Будова та продуктивність мішаних культур дуба червоного у західному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

БУДОВА ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS BOREALIS MICHХ.) У ЗАХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація

КАГАНЯК Юліан Йосипович

Київ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат сільськогосподарських наук, доцент Горошко Мирон Петрович, Український державний лісотехнічний університет, завідувач кафедри лісової таксації та лісовпорядкування

Офіційні опоненти - доктор сільськогосподарських наук, доцент Лакида Петро Іванович, Національний аграрний університет, завідувач кафедри менеджменту лісового господарства, кандидат сільськогосподарських наук Швець Михайло Іванович, Виробниче об'єднання “Укрдержліспроект”, головний інженер

Провідна установа - Інститут екології Карпат НАН України, відділ охорони природних екосистем, м. Львів

Захист відбудеться 11 травня 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 в Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці НАУ за адресою: 03041, вул. Героїв оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 21 березня 2000 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Маніта О.Г.

Каганяк Ю.Й. Будова та продуктивність мішаних культур дуба червоного (Quercus borealis Michх.) у Західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 - лісовпорядкування і лісова таксація. - НАУ, Київ, 2000.

Головною метою досліджень в умовах вологої грабової діброви є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності і фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур при різному складі у вигляді нормативного матеріалу. Досліджено таксаційну будову за діаметром на 1,3 м та висотою стовбурів, а також за довжиною та діаметром крон. Вирахувано асиметрію, ексцес, варіацію, ранг розподілів чисельностей, а також змодельовано їх параметри за допомогою двопараметричного рівняння Вейбула. Отримано моделі росту за основними таксаційними показниками у динаміці з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Найпродуктивніші культури дуба червоного є складом 8Дч2Мд і 7Дч3Яс. Змоде-льовано зміну фітомаси за основними компонентами крони та стовбура з часткою дуба червоного у культурах 5-9 одиниць. Внаслідок істотних відхилень у рості дуба червоного від дуба звичайного, рекомендується виділити дуб червоний в окрему господарську секцію.

Каганяк Ю.И. Строение и продуктивность смешанных культур дуба красного (Quercus borealis Michх.) в Западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельськохозяйственных наук по специальности 06.03.02 - лесоустройство и лесная таксация. - НАУ, Киев, 2000.

Объектом исследования являются смешанные насаждения дуба красного с примесью ясеня обыкновенного и лиственницы европейской в западной Лесостепи Украины.

В условиях западной Лесостепи Украины дуб красный является интродуцентом. Дуб хорошо произростает как на бедных и истощённых, так и на богатых почвах. Требовательный к достаточно высокому уровню влажности почв. Порода обильно и на ранних стадиях плодоносит, хорошо возобновляется, является сильным конкурентом для сопутствующих пород (ясеня обыкновенного и лиственницы европейской).

Данный регион характеризуется преобладанием свежих и влажных гигротопов, а также относительно богатых и богатых трофотопов. Поэтому, почвенно-климатические условия даного региона способствуют росту вышеуказанных пород с достаточно высокой продуктивностью.

Главной целью исследований в условиях влажной грабовой дубравы является оценка, моделирование, формализация показателей строения, роста, продуктивности и наземной фитомассы с разным долевым участием дуба красного в ясенево-дубовых и лиственнично-дубовых культурах в виде нормативного материала.

Для расчёта общей продуктивности насаждений исспользована методика Свалова-Воропанова. Оценка фитомассы вышеуказанных насаждений по основным наземным компонентам произведена за методикой П.И. Лакиды. Расчёт статистик таксационного строения произведён с исспользованием метода условной средней.

Параметры модели распределения частот диаметра и высоты стволов, а также протяжённости и диаметра крон определены при помощи двохпараметрического уравнения плотности Вейбулла.

Аналитическое выравнивание показателей роста и наземной фитомассы произведено с исспользованием многофакторных регрессионных уравнений. С их помощю получены поверхности морфолого-таксационных показателей роста, производительности и фитомассы в зависимости от возраста и процента древесной породы в общем запасе насаждения.

Исследовано строение вышеуказанных культур по диаметру на 1,3 м и высоте стволов, а также по протяженности и диаметру крон. Определены асимметрия, эксцес, вариация, ранг распределения частот морфолого-таксационных показателей ствола и кроны.

Установлено, что максимальная величина коэфициента вариации исследуемых пород характерна для диаметров крон, а минимальные его значения - для высот стволов.

Асиметрия диаметра стволов и крон на протяжении всего периода роста остаётся положительной. Данный показатель для протяжённости крон и высоты стволов как положительный, так и отрицательный.

Эксцесс таксационных показателей крон и стволов разного знака и степени.

Значительная величина ранга диаметра крон дуба красного ясенёво-дубовых культур показывает на возможность роста его в высокой густоте.

Анализ статистик распределений диаметра и высоты стволов показыает, что конкуренция в профиле по вертикали несколько меньше, чем по горизонтали. В младшем возрасте наблюдается большая активность роста лиственницы и угнетённость роста дуба красного. В дальнейшем дуб активизирует своё развитие.

В молодняках дуб и ясень характеризуются одинаковой активностью роста. В старшем возрасте активность роста дуба несколько выше, чем ясеня. Это указывает на ингибирующее воздействие дуба красного на ясеня в возрасте спелости.

Смоделированно рост вишеуказанных культур в динамике с долевым участием дуба красного 5-9 единиц. Наиболее продуктивными выявлены культуры дуба красного составом 8Дк2Ли и 7Дк3Яс.

Смоделировано изменение фитомассы по главным компонентам кроны и ствола с долевым участием дуба красного 5-9 единиц. Процент кроны наибольший в младшем возрасте в лиственницы, что объясняет её интенсивное развитие. В старшем возрасте процент кроны в дуба и ясеня больше, чем в лиственницы. В молодняках основу кроны составляют древесная зелень и ветки длиной до 3 м, а в старшем - ветки длиной 3-8 м и более 8 м.

Рост дуба красного отличается от роста дуба обыкновенного. Особенно ощутимая разница в морфолого-таксационных показателях в молодом возрасте. Вследствие больших отклонений в росте дуба обыкновенного от дуба красного, рекомендуется отделить дуб красный в отдельную хозяйственную секцию.

В итоге сделаны выводы и составлены нормативные таблицы хода роста и динамики наземной фитомассы, распределения частот диаметра и высоты стволов, протяжённости и диаметра крон с учётом динамической специфики смешанных культур дуба красного.

Kaganyak Ju.Yo. A structure and efficiency of mixed cultures of northern red oak (Quercus borealis Michх.) in the flat part of West Ukraina conditions. - the Manuscript.

Dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.03.02 - forest valuation and forest management. - NAU, Kyiv, 2000.

The main goal of researches in wet hornbeam oakery conditions is a rating, a modelling, a formalising an indexes of growth, an efficiency and a phytomassa with different admixture of northern red oak in ash-oak and larch-oak cultures as normative material. Is researched the structure of the above-stated cultures with a diameter 1,3 m and height of trunks, and also the extent and diameter of crowns. Has calculated an asymmetry, excess, variation, the rank of frequency distribution, and also is simulated theirs parameters with help of the twoparametrical Wajbule equation. Has modeled the growth of the above-stated cultures in the dynamic with share holding of northern red oak 5-9 unities. The most productive are detected cultures of northern red oak with the following composition: 8Oak2Larch and 7Oak3Ash. The phytomassa change on main components of a crown and trunk with share holding of northern red oak 5-9 unities is simulated. Consequently the major deviations in common oak growth is recommended to part northern red oak to a separate economic section.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

дуб будова ріст фітомаса

Актуальність теми. Підвищення продуктивності та покращення стану лісів відноситься до завдань загальнодержавного значення. Юридична основа проведення досліджень у даному напрямку передбачена в Лісовому Кодексі України, зокрема одним із шляхів підвищення продуктивності лісового фонду України є здійснення інтродукції. Стан лісів можна покращити, якщо в насадження ввести швидкорослі високопродуктивні та стійкі до захворювань деревні породи. Нині такі насадження створено. Це мішані культури дуба червоного, які формують високопродуктивні деревостани в різних типах лісорослинних умов, а також на землях, які непридатні для сільськогосподарського користування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок дослідження дисертаційної роботи узгоджується і є органічною частиною загальнокафедральної теми «Багатомірна оцінка структури і динаміки фітомаси деревостанів для вдосконалення інвентаризації лісових ресурсів (на прикладі лісів Заходу України)». Тему затверджено рішенням НТР УкрДЛТУ протоколом №1 від 23.01.1998 року. Тема зареєстрована в УкрІНТЕІ (№0198U002977).

Мета і задачі дослідження. Метою досліджень є оцінка, моделювання, формалізація показників росту, продуктивності та фітомаси мішаних модриново-дубових та ясенево-дубових культур у вигляді нормативних таблиць при різному складі.

Задачею роботи є:

встановлення основних закономірностей будови дуба червоного, ясеня та модрини за основними показниками стовбура (висоти та діаметру) і крони (довжини та діаметру);

оцінка росту та продуктивності мішаних культур дуба червоного;

дослідження закономірностей формування фітомаси за основними її компонентами;

використання системи таксаційних нормативів при організації та веденні лісового господарства.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше об'єктом досліджень виступають мішані культури дуба червоного з домішкою модрини (ясеня). Оцінено ріст, продуктивність та фітомасу даних культур. Для апроксимації основних таксаційних показників продуктивності використано багатофакторні регресійні рівняння. Отримано поверхні відгуку вищезгаданих показників стосовно віку і частки породи в насадженні. Отримано розподіли чисельностей не лише за діаметром стовбурів, а й за висотою стовбурів, довжиною та діаметром крон. Обгрунтовано доцільність виділення дуба червоного в окрему господарську секцію.

Практичне значення одержаних результатів. Складено детальні регіональні таблиці ходу росту модриново-дубових та ясенево-дубових культур для умов Західного Лісостепу України вологої грабової діброви з часткою дуба червоного 5-9 одиниць. Дані таблиці можуть використовуватися під час актуалізації таксаційних показників при проведенні перманентного та базового лісовпорядкування. Розраховано нормативні динамічні таблиці оцінки фітомаси ясенево-дубових та модриново-дубових культур за основними її компонентами. Використання нормативних таблиць дає можливість розраховувати додаткові джерела деревини з компонентів фітомаси крони.

Особистий внесок здобувача. Особисто здобувачем зібрано та камерально опрацьовано експериментальний матеріал. Розроблено пакет прикладних програм обрахунку основних таксаційних показників будови, росту, продуктивності та фітомаси для мішаних насаджень. Розроблено моделі росту та накопичення фітомаси основними їх компонентами при різному складі порід. Встановлено розподіл чисельностей за діаметром і висотою стовбурів, довжиною та діаметром крон дуба червоного, модрини, ясеня. Зроблено логічні висновки та рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Зміст дисертаційної роботи апробовано на наукових конференціях викладачів та аспірантів Українського державного лісотехнічного університету, які проводилися протягом 1995-1999 років.

Публікації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено в 8 публікаціях.

Структура і об'єм дисертації. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено на 134 сторінках машинопису. Вона містить вступ, 7 розділів, висновки та рекомендації, список найменувань (199), 7 додатків. Текст ілюстровано 53 таблицями і 7 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

1. ПРИРОДНI УМОВИ РЕГIОНУ ДОСЛIДЖЕННЯ

Дослідженнями охоплено дві лiсогосподарські області: Українські Карпати з Прикарпатським округом та Лісостеп із Західно-Українським лісостеповим округом. Природно-кліматичні умови сприятливі для росту досліджуваних порід - дуба червоного (Дч), ясеня звичайного (Яс), модрини європейської (Мд). Лісорослинні умови даного регіону характеризуються високою родючістю і достатньою зволоженістю ґрунтів, перевагою свіжих і вологих сугрудів та грудів.

2. БІОЛОГІЧНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ДУБА ЧЕРВОНОГО ТА ЙОМУ СУПУТНІХ ПОРІД

Дуб червоний (Quercus borealis Michх.) інтродукований на територію України з Північної Америки 100 років тому. Порода відзначається швидкорослістю, рясним і раннім плодоношенням та відмінним поновленням, стійкістю до фітозахворювань, невибагливістю до родючості грунтів, вологолюбністю.

Ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) - аборигенна порода. У досліджуваному регіоні він не створює чистих насаджень, росте як супутня порода. Ажурна конструкція крони сприяє задернінню грунту. Ясен вибагливий до родючості і вологості грунту, світлолюбний, рано плодоносить, добре поновлюється у вікнах намету і на узліссях.

Модрина європейська (Larix decidua Mill.) - аборигенна порода. Вона світлолюбна, невибаглива до родючості грунту, найкраще росте у свіжих гігротопах, страждає від засухи, у мішаних лісостанах поновлюється погано. Модрина - лісотвірна порода і сильний конкурент для дуба червоного.

3. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ І ХАРАКТЕРИСТИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Об'єктом дослiдження є модальні мiшані модриново-дубові і ясенево-дубові культури на території ДЛГО "Львiвлiс", "Прикарпатліс", "Волиньліс".

Пiдбip об'єктiв дослiдження пpоведено на основі pетpоспективного аналiзу матеpiалiв лiсовпоpядкування за 20-piчний пеpiод. Виявлено особливостi pозподiлу культур дуба червоного, видiлено дiлянки, хаpактеpнi за складом порід, густотою. За pезультатами пpоведених обстежень на видiлених дiлянках закладено 98 пробних площ згідно з ГОСТом 16128-70. Вибір і рубання модельних дерев проведено способом рівномірного представництва в кількості, що дорівнює числу ступенів товщини. Обмір і розкряжування моделей здійснено за загальноприйнятою у лісовій таксації методикою (ГОСТ 9462-60).

Для дослідження росту і продуктивності використано методичні рекомендації М.П. Анучіна (1960, 1971), П.В. Воропанова (1961), М.М. Свалова (1975). Для дослідження зміни фітомаси надземної частини дерев за основними компонентами використано методичні рекомендації П.І. Лакиди (1997). Для дослідження таксаційної будови деревостанів, динаміки зміни їх структури враховано рекомендації М.М. Свалова (1975, 1978, 1979). Розрахунок основних статистичних показників здійснено методом визначення умовної середньої; аналiтичне вирiвнювання експериментальних даних - методом множинного регресiйного аналiзу. Вiдповiднiсть рiвнянь регресii дослiдному матерiалу оцiнювалась за критерiєм Фiшера.

4. ТАКСАЦІЙНА БУДОВА МІШАНИХ КУЛЬТУР ДУБА ЧЕРВОНОГО

На основі функції щільності двопараметричного розподілу Вейбула (1) отримано моделі розподілу чисельностей за діаметром (D) і висотою (H) стовбурів, а також за довжиною (L_кр) та діаметром (D_кр) крон досліджуваних порід. Статистичні показники таксаційної будови згруповано за періодами росту: до 30 років, 31-60 років, більше 61 року (див. табл.1).

, (1)

Таблиця 1 - Статистики та параметри моделей за періодами росту

Особливості розподілу D. Породи за величиною варіації D розташовані у порядку спадання так: Дч модриново-дубових культур, Дч ясенево-дубових культур, Яс, Мд. Варіація D дуба мішаних культур відрізняється від чистих. Мінливість D дуба у молодняках мішаних культур менша, ніж у чистих. У старшому віці варіація діаметрів Дч модриново-дубових культур близька до чистих середньої густоти, але дещо більша. У Дч ясенево-дубових культур - D зменшується інтенсивніше, ніж у чистих високоповнотних.

Ранг діаметрів Дч модриново-дубових культур у динаміці коливається в незначних межах. Асиметрія (A_s) D додатня середня, зростає з віком. Це зумовлюється посиленим приростом діаметрів у вищих ступенях і збільшенням кількості відсталих у рості екземплярів. Ексцес (E_x) D від'ємний і зменшується у динаміці.

Для Мд характерне збільшення рангу D до 61-річного віку. Причина - відставання у рості за D значної кількості стовбурів (62%). Відпад тонких стовбурів у старшому віці впливає на зменшення рангу і A_s. Ексцес розподілу чисельностей D додатній і з віком зменшується.

У Дч ясенево-дубових культур ранг змінюється у незначних межах (0,2%). A_s з віком збільшується із незначної до сильної. E_x змінюється з від'ємного слабкого до додатнього середнього у старшому віці.

В Яс ранг зменшується (2,6%) до 61-річного віку, а після цього збільшується (1,1%). Коливання рангу незначні, проте вказують, що спочатку частка грубших стовбурів збільшується, а у віці ститиглості зменшується. Внаслідок пригнічення ясеня дубом, ранг D першого у віці стиглості менший. A_s діаметрів у молодняках - середня, а в старшому віці - незначна. Від'ємний E_x змінюється зі слабкого до середнього.

Впродовж усього часу росту дерев діаметрам дуба у мішаних культурах характерна додатня A_s, яка є більшою, аніж у чистих. До 61-річного віку D дуба мішаних культур характерний від'ємний E_x, який є меншим, ніж у чистих. Проте у віці стиглості E_x діаметрів дуба у мішаних культурах додатній, а в чистих - від'ємний. Це означає, що чисельності діаметрів дуба мішаних культур краще згруповані у центральних ступенях товщини. Ранг D дуба мішаних і чистих культур відрізняються неістотно. Проте ранг діаметрів Дч ясенево-дубових культур дещо менший, ніж у модриново-дубових і чистих культурах.

Параметри розподілу H. Варіація H найменша у Мд впродовж усього росту. У Дч модриново-дубових культур, Дч ясенево-дубових культур і Яс чіткої переваги у величині значень варіації протягом усього періоду росту не спостерігається.

Для Дч модриново-дубових культур характерне зменшення у динаміці рангу (10,2%). Отже, частка вищих стовбурів у дуба в старшому віці буде більша. До 61-річного віку дуб пригнічується Мд. Розвиток основної кількості стовбурів дуба сповільнюється внаслідок не так внутрішньо-, як міжвидової боротьби. Про це свідчить від'ємна A_s дуба в молодняках. У старшому віці дуб інтенсивніше росте у висоту, ніж Мд, а тому права гілка кривої сильно витягнута. A_s міняється з від'ємної у молодняках на додатню - у стиглих насадженнях. E_x розподілу висоти різний за знаком і коливається у межах +0,31…- 0,41.

У Мд ранг висоти у динаміці зменшується (9,5%), але в молодшому віці - швидше, ніж у дуба. Додатня A_s і високий ранг висоти у молодому віці вказують, що невелика частка стовбурів Мд збільшують висоту інтенсивно, а більшість пригнічується внаслідок внутрішньовидової боротьби. У старшому віці розподілу висоти Мд характерна від'ємна A_s. E_x різні за знаком і коливаються у менших межах, ніж у дуба (+0,32…-0,20).

У Дч ясенево-дубових культур спостерігається збільшення рангу на 4% до 61-річного віку. Частка нижчих стовбурів у даний період зростає. Дане явище можна пояснити близьким за інтенсивністю ростом дуба та Яс у висоту в молодняках. У старшому віці ранг зменшується (2,8%). A_s впродовж усього періоду росту від'ємна і зменшується з сильної до середньої. E_x розподілів висот додатній і коливається у межах +0,08…+2,15.

У Яс динаміка рангу аналогічна Дч ясенево-дубових культур, лише змінюється на меншу величину (0,8-2,4%). У ясеня ранг протягом усього періоду росту більший, ніж у дуба. Отже, частка вищих дерев у Яс є меншою. До віку стиглості ранг висоти Яс ще збільшується - порівняно з дубом. A_s висоти ясеня - від'ємна середня впродовж усього росту, проте у молодняках дещо менша, ніж у Дч ясенево-дубових культур. E_x висоти від'ємний і коливаються в межах -0,12…-0,41.

Беручи до уваги знак A_s, можна стверджувати, що, за винятком молодняків модрини і стиглих насаджень Дч модриново-дубових культур, конкуренція за висотою є меншою, аніж за діаметром.

Будова за L_кр. Варіація L_кр Дч модриново-дубових культур до 60-річного віку більша, ніж у Мд, а в старшому віці - навпаки. Варіація L_кр Дч ясенево-дубових культур до 60-річного віку більша, ніж у Яс. У старшому віці дуб поступається Яс за даним показником. Варіація дуба і Мд до 60-річного віку більша, ніж у дуба і Яс ясенево-дубових культур. У старшому віці істотна відмінність спостерігається лише в Дч ясенево-дубових культур.

Внаслідок інтенсивного зменшення густоти у молодняках, в Дч модриново-дубових культур збільшується освітленість залишених екземплярів, а отже - і частка довших крон (3,1%). Це сприяє зміні додатньої незначної A_s на від'ємну незначну, а також збільшенню від'ємного E_x. Припинення інтенсивного відпаду є причиною зростання рангу на 3,2%. A_s перетворюється у додатню і зростає до середньої. Зростає кучність чисельностей.

У Мд спостерігається протилежна до дуба тенденція. Спочатку зростає частка коротших крон (2,7%). Додатня A_s зменшується з сильної до незначної. Додатній E_x з середнього зменшується до слабкого. В період 31-60 років у Мд переважають процеси очищення від сучків, на противагу дубові. У більш старшому віці у Мд посилюються процеси збільшення довжини крони. Частка коротких крон зменшується на 9,1%. Додатня A_s перетворюється у від'ємну. Зростає розпорошеність чисельностей.

У Дч ясенево-дубових культур упродовж усього періоду росту спостерігається зменшення рангу на 6,0%, а отже - зростання частки довших крон. Від'ємна A_s зростає від незначної до сильної. Розпорошеність чисельностей менша, ніж у Дч модриново-дубових культур. Причиною збільшення частки довгих крон є вплив бокового освітлення стовбурів, яке з віком зростає, внаслідок ажурності крон Яс і зменшення природної густоти.

У Яс протилежна до дуба тенденція. Частка коротких крон з віком зростає на 2,8%. Додатня A_s збільшується із незначної до середньої. Зростає кучність чисельностей, яка є більшою, ніж у дуба і Мд.

Будова за D_кр. Варіація Дч та Мд упродовж усього періоду росту відрізняється незначно. До 60-річного віку спостерігається деяка перевага дуба, а в старшому віці - навпаки. Варіація Дч та Яс є меншою, аніж у Дч модриново-дубових культур та Мд. Варіація Дч ясенево-дубових культур дещо більша, ніж у Яс, особливо відчутна перевага у старшому віці.

У Дч модриново-дубових культур у період 31-60 років спостерігається незначне зменшення рангу (1,0%), а отже - збільшення частки широких крон. A_s дещо зменшується (з сильної до середньої). З наближенням віку стиглості ранг D_кр знову зростає на 1,0%. Зростає також A_s. E_x розподілу D_кр дуба до віку стиглості прямує до нуля. Кучність у стиглих насадженнях менша, ніж у молодняках.

Розростання крон Дч модриново-дубових культур приводить до збільшення кількості вужчих крон у Мд на 3,9%. У старшому віці в модрини спостерігається протилежний до дуба процес. Частка широких крон зростає на 2,4%. A_s розподілу D_кр Мд сильніша, ніж у дуба, особливо в молодняках і стиглих насадженнях. Кучність чисельностей у старших насадженнях зростає.

У Дч ясенево-дубових культур частка вузьких крон зростає в динаміці на 7,6%. A_s зменшується у період 31-60 років, після чого зростає. A_s Дч модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових. Кучність D_кр з віком зменшується і є гіршою, аніж у Дч модриново-дубових культур.

У Яс ранг D_кр у динаміці зменшується на 1%, а це означає, що частка широких крон незначно збільшується. A_s зменшується з середньої до незначної. Кучність чисельностей в динаміці зменшується.

Отже, зменшення в динаміці коротких (6,0%) і широких (7,7%) крон Дч ясенево-дубових культур супроводжується збільшенням частки коротких (2,8%) і широких (1,0%) крон в Яс. У Дч модриново-дубових культур до 61-річного віку інтенсифікується розвиток крон у довжину (зростання 3,1%) і ширину (зростання 1,0%). У Мд спостерігається очищення від сучків (частка коротких крон зростає 2,7%) і збільшення частки вузьких крон на 3,9%. У Дч модриново-дубових культур після 61-річного віку стимулюється очищення стовбура від сучків (зростає частка коротких крон 3,2%) і збільшення вузьких крон на 2,0%. У Мд збільшується частка довгих (2,1%) і широких (2,4%) крон.

5. РІСТ МІШАНИХ НАСАДЖЕНЬ ДУБА ЧЕРВОНОГО

Оцінка росту за верхньою висотою (H_в), середнім діаметром (D_с), площею поперечного перетину (G), запасом (М) ясенево-дубових та модриново-дубових культур достовірно описується множинним регресійним рівнянням (2). Динаміку відсотку кори (С), різниці між верхньою та середньою висотами (H) адекватно описує рівняння (3), а поточні прирости (Z_п) - рівняння (4).

, (2)

, (3)

, (4)

Таблиця 2 - Параметри моделей росту основних таксаційних показників

Особливості динаміки кількості стовбурів (N). Дч здатний рости у високій густоті, на відміну від Мд і Яс. Отже, збільшення частки Дч у культурах підвищує їх густоту.

Ясенево-дубові культури спочатку ростуть з меншою густотою, ніж модриново-дубові, оскільки Яс формує ажурні, широкі крони, а Мд швидко збільшує розміри і, дещо сповільнює ріст за діаметром Дч. У старшому віці, внаслідок більшої інтенсивності доглядових рубань у модриново-дубових молодняках і середньовікових насадженнях, ясенево-дубові культури залишаються у вищій густоті.

Ясенево-дубові культури ростуть з меншою густотою, ніж корінні грабово-дубові (гД) I^b,9-I^a,7 бонітетів (Строчинський,…, 1982), а також - ніж чисті високоповнотні культури Дч (Майборода, 1980). Модриново-дубові культури з 20-річного віку ростуть з меншою густотою, ніж гД I^b,9-I^а,7 бонітетів. Модриново-дубові культури 8Дч2Мд та 9Дч1Мд у молодняках проростають з високою густотою, як і чисті високоповнотні культури Дч. Іншим складом - з меншою густотою. У результаті доглядових рубань високої інтенсивності густота модриново-дубових культур у стиглому віці зменшується порівняно з чистими високоповнотними культурами Дч.

Особливості росту за H_в та H_с. Упродовж усього періоду росту Мд переважає за висотою Дч. На ріст Дч та Мд за висотою значною мірою впливає співвідношення між ними. Ці породи найкраще ростуть у висоту складом 7Дч3Мд…9Дч1Мд. Збільшення присутності Мд до 4-5 одиниць сприяє погіршенню росту у висоту - як Дч, так і Мд. У молодняках Мд стримує ріст Дч у висоту. Збільшення частки Мд до 4-5 одиниць зменшує значення висот Дч впродовж усього періоду росту.

Таблиця 3 - Хід росту мішаних культур дуба червоного

У молодняках Яс не поступається Дч в рості за H_в та H_с. У міру достигання ясенево-дубових культур Дч істотно переважає у рості за висотою. Різна частка Яс не впливає на значення висоти у Дч. Яс найкраще росте за висотою складом 7Дч3Яс та 8Дч2Яс. Збільшення частки Дч пригнічує ріст Яс у висоту. Збільшення частки Яс до 4-5 одиниць негативно позначається на висоті. Причиною може бути збільшення освітленості грунту, яке сприяє задернінню і погіршенню умов живлення Яс.

Дч модриново-дубових культур з часткою 6-9 одиниць переважає за D_с дуб звичайний (Дз) гД I^b,9 бонітету, упродовж усього росту і I^а,7 бонітету - з часткою 5 одиниць. Дч модриново-дубових культур відстає в рості за H_в та H_с від Дч чистих високоповнотних культур упродовж усього періоду росту. Дч ясенево-дубових культур з часткою 5-9 одиниць переважає Дз гД I^b,9 бонітету впродовж усього періоду росту за H_в та H_с, але відстає у рості від Дч чистих високоповнотних культур.

Динаміка D_с. Діаметри залежать від густоти культур. У молодняках Мд істотно переважає Дч у рості за D_с. Лише в старшому віці у порід скорочуєься різниця між значеннями D_с. У віці стиглості Дч переганяє Мд у рості за D_с, при збільшенні його частки до 8-9 одиниць. Дч пригнічуватиметься у рості за D_с, якщо частку Мд збільшити до 4-5 одиниць. Як наслідок, діаметри Мд є більшими, ніж у Дч. Найкраще частку Дч зберігати в межах 7-8 одиниць. Це запобігатиме пригніченню його росту за D_с модриною.

Збільшення присутності Дч впливає на зростання густоти ясенево-дубових культур, тому D_с Дч та Яс зменшуються. У Дч та Яс у молодняках інтенсивність росту за D_с відрізняється неістотно. У період достигання ясенево-дубових культур Дч переважає Яс у рості за D_с істотно. У молодняках та середньовікових насадженнях величина D_с Дч ясенево-дубових культур більша, ніж у Дч модриново-дубових культур. У стиглих насадженнях спостерігається протилежна тенденція.

У міру пристигання деревостанів Дч модриново-дубових культур збільшує перевагу над Дз гД I^b,9 бонітету у рості за D_с. Протягом усього періоду росту Дч ясенево-дубових культур переважає Дз гД I^b,9 бонітету у рості за D_с з часткою 5-6 одиниць. Перевага зникає при збільшенні частки Дч в ясенево-дубових культурах.

У молодняках і середньовікових насадженях Дч модриново-дубових культур відстає у рості за D_с від Дч чистих високоповнотних культур, після чого переганяє його. Упродовж росту за D_с Дч ясенево-дубових культур складом 9Дч1Яс неістотно відрізняється від Дч чистих високоповнотних культур. При збільшенні частки Дч ясенево-дубових культур, перевага за D_с над Дч чистих високоповнотних культур зростає.

Зміна G та M з віком. Ясенево-дубові культури досягають найбільшої величини G (M) з часткою Дч 8-6 одиниць, а модриново дубові культури з часткою 7-9 одиниць. Крім старших насаджень, величина G (M) модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових з часткою Дч 5 одиниць.

Протягом усього періоду росту модриново-дубовим та ясенево-дубовим культурам характерні менші значення G та M, ніж чистим високоповнотним культурам Дч. У молодняках та середньовікових насадженнях накопичення G та M у модриново-дубових культурах інтенсивніше, ніж гД I^b,9 бонітету. У старшому віці перевага за даними показниками зникає, особливо з часткою Дч у межах 6-5 одиниць. Причина - інтенсивні доглядові рубання у молодняках та середньовікових насадженнях. У молодняках ясенево-дубові культури переважають у рості гД I^b,9 бонітету, але з віком різниця зменшується. У стиглому віці ясенево-дубові культури ростуть за даними показниками краще, ніж гД I^а,7 бонітету, а з часткою 6-7 одиниць перевага зростає.

Динаміка M_з. Протягом усього періоду росту M_з модриново-дубових культур більша, ніж у ясенево-дубових. Упродовж росту найбільшої M_з ясенево-дубові культури досягають з часткою Яс 3 одиниці. Високі значення M_з досягаються з часткою Яс у складі до 2 одиниць. Збільшення частки Яс зменшує M_з. У віці стиглості культури з участю Яс 5 одиниць менші за M_з на 27% від насаджень складом 7Дч3Яс. Упродовж росту найбільша продуктивність модриново-дубових культур спостерігається у насадженнях з домішкою Мд 2-3 одиниці. Упродовж росту M_з модриново-дубових культур більша, ніж у гД I^b,9 бонітету. Особливо...