів, у крові збільшується кількість еритроцитів та вміст гемоглобіну, що свідчить про посилення окислювально-відновних процесів та покращання обміну речовин, наслідком чого є підвищення інтенсивності росту свиней.

8. Свині, яким згодовують мікроелементну сумішку у формі солей вугільної кислоти, менше на 13,5 % витрачають поживних речовин на 1 кг приросту живої маси, ніж свині, яким вводять до раціону мікроелементи у формі сульфатів, і на 10,8%, ніж свині, яким згодовують корм з ацетатами.

9. Для забезпечення потреби свиней у мікроелементах доцільно виготовляти спеціальні сумішки на основі солей, які б покривали їх природну нестачу в кормах, це сприяє підвищенню продуктивної дії поживних речовин раціону і найкраще для цього використовувати солі вугільної кислоти.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1 .Прокопенко Л.С., Кучер М.І., Чорнолата Л.П., Кушнір В.І. Особливості формування мінерального складу вегетативної маси кукурудзи в умовах Подільського Прибужжя //Вісник аграрної науки, -1997. -№10.- с. 33-39. (Експериментальна частина роботи та обрахунок результатів).

2. Чорнолата Л.П. Збагачення мікроелементами раціонів свиней // Тваринництво України.-1998.-№8-9.-с.24-25.

3. Чорнолата Л.П. Ефективність використання карбонатних солей у раціонах свиней на відгодівлі //Збірник наукових праць Вінницького державного сільськогосподарського інституту., -В.5.-1998.-с. 232-238.

4. Чорнолата Л.П., Прокопенко Л.С. Вміст біогенних макро- та мікроелементів в сухій речовині вегетативної маси кукурудзи при вирощуванні її на сірих опідзолених грунтах Подільського Прибужжя // Збірник наукових мареріалів міжнародної конференції. -Вінниця. -1995.-с.23. (Експериментальна частина роботи і обрахунок результатів).

5. Прокопенко Л.С., Чорнолата Л.П. Використання карбонатних солей у годівлі свиней //Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції. -Львів.-1997.-с.547-548.(Експериментальна частина роботи і обрахунок результатів).

азмещено на Allbest.ru

...