Технологічні заходи підвищення адаптивності рослин ярого ячменю в умовах північного степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

НСТИТУТ ЗЕРНОВОГО ГОСПОДАРСТВА

УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

УДК 633.16:631.5

Цаберябий Ілля Миколайович

Технологічні заходи підвищення адаптивності рослин ярого ячменю в умовах північного степу України

06.01.09 - рослинництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Дніпропетровськ - 2000



Дисертацією і рукопис.

Робота виконана в інституті зернового господарства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник МУСАТОВ Анатолій Георгійович, інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технології вирощування ранніх зернових культур.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор ЦИКОВ Валентин Сергійович, Інститут зернового господарства, завідувач відділу;

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник ШАБАШОВ Вілен Васильович, Луганський інститут агропромислового виробництва, завідувач лабораторії рослинництва.

Провідна установа: інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН, м. Харків.

Захист відбудеться “12”травня 2000 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 при інституті зернового господарства УААН за адресою 49027, м. Дніпропетровськ, 27, вул. Дзержинського, 14; тел. 45-02-36.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці інституту зернового господарства УААН.

Автореферат розісланий 12 квітня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради____________Артюх О.Д.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ярий ячмінь налжеть до провідних зернофуражних культур в Україні і за посівною площею та валовим зборам займає друге місце після озимої пшениці.

При високій потенційній зерновій продуктивності сучасних сортів (близько 100 ц/га) середній рівень врожайності ячменю залишається низьким, нестабільним з коливанням по роках під впливом різноманітних факторів до 40% і більше.

Раніше проведеними в Степу України дослідженнями встановлено, що низький рівень врожаю ячменю ярого зумовлений слідуючим комплексом метеорологічних, агробіологічних та агротехнічних факторів: зрідженими сходами; низьким рівнем кущіння; слабким розвитком вузлових коренів; повільними темпами накопичення вегетативної маси; недорозвинутим колосом, щуплим зерном; в епіфітотійні роки масовим враженням рослин хворобами та шкідниками. Залежно від сукупності вказаних негативних факторів чи явищ, або переважанням одного з них визначаються розміри недобору урожаю зерна. Вказані причини обумовлюють необхідність як удосконалення існуючих, так і розробки нових ефективних технологічних заходів вирощування ячменю, спрямованих на підвищення адаптивності та виживання рослин і зростання їх зернової продуктивності, що, на нашу думку, і визначає перспективність і актуальність досліджень.

Звя'зок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослід-ження та наукові розробки, які узагальнені у дисертаційній роботі виконувалися автором у відповідності з планом лабораторії технології вирощування ранніх зернофуражних культур інституту зернового господарства УААН за державною програмою “Продовольство”, проектом “Зерно”, завданням 01.05 НТП “Зернові і олійні культури на 1996-2000 рр.”, ”Розробити і освоїти екологічно безпечні та ресурсоощадливі технології вирошування зернових колосових культур” (№ д.р. 01870042489).

Мета та задачі досліджень. Метою даної роботи було розробити агротехнічні заходи і хімічні регламенти, спрямовані на підвищення адаптації рослин ячменю до несприятливих умов навколишнього середовища з урахуванням варіювання погодних факторів, генотипу нових сортів, їх реакції на комплекс заходів припосівної агротехніки та способи і строки використання найновітніших регуляторів росту.

Для досягнення вказаної мети передбачалося вирішення таких завдань:

- визначити адаптивність рослин до сукупності метеорологічних факторів і водно-фізичних параметрів грунту для встановлення оптимального строку сівби і розробки рекомендацій виробництву щодо цього важливого елементу технології;

- встановити найбільш доцільну глибину заробки насіння нових сортів ячменю, яка б відповідала морфологічним ознакам рослин та біологічним вимогам культури;

- вивчити вплив зміщення строків сівби від ранніх до пізніх, в межах календарного року, на темпи проходження фаз росту і розвитку рослин, особливості їх водоспоживання, морфоструктуру та величину врожаю.

- встановити ефективність інкрустації насіння регуляторами росту нового покоління і вплив цього заходу на захисні та компенсаторні механізми рослин;

- вивчити можливості підвищення життєздатності рослин при обробці їх рістрегулюючими препаратами;

- обгрунтувати економічну і біоенергетичну доцільність кращих технологічних заходів, які вивчалися.

Наукова новизна досліджень. Теоретично обгрунтована і експериментально доведена можливість стабільного підвищення продуктивності посівів ярого ячменю в умовах північної частини степового регіону України, шляхом посилення адаптаційних функцій рослин агротехнічними і хімічними заходами на різних етапах органогенезу. Виявлені адаптивні відмінності нових і районованих сортів ячменю на зміну глибини заробки насіння і строків сівби, а також погодних умов у відношенні ознак, які характерізують ріст і розвиток цієї культури. Розроблені регламенти і встановлені оптимальні строки і способи застосування нових регуляторів росту у початковий період і протягом вегетації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що виробництву запропоновано: новий підхід до визначення строку сівби, де за критерій взято не календарна дата чи температурний режим довкілля, а стиглість грунту; оптимальна глибина заробки насіння ячменю, стосовно сортової реакції і умов зволоження; строки і способи використання новітніших регуляторів росту рослин.

Розроблені заходи пройшли перевірку у виробничих умовах трьох господарств Новомосковського району Дніпропетровської області на площі 346 га, де забезпечували приріст врожаю зерна 3-4 ц/га.

Особистий внесок здобувача. Автором проаналізована вітчизняна та світова література за темою дисертації. Спільно з керівником роботи визначався напрямок досліджень, програма і схеми польових і лабораторно-польових дослідів. Дисертантом проведено досліди, зроблений аналіз отриманих результатів, написана дисертація і сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація роботи. Основні положення і результати досліджень доповідалися і обговорювалися на науково-методичних нарадах нституту зернового господарства, (1998, 1999 рр.), обласних і районних науково-практичних конференціях (1997-1999 рр.), звітній конференції по сортовипробуванню сільськогосподарських культур в Дніпропетровській області (1999 р.), науково-виробничому семінарі молодих вчених і спеціалістів 22-23 листопада 1999 р. в Інституті землеробства УААН, м. Київ -Чабани.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 5 наукових статей.

Структура та обсяг роботи. Дисертація викладена на 139 сторінках машинописного тексту. Вона складається із загальної характеристики роботи, пяти розділів, висновків та практичних рекомендацій. У роботі 35 таблиць, 5 рисунків. Список використаних джерел охоплює 230 найменувань, у тому числі 11 - іноземними мовами.



ЗМІСТ РОБОТИ

Стан вивчення питання і обгрунтування вибраного напрямку досліджень. У цьому розділі наводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та закордонних вчених з питань вивчення впливу агротехнічних і хімічних факторів на адаптацію рослин ячменю ярого до умов середовища та зміну їх продуктивності і якості зерна і обгрунтовуються заходи їх посилення у зв'язку з впровадженням нових сортів, а також нових регуляторів росту рослин.

Умови і методика проведення досліджень. Дослідження з ярим ячменем проводилися протягом 1997-1999 рр. Експериментальна частина роботи виконувалась в КСП “Нива” Новомосковського району Дніпропетровської області і Ерастівській дослідній станції Інституту зернового господарства УААН. Обєктом досліджень були районовані в степовому регіоні сорти ярого ячменю Прерія, Донецький 12, Адапт і Сталкер.

Грунти Ерастівської дослідної станції і КСП “Нива” - чорноземи звичайні, малогумусні важко- та середньосуглинкові з валовим вмістом в орному шарі (0-30 см) гумусу 3,8-4,3%, азоту - 0,23-0,26, фосфору - 0,11-0,12 і калію - 2,0-2,5%. Забезпеченість в орному шарі рухомими формами фосфору середня (Р₂О₅ по Чирикову - 90-100 мг/кг), обмінним калієм висока (К₂О - 250-270 мг/кг). Грунтові води залягають на глибині 8-14 м.

Клімат місця проведення дослідів характеризується недостатнім та нестійким зволоженням, малосніжною зимою з частими відлигами, а також посушливими умовами навесні та влітку. Кожен із трьох років досліджень відзначався своєрідним сполученням погодних факторів, які по різному впливали на процеси росту і розвитку ячменю ярого і формування рівня зернової продуктивності.

У 1997 р. початкові етапи органогенезу рослин проходили в умовах жорсткого гідротермічного режиму. У фази сходи і кущіння відносно багаторічної норми дефіцит опадів становив 26,6 мм, сума ефективних температур перевищила оптимум на 38^оС. В подальші періоди вегетації розвиток рослин відбувався у сприятливій погодній ситуації, що позитивно вплинуло на формування високого рівня врожайності ячменю.

В 1998 р. кількість опадів протягом вегетаційного періоду була значно меншою по відношенню до середньобагаторічної норми, а сума ефективних температур, навпаки, помітно вищою, що в результаті обумовило значний недобір врожаю зерна.

Специфіка погодних умов 1999 р. полягала в різкому варіюванні гідротермічних факторів в окремі періоди вегетації. Розподіл опадів був вкрай нерівномірний. У фазах сходи, кущіння і вихід в трубку вміст вологи у грунті був достатній, а при - колосінні і достиганні зерна цей показник був у гострому дефіциті, відповідно 28,2 і 79,6 мм. Через це формування і налив зерна проходили у несприятливих умовах, однак врожай зерна сформувався вище середнього рівня.

При проведенні досліджень використовувалася загальноприйнята методика Б.А. Доспехова (1979). Попередником ячменю була кукурудза на зерно, після збирання якої проводили дискування, вносили повне (NPK) мінеральне добриво в дозі 40 кг/га д.р. кожного елементу живлення та проводили оранку на 25-27 см. В польових дослідах площа облікової ділянки - 100 м², в лабораторно-польових - 1-2 м², повторність - п'ятиразова. Варіанти дослідів розміщувалися в один - два яруси систематично або рендомізовано.

Сівбу проводили в оптимальні строки у стиглий грунт, норма висіву 4,5-5,0 млн/га. Для обробки насіння і рослин у фазі трубкування використовували регулятори росту - емістим С, агростимулін, фумар, триман у відповідних дозах. Еталоном були гумат натрія та гумісол, а на контролі - насіння і рослини обробляли водою.

В дослідах проводили фенологічні спостереження, біометричні виміри в основні фази розвитку; вміст продуктивної вологи в грунті - за ГОСТом 70215-73 до глибини 120 см; вміст нітратів визначали фотометричним методом; нітрифікаційну здатність грунту - по Кравкову в модифікації ВНДІ кукурудзи; засвоювані фосфати визначали по Чирикову, а рухомий К₂О - по методу ВІДА. Приріст надземної маси - за П.П. Найдіним (1965), площу листків ячменю визначали відповідно до методичних вказівок А.А. Ничипоровича (1961); коренезабезпеченість рослин - за методом Н.З. Станкова (1964). Облік урожаю проводили прямим комбайнуванням, одержані дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспеховим (1979) на ПЕОМ. Технологічні якості зерна визначали у відділі агрохімії та грунтознавства Інституту зернового господарства УААН згідно існуючих ДСТ.

Економічну та біоенергетичну ефективність вирощування ярого ячменю в залежності від факторів, які вивчалися в дослідах, оцінювали згідно існуючих рекомендацій за цінами 1999 р.

Біологічна реакція рослин ячменю на строки сівби в роки з різним гідротермічним режимом. Аналіз багаторічного матеріалу по строках сівби ячменю у виробничих умовах КСП “Нива” (табл. 1) свідчить, що вони коливаються в значних межах (в інтервалі 35-40 днів), починаючи з 21-25 березня (1989, 1990 рр.) і до 26-30 квітня (1980, 1987, 1997 рр.). Це явище, передусім повязано із сполученням погодних факторів у кожному окремому календарному році, які в свою чергу зумовлюють фізичний стан грунту, його агрономічну придатність для якісного обробітку і можливість проведення польових робіт.

Таблиця 1 - Варіювання врожайності ячменю ярого в залежності від строків сівби КСП “Нива”, 1970-1998 рр.

Показники	Березень	Квітень
	21-25	26-30	1-5	6-10	11-15	16-20	21-25	26-30
Кількість спостережень, роки	2	4	6	7	2	2	3	3
Середня врожайність зерна, ц/га	44.8	24.1	25.3	23.6	17.5	39.4	27.7	26.6
Коливання рівня врожайності зерна, ц/га	35-55	18-33	17-44	19-27	16-19	21-58	21-39	22-33
Різниця в урожайності, ц/га	20	15	27	8	3	7	8	11

Визначено, що стан фізичної стиглості грунту у роки досліджень відповідав таким показникам - вологість його становила 19-22 %, щільність 1,09-1,14 г/см³, при температурі повітря 3-5 °С, грунту 6-8°С.

Одержані в господарстві дані свідчать, що в більшості з досліджуваних років строки сівби ячменю припадали на першу декаду квітня. При цьому коливання врожайності зерна становило відповідно від 8 до 27 ц/га. Такі суттєві зміни величини врожайності зерна при сівбі практично в однакові строки на протязі 12-13 років наводять на думку, що головною причиною такого явища і не календарний строк сівби, а комплекс інших факторів, який включаї погодні умови протягом вегетації, технологічні заходи, генетичний потенціал сорту та фітосанітарний стан посіву.

Поряд з цим слід відмітити, що і при інших строках сівби в умовах як ранньої, так і пізньої весни спостерігаються помітні коливання рівня врожайності зерна ячменю. Так, за період спостережень (1970-1998 рр.), при відхиленні строків сівби по відношенню до умовно середніх (I і II пяти-денки квітня) коливання між мінімальною і максимальною урожайністю зерна ячменю були суттєвими як при ранніх строках сівби (34,9-54,7 ц/га), так і пізніх (21,4-57,5 ц/га).

Результати польових дослідів, які проводилися з вивчення цього питання свідчать, що незалежно від умов зволоження весняного періоду при надто ранній сівбі в перезволожений і холодний грунт схожість насіння значно нижча, ніж при сівбі у дещо прогрітий і стиглий грунт (рис. 1). Так, при ранньому строці сівби польова схожість становила 21-23%, а при оптимальному - 81-88%. При запізненні з сівбою на 5-10 днів і більш спостерігалася аналогічна залежність, як у вологі, так і посушливі роки цей показник зменшувався відповідно з 88 до 74% і з 81 до 58%. Знижувались також і інші морфопоказники - висота рослин, їх кущистість, кількість вузлових коренів і загальна надземна маса рослин і врожай зерна ячменю.

Таким чином, в північній частині степового регіону строк сівби ярого ячменю визначається не календарною датою, а станом грунту. Встановлено, що за умов пізньої весни цілком можливо проводити сівбу в кінці квітня або навіть на початку травня. При цьому урожай зерна ячменю формується вище середнього рівня 27-28 ц/га.

Обгрунтування параметрів оптимальної глибини заробки насіння нових сортів ячменю.

Відомо, що глибина загортання насіння відноситься до важливих показників якості сівби ячменю, який поряд з особливостями морфологічних ознак сортів визначаї будову проростків і загальний тип рослин на початкових етапах органогенезу. Результати наших досліджень з новими сортами ячменю Донецький 12, Адапт, у порівнянні зі стандартом Прерія, свідчать, що при розміщенні насіння на мінімальну глибину (2 см), його польова схожість практично у всіх сортів була невисокою (у межах 52-59 %), останнє зумовлено значним коливанням в цьому шарі грунту температури і вмісту продуктивної вологи. При збільшенні глибини заробки насіння до 3-4 см спостерігалося значне підвищення (до 86-89%) показників схожості, тоді як подальше поглиблення призводило до закономірного їх зниження. При заробці насіння на глибину 11-12 см їх польова схожість в залежності від сорту варіювала в межах 42-69 %, при цьому період сівба - сходи, аналогічно, як і при мілкій заробці (на 1-2 см), подовжувався на 3-4 дні (рис. 2).

До найважливіших особливостей морфологічної структури проростків різних сортів ячменю відноситься глибина розміщення вузла кущіння у рослин цієї культури. На початковому етапі органогенезу цей орган і елементом, життєздатність якого зумовлює ступінь виживання рослин, щільність продуктивних стебел і, в кінцевому результаті, величину врожаю зерна. Можна також припустити, що при розміщенні вузла кущіння на більшу глибину, останній буде менш залежати від несприятливих умов середовища.

Встановлено, що рослини сортів ярого ячменю Донецький 12, Адапт і Прерія при висіві їх насіння у шар грунту 3-4 см, закладали вузол кущіння на неодинакову глибину, відповідно 2,0, 2,7 і 1,9 см. Більш поглиблене розміщення (на 2,7 см) в грунті вузла кущіння рослин сорту Адапт вказує на їх високу реакцію пристосування до умов середовища і наявність у них адекватних захисних функцій. До цього ж показники продуктивної кущистості, кількість вузлових коренів, у рослин на одиниці площі посіву сорту Адапт помітно вищі, ніж у сортів Донецький 12 і Прерія.

Математична оцінка залежності між глибиною закладання вузла кущіння рослинами різних сортів і глибиною загортання насіння характеризується такими рівняннями регресії відповідно сортам Прерія, Донецький 12, Адапт: у = 1,6 + 0,056 х; у = 1,6 + 0,037 х і у = 2,2 + 0,043 х. На існування тісної залежності між цими параметрами вказують коефіцієнти кореляції r=0,637 - 0,729.

Проведені розрахунки дозволили дійти висновку, що оптимальне значення глибини заробки насіння ячменю із врахуванням біологічних вимог і сортових особливостей рослин цієї культури, знаходиться в межах 3-4 см. При цьому рослини досліджуваних сортів найбільш заглибляли вузол кущіння і тому вказану глибину заробки насіння ячменю можна прийняти за оптимальну.

В іншому досліді (табл. 2) було встановлено, що при розміщенні насіння сортів ячменю Прерія і Сталкер на глибині 2-3 см створюються найбільш сприятливі умови для інтенсивного кущіння рослин, коли колосся бокових пагонів за своєю продуктивністю майже рівноцінні колосу головного стебла. При цьому формується тип рослин з добре розвинутим вузлом кущіння і створюються оптимальні умови для практично синхронного розвитку головного та бокових пагонів рослин. Такий тип розвитку забезпечує

їх високу життєздатність та стійкість до несприятливих факторів зовнішнього середовища, або, інакше кажучи, ці рослини краще адаптуються до умов вирощування. Падіння рівня врожайності зерна ячменю при зменшенні або збільшенні глибини заробки насіння по відношенню до оптимальної, пояснюється зниженням польової схожості насіння, а також ступеня виживання рослин у послідуючі періоди вегетації. При умові, якщо грунт фізично “стиглий”, а кількість вологи обмежена, доцільно збільшити глибину заробки насіння на 1,5-2,0 см або провести інкрустацію насіння стимуляторами росту.

Таблиця 2 - Морфоструктура і елементи продуктивності рослин різних сортів ячменю в залежності від глибини заробки насіння, 1998-1999 рр.

	Сорт
Показники	Прерія	Сталкер
	Глибина заробки насіння, см
	2-3	3-4	5-6	7-8	2-3	3-4	5-6	7-8
Польова схожість насіння, %	82	84	80	76	83	86	79	77
Коефіцієнт продуктивного кущіння	1.41	1.25	1.06	1.08	1.37	1.26	1.09	1.07
Число вузлових коренів, шт/м2.	3.3	3.5	3.4	3.6	3.1	3.4	3.6	3.9
Висота рослин, см.	54.8	52.8	53.1	54.6	52	55	53.1	55.7
Надземна маса, г/м2	811	754	693	651	794	742	732	706
Маса зерна з 1 колосу, г	0.66	0.64	0.58	0.60	0.71	0.64	0.63	0.62
Маса 1000 зерен, г	38.3	38.4	38.7	38.8	38.5	39.3	39.2	39.4
Довжина нижнього міжвузля , см	1.8	3.4	3.3	1.9	2.4	2.8	2.9	2.2

Вплив інкрустації насіння регуляторами росту на урожайність рослин і показники якості зерна

Передпосівна обробка насіння сумішкою з плівкоутворювача, регуляторів росту і протруювачів, в сучасних технологіях вирощування зернових культур відноситься до важливих елементів, що сприяють підвищенню адаптації рослин до стресових ситуацій навколишнього середовища, в тому числі до низьких і високих температур, а також недостатнього рівня вологозабезпеченості.

Результати спостережень і досліджень показали, що інкрустація насіння регуляторами росту, які вивчалися, забезпечувала підвищення повноти сходів (до 6 %) і густоти рослин (на 16-24 шт./м²), сприяла утворенню більшої кількості вузлових коренів (до 2,1 шт./рослину), накопиченню вищої вегетативної маси (до 24 г/ м²), підвищенню виживаємості рослин (до 5 %) і, в цілому, обумовлювала зростання загальної продуктивності ячменю.

До найважливіших показників, які визначають ступінь ефективності агрозаходу, відносяться величина і якість врожаю зерна. Аналіз врожайних даних в нашому досліді свідчить про суттєвий рівень впливу інкрустації насіння регуляторами росту, на формування зернової продуктивності рослин ячменю (табл. 3).

Під дією цього заходу спостерігалася зміна елементів структури врожаю - зростала довжина колосу (на 0,3-0,5 см), збільшувалася кількість в ньому зерен (на 1,1-1,7 шт.) та маса 1000 зерен (на 1,3-1,8 г).

В середньому за 1997-1999 рр. найбільш суттєві прирости зерна (16-18%) по відношенню до контрольного варіанта, були сформовані на ділянках де допосівна інкрустація насіння проводилася регуляторами росту - фумар, емістим С і агростимулін. Добавки врожаю на рівні 3,6-4,1 ц/га, на вказаних варіантах досліду, вірогідні були і по відношенню до еталонів - гумату натрія і гумісолу.

Виходячи із наведених даних досліджень можна зробити висновок, що інкрустація насіння ячменю сприяє суттєвому підвищенню адаптивності рослин до несприятливих погодних факторів - повітряної і грунтової посухи у другій половині вегетації 1999 р., що і забезпечило формування від цього заходу вказаних приростів урожаю зерна.



Таблиця 3 - Урожайність рослин ячменю при інкрустації насіння регуляторами росту

Регулятори	Дози	Урожай зерна, ц/га		Приріст
Росту	на 1 т	Роки	Середній	Врожайності
	насіння	1997	1998	1999		ц/га	%
Контроль		29.5	14.4	26.3	23.4	-	-
Гумат натрію	1 кг	31.1	15.4	29.9	25.5	2.1	9.0
Гумісол	10 л	32.2	15.5	30.3	26.0	2.6	11.1
Триман	10 г	33.9	15.7	29.0	26.2	2.8	12.0
Фумар	10 мг	34.4	16.8	29.7	27.0	3.6	15.4
Емістим С	10 мл	35.5	16.7	30.3	27.5	4.1	17.5
Агростимулін	10 мл	34.2	16.2	31.6	27.3	3.9	16.7
НСР0,95 , ц/га		1.32	2.15	1.86

Вміст білка в зерні ячменю в дослідах на контрольному варіанті в середньому за 1998-1999 рр. становив 13,8%. Під впливом регуляторів росту триман і емістим С цей показник підвищувався на 0,5-0,7%. У варіанті, з інкрустацією насіння агростимуліном вміст білка в зерні був на рівні контролю, а при використанні фумару простежувалась тенденція до його зниження не тільки по відношенню до контролю, а і еталонних варіантів.

Таким чином, використання для інкрустації насіння регуляторів росту типу фумар, емістим С і агростимулін сприяє підвищенню повноти сходів, прискореному утворенню вузлових коренів, інтенсифікації процесів росту і розвитку рослин і в цілому, незважаючи на несприятливі (посушливі) погодні умови, стабільному підвищенню (на 16-18%) урожаю ячменю при задовільних якісних показниках зерна.

Застосування регуляторів росту для обробки рослин

Трирічні результати польових дослідів по вивченню ефективності регуляторів росту для обприскування рослин у фазу трубкування свідчать про позитивний вплив цього заходу на формування урожаю зерна (табл. 4).

Наведені дані свідчать, що при обприскуванні регуляторами росту рослин ячменю, встановлені раніше закономірності в дії останніх, зберігаються і співпадають з інкрустацією ними насіння. В той же час ступінь їх впливу на формування рівня зернової продуктивності ячменю інший. Так, в середньому за 1997-1999 рр. при обприскуванні рослин досліджуваними препаратами відмічалася тенденція до зменшення приростів врожаю в порівнянні з допосівною інкрустацією регуляторами росту насіння.

Прирости урожаю зерна від застосування препаратів емістим С і агростимулін для обприскування рослин становили відповідно 3,3 і 2,8 ц /га і були меншими на 0,8-1,1 ц/га по відношенню до ефекту досягнутому від інкрустації ними насіння ячменю.

Таблиця 4 - Ефективність обробки рослин ячменю регуляторами росту

(фаза трубкування)

Регулятори	Дози	Урожай зерна, ц/га		Приріст
росту	на 1га	Роки	Середній	Врожайності
	посіву	1997	1998	1999		ц/га	%
Контроль		28.6	13.7	27.6	23.3	-	-
Гумат натрію	200 г	30.0	15.0	29.5	24.8	1.5	6.4
Гумісол	6 л	30.9	14.8	30.2	25.3	2.0	8.6
Триман	5 г	32.3	15.1	30.8	26.1	2.8	12.0
Фумар	10 мг	32.9	16.3	30.4	26.5	3.2	13.7
Емістим С	5 мл	33.0	17.0	29.8	26.6	3.3	14.2
Агростимулін	5 мл	32.4	16.6	29.2	26.1	2.8	12.0
НСР0,95 , ц/га		1.7	1.8	1.4

Виявлений стабільний вплив регуляторів росту (триман, фумар, емістим і агростимулін) проявлявся в підвищенні посухостійкості рослин і збільшенні зернової продуктивності рослин ячменю в екстремальних погодних умовах 1998 і 1999 рр., коли протягом практично всієї другої половини вегетації чітко спостерігалися ознаки гідротермічного стресу.

Результати досліджень свідчать про незначний вплив досліджуваних регуляторів росту при обприскуванні ними рослин у фазі виходу в трубку на якісні показники зерна ячменю. Так, вміст білку в зерні під впливом більшості препаратів відносно до контролю змінювався в межах 0,1-0,4%. Практично аналогічна ситуація простежувалась і з вмістом в зерні крохмалю, а також у варіюванні фізичних показників - плівчастості і вирівняності зерна.

Економічна та біоенергетична оцінка заходів підвищення адаптивності рослин ячменю. Аналіз економічних та енергетичних показників технології вирощування ярого ячменю показує, що найкращий результат забезпечує застосування для інкрустації насіння регуляторів росту емістиму С і агростимуліну в дозі 10 мл (табл. 5). На вказаних варіантах досліду спостерігалася найвища продуктивність рослин ярого ячменю (відповідно на 4,1 і 3,9 ц/га зерна більше, ніж на контролі). Тут забезпечувалося одержання найбільш дешевого (19,1-19,2 грн/ц) і найменша

енергоємність зерна (790-794 МДж/ц) відповідно. На кожну гривню витрат тут отримали по 3,24 і 3,27 грн чистого прибутку, а коефіцієнт окупності енерговитрат підвищився з 1,83 до 2,08. На увагу також заслуговує доцільність застосування препарату фумар.

Таблиця 5 - Економічна та біоенергетична оцінка ефективності інкрустації насіння ячменю регуляторами росту рослин (1997-1999 рр.)

	Регулятори росту
Показники	Контроль	Гумат натрію	Фумар	Емістим С	Агрости-мулін
Урожайність зерна, ц/га	23.4	25.5	27.0	27.5	27.3
Собівартість 1 ц зерна, грн	21.8	20.3	19.4	19.1	19.2
Одержано умовно чистого прибутку з 1 га, грн	145	197	232	245	240
Рівень рентабельності, %	28.4	38.1	44.3	46.7	45.8
Енергоємність 1 ц зерна, МДж	897	845	802	790	794
Коефіцієнт енергетичної ефективності	1.83	1.95	2.05	2.08	2.07

Оцінка ефективності застосування регуляторів росту для обробки рослин у фазі трубкування з точки зору покращання економічних і енергетичних показників має також практичну доцільність (табл. 6).

При цьому строці і способі застосування регуляторів росту у порівнянні з інкрустацією ними насіння спостерігалося зниження врожайності і прибутку з розрахунку на одиницю площі відповідно на 2,6 і 13,9%. В досліді найбільший ефект досягався при обробці посіву препаратами емістим С, агростимулін і фумар. Встановлено, що запізнення зі строками сівби по відношенню до оптимального, призводить не тільки до суттєвого зниження врожайності ячменю, але і погіршує економічну ефективність його вирощування.

Результати економічно-енергетичної оціки можна використовувати при впровадженні у виробництво розроблених технологічних заходів які підвищують адаптивність рослин ячменю до несприятливих умов вирощування. Ці заходи забезпечують більш ефективне використання матеріальних, енергетичних ресурсів і праці на одиницю продукції.

Таблица 6 - Економічна та біоенергетична оцінка ефективності застосування регуляторів росту рослин для обробки посівів ячменю у фазі трубкування (1997-1999 рр.)

	Регулятори росту
Показники	Контроль	Гумат натрію	Фумар	Емістим С	Агрости-мулін
Урожайність зерна, ц/га	23.3	24.8	26.5	26.6	26.1
Собівартість 1 ц зерна, грн	22.3	21.2	20.4	20.1	20.5
Одержано умовно чистого прибутку з 1 га, грн	132	169	202	210	197
Рівень рентабельності, %	25.4	32.2	37.4	39.2	36.9
Енергоємність 1 ц зерна, МДж	923	877	848	836	849
Коефіцієнт енергетичної ефективності	1.78	1.88	1.94	1.97	1.94



ВИСНОВКИ

1. Серед сортів, які вивчалися, по комплексу адаптивних ознак, найбільш відрізнявся сорт Адапт. По відношенню до стандарту - сорту Прерія, рослини сорту Адапт, в залежності від глибини загортання насіння, мали підвищену (на 27-34 %) продуктивну кущистість і більшу (на 37-39 %) кількість вузлових коренів; при заробці насіння на глибину 3-4 см вузол кущіння в рослин закладався на глибині 2,7 см від поверхні грунту, що на 0,8 см глибше, ніж у стандарту. Позитивний вплив такого розміщення вузла кущіння особливо проявляється в посушливих умовах.

2. Для проростання максимальної кількості насіння, формування повних і своєчасних сходів, найсприятливіші умови складаються при глибині заробки насіння на 3-4 см, практично для усіх досліджуваних сортів ячменю.

3. В умовах північного Степу строки сівби ярого ячменю практично не залежать від календарної дати, а визначаються станом грунту, його придатністю до якісного розпушення і температурним фактором. Урожай зерна ячменю при сівбі у фізично стиглий грунт був вищим на 67-75%, ніж при ранній сівбі у перезволожений і зменшувався на 44-48 % при занадто пізній - в пересушений грунт.

4. В усі роки досліджень на глибині загортання насіння у фізично стиглий грунт, його вологість становила 19-22 %, середньодобова температура повітря варіювала в межах 3-5^оС, грунту - 6-8^оС, а щільність його дорівнювала 1,09-1,14 г/см³.

5. Сівба ячменю наприкінці квітня або на початку травня не і пізньою, останні зумовлено строком настання весни. В окремі роки в умовах пізньої весни, коли сівба проводиться у третій декаді квітня або першій - травня, врожай зерна ячменю формувався вище середнього рівня - 27-28 ц/га. В межах одного календарного року надмірно ранній строк сівби, у порівнянні з оптимальним у стиглий грунт, зумовлює поряд з різким зниженням врожаю, погіршення якості зерна. Оптимальний строк сівби сприяє деякому підвищенню (на 0,1-0,4%) вмісту білка в зерні в порівнянні з його кількістю при ранніх і пізніх строках сівби; при останньому помітно зростає і плівчастість зерна.

6. При оптимальній температурі грунту (6-8^оС), найбільше подовження періоду сівба - сходи (на 3-4 дні), зниження польової схожості насіння (на 20-44%) та повноти у появі сходів, спостерігалося при мілкій (1-2 см), а також надто глибокій (10-12 см) заробці насіння.

7. Використання регуляторів росту типу фумар, емістим С, агростимулін для інкрустації насіння сприяло збільшенню (на 2-6 %) повноти сходів, прискореному утворенню і формуванню більшої кількості вузлових коренів (на 1,3-2,1) та листків (на 1,6-2,6 шт./рослину), інтенсифікації процесів росту і розвитку рослин та накопиченню більшої надземної маси (на 8-24 г/м²), що в кінцевому результаті позитивно позначалося на підвищенні адаптивності рослин до несприятливих погодних умов і збільшенні зернової продуктивності рослин ячменю.

8. Застосування біостимуляторів росту типу емістим С, агростимулін та фумар для допосівної обробки насіння сприяє формуванню більшої кількості (на 16-23 шт./м²) рослин у посіві, посилює їх стійкість до підвищеної температури і недостатньої вологозабезпеченості в різні періоди вегетації, збільшуючи тим самим (на 3-5 %) виживання рослин і, в результаті, забезпечує зростання врожайності зерна в такі роки на 16-18% .

9. Обприскування посівів ячменю у фазу трубкування регуляторами росту емістим С, агростимулін і фумар поряд з підвищенням стійкості рослин до посушливих умов, забезпечує стабільне збільшення на 3-3,5 ц/га або 12-14% урожаю зерна при задовільних показниках його якості.

10. Економічна і біоенергетична оцінка заходів технології, що рекомендуються, показала, що найбільший ефект досягається при застосуванні регуляторів росту емістим С і агростимулін для інкрустації насіння. Від цього заходу спостерігається максимальна продуктивність рослин ячменю, найбільш дешеве і найменш енергоємне зерно. На кожну гривню витрат тут отримано відповідно 3,24 і 3,27 грн чистого прибутку, а коефіцієнт окупності енерговитрат сягав до 2,08 або був вищим на 14% проти контроля.



РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для північної частини Степу рекомендується технологія вирощування ярго ячменю з слідуючими елементами, які підвищують адаптивність рослин:

Сорти. Вимогливі до родючості грунту сорти Донецький 12, Прерія, Адапт, Сталкер висівати на фоні прямої дії, або післядії добрив. За ранньої весни сівбу проводити на глибину 3-4 см, за пізньої, для запобігання пересихання посівного шару грунту на 5-6 см. Критерієм початку сівби, незалежно від строку настання весни, і фізична стиглість грунту, коли досягається його високоякісне кришення і розпушення.

Інкрустація насіння. При ранніх строках сівби крім протруювання насіння доцільним і обробка його регуляторами росту емістим С, агростимулін, фумар дозою 10 мл/т, або краще їх баковою сумішкою із прилипачами.

Догляд за посівами. Посіви ячменю, які в результаті несприятливих умов слабо розвинуті, у фазі трубкування доцільно обприснути водним розчином регулятора росту емістим С або агростимулін, дозою 5 мл/га, або фумар - 10 мг/га.

регулятори росту ячмінь



ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІї

1. Мусатов А.Г., Цаберябий І.М., Семяшкіна А.О. Зміни урожайності та якості зерна ячменю і вівса при використанні регуляторів росту // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 10. - С. 25-28.

2. Мусатов А.Г., Цаберябий І.М., Семяшкіна А.О. Ефективність обробки рослин ячменю регуляторами росту і добривами // Бюл. ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 11. - С. 20-24.

3. Цаберябий І.М., Семяшкіна А.О. Зміни врожаю і показників зерна ячменю під впливом строків сівби // Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів, 22-23 листопада 1999 р. - К., 1999. - С. 32-33.

4. Цаберябий І.М. Посилення адаптивних властивостей рослин різних сортів ячменю під впливом технологічних заходів//Бюл.ІЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 2000. -№12. - С. 37-41.

5. Цаберябий І.М. Вплив технологічних заходів на формування урожаю зерна ячменю ярого // Тези всеукр. наук.-практ. конференції молодих вчених і спеціалістів, 10-11 лютого 2000 р. -Дніпропетровськ., 2000. - С. 27-28.



Анотація

Цаберябий І.М. Технологічні заходи підвищення адаптивності рослин ярого ячменю в умовах північного Степу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню адаптивності рослин до несприятливих умов на основі комплексного застосування нових сортів, різних строків сівби, глибини заробки насіння, а також новітніх регуляторів росту при вирощуванні ярого ячменю в умовах північного Степу України. На базі багаторічного фактичного матеріалу встановлені об'єктивні взаємозв'язки між строками сівби, рівнем врожаю і сполученням погодних факторів в конкретному році, що обумовлюють стан і придатність грунту для обробітку і початку сівби. Розроблені заходи найбільш ефективного використання новітніх регуляторів росту для допосівної інкрустації насіння і обприскування рослин ячменю у фазу трубкування.

Обгрунтована економічна і енергетична доцільність застосування досліджуваних агротехнічних заходів і регуляторів росту емістим С, агростимулін, фумар і триман при різних строках і способах їх використання на культурі ярого ячменю.

Ключові слова: ярий ячмінь, строки сівби, глибина заробки насіння, регулятори росту рослин, рівень зернової продуктивності, якісні показники зерна.

Аннотация

Цаберябый И. Н. Технологические приемы повышения адаптивности растений ярового ячменя в условиях северной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. -Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена изучению адаптивности растений к неблагоприятным условиям на основе комплексного применения новых сортов, различных сроков сева, глубины заделки семян, а также новейших регуляторов роста эмистим С, агростимулин, фумар и триман при выращивании ярового ячменя в почвенно-климатических условиях северной Степи Украины.

На базе многолетнего фактического материала установлены объективные закономерности между сроками сева, величиной урожая зерна и сочетанием погодных факторов в конкретном году, обусловливающие состояние и пригодность почвы для обработки и сева. Выявлены отличительные зависимости между морфологическими особенностями и строением проростка различных сортов ячменя и глубиной заделки семян. Определены роль и значение изучаемых регуляторов роста в образовании корней и побегов растений на первых этапах органогенеза.

Выявлено воздействие изучаемых биостимуляторов на развитие габитуса растений, их вегетативную массу и формирование площади листовой поверхности. Изучены водопотребление растений по основным периодам вегетации и особенности распределения корневой системы растений в зависимости от инкрустации семян регулятором роста эмистим С и условий увлажнения в различные годы.

Установлены параметры структурных элементов урожайности ячменя при разных способах использования изучаемых регуляторов роста растений. Выявлены зависимости в формировании показателя качества зерна ячменя, содержание белка, крахмала, а также физических свойств - пленчатости и крупности зерна под влиянием инкрустации семян и опрыскивания растений регуляторами роста.

Дана сравнительная оценка эффективности фактического варьирования урожайности зерна ячменя под влиянием инкрустации семян и опрыскивания растений рострегулирующими препаратами.

Разработаны приемы наиболее целесообразного использования регуляторов роста растений при разных сроках и способах их применения на культуре ячменя.

Дана экономическая и биоэнергетическая оценка применяемых агротехнических приемов и регуляторов роста растений эмистим С, агростимулин, фумар и триман при инкрустации ними семян и опрыскивании посевов ярового ячменя.

Ключевые слова: яровой ячмень, сроки сева, глубина заделки семян, регуляторы роста растений, уровень зерновой продуктивности, качетвенные показатели зерна.

Summаry

Tsaberyaby I.M. Technological practices for increase the adaptability of spring barley plants under conditions of the Northern Steppe of Ukraine. - Manuscript.

Thesis submitted for a candidate's degree on agriculture in the speciality 06.01.09 - Plan industry. - UAAS Institute of Grain Farming, Dniepropetrovsk, 2000.

Dissertation deals with plan adaptability to unfavorable conditions on the basis of complex application of the new varieties, different sowing dates, planting depths as well as the newest plan growth regulators to the spring barley grown under conditions of Northern Steppe of Ukraine. On the ground of long-standing factual materials the objective interrelations between sowing dates, yield level and weather conditions have been established for every given season which make for soil state, its suitability for tillage and seeding. The most effective methods of plant growths application both for seed encrustation and barley plan spraying at booting stage. The economical and energetical expediency of the studied agrotechnical practices and plant growth regulators - emistim C, agrostimulin, fumar, triman is substantiated for different dates and methods of treatment.

Key woods: spring barley, sowing dates, sowing depths, plant growth regulators, yield capacity, grain yield quality.

Размещено на Allbest.ru

...