Господарсько-біологічні особливості корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів в умовах Прикарпаття

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ ІМЕНІ С.З. ГЖИЦЬКОГО

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

ГОСПОДАРСЬКО - БІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОРІВ УКРАЇНСЬКОЇ ЧЕРВОНО-РЯБОЇ МОЛОЧНОЇ ПОРОДИ РІЗНИХ ГЕНОТИПІВ В УМОВАХ ПРИКАРПАТТЯ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

КУЗІВ МАРКІЯН ІГОРОВИЧ

Львів - 2000

Анотація

Кузів М.І. Господарсько-біологічні особливості корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів в умовах Прикарпаття.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. Львівська державна академія ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького, Львів, 2000.

В дисертації викладені результати досліджень екстерєрно-конституційних параметрів, молочної продуктивності, морфологічних та функціональних властивостей вимя, мясної продуктивності, морфологічних та біохімічних показників крові, відтворної здатності корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів.

Встановлено, що корови, які в генетичній структурі мають 75% спадковості червоно-рябої голштинської породи і 25% спадковості симентальської породи характеризуються порівняно високою молочною продуктивністю, задовільними мясними якостями, доброю відтворною здатністю і пристосованістю до місцевих умов розведення.

Ключові слова: порода, генотип, екстер'єрно-конституційні параметри, продуктивність, вимя, відтворна здатність, розведення.

Аннотация

Кузив М.И. Хозяйственно-биологические особенности коров украинской красно-пестрой молочной породы разных генотипов в условиях Прикарпатья.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных.- Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З. Гжицкого, Львов, 2000.

В диссертации изложены результаты исследований экстерьерно-конституционных параметров, молочной продуктивности, морфологических и функциональных свойств вымени, мясной продуктивности, морфологических и биохимических показателей крови, воспроизводительной способности коров украинской красно-пестрой молочной породфы разных генотипов.

С повышением наследственности красно-пестрой голштинской породы в генотипе украинской красно-пестрой молочной породы до 75% в животных формируется тип телосложения, присущий молочному скоту. Животные отличаются большими линейными размерами туловища, глубокой грудью, хорошо развитой задней частью туловища, относительно тонким костяком, объемистым выменем чашевидной и ваннообразной формы.

По величине удоя и выходе молочного жира не установлено достоверных различий между коровами изученных генотипов. Средний удой первотелок составлял 3638-3839 кг, выход молочного жира - 138,7-147,7 кг. По третьей и старших лактациях средние показатели удоя составляли 4136-4281 кг, выхода молочного жира - 160,2-162,5 кг. В полновозрастных коров кровности 15/16 красно-пестрый голштин (КПГ) х 1/16 симментал (С), в сравнении с генотипом 3/4КПГ х 1/4С содержание жира в молоке снизилось на 0,05%. С уменьшением наследственности симментальской породы обнаружена тенденция к снижению в молоке содержания белка. В молоке коров генотипов 1/2КПГ х 1/2С и 3/4КПГ х 1/4С содержание белка составляло соответственно 3,28 и 3,27%, а в 7/8КПГ х 1/8С и 15/16КПГ х 1/16С - 3,20 и 3,19%.

Коровы генотипа 3/4КПГ х 1/4С превосходили полукровных сверстниц по длине вымени на 4,7%, обхвату - на 3,0%, скорости молокоотдачи - на 0,31 кг/ мин. Между 3/4-; 7/8- и 15/16- кровными по красно-пестрой голштинской породе коровами не установлено существенных различий по промерам вымени и скорости молокоотдачи.

Не установлено достоверных различий по мясной продуктивности между коровами разных генотипов, но с увеличением наследственности красно-пестрой голштинской породы уменьшается убойный выход и выход туши, снижается содержание сухих веществ и калорийность мяса.

Гематологические показатели подопытных животных были в пределах физиологической нормы. Наивысшее количество эритроцитов зафиксировано в крови коров генотипа 3/4КПГ х 1/4С. В крови коров генотипов 7/8КПГ х 1/8С и 15/16КПГ х 1/16С, сравнительно с 3/4- кровными сверстницами, было соответственно на 21,2 и 22,3% больше лейкоцитов.

Средний возраст первого отела в коров разных генотипов составлял 26,7- 28,4 месяца. По показателям сервис- и межотельного периодов в первотелок исследованных генотипов существенных различий не установлено. В полновозрастных коров с уменьшением наследственности симментальской породы показатели сервис- и межотельного периодов увеличивались. Относительное количество абортов в коров разных генотипов не превышало 2,1%. В 7/8- и 15/16- кровных коров зафиксирован высокий процент мертворожденных телят (4,9 и 5,1%). К 3-месячному возрасту выбыло (падеж, вынужденный убой) 10,6% телят, полученных от 3/4- кровных коров, от 1/2- кровных - 5,0%, от 7/8- кровных - 10,5% и от 15/16- кровных - 21,4%.

Таким образом, коровы, которые в генетической структуре имеют 75% наследственности красно-пестрой голштинской породы и 25% наследственности симментальской породы, характеризируются сравнительно высокой молочной продуктивностью, удовлетворительными мясными качествами, хорошей воспроиз-водительной способностью и приспособленностью к местным условиям разведения.

Ключевые слова: порода, генотип, экстерьерно-конституционные параметры, продуктивность, вымя, воспроизводительная способность, разведение.

продуктивність корова молочний генотип

Abstract

Kuziv M.I. Economic and biological particularities of cows of Ukrainian red and white breed of different genotypes in conditions of Prycarpattiya. - Manuscript.

The dissertation for the scientific degree of candidate of agricultural science on the speciality 06.02.01 - animals breeding and selection. - The Lviv state academy of veterinary medicine named after S.Z. Gzhytskyj, Lviv, 2000.

The dissertation contains the results of investigations of exterior and constitutional parameters, dairy productivity, morphological and functional peculiarities of the udder, meat productivity, morphological and biochemical indices of the blood, a reproductive ability of different genotypes.

It had been established that the cows, having 75% of heredity of red-and-white holshtynska breed and 25% of heredity of symentalska breed in their genetic structure, are characterized by high dairy productivity, satisfactory of meat qualities, a good reproductive ability and suitability to the local conditions of breeding.

Key words: breed, genotype, exterior - constitutional parameters, productivity, udder, a reproductive ability, breeding.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Селекційний процес при створенні нових порід грунтується на використанні значної кількості показників, які характеризують господарсько-біологічні особливості тварин. Виявлення найбільш придатних для розведення в конкретних природно-господарських умовах тварин здійснюється на основі їх комплексної оцінки (Д.Т. Вінничук, П.М. Мережко, 1991; В.І. Антоненко, 1995; М.С. Гавриленко, 1995; Ю.Д. Рубан, 1995; Й.З. Сірацький, В.В. Меркушин, О.І. Костенко і ін., 1998; М.В. Зубець, В.П. Буркат, М.Я. Єфіменко і ін., 1999). Для забезпечення стійкого генетичного прогресу селекційну роботу з кожною породою необхідно проводити у взаємозвязку на загальнопородному і зональному рівнях (М.С. Пелехатий, 1994; М.З. Басовський, 1995; М.Я. Єфіменко, Б.Є. Подоба, Р.А. Стоянов, 1999).

На Прикарпатті робота по створенню української червоно-рябої молочної породи проводилась за загальною схемою. Однак особливість цих робіт полягає в тому, що в якості материнської породи в цьому регіоні використовували місцевих сименталів. Природно-кліматичні та господарсько-економічні умови регіону теж мають свої особливості. Крім цього тварини української червоно-рябої молочної породи на Прикарпатті характеризуються великою генетичною різноманітністю. В Львівській області корів симентальської породи схрещували з червоно-рябими голштинськими плідниками. В результаті отримані тварини з різною часткою спадковості покращуючої породи, яких необхідно консолідувати за господарськими та біологічними ознаками. В звязку з цим комплексне дослідження господарсько-біологічних особливостей корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів в умовах Прикарпаття, зокрема на Львівщині, має наукове і практичне значення для ведення подальшої селекційної роботи з масивом цієї худоби. Це і визначає актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою частиною плану науково-дослідних робіт Інституту землеробства і біології тварин УААН "Удосконалити існуючі породи в західному регіоні, створити нові внутрішньопородні і заводські типи, лінії, родини та високопродуктивні стада тварин" в 1996-2000 рр. № державної реєстрації 0196 U 024409.

Мета і завдання досліджень. Метою роботи було вивчення господарсько-біологічних особливостей корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів в умовах Прикарпаття. Для реалізації поставленої мети ставились завдання дослідити:

- екстер'єрно-конституційні параметри;

- молочну продуктивність, якість молока, морфологічні та функціональні властивості вим'я;

- забійні та мясні якості;

- гематологічні показники;

- відтворну здатність;

- визначити економічну ефективність використання корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в умовах Прикарпаття проведено комплексне дослідження господарсько-корисних ознак корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів. Досліджено екстер'єрні параметри, вивчено успадкування особливостей молочної продуктивності, досліджено якісний склад молока, оцінено забійні та мясні якості, охарактеризовано морфо-функціональні властивості вим'я та відтворну здатність корів. Встановлено звязок між окремими селекційними ознаками.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень використовуються при розробці довготермінових програм і перспективних планів селекційно-племінної роботи з українською червоно-рябою молочною породою на Прикарпатті.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем організовані і проведені науково-виробничі експерименти та лабораторні дослідження, зібрані первинні дані, статистично проаналізовані, описані і узагальнені одержані результати, сформульовані висновки та пропозиції виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені на:

- науково-практичній конференції молодих вчених і аспірантів Інституту землеробства і тваринництва західного регіону УААН (Оброшине, 1997);

- міжнародній науково-виробничій конференції "Наукове забезпечення агропро-мислового виробництва" (Одеса, 1999);

- міжнародній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми зооінженерії та шляхи їх вирішення" (Львів, 1999);

- міжнародній науковій конференції “С.З.Гжицький і сучасна аграрна наука” (Львів, 2000);

- засіданні Вченої ради Інституту землеробства і біології тварин УААН (Львів - Оброшине, 1998);

- розширеному засіданні лабораторій тваринницького профілю Інституту землеробства і біології тварин УААН (Львів - Оброшине, 1999).

Публікації. Основні положення дисертації висвітлені в 6 статтях у наукових виданнях.

2. Матеріал і методика досліджень

Експериментальна частина роботи виконана на племінній фермі господарства "Нива" Стрийського району Львівської області протягом 1996-1998 років.

Для проведення досліджень були сформовані методом аналогів чотири групи корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів, із яких: 1 група контрольна (3/4ЧРГ х 1/4С, n=62) - рекомендований тип української червоно-рябої молочної породи, ІІ група - дослідна (1/2ЧРГ х 1/2С, n = 41), ІІІ група - дослідна (7/8ЧРГ х 1/8С, п=31), IV група - дослідна (15/16ЧРГ х 1/16С, n=14). Схема досліджень наведена на рисунку 1.

Тварини всіх груп знаходились в однакових умовах догляду і утримання. Річні витрати кормів на корову складали 46 центнерів кормових одиниць.

Екстер'єрно-конституційні параметри піддослідних корів визначали за загальноприйнятими методиками, які використовуються в зоотехнічній практиці (Е.Я. Борисенко, 1967; М.В. Зубець, Ю.П. Полупан,1996). Оцінка тварин за типом проведена за 100-бальною шкалою згідно інструкції по бонітуванню великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (1993). Лінійна оцінка типу тварин проведена за методикою Асоціації голштинської худоби, описаною В.І. Власовим і ін. (1991), І.А. Дубіним і ін. (1992), В.І. Антоненком (1998).

Живу масу корів визначали за результатами контрольного зважування раз на рік. Масометричний коефіцієнт визначали за формулою Д.Т. Вінничука та П.М. Мережка (1991).

Оцінку молочної продуктивності проводили згідно даних зоотехнічного обліку та на основі проведених контрольних надоїв. Визначення якості молока проводили згідно ГОСТ 13928-84. Вміст жиру в молоці визначали за методом Гербера (1967), загальний білок і казеїн - за Кельдалем, вміст лактози - рефрактометрично, сухий знежирений молочний залишок - розрахунковим методом за формулою професора М.І. Книги, суху речовину - висушуванням в сушильній шафі, золу - спалюванням. Перечислені методи описані П.В. Кугеневим та



Умовні позначення: С - симентальська порода ЧРГ - червоно-ряба голштинська порода

Рис. 1 Схема досліджень

М.В. Барабанщиковим (1988). Вміст кальцію в молоці визначали на приладі "Фляфо-4" і за методикою В.Ю. Вудмаски та П.П. Прилуцького (1975), вміст фосфору - за методикою Фіске-Субароу, описаною П.Т. Лебедевим та А.Т. Усовичем (1976). Фракції казеїну визначені методом електрофорезу в поліакриламідному гелі (Р.А. Хаертдінов, 1989).

Морфологічні та функціональні властивості вим'я досліджували за методикою Латвійської сільськогосподарської академії (1970).

М'ясну продуктивність корів оцінювали методом контрольних забоїв, за методикою ВІТа. Хімічний склад м'яса досліджено загальноприйнятими методами.

Гематологічні показники досліджували на другому місяці лактації згідно загальноприйнятих методик.

Відтворні якості корів оцінювали за наступними показниками: вік першого отелення, сервіс-період, тривалість тільності, міжотельний період, характеристика корів за приплодом, індекс плодючості визначений за формулою І. Дохі (1961).

Економічну ефективність виробництва молока визначали на основі обліку всіх затрат. Економічна оцінка забійних якостей корів проведена за методикою М.В. Зубця і ін. (1996).

Цифровий матеріал оброблений методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969). Результати середніх значень вважали статистично вірогідними при Р<0,05 (Р<0,05-*; Р<0,01-**; Р<0,001-***).

3. Результати досліджень

Екстер'єрно-конституційні параметри

За живою масою після першого отелення не виявлено суттєвої різниці між тваринами контрольної (459,5 кг) та ІІ (463,3 кг) і ІІІ (461,8 кг) дослідних груп. Жива маса корів IV групи, порівняно з контрольною, була більшою на 19,3 кг (Р<0,05). Аналогічна ситуація спостерігалася після другого отелення. Жива маса 1/2-; 3/4- i 7/8-кровних за червоно-рябою голштинською породою корів була майже однакова (502,2-504,2 кг), а тварини генотипу 15/16ЧРГ х 1/16C переважали за цим показником аналогів контрольної групи на 14,8 кг (Р<0,05). Після третього і старших отелень жодна із дослідних груп тварин не мала вірогідної переваги за живою масою, яка досягала 560,6-571,7 кг.

Проміри повновікових корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів наведені в таблиці 1. За промірами ширини грудей і обхватом п'ястка між групами тварин різниці практично не виявлено. Підвищення спадковості червоно-рябих голштинів у генотипі корів української червоно-рябої молочної породи із 50% (ІІ група) до 75% (І група) приводить до збільшення розмірів тулуба. В тварин контрольної групи були більшими: висота в холці - на 1,4 см, глибина і обхват грудей - відповідно на 2,1 і 4,0 см, коса довжина тулуба - на 4,1 см, ширина в клубах - на 1,3 см (Р<0,05). Із насиченням частки крові за червоно-рябою голштинською породою понад 75% вірогідної різниці між промірами тварин контрольної та ІІІ і IV груп не встановлено.

Таблица 1 Проміри повновікових корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів, см (Mm)

	Група, генотип
Показник	І - 3/4ЧРГх 1/4С (n=62)	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С (n=41)	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С (n=20)	ІV-15/16ЧРГх 1/16С (n=12)
Висота в холці	135,80,47	134,40,53*	136,80,85	138,11,30
Глибина грудей	73,00,51	70,90,56*	73,20,96	74,91,30
Ширина грудей	47,90,43	48,80,58	47,50,67	47,30,72
Обхват грудей	195,70,97	191,71,06*	197,91,86	197,22,35
Коса довжина тулуба	162,10,72	158,01,22*	162,71,22	163,01,48
Ширина в клубах	55,30,25	54,00,29*	55,20,60	55,80,84
Обхват пястка	19,60,13	19,90,15	19,50,23	19,70,30

При лінійній оцінці типу будови тіла тварин встановлено, що міцність конституції, вираженість крижів, постановка задніх кінцівок, глибина вим'я, підвішуюча зв'язка вим'я і розміщення дійок у всіх групах близькі до оптимального значення по породі. Насичення кровності за червоно-рябою голштинською породою понад 50% приводить до збільшення росту, глибини грудей, ширини заду. Значно покращуються морфологічні ознаки вим'я: форма, прикріплення передніх і задніх чвертей, ширина задніх чвертей. Тварини набувають більшої вираженості молочного типу.

Щодо індексів тілоскладу, то із доведенням частки голштинської спадковості до 75% у тварин зменшуються грудний і тазо-грудний індекси. В тварин стає тонший кістяк (індекс костистості). Зменшується різниця між висотою в холці і крижах (індекс перерослості), що свідчить про вирівняність спини. Між тваринами І і ІІІ груп вірогідна різниця встановлена лише за індексом перерослості. У корів генотипу 15/16ЧРГ х 1/16С, в порівнянні з тваринами контрольної групи, зменшуються показники індексів розтягнутості (через більшу висоту в холці корови здаються відносно коротшими) і масивності.

У корів контрольної групи порівняно з напівкровними аналогами на 7,3 см (Р<0,05) більші габаритні розміри і на 0,034 (Р<0,01) менший масометричний коефіцієнт. Це свідчить, що 3/4-кровні корови більш високорослі, розтягнуті і на одиницю поверхні в них припадає менша частка живої маси, що характерно для тварин молочного типу. Подальше насичення кровності червоно-рябої голштинської породи приводить до невірогідного збільшення габаритних розмірів та зменшення масометричного коефіцієнта.

Таким чином, за екстерєрно-конституційними параметрами корови української червоно-рябої молочної породи відповідають типу тварин молочного напряму продуктивності, причому із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою ознаки молочності краще виражені.

Молочна продуктивність

В дослідженнях молочна продуктивність корів представлена надоєм за 305 днів лактації, вмістом жиру в молоці і виходом молочного жиру (табл. 2).

Таблица 2. Молочна продуктивність корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів, (Mm).

Лактація	Група, генотип	n	Надій, кг	Вміст жиру, %	Молочний жир, кг
І	І - 3/4ЧРГх 1/4С	62	368376	3,870,02	143,72,9
	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С	41	3638113	3,840,02	138,74,2
	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С	31	3796113	3,870,03	147,04,5
	ІV-15/16ЧРГх 1/16С	14	3839158	3,840,05	147,76,6
ІІ	І - 3/4ЧРГх 1/4С	62	396982	3,850,02	152,83,0
	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С	41	4036116	3,850,03	157,44,5
	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С	31	4018113	3,870,03	155,04,1
	ІV-15/16ЧРГх 1/16С	14	3926132	3,860,04	151,65,5
ІІІ і	І - 3/4ЧРГх 1/4С	225	424555	3,840,01	161,72,1
стар-	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С	223	413658	3,860,01	160,22,3
Ша	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С	74	428191	3,810,02	162,53,6
	ІV-15/16ЧРГх 1/16С	26	426693	3,790,02*	161,73,5

За 305 днів першої лактації надій і вихід молочного жиру зростав із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою. Тварини контрольної групи переважали за цими показниками напівкровних корів відповідно на 45 і 5,0 кг (1,2 і 3,5%) і поступалися 7/8-кровним - на 113 і 3,3 кг (3,1 і 2,3%), 15/16-кровним - на 156 і 4,0 кг (4,2 і 2,8%), однак ця різниця не вірогідна. Після другої лактації 3/4-кровні корови за надоєм і виходом молочного жиру невірогідно поступалися тваринам ІІ групи - відповідно на 67 і 4,6 кг (1,7 і 3,0%), ІІІ групи - на 49 і 2,2 кг (1,2 і 1,4%) і переважали аналогів ІV групи - на 43 і 1,2 кг (1,1 і 0,8%). Не встановлено суттєвої різниці за вмістом жиру в молоці в корів різних генотипів як за першу, так і другу лактації. Вміст жиру коливався в межах 3,84-3,87%. За третю і старші лактації корови контрольної групи переважали за надоями напівкровних на 109 кг (2,6%) i поступалися 7/8 - i 15/16-кровним відповідно на 36 і 21 кг. (0,8 і 0,5%) (Р>0,05). При однаковому виході молочного жиру 15/16-кровні тварини поступалися вмістом жиру в молоці 3/4-кровним на 0,05% (Р<0,05).

Пік молочної продуктивності припадає на другий місяць лактації, за винятком первісток генотипу 15/16ЧРГ х 1/16С - на третій місяць, після чого відбувається поступовий її спад.

Коефіцієнт кореляції між величиною надою і живою масою у всіх групах тварин за першу, другу і третю лактації позитивний (+0,14 - +0,43). В 3/4-кровних корів за третю, в напівкровних - за другу і в 7/8-кровних - за першу і другу лактації статистично вірогідний.

Коефіцієнт кореляції між висотою в холці і величиною надою в повновікових корів контрольної групи становив +0,600,13 (Р<0,001), у напівкровних - +0,420,12 (Р<0,001). В 7/8- і 15/16-кровних за червоно-рябою голштинською породою корів цей показник хоч і невірогідний, проте позитивний і відповідно становив +0,070,24; +0,160,31.

Вихід молочного жиру тісно пов'язаний з величиною надою. Показники коефіцієнта кореляції між надоєм і виходом молочного жиру в корів різних генотипів за першу, другу, третю і старші лактації знаходились в межах +0,90 - +0,98 (Р<0,001).

Результати дослідження взаємозв'язків між надоєм і вмістом жиру в молоці піддослідних корів наведені в таблиці 3.

Таблица 3. Коефіцієнти кореляції між надоєм та вмістом жиру в молоці корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів.

Група, генотип	Лактація
	перша	друга	третя і старше
	n	rm	n	rm	n	rm
І - 3/4ЧРГ х 1/4C	62	-0,230,13	62	-0,280,12*	225	-0,050,07
ІІ - 1/2ЧРГ x 1/2C	41	-0,150,16	41	-0,0030,16	223	+0,110,07
ІІІ - 7/8ЧРГ x 1/8C	31	+0,030,19	31	-0,080,19	74	-0,050,12
IV-15/16ЧРГx1/16C	14	+0,110,29	14	+0,010,29	26	-0,210,20

В корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів не встановлено статистично вірогідної залежності між величиною надою і вмістом жиру в молоці, винятком є друга лактація в тварин контрольної групи (негативний зв'язок). Виявлено значні коливання коефіцієнта кореляції по групах в розрізі лактацій від негативного до позитивного значення. Це вказує на недостатню консолідованість досліджуваного стада і на можливість спрямування селекційного процесу на бажане поєднання надою та жирномолочності.

Якість молока і придатність його для сироваріння

Органолептична оцінка не виявила відмінностей в молоці корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів. Молоко корів усіх груп однорідної консистенції, без слизу, пластівців білка, не тягуче, білого кольору, має приємний специфічний запах, дещо солодке на смак.

За хімічним складом молока не виявлено вірогідної різниці між тваринами різних генотипів (табл. 4). Однак із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою понад 75% простежується тенденція до зниження в молоці вмісту жиру і білка. Вміст казеїну в процентному відношенні до загального білка молока найнижчий у 7/8- і 15/16-кровних корів - відповідно 77,8 і 77,7%, тоді як у 3/4-кровних - 79,5%, а в напівкровних - 80,2%.

Таблица 4. Хімічний склад молока повновікових піддослідних корів (середнє за лактацію), n=5 (Mm).

	Група, генотип
Показники	І - 3/4ЧРГх 1/4С	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С	ІV-15/16ЧРГх 1/16С
Добовий надій, кг	16,00,98	14,31,12	16,10,65	16,00,96
Жир, %	3,820,07	3,820,06	3,750,03	3,720,06
Загальний білок, %	3,270,06	3,280,04	3,200,04	3,190,06
Казеїн, %	2,600,05	2,630,04	2,490,06	2,480,06
Лактоза, %	4,520,04	4,490,05	4,500,06	4,510,06
Зола, %	0,710,03	0,730,02	0,720,03	0,720,01
Суха речовина, %	12,330,15	12,320,11	12,170,11	12,140,10
Сухий обезжирений молочний залишок,%	8,510,08	8,500,08	8,420,09	8,420,08
Кальцій г/кг	1,050,02	1,040,04	1,070,03	1,050,04
Фосфор г/кг	0,8190,031	0,8350,042	0,8150,029	0,7700,041

За бродильною і сичужно-бродильною пробами молоко корів усіх груп відносилось до першого і другого класів. В жодній із груп не виявлено тварин, молоко яких відповідало б третьому і четвертому класам за бродильною пробою і третьому класу за сичужно-бродильною пробою.

Дослідження фракційного складу казеїну не виявили вірогідної різниці між процентним співвідношенням окремих фракцій казеїну в дослідних і контрольній групах тварин. Однак, із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою зменшується частка найбільш цінної з точки зору сироваріння -фракції. Так, за вмістом - фракції тварини контрольної групи невірогідно переважали корів ІІІ і IV груп - відповідно на 0,2 і 0,6% і поступалися аналогам ІІ групи на 0,6%. Якщо порівняти тварин генотипів 1/2ЧРГ х 1/2С і 15/16ЧРГ х 1/16С, то в казеїні молока перших на 1,2% більше - фракції. В загальному сумарний вміст -; - і -фракцій у казеїні молока корів усіх груп перевищує 91%, що засвідчує про придатність його для сироваріння.

Морфологічні та функціональні властивості вим'я

На основі проведеної візуальної оцінки вим'я встановлено, що більшості тваринам всіх груп характерне вим'я чашоподібної форми, з великим запасом, міцною підвішуючою зв'язкою, щільно прикріплене й пропорційно розвинуте.

При промірюванні вимені встановлено, що в повновікових корів контрольної групи його довжина (34,4 см) і обхват (123,7 см) більші, ніж у напівкровних аналогів відповідно на 1,6 і 3,7 см (Р<0,05). Між коровами контрольної та ІІІ і IV груп за промірами вимені вірогідної різниці не виявлено, хоча необхідно відмітити тенденцію до збільшення довжини, ширини і обхвату вим'я із підвищенням кровності за червоно-рябою голштинською породою. Встановлено позитивний кореляційний зв'язок з обхватом (r=+0,49 - +0,73), довжиною (r=+0,44 - +0,60) і шириною вимені (r=+0,41 - +0,57) та добовим надоєм.

Із підвищенням кровності за червоно-рябою голштинською породою збільшується кількість корів з чашо- та ванноподібною формами вим'я. Так, у контрольній групі 8,1% корів з ванноподібною, 79,0% - з чашоподібною і 12,9% - з округлою формами вим'я, у ІІ групі - відповідно 7,3; 63,4 і 29,3%, у ІІІ - 15,0; 80,0 і 5,0%. В ІV групі 75,0% корів з чашоподібною і 25,0% - з ванноподібною формами вим'я. Встановлено, що продуктивність корів з чашоподібною формою вим'я на 11,1-15,6% вища, ніж з округлою.

Із доведенням кровності за червоно-рябою голштинською породою до 75% (І група) у корів вим'я стає більш рівномірно розвинуте за чвертями, індекс вим'я - 45,3% проти 42,7% у напівкровних тварин. У 3/4- кровних корів швидкість молоковіддачі становить 1,78 кг/ хв., що на 0,31 кг/ хв. більше, ніж у напівкровних (Р<0,05). В 7/8- і 15/16-кровних за червоно-рябою голштинською породою корів швидкість молоковіддачі знаходилась на рівні 1,75-1,84 кг/ хв., індекс вимя становив 44,5-44,7%.

Встановлено тісний кореляційний зв'язок між величиною добового надою та швидкістю молоковіддачі (r=+0,66 - +0,92).

Отже, із насиченням кровності за червоно-рябою голштинською породою покращуються морфологічні властивості вимя, збільшується кількість корів з чашо- та ванноподібною формами вим'я. Із доведенням спадковості за червоно-рябою голштинською породою до 75% у корів збільшується швидкість молоковіддачі і індекс вим'я.

М'ясна продуктивність корів

За показниками, які характеризують мясну продуктивність після забою, корови генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С поступалися напівкровним і переважали 7/8- і 15/16-кровних тварин, але ця перевага не значна і не вірогідна. В 3/4-кровних корів забійний вихід (55,6%) і вихід туші (51,9%) відповідно на 0,3 і 0,2% менші, ніж у напівкровних та на 0,4 і 0,5%; 0,7 і 0,6% більші в порівнянні із 7/8- і 15/16-кровними.

Хімічний аналіз не виявив вірогідної різниці за вмістом поживних речовин у м'ясі корів різних генотипів. Однак, вміст сухої речовини в м'ясі зменшувався із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою. Так, вміст сухої речовини в м'ясі корів ІІ групи становив 28,92%, а в IV групі - 27,03%. М'ясо напівкровних корів виявилося жирніше, порівняно з 3/4-; 7/8- і 15/16-кровними відповідно на 1,07; 1,28 і 1,22%. Вміст білка в м'ясі корів І і IІ груп був практично однаковий, а в ІІІ і IV групах дещо нижчий. Найвищу енергетичну цінність мало м'ясо напівкровних, найнижчу - 7/8- і 15/16-кровних корів.

Таким чином, корови української червоно-рябої молочної породи відзначаються задовільними показниками м'ясної продуктивності. Однак із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою простежується тенденція до зниження виходу туші та забійного виходу. Також зменшується вміст сухої речовини в м'ясі, в основному за рахунок меншої його жирності, а з підвищенням кровності за батьківською породою понад 75%, ще і за рахунок зниження вмісту білка.

Морфологічні і біохімічні показники крові

При дослідженні гематологічних показників виявлені деякі відмінності в картині крові корів різних генотипів (табл. 5).

Таблица 5. Гематологічні показники піддослідних корів, n=5 (Mm).

	Група, генотип
Показники	І - 3/4ЧРГх 1/4С	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С	ІV-15/16ЧРГх 1/16С
Загальний білок, г/ л	80,382,37	82,082,12	79,382,67	76,422,68
Еритроцити, млн/мм3	6,120,06	5,450,17**	5,620,14*	5,360,26*
Гемоглобін, г/ л	97,205,10	95,004,70	94,804,50	93,404,10
Лейкоцити, тис/мм3	9,060,58	9,180,52	10,980,17*	11,080,11**

У білковій частині крові відмічена тенденція до зменшення загального білка сироватки крові із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою. Так, за вмістом загального білка в сироватці крові корови генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С поступалися напівкровним на 2,1% і переважали 7/8- і 15/16-кровних аналогів відповідно на 1,2 і 4,9%, але ця різниця статистично не вірогідна.

Характерними показниками інтенсивності окислювально-відновних властивостей крові є вміст еритроцитів і насиченість їх гемоглобіном. Найвищий рівень еритроцитів виявлено в крові корів контрольної групи (6,12 млн/мм³), тоді, як у тварин ІІ, ІІІ і IV груп спостерігалося зниження цього показника відповідно на 10,9 (Р<0,01), 8,2 і 12,4% (Р<0,05). Подібну залежність встановлено і за вмістом гемоглобіну, але вона виявилась статистично не вірогідна. Так, найвищий вміст гемоглобіну - 97,20 г/ л був у корів контрольної групи, що більше ніж у 1/2-; 7/8- і 15/16-кровних тварин відповідно на 2,3; 2,5 і 3,1%.

Лейкоцитарний фон у корів різних генотипів був у межах фізіологічної норми, проте спостерігається деяка міжгрупова відмінність. Згідно отриманих даних у крові корів ІІІ i IV груп, порівняно з контрольною, виявлено відповідно на 21,2 (Р<0,05) і 22,3% (Р<0,01) більше лейкоцитів. Певні зміни відмічено і в співвідношенні окремих форм лейкоцитів. В крові корів ІІІ групи виявлено більше лімфоцитів на 1210 клітин або 25,0% (Р<0,05), в IV групі - більше еозинофілів на 140 клітин або 17,3% (Р<0,05) і лімфоцитів - на 1320 клітин або 27,3% (Р<0,01), порівняно з ровесницями контрольної групи. В лейкограмі переважали лімфоцити (30,0-33,4% - нейтрофіли і 53,3-55,5% - лімфоцити). Не виявлено суттєвої різниці між тваринами різних генотипів у співвідношенні лімфоцитів до нейтрофілів.

Відтворна здатність корів

Середній вік при отеленні первісток різних генотипів знаходився в межах 810,6-864,4 дня або 26,7-28,4 місяця. Вік першого отелення збільшувався із підвищенням кровності за червоно-рябою голштинською породою, але різниця між тваринами різних генотипів була статистично не вірогідна (табл.6).

Таблица 6. Показники відтворної здатності корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів, (Mm).

Показники	Група, генотип
	І - 3/4ЧРГх 1/4С	ІІ - 1/2ЧРГх 1/2С	ІІІ - 7/8ЧРГх 1/8С	ІV-15/16ЧРГх 1/16С
	n	Mm	n	Mm	n	Mm	n	Mm
Вік першого отелення, днів	62	828,711,4	41	810,610,8	31	836,213,4	14	864,434,5
І лактація: Сервіс-період, днів	62	97,58,6	41	96,810,6	31	83,07,3	14	109,920,2
Міжотельний період, днів	60	380,48,9	41	376,111,0	31	364,67,2	14	390,620,2
ІІ лактація: Сервіс-період, днів	62	96,18,6	41	80,17,8	31	88,59,9	14	85,218,9
Міжотельний період, днів	62	375,38,5	40	365,98,6	31	367,19,2	14	368,419,4
ІІІ лактація: Сервіс-період, днів	59	103,48,2	41	76,47,6*	24	101,613,4	12	132,221,9
Міжотельний період, днів	58	387,97,9	41	357,77,7**	24	384,713,9	12	414,921,2

За сервіс - та міжотельним періодами між коровами різних генотипів не виявлено статистично вірогідної різниці за першу та другу лактації. За третю лактацію у корів контрольної групи сервіс- та міжотельний періоди, порівняно з ровесницями ІІ групи були більші відповідно на 27,0 (Р<0,05) і 30,2 (Р<0,01) дня і не вірогідно менші, ніж у тварин IV групи - на 28,8 і 27,0 днів.

Тривалість тільності в корів різних генотипів знаходилась в межах 279,9-284,6 дня, що відповідає вимогам фізіологічної норми.

Фенотипова мінливість тривалості сервіс-періоду в усіх групах корів висока. Коефіцієнт мінливості мав мінімальну величину 48,9% і максимальну 80,0%, у всіх інших випадках він перебував у межах 61,0-70,8%.

В перших трьох групах відносна кількість абортів становила 1,1-2,1%. В IV групі абортів не зафіксовано, проте тут найвищий відсоток мертвонароджених телят (5,1%). Високий цей показник і в ІІІ групі - 4,9%, тоді як в І і ІІ групах він відповідно становив 2,9 і 1,0%. Не виявлено вірогідної різниці між живою масою при народженні в телят, одержаних від корів контрольної і дослідних груп. Середні показники живої маси бичків становили 35,5-36,5 кг, теличок - 33,4-33,8 кг. До 3-місячного віку вибуло (падіж, вимушений забій) 10,6% телят, одержаних від корів контрольної групи, від корів ІІ групи - 5,0%, від корів ІІІ групи - 10,5% і від корів IV групи - аж 21,4%.

Отже, із зменшенням спадковості симентальської породи підвищується відсоток мертвонароджених телят, знижується життєздатність молодняку, у повновікових корів збільшуються показники сервіс- та міжотельного періодів.

Економічна ефективність

За економічною ефективністю виробництва молока корови генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С мали перевагу над тваринами інших кровностей. Середньорічний надій молока базисної жирності в 3/4- кровних корів становив 4626 кг, в 1/2- кровних - 4608 кг, в 7/8- кровних - 4622 кг і в 15/16 кровних - 4568 кг. Мінімальна собівартість 1ц. молока була в корів генотипу 3/4ЧРГх1/4С - 23,87 грн., що на 0,1-1,3% менше, ніж у тварин інших кровностей. Економічний ефект виробництва молока в розрахунку на одну голову в корів контрольної групи становив 371,23 грн. прибутку, що більше порівняно з тваринами ІІ; ІІІ і IV груп відповідно на 5,74; 1,27 і 18,49 грн. Рентабельність виробництва молока в 3/4- кровних корів становила 33,6%, в напівкровних - 33,1%, в 7/8- кровних - 33,5% і в 15/16-кровних - 32,0%.

При оцінці забійних якостей економічний ефект на одну голову в 3/4- кровних корів був на 6,19 грн. менший порівняно з напівкровними і на 6,69 та 0,50 грн. більший, ніж відповідно в 7/8- і 15/16-кровних тварин.

Таким чином, з економічної точки зору для виробництва молока на Прикарпатті найбільш вигідно розводити корів генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С. Економічний ефект за показниками забійних якостей корів знижувався із збільшенням спадковості червоно-рябої голштинської породи.

Висновки

1. В умовах Прикарпаття характерними ознаками, що відображають господарсько-біологічні особливості корів української червоно-рябої молочної породи, які в генетичній структурі мають 75% спадковості червоно-рябої голштинської породи, є порівняно висока молочна продуктивність, задовільні м'ясні якості, добра відтворна здатність і пристосованість до місцевих умов розведення.

2. Доведення спадковості за червоно-рябою голштинською породою до 75% сприяє формуванню типу тілоскладу, характерного для тварин молочного напряму продуктивності, корови генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С порівняно з напівкровними ровесницями відрізняються більшими лінійними розмірами та краще розвинутою задньою частиною тулуба, глибокими грудьми, відносно тоншим кістяком, об'ємним, добре розвинутим вим'ям.

3. За величиною надою та виходом молочного жиру статистично вірогідної різниці між коровами різних генотипів не встановлено. Середній надій первісток коливався в межах 3638-3839 кг, вихід молочного жиру - 138,7-147,7 кг. За третю і старші лактації середні показники надою становили 4136-4281 кг, виходу молочного жиру - 160,2-162,5 кг. У повновікових корів генотипу 15/16ЧРГ х 1/16С порівняно з 3/4ЧРГ х 1/4С вміст жиру в молоці знизився на 0,05%.

4. У корів української червоно-рябої молочної породи із зменшенням спадковості симентальської породи простежується тенденція до зниження в молоці вмісту білка, масової частки казеїну та найбільш цінної з точки зору сироваріння к-фракції казеїну. Вміст білка в молоці корів генотипів 1/2ЧРГ х 1/2С і 3/4ЧРГ х 1/4С становив відповідно 3,28 і 3,27%, а в 7/8ЧРГ х 1/8С і 15/16ЧРГ х 1/16С - 3,20 і 3,19%.

5. Морфологічні та функціональні властивості вим'я покращуються із підвищенням кровності за червоно-рябою голштинською породою. В 3/4-кровних корів порівняно з напівкровними довше вим'я (на 4,7%), більший його обхват (на 3,0%), більше тварин з чашо- та ванноподібною формами вим'я (на 16,4%), вим'я рівномірніше розвинуте за чвертями, його індекс становив 45,3% проти 42,7%, збільшилась швидкість молоковіддачі ( із 1,47 кг/ хв. до 1,78 кг/ хв.). Між тваринами генотипів 3/4ЧРГ х 1/4С та 7/8ЧРГ х 1/8С і 15/16ЧРГ х 1/16С за промірами вим'я, його індексом та швидкістю молоковіддачі вірогідної різниці не встановлено.

6. Не виявлено вірогідної різниці між коровами різних генотипів за показниками м'ясної продуктивності. Однак, із збільшенням кровності червоно-рябої голштинської породи зменшується забійний вихід та вихід туші, знижується вміст сухої речовини в м'ясі та його енергетична цінність.

7. Інтенсивність окислювально-відновних процесів найвища в організмі корів генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С. Тварини генотипів 1/2ЧРГ х 1/2С і 3/4ЧРГ х 1/4С, порівняно з висококровними за червоно-рябою голштинською породою коровами (7/8ЧРГ х 1/8С і 15/16ЧРГ х 1/16С) краще адаптовані до місцевих умов розведення.

8. Тварини порівнюваних груп відрізняються за показниками відтворної здатності. В повновікових корів генотипу 3/4ЧРГ х 1/4С сервіс- та міжотельний періоди більші порівняно з напівкровними ровесницями відповідно на 27,0 та 30,2 дня. У корів генотипів 7/8ЧРГ х 1/8С і 15/16ЧРГ х 1/16С високий відсоток мертвонароджених телят - відповідно 4,9 і 5,1%. Найменш життєздатні до 3-місячного віку телята одержані від корів генотипу 15/16ЧРГ х 1/16С.

9. Використання корів української червоно-рябої молочної породи в умовах Прикарпаття є економічно вигідним (рентабельність виробництва молока - 32,0-33,6%). При виробництві молока найвища економічна ефективність досягнута в корів генотипу 3/4ЧРГх1/4С. Економічний ефект за показниками забійних якостей корів знижувався із збільшенням кровності за червоно-рябою голштинською породою.

Пропозиції виробництву

1. Враховуючи господарсько-екрномічні та природно-кліматичні умови Прикарпаття, збільшувати частку спадковості червоно-рябої голштинської породи в генотипі тварин української червоно-рябої молочної породи понад 75% не доцільно.

2. Подальшу селекційну роботу з українською червоно-рябою молочною породою на Прикарпатті проводити в напрямку консолідації конституційних, продуктивних та відтворних якостей тварин шляхом внутріпородної селекції.

3. Підвищити генетичний потенціал молочної продуктивності. Селекцію доцільно проводити одночасно з величиною надою і якістю молока.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Кузів М.І. Молочна продуктивність корів української червоно-рябої породи на Прикарпатті // Сільський господар.-1998.- N7-8.- С. 7.

2. Кузів М.І. Відтворна здатність корів української червоно-рябої породи різних генотипів // Сільський господар. 1998.-N11-12.- С. 14.

3. Кузів М.І. Якісні показники молока корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів // Аграрний вісник Причорномор'я.- 1999.- Вип. № 3. Ч. ІІІ: Зоотехнія. -С.26-28.

4. Кузів М.І., Мамчак І.В. Морфологічні та функціональні властивості вимені корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.- 1999.- Вип.ІІ.- С. 159-163 (Здобувачу належить виконання експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів).

5. Мамчак І.В., Кузів М.І. Екстер'єрно-конституційні особливості корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького.- 1999.- Вип. 3. Ч. ІІ.- С. 178-180 (Здобувачу належить виконання експериментальних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів).

6. Мамчак І.В., Кузів М.І. Господарсько-біологічні особливості корів української червоно-рябої молочної породи різних генотипів в умовах Прикарпаття //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С.З. Гжицького. - 2000. - Том 2 (№ 2). Ч. 3. - С.89-92.

Размещено на Allbest.ru

...