Внесок професора О.П. Бондаренка (1884-1937 pp.) у розвиток зоотехнічної науки на Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Внесок професора О.П. Бондаренка (1884-1937 pp.) у розвиток зоотехнічної науки на Україні

Татарчук Л.М.

Історія становлення і розвитку землеробства і тваринництва, як основних складових сільськогосподарської дослідної справи з відтворюючими формами господарства, постійно привертає увагу науковців і потребує детального розгляду. Активізуються історичні розвідки, які критично осмислюють та допомагають усвідомити як здобутки, так і помилки минулого. Для визначення шляхів подальшого розвитку нашої держави та її аграрного сектору зокрема, постає необхідність дослідити й оцінити внесок кожного напряму сільськогосподарської науки, а також її окремих видатних представників.

Виходячи з цього визначається актуальність всебічного дослідження, творчого переосмислення, комплексного узагальнення наукової спадщини одного з корифеїв вітчизняної аграрної науки, доктора сільськогосподарських наук, професора Олександра Пилиповича Бондаренка (1884-1937). Його роль у становленні та розвитку тваринництва на теренах України, зокрема на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції.

Полтавщина, як один із сільськогосподарських центрів нашої країни, потребує уваги в дослідженні історії галузевої дослідної справи, яка у другій половині XIX - початку XX століть переживала період становлення та розвитку. Саме тут у 1885 р. було створене перше сільськогосподарське дослідне поле, яке згодом, враховуючи позитивні результати його діяльності у різних галузях народного господарства, дозволило Полтавському сільськогосподарському товариству добитися у 1910 році підвищення його наукового статусу до рівня дослідної сільськогосподарської станції.

Слід відмітити, що саме від Полтавського дослідного поля багато в чому веде свій відлік ще одна основоположна складова вітчизняного сільського господарства - тваринництво (у сучасному розумінні - зоотехнія).

Серед кагорти українських вчених, які заклали фундамент для розвитку аграрної науки, зокрема галузі зоотехнії, чільне місце посідає професор Олександр Пилипович Бондаренко (1884-1937), зусиллями якого уперше на теренах України започатковано науковий підхід з питань годівлі, вирощування молодняку, технології беконної відгодівлі свиней тощо. З ім'ям ученого багато в чому пов'язане й інше відкриття світового рівня, яке суттєво вплинуло на розвиток біологічної науки у XX ст., а саме - розробка у 1951 р. і застосування для потреб тваринництва методу трансплантації ембріонів.

Народився O П. Бондаренко 29 травня 1884 року на Чернігівщині в родині незаможних селян. Формування наукових пріоритетів вченого розпочалося під час навчання у Московській Петрово-Розумовській сільськогосподарській академії (нині Московська сільськогосподарська академія ім. К.Н. Тімірязєва). аграрний зоотехнія бондаренко тваринництво

З 1912 році О.П. Бондаренко розпочинає свою трудову діяльність агрономом- зоотехніком Полтавського земства в с. Решетилівка, а з 1913 р. після реорганізації Полтавського дослідного сільськогосподарського поля в дослідну станцію з організацією низки нових наукових відділів, очолює відділ тваринництва з 1913 по 1928 роки. О.П. Бондаренко з перших днів чітко сформулював об'єкт і предмет досліджень відділу тваринництва Полтавської дослідної станції, які безперечно, в своїй постановці виходили за межі можливостей при виконанні таким окремим підрозділом.

Була підготовлена "Программа работ отдела животноводства Полтавской сельскохозяйственной опытной станции", яка передбачала тільки за напрямом "свинарство" вивчати 23 питання, серед яких були: "1) изучение кормових продуктов со стороны их состава, питательных качеств и переваримости; 2) дальнейшее испытание зелених посевных кормов (люцерны, клевера, вика-овса и эспарцета) при кормлении, откорме и выращивании свиней; 3) вопрос о технической подготовке кормов; 4) методика ведения, учёта и оценки опыта; 5) вопросы выращивания поросят; 6) использование боенских отбросов; 7) изучение действия кормов на качество свиной продукции (сала и мяса)..." та ін. [2]. А ще було заплановано п'ять програмних питань з вівцями, шість з птахівництва, зокрема курями, гусями і кроликами.

Уперше в Україні О.П. Бондаренко започаткував науковий підхід до питань годівлі, вирощування молодняку, технології беконної відгодівлі свиней ("Беконне відгодовування свиней","Виховування поросят на бекон", "Що таке беконне відгодування свиней") тощо [3;4].

Він приймав активну участь у популяризації наукових досліджень і висвітлював їх на шпальтах видань Полтавської дослідної станції ("Досягнення Полтавської сільськогосподарської дослідної станції за 10 років Жовтня 1917-1927") [5].

Під його керівництвом та безпосередньої участі вперше в Україні проведено цілу низку наукових досліджень, зокрема: з годівлі сільськогосподарських тварин; використання різних кормів та їх вплив на якість продуктів забою; виготовлення кормових сумішей тощо. Він запропонував при оцінці поживності кормів проводити розрахунки в "ячмінних" кормових одиницях, рекомендував безмолочне вирощування поросят ("Досліди безмолочного вирощування відлучених поросят") [6] та інше. У вівчарстві розробив методику селекції смушкових порід - решетилівської та сокільської, оцінки вовни і смушків. Він був ініціатором проведення конкурсів серед місцевих порід курей на несучість і результати його активності знайшли місце у звіті "Перший Всеукраїнський конкурс яйценоскості"[7] .

Готував доповідь про наукову роботу із птахівництва на міжнародний конгрес, який проходив у Канаді 1926 року.

Однак найбільшим внеском О.П. Бондаренка стали дослідження в галузі свинарства. Саме він одним із перших на науковому рівні вивчив продуктивність місцевих і англійських порід свиней, розробив технологію беконної відгодівлі свиней, а також прижиттєвого визначення якості бекону та ін. Особливо значних успіхів досягнуто у племінному свинарстві: створені перші вітчизняні лінії і родини у великій білій англійській породі свиней, організовано перший в Україні розплідник свиней англійської великої білої породи ("Колективні досліди в свинарстві")[8].

На початку XX століття О.П. Бондаренко на базі зоотехнічного відділу Полтавської сільськогосподарської дослідної станції вивів першу українську породу свиней - миргородську.

Ця порода була настільки продуктивною, що нею зацікавилися в Європі. У 1920-х роках минулого століття англійське представництво у Радянському Союзі ініціює будівництво беконних фабрик (пізніше було створено товариство з обмеженою відповідальністю "Бекон УРСР"). Виробництво знаходилося у Полтаві на місці нинішнього м'ясокомбінату. Підприємство виробляло досить широкий асортимент продукції: бекон, солоні окости, солоні язики, жир харчовий. Продуктовий ринок був досить прибутковим, згодом у Кременчуці відкрили другу беконну фабрику, а потім і в інших містах України.

Оскільки у 20-х роках минулого століття селяни переважно вирощували довгошерстих свиней, при беконних фабриках створювалися парувальні пункти (загалом їх було близько 750) для поширення миргородської породи. Банки навіть давали селянам пільгові кредити, щоправда, за умови, що ті реалізують приплід фабрикам. У 1930-х роках миргородська порода отримала Гран-прі на сільськогосподарській виставці у Парижі [9].

Завдячуючи великій працездатності О.П. Бондаренка створюється Державна племінна книга свиней англійської великої білої породи.

Враховуючи наукові здобутки у 1923 р. Олександру Пилиповичу Бондаренку присвоїли звання професора. У той час він працював на кафедрі свинарства Полтавського політехнікуму (сьогодні - Полтавська державна аграрна академія), де проводив навчальні курси зі свинарства, птахівництва, вівчарства.

Завдяки зусиллям О.П. Бондаренка у 1928 р. спочатку створюється перша у країні Полтавська спеціалізована зоотехнічна станція, на базі якої в 1930 р. організовується добре відомий у світі і теж перший в СРСР Всесоюзний НДІ свинарства, який сьогодні носить ім'я О.В. Квасницького (1900 - 1989) [10].

Науковий доробок вченого складає понад 50 робіт, у тому числі підручники, навчальні посібники, які займають чільне місце у сучасній зоотехнічній науці й практиці. Ним виданий "Підручник техмінімуму з свинарства". Метою даної книги було ознайомлення спеціалістів та широке коло читачів з висновками досліджень із найважливіших питань тваринництва, рекомендувати їм для вивчення конкретний місцевий досвід, який слід покласти в основу відродження сільського господарства краю [11]. Розповсюдження висновків проведених досліджень з питань тваринництва ученим здійснювалося також через періодичний орган Полтавської дослідної станції - сільськогосподарський популярно-науковий двотижневик "Полтавський селянин".

Аналізуючи програму наукової діяльності вченого, слід відмітити, що йому властива розробка широкого спектру проблем, над якими він безпосередньо працював. Його перу належить ціла низка цінних праць з зоотехнії. Як зазначав професор BA. Вергунов у підготовленому ним науковому виданні у вигляді історичного нарису "Полтавське дослідне поле: становлення і розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні (до 125 -річчя державного дослідництва в агрономії та тваринництві) "... в галузі зоотехнії Полтавську сільськогосподарську станцію прославив професор О.П. Бондаренко (1884-1937рр.), який протягом 14 років очолював відповідний її відділ" [12].

Наукові ідеї професора О.П. Бондаренка не втрачають своєї актуальності і на сучасному етапі розвитку тваринництва, коли вітчизняний генофонд охопили кардинальні зміни, пов'язані з інтенсивним завезенням зарубіжного племінного матеріалу та залученням його високого генетичного потенціалу при створенні нових високопродуктивних порід на основі складного відтворного схрещування з місцевою худобою. Стають в нагоді розробки вченого, які вже набули значення методичних керівництв, щодо забезпечення санітарно-гігієнічних норм утримання та вирощування високопродуктивних тварин. Обґрунтований ученим метод холодового вирощування сільськогосподарських тварин широко використовується і сприяє отриманню високорезистентних та стресостійких особин.

Завдяки активному розвитку наукових досліджень, на базі зоотехнічного відділу у 1928 році створюється перша в Україні Полтавська зоотехнічна дослідна станція, очолювати яку було довірено професору О.П. Бондаренку. А у 1930 році на базі вищевказаної станції організовується перший в Україні Всесоюзний науково-дослідний інститут свинарства.

Помер Олександр Пилипович Бондаренко у лютому 1937 року на 53-у році життя від серцевого нападу.

На честь О.П. Бондаренка, у 1979 році на фасаді головного корпусу Інституту свинарства HAAH в якому він працював протягом 1930-33 pp. встановлено меморіальну дошку [13], а у 2004 його іменем названа кафедра технології виробництва продукції тваринництва Полтавської державної аграрної академії.

Творча і наукова діяльність видатного зоотехніка-селекціонера, доктора сільськогосподарських наук, професора О.П. Бондаренка назавжди залишається прикладом служіння справі і народу для молодого покоління дослідників, наукових і практичних працівників галузі тваринництва.

Список використаних джерел

1. Осташко Ф. І. Деякі етапи розвитку репродуктології в Україні / Ф. І. Осташко // Сучасні методи репродукції сільськогосподарських тварин: стан та перспективи розвитку: матер. Міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю акад. У\АН, д-ра, лауреата Премії Ради Міністрів СРСР Ф. І. Остатка і 75-річчю створення лаб. штуч. осіменіння Ін-ту тваринництва УААН. 29-30 січ. 2008 p.. - X., 2008. - № 96. - С. 5-30. - (Наук.-техн. бюл. / IT УААН).

2. Бондаренко А. Программа работ отдела животноводства Полтавской сельскохозяйственной опытной станции / А. Бондаренко // С.-х. опыт. Дело: журн. секц. с.-х. опыт, дела Науч. Ком. НКЗ Украины. - X. : Рад. селянин, 1925. - № 1(7) - С. 131-139.

3. Бондаренко О.П. Беконне відгодовування свиней / О.П. Бондаренко // Полтавський селянин: сільського-господарський популярно-науковий двотижневик.- Полтава: Вид-ня Полтав. с.-г. дослід, ст.- 1926.- 4-24.- С. 10 - 16.

4. Бондаренко О.П. Виховування поросят на бекон: з зоотехнічного відділу Полтавської с.-г. дослід, ст. /О.П. Бондаренко Полтавський селянин: сільського-господарський популярно- науковий двотижневик.- Полтава: Вид-ня Полтав. с.-г. дослід, ст.- 1926.- 4-11-12.- С. 13 - 16.

5. Досягнення Полтавської сільськогосподарської дослідної станції за 10 років Жовтня 1917-1927: Труди. № 65 /П.І. Лещенко, М.М. Самбикин, О.П. Бондаренко та ін., ред. В.І. Сазанів. - Полтава: Друк. ім. Петровського, 1928. - 43 с. - мал.

6. Бондаренко, О.П. Досліди безмолочного вирощування відлучених поросят [Текст]: наук. вид. Вип. 1 / О.П. Бондаренко, В.М. Анісімов; ВАСГНІЛ, НДІ свинарства. -X.; K.: Держсільгоспвидав, 1931. - 57 с.: табл.

7. Перший Всеукраїнський конкурс яйценоскості: звіт. Вип. 7 / Н.К. 3. С. - УСРР, Полтавська зоотехнічна досл. ст.; ред. О.П. Бондаренко. - Полтава, 1929. - 85 с.

8. Колективні досліди в свинарстві: відчитза 1928 рік [Текст]: труди. Вип. 4 / О.П. Бондаренко, М.К. Гвоздіковський, И.Г. Ранюк; Н.К. 3. С. - УСРР, Полтавська зоотех. досл. ст. - Полтава, 1929. - 57 с.

9. Кучеренко Людмила. Вогняна свиня полтавських науковців / Л. Кучеренко // Дзеркало тижня.- 2007. - № 6(635) 17-23 лютого.

10. Якименко М.А. Історія розвитку тваринництва Полтавщини XIX-XX ст. : монографія /М.А. Якименко, В.М. Нагаєвич; М-во аграр. політики України, Полтавська держ. аграр. акад. - Полтава: PBB ПДАА, 2007. - 208 с.

11. Бондаренко О.П. Підручник техмінімуму з свинарства / О.П. Бондаренко; НКЗС УРСР, Управління тваринництва. -X.: Держсільгоспвидав, 1934. - 155 с.: рис.

12. Вергунов В.А. Полтавське дослідне поле: становлення і розвиток сільськогосподарської дослідної справи в Україні (до 125 - річчя державного дослідництва в агрономії та тваринництві) /В.А. Вергунов; У\АН, ДНСГБ.- K., 2009.- 220 с. - (Іст.-бібліогр. сер. "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії"); кн. 28.

13. Полтавщина: енциклопедичний довідник (за ред. А.В. Кудрицького.-K.: УЕ, 1992).

Размещено на Allbest.ru