Катаральний мастит у великої рогатої худоби

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТІКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ БІОТЕХНОЛОГІЇ ТА ЗДОРОВЯ ТВАРИН

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Кафедра хірургії та акушерства сільськогосподарських тварин

КУРСОВА РОБОТА

Тема: Катаральний мастит у ВРХ

Дніпропетровськ 2013



Зміст

Вступ

1. Огляд літератури

2. Матеріал і методи досліджень

3. Аналіз результатів власних досліджень

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Додатки



Вступ

Боротьба з маститом корів є однією з актуальних проблем при сучасному веденні молочного скотарства. Це один з найбільш перспективних шляхів скорочення втрат продукції і витрат на лікування тварин.

Одна перехворіла на мастит корова знижує молочну продуктивність на 10 - 15% від річного надою. Відновлення молочної продуктивності в наступну лактацію пов'язано з багатьма факторами головним з яких є рання діагностика, ефективне лікування та усунення першопричин, що призводять до виникнення маститу.

Виникненню маститу передує ряд численних причин, в тому числі: недотримання вимог при проектуванні та реконструкції тваринницьких ферм (комплексів), монтажі доїльного обладнання; порушення правил машинного доїння; низький рівень технічного обслуговування доїльних установок; недотримання правил по догляду за доїльним обладнанням і молочним посудом; порушення правил годівлі та утримання тварин; неправильний запуск корів; невідповідність кваліфікації кадрів і т.д.

Порушення технологічного процесу на фермах призводить до втрати молочної продуктивності після перехворювання до 5%, до атрофії окремих чвертей вимені і передчасної вибракування тварин. Мастит продовжує залишатися широко поширеним захворюванням. Тому вирішуючи проблему підвищення молочної продуктивності тварин ветеринарні та зоотехнічні фахівці повинні розташовувати ефективними методами профілактики і лікування захворювань вимені.



1. Огляд літератури

Мастит - запалення молочних залози, що виникає у відповідь на вплив факторів зовнішнього та внутрішнього середовища, при зниженні резистентності організму тварин і ускладнень інфекції.

У молочній залозі можуть виникати різноманітні запальні процеси, характер яких залежить від стану організму тварини, причини, що викликала запалення, сприяючих умов, на тлі яких воно протікає.

Виділяють інфекційні фактори, що призводять до даного захворювання, і неінфекційні. Серед хвороботворних мікроорганізмів нерідко зустрічаються сальмонели, стафілококи і стрептококи, а також мікоплазми, синьогнійна і кишкова палички. Щоб подібні мікроби могли проникнути в молочну залозу корови, буває достатньо витерти її вим'я брудним рушником або обмити брудною водою. Також у разі інфікування рук самої доярки у корови може розвинутися мастит.

Якщо вим'я було будь-яким чином травмовано, тоді також виникає мастит. Тому будь-які уколи, щипки, садна, удари, переохолодження або обмороження можуть стати причиною розвитку даного захворювання.

Недостатнє, незбалансоване годування знижує імунітет і може викликати цілий спектр захворювань, у тому числі і мастит. Крім того доведено, що для корів з негативним енергетичним балансом (дефіцитом енергії) після отелення ризик захворювання на мастит вище. До індивідуальних особливостей тварин відносять їх фізіологічний стан (корови в останні тижні тільності більш сприйнятливі), вік (число лактацій), загальний стан організму (при ослабленому імунітеті ризик захворювання збільшується), спадковість. Останні дослідження вчених також підтверджують зв'язок між деякими особливостями будови вимені і захворюваністю на мастит. Критеріями оцінки служать кількість вироблюваного в каналах сосків речовини кератину, розмір і форма кератинових бляшок на кінцях сосків, зміна діаметру каналу соска після доїння.

Мастити являють собою не тільки місцевий процес, який відбувається в тканинах ураженої частини вимені, але і супроводжуються більш-менш яскраво вираженою реакцією всього організму, що виявляється пригніченням, зниженням апетиту, порушенням функції шлунково-кишкового тракту та серцево-судинної системи, підвищенням температури тіла до 40 ° С і більше і т. д. Запальний процес у молочній залозі, так само як і в будь-якому іншому органі, є складною реакцією організму, що виникає у відповідь на дію хвороботворних факторів. Залежно від різних поєднань цих факторів виникають різні за характером мастити, тому до лікування і профілактики маститів необхідно підходити диференційовано. Врахування особливостей конкретних, визначених форм маститів може забезпечити найбільший успіх боротьби з ними.

Без чіткого уявлення про сутність патологічного процесу неможливо поставити точний діагноз, здійснити ефективну терапію та профілактику маститу у корів та інших видів тварин. Тому в кожному окремому випадку маститу необхідно встановити характер і ступінь прояву патологічного процесу в молочній залозі, для чого необхідна сувора класифікація. У молочній залозі розвиваються всі класичні форми запалення: серозне, катаральне, фібринозне, гнійне і геморагічне. Тому найбільш прийнятною для практики є наступна класифікація маститів по А.П. Студенцова:

1. Серозний мастит.

2. Катаральний мастит:

а) катар цистерни та молочних ходів;

б) катар альвеол.

3. Фібринозний мастит.

4. Гнійний мастит:

а) гнійно-катаральний мастит;

б) абсцес вимені;

в) флегмона вимені.

5. Геморагічний мастит.

6. Специфічні мастити:

а) ящур вимені;

б) актиномікоз вимені;

в) туберкульоз вимені.

г) нокардіозний

д) некротичний

е) мікоплазменний

ж) мімозного

7. Ускладнення маститів:

а) індурація вимені;

б) гангрена вимені.

В основу цієї класифікації покладені наступні фактори: · Запальний процес у молочній залозі виявляється не тільки як місцева реакція, але і як загальна реакція всього організму;

· Запалення молочної залози внаслідок інфекційних хвороб (ящур, актиномікоз, туберкульоз, віспа, ботріомікоз, мікози) виділяються в специфічні форм маститів;

· Збудник, морфологічно належить до одного і того ж виду, залежно від патогенності і реактивності тканин молочної залози і організму в цілому може викликати різноманітні форми запалення.

Катаральним маститом називається запалення молочної залози з переважним ураженням епітелію слизової оболонки молочної цистерни, молочних проток і залізистих клітин альвеол. Залежно від місця локалізації запального процесу розрізняють катар цистерни, молочних ходів і катар альвеол. Характеризується переродженням залозистого і покривного епітелію, його відторгненням, а також випотіванням ексудату і еміграцією лейкоцитів, переважно на поверхню слизової оболонки.

Етіологія.

Найчастіше інфекція при катаральному маститі проникає через пошкодження соска (в результаті неправильного введення молочного катетера, травмування кінчика соска, надривів слизової соска при грубому доїнні). Факторами є охолодження, травми, брудне утримання і інші причини, що знижують резистентність. Катар цистерни та молочних ходів розвивається як ускладнення запального процесу, що переходить з шкіри сосків через сосковий канал при доїнні щипком (надриви слизової оболонки), проникнення мікробів галактогенним шляхом у корів зі слабким сфінктером соскового каналу, рідко в результаті проникнення їх через кровоносну і лімфатичну системи та особливо часто як наслідок токсичної дії сапрофітів. Хвороба спостерігається переважно в перші тижні лактації часто обмежується однією чвертю вимені. Під впливом чинника наступають гіперемія, еміграція лейкоцитів, десквамація епітелію.

Патогенез.

Збудник хвороби, що морфологічно відноситься до одного і того ж виду, залежно від його біологічних властивостей і реактивності тканин вимені і організму в цілому може зумовити все розмаїття існуючих форм запалення в різному їх поєднанні. У той же час різні мікроорганізми можуть викликати однакові за клінічним перебігом і морфологічних змін форми запалення вимені. Наприклад, стрептококи та стафілококи, кишкові палички, сальмонели в одних випадках можуть бути збудниками серозного, а в інших - катарального, фібринозного або геморагічного маститу. Крім мікробів при маститах виявляють віруси, грибки і мікоплазми. Однак мастити можуть протікати і асептично (без участі будь-яких збудників). Загальний патогенез маститів характеризується порушенням провідності нервів і переходом нервових закінчень в стан парабіозу з втратою ферментативної активності, зниженням вироблення окситоцину і вазопресину, зміною обміну речовин і трофіки тканин молочної залози. Розвивається запальна гіперемія супроводжується застійними процесами з ексудацією плазми і еміграцією формених елементів крові внаслідок підвищення порозності стінок судин. У результаті цих процесів навколо вогнища запалення створюється демаркаційна лінія.

Клінічна картина.

На початку захворювання молочна залоза безболісна. Загальний стан без змін. Молочна продуктивність трохи зменшується, але може залишатися без змін. Через де-кілька діб спостерігається легке пригнічення та погіршення апетиту. Уражена частина збільшується, стає болюча та гаряча,молоко стає водянисте. Перші порції молока рідкі і містять пластівці або згустки казеїну, потім у міру видоювання виділяється нормальне молоко. При обмацуванні сосків і вимені часто вже не виявляють ознак запалення. Лише пізніше (на 3 - 4-й день) стінка соска стає більш соковитою і тістуватою. Згустки казеїну закупорюють молочні протоки, в слідстві чого при промацування основи соска нерідко можна встановити флюктуючі або тістуваті вузли величиною від горошини до волоського горіха. У просвіті цистерни згустки дають відчуття крепітуючих скупчень, вони насилу видоюються через сосковий канал під час доїння.

Діагноз і диференційний діагноз.

При патологічних процесах симетричність і конфігурація чвертей вимені змінюється. Залежно від локалізації і характеру запального процесу вим'я стає випнутих з будь-якої поверхні або на її окремих ділянках. Так, збільшення ураженої чверті (уражених чвертей) відбувається при гостро протікає маститі, а також набряку і фурункульозі. На відміну від маститу при набряку шкіра молочної залози холодною, а після натискання на неї пальцем залишається довго не вирівнюємо западина. При хронічному гнійно-катаральному маститі, навпаки, може спостерігатися зменшення в обсязі ураженої чверті. Підвищення місцевої температури до 37-40 ° С спостерігається при маститі, флегмоні, абсцесах, фурункульозі, різних ушкодженнях, гострих дерматитах і гепереміі вимені, зниження - при серозному набряку і гангрени. Хворобливість різної вираженості залежить від тяжкості запального процесу і спостерігається при всіх патологіях молочної залози, крім гангрени. Напруга шкіри відзначають при маститі, набряку, флегмоні, множинних абсцесах, фурункульозі. Флюктуацію виявляють на верхівках дозрілих фурункулів, при абсцесах, свіжих гематомах і розширених глибоко розміщених венах. Консистенція вимені може бути щільною (будь-яка форма маститу, гіперемія); тістуватої (набряк): дерев'янистої (флегмона, іноді при серозному і фібринозному маститах). У нормі надвим`янні лімфатичні вузли мають розмір голубиного яйця, пружною консистенції, рухливі, безболісні. При гостро протікає маститі, фурункульозі і інших гнійних запаленнях вони збільшені, ущільнені, малорухливі. При хронічному маститі надвим`янні лімфатичні вузли зазвичай тверді, малорухливі, безболісні. За допомогою пробного доїння встановлюють ступінь порушення функції молочної залози. При цьому визначають візуально кількість молока (секрету), отриманого з кожної чверті вимені окремо, і його якість: колір, консистенцію, запах, наявність згустків, пластівців, домішки крові. Зменшення кількості молока, отриманого з однієї чверті вимені в порівнянні з таким, отриманим з іншого симетричної чверті у одного і того ж тварини, свідчить про гіпогалактію, спричинену запальним процесом, наявними в даній чверті молочної залози в даний час або раніше. У початкових стадіях мастит при клінічному дослідженні важко виявити. Для виявлення якісних змін секрету молочної залози (молока) проводять різні лабораторні дослідження. З них найбільш-часто у світовій практиці використовують визначення вмісту в молоці. Соматичних клітин, лактози, білка, деяких ферментів, хлоридів, а також зміни таких показників молока, як: рН, електропровідність і ін.

Прогноз.

Катаральний мастит протікає в цілому сприятливо, і при правильному лікуванні через 5-7 днів настає одужання тварини. Молочна продуктивність після гострого катарального маститу зазвичай відновлюється без змін. Важкий катар альвеол нерідко переходить в хронічну форму. У легких випадках (катар проток і цистерни) частіше настає одужання.

Терапія.

Основне завдання полягає в тому, щоб запобігти переходу запалення з молочних проток і молочних цистерн на альвеоли. Для цього необхідні самі екстрені лікувальні заходи. Тварині надають спокій,ізоляцію. Проводять часте (через кожні 2 години) здоювання, масаж зверху вниз і видалення згорнутого молока з пластівцями і згустками; обмежують дачу води і концентратів. В уражену чверть вводять 200-250 мл одного із дезинфікуючих теплих розчинів: риванолу 1: 1000, стрептоциду 1: 100, 3% іхтіолу 200-300 ОД пеніциліну на 150 мл води; для розчинення пластівців і згустків вводять 150,0-200,0 2-3% розчину соди. Всі введені розчини видаляються при доїнні. Призначають комплексні протимаститні препарати. У важких випадках і при хворобливості вимені внутрішньом'язово вводять пеніцилін, внутрішньовенно 150,0 10% розчину норсульфазола натрію. При хворобливості вимені і соска змащують їх новокаїновою маззю, масаж при цьому протипоказаний. На 4-5-й день захворювання доцільно робити укутування і припарки з сінної потерті, лляного насіння, ромашки.

Профілактика.

Профілактика маститів у корів - одна з основних завдань повсякденного зоотехнічної та ветеринарної роботи. Слід пам'ятати, що тільки на основі систематичного і наполегливого виконання комплексу відповідних заходів можна добитися значного зниження і навіть повної ліквідації захворювань корів маститами, а це в свою чергу дозволить отримати більше молока, до того ж вільного від бактеріального забруднення, уберегти цінних корів від передчасної вибракування через маститів, попередити захворювання молодняку випоюванням йому молока від хворих на мастит корів.

Профілактика при маститах повинна бути всебічною. При проведенні її потрібно прагнути до того, щоб виключити всі умови, при яких найбільш часто виникають мастити. У комплекс заходів з профілактики маститів входять:

* організація раціонального годування, напування та утримання тварин;

* дотримання правил доїння, догляду за тваринами (особливо за вим'ям) і доїльними апаратами;

* попередження і лікування набряків вимені в передпологовий і молозивний періоди;

* своєчасне виявлення і лікування корів з різними захворюваннями органів розмноження, шлунково-кишкового тракту та ін, в тому числі і з запаленням і роздратуванням молочної залози;

* дотримання особистої гігієни доярки;

* інші заходи, передбачені ветеринарно-санітарними та зоогігієнічних правилами, здійснення яких необхідно для створення нормальних умов існування та експлуатації тварин.

Крім того, для профілактики маститів важливе значення мають і такі заходи як щомісячне обстеження корів на наявність субклінічних (прихованих) маститів.

2. Матеріал і методи досліджень

Дослідження проводилось на корові, яка утримується у приватному секторі (с. Світлогірське, Дніпропетровської обл.).

Основні методи дослідження:

1. Розпитування і опитування

2. Огляд і спостереження

3. Пальпація

4. Перкусія

5. Аускультація

6. Термометрія

Додаткові:

1. Лабораторні(морфологічні,біохімічні)

2. Мастидинова проба молока(мастит-тест).

Проводилось власне клінічне дослідження тварини:

- Дослідження загального стану (температура, пульс, дихання, габітус, стан кон'юнктиви та слизових оболонок, шерстяного покриву, шкіри, лімфатичних вузлів,скелетно-м'язової системи).

- Дослідження окремих органів і систем (серцево-судинної системи, системи дихання,травлення,сечостатевої,нервової системи та крові,молочної залози і якості секрету).

Використовувались загально прийняті методи.

Для лікування використовувались засоби фізичної,патогенетичної та етіотропної терапії.

мастит запалення корова молочна

3. Аналіз результатів власних досліджень

При аналізі анамнестичних даних, результатів клінічного обстеження тварині був поставлений діагноз гострий катаральний мастит протікає у формі катарального запалення молочних ходів і молочної цистерни.

Обстеження вимені виявило, що: уражена частка(права передня) збільшена в обсязі,набрякла,болюча та гаряча, глибокої пальпацією вдається виявити ущільнені ділянки, в основі соска вимені прощупуються щільні тяжі. Місцева температура підвищена, погіршений аппетит, на не пігментованій шкірі яскраво проступає почервоніння. Надвименний лімфовузол з ураженої сторони(з правої) збільшений. Молоко водянисте,та у ньому присутні пухкі білі згустки казеїну. Для підтвердження діагнозу проводилась мастидинова проба(за Н.К. Оксамитним),яка дала позитивний результат.

Діагноз поставили комплексно, грунтуючись на даних анамнезу, клінічних ознаках, дослідженні систем і органів тварини.

Виникненню захворювання могли сприяти похибки в годівлі та утриманні тварини,а також при проникненні інфекції через пошкоджений сосок чи при проникненні мікробів галактогенним шляхом у корів зі слабким сфінктером соскового каналу.

В основі існуючих методів лікування лежать наступні принципи:

- до лікування приступати не пізніше 10-12 год. після постановки діагнозу;

- вплив на патологічний осередок має бути комплексним з урахуванням етіології та патогенезу хвороби;

- призначувані протимікробні препарати повинні мати максимально широкий бактерицидний спектр;

- протимаститні препарати призначені для внутріцистернального введення повинні володіти мінімальним подразнюють епітелій молочної залози;

- застосовувати максимально ефективні терапевтичні схеми тривалістю не більше 3-х діб.

В данному випадку лікування було вибрано керуючись вищевказаними пунктами, а також наявністю лікарських засобів, їх вартістю і доступністю.

Були призначені такі заходи профілактики та для попередження повторного виникнення маститу:

- правильний запуск тварини;

- санація молочної залози при останньому доїнні,перед запуском,шляхом інтрацистернального введення антибіотиків пролонгованої дії та попередження проникнення мікроорганізмів у вим'я шляхом заклеювання дійок бактерицидною липкою плівкою після введення лікарського препарату;

- правильне ведення сухостійного періоду,що включає:надання тварині щоденного моціону,вилучення в перші 15 і останні 7-10 діб соковитих і концентрованих кормів;

- ретельне дотримання правил підготовки вим'я до кожного доїння;

- дезінфекція дійок після доїння і використання спеціальних антисептиків;

- дослідження на субклінічний мастит 1р./міс.;

При виконанні всіх запропонованих заходів лікування та профілактики маститу,а також дотриманні основних принципів утримання тварини прогноз сприятливий та одужання тварини через 5-7 діб.



Висновки та пропозиції

У зв'язку з різноманітністю причин, що викликають мастит, і особливостями перебігу запальних процесів у вимені необхідно враховувати при терапії маститів наступне:

- гостре запалення вимені викликає глибокі, часто незворотні зміни в його тканинах. Тому результати лікування при маститах перебувають у прямій залежності від часу надання лікувальної допомоги, тобто чим раніше розпочата терапія при маститі, тим вона ефективніша і тим коротше термін лікування.

- причини маститів і зміни в тканинах вимені при розвитку в них запального процесу досить різноманітні. Це обумовлює необхідність застосування комплексної - етіотропно-патогенетичної - терапії та здійснення її з урахуванням стану тварини, характеру запалення і біологічних властивостей збудника.

Проведене лікування при курації тварини ефективне при захворюванні гострим катаральним маститом:

1. Дане лікування цілком вигідно в економічному плані, так як вибрані препарати досить не дорогі.

2. Методи лікування не трудомісткі і їх може використовувати початківець фахівець.

3. Після лікування тварина повністю відновила свою продуктивність і якість молока.

Пропозиції:

* У міру виявлення захворювання тварини своєчасно і систематично проводити лікування.

* Проводити клінічну діагностику прихованого маститу за допомогою таких препаратів як мастидин, димастин.

* Дотримуватись всіх заходів профілактики маститу та основних принципів утримання тварини: було рекомендоване частіше прибирання гною та ретельніше обмивання вимені,після доїння використання антисептичних мазей. Також призначено введення препарату «Тривіт» по 2 мл/1раз на тиждень,протягом місяця.

* Потрібно переглянути раціон та додати в нього корми багаті вітамінами і мінеральними речовинами.



Список використаної літератури

1. Акатов В.А. Ветеринарне акушерство та гінекологія. / В.А. Акатов, Г.А. Кононов та ін. Л., «Колос», 1977. 656 с.

2. Гейдріх Г. та Ренк В. Мастити сільськогосподарських тварин і боротьба з ними. М.: «Колос», 1968.

3. Гончаров В.П., Карпов В.А, Якимчук І.Л. Профілактика і лікування маститів у тварин. М.: Россельхозиздат, 1987.

4. Гончаров В.П. Мастити у різних видів тварин та їх лікування: навч. посіб. / Гончаров В.П., З.І.

5. Гончаров В.П. Ветеринарне акушерство. Акушерство, гінекологія і штучне осіменіння с.-г. тварин / Під редак. М.М. Михайлова. М.: Агропромиздат, 1990.

6. Гончаров В.П., Карпов В.А. Довідник з акушерства та гінекології тварин. М.: Россельхозиздат, 1985.

7. Студенцов А.П., Шипілов В.С, та ін.. Акушерство, гінекологія і біотехніка розмноження тварин. М.: Колос, 2005. 512 с.

8. Ермаченков М.М. Акушерство і гінекологія сільськогосподарських тварин. М.: Колос, 1983.

9. Івашура І.А. Система заходів по боротьбі з маститами корів. М.: Росагропромиздат, 1991.

10. Карташова В.М., Івашура А.І. Мастити корів. М.: Агропромиздат, 1988.

11. Кононов Г.А. Ветеринарне акушерство та гінекологія. Л., Колос, 1977.

12. Логвинов Д.Д., Солодовников С.Б., Сидоренко О.М., Хвороби вимені у корів, К., 1979.

13. Корейба Л.В.,курс лекцій з дисципліни «Акушерство і гінекологія с/г тварин».

14. http://works.doklad.ru/view/c-IOD3juCdY/3.html.

15. http://vps04645.vps.tech-logol.ru/index.php?pages=1&act=10&id=13086.

16. http://зоокомпас.рф/index.php/%D0%92%D0%B5%D1%82%D0%B5%D1% 80%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%8F/kataralnyj-mastit.html.

17. http://www.bestreferat.ru/referat-122491.html.

Размещено на Allbest.ru

...