Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника “Маневичський розсадник” смт.Маневичі Волинська обл.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Білоцерківський національний аграрний університет

Кафедра садово-паркового господарства і лісівництва

Курсовий проект

на тему: «Організаційно-господарський план постійного декоративного розсадника “Маневичський розсадник” смт. Маневичі Волинська обл.»

Виконав:студент 3 курсу 1 групи СПГ

Мазуренко Дмитро Володимирович

Перевірив: Роговський С.В.

м. Біла Церква

2012 р.



Зміст

Вступ (передмова)

Розділ 1. Загальні відомості про декоративний розсадник, природні та економічні умови району діяльності

1.1 Загальні відомості про декоративний розсадник

1.2 Природні умови.

1.3 Економіко-географічна характеристика.

Розділ 2. Призначення, виробнича потужність та організація території розсадника

2.1 Проектне завдання

2.2 Технічне завдання

2.3 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

2.4 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

2.5 Організація території розсадника

2.6 Споруди, обладнання та оснащення

Розділ 3. Основи агротехніки

3.1 Проектування сівозмін

3.2 Обробіток ґрунту

3.3 Первинне освоєння площі

3.4 Системи основного обробітку ґрунту в полях сівозмін та їх об ґрунт

3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

3.6 Система застосування добрив

Розділ 4. Технологія та виробнича собівартість вирощування садивного матеріалу

4.1 Заготівля насіння, садивного матеріалу та розрахунки витрат на ці заходи

4.2 Основи агротехніки закладання декоративних шкілок та вирощування саджанців

4.3 Теоретичні основи обрізки деревних рослин

4.4 Собівартість розсадника і реалізація вирощеної продукції

Розділ 5. Організація й охорона праці

Висновки

Список використаних джерел інформації



ВСТУП

Завдання, пов'язані з інтеграцією в європейську спільноту, які особливо гостро постали перед Україною наприкінці минулого століття, зумовили особливу актуальність питань з поліпшення екології довкілля. У вирішенні їх значна роль належить роботам з озеленення населених пунктів, промислових підприємств, установ і садиб та садово-паркового будівництва, які покликані забезпечити громадянам держави та гостям країни необхідні екологічні і санітарно-гігієнічні умови та повною мірою задовольнити їх естетичні вимоги. Розв'язання цих завдань відбувається в час зростання швидкими темпами обсягів садово-паркового будівництва і зумовленого ним суттєвого збільшення потреби в декоративному садивному матеріалі деревних рослин, виробництво якого сконцентровано в розсадниках різних форм власності та підпорядкування. Різке зростання потреби в декоративних деревних рослинах для озеленення в останні роки зумовило в Україні стійку тенденцію організації нових та збільшення площі існуючих розсадників, розширення асортименту вирощуваних порід і сортименту садивного матеріалу, вдосконалення традиційних і широкого запровадження нових, сучасних технологій його виробництва. Одночасно з цим в обсязі вирощуваних в розсадниках декоративних рослин постійно зростає питома вага нових видів садивного матеріалу: саджанців із закритою кореневою системою, рослин-регенерантів тощо.

Однією з проблем, яка гальмує розвиток сучасного квітково-декоративного розсадництва, є недостатнє науково-методичне та кадрове забезпечення досить складного і специфічного виробництва, внаслідок чого слабо враховуються ґрунтово-кліматичні особливості України, що призводить, у окремих випадках, до "сліпого" копіювання зарубіжного досвіду і не сприяє максимально можливому використанню місцевих резервів та специфічних умов держави.

Мета курсового проекту: навчитися приймати правильні, науково обґрунтовані рішення в процесі розв'язання організаційних і агротехнічних питань, кваліфіковано виконувати інженерні розрахунки та вміло користуватися необхідною довідкову літературу і нормативні матеріали.



РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ ПРО ДЕКОРАТИВНИЙ РОЗСАДНИК, ПРОРИВНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РАЙОНУ ДІЯЛЬНОСТІ

1.1 Підпорядкування та місцезнаходження розсадника

Загальні відомості про розсадник:

Назва та приналежність - «Маневичський розсадник»

Місце знаходження (область,район) - Волинська обл., смт. Маневичі

Загальна площа га

Адреса: поштова -09000, телефон,факс - 0986194971

Відстань до залізничної станції (назва) - 7 км, «Маневичі»

до обласного центру - 70 км

до районного центру - 5 км

до найближчого населеного пункту - 1,5 км

до найближчого джерела водопостачання - 50м

1.2 Природні умови

Територія смт. Маневичі належить до західного Полісся, ґрунти дерново-підзолисті супіщані.декоративний розсадник садиба

Райони Полісся серед територій України вважаються найбільш зволоженими атмосферними опадами. Кількість опадів перевищує природне випаровування (гідротермічний коефіцієнт - ГТК>1) і тому для цієї території характерний позитивний баланс вологи. Розсадники створюють, головним чином, на зональних для регіону підзолистих, дерново-підзолистих, світло-сірих та сірих лісових (опідзолених) ґрунтах різного, переважно легкого, механічного складу. Ці ґрунти, як правило, бідні на поживні речовини, мають незадовільні водно-фізичні властивості (високу водопроникність і малу водозатримну здатність). До негативних властивостей цих ґрунтів належить і підвищена кислотність. Основними заходами щодо підвищення родючості таких ґрунтів є систематичне внесення органічних (гній, торфокомпости, зелена маса) і мінеральних добрив, усунення кислотності вапнуванням і мергелюванням.

Таблиця №1 - Характеристика клімату району

Період, Місяць	Температура повітря	Середня кількість опадів,мм	Відносна вологість, %	Панівний напрям вітрів, м/с	Примітка
	мін	Мах	Середня
За рік	2	11	1,7	650	75	2,4
Січень	-9	-3	-5,6	48	83	Сх. 2,8
Лютий	-8	-2	-4,2	46	81	Сх. 2,8
Березень	-3	3	0,7	39	77	Сх. 2,6
Квітень	3	12	8,7	49	67	Пд.-Сх. 2,6
Травень	10	20	15,1	53	64	Пд.-Сх. 2,2
Червень	13	23	18,2	73	68	Пд.-Сх. 2,2
Липень	15	25	19,3	88	71	Пд.-Зх. 2,1
Серпень	14	24	18,6	69	70	Пн.-Зх. 2,1
Вересень	9	19	13,9	47	74	Пн.-Зх. 2,1
Жовтень	4	12	8,1	35	78	Пд.-Зх. 2,3
Листопад	-1	4	2,1	51	85	Пн.-Сх. 2,6
Грудень	-5	-1	-2,3	52	86	Пн.-Сх. 2,7

Тривалість вегетаційного періоду 240 днів,початок вегетації початок березня, кінець перша половина листопада.

Час останніх весняних заморозків закінчується в 3- декаді квітня, перші осінні заморозків 16жовтня.

Сніговий покрив: утворюється щороку, середня товщина 2см, сходить 3-25 березня.



Висновок про вплив кліматичних умов на вирощування садивного матеріалу

Макрорельєф - великі форми рельєфу (низовини, височини, міжгірні западини, вулканічні конуси, хребти тощо), які утворилися головним чином внаслідок ендогенних (внутрішніх) процесів і визначають основні природні особливості територій площею тисячі, сотні, рідше десятки тис. км2 з коливаннями висот до декількох сотень та тис. метрів. Характерна риса М. - ландшафтно-поясна диференціація, обумовлена зміною кліматичних елементів з висотою над рівнем моря.

Одним з найраціональніших способів збагачення таких ґрунтів органічними речовинами та біологічним азотом є сидеральний пар - люпинізація піщаних, супіщаних та глинисто-піщаних ґрунтів (вирощування на полях сівозміни культури люпину на зелене добриво). Люпин має дві надзвичайно цінні властивості - здатність зв'язувати та накопичувати в ґрунті атмосферний азот і засвоювати з ґрунту недоступні для рослин поживні елементи важкорозчинних сполук. Люпин завдяки глибокій кореневій системі використовує вимиті у нижні шари ґрунту поживні речовини, які після заорювання його зеленої маси нагромаджуються у верхньому орному шарі.

У сівозмінах виробничих відділень розсадників Полісся та північних районів Лісостепу (табл.2.3) можна вирощувати як однорічний, так і багаторічний люпин. Однорічний люпин краще вирощувати разом з фацелією, зелена маса якої багата на калій та фосфор, а до багаторічного - підсівати озимі сільськогосподарські культури (жито, пшениця). На другий рік перший укіс вирощеної зеленої маси багаторічного люпину використовують для компостів, а другий заорюють в грунт як сидерат. Вирощування багаторічного люпину дуже ефективне при введенні його в сівозміни розсадників, створених на малородючих ґрунтах. У якості культур - сидератів в декоративних розсадниках Полісся окрім люпину жовтого кормового, синього вузьколистого і багаторічного, рекомендують вирощувати ріпак, вику яру чисту або в суміші з вівсом, горох зимуючий, буркун білий та жовтий.

Розсадник знаходиться на низовині. Густота річкової сітки становить 0,4-0,8 км/км2, живлення мішане з часткою снігового (40-60 %), поверхневий стік -- 1,74 л/с-км, на весну припадає 40-80 %.

1.3 Економіка району

Найбільший обсяг реалізованої промислової продукції на території Маневичського району припадає на підприємства харчової промисловості. Так, із загального обсягу реалізованої промислової продукції по Маневичському району за січень-грудень 2011 року, який становить 369498,77 тис. грн., підприємствами харчової промисловості, реалізовано продукції у порівняних цінах на 327024,3 тис. грн., або 88,5 %.

У 2011 році посівна площа сільськогосподарських підприємств всіх категорій становить 58241,01 га. З них 60,2% припадає на загальну площу збирання зернових та зернобобових культур, 33,3% на технічні та 4,8% на кормові культури. Серед зернових культур найбільший відсоток припадає на пшеницю озиму і становить 39,2%, кукурудзу на зерно 34,8% та ячмінь ярий 13,8% від загальної площі збирання зернових культур. Щодо технічних культур, то найбільш поширеною була соя (39,2 % від загальної площі збирання технічних культур). Кукурудза на силос та зелений корм займає 43,3% від загальної площі збирання кормових культур.

За відповідний період сільськогосподарськими підприємствами Маневичського району зібрано 1470385,75 ц зернових та зернобобових культур, що становить 174,0 % у порівнянні з минулим роком. Збільшення збору урожаю спричинило збільшення урожайності на 16,9 ц/га (43,1 ц/га - 2011 р, 26,2 ц/га - 2010 р). Цукрових буряків зібрано 1157146 ц (на 49,8% більше минулого року), соняшнику на зерно 119071,5ц (на 65,2% більше минулого року), сої 167830,75 ц (на 9,4 % менше минулого року), ріпаку ярого 8809 ц (на 33,0% менше минулого року). Оскільки у поточному році посівні площі озимого ріпаку збільшено у 3,2 рази та збільшена урожайність на 3,7 ц/га порівняно з минулим роком, то збір урожаю збільшено у 4,1 рази і становить 30901,6 ц.

Площа насаджень зерняткових становить 145,59 га, у тому числі у плодоносному віці -128,99 га. З них одержано врожаю 766,5 ц (яблук -763,5 ц, груш -3 ц). Площа кісточкових у плодоносному віці становить 3,2 га. Горіхоплідні займають площу у розмірі 3,8 га, у тому числі у плодоносному віці 1,5 га. З них зібрано волоських горіхів 2 ц.

Ягідники займають площу у розмірі 1,55 га, з них 1,5 га суниці і полуниці, 0,05 га смородина. З них зібрано 53,2 ц суниць та 0,8 ц. смородини.

Посів озимих культур на зерно та зелений корм під урожай наступного року станом на 1 грудня 2011 року становить 17548 га (на 8,7% менше минулого року), з них зернових культур на зерно 13502 га (на 7,7% менше минулого року) та ріпаку на зерно 3863 га (на 11,9% менше минулого року). Із загальної площі озимих зернових на зерно посіяно 13159 га пшениці (на 4,8% менше минулого року), жита 110 га (на 34,2% більше минулого року) та ячменю 233 га (на 68,0% менше минулого року)

Внесення мінеральних, органічних добрив, гіпсування та вапнування ґрунтів під урожай 2011 року.

За звітний рік було підживлено 75,4 % земель мінеральними і 1,5 % органічними добривами від загальної посівної площі.

Порівняємо внесення мінеральних добрив у 2011 році з 2010 роком:

усього мінеральних добрив у перерахунку на 100% поживних речовин внесено на 7646 ц більше минулого року і становить 38006 ц:

- азотних на 390 ц більше минулого року і становить 23028 ц;

- фосфорних на 2802 ц більше і становить 7124 ц;

- калійних на 4454 ц більше і становить 7854 ц.

Органічних добрив поточного року внесено на 58956 т менше минулого року і становить 38086 т.

Удобрена площа мінеральними добривами даного року на 4702,34 га більше ніж у минулому році і становить 41573,49 га; органічними на 1769 га менше і становить 831,00 га.

Найбільше мінеральних добрив внесено під зернові культури 56,8% і становить 21595 ц та під технічні культури - 40,6% і становить 15431 ц.

Внесено органічних добрив найбільшу кількість під технічні культури - 56,7% і становить 21609т, під кормові культури - 24,6 % і становить 9380 т.

Реалізація сільськогосподарської продукції у 2011 році

У 2011 році сільськогосподарськими підприємствами району за всіма каналами реалізовано продукції на суму 263887,1 тис. грн. (з урахуванням доплат та дотацій, без ПДВ і витрат на транспортування), з якої вартість продукції рослинництва становить 219841,5 тис. грн.(83,3 %), тваринництва - 44045,6 тис. грн. (16,7 %).

Порівняно з 2010 роком виручка від реалізації зросла на 72825,0 тис. грн., в тому числі продукція рослинництва на 67008,0 тис. грн., тваринництва на 5817,0 тис. грн.

Середні ціни реалізації зросли на такі види сільськогосподарської продукції: пшениця на 28,3%, жито на 8,3%, просо на 41,0%, гречка на 8,3%, ячмінь 57,7%, зернобобові на 46,9%, насіння соняшнику на 12,2%, соя 3,8%, ріпак на 57,0%, цукрові буряки 5,3%, велику рогату худобу на 28,5%, свині на 9,6%, коні на 12,7%, молоко на 0,7%, яйця на 5,7%.

Висновки

Ґрунтово-кліматичні умови Маневичського району сприятливі для вирощування садивного матеріалу і вирощування саджанців плодових і декоративних рослин. Економіка району дозволяє збувати цей садивний матеріал і приносити досить непогані прибутки. Задля забезпечення робітників розсадника роботою в зимовий період в розсаднику ведеться виробництво віників для бані і лозоплетіння.

РОЗДІЛ 2. ПРИЗНАЧЕННЯ, ВИРОБНИЧА ПОТУЖНІСТЬ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕРИТОРІЇ РОЗСАДНИКА

2.1 Проектне завдання

Розрахувати декоративний розсадник в Волинській області смт. Маневичі з дерново-підзолистими супіщаними ґрунтами, полив з озера. Культури: Ожина 12000, Сосна звичайна (сіянці) 50000, Яблуня ягідна ф. плакуча 600 шт., Рододендрон японський 4000 шт.

2.2 Технічне завдання

Технічне завдання на розробку проекту організаційно-господарського плану постійного декоративного розсадника:

1. Призначення та виробнича потужність у розрізі відділень. Відповідно до планового (проектного) завдання розрахувати площі виробничих відділень розсадника.

2. Розробити проект організації території розсадника та визначити площі допоміжних частин.

3. Скласти перелік будівель,обладнання та оснащення необхідного для забезпечення нормальної діяльності розсадника.

4. Розробити та обґрунтувати проект сівозмін для виробничих відділень.

5. Запроектувати та обґрунтувати системи основного обробітку ґрунту.

6. Розробити та обґрунтувати проект системи внесення добрив.

7. Розробити та обґрунтувати агротехніку вирощування садивного матеріалу у розрізі виробничих відділень та порід.

8. Скласти технологічні карти вирощування садивного матеріалу та визначити виробничі витрати.

9. Визначити допоміжні витрати та технологічну собівартість продукції.

10. Скласти план реалізації продукції розсадника.

11. Розрахувати потребу в постійних і тимчасових робітниках розсадника для виконання планового завдання.

12. Провести розрахунок витрат на вирощування запланованої продукції та очікувані надходження від реалізації вирощеної продукції.

13. Визначити рентабельність виробництва.

2.3 Характеристика ділянки, відведеної під розсадник

Категорія площі: землі, що були сільськогосподарськими угіддями, рельєф рівнинний інколи з невеликими ярами, глибина залягання ґрунтових вод становить 8-6 метрів, Бур'яни звичайні польові, такі як коров'як, пирій, полин, деревій, злинка канадська, берізка польова і т.д.

У даному розсаднику я буду вирощувати саджанці таких видів, як Ожина,Рододендрон японський,Сосна звичайна,Яблуня ягідна ф. плакуча.

Щоб знати як садити та як надалі за ними доглядати потрібно знати та розуміти їх морфологію та біологічні особливості.

Сосна звичайна( Pinus Sylvestris ). Дерево до 40 м у висоту і 70-90 см у діаметрі зі струнким стовбуром,вкритим грубою,темною,з тріщинами корою знизу і гладенькою золотисто-жовтою - у верхній частині. Крона у молодих дерев конічна,у старих - широка, округла або у вигляді парасольки. Хвоя зібрана у пучки по 2 шт., сіро-зелена, сиза або темно-зелена, скручена, завдовжки до 7 см, по краях зазубрена, живе 2-3 роки. Шишки поодинокі або зібрані по 2-3 шт., яйцеподібно-конусоподібні, видовжені або коротко загострені, до 7 см завдовжки і 2-3.5 см у діаметрі, дозрівають на 2 рік. Природно поширена майже по всій території Європи. В Україні найбільш поширена на Поліссі і на півдні у вигляді окремих острівців. У молодому віці росте швидко. До родючості ґрунтів не вибаглива. Може рости на сухих, вапнякових і заболочених ґрунтах, морозо-, посухо- і вітростійка. Міські умови витримує незадовільно, оскільки чутлива до забруднення повітря димом і газами. Погано переносить ущільнення ґрунту, доживає до 300-400 років. Насіння крилате або безкриле,дрібне. Розмножується сосна насінням,іноді щепленням. Рекомендується для створення великих парків і лісопарків,поодиноких і групових посадок.

В розсаднику сіянці сосни вирощують 2-3 роки у посівному відділенні.

Яблуня звичайна (Malus sylvestris). Дерево заввишки 10-15 м із широкою, розлогою, шатро подібною кроною. Листки до 10 см завдовжки, темно-зелені. Квітки до 4см у діаметрі, білі,рожеві, зібрані по 5-6 штук в зонтикоподібні китиці, пахучі. Плоди 2-3 см в діаметрі, зеленувато-жовті, кислі. Природно поширена в середній і південній частинах Європи. Росте відносно швидко, досить світлолюбна, достатньо зимостійка, до родючості ґрунту не вибаглива, але краще росте на грунтах удобрених перегноєм та на добре дренованих, свіжих суглинкових і родючих супіщаних ґрунтах. Посухо-, димо- і газостійка, добре витримує обрізування. Розмножують насінням, відводками, живцями, щепленням. Рекомендується для створення поодиноких посадок, груп, узлісь, масивів, живих огорож і живоплотів. В розсаднику вирощується в якості підщепи на яблуню ягідну ф. плакуча.

Рододендрон японський (Rhododendron Japonicum). Листопадний кущ висотою 0.7-1.5 м. В природному стані росте в Японії, де зустрічається на сонячних, трав'янистих склонах гір або біля невисоких кущів. Листки тонкі, продовгувато-ланцетовидні, до 10 см в довжину і 4 см шириною, зелене, зверху опушене. Восени листки стають червоно забарвлені. Квітки зібрані в суцвіття по 6-12 шт. на кінцях пагонів. Плід - гола, борозенчаста, циліндрична коробочка завдовжки до 2.5 см. Потребує багатих на гумус грунтів, відносно зимостійкий, витримує напівтінь краще росте і розвивається на відкритих місцях. Дуже декоративний в період рясного цвітіння завдяки великим пахучим квіткам та восени коли листя забарвлюється в червоні а в деяких форм в багряно-червоні кольори. Розмножується насінням, відсадками, живцями, щепленням, кореневими паростками. Для досягнення товарного вигляду в розсаднику вирощують 4 роки в якості контейнерної культури.

Яблуня ягідна ф. плакуча( Malus Bacata pendula). Чагарник або дерево висотою 10-15 м з повислою формою крони. Гілки гладенькі і тонкі забарвлені в коричневий або оливковоподібний колір. Листя еліптичної форми або яйцеподібні, загострені на вершині, клинасті або округлі біля основи, 3-9 см завдовжки. Краї листя дрібно -зубчасті. Квіти досить великі діаметром 3-3.5 см, білі або жовтуваті, з довгими чашелистиками. Плоди - сферичні, маленькі, до 1 см в діаметрі, на тонких стеблах, червоні або жовті. Смак досить терпкий і кислий. Ця яблуня стійка до морозу і дуже плодовита. Використовується для посадки в якості декоративного паркового дерева і як підщепи. Дерево зростає повільно, дуже морозостійка, посухостійка і невимоглива до ґрунту. Добре переносить стрижку. В розсаднику вирощується в якості прищепи на яблуню звичайну.

2.4 Розрахунок площ виробничих і допоміжних частин

Розрахунок площ посівного відділення проводимо за формою таблиці 2. В посівному відділенні, за умови застосування зрошення ми можемо вирощувати сіянці сосни звичайної та підщепу яблуню звичайну. Сіянці сосни звичайної будуть продані після 2 років вирощування а яблуня звичайна буде дорощуватись в шкільному відділені в якості підщепи на яблуню ягідну ф. плакуча.



Таблиця №2 - Розрахунок площ посівного відділення

№	Назва породи	Термін вирощування сіянців, років	Щорічний плановий відпуск сіянців, тис. шт.	Кількість полів у сівозміні, шт.	Схема висіву насіння, см	Площа посівного відділення, га
						Загальна	одного поля	щорічного посіву
1	Сосна звичайна	2	60	4	30х30х30х60	0.096	0.024	0.024
2	Яблуня звичайна(підщепа)	2	1	4	30х30х30х60	0.048	0.012	0.012
Усього					0.144

Висновок: Кожний рік розсадник буде випускати сосни звичайної - 60 тис штук і яблуні звичайної - 1000 штук. Загальна площа посівного відділення в розсаднику становить 0.144 га.

Таблиця №3 - Розрахунок матеріалів для влаштування закритого ґрунту

№п/п	Назва матеріалу	Одиниця виміру	Кількість	Ціна, грн.	Вартість, грн.
Плівкова теплиця
1	Плівка поліетиленова	М2	880 м2	8	7040
2	Труби пластикові	М	280 м	6	1680
3	Форсунки розпилювачі	Шт.	56	40	2240
4	Насос	Шт.	2	2500	5000
5	Ємність для води	Шт.	2	5000	10000
6	Арматура металева	М	400 м	7	2800
7	Дерев'яні рейки 4х4 см	М	1400 м	1	1400
8	Мішковина	М2	280 м2	4	1120
9	Дріт стальний	М	400 м	0,5	200
10	Мультиплати	Шт.	111	7	777
11	Контейнери 0.1х0.1	Шт.	4000	0.9	3600
12	Контейнери 0.2х0.2	Шт.	4000	1.62	6480
13	Контейнери 0.3х0.3	Шт.	4000	2	8000
Усього вартість матеріалів		50337

Таким чином для будівництва плівкової теплиці, що має площу 140 м² потрібно 50337 грн.

Таблиця №4 - Розрахунок площі закритого ґрунту

№ п/п	Назва рослини українська	Назва рослини латинська	Планове завдання	Схема посадки, посіву	Кількість рослин на 1 м	Площа укорінення, м	Загальна площа, м
1	Рододендрон японський	Rhododendron japonica	4000	0.7х0.1	14	0.07	280
Всього	280

В теплиці рослини вкорінюються в мультиплатах розміром 5х5 см. під накритям. Після року вирощування рослин в теплиці рододендрони пересаджуються в контейнери розміром 0.1х0.1 м і загальна площа контейнерного полігону становить 400 м².Після року вирощування пересаджую рослини в більші контейнери - 0.2х0.2м і площа контейнерного полігону стає 800 м². На 4 рік вирощування пересадив рослини в контейнери розміром 0.3х0.3м і площа полігону становить 1200м². Для будівництва контейнерного полігону я використав тирсу шаром 10-15 см, тирсу вкрив геотекстилем. Для посадки мені знадобилося 4000 контейнерів різних розмірів та субстрат: верховий торф (груба фракція) - 10% + верховий торф (мілка фракція) - 70% + чорний торф (сильно розкладений) - 20% + глина 40 кг/м³. Для нейтралізації кислотності використав вапно. Полив з озера. Пересадили в контейнери лише добре вкорінені рослини.

Основну частину продукуючого відділу розсадника займає шкільне відділення в якому садивний матеріал домощується до стандартних кондицій і формується. Розрахунок площ шкільного відділення проводимо за формою табл. 5.



Таблиця №5 - Розрахунок площі шкільного відділення

№ п/п	Назва породи	Термін вирощування, років	Щорічний відпуск саджанців, тис. шт.	Відпад за період вирощування, тис. шт.	Потрібно посадити з урахуванням відпаду, шт.	Схема розміщення, м2	Площа, м2	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа під породу у відділенні, га
							Живлення одного саджанця	Одного поля сівозміни
Деревна (декоративна) шкілка
1	Яблуня звичайна (підщепа)	2	600	400	1000	1.0х0.5	0.5	500	4	0.2
2	Яблуня ягідна ф. плакуча(щеплення на яблуню звичайну)	4	600	400	1000	1.0х0.5	0.5	500	4	0,2
Плодова шкілка
3	Ожина	1	12	4000	16000	0.3х0.2	0.06	960	2	0,192
Разом	0,592

Висновок: загальна площа шкільного відділення займає 0.592 га від загальної площі розсадника. Щорічно буде випускатися 17000 саджанців, з них яблуні ягідної ф. плакуча - 1000, ожини - 16000 штук в рік.



Таблиця №6 - Розрахунок площі маточної плантації

Назва породи	Розміщення рослин на площі, м	Площа живлення однієї рослини, м2	Кількість рослин на 1га, шт.	Плановий вихід живців	Планове завдання на заготівлю живців, тис. шт.	Площа, га
	у рядку	між рядками			однієї рослини	1 га тис. шт.		Плантації	змінного поля
Яблуня звичайна	0.3	0.2	0.06	16000	15	30000	1000	0.0025	0.0025	0.005
Ожина	0.3	0.2	0.06	16000	10	160000	16000	0.1	0.001	0.002
Рододендрон	0.4	0.2	0.08	12500	10	125000	4000	0.032	0.032	0.0064
Яблуня ягідна	0.3	0.2	0.6	16000	15	30000	1000	0.025	0.025	0.005
Усього площа маточного відділення 0.0184 га

Усього площа маточного відділення займає 0.0184га. Для організації вихідного матеріалу в маточному відділенні вирощуються такі види порід: яблуня звичайна, ожина, рододендрон японський, яблуня ягідна.

2.5 Організація території розсадника

Організація території - це доцільний розподіл території на окремі частини, які мають різне господарське значення для найбільш ефективного використання площі.

Продукуюча частина з її відділенням розміщується з врахуванням родючості ґрунтів, рельєфу, глибини залягання ґрунтових вод, наявності джерел водопостачання і зрошень (якщо вони є).

Для маточних садів, компостників, дендрарію відводять периферійні, в тому числі неправильної форми ділянки. Прикопну ділянку розміщують на відведеному місці, садибу за межами виробничих відділів. Компостник - на певній відстані від садиби.

Поле продукуючої частини треба підібрати так, щоб довжина не перевищувала ширину в 2-4 рази. Довгі сторони полів розташовують так, щоб вони були перпендикулярні до переважаючого напряму вітру.

Окружну лісосмугу проектуємо шириною 7м, зовні лісосмуг, по окружній по окружній межі закладаємо живопліт 1,5м.

Породи в лісосмугах швидкорослі, тип змішування дерево - тіньовий. В цілому площа допоміжної частини розсадника не повинна перевищувати 20-25% від загальної його площі.

Після виготовлення плану продукуючої та допоміжної частини визначаються розміри допоміжних частин і обчислюється їх площа. Результати розрахунків наведені в таблиці 3

Усі площі складаються, визначається загальна площа і всі види угідь наносяться на план організації території розсадника.

Розрахунок площі допоміжних частин розсадника наведено в таблиці 7.

Таблиця №7 - Розрахунок площі допоміжних частин розсадника

№ п/п	Назва допоміжної частини	Розмір, м	Площа, га
		довжина	ширина
1	Дороги: а) магістральна	100	10	0.1
	б) окружна	400	10	0.4
	в) основна	100	10	0.1
	г) допоміжна	280	5	0.14
Усього доріг		0.74
2	Лісова смуга	400	5	0.2
3	Господарська ділянка	15	10	0.015
4	Огорожа	400	0.5	0.02
5	Водоймище	10	10	0.01
6	Інші ділянки			0.03
	Усього:		1

Висновок: територія допоміжних частин складає 1га. Розраховуючи дану територію, можемо сказати, серед доріг найбільшу територію займає окружна дорога: довжина якої 400 , ширина - 10, усього дороги займають -0.74га. Лісова смуга, господарська ділянка, огорожа, водойма,прикопна ділянка і дослідна ділянка займають площу в 0.275 га.

Розподілення площі розсадника наведено в таблиці 5.

Загальна площа розсадника складається з площ продукуючої та допоміжної частини. На продукуючій площі буде розташовуватися: шкільне, посівне, маточне відділення а також закритий грунт, контейнерна ділянка.

Таблиця №6 - Розподілення площі розсадника за видами користування

№ п/п	Назва господарської частини	Кількість полів у сівозміні, шт.	Площа, га
			одного поля	Загальна
І. Продукуюча частина
1	Шкільне відділення: а) деревна (декоративна) шкілка	8	0.05	0.4
	б) плодова шкілка	2	0.096	0.192
2	Маточна плантація			0.0184
3	Теплиця		0.028	0.028
4	Контейнерна ділянка	3	0.04	0.12
5	Посівне відділення			0.144
ІІ. Допоміжна частина
5	Дороги			0.74
6	Господарська ділянка			0.015
9	Водоймище			0.01
10	Огорожа			0.02
11	Лісова смуга			0.2
12	Інші ділянки			0.03
Загальна площа розсадника			2

Висновок: загальна територія розсадника становить 2 га. З таблиці

№ 6 видно, що продукуюча частини становить 1 га, допоміжна - 1 га



2.6 Споруди,обладнання та оснащення

Належні умови для функціонування виробничих частин розсадника забезпечують такі відділи: адміністративний, механізації робіт та енергетики, реалізації готової продукції, допоміжних виробництв та інші, які можуть бути організовані для забезпечення нормальної діяльності підприємства.

До адміністративного відділу належать :різні служби, починаючи від дирекції, бухгалтерії та закінчуючи охороною.

Для забезпечення функціонування розсадника будують наступні приміщення.

Таблиця №7 - Перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд

№ п/п	Назва	Номер Типового Проекту,марка	Вартість побудови Об'єкта, грн
1	Адміністративне приміщення (контора)	411-1-18	509330
2	Складське приміщення для лісового насіння місткістю 2,5 т., обладнане для стратифікації насіння	411-1-52	134408
3	Намет для лісогосподарських машин	411-1-35/71	394108
4	Склад для зберігання знарядь	411-1-36/71	522039
5	Склад для отрутохімікатів	705-2-2/75	166120
6	Насосна станція	СПН-50-80	-
7	Будинок з санітарно-побутовими приміщеннями		299238
8	Водоймище місткістю 10м2	416-7-40	103116
Усього	2628359

Висновок: В таблиці № 7 наведено перелік адміністративно-виробничих приміщень та споруд необхідних для функціонування розсадника. Загальна вартість побудови цих споруд становить - 2.628.359 гривень.

Відділ механізації робіт та енергетики включає машини, механізми та іншу техніку, зрошувальну, електричну і теплову мережу( електростанцію, котельну тощо), які задіяні в обслуговуванні виробничих потреб розсадника.

Відділ допоміжних виробництв організують, як правило, на великих розсадниках з метою забезпечення цілорічної зайнятості роботою штатних працівників та потреб розсадника в необхідних супутніх матеріалах і товарах (горщечках, контейнерах, компостах, субстратах і т.п.).

Відділ реалізації готової продукції, окрім згаданого вище реалізаційного павільйону зі складними приміщеннями може мати експозиційну ділянку з виставковими екземплярами і прикладами використання садового матеріалу в озелененні та рекламно-маркетингову службу.

Виходячи із запроектованих обсягів робіт по вирощуванню садивного матеріалу складається перелік необхідного обладнання для розсадника за формою таблиці.

Таблиця №8 - Перелік обладнання інструментів та інших матеріалів

№ п/п	Назва обладнання, знарядь, інструментів, матеріалів	Призначення	Кількість, шт.	Ціна за одиницю, грн.	Загальна вартість, грн
1	Трактор ЛХТ-55	Комплекс робіт на ділянках відкритого ґрунту	1	155640	155640
2	Самохідне шосе Т-16М, Т-25А	Комплекс робіт у відкритому ґрунті та теплиці	1	17500	17500
3	Плуг ПСГ-3-30А	Оранка міжрядь у шкільному відділенні	1	7500	7500
4	Борона дискова БДТ-3,0	Для поверхневого обробітку ґрунту та боронуванням	1	12750	12750
5	Культиватор КРН-2,8	Міжрядний та суцільний обробіток ґрунту з підживленням	1	6750	6750
6	Напівпричіп розкидач ПТУ4	Внесення органічних добрив	1	17220	17220
7	Сівалка зерновотуково травяна СЗТ-3,6	Сівба насіння сидератів	1	17500	17500
8	Сівалка лісова «Литва-25»	Сівба дрібного сипучого насіння з підвищеною точністю	1	16000	16000
9	Саджалка ССН-1	Садіння сіянців та живців	1	15000	15000
10	Обприскувач тракторний ПОУ	Обробіток сіянців і саджанців хімікатами з метою захисту їх від шкідників та хвороб, на невеликих ділянках, підживлення	1	14500	14500
11	Обприскувач ранцевий ОР-1	Те ж	4	400	1600
12	Дощувальна машина ДДН-70	Полив сіянців і саджанців	1	19300	19300
13	Ямокопач КЯУ-60	Копання посадкових ям для саджанців	1	8100	8100
14	Причіп тракторний двохосьовий ПГК-887-Ь-екскаватор	Перевезення сіянців і саджанців	1	За домовленістю	За домовленістю
15	Навантажувач ПБ/0,8Б на МТЗ-82	Навантажування добрив та інших матеріалів	1	За домовленістю	За домовленістю
16	Лопата	Викопування сіянців	10	40	400
17	Сапка	Для прополки міжрядь	10	40	400
18	Секатор	Для обрізання сухих гілок	10	150	1500
19	Коса ручна	Обкошення території	6	50	300
20	Плівка	для обрізання	10	5	50
21	Відра	Полив саджанців	15	40	600
22	Вила	Прибирання території	10	40	200
23	Перчатки	Для захисту рук на виробництві	20	10	200
Усього				306860

Висновок: в таблиці № 8 наведено перелік необхідних інструментів та матеріалів для розсадника. Загальна вартість цих матеріалів становить 306.860 грн.



РОЗДІЛ 3. ОСНОВИ АГРОТЕХНІКИ

Агротехніка - це технічні заходи, завдяки яким ми можемо створити поля для сівозмін, удобрення ґрунту, постійного його підживлення та інше.

3.1 Проект сівозміни

У цьому параграфі характеризуються особливості сівозміни, які забезпечують сприятливі умови для вирощування й одержання високоякісного садивного матеріалу. Сівозміни повинні забезпечувати максимальне використання площі за цільовим призначенням.

Сівозміна люпин багаторічний люпин багаторічний сосна звичайна сосна звичайна	Сівозміна люпин багаторічний люпин багаторічний яблуня звичайна яблуня звичайна
Сівозміна люпин багаторічний ожина	люпин багаторічний люпин багаторічний яблуня звичайна(підщепа) яблуня звичайна(підщепа) яблуня ягідна щеплення на яблуню звичайну яблуня ягідна щеплення на яблуню звичайну
	яблуня ягідна щеплення на яблуню звичайну

Даний розсадник знаходиться у помірному поясі, ґрунти дерново-підзолисті, піщані. Для гарного виробітку на даній території, перед посадкою сіянців я висіваю під яблуню: на 2 роки люпин,під сосну також на 2роки люпин, а під ожину на 1 рік сію люпин, адже від добре збагачує ґрунт, витягує з нижчих шарів поживні речовини на поверхню ґрунту,щоб збагатити рослину.

3.2 Обробіток ґрунту

В комплексі робіт з вирощування садивного матеріалу надзвичайно важливу роль відіграє обробіток ґрунту. Окремі прийоми та системи обробітку ґрунту мають вагомий вплив на розвиток і ріст деревних рослин, розміри витрат та проведення не тільки наступних за ним робіт, пов'язаних з сіянням, садіння, доглядом за ґрунтом і знищенням бур'янів, а й на собівартість продукції в цілому.

Правильний обробіток ґрунту поліпшує водно-фізичні властивості і формує стійку дрібно-грудочкувату структуру. У своєчасно і правильно обробленому ґрунті створюється оптимальні умови для проникнення в нього повітря, тепла та вологи, що позитивно впливає на життєдіяльність ґрунтових мікроорганізмів і сприяє посиленню біологічних процесів розкидання органічних речовин та нагромадженню нітратів, необхідних для розвитку рослин.

У розсадниках обробіток ґрунту проводять під час первинного освоєння площ, відведених під вирощування садивного матеріалу, а також в полях прийнятих сівозмін. Останній включає основний і передпосівний(передсадивний) обробіток ґрунту. Вони мають свої специфічні цілі та завдання, досягнення і вирішення яких залежать від багатьох чинників і факторів, а саме:

- ґрунтово-кліматичних умов( типу і стану ґрунту);

- еколого-біологічних особливостей вирощуваних культур;

- параметрів і властивостей ґрунтообробних знарядь;

- сезону і термінів виконання тих чи інших прийомів тощо.

Основними завданнями обробітку ґрунту:

1. Створення в одному шарі близьких до оптимальних водного, повітряного,теплового і поживного середовищ;

2. Забезпечення оптимальних умов для кореневого живлення і росту кореневої системи;

3. Посилення кругообігу поживних речовин у ґрунті;

4. Підвищення активності корисних мікроорганізмів та інтенсивності мінералізації органічних залишків;

5. Знищення бур'янів, шкідників та збудників хвороб рослин;

6. Створення сприятливих умов для висівання насіння, садіння рослин, проведення доглядів і внесення добрив;

7. Захист ґрунту водної і вітряної ерозії.

У разі первинного освоєння перелогових земель система обробітку залежить від видового складу бур'янів. Так, за наявності пирію лущать дернину на глибину 7-10 см у двох напрямках, з появою пагонів проводять глибоку оранку (до 30 см), а в наступному році поля залишають під чорним паром із застосування гербіцидів, або засівають гречкою на зелене добриво. Після чого бажано висівати зернобобові і лише потому такі поля можна використовувати для вирощування садивного матеріалу. Обробіток ґрунту в полях сівозмін включає основний і передпосівний обробітки. Система основного обробітку ґрунту визначається прийнятою сівозміною. Система основного обробітку ґрунту складається з комплексу агротехнічних прийомів, до яких належать лущення, оранка, культивація, боронування тощо.

3.3 Первинне освоєння площ, відведених під розсадник

У разі закладання розсадника на площі з недостатньо або зовсім не окультуреними ґрунтами виникає необхідність її освоєння. Під розсадник можуть відводитись різні категорії земельних площ - землі, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, перелогові, цілинні, лісові землі та ін. Відповідно до категорії земель визначають способи їх освоєння та первинного обробітку ґрунту.

При освоєнні дуже засмічених бур'янами земель застосовують обробіток ґрунту за системою чорного пару з внесенням гербіцидів. Влітку або восени лущать дернину в двох напрямках на глибину 7-10 см.

З появою бур'янів проводять культурну оранку на глибину до 30 см, а наступного року утримують поле під чорним паром. Для знищення багаторічних злакових і дводольних бур'янів у полі чорного пару вносять гербіциди. Обробіток ґрунту на не засмічених бур'янами старих перелогових та цілинних землях проводять, як правило, за системою чорного пару, або за іншою, придатною для конкретних ґрунтово-кліматичних умов системою основного обробітку ґрунту. На землях, що вийшли з-під сільськогосподарського користування, з окультуреним верхнім шаром, ґрунт обробляють за зяблевою системою або системою зайнятого пара.

Для вирівнювання агрофону проводять так званий „вирівнюючий” посів невибагливих сільськогосподарських культур. Первинну оранку на цих ґрунтах проводять на глибину гумусового горизонту, збільшуючи її під час заорювання сидератів і основного обробітку ґрунту в полях сівозмін на 3-5 см до тих пір поки орний шар не досягне 25 - 27 см. Завершальною метою первинного освоєння площ ділянок, відведених під розсадник є сформований орний окультурений шар ґрунту з вмістом гумусу понад 3%.

3.4 Системи основного обробітку ґрунту в полях прийнятих сівозмін

Зяблева система основного обробітку ґрунту має місце в розсадниках різних ґрунтово-кліматичних умов. Вона часто є складовою інших систем основного обробітку ґрунту і включає такі прийоми: лущення, осінню культурну оранку і ранньовесняне боронування. Лущення створює сприятливі умови для проростання бур'янів та накопичення і збереження вологи в ґрунті.

У розсадниках Полісся лущення проводять на глибину 4-5 см. Через 10-15 днів після появи сходів бур'янів проводять культурну оранку в посівному відділенні на глибину 20-35 см і 25-50 см в шкілках в залежності від лісо-рослинної зони. Для оранки в посівному відділенні використовують плуг ПЛН-4-35, а в шкілках - плуг плантажний навісний ППН-40. При цьому не слід допускати виносу підзолистого горизонту на поверхню ґрунту.

На площах, що вийшли з-під садивного матеріалу, зяблеву оранку проводять через 10-15 днів після викопування сіянців та саджанців без попереднього лущення. У разі потреби (на полях після викопування вели комірних саджанців) перед оранкою проводять планування поверхні. В осінньо-зимовий період в зораному ґрунті проходять складні процеси, які сприяють поновленню структури ґрунту і накопиченню доступних для рослин елементів мінерального живлення. Заключним етапом зяблевої системи є раннє весняне боронування або так зване ранньовесняне закриття вологи, спрямоване на збереження вологи та покращення теплового режиму ґрунту.

Ранньопарову систему основного обробітку ґрунту застосовують, головним чином, у районах з достатнім зволоженням (Полісся), а також на полях, де садивний матеріал викопують весною. Вона передбачає весняну оранку ґрунту одразу ж після викопування садивного матеріалу та прийоми чорного пару упродовж літа і осені.

Зайнятопарову систему обробітку ґрунту, окрім районів з достатнім зволоженням і родючими ґрунтами застосовують у зрошуваних розсадниках Степу. Вона включає:

· агротехнічні прийоми зяблевої системи;

· сіяння сільськогосподарських культур з коротким вегетаційним періодом, які здатні засвоювати атмосферний азот (вико-вівсяна суміш, зернобобові, конюшина, люцерна та ін.);

· збирання врожаю; оранку без обороту скиби; ранньовесняне

боронування (закриття вологи).

3.5 Передпосівний та передсадивний обробіток ґрунту

До основних завдань передпосівного (передсадивного) об...