Формування регіонального ринку продукції скотарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Каляндрук Тарас Богданович

УДК 334.75:636

ФОРМУВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО

РИНКУ ПРОДУКЦІЇ СКОТАРСТВА

Спеціальність 08.07.02 -

економіка сільського господарства і АПК

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Львів - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту і права Львівського державного аграрного університету Міністерства аграрної політики України протягом 1996-1999 років.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

заслужений працівник науки і техніки України

Галанець Василь Григорович,

Львівський державний аграрний університет,

завідувач кафедри менеджменту і права

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, доцент

Березівський Петро Степанович,

Львівський державниий аграрний університет,

доцент кафедри організації виробництва;

кандидат економічних наук, доцент

Поперечний Степан Іванович,

Львівська академія ветеринарної медицини

ім. С.Гжицького, завідувач кафедри маркетингу

Провідна установа: Інститут регіональних досліджень

(відділ регіональної соціально-економічної

політики і територіального управління),

НАН України м.Львів.

Захист відбудеться 21 червня 2000р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 36.814.02 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук у Львівському державному аграрному університеті за адресою: 80381 Львівська обл., Жовківський район, м.Дубляни.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Львівського державного аграрного університету

Автореферат розісланий 19 травня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Прокопишак К.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Одним із основних завдань аграрної реформи є створення націо-нального ринку продовольства і забезпечення його ефективного функціо-нування. Важливою складовою продовольчого ринку є ринок продукції скотарства. Без його стабілізації неможливе забезпечення продовольчої безпеки держави, поліпшення життя населення.

Соціально-економічна криза обумовила спад виробництва у всіх без винятку галузях народного господарства і в першу чергу в агро-промисловому комплексі країни, особливо в сільському господарстві. Найбільш відчутно кризові явища проявилися у функціонуванні ринку продукції скотарства.

Актуальність теми. Недосконала фінансово-кредитна політика держави, диспаритет цін на промислову продукцію та продукцію сільського господарства спричинили високі темпи скорочення поголів'я худоби, зниження її продуктивності, насамперед у громадських господарствах.

У Львівській області виробництво продукції скотарства впало до критичного рівня, за яким можливе повне знищення галузі. У результаті переробна промисловість скоротила обсяги переробки м'ясомолочної продукції, а її виробничі потужності почали використовуватись на 8-45%.

Скорочення робочих місць, зменшення грошових доходів населення та зниження його купівельної спроможності обумовили спад рівня споживання м'яса і молока.

Отже, негативні тенденції мають місце у функціонуванні всіх елементів ринку продукції скотарства: виробництва, переробки і споживання, тому стабілізація розвитку скотарства, забезпечення ефективного функціонування його ринку є загальнодержавним завданням стратегічної ваги.

Теоретичні і практичні аспекти досліджуваної теми знайшли відображення у працях багатьох вітчизняних вчених, а саме: П.С.Бе-резівського, В.І.Бойка, О.А.Богуцького, В.Г.Галанця, П.І.Гайдуцького, П.М.Гарасима, М.І.Долішнього, В.Н.Зимовця, Ю.С.Коваленка, М.П.Кор-жинського, І.І.Лукінова, В.Я.Месель-Веселяка, П.Т.Саблука, Р.І.Тринька, Г.В.Черевка, В.В.Юрчишина та інших.

Проте не можна вважати, що проблема вивчена в повній мірі, адже постійна зміна соціально-економічної ситуації потребує видозміни поглядів на суть явищ і процесів. У спеціальній літературі мало уваги приділяється питанням комплексного формування продовольчого ринку і ринку продукції скотарства в тому числі. Недостатньо досліджені також питання формування регіональних ринків тваринницької продукції і, зокрема, продукції скотарства. Все це зумовило вибір теми, вплинуло на структурну побудову дисертаційної роботи, свідчить про актуальність останньої.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана у 1996-1999 роках згідно з тематикою наукових досліджень кафедри менеджменту і права "Реформування системи управління в господарствах нового типу при переході до ринку" (номер державної реєстрації 0193 U029518) Львівського державного аграрного університету на 1996-2000 рр.

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вивчення закономірностей формування регіонального ринку скотарської продукції, аналіз виробництва молока та яловичини, їх переробки, забезпечення населення продуктами галузі, розробка й обгрунтування напрямів стабілізації ринку, створення сприятливого соціально-орієнтованого середовища для подальшого його розвитку.

Реалізація мети передбачала вирішення наступних задач:

- опрацювати теоретико-економічні основи формування продо-вольчого ринку, зокрема ринку скотарської продукції;

- здійснити оцінку споживання продукції скотарства населенням регіону, порівняти фактичні показники з нормативними;

- проаналізувати діяльність різних за укладом агроформувань регіонального агропромислового комплексу та підприємств харчової промисловості з виробництва та переробки продукції скотарства;

- обгрунтувати основні напрями подальшої діяльності агроформувань та підвищення ефективності виробництва;

- проаналізувати стан інфраструктури ринку скотарської продукції та обгрунтувати перспективи її розвитку;

обгрунтувати напрямки державного регулювання ринку скотарської продукції.

Методи і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, основні положення економічної теорії та ринкової економіки, а також ідеї, що містяться в законодавчих актах Верховної Ради України, рішеннях Кабінету Міністрів та Указах Президента України стосовно реформування агропромислового комплексу та формування ринку скотарської продукції, а також праці вітчизняних і зарубіжних вчених.

У процесі розробки поставлених у роботі завдань використовувались відповідні методи дослідження: системного аналізу, абстрактнологічний, монографічний, розрахунково-конструктивний, економіко-статистичний, кореляційний, графічний. Для обробки статистичного й фактичного матеріалів застосовувалась сучасна електронно-обчислювальна техніка.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є система відносин у сфері виробництва, розподілу і споживання скотарської продукції. Об'єктом дослідження вибрано ринок продукції скотарства Львівської області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в проведенні комплексної оцінки функціонування ринку продукції скотарства Львівської області в умовах економічних перетворень. Наукова новизна полягає в наступному:

- виявлено тенденції і причинно-наслідкові зв'язки у процесах ви-робництва, формування попиту і споживання продукції тваринництва;

- визначено ступінь впливу ринкових регуляторів на економічну поведінку виробників скотарської продукції в умовах переходу до ринкових відносин;

- визначені проблеми функціонування підприємств пере-робної галузі на ринку продукції скотарства;

- розроблено з урахуванням соціально-економічної ситуації прогноз формування і розвитку ринку продукції скотарства у Львівській області;

- розроблено рекомендації щодо розвитку інфраструктури регіо-нального ринку продукції скотарства;

- обгрунтовані конкретні форми горизонтальної і вертикальної інтег-рації на регіональному ринку продукції скотарства;

- сформульовані певні концептуальні підходи та пропозиції зі створення системи державної підтримки виробників скотарської продукції, формування ринкової структури і стимулювання попиту.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що вони можуть бути використані при розробці стратегії економічного розвитку АПК, формування ринку продукції скотарства, розвитку інтеграційних процесів і кооперації, створенні переробних підприємств на селі.

Впровадження результатів дослідження відбувалося шляхом передачі державним органам відповідних наукових розробок, пропозицій з питань формування ринку продукції скотарства, що підтверджується документально.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. З врахуванням особливостей перехідної економіки вперше проведено комплексне дослідження всіх складових ринку продукції скотарства (виробництво, переробка і споживання) Львівської області. Наукові розробки сприятимуть забезпеченню його ефективного функціонування. Основні висновки дисертації є результатом особистої дослідної діяльності здобувача.

Усі статті, в яких розроблено методичні положення і викладено результати досліджень за темою дисертаційної роботи, опубліковані автором одноосібно.

Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації і результати досліджень доповідалися на щорічних конференціях аспірантів і викладачів Львівського державного аграрного університету в 1996-1999 роках.

Результати наукових досліджень знайшли практичне застосування в роботі Управління АПК Львівської облдержадміністрації, використані при розробці "Концепції розвитку сільського господарства Львівщини у 1997-2005 рр." для обласної держадміністрації, використовуються в навчальному процесі у Львівському державному аграрному університеті. Вони викладені у виступі на Міжнародній науково-практичній конференції “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу”, присвяченій пам'яті професора Євгена Храпливого (Львів, 1999 р.).

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в 5 одноосібних наукових працях загальним обсягом 1,0 др.арк.

Структура роботи.

Вступ скотарство продукція ринок регіональний

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження ринку продукції скотарства. 1.1. Ринок скотарської продукції як важлива складова продовольчого ринку. 1.2. Світовий досвід створення ринку сільськогосподарської продукції. 1.3. Методика дослідження ринку продукції скотарства.

Розділ 2. Основні тенденції у формуванні регіонального ринку продукції скотарства. 2.1. Платоспроможний попит на продукцію скотарства та його вплив на тенденцію споживання. 2.2. Вплив ринкових регуляторів на економічну поведінку виробників скотарської продукції. 2.3. Стан і проблеми функціонування підприємств переробної галузі на ринку продукції скотарства.

Розділ 3. Перспективи розвитку регіонального ринку продукції скотарства. 3.1. Шляхи підвищення ефективності виробництва продукції скотарства як основа збільшення її пропозиції на ринку. 3.2. Розвиток інфраструктури ринку продукції скотарства. 3.3. Державне регулювання процесу формування та функціонування ринку продукції скотарства.

Висновки. Пропозиції. Бібліографічні джерела. Додатки.

Повний обсяг дисертації містить 209 сторінок машинописного тексту, в тому числі: 15 рисунків - 15 сторінок, 28 таблиць, 17 додатків - 18 сторінок, та бібілографічний список ( 213 найменувань) - 19 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теми та ступінь розробки проблеми, визначаються мета і завдання дослідження, його структура, висвітлюється наукова новизна та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі - “Теоретичні основи дослідження ринку продукції скотарства” - обгрунтовується теоретична суть категорії “ринок скотарської продукції”, визначаються організаційні етапи його формування, розглядаються питання, пов'язані з використанням світового досвіду створення ринку сільськогосподарської продукції та викладаються методологічні основи дослідження ринку продукції скотарства.

Виходячи з теми дослідження, показується місце ринку продукції скотарства як одного із продуктових ринків в національному ринку. Враховуючи особливості ринку скотарської продукції, даються визначення таких понять, як суб'єкти ринкових відносин, побудова продуктового ринку, організація продовольчого ринку, інфраструктура продовольчого ринку, викладаються підходи до поділу продуктового ринку на складові частини та обгрунтовується застосований в дисертаційній роботі підхід до диференціації продуктового ринку на складові частини за територією і за продукцією основної спеціалізації, тобто виділення регіонального ринку продукції скотарства.

Формулюється мета ринку продукції скотарства та визначаються цілі першого та другого порядку. Також подається загальна організаційно-управлінська схема продуктового ринку в межах сільськогосподарського ринку і характеризуються складові продуктового ринку. Досліджується світовий досвід формування і функціонування ринків скотарської продукції в країнах з розвинутою ринковою економікою. Вагоме місце в роботі займає обгрунтування методології аналізу ефективності функціонування ринку продукції скотарства.

У другому розділі - “Основні тенденції у формуванні регіонального ринку продукції скотарства” - проаналізовано особливості попиту на продукцію скотарства, його впливу на тенденцію споживання, а також впливу ринкових регуляторів на економічну поведінку виробників скотарської продукції. Розглянуто стан і проблеми функціонування підприємств переробної галузі на ринку продукції скотарства.

Першоосновою попиту на продукцію скотарства є обсяг споживання її населенням. В Україні склалася надзвичайно складна соціально-економічна ситуація, зумовлена економічною, соціальною, політичною нестабільністю, порушенням економічних зв'язків, спадом виробництва, інфляцією, зниженням рівня платоспроможності насе-лення. У 1990 році за середню заробітну плату працівника колективного сільськогосподарського підприємства (191,4 крб.) можна було купити 100,7 кг яловичини (розд-рібна ціна 1 кг яловичини 1,9 крб.), в липні-серпні 1994 р. за зарплату в 751194 куп. - 23,1 кг яловичини (ціна в липні-серпні 1994 р. складала 32500 куп. за 1 кг), а в 1997 р. за середню зарплату в 65,48 грн. можна було купити лише 16,4 кг яловичини (середня ціна - 4 грн. за 1кг). У результаті в структурі сукупного дохо-ду громадян зросла питома маса витрат на харчування. На Львівщині в 1997 році витрати на харчування склали 58,8% сукупного доходу сім'ї. Аналіз структури цих витрат показав, що близько половини складають витрати на продукти тваринного походження. Проте через пере-важаючий ріст цін на м'ясо-молочну продукцію порівняно з доходами населення в області має місце спад споживання цих життєво важливих продуктів. За 1990-1997 рр. середньодушове споживання м'яса і м'ясо-продуктів зменшилось з 68,2 кг до 34,7 кг, тобто на 49%, а молока і молокопродуктів з 373,2 кг до 210 кг, тобто на 43,6%. Причому рівень споживання цих продуктів значно нижчий від мінімальної фізіологічної норми, яка складає для споживання м'яса - 45 кг, молока - 353,3 кг.

Надзвичайно низький рівень споживання продуктів скотарства через нестачу коштів є одним із основних чинників руйнування галузі, насамперед у високотоварних колективних сільськогосподарських підприємствах. Період 1991-1997 рр. тут характеризується високими темпами зменшення чисельності поголів'я та виробництва яловичини і молока (табл.1).

Таблиця 1 - Чисельність поголів'я та обсяги виробництва продукції скотарства в господарствах Львівської області

Показник	Усі категорії господарств	Колективні господарства	Особисті підсобні господарства
	1991р.	1997р.	1997р. до 1991р.%	1991р.	1997р.	1997р. до 1991р. %	1991р.	1997р.	1997р.до 1991р. %
Поголів'я худоби, тис.гол.	1095,4	697,4	63,7	695,4	325,7	46,8	99,6	371,7	93,0
В т.ч. корови, тис.гол.	404,7	374,1	92,4	185,2	101,4	54,8	219,5	272,7	124,2
Вироблено яловичини, тис.т	145,9	72,6	49,8	123,7	8,0	22,6	2,2	4,6	200,5
Вироблено молока, тис.т	1032,7	87,2	95,6	519,6	128,7	24,8	13,4	858,5	167,2
Середньорічний надій на корову, кг	2559	629	102,7	2847	1290	45,3	2320	118	134,4

З наведених даних видно, що економічна криза та її наслідки в різних формах господарювання проявляються по-різному. Наприклад, особисті підсобні господарства швидше пристосовуються до нових, більш жорстких умов. Вони, перейшовши до ручного способу виконання практично всіх технологічних операцій і обмеживши до мінімуму споживання ресурсів, збільшили виробництво яловичини в 2 рази, молока на 67,2%. В результаті в 1997 році питома вага особистих господарств у загальному виробництві яловичини склала 61,4%, молока - 87,0%, тоді як в 1991 році вони виробляли лише 15,2% яловичини і 49,7% молока. Проте значний приріст виробництва у приватному секторі не зміг перекрити його спад у господарствах суспільного сектора.

Колективні сільськогосподарські підприємства як високотоварні опинились в значно гірших економічних умовах. Різке погіршення економічної ситуації і ринкової кон'юнктури призвело до значного скорочення обсягів виробництва. За 1992-1997 роки поголів'я худоби в

цих господарствах зменшилося на 53,2%, виробництво яловичини - на 77,4%, молока - на 75,2%. Спад виробництва в колективних господарствах супроводжувався зниженням рентабельності виробництва продукції скотарства. Якщо в 1992 році рівень рентабельності виробництва м'яса великої рогатої худоби склав 108,3%, молока - 38,3%, то, починаючи з 1995 року, виробництво цієї продукції стало збитковим. У 1997 році рівень збитковості виробництва м'яса дорівнював 65,8%, молока - 31,9%. За три роки обсяг збитків у м'ясному скотарстві зріс у 9 разів, в молочному - у 5 разів. Це насамперед зумовлено низькими закупівельними цінами на продукцію галузі порівняно з цінами на промислову продукцію, яка використовується в галузі. Так, за період 1992-1997 рр. повна собівартість 1ц м'яса великої рогатої худоби зросла в 20,8 раза, молока - в 18,3 раза, а ціни реалізації - тільки відповідно в 3,4 і 6,4 раза.

Низькі закупівельні ціни на продукцію галузі, неплатежі призвели до натуралізації обмінних процесів, широкого здійснення обміну без опосередкування реальними грошовими розрахунками. Зросла роль таких каналів реалізації, як натуральна оплата та бартерні угоди. В 1997 році реалізація населенню через оплату праці склала: м'яса - 22,9%, молока - 6,4%, за бартерними угодами - відповідно 10,4% і 1,2%. За період з 1990 до 1997 року обсяги реалізації заготівельним організаціям впали: м'яса - з 95,9% до 38,5%, молока - з 99,7% до 67,4%. Зросла питома вага продукції, реалізованої на ринку. У 1997 році при значному зменшенні обсягів виробництва і реалізації продукції тваринництва на ринку було продано в 4,2 раза більше м'яса худоби і птиці і в 15,8 раза більше молока і молокопродуктів, ніж у 1990 році. Реалізація продукції на ринку позитивно впливає на економіку господарств, бо забезпечує одержання реальних грошей, які використовуються на поповнення оборотних коштів і оплату праці.

Аналіз кон'юнктури ринку скотарської продукції виявив неоднакове її коливання щодо різних видів продукції скотарства. Так, для молока і молокопродуктів за 1994-1997 роки маємо стабільне перевищення пропозиції над попитом. Попит на молоко впродовж даного періоду зменшився на 14%, а пропозиція зросла на 3%. Значно різкішими є коливання кон'юнктури на ринку м'яса і м'ясопродуктів. Якщо з 1994 до 1995 року пропозиція перевищувала попит на 6%, то вже в 1996 році спад виробництва призвів до перевищення попиту над пропозицією, який зріс у 1997 році до 8%. За весь період (1994-1997 рр.) спад пропозиції склав 27%.

Скорочення попиту на продукцію скотарства та зменшення обсягів її виробництва товаровиробниками обумовили спад виробництва в м'ясопереробній і молокопереробній промисловості. У 1997 році обсяги продукції м'ясопереробної галузі склали 18%, а молокопереробної - 17% рівня 1990 року.

Зменшення обсягів виробництва окремих видів продукції скотарства відбувалось неоднаково. Найбільше скоротилося виробництво продукції з незбираного молока (у 1997 році рівень його виробництва становив всього 7,9% від рівня 1990 року). Найменший спад за даний період мав місце у виробництві м'ясних консервів - 47,8% рівня 1990 року. Крім того, значно знизилися обсяги виробництва продуктів дитячого харчування, таких як віталакт, молочні суміші, дитячі м'ясні продукти. Зокрема, за 1990-1997 роки виробництво цих товарів скоротилося в молокопереробній галузі на 83,8%, у м'ясопереробній - на 65,5%.

Аналіз роботи підприємств м'ясопереробної галузі показав, що зміна форми власності шляхом перетворення державних підприємств в акціонерні товариства не забезпечила стабілізації і росту виробництва. Із 8 м'ясопереробних підприємств лише приватна фірма “Білаки” в 1998 році виробила м'яса і м'ясопродуктів на 4,8% більше, ніж у 1991 році. Самбірський м'ясокомбінат, на базі якого вона була створена. Виробництво м'яса і м'ясопродуктів та ковбасних виробів у 1998 році на інших підприємствах було в межах 10-42% від обсягів виробництва 1991 року на державних підприємствах, на базі яких вони були створені.

Аналогічний стан справ і на 17 підприємствах молокопереробної галузі.

В цілому підприємства переробної галузі працювали не на повну потужність. У 1997 році виробничі потужності переробних підприємств використовувались лише в межах від 6,1% до 42,8%.

Значно погіршився фінансовий стан м'ясо- і молокопереробних підприємств. Якщо в 1995 році рівень рентабельності галузі становив 9,4%, то в 1996 р. - 6,9%, а в 1997 році лише 2,6%. Кожне друге підприємство у м'ясо-молочній галузі виявилося збитковим.

Через кризу в економіці країни і важкий фінансовий стан переробних підприємств слабо вирішується проблема технічного переоснащення підприємств переробної галузі, скорочуються обсяги капіталовкладень. За 1993-1997 роки обсяг капіталовкладень в м'ясо- і молокопереробну галузь зменшився у 5,7 раза. У 1997 році їх частка в структурі капіталовкладень галузей агропромислового комплексу області становила лише 1,9%.

Загалом, як показав проведений аналіз, рівень споживання продуктів скотарства населенням області низький і має тенденцію до спаду. Зменшення обсягів споживання створює проблему збуту скотарської продукції переробними підприємствами. Хоча за останні роки відбувається обвальний спад виробництва, переробні підприємства з великими труднощами вирішують питання реалізації своєї продукції, з'явилися ознаки кризи надвиробництва. Це виглядає нелогічним в умовах недостатнього забезпечення фізіологічних норм споживання, але саме так можна охарактеризувати стан вітчизняного ринку продукції скотарства. Лише комплексне вирішення проблем виробництва, переробки і споживання продукції скотарства та підвищення життєвого рівня населення забезпечать ефективне функціонування ринку цієї продукції.

В третьому розділі - “Перспективи розвитку регіонального ринку продукції скотарства” - зроблений прогноз розвитку галузі відповідно до попиту на продукцію скотарства, обгрунтовані рекомендації щодо формування інфраструктури ринку продукції скотарства та напрямки державного регулювання процесу формування і функціонування ринку цієї продукції.

При визначенні потреби в продукції галузі виходили з кількості населення на кінець 1998 року, а також з того, що при сучасному типі харчування жителів області рекомендована норма споживання яловичини становить 40 кг, молока і молочних продуктів - 360 кг на душу населення. При визначенні потреби в молоці було враховано, що крім харчування людей значна частина молока витрачається на випоювання телят, а в особистих підсобних господарствах населення його використовують для годівлі поросят. Тому питома маса молока, яке використовується для харчування, в регіоні становить 85%. Отже, для забезпечення рекомендованої норми споживання молока обсягом 360 кг на душу населення його виробництво повинно становити 425 кг. При визначенні обсягів виробництва виходили із необхідності збереження наявного поголів'я корів і підвищення їх продуктивності. Виходячи із цього, був зроблений прогноз забезпеченості потреб населення в молоці і молокопродуктах та яловичині на 2005 рік та визначені ринкові фонди цієї продукції (табл.2).

Таблиця 2 Прогнозний рівень забезпеченості потреб населення Львівської області в продукції скотарства

Продукція	Потреба, тис.т	Вироб-ництво, тис.т	Забезпе-чення, %	Потреба сільсько-го насе-лення, тис.т	Ринковий фонд
					Всього, Тис.т	на 1 міського жителя, кг
Молоко	1159,7	1159,7	100,0	454,8	704,9	425,0
Яловичина	109,1	73,9	67,7	42,8	31,1	18,8

Як бачимо, виробництво зможе повністю забезпечити потреби населення області в молоці. Реальні ж можливості виробництва яловичини становлять 73,9 тис. т, а потреба населення області - 109,1 тис.т, тобто потреба може бути забезпечена на 67,7%. Сільське населення після того, як задовольнить свої потреби, зможе постачати на ринок 704,9 тис.т молока та 31,1 тис.т яловичини. При таких обсягах міське населення буде забезпечене молоком відповідно до потреб, а яловичиною - лише по 18,8 кг з розрахунку на душу населення. Недостачу яловичини на найближчу перспективу слід поповнити за рахунок значного збільшення виробництва інших видів м'яса.

Розвиток скотарства на перспективу можливий лише за умови його рентабельності.

У дисертаційній роботі для виявлення резервів зниження собівартості продукції скотарства був використаний метод кореляції і регресії. Аналіз проведений за допомогою трифакторної регресійної моделі на базі ЕОМ. При аналізі впливу сукупності факторів на собівартість виробництва 1ц молока в суспільному секторі в модель були включені такі фактори, як середньорічний надій на 1 корову, прямі затрати праці на 1ц молока, виробничі витрати на 1 корову.

Значення коефіцієнта множинної кореляції 0,986 вказує, що в рівняння багатофакторної регресії введені важливі фактори, під дією яких формується рівень собівартості 1ц молока. Сукупна міра впливу відібраних факторів на результативну ознаку визначена у вигляді коефіцієнта детермінації, який складає 0,972. Отже, зміни собівартості виробництва 1ц молока на 97,7% обумовлені варіацією відібраних факторів. При аналізі впливу сукупності факторів на собівартість 1ц приросту великої рогатої худоби в багатофакторну модель були включені такі фактори, як середньодобові прирости великої рогатої худоби, прямі затрати праці на 1ц приросту, прямі витрати на 1 голову великої рогатої худоби на відгодівлі. Значення коефіцієнта множинної кореляції 0,973, коефіцієнт детермінації дорівнює 0,946. Отже, сукупна міра впливу відібраних факторів на результативну ознаку складає 94,6%.

Ріст продуктивності тварин, скорочення прямих затрат праці та витрат на утримання худоби і, як результат, зниження собівартості продукції можливі за умови налагодження повноцінної годівлі худоби шляхом стабільного забезпечення кормами. Як показав проведений аналіз, в умовах економічної кризи господарства-виробники не спроможні самостійно забезпечити себе якісними кормами. Тому необхідна розробка та впровадження комплексних державних програм, які б передбачали створення спеціалізованих господарств з виробництва кормів. Такі господарства слід об'єднати в єдиний комплекс з комбікормовими заводами, мікробіологічними та хімічними підприємствами, науково-дослідними інститутами.

Одним зі шляхів вдосконалення кормової бази є інтенсифікація використання культурних пасовищ для випасання великої рогатої худоби. Слід також зосередити увагу на використанні відходів м'ясо- та молокопереробної галузі, підприємств громадського харчування, олійно-жирових заводів, борошномельних підприємств для годівлі тварин. Значний економічний ефект досягається також при заміні стійлового способу утримання на пасовищний як найбільш наближений до природного. Ще одним важливим чинником інтенсифікації виробництва продукції скотарства є підвищення продуктивності худоби через покращання її генетично-породних якостей. Для стабілізації і нарощування виробництва яловичини доцільно відновити роботу ферм з відгодівлі ВРХ при цукрових, спиртних заводах та на взаємовигідних умовах з господарствами, комбікормовими заводами та м'ясопереробними підприємствами, щорічно відгодовуючи на них 3-6 тисяч голів худоби.

Для повноцінного функціонування ринку продукції скотарства потрібно створити потужну інфраструктуру. В ринковій економіці інфраструктура ринків тісно пов'язана з кон'юнктурою на них, чутливо реагує на найменші коливання попиту і пропозиції, до яких вона постійно пристосовується, а її розвиток забезпечує належне функціонування ринку. Проте недооцінка питань організації ринку як складової частини аграрної реформи стала причиною повільного формування ринкового середовища.

Створена в 1995 році біржово-контрактна система наштовхується на певні труднощі. Нерозвиненість інформаційної системи на ринку скотарства призводить до того, що багато покупців і продавців не в повній мірі володіють ринковою інформацією про кон'юнктуру, що обмежує їх участь у біржових торгах, викликає зрив торгових операцій тощо. Багатьох покупців, особливо закордонних експортертів, відлякує відсутність достатніх гарантій при проведенні біржових операцій. Тому при біржах слід створити гарантійні фонди страхування біржових угод. Для їх формування доцільно використати кошти фінансової допомоги та кредитів. Створення таких фондів дозволило б значно збільшити кількість біржових операцій за участю закордонних експортерів і тим самим значно розширити ринок збуту вітчизняної продукції скотарства. Одночасно агробіржам слід пожвавити свою рекламно-інформаційну функцію, особливо на ринку скотарства.

Для повноцінного функціонування ринкового середовища важливе значення має створення торгових домів. Діяльність їх повинна охоплювати маркетинговий аналіз стану ринкової ситуації, активний пошук потрібних контрагентів, націленість на повне виконання агентських доручень, пошуки ринкових ніш, місць вигідного збуту продукції на внутрішньому та зовнішньому ринку, підготовку проектів контрактів, консультування клієнтів з усіх питань збуту та матеріально-технічного постачання. Вони повинні стати інтеграторами, здатними забезпечити скоординовану діяльність групи взаємопов'язаних підприємств на основі довгострокової маркетингової стратегії. Не слід відмовлятись від такої відомої в Україні форми оптової торгівлі, як ярмарки. Певну роль на оптовому ринку повинні відіграти аукціони, особливо їх доцільно використовувати при реалізації худоби. Поряд з оптовою інфраструктурою для генерування роздрібних цін потрібно мати мережу роздрібної торгівлі. Потребує також кардинального вдосконалення і державна система збору, розповсюдження та використання інформації про стан ринку скотарської продукції. Виходячи з нових економічних умов, державним органам статистики слід перейти від аналізу галузі тваринництва в цілому до аналізу ринків окремих товарів. На ринку скотарства доцільно виділити ринки м'ясопродуктів та молокопродуктів, які, в свою чергу, складаються з ринків яловичини, молока, сметани, сирів тощо. Отриману всередині країни інформацію слід порівнювати з інформацією на світовому ринку скотарської продукції.

Проте окреме вирішення існуючих проблем не забезпечить ефективного функціонування ринку скотарства. Важливу роль тут повинні відіграти інтеграційні процеси. Більш повне використання потенціалу сільськогосподарських товаровиробників може реалізуватися через інтеграцію дрібних приватних господарств з великими господарствами для забезпечення кормами, зоотехнічного і ветеринарного обслуговування, реалізації продукції. Важливе значення має створення обслуговуючих кооперативних структур для організації заготівлі, доставки, переробки та збуту скотарської продукції. Вони особливо необхідні в тих випадках, коли співпраця з громадськими господарствами бажаного ефекту не дає. Одним із перспективних різновидів кооперації господарств-виробників, фермерських госпо-дарств, переробних підприємств та збутових і торговельних організацій в галузі скотарства є так звані маркетингові групи. Як правило, в такі групи об'єднуються виробники певних видів продукції з метою її спільної реалізації. Перевагою є можливість значно зекономити час і кошти на організацію збуту та переробки продукції, ефективніше закріплювати свої позиції та розширювати вплив на ринку даної продукції. Поряд з горизонтальною інтеграцією необхідно розвивати вертикальну інтеграцію. Кооперування доцільно проводити довкола переробних підприємств в межах географічних районів. Оптимальною формою такої інтеграції може бути асоціація. Модель районної асоціації виробників молочного (м'ясного) підкомплексу подається на рисунку.

Діяльність членів асоціації координує рада асоціації, в яку входять керівники підприємств - членів асоціації. Основні функції асоціації:

узгодження інтересів усіх сторін, що беруть участь у виробництві і реалізації молочної (м'ясної) продукції; - маркетинговий аналіз та маркетинговий план; - стандартизація продукції та технології;- контроль за дотриманням угод і контрактів; - створення спеціалізованої ринкової інфраструктури; - інформування членів асоціації про стан і перспективи ринку; - здійснення інтеграційних заходів та розподіл субсидій; - інформування членів асоціації про стан і перспективи зовнішнього ринку; - підготовка проектів угод із зарубіжними партнерами.

Сучасний ринок продукції скотарства не може існувати без активної підтримки держави.

Для обгрунтування основних напрямків державного регулювання ринку продукції скотарства був використаний метод кореляції і регресії. За допомогою трифакторної регресійної моделі виявлений вплив на середньодушове споживання молока (м'яса) таких факторів, як виробництво молока (м'яса) на душу населення, середньомісячна заробітна плата, питома маса особистих господарств населення у виробництві молока (м'яса). Коефіцієнт детермінації впливу сукупності факторів на середньодушове споживання молока дорівнює 0,877, а на середньодушове споживання м'яса - 0,697. Отже, сукупна міра впливу факторіальних ознак на середньодушове споживання молока складає 87,7%, а на середньодушове споживання м'яса - 69,7%.

Основними напрямками державного регулювання на ринку продукції скотарства повинні бути: забезпечення сприятливих умов для виробництва скотарської продукції завдяки підтримці мінімальної прибутковості галузі, створення ринкової інфраструктури за умов нормальної конкуренції на ринку, здійснення антимонопольної політики та активної протекційної власному товаровиробнику митної політики; регулювання попиту населення на продукцію скотарства насамперед шляхом підтримки рівня платоспроможності громадян; державна підтримка розвитку тваринництва в особистих господарствах громадян.

Усі ці заходи повинні проводитись комплексно, тому урядові України потрібно розробити і прийняти національну програму розвитку ринку продукції скотарства України.

ВИСНОВКИ

1. Перехід до ринкових відносин, реформування аграрного сектора принесли певні позитивні результати: демонтаж адміністративно-командної системи, демократизація суспільства, лібералізація обмінних процесів, виникнення приватного сектора. Але економічна нестабільність, фінансова криза, відсутність дієвої аграрної політики, жорстка система оподаткування сільськогосподарських товаровиробників, диспаритет цін, незбалансованість попиту і пропозиції, низька платоспроможність населення обумовили різке погіршення ситуації на ринку продукції скотарства. Скоротились обсяги виробництва, переробки і споживання молока та яловичини.

2. Зниження платоспроможного попиту населення обумовило скорочення споживання ним молока і м'яса та продуктів їх переробки. У Львівській області в 1996-1997 рр. в середньому на душу населення було спожито лише 29,2 кг м'яса і м'ясопродуктів та 250 кг молока і молокопродуктів. Це складає по м'ясу 64,3%, по молоку - 73,3% мінімальної норми споживання на кризовий період (45,4 кг і 353,3 кг).

3. Кризові явища обумовили спад виробництва на ринку продукції скотарства. Особливо різке скорочення поголів'я великої рогатої худоби, її продуктивності мало місце в господарствах суспільного сектора. В результаті за 1991-1997 роки в цих господарствах виробництво яловичини скоротилось на 70%, молока - на 78%. Різкий ріст цін на корми, медикаменти, технічні засоби, паливо та мастильні матеріали спричинив перевищення темпів росту собівартості продукції тваринництва над цінами реалізації. Галузь скотарства стала збитковою.

4. Глибокою кризою охоплена галузь переробки продукції скотарства. Зміна форми власності державних підприємств шляхом їх перетворення в акціонерні товариства не забезпечила стабілізації і росту виробництва. У 1997 році обсяги виробництва в м'ясопереробній галузі склали 18,7%, а в молокопереробній - 17,7% від рівня 1990 року. Виробничі потужності переробних підприємств використовуються в межах 6,1 - 42,8%. В результаті погіршився фінансовий стан переробних підприємств. Лише за три роки (1995-1997 рр.) загальна рентабельність м'ясомолочної галузі знизилась з 9,4% до 2,6%.

5. Великою проблемою є відсутність ефективної ринкової інфраструктури на ринку скотарської продукції. Монополізм переробних підприємств, низькі закупівельні ціни, запізнення з розрахунками за здану продукцію призводять до великих фінансових втрат господарств-виробників. Крім того, на ринку не створена ефективна система бірж, оптових складів, торгових домів, брокерських контор, мережа сервісного обслуговування. Все це є перешкодою для ефективного розвитку ринку скотарської продукції.

ПРОПОЗИЦІЇ

Основою розвитку виробництва на ринку скотарської про-дукції Львівської області повинен бути курс на збереження наявної чисельності поголів'я великої рогатої худоби, особливо корів, і нарощування продуктивності тварин. Як показують розрахунки, область здатна до самозабезпечення молоком і молочними продуктами, а недостатнє виробництво яловичини потрібно компенсувати ширшим розвитком інших галузей, які постачають м'ясо на ринок.

2. Основою функціонування ринку продукції скотарства є формування багатосегментного платоспроможного попиту населення на яловичину, молоко та продукти їх переробки. Оскільки рівень споживання цих продуктів залежить від середньодушового сукупного доходу на одного члена сім'ї, то державі необхідно встановити реальний мінімум заробітної плати. Для цього необхідно ввести мінімальну погодинну ставку оплати праці, що дозволить, по-перше, створити гнучку систему оплати праці, яка зможе легше реагувати на наслідки економічної кризи; по-друге, виправити перекоси, які існують в розмірі оплати праці різних категорій громадян. Поряд із заробітною платою необхідно також підвищити розміри пенсій, стипендій і допомог до рівня, який відповідав би реальному прожитковому мінімуму.

3. Більш повне використання потенціалу особистих приватних господарств, підвищення їх товарності може реалізуватися через їх інтеграцію з великими господарствами, які спроможні забезпечувати дрібних товаровиробників кормами, здійснювати ветеринарне та зоотехнічне обслуговування, реалізацію продукції. Ці відносини повинні базуватися на паритетних засадах, бути взаємовигідними, орієнтованими на принципи відповідальності і своєчасності розрахунків за поставлену продукцію і надані послуги.

4. Об'єднання дрібних товаровиробників скотарської продукції в маркетингові групи посилить їх позиції та розширить їх вплив на ринку даної продукції, а переробні підприємства, збутові і торговельні організації матимуть справу з більшими об'єднаннями виробників, здатними забезпечити безперебійне постачання сировини в достатній кількості.

5. При формуванні регіонального ринку продукції скотарства потрібно ширше використовувати вертикальну інтеграцію. Найбільш оптимальною формою такого кооперування, здатного забезпечити узгодження інтересів усіх сторін і ефективне їх функціонування, на районному рівні може бути асоціація. До її складу можуть увійти сільськогосподарські товаровиробники м'ясо-молочної продукції, переробне підприємство, комбікормовий завод, підприємства торгівлі і громадського харчування. Для обслуговування членів асоціації потрібно налагодити співробітництво з потужним комерційним банком.

6. Налагодження цивілізованих ринкових відносин вимагає створення відповідної ринкової інфраструктури, яка дала б змогу скоординувати дії виробників, переробників та реалізаторів і створити можливості для якнайшвидшого поширення ринкової інформації. Для цього поряд з формуванням кооперативних структур для організації заготівлі, доставки, переробки скотарської продукції необхідно розвивати мережу агробірж, торгових домів, регіональних оптових ринків худоби та м'яса, ярмарків, інформаційних агенств.

З теми дисертації опубліковано роботи:

Каляндрук Т.Б. Тенденції розвитку виробництва молока і формування його ринку на Львівщині //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №3.- 1997.- С.174-177 (0,2 друк.арк.).

Каляндрук Т.Б. Стан розвитку ринку м'яса на Львівщині //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №4.- 1998.- С.226-230 (0,25 друк.арк.).

Каляндрук Т.Б. Формування ринку продукції скотарства в АПК Львівської області //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №5.- 1999.- С.156-159 (0,2 друк.арк.).

Каляндрук Т.Б. Стан і проблеми переробної галузі на ринку продукції скотарства //Вісник Львівського державного аграрного університету: Економіка АПК №6.- 1999.- С.208-212 (0,25 друк.арк.).

Каляндрук Т.Б. Стан і тенденції розвитку регіонального ринку продукції скотарства //Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу: Тези Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті професора Євгена Храпливого, 28-30.09.1999.- Львів: ЛДАУ, 1999.- С.72-74 (0,1 друк.арк.).

АНОТАЦІЇ

Каляндрук Т.Б. Формування регіонального ринку продукції скотарства.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 - економіка сільського господарства і АПК.- Львівський державний аграрний університет, Львівська область, Жовківський район, м.Дубляни.

На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації та вказані шляхи виходу з кризової ситуації, визначено основні напрями формування регіонального ринку продукції скотарства.

Подаються основні результати комплексного вивчення стану формування ринку продукції скотарства у Львівській області. Зроблено оцінку платоспроможного попиту і досліджені тенденції споживання продукції скотарства, вивчено вплив ринкових регуляторів на економічну поведінку виробників скотарської продукції, проаналізовано стан переробки продукції скотарства.

На основі проведеного дослідження визначено напрями формування ринку продукції скотарства в Львівській області. Зокрема, обгрунтовані перспективні параметри галузі скотарства та напрями розвитку ринкової інфраструктури, обгрунтована необхідність державного регулювання процесу формування та функціонування ринку продукції скотарства.

Ключові слова: ринок, ціна, попит, пропозиція, інфраструктура, переробка, інтеграція, кооператив.

Каляндрук Т.Б. Формирование регионального рынка продукции скотоводства.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.07.02 - экономика сельского хозяйства и АПК.- Львовский государственный аграрный университет, Львовская область, Жовковский район, г.Дубляны, 2000.

Представлены основные результаты комплексного изучения состояния формирования рынка продукции скотоводства во Львовской области. Проведена оценка платёжеспособности и исследованы тенденции потребления продукции скотоводства, изучено влияние рыночных регуляторов на экономическое поведение производителей скотоводческой продукции, проанализировано состояние перерабатывающей промышленности.

Кризисные явления обусловили падение производства на рынке продукции скотоводства, особенно в общественном секторе. Отрасль с прибыльной превратилась в убыточную.

В глубоком кризисе находится отрасль переработки продукции скотоводства. Изменение формы собственности государственных предприятий путем превращения их в акционерные товарищества не обеспечило стабилизации и роста производства. Большой проблемой является отсутствие эффективной рыночной инфраструктуры.

На основании проведенного исследования определены направления формирования рынка продукции скотоводства во Львовской области. Стратегическим направлением развития производства должен быть курс на сохранение наличного поголовья крупного рогатого скота и наращивание его производительности. Как показывают расчеты, регион в состоянии обеспечить свои потребности в молоке и молокопродуктах, а недостаток производства говядины необходимо компенсировать развитием других отраслей животноводства, поставляющих мясо на рынок.

Сохранение потенциала для высокоинтенсивного производства возможно при условии существования больших специализированных скотоводческих хозяйств, созданных путем реформирования коллективных сельскохозяйственных предприятий на основании частной собственности на землю и имущество в частные (частно-орендные) предприятия, хозяйственные товарищества, сельскохозяйственные кооперативы, крестьянские (фермерские) хозяйства.

Более полное использование потенциала подсобных хозяйств населения, повышение их товарности может реализоваться путем их интеграции с большими предприятиями, которые в состоянии обеспечить мелких товаропроизводителей кормами, осуществлять ветеринарное и зоотехническое обслуживание, осуществлять реализацию продукции.

Объединение мелких товаропроизводителей скотоводческой продукции в маркетинговые группы усилит их позиции и расширит их влияние на рынке данной продукции, а перерабатывающие, сбытовые и торговые предприятия будут иметь дело с большими объединениями производителей, которые в состоянии обеспечить бесперебойное снабжение сырьем в необходимом количестве.

При формировании регионального рынка продукции скотоводства необходимо шире использовать вертикальную интеграцию. Наиболее оптимальной формой такого кооперирования на районном уровне может быть ассоциация. В её состав могут войти сельскохозяйственные товаропроизводители мясо-молочной продукции, перерабатывающее предприятие, комбикормовый завод, предприятия торговли и общественного питания. Для обслуживания членов ассоциации необходимо сотрудничество с коммерческим банком.

Анализ ситуации на рынке продукции скотоводства показал, что для его эффективного функционирования необходимо государственное регулирование. Основные его направления обоснованы в работе.

Ключевые слова: рынок, цена, спрос, предложение, инфраструктура, переработка, интеграция, кооператив.

Kalyandruk T.B. Formation of the cattle-breeding product market. Manuscript.

Thesis for PhD Degree. Speciality 08.07.02 - Economics of Agriculture and AIC.- Lviv State Agrarian University, Lviv region, Zhovkva district, Dublyany, 2000.

Complex research principal results of formation state of cattle-breeding product market in Lviv region are represented. Evaluation of solvent demand is made and tendencies of cattle-breeding product consumption are investigated. The influence of market regulators on the economic behaviour of cattle-farming output producers is studied and the state of cattle-farming output processing is analyzed.

Ways of cattle-breeding product market formation in Lviv region are defined on the basis of the research. In particular, long-term parameters of cattle-breeding industry and the directions of developing market infrastructure as well as the necessity of government regulation of the formation process of the cattle-breeding product market and its functioning are substantiated.

Key words: cattle-breeding market, price, demand, supply, infrastructure, processing, integration, cooperative.

Відповідальний за випуск

доктор економічних наук,

в.о. професора ____________________П.М.Гарасим

Размещено на Allbest.ru

...