Особливості біології тютюнового Трипса (Thrips tabaci Lind) в Криму і вдосконалення захисних заходів на тютюні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 632.731:633.71(477.75)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

Особливості біології тютюнового Трипса (Thrips tabaci Lind.) в Криму і вдосконалення захисних заходів на тютюні

03.00.09 - Ентомологія

Лунгул Аркадій Олександрович

Київ 2000

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Одним з найбільш шкідливих і широко поширених шкідників тютюну, що приносить значний збиток тютюнництву Криму, є тютюновий трипс. Крім механічних пошкоджень тютюнових рослин, що призводить до значного зниження якості та кількості врожаю, він є перенощиком вірусу бронзовості томатів (ВБТ) - дуже шкідливого захворювання тютюну.

У теперішній час для захисту тютюну від шкідників дозволений для використання невеликий асортимент інсектицидів з групи фосфорорганічних сполук: актеллік, базудин (діазинон), сумітіон, золон, Бі-58 новий; з них два останніх проти трипса. Але ці препарати у тютюнництві широко використовуються протягом останніх 20-30 років, внаслідок чого у ряду шкідників, у тому числі і у тютюнового трипса, виробилась до них резистентність. Крім того, ці препарати мають невеликий термін захисної дії, що вимагає проведення багаторазових обробок тютюну, а це веде до збільшення грошових витрат і собівартості кінцевої продукції. До того ж багаторазові обробки інсектицидами загострюють екологічну ситуацію в тютюновому агробіоценозі.

Незважаючи на застосування захисних заходів шкідливість тютюнового трипса продовжує залишатися відчутною. Тому для галузі тютюнництва України актуальним є вивчення біології та шкідливості тютюнового трипса в Криму і дослідження впливу різних інсектицидів на його чисельність.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена на засіданні вченої ради ІВіВ “Магарач” 14.05.1997 р., протокол № 4 і входить до тематичного плану науково-дослідницьких робіт ІВіВ “Магарач” з 1995 до 2000 року (проблема 4, етап 019.03.08), номер державної реєстрації - 037.11.019.03.

Мета і завдання досліджень. На основі вивчення біології та шкідливості тютюнового трипса і випробування інсектицидів удосконалити систему захисту тютюну. Для досягнення цієї мети вирішувались такі завдання:

1. Вивчити особливості біології розвитку тютюнового трипса в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму.

2. Оцінити шкідливість тютюнового трипса на насадженнях тютюну в різних кліматичних районах Криму.

3. Вивчити ефективність застосування нових інсектицидів для зниження чисельності тютюнового трипса.

4. Оцінити ефективність використання вдосконалених схем захисту.

Наукова новизна одержаних результатів. Описана фенологія розвитку тютюнового трипса в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму, встановлена кількість генерації шкідника на тютюні (3-5) і бур'яновій рослинності (2-3). Вивчена шкідливість тютюнового трипса в насадженнях тютюну в різних кліматичних районах Криму.

У результаті вивчення токсичності різних інсектицидів проти тютюнового трипса на тютюні виявлено ряд препаратів з групи синтетичних пиретроїдів з високою біологічною активністю (90-100%) і тривалістю захисної дії 20-25 діб, а також біопрепарат біостат (0,5 л/га) з ефективністю 80-95% протягом 15-20 діб.

Удосконалена система захисту тютюну від тютюнового трипса з використанням синтетичних пиретродїв, яка дозволяє знизити кількість обробок інсектицидами насаджень тютюну з 3-4 до 2.

Практичне значення одержаних результатів. Результати досліджень використані в написанні “Рекомендаций по защите табака от болезней, вредителей и цветковых паразитов в хозяйствах Крыма” (Ялта, 1999), які впроваджені на виробничих насадженнях культури в Кримській дослідній станції тютюнництва (КДСТ) в 1997 і 1998 роках на загальній площі 162 га.

Особистий вклад здобувача. Брав безпосередню участь у поставленні завдань досліджень, у складанні розгорнутого плану досліджень, організації, проведенні обліків, аналізі експериментальних даних та їх систематичній обробці, формуванні основних положень і висновків дисертації, у впровадженні результатів досліджень та підготовці до друку наукових праць.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи заслухані та обговорені на щорічних засіданнях секції вченої ради ІВіВ "Магарач", результати досліджень доповідались на засіданнях вченої ради з тютюнництва КДСТ (1995-1998 рр.), а також доповідалися на другому науково-практичному семінарі молодих вчених та спеціалістів "Вчимося господарювати" (Чабани, ІЗ УААН, листопад, 1999 р.).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих праць, у тому числі “Рекомендации по защите табака от вредных организмов, применительно к хозяйствам Крыма” (Ялта, 1999).

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 122 сторінках. Складається з вступу, літературного огляду (4 розділи), місця, умов і методів досліджень, 4 розділів експериментальної частини, економічної ефективності, висновків та рекомендацій виробництву, списку використаної літератури і двох додатків. У роботі є 16 таблиць і 26 рисунків. У списку використаної літератури нараховується 180 найменувань, у тому числі 74 іноземних авторів.

Зміст роботи

тютюн трипс інсектицид

Огляд літератури

На підставі робіт вітчизняних та зарубіжних авторів висвітлені особливості, основні види шкодочинності, яку трипс завдає рослинам і тютюновій сировині. Виділені оптимальні етапи застосування інсектицидів у захисті тютюну від шкідника і проаналізовані дані щодо стійкості тютюнового трипса до інсектицидів, у тому числі з групи фосфорорганічних сполук.

Розглянуті питання про застосування біологічного методу в управлінні чисельністю шкідника в інтегрованому захисті тютюну, зокрема таких авторів, як Добровольський Н.А., Скалов Ю.Ю., Грушевий С.Е., Гончарова М.П., Іванчева-Габровська Т., Дядечко М.П., Развязкіна Г.М., Сухов К.С., Бьядовський Г.С., Стрєляєва Н.І., Молдован М.Я., Іваненко Б.Г., Димитров А., Ткач М.Т., Філіпчук О.Д., Wardle R., Simpson R., Bakker F.M. та ін.

Місце, умови і методи проведення досліджень

Вивчення чисельності та шкодочиннності тютюнового трипса проводили на насадженнях тютюну в чотирьох різних кліматичних районах Криму.

Особливості біології та ефективність інсектицидів і схем захисних заходів вивчали протягом 1995 - 1998 років у Кримській дослідній станції тютюнництва (КДСТ) - типовому господарстві західної передгірсько-приморської зони Криму.

У районі проведення дослідів клімат дуже посушливий, помірно-жаркий, з м'якою зимою. Середньорічна температура повітря 11 ^оС, температура січня 0,3 ^оС, липня - 21,7 ^оС. Середньорічна кількість опадів 358 мм, у тому числі за вегетаційний період - 205 мм. Сума активних температур 3550 ^оС.

Метеорологічні умови 1995 і 998 років характеризувалися як близькі до середньобагаторічних. Тоді як погодні умови 1996 і 1997 років мали ряд особливостей: початок вегетаційних періодів спостерігали із затримкою через низькі температури на 20-30 днів, а також було відмічено велику кількість опадів, особливо в кінці вегетації, а в 1997 році - і протягом всієї вегетації, до того ж у цьому році сума активних температур становила 70 % норми.

Дослідження проводили згідно методик, наведених у роботі Б.А.Доспехова "Методика полевого опыта" (М. 1985) та методиці "Испытание пестицидов при возделывании табака" (М. 1995).

Обстеження виробничих насаджень тютюну проводили методом маршрутних аналізів; при цьому визначали стан популяції, поширеність і шкідливість тютюнового трипса.

Вивчення сезонної динаміки тютюнового трипса проводили також і на бур'яновій рослинності.

Ефективність інсектицидів оцінювали на дослідних насадженнях тютюну з рівними грунтовими умовами, однаковою агротехнікою і на певних етапах росту рослин. Площа ділянок - 56 м², повторність - чотирикратна. Обліки проводили на 3, 7, 10, 15 і 21 добу після застосування препаратів.

Поширеність ВБТ визначали шляхом підрахунку хворих рослин у середині та кінці вегетації тютюну.

Випробування вдосконалених схем захисту тютюну від тютюнового трипса проводили на виробничих насадженнях тютюну. Площа ділянок - 0,5 га, повторність двократна. Для обробки рослин використовували обприскувач ОП-2000, обліки - методом маршрутних обстежень.

Збирання здійснювали вручну, в міру настання технічної стиглості листя. Урожай враховували ваговим методом. Тютюнову сортність визначали згідно з ГОСТ 8073-77 (1987).

Статистичну обробку матеріалу проводили за загальноприйнятою методикою з використанням методів дисперсійного аналізу (Доспехов, 1985).

Результати досліджень

Особливості розвитку і шкідливість тютюнового трипса на тютюну в Криму. Сезонна динаміка тютюнового трипса в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму

Вивчення особливостей розвитку і розмноження тютюнового трипса проводили в 1995-1998 роках на бур'яновій рослинності, розсадниках і насадженнях тютюну без застосування інсектицидів у Кримській дослідній станції тютюнництва.

Встановлено, що навесні за досягнення денної температури повітря 15-20 ^оС починається вихід тютюнового трипса з місць зимування. Так, в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму це відбувається в першій та другій декадах квітня (табл.1). Основними місцями зимівлі є переважно багаторічні бур'яни, які продовжують вегетацію до пізньої осені.

Після виходу з місць зимування шкідник поселяється на бур'янах, де розвивається один-два місяці. Під час заселення їх трипсом на частку багаторічників приходиться 53 %, однорічників - 30 % і двохрічників -17 %. Але найвища чисельність зареєстрована на останніх: татарник, парило, будяк (Asteraceae) і дивина (Scrophulariaceae).

На бур'яновій рослинності шкідник розвивається в одній, рідко - в двох генераціях і в міру висаджування розсади тютюну в поле здійснює переселення. Відмічено, що частина популяції шкідника, що знаходиться на бур'янах поблизу розсадних теплиць, спостерігали на розсаді тютюну з кінця квітня.

На тютюні трипс розвивається в 4-5 поколіннях. Найбільша його чисельність зареєстрована в кінці червня - середині липня. Пік чисельності спостерігали: в 1995 р. - 4 червня (52,2 особини на листок), у 1996 р. - 19 червня (34,5), в 1997 р. - 21 липня і 7 червня (25,8 і 24,1), в 1998 р. - 7 липня (31,1).

Починаючи з другої декади липня чисельність шкідника поступово знижується за рахунок винесення з поля в період ламання більшості трипсів разом із зібраним листям нижніх ярусів, на яких і знаходиться його основна маса.

Важлива роль в обмеженні розмноження тютюнового трипса належить опадам. Рясні, особливо зливові дощі змивають личинок та імаго трипсів з листя на грунт, де вони гинуть, а також гине велика кількість пронімф і німф, які знаходяться в тріщинах ґрунту.

Таблиця 1. - Сезонна динаміка розвитку тютюнового трипса в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму, Кримська дослідна станція тютюнництва, 1995-1998 роки

	Вихід з місць	Перехід на	Перехід	Настання	Сума ефек-	Кількість генерацій
Рік	зимування	насаджен-	на бур'я-	зимової	тивних тем-	на бур'янах	на тю-	всього
	початок	масовий	ня тютюну	ни	діапаузи	ператур,оС	весна	осінь	тюні
1995	11-15.04	16-30.04	15-31.05	25.08-10.09	21.10-05.11	3550	1	2	4-5	7-8
1996	15-20.04	21.04-10.05	3.06-15.06	20-30.09	10-20.11	3350	1-2	1	4-5	6-7
1997	25-30.04	01-15.05	05-15.06	20-30.09	5-15.10	2400	1	0	3-4	4-5
1998	30.03-10.04	11-20.04	30.05-10.06	20-30.09	25.10-05.11	3400	1-2	1	4-5	6-7

Велика чисельність тютюнового трипса в 1995 р. привела до високого ураження рослин тютюну вірусом бронзовості томатів (ВБТ). Так, у фазу інтенсивного росту поширеність ВБТ становила 12 % і збільшилась до кінця вегетації до 28 %. У 1996 р. вона була на нижчому рівні - 6,5 і 14% відповідно. Несприятливі метеорологічні умови, які склалися в 1997 р., не дозволили шкіднику набрати високу чисельність і в результаті поширеність ВБТ склала 9 і 12%. Маючи високий потенціал розмноження, шкідник в 1998 р. відновив чисельність, але поширеність ВБТ була на минулорічному рівні і становила 10 і 13,5 % за рахунок низької чисельності вірофорного трипса, який пішов на зимування восени минулого року.

Після закінчення вегетації тютюнових рослин трипс переселяється на бур'янову рослинність, де і розвивається в одному, рідко - в двох поколіннях. Причому частина популяції шкідника, що перенесена разом із зібраним листям, розвивається на бур'яновій рослинності поблизу сушильних споруд, де дає від двох до чотирьох генерацій.

За нашими спостереженнями, зимова діапауза наступає у тютюнового трипса у другій половині жовтня - першій декаді листопада. Основними місцями зимування є території навколо сушильних споруд і лісосмуги поблизу насаджень тютюну.

Дослідження показали, що в умовах західної передгірсько-приморської зони Криму за вегетаційний період тютюновий трипс звичайно розвивається в 6-7 генераціях, але їх кількість залежить в основному від погодних умов, а саме від температури повітря. Так, у 1997 р. сума ефективних температур становила близько 70 % середньомісячної норми, і нами було зареєстровано 4-5 генерацій шкідника, причому осіннє покоління на бур'янах через раннє наступання холодів було відсутнім.

Поширеність і шкідливість тютюнового трипса на тютюні в різних кліматичних районах Криму

Тютюнництво Криму в основному розміщене в передгір'ї Бахчисарайського та Білогірського районів Криму, де нами проведені обстеження насаджень тютюну на заселеність та пошкодженість тютюновим трипсом і поширеність ВБТ (рис.1).

У 1997 р. заселеність тютюновим трипсом становила в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах 1,8 бала, південно-західному передгірському - 1,7 і низькогірному лісовому - 1,4. Невисока чисельність трипса пояснюється несприятливими метереологічними умовами року. У той же час поширеність ВБТ була високою (20,2; 19; 14,3 і 7% відповідно), чому сприяло те, що вірофорний трипс після зимівлі встиг створити вогнища інфекції на початку вегетації тютюну.

У 1998 р. шкідник до середини літа відновив високу чисельність (відповідно 3,9; 4,9; 2,1 і 2 бали), а поширеність ВБТ була на низькому рівні (3-5,4 %), через невеликий запас зимуючого вірофорного трипса з осені 1997р.

Рис.1. Заселеність і пошкодженість тютюну тютюновим трипсом

№1 - західний степовий причорноморський

№2 - південно-західний передгірський

№3 - низькогірський лісовий

№4 - східний передгірський

Таким чином, тютюновий трипс на тютюні зустрічається в усіх районах вирощування культури, а найбільша чисельність і шкідливість відмічається в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах.

Ефективність застосування інсектицидів для регуляції чисельності тютюнового трипса

Протягом усіх років на дослідних насадження тютюну вивчали вплив різних інсектицидів на чисельність тютюнового трипса. В 1995 - 1997 рр. проводили по три обприскування насаджень тютюну випробуваними препаратами через кожні 15 діб. У 1998 р. на основі трирічних досліджень провели вдосконалення системи: два обприскування насаджень тютюну через 21 добу; причому розсада була оброблена за два тижні до обробки препаратом ф'юрі 10% в.е. Перше обприскування тютюну в полі проводили на 2-4 добу після висаджування розсади (табл. 2).

Найвищу ефективність (94-100 %) показали інсектициди з групи синтетичних пиретроїдів: децис - 2,5 % к.е. (норма витрати 0,5 л/га), шерпа - 25 % к.е. (0,4 л/га), ф'юрі - 10% в.е. (0,2 л/га), талстар - 10 % к.е. (0,4 л/га), арріво - 25 % к.е. (0,3 л/га) і карате - 5 % к.е. (0,5 л/га). Ці препарати стримують чисельність трипса на мінімальному рівні протягом трьох тижнів, причому лярвицидна дія (95 - 100 %) зберігалась протягом 30 днів.

Таблиця 2. - Ефективність застосування інсектицидів у захисті тютюну від тютюнового трипса (Кримська дослідна станція тютюнництва, 1995-1998 рр.)

Рік	Варіанти досліду	Діюча речовина	Норма витрати, л/га	Біологічна ефективніть, %	Зниження ВБТ, %	Різниця врожаю порівняно з контролем, ц/га
	Нурелл Д 55% к.е.	Циперметрин 5% + хлорпирифос 50%	1,0	91,6	53,6	2,2
	Карате 5% к.е.	Лямбдацигалотрин	0,5	94,6	60,5	3,2
1995	Децис 2,5% к.е.	Дельтаметрин	0,5	98,4	62,3	3,6
	Омайт 30% с.п.	Пропаргит	2,5	70,7	40,6	0,6
	НIР05					1,1
	Фьюрі 10% в.е.	Етациперметрин	0,1	88,0	65,2	2,0
			0,2	96,1	72,3	3,1
	Арріво 25% к.е.	Циперметрин	0,3	95,7	59,6	2,7
1996	Децис 2,5% к.е.	Дельтаметрин	0,5	98,9	67,5	2,6
	Талстар 10% к.е.	Біфентрин	0,4	97,2	53,9	3,6
	НIР05					0,9
	Сонет 100 10% к.е.	Гексафлуриман	0,3	91,9	28,8	2,0
	Золон 35% к.е.	Фозалон	2,0	90,0	61,0	1,2
	Арріво 25% к.е.	Циперметрин	0,3	97,4	60,2	3,7
1997	Ф'юрі 10% в.е.	Етациперметрин	0,2	98,8	55,9	3,9
	Шерпа 25% к.е.	Циперметрин	0,4	99,7	65,3	3,6
	Талстар 10% к.е.	Біфентрин	0,4	97,6	59,3	4,1
	Карате 5% к.е.	Лямбдацигалотрин	0,5	97,6	54,2	2,6
	НIР05					2,4
	Арріво 25% к.е.	Циперметрин	0,3	96,7	32,1	1,1
	Талстар 10% к.е.	Біфентрин	0,4	93,8	46,4	2,2
	Шерпа 25% к.е.	Циперметрин	0,4	97,6	78,6	2,5
1998	Децис 2,5% к.е.	Дельтаметрин	0,5	97,4	46,4	1,8
	Біостат		0,8	80,8	57,1	0,8
			0,5	80,9	39,3	0,3
			0,3	69,7	14,3	0,9
	Біостат + Децис 2,5% к.е.		0,5 + 0,1	19,6	35,7	2,2
	НСР05					0,5

Інсектициди нурелл Д - 55% к.е. (1 л/га), сонет 100 - 10% к.е. (0,4 л/га) і золон - 35% к.е. (2 л/га) мають біологічну ефективність 90-92%, але тривалість захисної дії нижча: у нуреллу Д - 15-21 діб, сонету і золону - 10-15 діб. Під час застосування пиретроїдів враження рослин тютюну ВБТ було нижчим порівняно з контролем на 50-80%, а врожайність суттєво перевищила контроль на 5%-ному рівні значимості. У препаратів нурелл Д і золон зниження захворювання ВБТ було на рівні пиретроїдів, у сонету менше і складало близько 30%. Врожайність на варіантах із застосуванням золону і сонету суттєво не відрізнялась від контролю.

Результати наших досліджень свідчать про те, що ефективність залежить від тривалості токсичної дії препаратів.

У Криму застосування біологічного методу захисту тютюну від сисних комах не отримало поки що широкого впровадження. Проблема захисту рослин від тютюнового трипса і попелиці вирішується за допомогою природних ентомофагів. Використання інших ентомофагів обмежене через відсутність надійних методів їх масового розмноження, крім того, на відміну від закритого грунту застосування їх в умовах відкритих агроценозів досить проблематичне. Тому ми вивчали ефективність нового екологічно безпечного інсектициду біостат, одержаного на основі відходів виробництва коріандрової олії у Всеросійському науково-дослідному інституті біологічного захисту рослин м. Краснодара.

Біостат випробовували в трьох нормах (табл.2): 0,8 л/га (160 г д.р. на 1 га), 0,5 л/га (100 г д.р./га) і 0,3 л/га (60 г д.р./га), а також у суміші з пиретроїдом децис - 2,5 % к.е. (0,5 л/га - біостату і 0,1 л/га децису).

Встановлено, що біостат з нормою витрати 0,5 і 0,8 л/га найбільшу ефективність (від 85 до 95%) має на 15-21 добу, при цьому було відмічене зростання лярвицидної дії з 85 до 100 %, у той час як проти імаго біологічна ефективність знизилась з 85 до 30% за норми витрати 0,8 л/га і з 75 до 20% - 0,5 л/га. При цьому враження ВБТ було нижчим ніж у контролі відповідно на 57 і 40%.

У разі застосування суміші препаратів біостат і децис біологічна ефективність була протягом трьох тижнів на рівні 86-95%, при цьому відмічена висока лярвицидна дія (96-100%) вже на 3 добу (дія децису). Проти імаго ефективність була на рівні біостату (0,8 л/га).

Відмічено, що препарати децис - 2,5% к.е. (0,5 л/га), ф'юрі - 10% в.е. (0,2 л/га), карате - 5% к.е. (0,5 л/га), арріво - 25% к.е. (0,3 л/га), талстар - 10% к.е. (0,4 л/га), нурел Д - 55% к.е. (1 л/га) та біостат (0,8 і 0,5 л/га) мають високу ефективність у стримуванні чисельності тютюнового трипса на мінімальному рівні протягом трьох тижнів, при цьому до кінця вегетації враження ВБТ було нижчим контролю на 40-80 %.

Продуктивність тютюну на фоні різних схем захисту від тютюнового трипса

У сучасних умовах землеробства використовуються схеми захисту, що включають 3-4 обробки насаджень тютюну фосфорорганічними інсектицидами. Але ці препарати застосовуються протягом 20 років, що сприяє зниженню ефективності хімічного захисту за рахунок набуття резистентності тютюнового трипса.

Встановлено, що застосування перитроїдів дозволяє скоротити кількість обробок тютюну в полі інсектицидами до двох і отримати більш тривалу їх захисну дію.

У 1997-1998 рр. на виробничих насадженнях тютюну КДСТ проводили випробування вдосконалених схем захисту від тютюнового трипса, які складаються з двох обробок культури в полі перитроїдами ф'юрі + нурелл Д, децис + шерпа і шерпа + талстар. Як еталон використовували схеми з трьома обробками препаратами з групи фосфорорганічних сполук. Для вирахування показників біологічної і економічної ефективності в досліді був контроль - без проведення захисних заходів.

Для запобігання первинного зараження тютюну вірусом бронзовості томатів перше обприскування проводили відразу після висаджування розсади (на 3-4 добу після початку садіння), наступні - в міру заселення трипсом: на еталоні друга - через 10 днів; третя - на еталоні і друга - на дослідних схемах проведені після першого ламання тютюну (відповідно через 17 і 25 діб після попередніх).

Між випробуваними схемами і еталоном спостерігали суттєві відмінності. На дослідних варіантах зареєстрована мінімальна чисельність шкідника (0,05-0,4 екз./листок) чи повна його відсутність, тоді як на еталоні вона була значно вищою (0,6-8,7 екз./листок). Це вплинуло як на пошкодженість тютюну трипсом, так і на враження його ВБТ, що вплинуло на врожайність (табл.3) та якість сировини (рис.2 і 3). Так урожайність на дослідних варіантах у 1997 р. перевищувала контроль на 26% і еталон - на 3%, в 1998 р. - відповідно на 55 і 25%. Крім збільшення кількості урожаю спостерігали і поліпшення якості тютюнової сировини. На дослідних схемах вихід товарних світлих сортів (I і II сорт) збільшився: в 1997 р. в 2,5 рази порівняно з контролем і в 1,5 рази - з еталоном, у 1998 р. - відповідно в 3,5 і 1,2 рази.

Таблиця 3. - Вплив схем захисту на шкідливість тютюнового трипса, КДСТ, 1997-98 рр., Американ 307

Варіанти схем захисту	Кратність обробок	Норма витрати, л/га	Ступінь пошкодження трипсом, бал	Поширеність ВБТ, %	Урожайність, ц/га
1997 р.
Контроль	б/о	-	0,9	34	10,2
Еталон: Актелік 50% к.е.	3	1,5	0,6	20	12,5
Ф'юрі 10% в.е. + Нурелл Д 55% к.е.	1 1	0,2 1,0	0,3	11	12,9
НIР05					0,3
1998 р.
Контроль	б/о	-	1,8	13,5	3,5
Еталон: Базудин 60% к.е. + Золон 35% к.е.	2 1	1,0 2,0	1,0	4,7	4,4
Децис 2,5% к.е. + Шерпа 25% к.е.	1 1	0,5 0,4	0,1	1,7	5,6
Шерпа 25% к.е. + Талстар 20% к.е.	1 1	0,4 0,4	0,1	2,3	5,5
НIР05					0,6

Рис.2. Якість тютюнової сировини за варіантами досліду

Рис.3. Якість тютюнової сировини за варіантами досліду

Таким чином використання синтетичних пиретроїдів сприяє скороченню кратності обробок культури інсектицидами і одержанню врожаю високої якості.

Економічна ефективність застосування вдосконалених схем захисту тютюну від тютюнового трипса

У 1997-1998 рр. на виробничих насадженнях тютюну із випробуванням удосконалених схем одержано достовірний прибуток за рахунок підвищення кількості та поліпшення якості врожаю, економії матеріальних засобів, зокрема, зменшення кратності та застосування інсектицидів з більш низькою гектарною вартістю (табл. 4).

На варіантах з використанням пиретроїдів відмічена найбільша врожайність з високою якістю сировини. Закупівельні ціни на 1 ц тютюнової сировини складали: в 1997 р. - 230 грн. (на еталоні - 225 грн., контролі - 220 грн.), у 1998 р. - 350 грн. (на еталоні - 320 грн., контролі - 290 грн.), а умовний чистий прибуток на 1 га в1997 р. - 358,42 грн., 1998 р. - 573,67 і 519,21 грн., тоді як на еталоні - відповідно - 168,52 і 27,15 грн.

Таким чином, використання запропонованих нами вдосконалених схем захисту тютюну від тютюнового трипса забезпечує одержання великого прибутку і приводить до збільшення рівня рентабельності, що становило: у 1997 р. 98,3% (еталон - 42,1%), у 1998 р. 154,5 і 132,9% (еталон - 7,4 %).

Таблиця 4 - Економічна ефективність схем захисту тютюну від тютюнового трипса (КДСТ, c.Американ 307)

	1997 р.	1998 р.
Показники	Варіанти
	Актеллік	Ф'юрі + Нурелл D	Базудин + Золон	Децис + Шерпа	Шерпа + Талстар
1. Вартість додаткової продукції, грн./га	568,50	723,00	393,00	945,00	910,00
2. Вартість додаткових витрат, грн./га у т.ч.: на обприскування на збирання та сушіння на сортування	399,98 142,38 193,20 64,40	364,51 62,11 226,80 75,60	365,85 244,35 92,70 28,80	371,33 87,83 216,30 67,20	390,79 120,79 206,00 64,00
3. Умовний чистий прибуток, грн./га	168,52	358,49	27,15	573,67	519,21
4. Окупність витрат	1,42	1,98	1,07	2,54	2,33
5. Рівень рентабельності, %	42,1	98,3	7,4	154,5	132,9

Висновки

1. У Криму тютюновий трипс поширений у всіх районах вирощування тютюну. Найбільша його шкідливість відмічена в західному степовому причорноморському і східному передгірському районах, де заселеність рослин становила від 1,7 до 4,9 бала.

2. В умовах західної передгірсько-приморської зони Криму тютюновий трипс розвивається в 6-8 генераціях, у тому числі на тютюну - 4-5 і на бур'яновій рослинності - 2-3. Визначено, що вихід імаго шкідника з місць зимування здійснюється у другій половині квітня, а відхід на зимову діапаузу - у другій половині жовтня. Найвища чисельність трипса на тютюну відмічена в кінці червня - початку липня до проведення першого ламання листя.

3. Встановлене значне зниження зимуючого вірофорного трипса під дією несприятливих метереологічних умов року. Однак шкідник, маючи високий потенціал розмноження, здатний у наступному сезоні відновити високу чисельність, при цьому поширеність ВБТ невисока, внаслідок низької первинної інфекції.

4. Синтетичні пиретроїди децис 2,5% к.е. (0,5 л/га), карате 5% к.е. (0,5 л/га), арриво 25% к.е. (0,3 л/га), ф'юрі 10% в.е. (0,2 л/га), шерпа 25% к.е. (0,4 л/га), талстар 10% к.е. (0,4 л/га) і нурелл D 55% к.е. (1 л/га) мають високу біологічну ефективність (90-100 %) у захисті тютюну від тютюнового трипса протягом 21 доби. Застосування препаратів сприяє зниженню поширеності ВБТ на 50-80% порівняно з контролем.

5. Біологічний інсектицид біостат з нормою витрати 0,5 і 0,8 л/га знижує чисельність тютюнового трипса на 80-95% протягом: 15 діб - імаго, 21 - личинок шкідника. Застосування препарату сприяє також зниженню ураження рослин ВБТ на 40-60%.

6. Проведення обробок насаджень тютюну синтетичними пиретроїдами забезпечує підвищення врожаю тютюну на 25-55 %, порівняно з контролем та на 5-25 % - з еталоном, а також поліпшення якості тютюнової сировини відповідно в 2,5-3,5 і1,2-1,5 рази.

7. Рівень рентабельності від впровадження вдосконалених захисних заходів на насадженнях тютюну в Кримській дослідній станції тютюнництва складає від 98 до 155 %.

Рекомендації виробництву

Для захисту тютюну від тютюнового трипса і запобігання ураження культури вірусом бронзовості томатів (ВБТ) доцільно проводити обприскування тютюну препаратами з групи синтетичних пиретроїдів, такими як децис, з нормою витрати 0,5 л/га, шерпа (0,4 л/га), талстар (0,4 л/га), ф'юрі (0,2 л/га), нурелл Д (1 л/га).

Першу обробку проводити у розсадний період при настанні денних температур повітря 15 - 20 ^оС, (на початку виходу тютюнового трипса з місць зимування) і на 2-4 добу після висаджування розсади у поле.

Другу обробку тютюну в полі необхідно проводити через три тижні після попередньої, або після ламання листя.

Список публікацій за темою дисертації

1. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А., Cтреляєва Н.І., Здоровець Є.І. Тютюновий трипс. Розвиток і ефективність заходів захисту // Захист рослин. - 1998. - № 12. - С. 15 (Особистий внесок 50 %. Проведені обліки і частина експериментальної роботи, сформовано висновки).

2. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А. Влияние различных схем защиты табака от табачного трипса на урожай и его качество // Виноградарство и виноделие: Сб.науч.тр. ИВиВ “Магарач” УААН. - Ялта, 1999. - Т.ХХХ - С. 22-24. (Особистий внесок 75 %. Одержано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).

3. Лунгул А.А., Стреляева Н.И. Особенности биологии табачного трипса в западной предгорно-приморской зоне Крыма // Виноградарство и виноделие: Сб.науч.тр. ИВиВ “Магарач” УААН. - Ялта, 1999. - Т.ХХХ - С. 24-25. (Особистий внесок 60 %. Проведено обліки, сформовано висновки).

4. Стреляева Н.И., Здоровец Е.И., Лунгул А.А. Результаты испытаний различных методов защиты табака от табачного трипса // Виноградарство и виноделие: Сб.науч.тр. ИВиВ “Магарач” УААН. - Ялта, 1999. - Т.ХХХ - С. 42-43. (Особистий внесок 40 %. Проведена частина експериментальної роботи).

5. Рекомендации по защите табака от болезней, вредителей и цветковых паразитов в хозяйствах Крыма /А.А.Лунгул, Н.И.Стреляева, Ж.А.Чичинадзе, Е.И.Здоровец, Н.С.Рогачев. - Ялта, 1999. - 28 с. (Особистий внесок 70 %. Проведено аналіз літератури, експериментальних даних, узагальнення та сформульовання комплексної системи захисту тютюну).

6. Лунгул А.А. ффективность применения усовершенствованных схем защиты табака от табачного трипса с использованием синтетических пиретроидов // Матеріали науково-технічного семінару молодих вчених та спеціалістів. - Київ, 1999. - С. 114-116.

7. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А., Стреляева Н.И. Изучение влияния синтетического инсектицида биостат на численность табачного трипса: Тр. науч. центра винорадарства и виноделия. - Ялта, 1999. - Т.I., - С.56-57. (Особистий внесок 70 %. Проведено частину експериментальної роботи, сформульовано висновки).

8. Лунгул А.А., Чичинадзе Ж.А., Стреляева Н.И. Пиретроидные инсектициды против трипсов на табаке// Защита и карантин растений. - М.: 1999. - № 12. - С.36. (Особистий внесок 70 %. Одержано експериментальні дані та проведено їх узагальнення).

Анотації

Лунгул А.О. Особливості біології тютюнового трипса (Thrips tabaci Lind.) в Криму і вдосконалення захисних заходів на тютюні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільсько-господарських наук за спеціальністю 03.00.09 - ентомологія. Національний аграрний університет. Київ, 2000.

Вивчено особливості біології тютюнового трипса в Криму, зокрема, поширеність nf шкідливість комахи на насадженнях тютюну в різних районах вирощування і його сезонну динаміку в умовах західної передгірсько-приморської зони. Визначено ефективність використання інсектицидів з групи синтетичних пиретроїдів і біопрепарату біостат для регуляції чисельності тютюнового трипса.

За результатами вивчення сезонної динаміки тютюнового трипса і токсичності до нього інсектицидів удосконалено систему захисту від шкідника, яка дозволяє скоротити кратність обробок інсектицидами та одержати більш високий урожай зі збільшенням виходу товарних світлих сортів тютюнової сировини.

Ключові слова: тютюн, тютюновий трипс, вірус бронзовості томатів (ВБТ), поширеність, шкідливість, динаміка, інсектициди, ефективність обробок, урожай, якість сировини.

Лунгул А.А. Особенности биологии табачного трипса (Thrips tabaci Lind.) в Крыму и усовершенствование защитных мероприятий на табаке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.09 - энтомология. Национальный аграрный университет. Киев, 2000.

Изучены особенности биологии табачного трипса в Крыму, включающие распространенность и вредоносность насекомого на посадках табака в разных районах возделывания и его сезонную динамику в условиях западной предгорно-приморской зоны. Выявлено, что табачный трипс на табаке распространен во всех районах возделывания, а наиболее вредоносен в западном степном причерноморском и восточном предгорном. Установлено, что в условиях западной предгорно-приморской зоны Крыма табачный трипс развивается в 6-8 генерациях, из которых 3-5 на табаке. Наибольшую численность трипс достигает к концу июня - середине июля до первой ломки табака.

Определена эффективность использования инсектицидов из группы синтетических пиретроидов и биопрепарата биостат для регуляции численности табачного трипса. Наибольшую биологическую эффективность (90-100 %) показали инсектициды децис 2,5% к.э. (0,5 л/га), фьюри 10% в.э. (0,2 л/га), шерпа 25% к.э. (0,4 л/га), талстар 10% к.э. (0,4 л/га), арриво 25% к.э. (0,3 л/га), каратэ 5% к.э. (0,5 л/га) и нурелл Д 55% к.э. (1 л/га). При этом снижение ВБТ относительно контроля составило 50-80 %. Биопрепарат биостат (0,5 и 0,8 л/га) показал эффективность (85-95%), при снижении заболевания ВБТ на 40-60 %.

По результатам изучения сезонной динамики табачного трипса и токсичности к нему инсектицидов усовершенствована система защиты от вредителя, которая состоит из двух обработок посадок культуры синтетическими пиретроидами. Предложенные нами схемы защиты позволяют сократить кратность обработок инсектицидами, что в свою очередь снижает пестицидную нагрузку в табачном агробиоценозе, и получить более высокий урожай с увеличением выхода товарных светлых сортов табачного сырья.

Ключевые слова: табак, табачный трипс, вирус бронзовости томатов (ВБТ), распространённость, вредоносность, динамика, инсектициды, эффективность обработок, урожай, качество сырья.

Lungul А.А. Biological peculiarities of onion thrips (Thrips tabaci Lind.) in the Crimea and improvement of its control in tobacco. - Manuscript.

Thesis to obtain a Degree of Candidate of Agricultural Sciences in Speciality 03.00.09 - Entomology. National Agrarian University, Kyiv, 2000.

Biological peculiarities of onion thrips (Thrips tabaci Lind.) in the Crimea have been studied as conserns its occurence and harmfulness in tobacco plantings in different cultivation arreas as well as seasonal dynamics under conditions of the west premountainous-littoral zone of the peninsula. The efficiency of insecticides entering the group of synthetic pyrethroids and the “Biostat” preparation to control numbers of onion thrips has been determined.

Based on the investigation of the insect's seasonal dynamics and its susceptibility to the above group of insecticides, onion thrips control in tobacco has been improved, resulting in reduced amount of treatment and higher yields with increased proportion of light tobacco.

Key words: tobacco, onion thrips (Thrips tabaci Lind.), spotted wilt (Licopeksicum virus 3 Smith.), occurence, harmfulness, seassonal dynamics, insecticides, efficiency of treatments, yield, quality of tobacco raw material.

Размещено на Allbest.ru

...