Агротехнічне обґрунтування прийомів вирощування ріпака ярого на насіння в умовах Донецької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУКІНСТИТУТ ОЛІЙНИХ КУЛЬТУР

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук

АГРОТЕХНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРИЙОМІВ ВИРОЩУВАННЯ РІПАКА ЯРОГО НА НАСІННЯ В УМОВАХ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Спеціальність 06.01.09 - рослинництво

МИРОНЕНКО Федір Миколайович

Запоріжжя - 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДГ "Забойщик" Інституту олійних культур Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник,Гуцаленко Анатолій Петрович Інститут олійних культур УААН, завідувач лабораторії технології вирощування дрібнонасіннєвих олійних культур

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, Шкрудь Роман Іванович Миколаївська дослідна станція УААН, завідувач лабораторії олійних культур; кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, Гайдаш Василь Дмитрович Івано-Франківський інститут агропромислового виробництва УААН, завідувач відділу насінництва.

Провідна установа - Дніпропетровський державний аграрний університет, кафедра землеробства

Захист відбудеться 23 червня 2000 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К. 17.370.01. при Інституті олійних культур УААН за адресою: 70417, м. Запоріжжя, сел. Сонячне, вул. Весняна, 1

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці ІОК УААН (70417, Україна, м. Запоріжжя, сел. Сонячне, вул. Весняна, 1)

Автореферат розіслано 20 травня 2000 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Лях В.О.

Мироненко Ф. М. Агротехнічне обгрунтування прийомів вирощування ріпака ярого на насіння в умовах Донецької області.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 - рослинництво.- Інститут олійних культур УААН, Запоріжжя, 2000.

У роботі представлені результати досліджень по вивченню впливу попередників, способів основного обробітку грунту, строків посіву, способів та норм висіву на урожайність ріпака ярого при вирощуванні на насіння для умов Донецької області (південно - східна частина південного Степу України). Показано вплив вивчених прийомів на водний режим грунту, наявність у ньому елементів мінерального живлення та на якість насіння.

Встановлено, що кращі результати забезпечує розміщення ріпака ярого після озимої пшениці, а також після кукурудзи на зелений корм по оранці та обробітку чизелем на глибину 20-22 см, при ранньому строкові посіву, широкорядним способом з міжряддями 45см та нормі висіву 1,5 - 2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га в оптимально - ранній строк і 2,0 млн. шт. схожих насінин на 1га в оптимально - пізній строк.

Ключові слова: ріпак ярий, попередники, основний обробіток грунту, урожайність, маса 1000 штук схожих насінин, строки посіву, способи посіву, норми висіву, вміст олії.

Мироненко Ф. Н. Агротехническое обоснование приемов возделывания рапса ярового в условиях Донецкой области. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 - растениеводство. - Институт масличных культур УААН. Запорожье, 2000.

В работе представлены результаты исследований по изучению влияния предшественников, способов основной обработки почвы, сроков посева, способов и норм высева на урожайность рапса ярового при возделывании на семена в условиях Донецкой области (юго-восточная часть южной Степи Украины).

Показано влияние изучаемых приемов на водный режим почвы, наличие элементов минерального питания в них, а также на качество урожая.

При изучении озимой пшеницы и кукурузы на зеленый корм в качестве предшественников рапса ярового установлено, что засоренность посева рапса после пшеницы была меньшей, а влаги в почве было больше. Поэтому, более высокий урожай был получен после пшеницы - 16,3 ц/га, а после кукурузы - 15,4 ц/га.

Изучение способов основной обработки почвы обеспечило получение малоразличающихся урожаев по вспашке на глубину 20-22см и обработке чизелем на глубину 20-22см и 10-12см после обоих предшественников.

При изучении сроков посева, способов и норм высева установлено преимущество оптимально-раннего срока посева; более высокий урожай семян обеспечил широкорядный способ посева (45 см) в сравнении со сплошным (15 см) с нормой высева 1,5 - 2,0 млн. штук всхожих семян на 1 га при оптимально - раннем и 2,0 млн. шт. всхожих семян на 1 га при оптимально - позднем сроке посева.

Ключевые слова: рапс яровой, предшественники, основная обработка почвы, урожайность, масса 1000 шт. всхожих семян, сроки посева, способы и нормы высева, содержание масла.

Mironenko F. N. Agrotechnical basing of cultivation techniques for spring rape under Donetsk region conditions. - manuscript.

Thesis for a Condidate of agricultural sciences degree on speciality 06.01.09 - plant growing Institute of Oilseed Crops UAAS, Zaporozhye, 2000.

The results are presented on studing the influence of preceding crops, the models of primary tillage, sowing terms, models and rates of sowing on the yield of spring rape when cultivating it for seeds under Donetsk region conditions (south-east part of the South steppe of the Ukraine).

The influence of the studied techniques was shown on the soil water balance, presence of the elements of mineral nutrition as well, as the yield in ensured when spring rape is grown after winter wheat as well as after maize for silage, at ploughing and chisel cultivation at a depth of 20 - 22cm under the optimal - early sowing date, wide-row planting mode with 45cm row-spacing and sowing density of 1.5 - 2.0 mln germinating seeds per hectare under optimal-late sowing.

Key words: spring rape, preceding crop, primary tillage, yield, 1000 seed weight, sowing terms, models and rates of sowing, oil content.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

ріпак насіння грунт урожайність

Актуальність теми. Ріпак ярий - цінна олійна культура, яка використовується на харчові, кормові та технічні цілі. Вміст олії в насінні ріпака досягає 47 %, а білка - 22%.

Ріпак ярий є цінною культурою в сівозміні: добрий попередник під ярі та озимі зернові культури, поліпшує фітосанітарний стан і структуру ґрунту та збагачує його на поживні речовини, успішно конкурує з бур`янами, а при вирощуванні його як просапну культуру, забезпечує очищення ґрунту від бур`янів.

Але, не дивлячись на позитивні якості цієї культури, в структурі посівних площ сільськогосподарського виробництва України, посіви ріпака ярого займають невеликі площі, оскільки урожайність його недостатньо висока і нестабільна по роках. Дані звітів господарств республіки показують, що середня урожайність ріпака ярого за 1989-1997 рр. склала 7,2 ц/га. Такий низький урожай насіння в значній мірі пояснюється низьким рівнем агротехніки його вирощування.

Поряд з цим в ряді господарств України, в тому числі в її південних районах, урожайність ріпака ярого досягає 18 ц/га і більше. Це свідчить про перспективу його вирощування в Україні, в тому числі в умовах південної зони, де грунтово-кліматичні умови, в основному, відповідають його біологічним особливостям.

Експериментальних даних по вивченню попередників і способів основного обробітку ґрунту під ріпак ярий в Україні мало, а в умовах Донецької області такі дослідження зовсім не проводились. Не вивчались також для цього регіону строки, способи посіву і норми висіву при вирощуванні ріпака на насіння. Дана робота спрямована на вирішення цього питання.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі дисертації проводили у відповідності до рішення вченої ради Інституту олійних культур УААН (протокол № 6 від 16 січня 1995 р.).

Мета та завдання досліджень. У зв`язку з тим, що основні елементи технології вирощування ріпака ярого в умовах Донецької області зовсім не вивчались, нами були поставлені такі завдання:

зробити порівняльну оцінку попередників ріпака ярого з метою агротехнічного обґрунтування його розміщення в сівозміні;

визначити ефективність оранки і різноглибинного чизельного обробітку ґрунту під ріпак ярий;

встановити найбільш раціональні строки, способи посіву і норми висіву ріпака ярого при вирощуванні на насіння;

визначити економічну і біоенергетичну ефективність прийомів вирощування ріпака ярого на насіння.

Наукова новизна роботи. Вперше в грунтово-кліматичних умовах Донецької області досліджено, науково обґрунтовано і експериментально доведено комплексність впливу попередників, способів основного обробітку грунту, строків і способів посіву та норм висіву на урожайність і якість насіння ріпака ярого та розроблені раціональні прийоми його вирощування.

Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень дозволять визначити місце ріпака ярого в польовій сівозміні зони, раціональний спосіб основного обробітку ґрунту, встановити оптимальні строки посіву, способи і норми висіву, що забезпечить більш ефективне використання землі, а виробництву рекомендувати ефективні прийоми вирощування ріпака ярого на насіння.

Особистий внесок здобувача. Здобувач особисто виконав досліди, значну кількість спостережень, аналізів і лабораторних досліджень. Визначив біоенергетичну ефективність вирощування ріпака ярого в умовах Донецької області. Сформулював основні положення і відповідні висновки дисертації та основні рекомендації виробництву.

Апробація результатів дисертації. Основні результати досліджень доповідались на науково-методичних та вчених радах Інституту олійних культур УААН (1996-1998 рр.), на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених і спеціалістів (м. Дніпропетровськ, 2000 р.), на районних і обласних семінарах по ефективному використанню землі в господарствах Донецької області.

Виробнича перевірка результатів досліджень проведена у ДГ "Забойщик" Великоновоселківського району і в акціонерному товаристві закритого типу з іноземними інвестиціями "Екопрод А.Т." Волновахського району Донецької області.

Публікації. За матеріалами досліджень, що наводяться в дисертації, опубліковано п`ять наукових праць.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, 7 розділів, у 5 з яких викладено огляд літературних джерел та аналіз результатів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаної літератури та додатків. Роботу викладено на 102 сторінках друкованого тексту, що включає 35 таблиць, 7 рисунків, 3 фотографії та 24 додатки. Список використаної літератури налічує 153 джерел, у тому числі 9 іноземних авторів.

ЗМІСТ РОБОТИ

МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження по даній темі проводились в 1995-1998 рр. в ДГ "Забойщик" Інституту олійних культур, що знаходиться у Великоновоселківському районі Донецької області.

Грунт дослідної ділянки - чорнозем звичайний середньопотужний, містить в орному шарі 5, 4 % гумусу, гідролізуємого азоту - 12,8 мг, рухомого фосфору - 14,4 і обмінного калію - 20,2 мг на 100 г грунту. Реакція грунтового розчину нейтральна - (рН-7,0-7,5).

Клімат південної степової мікрозони Донецької області характеризується жарким посушливим літом і порівняно холодною зимою. Середня кількість опадів складає від 501 до 562 мм. Середня річна температура повітря становить 7-8⁰С, а найтеплішого місяця липня - 21-23⁰С. Тривалість безморозного періоду - 240-260 днів. Сума позитивних температур повітря вище 10⁰ складає 3000-3200⁰С. Останні весняні приморозки проявляються у другій декаді квітня, а перші осінні- у другій декаді вересня.

Метеорологічні умови в роки проведення дослідів були неоднаковими. В 1996 р. за період вегетації випало 164,0 мм, причому в третій декаді червня і першій липня випало всього 0,7 мм, що негативно вплинуло на формування урожаю. В 1997 році кількість опадів за період вегетації склала 251,8 мм, які забезпечили максимальний урожай ріпака за всі роки досліджень. В 1998 році опадів випало 136,6 мм, з котрих в травні і червні - 61,0 мм, що явно недостатньо для одержання високого урожаю.

Дослідження проводились шляхом закладення польових дослідів і супроводжувались спостереженнями за посівом ріпака ярого, аналізами його хімічного складу, лабораторними дослідженнями фізичних властивостей грунту, його забезпеченості вологою і елементами мінерального живлення. Досліди по визначенню місця в сівозміні і системи основного обробітку грунту під ріпак ярий, проводились в таких типових ланках польових сівозмін: 1- озима пшениця - озима пшениця - ріпак ярий; 2 - озима пшениця - кукурудза на зелений корм - ріпак ярий. Після збирання кожного попередника проводилось закладення таких варіантів основного обробітку грунту: відвальна оранка на глибину 20-22 см та чизельний обробіток на глибину 20-22 і 10-12 см.

Схема досліду з вивченням строків і способів посіву та норм висіву була представлена такими варіантами: Строки посіву: оптимально-ранній (температура грунту 6- 7⁰С); оптимально-пізній - через 10 днів (температура грунту 8-9⁰С). Способи посіву: суцільний (міжряддя 15 см); широкорядний (міжряддя 45 см). Норми висіву для обох способів посіву: 1,5 млн. шт. насінин/га; 2,0 млн. шт. насінин/га; 2,5 млн. шт. насінин/га. Попередник у досліді - озима пшениця. Основний обробіток грунту в обох дослідах - напівпаровий. Передпосівний обробіток грунту проводився шляхом проведення культивації з одночасним боронуванням, яка поєднувалася з внесенням гербіциду трефлан. Ріпак висівався у першому досліді з шириною міжрядь 15 см, у другому - у відповідності до схеми досліду. Догляд за посівом складався з післяпосівного коткування котками 3ККШ - 6А, боронування посіву середніми боронами у фазі "розетки" (4 - 6 листочків), обприскування інсектицидами арріво та суммі-альфа проти хрестоцвітих блішок, квіткогриза та інших шкідників.

У досліді по вивченню строків, способів та норм висіву на широкорядному посіві з міжряддями 45см проводились дві механізовані культивації міжрядь на глибину 5 - 6 та 6 - 8см.

Збирання урожаю в обох дослідах проводилось комбайном СК-5 “Нива”, обладнаним пристроєм ПКК-5 з одночасним зважуванням насіння по варіантах досліду і відбором зразків для визначення вологості та чистоти.

Повторність - триразова, розміщення ділянок в один ярус, систематичне. Площа облікової ділянки - 100м².

При закладенні та проведенні дослідів керувались методиками польових дослідів (Доспєхов, 1985):

настання фенологічних фаз визначали за методом державного сортовипробування сільськогосподарських рослин (1971);

вологість грунту визначали ваговим методом з висушуванням до абсолютно сухого стану;

нітратний азот визначали колориметричним методом, рухомі сполучення фосфору - за Черніковим. Загальний азот визначали за Кєльдалем, клійковину - за Генебергом й Штоманом, золу - сухим озоленням, олію - за методом Рушковського, сирий протеїн - перемноженням загального азоту на коефіцієнт 6,25;

об`ємну масу в шарі грунту (0-30см) визначаласи за допомогою бура у кожному шарі через 10 см;

біологічну урожайність визначали з 25 рослин, відібраних з кожної ділянки у двох повтореннях шляхом підрахунку кількості стручків на кожній рослині, кількості насінин і визначення маси 1000 шт. насінин;

урожай обліковували з всієї площі кожної ділянки з наступним перерахуванням його ваги до 100% чистоти і 10% вологості;

урожайні дані опрацьовані методом дисперсійного аналізу, описаного Доспєховим (1985);

показники біоенергетичної та економичної ефективності визначали у відповідності до методики на основі складання технологічних карт.

РЕЗУЛЬТАТИ ВИВЧЕННЯ ПОПЕРЕДНИКІВ РІПАКА ЯРОГО

Оцінка попередників Сівозміни Донецької області насичені зерновими культурами, (озима пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно), частка яких складає 50 і більше процентів. Тому для порівняльної оцінки попередників були взяті озима пшениця і кукурудза на зелений корм. Цінність цих попередників визначається в першу чергу кількістю вологи і елементів мінерального живлення, які залишаються у грунті після їх збирання. Питанню використання грунтової вологи сільськогосподарськими рослинами присвячені роботи С.С. Рубіна (1962), П.Р. Семіхненко (1960) та інших. Проведені аналізи на вміст доступної вологи, нітратного азоту і рухомих сполучень фосфору після збирання озимої пшениці і кукурудзи на зелений корм показали, що суттєвої різниці в їх кількості не було. Засміченість посіву кукурудзи бур`янами була більшою, ніж озимої пшениці. Проведене нами визначення вмісту нітратного азоту і рухомих сполучень фосфору, а також доступної вологи показало, що її було більше після озимої пшениці, порівняно з кукурудзою, але ця різниця була невеликою, тому що ці культури використовують вологу грунту на однакову глибину (табл. 1). У період цвітіння різниця у вмісті вологи була несуттєва, а перед збиранням, її кількість після обох попередників вирівнювалась. Нітратного азоту перед посівом ріпака було більше після кукурудзи, а за вмістом рухомого фосфору суттєвої різниці між попередниками не було.

Таблиця 1. Вплив попередників на вміст у грунті вологи та рухомих елементів живлення перед посівом ріпака ярого (1996-1998 рр.)

Попередник	Вміст доступної вологи в шарі грунту 0-100 см, мм	Вміст у шарі 0-30 см, мг/кг грунту
		NO3	P2O5
Пшениця	216,6	59,6	66,1
Кукурудза	207,8	66,1	67,0

Проведене нами визначення засміченості посіву ріпака ярого бур`янами виявило більшу їх кількість після кукурудзи: у фазу сходів - 43,2 шт/м<sup>2</sup>, перед збиранням - 38,9 шт/м<sup>2</sup>, а після пшениці їх відповідно було - 31,9 та 24,1 шт/м<sup>2</sup>. Відсутність суттєвої різниці у вмісті доступної вологи й елементів мінерального живлення, а також в забур`яненості після попередників було причиною одержання близького за кількістю урожаю за роки проведення дослідів (табл. 2).

Таблиця 2 Урожайність ріпака ярого в залежності від попередників, ц/га

Попередник	Рік	Середня
	1996	1997	1998
Озима пшениця	16,3	18,7	13,9	16,3
Кукурудза	15,5	17,4	13,2	15,4

НІР 0,05 , ц/га 0,67 0,67 0,90

Більш високий урожай насіння ріпака одержано при розміщенні після озимої пшениці і дещо нижчий - після кукурудзи на зелений корм. За вмістом олії і протеїну в насінні ріпака ярого, вирощеного після різних попередників, суттєвої різниці не було.

Розміщення ріпака ярого після цих культур дає можливість провести всі агротехнічні заходи в оптимальний строк, що створює умови для накопичення вологи й поживних речовин, ефективної боротьби з бур`янами, що ставить озиму пшеницю та інші колосові культури, а також кукурудзу, зібрану на зелений корм, в ряд кращих попередників ріпака ярого.

Вплив способів і глибини основного обробітку грунту на урожайність ріпака ярого

Головним завданням основного обробітку грунту є поліпшення його властивостей, родючості, водного і теплового режимів, знищення бур`янів, якісної заробки в грунт добрив і рослинних решток, тобто створення оптимальних умов для одержання високих урожаїв.

Ефективність основного обробітку грунту залежить від способу його проведення і глибини. У літературних джерелах є багато протилежних поглядів на спосіб і глибину обробітку грунту. І.Є. Овсінський (1899), П.А. Костичев (1951) та інші були прихильниками мілкого основного обробітку грунту; В.В. Докучаєв (1954), В.П. Мосолов (1954) та інші - глибокого, який, на їх думку, забезпечував високий урожай сільськогосподарських культур. Тому велике значення надається вивченню способів обробітку грунту і його глибині як основному прийому, що забезпечує краще проникнення і збереження вологи в грунті. В умовах Донецької області дефіцитним фактором є волога. Проведене нами вивчення процесу накопичення вологи в чорноземних грунтах регіону показало, що після озимої пшениці в період посіву ріпака суттєвої різниці у вмісті вологи після оранки і розпушення чизелем на глибину 20-22 см не було, хоча мала місце тенденція збільшення її вмісту після оранки (табл. 3).



Таблиця 3. Вплив способів і глибини основного обробітку грунту після різних попередників на вміст доступної вологи під посівом ріпака ярого в шарі грунту 0-100 см (1996-1998 рр.)

Попередник	Спосіб і глибина обробітку грунту, см	Вміст вологи в періоди, мм
		посіву	цвітіння
Озима пшениця	Оранка на 20-22 Обробіток чизелем на 20-22 Обробіток чизелем на 10-12	216,6 213,9 213,0	130,5 128,9 127,3
Кукурудза	Оранка на 20-22 Обробіток чизелем на 20-22 Обробіток чизелем на 10-12	207,1 205,5 204,3	126,3 125,5 124,5

Обробіток чизелем на глибину 20-22 см та 10-12 см забезпечив однаковий вміст вологи незалежно від глибини основного обробітку грунту. Відсутність істотної різниці у вмісті доступної вологи в залежності від способів і глибини основного обробітку грунту пояснюється тим, що донецькі чорноземи добре оструктурені і мають високу водопроникність.

Вивчення впливу різних по глибині способів основного обробітку грунту на вміст рухомих форм азоту і фосфору не виявило істотної переваги оранки на глибину 20-22 см в їх накопиченні порівняно з обробітком чизелем на глибину 20-22 см і 10-12 см. При різних способах і глибині основного обробітку грунту не одержано істотної різниці в щільності грунту, наявності елементів живлення, вологозабезпеченості і в урожаї насіння ріпака ярого (табл. 4).

Таблиця 4 Вплив способів основного обробітку грунту після різних попередників на урожайність ріпака ярого і якість насіння (1993-1998 рр.)

Спосіб і глибина обробітку, см	Урожайність, ц/га	Маса 1000 шт. насінин, г	Вміст олії в насінні, %	Вихід олії, ц/га	Вихід білка, ц/га
Після озимої пшениці Оранка на 20-22 Обробіток чизелем на 20-22 Обробіток чизелем на 10-12	16,3 16,5 15,9	2,97 2,98 3,00	43,3 43,1 43,1	6,4 6,5 6,2	3,2 3,2 3,1
Після кукурудзи Оранка на 20-22 Обробіток чизелем на 20-22 Обробіток чизелем на 10-12	15,4 15,3 15,3	2,99 2,97 3,00	43,5 43,3 42,8	6,0 6,0 6,0	3,0 3,0 3,0

НІР 0,05, ц/га після попередників 0,67-0,90 після обробітків 0,81-0,82

Із наведених даних видно, що по оранці і обробітку чизелем на глибину 20-22 см після озимої пшениці і кукурудзи урожай ріпака був практично однаковим. Навіть після обробітку чизелем на 10-12 см збір насіння був не нижчим від урожаю одержанного після оранки і обробітку чизелем на глибину 20-22 см.

Дані про вплив різних способів основного обробітку грунту і глибини на засміченість посіву ріпака бур`янами наведені в табл. 5.

Таблиця 5 Кількість бур`янів у посіві ріпака ярого при різних способах і глибині основного обробітку грунту (1996-1998 рр.)

Способи обробітку і глибина, см	Кількість бур`янів, шт/м2
	у фазі сходів	перед збиранням
	Всього	У т.ч. багаторічних	Всього	У т.ч. багаторічних
Після озимої пшениці Оранка на 20-22 Обробіток чизелем на 20-22 Обробіток чизелем на 10-12	31,9 34,7 38,0	2,3 2,7 3,2	24,1 27,3 28,3	1,6 1,9 2,1
Після кукурудзи Оранка на 20-22 Обробіток чизелем на 20-22 Обробіток чизелем на 10-12	43,2 47,4 48,6	2,8 3,4 3,6	38,9 40,8 40,4	1,9 2,0 2,1

Із таблиці видно, що після оранки на глибину 20-22 см бур`янів було меньше порівняно з обробітком чизелем на 20-22 см і 10-12 см. Перед збиранням ріпака кількість бур`янів зменшувалась і вирівнювалась незалежно від способів основного обробітку грунту.

Із викладеного можна зробити висновок, що більш раціональною під ріпак ярий є відвальна оранка на глибину 20-22 см. На слабозасмічених бур`янами грунтах і в районах проявлення вітрової і водної ерозій слід застосовувати обробіток чизелем на глибину 20-22 або 10-12 см.

Вивчення строків посіву ріпака ярого

Строк посіву ріпака ярого є одним з важливих елементів його агротехніки. Посів у ранні строки забезпечує повні дружні сходи, рослини ріпака краще використовують весняну вологу, розвивають міцну кореневу систему, яка підвищує стійкість рослин ріпака ярого проти посухи.

При вивченні впливу різних строків посіву ріпака ярого на урожайність одержані такі дані (табл. 6).

Таблиця 6 Вплив строків посіву на урожайність насіння ріпака ярого, ц/га

Строк посіву	Урожайність по роках, ц/га	Середня
	1996	1997	1998
Оптимально-ранній	17,4	19,2	16,9	17,8
Оптимально-пізній	15,5	17,6	14,9	16,0

НІР 0,05, ц/га 0,36 0,48 0,36

Із таблиці видно, що вищий урожай насіння одержано при оптимально-ранньому строкові сівби. Приріст склав 1,8 ц/га порівняно з оптимально-пізнім строком (посів через 10 днів).

Відомо, що бур`яни спричиняють велику шкоду посівам ріпака ярого, особливо на початку вегетації. Проведений облік засміченості посіву бур`янами перед збиранням показав, що при оптимально-ранньому строкові посіву їх було 13,1 шт./м², а при оптимально-пізньому - 12,0 шт./м², тобто незначно зменшувалась за рахунок проведення культивації перед посівом, яка забезпечила знищення значної кількості сходів бур`янів.

Ці ж досліди показали, що густота стояння рослин і кількість стручків на одній рослині незначно зменшувалась при оптимально-пізньому строкові посіву. Кількість насінин в одному стручку і маса 1000 шт. насінин суттєво не відрізнялась, а за вмістом олії в насінні спостерігалась тенденція зменшення її при оптимально-пізньому строкові. Але вихід олії і протеїну був більший при оптимально-ранньому строкові за рахунок вищого урожаю.

Підсумовуючи одержані результати можна зробити висновок, що посів ріпака в ранні строки є доцільним і економічно вигідним.

Вивчення способів посіву ріпака ярого

Оптимальна кількість і рівномірне розміщення рослин на одиниці площі дозволяє більш повно і раціонально використати родючість грунту і одержати більше продукції. При цьому площа живлення може змінюватись від форми ближчої до квадрата, яка дає високий ефект, до форми сильно витягнутого прямокутника, що є біологічною основою рядового посіву або культури просапних рослин (Синягін, 1969).

Про ефективність способів посіву ріпака ярого серед науковців немає одностайної думки. Ряд авторів твердить про перевагу суцільного (15 см), інші - широкорядного способу посіву. Прихильники суцільного способу сівби обгрунтовують його перевагу тим, що на одиниці площі можна розмістити більшу кількість рослин. Прихильники широкорядного способу посіву доказують, що при цьому способі збільшується площа живлення, міжрядними обробітками знищуються бур`яни, поліпшується освітлення листя, що підвищує продуктивність рослин. У Донецькій області способи посіву ріпака ярого практично не вивчались. Тому нами була вивчена ефективність основних способів посіву ріпака ярого. Одержані результати досліджень наведені у табл. 7.

Таблиця 7 Вплив способів посіву на урожайність ріпака ярого, ц/га

Спосіб посіву	Урожайність по роках, ц/га	Середня
	1996	1997	1998
При оптимально-ранньому строкові Суцільний (15см) Широкорядний (45см)	15,6 17,4	17,2 19,2	15,6 16,9	16,0 17,8
При оптимально-пізньому строкові Суцільний (15см) Широкорядний (45см)	13,6 15,5	15,8 17,6	13,2 14,9	14,2 16,0

НІР 0,05, ц/га 0,36 0,48 0,36

Із таблиці видно, що в середньому за 1996-1998 рр. при широкорядному посіві з міжряддями 45 см урожайність ріпака була на 1,8 ц/га вище порівняно із суцільним способом посіву (15 см), яка дорівнювала 17,8 ц/га при оптимально-ранньому строкові посіву і 16,0 ц/га при оптимально-пізньому строкові.

Проведений облік бур`янів показав, що при широкорядному посіві (45см) їх було менше порівняно із суцільним посівом (15см), на якому міжрядний обробіток не проводився.

Маса 1000 шт. насінин, вміст олії в насінні практично не відрізнялись залежно від способу посіву. Але вихід олії й протеїну з одиниці площі був більшим при широкорядному посіві з міжряддями 45см за рахунок більш високого врожаю.

Вивчення норм висіву ріпака ярого

При визначенні оптимальної норми висіву ріпака ярого слід враховувати одну його особливість. Ріпак не куститься, як злаки, а утворює гілки. Тому врожай його знаходиться у прямій залежності від густоти стояння рослин на одиниці площі. Норма впливу у першу чергу залежить від грунтово-кліматичних умов, родючості грунту, біологічних особливостей сорту, способу посіву. Норми висіву впливають на засміченість посіву ріпака ярого бур`янами (табл.8).



Таблиця 8 Засміченість посіву ріпака ярого бур`янами перед збиранням у залежності від норми висіву при оптимально-ранньому строкові сівби

Спосіб посіву	Норма висіву насіння, млн.шт/га	Урожайність по роках, ц/га	Середня
		1996	1997	1998
Суцільний з міжряддями 15см	1,5 2,0 2,5	16,7 14,8 13,5	23,2 22,7 22,0	13,8 13,1 13,9	17,9 16,9 16,5
Широкорядний з міжряддями 45см	1,5 2,0 2,5	11,1 10,8 10,5	18,4 18,2 17,6	12,2 10,9 11,4	13,9 13,1 13,2

Дані таблиці показують, що із збільшенням норми висіву ріпака ярого засміченість посіву бур`янами зменшується. Менша кількість бур`янів у посіві ріпака ярого з оптимальною нормою висіву дозволила рослинам ріпака більше використати вологи й поживних речовин і в кінцевому результаті отримати вищу урожайність (табл. 9).

Таблиця 9 Вплив норми висіву на урожайність ріпака ярого і якість насіння при різних строках і способах посіву (1996-1998 рр.)

Спосіб і строк посіву	Норма висіву, млн.насінин на 1га	Урожай-ність, ц/га	Маса 1000 шт. насінин, г	Вміст олії в насінні, %	Вихід олії, ц/га	Вихід білка, ц/га
Оптимально-ранній Суцільний (15 см)	1,5	14,6	2,98	43,73	5,7	2,8
Суцільний (15 см)	2,0	16,0	2,98	43,75	6,3	3,1
Суцільний (15 см)	2,5	16,0	2,97	43,52	6,3	3,1
Широкорядний (45 см)	1,5	17,2	3,00	43,51	6,7	3,4
Широкорядний (45 см)	2,0	17,8	2,89	43,55	7,0	3,5
Широкорядний (45 см)	2,5	16,1	2,95	43,27	6,3	3,2
Оптимально-пізній Суцільний (15 см)	1,5	12,8	2,94	42,79	4,9	2,5
Суцільний (15 см)	2,0	14,2	2,97	42,97	5,5	2,8
Суцільний (15 см)	2,5	13,7	2,96	42,93	5,3	2,7
Широкорядний (45 см)	1,5	15,1	2,99	42,73	5,8	3,0
Широкорядний (45 см)	2,0	16,0	3,00	42,95	6,2	3,1
Широкорядний (45 см)	2,5	14,2	2,98	42,96	5,5	2,8

НІР 0,05 ц/га по строках 0,36-0,48 по способах 0,36-0,48 по нормах 0,44-0,59

Урожай ріпака ярого, який висівався широкорядним способом з міжряддями 45 см, був вищий при висіві 2,0 млн. штук схожих насінин на 1 га при обох строках і способах посіву.

Маса 1000 шт. насінин і вміст олії в насінні при різних нормах висіву практично не відрізнялись, а вихід олії і білка був більшим при широкорядному способі і нормі висіву 2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га за рахунок більш високого врожаю насіння.

Виробнича перевірка результатів досліджень

Виробничу перевірку елементів технології вирощування ріпака ярого на насіння здійснювали в 1996-1998 рр. у дослідному господарстві "Забойщик" Великоновоселківського району Донецької області. Технологія включала: розміщення ріпака ярого після озимої пшениці, відвальну оранку на глибину 20-22 см, ранній строк посіву, широкорядний спосіб сівби з міжряддями 45 см і нормою висіву 2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га.

У 1999 р. ці прийоми технології були також перевірені в акціонерному товаристві закритого типу з іноземними інвестиціями "Екопрод А.Т." Волновахського району Донецької області.

Проведена виробнича перевірка основних прийомів вирощування ріпака ярого на насіння підтвердила в конкретних грунтово-кліматичних умовах району високу ефективність розроблених прийомів вирощування ріпака ярого на насіння.

Економічна і біоенергетична ефективність прийомів вирощування ріпака ярого

а) Оцінка попередників. Для визначення їх ефективності була взята урожайність попередників і ріпака. Розрахунки показали, що економічно більш вигідним є ланка: озима пшениця - ріпак ярий. Тут вихід з 1 га склав: валової енергії - 1499 ГДж, а в ланці - кукурудза на зелений корм - ріпак ярий - лише 102,2 ГДж; сирого протеїну - відповідно 9,6 та 6,7 ц/га, а енергетичний коефіцієнт - відповідно склав 4,2 і 3,1. Значно більшим був у першій ланці приріст валової енергії на 1 га в ГДж, який склав 114,2, а в ланці - кукурудза на зелений корм - ріпак ярий - лише 69,3.

б) Біоенергетична і економічна оцінка способів і глибини основного обробітку грунту проведена для ріпака ярого, який висівався після обох попередників (табл. 10).

Таблиця 10 Біоенергетична і економічна ефективність вирощування ріпака ярого в залежності від способів основного обробітку грунту (1996-1998 рр.)

Спосіб і глибина обробітку грунту, см,	Урожай-ність, ц/га	Витрати сукупної енергії, ГДж/га	Енерго- місткість 1 1 ц продук-ції, МДж	Енерге-тичний коефіці-єнт	Собі-вартість насіння, грн./ц
Після озимої пшениці Оранка на 20-22	16,3	14,93	1016	2,68	34,0
Обробіток чизелем на 20-22	16,5	14,93	1002	2,72	33,4
Обробіток чизелем на 10-12	15,9	14,57	1040	2,62	34,7
Після кукурудзи на зелений корм Оранка на 20-22	15,4	14,88	1070	2,53	35,7
Обробіток чизелем на 20-22	15,3	14,86	1077	2,51	35,9
Обробіток чизелем на 10-12	15,3	14,86	1077	2,51	35,9

За роки досліджень, після озимої пшениці більш ефективним був обробіток чизелем і оранка на глибину 20-22 см. При однакових витратах сукупної енергії - 14,93 ГДж на 1 га енергомісткість 1 ц продукції по обробітку чизелем і оранці на глибину 20-22 см склала відповідно 1002 та 1016 МДж, енергетичний коефіцієнт суттєво не відрізнявся при незначній різниці у собівартості насіння при цих способах і глибині обробітку грунту.

в) Визначена біоенергетична і економічна ефективність вирощування ріпака ярого при оптимально-ранньому і оптимально-пізньому строках посіву. Розрахунки показали, що при майже однакових витратах сукупної енергії, яка при оптимально-ранньому строкові склала 14,98 ГДж/га, а при оптимально-пізньому - 15,02 ГДж, енергомісткість 1 ц продукції при першому строкові дорівнювала 969 МДж, при другому - значно більше (1043 МДж), а енергетичний коефіцієнт був значно більший при оптимально-ранньому строкові сівби і склав 2,92, а при оптимально-пізньому - 2,61. Нижча собівартість 1 ц насіння (31,2 грн.) була також при оптимально-ранньому строкові посіву, а при оптимально-пізньому вона склала 34,8 грн.

г) Підрахована біоенергетична ефективність вирощування ріпака ярого при суцільному (15 см) і широкорядному посіві з міжряддям 45 см при оптимально-ранньому строкові посіву. Розрахунки показали, що більш ефективним був широкорядний посів з міжряддями 45 см, при якому енергомісткість 1 ц продукції становила 936 МДж, собівартість- 31,2 грн., енергетичний коефіцієнт - 2,92, в той час як при суцільному способі (15 см) показники були затратніші і відповідно склали: 1043 МДж, 34,8 грн., і 2,61.

Економічна ефективність вирощування ріпака ярого визначена при широкорядному способі посіву з міжряддями 45 см.

Підрахунки показали, що економічно вигідним є висів 2,0 млн. шт. насінин на 1 га. Ця норма забезпечує найнижчу собівартість насіння - 31,2 грн./ц при найбільшому енергетичному коефіцієнтові - 2,92. При нормі висіву 1,5 млн. шт. насінин на 1га собівартість насіння підвищувалась до 32,3 грн./ц при нижчому енергеничному коефіцієнтові - 2,78.

ВИСНОВКИ

1. Грунтово-кліматичні умови Донецької області (південно-східна частина Степу України) є сприятливими для вирощування високих урожаїв ріпака ярого.

2. Дослідження показали, що кращим попередником ріпака ярого є озима пшениця. Після неї одержано вищий урожай ріпака ярого. Дещо нижчий урожай одержано після кукурудзи, зібраної на зелений корм. Вона також є добрим попередником під ріпак ярий.

3. Аналіз вмісту вологи і її накопичення в грунті не виявив переваги оранки порівняно з чизельним обробітком. Не було виявлено переваги оранки і в накопиченні елементів мінерального живлення (NO₃ і P₂O₅). Засміченість посіву ріпака ярого бур`янами збільшувалась після обробітку чизелем на глибину 20-22 і 10-12 см порівняно з оранкою на 20-22 см.

4. Урожай насіння ріпака ярого після оранки на 20-22 см і чизельного обробітку на глибину 20-22 і 10-12 см був практично однаковим.

Дослідженнями установлено, що кращим способом основного обробітку грунту під ріпак ярий на засмічених бур`янами полях є відвальна оранка на глибину 20-22 см, а в районах, де проявляється вітрова та водна ерозія, та на слабозасмічених бур`янами грунтах - обробіток чизелем на глибину 20-22 або 10-12 см.

5. Вищий урожай насіння ріпака ярого забезпечив посів у оптимально-ранній строк. Приріст урожайності насіння склав 1,8 ц/га порівняно з оптимально-пізнім строком посіву.

6. Більш високий урожай насіння ріпака ярого забезпечив посів широкорядним способом з міжряддями 45 см при оптимально-ранньому і оптимально-пізньому строках посіву. Застосовувати його слід при вирощуванні насіннєвого матеріалу, що забезпечує проведення якісного механізованого догляду, сортових і видових прополок видалення з посіву бур`янів.

Суцільний посів з міжряддями 15 см слід використовувати на слабозасмічених бур`янами грунтах.

7. Способи посіву не впливають суттєво на вміст олії в насінні ріпака ярого.

8. Норми висіву є одним з важливих прийомів технології вирощування ріпака ярого. Проведеними дослідженнями установлено, що при широкорядному посіві з міжряддями 45 см оптимальною нормою висіву є 1,5-2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га, при оптимально ранньому строкові і 2,0 млн шт. насінин на 1 га при оптимально-пізньому строкові посіву.

При суцільному посіві з міжряддями 15 см оптимальною нормою висіву є 2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га при обох строках посіву.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У грунтово-кліматичних умовах Донецької області (південно-східна частина Степу України) одним з кращих попередників ріпака ярого є озима пшениця. Порівняно з кукурудзою на зелений корм посів ріпака ярого після озимої пшениці забезпечує приріст урожайності до 0,9 ц/га. Добрим попередником є також кукурудза на зелений корм.

2. Оптимальним способом основного обробітку грунту під ріпак ярий є культурна оранка на глибину 20-22 см. У районах, де проявляється вітрова і водна ерозії, і на слабозасмічених бур`янами грунтах слід застосовувати обробіток чизелем на глибину 20-22 або 10-12 см.

3. Посів ріпака ярого в оптимально-ранній строк забезпечує максимальний урожай насіння. Прирост урожайності в порівнянні з посівом в оптимально-пізній строк складає 1,8 ц/га.

4. Широкорядний спосіб посіву ріпака ярого з міжряддями 45 см дає приріст урожайності в 1,8 ц/га порівняно з суцільним (15 см) посівом, забезпечує найбільший вихід олії і протеїну з 1 га, дозволяє проводити механізований догляд за посівами і якісне збирання.

5. Оптимальною нормою висіву при широкорядному посіві з міжряддями 45 см є 1,5-2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га при оптимально-ранньому строкові посіву і 2,0 млн. шт.насінин/га при оптимально-пізньому. При суцільному посіві з міжряддями 15 см і обох строках посіву більш ефективним є висів 2,0 млн. шт. схожих насінин на 1 га.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мироненко Ф.М. Вплив деяких прийомів агротехніки на урожайність ріпака ярого в умовах Донецької області // Збірник наукових праць. ІОК УААН.- Запоріжжя. - 1997.- Випуск ІІ - ювілейний. - С. 197-199.

Мироненко Ф.М. Вивчення основних елементів технології вирощування ріпака ярого на насіння для умов Донецької області // Науково-технічний бюлетень ІОК УААН. - Запоріжжя. - 1998. - Вип. 3. - С. 198-200.

Мироненко Ф.М. Основні елементи технології вирощування ріпака ярого в Донецькій області // Збірник наукових праць ІОК УААН. - Запоріжжя. - 1999.- Вип. 4.- С. 150-152.

Мироненко Ф.М. Урожайність ріпака ярого в залежності від прийомів вирощування в умовах Донецької області// Наукові проблеми виробництва зерна в Україні та сучасні методи їх вирішення.-Дніпропетровськ.-2000.- С.108.

Мироненко Ф.Н., Никитчин Д.И. Веретельник В.Г. и др. Рекомендации по выращиванию рапса ярового в условиях южной Степи Украины. - Запорожье. - 2000. - 14 с.

Размещено на Allbest.ru

...