В адаптації яблуні важливе значення мають підщепи, особливо вегетативні, продуктивність насаджень на яких визначається біологічними особливостями, тепло- та вологозабезпеченістю регіонів. За даними досліджень, проведених Інститутом садівництва УААН разом з іншими дослідними установами, та експедиційного обстеження, найпродуктивнішими в умовах Полісся є підщепи 62_396, 54_118 і 57-490, у правобережному Лісостепу - 62-396, М 26, 54-118 і ММ 106, у західному Лісостепу - М 4, М 9, М 26 та 54-118, східному Лісостепу - 62_396, 54-118, парадизка полтавська, Степу - М 9 (на зрошенні), 54-118, Д 1071, Д 471, у Криму - М 9 і М 26 (на зрошенні).

Продуктивність яблуні значною мірою залежить від віку, сортових особливостей і способів формування дерев. У слаборослих і скороплідних сортів Зимове лимонне та Кальвіль донецький 30-50 відсотків генеративних бруньок і 25-40 відсотків урожаю формуються на однорічних приростах. Тому ці сорти формують промисловий урожай уже на третій рік росту в саду. Дерева сильнорослого сорту Мекінтош плодоносять на кільчатках і списиках три-чотирирічних приростів і в результаті вступають у промислове плодоношення тільки на четвертий-п'ятий рік. Урожайність скороплідних сортів у перші роки плодоношення зростає швидше порівняно з пізньоплідними. Але на третій рік вона вирівнюється практично у всіх сортів незалежно від їх біологічних особливостей.

Дворічні саджанці скороплідних сортів у перші два роки плодоношення формують урожай залежно від способу садіння та віку саду на 21,3-25% вищий, ніж однорічні. При третьому-четвертому товарному плодоношенні урожайність практично не залежить від віку саджанців при закладанні саду.

Спосіб садіння саджанців, перенесення ними стресового стану після пересаджування та регенерація коренів найістотніше впливають на щорічну врожайність і загальну продуктивність саду. Найпродуктивнішими є насадження, що створені шляхом садіння дерев у контейнерах без відокремлення землі від коренів. При цьому урожайність у 1,5-2,2 раза вища, ніж з відокремленням землі.

Урожайність дерев і загальна продуктивність насаджень у 1,5-1,8 раза вищі при веретеноподібному формуванні крони порівняно з розріджено-ярусним незалежно від віку саджанців і способів садіння. Це пояснюється, насамперед, особливостями формування крони та обрізування дерев. Якщо в розріджено ярусній кроні щорічно видаляють до 15-20 відсотків загальної кількості деревини, то з веретеноподібної лише 5-7.

Удосконалення системи захисту садів яблуні від шкідників і хвороб

В розділі викладено результати впливу пестицидів на зміни у складі мікроміцетів залежно від грунту, виду і доз препаратів та оптимізації засобів захисту яблуні від шкідників і хвороб у різних регіонах України. Встановлено, що при обробці насаджень фунгіцидом скор у виробничій дозі, кількість грибів у дерново-підзолистому грунті залежно від тривалості взаємодії препарату з ним зменшується в 1,4 (через 30 діб після обробки) і 4,7 (через 380 діб), інсегару - в 2,0 і 3,5 (відповідно через 50 і 240 діб), скор + інсегар - у 2,5 і 4,1 раза (у цей же термін). Скор та скор + інсегар найтоксичніше впливають на мікроміцети в темно-сірому лісовому грунті через 30 днів після обробки, інсегар і поліхом - через 60. Під впливом досліджуваних пестицидів не тільки зменшується число мікроміцетів, а й відбуваються зміни в їх видовому складі, насамперед, знижується рівень видової різноманітності. Домінуюче положення займають види роду Penicillium, відомі як токсиноутворювачі, а також родів Alternaria i Fusarium, які можуть спричинювати кореневі гнилі. Повторні обробки садів одними й тими ж пестицидами закріплюють ці зміни і збіднюють видовий склад мікроміцетів. Внаслідок пригнічення життєдіяльності мікроміцетів під впливом пестицидів останні повільніше розкладаються в грунті, а перегрупування у видовому складі грибів надає йому побічні негативні властивості. Уникнути або знизити ступінь забруднення грунту продуктами дії пестицидів можливо тільки при застосуванні їх біологічно обгрунтованих та менш токсичних видів при захисті садів від шкідників та хвороб.

Простежується вплив грунтово-кліматичних умов вирощування та сортових особливостей на кількісний склад мікробіоти плодів. На одну й ту ж дату кількість бактерій на яблуках з різних зон вирощування коливається від 1,1 до 7,4, дріжджів - від 1,2 до 8,7, а грибів - від 1,1 до 4,8 раза. При цьому найбільшу кількість мікроорганізмів виявлено на плодах сорту Спартан, а найменшу - Айдаред, що зв'язано з різницею в їх біохімічному складі, особливо щодо вмісту цукрів і кислот.

Дослідження, проведені автором спільно з В.М. Ткачовим та В.П. Лошицьким, показують, що в кожній зоні є свій комплекс шкідників яблуні, але в більшості з них великої шкоди завдає плодожерка, а у Степу та північному Лісостепу - ще й мінуючі молі та каліфорнійська щитівка. Поряд з вірусними та бактеріальними препаратами високоефективними у боротьбі з яблуневою плодожеркою виявилися регулятори росту й розвитку комах і піретроїдні та фосфорорганічні інсектициди. Після триразового обприскування яблуні сорту Рубінове Дуки інсегаром та матчем пошкодження яблуневою плодожеркою становить лише 0,05-1,9 відсотка. Встановлено можливість використання проти цього шкідника нового інгібітора синтезу хітину - рімона. При дворазовому його застосуванні пошкодженість плодів складає не більше одного відсотка, а на ділянках без обробки - до 15,9%. Регулятори росту й розвитку комах впливають інгібуюче на весь комплекс ентомофагів-паразитів мінуючих молей. Після дворазового обприскування рімоном (0,6 л/га), матчем (1 л/га) та інсегаром (0,6 кг/га) у 1998 році в зоні північного Лісостепу заселеність гусениць молі знижувалася до 20-28,5% проти 54,5 і 69,7 без обприскування.

При обробці живців яблуні 2,5%-ною емульсією препарату № 30 каліфорнійська щитівка знищується практично повністю без зниження якості живців.

Найнебезпечнішою та найпоширенішою хворобою практично в усіх регіонах України є парша яблуні. Оцінка перспективного фунгіцида стробі на фоні скору показала високу його ефективність в боротьбі з паршею. Чотириразове обприскування насаджень препаратом стробі в умовах ДГ “Новосілки” зменшує ураження листя у 2,6, а плодів - у 5 разів, на Львівській ДСС - відповідно в 1,9 і 1,3, а на Артемівській ДСР - в 10,2 та 4,9 раза порівняно з використанням скору.

У боротьбі з борошнистою росою в умовах північного Лісостепу біологічна ефективність застосування стробі дорівнює, а іноді перевищує ефективність скору. Аналогічні результати одержано в західному регіоні (Львівська ДСС). У степовій зоні тільки в роки, коли у травні, червні та липні випадають дощі, які сприяють розвитку борошнистої роси, виявлено більшу ефективність застосування стробі порівняно до скора в боротьбі з цією хворобою.

Зберігання плодів яблуні в умовах штучного холоду

Сьогоднішня статистична звітність не дає можливості точно визначити економічну ефективність вирощування яблуні по окремих регіонах, тому ми використали дані та ціни 1993 року, які показали, що рівень рентабельності виробництва яблук у зоні Полісся складав тоді 180,4, Лісостепу - 239,2 і Степу - 51,8%. Це свідчить про те, що економічна ефективність вирощування яблуні залежить не лише від розміщення, а й у значній мірі від технології вирощування (сорт, підщепа, тип саду, агротехніка та ін.) і організаційно-економічних умов (ринкова інфраструктура, ціни реалізації). Аналіз складових ефективності в дослідній мережі ІС УААН свідчить, що за однакового рівня врожайності різниця у виробничих витратах на гектар яблуневого саду становить 2-3 рази. Так, у 1996 році виробнича собівартість 1 тонни плодів у ДГ “Новосілки” і “Чернігівське” складала відповідно 138 і 43 грн. Це в кінцевому підсумку вплинуло на розмір прибутку з одиниці площі та рівень рентабельності. Майже аналогічна ситуація спостерігалася і в 1997 р. в ДГ “Новосілки” та “Дмитрівка”, де за однакової продуктивності гектара насадження прибуток в останньому більше, ніж у 20 разів вище порівняно до першого.

В результаті аналізу отриманих даних у дисертаційній роботі показано економічну доцільність вирощування сортів яблуні селекції Інституту садівництва УААН, розроблених тут способів розмноження вегетативних підщеп, виробництва садивного матеріалу в теплиці із зимового щеплення та вирощування насаджень залежно від віку саджанців, способу посадки саду та формування крони.

Економічну оцінку сортів селекції ІС УААН проводили з урахуванням фактичних затрат і ціни реалізації у 1995 році в ДГ “Новосілки” (31656,5 тис крб. за 1 т яблук). Основна частка виробничих затрат (до 65%) на вирощування цих сортів припадає на збір урожаю. В цілому затрати були найвищими по сортах Катерина та Амулет. Але ці ж сорти забезпечили найвищі умовно чистий прибуток (667525-688755 тис. крб.) і коефіцієнт енергетичної ефективності (0,62). Рівень рентабельності нових сортів дуже високий (від 390,9 до 525,2%), що на 90,5-211,0% більше, ніж у контрольних сортів Джонатан і Слава переможцям.

Розрахунки ефективності способів розмноження вегетативних підщеп яблуні показують, що при вартості 150 крб. за 1 тис. підщеп горизонтальний спосіб закладання маточника економічно вигідніший, ніж вертикальний. Так, при вирощуванні підщеп різної сили росту умовно чистий прибуток становив при першому способі 24-30 млн. крб./га, а рівень рентабельності 137-162, тоді як при другому - відповідно 17-28 млн. крб./га і 106-152 (табл. 5). Коефіцієнт енергетичної ефективності при вертикальному способі теж був дещо нижчий (1,02-1,16, а при горизонтальному - 1,07-1,51), але при збільшенні виходу підщеп цей показник мав тенденцію до підвищення.

Для обчислення показників економічної ефективності вирощування саджанців яблуні в теплицях взято за основу вихід стандартного садивного матеріалу за ціною 600 крб. за 1 тисячу штук. Аналіз показує, що при майже однакових виробничих затратах найефективнішим був варіант, коли рослини після щеплення зберігали в снігу та стратифікували безпосередньо перед висаджуванням у теплицю. Прибуток і рівень рентабельності сорту Мекінтош у цьому варіанті були найвищими (відповідно 30-93 тис. крб. з 1 га розсадника і 160-220%), а собівартість однієї тисячі саджанців найнижчою (186-232 крб.). Аналогічні результати отримано по сорту Слава переможцям. Енергетична оцінка ефективності вирощування саджанців обох сортів виявила найвищі коефіцієнти енергетичної ефективності (0,68-0,89) також на цьому варіанті.

ВИСНОВКИ

1. Сучасна організаційна і технологічна структура промислового виробництва яблук в Україні не відповідає вимогам ринкових відносин, не може ефективно використати кліматичний потенціал країни, що є основною причиною низької загальної продуктивності садів і збитковості виробництва яблук в цілому.

2. Встановлено тісні множинні кореляційні залежності між продуктивністю яблуні та погодними умовами, які виражаються рівняннями множинної регресії. Урожайність яблуні в кожному регіоні формується під впливом комплексу погодних факторів, який визначається їх взаємодією варіюванням. Найбільше на продуктивність культури впливають сума активних температур (>5С), опадів за рік і тривалість вегетаційного періоду, гідротермічний коефіцієнт, тривалість безморозного періоду, різниця між максимальною та мінімальною температурами в лютому. Оптимальне поєднання цих факторів наявне в Поділлі та Криму.

3. Яблуня на клонових підщепах у порівнянні з насіннєвими відчутніше реагує на погодні умови. Найвища урожайність дерев на вегетативних підщепах досягається при кількості опадів більше 500 мм за вегетацію, числі днів з опадами більше 1 мм в межах 50, відносній вологості повітря близько 65 відсотків, сумі активних температур на рівні 3000С і тривалості безморозного періоду 240 днів. Негативний вплив має різке зниження температури повітря (до мінус 17...20С) в кінці листопада, значні перепади температур в лютому-березні.

4. Погодні умови значною мірою впливають на біохімічний склад плодів, особливо на накопичення сухих розчинних речовин, загальних цукрів і вітаміну С. При підвищенні середньодобової температури повітря в серпні-вересні до 14...18С зменшується кислотність плодів від 1,5 до 0,3% (0,4% на 1С) і збільшується вміст цукрів від 9 до 14% (1% на 1С). Збільшення дефіциту насичення повітря на 1 гПа сприяє зростанню кількості цукрів на 0,2, аскорбінової кислоти - на 5,5%.

5. Площа грунтів, найбільш придатних і придатних для культури яблуні в Україні, становить 15,8 млн. га, або 35,7% від загальної площі сільськогосподарських угідь. Ці грунти компактно розміщені в західному Лісостепу (7,1), центральному Степу (17,7%) і зовсім небагато їх у Поліссі та Криму (1,0%). Прямої залежності між продуктивністю яблуні та садопридатністю грунту в тому чи іншому районі не виявлено. На врожайність насаджень, крім грунтово-кліматичних умов, впливають ще сорт, якість садивного матеріалу, агротехніка тощо.

6. Товарні якості плодів визначаються, насамперед, біологічними особливостями сорту. Водночас вони істотно залежать від технології вирощування. Високими смаковими якостями яблук у центральному та південному Лісостепу і Степу характеризуються сорти Уманське зимове, Кальвіль краснокутський, Ренет Симиренка, Ельстар, Мелроуз (дегустаційна оцінка 4,5 бала), Мекінтош (4,8), Джонаголд (4,9), а в Криму - Голден Делішес (4,7), Аврора кримська і Таврія (4,4-4,6 бала). Плоди цих сортів містять сухих розчинних речовин на 0,8-1,2, цукрів на 4-7 і пектину на 0,4-0,9% більше порівняно з іншими.

7. Для кожної зони з урахуванням місцевих погодних умов необхідно підбирати сорти, що добре пристосовані до несприятливих біотичних та абіотичних факторів. До 50% площ яблуні повинні займати сорти, імунні до парші, хоча плоди їх характеризуються недостатньо високими смаковими якостями (4,0-4,4 бала).

8. У дерев більшості інтенсивних сортів, за винятком Айдареда, основна частина високотоварного врожаю формується на гілках одно-чотирирічного віку. При омолоджувальному обрізуванні з крони дерев необхідно видаляти плодові утворення, старші п'яти років.

9. При оздоровленні та розмноженні яблуні в культурі in vitro фітогормональні співвідношення для кожного типу підщепи підбирають індивідуально. Найбільш придатними до такого розмноження є вегетативні підщепи 62-396, 54-118, 57_490, Д 471, середнім ступенем придатності характеризуються Д 1071, ІС 5-34, Р 60 і слабким - М 9, МАК 9, 2-182.

10. Горизонтальний спосіб закладання маточника вегетативних підщеп збільшує вихід стандартних відсадків на 14-24% порівняно з вертикальним висаджуванням. Кращими субстратами для підгортання маточних рослин є пісок і тирса. Вони сприяють підвищенню ризогенезу підщеп на 11-18%.

11. Оптимальним строком зимового щеплення вегетативних підщеп при вирощуванні саджанців у теплицях є лютий-березень, стратифікацію щеплених компонентів краще проводити перед висаджуванням їх у грунт. У перші 30-40 діб після садіння в культиваційних спорудах підтримується температура не вище плюс 35С. За таких умов приживлюється 90-98% щеплень з виходом стандартних саджанців 100-120 тис. штук з гектара. Пінцирування рослин при висоті 55-65 см дає можливість в однорічках сформувати крону з трьома добре розвинутими гілками.

12. У садівничих господарствах України до 98,3 відсотка площ пальметних насаджень закладено саджанцями на насіннєвій підщепі, але з правильно сформованою кроною вирощувалося тільки 20% садів. Насадження без кваліфікованого формування загущуються, пошкоджуються шкідниками і хворобами, внаслідок чого знижується їх морозостійкість та продуктивність. Це також стало причиною зниження врожайності насаджень віком понад 12-14 років.

13. За результатами вивчення скороплідності садів, продуктивності основних сортів, якості плодів залежно від типу підщепи, а також морозостійкості клонових підщеп рекомендуємо такий розподіл останніх у загальному розрізі: Полісся - карликові 62-396, Д 1071, напівкарликова М 26, середньорослі 54-118 (для південних регіонів - ММ 106), Лісостеп - карликові 62-396, Д 1071 (для південних регіонів - М 9), напівкарликова М 26, середньорослі 54-118, ММ 106, Степ - 62-396, Д 1071, М 9, напівкарликова М 26, середньорослі 54-118, ММ 106, Д 471, Крим - карликові 62-396, М 9, напівкарликова М 26, середньорослі ММ 106, Д 471.

14. Час вступу насаджень у плодоношення, зростання продуктивності дерев і товарних урожаїв залежать значною мірою від віку та способу посадки саджанців. Дворічні саджанці скороплідних сортів при садінні без відокремлення кореневої системи від землі контейнера у перші два роки плодоношення формують урожай на 21-25% вищий, ніж однорічні. На третій-четвертий рік плодоношення урожайність як скоро-, так і пізньоплідних сортів практично вирівнюється і не залежить від віку саджанців при закладанні саду.

Продуктивність дерев з веретеноподібною кроною в 1,5-1,8 раза вища порівняно з розріджено-ярусною незалежно від їх віку та способу садіння. Вкорочування однорічних приростів скороплідних сортів призводить до зменшення врожаю на 20_30%.

15. Виключення обприскувань проти плодожерки першого покоління в червні у період відродження ентомофагів та в липні, коли їх активність спадає, не знижує ефективності боротьби з цим небезпечним шкідником і обмежує застосування інсектицидів у зонах Полісся та Лісостепу.

У боротьбі з яблуневою плодожеркою, листовійками та мінуючими молями використання регуляторів росту і розвитку комах, таких як інсегар, матч та рімон частково зберігає корисну фауну та блокує відродження гусениць.

Проти грибних хвороб яблуні найефективнішим практично в усіх зонах України є фунгіцид стробі.

Система захисту рослин, що передбачає дво- чотириразову обробку імунних до парші сортів, за біологічною та господарською ефективністю не поступається перед системою з рекомендованим обов'язковим п'ятиразовим застосуванням фунгіцидів на нестійких сортах.

16. Найвищою лежкістю в умовах холодильника характеризуються плоди сортів Росавка, Флоріна та Айдаред. Вони зберігаються 7-8 місяців при виході товарної продукції 98-99% зі споживанням свіжих яблук у квітні-травні.

Кількість мікроорганізмів на плодах у саду збільшується в міру їх достигання, а у плодосховищах - у процесі старіння і втрати природного імунітету. Встановлено істотну різницю щодо мікробіоти як між плодами різних сортів з однієї зони, так і одного сорту з різних зон вирощування. Найбільшу кількість грибів виявлено на поверхні яблук сорту Спартан (98 видів) і Айдаред (93). Мікробіота плодів західного Лісостепу і Полісся у порівнянні з вирощеними в помірно сухих регіонах центрального і південного Степу значно вища за кількістю грибів на їх поверхні.

Із 130 видів грибів, що виявлені на яблуках під час зберігання, грибні гнилі спричиняють 25, а найшкідливіші з них 15. У середньому по зонах вирощування втрати при зберіганні яблук від цих хвороб у процентному відношенні становлять: по сорту Айдаред - 9,1, Кальвіль сніговий - 17,5, Спартан - 11,9 і Флоріна - 2,8.

17. Природний потенціал України недостатньо використовується для високорентабельного вирощування яблуні. Життєво необхідним стає переведення виробництва плодів на адаптивне ведення з максимальним використанням найсприятливіших грунтово-кліматичних зон України, новітніх вітчизняних і зарубіжних наукових досягнень щодо технологій вирощування.

При впровадженні скороплідних високопродуктивних імунних до парші сортів вітчизняної селекції забезпечується зростання прибутку у 2-3,5, рівня рентабельності - в 1,6-1,8 та коефіцієнта енергетичної ефективності - в 1,3-1,7 раза.

Узагальнюючий показник ефективності виробництва - рівень рентабельності при горизонтальному способі вирощування маточника вегетативних підщеп - становить 137-161%, що в 1,3-1,5 раза вище, ніж при вертикальному висаджуванні рослин. Залежно від підщепи коефіцієнт енергетичної ефективності (1,67) найбільший у підщеп 54-118 і 57-490.

Найвищу економічну та енергетичну оцінку отримала технологія, яка передбачає закладання саду дворічними саджанцями без відокремлення кореневої системи від грунту контейнера та формування веретеноподібної крони дерев.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Промислові насадження яблуні частково в богарних умовах необхідно розміщувати на найбільш придатних і придатних грунтах західного і центрального Лісостепу, а на зрошенні - на відповідних грунтах південного Лісостепу, Степу і в Криму.

З метою зменшення матеріальних і фінансових витрат на садіння та догляд за насадженнями необхідно використовувати середньорослі вегетативні підщепи в Поліссі та Лісостепу в межах 45-50, а в Степу та Криму - 10-20%.

Промислові сади яблуні закладати дворічними або добре розвинутими однорічними саджанцями з кроною і закладеними генеративними бруньками скороплідних сортів і формувати веретеноподібну крону. При омолоджуючому обрізуванні з крони дерева необхідно видаляти плодові утворення, старші п'ятирічного віку, без укорочення однорічних приростів. До 50% площ яблуні повинні займати імунні до парші сорти, особливо в західних регіонах України. Для тривалого зберігання використовувати яблука зимових сортів (Росавка, Флоріна, Айдаред, Катерина, Шафран краснокутський, Аскольда).

2. Промислові маточникивегетативних підщеп для яблуні закладати горизонтальним способом садіння з використанням тирси для підгортання. При вирощуванні садивного матеріалу в культиваційних спорудах зимове щеплення рослин проводити в лютому-березні, а стратифікацію щеплених компонентів - перед висаджуванням у грунт.

3. У зонах Полісся та Лісостепу з метою обмеження застосування інсектицидів необхідно виключати обприскування проти плодожерки першого покоління в період відродження ентомофагів та в липні, коли їх активність спадає. У боротьбі з яблуневою плодожеркою, листокрутками та мінуючими молями використовувати регулятори росту і розвитку комах - інсегар, матч і рімон, які частково зберігають корисну фауну. Для знищення грибкових захворювань використовувати фунгіцид стробі.

Список ПРАЦЬ, опублікованих за темою дисертації

Кондратенко П.В., Бублик М.О. Методика проведення польових досліджень з плодовими культурами. - К.: Аграрна наука, 1996.- 95 с., в т.ч. автора - С. 3-59.

Кондратенко Т.Є., Кондратенко П.В. Сорти яблуні, імунні до парші. - К.: Аграрна наука, 1996. - 53 с., в т.ч. автора - С. 5-10, 38-49.

Сад і город без пестицидів / І.С. Роман, В.М. Ткачов, П.В. Кондратенко та ін. - К.: Аграрна наука, 1996. - 228 с., в т.ч. автора - С. 69-84.

Рекомендації

Створення і продуктивне використання інтенсивних насаджень яблуні / П.В. Кондратенко, О.Д. Чиж, В.І. Водяницький та ін. - К.: Науковий центр УААН “Плодівництво”, 1997. - 21 с., в т.ч. автора - С. 3-11.

Концепція розвитку садівництва в Українській РСР до 2005 року / М.В. Андрієнко, В.М. Васюта, П.В. Кондратенко та ін. - К.: Український науково-дослідний інститут садівництва, 1990. - 47 с., в т.ч. автора - С. 10-26.

Методические рекомендации по хранению плодов, овощей и винограда (организация и проведение исследований) / С.Ю. Дженеев, П.В. Кондратенко, А.С. Болотских и др. - К.: Институт винограда и вина “Магарач” УААН, 1998. - 151 с., в т.ч. автора - С. 36-48.

Методика економічної оцінки типів насаджень сортів плодових та ягідних культур і результатів технологічних досліджень у садівництві / М.В. Андрієнко, П.В. Кондратенко, В.М Васюта та ін. - К.: Інститут садівництва УААН, 1992. - 50 с., в т.ч. автора - С. 6-16.

Васюта В.М., Кондратенко П.В., Кучер Т.П. Рекомендации по выращиванию посадочного материала плодовых культур в теплицах. - К.: Украинский научно-исследовательский институт садоводства, 1987. - 18 с., в т.ч. автора - С. 10-15, 16_17.

Кондратенко П.В. Садівництво // В зб. Землеробство в умовах недостатнього зволоження (наукові та практичні висновки). За редакцією О.М. Крутя і О.Г. Тараріка. - К.: Аграрна наука, 2000. - 77 с., в т.ч. автора - С. 73-77.

Статті в наукових виданнях

Кондратенко П.В. Агроекологічні складові вирощування яблуні в Україні // Вісник аграрної науки. - 2000. - № 5. - С. 33-37.

Кондратенко П.В., Лошицький В.П. Сади яблуні (Удосконалення системи захисту від шкідників і хвороб) // Захист рослин. - 2000. - № 5. - С. 24-25.

Кондратенко П.В., Богодёрова Л.В. Технологические аспекты реализации биологического потенциала садовых растений в маточнике // Биологический потенциал садовых растений и пути его реализации: Матер. Междунар. конфер. (19-22 июля 1999 г.). - М.: Изд. Рос. академ. с.-х. наук, 2000. - С. 63-74.

Кондратенко П.В. Сортимент яблуні в промислових садах // Збірник наукових праць ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства УААН. - Київ, 2000. - Вип. 1. - С. 141-147.

Кондратенко П.В. Ресурсозберігаючі підходи і наукове забезпечення ведення галузі садівництва // Садівництво. - 1999. - Вип. 48. - С. 5-10.

Кондратенко П.В. Культура яблуні в ХХІ столітті // Збірник наукових праць ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства УААН. - Київ, 1999. - Вип. 4. - С. 136-143.

Кондратенко П.В. Комплекси мікроміцетів плодів яблуні // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології УААН. - 1999. - № 5. - С. 25-27.

Кондратенко П.В., Середа І.І. Раціональне використання грунтів при вирощуванні яблуні // Збірник наукових праць ордена Трудового Червоного Прапора Інституту землеробства УААН. - Київ: Нора-Прінт, 1999. - Вип. 3. - С. 140-149.

Кондратенко П.В., Омельченко І.К. Клонові підщепи для створення інтенсивних насаджень яблуні в Україні // Садівництво. - 1998. - № 46. - С. 136-141.

Кондратенко П.В. Адаптивное развитие садоводства и эффективное использование продукции отрасли // Докл. руков. науч. учрежд. по садоводству за 1997 г.: Матер. науч.-практ. конфер. Отдел. РАСХН и Коорд. совета НИУ по садоводству (18-19 ноября 1997 г.). - М.: Изд. Рос. акад. с.-х. наук, 1998. - С. 55-65.

Кондратенко П.В. Стан садівництва та першочергові завдання в розробці ресурсозберігаючих технологій виробництва конкурентоспроможної продукції // Садівництво. - 1998. - № 47. - С. 5-9.

Кондратенко П.В. Основные итоги научно-исследовательских работ в садоводстве Украины за 1992-1996 гг. // Докл. руков. науч. учрежд. по садоводству за 1992-1996 гг. - М.: Изд. Рос. акад. с.-х. наук, 1997. - С. 188-210.

Кондратенко П.В. Продуктивність маточника вегетативних підщеп яблуні залежно від способів його закладання // Садівництво. - 1997. - № 45. - С. 54-60.

Кондратенко П.В., Козак М.В. Придатність грунтів України під сади // Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН. - Київ: Нора-Прінт, 1997. - Вип. 2. - С. 161_166.

Кондратенко П.В., Проценко Г.Д. Метеорологічні умови та біохімічний склад яблук // Сад. - 1995. - № 6. - С. 23-24.

Кондратенко Т.Є., Кондратенко П.В. Яблуня і мороз // Сад. - 1995. - № 2. - С. 21-23.

Кондратенко Т.Є., Кондратенко П.В. Нові сорти яблуні та їхня реакція на обрізування // Сад. - 1994. - № 7. - С. 11.

Кондратенко П.В., Ткачов В.М., Кондратенко Т.Є. Імунні до парші сорти яблуні та система їх захисту // Сад. - 1994. - № 6. - С. 2-4.

Васюта В.М., Романов А.А., Кондратенко П.В. и др. Пальметтные сады в Лесостепи УССР // Плодоовощное хозяйство. - 1987. - № 3. - С. 24-27.

Кондратенко Т.Е., Кондратенко П.В. Особенности плодоношения яблони скороплодных сортов // Садоводство. - 1986. - № 7. - С. 18-19.

Романов А.А., Васюта В.М., Кондратенко П.В. и др. Повреждение яблони морозами в Лесостепи Украины // Плодоовощное хозяйство. - 1986. - № 11. - С. 22-24.

Васюта В.М., Кондратенко П.В. Пинцировка плодовых саженцев в теплице // Садоводство, виноградарство и виноделие Молдавии. - 1983.- № 2.- С. 48-49.

Васюта В.М., Кондратенко П.В. Особливості росту саджанців плодових культур з зимових щеплень у теплицях // Вісник сільськогосподарської науки. - 1983. - № 4. - С. 27-30.

Gladon R.J., Hannapel O.J., Kondratenko P.V. et.a. Small-fruit and Tree-fruit Research Centers in Ukraine. Hort Science, 1994, Vol. 29, № 11, P. 1214, 1393-1395.

Kondratenko P.V., Sylayeva A.M., Tartachnyk I.I. The influence of nitrogen fertilizer excess on the apple-tree resistance and productivity // Referaty i doniesienia wygіoszone na X оgуlnokrajowym seminarium Grupy Roboczej “Mrozoodpornуsж”, Poznaс, 1997, P. 73-80.

Кондратенко П.В. Адаптація яблуні в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 - плодівництво. Національний аграрний університет, Київ, 2000.

Дисертаційна робота присвячена питанням оптимізації вирощування промислових насаджень яблуні в Україні. За допомогою розроблених комп'ютерних програм дано з кліматичної, а також економічної, грунтової та технологічної точок зору комплексну оцінку регіонів України, яка дозволить при відносно низьких ресурсозатратах вирощувати високопродуктивні насадження. Уточнено групування грунтів за ступенем їх придатності для вирощування яблуні. Проведена оцінка існуючих інтенсивних промислових садів дала можливість визначити недоліки в закладанні та догляді за ними. Розкрито роль сорту в адаптації яблуні. Запропоновано нові способи вирощування та розміщення вегетативних підщеп по основних промислових зонах виробництва. Показано вплив пестицидного навантаження на мікроорганізми грунту, а також оцінено перспективні препарати по захисту яблуневих насаджень від шкідників і хвороб відповідно до умов тієї чи іншої місцевості. Визначено лежкість плодів зимових сортів та їх мікробіоту в саду і в умовах холодильника.

Основні результати досліджень, зв'язаних з дисертацією, знайшли практичне застосування при перезакладанні насаджень яблуні в різних регіонах України за технологіями, що дозволяють створювати конкурентоспроможну продукцію для внутрішнього та зовнішнього ринків.

Ключові слова: яблуня, погодні умови, грунт, сорт, підщепа, врожайність, пестициди, мікробіота, ефективність.

Кондратенко П.В. Адаптация яблони в Украине. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 - плодоводство. Национальный аграрный университет, Киев, 2000.

Диссертационная работа посвящена вопросам оптимизации выращивания промышленных насаждений яблони в Украине.

Современная организационная и технологическая структура промышленного производства яблок в Украине требует расширения и углубления исследований, направленных на увеличение продуктивности насаждений яблони, повышение их рентабельности и улучшение качества продукции.

Установлены тесные множественные корреляционные зависимости между продуктивностью яблони и погодными условиями. Эти зависимости выражаются уравнением множественной регрессии.

Урожайность яблони в каждом регионе формируется под влиянием комплекса погодных факторов, которые определяются их взаимодействием варьирования. Больше всего на продуктивность культуры влияют сумма активных температур (>5°С), количество осадков за год и продолжительность вегетационного и безморозного периодов, гидротермический коэффициент, разница между максимальной и минимальной температурами в феврале. Самая высокая урожайность деревьев на вегетативных подвоях достигается при сумме осадков более 500 мм за вегетацию, количестве дней с осадками больше 1 мм в пределах 50, относительной влажности воздуха около 65 процентов, сумме активных температур на уровне 3000°С и продолжительности безморозного периода 240 дней. Отрицательное влияние оказывает резкое снижение температуры воздуха (до минус 17…20°С) в конце ноября, значительные колебания температуры в феврале-марте.

Уточнено группирование почв по степени их пригодности для возделывания яблони. Площадь наиболее пригодных для культуры яблони в республике, составляет 15,8 млн. га, или 35,7% от общей площади сельскохозяйственных угодий. Эти почвы компактно размещены в западной Лесостепи (7,1), центральной Степи (17,7%) и совсем немного их в Полесье и Крыму (1,0%).

Проведенная оценка существующих интенсивных промышленных садов дала возможность определить недостатки в закладке и уходе за ними. В садоводческих хозяйствах Украины до 98,3 процента площадей пальметтных насаждений заложено саженцами на семенном подвое, но из них только 20% выращивается с правильным формированием кроны.

Раскрыта роль сорта в адаптации яблони. Для каждой зоны с учётом местных погодных условий необходимо подбирать сорта, хорошо приспособленные к неблагоприятным биотическим и абиотическим факторам. До 50% площадей должны занимать сорта, иммунные к парше, хотя плоды их характеризуются недостаточно высокими вкусовыми качествами (4,0-4,4 балла). У большинства интенсивных сортов, за исключением Айдареда, основная часть высокотоварного урожая формируется на ветвях одно- четырёхлетнего возраста. Высокими вкусовыми качествами плодов в центральной и южной Лесостепи и Степи характеризуются сорта Кальвиль краснокутский, Ренет Симиренко, Эльстар, Мелроуз (дегустационная оценка 4,5 балла), Мекинтош (4,8), Джонаголд (4,9), а в Крыму - Голден Делишес (4,7), Аврора крымская и Таврия (4,4-4,6 балла).

Предложены новые способы выращивания и размещения вегетативных подвоев по основным промышленным зонам производства. Горизонтальный способ закладки маточника вегетативных подвоев увеличивает выход стандартных отводков на 14-24% в сравнении с вертикальным выращиванием.

Показано влияние пестицидной нагрузки на микроорганизмы почвы, а также оценены перспективные препараты по защите яблоневых садов от вредителей и болезней в соответствии с условиями той или иной местности. Использование в борьбе с яблоневой плодожоркой, листовёртками и минирующими молями таких регуляторов роста и развития насекомых, как инсегар, матч, римон, частично сохраняет полезную фауну и блокирует отрождение гусениц. Самым эффективным препаратом против грибных болезней яблони практически во всех зонах Украины является фунгицид строби. Система защиты растений, которая предусматривает дву- четырёхкратную обработку сортов, иммунных к парше, по биологической и хозяйственной эффективности не уступает системе, рекомендующей обязательное пятикратное применение фунгицидов на неустойчивых сортах.

Установлены лёжкость плодов зимних сортов и их микробиота в саду и в условиях холодильника. Наиболее высокой лёжкостью в холодильнике характеризуются плоды сортов Росавка, Флорина и Айдаред. Они хранятся 7-8 месяцев при выходе товарной продукции 98-99% с потреблением свежих яблок в апреле-мае. Количество микроорганизмов на плодах в саду увеличивается по мере их созревания, а в плодохранилищах - в процессе старения и потери естественного иммунитета.

Обнаружена существенная разница в отношении микробиоты как между плодами различных сортов из одной зоны, так и одного сорта из разных зон выращивания. Из 130 видов грибов, выявленных на яблоках во время хранения, грибные гнили вызывают 25, а самыми вредоносными являются 15.

Определены экономическая и энергетическая эффективность выращивания районированных и перспективных сортов яблони, способы производства подвойного материала и закладки садов интенсивного типа.

Основные результаты исследований, связанных с диссертацией, нашли практическое применение при перезакладке яблоневых насаждений в различных регионах Украины по технологиям, которые позволяют создавать конкурентоспособную продукцию для внутреннего и внешнего рынков.

Ключевые слова: яблоня, погодные условия, почва, сорт, подвой, урожайность, пестициды, микробиота, эффективность.

Kondratenko P.V. Apple adaptation in Ukraine. - Manuscript.

The thesis for the scientific degree of the doctor of the agricultural sciences, the speciality 06.01.07 - fruit growing. - National Agrarian University, Kyiv, 2000.

The paper is devoted to the problems of optimizing the apple farm orchards growing in Ukraine. By means of the elaborated computer programmes the complex climatic as well as the economic, soil and technological appreciation of the Ukraine's regions has been made.That makes it possible to grow high productive orchards the resources expenses being comparatively low. The soils classification according to their favourability for the apple growing has been made more accurate. The evaluation of the existing intense farm orchards has given the possibility of determining the drawbacks in their establishment and management. The cultivar role in the apple adaptation has been elucidated. The author recommends the new ways of growing vegetative rootstocks and distributing them by main zones of production. The influence of the pesticides load on the soil microorganisms has been showed and the perspective preparations for the protection of apple orchards against pests and diseases have been evaluated in keeping with the local conditions. The storeability of the winter cultivars fruits and their microbiotics in the garden and under the conditions of refrigerator have been determined.

The main results of the investigations connected with the dissertation are practically applied while reestablishing the apple orchards in different regions of Ukraine in accordance with the technologies which make it possible to produce competitive products for the inland and foreign markets.

Key words: apple, weather conditions, soil, cultivar, rootstock, yield, pesticides, microbiotics, efficiency.

Размещено на Allbest.ru