Економіко-організаційні засади функціонування маркетингових служб на підприємствах молочного підкомплексу регіону

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

ЕКОНОМIКО-ОPГАНIЗАЦIЙНI ЗАСАДИ ФУНКЦIОНУВАННЯ МАPКЕТИНГОВИХ СТPУКТУP НА ПIДПPИЄМСТВАХ МОЛОЧНОГО ПІДКОМПЛЕКСУ PЕГIОНУ

Спеціальність: 08.07.02 - Економіка сільського господарства і АПК

ГРИМАК ОЛЕГ ЯРОСЛАВОВИЧ

Львів 2000

Анотація

Гримак О. Економіко-організаційні засади функціонування маркетингових служб на підприємствах молочного підкомплексу регіону. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02. - Економіка сільського господарства і АПК. - Львівський державний аграрний університет.

У дисертації досліджується процес розвитку молочного підкомплексу та формування моделі функціонування маркетингових підрозділів у ньому.

Проаналізовано особливості функціонування молочного підкомплексу в умовах переходу до ринкової економіки, розкрито специфіку становлення агромаркетингу, розроблено науково обгрунтовані рекомендації загального розвитку маркетингових підрозділів, визначено їх раціональну організаційну структуру, обгрунтовано механізм формування систем інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності служб маркетингу на підприємствах молочного підкомплексу. Весь процес дослідження спрямований на розв'язання невідкладних завдань аграрної реформи в Україні, вирішення проблем діяльності вітчизняних молокопереробних підприємств в умовах становлення цивілізованого ринку.

Ключові слова: молочний підкомплекс, маркетинг, маркетингові служби, ринок молокопродукції.

Аннотация

Грымак О. Я. Экономико-организационные основы функционирования маркетинговых служб на предприятиях молочного подкомплекса региона. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - Экономика сельского хозяйства и АПК.- Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, Жовковский район, г.Дубляны, 2000.

В диссертации изучается процесс развития молочного подкомплекса и формирование модели деятельности маркетинговых подразделений в нём. Проанализированы особенности функционирования молочного подкомплекса в условиях перехода к рыночной экономике, раскрыта специфика становления агромаркетинга, разработаны научно-обоснованные предложения общего развития маркетинговых подразделений, определена их рациональная организационная структура.

В процессе исследования были уточнены теоретические и методологические положения формирования и развития молочного подкомплекса в условиях рыночной экономики, определена роль и значение маркетинга в усовершенствовании системы агробизнеса, а также главных направлений функциональной и территориальной структуры молочного подкомплекса Львовской области.

Отечественная система агропромышленного маркетинга должна охватывать все предприятия и организации, то есть субъектами маркетинговой деятельности должны стать производители сельскохозяйственной продукции, заготовительные, транспортные, перерабатывающие, посреднические, сервисные и торговые предприятия. На крупных предприятиях целесообразно организовывать специальные управленческие структуры - службы маркетинга. Небольшие предприятия, типа фермерских, посреднических и сервисных фирм могут объединять свои финансовые ресурсы и налаживать соответственную деятельность с помощью отраслевых маркетинговых центров, или пользоваться услугами консультантов и фирм, специализирующихся на маркетинговой деятельности.

В работе приведен комплексный анализ экономической оценки деятельности предприятий по производству и переработке молока. Обосновано при каких удоях на корову производство молока будет рентабельным и какие объемы необходимы для удовлетворения потребностей перерабатывающих предприятий.

На основе оценки деятельности молокоперерабатывающих предприятий обоснована необходимость направления маркетинговой деятельности на разработку рациональных схем производства продукции, что обеспечит конкурентоспособность в экономическом соревновании с индивидуальным сектором.

Результаты исследований направлены на решение вопросов информационно-аналитического обеспечения субъектов агробизнеса с помощью создания и налаживания механизма функционирования маркетинговых информационных систем через комплекс государственных учреждений. По результатам исследований необходимо сделать вывод о том, что налаживание маркетинговой деятельности на предприятиях молочного подкомплекса должно обеспечить повышение уровней производства и реализаци молока и молокопродукции, улучшение их товарно-асортиментной и ценовой политики, а также сопутствовать повышению эффективности хозяйствования и наполнению рынка качественными молокопродуктами.

Ключевые слова: молочный подкомплекс, маркетинг, маркетинговые службы, рынок молокопродукции.

Abstract

Grymak O. Economic and Organizing Positions of Functions of Market Services at the Enterprises of Dairy Industry Subdivision of the Region. Manuscript.

Thesis presented for the scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 08.07.02. - Economy of Agriculture and AIC -Lviv State Agrarian University, Lviv region, Zhovkva district, Dublyany, 2000.

Thesis deals with the process of dairy - productive industry and the formation of the model of functioning of Market subdivisions in it.

It was analyzed the peculiarities of dairy-productive subdivisions in the circumstances of transition to the market economy. Specific features of establishment of agricultural market were clearly revealed as the essence of the matter. Scientific recommendations of the common market were worked out concerning marketing subdivisions, their organizing structure was determined. As the main thing it was estimated the mechanism of the formation of systems of information-analytical provision of the activities of market services at the dairy-industrial enterprises. All the process of the scientific work is directed to settle serious tasks of agricultural reforms in Ukraine, to the decisions of the problems of moving forward Ukrainian dairy enterprises to civilized market.

Key Words: Dairy enterprise subdivision, marketing; market service, dairy market.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Економічний розвиток української держави, її вихід із затяжної соціально-економічної кризи значною мірою залежить від інтенсивності ринкових перетворень в агропромисловому комплексі. Це один із пріоритетних секторів економіки, що має великий ресурсний потенціал, нагромаджений досвід і кваліфіковані трудові ресурси. Вивченню його проблем багато уваги приділяють Інститут аграрної економіки УААН, Інститут економіки НАН України, Інститут регіональних досліджень НАН України, кафедри економіки і організації сільського господарства аграрних університетів. Вагомий вклад в розробку теорії практики розвитку агропромислового комплексу внесли П.П. Борщевський, О.А. Бугуцький, В.Г. Галанець, П.М. Гарасим, Д.І. Гнаткович, М.І. Долішній, Р.А. Іванух, Н.М. Котько, І.І. Лукінов, В.В. Липчук, В.Я. Месель-Веселяк, О.М. Онищенко, П.Т. Саблук, В.М. Трегобчук, Р.І. Тринько, Г.В. Черевко, О.М. Шпичак В.В. Юрчишин та багато інших. На тлі загально-теоретичних і прикладних досліджень економіки і організації сільськогосподарського виробництва щоразу виникають нові дуже важливі і складні проблеми, що потребують своєчасного вирішення. Серед них особливої уваги заслуговує проблема розвитку молочного підкомплексу в умовах переходу до ринку.

Ринок молочної продукції в процесі ринкової трансформації економіки став одним з тих секторів, які опинились в найбільш скрутному становищі. З одного боку, рентабельність молочної продукції є відносно низькою внаслідок значної трудомісткості виробництва, а з іншого, молоко та продукти його переробки не можуть зберігатись нереалізованими тривалий час, що вимагає пошуку шляхів оперативного їх збуту. Водночас, молокопродукти є надзвичайно цінними та незамінними в харчовому раціоні населення, що зумовлює стратегічну важливість молочного підкомплексу в системі державних пріоритетів.

Будь-які системні перетворення у напрямку ринкової реорганізації агропромислового комплексу і його молочного підкомплексу, враховуючи досвід розвинутих країн, держав Центральної та Східної Європи, а також України, можуть дати певний ефект лише за умови втілення на практиці маркетингових принципів функціонування підприємств.

З огляду на це визначається актуальність теми, яка спрямована на розв'язання невідкладних завдань аграрної реформи в Україні, вирішення проблем діяльності вітчизняних молокопереробних підприємств в умовах цивілізованого ринку.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні та методологічні положення процесу розвитку молочного підкомплексу та формування моделі маркетингових підрозділів на молокопереробних підприємствах.

Об'єктом дослідження є молоко-товарні ферми селянських спілок, фермерські господарства, промислові підприємства з переробки молочної продукції Львівської області.

Методологія і методика досліджень. Методологічною основою дослідженння є економічна теорія, наукові розробки провідних вчених економістів-аграрників у галузі теорії комплексування, комбінування, кооперування виробництва, економіки і організації сільськогосподарського виробництва і маркетингу. Основними методами, що використовувались при дослідженні теми і визначили методику наукового аналізу були: монографічний, балансовий, економіко-математичний, розрахунково-конструктивний, експертних оцінок та інші, які у своїй сукупності становлять методику дослідження обраної теми.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дане дослідження тісно пов'язане з проблематикою Інституту регіональних досліджень НАН України в рамках науково-дослідної теми “Теоретичні засади регіональної політики” (номер державної реєстрації 0197U012834).

Мета і задачі дослідження. Основною метою дослідження є формування моделі маркетингових структур на підприємствах молочного підкомплексу регіону в умовах ринкової трансформації агропромислового комплексу України.

Для досягнення поставленої мети передбачається розв'язання наступних задач:

-уточнити теоретичні і методологічні положення формування і розвитку молочного підкомплексу в умовах переходу до ринкової економіки;

-визначити роль і значення маркетингу в удосконаленні системи агробізнесу та основних напрямків функціональної і територіальної структури молочного підкомплексу Львівської області;

-обгрунтувати особливості та значення формування маркетингових служб на підприємствах молочного підкомплексу регіону;

-визначити раціональну організаційну структуру маркетингових підрозділів у регіональному молочному підкомплексі;

-обгрунтувати механізм формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності маркетингових підрозділів на молокопереробних підприємствах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в:

-уточненні теоретично-методологічних положень формування продовольчих комплексів в умовах переходу до ринкової економіки;

-розкритті особливостей становлення агромаркетингу в структурі продовольчого комплексу;

-визначенні раціональної організаційної структури маркетингових підрозділів в регіональному молочному підкомплексі;

-обгрунтуванні механізму формування системи інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності маркетингових підрозділів на молокопереробних підприємствах.

Практичне значення одержаних результатів досліджень полягає у формуванні необхідних економічних умов для раціональних міжгалузевих відносин на стадіях виробництва і переробки продукції, її реалізації, що є основою виходу молочного підкомплексу з економічної кризи. Результати наукових досліджень були використані управлінням сільського господарства і продовольства Львівської облдержадміністрації при розробці науково-методичних рекомендацій у процесі здійснення аграрної реформи на Львівщині, а також у навчальній практиці.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Особисто автором проаналізовано і узагальнено зарубіжний та вітчизняний досвід функціонування ринку молочної продукції, а також основні напрямки діяльності маркетингових структур. Розроблено рекомендації щодо впровадження принципів агромаркетингу у молочний підкомплекс Львівської області.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертаційній роботі, доповідались на 50-тій науково-виробничій конференції Львівської академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. - Львів, 14-16 вересня 1994 р., Міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технологій продуктів тваринництва". - Львів, академія ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького, 9-11 жовтня 1997 р., Міжнародній науково-практичній конференція "Іноземні інвестиції в Україні: проблеми та перспективи". - Донецьк, Донецький державний університет, 25-29 січня 1999 р.

Публікації. Результати дисертації висвітлено у 9 наукових працях загальним обсягом 2,4 друк. арк., в тому числі особисто автору належить 1,9 друк. арк.

2. Основний зміст роботи

У вступі розкрито актуальність теми, мету та задачі дослідження, обгрунтовано необхідність його проведення, визначено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Особливості маркетингової діяльності у молочному підкомплексі регіону” - розглядаються теоретичні аспекти маркетингової діяльності, принципи побудови та функціонування продовольчого комплексу, визначаються організаційні етапи формування маркетингових структур.

Розвиток продовольчого забезпечення населення сьогодні потребує особливої уваги як з точки зору теоретичного обгрунтування, так і у виробничо-прикладному аспекті.

Одним із шляхів розв'язання цього завдання є запровадження широко використовуваного у цілому світі маркетингового забезпечення розвитку агробізнесу. Маркетинг виступає сучасним ринковим інструментом збору економічної інформації у зовнішньому середовищі фірми, формування на цій основі відповідної товарної та цінової політики, а також розробки систем ринкової комунікації, просування товару та стимулювання збуту. Маркетингові дослідження як важливий елемент ринкового механізму господарювання, в якому головна роль належить споживачеві, повинні стати тією ланкою, яка дозволить оптимізувати структуру виробництва продовольчої продукції та наростити ефективність АПК.

В дисертації аналізуються напрямки та перспективи підвищення ефективності функціонування молочного підкомплексу, який є достатньо специфічним і, в умовах ринкової трансформації економіки опинився в особливо складному становищі.

На сучасному етапі виникає першочергова необхідність у гармонійному поєднанні регіональної спеціалізації виробництва молочної продукції з удосконаленням розміщення сільськогосподарських і переробних підприємств. Це, в свою чергу, можливо лише за умови використання сучасних інструментів логістичної та маркетингової діяльності, які б сприяли взаємоузгодженому розвитку окремих елементів молочного підкомплексу, забезпечуючи максимально ефективне використання природних, трудових, матеріально-технічних і фінансових ресурсів.

Ринкова система є саме тим, альтернативним централізованому плануванню інструментом, за допомогою якого суспільство приймає раціональні рішення про ефективний розподіл ресурсів i благ, а також втілює ці рішення у життя. При цьому маркетинг виступає одним з основних важелів такого регулювання.

Як система організації i управління виробничою, збутовою i торговою діяльністю підприємств маркетинг з'явився на рубежі 19-20 століть. Його характерною особливістю є вивчення потреб, бажань і купівельної спроможності споживачів. Це відрізняє його від інших підходів до ринкової діяльності, які найчастіше зорієнтовані на потреби виробництва. Таким чином, маркетинг як система організації виробництва та збуту продукції спрямований на задоволення потреб конкретних споживачів i на одержання відповідного прибутку на основі глибокого дослідження та адекватного прогнозування ринку.

З позицій нового для нас підприємницького підходу маркетинг - це програмний спосіб мислення i управління на основі узгодження цілей, стратегії i потенціалу в системі "продукт - ринок". Він є концепцією iнтегpативного підходу, який дозволяє порівнювати цілі розвитку та приводить у рівновагу зовнішні i внутрішні фактори, тобто усуває виникаючі на практиці суперечності між запланованим розвитком i практичним станом справ щодо ринкового збуту.

Вдосконалення маркетингу молокопродукції в регіональних системах агробізнесу на сучасному етапі передбачає:

- аналіз існуючого i виявлення потенційного попиту покупців на сільськогосподарську продукцію та послуги комплексним вивченням ринку i перспектив його розвитку;

- вибір спеціальних методів реклами;

- організацію i вдосконалення методів та форм реалізації продукції;

- розробку відповідної системи цін, перевірку її ефективності та можливого вдосконалення;

- управління асортиментом продукції;

- організацію науково-дослідної діяльності підприємств щодо освоєння виробництва нових видів продукції, які задовольняють запити споживачів;

- аналіз економічної ефективності використання сировини, матеріалів, організацію взаємовідносин з постачальниками i оцінку їх надійності;

- забезпечення контролю й управління функціями маркетингу.

Вітчизняна система агропромислового маркетингу повинна охоплювати всі підприємства й організації, тобто суб'єктами маркетингової діяльності мають стати виробники сільськогосподарської продукції, заготівельні, транспортні, переробні, посередницькі, сервісні та торговельні підприємства. На крупних підприємствах доцільно створювати спеціальні управлінські структури - служби маркетингу. Менші підприємства на кшталт селянських господарств, в тому числі фермерського типу, посередницьких і сервісних фірм можуть об'єднувати свої фінансові ресурси i здійснювати відповідну діяльність через галузеві маркетингові центри або ж користуватися послугами консультантів та фірм, які спеціалізуються на маркетинговій діяльності на контpактно-договipних засадах. Особливе місце в комплексі маркетингових заходів у сучасних системах агробізнесу має насамперед займати проектний маркетинг орієнтований на впровадження нових технологій і створення сучасних сільськогосподарських машин.

Залежно від виду діяльності, асортименту продукції, комплексу послуг і особливостей організаційно-управлінської структури служба маркетингу підприємств молочного підкомплексу може мати один із наступних типів організації:

-ринково орієнтований, який пов'язаний з прагненням фірми до максимального задоволення споживчих потреб населення у певному виді продукції на кожному ринковому сегменті;

-територіальний, орієнтований на чіткий регіональний розподіл маркетингової діяльності за окремими територіальними блоками;

-функціональний, де кожен підрозділ маркетингової служби спеціалізується на своїх основних функціях не залежно від регіону чи товарного асортименту;

-дивізіональний, що поєднує в собі, залежно від конкретних ринкових умов, функціональну орієнтацію маркетингу з територіальними особливостями виробництва та реалізації товару.

У своєму розвитку маркетинг проходить чотири основні стадії:

1. Маркетинг як функція розподілу. Збут на цій стадії не викликає особливих проблем. Дослідження ринку, розроблення нових продуктів, планування збуту і реклами не є визначальними для життєздатності фірми.

2. Маркетинг як функція збуту. У фірми виникають проблеми з реалізацією. Збутова діяльність переходить під контроль одного з менеджерів вищої ланки управління компанії, котрий, виконуючи функції керівника відділу збуту, займається й маркетингом.

3. Маркетинг як самостійна служба. Організовується спеціалізований структурний підрозділ, що функціонує на рівних правах з іншими підрозділами фірми. Відтепер маркетинговий підрозділ відповідає за планування і розвиток продукту, а також за ціноутворення. Однак оптимальної структури підприємства немає, кожен відділ переслідує свої (часто дуже відмінні від інших) інтереси, значення маркетингу як об'єднувального принципу ще не до кінця усвідомлюється.

4. Маркетинг як головна функція підприємства. На цій стадії вся діяльність і структури підпорядковані вимогам маркетингу.

Відповідним чином змінюється і статус служби маркетингу, якій, як мінімум, делегують функції головного розробника і координатора стратегії і тактики розвитку фірми.

Концепція четвертої стадії еволюції маркетингу наразі реалізується дуже рідко, здебільшого на інофірмах з усталеними корпоративними маркетинговими традиціями. Щодо вітчизняних компаній, то реалізація концепції залежить від розуміння принципів маркетингу керівником фірми.

У другому розділі - “Економіко-організаційні засади функціонування молочного підкомплексу регіону“ - проведено аналіз ефективності виробництва молока та охарактеризовано основні напрями діяльності підприємств молочного підкомплексу Львівщини.

В умовах поглиблення соціально-економічної кризи, зменшення обсягів виробництва в усіх сферах господарського комплексу та існування певної політичної нестабільності у суспільстві актуальною є проблема насичення продовольчого ринку країни, що в останні роки, внаслідок своєї гостроти розглядається як фактор національної безпеки держави. В суспільстві сьогодні склалась ситуація, за якої існуючий економічний механізм як на рівні галузі, так і окремого підприємства, фактично неспроможний забезпечити потреби населення у повноцінних продуктах харчування.

Все це вимагає активного застосування різноманітних засобів впливу на формування та функціонування продовольчого ринку країни, в тому числі, і на розвиток молочної галузі, яка є однією із центральних ланок продовольчого комплексу, оскільки рівень її розвитку суттєво впливає на ступінь задоволення потреб населення у життєво необхідних біологічних продуктах.

Однак, на жаль, молочний підкомплекс Укpаїни сьогодні перебуває у кризовому стані, саме тому першочерговим завданням є необхідність

стабілізації обсягів виробництва молока, диверсифікації асортименту продукції, яка виробляється, з подальшим нарощуванням основних виробничих показників і реалізацією існуючого експортного потенціалу.

Об'єктивні дані свідчать, що починаючи з 1991 року ситуація у молочному підкомплексі Львівської області постійно змінювалась, в результаті чого суттєво зменшилось виробництво молока у колективних сільськогосподарських підприємствах, практично повністю припинила своє існування традиційна система молокозабору, однак різко виросло виробництво молока у підсобних господарствах (табл. 1).

Таблиця 1. - Динаміка виробництва молока різними видами господарств у Львівській області за природно-економічними зонами 1991-1998 рр., тис. тонн

Природно-економічна зона	Рік	1998 р. до 1991 р., %
	1991	1995	1997	1998
	колективні	індивідуальні	колективні	індивідуальні	колективні	індивідуальні	колективні	індивідуальні	колективні	індивідуальні
Лісостеп	315,7	205,0	197,1	251,7	73,8	349,4	64,1	375,4	20,3	183,1
Полісся	129,8	105,6	81,2	120,6	26,5	167,4	24,9	176,4	19,2	167,0
Передкарпаття	113,1	110,5	70,7	134,5	25,6	187,8	19,5	197,1	17,2	178,4
Гірська	34,8	97,3	18,2	103,1	2,8	153,9	1,8	158,7	5,1	163,1
Всього	593,4	518,4	368,2	609,9	128,7	858,5	110,3	907,6	18,6	175,1

Протягом останніх років різко зменшилося виробництво молока у колективних сільськогосподарських підприємствах, оскільки за період з 1991 по 1998 роки воно скоротилось на 81,4%, з іншого боку спостерігається стійка тенденція зростання виробництва молока у приватному секторі, де за відповідний період виробництво молока збільшилось на 75,1%, в першу чергу за рахунок цього в загальному по області обсяги виробництва молока майже збереглися на рівні 1991 року. У найбільш скрутному становищі опинились господарства гірської природно-економічної зони, де виробництво молока скоротилось на 94,9%.

Розвиток і становлення різних форм господарювання (колективних, акціонерних, кооперативних і державних підприємств)- це досить тривалий, складний і суперечливий процес, але суспільство не може допустити, щоб він супроводжувався різким скороченням поголів'я продуктивної худоби та зниженням виробництва його продукції. Тому необхідно розробити на державному рівні комплекс заходів для збереження стада і подальшого його збільшення, насамперед внаслідок зміцнення кормової бази, системи відтворення стада, удосконалення годівлі та утримання худоби, комплексної механізації виробничих процесів і раціональної організації збуту продукції.

Структура підприємств -виробників молока особливо кардинально змінилась за останній період. В зв'язку з цим виникли об'єктивні фактори, які змушують молокопереробні підприємства реформувати діючі та створювати нові канали надходження сировини, шукати сучасні схеми економічних взаємовідносин із виробниками молока.

Незважаючи на те, що за обсягами виробництва молока Львівщина практично вийшла на рівень 1991 року, в той же час потужності значної кількості молокопереробних підприємств використовуються неефективно саме у зв'язку з відсутністю необхідних обсягів сировини (табл. 2).

Таблиця 2. - Динаміка використання виробничих потужностей молокопереробними підприємствами Львівщини

Показник	Один. виміру	Рік	1999 р. до 1996 р., %
		1996	1997	1998	1999
ВАТ "Бродівський завод СЗМ"
Всього заготовлено молока:	т	20298	15004	16229	13641	67,2
в т.ч. у: суспільному секторі	т	9368	5594	5619	4771	50,9
приватному секторі	т	10930	7308	9533	8286	75,8
Використано потужності	%	35,6	41,1	45,5	46	129,2
ВАТ "Львівський молочний комбінат"
Всього заготовлено молока:	т	10208	9622	8567	5067	49,6
в т.ч. у: суспільному секторі	т	6393	6296	6357	1388	21,7
приватному секторі	т	13	435	1077	157	1207,7
Використано потужності	%	40	37,7	33,5	21,2	53,0
ВАТ "Львівський Міськмолокозавод"
Всього заготовлено молока:	т	14295	12542	11598	8777	61,4
в т.ч. у: суспільному секторі	т	5660	2689	2654	2848	50,3
приватному секторі	т	36	441	878	556	1544,4
Використано потужності	%	33	58	57	56	169,7
ВАТ молокозавод "Самбірський"
Всього заготовлено молока:	т	8971	6936	5862	5167	57,6
в т.ч. у: суспільному секторі	т	8099	3267	2579	1957	24,2
приватному секторі	т	872	3669	3283	3210	368,1
Використано потужності	%	31	24	20	18	58,1

Статистичні дані свідчать, що з початком економічної реформи спостеpiгаються негативнi явища, коли власне виpобництво у сiльському господаpствi i хаpчовiй промисловості скорочується при одночасному зpостаннi iмпоpту пpодуктiв харчування. У більшості випадків поширена первинна переробка харчової пpодукцiї, яка породжує хронічне недовантаження переробних потужностей на великих підприємствах і замкнутість регіональних агросистем. Так, незбиране молоко не може бути предметом міжрегіонального обміну, тому в тих регіонах, які ввозять продукти створюється вакуум на ринку молочної пpодукцiї, який заповнюється імпортом.

Водночас, загальною проблемою у молочному підкомплексі є не тільки нарощування обсягів виробництва молока, але і ефективність використання молочної сировини на молокопереробних підприємствах.

У розділі 3 - “Шляхи вдосконалення функціонування маркетингових структур у молочному підкомплексi регіону при переході до pинку” - обгрунтовано основні напрями маркетингової діяльності, визначено раціональну організаційну структуру маркетингових служб в регіональному молочному підкомплексі.

Реформування виробничої структури молокопереробних підприємств, створення маркетингової мережі та визначення функцій її складових підрозділів відбувається в умовах жорсткої економічної кризи, для якої зокрема характерні низька купівельна спроможність населення, наявність величезних обсягів кредиторської та дебіторської заборгованості підприємств, низька кредитоспроможність банківської системи, значний зовнішній та внутрішній державний борг, що практично виключає можливість залучення внутрішніх інвестицій та субсидій( або дотацій) у пріоритетні галузі, і в першу чергу, в сільське господарство та переробну сферу. Внаслідок цього, рішення, які повинні сьогодні прийматися суб'єктами молочного підкомплексу щодо розвитку виробництва та формування системи збуту продукції, повинні враховувати не тільки теоретично правильні схеми побудови маркетингової структури підприємства, але і жорсткі економічні реалії, які змушують підприємства поетапно створювати перехідні компромісні виробничі моделі, шукаючи та опробовуючи таким чином оптимальні економічні схеми та рішення.

Саме тому перехід молочного пiдкомплексу України до ринкових відносин на сьогодні має низку характерних особливостей, які обумовлюють специфіку функціонування маркетингових структур як чинника підвищення його економічної ефективності. Аналіз тенденцій формування ринку молочної продукції в Україні та розвитку регіональних молочних підкомплексів на сучасному етапі свідчить, що концептуальною основою становлення маркетингу повинен бути методологічний підхід, який передбачає:

системну організацію виробничо-збутової діяльності;

перенесення центру управлінських рішень із сфери виробництва у сферу збуту;

організацію стратегічного планування відповідно до ринкової ситуації;

формування стратегії активного впливу на ринок і використання ділової ініціативи суб'єктів підприємництва;

орієнтацію на довготривалий комерційний успіх.

Для досягнення максимальної економічної ефективності молокопереробних підприємств, агромаркетингу в сучасних умовах необхідно делегувати функції ціноутворення, формування товарної політики, управління каналами реалізації продукції, ведення гуртової та роздрібної торгівлі, реклами, проведення ринкових досліджень.

Об'єктами дослідження маркетингової служби підприємств молочного підкомплексу повинні стати виробники сільгоспсировини, обслуговуючі організації, переробні підприємства, гуртові та роздрібні торговельні заклади, споживачі (рис. 1.).

Рис. 1. Схема процесу маркетингу на ринку молока

Більшу частину молока в сьогоднішніх умовах виробляють не колективні, як раніше, а особисті підсобні селянські господарства, які не тільки постачають сировину для молокопереробних підприємств, але одночасно конкурують з ними на ринку молочної продукції, продаючи молоко та інші молочні товари частково на офіційних, а в основному - на стихійних невпорядкованих базарах (див. табл. 1).

Стихійна індивідуальна торгівля в умовах низького рівня життя основної частини населення, які є основними споживачами “неофіційної” молочної продукції, є реальною об'єктивністю. З огляду на це, молокопереробні підприємства повинні побудувати відповідну маркетингову стратегію своєї діяльності.

Так, зокрема, для того, щоб молокопереробні підприємства були конкурентоспроможними з особистими підсобними господарствами в економічному змаганні, їм необхідно розробити оптимальні схеми виробництва продукції, яку технологічно не в змозі виробляти приватний товаровиробник в домашніх умовах. По перше - це фасування продукції, насамперед в екологічно чисту, зручну до використання та утилізації упаковку. По друге - освоєння високотехнологічної продукції, для виробництва якої необхідно мати відповідне обладнання та високий рівень кваліфікації працівників. Реальним прикладом такого підходу до вирішення проблеми конкурентоспроможності підприємства в умовах ринку є діяльність фірми “Агро”, яка налагодила виробництво принципово нового виду молочної продукції - біойогуртів, що дозволило їй досягнути значних успіхів на ринку Львова та за його межами.

Наступний напрямок, в якому необхідно працювати маркетинговим службам, - це створення власної мережі молокоприймальних пунктів і підтримка функціонування вже існуючих на засадах кооперації, яка може мати двосторонній або багатосторонній характер.

З одного боку, виробники молока, в першу чергу фермери та особисті підсобні господарства, об'єднують свої зусилля, створюючи обслуговуючий кооператив, який займається збиранням молока і подальшим його постачанням на молокопереробні підприємства.

З іншого боку, молокопереробні підприємства об'єднують свої технічні та фінансові ресурси для створення власної мережі молокоприймальних пунктів, в основному базуючись на використанні організаційних можливостей сільських рад. Така кооперація зумовлена тим, що окреме молокопереробне підприємство не завжди в стані знайти кошти для закупівлі необхідного обладнання і налагодження діяльності молокоприймального пункту. Молокопереробні підприємства - учасники кооперації, об'єднавши свої ресурси, мають більші можливості для створення мережі молокоприймальних пунктів, які б передавали зібране молоко, виходячи від пайової участі кожного з учасників кооперативного циклу. Яскравим прикладом найбільш реальної існуючої схеми діяльності молокопереробного підприємства в умовах Львівської області є функціонування нововідновленого Стрийського “Маслосоюзу”.

На цьому підприємстві створений і функціонує маркетинговий підрозділ, який займається розробкою стратегічних планів діяльності фірми. У 1997 році поставлено лінію з розфасовки продукції у полістеролові склянки, в наступному році -лінію фасування продукції у пакети ПЮР-ПАК. На підприємстві освоєно нові технології і налагоджено виробництво йогуртів, морозива, сиру твердого, ряжанки. За рахунок цих заходів на підприємстві значно поповнився асортимент продукції, її естетичний вигляд, що дозволило суттєво збільшити обсяги реалізації. При “Маслосоюзі” створена і успішно працює ціла мережа молокоприймальних пунктів - у Стрийському районі - 69, Сколівському - 21, Долинському районі Івано-Франківської області - 15, Дрогобицькому - 7.

Вибір каналів збуту продукції - найбільш важливе рішення для підприємства. Для збуту своєї продукції підприємства можуть використовувати різні канали, зокрема: оптову і роздрібну торгівлю. Аналіз свідчить, що протягом останніх років молокопереробні підприємства практично не використовують такий потужний маркетинговий засіб як фірмова торгівля. Фірмові магазини молокозаводів або закриті зовсім, або частково перепрофільовуються в універсальні продуктові магазини. Такий стан справ необхідно змінювати, причому в напрямку налагодження і розвитку фірмової торгівлі. Оскільки навколо цих торгових закладів вже був сформований певний позитивний імідж, вони мали свого стабільного покупця. Зараз, якщо забезпечити ці магазини широким асортиментом молокопродукції, розробивши гнучку систему цін, вони знову можуть повернути собі провідні місця у системі збуту. Адже власна фірмова торгівля - це найбільш ефективний засіб апробації нових видів продукції підприємства, визначення оптимального рівня ціни, система налагодження двохстороннього зв'язку між виробником і споживачем продукції.

Одним із дієвих засобів підвищення ефективності виробничої діяльності підприємств молочного підкомплексу є об'єднання ресурсів та скоординована діяльність з метою відстоювання спільних інтересів в органах влади, формування та реклами нових видів продукції на внутрішньому та зовнішніх ринках, ведення зовнішньоекономічної діяльності.

З метою реального втілення окреслених напрямків та для забезпечення ефективного функціонування молокопереробних підприємств, економічно доцільним та необхідним є створення служби маркетингу, яка б могла ефективно виконувати покладені на неї маркетингові функції. Виходячи із сьогоднішніх економічних та соціальних реалій, найбільш раціональним є створення служби маркетингу саме за функціональною ознакою, коли спеціалісти з маркетингу керують різними функціями маркетингової діяльності. При цьому в умовах перехідного періоду для молочного підкомплексу доцільно запропонувати дещо модифіковану схему (рис. 2).

Доцільно зазначити, що у зарубіжних країнах маркетингові інструменти у веденні підприємницької діяльності вже давно відіграють вирішальну роль у розвитку молочного ринку. Однією з центральних ланок агромаркетингу виступає саме система інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності маркетингових служб в молочному підкомплексі, яка охоплює сортування i сертифікацію продукції, сферу заготівель сільськогосподарської продукції, рекламну дiяльнiсть, транспортування продукції, стандарти та технічні вимоги.

Таким чином, економічний механізм взаємовідносин між сільськогосподарськими та переробними підприємствами повинен опиратися на пріоритет споживачів над виробниками, узгодженість, збалансованість i стимулювання дій підприємств партнерів, взаємовигідність i еквівалентність обміну на всіх стадіях виробництва - переробки - реалізації, раціонального поєднання самостійності відтворювального процесу з поміркованим державним впливом.

маркетинг агробізнес економіка молочний



Рис. 2. Схема організації маркетингової служби за функціональною ознакою

Висновки

Функціонування підприємств молочного підкомплексу в період ринкової трансформації української економіки характеризується спільними соціально-економічними характеристиками та особливостями організаційного розвитку.

Зниження ефективності виробництва в умовах глибокої економічної кризи призводить до незадовільного насичення споживчого ринку, викликає руйнування виробничої бази сільського господарства та знижує господарський потенціал переробних підприємств.

Найбільш негативний вплив на функціонування молочного підкомплексу чинять такі фактори, як диспропорції в цінах на продукцію підприємств різних галузей, високий ступінь монополізації переробної сфери, низька платіжна дисципліна та некваліфікований менеджмент в системі агробізнесу.

Протягом останніх років змінилась структура виробників молока, висока питома вага належить фермерам і особистим підсобним господарствам населення, що вимагає зміни організації системи заготівель молока.

Ринок молочної продукції в Україні перебуває у стані “недорозвиненості”. Йому притаманні низький рівень відкритості, недостатня гнучкість та доступність інформації, незадовільна організація державного управління та розвитку ринкової інфраструктури, існування монополістичних тенденцій. Все це викликає численні труднощі в процесі ведення відповідних маркетингових досліджень.

Маркетинг молокопродукції в Україні проводиться без відповідної методології та методики. Управління агробізнесом часто здійснюється недостатньо кваліфікованими фахівцями, які не володіють належним рівнем знань і досвіду для роботи в умовах конкуренції на аграрному ринку.

Маркетингові служби підприємств молочного підкомплексу практично не використовують найбільш дієвих та ефективних інструментів агромаркетингу, зокрема, прямої реклами, стимулювання збуту, просування товарів на ринку, пропаганди та формування систем особистого продажу товарів.

Діяльність маркетингових підрозділів молокопереробних підприємств в Україні грунтується здебільшого на застарілих методах інформаційно-аналітичного забезпечення підприємницької діяльності, що не дає змоги своєчасно реагувати на зміну ринкової кон'юнктури, динаміку ринків і, як наслідок, проводити адекватну товарну та цінову політику, розробляючи відповідні плани і стратегію маркетингу.

Вітчизняні підприємства молочного підкомплексу недостатню увагу приділяють можливостям та перспективам виходу на міжнародний ринок молокопродуктів. Недовикористання маркетингових важелів розвитку агробізнесу робить українських виробників особливо вразливими в конкурентній боротьбі з іноземними фірмами, що сприяє експансії зарубіжних фірм на вітчизняний продовольчий ринок і зниженню експортного потенціалу АПК України.

Пропозиції

Оскільки ринкові перетворення неможливі без відповідного кадрового забезпечення, одним з першочергових завдань є формування системи підготовки висококваліфікованих фахівців з аграрного маркетингу. З цією метою держава повинна сприяти запровадженню відповідних навчальних програм і курсів у систему вищої освіти.

На основі використання ринкового досвіду пропонується створення мережі маркетингових систем, які б забезпечували координацію маркетингової діяльності підприємств АПК та державних органів виконавчої влади і сприяли адаптації фахівців з агромаркетингу до умов чинної структури вітчизняного агробізнесу. Налагодження механізму функціонування маркетингових інформаційних систем слід здійснювати через комплекс державних установ - при Міністерстві аграрної політики через загальнодержавний відділ, в обласних і районних управліннях сільського господарства за допомогою регіональних представництв.

Пріоритетним напрямом економічних перетворень в АПК України є налагодження на підприємствах молочного підкомплексу таких маркетингових служб, які б не лише орієнтувались на досвід їх використання в розвинутих державах світу, але й враховували реалії українського ринку на основі його грунтовного дослідження та глибокого аналізу.

Молокопереробним підприємствам необхідно спрямовувати свою маркетингову діяльність на розробку раціональних схем виробництва продукції (фасування в екологічно чисту та зручну до використання й утилізації упаковку, виробництво високотехнологічних видів продукції) для того, щоб бути конкурентноспроможними в економічному змаганні з особистими підсобними господарствами.

З метою вдосконалення системи збору молока в молочному підкомплексі відповідним суб'єктам господарської діяльності доцільно сконцентрувати свої зусилля в напрямі створення мережі молокоприймальних пунктів, в тому числі на засадах ринкової кооперації.

Одним з основних завдань АПК України на сьогоднішній день є збільшення обсягів реалізації молокопродукції. Пріоритетним напрямом є вдосконалення фірмової торгівлі, яка може виступати як найбільш ефективний засіб апробації нових видів продукції підприємства, визначення оптимального рівня ціни, налагодження двохстороннього зв'язку між виробниками і споживачами продукції.

Дієвим засобом покращення діяльності підприємств молочного підкомплексу повинно стати створення на добровільних засадах їх професійної асоціації. Це дасть можливість більш ефективно відстоювати таким підприємствам свої інтереси в органах державної влади, виходити на зовнішні ринки, спільно вести рекламно-інформаційну діяльність.

Загалом, створення маркетингових служб на підприємствах молочного підкомплексу покликане забезпечити підвищення рівня реалізації продукції відповідними підприємствами, покращити їх товарно-асортиментну та цінову політику, а також сприятиме підвищенню ефективності господарювання та насиченню ринку якісними молокопродуктами.

Література

Гримак О.Я. Маркетингові важелі становлення систем регіонального агробізнесу в Україні //Соціально-економічні дослідження в перехідний період (Щорічник наукових праць). - Львів: ІРД НАН України 1998.-Вип.7.-С.300-306.

Гримак О.Я. Роль маркетингу в молочному підкомплексі регіону //Соціально-економічні дослідження в перехідний період. (Щорічник наукових праць)- Львів: ІРД НАН України. 1999 - Вип. 8- С.365-376.

Гримак О.Я. Тенденції розвитку молочного підкомплексу регіону при переході до ринку //Соціально-економічні дослідження в перехідний період.(Щорічник наукових праць.).- Львів: ІРД НАН України. 1999.-Вип.9. С.505-511.

Борщевський В.В., Гримак О.Я. Вплив транснаціональних корпорацій на формування інвестиційного клімату в продовольчому секторі України //Збірник наукових праць. - Донецьк: ДДУ.-1999р. С.160-165 (Особистий внесок автора: досліджено ступінь надходження інвестицій в АПК і можливості їх ширшого залучення).

Янків М.Д., Борщевський В.В., Гримак О.Я. Становлення ринку молочної продукції в перехідній економіці //Міжвідомчий науковий тематичний збірник.- Львів: Інститут землеробства і біології тварин УААН. -1999. С.113-116 (Особистий внесок автора: проаналізовано і визначено шляхи нарощування обсягів виробництва молока).

Янків М.Д., Гримак О.Я. Маркетинг молокопродукції як чинник підвищення ефективності молочного підкомплексу АПК //Науковий вісник. - Львів: Львівська комерційна академія.-1999. С.15-19 (Особистий внесок автора: обгрунтовано доцільність створення маркетингових підрозділів на молокопереробних підприємствах).

Борщевський В.В., Гримак О.Я. Перспективи України на міжнародному ринку сільськогосподарської продукції //Науковий вісник Львівського національного університету імені Івана Франка.-1999. С.353-359 (Особистий внесок автора: показано експортний потенціал вітчизняної сільськогосподарської продукції).

Chemerys V.A., Poperechnyi S.I., Kit V.G., Hrymak O.Y. Grounding of Organizational Forms of Technical Maintenance and Service in the Farms //Ukrainian-Austrian Symposium “Agriculture: Science and Practice” Collection of Abstracts. -Lviv. - 1996. P. - 159-160.

Чемерис В.А., Олійник О.В., Гримак О.Я. Економічні аспекти розвитку і функціонування фермерських господарств в Україні //Матеріали 50-ї науково-виробничої конференції. - Львів: Львівська академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 1995. - С. 209-211.

Размещено на Allbest.ru

...