Основні шкідники суниці і захист її від них у західному лісостепу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 595.752

03.00.09 - ентомологія

Автореферат

дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Основні шкідники суниці і захист її від них

у західному лісостепу України

Коханець Олександра Мечиславівна

Київ- 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аграрному університеті.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Покозій Йосип Трохимович, Національний аграрний університет.

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук Шелестова Валентина Сергіївна, Національний аграрний університет, доцент кафедри ентомології і біозахисту рослин;

кандидат сільськогосподарських наук Яновський Юрій Петрович, Мліївський інститут садівництва ім. Симиренка, старший науковий співробітник.

Провідна установа - Уманська сільськогосподарська академія, м. Умань.

Захист відбудеться "25" лютого 2000 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.004.02 в Національному аграрному університеті за адресою: 252041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, аудиторія 65.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ЦАУ, 252041, Київ-41, вул. Героїв Оборони, 11, навчальний корпус 10.

Автореферат розісланий 24 січня 2000 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Меджул В.І.

Анотації

Коханець О.М. Основні шкідники суниці і захист її від них у Західному Лісостепу України. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.09.- ентомологія, Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Досліджена динаміка таксономічної та кількісної структури угруповання комах різних стацій по роках. Особливо чисельними шкодочинними є суничний прозорий кліщ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосистий довгоносик (Polydrosus inustus Zerm.) та кропивний довгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значну шкоду можуть завдавати борозенчастий плосконіс (Otiorrhynchys sulcatus L.), суничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus L.) та розанний гребінчастовусий пильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.)

З 71 сорту суниці немає жодного стійкого до листогризучих та сисних шкідників. Сорти Істочник, Дукат, Машенька, Присвята, Дарунок вчителю менше пошкоджуються листогризучими видами шкідників.

Суничним прозорим кліщем найсильніше заселяється сорт Русанівка. Найбільш стійкими до пошкодження суничним прозорим кліщем в регіоні є сорти суниці: Істочнік, Машенька, Хоней. Витривалими є сорти суниці: Дукат, Дарунок вчителю, Ельвіра, Кент, Коралова-100, Теніра, Сигнал.

Обприскування суниці до цвітіння актелліком 50 % к.е. при витраті 0,6 л/га знизило заселенність кліщем сорту Русанівка в 21 раз: урожайність збільшилася майже в 3 рази: при витраті 0,4 і 0,5 л/га врожайність була вищою контрольної відповідно в 2 і 2,5 рази.

Встановлено високу ефективність препарату фітоверм для захисту суниці від основних листогризучих та сисних шкідників.

Ключові слова: суниця, шкідники, інсектициди, акарициди, довгоносики, суничний прозорий кліщ.

Коханец А .М. Основные вредители земляники и защита ее от них в Западной Лесостепи Украины. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальносты 03.00.09.- энтомология.- Национальный аграрный университет. Киев. 2000.

Исследована динамика таксономической и количественной структуры сообществ насекомых различных стаций с 1993 по 1999 гг. Особенно многочисленными и вредоносными являются земляничный клещ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосатый дол - гоносик (Polydrosus inustus Zerm.) и крапивный долгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значительный вред могут наносить бороздчатый скосарь (Otiorrhynchys sulcatus L.), земляничный чернопятнистый пилильщик (Allantus cinctus L.) и розанный гребенчастоусый пилильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.)

Отрождение волосатого и крапивного долглносиков в Западной Лесостепи Украины наблюдается через 7-20 дней после начала цветения раннего сорта земляники Русановка.

Популяции волосатого долгоносика состоят только из самок, а у крапивного долгоносика количество самцов в 2 - 3,3 раза превышает колличество самок.

Прогнозирование начала отрождения имаго листогрызущих пилильщиков за наступлением среднесуточной температуры воздуха +160 С является более точным, чем за началом цветения ранних сортов земляники.

Среди исследованых 71 сортов земляники нет устойчивых к листогрызущим и сосущим вредителям. Сорта Источник, Дукат, Машенька, Присвята, Дарунок вчителю слабо повреждаются листогрызущими видами вредителей.

Земляничным прозрачным клещом наиболее сильно повреждается сорт Русановка. Наиболее стойкими к земляничному клещу в регионе являются сорта: Источник, Машенька, Хоней, Дукат, Дарунок вчителю, Эльвира, Кент, Коралловая-100, Тенира, Сигнал.

Опрыскивание земляники до цветения актелликом 50 % к.е. в дозе 0,6 л/га уменьшило заселенность клещом сорта Русановка в 21 раз: урожайность увеличилась почти в 3 раза; при дозе 0,4 и 0,5 л/га урожайность превышала контрольную соответственно в 2 и 2,5 раза.

Установлено высокую эфективность препарата фитоверм для защиты земляники от основных листогрызущих и сосущих вредителей.

Ключевые слова: земляника, вредители, инсектициды, акарициды, долгоносики, земляничный прозрачный клещ.

Kokhanets O.M/ Main pests of the strawberry and protection this culture in the Western Forest - Steppe of Ukraine.

Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Agriculture Sciences on speciality 03.00.09 - entomology.- National Agrarian University, Kyiv, 2000.

The dynamics of the taxonomic and ofuantitatine structure of insect communities across years was investigated. Particulary numekons are strawlerry mite (Tarsonemidae, Acarina),Emphytus (Allantus) cinctus L/(Tenthredinidae, wymtnjptera), Phillobius urticae Ded., Polydrosus inustus Zerm., Ofiorrhynchus sulcatus L. (Curculionidae, Coleoptera.

There are not one variety of the strawberry letween 71 varieties which is resistant to the pests of the leaves. The varieties Istochnic, Machenka, Honey, Dykat, Elvira, Kent, Korallova 100, Tenira, Sugnal are the more hardiness to damage from those pests.

The variety Rusanovka is the moust settle by strawberry mite. The spraing of the strawberry plants before the flowering by aktellik, 50% c.e. with preparation consumption 0,6 l|ga reduced the settling of plants of variety Rusanovka 21 times; the productivity was grown near three times; the productivity on fields where the preparative consumtion was 0,4 and 0,5 l |ga was grown to control in 2 and 2,5 times.

High effectiveness of preparation phytoverm with the aim of strawberry plants protection from main pests of the leaves was determined.

Key words: strawberry, pests, insecticides, acaricides, curculionidae, strawberry mite.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розквіт культури суниці в Европі розпочався ще в 1715 році. Тепер вона вирощується в усіх країнах Старого й Нового світу з метою одержання високовітамінної продукції для діетичного і лікувального харчування. Ягоди суниці багаті солями заліза, фосфору та інших мікроелементів, мають широкий спектр антимікробної дії (Фирчук Р.П., 1967), їх рекомендують як лікувальний засіб при багатьох захворюваннях, в тому числі проти хвороб серця, бо "плоди її червоного забарвлення і мають форму серця, тому заспокоюють хвилювання серця і роблять його веселим" (Шарина Н.Е.,1928). суниця актеллік кліщ довгоносик

Одержання високих врожаїв суниці неможливе без виконання цілого комплексу заходів, значна роль у якому належить захисту рослин від шкідників. Порівнюючи видовий склад шкідників суниці в даний час, і в 30 - 50 роки, можна відзначити, що багатоїдні види, як домінуючі, поступилися місцем перед тими, які володіють захисними реакціями або живуть в згорнутих листках, як наприклад суничний прозорий кліщ. Така зміна обумовлена відносно високою культурою землеробства, а також обробками культур пестицидами, які легко знімають відкритоживучі і малодинамічні види шкідників (Попов С.Я.,Закотин В.С.,Свиридов В.Д.,1994).

Не дивлячись на підвищення гігієнічних вимог до продуктів харчування, захист суниці від шкідників ведеться в основному хімічним методом. Але застосування отрут проти них має ряд недоліків. Головними з них є ослаблення захисних сил рослини (Еверг А.Н.,1967), утворення у шкідливих видів стійкості до пестицидів, зменшення чисельності корисних видів членистоногих (паразитів і хижаків). Тільки вивчивши вид шкідника, особливості його біології, можна вибрати систему захисних заходів проти нього, основою якої є правильне вирощування рослин. І тільки коли всі інші засоби не дали бажаних результатів, доцільно для збереження урожаю застосовувати хімічний захист культури.

Видовий склад та біологія основних шкідників суниці в умовах Західного Лісостепу України вивчені недостатньо. Неповнота даних з питань біології цих шкідників заважає розробці способів удосконалення захисту насаджень від них, тому тема дисертації актуальна.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертаційної роботи входить до тематичного плану Львівського філіалу інституту садівництва УААН і виконується в розділі Державної науково-технічної програми 03.09 (НТП "Сад" 03.08. та 03.09. і НТП "Захист" 02.04). "Установити закономірності формування біоценозів і розробити зональні системи інтегрованого захисту рослин від шкідливих організмів, що забезпечує оптимізацію фітосанітарного стану агробіоценозів і зниження втрат врожаю 03.09.03. Розробити модель інтегрованого захисту суниці від шкідників і хвороб в умовах Західного Лісостепу України."

Мета і завдання досліджень. Метою наших досліджень було підвищення урожайності суниці в умовах Західного Лісостепу України шляхом удосконалення захисних заходів проти шкідників при мінімальному застосуванні інсектицидів і акарецидів.

У відповідності до цього необхідно було вирішити такі задачі:

уточнити видовий склад і господарське значення фітофагів в насадженнях суниці в Західному Лісостепу України;

вивчити біологічні особливості розвитку суничного прозорого кліща, як вельми небезпечного шкідника в умовах регіону, встановити ступінь пошкодження ним різних сортів суниці;

установити видовий склад довгоносиків на суниці, сезонну динаміку їх чисельності, розповсюдженість, шкодочинність і пошкодження ними різних сортів суниці;

установити взаємозв'язок розвитку волосистого і кропивного листових довгоносиків з проходженням фенофаз росту і розвитку суниці та погодно-кліматичними умовами;

визначити біологічну ефективність проти основних шкідників біологічного препарату "фітоверм";

уточнити значення окремих агротехнічних прийомів у зниженні чисельності і шкодочинності суничного прозорого кліща, листогризучих довгоносиків та інших шкідників і підвищенні врожайності ягід;

розробити комплекс захисних заходів проти шкідників суниці для ройону Західного Лісостепу України.

Наукова новизна результатів досліджень. Вперше найбільш повно виявлено видовий склад фітофагів в насадженнях суниці у Західному Лісостепу України: 46 видів комах, 2 види кліщів і 2 види нематод. Уточнена біологія і шкодочинність на суниці суничного прозорого кліща. Як ефективний захід захисту суниці від суничного прозорого кліща запропановано мульчування її тирсою відразу після обробки актелліком. Установлено що в числі 71 сорту суниці, які вирощуються в промислових і колекційних насадженнях в регіоні, в даний час, стійких до заселення і пошкоджень листогризучими шкідниками і суничним прозорим кліщем немає. Найбільш стійкими до суничного прозорого кліща є сорти: Істочник,Машенька,Хоней, які майже не заселяються ним. Як шкідників суниці вперше описано: волосистого листового довгоносика, борозенчастого плосконоса і довгоносика - зеленушку. Вивчено особливості їх розвитку, шкодочинності, визначено зимуючу стадію, складено їх фенологічні календарі. Виявлено співвідношення статей у популяціях кропивного листового довгоносика - число самців в 2-3 рази більше ніж самок. Установлена відсутність самців у популяціях волосистого довгоносика. Вивчено взаємозв'язок між розвитком волосистого і кропивного листових довгоносиків та проходженням фенофаз суниці і сумою ефективних температур.

Установлено, що для прогнозування початку відродження імаго пильщиків на суниці доцільно використовувати дату настання середньодобової температури повітря +16⁰ С.

Визначено біологічну ефективність проти основних шкідників суниці нових препаратів: біопрепарат фітоверм. 0.25 к.е., карате, 5% к.е., антіо, 25% к.е., арріво, 25% к.е., маврик 2 F, базудін, 60% к.е., ортус, 5% к.е., демітан, 20% к.е..

Показано значення своєчасного використання агротехнічних заходів в захисті суниці від шкідників та ефективність їх поєднання з хімічними та біологічними засобами захисту.

Практична цінність роботи. За результатами досліджень запропоновано комплекс заходів захисту суниці від шкідників з мінімальним застосуванням інсектицидів для різних типів господарств.

Визначено строки проведення захисних заходів.

Застосування агротехнічних і біологічних засобів захисту сприяє не тільки зниженню хімічного навантаження на агроценоз, а і зменшенню втрат від шкідників, значному підвищенню врожайності ягід, що важливо для виробництва при будь якій формі власності.

Апробація роботи. Основні результати досліджень заслухані і обговорені на V з"їзді Українського Ентомологічного Товариства (7-11 вересня 1998 р.,м. Харків), на Всеукраїнській конференції "Ресурсозберігаючі технології в садівництві" (14-17 вересня 1998 р., м. Київ), на науково-практичній конференції "Концепція розвитку садівництва Львівщини до 2010 року" (27-28 вересня 1999 р., м Дубляни). Практичні положення і висновки викладені у виступі по обласному телебаченню у програмі " Господар" та обласній газеті "Високий замок" (17 квітня 1999 р.)., на наукових конференціях викладацького складу Національного аграрного університету у 1997,1998,1999 рр.

За матеріалами дисертації опубліковано п"ять наукових робіт, в яких висвітлено основні результати досліджень.

Правильність визначення видів шкідників перевірена спеціалістами відділу захисту рослин інституту садівництва УААН доктором сільськогосподарських наук О.С. Матвієвським, кандидатом сільськогосподарських наук В.П. Лошицьким, і спеціалістами інституту Зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАНУ доктором біологічних наук членом - кореспондентом НАНУ В.Г. Доліним, кандидатом біологічних наук П.В. Пучковим, кандидатом біологічних наук В.Ю. Назаренко.

Структура та об'єм дисертації. Дисертація представлена на сторінках друкованого тексту; складається із вступу, розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури, додатків, ілюстрована таблицями, рисунками і 8 кольоровими фотографіями натуральних об"єктів досліджень. Список використаної літератури включає 251 найменування, в тому числі 21 працю іноземних авторів.

Зміст роботи

Досліди проведені в 1993-1999 рр. на базі дослідного господарства Львівського філіалу Інституту садівництва Української академії аграрних наук в с. Неслухів Камянка - Бузького району Львівської області.

1. Характеристика місця і умов проведення досліджень.

Розділ складається з двох підрозділів. Дано характеристику природних умов регіону, які є дуже різноманітними. Для рельєфу характерно чергування рівнинних площ з підвищеннями, що є відрогами Карпат. Клімат помірно теплий і вологий. Середньорічна сума опадів становить 550-880 мм, з яких на теплий період року приапдає близько 72%. В окремі роки відхилення від середньорічної суми опадів бувають значними.

Дано характеристику погодного режиму по роках досліджень та його вплив на розмноження і шкодочинність основних шкідників суниці.

2. Огляд літератури.

Розділ складається з 4 самостійних підрозділів, де наведено видовий склад, розповсюдження і шкодочинності безхребетних що пошкоджують суницю, історію вивчення, біологічні особливості розвитку, шкодочинність, акарифаги, ентомофаги та хвороби основних шкідників суниці, методи захисту культури від шкідників.

Експерементальна частина

3. Методика досліджень.

Спостереження за шкідниками розпочаті в 1993 році, але систематичні дослідження проведені в 1995-1999 роках. Методика досліджень загальноприйнятна і частково доповнена автором.

Облік суничного прозорого кліща проводили періодично протягом вегетаційного періоду (Омелюта, 1986). Наявність кліщів встановлювали оглядом 100-150 рослин (по 10-15 в 10 пробах), розміщених у насадженнях рівномірно. Ступінь пошкодженості визначали за п'ятибальною шкалою:

0 - пошкодження відсутні, забарвлення листків і розвиток рослин нормальні.,

1 - слабе, зміна кольору листків малопомітна.,

2 - середнє, чітка зміна забарвлення на меншій половині листків, переважають зелені відтінки, пригнічення рослини слабо виражені.,

3 - сильне, більша частина листків пожовтіла, листя і ягоди дрібні, деформовані, ріст і розвиток дуже пригнічені.,

4 - дуже сильне, всі листки жовтіють, рослина відмирає, для визначення зимуючого запасу шкідників після закінчення вегетації рослин, на ділянках розміром 0,25 м ² ретельно оглядали рослини, поверхню грунту і верхній його шар до глибини 50 см і підраховували виявлених шкідників. Всі підрахунки проводили на 1 м ² .

Облік листогризучих шкідників та встановлення балу пошкодження ними рослин проводили на облікових рядках підраховуючи окремо по видах шкідників і рослини суниці з розподілом листків і їх долей на здорові й пошкоджені за шестибальною шкалою (В.В. Косов.,І.Я. Поляков, 1958) :

0 - пошкоджень немає,

1 - сліди пошкоджень, листя об'їдені або скелетовані до 5 %.,

2 - слабе - 6-25 %.,

3 - середне - 26-50 %.,

4 - сильне - 51-75 %.,

5 - дуже сильне, понад 75 %.

Для визначення плодючості довгоносиків (Б.В. Добровольський., 1961), брали не менше 100 особин. Роботу проводили весь час у воді, яка допомагає відділити від яйцевих трубочок зернисте жирове тіло.

4. Видовий склад фітофагів на суниці і їх господарське значення в роки досліджень.

В Західному Лісостепу України суницю пошкоджують 46 видів комах, 2 види кліщів і 2 види нематод. Найбільш небезпечними є суничний прозорий кліщ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосистий довгоносик (Polydrosus inustus Zerm.), та кропивний довгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значну шкоду можуть завдавати борозенчастий плосконіс (Otiorrhynchys sulcatus L.), суничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus L.) та розанний гребінчастовусий пильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.) і в роки масових розмножень можуть знижувати врожай на 30-40 %, а іноді повністю.

5. Біологія і шкодочинність основних видів шкідників в регіоні в роки досліджень.

5.1 Заселенність суниці суничним прозорим кліщем і його шкодочинність.

Даний вид наносить значну шкоду. Живлячись соком рослин, він викликає деформацію пошкоджених органів. В заселених кліщем насадженнях, внаслідок загального ослаблення рослин, зав"язь опадала, урожайність помітно знижувалась, якщо ягоди і утворювались, то вони були переважно дрібні з пониженими смаковими якостями.

5.2 Розвиток і шкодочинність довгоносиків на суниці.

За роки досліджень нами виявлені такі представники родини довгоносиків: малиново-суничний довгоносик-квіткоїд, кропивний листовий довгоносик, волосистий листовий довгоносик, довгоносик-зеленушка, землистий або сірий кореневий довгоносик, сірий буряковий довгоносик, борозенчастий плосконіс, люцерновий плосконіс, малий чорний плосконіс, ріпаковий плосконіс.

5.2.1 Борозенчастий плосконіс, як шкідник суниці.

Описано будову, особливості розвитку, зимуючу фазу шкідника, складено фенологічний календар.

Аналізуючи досвід дослідного господарства і своїх спостережень можна рахувати, що головним заходом захисту суниці проти борозенчастого плосконоса є дотримання сівозміни та просторова ізоляція суниці від заселених ним площ, які є резерваціями шкідника. Суниця, чорна смородина, багаторічні бобові трави, які є основними харчовими рослинами шкідника, повинні повертатись на одне і теж поле не раніше як через 4-5 років.

5.2.2 Взаємозв'язок між розвитком волосистого і кропивного листових довгоносиків, проходженням фенофаз суниці та погодно-кліматичними умовами.

В регіоні волосистий і кропивний листові довгоносики зимують переважно у фазі личинки. Відродження перших екземплярів жуків проходить в середині травня в залежності від погодно-кліматичних умов.(Табл.1)

Таблиця 1. Вплив температури на відродження довгоносиків-листогризів та початок цвітіння суниці сорту Русанівка.

(Дослідне господарство Львівського філіалу ІС УААН,1994-1999 р р.)

Рік	Початок масового відродження довгоносиків	Початок цвітіння суниці сорту Русанівка	Сума мінусових температур, 0С
	Дата	Сума ефект.темпер 0., С	Дата	Сума ефект.темпер 0., С
1	2	3	4	5	6
1994	16.05	286,6	1.05	100,1	181,4
1995	19.05	245,5	2.05	79,1	185,4
1996	20.05	400,4	8.05	153,9	742,8
1997	19.05	289,2	12.05	112,0	378,6
1998	8.05	262,7	1.05	83,9	206,0
1999	24.05	327,5	4.05	93,5	337,9

Як видно з таблиці 1 і рис 1 довгоносики-листогризи починають масово відроджуватися через 7-20 днів після початку цвітіння раннього сорту суниці Русанівка, коли проводить хімічну обробку проти них на цьому сорті уже неможливо. Чим холоднішою і суворішою буде зима, тим пізніше слід очікувати відродження довгоносиків-листогризів і тим більша потрібна сума ефективних температур для їх відродження.

Співвідношення між самцями і самками кропивного листового довгоносика в середньому за 1997-1999 рр. Становило 2:1 - на суниці і 3:1 - на кропиві. Причому, таке співвідношення спостерігається як на початку відродження довгоносиків, так і в період їх масової шкодочинності.

5.3 Розвиток і шкодочинність пильщиків.

В регіоні найбільш розповсюджені і шкодочинні два види пильщиків: суничний чорноплямистий та розанний гребінчастовусий. Відродження їх імаго на суниці у 1994-1999 рр. Спостерігалися через 2-11 днів після того, як середньодобова температура повітря сягала +16⁰ С. Так в 1994, 1997, 1998,1999 роках середньодобова температура повітря + 16⁰ С встановилася в травні місяці, відродження перших імаго спостерігалося через 2-3 дні. А в 1995 та 1996 роках, коли квітень був дуже теплим і середньодобова температура повітря + 16⁰ С встановилась ще в третій декаді квітня, відродження пильщиків спостерігалось через 9-11 днів.

Прогнозування початку відродження імаго листогризучих пильщиків на суниці за настанням середньодобової температури повітря + 16⁰ С є більш точним, ніж за початком цвітіння ранніх сортів суниці.

5.4 Стійкість сортів суниці до пошкодження листогризучими та сисними шкідниками.

Результати досліджень дають підставу для висновку, що стійких до листогризучих шкідників сортів суниці серед 71 досліджених немає. Слід звернути увагу на сорти: Істочнік, Дукат, Дарунок вчителю, Машенька, Присвята, які в порівнянні з іншими сортами, в роки досліджень менше пошкоджувались листогризучими комахами.

Звичайний павутинний та суничний прозорий кліщі майже не заселяють сорти: Істочнік, Машенька, Хоней. Відносно інших кліщі слабко заселяють сорти суниці: Дукат, Дарунок вчителю, Ельвіра, Кент, Коралова-100, Теніра, Сигнал.

6. Заходи захисту суниці від шкідників.

6.1 Ефективність нових пестицидів проти суничного прозорого кліща.

Проти суничного прозорого кліща найбільш ефективними виявились:актеллік, 50% к.е. з витратою 0,6 л/га і біологічний препарат фітоверм, 0,2% к.е. 1,5-2,0 л/га при застосуванні їх як перед цвітінням суниці, так і після збору ягід. Добру ефективність проти шкідника показали препарати карате, 5% к.е. 0,4 л/га та антіо, 25% к.е. 2,0 л/га.

6.2 Вплив обробок пестицидами в різні строки проти листогризучих шкідників на урожайність суниці.

Виявлено, що обробка перед цвітінням насаджень суниці сорту Русанівка проти листогризучих шкідників (довгоносика і пильщика) сприяє достовірному підвищенню урожайності культури при обприскуванні препаратом арріво, 25% к.е. 0,2 л/га на 8,4-10,4 ц/га, а при застосуванні базудіну, 60% к.е. 1,2 л/га - на 3.9-9,4 ц/га порівняно з урожайністю незахищених культур (рис.2).

6.3 Ефективність поєднання агротехнічних, біологічних та хімічних засобів захисту суниці від прозорого суничного кліща та листогризучих шкідників.

У 1997-1998 роках вивчали ефективність застосування проти суничного прозорого кліща інсектоакарициду актеллік 50 % к.е. у поєднанні з мульчуванням рослин суниці тирсою. Обробку проводили до цвітіння. Після обприскування частину рослин присипали тирсою, щоб створити своєрідну зону фумігаційної дії і таким чином підвищити ефективність обробки (таб.2).

Таблиця 2. Вплив мульчування тирсою та обприскувань актелліком на врожайність насаджень суниці (середні дані за 1997-1998 рр.)

№ п/п	Варіант	Середня заселеність кліщем, екз/листок	Середня маса ягоди г.	Урожайність, ц/га
				Всього	з них ураж.сірою гниллю
1.	Актеллік, 0,6 л/га	0,51	7,20	61,85	7,90
2.	Актеллік, 0,6 л/га + мульчування тирсою	0,29	6,85	63,50	2,40
3.	Актеллік, 0,5 л/га	1,95	6,85	60,35	6,25
4.	Актеллік, 0,5 л/га + мульчування тирсою	0,85	6,75	57,90	2,25
5.	Актеллік, 0,4 л/га	4,05	6,75	50,20	4,55
6.	Актеллік, 0,4 л/га + мульчування тирсою	2,95	6,65	53,30	1,85
7.	Контроль (без пестициду і мульчування)	14,60	5,95	24,05	8,05
НІР 05 8,4

Як видно з таблиці 2, мульчування суниці тирсою після обприскування актелліком сприяє зменшенню заселеності її суничним прозорим кліщем. Крім того, на таких ділянках ягоди на 4-5 % менше уражувались сірою гниллю та мали кращий товарний вигляд.

Одразу після збору врожаю у 1997 р. проведено скошування листя суниці на двох ділянках досліду, а перед цвітінням у 1998 р., обробку препаратом фітоверм проти комплексу шкідників (таб.3).

Таблиця 3. Вплив скошування листя суниці та застосування інсектоакарицидів на заселеність її шкідниками і врожайність.

(дослідне господарство Львівського філіалу ІС УААН, 1997-1998 роки)

№ п/п	Варіант	Середня кількість кліща екз/листок	Середня кількість довгоносиків, екз. на 10 м погонних	Врожайність, ц/га
1.	Скошування та обприскування актелліком після збору врожаю у 1997 р. і фітовермом перед цвітінням у 1998 р.	0,15	6,5	55,6
2.	Скошування після збору врожаю у 1997 р. та обприскування фітовермом перед цвітінням у 1998 р.	1,37	7,5	43,8
3.	Обприскування актелліком після збору врожаю у 1997 р. і фітовермом перед цвітінням у 1998 р.	1,50	9,3	45,6
4.	Контроль (без скошування та обприскування)	9,4	43,5	22,2
НІР 05 6,5

Як видно з таблиці 3, скошування суниці та обприскування актелліком 50 % к.е.(0,6 л/га) після збору врожаю і в наступному році фітовермом 0,2 % (1,5 л/га) перед цвітінням сприяє різкому зменшенню чисельності шкідників і підвищенню врожайності.

6.4 Вплив пестицидів на біохімічний склад ягід.

За даними біохімічних аналізів суниці в роки досліджень можна дійти висновку, що застосування інсектицидів та інсектоакарицидів в дозволених нормах витрати у відповідні строки не має істотного впливу на хімічний склад ягід і тому їх можна використовувати не тільки для переробки, а й для споживання у свіжому вигляді, у дитячому і діетичному харчуванні.

7. Економічна ефективність застосування пестицидів на суниці.

Зменшення числа хімічних обробок до однієї актелліком, 50 % к.е.- 0,6 л/га після збору урожаю, з наступною обробкою фітовермом 0,2 % к.е.- 1,5 л/га перед цвітінням, економічно вигідне. Чистий прибуток склав 2130,9 грн./га.

Висновки

1. В Західному Лісостепу України трофічно зв'язані з суницею 46 видів комах, 2 види кліщів і 2 види нематод. Найбільш небезпечними є суничний прозорий кліщ (Tarsonemus pallidus Banks.), волосистий довгоносик (Polydrosus inustus Zerm.), та кропивний довгоносик (Phyllobius urticae Dtg.). Значну шкоду можуть завдавати борозенчастий плосконіс (Otiorrhynchys sulcatus L.), суничний чорноплямистий пильщик (Allantus cinctus L.) та розанний гребінчастовусий пильщик (Cladius pectinicornis Zeofr.) .

2. Заселеність суничним прозорим кліщем насаджень суниці з першого до четвертого року їх існування зростає у 22 рази. Урожайність ділянок, сильно заселених кліщем, зменшується майже в три рази, порівняно з урожайністю слабо заселених.

3. В даний час проти суничного прозорого кліща найбільш ефективним є препарат актеллік, 50 % к.е. з витратою 0,6 л/га при застосуванні його перед цвітінням суниці або після збору ягід. Достатньо ефективними проти кліща є препарати: фітоверм, 0,2 % к.е.,карате, 5 % к.е.,антіо, 25 % к.е.

4. Обприскування суниці сорту Русанівка до цвітіння актелліком, 50 % к.е. при витраті 0,6 л/га сприяє зменшенню заселеності культури суничним прозорим кліщем у 21 раз і підвищенню врожайності її майже в 3 рази. При витраті актелліка 0,4 і 0,5 л/га урожайність зростає відповідно в 2 і 2,5 рази.

Мульчування суниці тирсою після обприскування актелліком сприяє зменшенню заселенності її суничним прозорим кліщем на 25-43 %, та упраження ягід сірою гниллю на 4-5 %, порівнянно з культурами без мульчування.

5. Скошування суниці та обприскування актелліком 50 % к.е. (0,6 л/га) після збору врожаю, а потім навесні перед цвітінням фітовермом 0,2 % к.е. (1,5 л/га) сприяє зниженню чисельності шкідників у 4-6 раз і підвищенню урожайності у 2-2,5 рази, порівняно з культурами без скошування і обприскування.

"Омолодження" суниці можна рекомендувати як винятковий метод захисту культур проти суничного прозорого кліща, при потребі збереження цінного сорту або на невеликих площах присадибних ділянок чи фермерських господарств.

6. Найбільш стійкими до пошкоджень суничним прозорим кліщем в регіоні є сорти суниці: Істочнік, Машенька, Хоней. Витривалими є сорти суниці: Дукат, Дарунок вчителю, Ельвіра, Кент, Коралова-100, Теніра, Сигнал.

Найменшою стійкістю відзначається сорт суниці Русанівка.

7. У західному Лісостепу України масовий вихід волосистого і кропивного довгоносиків з місць зимівлі відбувається через 7-20 днів після початку цвітіння раннього сорту суниці Русанівка.

Популяції волосистого довгоносика представлені самками, а у кропивного довгоносика число самців в 2 - 3,3 рази перевищує число самок.

Скошування листя суниці відразу після закінчення плодоношення сприяє зменшенню заселення її насаджень волосистим і кропивним довгоносиками в 6 раз.

Серед сортів суниці, які є в колекційному насадженні найбільше пошкоджувались довгоносиками: Юнія Смайдс, Надежда, Мачужинка, Кокінська рання, Павлочанка, Атлас, Ерлібел, а найменше: Істочнік, Дукат, Дарунок вчителю, Машенька, Присвята.

8. Прогнозування початку відродження імаго листогризучих пильщиків за настанням середньодобової температури повітря +160 С є більш точним, ніж за початком цвітіння ранніх сортів суниці.

Збільшення кількості опадів за вегетаційний період сприяє зниженню чисельності пильщиків.

9. Застосування інсектоакарицидів проти шкідників суниці в дозволених нормах витрати у відповідні строки істотно не впливає на біохімічний склад ягід, і тому вони можуть використовуватись не тільки для переробки, а й для споживання у свіжому вигляді, у дитячому і діетичному харчуванні.

10. Скорочення числа обробок до однієї актелліком, 50 % к.е. після збору урожаю з наступною обробкою фітовермом, 0,2 % к.е. перед цвітінням дає чистий прибуток 2130,9 грн./га.

Рекомендації виробництву.

При невисокій заселеності суниці шкідниками в насадженнях другого або третього року користування доцільно після збору урожаю провести скошування і знищення листя рослин, а потім обробити насадження актелліком, 50 % к.е. 0,6 л/га. У наступному році в насадженнях перед цвітінням і до збору урожаю інсектоакарициди не застосовувати, або в разі нагальної потребі провести обробку фітовермом, 0,2 % к.е. 1,5-2,0 л/га.

Прогнозування початку відродження імаго листогризучих пильщиків визначати, орієнтуючись датою настання середньодобової температури повітря +16⁰ С.

Для прогнозування початку виходу імаго листогризучих довгоносиків порібно ураховувати, що вихід їх спостерігається через 7-20 діб після початку цвітіння суниці сорту Русанівка.

У випадку сильного заселення культур суничним прозорим кліщем проти шкідника ефективна обробка актелліком, 50 % к.е. з витратою 0,6; 0,5; 0,4 л/га з мульчуванням рослин зразу після обприскування невеликим шаром тирси, що дає підвищення урожаю відповідно майже в 3; 2,5; 2 рази.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Коханець О.М. До питання щодо захисту суниці від суничного прозорого кліща// Науковий вісник Національного аграрного університету,7. Київ: НАУ, 1998.-С.65-70.

2. Коханець О.М. Основні листогризучі шкідники суниці у північно-західній частині України // Науковий вісник Національного аграрного університету,7.- Київ: НАУ, 1998.-С. 70-72.

3. Коханець О.М. Боротьба з шкідниками суниці // Міжвідомчий тематичний науковий збірник " Садівництво", 47,- Київ, 1998.- С. 133-137.

4. Покозій Й.Т. Коханець О.М. Ефективність актелліка проти суничного прозорого кліща // V з"їзд Українського Ентомологічного товариства. Харків, 7-11 вересня 1998 р.- Тези допов.- Київ, 1998,- С. 129.

5. Покозій Й.Т. Коханець О.М. Шкідники суниці з родини довгоносиків ((Curculionidae, Coleoptera) //Вестник зоологии / Праці V з"їзду УЕТ, м,Харків.- Київ: Інститут Зоології НАН України, 1998.-№9.-С.159-162.

Размещено на Allbest.ru

...