Гістоморфологія і гістохімія окремих імунних та некровотворних органів при ретровірусних інфекціях (дослідження експериментального лейкозу рогатої худоби та інфекційної анемії коней)

Наші дослідження показали, що за прихованого перебігу лейкозу великої рогатої худоби певних закономірностей у характері розподілу та локалізації нуклеїнових кислот і білкових речовин в органах і тканинах, відносно до контролю, не виявлено. Однак, у лімфатичних вузлах і селезінці інтенсивність гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот зростала внаслідок збільшення їх кількості, що дає підстави твердити про порушення регуляції на певному етапі біосинтезу нуклеїнових кислот, через механізм зворотнього зв'язку (Климов Н.М. Коромыслов Г.Ф., 1968).

Підвищений вміст нуклеопротеїдів виявляється в лімфоїдних клітинах, які формували вогнищеві інфільтрати в органах і тканинах. Зростання інтенсивності гістохімічних реакцій на виявлення ДНК спостерігали в молодих клітинах, схильних до проліферації.

Таким чином, суть особливостей змін в нуклеїновому обміні при лейкозогенезі, повністю ще не з'ясовано. Але висловлюються припущення, що настає блокада окремих ділянок у молекулі ДНК, яка несе інформацію з біосинтезу відповідних ферментів, необхідних для метаболічних процесів, в тому числі, й ферментів - учасників катаболізму ДНК (Климов Н.М., Коромыслов Г.Ф., 1968). Поява прогресивних змін у вмісті нуклеїнових кислот вказує на значне порушення синтезу та процесів його регуляції.

Результати гістохімічних досліджень вказують на те, що лейкозний процес в організмі ВРХ веде до зміни вуглеводного обміну в печінці. І, не випадково, тому що печінка є основним органом синтезу і депо глікогену. Так, глікогенові гранули в цитоплазмі печінкових клітин у корів за прихованого перебігу лейкозу розподіляються нерівномірно. В одних випадках вони концентруються на периферії цитоплазми гепатоцитів, а в інших - навколо ядер печінкових клітин або всередині цитоплазми. Значне зменшення кількості глікогенових гранул або ж повну їх відсутність у гепатоцитах печінки тварин дослідної групи спостерігали переважно на периферії часток печінки та в ділянках печінкових тріад. Це дає нам підставу стверджувати про посилене використання глікогену на покриття енергетичних витрат організму, які залежать у значній мірі і від функціонального стану тварин, та вказує на по-гіршення аеробних процесів утворення енергії (Гусакова Н.Ф. и др., 1992). У деяких тварин у міжчасточковій сполучній тканині та між печінковими балками виявляли вогнищеві скупчення лімфоїдних клітин. Гепатоцити, що знаходилися поряд з цими ділянками, депонували велику кількість глікогену.

Суттєву роль в організмі тварин відіграє ліпідний обмін. Аналіз гістопрепаратів із застосуванням реакції на виявлення ліпідів характерних змін у їх локалізації та розподілу в органах і тканинах великої рогатої худоби за прихованого перебігу лейкозу не показав. Однак, при фарбуванні суданом у печінці тварин спостерігали гепатоцити з краплинами жиру, що свідчило про їх нагромадження (Дудко І.С. і співавт., 1990). В окремих тварин при розвитку жирової дистрофії органу ліпіди виявлялись у вигляді окремих крапель, які в подальшому заповнювали всю цитоплазму печінкових клітин.

Отже, зміни гістохімічних показників білково-нуклеїнового, вуглеводного і ліпідного обмінів в органах і тканинах великої рогатої худоби за прихованого перебігу лейкозу вказують на глибокі порушення метаболічних процесів в організмі тварин, доповнюючи та підтверджуючи наявні в літературі свідчення про характер лейкозної патології у сільськогосподарських тварин.

Гістологічна характеристика органів і тканин овець, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби

За нашими даними перебіг лейкозного процесу, індукованого вірусом лейкозу великої рогатої худоби характеризується такою динамікою розвитку: стадія серологічного реагування, стадія гістологічного реагування імунних органів, стадія гістологічного ураження імунних органів, початкова стадія (гематологічно підозрілі на захворювання), стадія клініко-анатомічних змін (гематологічна) та генералізована (термінальна) стадія.

З метою вивчення особливостей сприйнятливості та перебігу лейкозного процесу нами було проведено експеримент на вівцях, інфекційний процес у яких ініціювали шляхом введення їм крові хворих на лейкоз корів. Аналізуючи гістопрепарати органів і тканин у овець, інфікованих ВЛ ВРХ, та порівнюючи їх із показниками, які були виявлені при лімфоїдному лейкозі у ВРХ, встановлено, що у 80 % заражених тварин сталися зміни, властиві стадії ураження імунних органів. У 20 % тварин стан органів і тканин нагадував початкову стадію лімфоїдного лейкозу. Такі тварини були серопозитивними в РІД. Овець із змінами в органах і тканинах характерними для стадії клініко-анатомічних змін та генералізованої стадії нами не виявлено. Отже ми ще раз підтвердили результати досліджень А.А.Таджибаєва, А.Т. Шикова (1983) про те, що експериментальний лейкоз у овець з клініко - морфологічними ознаками може проявлятися у віддалені строки після введення їм матеріалу від хворих лейкозом корів та овець.

На стадії ураження імунних органів незначні зміни виявлялись у лімфовузлах і селезінці. Так, за результатами морфометричних досліджень встановлено збільшення середньої площі поперечного зрізу лімфовузлів. Однак, загальна частка кіркової та мозкової речовини залишалась майже на тому ж рівні, що і в контрольній групі тварин. Середня площа лімфатичних вузликів, у яких відбувається диференціація і дозрівання клітин відповідальних за імунітет зростала. У лімфатичних вузликах лімфовузлів і м'якушевих тяжах спостерігали достовірне збільшення (Р>0,999) бластів і великих лімфоцитів, що вказує на більш високу лімфоцитопоетичну та імуноцитопоетичну функції відповідних гістоструктур і є, очевидно, проявом компенсаторної реакції на ВЛ ВРХ.

Лімфопоетична активність селезінки зростала, про що свідчать збільшені майже в два рази у порівнянні з контролем розміри лімфатичних вузликів. Зміни відбувались і у клітинній популяції та проявлялись зростанням кількості бластів і великих лімфоцитів, підвищенням фагоцитарної активності, про що свідчить вірогідне збільшення в лімфатичних вузликах кількості макрофагів і зруйнованих клітин: відповідно в 2,4 та 1,6 рази у реактивних центрах і в 2,1 та 2 рази - у маргінальній зоні.

В міокарді, легенях, печінці та нирках патогістологічних змін, які характерні для лейкозу, не виявлено. Однак, морфометричними дослідженнями легень встановлено вірогідне зменшення середнього об'єму альвеол з 169 ±30,6 тис. мкм3 у інтактних тварин до 109,2±18,0 тис.мкм3 - у інфікованих ВЛ ВРХ та в 1,4 рази - дихальної частини в зв'язку зі збільшенням сполучнотканинної основи.

У овець на початковій стадії розвитку лейкозного процесу виявляли зміни у лімфовузлах і селезінці, які проявлялись збільшенням вузликів внаслідок гіперплазії лімфоїдної тканини, та незначним порушенням їх гістоструктури, а також вогнищевою інфільтрацією у міокарді, легенях, печінці та нирках.

Таким чином, патогістологічні зміни в органах і тканинах овець, інфікованих ВЛ ВРХ, подібні до лімфоїдного лейкозу у великої рогатої худоби, що підтверджують інші науковці (Кунаков А.А. и др., 1986). Викликати захворювання в усіх клінічно здорових тварин після введення їм інфікованої ВЛ ВРХ крові за порівняно короткий період (1-1,5 роки) неможливо. До того ж наші дослідження показали, що розвиток лейкозного процесу в інфікованих ВЛ ВРХ овець проявляється дуже повільно та протікає у хронічній формі протягом декількох років.

Гістологічна характеристика органів і тканин овець, опромінених гамма - променями

Первинні зміни при радіаційному ураженні виникають внаслідок поглинання енергії безпосередньо структурами тканин організму. Вторинні зміни є результатом подальших порушень життєдіяльності організму, які приводять до розвитку променевої хвороби (Караваев В.М. и др., 1970).

Результати наших досліджень у овець, опромінених гамма-променями, свідчать, що вплив іонізуючої радіації на імунобіологічний стан організму залежить від дозового навантаження. Однак, у частини овець (33 %), підданих опроміненню дозою від 50 до 180 Р, патогістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Лише морфометричні методи дослідження дали можливість встановити зміни в органах на тканинному та клітинному рівнях. Це пояснюється тим, що реакція організму на опромінення і ступінь ураження клітинних популяцій залежить від фізичних і біологічних чинників, серед яких важливе значення мають: тип опромінення та умови дії, доза і динаміка її формування, наявність додаткових шкідливих чинників, вид, вік, стать, стан та індивідуальні особливості організму (Губрий И.Б., 1994; Пристер Б.С. и др., 1991).

Відомо, що зовнішнє опромінення малими дозами викликає морфофункціональні, метаболічні та інші зміни (Амвросьев А.П. и др., 1992), послаблює реактивність органів і систем (Чернова Т.Г. и др., 1992). Результати наших досліджень органів і тканин овець, підданих опроміненню, це ще раз підтвердили. Так, при проведенні морфометричних досліджень у лімфатичних вузлах тварин експериментальної групи, спостерігали певні пострадіаційні зміни, які характеризувались зменшенням кіркової речовини в 1,6 рази щодо контролю, та заміщенням мозкової речовини сполучною тканиною. Середня площа лімфатичних вузликів зменшилась в 1,7 рази. Біла пульпа селезінки експериментальних овець дуже ослаблена і становить у її тканині лише 4,42±0,88 %, тоді як у контрольних - 12,6 ± 3,32 %.

Дуже швидко реагують на променеву радіацію клітини лімфовузлів і селезінки.

Таблиця 3. Морфометричні показники структурних компонентів мезентеріальних лімфовузлів овець експериментальних груп (М±м)

Таблиця 4. Процентний вміст клітинних елементів у лімфовузлах овець експериментальних груп (М±м)

Таблиця 5. Морфометричні показники структурних компонентів селезінки овець експериментальних груп (М ± м)

Таблиця 6. Процентний вміст клітинних елементів в лімфатичних вузликах селезінки овець експериментальних груп (М±м)

В них спостерігаються чіткі макрофагальні реакції, з достовірним збільшенням у два і більше разів у цитоструктурі органів загальної частки макрофагів і зруйнованих клітин.

Загальна кількість лімфоцитів у лімфовузлах помітно зменшується. Перш за все, вони зникають з периферичної зони лімфатичних вузликів. Зруйновані клітини активно фагоцитуються макрофагами, у цитоплазмі яких спостерігаються їх залишки та бурі пігментні включення.

Ураження організму носить системний характер і залежить від дози та тривалості періоду після опромінення. Так, гістологічні дослідження органів і тканин овець, підданих опроміненню у дозі 50 Р, показали пострадіаційні зміни їх гістоархітектоніки, які проявлялись спустошенням клітинних елементів лімфатичних вузликів лімфовузлів, заміщенням функціональної тканини селезінки стромою та надзвичайно сильним розростанням внутрішньоорганних судин, некрозом окремих м'язових волокон міокарду, незначним потовщенням стінок альвеол, зернистою та жировою дистрофією гепатоцитів печінки, некрозом окремих звивистих ниркових канальців, тощо.

Дані літератури свідчать, що після високих доз опромінення в лімфатичних вузлах відбуваються глибокі деструктивні зміни внаслідок руйнування лімфоцитів. Нами встановлені подібні явища при проведенні гістологічних досліджень лімф-вузлів і селезінки у овець, підданих опроміненню у дозі 180 Р. Так, лімфатичні вузлики лімфовузлів виявлялись не чітко. У деяких тварин кора лімфовузлів зникала, лише місцями залишались її острівки. Біла пульпа селезінки слабо виражена. Зустрічались лише невеликі периартеріальні скупчення лімфоцитів, де переважали Т-клітини. У кардіоміоцитах спостерігали білкову зернисту дистрофію та некроз окремих м'язових волокон, а також їх фрагментацію, що повністю узгоджується з результатами інших дослідників (Белов А.Д., Киршин В.А., 1981). Зміни виявляли і в паренхімі легень. Вони проявлялись потовщенням стінок альвеол і зменшенням їх розмірів, появою поодиноких крапкових крововиливів. У печінці спостерігали білкову зернисту дистрофію гепатоцитів і декомплексацію печінкових балок. У нирках місцями виявляли невеличкі геморагічні інфаркти, ділянки з інтенсивним розши-ренням судин, а також вогнищеві некрози звивистих ниркових канальців і десквамацію їх епітелію.

Виявлені нами зміни, спричинені радіаційним ураженням, не завжди спів-падали з даними літератури (Белов А.Д., Киршин В.А., 1981; Лангазо З.П. и др., 1990; Тарасенко А.П., 1980), що залежало, очевидно, від типу опромінення, дози і динаміки її формування, статі, початкового стану та індивідуальних особливостей організму (Губрий И.Б., 1994).

Гістологічна характеристика органів і тканин овець, опромінених гамма-променями та інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби

Вивчення особливостей перебігу лейкозного процесу за вторинного імунодефіциту радіаційної природи, проведені рядом дослідників, дали неоднозначні результати. Крім того, абсолютна більшість досліджень була поставлена на лабораторних, а не на сільськогосподарських тваринах і без формування експериментальних груп тварин на зараженість лейкозогенними вірусами для контролю.

Аналіз літературних даних і наші дослідження свідчать, що елементи кровотворної тканини, особливо лімфоцити та клітини кісткового мозку, дуже чутливі до зовнішнього і внутрішнього опромінення. При зараженні ВЛ ВРХ лімфоїдні клітини також є мішенню для ураження вірусом. Тут, з одного боку, можуть скластися несприятливі умови для розмноження та формування віріонів в опромінених лімфоцитах, з іншого, у разі їх пошкодження, рівень імунного захисту може знижуватися, що сприятиме ураженню вірусом клітин організму (Бялецький С.А., 1994).

З метою дослідження особливостей перебігу лейкозного процесу за вторинного імунодефіциту, викликаного опроміненням, нами проведено експеримент на вівцях, яких інфікували ВЛ ВРХ та піддали тотальному гамма-опроміненню.

За весь період експерименту прижиттєвих клінічних і патолого-анатомічних змін, характерних для лейкозу у цих тварин не виявлено. Наші дослідження показали, що в інфікованих ВЛ ВРХ овець, лейкозний процес розвивається дуже повільно і розтягується на тривалий період часу. А зміни з клініко-морфологічними ознаками, як правило, проявляються лише через 3-4 роки після введення експериментальним тваринам ВЛ ВРХ (Таджибаев А.А., Шиков А.Т.,1983).

Однак, аналізуючи результати гістологічних досліджень, у частини тварин виявили зміни асоційованого характеру, викликані іонізуючим опроміненням та інфекційним процесом ВЛ ВРХ, які детально охарактеризовані нами раніше.

Особливої уваги, на наш погляд, заслуговує аналіз морфометричних показників перебігу лейкозного процесу в інфікованих ВЛ ВРХ овець за вторинного імунодефіциту, зумовленого радіоактивним впливом на ранній стадії розвитку, коли характерні для лейкозу гістологічні зміни відсутні.

Так, морфометричними дослідженнями гісто- та цитоструктур лімфовузлів таких овець встановлено, що дія тотального гамма-опромінення пригнічує у них активність лімфопоезу, про що свідчить тенденція до зменшення частки загальної площі кіркової речовини, у порівнянні з цими показниками у лише інфікованих ВЛ ВРХ тварин. Цитоморфометричними дослідженнями клітинних елементів гістоструктур лімфовузлів виявлено зменшення загальної частки бластів і великих лімфоцитів у лімфатичних вузликах і м'якушевих тяжах відносно тварин, інфікованих ВЛ ВРХ, і збільшення їх у порівнянні з опроміненими. Це свідчить, на наш погляд, про викликане іонізуючим випромінюванням пригнічення функціонального стану лімфоцитопоетичної та імунопоетичної активності лімфовузлів, спричиненої ВЛ ВРХ. У цитопопуляції малих і середніх лімфоцитів та ретикулярних клітин вірогідної різниці не виявлено. Однак, спостерігалось посилення макрофагальної реакції, на що вказувало збільшення кількості макрофагів і зруйнованих клітин у лімфатичних вузликах і м'якушевих тяжах у порівнянні з тваринами інтактної групи та інфікованими ВЛ ВРХ, і зменшення їх щодо опромінених овець.

Важливим моментом є те, що в інфікованих тварин за імунодефіцитного стану зменшується процентний показник білої пульпи селезінки, у порівнянні з тваринами тільки інфікованими ВЛ ВРХ, що вказує на сильніше пригнічення функції лімфоцитопоезу.

Цитопопуляція гістоструктур селезінки також змінювалась. Однак, нами встановлено чіткий взаємозв'язок з такими показниками у лімфатичних вузлах.

Зміни морфометричних показників спостерігали і в некровотворних органах.

Так, у легенях овець встановлено вірогідне зменшення середнього об'єму альвеол, а також їх дихальної частини. Зменшення дихальної частини легень у овець експериментальної групи, порівняно з інтактною, могло бути зумовлено збільшенням площі сполучнотканинної основи з 53,77±7,0 % до 65,79±6,24 %. В інфікованих та опромінених тварин ці показники залишалися майже без змін.

Гісто- та цитоморфометричні дослідження міокарду, печінки і нирок достовірних змін не показали.

Таким чином, аналізуючи результати гістологічних досліджень і морфометричних показників у овець експериментальних груп, можна стверджувати, що при імунодефіцитному стані, зумовленому впливом іонізуючого опромінення, в організмі тварин, інфікованих ВЛ ВРХ, відбувається сповільнення інтенсивності розвитку лейкозного процесу.

Відомо, що віруси можуть викликати у клітинах найрізноманітніші реакції, пов'язані з порушенням у них обміну та функціонального стану. Вірусна інфекція може викликати, в основному, чотири типи клітинної реакції. До першої з них відносяться різноманітні патологічні зміни, які проявляються пригніченням процесів синтезу, порушенням функціональної активності, пошкодженням структури самої клітини та її загибеллю. Такі зміни визначаються як цитопатична реакція на вірусну інфекцію, а здатність вірусів викликати таку реакцію - як цитопатогенна дія. Другий тип реакції полягає в синтезі закодованих у клітинному геномі білків (інтерферонів), які чинять антивірусну дію. Третій тип проявляється у розмноженні вірусів без видимих патологічних змін клітин. І, нарешті, четвертий тип - це коли наявність вірусу в клітині супроводжується її проліферацією (Сюрин В.Н., и др., 1984).

Є підстава припустити, що вірус лейкозу викликає саме четвертий тип реакції. Результати наших досліджень підтверджують дану гіпотезу. У овець інфікованих ВЛ ВРХ, відбувається активація лімфовузлів і селезінки, що проявляється збільшенням лімфатичних вузликів внаслідок проліферації лімфоїдних клітин. Лімфоїдні клітини у вигляді вогнищевих скупчень з'являються і в некровотворних органах.

Радіоактивне опромінення призводить до пригнічення функції імунокомпетентних органів, що проявляється зменшенням загальної кількості клітин, і, зокрема, кількості лімфоцитів і цілком узгоджується з результатами, які одержали інші дослідники (Воккен Г.Г., 1973; Киршин В.А., Бударков В.А.,1990; Токин И.Б., 1974).

При зараженні ВЛ ВРХ тварин лімфоїдні клітини також є мішенню для ураження вірусом, бо саме на поверхні лімфоцитів закінчується цикл розмноження РНК - вмістимих вірусів (Сюрин В.Н. и др., 1984).

Отже, враховуючи те, що іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфоїдної тканини, яка є основним субстратом для розвитку і розмноження вірусу лейкозу, ми припускаємо, що це є причиною сповільнення інтенсивності розвитку лейкозного процесу у овець, викликаного ВЛ ВРХ за вторинного імунодефіциту.

Гістологічна характеристика органів і тканин у коней при інфекційній анемії

При захворюваннях ретровірусного походження ліквідувати розвиток патологічного процесу у хворих тварин практично неможливо. Лейкоз великої рогатої худоби та інфекційна анемія коней мають свої, властиві тільки їм, особливості розвитку інфекції.

Так, хронічний лімфоїдний лейкоз, який становить основний вид патології при лейкозах ВРХ, характеризується прогресуванням неопластичного процессу з гематологічним проявом хвороби у 5-10 % тварин. Гематологічна стадія хвороби триває роками і лише у 10-20% тварин відмічається її клінічний прояв (збільшення поверхневих лімфовузлів, екзофтальмія, кахексія). У 90-95% випадків хронічної та латентної форми хвороби (серопозитивні в реакції імунної дифузії без гематологічних змін у крові) суттєві патоморфологічні зміни відсутні. Однак в організмі даних тварин персистує вірус лейкозу. Вони є постійним джерелом інфекції в стаді. Саме у цих тварин патологічний процес перебуває на стадіях рівноваги і динамічного переходу патології латентного в патологію персистентного характеру.

У даний час для ІНАН коней характерний прихований перебіг патологічного процесу. Хвороба протікає в латентній або хронічній формах. Випадків клінічного прояву її майже не відмічається. З появою клінічних ознак захворювання, вона переходить у хронічну форму. При цьому розвиток патологічного процесу стримується захисними силами організму, а вірус персистує протягом всього періоду життя коней на стадіях рівноваги як і у ВРХ за прихованого перебігу лейкозу.

Отже, враховуючи ретровірусну природу ІНАН коней, та деякі відмінності прояву патологічного процесу, у порівнянні з лейкозом ВРХ, нами було проведено патоморфологічні та гістохімічні дослідження в органах і тканинах коней хворих на інфекційну анемію.

Основними характерними морфологічними змінами при ІНАН є: незначна лімфоїдна проліферація органів і тканин, порушення характерної будови органів з відкладанням гемосидерину в ретикулоендотеліальних клітинах печінки, що узгоджується з даними інших дослідників (Коротченко Н.В. и др., 1987; Шишков В.П., Налетов Н.А., 1980). Вказані зміни виявляються при всіх формах захворювання.

Однак, при аналізі морфофункціональних показників і результатів серологічної діагностики, нами встановлені деякі особливості латентного перебігу хвороби. Зокрема, у коней з рівнями титрів специфічних антитіл у РДП (нативна - 1:2) у сироватці крові, гістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Дані тварини становили 60 % від загальної кількості коней з латентним перебігом хвороби. І тільки при наявності титрів специфічних антитіл у РДП на рівні 1:8-1:16 при проведенні гістологічних досліджень спостерігали слабо виражені зміни в органах і тканинах. При рівні титрів специфічних антитіл (1:32-1:64) у РДП, крім гістологічних, виявляли також патолого-анатомічні зміни, характерні для ІНАН, та зміни гематологічних показників. Кількість таких коней становила 12 відсотків.

Враховуючи те, що найбільш високий відсотковий показник захворювання тварин на інфекційну анемію становили коні, у яких не виявлено чітко виражених гістологічних змін в органах і тканинах, для виявлення первинних змін на ранній стадії захворювання за латентного перебігу ІНАН, нами були проведені відповідні морфометричні дослідження. Їх результати свідчать, що за латентного перебігу інфекційної анемії у коней, подібно лімфоїдному лейкозу у ВРХ, розвиток інфекційного процесу починається з ураження лімфатичних вузлів і селезінки. На це вказують зміни морфометричних показників на тканинному рівні, зокрема збільшення на 18,4 % кіркової речовини лімфатичних вузлів та середньої площі лімфатичних вузликів (з 0,0832±0,0082 мм2 у контрольних тварин до 0,1081± 0,0423 мм2 у дослідних). Це пов'язано, очевидно, з активною міграцією клітинних елементів із мозкової речовини у лімфу, а в подальшому й у кров (Шарова Е.Е., 1990).

Гістологічні дослідження селезінки у коней, інфікованих вірусом ІНАН, показали, що особливих змін на тканинному рівні, відносно контролю, не відбувається. Водночас спостерігається тенденція до збільшення відсотку білої пульпи та середньої площі лімфатичних вузликів і до зменшення червоної пульпи та трабекулярного апарату. Разом з тим, встановлено посилення імунопоетичної активності селезінки, про що свідчить достовірне збільшення кількості бластів і великих лімфоцитів у 2,8 рази (Р >0,999) в реактивних центрах і в 2,75 - у маргінальній зоні, макрофагів відповідно у 2,9 і 3,4 рази, зруйнованих клітин - у 2,4 і 2 рази. Спостерігається зменшення в даних структурах середніх і малих лімфоцитів та збільшення ретикулярних клітин.

У міокарді, легенях, печінці та нирках коней дослідної групи достовірних морфометричних змін, у порівнянні з контролем, не встановлено.

Таким чином, у коней з латентним перебігом ІНАН при наявності низьких титрів специфічних антитіл у РДП (нативна - 1:2) гістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Разом з тим, результати морфометричних досліджень дали можливість встановити зміни у лімфовузлах і селезінці на тканинному та клітинному рівнях. Незначні гістологічні зміни в органах і тканинах (лімфоїдна проліферація органів і тканин та порушення характерної будови органів з відкладенням гемосидерину в ретикулоендотеліальних клітинах печінки) виникають лише при наявності специфічних антитіл у РДП на рівні 1:8 - 1:16, а при зростанні рівня антитіл до 1:32-1:64 у РДП спостерігаються гематологічні, патолого-анатомічні та гістологічні зміни, характерні для ІНАН.

Гістохімічна характеристика органів і тканин у коней при інфекційній анемії

Розвиток інфекційної анемії призводить до порушення обмінних процесів в організмі дослідних тварин. Тому використання гістохімічних і гістологічних методів дає можливість значно розширити знання про гістогенез інфекційної анемії коней. Якщо характер біохімічних змін і гістохімічної архітектоніки за прихованого перебігу лімфоїдного лейкозу у ВРХ висвітлюється в окремих наукових джерелах (Бергольц В.М., 1973; Климов Н.М., Коромыслов Г.Ф., 1968,1969; Лебедева Е.П. и др., 1976), то відносно латентного перебігу інфекційної анемії у коней, таких даних у науковій літературі немає.

При проведені гістохімічних досліджень в органах і тканинах коней з латентним перебігом ІНАН спостерігали незначне підвищення інтенсивності гістохімічних реакцій на виявлення нуклеїнових кислот і білкових речовин. Одночасно встановлений нерівномірний розподіл рибонуклеопротеїдів у різних ділянках досліджуваних органів, а також в окремих клітинах, що вказує на значне порушення білково-нуклеїнового синтезу та процесів його регуляції.

Найбільша концентрація нуклеїнових кислот виявлена у лімфатичних вузликах лімфатичних вузлів і селезінки. У молодих малодиференційованих клітинних елементах, як правило, більш виражена піронінофілія цитоплазми. Однак, не всі реактивні центри лімфатичних вузликів проявляють інтенсивну піронінофілію, що залежить, напевно, від їх морфофункціонального стану. Найменше нуклеїнових кислот міститься в сполучнотканинній капсулі та трабекулах.

У мікроструктурах лімфовузлів і селезінки переважають білки сполучнотканинної капсули, багато їх міститься в трабекулах і внутрішніх судинах органів, дещо менше - в клітинах лімфатичних вузликів і гістоструктурах червоної пульпи селезінки.

У міокарді ДНК та РНК концентруються частіше в ядрах кардіоміоцитів, а найбільше білкових сполук знаходили в м'язових волокнах.

В легенях значну піронінофільність проявляли епітеліоцити, які вистилали просвіти бронхів і пневмоцити альвеол. ДНК, як правило, виявлялася в ядрах і ядерцях, які забарвлювались більш інтенсивно. Основними місцями концентрації рибонуклеїнової кислоти були цитоплазма та ядерця каріоплазми.

Центрами переважної локалізації білків у легенях хворих тварин були ядра і цитоплазма епітеліоцитів і пневмоцитів. Найбільше білків містилося в ядерцях. Білкові речовини в мікроструктурах легень мали лужний характер.

У печінці хворих тварин видимих гістохімічних змін в локалізації та розподілі нуклеїнових кислот і білків, у порівнянні з контролем, не виявили. У каріоплазмі гепатоцитів ДНК виявляється у вигляді глибок різної величини, а в ділянці ядерної мембрани та навколо ядерець має вигляд ніжної зернистості. РНК у вигляді глибок концентрується в цитоплазмі гепатоцитів. Дуже багато рибонуклеїнової кислоти міститься в ядерцях. Білки в печінкових клітинах локалізуються в ядерцях і ядерній мембрані.

В нирках нуклеїнові кислоти в більшій мірі концентруються в ниркових клубочках, стінках ниркових канальців і внутрішньоорганних судин. Інтенсивність гістохімічних реакцій в даних структурах органу хворих тварин дещо вища, ніж в контрольних. РНК в епітеліоцитах концентрується, в основному, в ядерцях, цитоплазматична ж РНК виявляється слабо. Найвищу інтенсивність гістохімічної реакції на виявлення білків спостерігали в ниркових клубочках і ниркових канальцях.

Глікоген в структурах лімфатичних вузлів відсутній. Значної різниці у розподілі та локалізації ШЙК - позитивних речовин у лімфатичних вузлах хворих на ІНАН тварин, відносно контролю, нами не встановлено. Проте слід відмітити, що ретикулярні клітини проявляють більш виражену ШЙК - реакцією. Це особливо характерно для клітин, які містяться в мозковій речовині та світлих центрах лімфатичних вузликів. ШЙК - позитивні речовини локалізуються в їх цитоплазмі у вигляді дрібної зернистості або порохоподібних частинок.

У селезінці глікогену не виявили. Велику кількість нейтральних глюкопротеїнів спостерігали в трабекулах, капсулі та білій пульпі. У хворих тварин великий вміст глюкопротеїнів має червона пульпа.

Результати гістохімічних досліджень показують, що розвиток інфекційного процесу супроводжується зниженням вмісту глікогену в гепатоцитах. Глікоген в частках печінки розподілений нерівномірно. Значне зменшення кількості глікогенових гранул або їх повну відсутність в окремих гепатоцитах виявили у більшості випадків по периферії частки. Іноді спостерігали їх зникнення і в центральній частині. Це дає підстави стверджувати про підвищені витрати глікогену на покриття енергетичних потреб організму, який залежить у значній мірі і від функціонального стану тварин. В свою чергу зменшення глікогену, вказує на погіршення аеробних процесів утворення енергії (Гусакова Н.В. и др., 1992), а втрата його запасу знижує функціональні можливості органів і тканин, сприяючи цим самим розвитку в них патологічних змін (Коротких Г.А., 1972).

Порушення ліпідного обміну спостерігали переважно в мікроструктурах печінки. Так, в окремих випадках, при розвитку дистрофічних процесів у печінці, ліпіди в ній мають вигляд окремих крапель, що вказує на недостатнє надходження до тканини органу кисню та зниження рівня окисно-відновних процесів.

Таким чином, результати наших гістохімічних досліджень свідчать про порушення метаболічних процесів в органах і тканинах коней за латентного перебігу ІНАН. І навіть якщо на ранній стадії розвитку інфекційного процесу ці показники ще не досить стабільні та нечітко виражені, все ж можна констатувати факт порушення функції організму в цілому. Показники метаболічних змін на пізніших стадіях розвитку інфекційного процесу потребують дальшого вивчення.

Висновки

1. Гістоструктура імунокомпетентних органів, що відображає функціональну активність імунної системи у великої рогатої худоби, овець та коней, має схожий характер, але різниться деякими морфометричними показниками:

- площа кіркової речовини лімфовузлів більш розвинута у овець (55,14±16,7 %), площа мозкової речовини - у коней (68,6 ± 6,83);

- біла пульпа селезінки займає порівняно невелику частину площі органу та найбільш виражена у ВРХ (21,93 ± 0,92 %), червона пульпа у коней (82,5±0,35 %), трабекулярний апарат, навпаки, найкраще виражений у коней (12,0 ± 0,4 %) та значно менше - у жуйних: 4,64 ± 0,36 % у ВРХ та 5,1 ± 0,9 % у овець;

- склад клітинних елементів у гістоструктурі лімфовузлів і селезінки представлений різноманітними видами клітин, серед яких найбільш вагома частка належить малим, середнім лімфоцитам, ретикулярним клітинам, менша - бластним формам, великим лімфоцитам і макрофагам.

2. Морфометричні дослідження дали можливість виявити на тканинному та клітинному рівнях особливості гістоархітектоніки у некровотворних органах клініч-но здорових тварин:

- середній об'єм ядер кардіоміоцитів у сільськогосподарських тварин різний; найбільший він у ВРХ (126,85 ± 8,58 мкм3), дещо менший - у коней (105,75 ± 8,4 мкм3) і найменший - у овець (59,35 ± 4,67 мкм3);

- площа легенів, зайнята альвеолами, найкраще виражена у коней і становить 55,2 ± 6,8 %, від загальної площі органу; у жуйних цей показник дещо менший, у ВРХ - 44,41 ± 3,2 %, у овець - 46,23 ± 7,0 %;

- печінка у досліджуваних видів тварин має схожу гістоструктуру, але відрізняється морфометричними показниками, а саме: печінкові частки найбільш розвинуті у ВРХ, найменш - у коней; гепатоцити мають різні розміри і відрізняються за об'ємом цитоплазми та ядер, а також ядерно-цитоплазматичним відношенням; найвищий індекс ЯЦВ характерний для малих гепатоцитів і найнижчий - для великих;

- об'єм ниркових тілець різний; у коней він найвищий і становить 783,0 ± 92,0 тис.мкм3; у великої рогатої худоби, у порівнянні з кіньми він менший у 1,13 рази та в овець - у 2 рази.

3. Параметри гісто- та цитоструктур імунокомпетентних органів у клінічно здорових тварин слід використовувати як показники норми при діагностиці імуно-дефіцитного стану у жуйних та коней.

4. Характер гістохімічних особливостей органів у клінічно здорових тварин залежить від їх біологічного виду та функціонального стану організму. Підвищення в клітинах інтенсивності гістохімічних реакцій на вміст РНК співпадає з накопиченням у них білків. Отже чинники, які впливають на їх характер, викликані змінами в обмінних процесах РНК.

5. Гістологічні та морфометричні дослідження органів і тканин великої рогатої худоби, яка позитивно реагує в РІД, показали, що частота ураження та характер патоморфологічних змін залежать від стадії розвитку хвороби.

6. Результати гістологічних досліджень та морфометричних показників в органах і тканинах тварин з прихованим перебігом інфекційного процесу при лімфоїдному лейкозі свідчать, що початкові зміни починаються в лімфовузлах і селезінці. При хронічному лімфолейкозі у ВРХ і з наявністю гематологічних змін у крові, що характерні для лейкозу, першими зазнають ураження лімфатичні вузли і селезінка (98 та 96 %), за ними - печінка (63%), потім серцеві м'язи (46 %), нирки (43%) та легені (21 %).

7. Виявлені зміни гістоструктури та клітинного складу імунних і некровотворних органів свідчать про перебудову організму, у зв'язку з інфекційним процесом, викликаним вірусом лейкозу ВРХ. Морфометричні показники на стадіях гістологічного реагування та ураження імунних органів можуть бути критерієм оцінки для виділення тварин з підвищеним ризиком патологічного процесу у ВРХ з прихованим перебігом лейкозу.

8. При підозрі на лейкоз за результатами серологічної діагностики і гематологічних досліджень, для уточнення форми та стадії розвитку інфекційного процесу необхідно проводити патоморфологічні і морфометричні дослідження, навіть при відсутності патолого-анатомічних змін. Це дає можливість розпізнавати лейкоз на різних стадіях його розвитку, чіткіше диференціювати його від захворювань іншої природи і значно доповнити дані про патогенез лейкозного процесу.

9. Розвиток інфекційного процесу при лімфоїдному лейкозі ВРХ пов'язаний не лише зі змінами гістоархітектоніки органів і тканин, а й з порушеннями гістохімічного стану клітин, що призводить до порушення обмінних процесів в організмі у відповідь на дію вірусу.

10. Гістохімічні дослідження не тільки поглиблюють знання про патогенез лейкозу у великої рогатої худоби, а й вказують на можливість їх використання для диференційної діагностики при більш глибокому вивченні, особливо на клітинному рівні.

11. У експериментально інфікованих ВЛ ВРХ овець, морфологічні зміни в органах і тканинах мають схожість з лімфолейкозом у ВРХ. У 80 % тварин вони відповідали проявам хвороби на стадії гістологічного ураження імунних органів, у 20 % - початковій стадії лімфоїдного лейкозу ВРХ. Це вказує на те, що лейкозний процес в інфікованих ВЛ ВРХ овець розвивається дуже повільно і протікає у хронічній формі.

12. Тотальне гамма-опромінення овець суттєво впливає на морфологічний стан та морфометричні показники органів і тканин, що проявляється змінами їх гістоархітектоніки, залежно від дози опромінення, а втрата лімфоїдних клітин і розвиток сполучної тканини з великою кількістю судин, є переконливим свідченням вторинного імунодефіциту в опромінених тварин. Отримані морфологічні та морфо-метричні показники можуть бути використані для оцінки змін, які відбуваються у тварин внаслідок дії на організм гамма-опромінення.

13. Виявлені зміни гістоархітектоніки лімфовузлів та селезінки в овець, інфікованих ВЛ ВРХ і при вторинному імунодефіциті, що має радіаційну природу, свідчать про перебудову імунокомпетентних органів, пов'язану з процесами впливу гамма-променів і антигенним подразненням організму овець ВЛ ВРХ. При дослідженні органів і тканин встановлено неоднозначність впливу на них радіаційного опромінення та інфекційного процесу.

14. Іонізуюче опромінення викликає спустошення лімфоїдної тканини, яка є основним субстратом для розвитку і розмноження вірусу лейкозу, і цим самим уповільнює інтенсивність розвитку інфекційного процесу в овець, викликаного ВЛ ВРХ на фоні вторинного імунодефіциту.

15. У коней з латентним перебігом ІНАН при наявності низьких титрів специфічних антитіл у РДП (нативна - 1:2) гістологічних змін в органах і тканинах не виявлено. Незначні зміни з'являються лише при наявності титрів специфічних антитіл у РДП на рівні 1:8-1:16, а при зростанні рівня антитіл до 1:32-1:64 спостерігаються гематологічні, патолого-анатомічні та гістологічні зміни, що характерні для ІНАН.

16. Важливим моментом для підтвердження діагнозу на ІНАН є гістологічні дослідження, особливо за наявності в клітинах печінки глибок та зерен гемосидерину. Проте на ранніх стадіях розвитку хвороби гемосидерин може бути відсутнім, а тому для виявлення коней з підвищеним ризиком захворювання за прихованого перебігу хвороби необхідно застосовувати морфометричні методи досліджень. Критерієм розвитку патологічного процесу є високий титр специфічних антитіл у РДП та гістологічні зміни (порушення характерної будови) у лімфовузлах і селезінці.

17. Результати гістохімічних досліджень свідчать про порушення обмінних процесів в органах і тканинах коней при латентному перебігу ІНАН. На ранній стадії розвитку інфекційного процесу вони ще не досить стабільні й нечітко виражені, але в цілому можна констатувати факт метаболічних порушень в організмі. Розлад метаболізму на пізніших стадіях розвитку інфекційного процесу потребує подальшого вивчення.

Практичні рекомендації

Фактичний матеріал дисертаційної роботи може бути рекомендований для використання:

1. При написанні відповідних розділів підручників, монографій, довідникових посібників з питань видової морфології сільськогосподарських тварин, ретровірусних інфекцій та імунодефіцитного стану, зумовленого іонізуючим опроміненням.

2. У навчальному процесі для підготовки лекційних матеріалів і при проведенні лабораторно-практичних занять з гістології, патологічної анатомії на біологічних, зооінженерних факультетах та факультетах ветеринарної медицини вищих навчальних закладів.

3. При постановці диференційного діагнозу лімфоїдного лейкозу у ВРХ та інфекційної анемії коней, при оцінці результатів досліджень після експериментального інфікування сільськогосподарських тварин ВЛ ВРХ та при імунодефіцитному стані, зумовленому радіоактивним опроміненням і впливом його на розвиток інфекційного процесу.

4. Отримані нами результати і матеріали з патоморфології ретровірусних інфекцій використовуються в системі заходів з боротьби та ліквідації лейкозу ВРХ та інфекційної анемії коней. Впроваджено в практику методичні рекомендації "Патоморфологічна діагностика лейкозу великої рогатої худоби" розглянуті та затверджені Вченою радою Інституту епізоотології УААН, протокол №3, від 29 лютого 2000 року та погоджені науково-методичною радою Державного департаменту ветеринарної медицини (від 14 липня 2000 року) та "Методичні вказівки з лабораторної діагностики інфекційної анемії коней", затверджені Департаментом ветеринарної медицини Міністерства АПК України, протокол № 10-14/80, від 7.03.2000 року.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Імуноморфологія ретровірусних інфекцій (лейкоз великої рогатої худоби, інфекційна анемія коней). - Рівне: Інститут епізоотології УААН, Мустанг, 1999. - 179 с. Автором викладено три розділи (1.1;1.2;16;) самостійно і чотири (1.4;1.5;1.7;2.4) у співавторстві.

2. Горальський Л.П. Зміни в органах і тканинах овець після тотального гамма-опромінення // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - В.4. -Ч. 1. - Біла Церква, 1998. - С. 29-31.

3. Горальський Л.П. Морфофункціональна характеристика імунних органів у жуйних //Актуальні питання морфології: фахове видання наукових праць 2-го національного конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. - Луганськ, 1998. - С. 72-73.

4. Горальський Л.П. Гісто - та цитоморфометрична характеристика печінки жуйних // Морфологія - практичній ветеринарії та медицині / Вісник Білоцерківсько годержавного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 15-17.

5. Горальський Л.П. Гісто- та цитоморфометрична характеристика селезінки великої рогатої худоби та овець // Морфологія - практичній ветеринарії та медицині / Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 6. - Ч. 2. - С. 17-20.

6. Горальський Л.П. Гісто- та цитоморфометрична характеристика мезентеріальних лімфовузлів у великої рогатої худоби та овець // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 7. - Ч. 1. - С. 10-13.

7. Горальський Л.П. Патоморфологічна характеристика лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 2. - С. 26-27.

8. Горальський Л.П. Морфологічна характеристика легень сільськогосподарських тварин // Вісник Національного аграрного університету /Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці. -Київ, 1999. - № 16. - С. 39-42.

9. Горальський Л.П. Морфофункціональні зміни в паренхіматозних органах овець, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 2. - С. 16-17.

10. Горальський Л.П. Деякі аспекти гістохімії органів і тканин у коней за прихованого перебігу інфекційної анемії // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1999. - Вип. 9. - С. 45-48.

11. Горальський Л.П. Морфологічна та морфометрична характеристика органів імуногенезу великої рогатої худоби на ранній стадії лімфоїдного лейкозу // Вісник аграрної науки. - Київ, 1999. - № 6. - С. 42-46.

12. Горальський Л.П. Гістометрія органів і тканин у сільськогосподарських тварин // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава, 2000. - № 1.- С. 63-65.

13. Горальський Л.П. Морфологічні та гістохімічні методи в біології та ветеринарній медицині // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава, 2000.- № 3. - С. 19-20.

14. Горальський Л.П., Бялецький С.А., Мандигра М.С. Морфологічні зміни у лімфоїдних органах і печінці овець після тотального гамма-опромінення та зараження вірусом лейкозу // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Ветеринарна медицина. - Київ, 1997. - № 71. - С. 24-27. Автором проведено гістологічні, морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

15. Алкалоїдомітоксикоз коней / Хмельницький Г., Ситник К., Галатюк О., Мандигра М., Горальський Л., Камінська Л. // Ветеринарна Медицина України. - 1998. - № 9 - С. 40-41. Автором проведено макро- та мікроскопічні дослідження.

16. Горальський Л.П., Галатюк О.Є. Імуноморфологічні основи діагностики інфекційної анемії коней // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1998. - Вип. 7. - Ч. 1. - С. 13-16. Автором проведено гістологічні, морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

17. Морфологические изменения некоторых органов и тканей овец под действием ионизирующего облучения / Красников Г.А., Горальский Л.П., Мандыгра Н.С., Каминская Л.П., Бялецкий С.А. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Ветеринарна медицина. - Харків, 1998. - № 74. - С. 240-243. Автором проведено гістологічні дослідження, узагальнено результати досліджень.

18. Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Морфофункціональні зміни в імунних органах овець, інфікованих вірусом лейкозу великої рогатої худоби // Вісник Національного аграрного університету / Актуальні проблеми морфогенезу органів ссавців і птиці. - Київ, 1999. - № 16.- С. 42-45. Автором проведено гістологічні дослідження, узагальнено результати досліджень.

19. Горальський Л.П., Галатюк О.Є. Морфологічна характеристика органів і тканин коней за прихованого перебігу інфекційної анемії // Ветеринарна медицина України. - 1999. - № 8. - С. 40-41. Автором проведено гістологічні, морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

20. Горальський Л.П., Кононський О.І. Матеріали з гістохімії органів і тканин великої рогатої худоби за прихованого перебігу лейкозу // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква, 1999. - Вип. 8. - Ч. 1. - С. 55-58. Автором проведено гістологічні, гістохімічні дослідження, узагальнено результати досліджень.

21. Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Морфологічні зміни та морфометричні показники імунних органів овець після тотального гамма-опромінення // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - Полтава, 1999. - № 3. - С. 22-24. Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

22. Горальський Л.П., Мандигра М.С., Бялецький С.А. Морфологічна характеристика та морфометричні показники паренхіматозних органів овець, підданих радіаційному опроміненню // Вісник сумського державного аграрного університету: Науково-методичний журнал. - Суми, 1999. - Вип. 4. - С. 48-51. Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

23. Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Методологічні основи патологічного процесу при лейкозі великої рогатої худоби та інфекційній анемії коней // Ветеринарна медицина України. - 2000. - № 5. - С. 14-15. Автором проведено аналіз розвитку патологічного процесу при захворюваннях ретровірусного походження.

24. Морфологічні зміни та морфометричні показники селезінки овець після тотального гамма-опромінення та зараження вірусом лейкозу великої рогатої худоби / Горальський Л.П., Красніков Г.А., Мандигра М.С., Бялецький С.А. // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Ветеринарна медицина. - Харків, 2000. - № 77. - С. 101-106. Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

25. Красніков Г.А., Горальський Л.П. Особливості прояву патологічного процесу при лімфоїдному лейкозі // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Ветеринарна медицина. - Харків, 2000. - № 77. - С. 194-199. Автором проведено гістологічні та морфометричні дослідження, узагальнено результати досліджень.

26. Кривошея П.Ю., Галатюк О.Є., Горальський Л.П. Деякі аспекти епізоотології та патогенезу інфекційної анемії коней // Міжвідомчий тематичний науковий збірник. - Ветеринарна медицина. - Харків, 2000. - № 77. - С. 206-211. Автором узагальнено результати досліджень, проведено аналіз і опис отриманих даних.

27. Горальский Л.П., Галатюк А.Е. Патоморфологические изменения при латентном течении инфекционной анемии лошадей // Ветеринария - 2000. - Москва. - № 6. - С. 17-20. Автором проведено гістологічні дослідження, узагальнено результати досліджень.

28. Горальський Л.П. Патоморфологічна характеристика при лейкозному процесі у великої рогатої худоби // Наукова спадщина Луї Пастера і ветеринарна медицина України (до 175-річчя від дня народження Луї Пастера). - Наукові статті конференції. - Рівне, 1998. - С. 40-43.

29.Гистоструктура тканей овец при сочетанном воздействии вируса лейкоза и радиационного излучения / Мандыгра Н.С., Горальский Л.П., Бялецкий С.А., Клименко О.Н. // Тез. докл. международной научно-производственной конференции.- Кишинев, 1994. - С. 32.

30. Горальський Л.П., Клименко О.М. Матеріали гістометрії імунних органів // Неінфекційна патологія тварин: Матеріали науково - практичної конференції 7-8 червня 1995 р. - Ч. 1. - Біла Церква, 1995. - С. 42-43.