Формування продуктивності озимої пшениці при використанні макро- і мікродобрив в північних районах степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут зернового господарства української академії аграрних наук

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

06.01.09 - рослинництво

Формування продуктивності озимої пшениці при використанні макро- і мікродобрив в північних районах степу України

Гордій Микола Миколайович

Дніпропетровськ 2000

Дисертацію рукопис.

Робота виконана в інституті зернового господарства УААН.

Науковий керівник: доктор сільськогосподарських наук, старший

науковий співробітник Демішев Леонід Феофанович, інститут зернового господарства УААН, завідувач відділом технології вирощування озимої пшениці

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, профессор Ткаліч Ігор Дмитрович, інститут зернового господарства УААН, завідувач лабораторії технологї вирощування ярих зернових олійних культур

кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Гармашов Володимир Вікторович, Одеська державна дослідна станція, завідувач лабораторії рослинництва

Провідна установа: Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра рослинництва, м. Дніпропетровськ

Захист відбудеться “_14”_квітня_ 2000 р. о 14_годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.353.01 в інституті зернового господарства УААН, 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.

З дисертацію можна ознайомитись у бібліотеці інституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розісланий “14” березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Артюх О.Д.

1. Загальна характеристика роботи

мікродобриво озима пшениця насіння

Актуальність теми. Збільшення виробництва високоякісного зерна було і залишається ключовим завданням для всього народно-господарського комплексу України.

В останні роки в технології вирощування озимої пшениці використовують різні види та форми добрив, у тому числі і мікродобрива. Проте вивчення їх впливу і, особливо в комплексі з макродобривами, на ріст, розвиток та продуктивність озимої пшениці практично не проводилось.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по дисертаційній темі були складовою частиною плану науково-дослідних робіт відділу технології вирощування озимих зернових культур інституту зернового господарства УААН і виконувались за державною програмою "Продовольство", проектом "Зерно", завданням 01.05 НТП "Зернові і олійні культури" на 1996- 2000 рр. та темою "Розробити і освоїти екологічно чисті ресурсозберігаючі технології вирощування зернових колосових культур", № д.р. 01870042489.

Мета і задачі досліджень. Метою даної роботи було розробити прийоми комплексного використання макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці в умовах північних районів степу України.

Для її досягнення вирішували наступні задачі:

- оптимізувати умови росту та розвитку озимої пшениці за рахунок використання різних строків та доз внесення азотних добрив;

- виявити ефективність використання мікродобрив для обробки насіння та обприскування посівів у фазі виходу рослин в трубку;

- визначити енергетичні та матеріальні витрати при застосуванні нових елементів інтенсивної технології вирощування і розробити рекомендації виробництву, які забезпечують максимальний збір зерна озимої пшениці з високими показниками якості при найменших витратах.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах північних районів Степу України встановлена висока ефективність використання мікродобрив при обробці насіння та обприскуванні посівів озимої пшениці в період виходу рослин в трубку. Визначені енергетичні та матеріальні витрати при застосуванні нових елементів технології вирощування озимої пшениці.

Практичне значення одержаних результатів. Експериментальний матеріал дав змогу економічно обґрунтувати і рекомендувати виробництву використання мікродобрив шляхом обробки насіння дозою 3 л/т та обприскування посівів озимої пшениці (3 л/га), а також комплексне застосування макро- і мікродобрив, які сприятимуть збільшенню урожайності цієї культури та одержанню екологічно чистої продукції.

Особистий внесок здобувача. Спільно з керівником роботи дисертантом визначався напрямок досліджень, розроблені програми і схеми лабораторних та польових дослідів. Автор особисто проводив експерименти і спостереження, виконував математичну обробку одержаних даних, розрахунок економічної та біоенергетичної ефективності окремих технологічних прийомів.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на міжнародній науково-практичній конференції "Землеробство ХХІ століття - проблеми та шляхи вирішення" (Київ - Чабани, 8-10 червня 1999 р.), "Вчимося господарювати" (Київ - Чабани, 22-23 листопада 1999 р.), на засіданнях вченої ради інституту зернового господарства УААН (1997-1999 рр.).

Основні результати досліджень витримали виробничу перевірку в АТП "Присамар'я" Новомосковського району Дніпропетровської області, впроваджувались у виробництво на площі 100 га та в Дослідному господарстві інституту зернового господарства УААН - на 80 га.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей.

Структура та обсяг дисертаційної роботи. Дисертація викладена на 134 сторінках машинописного тексту, включає 38 таблиць, 5 рисунків, 4 додатки. Складається із загальної характеристики роботи, п'яти розділів, висновків та практичних рекомендацій. Список використаних джерел охоплює 229 найменувань, в тому числі 34 іноземних авторів.

2. Зміст роботи

Стан вивчення питання й обґрунтування вибраного напрямку.

У цьому розділі приводиться аналіз результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених по вивченню впливу дії макро- і мікродобрив на процес формування величини і якості врожаю зерна озимої пшениці. Висвітлено особливості весняно-літнього розвитку рослин, поживний режим ґрунту під впливом макро- і мікродобрив, обґрунтована необхідність проведення досліджень по темі дисертації.

Умови і методика проведення досліджень.

Дослідження з озимою пшеницею сорту Альбатрос одеський проводили протягом 1997-1999 рр. у АТП "Присамар'я" Новомосковського району Дніпропетровської області, розташованому в північній підзоні Степу України та в Дослідному господарстві інституту зернового господарства УААН.

Ґрунти - чорноземи звичайні малогумусні з валовим вмістом в орному шарі (0-30 см) гумусу - 3,2-3,6; азоту - 0,16-0,18; фосфору - 0,11%. Забезпеченість ґрунтів рухомими формами фосфору (Р₂О₅ за Чириковим) - 80-100 мг/кг, обмінним калієм (К₂О) - 150-200 мг/кг. Висока насиченість поглинального комплексу кальцієм (82-92% від загальної суми) забезпечує нейтральну реакцію ґрунтового розчину (рН = 6,8-7,3), а також оптимальні для пшениці агрофізичні властивості.

Вміст мікроелементів у ґрунті слідуючий: Cu - 0,36-0,60 мг/кг; Zn - 0,6-0,84; Co - 0,28-0,42; Mn - 34,7-50,1 мг/кг.

Ґрунтові води залягають глибоко (6-8 м), тому основним джерелом забезпечення рослин вологою є атмосферні опади.

Клімат території помірно континентальний. Він характеризується недостатнім та нестійким зволоженням восени, холодною, малосніжною, з частими відлигами зимою, посухою навесні і влітку.

Погодні умови (кількість тепла, вологи і розподіл їх протягом вегетації озимої пшениці) відрізнялись як від середньо багаторічних, так і між роками на протязі проведення досліджень. 1996/97 рік був більш вологим як в осінній, так і у весняний періоди, що призвело до значного підвищення врожайності озимої пшениці. 1997/98 рік характеризувався як сприятливий для росту і розвитку рослин озимої пшениці, але в червні спостерігалось надмірне підвищення температури повітря, що призвело до формування щуплого зерна. 1998/99 рік відзначався надзвичайно несприятливими умовами в осінній і весняно-літній періоди. У посушливих умовах осені одержали сходи тільки у середині жовтня. Різке зниження температури (до -11^оС) на початку травня негативно вплинуло на формування колосу.

Попередником озимої пшениці була кукурудза на силос. Висівали сорт Альбатрос одеський. Добрива вносили згідно схеми дослідів: рано весною, локально дисковими сівалками в період кущіння, в фазу виходу рослин в трубку та позакореневе підживлення. Площа облікової ділянки - 66,0 м². Повторність триразова. Посів проводили сівалками С3-3,6. Норма висіву - 5 млн. схожих зерен на 1 га.

Мікродобрива, виготовлені інститутом хімічних реактивів (м. Дніпропетровськ) у вигляді комплексонатів (Zn - 15-20 г/л, Cu - 25-30, B - 4-5, Mo - 0,1-0,15, Mn - 7,5--10,0 г/л), вносили у фазу виходу рослин в трубку обприскуванням посівів нормою 3 л/га. У Дослідному господарстві іЗГ УААН в спеціальному досліді проводили вивчення впливу обробки насіння (3 л/т) та обприскування посівів (3 л/га) мікроелементами.

В дослідах проводили фенологічні спостереження, біометричні виміри, облік густоти стояння рослин, приріст надземної маси, аналіз структури врожаю. У відділі агрохімії інституту зернового господарства УААН, в агрохімічній лабораторії Новомосковського району та в АОЗТ “Агросоюз” у грунтових зразках визначали вміст нітратів спектрофото-метричним методом; нітрифікаційну здатність грунту - за Кравковим в модифікації ВНДі кукурудзи; засвоювані фосфати - за Чириковим (оцтовокисла витяжка); рухомість К₂О - за методом ВІДА; вміст продуктивної вологи в ґрунті - термостатно-ваговим методом до глибини 1,5 м, через кожні 10 см. При агрохімічному аналізі рослинних зразків визначали вміст загального азоту за К'єльдалем (мікрометод), загального фосфору - колориметричним методом, загального калію - за допомогою полум'яного фотометра. Площу листкової поверхні визначали за А.А. Ничипоровичем (1961) шляхом множення довжини листка на ширину і на коефіцієнт перерахунку 0,67. Вміст хлорофілів "а" і "в" в листках пшениці визначали спектрофотометричним методом за А.А. Шлик (1968).

Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням. Одержані врожайні дані обробляли методом дисперсійного аналізу за Б.А. Доспєховим (1979) на ПЕОМ.

Технологічні показники якості зерна визначали в лабораторії зимостійкості та якості зерна інституту зернового господарства УААН згідно існуючих ДСТ.

Економічну та біоенергетичну ефективність вирощування озимої пшениці в залежності від застосування макро- і мікродобрив оцінювали згідно існуючих рекомендацій за цінами на початок 1999 року.

Ріст, розвиток і продуктивність озимої пшениці в залежності від строків та доз внесення азотних добрив.

У продуктивності рослин велике значення ма їх надземна маса. Як показали наші дані, внесення різних доз азотних добрив позитивно вплинуло на приріст сухої речовини рослин озимої пшениці. Дію добрив було вже помітно в осінній період. Так, маса сухої речовини у варіанті без добрив становила 124 г, а на фоні N₃₀P₆₀ - 136 г/м².

До періоду виходу рослин в трубку різниця зростала і становила у першому випадку 251 г, а у другому - 259 г/м². При проведенні підживлення рано весною нормою N₃₀ маса сухої речовини підвищувалась до 273 г.

Встановлено, що строки та дози азотних добрив суттєво впливали на формування площі листкової поверхні у рослин озимої пшениці. Найбільшою вона була в кінці фази виходу рослин в трубку, а потім до фази цвітіння відмічалось зниження площі листкової поверхні. Це пояснюється значним відмиранням частини листків і непродуктивних пагонів. При внесенні азотних добрив площа листкової поверхні зростала. Так, на фоні N₃₀P₆₀ + N₆₀ локально вона становила 7210 см², а при внесенні цієї ж дози у два строки (рано весною N₃₀ + локально N₃₀) - 6437 см² на 100 рослин.

Використання азотних добрив приводило до інтенсивнішої втрати ґрунтової вологи. В 1997 р. у варіанті без добрив витрати вологи становили 281,3 мм, на фоні N₃₀P₆₀ - 300,8, а з додатковим підживленням N₃₀ локально - 357,5 мм. Збільшення доз азотного підживлення до N₆₀ не приводило до значних змін в споживанні ґрунтової вологи.

Добрива істотно впливали як на загальну витрату вологи, так і на ефективність її використання. В 1996/97 р. у варіанті без добрив витрати води на одну тонну зерна становили 971 м³, на фоні N₃₀P₆₀ - 832 м³/т, а в 1997/98 р. відповідно - 1040 і 858 м³/т. Найбільш економно волога витрачалась при проведені додаткового підживлення N₃₀ локально або у фазу виходу рослин в трубку. Встановлено, що проведення підживлення локально в кущіння або в фазу виходу в трубку дозволяло рослинам пшениці на 141 - 337 м³ менше витрачати вологи на формування одної тонни зерна у порівнянні з контрольним варіантом.

Дослідження показали, що зі збільшенням доз азотного добрива від N₃₀ до N₆₀ кг/га підвищувалась маса біологічного урожаю і помітно зростав винос поживних речовин, особливо азоту і, в меншій мірі, -зольних елементів. У середньому за три роки у варіанті з внесенням N₃₀Р₆₀ винос азоту, фосфору і калію становив відповідно 67,2, 26,4 і 38,8 кг/га, а з підживленням N₃₀ локально ці показники підвищилися до 89,4, 33,4 і 55,5 кг/га.

Внесення добрив в періоди весняного кущіння та виходу в трубку, співпадає з найбільш активним ростом рослин та збільшенням щільності стеблостою, у зв'язку з чим підживлення в цей період сприяло формуванню колосків та репродуктивних органів. Внесення азотних добрив у підживлення озимої пшениці сприяло істотному збільшенню продуктивного кущіння рослин. Так, на контрольному варіанті коефіцієнт продуктивного кущіння становив 1,64, на фоновому варіанті - 1,85, а при внесенні N₃₀ рано весною - 2,16.

Дослідження показали, що оптимальною дозою азотних добрив при внесенні їх локально у підживлення озимої пшениці на фоні N₃₀Р₆₀ є N₃₀ (табл. 1). Збільшення дози до N₆₀ було малоефективним.

Найбільші прибавки урожаю із підвищеною окупністю добрив одержані від азотного підживлення локально у фазі кущіння або в період виходу рослин в трубку. Так, при внесенні азотного підживлення в дозі N₃₀ рано весною приріст урожаю становив 10,6 ц, проведення підживлення такою ж нормою локально - 12,5, а в період виходу рослин в трубку - 12,1 ц/га. Слід відмітити, що в посушливому 1999 році найбільш доцільним було проведення підживлення рано весною.

Внесення N₃₀ в два прийоми рано весною і локально або в період виходу рослин в трубку не мало суттєвих переваг з одноразовим підживленням.

Таким чином, найбільш ефективним для підвищення урожайності було внесення азотних добрив у підживлення нормою N₃₀ локально в фазу кущіння або у фазу виходу рослин в трубку.

Комплексний вплив макро- і мікродобрив на ріст та продуктивність озимої пшениці.

Поряд з азотними, фосфорними, калійними та іншими макродобривами велике значення у житті рослин мають мікродобрива (B, MO, Cu, Zn, Mn, та інші), які при правильному використанні значно підвищують врожайність та якість зерна озимої пшениці. Потреба у мікродобривах іноді проявляється настільки різко, що без них рослини хворіють і дають дуже низький врожай.

Таблиця 1 Врожайність (ц/га) озимої пшениці в залежності від строків та доз азотних підживлень

За даними наших досліджень на варіювання біометричних показників озимої пшениці істотно впливають не тільки макро-, але й мікродобрива. Обробка насіння комплексонатом вже в осінній період приводила до збільшення маси сухої речовини на 2,7 г/м² в порівнянні з контрольним варіантом, а в період колосіння ця різниця збільшувалась до 34 г/м². Позитивний ефект забезпечила обробка насіння та послідуюче обприскування посівів мікродобривами. Так, на контрольному варіанті кількість продуктивних стебел становила 647, тільки з обробкою насіння - 689, з обприскуванням посівів - 708, а при обробці насіння та обприскуванні посівів - 712 на 1 м².

Обробка насіння вже восени сприяла підвищенню вмісту хлорофілу «а+в» з 6,8 до 7,3 мг на 1 г сухої речовини. Ця закономірність простежувалась і в період прапорцевого листка. Якщо на контролі вміст хлорофілу «а+в» був 11,1 мг, то на фоні з обробкою насіння мікродобривами - 12,4 мг/г. Обприскування посівів також позитивно вплинуло на формування хлорофілових зерен. В період прапорцевого листка вміст хлорофілу підвищувався до 12,7 мг, а при обробці насіння та обприскуванні посівів - до 13,1 мг/ г сухої речовини.

Дослідження показали, що із збільшенням доз азотних добрив підвищуться в рослинах вміст не тільки макро-, але і мікроелементів. Так, у варіанті без добрив вміст азоту в зерні становив 1,5 9%, Mo - 0,18 мг/кг і Mn - 44,3 мг/кг сухої речовини. На фоні N₃₀P₆₀ + N₃₀ локально ці показники зросли відповідно до 1,72%; 0,30 і 52,9 мг/кг. Найбільший вміст N, Mo, і Mn в рослинах був у варіанті з обробкою посівів мікродобривами і становив 1,81; 0,67 і 64,1 мг/кг, відповідно.

Одержані дані свідчать про високу ефективність мікродобрив (табл. 2). Приріст врожаю від обприскування посівів становив 2,3-5,6 ц/га. Особливо висока ефективність відмічена у варіантах без макродобрив. Тут приріст врожаю був 5,6 ц/га. Це пов'язано з тим, що на фоні без добрив застосування мікроелементів дозволя рослинами озимої пшениці ефективніше використовувати їх з грунту. Слід відмітити, що в посушливі роки підвищуться ефективність мікродобрив. У 1999 році у варіанті з обприскуванням посівів приріст врожаю становив 7,7 ц/га.

Таблиця 2 Врожайність (ц/га) озимої пшениці залежно від використання макро- і мікродобрив, 1997-1999 рр.

Обробка насіння та вегетуючих рослин мікродобривами сприяла суттвому підвищенню врожаю зерна. Тільки від обробки насіння приріст врожаю становив 2,9 ц/га, від обприскування - 4,1, а від обробки насіння та вегетуючих рослин - 6,1 ц/га (табл. 3).

Таблиця 3 Вплив обробки насіння та вегетуючих рослин мікродобривами на врожайність озимої пшениці, ц/га

Таким чином, мікродобрива - ефективний агроприйом підвищення продуктивності посівів озимої пшениці.

За нашими даними, використання мікродобрив як для обробки насіння, так і для обприскування посівів суттво не впливало на підвищення якісних показників зерна озимої пшениці.

Економічна і біоенергетична ефективність застосування макро- і мікродобрив в технології вирощування озимої пшениці.

При вирощуванні озимої пшениці після кукурудзи на силос, порівняно бідному за поживними речовинами попереднику, спостерігаться досить висока ефективність внесення мінеральних добрив (табл. 4).

У порівнянні з варіантом без добрив вже при внесенні азотно-фосфорних добрив в дозі N₃₀P₆₀ забезпечуться підвищення продуктивності і ефективності виробництва зерна озимої пшениці. Загальний приріст врожаю від макродобрив становив від 6,9 до 13,6 ц/га. У порівнянні з контролем, найбільший приріст врожаю одержано від внесення азотного добрива в дозі N₆₀ локально (13,6 ц/га), при внесенні ції дози вроздріб у два строки N₃₀ рано весною і N₃₀ локально в фазу кущіння або N₃₀ в період трубкування (13,0 ц/га). Однак по рівню окупності витрат вони поступаються показникам, одержаним при внесенні азотних добрив в дозі N₃₀ локально або у фазу виходу рослин в трубку. На цих варіантах досягаться порівняно висока продуктивність озимої пшениці (відповідно на 12,5 і 12,1 ц/га зерна і на 13,8 і 13,4 ГДж/га більше ніж на контролі) та забезпечуться найдешевше і найменш енергомне зерно (відповідно 20,36 і 20,25 грн/ц і 688 і 693 МДж/ц). Тут, у порівнянні з неудобреним фоном, собівартість 1 ц зерна знизилась на 10,2-10,7 %, а його енергомність зменшилась на

Таблиця 4 Економічна і біоенергетична ефективність застосування макродобрив під озиму пшеницю, 1997-1999рр.

9,0-9,7%. Це позитивно вплинуло на рівень окупності грошово-матеріальних та енергетичних витрат. За даними дослідів в середньому за три роки рівень рентабельності підвищився відповідно на 20,1-21,1%, а коефіцінт енергетичної ефективності вирос з 2,16 до 2,39 од. Подальше підвищення дози азоту до 60 кг/га, у порівнянні з рекомендованим варіантом N₃₀ зменшило окупність туків і підвищило собівартість та енергомність виробництва центнера зерна озимої пшениці.

Високою виявилась ефективність застосування мікродобрив. В середньому за рахунок цього фактору врожайність озимої пшениці підвищилась на 3,3 ц, а на неудобреному фоні - на 5,6 ц/га (табл. 5).

Приріст врожаю як в грошовому, так і енергетичному виразі відповідно в 3,5 та 6,5 рази перевищував витрати на застосування мікродобрив. На неудобреному фоні на кожну гривню витрат одержано 4,09 грн чистого прибутку, а 1 ГДж енерговитрат давав приріст енергії 6,83 ГДж. Висока ефективність мікродобрив встановлена також на фоні основного внесення азотно-фосфорного добрива. Витрати на застосування мікродобрив по енергетичним витратам окупалися у 5,6 рази, а грошово-матеріальних - в 2,8 рази. На варіантах, де застосовувались азотні добрива у підживлення порівняно висока ефективність одержана на фоні локального внесення в дозі N₃₀. Збільшення доз внесення азотних добрив у два рази, тобто їх внесення N₃₀ рано весною, а потім локально або в фазу трубкування у тій же дозі не погіршувало економічні показники з точки зору окупності витрат на удобрення. Однак, враховуючи дефіцит і високу вартість азотних добрив, застосування в дозі N₃₀ знижу витрати при їх впровадженні у виробництво.

Таблиця 5 Економічна і біоенергетична ефективністъ застосування макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці, 1997-1999 рр.

Порівняльна оцінка ефективності мікродобрив в технології вирощування озимої пшениці при різних способах їх застосування, тобто при обробці насіння та обприскуванні вегетуючих рослин, а також при сумісному застосуванні (обробка насіння + обприскування рослин) показала високу ефективність досліджуваних агротехнічних прийомів.

Кожна витрачена на мікродобрива гривня забезпечу одержання чистого прибутку, залежно від варіантів, від 4,62 до 7,93 грн. Приріст врожаю в енергетичних одиницях в 5-8 раз перевищу витрати енергії на застосування мікродобрив. При цьому біоенергетичні і економічні показники ще більш наочно, ніж дані по врожайності свідчать про високу ефективність сумісного застосування мікродобрив (обробка насіння і обприскування посівів у фазі трубкування). В цьому варіанті одержано найдешевше і найменш енергомне зерно, що в свою чергу забезпечу найбільший коэфіцінт енергетичної ефективності та рівень рентабельності виробництва озимої пшениці.

Висновки

1. Найбільші накопичення маси сухої речовини, лінійний приріст рослин озимої пшениці та раціональніше використання грунтової вологи було на фоні N₃₀P₆₀ під основний обробіток грунту + N₃₀ у підживлення локально в кущіння або у фазі виходу рослин в трубку.

2. Внесення азотних добрив сприя збільшенню надходження основних елементів живлення в рослини. На початкових етапах вегетації вміст азоту в рослинах мало змінються. В період виходу рослин в трубку і до повної стиглості, коли інтенсивно збільшуться маса біологічного врожаю, вміст азоту вищий у рослинах на фоні з внесенням азотних добрив.

Проведення підживлення дозою N₃₀ локально в кущіння на фоні N₃₀P₆₀ призводило

Таким чином, комплексна агроекономічна і біоенергетична оцінка застосування макро- і мікродобрив дозволила більш об'ктивно визначити їх ефективність та до збільшення основних елементів структури врожаю. При дефіциті у ґрунті основних елементів живлення формуться порівняно невелика кількість продуктивних стебел і мінімальна маса зерен в колосі. Використання азотних добрив у підживлення сприя збільшенню продуктивних стебел і маси зерна в колосі.

4. Оптимальною дозою азотного підживлення N₃₀ локально в кущіння або в фазі виходу рослин в трубку (на фоні N₃₀P₆₀ під основний обробіток грунту). Прибавка врожаю становила 12,5 ц/га. В посушливих умовах доцільно проводити підживлення цію ж дозою рано весною.

5. Внесення азотних добрив як під основний обробіток, так і у підживлення сприяло підвищенню вмісту білка в зерні і клейковини у борошні, що і визначило хлібопекарські властивості пшениці. Проведення дворазового підживлення не призводило до підвищення якісних показни-ків зерна озимої пшениці.

6. Використання мікродобрив сприяло більшому накопиченню їх в зерні і соломі. Вміст N, Mo і Mn в зерні зростав до 1,81 %, 0,67 та 64,1 мг/кг, тоді як без обробки ці показники становили 1,72 %, 0,30, 52,9 мг/кг, відповідно.

7. Обробка насіння та обприскування посівів мікродобривами приводили до підвищення основних елементів структури врожаю. На фоні N₃₀P₆₀ + N₃₀ локально без обробки посівів довжина колосу становила 7,6 см, кількість колосків - 15,7 шт., зерен в колосі - 30,6 шт. та маса 1000 зерен - 39,9 г, а на оброблених мікродобривами - 7,7 см, 15,4 шт., 30,9 шт., 41,4 г, відповідно.

8. Обробка насіння озимої пшениці мікродобривами приводила до підвищення врожаю на 2,9 ц, обприскування посівів - на 4,4 ц/га, а обробка насіння та обприскування посівів - на 6,1 ц/га.

Рекомендації виробництву

1. При використанні азотних добрив у підживлення доцільно на фоні N₃₀P₆₀ під основний обробіток ґрунту внести N₃₀ локально в період кущіння або в фазу виходу рослин в трубку. У посушливі роки -проводити підживлення тію ж дозою рано весною.

Для максимальної реалізації потенціалу продуктивності озимої пшениці в північних районах Степу України необхідно на оптимальному фоні мінерального живлення використовувати мікродобрива для обробки насіння (3 кг/т) та обприскування посівів у фазу виходу рослин в трубку рослин нормою 3 кг/га.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ярошенко С.С., Гордій М.М., Горобець Н.М. Застосування макро- і мікродобрив на посівах озимої пшениці // Матеріали міжнародної наук.-практ. конф., 8-10 червня 1999 р. - Київ - Чабани, 1999. - С. 114-115.

2. Демішев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордій М.М. Особливості використання нових форм добрив та регуляторів росту при вирощуванні озимої пшениці в Степу України // Бюл. іЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 8. - С. 29-33. (Проводив аналіз рослинних зразків, зроблені узагальнення).

3. Рибка В. С., Горобець Н. М., Гордій М. М., Компаніць В. О., Стеблюк А.В. Екологічні та економіко-енергетичні особливості нових форм азотних добрив та рістрегулюючих речовин при вирощуванні озимої пшениці // Вісник Дніпропетровського ДАУ. - Дніпропетровськ, 1999. - № 1-2. - С. 65-67. (Приймав безпосередню участь у визначенні економіко-енергетичних та біоенергетичних особливостей азотних добрив).

4. Ярошенко С.С., Гордій М.М. Дія макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці / Матеріали наук.-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів, 22-23 листопада 1999 р. - Київ - Чабани, 1999. - С. 33-34.

5. Демішев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордій М.М. Використання макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці // Бюл. іЗГ УААН. - Дніпропетровськ, 1999. - № 11. - С. 14-17.

Демішев Л.Ф. Ярошенко С.С., Гордій М.М., Горобець Н.М. Дія макро- і мікродобрив на посівах озимої пшениці: Зб. наук. пр. УСГА. - Умань, 1999. - С. 147-151.

Анотація

Гордій М.М. Формування продуктивності озимої пшениці при використанні макро- і мікродобрив в північних районах Степу України. -Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво. - інститут зернового господарства УААН, Дніпропетровськ, 2000.

Дисертація присвячена вивченню питань комплексного використання макро- і мікродобрив при вирощуванні озимої пшениці (сорт Альбатрос одеський) в північних районах степу України. Оптимізовані умови росту і розвитку озимої пшениці за рахунок різних строків та доз внесення азотних добрив. Виявлена ефективність обробки насіння та обприскування посівів мікродобривами у фазі виходу рослин в трубку. Визначені енергетичні та матеріальні витрати при застосуванні нових елементів інтенсивної технології вирощування і розроблені рекомендації виробництву, які забезпечують максимальний збір зерна озимої пшениці з високими показниками якості при найменших витратах.

Ключові слова: озима пшениця, азотні добрива, обробка насіння. обприскування посівів, мікродобрива, якість зерна, продуктивність рослин.

Аннотация

Гордий Н.Н. Формирование продуктивности озимой пшеницы при использовании макро- и микроудобрений в северных районах Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 2000.

Диссертация посвящена изучению вопросов комплексного использования макро- и микроудобрений при возделывании озимой пшеницы в условиях северной Степи Украины.

Впервые установлена высокая эффективность использования микроудобрений на посевах озимой пшеницы. Разработаны мероприятия комплексного использования макро- и микроудобрений при возделывании озимой пшеницы. Оптимизированы условия роста и развития этой культуры с использованием различных сроков, доз азотных удобрений и способов применения микроудобрений. Выявлена высокая эффективность опрыскивания посевов микроудобрениями в фазу выхода растений в трубку. Установлена динамика накопления сухого вещества по фазам роста растений пшеницы. Определены условия формирования площади листовой поверхности растений и динамика накопления хлорофилла. Разработаны параметры водопотребления, а также интенсивность расхода почвенной влаги по периодам вегетации в зависимости от использования макро- и микроудобрений. Изучена динамика накопления питательных веществ в пахотном слое почвы. Определен вынос озимой пшеницей основных элементов питания в зависимости от сроков и доз внесения азотных удобрений. Установлен уровень обеспеченности растений озимой пшеницы азотом, фосфором и калием при обработке семян, опрыскивании посевов и комбинированным их применением. Выведены коэффициенты корреляционной зависимости между урожаем и содержанием азота в растениях по фазам роста. Установлены оптимальные параметры структурных элементов урожая озимой пшеницы в зависимости от сроков, доз макроудобрений и способов использования микроэлементов.

Разработаны закономерности таких показателей формирования качества зерна озимой пшеницы: натура, содержание белка, клейковина, ИДК, объем хлеба из 100 г муки и другие показатели. Установлены оптимальные дозы внесения азотных удобрений под озимую пшеницу.

Определена роль микроэлементов в повышении продуктивности озимой пшеницы. Выведена корреляционная зависимость между урожайностью и показателями плодородия почвы (содержание в почве макро- и микроэлементов). Установлены параметры показателей микроэлементов в зерне озимой пшеницы в зависимости от использования макро- и микроудобрений.

Определена экономическая и биоэнергетическая эффективность применения макро- и микроудобрений в технологии возделывания озимой пшеницы. Сделанная комплексная агроэкономическая и биоэнергетическая оценка использования макро- и микроудобрений позволила более объективно определить их эффективность и сделать вывод о целесообразности рекомендации применения этого агроприема в технологии возделывания озимой пшеницы, особенно на бедных по уровню плодородия почвах.

Ключевые слова: озимая пшеница, азотные удобрения, обработка семян, опрыскивание посевов, микроудобрения, качество зерна, продуктивность растений.

Summary

M.M. Gordіy. The wіnter wheat yіeld formatіon as іnfluenced by macro- and mіcrofertіlіzers іn the Northern dіstrіcts of the Ukraіnіan Steppe. - Manuscrіpt.

Thesіs submіtted for a candіdates degree іn agrіcultural scіences on specіalіty 06.01.09 - Plant Іndustry. - UAAS Іnstіtute of Graіn Farmіng, Dnіepropetrovsk, 2000.

Thesіs deals wіth the problem of complex usіng of macro- and mіcronutrіents to wіnter wheat Albatros odessky grown under condіtіon of the Northern part of the Ukraіnіan Steppe. The terms of wіnter wheat growth and development are optіmezed owіng to dіfferent dates and rates of nіtrogen fertіlіzer applіcatіon. The effіcіency of seed treatment and plant sprayіng wіth mіcronutrіents at bootіng stage іs ascertaіned, energetіc and materіal expenses for usіng new elements of іntensіve growth technologіes are determіned and suggestіons for productіon are elaborated whіch enable maxіmum wіnter wheat graіn yіelds of hіgh qualіty wіth the least expendіtures.

Key words: wіnter wheat, nіtrogen fertіlіzers, mіcronutrіents, graіn qualіty, plant yіeldіng capacіty.

Размещено на Allbest.ru