Вплив тривалого використання добрив на відтворення родючості дерново-підзолистого ґрунту і продуктивність польової сівозміни

Анотація

Чернишенко І.І. Вплив тривалого використання добрив на відтворення родючості дерново-підзолистого ґрунту і продуктивність польової сівозміни в Поліссі

Дисертація (рукопис) на здобуття вченого ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 - агрохімія. Інститут землеробства УААН, Київ, 2000.

В тривалому досліді на дерново-середньопідзолистому супіщаному ґрунті на фоні вапнування вивчали вплив систематичного застосування зростаючих доз добрив в органічній, органо-мінеральній та мінеральній системах удобрення в умовах типової 8-пільної польової сівозміни Полісся на фізико-хімічні властивості та агрохімічні показники його родючості, (вміст гумусу, поліпшення його якісного складу, біогенних елементів), врожайність культур та якість продукції, баланс поживних речовин і міграцію біогенних елементів по профілю ґрунту на глибину до 3 м. Розраховано економічну та енергетичну ефективність використання добрив в ланці сівозміни.

Внаслідок 24-річного ведення полігонного моніторингу встановлено, що розширене відтворення родючості ґрунту з забезпеченням продуктивності польової сівозміни в кількості 60-63 ц/га зернових одиниць (в 1.5-1.7 рази вище від неудобреного контролю на фоні вапнування) та при забезпеченні екологічної рівноваги в агроландшафті, одержано при застосуванні 12-16 т на 1 га сівозмінної площі підстилкового гною на фоні помірного внесення мінеральних добрив (N₆₀P₅₀K₆₅). Встановлено перспективність ведення в умовах Полісся чисто органічної системи землеробства з залученням біопрепаратів асоціативної дії для фіксації азоту в ризосфері злакових культур. Визначено деградаційні процеси при застосуванні лише мінеральної системи удобрення.

Ключові слова: родючість ґрунту, система удобрення, сівозміна, органічні і мінеральні добрива, вапнування, фізико-хімічні властивості, агрохімічні показники, урожай, якість, продуктивність, зернові одиниці, баланс, міграція, ефективність, рентабельність, окупність.

Аннотация

Чернышенко И.И. Влияние длительного применения удобрений на воспроизводство плодородия дерново-подзолистой почвы и продуктивность полевого севооборота в Полесье

Диссертация (рукопись) на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.04.- агрохимия. Институт земледелия УААН, Киев, 2000.

Дерново-подзолистые супесчаные почвы являются наиболее распространенными для зоны Полесья Украины и характеризуются низкими показателями почвенного плодородия. Повышение потенциального и эффективного плодородия имеет особое значение, поскольку эти почвы очень хорошо реагируют на внесение удобрений, а окружающая среда чувствительна к химическому и биологическому загрязнению.

В длительном опыте в условиях Полесья Украины на дерново-подзолистой супесчаной почве изучалось влияние систематического применения в течении 24 лет органических и минеральных удобрений на фоне известкования в 8-ми польном зерно-льно-картофельном севообороте на основные показатели плодородия почвы, продуктивность культур севооборота, качество растениеводческой продукции, баланс основных питательных веществ, а также влияние длительного применения удобрений на миграцию биогенных элементов. Рассчитана экономическая и энергетическая эффективность использования удобрений в севообороте.

На основании результатов длительных исследований установлено, что систематическое применение умеренных доз органических и минеральных удобрений в севообороте при периодическом известковании способствовало окультуриванию дерново-среднеподзолистой супесчаной почвы. При этом наблюдалось значительное улучшение физико-химических свойств, что в свою очередь существенно влияло на процессы гумификации органического вещества удобрений и почвы. Оптимальные условия для расширенного воспроизводства гумуса складывались при использовании повышенных доз (20-24 т/га) подстилочного навоза в органической системе удобрений, а также умеренных (12 т навоза) и минеральных удобрений (N₆₀P₅₀K₆₅) на 1 га севооборотной площади. Увеличение доз минеральных удобрений до 350 кг NPK на 1 га пашни не способствовало накоплению гумуса, а также ухудшало его качество, путем повышения содержания в нем фульвокислот. Под действием удобрений повышалось содержание общего азота в основном за счет его трудно- и негидролизуемых фракций. Лучшие условия для повышения содержания подвижных форм фосфора и калия в почве сложились при совместном внесении повышенных доз навоза и умеренных доз минеральных удобрений. При оптимальных нормах значительно повышалась продуктивность севооборота за счет увеличения урожайности культур и улучшалось качество продукции. Увеличение доз удобрений, особенно минеральных, способствовало миграции биогенных элементов в более глубокие слои почвы, что способствует нарушению равновесия в окружающей среде.

Расчет экономической и энергетической эффективности применения органических и минеральных удобрений в оптимальных нормах указывает на целесообразность их применения, несмотря на существующий дисбаланс в ценах на удобрения и сельскохозяйственную продукцию.

Ключевые слова: плодородие почвы, система удобрения, севооборот, органические и минеральные удобрения, известкование, физико-химические свойства, агрохимические показатели, продуктивность, зерновые единицы, баланс, миграция, эффективность, рентабельность, окупность.

Abstract

Chernyshenko I.I. The effect of long-term fertilizer use on restoring soddy podzolic soil fertility and the productivity of field crop rotation in the Polissia

Thesis (manuscript) for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.04 - agrochemistry. Institute of Agriculture of the UAAS. Kyiv, 2000.

In the long-term experiment on soddy medium podzolized sandy loam soil against a background of liming it was studied the effect of systematic application of higher doses of organic and mineral fertilizers in organic, organo-mineral and mineral fertilizer systems under conditions of typical eight-course field crop rotation of the Polissia on physical and chemical properties and agrochemical indices of its fertility (humus content, the improvement of its qualitative composition, biogenous element content), crop capacity and the quality of the product, nutrient balance and biogenous element migration over soil profile three m deep. The economic and energy efficiency of fertilizer use in a crop rotation link. Due to 24-year conducting of testing area monitoring it was established that restoring soil fertility on an enlarged scale with ensuring the productivity of field crop rotation in the quantity 60-63 kg/ha of grain units (1.5-1.7 times as high as than unfertilized check against a background of liming) and when securing ecological equilibrium in agrolands cape was obtained by using 12-16 t per 1 ha of crop rotation area of litter manure against a background of moderate mineral fertilizer application (₆₀Р₅₀К₆₅). The perspectivity of cleanly organic system of farming in the conditions of the Polissia is determined. Degradation processes when used only mineral fertilizer system are determined.

Key words: soil fertility, fertilizer system, crop rotation, organic and mineral fertilizers, liming, physical and chemical properties, agrochemical indices, yield, quality, productivity, grain units, balance, migration, efficiency, profitability, economic return.

Размещено на Allbest.ru