Ріст та формування продуктивності озимої пшениці при використанні азотних добрив і регулятору росту рослин в північному степу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

нститут зернового господарства української академії аграрних наук

УДК 633.11."324":631.8

06.01.09 - рослинництво

Автореферат дисертац на здобуття наукового ступеня

кандидата сльськогосподарських наук

Ріст та формування продуктивності озимої пшениці при використанні азотних добрив і регулятору росту рослин в північному степу України

Горобець Наталiя Миколаївна

Днпропетровськ - 2000

Дисертацю рукопис.

Робота виконана в нститут зернового господарства УААН.

Науковий кервник: доктор сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник Демішев Леонд Феофанович, інститут зернового господарства УААН, завдувач вддлом технолог вирощування озимо пшениці.

Офцйн опоненти: доктор сльськогосподарських наук, професор Ткаліч гор Дмитрович, нститут зернового господарства УААН, завдувач лаборатор технолог вирощування ярих зернових олйних культур, кандидат сльськогосподарських наук, старший науковий спвробтник Романенко Олександр Леондович, Запорзька державна дослдна станця, завдувач лаборатор рослинництва

Провдна установа: Днпропетровський державний аграрний унверситет, кафедра рослинництва, м. Днпропетровськ

Захист вдбудеться 24лютого 2000 р. о 13 годин на засданн спецалзовано вчено ради Д 08.353.01 в нститут зернового господарства УААН, 49027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14; телефон 45-02-36.

З дисертацю можна ознайомитись у бблотец нституту зернового господарства УААН за адресою: 49027, м. Днпропетровськ, вул. Дзержинського, 14.

Автореферат розсланий 24 січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вчено ради Артюх О.Д.

Анотацї

Горобец Н.Н. Рост и формирование продуктивности озимой пшеницы при использовании азотных удобрений и регулятора роста растений в северной Степи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт зернового хозяйства УААН, Днепропетровск, 1999.

Диссертация посвящена вопросам изучения комплексного использования азотных удобрений (аммиачная селитра - Nаа, углеаммонийные соли - NУАС) и регулятора роста растений нового поколения - триман-1 при возделывании озимой пшеницы сорта Альбатрос одесский в условиях северной Степи Украины.

Исследования проводили в Опытном хозяйстве Института зернового хозяйства УААН (Днепропетровская обл.) Полевые опыты с озимой пшеницей размещали по двум предшественникам - черному пару и кукурузе на силос. Почвенный покров участка - чернозем обыкновенный малогумусный.

Изучены особенности роста, развития и формирования урожая зерна озимой пшеницы в зависимости от комплексного воздействия таких факторов, как погодные условия, предшественники, формы и дозы удобрений, рострегулирующий препарат - триман-1 и внекорневая подкормка УАС. Установлена динамика накопления сухого вещества по фазам роста растений пшеницы. Определены условия формирования площади листовой поверхности растений. Изучено влияние удобрений, регулятора роста триман-1 и внекорневой подкормки УАС на содержание хлорофилла в листьях озимой пшеницы. Разработаны оптимальные параметры водопотребления, а также интенсивность расхода почвенной влаги по периодам вегетации в зависимости от предшественников, форм и доз азотных удобрений. Изучена динамика накопления питательных веществ в пахотном и подпахотном слоях почвы. Определен вынос озимой пшеницей основных элементов питания в зависимости от форм и доз внесения азотных удобрений. Установлены оптимальные параметры структурных элементов урожая озимой пшеницы по различным предшественникам в зависимости от степени обеспеченности минерального питания.

Установлены закономерности таких показателей формирования качества зерна озимой пшеницы, как натура, содержание белка и клейковины, ИДК, седиментация, объем хлеба из 100 г муки. Разработаны оптимальные дозы внесения азотных удобрений под озимую пшеницу в зависимости от предшественников (по черному пару - N45 в фазу выхода растений в трубку, по кукурузе на силос - N60 рано весной по тало-мерзлой почве).

Разработаны приемы использования регулятора роста растений нового поколения - триман-1 и 5% раствора углеаммонийных солей при опрыскивании растений озимой пшеницы в фазу выхода в трубку. Определен регламент комплексного применения углеаммонийных солей и регулятора роста растений триман-1 при возделывании озимой пшеницы. Впервые в условиях северной Степи Украины установлена эффективность углеаммонийных солей, которые могут использоваться как альтернативное азотное удобрение при подкормке озимой пшеницы.

Изучено формирование площади листовой поверхности и содержание хлорофилла в листьях, динамика накопления листостебельной массы озимой пшеницы в связи с применением 5% раствора углеаммонийных солей и регулятора роста триман-1. Установлена роль углеаммонийных солей и тримана-1, используемых для опрыскивания посевов в фазе выхода в трубку, в повышении продуктивности озимой пшеницы (прибавка урожая в сравнении с контролем по черному пару - 2,0 и 1,7 ц/га, по кукурузе на силос - 2,6 и 2,9 ц/га).

Определена экономическая и биоэнергетическая эффективность использования азотных удобрений, регулятора роста растений тримана-1 и внекорневой подкормки раствором УАС при возделывании озимой пшеницы.

Gorobetz N.M. Winter wheat growth and yield formation grown at nitrogen fertilizers application combined plant growth regulator in conditions of the Northern part of Ukrainian Steppe.

Thesis submitted for a candidates degree in agricultural sciences in speciality 06.01.09 - Plant Industry. - UAAS Institute of Grain Farming. - Dniepropetrovsk, 1999.

Thesis deals with the questions of combined application of mineral nitrogen fertilizers (ammonium nitrate - Naa and carbonate - ammonium salts - NCAS) and plant growth regulator of new generation (Triman-1 at the rate of 5 g per ha) when growing winter wheat (cv. Albatros odesky) under conditions of the Northern part of Ukrainian Steppe. Some peculiarities have been established concerning the growth, development and plant yield formation depending on weather conditions, previous crops, types and rates of nitrogen fertilizers, wheat stand spraying with plant growth regulator and liquid top-dressing. The optimum nitrogen rates depending on previous crops are determined: after bare fallow N45 at booting stage, after maize for silage N60 on thawed soil. The economical advisability of wheat plant stands treatment with Triman-1 and 5% CAS water solution at booting stage is substantiated. The CAS efficiency is confirmed which car be used as alternative nitrogen fertilizer for winter wheat top-dressing.

Загальна характеристика роботи

Актуальнсть теми. Проблема збльшення виробництва високояксного зерна була залишаться головною для всього народногосподарського комплексу Украни. Для пдвищення врожайност озимо пшениц використовуться цлий комплекс агротехнчних заходв.

В останні роки в технолог вирощування озимо пшениц почали використовувати рзномантн види форми добрив, нов регулятори росту рослин (РРР) як втчизняного, так закордонного виробництва. У звязку з цим виникла необхднсть вивчити х дю на рст, розвиток, врожайнсть та яксть зерна озимо пшениц в умовах пвнчного степу Украни. Особливо уваги в цьому план заслуговують регулятори росту рослин, хмчн сполуки яких являються бологчно активними в досить незначних дозах.

Важливе значення ма також вивчення комплексного впливу добрив регуляторв росту рослин на х розвиток, продуктивнсть яксть зерна.

Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Експериментальн теоретичн дослдження виконувались автором у вдповдност з планом вддлу технолог вирощування озимих зернових культур нституту зернового господарства УААН за державною програмою "Продовольство", проектом "Зерно", завданням 01.05 НТП "Зернов олйн культури" на 1996-2000 рр. та темою "Розробити освоти екологчно чист ресурсоощадлив технолог вирощування зернових колосових культур", № д.р. 01870042489.

Мета задач дослджень. Метою дано роботи було встановити ефективнсть комплексного використання мнеральних добрив нового регулятору росту рослин при вирощуванн озимо пшениц в умовах пвнчно пдзони Степу Украни.

Для досягнення поставлено мети виршували наступн задач :

- оптимзувати умови росту та розвитку рослин озимо пшениц за рахунок використання рзних доз форм азотних добрив;

- виявити вплив позакореневого пдживлення 5% розчином вуглеамонйних солей (ВАС) обприскування посвв регулятором росту рослин триман-1 у фаз виходу рослин в трубку на рст, розвиток продуктивнсть озимо пшениц;

- визначити енергетичн та матеральн витрати при застосуванн нових елементв нтенсивно технолог вирощування розробити рекомендац виробництву, як забезпечують максимальний збр зерна озимо пшениц з високими показниками якост.

Наукова новизна одержаних результатв. Вперше в умовах пвнчно пдзони Степу Украни встановлено високу ефективнсть д вуглеамонйних солей, як альтернативного азотного добрива при пдживленн озимо пшеницi, на рст, розвиток та продуктивнсть рослин.

Встановлена висока ефективнсть використання нового регулятору росту рослин триман-1 та 5% розчину вуглеамонйних солей для позакореневого пдживлення озимо пшениц у фаз виходу рослин в трубку. Визначено регламент комплексного застосування азотних добрив, регулятору росту рослин та позакореневого пдживлення при вирощуванн озимо пшениц.

Практичне значення одержаних результатв. Експериментальний матерал дав змогу економчно обгрунтувати рекомендувати виробництву нову форму добрива та регулятор росту рослин, як сприятимуть збльшенню врожайност якост зерна озимо пшениц, одержанню екологчно чисто продукц. агротехнiчний пшениця позакореневий

Основн результати дослджень витримали виробничу переврку в АТП "Присамаря" Новомосковського району Днпропетровсько област та Дослдному господарств нституту зернового господарства УААН впроваджен у виробництво.

Особистий внесок здобувача. Спльно з кервником роботи дисертантом визначався напрямок дослджень, розроблен програми схеми лабораторних та польових дослдв. Автор особисто проводив експерименти спостереження, статистичний аналз узагальнення одержаних даних.

Апробаця результатв дисертац. Основн положення результати дослджень доповдались на мжнародних науково-практичних конференцях "Наука освта - 98" (Днпропетровськ - Одеса - Кривий Рг - Кив - Днпродзержинськ, 23-30 квтня 1998 р.), "Землеробство ХХI столття - проблеми та шляхи виршення" (Кив - Чабани, 8-10 червня 1999 р.), на засданнях вчено ради нституту зернового господарства УААН (1997-1999 рр.).

Публкац. За матералами дисертац опублковано 6 наукових статей.

Структура та обсяг дисертацйно роботи. Дисертаця викладена на 187 сторнках машинописного тексту, включа 38 рисункв, 3 додатки. Складаться з загально характеристики роботи, пяти роздлв, висновкв та практичних рекомендацй. Список використаних джерел охоплю 306 найменувань, в тому числ 34 ноземних авторв.

Зміст роботи

Стан вивчення питання й обгрунтування вибраного напрямку.

У цьому роздл приводиться аналз результатв дослджень втчизняних та зарубжних вчених по вивченню впливу основних елементв технолог вирощування (добрив регулятору росту рослин) на процес формування величини якост врожаю зерна озимо пшениц. Висвтлено деяк особливост весняно-лтнього розвитку рослин пд впливом азотних добрив та регулятору росту. Автором обгрунтована необхднсть проведення дослджень по тем дисертац.

Умови методика проведення дослджень.

Дослдження з мякою озимою пшеницею сорту Альбатрос одеський проводили протягом 1996-1998 рр. у Дослдному господарств нституту зернового господарства УААН, розташованого в пвнчнй пдзон Степу Украни (Днпропетровська область).

Грунти Дослдного господарства - чорноземи звичайн малогумусн з валовим вмстом в орному шар (0-30 см) гумусу - 3,5-4,0; азоту - 0,18-0,20; фосфору - 0,12 калю - 1,5-3,0%. Забезпеченсть грунтв рухомими формами фосфору пдвищена (Р₂О₅ за Чириковим) - 100-150 мг/кг, обмнним калм (К ₂О) - 200-300 мг/кг. Висока насиченсть вбирного комплексу кальцм (82-92% вд загально суми) забезпечу нейтральну реакцю грунтового розчину (рН = 6,8-7,3), а також оптимальн для пшениц агрофзичн властивост (щльнсть твердо фази - 2,62 - 2,66 г/см 3, щльнсть будови - 1,18 - 1,27 г/см ³, шпаруватсть - 52,3-55,0%). Грунтов води залягають глибоко (8-12 м), тому основним джерелом забезпечення рослин вологою атмосферн опади.

Клмат територ помрноконтинентальний. Вн характеризуться недостатнм та нестйким зволоженням восени, холодною, малоснжною, з частими вдлигами, погодою взимку, а також посухою весною влтку. На рст розвиток озимо пшениц також впливали погодн умови, як складались безпосередньо в перод проведення дослджень.

Погодн умови за основними показниками (кльксть тепла, вологи розподл х протягом вегетац озимо пшениц) вдрзнялись як вд середньобагаторчних, так мж роками на протяз проведення дослджень. Так, погодн умови 1995/96 рр. були сприятлив для вегетац озимо пшениц. Але посушлива погода травня та червня в перод наливу дозрвання зернвки негативно вплинула на формування рвня врожайност пшениц. Погодн умови 1996/97 рр. були бльш вологими, як в осннй , особливо, у весняний пероди, що призвело до значного пдвищення продуктивност озимо пшениц. 1997/98 рр. характеризувались як сприятлив для росту розвитку рослин озимо пшениц, але в червн спостергалось надмрне пдвищення температури повтря, що призвело до формування щуплого зерна.

При проведен дослджень користувались загальноприйнятою методикою Б.А. Доспхова (1979) методичними порадами ВНД кукурудзи (1983).

В польових дослдах озиму пшеницю розмщали по двох попередниках - чорному пару та кукурудз на силос. Агротехнка в дослдах загальноприйнята. Пд передпосвну культивацю по схем дослдв вносили повне мнеральне добриво в доз N30P30K30 (фон). Для пдживлення озимо пшениц використовували азотн добрива (амачну селтру та вуглеамонйн сол) в дозах: по чорному пару - N30-45-60 у фаз трубкування, по кукурудз на силос - N30-60-90 рано навесн. У фаз виходу рослин в трубку по схем дослдв проводили обприскування посвв 5% розчином вуглеамонйних солей (ВАС) триманом-1 (5 г/га) по обох попередниках.

Площа облково длянки - 31,0 м ². Повторнсть триразова. Норма висву - 4,5 млн. схожих зерен на 1 га, глибина заробки насння - 6-8 см. Свбу проводили за допомогою свалки СН-16.

В дослдах в основн фази розвитку рослин проводили фенологчн спостереження, бометричн вимри, облк густоти стояння рослин, прирст надземно маси, аналз структури врожаю. У вддл агрохм нституту зернового господарства УААН у грунтових зразках визначали вмст нтратв спектрофотометричним методом; нтрифкацйну здатнсть грунту - за Кравковим в модифкац ВНД кукурудзи; засвоюван фосфати - за Чириковим (оцетовокисла витяжка); рухомсть К ₂О - за методом ВДА; вмст продуктивно вологи в грунт - ваговим методом до глибини 1,5 м, через кожн 10 см. При агрохмчному аналз рослинних зразкв визначали вмст загального азоту за Кльдалем (мкрометод), загального фосфору - колориметричним методом, загального калю - за допомогою полумяного фотометра. Площу листково поверхн визначали за А.А. Ничипоровичем (1961) шляхом множення довжини листка на ширину на коефцнт перерахунку 0,67. Вмст хлорофлв "а" "в" в листках пшениц визначали спектрофотометричним методом за А.А. Шлик (1968).

Збирання врожаю проводили прямим комбайнуванням "Sampo-500", одержан врожайн дан обробляли методом дисперсйного аналзу за Б.А. Доспховим (1979) на ПЕОМ.

Технологчн якост зерна визначали в лаборатор зимостйкост та якост зерна нституту зернового господарства УААН згдно існуючих ДСТ.

Економчну та боенергетичну ефективнсть вирощування озимо пшениц в залежност вд застосування азотних добрив та регулятору росту рослин оцнювали згдно снуючих рекомендацй за цнами на початок 1999 року.

Рст, розвиток продуктивнсть озимо пшениц в залежност вд використання рзних форм та доз азотних добрив у пдживлення.

Встановлено, що прирст сухо речовини в значнй мр залежав вд попередникв, форм та доз внесення азотних добрив. Псля чорного пару у фаз колосння маса сухо речовини на контрол становила 947 г/м ². При внесенн амачно селтри дозами N30-45-60 вона вдповдно збльшувалась до 1046, 1137 1153 г/м ², а у фаз молочно стиглост зростала до 1279, 1406, 1413 г/м ². При внесенн вуглеамонйних солей сухо речовини накопичувалось менше, але закономрнсть по впливу доз добрив була аналогчною (фаза колосння - 1018, 1048, 1073 г/м ², молочна стиглсть - 1242, 1312, 1337 г/м ²). Псля кукурудзи на силос простежувалась та ж закономрнсть.

За роки дослджень найбльша площа листково поверхн була наприкнц фази виходу рослин у трубку (псля чорного пару - 10150, кукурудзи на силос - 8155 см 2/100 рослин). При внесенн азотних добрив площа листково поверхн зростала. Максимальне значення (13810 см 2/100 рослин) вона мала на варант Nаа 60 псля кукурудзи на силос, помтно знижувалась в пероди колосння та восково стиглост зерна вдповдно до 5041-7861 та 1421-2654 см 2/100 рослин. Псля чорного пару у фаз колосння складала 6643-8671, восково стиглост - 2143-2912 см 2/100 рослин.

Порвнюючи дю Nаа NВАС потрбно вдмтити, що рослини, пдживлен амачною селтрою, вдрзнялись бльш активним листоутворенням. Так, псля кукурудзи на силос у перод колосння на варант NВАС 60 площа листково поверхн складала 7043, на фон Nаа 60 - 7861 см 2 на 100 рослин.

Встановлено, що при внесенн азотних добрив у пдживлення в листках пшениц значно збльшуться вмст хлорофлв (а+в). Так, псля чорного пару в фаз колосння у варант, де вносили Nаа 45, вмст цих сполук складав 10,5, а на контрол - 7,9 мг/г сухо речовини. Максимальне накопичення х вдмчено у фазах трубкування та колосння. Вдмчено, що вуглеамонийн сол, в порвнянн з амачною селтрою, уповльнювали процес хлорофлоутворення (NВАС - 9,2 мг/г, Nаа - 10,5 мг/г сухо речовини).

Згдно з одержаними даними найбльш витрати вологи рослинами озимо пшениц за весняно-лтню вегетацю спостергалися у 1997 р., що зумовлено рясними опадами в цей перод, а найменш - в 1998 р. Використання азотних добрив призводило до бльш нтенсивних витрат грунтово води. Зокрема, у 1997 р. псля чорного пару на варант з внесенням Nаа 45 вони становили 473,5 мм, на контрол - 458,0 мм, псля кукурудзи на силос на фон Nаа 60 вдповдно - 367,2 та 288,2 мм. В 1998 р. витрати води були значно меншими. По попередниках варантах вони становили 287,5, 283,1 мм 393,4, 268,3 мм, вдповдно. При використанн вуглеамонйних солей псля чорного пару та кукурудзи на силос в 1997-1998 рр. загальн витрати води, в порвнянн з амачною селтрою, були дещо меншими становили 462,3-284,2; 336,3-280,9 мм, вдповдно. Витрати води на утворення одн тонни зерна на контрол в роки дослджень були 725-908, при внесенн Nаа - 623-762, NВАС - 675-781 м ³/т.

Як свдчать одержан дан, пд впливом азотного живлення (амачно селтри та вуглеамонйних солей) в тканинах рослин суттво пдвищувався вмст азоту в меншй мр фосфору та калю. Дя обох форм азотних добрив на вмст NPK в зерн та солом була практично рвнозначною.

Загальний винос поживних речовин знаходився в прямопропорцйнй залежност вд величини врожайност. Псля чорного пару максимальний винос азоту (175,3 кг/га) калю (104,4 кг/га) спостергався на варант Nаа 45, фосфору (56,5 кг/га) - на фон Nаа 60. Порвняно з контролем прирст виносу NPK становив 41,4; 15,0; 17,2 кг/га, вдповдно.

При внесенн азотних добрив стотно змнювався поживний режим грунту. Псля чорного пару кукурудзи на силос перед свбою вмст нтратного азоту в орному шар був 27,1 25,3 мг/кг; в пдорному - 22,0 16,8 мг/кг грунту. В подальшому, до пероду закнчення оснньо вегетац, вмст азоту знизився в 1,5-2 рази. Починаючи з фази виходу рослин в трубку спостергалось збльшення нтратв у грунт, що зумовлювалось внесенням в цей перод азотних добрив. Нтрифкацйна здатнсть у фаз виходу в трубку псля чорного пару кукурудзи на силос була вдповдно в орному шар 33,9; 25,9, в пдорному - 36,4; 25,1 мг/кг.

Внесення азотних добрив для пдживлення озимо пшениц сприяло бльш нтенсивному кущнню рослин, що пдтверджуться даними про кльксть сформованих продуктивних стебел в посвах озимо пшениц. Якщо псля чорного пару на контрол х кльксть в середньому за три роки становила 759 шт/м ², то в залежност вд доз внесених добрив цей показник коливався в межах 780-818 шт/м ², при продуктивнй кущистост 2,08-2,16. Псля кукурудзи на силос ц показники мали значення 531; 619-671 шт/м ² та 2,12-2,34, вдповдно.

Дослдженнями встановлено, що псля чорного пару оптимальною дозою азотних добрив N45. Прирст врожаю в середньому за три роки в порвнянн з контролем становив при внесенн Nаа 45 - 7,3 ц NВАС 45 - 5,3 ц/га. Збльшення доз азотних добрив до N60 не сприяло пдвищенню врожаю зерна.

Таким чином, псля чорного пару використання амачно селтри вуглеамонйних солей при пдживленн озимо пшениц сприяло стотному пдвищенню врожаю зерна. Оптимальною дозою азотних добрив N45. Бльш високий прирст врожаю (на 14%) одержано при використанн амачно селтри.

Псля попередника кукурудза на силос, при пдживленн пшениц навесн, оптимальною дозою азотних добрив N60. Прирст врожаю в порвнянн з контролем при внесенн Nаа 60 становив 13,0 ц, NВАС 60 - 8,5 ц/га. Збльшення дози до N90 не сприяло подальшому пдвищенню врожаю зерна. Вуглеамонйн сол, внесен рано навесн по тало-мерзлому грунту, забезпечили прирст врожаю - 3,6-9,5 ц/га, амачна селитра - 8,7-14,2 ц/га в порвнянн з контролем, внесення азотних добрив в два прийоми - рано навесн (N30) у фазу трубкування (N30) не мало суттвих переваг у порвнянн з одноразовим пдживленням.

Таким чином, внесення азотних добрив у фаз виходу рослин в трубку при пдживленн озимо пшениц псля чорного пару рано весною по тало-мерзлому грунту псля кукурудзи на силос сприяло значному пдвищенню врожаю зерна. Оптимальними дозами азотних добрив псля чорного пару N45, псля кукурудзи на силос - N60. Вуглеамонйн сол також забезпечували прирст врожаю зерна, але дещо нижчий, нж при внесенн амачно селтри.

Азотн добрива, внесен для пдживлення озимо пшениц, впливали також на технологчн якост зерна. Псля чорного пару, найменший

прирст блка в зерн пшениц клейковини в борошн був на контрол (12,2 26,4%). При внесенн азотних добрив Nаа 45 NВАС 45 вмст блку збльшився в порвнянн з контролем на 0,8%, а прирст клейковини становив 4,0 та 7,1% вдповдно. Показники обмного виходу хлба, свдчать, що зерно одержане на цих варантах вдповда вимогам до сильно пшениц. Псля кукурудзи на силос вмст блка в зерн пшениц клейковини в борошн був найбльший на варантах з внесенням N60 N90 становив при використанн Nаа вдповдно 13,1; 13,3 28,8; 30,6%, а при NВАС - 12,9; 13,6 31,6; 35,5%. На контрол показники виявилися нижчими становили вдповдно 12,6 26,7%. При використанн вуглеамонйних солей дещо збльшувався вмст клейковини. Внесення добрив у два строки (рано навесн у фаз трубкування) забезпечило рст технологчних якостей зерна лише при використанн амачно селтри.

Формування продуктивност озимо пшениц при використанн регулятору росту та позакореневого пдживлення вуглеамонйними солями.

Пд дю регулятору росту триман-1 спостергалося скорочення дов-жини соломини (не в результат зменшення клькост мжвузлв, а за рахунок х довжини), внаслдок чого рослини ставали стйкшими до вилягання. нгбруюча дя препарату на висоту рослин проявлялась однаково ефективно незалежно вд фонв живлення. Псля чорного пару у фаз колосння на контрольному варант висота рослин становила 84,9 см, а псля кукурудзи на силос - 72,1 см. Обприскування рослин триманом-1 сприяло скороченню довжини соломини на 7,6 3,5% вдповдно. Аналогчний вплив препарату вдмчений на фон азотних пдживлень.

Продуктивнсть озимо пшениц в значнй мр залежить вд рвня нагромадження сухо речовини в рослинах. Так, у перод колосння, тобто у фаз генеративного розвитку рослин, псля чорного пару на контрол маса сухо речовини становила 947 г/м ². Обприскування рослин у фазу трубкування триманом-1 або розчином ВАС сприяло збльшенню сухо маси, порвняно з контролем, на 92 г/м ². При пдживленн рослин азотними добривами дя триману-1 посилювалась. На варантах Nаа 45 при обприскуванн триманом-1, а також розчином ВАС маса сухо речовини, порвняно з контролем, збльшувалась вдповдно на 143 152 г/м ², вд обприскування NВАС 45 - на 158 180 г/м ². Псля кукурудзи на силос загально бомаси нагромаджувалось менше, але закономрнсть виявилась аналогчною. Подальший прирст сухо речовини спостергався у фази молочно та восково стиглостей зерна у вдповднй закономрност.

Наш спостереження за формуванням площ листково поверхн у фаз колосння показали, що найбльше значення цей показник мав при використанн препаратв на озимй пшениц, вирощенй псля чорного пару в варантах з пдживленням азотом. Так, якщо на контрол (без обробки препаратами) площа листково поверхн становила 6643 см ²/100 рослин, при обприскуванн триманом-1 розчином ВАС, вдповдно 7983 8531 см 2/100 рослин, то на фон використання амачно селтри Nаа 45 NВАС 45 ц показники мали значення - 8671, 8977, 9137 см ²/100 рослин; 8176, 8538, 8954 см ²/100 рослин, вдповдно. Псля кукурудзи на силос площа листково поверхн була меншою, але закономрнсть формування вдповдала вищерозглянутим варантам: контроль - 5041 см ²/100 рослин (прирст вд застосування триману-1 - 952, розчину ВАС - 1760 см ²/100 рослин); Nаа 60 - 7861 (прирст - 315 812 см ²/100 рослин, вдповдно), NВАС 60 - 7043 (прирст - 609 1062 см ²/100 рослин, вдповдно).

Отже, на формування площ листково поверхн бльше впливали амачна селтра (фон живлення) та позакореневе пдживлення вуглеамонйними солями.

Як вдомо (А.А. Ничипорович, 1966), вмст хлорофлу в фотосинтезуючих тканинах рослин найбльш чткою характеристикою адаптац фотосинтетичного апарату до умов навколишнього середовища. Згдно нашим даним, обприскування посвв триманом-1 5% розчином ВАС сприяло збльшенню суми хлорофлв (а+в) порвняно з контролем. Псля чорного пару у фаз цвтння, коли вдбуваться вдтк асимлятв з листкв у колос, на контрол нагромаджувалось 7,61 мг/г сухо речовини хлорофлв. Обприскування триманом-1 розчином ВАС забезпечило збльшення х на 0,81 1,00 мг/г, вдповдно. У варантах з пдживленням азотними добривами загальна сума хлорофлв збльшувалась при внесенн Nаа 45 до 9,31 мг/г (прирст вд обприскування склав 0,94 0,4 мг/г) та NВАС 45 до 8,82 мг/г (прирст 0,65 0,31 мг/г, вдповдно). Псля кукурудзи на силос хлорофлу накопичувалося менше, але закономрнсть була аналогчною. Зростання маси хлорофлв пд впливом препаратв, що вивчалися, призводило до уповльнення процесв старння листкв й продовження х активно фотосинтетично дяльност.

Винос поживних речовин врожам озимо пшениц знаходився у визначенй залежност вд обприскування триманом-1 розчином ВАС. Псля кукурудзи на силос загальний винос врожам поживних речовин на контрольному варант становив: N - 81,6, P - 33,2, K - 51,1 кг/га. При обприскуванн рослин у фазу виходу в трубку триманом-1 розчином ВАС показники виносу NPK збльшувались на 7,9; 2,2; 4,6 кг/га 11,8; 4,1; 3,3 кг/га, вдповдно. На пдживлених амачною селтрою посвах винос зростав: азоту - на 18,3-24,7%, фосфору - на 3,7-8,3%, калю - на 4,0-8,9%.

Таким чином, пд впливом вуглеамонйних солей винос NPK був бльш значним, нж при використанн триману-1. Псля чорного пару винос NPK в 1,4-1,8 разв перевищував значення цих показникв, одержаних псля кукурудзи на силос.

Обприскування посвв озимо пшениц регулятором росту триман-1 й 5% розчином ВАС сприяло полпшенню деяких структурних елементв урожайност. Зокрема, пд впливом цих препаратв збльшувались довжина колосу, кльксть колоскв зерен в колос, зростала маса 1000 зерен. Оптимальними виявилися варанти, на яких пдживлення у фазу виходу рослин в трубку проводилось амачною селтрою: псля чорного пару - Nаа 45, псля кукурудзи на силос - Nаа 60. Стосовно триману-1 5% розчину ВАС слд зазначити, що за впливом на формування структурних елементв врожайност вони виявилися майже рвнозначними.

Встановлено, що псля чорного пару врожайнсть озимо пшениц на контрол в середньому за три роки дослджень досягла 52,3 ц/га. Обприскування триманом-1 та розчином ВАС забезпечило прирст врожаю на 1,7 та 2,0 ц/га, вдповдно. При пдживленн посвв азотними добривами врожайнсть суттво зростала максимального показника (62,1 ц/га) досягла в варант Nаа 45 + 5% ВАС. На фон пдживлення вуглеамонйними солями врожайнсть була дещо нижчою (57,6-60,9 ц/га).

Рвень врожайност озимо пшениц, вирощувано псля кукурудзи на силос, стотно знижувався в порвнянн з чорним паром. Так, на контрол в середньому за три роки становив 35,9 ц/га. Обприскування триманом-1 та 5% розчином ВАС забезпечило прирст врожаю на 8,1 7,2%, вдповдно. Використання цих препаратв у варантах з азотними пдживленнями сприяло пдвищенню врожайност з 48,9 ц/га (Nаа 60) до 51,6 ц/га (Nаа 60 + триман-1). У варант Nаа 60 + 5% ВАС врожайнсть становила 51,1 ц/га. На фон пдживлень вуглеамонйними солями ефективнсть обприскування РРР була практично на одному рвн - 45,6 45,5 ц/га.

При використанн для обприскування триману-1 та водного розчину ВАС на фон пдживлення азотними добривами полпшувались деяк показники якост зерна: натура, вмст блка та клейковини, седиментаця, обм хлбу з 100 г борошна.

Економчна боенергетична ефективнсть викориcтання азотних добрив та регулятору росту при вирощуванн озимо пшениц в пвнчних районах Степу Украни.

Порвняльна економчна та боенергетична оцнка застосування амачно селтри вуглеамонйних солей показала, що х ефективнсть обумовлена як рвнем врожайност, так витратами на формування. Одержан дан по економчних боенергетичних показниках вирощування озимо пшениц на фон рзних доз випробуваних форм азотних добрив показали, що найбльш оптимальними за енергоекономчними показниками виявилися внесення Nаа 45 псля чорного пару NВАС 60 - кукурудзи на силос. Тут одержано найдешевше найменш енергомне зерно (вдповдно 15,36 15,76 грн/ц й 502 572 МДж/ц). Як наслдок, окупнсть виробничих витрат коефцнт енергетично ефективност виявились найвищими становили в першому випадку вдповдно 1,63 грн 3,28 од., в другому - 1,59 грн. 2,82 од. Пдвищення доз азотудо 60 кг псля чорного пару до 90 кг - кукурудзи на силос також забезпечувало прирст врожаю (5,8-8,2 ц/га), але порвнюючи з оптимальними варантами, в результат пдвищення витрат на добрива, окупнсть грошово-матеральних коштв енерговитрат знижувалась псля чорного пару, вдповдно на 5,5 7,3% та кукурудзи на силос - на 10,1 12,8%.

Встановлена висока ефективнсть застосування вуглеамонйних солей, як азотного добрива. Порвнюючи з варантом, де застосовувались фонов добрива (N30P30K30), х ефективнсть була бльшою по пару в дозах N30 N45, а псля кукурудзи на силос - на фон всх дослджуваних доз внесення ВАС (вд 30 до 90 кг/га д.р.).

Встановлена досить висока економчна та боенергетична ефективнсть застосування регулятору росту рослин - препарату триман-1 в доз 5 г/га та позакореневого пдживлення 5% розчином ВАС.

Таблиця 1. Економчна та боенергетична ефективнсть застосування регулятору росту рослин та позакореневого пдживлення розчином ВАС при вирощуванн озимо пшениц псля рзних попередникв, 1996-1998 рр.

Собвартсть енергомнсть виробництва 1 ц зерна озимо пшениц псля чорного пару на контрольному варант становила вдповдно 16,37 грн 540 МДж, на фон застосування препарату триман -1 - 16,05 грн 533 МДж, розчину ВАС - 15,86 грн 530 МДж, тобто спостергаться здешевлення та зниження собвартост енергомност порвняно з контрольним варантом. Обумовлено це випереджаючим ростом урожайност в порвнянн з пдвищенням виробничих витрат в розрахунку на 1 га посву. Аналогчн результати одержан при вирощуванн озимо пшениц псля кукурудзи на силос.

Таким чином, застосування вуглеамонйних солей сумсно з регулятором росту триман-1 та розчином ВАС надйним засобом пдвищення не тльки врожаю, але й якост зерна озимо пшениц та скорочення грошово-матеральних енергетичних витрат в розрахунку на одиницю продукц.

Висновки

1. Внесення амачно селтри вуглеамонйних солей зростаючими дозами в пдживлення приводить до змн в ростових процесах рослин, сприя бльшй динамчност формування листково поверхн збльшу концентрацю хлорофлу в листях озимо пшениц.

2. Використання амачно селтри вуглеамонйних солей при пдживленн озимо пшениц сприя пдвищенню загальних витрат грунтово води. Псля кукурудзи на силос бльш рацонально витрачаться вода при внесенн в пдживлення Nаа 60 NВАС 60 на фон N30P30K30.

3. Внесення обох форм азотних добрив приводить до збльшення загального виносу поживних речовин з урожам. Псля кукурудзи на силос, при внесенн в пдживлення Nаа 60 NВАС 60, ц показники були вищими у порвннянн з контролем на 32,7; 10,2; 23,0 30,6; 9,5; 26,5 кг/га, вдповдно.

4. Найбльший ефект вд використання амачно селтри вуглеамонйних солей в пдживлення пшениц псля чорного пару був досягнутий у варантах з внесенням N45 у фаз трубкування псля кукурудзи на силос N60 - рано навесн по тало-мерзлому грунту. Проведення пд-живлення в ц пероди приводило до збльшення колосоносних стебел, числа колоскв зерен в колос.

5. Пд впливом азотних пдживлень прирст врожаю псля чорного пару становив 2,7-7,3 ц/га та кукурудзи на силос - 3,6-14,2 ц/га. Бльш висок прибавки врожаю озимо пшениц одержан при використанн амачно селтри (псля чорного пору - вд 4,7 до 6,2 ц/га, а кукурудзи на силос - вд 8,7 до 14,2 ц/га).

6. Внесення амачно селтри вуглеамонйних солей в пдживлення сприяло пдвищенню вмсту блка в зерн клейковини в борошн. Псля чорного пару при внесенн Nаа 45 NВАС 45 ц показники перевищували контрольн вдповдно на 0,8; 4,0 0,8; 7,1%, псля кукурудзи на силос у вварантах Nаа 60 NВАС 60 - на 0,5; 2,1 0,3; 4,9%.

7. Пд впливом обприскування посвв регулятором росту рослин та проведення позакореневого пдживлення збльшувався загальний винос поживних речовин з врожам. Псля чорного пару при обприскуванн вегетуючих рослин триманом-1 розчином ВАС загальний винос N, P2O5, K2O збльшився вдповдно на 23,4; 6,4; 11,7 26,6; 6,3; 6,7 кг/га, псля кукурудзи на силос - на 79; 22; 46 118; 41; 33 кг/га.

8. Використання регулятору росту триман-1 для обприскування посвв озимо пшениц сприя зменшенню довжини мжвузлв, що в кнцевому рахунку забезпечу стйксть рослин до вилягання, збльшу довжину колосу, його озерненсть, масу 1000 зерен.

9. Вд обприскування 5% розчином ВАС псля чорного пару прирст врожаю зерна озимо пшениц становив 2,0 ц/га, вд триману-1 - 1,7 ц/га; псля кукурудзи на силос, вдповдно 2,6 та 2,9 ц/га.

10. При вирощуванн озимо пшениц псля чорного пару найбльш оптимальним за енерго-економчними показниками виявилося внесення амачно селтри в доз N45 N60 - псля кукурудзи на силос. Тут одержано найдешевше найменш енергомне зерно (вдповдно 15,36 15,76 грн/ц й 502 572 МДж/ц). Як наслдок, окупнсть виробничих витрат коефцнт енергетично ефективност виявились найвищими становили в першому випадку 1,63 3,28, в другому - 1,59 грн 2,82 од., вдповдно.

11. Застосування регулятору росту рослин - препарату триман-1 в доз 5 г/га та позакореневого пдживлення 5% розчином ВАС забезпечило високу економчну та боенергетичну ефективнсть. Собвартсть енергомнсть виробництва 1 ц зерна озимо пшениц псля чорного пару на контрольному варант становила, вдповдно 16,37 грн 540 МДж, при застосуванн триману-1 - 16,05 грн 533 МДж, розчину ВАС - 15,86 грн 530 МДж.

Рекомендації виробництву

1. При внесені азотних добрив у вигляд амачно селтри або вуглеамонйних солей у пдживлення озимо пшениц на фон N30P30K30 псля чорного пару оптимальними дозами N45 у фаз виходу рослин в трубку псля кукурудзи на силос - N60 рано навесн.

2. Ефективним агрозаходом використання регулятору росту рослин триман-1 в доз 5 г/га для обприскування посвв озимо пшениц та позакореневого пдживлення 5% розчином ВАС у фаз виходу рослин в трубку.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Рыбка В.С., Демишев Л.Ф., Кандаурова К.Ф., Горобец Н.Н. Экономическая и биоэнергетическая эффективность применения регуляторов роста нового поколения при выращивании озимой пшеницы // Бюлл. ИЗХ УААН. - Днепропетровск, 1998. - № 6-7. - С. 63-65. (Принимала участие в проведении исследований, обработке и обобщении аналитических данных).

2. Горобець Н.М. Застосування рзних форм азотних добрив на посвах озимо пшениц // Матерали Першо мжнародно конф. "Наука освта - 98", 23-30 квтня 1998 р. - Днпропетровськ, 1998. - С. 10.

3. Горобець Н.М. Висока дя стимуляторв росту на посвах озимо пшениц // Матерали Першо мжнародно конф. "Наука освта - 98", 23-30 квтня 1998 р. - Днпропетровськ, 1998. - С. 11.

4. Ярошенко С.С., Гордй М.М., Горобець Н.М. Застосування макро- мкродобрив на посвах озимо пшениц // Матерали мжнародно наук.-практ. конф., 8-10 червня 1999 р. - Кив - Чабани, 1999. - С. 114-115.

5. Демшев Л.Ф., Ярошенко С.С., Горобець Н.М., Гордй М.М. Особливост використання нових форм добрив та регуляторв росту при вирощуванн озимо пшениц в Степу Украни // Бюл. ЗГ УААН. - Днпропетровськ, 1999. - № 8. - С. 29-33. (Проводила аналз зразкв грунту, зроблен узагальнення).

6. Рибка В.С., Горобець Н.М., Гордй М. М., Компанць В. О.,

Стеблюк А.В. Екологчн та економко-енергетичн особливост нових форм азотних добрив та рстрегулюючих речовин при вирощуванн озимо пшениц // Всник Днпропетровського ДАУ. -Днпропетровськ, 1999. - № 1-2. - С. 65-67. (Приймала безпосередню участь у визначенн економко-енергетичних та боенергетичних особливостей азотних добрив).

Размещено на Allbest.ru