Елементи екологічно безпечної технології вирощування цукрової кукурудзи в умовах Сходу України

Виявлення найбільш продуктивних сортів цукрової кукурудзи для умов Сходу України та оцінка ефективності її вирощування. Встановлення оптимальної густоти стояння рослин для різних сортів. Визначення ефективності застосування різних біопрепаратів та добрив.

Рубрика Сельское, лесное хозяйство и землепользование
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 31.01.2014
Размер файла 40,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут зернового господарства

Українська академія аграрних наук

УДК 633.152:631.5

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

ЕЛЕМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ В УМОВАХ СХОДУ УКРАЇНИ

06.01.09 - рослинництво

ЄВТУШЕНКО ГАЛИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Дніпропетровськ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, професор Конопля Микола Іванович, завідувач кафедри біології Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН та РАСГН Циков Валентин Сергійович

кандидат сільськогосподарських наук, доцент Дніпропетровського державного аграрного університету Сахаров Василь Данилович

Провідна організація: Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН, м. Харків

Захист відбудеться 14.04.2000р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 08.353.01 в Інституті зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; тел. 45 - 02 36

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14

Автореферат розісланий 14,03,2000р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор сільськогосподарських наук О.Д. АРТЮХ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Кукурудза є однією з універсальних продовольчих культур, яку вирощують більш як у 80 країнах світу. З усього валового збору зерна кукурудзи на продовольчі цілі використовується від 20 до 35%. Середньорічне споживання її на душу населення в багатьох країнах складає 28-32 кг, у тому числі цукрової - 12-14 кг, тоді як в Україні цей показник ледве досягає 3,5-4,0 кг. Потреби в харчовій кукурудзі зростають. Одним з підвидів харчової кукурудзи є цукрова, яку вживають у свіжому, консервованому, сухому та замороженому вигляді, а також використовують у концентратній, кондитерській та пивоварній промисловості. Впровадження цукрової кукурудзи в Україні у виробництво стримується відсутністю розроблених технологій її вирощування, які б відповідали сучасним вимогам й ураховували біологічні особливості цього підвиду відповідно до умов вирощування. До того ж, у вітчизняній та зарубіжній літературі питання виробництва цукрової кукурудзи висвітлені не достатньо повно, а можливості вирощування цього підвиду в умовах Сходу України взагалі не вивчалися. Усе це й зумовило необхідність розробки елементів технологій, які б забезпечували одержання стабільних урожаїв високоякісного зерна цукрової кукурудзи в умовах Сходу України.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження були складовою частиною плану НДР кафедри біології ЛДПУ, номер державної реєстрації 01980002637.

Мета та завдання досліджень. Дослідження проводили з метою розробки основних параметрів екологічно безпечної малозатратної технології вирощування цукрової кукурудзи в умовах Сходу України. До завдань досліджень уходило: виявити найбільш продуктивні сорти та гібриди цукрової кукурудзи для умов Сходу України; визначити ефективність застосування різних видів біопрепаратів та добрив при вирощуванні сорту Ароматна; установити оптимальну густоту стояння рослин для різних сортів цукрової кукурудзи; дати економічну та біоенергетичну оцінку ефективності вирощування цукрової кукурудзи в регіоні й запропонувати шляхи її підвищення.

Наукова новизна одержаних результатів досліджень полягала в тому, що вперше вивчалися особливості росту, розвитку й продуктивність сортів цукрової кукурудзи, прийоми вирощування екологічно чистої продукції а також біоенергетична та економічна оцінка технології її виробництва на Сході України.

Практичне значення результатів досліджень. Установлена доцільність і можливість вирощування цукрової кукурудзи в умовах Сходу України, розроблені й передані у виробництво технологічні проекти вирощування цукрової кукурудзи (Луганськ, 1998р.). Виробнича перевірка та впровадження результатів досліджень проведені в господарствах Старобільського району Луганської області.

Особистий внесок здобувача. Автором особисто опрацьовано й узагальнено літературні дані, розроблено програму та схему дослідів, проведено польові й камеральні дослідження, визначено технологічні якості зерна, підготовлено й написано статті, дисертацію та автореферат.

Апробація роботи. Результати досліджень оприлюднено на засіданнях кафедри біології та щорічних наукових конференціях Луганського державного педагогічного університету (1997-1999рр.), наукових конференціях Луганського державного аграрного університету (1998-1999рр.), науковому симпозіумі "Наука Луганщини в контексті розвитку регіону" (Луганськ, 1999р.), 3-му Міжнародному симпозіумі "Нові й нетрадиційні рослини та перспективи їх використання" (Москва-Пущино, 1999р.)

Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в 9 наукових працях.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 6 розділів, висновків, рекомендацій виробництву, додатків; викладена на 151 сторінці, уміщує 5 ілюстрацій, 22 таблиці, 19 додатків. Список літературних джерел включає 202 найменування.

кукурудза густота сорт добриво

УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили протягом 1997-1999рр. на кафедрі біології ЛДПУ, землях КСП ім. Леніна Антрацитівського району та Луганського державного аграрного університету.

Ґрунти дослідних ділянок - чорноземи звичайні, важкосуглинкові, із глибиною гумусового горизонту 60-70 см , вмістом гумусу в 0-30 см шарі ґрунту 4,1-4,4% по Тюріну, валового азоту - 20-24, рухомого фосфору - 6,7-7,5, обмінного калію - 12-17 мг на 100г ґрунту. Реакція ґрунтового розчину нейтральна або малолужна (рН 7-8).

Клімат району помірно-континентальний з холодною зимою та жарким літом. Середня температура січня -6-8єС з абсолютним мінімумом -40-42єС, липня - +21-24єС з абсолютним максимумом +40-41єС. Річна сума температур, вищих за +10єС, становить 2800-3600єС. Кількість днів з температурою, вищою за +30єС, досягає 15-26. Середня річна кількість опадів 450-480 мм. Коефіцієнт зволоження Г.Т. Селянинова 0,8-1,3. Погодні умови протягом років досліджень відрізнялися від середніх багаторічних показників: 1997р. був вологим із загальною кількістю опадів за вегетаційний період цукрової кукурудзи 316 мм, сумою ефективних температур 1156єС, гідротермічним коефіцієнтом (ГТК) 1,4; 1998р.- посушливим - 163 мм, 1358єС та ГТК 0,5; 1999р. - помірно вологим з показниками відповідно 227мм, 1522єС, ГТК 1,2 при середніх багаторічних показниках 199 мм, 1202єС, ГТК 0,9.

Досліди розміщували в зернових сівозмінах, де попередником цукрової кукурудзи була озима пшениця. Вирощували цукрову кукурудзу без застосування гербіцидів. Обробіток ґрунту включав лущення після збирання попередника, оранку на глибину 25-27 см, ранньовесняне боронування та дві допосівні культивації. Для сівби використовували районовані й перспективні сорти цукрової кукурудзи: Ромашка, Фіалка, Делікатесна, Ароматна, Апетитна 5 та Дабл Світ.

Реакцію цукрової кукурудзи на добрива та біопрепарати вивчали на сорті Ароматна за варіантами: 1- без добрив та біопрепаратів (контроль1), 2 - мінеральні добрива (контроль 2), 3 - агрофіл, 4 - різоагрін, 5 - флавобактерін, 6 - Bacillus sp.П, 7 - різоентерін, 8- Alcoligenes paradoxus 207. Мінеральні добрива вносили у вигляді аміачної селітри, суперфосфату та калійної солі під ранньовесняну культивацію із розрахунку N60 Р60 К30, а біопрепарати - 300 г на гектарну норму насіння шляхом його обробки перед сівбою. Сівбу проводили в першій декаді травня, при прогріванні ґрунту на глибині 8-10 см до +10-12С. Для сівби використовували сівалку СПЧ-6. Сіяли пунктирним способом з шириною міжрядь 70 см. На сортах Ромашка, Фіалка, Делікатесна, Ароматна та Апетитна 5 вивчали оптимальну густоту стояння рослин за варіантами: 1- 40 тис./га, 2 - 60тис./га, 3 - 80 тис./га. В інших дослідах густота стояння рослин була 50 тис./га. Облікова площа ділянок - 25-50 м2 , повторність 3-4-х разова. Догляд за посівами складався із досходового боронування та трьох культивацій. Збирання врожаю з одночасним відбором проб проводили вручну, коли зерно досягало молочного стану.

При проведенні експериментів керувалися загальноприйнятими та спеціальними методиками. Статистичну обробку експериментальних даних проводили методом дисперсійного аналізу.

ПРОДУКТИВНІСТЬ СОРТІВ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ

Сортова специфіка росту та розвитку рослин

Тривалість вегетаційного періоду різних сортів цукрової кукурудзи за роками досліджень була неодинаковою: у 1997р. вона становила 70-76 днів у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна, 82 дні у рослин сорту Ароматна та 90 днів - у сортів Апетитна 5 та Дабл Світ; у 1998р. ці показники скорочувались на 2-6 днів у всіх сортів; а в 1999р.- на 2-3 дні в порівнянні з показниками 1997р. Скорочення вегетаційного періоду рослин відбувалося, головним чином, за рахунок прискорення дозрівання зерна.

Середні показники тривалості вегетаційного періоду цукрової кукурудзи за 1997-1999 рр. становили: 69-74 дні у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна; 80 днів у сорту Ароматна та 87-88 днів у сортів Апетитна 5 і Дабл Світ, що дає змогу віднести сорти Ромашка, Фіалка, Делікатесна до ранньостиглих, сорт Ароматна - до середньоранніх, а сорти Апетитна 5 та Дабл Світ - до середньостиглих.

Стосовно до розвитку відбувався ріст рослин. Середньодобові прирости висоти та маси рослин цукрової кукурудзи становили: 5,8-5,9 г та 2,1-2,2 см у ранньостиглих та середньоранніх сортів і 4,9-6,1г та 1,9-2,1 см у середньостиглих. Загальна площа листкової поверхні рослин за 1997-1999рр. була 22-24 тис. м2/га у сортів Ромашка та Фіалка; 25,0-25,5 тис. м2/га у сортів Делікатесна, Ароматна та Апетитна 5 й 38,5 тис. м2/га у сорту Дабл Світ. Спостерігалося коливання біометричних показників за роками в межах одного сорту: в посушливі роки висота рослин зменшувалась на 20-30см, маса - на 100-150 г, а площа листя на рослині - на 0,1-0,2 м2 у порівнянні з середніми показниками за 1997-1999рр.

Урожайність сортів та водоспоживання

Максимальна врожайність качанів цукрової кукурудзи в обгортках була отримана при вирощуванні сорту Дабл Світ - 150 ц/га, у сорту Апетитна 5 менше на 15 ц/га, у сорту Ароматна - на 40 ц/га. У ранньостиглих сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна врожайність качанів не перевищувала 80 ц/га (табл.1).

Таблиця 1.

Урожайність качанів цукрової кукурудзи, ц/га.

Сорт

Урожайність качанів

в обгортках

без обгорток

1997р.

1998р.

1999р.

1997-1999рр.

1997р.

1998р.

1999р.

1997-1999рр

Ромашка

89

68

80

79

65,3

56,6

70,9

67,2

Фіалка

93

57

87

79

67,9

46,6

72,5

65,5

Делікатесна

97

47

90

78

64,7

36,9

76,1

63,0

Ароматна

176

33

121

110

107,5

24,1

92,8

76,1

Апетитна 5

195

34

176

135

119,9

24,3

112,4

86,4

Дабл Світ

184

104

163

150

128,8

77,1

128,7

111,4

НІР 0,5

7,4

4,2

6,1

6,5

5,1

2,8

5,4

4,4

У вологому 1997р. були отримані найбільші прибавки врожайності: 60-65ц/га у сортів Апетитна 5 та Ароматна, 34 ц/га у сорту Дабл Світ та 10-19 ц/га у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна, а в 1999р. - 41 ц/га у сорту Апетитна 5 , тоді як у інших сортів - від 1 до 13 ц/га в порівнянні з середніми показниками. У посушливому 1998р. урожайність качанів знижувалась на 11-31 ц/га у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна; на 46 ц/га у сорту Дабл Світ й на 77-101 ц/га у сортів Ароматна та Апетитна 5 порівняно до середніх показників. Урожайність качанів без обгорток змінювалась аналогічним чином.

Споживання води рослинами на одиницю врожаю розподілялось таким чином: 18,7-21,0 м3/ц у сортів Апетитна 5 та Дабл Світ; 26,1 м3/ц у сорту Ароматна й 35,0-36,5 м3/ц у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна. У посушливі роки коефіцієнт водоспоживання в усіх сортів збільшувався на 0,2-8,4 м3/ц, а у вологі роки - зменшувався на 0,2-7,1 м3/ц, при цьому найбільші коливання показників були помічені у рослин сорту Ароматна.

Рівень урожайності в значній мірі визначався масою качанів та їх кількістю на рослині. Середня маса качана без обгорток у ранньостиглих сортів Ромашка, Фіалка Делікатесна становила 170-183 г ; у середньораннього сорту Ароматна - 189 г; у середньостиглих сортів Апетитна 5 та Дабл Світ - 190-248 г. Кількість качанів на рослині коливалась від 1,18-1,24 шт. у сортів Дабл Світ, Ароматна та Апетитна 5 до 1,28-1,32 шт. у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна.

Технологічна якість зерна

Усі сорти цукрової кукурудзи мали оригінальний приємний смак зерна в молочному стані, що пов'язано з їх хімічним складом (табл. 2).

Таблиця 2

Якість зерна цукрової кукурудзи

Сорти

Вміст вуглеводів, % на сиру речовину:

Відношення сахарів до крохмалю

Якість

сахари

декстрини

крохмаль

Ромашка

6,9

5,64

11,00

1,14

Добра

Фіалка

6,8

5,80

10,43

1,21

Добра

Делікатесна

7,0

5,76

9,37

1,36

Добра

Аромата

6,0

3,37

9,49

0,99

Задовільна

Апетитна 5

5,9

4,36

8,62

1,19

Добра

Дабл Світ

7,1

5,10

8,56

1,43

Відмінна

Вміст сахарів у сирій речовині зерна сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна та Дабл Світ становив 6,8-7,1 %, тоді як у сортів Ароматна й Апетитна 5 лише 5,6-6,1%.

Максимальний вміст декстринів був виявлений у зерні сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна - 5,64-5,80 %, тоді як у інших сортів цей показник не перевищував 5,10%.

Вміст крохмалю в зерні сортів Дабл Світ та Апетитна 5 становила 8,56-8,62 %, у сортів Делікатесна та Ароматна - 9,37-9,49%, а у сортів Ромашка та Фіалка - 10,43-11,0% (див. табл.2).

З урахуванням відношення вмісту розчинних сахарів до крохмалю, зерно сорту Дабл Світ мало відмінну якість; у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна, Апетитна 5 - добру, а в сорту Ароматна - задовільну.

ВИКОРИСТАННЯ ДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ

Вплив добрив та біопрепаратів на морфологічні ознаки рослин сорту Ароматна

Застосування біопрепаратів забезпечувало кращі умови росту та розвитку рослин у порівнянні з контролем без добрив. Загальна тривалість вегетаційного періоду кукурудзи зменшувалася в порівнянні з неудобреними ділянками на 4-8днів і становила 78-82 дні, тоді як на фоні мінеральних добрив цей показник був 79 днів. Скорочення вегетаційного періоду при застосуванні добрив відбувалося, головним чином, за рахунок прискорення формування та наливу зерна. При використанні бактеріальних препаратів та мінеральних добрив також скорочувався розрив у цвітінні чоловічих та жіночих суцвіть. У вологі роки тривалість вегетаційного періоду збільшувалася на 2-7 днів, а в посушливі - зменшувалася на 4-7 днів.

Маса сирої речовини однієї рослини на ділянках без добрив становила 440г, при внесенні мінеральних добрив - на 53 г більше, а при застосуванні біопрепаратів була від 451 до 467 г. Висота рослин коливалася від 140 см на ділянках без добрив до 164 см на фоні мінеральних добрив, а висота прикріплення качана - від 40 до 50 см відповідно. Площа листкової поверхні на 1 га посівів становила 20 тис. м2 на неудобрених ділянках, 24-25 тис. м2 - на ділянках з біопрепаратами, і 27 тис. м2 - на фоні мінеральних добрив. Найбільше впливали на ростові процеси рослин цукрової кукурудзи із усіх досліджених біопрепаратів агрофіл, різоагрін та флавобактерін.

Мікробіологічна активність ґрунту під впливом добрив та біопрепаратів

Біопрепарати та мінеральні добрива суттєво підвищували активність мікроорганізмів ґрунту в порівнянні з неудобреними ділянками. Це підтверджувалося аплікаційними пробами з льоновим полотном. Найбільшою активністю мікроорганізмів відрізнявся 10-20 см шар ґрунту, де спостерігалася максимальна целюлозорозкладаюча здатність: під впливом мінеральних добрив та флавобактеріну розкладалося 24,9-25,5% тканини за 30 діб, під дією препарату Bacillus sp. П - 21,9%, Alcoligenes par. 207 - 18, 6%, тоді як на ділянках без добрив лише 11,1%. Різоагрін найбільш активно діяв у 20-30 та 30-40 см шарах ґрунту, розкладаючи 23,4% полотна у кожному із них; різоентерін - в 30-40 см шарі ґрунту (розкладалося 22,5% тканини); тоді як препарат Alcoligenes par.207 - в 0-10 см шарі ( розкладалось 22,8 %).

В орному шарі ґрунту максимальну активність виявили мінеральні добрива - розкладалося 82,8 % полотна; під впливом біопрепаратів цей показник коливався від 66,0-67,2% на фоні флавобактеріну, різоентеріну та агрофілу до 76,2-77,7 % на фоні Bacillus sp. П, Alcoligenes par. 207, різоагріну, тоді як на ділянках без добрив він не перевищував 36,0%.

Урожайність та якість зерна

Урожайність качанів на ділянках без добрив становила 71ц/га, а при застосуванні флавобактеріну підвищувалася на 25 ц/га; агрофілу, Bacillus sp. П, Alcoligenes par.207 та різоентеріну - на 35-42 ц/га, а різоагріну та мінеральних добрив - на 54-61ц/га (табл. 3).

Таблиця 3 Вплив добрив та біопрепаратів на врожайність качанів цукрової кукурудзи, ц/га (1997-1999рр.).

Варіант досліду

Урожайність качанів

в обгортках

без обгорток

Без добрив (контроль 1)

71

51,7

N60 P60 K30 (контроль 2)

132

96,0

Агрофіл

107

72,9

Різоагрін

125

79,4

Флавобактерін

96

57,8

Bacillus sp. П

107

66,1

Різоентерін

113

84,2

Alcoligenes paradoxus 207

106

66,1

HІP0,5

5,1

3,9

Урожайність качанів без обгорток розподілялася аналогічним чином і коливалася від 51,7 ц/га на неудобрених ділянках до 96,0 ц/га під впливом мінеральних добрив, тоді як на фоні бактеріальних препаратів максимальна врожайність спостерігалася при застосуванні різоентеріну - 84,2 ц/га, а мінімальна при застосуванні флавобактеріну - 57,8 ц/га.

Збільшення врожайності при застосуванні біопрепаратів та мінеральних добрив відбувалося за рахунок підвищення індивідуальної продуктивності рослини.

Середня маса качанів без обгорток та їх кількість на рослині становили: 144-152 г та 1,12-1,16 шт. у варіантах з препаратами Alcoligenes par.207, Bacillus sp.П, флавобактеріном, різоагріном; 184-188 г та 0,98-1,18 шт. - на ділянках, з агрофілом, різоентеріном та без добрив, а також 221г та 1,32шт. на ділянках з мінеральними добривами.

Вміст нітратів у зерні цукрової кукурудзи при внесенні мінеральних добрив та біопрепаратів хоч дещо й підвищувався в порівнянні з неудобреними ділянками, але не перевищував гранично допустимих концентрацій (400мг/кг сирої речовини).

На ділянках без добрив вміст їх досягав 260 мг/кг, тоді як при внесенні мінеральних добрив - 381 мг/кг, а при застосуванні біопрепаратів був у межах 289-302 мг/кг (табл.4).

Таблиця 4

Вплив добрив та біопрепаратів на вміст нітратів у зерні цукрової кукурудзи сорту Ароматна (1997-1999 рр.), мг/кг сирої речовини

Варіант досліду

Вміст нітратів

Без добрив(контроль 1)

260

Н60 Р60 К30 (контроль2)

381

Агрофіл

302

Різоагрін

300

Флавобактерін

296

Bacillus sp. П

298

Різоентерін

289

Alcoligenes paradoxus 207

295

Під впливом добрив та біопрепаратів змінювався й хімічний склад зерна цукрової кукурудзи. Вміст білка при внесенні мінеральних добрив у зерні кукурудзи підвищувався на 0,91% у порівнянні з неудобреними ділянками, тоді як при застосуванні бактеріальних препаратів ці показники зростали на 0,02-1,05%. Максимальний вміст білка забезпечували різоагрін, агрофіл та флавобактерін - 12,79-13,01%.

Вміст сахарів у зерні цукрової кукурудзи змінювався від 6,01% з неудобрених ділянок до 8,00% з ділянок, де вносився препарат Alcoligenes paradoxus 207. При вирощуванні кукурудзи на фоні мінеральних добрив та препаратів Bacillus sp. П і різоентерін вміст сахарів у зерні був 7,90-7,98%, тоді як під впливом інших бактеріальних препаратів він не перевищував 7,00%. Вміст крохмалю коливався від 30,9% під впливом препарату Alcoligenes paradoxus 207 до 35,3% під дією флавобактеріну. Мінеральні добрива забезпечували накопичення крохмалю в зерні до 34,5%, тоді як на ділянках без добрив цей показник становив 33%.

ГУСТОТА СТОЯННЯ РОСЛИН ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ

Біометричні показники рослин у залежності від густоти стояння

Було встановлено, що різна густота рослин не змінювала тривалості вегетаційного та міжфазних періодів рослин. Період сходи - молочний стан зерна становив : 69-74 дні у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна; 80 днів у сорту Ароматна; 84 дні у сорту Апетитна 5. Біометричні показники в сортів рослин кукурудзи залежно від густоти стояння змінювалися. Середня висота рослин та їх маса становили: 147-162 см та 418-444 г у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна; 170-177см та 473-496 г у сортів Ароматна та Апетитна 5 при густоті 40 тис./га. Збільшення густоти до 60 тис./га викликало зменшення маси рослин та підвищення їх висоти на 5-15г та 2-7 см, а до 80 тис./га - на 10-20г та 5-12см відповідно. Висота прикріплення качана у варіанті з густотою рослин 40 тис./га становила 31-34 см у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна й 44-52 см у сортів Ароматна та Апетитна 5. При збільшенні густоти до 60 тис./га висота рослин підвищувалася на 3-4см, а до 80 тис./га - на 5-7 см.

Значно впливала густота стояння рослин на їх кущистість та площу листкової поверхні. Так, при збільшенні густоти від 40 до 80 тис./га кущистість рослин зменшувалася на 0,08-0,11 у сортів Делікатесна та Фіалка; на 0,15-0,16 у сортів Апетитна 5 та Ромашка й на 0,18 у сорту Ароматна. Максимальні показники площі листкової поверхні з 1га посіву були зафіксовані на ділянках з густотою 80 тис./га : у сорту Ароматна - 40,8 тис. м2, Апетитна 5 - 40,0, Делікатесна - 39,2, Ромашка - 36,8, Фіалка - 31,2 тис. м2. Зі зменшенням густоти стояння рослин зменшувалася й загальна площа листкової поверхні: на 5,4-6,8 тис. м2 /га у сортів Ромашка, Ароматна, Фіалка й на 8,0-8,8 тис. м2 /га у сортів Ароматна та Апетитна 5; а при густоті стояння рослин 40 тис./га ці показники не перевищували 23 тис. м2/га, крім Ароматної де вони сягали до 26 тис. м2/га. Але, якщо розглядати площу листя на окремій рослині, то спостерігалась зворотна тенденція: із збільшенням густоти її показники зменшувались.

Забур'яненість посівів цукрової кукурудзи

Результати досліджень запасу насіння в посівному та орному шарах ґрунту виявили значні коливання їх вмісту.

У 0-10 см шарі ґрунту перед сівбою кукурудзи мінімальна кількість насіння бур'янів була знайдена в 1997р. і становила 38 тис. шт./м2, тоді як у 1998 та 1999 роках вона збільшувалася на 5,0-7,6 тис. шт./м2. У 10-20 см шарі ґрунту ці показники зменшувались на 15-35%, а 20-30 см - на 50-67% у порівнянні до показників 0-10 см шару. В орному шарі ґрунту найбільша кількість насіння бур'янів була виявлена у 1998р. - 100,2 тис. шт./м2, тоді як у 1997 та 1999рр. на 9,3-11,7 тис. шт./м2 менше.

У середньому за 1997-1999 роки потенційна засміченість ґрунту насінням бур'янів становила 42,2 та 93,2 тис. шт./м2 у посівному та орному шарах відповідно. Як правило, більш засміченим у всіх місцях відбору зразків був верхній шар ґрунту. Основними групами бур'янів були двосім'ядольні види. Питома вага яких в загальній засміченості досягала 60% у 0-10 см шарі ґрунту та 65% в орному шарі .

На всіх ділянках досліду було виявлено 33 види бур'янів із 13 родин, з них однорічних - 28, багаторічних - 5. У загальному видовому складі бур'янів найбільшою була питома вага малорічних односім'ядольних або двосім'ядольних рослин, рідше тих та інших разом - від 62 до 85%, а із багаторічних переважали осот польовий та березка польова - від12 до 43 %. Загальний ступінь засміченості бур'янами не перевищував 3-4 балів у всіх ділянках.

Серед 26 видів бур'янів, які проростали на час першої допосівної культивації у квітні, переважали щириця та редька (40-60), тоді як питома вага інших не перевищувала 10-15%.

Після проведення двох допосівних культивацій , на початку травня, у посівах домінували плоскуха та мишії (40-60%).

Найбільша засміченість поля бур'янами перед сівбою цукрової кукурудзи була в 1997р., коли їх кількість становила 26 шт./м2 з сирою масою 1065 г, тоді як в 1998 та 1999рр. - 19-24 шт./м2 із масою 642 та 741 г відповідно в усіх варіантах досліду.

У середньому за роки досліджень, кількість бур'янів на 1 м2 становила 23шт. з сирою масою 816 г. Вихід сухої маси коливався від 28 до 40 %.

Після сівби, протягом кінця травня - початку липня, у посівах цукрової кукурудзи було проведено три міжрядні культивації. До того часу кукурудза за висотою рослин вже значно випереджала бур'яни.

На час збирання урожаю в посівах кукурудзи домінували багаторічні бур'яни: березка, осот, пирій (60-70%). Помічено, що менш засміченими були на той час ділянки, де густота стояння рослин кукурудзи становила 80 тис./га: 16 шт. бур'янів на 1 м2 із сирою масою 643г, тоді як на ділянках з 60 та 40 тис./га ці показники були більшими на 20-30%. При цьому в 1997 році засміченість бур'янами була максимальною - 19-24 шт./м2, тоді як у 1998 та 1999рр. на 25-45% та на 10-49% відповідно меншою.

Вплив густоти стояння рослин на врожайність та якість зерна

Урожайність качанів в обгортках на ділянках з густотою стояння рослин 40 тис./га у сортів Ромашка, Фіалка, Делікатесна становила 72-78 ц/га; у сорту Ароматна - 122 ц/га й у сорту Апетитна 5 - 135 ц/га. Збільшення густоти до 60 тис./га забезпечувало надбавку врожаю качанів 5-8 ц/га у всіх сортів, а до 80 тис. /га - 5-7 ц/га у сортів Ромашка та Делікатесна й на 14-15 ц/га у сортів Ароматна та Апетитна 5 й тільки у сорту Фіалка цей показник зменшувався на 8 ц/га. Урожайність качанів без обгорток змінювалась іншим чином: у сорту Фіалка максимальною (68,5 ц/га) вона була у варіанті з густотою рослин 60 тис. рослин на 1 га, тоді як у інших сортів (від 67,8 ц/га у сорту Ромашка до 124,9 ц/га у сорту Апетитна 5)( табл.5 ) - з густотою 80 тис./га.

Збільшення густоти рослин впливало на їх індивідуальну продуктивність. У сортів Ромашка й Фіалка при загущенні посіву з 40 до 60 тис. рослин на 1 га кількість качанів на 100 рослинах зростала на 2-6 шт., у сортів Делікатесна й Ароматна вона зменшувалася на 4-8 шт. Підвищення густоти рослин у сортів Ромашка та Фіалка до 80 тис./га вело до зменшення кількості качанів на 1-7 шт. на 100 рослинах та збільшення їх на 2-5 шт. у інших сортів.

Таблиця 5

Урожайність качанів цукрової кукурудзи в залежності від густоти стояння рослин, ц/га, (1997-1999 рр.).

Сорт

Густота стояння рослин, тис./га

Урожайність качанів

в обгортках

без обгорток

Ромашка

40

72

60,6

60

78

66,7

80

79

67,8

Фіалка

40

73

61,5

60

78

68,5

80

70

61,3

Делікатесна

40

78

66,0

60

85

66,9

80

93

75,6

Ароматна

40

122

90,4

60

130

104

80

136

107,7

Апетитна 5

40

135

96,6

60

142

116,7

80

150

124,9

НІР0,5 для густот

7,1

5,5

НІР0,5 для сортів

6,8

4,9

При цьому спостерігалась загальна тенденція зменшення маси качана на 8-40 г у всіх досліджуваних сортів.

Збільшення густоти стояння рослин цукрової кукурудзи з 40 до 80 тис./га змінювало вміст вуглеводів у зерні. Так, вміст сахарів у сирій речовині зерна підвищувався у всіх сортів на 0,1-0,6%. Аналогічним чином змінювався вміст декстринів у зерні.

ЕКОНОМІЧНА ТА БІОЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИРОЩУВАННЯ ЦУКРОВОЇ КУКУРУДЗИ

Найбільші витрати сукупної енергії на 1 га посівів цукрової кукурудзи були при вирощуванні середньостиглих сортів і становили 21,36 ГДж, що на 1,13 ГДж більше, ніж при вирощуванні середньоранніх, та на 2,1 ГДж, ніж ранньостиглих. Експлуатаційні витрати енергії розподілялись аналогічним чином: 7189,2 МДж/га при вирощуванні середньостиглих сортів проти 6690 МДж/га та 6975,6 МДж/га у варіантах з ранньостиглими та середньоранніми сортами відповідно. Найбільша питома вага витрат сукупної енергії припадала на мінеральні добрива - 41,3-45,8 % та пальне - 28,4-28,6%, а із експлуатаційних витрат - на основний обробіток ґрунту та внесення добрив - 40,2 - 43,2%.

Енергоємність 1 ц качанів становила 403 МДж у ранньостиглих сортів, 302 МДж - у середньоранніх та 277 - у середньостиглих. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва знаходився в межах від 5,92 при вирощуванні ранньостиглих сортів, і до 7,01-7,66 при вирощуванні середньоранніх та середньостиглих сортів. Приріст валової енергії знаходився в межах від 145,23 ГДж до 202,79 ГДж.

Загальні витрати сукупної енергії при сівбі рослин з густотою 40 тис./га становили: 18822-19026 МДж/га, при 60 тис./га вони були більшими на 500-700 МДж/га при, а 80 тис./га - на 900-950 МДж/га. При цьому мінімальні витрати енергії були при вирощуванні середньостиглих сортів, а максимальні - при вирощуванні ранньостиглих.

Максимальне накопичення валової енергії з гектара було в урожаї качанів середньостиглих сортів при густоті стояння рослин 80 тис./га - 112,63 ГДж, у середньоранніх та ранньостиглих сортів на тих же варіантах - на 15,20-17,43 ГДж меншими. Зменшення густоти рослин на кожні 20 тис./га вело до зменшення валової енергії в урожаї качанів на 21,70-27,94 ГДЖ/га.

Енергоємність 1 ц качанів зі збільшенням густоти стояння рослин від 40 до 80 тис./га зменшувалась: у ранньостиглих сортів з 462 до 296 МДж, у середньоранніх сортів - з 384 до 234 МДж, а у середньостиглих сортів - з 307 до 198 МДж.

Вартість продукції, отриманої з 1 га, досягала у ранньостиглих сортів 10,0-10,5 тис. грн., у середньоранніх - 13-14 тис. грн., у середньостиглих - 10-11 тис. грн. Умовно-чистий прибуток складав 8-10 тис. грн/га, а збільшення густоти рослин до 80 тис./га підвищувало його на 1,5-2,0 тис. грн. Рентабельність виробництва коливалася від 220% у ранньостиглих сортів до 300-340% у середньоранніх та середньостиглих сортів.

При застосуванні бактеріальних препаратів у порівнянні з мінеральними добривами, енергетичні та матеріальні витрати при вирощуванні цукрової кукурудзи зменшувалися, а витрати сукупної енергії енергоємність продукції скорочувалися в 2,27 разів. Коефіцієнт енергетичної ефективності виробництва збільшувався до 12,81.

ВИСНОВКИ

1. Умови Сходу України сприятливі для вирощування цукрової кукурудзи, але її виробництво в цьому регіоні майже не розвинуто, хоча і перспективне, що пов'язано з недостатньою розробленістю технології вирощування.

2. Найбільш урожайними для цього регіону є ранньостиглі сорти Ромашка та Делікатесна, середньоранній сорт Ароматна та середньостиглий - Дабл Світ, які забезпечують урожайність качанів без обгорток на рівні 63-111 ц/га, з відмінною та доброю якістю продукції.

Біопрепарати діазотрофних бактерій при вирощуванні цукрової кукурудзи діють аналогічно мінеральним добривам: скорочують вегетаційний період рослин, підвищують їх біометричні показники та врожайність. При вирощуванні сорту Ароматна максимальні надбавки врожаю качанів без обгорток порівняно з неудобреними ділянками забезпечують мінеральні добрива - 44,3 ц/га, та різоентерін - 32,5 ц/га. Але при застосуванні бактеріальних препаратів зерно цукрової кукурудзи накопичує менше нітратів, ніж при застосуванні мінеральних добрив.

Застосування мінеральні добрив і біопрепаратів викликає підвищення мікробіологічної активності ґрунту. Пік активності мікроорганізмів на фоні мінеральних добрив спостерігається в 10-20см шарі ґрунту, тоді як біопрепарати діють у більш (30-40см) та менш (0-10см) глибоких шарах ґрунту.

В умовах Сходу України оптимальною густотою стояння рослин, яка забезпечує максимальну врожайність качанів без обгорток на рівні 67-125 ц/га та зменшує забур'яненість посівів, для сорту Фіалка є 60 тис./га, а для сортів Ромашка, Делікатесна, Ароматна та Апетитна 5 - 80 тис./га.

Найбільш високий приріст валової енергії з 1 га забезпечує вирощування середньоранніх сортів цукрової кукурудзи - 202,79 ГДж, тоді як середньостиглих - 189,28 ГДж; а ранньостиглих - 145,23 ГДж. Максимальний умовно-чистий прибуток дає вирощування середньоранніх та середньостиглих сортів - 8-10 тис. грн., а вирощування ранньостиглих - 6-7 тис. грн. При цьому рентабельність виробництва цукрової кукурудзи становить 220-340%.

Збільшення густоти стояння рослин з 40 до 80 тис./га підвищує приріст валової енергії на 35,62-52,34 ГДж, а умовно--чистий прибуток - на 1,5-2 тис.грн/га.

Використання біопрепаратів при вирощуванні цукрової кукурудзи порівняно з мінеральними добривами в 2-2,3 рази зменшує витрати енергії та коштів.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах Сходу України для забезпечення постачання качанів цукрової кукурудзи споживачам, необхідно висівати ранньостиглі сорти Ромашка та Делікатесна, середньоранній сорт Ароматна та середньостиглі сорти Апетитна 5 та Дабл Світ. Для підвищення врожайності качанів і зменшення забур'яненості посівів при безгербіцидній технології вирощування норму висіву насіння треба встановлювати, виходячи із густоти стояння рослин 80 тис./га. Для отримання екологічно чистої продукції, підтримки високої мікробіологічної активності ґрунту, а також зменшення енергетичних та матеріальних витрат доцільно використовувати біопрепарати діазотрофних бактерій: різоентерін, різоагрін, агрофіл.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Конопля Н.И., Евтушенко Г.А. Кукуруза для пищевых целей//Вісник Луганського держ. пед. інституту. - Луганськ: Знання. - 1997. - № 4. - С. 44-45. -Особисто здобувачем оброблений матеріал хімічних аналізів, написана стаття.

Екологічно безпечні технологічні проекти вирощування харчової кукурудзи в умовах Донбасу/ Конопля М.І., Капустін С.І., Євтушенко Г.О. та ін. - Луганськ. - Русь. - 1998. - 8с.- Здобувачем розроблено та написано проект для цукрової кукурудзи.

Евтушенко Г.А. Возделывание сахарной кукурузы на Востоке Украины // Зб. наук. праць Луганського аграрного універ. (с.-г. науки). - Луганськ.: Русь. - 1999. - № 4 (12). - С.13-16.

Конопля Н.И., Евтушенко Г.А., Конопля О.Н. Эффективность биопрепаратов при выращивании сахарной кукурузы // Кукуруза и сорго. - 1999. - № 2. С. 12-13.- Здобувачем особисто виконані польові досліди, узагальнено матеріал, зроблено висновки.

Малораспространенные подвиды кукурузы на пищевые цели./ Конопля Н. И., Евтушенко Г.А., Мацай Н..Ю., Конопля О.Н. //Зб. наук. праць Східноукраїнського держ. універ. "Кукурудза харчова та кормова". - Луганськ.: СУДУ. - 1999. - С. 28-32.- Здобувачем особисто проведено досліди й узагальнено матеріали досліджень по цукровій кукурудзі.

Евтушенко Г.А. Биоэнергетическая эффективность выращивания сахарной кукурузы// Зб. наук. праць Східноукраїнського держ. універ. "Кукурудза харчова та кормова". - Луганськ.: СУДУ. - 1999. - С. 38-41.

Конопля Н.И., Евтушенко Г.А. Особенности выращивания новых сортов сахарной кукурузы// Зб. наук. праць Східноукраінського держ. універ. "Кукурудза харчова та кормова". - Луганськ.: СУДУ. - 1999. - С. 54-61.- Особисто здобувачем проведено польові досліди, узагальнено матеріал, зроблено висновки, написано стаття.

Конопля М.І., Євтушенко Г.О., Конопля О.М. Нові сорти і гібриди цукрової кукурудзи// Бюл. Інституту зернового господарства. - Дніпропетровськ. - 1999. - № 10. - С.65-68.- Здобувачем проведено польові досліди, узагальнено матеріал, зроблено висновки.

Конопля Н.И., Евтушенко Г.А. Сахарная кукуруза на Юго-Востоке Украины//Сб. трудов 3-го Международного симпозиума "Новые и нетрадиционные растения и перспективы их использования" - Т. 3 - С. 229-232.- Здобувачем особисто проведено польові досліди, узагальнено матеріал, зроблено висновки, написані тези доповіді.

АНОТАЦІЇ

Євтушенко Г.О. Елементи екологічно безпечної технології вирощування цукрової кукурудзи в умовах Сходу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - Інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 1999.

Дисертація присвячена питанням технологій вирощування цукрової кукурудзи в умовах Сходу України. Уперше для регіону розроблені елементи екологічно безпечної технології вирощування цукрової кукурудзи з урахуванням біологічних особливостей нових сортів. Для одержання стабільних і високих урожаїв качанів цукрової кукурдзи, зменшення забур'яненості посівів без застосування гербіцидів та постачання їх протягом тривалого часу до споживача, в умовах Сходу України необхідно висівати ранньостиглі сорти Ромашка, Делікатесна, середньоранній сорт Ароматна, середньостиглі - Апетитна 5 та Дабл Світ з густотою стояння рослин 80 тис./га. Для зниження матеріальних та енергетичних витрат а також підтримки високої мікробіологічної активності орнонго шару груну й отримання високоякісної продукції замість мінеральних добрив або їх частини доцільно використовувати біопрепарати діазотрофних бактерій: різоагрін, різоентерін, агрофіл. Впровадження цих елементів технології у виробництво забезпечувало врожайність качанів на рівні 80-95 ц/га у ранньостиглих, 120-136 ц/га у середньоранніх та 135-150 ц/га у середньостиглих сортів.

Ключові слова: цукрова кукурудза, сорт, ріст, розвиток, урожайність, добрива, препарати діазотрофних бактерій, густота стояння рослин.

Yevtushenko G. A. Elements of ecologically safe technology of cultivation of sugar maize in the East of Ukraine. - Manuscript.

The thesis for receiving the Degree of Candidate of Science agriculture in specialty 06.01.09. - plant-growing - The Institute of grain farming of UAAS, Dnepropetrovsk, 1999.

The thesis is devoted to the technology of growing sugar maize in the East of Ukraine. It was for the first time that the elements of ecologically safe technology of cultivating sugar maize have been developed for this region taking into consideration biological peculiarities of subspecies and new sorts. For obtaining stable and high crops of corn-cobs of sugar maize without using herbicides and their regular continuous delivery to the consumer in the East of Ukraine it is necessary to sow early ripe sorts Romashca and Delikatesnaya, middle early ripe sorts Aromatnaya, middle ripe sorts Appetitnaya 5 and Dabble Sweet with the thickness of plant standing 80 thousand per hectare. For decreasing the material and power supply expenses and maintaining high microbiological soil activity in arable layer and also for obtaining quality products it is expedient to use preparations of diazotroph bacteria instead of mineral fertilizer or some of their parts: rizoagrin, rizoenterin, agrophil. Introducing the given elements of technology into production provides the productivity of crops of corncobs as high as 80-95 centners per hectare of early ripe, 120-136 centners per hectare middle early and 135-150 centners per hectare middle ripe sorts.

Key-words: sugar maize, technology of cultivating, a sorts, productivity of crops, a fertilizer, preparations of diazotroph bacteria, thickness of plant standing.

Евтушенко Г. А. Элементы экологически безопасной технологии возделывания сахарной кукурузы в условиях Востока Украины. - Рукопись.

Диссертация на получение ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09.- растениеводство - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена вопросам технологии выращивания сахарной кукурузы в условиях Востока Украины. Впервые для региона разработаны элементы экологически безопасной малозатратной технологии возделывания сахарной кукурузы с учетом биологических особенностей подвида и новых сортов. Для бесперебойной поставки початков потребителям в течение длительного времени, в условиях региона рекомендовано высевать раннеспелые сорта Ромашка и Деликатесная, среднеранний сорт Ароматная, среднеспелые сорта Аппетитная 5 и Дабл Свит. Все рекомендуемые сорта имеют высокое качество зерна в молочном состоянии (содержание сахаров в зерне колеблется от 5,9 до 7,1 % в сыром веществе) и обеспечивают стабильные и высокие урожаи початков. Затраты совокупной энергии на 1га посевов сахарной кукурузы составляют 19,26-21,36 ГДж. Энергоёмкость 1 ц початков колеблется от 277 МДж у среднеспелых сортов до 403 МДж у раннеспелых сортов. Коэффициент энергетической эффективности производства сахарной кукурузы находится в пределах от 5,92 до7,66. Стоимость продукции, полученной с 1 га посевов составляет 10-14 тыс. грн., условно- чистый доход - 7-10 тыс. грн., а рентабельность производства - 220-34

Оптимальная густота стояния растений для рекомендованных сортов - 80 тыс./га - обеспечивает максимальные прибавки урожая початков а также снижает засорённость посевов сорняками на 25-30% в сравнении с вариантом 40 тыс./га. При этом повышается содержание сахара в зерне и уменьшается количество крахмала. Максимальное количество валовой энергии накапливается в урожае початков среднеспелых сортов при густоте стояния растений 80 тыс./га -112,63 ГДж, у среднеранних и среднеспелых сортов в аналогичных вариантах показатели были на 15,20-17,43 ГДж меньше. Уменьшение густоты стояния растений на каждые 20 тыс./га ведёт к снижению валовой энергии в урожае початков на 21,70-27,94 ГДж/га. Предлагаемая густота стояния растений сахарной кукурузы повышает условно-чистый доход от её выращивания на 1,5-2,0 тыс. грн.

Для поддержания высокой микробиологической активности почвы в пахотном слое, а также получения качественной продукции, вместо минеральных удобрений или их части целесообразно использовать препараты диазотрофных бактерий: ризоагрин, ризоэнтерин, агрофил. Пик активности микроорганизмов почвы при использовании минеральных удобрений наблюдается в 10-20- см слое почвы, тогда как под действием биопрепаратов - в более (30-40см) и менее (0-10см) глубоких слоях почвы. Применение препаратов диазотрофных бактерий при возделывании сахарной кукурузы не только обеспечивает прибавку урожая початков на 25-33 ц/га в сравнении вариантом без удобрений, но и обеспечивает меньшее содержание нитратов в зерне по сравнению с минеральными удобрениями. Также в 2-2,5 раза снижает материальные и энергетические затраты на возделывание сахарной кукурузы по сравнению с технологией, где применяются минеральные удобрения.

Внедрение данных элементов технологии в производство обеспечивает урожайность початков молочного состояния зерна на уровне 80-95 ц/га у раннеспелых сортов, 120-136 ц/га у среднеранних и 135-150 ц/га у среднеспелых.

Ключевые слова: сахарная кукуруза, технология возделывания, сорт, урожайность, удобрения, препараты диазотрофных бактерий, густота стояния растений.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.