Врожай і якість льоносировини залежно від роздільного та комплексного застосування біолого-хімічних засобів удобрення в західному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут землеробства

Української академії аграрних наук

УДК: 633.52:631.82/86

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Врожай і якість льоносировини залежно від роздільного та комплексного застосування біолого-хімічних засобів удобрення в західному лісостепу України

Спеціальність: 06.01.09 - рослинництво

Шувар Антін Михайлович

Київ 2000

Загальна характеристика роботи

Актуальність обраної теми. Льон-довгунець був і надалі залишається основною технічною культурою в передкарпатській зоні, а поліській і лісостеповій знаходиться на рівні з цукровими буряками.

До недавна льоносіючі господарства західного регіону України займали майже 50 % всієї посівної площі льону в Україні. Наприклад, на Львівщині посівні площі займали 25...30 тис.га. За умов задіяння у господарствах під льоном до 10 % орних земель, ця культура забезпечувала 60...80 % грошових надходжень від усієї галузі рослинництва. За останні роки посівні площі даної культури в областях західного регіону скоротилися в 5...7 разів. Причиною такого стану є: відсутність державного замовлення на льоносировину, неприпустима цінова політика на волокно та насіння, недостатня кількість внесення добрив та засобів захисту від бур'янів, хворіб, шкідників через їх дороговизну. Перераховані причини також негативно вплинули на врожайність та якість льоносировини. Размещено на http://www.allbest.ru/

Подолання цих негативних явищ, враховуючи перехід до ринкових відносин та широкий спектр форм господарювання, можливе за умов застосування доступних і недорогих засобів поповнення грунту поживними речовинами за рахунок заробки в грунт подрібненої соломи (озимих або ярих зернових попередників льону) та зеленої маси (сидерату) однієї з капустяних культур, а також внесення під льон біогумусу та нових рідких біодобрив, багатих на мікроелементи (хунгавіт-універсал, вермистим).

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною тематичного плану лабораторії агротехніки Інституту землеробства і біології тварин УААН і виконана відповідно до завдання: “Розробити і освоїти ефективні ресурсозберігаючі технології вирощування льону-довгунця на основі створення високопродуктивних сортів з покращеними технологічними показниками волокна, ведення насінництва”, що входить до державної науково-технічної програми “Луб`яні культури”. Номер державної реєстрації завдання 0198 U005881. Размещено на http://www.allbest.ru/

Мета і завдання досліджень. Мета роботи -- встановити особливості формування високопродуктивного ценозу льону-довгунця та розробити шляхи управління продукційним процесом за допомогою створення оптимальних умов росту й розвитку рослин при нетрадиційному (альтернативному) удобренні, яке полягає у зменшенні внесення хімічних засобів до 50 % порівняно з базовим варіантом (N_30-45P_60-90K_90-135) при врожаї волокна не менше тонни з гектара.

Для досягнення цієї мети були поставленні наступні завдання:

-- визначити вплив ефективності заробки в грунт подрібненої соломи попередника льону (озимі або ярі зернові), післяжнивної зеленої маси редьки олійної (сидерат), біогумусу, мінеральних добрив, а також комплексного їх застосування на характер змін біометричних показників рослин, величину та якість урожаю;

-- встановити вплив доз і строків внесення нових рідких біологічних добрив хунгавіту-універсалу та вермистиму на ріст і розвиток рослин, ступінь ураження їх хворобами; врожай та його якість; визначити найбільш ефективні з них для умов виробництва;

-- визначити біоенергетичну та економічну ефективність вирощування льоносировини залежно від роздільного та комплексного застосування біолого-хімічних засобів удобрення.

Наукова новизна одержаних результатів. У західному регіоні України вперше встановлено параметри дії роздільного та комплексного застосування мінеральних добрив, біогумусу, заробки в грунт подрібненої соломи зернових попередників льону та зеленої післяжнивної маси редьки олійної (сидерат), а також доз і строків внесення рідких біодобрив хунгавіту-універсалу та вермистиму на особливості росту і розвитку рослин, зокрема: на зміну їх морфологічних ознак, тривалість фенофаз і вегетаційного періоду, ураження рослин основними хворобами, врожай та якість льоносировини в товарних посівах. Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково доведено позитивний вплив заробки в грунт подрібненої соломи попередника льону (зернових) та сидерату (редьки олійної), біогумусу; позакореневого внесення нових рідких біодобрив вермистиму та хунгавіту-універсалу. Останні отримані на основі біоконверсії органічних відходів і містять групи біологічно активних інградієнтів природнього походження.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробленні якісно нових агротехнічних заходів та удосконаленні технології вирощування льону-довгунця на альтернативній (біологічній) основі удобрення із мінімальним використанням хімічних засобів, яка дозволяє, порівняно з базовим варіантом (N_30-45P_60-90K_90-135), скоротити внесення під цю культуру до 50 % мінеральних добрив при одночасному збагаченні грунту органічною масою та отриманні на рівні базового варіанту удобрення такого ж, а то й дещо вищого врожаю льоносировини високої якості.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом проведено польові досліди, виконано біометрію, лабораторні аналізи та статистичну обробку результатів досліджень. На основі даних експерименту, синтезу та аналізу отриманого матеріалу, даних літератури зроблено відповідні висновки та пропозиції для виробництва. Впродовж трьох років підготовлялися наукові звіти, велась пропаганда та наукове супроводження результатів у виробництво.

Апробація роботи. Результати наукових досліджень доповідались на семінарах керівників обласних управлінь сільського господарства та продовольства України (Оброшино, червень 1998 р.), керівників районних управлінь сільського господарства та продовольства, працівників льонооб'єднання та директорів льонозаводів Львівської області (Оброшино, липень 1998 р.); курсах підвищення кваліфікації заступників начальників управлінь агропромислового комплексу райдержадміністрацій з питань рослинництва, керівників обласних та районних агрослужб у Львівській області (м. Дубляни, ЛДАУ, грудень 1999 р.); методичних комісіях і вчених радах ІЗіБТ УААН впродовж 1997-1999 рр.

Публікації, обсяг та структура роботи. За результатами досліджень опубліковано 5 наукових праць.

Дисертаційна робота викладена на 153 сторінках машинописного тексту, з них власне текст - на 128 сторінках, складається із вступу, семи розділів, висновків, пропозицій для виробництва, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 32 таблиці, 7 діаграм. Список використаних джерел налічує 287 авторів, в т. ч. 57 іноземних.

Зміст роботи

У першому розділі узагальнено результати багаторічних досліджень вітчизняної та світової науки і практики щодо впливу основних макро- та мікроелементів, доз мінеральних добрив і співвідношення в них азоту, фосфору і калію, а також різних видів органічних добрив, таких як солома зернового попередника, сидерат, біогумус та нових рідких біологічних добрив на основні сільськогосподарські культури та, зокрема, на врожай і якість льоносировини. На основі проведеного аналізу визначено питання, які недостатньо вивчені, обгрунтовано необхідність проведення нових досліджень.

У другому розділі описані програма, методика та умови проведення досліджень.

Дослiдження проведено на полях вiддiлу технологiї вирощування сiльськогосподарських культур Iнституту землеробства i бiологiї тварин УААН в с. Оброшино Пустомитiвського району Львiвської областi (зона захiдного Лiсостепу) впродовж 1996-1999 рр. на сірому лісовому опідзоленому середньосуглинковому грунті з наступними агрохімічними показниками: вміст гу-мусу (за Тюріним) 1,15...1,33 %, рН сольової витяжки 5,7...5,9, легкогідролізований азот (за Тюріним-Кононовою) - 6,44...7,28, рухомий фосфор (за Кірсановим) - 10,0...10,6, oбмінний калій (за Кірсановим) 7,5...9,8 мг на 100 г грунту.

Клімат зони західного Лісостепу помірно теплий з достатньою кількістю опадів. Метеорологічні умови за роки проведення досліджень були в основному сприятливими для вирощування льону-довгунця.

Польовий дослiд з вивчення впливу мiнерального, бiологiчного та комбiнованого удобрення льону-довгунця на врожай i якiсть льоносировини проводили з 1996 по 1998 рiк у чотирикратнiй повторності, а з вивчення впливу нових рідких біологічних добрив вермистиму та хунгавіту-універсалу - з 1997 по 1999 роки у шестикратній.

Польовi дослiди закладали за методикою колишнього Всесоюзного НДІ льону-довгунця (м. Торжок, 1978), лабораторнi аналiзи проводили за загальноприйнятими методиками.

Перед закладанням дослідів проведено агрохімічну характеристику грунту, визначено вмiст NPK у соломi попередника льону, зеленiй масi сидерату (редька олiйна), соломi та насiннi льону.

Сорт льону-довгунця - Могильовський 2. Норма висiву насiння - 22,5...23,0 млн. шт/га схожих насiнин. Сiвбу проводили в оптимальнi строки. Попередник - зерновi колосовi (озимі пшениця, жито). Пiсля збирання попередника льону щорiчно приорювали у грунт подрiбнену солому на глибину 14...16 см з додаванням 10 кг/т соломи азотних добрив (для її кращої мiнералiзацiї), проводили культивацiю i сiвбу редьки олiйної (норма висiву - 20 кг/га), а при її цвiтiннi зелену масу приорювали у грунт на глибину 20...22 см.

Навеснi проводили культивацiю, внесення мiнеральних добрив та бiогумусу (за схемою дослiду), заробляли їх у грунт агрегатом РВК-3, що й було передпосівним обробітком грунту.

Догляд за посiвами льону-довгунця полягав у боротьбi з льоновою блохою шляхом застосування інсектициду Бі-58 (0.7 л/га) або карате (100 мл/га). Для боротьби з бур`янами застосовували сумiшi гербiцидiв 2М-4Х (0.6 л/га) + зелек (1 л/га) або агрітокс 0.6 л/га + 10 мг/га хармоні. На мiкродiлянкових дослiдах у фазу "ялинка" та в період швидкого росту рослин льону вносили бiодобрива хунгавiт-універсал i вермистим за схемою дослiдів.

В період росту i розвитку рослин льону вiдмiчали наступні фази: початок i повнi сходи, "ялинка", бутонiзацiя, цвiтiння, рання жовта стиглiсть. Визначали густоту рослин пiсля повних сходiв та перед збиранням врожаю, прирiст повiтряно-сухої маси рослин, їх висоту (загальну, технiчну), кiлькiсть коробочок на рослинi, дiаметр стебла. Ступiнь вилягання рослин льону визначали органолептично у фазу цвiтiння за п`ятибальною шкалою, а також вплив рівнів органо-мінерального живлення на ураження рослин основними хворобами. Ураження антракнозом та фузарiозним в`яненням визначали при настанні повних сходiв, бутонiзацiї та на початку ранньої жовтої стиглостi згідно "Методическим указаниям по фитопатологическим работам со льном-долгунцом" (Москва, 1969). Для насiння визначали енергію проростання, схожість та масу 1000 насiнин, а для волокна такі показники технологiчного аналiзу, як вмiст волокна в трестi, вихiд волокна, його мiцнiсть та гнучкiсть. Обробку врожайних даних проведено за методикою Б.О. Доспехова (1985). Бiоенергетичну ефективнiсть дослiджуваних факторiв визначали за методикою "Енергетическая эффективность выращивания сельськохозяйственных культур" (Волгоград, 1985).

У третьому розділі висвітлено вплив загортання у грунт соломи зернових культур, післяжнивної зеленої маси редьки олійної, біогумусу, мінеральних добрив та їх комплексного. Размещено на http://www.allbest.ru/

застосування на ріст і розвиток рослин, урожай та якість льоносировини.

Найвищий ступінь виживання рослин (92,1 %) відмічено на варіанті використання комбінованого удобрення рослин льону-довгунця, зокрема застосування повної дози фосфорно-калійного удобрення (Р₆₀К₉₀) разом із загортанням в грунт соломи попередника льону з додаванням компенсаційної дози азоту (N₁₀) для кращої мінералізації останньої та післяжнивної зеленої маси редьки олійної (сидерату). Приріст до контролю складав 3,6 %, до варіанту з повним мінеральним удобренням (N₃₀P₆₀K₉₀) - 1,9 % (табл. 1). Високий показник (91,5 %) одержано від внесення половинної дози повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) + 1,5 т/га біогумусу та компенсаційної дози фосфорно-калійних добрив (Р₁₅К₂₅) з метою вирівнювання дози добрив до базового варіанту. На даному варіанті приріст до контрольного та базового варіантів складав відповідно 3,1 та 1,3 %.

При використанні половинної норми мінеральних добрив (N₁₅P₃₀K₄₅) сумісно із загортанням у грунт соломи попередника льону з додаванням компенсаційної дози азоту (N₁₀), післяжнивного сидерату та біогумусу 1т/га ступінь виживання становив 90,2 % (приріст - 1,8 %), а при використанні даних компонентів удобрення без біогумусу - 89,5 % (1,1 %).

Таблиця 1 Густота стеблостою, виживання та вилягання рослин льону залежно від різних рівнів органо-мінерального живлення

Примітка: * - середнє з трьох контролів

Вагомий приріст повітряно-сухої маси рослин льону (70,6 г) отримано на варіанті внесення повної дози мінерального добрива (N₃₀P₆₀K₉₀). Ця тенденція спостерігалась у всіх фазах росту та розвитку рослин. Дещо нижчим цей показник був на варіантах із частковою заміною мінерального живлення різними формами органічних добрив. Значно відрізнявся варіант із застосуванням половинної дози повного мінерального удобрення разом із загортанням у грунт соломи злакового попередника льону, зеленої маси редьки олійної і біогумусу нормою 1 т/га. На варіанті внесення половинної дози (N₁₅P₃₀K₄₅) мінерального удобрення разом із 1.5 т/га біогумусу приріст у фази “ялинка” і цвітіння перевищував варіант із повним мінеральним добривом - N₃₀P₆₀K₉₀.

Найбільшу технiчну довжину стебла (78,5 см) в перiод ранньої жовтої стиглостi досягнуто від застосування N₁₅P₃₀K₄₅ + загортання у грунт соломи озимих зернових, зеленої маси редьки олiйної i 1 т/га біогумусу (на контролі 75,1 см і на базовому варіанті 77,1 см). Показник технічної довжини стебла, на варіанті внесення N₁₅P₃₀K₄₅ + 1,5 т/га біогумусу становив 78,0 см.

На варіанті внесення повної дози тільки фосфорно-калійних добрив (P₆₀K₉₀) разом з біогумусом 1.0 т/га приріст технічної висоти до контролю і базового варіанту становив відповідно 2.3 см і 0.3 см.

Найвищий приріст кількості коробочок на рослині, порівняно з контрольним варіантом, (1,2 шт./росл.) одержано на варіанті внесення повної дози фосфорно-калійних добрив (P₆₀K₉₀) разом із використанням соломи та зеленої маси редьки оліної. На інших варіантах досліду середня кількість коробочок зростала незначно - від 0.7 шт./росл. на фоні повного мінерального удобрення до 0.1 шт./росл. при внесенні тільки біогумусу в поєднанні з компенсаційною дозою фосфорно-калійних добрив.

На всіх варіантах досліду верхній, середній і нижній діаметр стебла істотно не відрізнявся. На фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) діаметр у верхній, середній і нижній частинах стебла був дещо більший порiвняно до контролю і складав відповідно 1,0; 1,3 і 1,5 мм. На інших варіантах товщина нижньої і середньої частин стебла коливалась у межах 1,3...1,5 мм, а верхньої - в межах 1,0...1,2 мм.

Щодо морфологічних показників стебла, то кращими вони були на варіанті внесення половинної дози повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) разом із загортанням у грунт соломи, сидерату та біогумусу.

На варіантах із застосуванням твердого органічного добрива біогумусу відмічено тенденцію до зниження ступеня ураження рослин антракнозом усього періоду росту та розвитку рослин. Найнижчий відсоток ураження під час ранньої жовтої стиглості відмічено на варіанті застосування біогумусу в нормі 3 т/га + Р₃₅К₅₅ (28,3 %), що нижче контролю на 7,3 % і базового варіанту (N₃₀P₆₀K₉₀) - на 4,0 %. Значним є також зниження рівня ураження рослин антракнозом на варіантах застосування половинної дози (N₁₅P₃₀K₄₅) сумісно з 1,5 т/га біогумусу (6,1 % порівняно до контролю і 2,8 % до базового варіанту). Аналогічною була тенденція щодо визначення рівня ураження рослин фузаріозним в'яненням. Найнижчий показник ураження рослин відмічено на варіанті внесення біогумусу 3 т/га + Р₃₅К₅₅. Відсоток уражених рослин становив у середньому за роки досліджень 17,7 %, тоді як на контролі він був на рівні 20,7 %, а на базовому варіанті (повне мінеральне удобрення N₃₀P₆₀K₉₀) - 19,3 %.

Достовірно найвищий врожай льоносоломи (56,2 ц/га) в середньому за три роки одержано від внесення половинної дози повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) разом із загортанням у грунт соломи злакових культур та внесенням азоту (N₁₀) та зеленої маси редьки олійної і біогумусу 1 т/га, а також від внесення N₁₅P₃₀K₄₅ + солома + N₁₀ + сидерат (54,9 ц/га).

Найвищий врожай насіння льону (5,2 ц/га) отримано на варіанті внесення повної дози фосфорно-калійних добрив (P₆₀K₉₀) сумісно із загортанням у грунт соломи злакового попередника льону + N₁₀ кг/т соломи + зелена маса сидерату. Приріст до абсолютного контролю становив 1,2 ц/га та базового варіанту (N₃₀P₆₀K₉₀) - 0,8 ц/га. Врожай насіння льону 5,0 ц/га також забезпечує застосування попередніх компонентів удобрення разом із біогумусом 1 т/га. Внесення половинної дози мінеральних добрив (N₁₅P₃₀K₄₅) разом із загортанням у грунт соломи + N₁₀ + зелена маса редьки олійної забезпечує врожай насіння 4,9 ц/га (на контролі 4,0 і на базовому варіанті 4,5 ц/га).

Таблиця 2 Врожайність льону-довгунця залежно від роздільного і комплексного застосування мінеральних та органічних компонентів удобрення (1996-1998 рр.), ц/га

Примітка: * - середнє з трьох контролів

Результати досліджень, наведені в табл. 3, засвідчують, що найвищий врожай всього льоноволокна (20,8 ц/га) забезпечує застосування половинної дози повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) + загортання у грунт соломи озимих зернових культур (3,0...3,5 т/га) з додаванням N₁₀ + післяжнивна зелена маса редьки олійної + біогумус у дозі 1,0 т/га. Даний показник вищий ніж на контролі на 3,0 ц/га і на 0,9 ц/га порівняно до базового варіанту (N₃₀P₆₀K₉₀).

Гнучкість льоноволокна на варіантах із одним лише органічним удобренням коливалась за роки досліджень у межах 24,6...28,3 мм, або була близькою до даних на базовому варіанті (N₃₀P₆₀K₉₀) і на 1,7...5,5 мм перевищувала показник абсолютного контролю (без добрив). Найвищого показника гнучкості досягнуто від внесення половинної дози повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) + загортання у грунт соломи попередника льону + N₁₀ + сидерат - 29,3 мм.

Внесення повного мінерального добрива (N₃₀P₆₀K₉₀) підвищило міцність льоноволокна на 0,5 кгс порівняно до контролю. Значно вища міцність волокна (33,4 кгс) за умов використання органічних компонентів удобрення: солома попередника льону + сидерат та компенсаційна доза фосфору (Р₂₀). Найміцнішим льоноволокно було при застосуванні повної дози фосфорно-калійних добрив (Р₆₀К₉₀) сумісно із загортанням у грунт соломи злакового попередника льону та післяжнивного сидерату - 33,7 кгс (приріст до контролю - 3,9, до базового варіанту - 3,4 кгс) .

Таблиця 3Врожайність та якість льоноволокна залежно від різних рівнів органо-мінерального живлення (1996-1998 рр.)

Примітка: * - середнє з трьох контролів

У четвертому розділі розглянуто вплив доз та строків внесення нового рідкого біодобрива хунгавіт-універсал на ріст і розвиток рослин, ураження їх хворобами, величину та якість врожаю.

Результати досліджень (табл. 4), засвідчують, що застосування рідкого біодобрива хунгавіт-універсал на посівах льону-довгунця мало деякий вплив на формування густоти стояння рослин.

Таблиця 4 Вплив позакореневого внесення біодобрива хунгавіт-універсал на ступінь виживання, приріст рослин льону у висоту та ураження їх основними хворобами (1997-1999 рр.)

Так, перед збиранням врожаю вона була вищою на усіх варіантах на 62...171 шт./м² порівняно до контролю (без застосування біодобрива). Найвищий ступінь виживання рослин в середньому за три роки (89,5 %) відмічено на варіантах обприскування рослин льону біодобривом хунгавіт-універсал у дозі 3 л/га у фазу “ялинка” + 3 л/га у період швидкого росту та 7 л/га у фазу “ялинка” + 7 л/га у період швидкого росту на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀). На контролі (N₃₀P₆₀K₉₀ без обприскування) даний показник становив 86,0 %.

Найвищими (88,8 см) рослини льону-довгунця були на варіантах однократного застосування біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” в дозах 5 та 7 л/га. Приріст до контролю становив 3,8 см. Збільшення кратності внесення біодобрива не забезпечує подальшого приросту висоти рослин льону. Размещено на http://www.allbest.ru/

Обприскування рослин льону у фазу “ялинка” та у період швидкого росту в дозі по 5 л/га забезпечує найнижчий відсоток ураження рослин антракнозом та фузаріозним в'яненням (зниження до контролю відповідно на 5,4 і 5,2 %).

Найвищий врожай насіння льону (табл. 6) отримано на варіанті застосування біодобрива хунгавіт-універсал у дозі 7 л/га у фазу “ялинка” + 7 л/га в період швидкого росту - 9,8 ц/га (приріст до контролю - 1,4 ц/га). Дещо нижчим був урожай насіння при обприскуванні рослин льону в дозі 7 л/га у фазу “ялинка” та 7 л/га в період швидкого росту - 9,7 ц/га (на контрольному варіанті - 8,5 ц/га). Доцільно відмітити варіант внесення добрива в дозі 3 л/га у фазу “ялинка” + 3 л/га в період швидкого росту, де врожай насіння склав 9,5 ц/га, що на 1,1 ц/га вище, ніж на контролі.

Таблиця 5 Вплив застосування біодобрива хунгавіт-універсал на врожайність льоносировини та показники якості льоноволокна (1997-1999 рр.)

Позакореневе обприскування рослин льону біодобривом хунгавіт-універсал на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) в дозі 5 л/га у фазі “ялинка” забезпечує найвищий врожай всього льоноволокна (22,9 ц/га) (приріст становить 1,9 ц/га). Такий же врожай всього льоноволокна забезпечує внесення хунгавіту-універсалу в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту - 22,9 ц/га (на контролі - 21,0 ц/га). Збільшення дози внесення біодобрива до 7 л/га не призводить до зростання врожаю льоноволокна.

Гнучкість льоноволокна на варіантах використання біодобрива хунгавіт-універсал у різних дозах та в різні строки внесення коливалась за роки досліджень у межах 28,9...33,5 мм. Зменшення гнучкості волокна від застосування хунгавіту було у межах помилки досліду.

Внесення біодобрива хунгавіт-універсал у середньому за три роки в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту сприяло підвищенню міцності льоноволокна на 4,2 кгс, що в абсолютному виразі становить 27,8 кгс (на контролі - 23,6 кгс). Застосування хунгавіту-універсалу в дозі 7 л/га у фазу “ялинка” підвищує його міцність на 4,0 кгс порівняно до контролю.

Отже, використання нового рідкого біодобрива хунгавіт-універсал для позакореневого обприскування посівів льону-довгунця уможливлює отримання істотного приросту врожаю льоносировини з одночасним покращенням якості льоноволокна.

У п'ятому розділі розглянуто вплив доз і строків застосування нового біодобрива вермистим на ріст і розвиток рослин, ураження їх хворобами, величину та якість врожаю.

У середньому за роки досліджень (табл. 6) найвищий ступінь виживання рослин льону (89,5 %) забезпечило позакореневе обприскування рослин 2 % розчином біодобрива вермистим у фазу “ялинка”, (на контролі - 86,4 %). Відсоток виживання рослин льону на усіх варіантах досліду коливався у межах 88,9...89,2 % (2,5...2,8 % вище контролю), що свідчить про ефективність позакореневого внесення біодобрива вермистим як у фазу “ялинка”, так і в період швидкого росту.

Найвищими (89,7 см) були рослини льону-довгунця на варіантах позакореневого обприскування 2 % водним розчином біодобрива вермистим у фазу “ялинка” на фоні повного мінерального удобрення N₃₀P₆₀K₉₀ (приріст до контролю складав 3,7 см). Найнижчою загальна висота рослин льону була на варіанті без обприскування біодобривом на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) - 86,0 см.

Найнижчий відсоток ураження рослин льону антракнозом отримано при позакореневому обприскуванні вермистимом (розведення у воді як 1:50) у фазу “ялинка”- 29,8 % (зниження до контролю - 6,7 %) та у період швидкого росту - 30,7 % (зниження 5,8 %). При позакореневому обприскуванні вермистимом (розведення у воді як 1:100) у фазу “ялинка” та в період швидкого росту відмічено зниження відсотка ураження рослин відповідно на 4,4...5,3 % (36,5 % на контролі).

Найнижчий відсоток ураження рослин льону фузаріозним в`яненням був на варіантах внесення вермистиму (розведеного водою 1:50) у фазу “ялинка”- 17,3 % та у період швидкого росту - 17,2 % (зниження до контролю відповідно 4,1 та 4,2 %). При використанні 1 % розчину даного біодобрива в фазу “ялинка” та в період швидкого росту ураження рослин льону фузаріозним в`яненням було у межах 17,9...18,3 %, на контрольному варіанті (без обприскування) - 21,4 %.

Таблиця 6 Вплив позакореневого внесення біодобрива вермистим на ступінь виживання, приріст рослин льону у висоту та їх ураження хворобами (1997-1999 рр.)

Найвищий врожай насіння льону (табл. 7) в середньому за роки досліджень забезпечує позакореневе обприскування рослин 2 % розчином біодобрива Вермистим у період швидкого росту - 9,1 ц/га (приріст до контролю 1,3 ц/га). Дещо нижчий врожай насіння забезпечило обприскування рослин цим біодобривом у тій же концентрації у фазу “ялинка” - 8,7 ц/га та 1 % концентрацією в період швидкого росту - 8,8 ц/га (на контролі 7,8 ц/га). При обприскуванні біодобривом у фазу “ялинка” (розведення у воді 1:100) врожай насіння складав 8,5 ц/га, або зріс порівняно до контролю на 0,7 ц/га.

Найвищий врожай всього льоноволокна (23,2 ц/га) забезпечило позакореневе обприскування рослин льону 2 % розчином біодобрива Вермистим на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) у фазу “ялинка” (приріст всього льоноволокна становив 1,9 ц/га). Такий же врожай (23,0 ц/га) всього льоноволокна отримано від внесення 1 % розчину вермистиму (2,5 л/га) у період швидкого росту.

Міцність льоноволокна на варіанті обприскування одно- та двопроцентним розчином біодобрива вермистим у фазу “ялинка” було в межах 25,1...25,7 ксг, що на 3,2...3,8 кгс перевищило показник на контролі.

Таблиця 7 Вплив позакореневого застосування біодобрива вермистим на врожайність льоносировини та показники якості льоноволокна (1997-1999 рр.)

Гнучкість льоноволокна при використанні біодобрива вермистим у різних дозах та в різні строки коливалась, у середньому за роки досліджень у межах 31,0...34,1 см, що було нижчим показника на варіанті лише повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) - 36,6 см. Застосування даного біодобрива у менш сприятливі роки для росту та розвитку рослин льону було ефективнішим, ніж у роки із сприятливими погодніми умовами.

У шостому розділі наведено результати виробничої перевірки та впровадження результатів досліджень.

Результати наших досліджень впроваджувалися у 1999 році в фермерсько-селянській спілці “Пролісок” Самбірського району Львівської області (зона Передкарпаття), зокрема: комплексне застосування мінеральних і нетрадиційних форм органічних добрив (загортання в грунт соломи зернового попередника льону, зеленої маси редьки олійної та біогумусу) на площі 30 га, а нового рідкого біологічного добрива вермистим на фоні мінерального удобрення на площі 6 га. держані результати підтвердили дані наших досліджень про те, що зменшення застосування мінеральних добрив на половину від базового (господарського) варіанту при одночасному використанні органічних компонентів (соломи злакового попередника льону, післяжнивного сидерату та біогумусу) забезпечує не нижчий врожай льоносировини порівняно до прийнятого виробництвом (традиційного) мінерального удобрення льону-довгунця. За таких же умов збагачується грунт на органічну масу та зменшується хімічне навантаження на нього.

Використання рідкого біодобрива вермистиму для обприскування посівів льону-довгунця у фазу “ялинка” у 2 % концентрації на фоні повного мінерального живлення дозволяє отримати достовірний приріст врожаю льоносоломи та насіння.

У сьомому розділі проведено енергетичний та економічний аналіз вирощування льону-довгунця.

Згідно аналізу біоенергетичної ефективності органо-мінерального живлення рослин льону-довгунця ефективнішим є комбіноване їх удобрення порівняно до варіанту повного мінерального удобрення (N₃₀Р₆₀К₉₀). Так, при застосуванні половинної дози повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) сумісно з внесенням біогумусу у дозі 1,5 т/га коефіцієнт біоенергетичної ефективності становив 3,6, приріст до базового варіанту (N₃₀Р₆₀К₉₀) - +0,3. На варіанті внесення 3 т/га біогумусу та компенсаційної дози фосфорно-калійних добрив (Р₃₅К₅₅) - 3,7 (приріст 0,4), а на варіанті внесення повної дози фосфорно-калійних добрив (Р₆₀К₉₀) сумісно з 1,0 т/га біогумусу - 3,8 (0,5). Отже, використання органічних компонентів удобрення призводить до збереження енергозатрат і є енергоощадним.

Внесення біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” та в період швидкого росту в дозах 3, 5 і 7 л/га призводить до незначного зростання рівня біоенергетичної ефективності порівняно з варіантом без використання даного біодобрива (приріст до контролю 0,3...0,4). Використання 2 % розчину біодобрива вермистим (5 л/га) для обприскування рослин льону у фазу “ялинка” та в період швидкого росту є ефективним. Збільшення коефіцієнта біоенергетичної ефективності порівняно до контролю (N₃₀Р₆₀К₉₀) становило 0,5. Размещено на http://www.allbest.ru/

При використанні різних рівнів органомінерального удобрення найвищий показник умовно чистого доходу отримано при застосуванні половинної дози від повного мінерального удобрення (N₁₅P₃₀K₄₅) у поєднанні з заробкою у грунт соломи злакового попередника льону та зеленої маси редьки олійної - 1935,9 грн. (на базовому варіанті 1743,2 грн.) з 1 гектара. Приріст стосовно контролю та базового варіанту становить відповідно 244,0 та 192,7 грн. при досить високому рівні рентабельності - 243 %. Використання біогумусу як окремо, так і в поєднанні з різними дозами мінеральних добрив є економічно недоцільним, оскільки затрати на його придбання та внесення не окуповуються приростом продукції.

Застосування біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” в дозі 3 л/га + 3 л/га у період швидкого росту забезпечило найвищий умовно чистий дохід - 3289,2 грн., на контролі - 2975,7 грн. Приріст до контролю становив 313,5 грн., рівень рентабельності складає 413 %. Внесення вермистиму позакоренево в дозі 5 л/га (2% концентрація) як фазу “ялинка” та в період швидкого росту дозволило отримати умовно чистий дохід на рівні 3163,9 та 3210,2 грн., що вище контролю на 403,2 та 449,5 грн. відповідно.

Висновки

Отримані дані дослідів дозволили зробити наступні висновки:

В умовах західного Лісостепу України найбільша технічна довжина стебла льон-довгунця (78,5 см) формується за умов внесення половинної дози мінеральних добрив (N₁₅P₃₀K₄₅) від базового варіанту (N₃₀P₆₀K₉₀) + загортання в грунт подрібненої соломи попередника льону з додаванням по 10 кг/т соломи діючої речовини азоту та післяжнивного сидерату редьки олійної + 1 т/га біогумусу. На базовому варіанті вона становить 77,1 см.

Різні рівні мінерального, біомінерального живлення рослин та їх сумісного застосування не впливають на зміну діаметра стебел рослин льону-довгунця.

Найбільше зниження ступеня ураження рослин льону антракнозом порівняно до контролю та базового варіанту отримано при застосуванні біогумусу 3т/га + Р₃₅К₅₅ (7,4 %), а також при внесенні N₁₅P₃₀K₄₅ + біогумус 1.5 т/га + Р₁₅К₂₅ (6.1 %). Аналогічною була тенденція щодо ураження рослин льону фузаріозним в`яненням.

Найвищий врожай льоносоломи (56.2 ц/га) забезпечило внесення мiнеральних добрив у половиннiй дозi (N₁₅P₃₀K₄₅) + загортання у грунт соломи попередника льону з додаванням 10 кг/га д.р. азоту на кожну тонну соломи та зеленої маси редьки олiйної + бiогумус 1 т/га. На контролi (без добрив) врожай льоносоломи складав 46.8 ц/га, на базовому варiантi (N₃₀P₆₀K₉₀) - 55.1 ц/га.

Найвищий врожай насіння льону (5.2 ц/га), порівняно з базовим варіантом та контролем, отримано на варіанті внесення Р₆₀К₉₀ + загортання у грунт соломи + N₁₀ та післяжнивної зеленої маси редьки олійної.

Внесення половинної норми мінеральних добрив (N₁₅P₃₀K₄₅) + загортання у грунт соломи попередника льону та сидерату + внесення навесні 1 т/га біогумусу проявляло незначне підвищення врожаю всього льоноволокна порівняно до базового варіанту (0,9 ц/га). За цих умов підвищилась гнучкість волокна на 4,4 мм. Підвищення міцності волокна на 3,4 кгс забезпечує застосування лише фосфорно-калійних добрив (P₆₀K₉₀) + загортання у грунт соломи та сидерату.

Обприскування рослин льону рідким біодобривом хунгавіт-універсал у дозі 7 л/га в фазу “ялинка” + 7 л/га в період швидкого росту на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) забезпечило підвищення ступеня виживання рослин на 3,3 % порівняно до контролю (без обприскування).

Застосування біодобрива хунгавіт-універсал у фазу “ялинка” в дозі 5 л/га та 7 л/га в період швидкого росту забезпечило збільшення висоти рослин на 3,8 см порівняно до контролю.

Найнижчий відсоток ураження рослин льону антракнозом забезпечило обприскування їх біодобривом хун-гавіт-універсал в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту - 33,6 %, (зниження порівняно до варіанту без обприскування на 5,4 %) та в дозі 7 л/га у фазі “ялинка” + 7 л/га в період швидкого росту - 33,4 % (зниження - на 5,6 %).

Найменше ураження рослин льону фузаріозним в'яненням забезпечило обприскування біодобривом хунгавіт-універсал в дозі 5 л/га у фазу “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту - 16,9 % (зниження доконтролю - 5,2 %).

Достовірно найвищий врожай льоносоломи забезпечило обприскування рослин біодобривом хунгавіт-універсал у дозі 5 л/га у фазу “ялинка” - 68,6 ц/га (приріст до контролю 6,2 ц/га).

Найвищий врожай насіння (9,8 ц/га) забезпечило обприскування рослин препаратом хунгавіт-універсал у фазу "ялинка" та в період швидкого росту в дозі по 7 л/га (приріст до контролю 1,4 ц/га).

Високий врожай всього льоноволокна (22,3 ц/га) забезпечує обприскування рослин льону біодобривом хунгавіт-універсал на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) у дозі 5 л/га у фазі “ялинка” + 5 л/га в період швидкого росту (приріст до контролю становив 2,0 ц/га).

Найбільшу висоту рослин (89,7 см) забезпечило обприскування посівів 2 % розчином рідкого біодобрива вермистим у фазу “ялинка” на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀).

Найнижчий відсоток ураження рослин льону антракнозом забезпечило обприскування рослин вермистимом (розведення у воді 1:50) у фазі “ялинка”- 29,8 % (зниження до контролю - 6,8 %) та в період швидкого росту - 30,7 % (5,9 %). За цих умов зниження ураження рослин фузаріозним в'яненням складало відповідно 4,1 та 4,2 %.

Достовірно найвищий врожай льоносоломи та насіння одержано на варіанті обприскування рослин льону біодобривом вермистим (розведення у воді 1:50) у фазу “ялинка” - відповідно 68,4 ц/га та 9,1 ц/га, що вище контролю відповідно на 7,6 та 1,3 ц/га.

Застосування біологічного добрива вермистим має позитивний вплив на підвищення врожаю всього волокна. Так, обприскування рослин льону 2 % розчином біодобрива вермистим (розведення у воді 1:50) на фоні повного мінерального удобрення (N₃₀P₆₀K₉₀) у фазу “ялинка” забезпечило приріст врожаю всього льоноволокна на 1,9 ц/га порівняно до контролю. Одночасно підвищилась його міцність на 5,5 кгс.

Застосування твердого біологічного добрива біогумусу в поєднанні з половинною дозою мінеральних добрив (N₁₅P₃₀K₄₅) від базового варіанту призводить до зниження енергетичних затрат та підвищення коефіцієнту біоенергетичної ефективності на 0,3...0,5 порівняно із застосуванням лише мінеральних добрив у повній дозі (3,3).

Застосування нових рідких біологічних добрив вермистиму і хунгавіту-універсалу в різні фази вегетації рослин та в різних дозах також впливало на зростання (0,3...0,5) біоенергетичної ефективності при вирощуванні льону-довгунця.

Застосування половинної дози (N₁₅P₃₀K₄₅) від повного мінерального удобрення разом із заробкою у грунт соломи злакового попередника льону-довгунця та післяжнивної зеленої маси редьки олійної дозволяє отримати вищий умовно чистий дохід, ніж при внесенні тільки повного мінерального удобрення.

При використанні біодобрива хунгавіт-універсал найбільш доцільним є його внесення у дозі 3 л/га у фазі “ялинка” + 3 л/га в період швидкого росту або 7 л/га у фазі “ялинка”. Застосування біодобрива вермистим є економічно вигідним при внесенні його в дозі 5 л/га у фазі “ялинка” або в період швидкого росту.

Пропозиції для вироб...