Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

ШМОРГУН ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ

ОПТИМІЗАЦІЯ УМОВ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ ПОСІВІВ ЯРОГО ЯЧМЕНЮ В ЗОНІ ПІВНІЧНОГО ЛІСОСТЕПУ

Спеціальність: 06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в лабораторії інтенсивних технологій зернових колосових культур і кукурудзи Інституту землеробства Української академії аграрних наук у 1997-1999рр.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник СВИДИНЮК Іван Миколайович, Інститут землеробства УААН, провідний науковий співробітник;

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН КРУТЬ Володимир Маркіянович, Українська академія аграрних наук, радник Президії УААН; кандидат сільськогосподарських наук АЛІМОВ Дмитро Миколайович, Національний аграрний університет, доцент.

Провідна установа: Білоцерківський аграрний університет, м. Біла Церква

Захист відбудеться “ 20 ” вересня 2000р. о 10 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 27.361.01 при Інституті землеробства УААН, 08162, смт. Чабани Києво-Святошинського району Київської області.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту землеробства УААН.

Автореферат розісланий “ 18 ” серпня 2000 року

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук Кравченко Л.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Потенціал ярого ячменю може успішно реалізовуватися в основному за рахунок застосування інтенсивних технологій вирощування та використання нових перспективних сортів. Але сучасні інтенсивні технології, крім позитивного впливу на продуктивність культури, мають і ряд недоліків, наприклад, високі енергетичні затрати та велике агрохімічне навантаження на агроландшафти.

Радикальним напрямком вдосконалення технологій вирощування сільськогосподарських культур, в основі якого лежить зменшення витрат на одиницю продукції, екологічна безпека агроландшафтів та, особливо, чистота продукції може бути запровадження альтернативних і ресурсозберігаючих технологій вирощування. На сучасному етапі розвитку сільського господарства України впровадження у виробництво інтенсивних технологій стримується не тільки погіршенням екологічного стану, але й погіршенням ресурсо-матеріальної бази колективних сільськогосподарських та фермерських господарств.

Тому, актуальним є вдосконалення і розробка зональних сортових технологій вирощування ярого ячменю із врахуванням забезпеченості колективних та фермерських господарств засобами хімізації.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження проводили у відповідності до завдань НТП Української академії аграрних наук “Зернові і олійні культури” на 1996-2000 рр., підпрограми “Технології вирощування зернових і олійних культур в зоні Лісостепу і Полісся”, № держреєстрації 0196U018395.

Мета і завдання досліджень. Мета досліджень - виявити особливості реакції сортів ярого ячменю Рось та Стяг на основні елементи технології вирощування: доз добрив, систем захисту рослин, норм висіву та строків сівби в північному лісостепу України. Встановити на цій основі кращі технології вирощування, які б враховували сортові особливості культури і підвищували зернову продуктивність. Передбачалось вирішення наступних завдань:

визначити оптимальні дози добрив, оцінити їх роль у підвищенні забезпеченості рослин ярого ячменю елементами живлення;

встановити особливості водоспоживання і динаміку наростання листкової поверхні залежно від системи удобрення в сівозміні та сорту;

визначити ефективність системи захисту в поліпшенні фітосанітарного стану посівів залежно від системи удобрення в сівозміні та особливостей сорту;

дати оцінку ефективності дії різних агротехнічних прийомів на формування елементів продуктивності посівів ярого ячменю та встановити оптимальні норми висіву і строки сівби для сортів цієї культури при вирощуванні її за різними технологіями;

визначити вплив моделей технологій вирощування ярого ячменю на якість зерна залежно від особливостей сорту та напряму його використання.

Наукова новизна результатів. Виявлено особливості формування якісного пивоварного зерна ярого ячменю сортів Рось та Стяг залежно від доз добрив та хімічного захисту посівів у північному Лісостепу України. Визначено оптимальні норми висіву та строки сівби цих сортів в залежності від різних систем удобрення. Виявлена необхідність врахування біологічних особливостей даних сортів ярого ячменю при встановленні доз мінеральних добрив, систем хімічного захисту, норм висіву і строків сівби.

Практичне значення отриманих результатів. Запропоновано для господарств з різною формою землекористування і рівнем ресурсного та енергетичного забезпечення, відповідні, удосконалені моделі технологій вирощування ярого ячменю, диференційовані відносно біологічних особливостей сорту. Дані технології забезпечують 50.0-55.0 ц/га пивоварного зерна ярого ячменю, а умовно чистий прибуток від його реалізації становить 1200-1400 грн./га. Ці технології пройшли виробничу перевірку у двох господарствах лісостепової зони Житомирської області. Економічна ефективність даних технологій, порівняно з прийнятою в господарстві, склала у сорту Рось 134 грн./га, у сорту Стяг - 152 грн./га.

Особистий внесок здобувача полягає в плануванні методики, визначенні схеми досліду та безпосередній участі його в закладці і проведенні лабораторних та польових досліджень, узагальненні їх результатів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на засіданнях Методичної комісії Інституту землеробства з питань землеробства і рослинництва (1998, 1999), на міжнародній науково-практичній конференції “Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення” (1999), на науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів “Вчимося господарювати” (1999).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 6 наукових праць, в тому числі 4 статті у фахових виданнях.

Структура і обсяг роботи. Дисертація викладена на 160 сторінках машинописного тексту, включає 26 таблиць, 12 рисунків і 8 додатків. Складається із вступу, дев'яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаної літератури охоплює 158 найменувань, в тому числі 25 - іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

Встановлено, що внесення органічних та розрахункових доз мінеральних добрив протягом ротації сівозміни в стаціонарному досліді привело до створення різних фонів мінерального живлення.

Так, внесення мінеральних добрив у варіантах інтенсивних та ресурсозберігаючих технологій вирощування покращує вміст різних форм азоту в ґрунті, порівняно з альтернативними технологіями. Але слід відмітити, що внесення тільки побічної продукції попередника (гички цукрових буряків) у варіанті (9) на фоні післядії гною, внесеного під попередник у сівозміні, призводить до деякого поліпшення мінерального живлення рослин ярого ячменю, а також покращує властивості ґрунту, порівняно з абсолютним контролем.

Поряд з цим, в технологіях з внесенням мінеральних добрив покращується забезпечення ґрунту рухомими формами фосфору та обмінного калію, і їх вміст в шарі ґрунту 0-10 см був відповідно дуже високий і підвищений. В альтернативній технології та на контрольних варіантах спостерігається зменшення в ґрунті цих елементів живлення, і їх вміст був відповідно високим та середнім.

Динаміка вмісту основних поживних елементів у рослинах ярого ячменю показала, що більш високе забезпечення ними створюється при внесенні під ячмінь не менше 60-90 кг кожного елемента. Але поряд з цим слід відмітити, що внесення N₃₀Р₃₀К₃₀ з побічною продукцією попередника у ресурсозберігаючій технології з елементами біологізації також створює умови кращого забезпечення рослин елементами живлення, близькими до їх вмісту в інтенсивних технологіях. Всі інші варіанти технологій вирощування не забезпечують повною мірою потреб рослин ярого ячменю в поживних елементах, що й призводить до зниження їх продуктивності.

Водоспоживання ярого ячменю залежно від технології вирощування.

Встановлено, що динаміка вмісту продуктивної вологи в ґрунті під ярим ячменем за різних варіантів технології вирощування більше залежить від умов року, ніж від кількості внесених добрив. В 1998-1999рр. спостерігались повітряні посухи, але запаси ґрунтової вологи, які накопичувались в осінньо-зимовий період, були достатніми для формування основних елементів продуктивності ярого ячменю. Внесення мінеральних добрив покращувало ефективність використання вологи з ґрунту рослинами ярого ячменю, а тому коефіцієнт водоспоживання був найменшим при застосуванні інтенсивних технологій вирощування і становив у сорту Рось - 418-433 м³/т, у сорту Стяг - 383-386 м³/т. В альтернативній технології і на контрольних варіантах, коефіцієнт водоспоживання вологи збільшувався у півтора-два рази в обох сортів і становив у сорту Рось від 657 до 954 м³/т, а у сорту Стяг - від 652 до 850 м³/т. При цьому проявляється сортова специфіка використання вологи. Так коефіцієнт водоспоживання у низькорослого сорту Рось був дещо вищим порівняно з сортом Стяг. Це, можливо, пояснюється меншим затіненням ґрунту, що підвищувало непродуктивні витрати вологи.

Покращувалось використання вологи рослинами ярого ячменю за інтегрованої системи захисту у сорту Рось на 4.8-20.7%, у сорту Стяг на 4.6-14.6%, порівняно з мінімальною системою.

Фітосанітарний стан агроценозів ярого ячменю залежно від технології вирощування.

Дослідженнями встановлено, що застосування інтегрованої системи захисту на посівах ярого ячменю сортів Рось та Стяг дозволяє знизити рівень розвитку хвороб на 5-35%. Використання гербіцидів на посівах ярого ячменю сприяло покращанню фітосанітарного стану на 11-21% у сорту Рось та 25-42% у сорту Стяг. Висока ефективність гербіцидів на посівах сорту Стяг можливо пояснюється більшою сформованою фітомасою посівів, яка також додатково негативно впливала на ріст і розвиток бур'янів. Агротехнічні заходи, такі як норми висіву та строки сівби, знижують вегетативну масу бур'янів при збільшенні норми висіву з 2 до 6 млн. шт./га у посівах сорту Рось на 44.9%, у сорту Стяг - 38.8%, що пояснюється відносно більшою кількістю бур'янів на посівах сорту Рось, ніж сорту Стяг. При сівбі в оптимально-ранній строк порівняно з пізнім - у сорту Рось на 17.5% та 26.1% у сорту Стяг за рахунок більшої конкурентоспроможності рослин цього сорту в боротьбі з бур'янами.

Фотосинтетична діяльність посівів ярого ячменю за різних технологій вирощування.

Покращення умов живлення і фітосанітарного стану у варіантах з внесенням мінеральних добрив та засобів захисту рослин значно вплинуло на ріст і розвиток ярого ячменю, що дозволило їм сформувати оптимальнішу площу листкової поверхні і відповідно вплинуло на продуктивність роботи фотосинтезуючого апарату рослин обох сортів. На ранніх етапах органогенезу значних відмінностей у формуванні листкової поверхні обох сортів, залежно від доз добрив, не відмічалось. Ці відмінності проявляються на більш пізніх етапах органогенезу. Так, за рахунок затінення листків, ефективність фотосинтезу одиниці асимілюючої поверхні посівів ярого ячменю відмічена дещо меншою у варіантах ресурсозберігаючої з елементами біологізації та інтенсивних технологіях вирощування, порівняно з альтернативною технологією та контрольними варіантами, на VIІ етапі органогенезу. Однак, за рахунок більшої площі сформованої листкової поверхні в цих варіантах відмічається більший приріст сухої речовини. Але вже на Х етапі органогенезу, за рахунок кращого збереження фотосинтезуючої поверхні та забезпечення поживними елементами у даних варіантах, чиста продуктивність фотосинтезу агроценозів ярого ячменю збільшувалась у сорту Рось на 0.30-0.48 г/м² за добу, у сорту Стяг - 0.62-0.85 г/м² за добу, порівняно з абсолютним контролем. Застосування інтегрованого захисту рослин ярого ячменю також підвищує ЧПФ в цей період вегетації: у сорту Рось - на 4.1-29.2%, у сорту Стяг - на 6.9-21.3%.

Продуктивність ярого ячменю при різних технологіях вирощування та нормах висіву і строках сівби.

Краще забезпечення посівів ярого ячменю елементами живлення у варіантах з внесенням мінеральних добрив сприяло формуванню оптимальної площі листкової поверхні, підвищенню ефективності її роботи та накопиченню більшої кількості сухої речовини, що впливає на кінцеву продуктивність посівів. Так, за роки досліджень (табл. 3) варіант інтенсивної базової технології з внесенням N₃₀P₆₀K₆₀+N₃₀ (IV) та інтегрованої системи захисту забезпечив отримання врожаю у сорту Рось - 52.5 ц/га, у сорту Стяг - 58.8 ц/га. Підвищення доз добрив до N₄₅P₉₀K₉₀+N₄₅ (IV) у варіанті інтенсивної енергонасиченої технології, у відносно посушливі роки, забезпечувало приріст врожаю на 2.5-7.5 ц/га у сорту Рось та 2.8-6.6 ц/га у сорту Стяг, порівняно з інтенсивною базовою технологією.

Внесення половинної дози мінеральних добрив в поєднанні з побічною продукцією попередника (гичкою цукрових буряків) дозволяє, порівняно з базовим варіантом технології, підвищити.

Таблиця 3. Урожайність ярого ячменю залежно від технології вирощування, ц/га

НІР₀₅, ц/га, відповідно по роках: для сорту - 1.0, 1.4, 2.3, 1.1; для систем захисту - 2.1, 1.3, 1.2, 1.2; для систем удобрення - 2.9, 1.5, 2.3, 2.1;

Примітка. х У - середнє за 1997-1999рр. урожайність майже до рівня інтенсивної базової технології. Вона становила відповідно по сортах 49.0 та 50.4 ц/га.

Альтернативна технологія не забезпечує отримання високого врожаю ярого ячменю, але використання побічної продукції попередника на фоні післядії гною, внесеного в сівозміні, у варіанті (9) альтернативної технології підвищує його урожайність у сорту Рось на 11.1 ц/га, у сорту Стяг на 8.4 ц/га, порівняно з контролем.

Виключення із системи добрив у сівозміні гною, у варіанті (10) біологічного контролю, і застосування лише побічної продукції попередника з інтегрованим захистом рослин забезпечує підвищення урожайності, порівняно з абсолютним контролем, у сорту Рось на 7.0 ц/га, у сорту Стяг - на 4.3 ц/га.

Ефективність систем захисту рослин значною мірою залежить від умов року. Приріст врожайності в середньому за роки досліджень від цього фактора становив у сорту Рось від 1.3 до 6.1 ц/га, у сорту Стяг - від 1.2 до 11.2 ц/га, порівняно з мінімальним захистом. Сорт Стяг відзначався меншою кількістю хвороб, порівняно з сортом Рось, тому і відмічається вища ефективність системи захисту на посівах даного сорту. Більша ефективність системи захисту спостерігалась у відносно вологі роки. Це пояснюється більшим розповсюдженням хвороб та вищою забур'яненістю посівів за цих умов. Аналіз урожайності і основних елементів структури врожаю ярого ячменю показує, що висока продуктивність посівів в інтенсивних технологіях забезпечується більшою щільністю продуктивного стеблостою. Варіанти ресурсозберігаючих технологій характеризуються зменшенням продуктивного стеблостою у сорту Рось на 8.6-18%, у сорту Стяг - на 12.0-24.7%, порівняно з інтенсивними технологіями. В альтернативній технології та контрольних варіантах зменшення густоти стеблостою становило відповідно по сортах - 22.1-40.9% і 29.8-39.3%, що й викликало значне зниження урожайності. Інші показники структури врожаю теж значно змінювалися. Кількість зерен в колосі у обох сортів зменшилась на 4.7-13.1%, а маса зерна з колоса зменшувалась до 7.7%. Тому підвищення врожайності в альтернативній та ресурсозберігаючій технологіях можливе в основному за рахунок збільшення кількості продуктивних стебел.

Для вивчення факторів, які можуть підвищити продуктивність ярого ячменю, особливо при вирощуванні за ресурсозберігаючими та альтернативними технологіями, був закладений короткотерміновий дослід із вивченням норм висіву та строків сівби.

Норми висіву і строки сівби по різному впливали на формування основних елементів структури врожаю. Збільшення норми висіву з 2 до 6 млн. схожих насінин на 1 га підвищувало густоту продуктивного стеблостою у сорту Рось за альтернативної технології на 25.6-35.1%, ресурсозберігаючої - на 21.4-31.8% та інтенсивної - на 28.0-34.3%; у сорту Стяг відповідно по технологіях вирощування на 15.0-24.3%, 15.0-23.6% та 6.7-19.7%. Але інші показники структури врожаю у досліджуваних варіантах технологій вирощування дещо зменшувались.

Таблиця 4. Урожайність ярого ячменю залежно від строків сівби та норм висіву, ц/га

Аналіз урожайності (табл. 4) показав, що внаслідок запізнення з проведенням польових робіт при вирощуванні ярого ячменю сорту Рось за інтенсивної технології слід висівати не менше 4 млн. схожих насінин на 1 га. При якісному передпосівному обробітку ґрунту та оптимальному вологозабезпеченні в ресурсозберігаючій технології вирощування доцільно зменшувати норму висіву сорту Рось з 4 до 2 млн. схожих насінин на 1 га.

За альтернативної технології вирощування ярого ячменю сорту Рось, збільшення норми висіву до 6 млн. схожих насінин на 1 га при всіх строках сприяє підвищенню врожайності та економічно виправдане.

При вирощуванні сорту Стяг за інтенсивною технологією при оптимальному забезпеченні ґрунту елементами живлення, своєчасному проведенні агротехнічних заходів та сприятливих погодних умовах - економічно доцільно зменшувати норму висіву з 4 до 2 млн. схожих насінин на 1 га. В ресурсозберігаючій технології вирощування при запізненні з проведенням посівних робіт потрібно збільшувати норму висіву цього сорту до 4 млн. схожих насінин на 1га. За альтернативної технології вирощування при всіх строках сівби даного сорту оптимальною є норма висіву 4 млн. схожих насінин на 1 га.

Якість зерна ярого ячменю залежно від технології вирощування та особливостей сорту.

Не менш важливою, при вирощуванні ярого ячменю, є проблема якості зерна. При оцінці зерна за фізичними показниками якості було встановлено, що у сорту Рось в альтернативній технології та у сорту Стяг на ділянці біологічного контролю за інтегрованої системи захисту маса 1000 зерен найбільша і становить відповідно 50.8 та 48.3 г. Збільшення дози внесених добрив зменшувало масу 1000 зерен у сорту Рось до 46.0г, у сорту Стяг - до 45.1г.

Сорти, які вивчались, не виявили чіткої закономірності щодо зміни величини натури зерна, залежно від технологій вирощування. Слід відмітити, що натура зерна у сорту Рось становить 582-620 г/л і є меншою, ніж у сорту Стяг, де вона становить 627-646 г/л. При використанні інтегрованої системи захисту в обох сортів спостерігається тенденція до незначного збільшення натури зерна, порівняно з мінімальною системою захисту.

Сорти ярого ячменю Рось та Стяг - пивоварного напрямку використання. Вміст білка в зерні обох сортів був менший 11%. Найвищим вміст білка був у варіанті інтенсивної енергонасиченої технології вирощування при інтегрованій та мінімальній системі захисту і становив у сорту Рось відповідно 8.7% і 8.8%, а у сорту Стяг - 8.6% та 8.3%.

При вивченні ефективності дії технологій вирощування на основні показники якості зерна було визначено, що на пивоварні цілі придатне зерно ярого ячменю сорту Стяг за всіх технологій вирощування при застосуванні обох систем захисту. Зерно ярого ячменю сорту Рось в наших дослідженнях внаслідок низької натури зерна у варіантах інтенсивних технологій придатне для використання на фураж, а також у виробництві спирту.

Економічна та енергетична оцінка різних технологій вирощування ярого ячменю.

Значної економічної та енергетичної ефективності можна досягти шляхом раціоналізації технологій вирощування, впровадження нових сортів, ефективного використання умов навколишнього середовища, застосування добрив та систем захисту рослин. В умовах 1997-1999рр., найбільш ефективним було використання інтенсивної базової технології вирощування сорту Стяг з інтегрованою системою захисту. Це дозволило отримати, за станом цін на 02.2000р., умовно чистий прибуток - 1486 грн./га при собівартості зерна - 15.43 грн./ц і рентабельності - 150%. Зменшити витрати на 168 грн./га можна за рахунок внесення половинної дози мінеральних добрив (N₃₀Р₃₀К₃₀) та побічної продукції попередника у варіанті ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації. При цьому умовно чистий прибуток становить 1347 грн./га, собівартість продукції - 14.05 грн./ц, а рівень рентабельності збільшується на 25%. Застосування даної технології з мінімальним захистом рослин ярого ячменю при вирощуванні сорту Стяг зменшує витрати на 145 грн./га і дозволяє отримати найвищий умовно чистий прибуток 1285 грн./га, підвищити рівень рентабельності виробництва до 220% і зменшити собівартість отриманої продукції до 12.06 грн./га.

У сорту Рось економічно виправдане застосування ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації. Умовно чистий прибуток становив - 1409 грн./га за мінімальної системи захисту та 1291 грн./га - за інтегрованої системи. Рівень рентабельності склав відповідно - 239% та 168%, а собівартість продукції - 11.40 та 14.40 грн./га.

Не менш важливою для оцінки ефективності застосування різних технологій вирощування є величина коефіцієнта енергетичної ефективності досліджуваних технологій вирощування ярого ячменю. Він доповнює їх економічну оцінку. Найвищий Кее отримано на абсолютному контролі, у сорту Стяг - 3.35-3.38, у сорту Рось - 3.22-3.31. Це пояснюється тим, що енергетичні затрати в даному варіанті технології найменші. Зменшення коефіцієнта енергетичної ефективності при вирощуванні обох сортів за ресурсозберігаючою технологією з елементами біологізації пояснюється значними енергетичними затратами, але ці затрати є непрямими, так як в гичці цукрових буряків міститься велика кількість енергії. Для того, щоб зібрати побічну продукцію попередника потрібно додатково затратити ще певну кількість енергії. Тому доцільно залишати гичку на полі як добриво.

ВИСНОВКИ

1. Застосування добрив та поєднання їх з побічною продукцією попередника у варіантах інтенсивних і ресурсозберігаючої з елементами біологізації технологій вирощування на темно-сірих опідзолених ґрунтах забезпечує оптимальний вміст азоту, фосфору та калію, як в ґрунті, так і в рослинах ярого ячменю, порівняно з альтернативними технологіями. Коефіцієнт використання елементів живлення рослинами з добрив покращується при підвищенні доз від N₃₀Р₃₀К₃₀ до N₆₀Р₆₀К₆₀, а саме: азоту у сорту Рось на 10-15%, у сорту Стяг - на 11-38%; відповідно фосфору - на 3-8% та 8-15%; калію - на 10-14% та 25-29%, а подальше її підвищення до N₉₀Р₉₀К₉₀ зменшує коефіцієнт їх використання.

2. При вирощуванні ячменю з внесенням мінеральних добрив, витрати вологи на створення одиниці урожаю зменшились в півтора-два рази, порівняно з неудобреним фоном, дещо покращується коефіцієнт водоспоживання ярого ячменю при застосуванні інтегрованого захисту рослин.

3. Внесення мінеральних добрив у варіантах інтенсивних технологій і поєднання їх із побічною продукцією попередника у варіанті ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації дозволяє зберегти оптимальну площу листкової поверхні у період формування та наливу зерна ячменю, внаслідок чого чиста продуктивність фотосинтезу посівів збільшується у сорту Рось до 50%, у сорту Стяг - до 60%, порівняно з неудобреним варіантом.

4. Обробіток посівів ярого ячменю обох сортів фунгіцидами знижує рівень розвитку хвороб на 5-35%, а застосування гербіцидів забезпечує зменшення маси надземної частини бур'янів у сорту Рось до 20%, у сорту Стяг - до 40%.

5. Застосування інтенсивної базової технології вирощування забезпечує отримання врожаю зерна у сорту Рось - 52.5 ц/га, у сорту Стяг - 58.9 ц/га. При вирощуванні ярого ячменю за ресурсозберігаючої технології з елементами біологізації, урожайність дещо знижується порівняно з інтенсивною базовою технологією, до 49.0 ц/га у сорту Рось і 50.4 ц/га - у сорту Стяг за рахунок меншої щільності продуктивного стеблостою.

6. Альтернативна технологія, в цілому, не забезпечує отримання високого урожаю зерна ярого ячменю, але при використанні побічної продукції попередника на фоні післядії гною, внесеного в сівозміні, урожайність обох сортів підвищується до 36.0 ц/га, що вище неудобреного фону майже на 11.0 ц/га.

7. Для ярого ячменю сорту Рось оптимальною при інтенсивній технології вирощування є норма висіву 4 млн. схожих насінин на 1 га. При достатньому вологозабезпеченні в ресурсозберігаючій технології можна дещо зменшити норму висіву, а в альтернативній технології - збільшити. При вирощуванні ярого ячменю сорту Стяг за всіх технологій, оптимальна норма висіву становить 4 млн. схожих насінин на 1 га. Найкращим строком сівби для обох сортів ячменю є оптимально-ранній, який наступає при фізичному достиганні ґрунту.

8. Економічно та енергетично виправданою для сорту Стяг і Рось за мінімальної системи захисту є ресурсозберігаюча технологія з елементами біологізації, де умовно чистий прибуток становить - 1285 і 1409 грн./га, а коефіцієнт енергетичної ефективності - 2.77 і 2.85. За інтегрованої системи захисту рослин, кращою для сорту Стяг є інтенсивна базова технологія, за якої умовно чистий прибуток становить - 1486 грн./га, а коефіцієнт енергетичної ефективності - 3.17, для сорту Рось - ресурсозберігаюча з елементами біологізації, за якої ці показники становлять відповідно 1291 грн./га та 2.86.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для отримання високоякісного пивоварного зерна ярого ячменю на темно-сірих опідзолених ґрунтах у зерно-просапній сівозміні в північному Лісостепу України, при розміщенні після цукрових буряків, краще висівати сорт Стяг, вносити P₆₀K₆₀ під основний обробіток ґрунту, а N₃₀ під передпосівний та N₃₀ в підживлення на IV етапі органогенезу і застосовувати інтегрований захист рослин залежно від економічного порогу шкодочинності.

При дефіциті засобів хімізації у фермерських та колективних господарствах доцільно застосовувати ресурсозберігаючу технологію з елементами біологізації, де вноситься P₃₀K₃₀ з побічною продукцією попередника (гичка цукрових буряків) під основний обробіток ґрунту, а N₃₀ - під передпосівний та застосовувати мінімальну систему захисту рослин (протруєння насіння).

Ресурсозберігаючу технологію з елементами біологізації доцільно застосовувати і при вирощуванні сорту Рось за мінімальної системи захисту рослин. В альтернативній технології вирощування (без застосування мінеральних добрив), особливо при запізненні з сівбою, потрібно підвищувати норму висіву ярого ячменю у сорту Рось до 6 млн. схожих насінин на 1 га.

вирощування висів зерно сорт

РОБОТИ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

Шморгуна А.В. Оптимизация условий формирования высокопродуктивных посевов ярового ячменя в зоне северной Лесостепи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09. - растениеводство. - Институт земледелия УААН, Киев, 2000.

Диссертация посвящена вопросам усовершенствования и разработки зональных сортовых технологий возделывания ярового ячменя в условиях темно-серых оподзоленных почв северной Лесостепи Украины.

Исследованиями установлено, что внесение минеральных удобрений уменьшает затраты влаги на получение 1 т зерна в полтора-два раза, по сравнению с вариантом без внесения удобрений. Применение интегрированной защиты растений улучшает водопотребление сорта Рось на 4.8-20.7%, а сорта Стяг - на 4.6-14.6%, по сравнению с минимальной защитой.

Внесение минеральных удобрений и сочетание их с побочной продукцией предшественника разрешает сберечь оптимальную площадь листовой поверхности в период формирования и налива зерна ярового ячменя. Поэтому чистая продуктивность фотосинтеза посевов в данный период увеличивается у сорта Рось на 30.6-49.0%, у сорта Стяг - на 32.1-60.7%, по сравнению с фоном без удобрений.

Обработка посевов ярового ячменя этих сортов средствами защиты снижает уровень развития болезней на 5-35%.

Применение интенсивной базовой технологии выращивания обеспечивает получение урожая зерна сорта Рось - 52.5 ц/га, а сорта Стяг - 58.9 ц/га. Возделывание ярового ячменя по ресурсосберегающей технологии с элементами биологизации увеличивает урожай практически до уровня интенсивной базовой технологии и составляет 49.0 ц/га у сорта Рось и 50.4 ц/га у сорта Стяг, что обеспечивается в основном высокой плотностью продуктивного стеблестоя.

Альтернативная технология не обеспечивает получение высокого урожая зерна ярового ячменя. И всё же следует отметить, что применение побочной продукции предшественника на фоне последействия навоза, внесенного в севообороте, увеличивает урожайность сорта Рось на 10.9 ц/га, а сорта Стяг - на 10.6 ц/га, по сравнению с вариантом без внесения удобрений.

При интенсивной технологии возделывания для ярового ячменя сорта Рось лучшей нормой высева была 4 млн. всхожих семян на 1 га. При качественной предпосевной обработке почвы и оптимальной обеспеченности влагой в ресурсосберегающей технологии данного сорта - 2-4 млн. всхожих семян на 1 га. В альтернативной технологии высев 6 млн. всхожих семян на 1 га при всех сроках сева способствует увеличению урожая.

При интенсивной технологии возделывания ярового ячменя сорта Стяг, оптимальном обеспечении почвы элементами питания и своевременном проведении агротехнических мероприятий - лучшей есть норма высева 2-4 млн. всхожих семян на 1 га. В ресурсосберегающей и альтернативной технологии оптимальная норма высева ярового ячменя сорта Стяг составляет 4 млн. всхожих семян на 1 га.

Для получения высококачественного пивоваренного зерна ярового ячменя сорта Стяг в условиях темно-серых оподзоленных почв в зернопропашном севообороте северной Лесостепи Украины рекомендуется его выращивать по интенсивной базовой технологии с применением интегрированной системы защиты растений. Для сорта Рось экономически целесообразно применение ресурсосберегающей технологии возделывания независимо от системы защиты растений.

Ключевые слова: яровой ячмень, сорт, удобрения, интенсивная технология, ресурсосберегающая технология, альтернативная технология, нормы высева, срок сева, система химической защиты.

ANNOTATION (ABSTRAKT)

Shmorgun A. V. Optimization of formation conditions of high-productive crops of spring barley in the North Forest-Steppe zone. - Manuscript.

Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Science in the speciality 06.01.09. - plant-growing. - Institute of Agriculture, the UAAS, Kyiv, 2000.

Thesis is dedicated to improvement and elaboration of zonal varietal technologies of growing spring barley in the conditions of dark gray podzolized soils of the Northern Forest-Steppe of Ukraine.

Peculiarities of forming quality of spring brewers of Ross and Styag varieties according to the doze of fertilizer and chemical protection of sown area in the North Forest-Steppe of Uk...