Перебіг отелення та післяотельного періоду у корів Поліської м’ясної породи під впливом мікроелементів в умовах малоінтенсивного іонізуючого випромінювання
Фізіологічні особливості отелення та післяотельного періоду у корів у зоні, що забруднена радіонуклідами. Визначення впливу різних доз мікроелементів на перебіг тільності. Вивчення дії пробіотика ендоспорину. Профілактична ефективність йодиду калію.
Рубрика | Сельское, лесное хозяйство и землепользование |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.02.2014 |
Размер файла | 50,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ім.С.З. ГЖИЦЬКОГО
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового
ступеня кандидата ветеринарних наук
Перебіг отелення та післяотельного періоду у корів поліської м'ясної породи під впливом мікроелементів в умовах малоінтенсивного іонізуючого випромінювання
16.00.07 - ветеринарне акушерство
Корейба Людмила Володимирівна
УДК 619:618.2/7:22/28:612.014.
Львів - 2000
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі акушерства, терапії і хірургії та радіологічному центрі Державної агроекологічної академії України Міністерства аграрної політики України.
Науковий керівник : доктор ветеринарних наук, професор, КАЛИНОВСЬКИЙ Григорій Миколайович, завідувач кафедри акушерства, терапії і хірургії Державної агроекологічної академії України
Офіційні опоненти: доктор ветеринарних наук, професор, ЗАВІРЮХА Володимир Іванович,Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького,
професор кафедри хірургії кандидат ветеринарних наук, ВЕЛЬБІВЕЦЬ Микола Васильович,
доцент кафедри акушерства і біотехнології розмноження тварин Білоцерківського аграрного університету.
Провідна установа: Національний аграрний університет Кабінету Міністрів України (м. Київ), кафедра акушерства і штучного осіменіння сільськогосподарських тварин.
Захист відбудеться27.12.2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.826.01 у Львівській державній академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького за адресою:
79010, м.Львів-10, вул. Пекарська,50 аудиторія №1
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, вул. Пекарська, 50
Автореферат розісланий 18.11.2000 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, кандидат біологічних
наук, доцент Головач П.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Оптимізація живлення, зокрема мінерального, відіграє велику роль у зниженні вмісту радіонуклідів у організмі тварин. Це має надзвичайно важливе значення у біогеохімічних провінціях Житомирщини з дефіцитом рухомих форм цинку і кобальту, а у деяких місцях міді та йоду. За таких умов на організм тварин діє комплекс факторів, що поєднує у собі мікроелементи та радіонукліди.
Недостатнє споживання мікроелементів тваринами, пов'язане з їх дефіцитом у раціоні, призводить до порушення обміну речовин в організмі і розвитку патологічних процесів. Питання оптимального надходження у організм мікроелементів кінцево не вирішено. У період внутрішньоутробного розвитку плід відчуває особливу потребу в мікроелементах і тому великого значення набуває проблема достатнього їх надходження у організм матері при вагітності (М.О.Судаков,1991; Р.Й.Кравців, 1997).
Аварія на Чорнобильській АЕС висунула низку проблем, серед яких - освоєння забруднених радіацією територій і відновлення на них сільськогосподарської діяльності займає особливе місце. Поряд з рекультивацією земель передбачалась реорганізація ведення тваринництва, в основі якої було створення на відновлених, а також забруднених радіонуклідами територіях спеціалізованих господарств з відгодівлі худоби.
Актуальність вибраної теми досліджень обгрунтовується тим, що для розведення в таких господарствах використовується нова, виведена в умовах Житомирщини Поліська м'ясна порода корів. Зараз її розводять у 12 господарствах віднесених до 2 і 3 зон радіаційного забруднення ( В. Білошицький, І. Ковальчук, 1997).
При виведенні Поліської м'ясної породи основну увагу звертали на конституційно-екстер'єрні та продуктивні показники в умовах господарств чистої відносно забруднення радіонуклідами зони.
Враховуючи викладене вище з вважаємо, що вивчення впливу різних доз мікроелементів на перебіг тільності, отелень та післяотельного періоду у корів Поліської м'ясної породи у господарствах зони радіактивного забруднення є актуальним.
Одержані результати досліджень дадуть можливість глибше зрозуміти суть змін у статевому апараті у період плодоносіння і шукати можливі шляхи їх корекції.
Зв'язок роботи з науковими програмами. Робота є складовою частиною комплексних досліджень за темою : “Розробити і впровадити рекомендації і методики по веденню сільськогосподарського виробництва на радіоактивних територіях”, що входить у державну науково-технічну програму “Сільгоспрадіологія” на 1994-1999 р.р., номер держреєстрації 01960018644.
Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було вивчити вплив добавки до раціону тільних корів, що перебувають в умовах радіоактивного випромінювання різних доз мікроелементів у складі солей Zn(SO)4, Cu(SO)4, Mn(SO)4, KI, та Co(Cl)2 до 100%, до 115% та до 130% рівнів забезпечення ними організму у відношенні до їх норми на перебіг отелення і післяотельного періоду у корів Поліської м'ясної породи в умовах хронічного впливу на організм низьких доз радіонуклідів, розробити методи профілактики затримання посліду.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
вивчити перебіг отелень та післяотельного періоду у корів в зоні радіаційного забруднення з 100%-ним,115%-ним,130%-ним забезпеченням раціонів добавками суміші солей мікроелементів;
дослідити в чистій відносно радіаційного забруднення зоні перебіг отелень та післяотельного періоду у корів на фоні згодовування калію йодиду;
визначити біохімічний склад крові у коріві і навколоплодових рідин в умовно чистій і у забрудненій радіонуклідами зонах;
вивчити вплив пробіотика ендоспорину та глігельциду, суміші 40% розчину глюкози і 5% розчину аскорбінової кислоти на перебіг другої та третьої стадій отелення в забрудненій радіонуклідами та умовно чистій зонах;
визначити рівень забруднення радіонуклідами навколоплодових рідин і фетальної частини плаценти;
вивчити макроскопічну структуру дитячої частини плаценти та пуповини телят.
Наукова новизна одержаних результатів. У результаті проведених досліджень одержано нові дані щодо фізіологічних особливостей перебігу отелення та післяотельного періоду у корів, які знаходяться у забрудненій радіонуклідами зоні Житомирщини і показано, що добавка до раціонів тільних корів суміші мікроелементів в дозі 100%, 115% і 130% до норми обумовлює позитивні зміни у біохімічному складі крові, інволюції статевого апарату, зменшення концентрації радіонуклідів у навколоплодовій рідині.
У крові корів зони радіактивного забруднення з 100% забезпеченням раціонів мікроелементами зростає вміст каротину з 0,1720,006 мг% до 0,2750,004 мг% (Р<0,05) і нормалізується за рахунок збільшення фосфору від 0,90,2 до 1,30,2 ммоль/л кальцієво-фосфорне відношення з 2,7:1 до 2,1:1.
Згодовування дослідним коровам мікроелементів до 100% забезпечення обумовило у порівнянні з контролем скорочення другої стадії отелення на 17,4% і збільшення третьої стадії на 39,4%, до 115%-відповідно на 52,2% і 32,5%, до 130%-на 69,6% і 36,9% (Р<0,01).
У корів, які не отримували мікроелементів, вміст радіонуклідів в амніотичній рідині вищий у порівнянні з дослідними, за К-40 на 58,8 Бк/кг; Cs-137 на 7,2 Бк/кг; Th-232 на 5,2 Бк/кг.
Експериментально доведена висока ефективність застосування розчинів 5% аскорбінової кислоти і 40% глюкози,пробіотику-ендоспорину та глігельциду для профілактики патології отелення.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі експериментальних досліджень встановлена доцільність використання в господарствах забрудненої радіонуклідами біогеохімічної провінції підвищених доз мікроелементів у раціонах корів, ендоспорину, глігельциду та суміші розчинів 40% глюкози і 5% аскорбінової кислоти, що дозволяє стимулювати перебіг отелень, запобігає виникненню акушерської патології, покращує відтворювальну здатність корів та життєздатність приплоду, а також знижує накопичення радіонуклідів у організмі тварин.
Особистий внесок здобувача полягає у тому, що він самостійно виконав весь об'єм експериментальних досліджень, зробив аналіз і узагальнив отримані результати.
Впровадження наукових розробок у виробництво автор здійснював особисто.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації обговорені і схвалені на наукових конференціях “Наукові досягнення в галузі ветеринарної медицини”(Харків,1997), “Сучасні проблеми ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва” (Львів,1997), “Відтворення сільськогосподарських тварин” (Біла Церква,1998), “Проблеми фізіології і патології відтворення тварин” (Київ,2000) та щорічних наукових конференціях факультету ветеринарної медицини ДААУ (1996-1999р.р.).
Публікації. Основні наукові результати кандидатської дисертації опубліковано у 5 статтях, що вийшли у журналах “Тваринництво України” (2) і “Ветеринарна медицина України” (1) , “Вісник Білоцерківського Державного аграрного університету (1), “Вісник Національного аграрного університету (1).
Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, викладення результатів власних досліджень і їх обговорення, висновків, практичних пропозицій виробництву та списку використаних літературних джерел і додатків. Робота викладена на 178 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 18 таблицями, 1схемою і 26 рисунками.
Список літератури включає 325 джерел, в тому числі 60 зарубіжних авторів.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Експериментальна частина роботи виконана упродовж 1997-1999 років на 93 коровах Поліської м'ясної породи, віком від 3 до 8 років, живою масою 380-450 кг, які належали ксп “Перемога” Коростенського району та ксп “Лан” Баранівського району Житомирської області.
У ксп “Перемога” в літній період тваринам у складі раціонів згодовували соковиті корми: зелену масу ячменю, пшениці, кукурудзи. У зимовий період до складу раціонів включали січку пшеничну, сінаж злаково-бобовий, концкорми, сіно злакове. Хвою додавали до раціону як підгодівлю: у листопаді по 200 г на голову щоденно, у грудні по 200 г-3 доби, у січні по 500 г-10 діб, у лютому по 500 г- 11 діб, у березні по 500 г-доби. Активність забруднення раціону радіонуклідами становила 2000 Бк/кг на голову на добу, а забруднення хвої-1700 Бк/кг.
У ксп “Лан” раціон зимово-стійлового періоду складався з соломи вівсяної-15 кг, силосу кукурудзяного, концкорму, сінажу. Хвою додавали до раціону один раз у тиждень, літом тваринам згодовували зелену масу.
У ксп “Перемога” с. Бехи, Коростенського району Житомирської області щільність радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь коливається в межах від 5 до 15 Кі/км2 , а у ксп “Лан” с. Дубрівка Баранівського району Житомирської області, що належить до чистої відносно радіаційного забруднення зони, не перевищує 2 Кі/км2.
У всіх тварин визначали клінічний статус: вимірювали температуру тіла, підраховували кількість дихальних рухів і частоту пульсу, досліджували стан щитовидної та молочної залоз, статевого апарату, встановлювали термін тільності, вивчали перебіг отелень і післяотельного періоду.
Термін тільності визначали ректальним дослідженням через 120 днів після осіменіння корів. Перебіг тільності контролювали шляхом біохімічного та цитологічного дослідження крові,післяотельного періоду-за тривалістю та об'ємом виділених лохій і цитологічною картиною виготовлених з них мазків.
Проби крові відбирали вранці до годівлі корів із яремної вени, навколоплодові рідини - під час отелення, навколоплодові оболонки - після їх відходження.
Лабораторні дослідження проводилися безпосередньо у господарствах, у лабораторіях кафедри акушерства і терапії і науково - дослідної станції Державної агроекологічної академії України, а також у районних лабораторіях ветеринарної медицини.
У ксп “Перемога”, для проведення експерименту, відібрали 33 тільних корови, з яких сформували дослідну групу - 28 корів і контрольну - 5 корів.
З 28 корів дослідної групи було сформовано три підгрупи. Суміш солей мікроелементів згодовували у таких дозах: 10 коровам першої підгрупи - до 100%-го забезпечення мікроелементами: ZnSO4 - 1872 г , CuSO4 - 2280 г, MnSO4 - 444 г ,KJ - 8,4 г, CoCl2 - 10,44 г; 10 коровам другої підгрупи - до 115% - го забезпечення: ZnSO4 - 2152 г , CuSO4 - 2622 г, MnSO4 - 510,6 г ,KJ - 9,66 г, CoCl2 - 12,006 г; 8 коровам третьої підгрупи - до 130% - го забезпечення мікроелементами: ZnSO4 - 2433 г , CuSO4 - 2964 г, MnSO4 - 577,2 г ,KJ - 10,92 г, CoCl2 - 13,372 г.
Провести аналогічний дослід з використанням суміші мікроелементів в умовах чистої відносно радіаційного забруднення зони не було можливостей. Для того, щоб хоч у якійсь мірі порівняти вплив мікроелементів на організм корів в умовах чистої і забрудненої зон, ми використали калію йодид.
У ксп “Лан” Баранівського району, для проведення таких досліджень, було сформовано дві групи корів, у тому числі одну дослідну та одну контрольну. Тваринам дослідної групи, у якій було 10 корів, згодовували калію йодид протягом 20 днів з перервою 6 днів: 10 днів - по 2 грами і 10 днів - по 4 грами.
У сироватці крові визначали такі показники: вміст загального білка - рефрактометрично за методом Рейса (1975), загального кальцію - трилонометричним методом з мурексидом, неорганічного фосфору - фотокалориметричним методом, каротину - колориметричним методом, резервну лужність - за Біляєвим і Большаковим.
Лейкограму виводили у відсотках на основі підрахунку кількості нейтрофілів, лімфоцитів, моноцитів, базофілів та еозинофілів у мазках, забарвлених за Романовським-Гімзою.
Тривалість стадій отелення визначали з допомогою годинника, перейм і потуг - секундоміра.
У навколоплодових рідинах (амніотичній і алантоїсній), відібраних до народження теляти, визначали цитологічний (клітинні елементи крові, покривний епітелій слизової оболонки матки) й біохімічний склад (рН, муцини, фермент каталаза і її активність, сірковмісні амінокислоти, вітамін С).
Макрометричне дослідження навколоплодових оболонок включало визначення маси, об'єму і кількості котиледонів, їх загальної площі, кількості ворсин на них, довжини і діаметру судин пуповини, наявність анастомозів у судинах пуповини.
Масу навколоплодових оболонок визначали шляхом зважування, об'єм-занурюванням в циліндр з водою, кількість котиледонів і ворсинок - підрахуванням, площу котиледонів - за формулою круга (S=Пr2); довжину судин пуповини вимірювали ленійкою, діаметр-штангенциркулем.
Вміст радіонуклідів у кормах, котиледонах і навколоплодових рідинах визначали за допомогою гамаспектрометра на базі спектрометричного процесора EVTSP-1S,блока детектування БДЕГ-20Р з кристалом NaJ 63х63 мл.
Статистичну обробку одержаних результатів проводили за І.А. Ойвиним (1960) з використанням таблиць Стьюдента.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Перебіг останнього триместру тільності: Нами встановлено, що показники забрудненості кормів радіонуклідами раціону у ксп “Перемога” вірогідно (P<0,01) вищі за вмістом K-40 (24059,16 Бк/кг), Cs-137 (72,82,94 Бк/кг) та Th-232 (57,155,8 Бк/кг), порівняно з кормами раціону корів ксп “Лан”: К-40 (33,35,77 Бк/кг), Cs-137 (2,700,64 Бк/кг), Th-232 (5,940,33 Бк/кг).
Стан щитовидної та молочної залоз, температура тіла, частота дихання та пульсу у корів коливались у фізіологічних межах. Будь яких відхилень з боку статевих органів як у дослідних, так і в контрольних груп корів не виявлено. За час досліджень клінічний огляд корів контрольних та дослідних груп здійснювався щоденно. Особливих змін при цьому не відмічалось до появи перших ознак передвісників отелення. Серед симптомів передвісників отелення відзначали розслаблення крижово-сідничних зв'язок, набряк вульви та молочної залози, виділення густого слизу із статевої щілини, що у всіх тварин проявлялися однаково. Наша увага була зосереджена на вивченні біохімічного складу крові корів упродовж тільності під дією згодовування мікроелементів до 100% забезпечення раціону в зоні радіаційного забруднення та калію йодиду у відносно чистій зоні. При цьому встановлено, що у крові корів у зоні радіоактивного забруднення з 100% забезпеченням раціонів мікроелементами вірогідно (P<0,05) зростав вміст каротину з 0,172±0,006 мг% до 0,275±0,004 мг% (59,8%) і нормалізується за рахунок збільшення концентрації фосфору від 0,9±0,2 до 1,3±0,2 ммоль/л (44,4%) кальцієво-фосфорне відношення з 2,7:1 до 2,1:1. Такі зміни відбуваються під впливом комплексної підгодівлі тварин мікроелементами, але найбільш виражено під дією калію йодиду (Л.Г. Замарин, 1968; М.О. Судаков та інші, 1974).
Випоювання дослідним коровам калію йодиду в умовно чистій зоні упродовж 20 діб, з тижневою перервою, сприяло вірогідному (Р<0,05) зростанню у крові вмісту каротину на 11,9%, кальцію на 4,5%, фосфору на 8,2%, що підтверджує результати досліджень Л.Г. Замаріна і М.О. Судакова та інших.
У крові тільних з чистої відносно радіаційного забруднення зони кількість еозинофілів перевищувала фізіологічну межу на 87,75%, паличкоядерних нейтрофілів - на 74,8%, що є характерним симптомом для біогеохімічної провінції з йодною недостатністю. Випоювання коровам калію йодиду супроводжується, у порівнянні з контролем, зменшенням кількості еозинофілів в крові на 47,9%, паличкоядерних нейтрофілів на 26% і збільшенням лімфоцитів на 12,5% та моноцитів на 20%.
Особливості перебігу отелень: В організмі корів в зоні хронічного малоінтенсивного радіаційного випромінювання при згодовуванні різних доз суміші солей мікроелементів та в умовно чистій зоні під впливом калію йодиду відбуваються зміни, що обумовлюють різний за інтенсивністю перебіг стадій отелення.
Таблиця 1
Перебіг отелень у корів в зоні радіоактивного забруднення при згодовуванні мікроелементів
Стадії отелень |
Дослідна група Доза МЕ; перебіг отелень, хв 100% 115% 130% n=10 n=10 n=8 M±m |
Контрольна група n=5 |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
||
1 |
21719,5 |
1948,77 |
19518,9 |
20011,40 |
|
2 |
19,21,48* |
111,19*хх |
70,75*хх |
232,54 |
|
3 |
317,815,50хх |
302,221,19хх |
312,539,62хх |
22823,95 |
В умовах радіаційного забруднення (табл.1) згодовування коровам мікроелементів до 100% забезпечення викликає, у порівнянні з контролем (23±2,5 хвилин), скорочення тривалості другої стадії отелення на 17,4% - (19,2±1,48 хвилин) і збільшення тривалості третьої стадії на 39,4% - (228±23,95 хвилин і 317,8±15,5 хвилин), до 115% - відповідно на 52,2% - (11±1,9 хвилин) і 32,5% - (302,2±21,19 хвилин), до 130% - на 69,6% - (7±0,75 хвилин) і 36,9% -( 312,5±39,62 хвилин), Р<0,01.
Таблиця 2
Перебіг отелення у корів в умовно чистій зоні під дією калію йодиду
Стадії отелень |
Дослідна група n=10 Mm,хв |
Контрольна група n=5 Mm,хв |
t |
Р |
|
1 |
2067,9 |
21410,7 |
0,60 |
>0,1 |
|
2 |
21,61,47* |
26,80,96 |
3,02 |
<0,02 |
|
3 |
1888,7 |
1805,4 |
0,78 |
>0,1 |
Оцінюючи отримані результати досліджень в чистій відносно радіаційного забруднення зоні (табл.2), звертаємо увагу на перебіг другої стадії отелення у дослідній групі. Час виведення плодів у корів цієї групи дорівнював 21,6±1,44 хвилин, тобто був вірогідно (P<0,02) менший на 24,7% порівняно з контрольною групою (26,80,96 хв.). Великої різниці між показниками першої та третьої стадій отелення як у дослідній, так і у контрольній групах корів не спостерігалось. Тривалість перебігу як першої стадії отелення у дослідній (2067,9 хвилин) і контрольній (2147,9 хвилин) групах корів, так і третьої стадії (відповідно 1888,7 та 1805,4 хвилин) коливалась в незначних межах і вірогідної різниці між ними немає (P>0,1). Отже, ми можемо стверджувати, що згодовування калію йодиду коровам у запуску у чистій відносно радіоактивного забруднення зоні у 2 періоди по 10 днів з перервою 7 днів вірогідно (P<0,02) впливає на перебіг тільки другої стадії отелення.
Особливості перебігу другої та третьої стадій отелення під дією пробіотика-ендоспорину, суміші глюкози і аскорбінової кислоти та глігельциду: Нами встановлено, що внутрішньоматкове введення дослідним коровам в першу стадію отелення ендоспорину (табл.3), в порівнянні з контролем (23±2,54 хвилин-забруднена зона і 26,8±0,96 хвилин умовно чиста), обумовлює скорочення стадії виведення плода (15,4±1,3 хвилин-забруднена зона і 16±1,2 хвилин умовно чиста зона) на 33,1% і 40,3% (P<0,02).
Таблиця 3
Перебіг отелень у корів під дією ендоспорину
Групаn (по 5 голів у кожній) |
Стадії отелення, хв., Mm |
|||
Перша |
Друга |
Третя |
||
Ксп “Перемога” |
||||
1 (контроль) |
20011,40 |
232,54 |
22823,95 |
|
2 (дослід) |
22216,55 |
15,41,3*хх |
25411,6* |
|
3 (дослід) |
21216,55 |
241,8* |
17419,39*хх |
|
ксп “Лан” |
||||
1? (контроль) |
214±10,70 |
26,8±0,96 |
180±5,4 |
|
2? (дослід) |
225±12,16 |
16±1,2*хх |
245±10,5* |
|
3? (дослід) |
220±16,45 |
25±1,7* |
120±13,2*хх |
Суміш розчинів 150 мл 40% глюкози і 30 мл 5% аскорбінової кислоти, введена внутрішньовенно дослідним коровам у першу стадію отелення (табл.4) сприяє вірогідному зменшенню другої стадії отелення - (23±2,54 хвилин і 13,1±2,7 хвилин - забруднена зона; 26,8±0,96 хвилин і 14,4±0,5 хвилин - умовно чиста зона) на 43,1% і 46,3% (P<0,02).
Таблиця 4
Вплив аскорбінової кислоти і глюкози на перебіг другої та третьої стадій отелень
Стадії отелення |
Дослідна група n=5, Mm |
Контрольна група n=5, Mm |
t |
P |
|
ксп “Перемога” |
|||||
1 |
2108,4 |
20011,40 |
0,7 |
>0,1 |
|
2 |
13,12,7* |
232,54 |
2,67 |
<0,02 |
|
3 |
19817,6 |
22823,95 |
1,01 |
>0,1 |
|
ксп “Лан” |
|||||
1 |
20210,5 |
21410,7 |
0,80 |
>0,1 |
|
2 |
14,40,5* |
26,80,96 |
11,5 |
<0,01 |
|
3 |
1787,6 |
1805,4 |
1,4 |
>0,1 |
При введенні внутрішньоматково ендоспорину через 20 хвилин після народження теляти наступало скорочення послідової стадії (табл.5) (228±23,95 і 174±19,39 хвилин-забруднена зона; 180±5,4 і 120±13,2 хвилин-умовно чиста зона) на 23,7% і 33,4% (P<0,02), а при введенні глігельциду (228±23,95 і 145±20,5 хвилин) - на 36,4% (P<0,02); (180±5,4 і 124±1,8 хвилин) і на 31,2% (P<0,01) відповідно.
Таблиця 5
Вплив глігельциду на перебіг послідової стадії отелення
Стадії отелення |
Дослідна група n=5, Mm |
Контрольна група n=5, Mm |
t |
P |
|
ксп “Перемога” |
|||||
1 |
2108,9 |
20011,40 |
0,69 |
>0,1 |
|
2 |
271,8 |
232,54 |
1,28 |
>0,1 |
|
3 |
14520,5* |
22823,95 |
2,63 |
<0,02 |
|
ксп “Лан” |
|||||
1 |
22014,14 |
21410,7 |
0,33 |
>0,1 |
|
2 |
25,61,2 |
26,80,96 |
0,8 |
>0,1 |
|
3 |
1241,8* |
1805,4 |
9,8 |
<0,01 |
Особливості макроморфологічної структури дитячої частини плаценти: Надзвичайно важливим, що має істотне значення для розуміння впливу різних абіотичних факторів на систему мати-плацента-плід, є вивчення стану фетальної плаценти в умовах життя тварин у біогеохімічних провінціях з дефіцитом мікроелементів і хронічного малоінтенсивного радіаційного випромінювання.
Таблиця 6
Макроморфологічні показники структури дитячої частини плаценти
№п/п |
Показники |
Перша група (чиста зона) n=10 M±m |
Друга група (забруднена зона) n=10 M±m |
t |
РР |
|
1. |
Маса оболонок,кг |
6,8±1,2 |
4±0,32* |
2,25 |
<0,05 |
|
2. |
Об'єм, л |
8±0,2 |
5,85±0,55* |
3,70 |
<0,01 |
|
3. |
Кількість котиледонів, шт. |
89,5±7,5 |
72,4±2,73* |
2,14 |
<0,05 |
|
4. |
Площа котиледонів, см2 |
3603,7±600 |
3295,7±592 |
0,51 |
>0,1 |
|
5. |
Кількість ворсин на 1 см2 |
9,8±-,35 |
10±0,27 |
0,45 |
>0,1 |
|
6. |
Кількість ворсин на всіх котиледонах |
30126 |
31056 |
0,23 |
>0,1 |
З даних, наведених у таблиці 6, бачимо, що маса плодових оболонок і кількість котиледонів у корів умовно чистої зони вірогідно (P<0,05) вищі (6,8±1,2 кг; 89,5±7,5 штук) порівняно з показниками у корів зони радіоактивного забруднення (4±0,32 кг; 72,4±2,73 штук). Об'єм навколоплодових оболонок у корів чистої зони, у порівняні з забрудненою, теж вірогідно (P<0,05) більший. Площа котиледонів (3603,7±600- 3295,7±592 шт.), кількість ворсин на 1 см2 котиледона (9,8±0,35-10,0±0,27 штук) та загальна їх кількість на котиледонах дослідних корів обох господарств-(30126-31056 штук) вірогідно не відрізняються (P>0,1). Отже у корів забрудненої радіонуклідами зони зменшення кількості котиледонів компенсується збільшенням їх площі і кількості ворсинок на них, що є захисно-пристосувальною реакцією фето-плацентарного комплексу, спрямованою на збереження плода.
Накопичення радіонуклідів в навколоплодовій рідині корів в зоні радіоактивного забруднення: Аналізуючи отримані дані (табл.7), ми встановили, що між показниками вмісту радіонуклідів у навколоплодовій рідині контрольної та дослідної груп корів є певна різниця. У корів контрольної групи вміст радіонуклідів вищий, ніж у дослідній, і відповідно дорівнює: К-40-307,8±26,6 і 249±47,8 (Р>0,5); Cs-137-20,3±3,11 і 13,1±0,6 (P<0,05); Th-232-37,7±0,66 і 32,52±1,55 (P<0,01).
Таблиця 7
Вплив мікроелементів на накопичення радіонуклідів у навколоплодовій рідині у корів в зоні радіоактивного забруднення
№ п/п |
Зразок |
Вага, кг |
Щільність |
Активність, Бк/кг |
|||
К-40 |
Cs-137 |
Th-232 |
|||||
ксп “Перемога” Дослідна група : МЕ -115%, n=10 М±m |
|||||||
1. |
вода навколоп. |
0,100 |
7,14Е-01 |
249±47,8 |
13,1±0,06 |
32,52±1,55 |
|
Контрольна група n=5M±m |
|||||||
2. |
вода навколоп. |
0,100 |
7,14Е-01 |
307,8±26,6 |
20,3±3,11 |
37,7±0,66 |
|
3. |
P |
>0,5 |
<0,05 |
<0,01 |
|||
4. |
t |
1,07 |
2,31 |
2,88 |
корова отелення пробіотик радіонуклід
Отже, згодовування суміші мікроелементів коровам до 115%-го забезпечення раціону у період тільності упродовж 151 днів знижує накопичення цезію-137 на 35,5% (Р<0,05) та торію-232 на 13,1% (P<0,01) у навколоплодовій рідині.
Перебіг післяотельного періоду у корів: Згодовування коровам у зоні радіоактивного забруднення різних доз суміші мікроелементів і внутрішньоматкове введення ендоспорину не впливають на тривалість лохіального періоду (16,0±0,2-17,0±0,3-15,0±0,3 днів; контроль - 17,0±0,4 днів). За інтервалом від отелення до запліднення (71,0±4,4 дні) і кількістю запліднених корів (80%), найбільш ефективним є згодовування коровам у складі раціону домішки мікроелементів до 100% забезпечення потреби. Застосування коровам в умовно чистій зоні калію йодиду, ендоспорину, аскорбінової кислоти з глюкозою і глігельциду, у порівнянні з контролем (табл.9), вірогідно не впливає на тривалість лохіального періоду. Найвищу профілактичну ефективність з врахуванням інтервалу від отелення до осіменіння і кількістю запліднених корів, у порівнянні з контролем (80% і 80±3,2 дні), забезпечує внутрішньовенне введення суміші розчинів 40% глюкози і 5% аскорбінової кислоти (100% запліднення і 72,0±3,2 днів від отелення до запліднення) і випування калію йодиду (80% і 68,0±4,09 днів відповідно).
Динаміка виділення лохій у різні дні післяотельного періоду у обох зонах мала певні особливості: у день отелення виділень не було, з 1 до 3 дня виділялося (n=10)44,12 мл, на 4 день-225±10 мл, на 5-7 день-48±12 мл, а з 8 до 12-по 370±25 мл лохій. З 9-го дня об'єм виділень поступово зменшувався і на 22 день вони повністю припинилися.
За кольором лохії змінювалися від сірувато малинового у перші 5 днів до коричнево-кровянистого і бурого на 6-9 день. На 8-12 день у лохіях виявляли дрібні щільні згустки сіруватого кольору, що вказувало на інтенсивний розпад залозистої маси карункулів. У всі дні лохії мали слизову, густу і тягучу консистенцію.
Цитологічний склад лохій від корів дослідної групи, із зони радіактивного забруднення, що вживали мікроелементи, за оцінкою мазків, виготовлених шляхом стікання краплі, характеризувався наявністю у перші 5 днів післяотельного періоду незмінених еритроцитів, лейкоцитів та епітеліальних клітин.
Таблиця 8
Перебіг післяотельного періоду і показники відтворної функції корів в забрудненій радіонуклідами зоні
Групи тварин |
Тварину досліді n |
Застосовані препарати |
Виділення лохій, в днях M±m |
Запліднились за 90 днів n % |
Інтервал від отелу до запліднення, дні M±m |
||
ксп “Перемога” |
|||||||
Перша а) |
10 |
МЕ-100% |
16,0±0,2 |
8 |
80 |
71,0±4,4* |
|
перша б) |
10 |
МЕ-115% |
17,0±0,3 |
7 |
70 |
70,0±2,7* |
|
перша в) |
8 |
МЕ-130% |
15,0±0,7 |
5 |
62,5 |
72,0±3,4* |
|
Друга |
10 |
Ендоспорин |
17,0±0,3 |
6 |
60 |
90,0±3,5хх |
|
Третя |
5 |
Віт.С+ 40% р-н глюкози |
17,0±0,1 |
4 |
80 |
89±4,1хх |
|
Четверта |
5 |
Глігельцид |
16±0,5 |
4 |
80 |
90±2,6хх |
|
Контрол. |
5 |
17,0±0,4 |
3 |
60 |
92,0±5,3 |
а)-перша підгрупа, б)-друга підгрупа, в)-третя підгрупа.
Таблиця 9
Перебіг післяотельного періоду і показники відтворної функції корів в чистій відносно радіаційної зони
Групи тварин |
Тварин у досліді n |
Застосовані препарати |
Виділення лохій, в днях M±m |
Запліднились за 90 днів n % |
Інтервал від отелу до запліднення (в днях) |
||
ксп “Лан” |
|||||||
Перша |
10 |
KJ |
15,0±0,5 |
8 |
80 |
68,0±4,09* |
|
Друга |
5 |
Ендоспорин |
17,0±0,4 |
7 |
70 |
76,0±3,5хх |
|
Третя |
5 |
Віт. С+ 40% р-н глюкози |
17,0±0,9 |
5 |
100 |
72,0±3,2 |
|
Четверта |
10 |
Глігельцид |
16,0±0,5 |
3 |
60 |
79±4,4хх |
|
Контрол. |
5 |
16,0±0,5 |
4 |
80 |
80,0±3,2 |
За результатами анатомічного препарування пуповини 10 телят, народжених від корів у зоні радіаційного забруднення (5 телят) і у відносно чистій зоні (5телят) нами виявлені певні особливості їх структури та зв'язку між артеріями, артеріями і венами. Так у всіх тварин пупкові артерії з'єднуються між собою анастомозами, що розташовані на відстані 25 см від черевної стінки телят. У трьох із телят (60%) у пуповині від корів забрудненої радіаційної зони нами виявлені анастомози, що складаються із двох судин, які з однієї артерії виходять спільно, а з другою з'єднуються окремими гілками. При цьому до верхньої гілки анастомозу підходить окремий артеріальний ствол. У пуповинах плацент від корів чистої зони анастомоз між артеріями утворений однією судиною і не завжди зустрічаються. У всіх пуповинах плацент від корів забрудненої радіонуклідами зони (100%) і у двох із чистої зони (40%) виявлені анастомози між артеріями і венами, що локалізуються над артеріальними анастомозами, тобто ближче до хоріону.
За даними гістологічних досліджень нами встановлено, що пупкові артерії належать до артерій м'язево-еластичного типу. Внутрішня оболонка складається з двох шарів: ендотеліального, який утворений безперервним шаром клітин-ендотеліоцитів, які лежать на базальній мембрані та підендотеліального - утвореного пухкою сполучною тканиною, клітинні елементи якої малодиференційовані. В міжклітинній речовині виявляються ніжні колагенові та еластичні волокна. В окремих ділянках, глибше під ендотеліальним шаром, знаходиться внутрішня еластична мембрана, що характерна для артерій м'язевого типу.
Просвіт артерій має зірчатий вигляд. Він утворився внаслідок конусоподібних випинань внутрішньої і середньої оболонок в просвіт артерії.
Між сусідніми випинаннями внутрішні шари середньої оболонки розпушені. На окремих випинаннях є бухтоподібні заглиблення.
Середня оболонка побудована із горсток міоцитів, які розташовані завитками. Між цими горстками знаходяться численні вікончасті еластичні мембрани і сітки еластичних волокон.
Кількісне співвідношення між мембранами і горсками міоцитів майже однакове і через це ми визначили належність артерій до м'язево-еластичного типу. У середній оболонці серед міоцитів, еластичних мембран і волокон ми виявили ніжні колагенові волокна. Виявляються кровоносні судини, які живлять саму стінку артерії.
Пупкові вени за гістологічною структурою відрізняються від артерій тим, що мають значно тонші оболонки стінок: інтіма вистелена ендотеліоцитами, які лежать нерівним шаром на підендотеліальній мембрані, що без чітко вираженої межі переходить у внутрішню м'язеву оболонку. Інтіма утворює незначні заглибини.
ВИСНОВКИ
В умовах радіаційного забруднення згодовування коровам мікроелементів до 100% забезпечення обумовило, у порівнянні з контролем , скорочення другої стадії отелення на 17,4% і збільшення третьої стадії на 39,4% , до 115% - відповідно на 52,2% і 32,5% , до 130% - на 69,6% (7±0,75 хвилин) і 36,9% Р<0,01.
Внутрішньоматкове введення дослідним коровам в першу стадію отелення ендоспорину, у порівнянні з контролем, обумовлює скорочення стадії виведення плода на 33,1% і 40,3% (P<0,02); внутрішньовенне введення суміші розчинів 150 мл 40% глюкози і 30 мл 5% аскорбінової кислоти на початку родів сприяло вірогідному зменшенню другої стадії отелення на 43,1% і 46,3% (P<0,02). Застосування ендоспорину через 20 хвилин після виведення плода сприяє зменшенню послідової стадії на 23,7% і 33,4% (P<0,02), при введенні глігельциду на 36,4% (P<0,02) і на 31,2% (P<0,01) відповідно.
Дитяча частина плаценти має здатність накопичувати радіонукліди і її забруднення становить у корів обох господарств за К-40 - 338,3±89,2 Бк/кг і 15,1±0 Бк/кг, Cs-137 - 36,2±9,5 Бк/кг і 1,12±0 Бк/кг, Th-232 - 48,6±3,3 Бк/кг і 5,16±0 Бк/кг. Зменшення маси і об'єму навколоплодових оболонок (P<0,05) та кількості (P<0,05) котиледонів у корів в забрудненій радіонуклідами зоні, у порівнянні з умовно чистою зоною, здатне компенсуватися зрівненням площі котелидонів і кількості ворсинок на них.
Артерії і вени пуповини телят із забрудненої радіонуклідами і умовно чистої зон не відрізняються за довжиною та діаметром. Артерії з'єднуються між собою анастомозом, що розташований на відстані 25 см від черевної стінки теляти.
У трьох із п'яти телят забрудненої зони анастомоз між артеріями мав дві гілки з окремим третім артеріальним стволом направленим до плаценти. Артеріовенозні анастомози виявлені у 100% пуповин телят із забрудненої і 40% із чистої зон.
За гістологічною структурою артерії пуповини належать до м'язево- еластичного типу, мають зірчатий просвіт, утворений випинаннями м'язевого шару, на вершині якого є бухтоподібні заглибини. Інтима вен теж утворює заглибини, вистелені ендотеліоцитами, що лежать нерівними шарами на підендотеліальній мембрані.
5. Амніотична рідина містить сірковмісні амінокислоти, аскорбінову кислоту, муцини і фермент каталазу. Вірогідної різниці за об'ємом муцинів (2,9±0,13 і 2,8±0,3) та активністю каталази (9,4±0,72 і 9,7±1,14) у амніальній рідині від корів із чистої і забрудненої зон не виявлено. У корів, які не отримували мікроелементів, вміст радіонуклідів в амніотичній рідині вищий в порівнянні з дослідними, за K-40 на 58,8 Бк/кг (23,6%), P>0,5; Cs-137 на 7,2 Бк/кг (54,9%), P<0,05; Th-232 на 5,2 Бк/кг (16%), P<0,02.
6. Згодовування коровам у зоні радіоактивного забруднення різних доз суміші мікроелементів і внутрішньоматкове введення ендоспорину не впливають, у порівнянні з контролем, на тривалість лохіального періоду. За інтервалом від отелення до запліднення і кількістю запліднених корів, найбільш ефективним є згодовування коровам в складі раціону домішки мікроелементів до 100% забезпечення потреби.
Застосування коровам в умовно чистій зоні калію йодиду, аскорбінової кислоти з глюкозою, в порівнянні з контролем, вірогідно не впливає на тривалість другої стадії отелення.
Найвищу профілактичну ефективність з врахуванням інтервалу від отелення до осіменіння і кількістю запліднених корів, у порівнянні з контролем, забезпечує внутрішньовенне введення суміші розчинів 40% глюкози і 5% аскорбінової кислоти і використання калію йодиду .
Пропозиції для виробництва: Для профілактики акушерської патології у корів у госплодарствах, розташованих у біогеохімічній провінції Житомирщини, забрудненій радіонуклідами рекомендуємо:
використання калію йодиду по 2 г на корову на добу упродовж двох тижнів і по 4 г на добу протягом наступних двох тижнів з перервою між ними сім днів;
коровам через 20-30 хвилин після народження теляти, для профілактики затримання навколоплодових оболонок, внутрішньоматково вводити 500 млрд клітин ендоспорину в 20 мл розчину 0,9% натрію хлориду чи 0,25% новокаїну або однієї - двох паличок глігельциду;
на початку родів внутрішньовенно вводити суміш розчинів (150 мл 40% глюкози і 20-30 мл 5% аскорбінової кислоти).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Корейба Л.В. Ендоспорин у профілактиці патології отелень у корів //Тваринництво України. - 1997. - №12.-С.13
. Калиновський Г.М., Ревунець А.С., Корейба Л.В., Карпюк В.В., Жерноклєєва О.А. , Жиліхівський А.С. Акушерсько-гінікологічний прогноз відтворення великої рогатої худоби в господарствах зони радіоактивного забруднення //Ветеринарна медицина України. - 1998.-№1.-С.16-17.
Автором проводилось радіологічне дослідження навколоплодових рідин на вміст радіонуклідів, обробка і узагальнення результатів дослідження.
Калиновський Г.М., Кудрявцев В., Сафронова Л., Міщенко І., Омельяненко М., Корейба Л., Ваховський І. Ендоспорин у ветеринарному акушерстві, гінекології та хірургії //Тваринництво України. - 1998.-№4.-С.23-24.
Автором проводилась дослідна робота, узагальнення і обробка результатів дослідження.
Корейба Л.В. Вплив мікроелементів на накопичення радіонуклідів у навколоплодових водах корів //Вісник Білоцерківського державного аграрного університету В.- 5 Ч. 2. - Біла Церква, 1998. - С.33-35.
Г.М.Калиновський, А.С.Жиліхівський, І.Г.Савченко, І.П.Лігоміна,В.В.Карпюк, Л.В.Корейба. Радіаційний моніторинг, природна резистентність, стан та перспективи відтворення великої рогатої худобив господарствах зони РАЗ Житомирщини //Науковий вісник Національного аграрного університету. Проблеми фізіології і патології відтворення тварин. -Вип.22.-Київ,2000.-С102-104.
Автором проводилась акушерсько -гінекологічна диспансеризація,обробка і узагальнення результатів дослідження.
Корейба Л.В., Калиновський Г.М. Динаміка біохімічних показників крові при згодовуванні мікроелементів в умовах тривалого впливу радіонуклідів //Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 160-річчю з дня народження видатного еколога О.А.Колєсова. - Харків, 1997. - С.81-82.
2. Корейба Л.В. Особливості перебігу родів і післяродового періоду у корів Поліського м'ясного типу в умовах тривалого радіоактивного забруднення при згодовуванні їм мікроелементів //Збірник матеріалів міжн. наук.-практ. конф. “Сучасні проблеми біології, ветеринарної медицини, зооінженерії та технології продуктів тваринництва”.-Львів.-9-11 жовтня 1997.-с.134-135.
АНОТАЦІЯ
Корейба Л.В. Перебіг отелень та післяотельного періоду у корів Поліської м'ясної породи під впливом мікроелементів в умовах малоінтенсивного радіактивного випромінювання.
Дисертація (рукопис) на здобуття ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07. - ветеринарне акушерство, Державна агроекологічна академія України, м. Житомир, 2000.
У дисертації наведені матеріали вивчення впливу суміші солей мікроелементів ZnSO4, CuSO4, MnSO4, KJ , CoCl2 до 100%, 115% та 130% забезпечення організму тварин по відношенню до норми, які згодовували сухостійним коровам, що тривалий час знаходяться в умовах третьої зони радіаційного забруднення (5-15Кі/км.кв.) на зміну біохімічних показників крові, на перебіг отелення та післяотельного періоду, та накопичення радіонуклідів у навколоплодових водах корів.
АННОТАЦИЯ
Встановлено, що згодовування у складі раціону домішок солей мікроелементів до 100% забезпечення до норми,сприяє зростанню у крові корів зони радіоактивного забруднення вмісту каротину з 0,172±0,006 мг% до 0,275±0,004 мг% (P<0,05). За рахунок збільшення фосфору в крові від 0,9±0,2 до 1,3±0,2 ммоль/л нормалізується кальцієво-фосфорне відношення з 2,7:1 до 2,1:1.
Вивчено дію солей мікроелементів на перебіг отелення і встановлено, що згодовування коровам мікроелементів до 100%забезпечення обумовило, у порівнянні з контролем (23±2,5 хвилин), скорочення другої стадії отелення на 4 хвилини (19±1,48 хвилин) і збільшення третьої стадії на 89 хвилин (228±23,95 хвилин і 317,8±15,5 хвилин), до 115%-відповідно на 12 хвилин (11±1,9 хвилин) і 74 хвилини (302,2±21,19 хвилин), до 130%-на 18 хвилин (7±0,75 хвилин) і 84 хвилини (312,5±39,62 хвилин) P<0,01.
При згодовуванні вказаних вище солей мікроелементів зменшується накопичення радіонуклідів у навколоплодових рідинах. У корів, які не отримували мікроелементи, вміст радіонуклідів у амніотичній рідині вищий у порівнянні з дослідними, за К-40 на 58,8 Бк/кг (23,6%), P>0,05; Сs-137 на 7,2 Бк/кг (54,9%), P<0,05; Th-232 на 5,2 Бк/кг (16%), P<0,02.
Ключові слова: мікроелементи, зона радіаційного забруднення, тільність, отелення, післяотельний період, глігельцид, ендоспорин.
Корейба Л.В. Течение родов и послеродового периода у коров Полеской мясной породы под действием микроелементов в условиях хронического влияния малых доз радиации.
Диссертация (рукопись) на соискание ученной степени кандидата ветеринарных наук по специальности 16.00.07. - ветеринарное акушерство. Государственная агроекологическая академия Украины, Житомир,2000.
В диссертации приведены исследования по изучению влияния смеси солей микроелементов ZnSO4, CuSO4, MnSO4, KJ, CoCl2 до 100%, 115% и 130% обеспечения организма животных по отношению к норме, которые скармливали сухостойным коровам, ханодящимся длительное время в условиях третьей зоны радиационного загрязнения (5-15 Ки/км2) на изменение биохимических показателей крови, течение родов и послеродового периода, накопление радионуклидов в околоплодных водах коров.
Нами изучено, что скармливание в составе рациона смеси солей микроелементов до 100% обеспечения к норме, способствует увеличению в крови коров зоны радиоактивного загрязнения концентрации каротина з 0,172±0,006 мг% до 0,275±0,004 мг% (P<0,05). За счет увеличения фосфора в крови от 0,9±0,2 ммоль/л до 1,3±0,2 ммоль/л нормализуется кальциево-фосфорный баланс з 2,7:1 до 2,1:1.
Изучено действие солей микроелементов на течение родов. Исследовано, что при скармливании коровам микроелементов до 100% обеспечения
способствует сокращению второй стадии родов на 4 минуты (19±1,48 ) и увеличению третьей стадии на 89 минут (228±23,95 и 317,8±15,5 ) по сравнению с контролем (23±2,5 минут), до 115%-соответственно на 12 минут (11±1,9) и 74 минуты (302,2±21,19), до 130% - на 18 минут (7±0,05) и 84 минуты (312,5±39,62), P<0,01.
При скармливании вышеуказанных солей микроелементов уменьшается накопление радионуклидов в околоплодных водах. Коровы, которые не употребляли микроелементы, имеют концентрацию радионуклидов в амниотической жидкости выше по сравнению с экспериментальными животными (P<0,02).
Впервые для коров Полесской мясной породы применяли пробиотик- эндоспорин, глигельцид и доказано их высокую эффективность в профилактике акушерской патологии.
Исследовано, что внутриматочное введение ендоспорина обуславливает быстрое выведение плодов и изгнание последа. Внутриматочное введение глигельцида после выведения плодов обеспечивает произвольное изгнание околоплодных оболонок в течении двох чассов.
Ключевые слова: микроелементы, зона радиационного загрязнения, стельность, отел, послеродовой период, глигельцид, эндоспорин.
ANNOTATION
L.V. Koreyba. Effects of microelements on pregnancy, calving and the postnatal period in cows of the Polissya beef breed under the long - term influence of low doses.
The thesis presents data on the effects of microelements (KJ, MnSO4, CuSO4, CoCl2, ZnSO4) on the blood composition, manifestation of calving signs, course of calving stages, postnatal period. K40, Cs137, Th232 contamination level of tetal fluid and fetal placenta in the zone of radioactive contamination (5-15 Ci per sq km).
This mixture (100%, 115%, 130%) contributes to intesive calving: the second calving stage is 19±1,48; 11±1,9; 7±0,75 minutes.
It has been established that adding salts of microelements to the diet up to 100% percent required by the norm contributes to the increase of the zone of radioactive contamination of carotene content in cow blood from 0,172±0,006 mg% to 0,275±0,04 mg% (P<0,05). Due to the increase of phosporus in blood from 0,9±0,2 to 1,3±0,2 mmol/l, calcium-phosporus ratis is normalized from 2,7:1 to 2,1:1.
For the first time endosporyn, gligelcyd has been applied to Polissya beef breed cows and their high efficiency for prevention of tocological patology.
Key words: microelements, zone of radiactive, contamination pregnancy calving, postnatal period, endosporyn, gligelcyd.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Основи ведення господарства та охорона праці. Молочна продуктивність корів. Фактори, які впливають на неї: тривалість сухостійного та сервіс-періоду у корів; морфологічні та функціональні властивості вим'я; вплив віку та живої маси при першому осіменінні.
курсовая работа [234,8 K], добавлен 01.12.2013Продуктивні якості корів української чорно-рябої молочної породи. Характеристика господарсько-корисних ознак корів української чорно-рябої молочної породи. Технологічні особливості вим’я корів. Оцінка корів за придатністю їх до машинного доїння.
дипломная работа [68,5 K], добавлен 28.11.2010Годівля корів у перші дні після отелення. Організація повноцінної годівлі дійних корів з використанням преміксів та балансуючих кормових добавок. Норми введення преміксів протягом виробничого циклу. Спосіб приготування комбікорму для молочних корів.
реферат [29,2 K], добавлен 03.11.2014Технологія ведення м'ясного скотарства. Районовані породи великої рогатої худоби. Осемінення корів і телиць, визначення тільності. Приміщення для утримання худоби. Осемінення шприцом-катетером через піхвове дзеркала. Мано-цервікальний метод осемінення.
курсовая работа [41,1 K], добавлен 14.10.2010Породи і типи у свинарстві, нові підходи до годівлі в домашніх умовах. Розрахунок річної потреби в кормах для молодняку корів і свиней. Визначення потреби в земельній площі для виробництва кормів. Складання комбікормів і раціонів для різних видів тварин.
курсовая работа [449,9 K], добавлен 07.12.2011Характеристика тваринницької галузі. Вдосконалення технології виробництва молока та стану відтворення поголів’я. Вплив якості годівлі на заплідненість, отелення та розвиток плода. Визначення ефективності організації штучного осіменіння корів і телиць.
дипломная работа [164,4 K], добавлен 08.11.2010Класифікації молочної худоби. Будова та структура вимені. Вимоги до екстер’єру корів бажаного (модельного) типу. Оцінка корів-первісток української чорно-рябої молочної породи за екстер’єром у ТОВ "Владана" та ТОВ АФ "Косівщинська" Сумського району.
статья [30,1 K], добавлен 02.07.2016Характеристика ПАТ "Племзавод "Червоний Велетень". Поширеність, сезонність та вікова залежність прояву ендометритів корів. Розробка та впровадження способу лікування корів з післяродовими ендометритами, його терапевтична та економічна ефективність.
дипломная работа [496,1 K], добавлен 22.06.2012Фізіологічні основи машинного доїння. Адаптивні реакції корів до доїння та при доїнні в доїльних установках. Характеристики процесу молоковиведення. Безумовні і умовні рефлекси молоковіддачі як пристосувальні реакції корів при машинному доїнні.
реферат [15,4 K], добавлен 27.04.2011Вивчення впливу годівлі корів на їх молочну продуктивність. Утворення молока і молоковіддача. Характеристика молочної продуктивності. Хімічний склад молока. Дози і правила годівлі корів коренеплодами. Вимоги ГОСТ, які пред'являються до молочної продукції.
реферат [20,7 K], добавлен 26.04.2011Організація годівлі корів, корми, їх підготовка до згодовування, засоби роздавання. Водопостачання і поїння тварин. Доїння корів та обробка молока. Видалення гною на фермі. Вирощування ремонтного молодняку. Розрахунок потреби в кормах для поголів’я.
курсовая работа [69,8 K], добавлен 18.03.2014Характеристика молочних порід корів. Особливості відтворення поголів'я. Технологія виробництва молока у спеціалізованих господарствах. Складання раціонів годівлі корів на зимовий та літній періоди. Визначення потреби в кормах на періоди годівлі.
курсовая работа [74,8 K], добавлен 25.11.2015Поняття повноцінної годівлі тільних корів у сухостійний період, вплив цього фактору на їх фізіологічний стан та продуктивність. Зоотехнічні вимоги до якості кормів. Симптоми та профілактика отруєнь корів. Технологія заготівлі кормів, аналіз раціону.
курсовая работа [75,3 K], добавлен 23.11.2014Опис практичного досвіду селекції молочного скотарства. Аналіз основних показників ознак молочної продуктивності корів голштинської породи залежно від типу інтенсивності формування організму. Вплив прискорених процесів під час росту на продуктивність.
статья [25,9 K], добавлен 07.11.2017Забезпечення високої репродуктивної здатності корів і тривалого продуктивного використання як проблеми молочного скотарства. Зв’язок між продуктивністю, репродуктивною функцією, підвищення резистентності тварин до акушерських, гінекологічних захворювань.
статья [39,5 K], добавлен 18.08.2013Система показників статистики тваринництва. Оцінка індексів продукції тваринництва та чинників, що на неї впливають. Ряди розподілу, їх графічне зображення. Кореляційний аналіз продуктивності корів і чинників, що її формують. Поняття рангової кореляції.
курсовая работа [321,4 K], добавлен 15.03.2014Характеристика навчального стада за селекційними ознаками. Шляхи і методи удосконалення м'ясної та молочної продуктивності стада худоби симентальської породи. Вибір оптимального способу утримання корів. Розрахунок потоково-цехового виробництва молока.
курсовая работа [90,0 K], добавлен 01.04.2014Характеристика червоної степової породи корів як породи молочної продуктивності. Основні характерні ознаки і якості тварин, фактори поширення. Жирність молока і продуктивність його виробництва. Оцінка витрат на утримання худоби, рентабельності розведення.
презентация [167,3 K], добавлен 26.12.2013Види і породи забійних тварин Велика рогата худоба. Історія одомашнення. Створення порід. Основні породи корів, свиней. Вівці, кози, коні, кролі, свійська птиця, кури, качки, гуски, індики. Характеристика м’яса забійних тварин.
курсовая работа [1,8 M], добавлен 04.06.2008Якість і поживна цінність зерна. Зерна злаків і бобових у годівлі корів. Підготовка зерна до згодовування та потреба в ньому тварин: плющення, флакування, підсмажування, осолоджування, мікронізація, екструзія, гранулювання цілого зерна, дріжджування.
курсовая работа [39,9 K], добавлен 06.02.2008