Прогнозування розвитку картопляного агропромислового підкомплексу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Науково-дослідний економічний інститут

Міністерства економіки України

УДК 631.15:491

Прогнозування розвитку картопляного агропромислового підкомплексу України

Спеціальність 08. 02. 03 - Організація управління, планування і регулювання економікою

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Лісовий Андрій Васильович

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Науково-дослідному економічному інституті Мінекономіки України.

Захист відбудеться 24 лютого 2000 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.801.01 Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України та Науково-дослідного інституту соціально-економічних проблем м. Києва за адресою: 252601 МСП м. Київ-103, б. Дружби Народів, 28, 5-й поверх, зала засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Науково-дослідного економічного інституту Мінекономіки України за адресою: 252601 МСП м. Київ-103, б. Дружби Народів, 28, 1-й поверх

Автореферат розісланий “22” січня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради А. В. Базилюк

АНОТАЦІЯ

Лісовий А.В. Прогнозування розвитку картопляного агропромис-лового підкомплексу України. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08. 02. 03 - Організація управління, планування і регулювання економікою. - Науково-дослідний економічний інститут Мінекономіки України, Київ, 2000.

В дисертації проаналізований фактичний стан виробництва, зберігання, переробки і реалізації картоплі. Розроблена економіко-математична модель прогнозування розвитку картоплепродуктового підкомплексу, яка була розв'язана як багатоцільова: за декількома критеріями оптимальності. З допомогою методики обчислення по-казників відносної і сукупної ефективності обгрунтований прогноз розвитку підкомплексу на період до 2005 року. Розроблені пропозиції щодо функціонування картопляного агропромислового підкомплексу в умовах ринкової економіки.

Ключові слова: картоплепродуктовий підкомплекс, прогнозування, економіко-математична модель, критерій оптимальності, ринкова економіка.

АННОТАЦИЯ

Лисовый А.В. Прогнозирование развития картофельного агропро-мышленного подкомплекса Украины. Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата экономи-ческих наук по специальности 08. 02. 03 - Организация управления, планирования и регулирования экономикой. - Научно-исследователь-ский экономический институт Минэкономики Украины, Киев, 2000.

В дисертационной работе приведены теоретические основы выделения в АПК отраслевых подкомплексов, рассмотрены их особенности как объекта прогнозирования. В основу выделения межотраслевых комплексов или блоков в агропромышленном комплексе был положен основной вид сельскохозяйственной продукции, что реализуется потребителям в свежем или переработанном виде.

Обьектом исследований есть картофелепродуктовый подкомплекс, его масштабность, теснота производственно-технологических, эконо-мических связей между структурными элементами в процесе реализации конкретной цели разрешают выделить его в качестве самостоятельной подсистемы АПК. Проанализировано фактическое состояние производства, хранения, переработки и реализации картофеля, выявлены тенденции развития картофельного агропро-мышленного подкомплекса и направления его усовершенствования.

В диссертации рассмотрены и доработаны показатели конечной эффективности картофельного подкомплекса. Конечный продукт подкомплекса - это произведённая за год продукция, которая поступает в личное или производственное потребление за пределами подкомплекса, тоесть это продукция, которая не поступила в поточное производственное потребление в данном подкомплексе. В качестве показателей характеризующих эффективность картофелепродуктового подкомплекса предложены показатели конечной использованной и конечной произведённой продукции. Они характеризуют результаты функционирования подкомплекса соответственно с точки зрения конечного потребления и с точки зрения производства картофеля и продуктов из неё.

Разработана экономико-математическая модель прогнозирования развития картофелепродуктового подкомплекса, которая была решена как многоцелевая: за несколькими критериями оптимальности. В качестве критериев оптимальности использованы показатели конечной использованной и конечной произведённой продукции. Получено шесть вариантов прогноза, с помощью методики расчёта показателей относительной и совокупной эффективности все варианты сравнены между собой и определён прогноз развития подкомплекса на период до 2005 года.

Разработаны предложения по совершенствованию функциониро-вания картофельного агропромышленного подкомплекса в условиях рыночной экономики. Предложены методические подходы к государственному регулированию картофелепродуктового подкомплек- са, что сочитают административные и экономические рычаги управления. Аграрно-промышленная политика государства должна быть направлена на усиление производственного потенциала сельского хозяйства и более высокую его отдачу, реформирование производственно-экономических отношений на рыночных началах, государственное регулирование и поддержку сельскохозяйственных товаропроизводителей и будет содействовать повышению экономи-ческих и финансовых результатов хозяйствования, решению социаль-ных проблем села.

Ключевые слова: картофелепродуктовый подкомплекс, прогнозиро-вание, экономико-математическая модель, критерий оптимальности, рыночная экономика.

ABSTRACT

Lisoviy A.V. Forecasting of the potato agrarian-industrial subcomplex development of Ukraine. Manuscript.

Dissertation for a Candidate of Economical Sciences degree by speciality 08. 02. 03 - Organisation of Management, Planning and Regulation of Economy. - Scientific-Research Economical Institute of the Ministry of Economics of Ukraine, Kyiv, 2000.

An actual state of potato production, its keeping, processing and realization are analyzed in the dissertation. An economic and mathematical model for forecasting of the potato-production subcomplex development was elaborated as multipurpose, by several optimality criteria. A forecast for development of the subcomplex for the period up to 2005 year was based upon the methods of calculation of relative and total efficiency indices. Propositions as to the functioning of the potato agrarian-industrial subcomplex in conditions of market economy are given.

Key words: potato-production subcomplex, forecasting, economic and mathematical model, criterion optimality, market economy.

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Агропромисловий комплекс України є одним з найбільших і найважливіших секторів економіки країни. Від рівня його розвитку, стабільності функціонування залежать стан економіки і продовольча безпека держави, матеріальний рівень життя населення.

Через недосконалість організаційної структури управління АПК і економічного механізму взаємовідносин сільськогосподарських підпри-ємств з обслуговуючими їх організаціями, ускладнена інтеграція сільського господарства з переробними галузями. Це є однією з основних причин недовикористання природно-економічного потенціалу регіонів; значних втрат продукції при збиранні, транспортуванні, зберіганні і переробці; відставання у вирішенні соціальних проблем села.

Визнаним напрямком удосконалення організаційної структури АПК є виділення в цій виробничо-економічній системі продуктових вертикалей за ознакою технологічного взаємозв'язку доповнюючих галузей. Реалізація продуктового підходу дозволяє чітко визначити мету кожного із підкомплексів, уточнити його структуру, виділити в самостійну цілеспрямовану систему.

Але розвиток кожної із продуктових вертикалей має свої організаційні, технологічні, агротехнічні, динамічні особливості, які необхідно враховувати при вирішенні проблеми удосконалення організації та управління конкретної виробничо-економічної системи. Вони визначають арсенал методів і засобів її дослідження, під їх впливом формується функціонально-галузева, територіально-виробнича і організаційно-управлінська структури системи. Ці особливості потрібно враховувати при розробці прогнозу її розвитку, вони проявляють себе при уточнені методичних рекомендацій по оптимальному управлінні процесом перетворення речовини і сил природи в конкретний продукт споживання.

Об'єктом нашого дослідження є картоплепродуктовий підкомплекс, його масштабність, тіснота виробничо-технологічних, економічних зв'язків між структурними елементами в процесі реалізації конкретної мети дозволяє виділити його в якості самостійної підсистеми АПК.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота є складовою частиною програм і тем відділу проблем економіки АПК Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України. Елементи дисертаційного дослідження використовувалися в таких темах: “Розробка пропозицій щодо формування ресурсів сільськогосподарської продукції та обгрунтування напрямів її споживання” (№ держ. рег. 0196U004592); “Розробка наукових рекомендацій щодо обгрунтування обсягів виробництва, формування і використання ресурсів сільськогосподарської продукції” (№ держ. рег. 0197U005351); “Розробка пропозицій щодо реалізації найважливіших напрямів аграрної політики, фінансового забезпечення та формування ресурсів сільськогосподарської продукції” (№ держ. рег. 0198U004374).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і методичних положень прогнозування картопляного агропромислового підкомплексу України та перспектив його розвитку на період до 2005 року, з урахуванням задоволення народногосподарських потреб в картоплі та картоплепродуктах, підвищення ефективності виробництва та зменшення втрат продукції при збиранні, транспортуванні, зберіганні і переробці.

Для досягнення цієї мети вирішено такі завдання:

розглянуто і узагальнено теоретичні основи виділення міжга-лузевих комплексів в АПК;

висвітлено народногосподарське значення картоплі і продуктів її переробки;

досліджено процеси та суб'єкти формування картоплепродуктового підкомплексу України;

проаналізовано сучасний стан виробництва картоплі, виявлено тенденції його розвитку;

розглянуто стан і проблеми промислової переробки картоплі;

досліджено допоміжні галузі картоплепродуктового підкомплексу, що займаються зберіганням і реалізацією картоплі;

сформульовано задачу, вибрано і обгрунтувано критерії оптимальності;

розроблено економіко-математичну модель оптимізації картоплепродуктового підкомплексу;

проаналізовано всі варіанти розв'язків за різними методиками і обгрунтовано прогноз розвитку підкомплексу на період до 2005 року;

порівняно прогнозний варіант з середнім фактичним станом за останні роки;

розроблено пропозиції і вказано основні напрями розвитку картоплепродуктового підкомплексу.

Наукова новизна одержаних результатів. В дисертаційній роботі такі основні положення можна класифікувати як нові і важливі:

розроблено показники оцінки кінцевих результатів діяльності картоплепродуктового підкомплексу, в якості узагальнюючого наскрізного показника використано - кінцеву продукцію, але вона розглядається як з точки зору кінцевого споживання, так і з точки зору виробництва картоплі і продуктів з неї, тому запропоновано для практичного використання два показники: кінцеву спожиту продукцію і кінцеву вироблену продукцію;

проведений розрахунок граничного рівня урожайності (100 ц/га), при якому картопля залишається рентабельною, при урожайності нижче цього рівня її вирощувати невигідно;

задача оптимізації картоплепродуктового підкомплексу побудо-вана на основі базової загальноприйнятної моделі, але розв'язана як багатоцільова, тобто за кількома критеріями;

в якості критеріїв оптимальності використано не загально-вживані в таких задачах показники прибутку, товарної або валової продукції (із-за відсутності первинної інформації в приватних господарствах), а показники кінцевої виробленої продукції і кінцевої спожитої продукції, що дозволяють оцінити результати функціонування підкомплексу з точки зору вироб-ництва і кінцевого споживання картоплі і продуктів з неї;

при аналізі і порівнянні отриманих варіантів розв'язків застосовані методики обчислення показників відносної та сукупної ефективності, що дають змогу ранжувати варіанти прогнозів як у відносній (в процентах), так і в абсолютній величині, а отже й дозволяють вибрати і обгрунтувати прогноз розвитку підкомплексу на період до 2005 року;

розроблено комплекс організаційно-економічних заходів (зокрема створення об'єднань, що поєднують виробництво картоплі з її промисловою переробкою та інфраструктурними підрозділами), реалізація яких забезпечуватиме зміцнення виробничого потенціалу картоплепродуктового підкомплексу та більш високу його віддачу, реформування виробничо-економічних відносин на ринкових засадах;

запропоновано елементи державного регулювання (удосконален-ня кредитно-податкової політики, з метою покращення стимулів до інвестицій), розширення захисту вітчизняних виробників картоплі (зокрема - збільшення митного податку на імпорт картоплі та продуктів її переробки та звільнення експортерів від сплати цього податку), що сприятиме підвищенню економічних і фінансових результатів господарювання.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений в дисертації прогноз розвитку картоплепродуктового підкомплексу до 2005 року може бути використаний для вдосконалення структури картоплепродуктового підкомплексу і механізму взаємовідносин сільськогосподарських підприємств з обслуговуючими та переробними підприємствами. Деякі елементи дисертаційної роботи стали складовою частиною програм і тем відділу проблем економіки АПК Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України. Результати дослідження можуть бути корисні для Міністерства економіки, Міністерства агропромислового комплексу, а також науково-дослідних інститутів.

Особистий внесок здобувача. Наукові результати дослідження, що виносяться на захист, отримані автором особисто.

В статті, опублікованій спільно з Н. В. Петрунею, авторові належать розроблена економіко-математична модель та обгрунтування критерію оптимальності, а в статті, що вийшла у співавторстві з В. О. Паламарчуком, авторові належать збір інформації та розрахунок показників приведених в таблицях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження були використані у доповіді на конференції у Раді по вивченню продуктивних сил України та в засіданнях відділу проблем економіки агропромислового комплексу науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України.

Публікації. Результати дослідження опубліковано в 7 статтях загальним обсягом 2,4 друк. арк., що вийшли у наукових фахових виданнях, з них особисто авторові належать 5 статей обсягом 1,8 друк. арк.

агропромисловий картопля збут

2. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

Продуктова структура АПК - сукупність вертикально інтегрованих виробництв конкретних видів кінцевої продукції. В кожний продуктовий підкомплекс включаються: виробництво спеціалізованих засобів виробництва, спеціалізована галузь сільського господарства, переробка даного виду сировини аж до отримання певного виду кінцевої продукції, а також спеціалізований транспорт, система зберігання, спеціалізована торгівля. Формування в структурі АПК продуктових підкомплексів має велике значення для прогнозування, тому що дозволяє обгрунтовувати пропорції між сферами і галузями з урахуванням технологічних співвідношень у виробництві конкретних видів продукції.

Продуктові підкомплекси як об'єкти аналізу і прогнозування мають слідуючі особливості:

вони орієнтовані на задоволення потреб населення в конкретних видах продукції, тому аналіз і прогноз виробництва повинні включати вивчення динаміки і структури потреб, платоспроможного попиту методом співставлення фактичного споживання і раціональних норм;

вони є складними багатогалузевими формуваннями, що породжує множину різноманітних зв'язків, матеріальних, фінансових та інших пропорцій між його структурними складовими. Тому при розробці перспектив розвитку продуктових підкомплексів необхідно враховувати рівень розвитку, динаміку, інтенсивність міжгалузевих зв'язків;

зв'язані між собою використанням загальних для всього АПК неспеціалізованих виробничих ресурсів (капітальних вкладень, основних фондів, трудових ресурсів), тому при плануванні їх розвитку потрібно враховувати характер взаємодії між підкомплексами;

кожний продуктовий підкомплекс можна розбити на ряд територіальних ланок із специфічними природно-кліматичними і соціально-економічними умовами, які повинні бути відображені в аналітичних розрахунках і пов'язані із загальними тенденціями розміщення продуктивних сил країни;

аграрна частина продуктових підкомплексів представлена декількома категоріями господарств (колективні сільськогосподарські підприємства, держгоспи, міжгосподарські підприємства, особисті підсобні господарства), кожна із яких має свою специфіку в організації, обліку і плануванні виробництва, що повинно бути відображено в системі планових показників;

організаційно-управлінську структуру продуктових підкомплек-сів важко виділити із всього агропромислового комплексу.

Одним з найважливіших продуктових підкомплексів, розвиток якого необхідно враховувати при прогнозуванні виробництва в галузях АПК, є картоплепродуктовий підкомплекс. Це структурний підрозділ народно-господарського агропромислового комплексу, який є сукупністю вертикально інтегрованих галузей сільського господарства, промисловості і торгівлі, зайнятих виробництвом, зберіганням, переробкою і реалізацією картоплі і продуктів її переробки з метою найбільш повного задоволення потреб населення в цих видах продукції.

Картоплярство має деякі специфічні особливості:

із загального обсягу виробництва картоплі близько 98 % припадає на індивідуальні господарства і лише 2 % - на підприємства суспільного сектору, що значно нижче ніж по інших основних продуктах сільського господарства;

для картоплярства характерна також нестабільність виробництва - відхилення валових зборів в неурожайні роки від середньорічних досягає 20 %, а від максимальних більше 26 % (потрібно також мати на увазі, що показники по Україні в цілому дещо нівелюються, а по окремих регіонах і адміністративних районах відхилення ще більші);

низька товарність картоплі, адже 25 - 30 % валового збору залишається на насіння, близько 25 % - на корм тваринам.

Всі ці особливості мають певний вплив на економіку галузі, на організацію виробництва картоплі, а також на управління і прогнозування розвитку картоплепродуктового підкомплексу.

Кінцевий продукт підкомплексу - це створена за рік продукція, яка надходить в особисте або виробниче споживання за межами підкомплексу, тобто це продукція, яка не надійшла в поточне виробниче споживання в даному підкомплексі. Кінцевий продукт картоплепродуктового підкомплексу - це свіжа, сушена, консервована картопля, крохмаль, спирт, чіпси та інша продукція, яка поступає населенню через канали роздрібної торгівлі і громадського харчування. В кінцевий продукт потрібно також включати картоплю особистого підсобного господарства, яка споживається самими виробниками, реалізується на ринку або через систему спожив-кооперації. В кінцевий продукт картоплепродуктового підкомплексу включаються також експорт картоплі і продуктів її переробки.

Головним суб'єктом ринкової економіки є споживач, тому вихідним пунктом прогнозування є попит. Виникає необхідність використання в прогнозуванні показника, який би відображав кінцеві результати функціонування картоплепродуктового підкомплексу з погляду реалізації мети - задоволення потреб населення в картоплі і продуктах її переробки. Таким показником є показник кінцевої продукції на різних стадіях відтворювального циклу - показник кінцевої спожитої і показник кінцевої виробленої продукції.

Основою для визначення кінцевих результатів діяльності всього картоплепродуктового підкомплексу або його регіонального підрозділу повинні бути ті вимірники, які характерні для торгівлі і громадського харчування. Це пов'язано з тим, що з точки зору споживача оцінка реалізації кінцевої мети підкомплексу проводиться на ринку.

Таким чином:

КСП = КВП + І - Е - В - НП, (1)

де КСП - кінцева спожита продукція;

КВП - кінцева вироблена продукція;

І - імпортна продукція;

Е - експортна продукція;

В - втрати продукції на всіх стадіях “поле - споживач”;

НП - некондиційна продукція, направлена в інші підкомплекси (наприклад, м'ясо-молочний).

Показник кінцевої спожитої продукції може розглядатися в якості узагальнюючого наскрізного показника при характеристиці кінцевого споживання картоплі і картоплепродуктів населенням країни чи окремого регіону. В кінцевій спожитій продукції враховується не лише потоки продукції між регіональними підкомплексами, але й рівень збереженості картоплі і продуктів з неї.

Якщо показник кінцевої спожитої продукції характеризує кінцеве споживання картопляної продукції, то показник кінцевої виробленої продукції - результати виробничої діяльності картоплепродуктового підкомплексу і може бути використаний в якості узагальнюючого наскрізного показника, що комплексно враховує результати діяльності галузей на стадії виробництва. В той же час показник кінцевої виробленої продукції відображає функціонально-продуктову структуру продукції картоплепродуктового підкомплексу.

КВП = С + П + Е + НП, (2)

де С - вартість свіжої картоплі, що споживається населенням;

П - вартість продуктів промислової переробки картоплі;

Е - експорт картоплі і продуктів її переробки;

НП - некондиційна продукція, що направляється в інші підком-плекси.

Показник кінцевої виробленої продукції дозволяє проводити порівняльну оцінку виробничої діяльності картоплепродуктового підкомплексу України та різних регіонів, як в динаміці (по роках), так і між собою.

Соціально-економічний розвиток країни в сучасних умовах потребує докорінного покращення прогнозування, як вихідної, основ-ної функції управління. При цьому мається на увазі підвищення надійності і збалансованості прогнозів, їх всебічна обгрунтованість на базі використання сучасного арсеналу засобів і методів розрахунків. Серед цих методів особливе місце займають методи економіко-математичного моделювання.

Економіко-математична модель оптимізації перспективного розвитку виробництва у картоплепродуктовому підкомплексі України має такий вигляд:

Знайти максимум цільових функцій:

КСП max, КВП max,

при обмеженнях: по площі, що відведена під картоплю в цілому по Україні і по природно-економічних зонах; по добривах; по валовому збору картоплі і його розподілу; по обсягу експорту та імпорту картоплі; по розподілу товарної продукції; по балансу переробки картоплі; по обсягах виробництва промислової продукції з картоплі. При розв'язуванні задачі за різними критеріями з використанням методів розрахунку ефективних варіантів, що враховують вимоги декількох критеріїв оптимальності, одержано шість варіантів прогнозу. З них два оптимальні прогнози за критеріями: КВП - максимум кінцевої виробленої продукції; КСП - максимум кінцевої спожитої продукції.

Отримано також три субоптимальні прогнози за допомогою методу послідовних уступок, а саме:

ПВ1 - максимум КВП, при обмеженні КСП ? 1974 (1974 = 1994 * 0,99 - тобто оптимальне значення КСП зменшене на 1 %);

ПВ2 - максимум КВП, при обмеженні КСП ? 1954 (1954 = 1994 * 0,98 - тобто оптимальне значення КСП зменшене на 2 %);

ПВ3 - максимум КСП, при обмеженні КВП ? 3129 (3129 = 3294 * 0,95 - тобто оптимальне значення КВП зменшене на 5 %).

І накінець отримано оптимальний компромісний прогноз за методом Никовського (добавлено обмеження: 1994 КВП - 3294 КСП = 0).

Найважливіші економічні показники по всіх шести варіантах прогнозу виписані в табл. 1.

Таблиця 1 Найважливіші показники оптимальних, субоптимальних та компромісних прогнозів, розрахованих за різними критеріями

Показники	Оптимальні прогнози	Субоптимальні і компромісний прогнози
	КВП	КСП	ПВ1	ПВ2	ПВ3	Н
КВП, млн. грн. Те ж в % до оптимального прогнозу по цьому критерію КСП, млн. грн. Те ж в % до оптимального прогнозу по цьому критерію	3294 100,0 1936 97,1	2924 88,8 1994 100,0	3059 92,9 1974 99,0	3187 96,8 1954 98,0	3129 95,0 1963 98,4	3219 97,7 1949 97,7

Аналіз табл. 1 дозволяє зробити висновок, що найбільш привабливим є прогноз розрахований за критерієм максимуму КВП, він має найменші відхилення від оптимальних значень показників КВП і КСП.

Для більш детального аналізу потрібно проаналізувати всі шість прогнозів з допомогою спеціальної методики. Її запропонував польський вчений Мантойффель. Його показник відносної ефективності розраховується на основі відносних величин показників, що порівнюються. У відповідності з методикою, серед однорідних показників, що характеризують різні варіанти прогнозу, визначаємо найбільш високий і найбільш низький. Далі обчислюємо різниці між найменшими показниками і рештою показників даного ряду. Найбільша різниця приймається за 100 %, інші процентуються до неї, таким чином розраховуються відносні оцінки даного показника по розглянутих варіантах прогнозу. Аналогічно розраховуються відносні оцінки по кожному із показників. Потім обчислюється сума відносних оцінок всіх показників по кожному варіанту прогнозу і визначається показник відносної ефективності Р. Мантойффеля (табл. 2).

Таблиця 2 Показники відносної ефективності оптимальних, субоптимальних та компромісних прогнозів, розрахованих за різними критеріями, %

Показники	Оптимальні прогнози	Субоптимальні і компромісний прогнози
	КВП	КСП	ПВ1	ПВ2	ПВ3	Н
Кінцева вироблена продукція Кінцева спожита продукція	100,0 0,0	0,0 100,0	36,5 65,5	71,1 31,0	55,4 46,6	79,7 22,4
Показник відносної ефективності	100,0	100,0	102,0	102,1	102,0	102,1

Аналіз табл. 2 показує, що показник відносної ефективності по всіх варіантах прогнозу майже однаковий, лише дещо вирізняються серед інших варіанти ПВ2 і Н. Тому, щоб бути більш об'ктивним автор розглянув ще одну методику. Це методика обчислення показників сукупної ефективності, що грунтується на використанні абсолютних значень показників, а не різниць, що порівнюються між собою. При цьому показники сукупної ефективності можна обчислювати різними способами:

1. Серед показників кожного Я-го ряду RЯj за одиницю приймаються найменші по величині R'Я і визначаються коефіцієнти lЯj, що є відношеннями всіх показників кожного Я-го ряду RЯj до найменшого по величині, тобто до R'Я. При цьому обчислюються:

а) суми коефіцієнтів lЯj:

Lj = lЯj, (lЯj = RЯj / RЯ; RЯ = 1; lЯj ? 1);

очевидно, найкращим варіантом прогнозу буде варіант з найбільшим значенням Lj;

б) стандартне відхилення показників кожного Я-го ряду від найменших по величині, тобто: найбільше значення дЯj* буде мати найкращий варіант прогнозу.

2. Серед показників кожного Я-го ряду RЯj за одиницю приймаються найбільші по величині RЯ і визначаються коефіцієнти nЯj, що є відношеннями всіх показників кожного Я-го ряду RЯj до найбільшого по величині, тобто до RЯ. При цьому обчислюються:

а) суми коефіцієнтів nЯj:

Nj = nЯj, (nЯj = RЯj / RЯ; RЯ = 1; nЯj ? 1);

очевидно, найкращим варіантом прогнозу буде варіант з найбільшим значенням Nj;

б) стандартне відхилення показників кожного Я-го ряду від наймен-ших по величині, тобто: найменше значення дЯj буде мати найкращий варіант прогнозу. За цією методикою були оцінені отримані вище шість варіантів прогнозу (табл. 3).

Таблиця 3 Показники сукупної ефективності оптимальних, субоптимальних і компромісного прогнозів, розрахованих за різними критеріями

Показники	Оптимальні плани	Субоптимальні і компромісний плани
	КВП	КСП	ПВ1	ПВ2	ПВ3	Н
Сума відношень показників до найменших по величині (Lj) Місце варіанту Сума відношень показників до найбільших по величині (Nj) Місце варіанту Стандартне відхилення показників від найменших по величині (дЯj*) Місце варіанту Стандартне відхилення показників від найбільших по величині (дЯj) Місце варіанту	2,13 1 1,97 1 0,09 1 0,02 1	2,03 6 1,89 6 0,02 6 0,08 6	2,07 5 1,92 5 0,05 5 0,06 5	2,10 3 1,95 3 0,07 3 0,04 3	2,08 4 1,93 4 0,06 4 0,05 4	2,11 2 1,96 2 0,08 2 0,03 2

Розрахунки приведені в табл. 3 показують, що найкращим за всіма показниками сукупної ефективності є прогноз, розрахований за критерієм максимуму кінцевої виробленої продукції. Оскільки прогнози, які були першими за методикою Мантойффеля (ПВ2 і Н), за даною методикою стали відповідно третім і другим (причому за всіма шістьма показниками), то можна розглядати і пропонувати як прогнозний, варіант, розрахований за критерієм максимуму КВП.

Розрахунки по приведеній вище моделі оптимізації картопле-продуктового підкомплексу показують, що при теперішній структурі споживання і забезпечення народногосподарських потреб валове виробництво картоплі в Україні повинно стабілізуватися на рівні 19 млн. тонн (табл. 4).

Таблиця 4 Виробництво картоплі в Україні в 1986 - 1998 роках та прогноз на 2005 рік

Зони	Показники	1986- 1990	1991- 1995	1996- 1998	Прогноз	Відхилення
						натура	%
Полісся	Площа, тис. га Валовий збір, млн. т Урожайність, ц/га	872 12.0 138	834 10.2 123	488 6,2 127	800 12,0 150	312 5,8 23	63,9 93,5 18,1
Лісостеп	Площа, тис. га Валовий збір, млн. т Урожайність, ц/га	372 4,0 108	421 4,5 105	682 7,9 116	400 5,0 125	-282 -2,9 9	-41,3 -36,7 7,8
Степ	Площа, тис. га Валовий збір, млн. т Урожайність, ц/га	229 2,0 85	311 2,7 87	377 2,7 73	200 2,0 100	-177 -0,7 27	-46,9 -25,9 37,0
Україна	Площа, тис. га Валовий збір, млн. т Урожайність, ц/га	1473 18,0 122	1566 17,3 110	1547 16,8 109	1400 19,0 135,7	-147 2,2 26,7	-9,5 13,1 24,5

Розрахованих обсягів картоплі буде достатньо, як для харчування населення (6820), так і на насіння (5600), на корм худобі (5692), для промислової переробки (180), і навіть на експорт за кордон (541) (табл. 5)

Таблиця 5 Канали надходження, споживання і реалізації картоплі в 1995 - 1998 роках та прогноз на 2005 рік

Канали надходження і розподілу картоплі	1995 - 1998 роки, тис. т	Прогноз на 2005 рік, тис. т	Відхилення, %
Виробництво всього Імпорт Залишок в господарствах:	16311 410 14190	19000 136 15092	16,5 -66,8 6,4
- для особистого споживання - на насіння - на корм худобі Реалізація всього: - на ринку - на переробку - на експорт Втрати Споживання населення	4515 4498 5177 1907 1517 34 356 214 6560	3800 5600 5692 3605 2884 180 541 304 6820	-15,8 24,5 9,9 89,0 90,1 429,4 52,0 42,1 4,0

Для насичення ринку України продуктами харчування із картоплі необхідно виробити 49 тис. тонн картоплепропродуктів і напівфаб-рикатів, для цього переробити 180 тис. тонн свіжої картоплі (табл. 6).

Таблиця 6 Прогноз виробництва картоплепродуктів і напівфабрикатів на 2005 рік

Найменування продукту	Витрати картоплі на 1 т продукту, т	Обсяги виробництва продукції, тис. т	Потреба в картоплі, тис. т
Крохмаль Чіпси Гранулят Картопля фрі Напівфабрикат очищеної картоплі	8,3 4,0 8,0 2,0 1,5	6,0 15,0 4,0 4,0 20,0	50,0 60,0 32,0 8,0 30,0
Всього	х	49,0	180,0

Успіх подальшого розвитку картоплярства України можливий лише за умов спеціалізації і концентрації виробничих і фінансових ресурсів. Тобто, стоїть питання про створення сировинно-промислових зон в місцях масового вирощування картоплі. Лише поєднання виробництва картоплі з її промисловою переробкою та інфраструктурними підроз-ділами на основі економічних інтересів у єдиний виробничо-комерційний комплекс може вивести картоплярство на сучасний конкурентноздатний рівень.

ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень зроблено наступні висновки:

Основна проблема управління картоплепродуктовим підкомп-лексом - це створення такого механізму економічного стиму-лювання, який би забезпечив об'єднання галузевих і госпо-дарських інтересів в одну кінцеву ціль. Необхідно знайти такі організаційно-економічні важелі, щоб б на кінцевий результат була направлена діяльність підприємств сільського господар-ства, заготівлі, зберігання і переробки.

Соціально-економічний розвиток країни вимагає суттєвого покращення прогнозування, як вихідної, основної функції управління, підвищення надійності і збалансованості прогнозів, їх всебічної обгрунтованості. Найвідповідальнішим етапом моделювання є збір і обробка вхідної інформації, від нього залежить адекватність моделі реальному об'єкту.

Оптимальні прогнози, розраховані за різними критеріями, значно відрізняються один від одного. Для всебічної оцінки і прогнозування розвитку картоплепродуктового підкомплексу доцільно використовувати в якості критерію оптимальності показники кінцевої виробленої та кінцевої спожитої продукції: вони характеризують підкомплекс і з точки зору виробництва картоплі, і з точки зору її кінцевого споживання.

При розв'язуванні задачі за різними критеріями з використанням методів розрахунку ефективних варіантів, що враховують вимоги декількох критеріїв оптимальності, одержано шість варіантів прогнозу. Вони були оцінені і порівняні з допомогою показників відносної та сукупної ефективності і вибраний один прогнозний варіант.

Відповідно з прогнозом до 2005 року забезпечення населення картоплею відбуватиметься переважно за рахунок виробництва її в індивідуальних господарствах. Закони ринку вимагатимуть від виробників картоплі пошуку шляхів підвищення урожайності, здешевлення виробництва та поліпшення якості продукції. По мірі підвищення урожайності в 2005 році площі під картоплею в країні скоротяться до 1,4 млн. га, а валовий збір стабілізується на рівні 19 млн. тонн.

Для задоволення попиту населення необхідно виробити 49 тис. т картоплепродуктів і напівфабрикатів, в тому числі: крохмалу - 6 тис. т, чіпсів - 15 тис. т, грануляту - 4 тис. т, картоплі фрі - 4 тис. т, напівфабрикату очищеної картоплі - 20 тис. т.

В найближчій перспективі реформування картоплепродуктового підкомплексу повинно бути спрямоване на подальшу перебудову виробничо-економічних відносин, сприяння розвитку ринкових форм господарювання.

Завданням розвитку підкомплексу на період до 2005 року є призупинення спаду виробництва, створення умов для його стабілізації та поступового нарощування і поліпшення продовольчого забезпечення населення, створення необхідних резервів та розширення експорту картоплі і картоплепродуктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лісовий А. В. Оптимізація виробничо-галузевої структури картоп-ляного агропромислового підкомплексу України // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1998. - Вип. 5. - С. 132-138.

2. Лісовий А. В., Петруня Н. В. Застосування економіко-математичних методів у прогнозуванні розвитку картопляного агропромислового підкомплексу // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1996. - Вип. 2. - С. 200-205.

3. Лісовий А. В. Проблеми оцінки кінцевих результатів діяльності картопляного агропромислового підкомплексу // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1999. - Вип. 7. - С. 225-230.

4. Лісовий А. В. Розвиток картопляного агропромислового підкомплексу України // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1996. - Вип. 2. - С. 193-200.

5. Лісовий А. В. Розвиток промислової переробки картоплі // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1998. - Вип. 4. - С. 142-147.

6. Лісовий А. В. Формування ринку картоплі в Україні // Формування ринкових відносин в Україні. - К.: Науково-дослідний економічний інститут, 1997. - Вип. 3. - С. 125-132.

7. Паламарчук В. О., Лісовий А. В. Регіональні проблеми промислової переробки картоплі в Україні // Регіональні проблеми розвитку продуктивних сил агропромислового комплексу України. - РВПС, 1999. - С. 191-195.

Размещено на Allbest.ru

...